Економічні механізми міжнародного аутсорсингу

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Міжнародні економічні відносини»

на тему: Економічні механізми міжнародного аутсорсингу

Студента 2-го курсу

спеціальність „Міжнародні фінанси”

Київ- 2013

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МІЖНАРОДНОГО АУТСОРСИНГУ

1.1 Еволюція аутсорсингу в міжнародних економічних відносинах

1.2 Роль аутсорсингу у поглибленні міжнародного поділу праці

1.3 Світові центри міжнародного аутсорсингу

РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ АУТСОРСИНГУ У МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИНАХ

2.1 Сфери застосування та класифікація міжнародного аутсорсингу

2.2 Економічні основи імплементації аутсорсингу в системі менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

2.3 Ціновий інструментарій функціонування аутсорсингу

РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ МІЖНАРОДНОГО АУТСОРСИНГУ В УКРАЇНІ

3.1 Сфера IT технологій як провідна галузь міжнародного аутсорсингу в Україні

3.2 Шляхи оптимізації застосування міжнародного аутсорсингу в Україні

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

У сучасному світі все більше та активніше посилюється конкуренція серед суб'єктів міжнародних економічних відносин, що потребує від кожного учасника даних відносин впровадження новітніх механізмів менеджменту власної діяльності та оптимізації кожної її сфери. Суб'єкти, які використовують застарілі форми менеджменту не мають шансів виграти конкуренту боротьбу на міжнародній арені. Даний момент чудово проілюстрований суперництвом двох гігантів світової автомобільної промисловості Ford та General Motors, а саме втрата Г.Фордом позиції лідера у зв'язку із менеджментом вертикальної інтеграції своєї діяльності та інноваційних дій А.Сноула по використанню послуг спеціалізованих компаній у діяльності General Motors. Дана конкурентна боротьба продемонструвала силу інноваційного менеджменту, а саме передача певних видів діяльності компанії незалежним спеціалізованим компаніям, що пізніше було визначено як аутсорсинг.

Актуальність обраної теми дослідження виходить з того, що в епоху глобалізації міжнародний аутсорсинг стає знаковою тенденцією сучасного розвитку всіх сфер економіки, та багато в чому визначає як розвиток світової економіки так і зрушення в регіональному розвитку та на рівні окремої країни.

Світова практика свідчить, що обсяги міжнародної торгівлі на основі аутсорсингу досягли великих масштабів. Аутсорсинг дозволяє забезпечити стабільний експорт на тривалий період, причому його особливість полягає в тому, що він дає можливість продавати в більших масштабах не тільки товари, але й послуги. Але з іншої сторони слід зазначити, що міжнародний аутсорсинг досі залишається мало досліджуваною економічною категорією.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, що відображають теоретичне та практичне осмислення нового явища аутсорсингу, серед яких Аникин Б.А., Ашмянская И.С., Брайн Хейвуд, Петер Друкер, Кастелс М., Баден-Фуллер С., Хант В. та інші, показав, що більшість робіт по даній тематиці несуть інформаційний та прикладний характер. Тобто накопичено великий об'єм матеріалу, що потребує теоретичного узагальнення та систематизації. Сучасність вимагає дослідження економічних механізмів міжнародного аутсорсингу та вплив даного явища на структуру економіки як окремої країни, так і у світовому масштабі. Недостатньо розкрита роль міжнародного аутсорсингу для економіки України та можливі перспективи країни у даній сфері. Також термінологія аутсорсингу ще не має сталого характеру та потребує систематизації. Отже, недостатня ступінь наукової розробленості проблеми та безсумнівна практична значимість для України обумовили вибір теми дослідження та визначили мету.

Об'єктом дослідження є міжнародний аутсорсинг. Предметом дослідження є економічні механізми міжнародного аутсорсингу.

Метою дослідження є розкриття економічних механізмів міжнародного аутсорсингу як нової форми господарювання суб'єктів міжнародних економічних відносин у сучасному висококонкурентному середовищі.

Досягнення поставленої мети забезпечується вирішенням наступних задач:

- дослідити еволюцію аутсорсингу;

- розглянути роль міжнародного аутсорсингу у поглибленні міжнародного поділу праці;

- проаналізувати сфери застосування та класифікацію аутсорсингу;

- ознайомитись із основними світовими центрами міжнародного аутсорсингу

- дослідити економічні основи імплементації аутсорсингу в системі менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

- розглянути ціновий інструментарій функціонування аутсорсингу

- проаналізувати роль та перспективи міжнародного аутсорсингу в Україні на основі сфери ІТ технологій

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МІЖНАРОДНОГО АУТСОРСИНГУ

1.1 Еволюція аутсорсингу в міжнародних економічних відносинах

Термін « аутсорсинг » « outsourcing » походить від англійських слів « outside resource using » - «використання зовнішніх ресурсів». У міжнародній бізнес-практиці цей термін визначає послідовність організаційних рішень, суть яких в передачі деяких, раніше самостійно реалізованих організацією функцій або видів діяльності зовнішній організації або, як прийнято говорити, « третій стороні». Аутсорсинг часто називають «феноменом XX ст.», а також «найбільшим відкриттям бізнесу останніх десятиліть», у зв'язку з тим, що лише з кінця 80- х рр. XX в . це поняття увійшло в практику бізнесу і отримало дійсно широке поширення J. Brian Heywood. The outsourcing dilemma. The search for competitiveness - [Електронний ресурс] . У той же час сама ідея залучення ресурсів спеціалізованої фірми для вирішення поставлених перед організацією завдань аж ніяк не була новою. Ця ідея і механізм її реалізації відомі з тих самих пір як в економічній теорії, а потім і в науковому менеджменті сформувалися поняття поділу праці, спеціалізації та кооперації. Проте саме в умовах економічної глобалізації поділ праці і виробнича кооперація у світовому масштабі відкривають зовсім нові перспективи для застосування давно відомих принципів організації виробничої діяльності та управління нею.

Якщо називати аутсорсингом залучення послуг і ресурсів спеціалізованої фірми для вирішення окремих питань, пов'язаних з діяльністю компанії, то з цієї точки зору першим досвідом аутсорсеров можна вважати послуги юридичних фірм в США і Великобританії ще на початку XX ст. У країнах, законодавство яких засновано на прецедентному праві, вирішення питань юридичного характеру історично передається спеціалістам, які мають високу кваліфікацію і необхідний досвід.

