Критичний аналіз українських і російських перекладів п’єси Б. Шоу "Дім, де розбиваються серця"

Як бачимо, в межах різних дослідницьких підходів до розгляду драми актуалізуються і різні проблеми. Однак загальною тезою абсолютно всіх теоретичних концепцій драми (М. Каган, Є. Холодов, М. Курпнян, В. Сахновський-Панкеєв, М.Поляков, Р. Гром'як та інші) є теза про дію як диференцгйну ознаку творів драматичного літературного роду. У той же час різноаспектні дослідження драматичних творів допомагають комплексному і різнобічному осмисленню драми як літературного роду. Переходячи до розгляду питання про особливості перекладу драми, необхідно визначити ті характерологічні риси явища, що аналізується, тобто драми, які для нашого дослідження мають значення першорядних, і в такий спосіб позначити відповідний діапазон наукового пошуку.

В існуючій літературі про драму засвідчено ґрунтовність наукових підходів до розгляду творів цього літературного роду і виділено три характерних ознаки творів цього роду:

1. Орієнтованість драми на сценічну інтерпретацію (йдеться про театральну виставу).

2. Втілення в драмі динамічних сторін буття, а відтак, здатність драматургії моделювати породжзточу її культуру.

3. Поліфункціональність мови драми, сценічність цієї мови, здатність сприймати репліки персонажів на слух, стилізованість драматичного мовлення, можливості драматичної мови активізувати різні засоби літературної виразності, зокрема, змістовно-підтекстову інформацію тощо.

Саме зазначені особливості драми утворюють ту, сказати б, систему координат, в якій ми будемо здійснювати свій дослідницький пошук.

Виявлення специфічних властивостей драматичного твору є абсолютно необхідним на певному етапі вивчення особливостей перекладу таких творів. Так, питання про зв'язки драми і театру пов'язане з проблемою співвідношення текстів п'єси для читання і для сценічної інтерпретації в перекладі, а також з проблемою стилізованості драматичного мовлення; питання про здатність драми моделювати породжуючу її культуру - з проблемою відтворення в перекладі національно-історичної своєрідності першотвору; особливості мови драми - з проблемою відтворення авторського стилю в ПТ, а також з проблемами адекватного відтворення в перекладі авторської позиції, підтекстів тощо.

Формуючи цілісне уявлення про специфіку перекладу драматичного твору, необхідно враховувати, на нашу думку, різні аспекти вивчення драми, а також художні засоби змістовно-формальної організації і особливості взаємодії змісту і форми в творах цього літературного роду, принципи жанроутворення і специфіку авторського методу і стилю. Осмислення драми в такій системі дозволить, гадаємо, уникнути змішування понять «рід» і «жанр» в ході аналізу перекладів і практично співвіднести їх із жанровими особливостями конкретних творів, а також зробити певні узагальнення на підставі аналізу окремих драматичних творів, в яких зазначена родова сутність драми виявилася найбільш виразно, і їх перекладів.

Розділ 3. Особливості перекладу мови п'єси Б.Шоу „Дім, де розбиваються серця”

Специфічна функція слова в драмі полягає в тому, що воно зорієнтоване на вимовляння актором і слухове сприйняття глядачем. «Слово в театрі, - стверджує Ч.Айтматов, - живе принципово іншим життям, ніж в прозі. Передусім про самий характер цього слова: йому чужа будь-яка послідовність. Слово в п'єсі - це і герой, і сцена, і цілий світ, і природа, і ситуація, і конфлікт, а крім того, обставини, багато з яких - невидимі, негласні, але вони існують» [7, 9]. Драматичне мовлення розраховане на масовий ефект, воно є потенційно звучним, повноголосним, тобто сповнене театральності, сподівання на акторську декламацію виявляється у синтаксисі, лексиці, особливій фонетичній будові драматичної мови.

Орієнтованістю драматичного тексту на сценічне втілення зумовлюються й вимоги до перекладу мови драми, на що звертається пильна увага в сучасному перекладознавстві. Зокрема, М.Ю.Лукінова акцентує декілька моментів, на які слід зважувати, відтворюючи мовленнєві партії персонажів; в аспекті вимовляння - відсутність немилозвучності, нагромадження приголосних при збігах слів, надмірного вживання односкладових слів, що забезпечує миттєвість глядацької реакції і розуміння тексту глядачем; в аспекті стилю - стилізованість мови, тобто індивідуалізація мовлення персонажів; в аспекті комунікативності - численність адресатів (репліки можуть сприйматись, але нетотожно витлумачуватись персонажами, з одного боку, і глядачевою залою, з іншого боку) [33, 8]. Розглядаючи драматичний твір як певну художньо-естетичну цілісність, вважаємо за потрібне дещо уточнити окремі аспекти:

1) в аспекті вимовляння: легковимовність (відсутність немилозвучності, помилкових фонетичних асоціацій, нагромадження приголосних, багатослівності); легкість вимовляння реплік, оскільки текст розрахований на вимовляння актором;

1) в аспекті сприйняття ~ синхронність сприйняття і розуміння тексту глядачами (читачами), миттєвість глядацької реакції; розгортання перекладачем семантичних контекстів (змістовно-підтекстової інформації);

2) в аспекті стилю - стилізованість мови драми, тобто особлива емоцій на виразність, індивідуалізація мовленнєвих партій персонажів, збереження метафоричного характеру реплік і їх нетотожності побутовому діалогу;

3) в аспекті емоційного впливу на адресата - збереження в перекладі найважливіших змістовних концептів ВТ, чим і визначається цілісність твору; експресивне забарвлення реплік, вплив персонажів на читачів або глядачів, спілкування між персонажами, множинність сприйняття.

Розглянемо ці аспекти докладніше.

3.1 Легковимовність і зручна побудова реплік

Текст драматичного твору, розрахований на слухове сприйняття, має звучати природно, а репліки бути побудованими таким чином, щоб акторам їх було зручно вимовляти. Збереження властивої оригіналу «міри при-родності і образності вислову» (терміни І.Лєвого) є одним із найважливіших завдань перекладча при перекладі драми. «Легкість і відточеність слова драми, -зауважує І.Лєвий, - ототожнює переклад п'єс із перекладом поезії: в обох випадках перекладачеві слід уникати буквалізму, в обох випадках припустимі компенсації неминучих втрат перекладу шляхом створення в інших місцях тексту якихось подробиць у дусі оригіналу»[32, 83].

В українському і російському варіантах перекладу п'єси Б.Шоу «Дім де розбіваються серця» назва звучить однаково («Дом где розбиваються сердца» рус.), але у оригіналі назва звучить корочше та більш легковимовно - «Heartbreak House». Пов'язано це з тим що у російській та українській мові неможливо буквально її перекласи. Також можна стовкнутися в українській критиці з п'єсою під назвою «Будинок де розбиваються серця», хоч у єдиному варіанті перекладу на українську С. Борщєвського в назві фігурує слово «Дім». Це пов'язано з тим фактом що свободну критику перекладали інші люди, які вважаюсь цей варіант перекладу назви більш влучною. Давайте коснемося трактовки синонімів між словами дім і будинок намітилася певна семантична різниця: дім уживається переважно у значенні «родинне коло», будинок у значенні «будівля». Якщо брати до уваги той факт що автор порівнював будинок у якому прходить дія, та у якому розбиваються серця (образно - рушаться мрії) з Великобританією перед першою світовою війною, то тут краще розсматрювати «Дім» - як об'єкт, тобто «будинок», але все ж автор вибрав інший вариант. Це пов'язано з легковимовленістю, адже і так дуже длинна назва, буде казатися ще дленнішою.