Термін «outsourcing» для визначення нової концепції управління був введений в 1989 р., коли компанія Eastman Kodak найняла сторонні організації для придбання, запуску та супроводу своїх систем обробки інформації.

При вирішенні ділових суперечок в судовому порядку виконання необхідних функцій і відповідальність беруть на себе незалежні юридичні компанії. З часом багато з них розширювали спектр послуг, широко впроваджуючи практику бізнес-консультування. До початку XX ст. сумарний оборот таких компаній у економічно розвинених країнах, за оцінками фахівців, становив близько 50 млрд. дол. США на рік. Найбільш великі і відомі аутсорсингові компанії - аудиторсько-консалтингові фірми «Великої четвірки» Pricewaterhouse-Coopers, Ernst & Young, KPMG, Deloitte & Touch - пропонують послуги аутсорсингу в галузі управління, інформаційних технологій, оподаткування, аудиту, бухгалтерського обліку та звітності, ревізійної діяльності, юридичного забезпечення Аникин Б.А., Рудая И.Л. Аутсорсинг и аутстаффинг: высокие технологии менеджмента // Навчальний посібник - М.: 2009.

Витоки практичного аутсорсингу як методу виробничої кооперації і високої технології управління в промисловості відносяться до періоду «великого протистояння» двох великих менеджерів - Генрі Форда (1863-1947) та Альфреда Слоуна мол. (1875-1966) і очолюваних ними гігантів автомобільної промисловості - компаній Ford і General Motors Владимирова И.Г., Дубинский А.В. Классификация стратегий развития автомобильных компаний в современном мире и перспективы отечественного автопрома // Менеджмент в России и за рубежом. 2005. № 1.

У часи коли Ford при керівництві Генрі Форда зайняла із своєю бюджетною моделлю автомобіля більше 50% ринку США, компанія була прикладом одного із найграндіозніших проектів вертикальної інтеграції. Але з часом при вертикальній експансії компанія наштовхнулась на перешкоди, що були породженні загальноекономічними умовами, правилами державного регулювання, профсоюзних обмежень при подоланні яких була необхідність у залученні великої армії незалежних постачальників товарів та послуг. З часом Форд прийшов до висновку, що спеціалізовані фірми виконують найбільш важливі функції не гірше, ніж його власний керівний апарат. Незабаром незалежні фірми стали повноцінними учасниками мережі Форда, а пріоритети в загальної корпоративної стратегії змістилися від контролю на основі власності до контролю на основі управління партнерськими відносинами. Така зміна стратегічної орієнтації дозволила зосередити фінансові ресурси компанії на розвитку її ключової сфери компетенції - виробництві. Сам Г. Форд з аналізу всієї цієї ситуації виніс такий урок: жодна фірма не може бути самодостатньою.

Але висновки Форд зробив запізно. Альфред Слоун став головою компанії General Motors, коли вона перебувала на порозі краху в 1921 р. На її частку приходилось всього 13% автомобільного ринку США. Як особистість він був повною протилежністю Генрі Форду. Улюбленими словами Слоуна стали: «концепція», «методологія», «раціональність».

Він розробив і реалізував грандіозний проект із завоювання американського автомобільного ринку в той час, коли у світі панував Генрі Форд. На втілення в життя проекту Слоуна пішло майже 15 років, але з самого початку він став приносити результати. Новацією в проекті Слоуна стала методологія аутсорсингу, застосована їм за 70 років до появи цього терміна в науковій літературі у 1990 р., принаймні, у двох напрямах діяльності керівника: в організації систем управління компаніями і в організації виробництва.

Таким чином, ще в 30-х рр.. XX ст. боротьба лідерів автомобілебудування наочно показала, що в умовах жорсткої конкуренції жодна компанія не може бути самодостатньою, спиратися лише на власні ресурси. Ряд процесів, що забезпечують функціонування великої компанії, доцільно і зручно передавати спеціалізованим організаціям. Винесення виробничих функцій і функцій управління за межі компанії поклало початок практичному аутсорсингу. З 70-х рр.. XX ст. аутсорсинг у виробництві автомобілів є основою організації виробничого процесу.

Дослідження Американської асоціації менеджменту (American Management Association) показали, що вже в 1997 р. більше половини промислових компаній передали на аутсорсинг хоча б один компонент свого виробничого процессу Ансофф И. Стратегическое управление - М.: Экономика, 2009 .

За даними СОТ, у 1998 р. лише 37% вартості виробленого в США автомобіля було створено на батьківщині. При цьому 30% вартості автомобілів прямувало до Південної Кореї за збірку машин, 17,5% вартості йшло до Японії на купівлю комплектуючих і сучасних технологій, 7,5% - до Німеччини за дизайн, 4% - в Тайвань і Сінгапур за дрібні деталі, 2,5% - у Великобританію на рекламу і маркетинг, 1,5% - до Ірландії і Барбадос за оброблення даних Peter F. Drucker The practice of management, 2006 - [Електронний ресурс] .

Введення терміну «аутсорсинг» у теорію менеджменту пов'язано з використанням ресурсів зовнішніх організацій або провайдерів (від англ. to provide - «надавати послуги») в області інформаційних технологій. Багато фахівців вважають, що аутсорсинг набув поширення у зв'язку з розвитком інформаційних систем і технологій, і відносять початок «епохи аутсорсингу» до 60-их рр.. XX ст., А саме - до 1962 р., датою заснування Electronic Data System Corporation (EDS). З 80-х рр.. XX ст. аутсорсинг информаціних технологій (ІТ-аутсорсинг) є сферою уваги і стратегічних інтересів великих корпорацій, які стали визнаними світовими лідерами в галузі електронної обробки даних. Діяльність спеціалізованих компаній, що взяли на себе супровід інформаційних потоків великих, середніх і малих підприємств, сформувала новий сектор бізнесу, що швидко розвивається.

Electronic Data System Corporation була заснована в Далласі Россом Перро. Спочатку він централізовано підводив баланси для декількох банків, орендуючи нічний час на мейнфреймах (великих ЕОМ). Але коли EDS принесла General Motors річну економію в розмірі більше 4 млрд. дол., взявши на себе супровід всіх інформаційних потоків цієї огромної корпорації, Перро зрозумів, що стоїть біля витоків нового багатообіцяючого бізнесу. На основі аутсорсингових угод з великими корпораціями і банками EDS приймає на себе виконання певних функцій в галузі інформаційних технологій, постачання й поставок, обслуговування, фінансів та забезпечення персоналом, успішно займається ІT-проблематикою практично всіх типів організацій. Вже у 1998 р. EDS реалізує послуги в галузі ІТ-аутсорсингу вже в 44 країнах, маючи більше 9000 клієнтів і річний дохід 15,2 млрд дол.

У Німеччині в 1960-1980-і рр.. склалася практика створення на великих підприємствах центрів по електронній обробці інформації, які згодом стали надавати відповідні послуги середнім і дрібним фірмам, не маючих необхідних технічних можливостей. Як показали спеціальні дослідження, вже в 1974 р. обіг спеціалізованих обчислювальних центрів Німеччини, яких до цього часу налічувалося близько 400, склав 1,4 млрд нім. марок Аникин Б.А., Рудая И.Л. Аутсорсинг и аутстаффинг: высокие технологии менеджмента // Навчальний посібник - М.: 2009.

Прикладом сформованих взаємовигідних відносин між аутсорсером і клієнтом можуть служити широко відомі багатолітні зв'язку компаній EDS і General Motors або Systemhaus і Daimler Benz. Провідне місце серед компаній, які спеціалізуються в області ІТ-аутсорсингу, в кінці XX ст. займала компанія IBM Global Services корпорації IBM , що мала в 1997 р. обіг більше 25 млрд дол і більше 110 000 співробітників в 160 країнах.

Спектр послуг аутсорсеров розширюється разом з розвитком комп'ютерних технологій, інформаційних мереж, відповідних технічних і програмних засобів. Повсюдне використання Інтернету та інших інформаційних мереж стимулювало розвиток ринку послуг доступу до даних, розташованим у провайдера ( Application Service Providing, ASP ). В даний час, на думку аналітиків International Data Corporation ( IDC ), лідером ринку постачальників ASP послуг є компанія Oracle і її підрозділи Oracle Outsourcing, яке забезпечує для клієнтів підтримку як систем управління підприємством ( Enterprise Resource Planning , ERP ), так і систем управління взаємовідносинами з клієнтами ( Customer Relationship Management , CRM). За власною оцінкою Oracle, компанії, які користуються послугами IT- аутсорcингу, можуть заощадити більше 75 % витрат на оплату праці Бравар Жан-Луи. Эффективный аутсорсинг : понимание, планирование и использование успешных аутсорсинговых отношений / Ж-Л. Бравар, Р. Морган ; пер. с англ. В.Денисов, - Д. : Баланс Бизнес Букс, 2007. С. ХХII (Введение).

У сучасному менеджменті під аутсорсингом розуміють виконання окремих функцій (виробничих, сервісних, інформаційних, фінансових, управлінських та ін. ) або бізнес процесів ( організаційних, фінансово-економічних, виробничо-технологічних, маркетингових) зовнішньою організацією, що має необхідні для цього ресурси, на основі довгострокової угоди. В даний час аутсорсинг розглядається як сучасна методологія створення високоефективних і конкурентоспроможних організацій в умовах жорсткої конкуренції трьох економічних центрів, сформованих до початку XXI ст. у світі, - США , Японії та Європи.

Конкуренція є « живильним середовищем », основою і головною рушійною силою аутсорсингу. У деяких країнах підприємці все ще можуть будувати свої плани, розраховуючи на доступність сировини та / або дешевої робочої сили. У такій ситуації можна спочатку не приділяти належної уваги зниженню витрат і підвищення якості обслуговування. Однак у більшості розвинених країн світу будь-яка конкурентна перевага досягається за рахунок знань, розумових і творчих рішень. На жаль, не всі ці переваги довгострокові, оскільки завдяки сучасним технологіям нові знання та вміння досить швидко поширюються серед конкурентів J. Brian Heywood. The outsourcing dilemma. The search for competitiveness - [Електронний ресурс] . Аутсорсинг - продукт сучасних тенденцій розвитку світової економіки, протилежних тенденціям монополізації. Це методологія адаптації управління організацією до умов ринку, що дозволяє швидко входити в новий бізнес, використовуючи всі наявні можливості зовнішнього середовища , а в окремих випадках і ресурси конкурентів.

Компанії, що орієнтують свою діяльність на використання ресурсів зовнішніх організацій без урахування їх національної або територіальної приналежності, реалізують на практиці методологію глобального аутсорсингу. Глобальний аутсорсинг є формою організації діяльності компанії в міжнародному масштабі, безпосереднім відображенням процесів економічної глобалізації. Лібералізація торгівлі та сфери послуг, вільний рух технологій , ноу - хау і продуктів праці людей, залучених у процес виробництва продуктів і послуг незалежно від національних кордонів, формують нове середовище сучасного бізнесу.

Характерним прикладом глобального аутсорсингу є офшорне ( off - shore ) програмування, яке складає значну частину загального обсягу ринку ІT - аутсорсингу

У число 11 найбільших компаній - замовників послуг офшорного програмування входять: IBM Global Services, EDS, ComputerSciences, HP, Science Applications International, Unisys, Affiliated Computer Services, Perot Systems, CGI Group, Siemens Business Services, CAP Gemini та Ernst & Young. Сукупна частка аутсорсингового напрямку бюджетів цих компаній складає 90 млрд дол. В якості активних постачальників ресурсів на ринок офшорного програмування виступають Індія, Китай, Мексика, Ірландія і країни Східної Європи , в тому числі Україна Аникин Б.А., Рудая И.Л. Аутсорсинг и аутстаффинг: высокие технологии менеджмента // Навчальний посібник - М.: 2009.

У таблиці 1 представлена періодизація розвитку аутсорсингу у світі Аникин Б.А., Рудая И.Л. Аутсорсинг и аутстаффинг: высокие технологии менеджмента // Навчальний посібник - М.: 2009.