У п'єсі «Дім де розбиваються серця» впадає в око передусім багатослівність. За словесною лузгою іноді втрачається і яскрава образність, і ті змістовні елементи, що важливі для авторського задуму. Наприклад, коли капітан Шотовер розказує, тіки прибувшей до нього у будинок Еллі, про своїх дочок: «I have a second daughter who is, thank God, in a remote part of the Empire with her numskull of a husband. As a child she thought the figure-head of my ship, the Dauntless, the most beautiful thing on earth. He resembled it. He had the same expression: wooden yet enterprising. She married him, and will never set foot in this house again. » [56, 27].

Незважаючи на те, що в українському і російському перекладах ця репліка лишається важкою для вимовляння.

Пор.: рос. «Есть у меня еще дочь, которая, слава богу, находится в весьма отдаленной части нашей империи со своим чурбаном мужем. Когда она была маленькой, она считала резную фигуру на носу моего корабля, который назывался "Неустрашимый", самой прекрасной вещью на свете. Ну, а ее жених несколько напоминал эту фигуру. У него было точь-в-точь такое же выражение лица: деревянное, но в то же время предприимчивое. Вышла за него замуж. И ноги ее больше не будет в этом доме.» [50, 98]

укр. «Є в мене ще дочка, яка, слава богу, знаходиться в дуже віддаленій частині нашої імперії зі своїм тупаком чоловіком. Коли вона була маленькою, вона вважала фігуру на носі мого корабля, який називався "Безстрашний", найпрекраснішою річчю на світі. Ну, а її наречений дуже нагадував цю фігуру. У нього було точнісінько в точнісінько таке ж вираз обличчя: дерев'яне, Але в той же час заповзятливе. Вийшла за нього заміж. І ноги її більше не буде вцьому будинку» [51, 99]

Як можна побачити з цього приклада, то різниця між російським, українським варіантом перекладу, та оригіналом полягає не тільки у легкості сприйняття, але і у об'ємі, що дуже важливо для драматургії. Чим лаконічніше буде текст, тим легше він буде усваюватимеся глядачем. Додаючи до уваги той факт, що у п'єсі «Дім де розбиваються серця» Б. Шоу вклав багато символізму, який втрачає зміст при багатослів'ї переклада. Можна теж помітиті, що останнє речення оригіналу, перекладачі, у віпадку українського перекладу С. Борщевського і російського перекладу М. Богословської та С. Боброва, розбили на два речення, що теж є не дуже зручним.

рос. «Вышла за него замуж. И ноги ее больше не будет в этом доме.»

укр. «Вийшла за нього заміж. І ноги її більше не буде вцьому будинку»

перекладознавство репліка драма текст

3.2 Синхронність сприйняття і розуміння тексту драми. Відтворення перекладачем прихованих семантичних контекстів

Драматична мова, точніше, сценічний діалог, - явище більш складне в семантичному відношенні, шж мова, скажімо, епічного твору. Драматичне мовлення більш ситуативне, воно тісно пов'язане з моментом вимовляння і передбачає «розуміння з півслова». Для драматичного мовлення характерна наявність різновекторних зв'язків; по-перше, це зв'язок із об'єктом висловлювання, по-друге, драматичний діалог вступає в різні мовленнєві і ситуативні семантичні зв'язки, утворюючи значний за обсягом підтекст, який в епічному творі, як правило, має конкретне словесне оформлення. Мабуть, саме мистецтво підтексту і є нездоланною перешкодою для перекладачів драми, але й володіння цим мистецтвом покажчик їх професіоналізму.

Г.Лєвий виокремлює в драматичному діалозі кілька видів семантичних зв'язків, характерних для мовленнєвих партій персонажів:

а) зв'язок, що виражає відношення до об'єкту висловлювання;

б) зв'язок, що передає ставлення до предметів на сцені або до драматичного положення;

в) зв'язок, що містить різний смисл для різних слухачів, внаслідок чого розосереджується в кількох семантичних контекстах [32, 188].