Період	Процеси стимулюючі та характеризуючи розвиток практичного аутсорсингу
1	2
Початок XX ст.	Залучення організаціями спеціалізованих фірм для вирішення юридичних питань
1920-1930-рр.	Застосування методу кооперації вузькоспеціалізованих виробництв в автобудівництві
1950-рр.	Розвиток процесів економічної інтеграції у післявоєнному економічному просторі
1960-1970 рр.	Формування нового сектору бізнесу - послуги в галузі ІТ технологій. Широке використання аутсорсингу як методу виробничої кооперації у промисловості
1970-1980 рр.	Зростання ринку аутсорсингу в юридичній та банківській сферах, управління фінансами, ІТ технологій, промисловості, державному управлінні Розвиток гнучких виробництв Широке розповсюдження атсорсингу другорядних та обслуговуючих видів діяльності
1980-1990- рр.	Формування глобальних інформаційних мереж Формування ринку on-line сервісу. Формування ринку офшорного програмування Формування ринку логістичних послуг Розповсюдження концепцій ТОМ та BPR в практиці менеджменту Розповсюдження систем ERP та СИМ у промисловості. Масштабний експорт А7/'д/7-гесл-технологій у країни Південно-Східної Азії та Латинської Америки, розвиток міжнародного виробничого аутсорсингу
Кінець XX -- початок XXI ст.	Розвиток глобальних інформаційних мереж і широке промислове використання послуг в галузі IT і телекомунікацій. Повсюдне впровадження єдиних міжнародних стандартів якості. Практичне використання принципів процесного управління. Впровадження принципів модульної архітектури продукту в масовому виробництві. Розвиток логістичного сервісу і супутніх інформаційних і комунікаційних технологій. Перехід до аутсорсингу бізнес-процесів. Перехід до 100%-ному виробничому аутсорсингу низки великих л / дл-Гесла-виробників. Глобальний аутсорсинг. Формування мережевих виробничих структур. Реалізація великих проектів у сфері IT-аутсорсингу промисловими корпораціями та великими банками. Розвиток електронної комерції. Поява віртуальних корпорацій

З 90-х рр.. XX в. аутсорсинг став предметом систематичних наукових досліджень. З цього часу і до сьогоднішнього дня про актуальність теми практичного використання аутсорсингу і теоретичного обґрунтування відповідних управлінських рішень свідчить постійно зростаюча кількість наукових робіт і публікацій як за кордоном, так і в Україні. Аутсорсинг є необхідною складовою частиною сучасних концепцій менеджменту, дієвим інструментом економічної практики і предметом вивчення економічної науки.

1.2 Роль аутсорсингу у поглибленні міжнародного поділу праці

В основі аутсорсингу лежить поділ праці при випуску товару. Воно постійно еволюціонує, викликаючи до життя нові форми організації ринку і моделі господарювання. В даний час відбуваються серйозні зміни в поділі праці, які спричиняють бурхливий розвиток аутсорсингу.

Одним з перших поняття поділу праці дав А. Сміт у книзі «Дослідження про природу і причини багатства народів». Поділ праці - є складна співпраця працюючих осіб, кожна з яких зайнята яким-небудь особливим виробництвом або окремим процесом виробництва. Іншими словами, це - диференціація трудової діяльності, призводить до стійкої спеціалізації Adam Smith An inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations .

Розрізняють три види поділу праці: перше - громадське, де трудящі зайняті в різних виробництвах, пов'язаних між собою відносинами обміну; друге - технічне, де робітники виконують окремі процеси одного і того ж виробництва; також вирізняють третій вид - міжнародний поділ праці, під яким розуміється стійка спеціалізація окремих країн на виробництві тих видів продукції, для яких є найбільш сприятливі умови: природні, кліматичні, географічні та ін.

Аутсорсинг може виникнути у всіх формах, видах і підвидах поділу праці: від технічного на підприємстві, коли виробничі процеси передаються аутсорсинговим компаніям до міжнародного, коли аутсорсингові компанії діють на міжнародних ринках, як, наприклад, компанія Xerox. Різні форми та сфери аутсорсингу, які розглянуті у наступних розділах роботи, повною мірою розкриють все багатство можливостей для даної моделі господарювання.

Як зазначалось, поділ праці дуже суттєво еволюціонував останнім часом і продовжує еволюціонувати. Загальносвітова тенденція свідчить, що поділ праці всередині суспільства і пов'язані з ним форми територіального, міжнародного поділу, спеціалізація виробництва будуть поглиблюватися і розширюватися. Аутсорсингова система відображає ці зміни, створюючи як би додатковий рівень у процесі виробництва, по-новому виокремлюючи його ланки.

У ХХ столітті відбувся ривок у технологічному розвитку засобів пересування, а також електронні засоби обміну інформацією (Інтернет). У результаті утворилася нова ситуація на ринках, у зв'язку із появою не лише мережеві товари, але і мережеві організації, мережеві ринки.

Для мережевих ринків стали характерні такі риси: віртуалізація, мережева організація рівноправних учасників, кооперація на базі інформаційних систем.

У роботах М. Кастельса та інших дослідників в основному представлено предметне бачення мережевої організації: з'ясовується сутність, склад і структура мереж Сastells M. The Rise of the Network Society . Разом з тим сьогодні необхідно перейти до вивчення їх впливу на моделі господарювання, особливо аутсорсинг.

Як показано вище, з одного боку, відбувається поділ праці, поглиблюється спеціалізація, з'являються і відокремлюються нові сфери господарської діяльності, галузі, підгалузі і т.д. З іншого - з розвитком продуктивних сил відбувається зміцнення і ускладнення зв'язків між різними видами праці, сферами діяльності тощо. Ці два процеси органічно взаємопов'язані і взаємодоповнюють один одного. Діалектична єдність двох процесів лежить в основі формування мережевої структури економіки .

Однією з головних особливостей мережевої економіки є можливість встановлення прямих тривалих зв'язків між усіма учасниками спільної діяльності. Створення такого роду зв'язків у реальному просторі вимагає, або компактного географічного розташування учасників, або великих витрат ресурсів і часу на їх географічні переміщення Щербина М.В. Государственное регулирование экономической деятельности монополий в России - [Електронний ресурс] .

Аутсорсинг дозволяє посилити спеціалізацію всіх компаній. Будь-яка фірма (організація, підприємство, окремий індивідуум) отримує можливість зосередитися на своєму основному діловому процесі: виробництві високотехнологічних товарів та послуг за індивідуальними запитами споживачів, виробництві знань, виробництві нових ідей, технологій, рішень.

У світі зараз існує три основних типи компаній:

- Компанії, які здійснюють повний цикл (або його більшу частина) розробки і виробництва продукту;

- Компанії, які займаються переважно інжинірингом, а виробництво якщо й мають, то тільки дослідне. Виготовлення всіх деталей замовляють на аутсорсингу;

- Компанії, які інжинірингом практично не займаються, а, маючи передове обладнанням, надають послуги з виробництва виробів по чужому інжинірингу, і при необхідності під чужою торговою маркою Дука Б. Аутсорсинг: критерии естественного отбора. Всероссийская конференция представителей малых предприятий 26 апреля 2005 .

Отже на сучасному етапі аутсорсинг при все інтенсивнішому розвитку міжнародного та внутрішньодержавного поділу праці сприяє можливості спеціалізації певної компанії на видах діяльності, що представляють для неї найбільший інтерес та найбільше підходить для максимального використання тих конкурентних переваг певної компанії, що має у своєму розпорядженні окреме підприємство. Даний момент суттєво підвищує конкурентоспроможність компаній на внутрішній та міжнародній аренах, сприяє підвищенню якості та зменшення витрат на виробництво певного товару або наданні певної послуги, а також це дає змогу малим та середнім підприємствам певною мірою зменшувати залежність національної та світової економіки від діяльності монопольних та/або олігопольних компаній, у яких з'являється економічний інтерес переводити певні або більшість процесів на аутсорсинг для досягнення оптимізації витрат та підвищення власного прибутку.

1.3 Світові центри міжнародного аутсорсингу

Для розвитку аутсорсингу в тій чи іншій країні важливі наступні фактори:

· наявність кваліфікованого персоналу

· відносно низька вартість виконання робіт

· підтримка держави (створення вільних економічних зон, ліберальне інвестиційне законодавство, сприятливий податковий клімат)

· наявність навчальних закладів, що готують необхідні кадри

· юридична база, що забезпечує захист авторських прав і переданих конфіденційних даних

· наявність відповідної інфраструктури

· відсутність між виконавцями і замовниками непереборного мовного та культурного бар'єрів

· ділова репутація компаній-виконавців, яка завойовується багаторічною якісною роботою і підтверджується відповідними міжнародними сертифікатами якості.

Лідером з міжнародного аутсорсингу є Індія. На її частку припадає 80% доходів від аутсорсингу в усьому світі. Провідні індійські компанії в даній галузі - це три гіганти Віпра Текнолоджіс (Wipro Technologies), Тата Консалтансі Сервісес (Tata Consultancy Services (TCS)) і Інфосіс Текнолоджіс (Infosys Technologies), і наступні за ними Сатьям (Satyam), Когнізант (Cognizant), Поларіс (Polaris), Патні (Patni) та ін За даними дослідження, проведеного компанією Браун-Вілсон Едвайзерс в 2012 р., з 50 найбільш ефективно керованих компаній-виконавців замовлень в сфері аутсорсингу 13 - індійські, і вперше десятці - Сатьям, Когнізант, Інфосіс, Патні і Тата Ашмянская И.С. Аутсорсинг как новый способ производства в глобальной экономике .

Успіх індійських компаній в основному пояснюється грамотною політикою держави. Саме індійський уряд на перших порах, в кінці 1970-1980 рр., коли країна ще була закрита для зарубіжних компаній, визначав напрямки розвитку галузі інформаційних технологій, будучи в умовах державної планової економіки єдиним замовником високотехнологічної продукції, виробленої в Індії.

Уряд Індії брав активну участь у створенні експортно-виробничих зон (ЕВЗ) з пільговими режимами оподаткування (в 1976 р. прийнятий державний акт про створення ЕВЗ). А коли під впливом охолодження відносин з США в 1978 р. закрився підрозділ американської компанії IBM, що базувався в Індії, і близько 1200 висококваліфікованих фахівців стали безробітними, саме державна підтримка допомогла їм створити власні фірми з виробництва програмного забезпечення Asma Lateef Linking up with the global economy: A case study of the Bangalore software industry  //  International Institute for Labour Students.LO. . Це була перша хвиля створення індійських компаній в галузі інформаційних технологій.

1990- і роки поклали початок другої хвилі створення індійських компаній з виробництва програмного забезпечення, а також спеціалізованих на наданні ділових послуг зарубіжним клієнтам. У 1998 р. уряд прем'єр -міністра Ваджпаі заснувало Національну робочу групу з інформаційних технологій та розробки програмного забезпечення Ашмянская И.С. Аутсорсинг как новый способ производства в глобальной экономике . Все це свідчить про високий ступінь зацікавленості індійського уряду (при цьому, незалежно від партії, що стоїть на чолі країни) у розвитку сфери інформаційних технологій, і аутсорсинг розуміється як один із головних способів досягнення цієї мети.

Лідерство Індії в аутсорсингу підтверджується статистичними даними та даними аналітичних прогнозів, що відображені у табл. №1.

Табл. 1. Доходи від аутсорсингу в Індії, за статтями, 2003-2012 рр.. (млрд. дол..)

Рис. 3. Доходи від аутсорсингу в Індії, за статтями, 2003-2012 рр. (млрд.. дол..).

Дана діаграма показує, що на сьогоднішній момент аутсорсинг інформаційних технологій як і раніше є основною статтею доходу індійських компаній, що спеціалізуються на аутсорсингу, і лідируюча позиція цього виду аутсорсингу збережеться і в найближчому майбутньому. На діаграмі добре простежується тенденція зростання доходів від аутсорсингу ділових послуг, який по сукупному доходу перевершив аутсорсинг на основі колл-центрів.

Основними конкурентами Індії в сфері аутсорсингу є, насамперед, Китай, а також країни Південно-Східної Азії - Сінгапур, Філіппіни, Малайзія (завдяки їх розвиненій інфраструктурі і високотехнологічної культурі, забезпечує високу якість виконання замовлень), В'єтнам і Індонезія (завдяки більшій цінової привабливості ).

аутсорсинг міжнародний інформаційний

РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ АУТСОРСИНГУ У МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИНАХ

2.1 Сфери застосування та класифікація міжнародного аутсорсингу

В основі аутсорсингу закладені відносини субпідряду, але, як було вже зазначено, неправильно було б ототожнювати ці два поняття, тому що субпідряд - це разова передача виконання завдання, після якого слід процедура прийому-здачі роботи, і субпідрядник з замовник більш не пов'язані ніякими зобов'язаннями, то аутсорсинг - це вбудований бізнес-процес. При аутсорсингу компанія виконавець фактично стає частиною команди компанії замовника, але тільки працює над певними, спеціально виділеними завданнями. Припустимо, компанія, яка віддає на аутсорсинг бухгалтерські послуги, отримує постійно працюючий бухгалтерський відділ, але поза своєї компанії, залишаючи у себе лише головного бухгалтера для контролювання роботи компанії виконавця та ведення справ, що вимагають особливої конфіденційності.