По суті, драматичний діалог зосереджує в собі сценічну дію, містить прихований смисл, що часто виявляється ширшим за безпосередній смисл, закладений в репліках, і внаслідок такої взаємодії безпосередньо вираженого і прихованого смислів увиразнюється авторська позиція в драмі. Б.Шоу, наприклад, вводячи в дію своїх героїв, не супроводжує цей процес звичайним в таких випадках переліком дійових осіб з короткими їх характеристиками, а змальовує персонажів при першій появі на сцені виразними штрихами, описуючи і зовнішність, і зазначаючи найхарактерніші риси душевного складу. Ось як описує драматург появлення капітана Шотовера «Капітан Шотовер несподівано заглядає з передньої; це ще цілком міцний дід з величезною білою бородою; він в бушлаті, на шиї висить свисток» [51, 36] Перед читачем і глядачем п'єси постає рішуча вічність, яка пройшла через багато цікавих епізодів історії, маюча за плечами великий досвіт та приховану мудрість, хоч із перших діалогів видно що розум його втрачен:

рос. «Дэн... Был у меня как-то давно боцман, который носил фамилию Дэн. Он, в сущности, был китайским пиратом, потом открыл лавочку, торговал всякой корабельной мелочью; и у меня есть полное основание полагать, что все это он украл у меня. Можно не сомневаться, что он разбогател. Так вы - его дочь?» [50, 36]

Але з часом автор розкриває його образ як справді мудрого старця, який один не з багатьох не тільки не втратив розум, але й залишив людські якості.

Робота перекладачів над творами Б Шоу передбачає чутливість і сприйнятливість до іронії, яка притаманна творчій манері Шоу і створює майже завжди своєрідну атмосферу в його творах, зокрема, і в п'єсі «Дім де розбиваються серця» найбільш відчутна іронія в мовленнєвій партії Гесіони Хешебай, коли вона відмовляє Еллі від того щоб війти заміж за Менга. У п'єсі автор розкриває образ Гесіони, як жінку з досвідом, яка сталкуючись з наівністю Еллі тактично намашається розказати про те що є насправді, але із діалогів видно, що вона глазує з її історії про знакомство з одним шукачем пригод, який насправді є чоловіком Гесіони і Гесіона про це знає:

рос. «И тогда время бежит быстро. Вечером не томишься от скуки и не ждешь, когда можно лечь спать, не думаешь о том, что вот будешь вертеться без сна или приснится что-нибудь неприятное. А какое счастье просыпаться утром! Лучше самого чудесного сна! Вся жизнь преображается. Уж не мечтаешь почитать какую-нибудь интересную книгу, жизнь кажется интересней всякой книги. И никаких желаний, только чтобы остаться одной и ни с кем не разговаривать. Сидеть одной и просто думать об этом» [50, 36]

У створенні підтекстів у творах Б.Шоу значну роль відіграють іносказання й алегорії, наприклад образ будинка, який схожий на корабель, а його власник -- капітан у минулому. В кінці п'єси, коли Менген та злодій гинуть після взриву німецької бомби яка впала у пісчану яму, де зберігався дінаміт, образ будинка, з його розачарованими та чекающими смерть як щось краще персонажами, стає нагадувати корабель що сбився з курса. Тут є отсилка на Великобританію перед Першою Світовою війною, коли інтелігенція погрязла у пороках та празності, вона втратила курс свого руху. Автор звинувачую інтелігенцію у їх байдужисті. У перекладі М. Богословської та С. Боброва підчеркнуті ці риси у діалогах:

рос. Рэндел (выбегает в пижаме, растерянно размахивая флейтой): «Ариадна, душа моя, радость моя! Идемте в подвал! Умоляю вас!»

Леди Этеруорд (совершенно невозмутимо лежа в гамаке): «Жена резидента - в подвале, с прислугой! Ну, Рэндел!»

Рэндел: «А что ж мне делать, если вас убьют?»