Існує два широких типа аутсорсингу - іншорінг (коли робота здійснюється іншою компанією, але всередині країни) і оффшорінга (коли розробка направляється в іншу країну). Іншорінг можна вважати найбільш близькою до субпідряду формою аутсорсингу, тоді як оффшорінг реалізує більшою мірою переваги аутсорсингу, а саме використання найбільш якісних ресурсів при найнижчих вартісних витратах.

У середині 1990- х рр. розвиток Інтернету та супутникових комунікаційних технологій забезпечили виділення дистанційного обслуговування клієнтів (так звані колл-центри з прийняття їх дзвінків) та розробки програмного забезпечення з усіх робіт, що віддаються на аутсорсинг.

Індустрія колл-центрів надзвичайно чутлива до будь якої можливої економії на трудових витратах, тому як тільки стало можливим за допомогою комунікаційних технологій задіяти відносно дешеву робочу силу в країнах, що розвиваються, забезпечення цих послуг стало швидко переводитися за кордон.

Основними труднощами, з якими зіткнулися компанії - замовники, при переведені колл-центрів - це мовна підготовка фахівців і технічні умови для забезпечення роботи колл -центрів. Мовне питання вирішувалося правильним вибором країни, де необхідна мова є другою офіційною мовою або має сильні позиції. Так, для компаній із США найбільш привабливими завжди були Філіппіни та Індія.

Технічні умови для забезпечення роботи колл-центрів забезпечувалися за допомогою додаткового фінансування або в інфраструктуру району, де працює компанія-виконавець, або в систему технологічної та енергетичної безпеки самої компанії. Наприклад, IBM забезпечувала додатковими генераторами індійську компанію Віпро на початку їхньої співпраці у 1980- х рр. Ашмянская И.С. Аутсорсинг как новый способ производства в глобальной экономике .

В даний час активно розвивається аутсорсинг бізнес процесів і ділових послуг - бухгалтерських, медично-діагностичних, послуг по роботі з персоналом, банківських, консалтингових, маркетингових та ін.. Хотілося б пояснити деякі з цих процесів: аутсорсинг бухгалтерських послуг полягає в передачі зовнішньої компанії ведення первинного бухгалтерського обліку; аутсорсинг медико - діагностичних послуг - у передачі процесів проведення медичної діагностики на основі пересилання результатів первинного обстеження і первинних аналізів пацієнтів; аутсорсинг послуг з роботи з персоналом - у передачі проведення первинних інтерв'ю при відборі кандидатів на посади, веденні баз даних кандидатів і кадрового обліку. Ключ до успіху такого типу аутсорсингу, перш за все, полягає в передачі сторонньому виконавцю тих процесів які не є життєво важливими для компанії- замовника і виконання яких можна легко сформулювати при розподілі завдань і перевірити на етапі прийому робіт, також ці процеси повинні бути легко виокремленими з виробництва в цілому.

У той же час зараз фахівці починають вивчати перспективи впровадження аутсорсингу у різні сфери діяльності людини. Наприклад, під егідою Європейського банку реконструкції та розвитку вже створені проекти з реалізації « енергетичного аутсорсингу » ( energy outsourcing ) в рамках Європи Michael Brown and Simon Minett Market study on industrial energy outsourcing // EBRD, Edinburg 2003. Енергетичний аутсорсинг передбачає створення спільних енерго- і тепломережевих систем в макрорегіоні, таким чином, що одні країни, що потребують енергію, отримують її з інших країн, що спеціалізуються на виробленні енергії і її доставку споживачеві. Однак не можна говорити про те, що цей вид аутсорсингу вже сформувався, тому як ніде в світі подібні проекти ще не були реалізовані повністю.

Аутсорсинг може застосовуватися не тільки для полегшення і покращення життя людей. Так, останні кілька років міжнародні політологи говорять про аутсорсинг військових дій. Наприклад, американський політолог Сінгер пише про новий процес - передачу деякими державами на аутсорсинг ведення приватними компаніями військових дій з переслідуванням державних цілей Singer P.W. Outsourcing War // Foreign Affairs March/April 2005 .

Важливою відмінністю аутсорсингу від інших видів міжфірмових стосунків є його стратегічний характер. Нова методологія направлена на корінне перетворення, трансформацію бізнес-системи організації на основі глибокого і всебічного аналізу її функціонування. Ретельні попередні розрахунки доцільності застосування аутсорсингу, безперервний контроль і оцінка поточної реалізації аутсорсинг-проектів характеризують процес впровадження аутсорсингу як планового, стратегічного рішення компанії. Реалізація аутсорсинг-проектів сприяє довгостроковій підтримці економічної стійкості, конкурентоспроможності і ефективному розвитку компанії.

Застосування аутсорсингу допускає реструктуризацію внутрішньо-корпоративних процесів. Характерною особливістю, а також безперечною перевагою аутсорсингу, є можливість передачі аутсорсеру не тільки повноважень, але й ризиків та відповідальності за виконання доручених функцій.

На думку спеціалістів та автора, аутсорсинг є проявом такого загальновідомого методу організації в системі менеджменту як спеціалізація. За теорією, спеціалізація - це форма суспільного розподілу праці і її раціональної організації, також вона відбиває процес зосередження виробництва окремих видів продукції або її частин у самостійних галузях виробництва та спеціалізованих підприємствах Левчук К.О. Аутсорсинг в системі менеджменту підприємства .

В систему теоретичних основ аутсорсингу включено види, форми, переваги та недоліки, які систематизовані на рис. №1.

Як бачимо з рисунка, теоретичні основи аутсорсингу включають види, методи, форми, переваги та недоліки.

Стосовно класифікації можна сказати, що аутсорсинг інформаційних технологій (IT-аутсорсинг) - це цілковита або часткова передача спеціалізованій компанії функцій, пов'язаних з інформаційними технологіями, а саме обслуговування мережевої інфраструктури; проектування і планування автоматизованих бізнес-систем з подальшим постійним розвитком і супроводом; системна інтеграція; розміщення корпоративних баз даних на серверах спеціалізованих компаній; створення і підтримка публічних web-серверів; управління інформаційними системами; придбання в лізинг комп'ютерного устаткування, офшорне програмування.