Леди Этеруорд: «Вас, вероятно, тоже убьют, Рэндел. А ну-ка покажите, что вы не трусите, и поиграйте нам на флейте. Пожалуйста, сыграйте нам "Пылайте, огни очагов"». [50, 36]

укр. Рендел (вибігає в піжамі, схвильовано розмахуючи флейтою): «Аріадна, душа моя, драгоцінна моя! Ходімо у підвал! Благаю вас!»

Леді Етеруорд (незворушно лежачи в гамаку): «Дружина губернатора - в підвалі, з прислугою! Що Ви кажете, Рендел!»

Рендел: «А що ж мені робити, якщо вас уб'ють?»

Леді Етеруорд: «Вас, ймовірно, теж уб'ють, Рендел. А ну-ка покажіть, що ви не боїтеся, і пограйте нам на флейті. Будь ласка, зіграйте нам "Підтримуй домащнє вогнище"» [51, 147]

Але іронія та жарт з піснею розкрити не до кінця, адже у оригіналі назва пісні звучить двояко, ось подивимось на цей епізод у оригіналі:

Randall (rushing in his pyjamas, distractedly waving a flute): «Ariadne, my soul, my precious, go down to the cellars!»

Lady Atterword (quite composed in her hammock): «The governor's wife in the cellars with the servants! Really, Randall!»

Randall: «But what shall I do if you are killed?»

Lady Atterword: «You will probably be killed, too, Randall. Now play your flute to show that you are not afraid; and be good. Play us "Keep the home fires burning"» [56, 27]

Річ у тому, що у англійському варіанті присутній каламбур зі словом «fire», він може перекладатися не тільки як «очаг» (укр. «вогнище»), но і як «пожар» (укр. «пожежа»). Тому віходить, що у контексті п'єси йдеться про те що німці почали бомбардувати Англію і герої «Дома де розбиваються серця» опинилися під загрозою смерті, коли бомба може влучити у будинок і він спалахне, і пісня яку просить зіграті Аріадна Этеруорд Ренделла може також перекладатися як «Підтримай вогонь палаючего будинка», а літературно можно перекласти як «Нехай горять палаючи дома», що дуже підходить до того, що відбувається і создає комічність сітуації. В українському варіанті С. Борщевського також є расходження за російською версією переклада М. Богословської та С. Боброва, там вони змінила сенс жарта замінивши на «Підтримуй домащнє вогнище», що теж має комічне забарвлення. Ситуація: «Під шквалом вражих бомб співати пісню про затишок домашнього вогнища. Є ще одна різниця у цьму відривку:

укр. «Дружина губернатора - в підвалі, з прислугою! Що Ви кажете, Рендел!» [51, 147]

рос. «Жена резидента - в подвале, с прислугой! Ну, Рэндел!» [50, 36]

М. Богословська та С. Бобров переклали “governor”, як “резидент”, маючи на увазі представник Англії у Індії. Але переклад С. Борщевського мені здається біль влучним, адже прямий переклад “губернатор” теж підходить. В Індії у ті часи коли Англія колонізувала країну, було ділення за штатами, за кожним з них доглядав представник Великобританії, він же “резидент”, але ж називали його англійці “governor”, що більш підходить до прямого перекладу -- “губернатор”.

Іноді Шоу ставить своїх героїв у такі ситуації, в яких вони розкриваються несподівано, іншими своїми сторонами, з ними наче відбуваються метаморфози. Наприклад, спочатку п'єси Еллі з'являється як мила, безневинна дитина, маюча чисті помисли та наївні думки.

рос. Элли: «Не знаю. Никогда не могла понять. Только это было ужасно. Пока мы были бедны, у отца не было долгов, но как только он стал ворочать большими делами, ему пришлось брать на себя всякие обязательства. И вот, когда все предприятие ликвидировалось, то вышло как-то так, что долгов у него оказалось больше, чем то, что ему дал мистер Менген».

Миссис Хэшебай: «По-видимому, цапнул больше, чем мог проглотить».

Элли: «Мне кажется, вы относитесь к этому как-то ужасно бесчувственно». [50, 39]

В її мові присутнє щось дитяче та наївне, яке і повинно підчеркнути усю чистоту характеру персонажу. А ось далі коли Гесіона Хешебай розповідає Еллі про те що чоловік у кого вона закохана брехав їй та видавав себе за іншого, вона міняється. Її серце “розбивається”, та вона дорослішає, змінюючи поведінку та манеру розмови. Перекладачі врахували це і як автор змінили манеру розговору дівчини. Подивимося на прикладі:

рос. Менген: «Я думал, что вы более щепетильны в ваших взаимоотношениях с людьми».

Элли. «Если бы мы, женщины, были слишком щепетильны по отношению к мужчинам, нам тогда вовсе не пришлось бы выходить замуж, мистер Менген». [50, 48]

укр. Менген: «Я думав, що ви більш прискіпливі відносно характерів людей».

Еллі: «Якщо б ми, жінки, були прискіпливі відносно характерів чоловіків, ми б ніколи не вийшли заміж, містер Менген». [51, 125]

Таким чином, можна зробити висновок, що при перекладі тексту драми велике значення має і логічна точність перекладу, і відтворення прихованої функції окремої семантичної одиниці, репліки і всієї сцени в загальному контексті твору. Зв'язок з театром значно підсилює роль окремих засобів словесної виразності в драмі, а також змістовно-підтекстової інформації. Перекладачеві слід зосередити увагу на відтворенні в перекладі семантичних контекстів інокультурної драми: тут на домомогу прийде і глибоке вивчення всього контексту творчості драматурга, театрального мистецтва, режисерських і сценографічних засобів розкриття авторської позиції, - тобто кожна репліка драматичного тексту має розкривати читачеві і глядачеві п'єси всі змістовні і смислові нашарування.

3.3 Стилізованість мови драми. Індивідуалізація мовленнєвих партій персонажів у перекладній драмі

Специфіка драми як літературного роду вимагає від перекладача відтворення заданих автором особливостей поведінки персонажів, їх мовленнєвих партій і жестів, щоб кожен образ драматичного твору адекватно сприймався носієм мови сприймаючої культури. Інакше кажучи, в перекладній драмі необхідно не лише розкрити хужожшо ємкість кожного образу, а й відтворити, за словами Р.Иешної, «мовленнєвий костюм того чи іншого героя», а також зберігти відповідно гумористичну, трагічну, сатиричну оцінки, чого вимагають конкретні жанри драми [17, 12]. Адекватне відтворення мовлення персонажів забезпечує повноцінне відтворення образу в цілому; оскільки «мовлення кожної дійової особи... є засобом змалювання характеру, темпераменту, відповідного психічного стану» [21, 128].

Мовлення в драмі є особливим різновидом художнього мовлення. Це мовлення матеріалізується в мовленні окремих персонажів (діалоги й монологи), оскільки частка авторського мовлення в драмі незначна: автор ніби перевтілюється, надаючи можливість говорити й діяти своїм героям. Драматичний або, як його називає Р.Будагов, «сценічний діалог», що формує сутність драматичної мови, демонструє певну схожість з повсякденною мовою, використовуючи всі її регістри - від розмовної, прозаїчно-побутової до емоційно-насиченої, дійсно поетичної мови [21, 7]. Можна дійти висновку, що на сценічне мовлення ніби нашаровується вся структура національної мови, що відбиває синхронну або історичну реальність спілкування. Але слід взяти до уваги й той факт, що мова драми є естетично осмисленим, стилізованим явищем. Відтак, робота перекладача орієнтується на відповідний ступінь стилізованості драматичної мови за умов збереження характерних родових ознак драми. Для повноцінного відтворення образної структури драми перекладачеві необхідно вловити особливості мовлення кожного персонажа, специфіку діалогів, стильової структури твору, йому треба знати «весь шлях, що його пройде персонаж під час спектаклю» [38, 30], - і всі ці особливості необхідно відтворити в перекладі.