Аутсорсинг бізнес-процесів (АБП) включає значну кількість другорядних функцій. До нього відносять управління персоналом, маркетинг, внутрішній аудит, фінанси і бухгалтерію та ін. Зниження витрат при використанні цього виду аутсорсингу зазвичай сягає 10%.

До виробничого аутсорсингу входить аутсорсинг основного та допоміжного виробництва.

Аутсорсинг у сфері послуг включає експлуатацію об'єктів нерухомості, послуги професійного прибирання, управління транспортним парком підприємства, харчування, транспортні послуги та ін.

Стосовно моделей аутсорсингу, можна сказати, що термін «максимальний» аутсорсинг використовується для визначення договору, за яким штат співробітників, а можливо, і активи, що відносяться до основної діяльності підприємства, такі як інформаційні технології чи фінанси, передаються постачальникові послуг на час дії контракту.

Частковий аутсорсинг означає, що значна кількість функцій залишається у сфері дій замовника. Термін «сумісний» аутсорсинг описує один із варіантів аутсорсингу, у якому сторони є партнерами. Проте деякі фахівці використовують цей термін для опису субдоговорів, що припускають наявність постачальників деяких послуг.

Проміжний аутсорсинг має місце, коли організація передає управління своїми системами і платформами третій стороні, вважаючи, що її власні спеціалісти по ІТ здатні розробити нові системи. При трансформаційному аутсорсингу організація запрошує постачальника послуг, який повністю реорганізує роботу підрозділу, розробляючи нові системи і створюючи надійну базу знань і навиків, яку потім передає клієнтові; від повного аутсорсингу відрізняється тим, що перехід співробітників і активів не остаточний - після закінчення проекту клієнт знову отримує повний контроль.



Рис.1: Систематизація класифікації аутсорсингу Левчук К.О. Аутсорсинг в системі менеджменту підприємства

Аутсорсинг спільних підприємств допускає створення нової компанії для використання майбутніх ділових можливостей. Персонал і активи клієнта будуть потім передані цьому спільному підприємству, а не постачальникові послуг. Мета полягає не тільки у підвищенні якості роботи, але і в розробці товарів та послуг, які можуть бути продані третій стороні.

Деякі взаємозв'язки, що виникають під час аутсорсингу, посилюються тим, що клієнт або постачальник отримує відсоток у акціонерному капіталі партнера (приклад Swiss Bank і Perot System). Якщо клієнт отримує відсоток в акціонерному капіталі постачальника, то це слугує засобом забезпечення безпеки, з іншого боку, якщо постачальник іде на такий крок, то це свідчить про намір діяти в інтересах клієнта.

Отже підводячи підсумки автор має зазначити, що можливості аутсорсингу як і сфера його застосування досить широкі. Проте сама ідея залучення зовнішніх ресурсів не є новою. Екстерналізація функцій стороннім виконавцем існує багато років, і виправдано вважається логічним продовженням принципів, закладених в ідеї розподілу праці.

2.2 Економічні основи імплементації аутсорсингу в системі менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Застосування технології аутсорсингу забезпечує компанії значні переваги, серед яких: найбільш раціональний розподіл основних фондів, виключення накладних витрат на зміст непрофільних бізнес-процесів.

Структура витрат підприємства також може змінюватися, проте за рахунок вузької спеціалізації аутсорсера і ефекту масштабу досягається значна економія поточних ресурсів компанії замовника.

Скорочення витрат не є визначальною перевагою впровадження аутсорсингу. Доступ до технологій сучасного рівня, залучення до діяльності висококваліфікованих фахівців, що володіють значним досвідом у сфері послуг, які надаються ними, дозволяє підвищити рівень обслуговування і освоїти методи роботи аутсорсера. Нова методологія побудови бізнесу сприяє концентрації уваги компанії на основних компетенціях, що володіють найбільшим потенціалом для досягнення конкурентних переваг. Виведення з безпосереднього оперативного управління окремих бізнес-завдань, а також скорочення кількості підрозділів сприяють раціоналізації організаційної структури компанії. Використання зовнішніх ресурсів, а в деяких випадках і ресурсів конкурентів, відкриває для компанії нові стратегічні переваги. Збільшується гнучкість, маневреність організації, оперативність реагування на зміни економічної ситуації, підвищується швидкість виходу на ринок нових товарів і послуг.

Механізм впровадження аутсорсингу проілюстровано на рис. 2.

Як бачимо з рисунку, алгоритм застосування процесу аутсорсингу включає в себе визначення системної мети - загальна ціль функціонування суб'єкту на ринку. Стосовно аутсорсингу, цілі потребують уточнення, тому другим етапом є визначення та формулювання локальних цілей. До них відносяться: бажання зосередитися на основних видах діяльності, покращення якості продукції, потреба у зниженні витрат, брак досвіду та кваліфікованого персоналу тощо. Після визначення конкретних локальних цілей визначають сфери та функції діяльності аутсорсера, так як це зображено на рисунку 2. Виходячи з визначення цілей, сфери та функцій, необхідно зробити стратегічний вибір аутсорсера. До найбільш вагомих критеріїв вибору постачальників послуг слід віднести: надійність (чи відповідає постачальник всім потребам вже існуючих клієнтів), рівень його можливостей (досвід, кількість клієнтів), гнучкість (як швидко може змінювати методи роботи в залежності від зміни потреб клієнта), можливість економії (які умови пропонує в порівнянні з іншими аутсорсерами), база навичок (наявність кваліфікованого персоналу), контроль (чи може гарантувати постачальник можливість проведення перевірок з метою підтримки, захисту та розвитку компанії).

Рис. 2. Механізм застосування аутсорсингу в системі менеджменту підприємства Левчук К.О. Аутсорсинг в системі менеджменту підприємства -

Якщо визначені цілі, сфери та функції відповідають існуючим напрямкам діяльності, тоді не має потреби в їх уточненні і поліпшенні, в іншому випадку - є потреба в уточненні функцій та в створенні підрозділів. Треба зауважити, що у даній схемі наведено блок з визначення економічної ефективності впровадження аутсорсингу на підприємстві, а також його відповідності завданням кадрової політики підприємства та юридичного супроводу.

Отже процес прийняття рішення має бути досить структурованим та відповідати стратегічним цілям компанії. Також потрібно велику увагу приділити вибору партнера якому будуть передаватись певні процеси підприємства у зв'язку із беззаперечною залежністю від між професійністю аутсорсера та конкурентоспроможністю кінцевої продукції або послуг аутсорсі. Тобто передача певних процесів компанії на аутсорсинг є дуже важливим із середньо та/або довгострокового стратегічного планування бізнес діяльності.

2.3 Ціновий інструментарій функціонування аутсорсингу

Аналіз механізму оплати послуг аутсорсера представляє великий научний і практичний інтерес. При класичному ( односторонньому ) і перехресному аутсорсингу цей механізм абсолютно прозорий - аутсорсер встановлює ціну на свої послуги виходячи з очікуваної рентабельності своєї діяльності, причому рівень цієї рентабельності визначається досить часто не лише аутсорсером в односторонньому порядку, а спільно замовником і аутсорсером шляхом переговорів. Часті випадки, коли впливовий замовник вимагає від аутсорсера розкрити структуру собівартості його діяльності, а потім визначає прийнятний для нього рівень націнки.

При взаємному аутсорсингу механізм ускладняється. Регламентована частина угоди оплачується за описаною вище схемою - аутсорсер отримує встановлену контрактом винагороду, однак нерегламентована частина явно прописаного механізму винагороди аутсорсера не передбачає. Це може здатися порушенням вимоги про без ризиковий характер діяльності аутсорсера, однак це протиріччя всього лише здається. Покажемо це на прикладі різних видів аутсорсингу.

Почнемо з франчайзингу, який також може бути віднесений до взаємного аутсорсингу, оскільки в ньому можна виділити регламентовану і нерегламентовану, регламентовані складові:

1. Договір використання торговельної марки (аутсорсинг підприємницьких здібностей, регламентована складова);

2. Збут товарів і послуг франчайзера через торгову точку франчайзі ( аутсорсинг капіталу, нерегламентована складова).

Франчайзі виплачує франчайзеру роялті, але франчайзер не здійснює франчайзі жодних виплат за послуги із забезпечення збуту товару під його торговою маркою. Але згадаємо, що при франчайзингу франчайзер допомагає франчайзі скласти бізнес план і оцінити передбачувані обсяги продажів (на основі аналізу як локального ринку майбутнього франчайзі , так і досвіду роботи існуючих франчайзі), і надає йому найбільш ефективний інструмент досягнення цих обсягів - торгову марку і відпрацьовані комерційні технології. Франчайзі також залишає собі всю маржу від продажу продукції і послуг під маркою франчайзера ( за вирахуванням роялті). Таким чином, передбачуваний обсяг продажів (і виручки) франчайзі є фактично гарантованим. Франчайзер в якості плати за послуги дозволяє франчайзі залишати собі маржу, а безризикова робота франчайзі забезпечується за рахунок адекватної оцінки ринкового потенціалу та отримання комерційних технологій.

При розглянутому вище прикладі взаємного аутсорсингу (власник торгової марки і виробник ) власник торгової марки (ВТМ) отримує плату від виробника у вигляді додаткової (хоча в ряді випадків і неявної) знижки на продукцію, що виготовляється. Безризикові роботи ВТМ як аутсорсера (постачальника послуг з розвитку торговельної марки) забезпечується тим, що він закуповує у виробника товари в тих кількостях, які сам запланував до продажу , а не нав'язаних йому постачальником обсяги (як це має місце при стандартній дистрибуції). Зазначимо, що використання чужої торгової марки для продажу своєї продукції аналізується в класичній праці Філіпа Котлера Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга. СПб.: Издат. дом «Вильямс», 1998., але, відносини « ВТМ- виробник » в проаналізованій автором літературі як двосторонній аутсорсинг не розглядалися.

При факторингу постачальник надає фактору в якості плати дисконт від суми переданої дебіторської заборгованості . Безризиковість полягає в тому, що постачальник уступає фактору рахунки-фактури, за якими покупець визнав свої зобов'язання (тобто дисконтована заборгованість є для фактора джерелом гарантованого доходу).

Таким чином, можна виявити два механізми оплати послуг аутсорсера :

1. Фіксована плата (у вигляді певної частки від вартості наданих послуг). Ця плата може мати вигляд націнки, що додається до вартості поставляємого аутсорсером товару або послуги (як у відносинах між виробником і ВТМ), або дисконту (як при факторингу);

2. Надання аутсорсеру джерела гарантованого доходу (наприклад, при франчайзингу, де розмір гарантованого доходу - очікуваний об'єм продажів, визначений франчайзером, а джерело доходу - передана франчайзі у тимчасове користування торгова марка і технології). Гарантія може мати формальний і неформальний характер.

Важливо відзначити, що не завжди основний дохід від угоди взаємного аутсорсингу залишається у власника торгової марки. Наприклад, у разі франчайзингу велика частина маржі дістається франчайзі. Зрозуміло, потрібно пам'ятати про те, що загальний дохід франчайзера (від усієї франчайзингової мережі) набагато перевищує дохід окремого франчайзі - однак вище йдеться про те, що сукупному обсязі продажів одного франчайзі частка доходу цього франчайзі може істотно перевищувати частку франчайзера.

Пропонований аналіз може стверджувати наступне:

1. Для взаємного аутсорсингу найбільш характерно поєднання в одній угоді аутсорсингу капіталу та аутсорсингу підприємницьких здібностей, при цьому в договорі аутсорсингу явно прописується тільки один з аспектів угоди. Друга складова угоди взаємного аутсорсингу договором не регламентується, і ніяких явних зобов'язань на сторони, як правило, не накладає;

2. Найбільш дохідною є нерегламентована частина угоди, яка складається з продажу кінцевого продукту взаємного аутсорсингу (товару або послуги) кінцевим споживачем. Таким чином, основний дохід отримує не власник торгової марки, а той учасник угоди, який працює з кінцевими споживачами. При цьому ті учасники угоди, які безпосередньо із споживачами не працюють, отримують від взаємного аутсорсингу значну вигоду, так як вони нарощують обсяг продажів своєї продукції і отримують доступ до перспективних ринках без вкладень у власну торгову марку (при виробничому аутсорсингу), або ж розширюють свою мережу і підвищують впізнаваємість і вартість своєї торгової марки без інвестицій зі свого боку (при франчайзингу).