Індивідуальне мовлення персонажів - один з найважливіших зображальних засобів, що використовується драматургами. У драматургії «надзвичайно важливу роль відіграє, - наголошує В.Коптілов, - індивідуалізація мови персонажів» [27, 10]. Драматична мова містить у собі не тільки ту інформацію, яку сповіщає один персонаж іншим, а й інформацію про нього самого: ця інформація передається через зміст і спосіб мовлення (індивідуалізація мови), особливу лексику, актуалізацію певних значень слів, різного роду семантичні й фонетичні порушення. Через ці подробиці розкривається інформація про соціальний статус дійової особи, вимальовується її психологічний портрет, а значить, точність їх відтворення має велике значення в перекладі драми.

Звичайно, повсякденна мова перетворюється в тексті драматичного твору. Іноді персонажі з народу висловлюються не властивими зворотами, і їх мовленнєві партії більше нагадують мову освічених прошарків суспільства; інтелігентний персонаж інколи вживає розмовні вирази або поєднує в мові літературну й народну мову. Усі ці моменти суттєві, але у сфері художнього перекладу йдеться не про зображення персонажа як таке, а про адекватне відтворення авторської його характеристики.

Б.Шоу часто використовує специфічний лексикон, мелодику мовлення, особливості вимови, форму й побудову фраз для характеристики своїх персонажів. У таких випадках більш значущим є не стільки зміст репліки, скільки ті мовні позначки, якими засвідчується національність персонажа, його соціальний статус. В п'єсі “Дім де розбиваються серця” показани образи знатної інтелігенції на прикладі Гесіони Хешебай. Вона цинічна, та обладає долею високомірності, для того щоб підкреслити це автор наповнює її мову такмим словами, як “pettikis”:

англ. Mrs Hushabye (caressing her): “Pettikings, my pettikins, how I envy you! And how I pitty you!” [56, 79]

рос. Миссис Хешебай (поглаживая ее): “Милочка моя, детка! Как я завидую Вам! И как мне жаль Вас! [50, 36]

Гесіона Хешебай вишче за статусом ніж Еллі, але у цьому діалозі зверається до неї на “Ви”, показуючи цим, що вона лукавить та відноситься до неї з іронією. Це ход перекладачів, тому що у англійському варіанті не можна определити звернення тому що звучить воно однаково “you”, однак у письмовому варіанті його можна разрізнити за першою заглавною буквою, наприклад ти - “you”, Ви - “You”. Я вважаю цей хід дуже влучним, тому що можна показати характер персонажу, коли після поблажливого “Милочка моя, детка!” вона звертається до неї на “Ви”, так цей персонаж размовляє і з її чоловіком та сестрою.

Таким чином, можна зробити висновок, що Б.Шоу, як і численні його сучасники, вибудовував драматичний характер за принципом домінанти, підкреслюючи якусь одну рису, причому часто ця риса знаходить відбиггя в мовленнєвій партії героя. Наведені приклади, як нам здається, переконують в необхідності ретельної роботи перекладачів над індивідуалізацією мовлення кожного персонажа, оскільки така стилізація сприятиме унаочненню особливостей характеру, манери поведінки, психологічного малюнку дійової особи тощо. У драматичному мовленні віддзеркалено характер персонажа, тому для перекладача в процесі індивідуалізації мовленнєвих партій -несуттєвих дрібниць немає.

Орієнтованістю п'єси на сценічну інтерпретацію зумовлюється емоційний вплив драматичного діалогу на читачів або глядачів, і це передбачає відтворення експресії мови оригіналу в перекладі (йдеться і про мову персонажів, і про авторські ремарки), що виражається в тексті як на лексичному рівні, так і на синтаксичному, і навіть пунктуаційному, иитаксична будова реплік і діалогів - ефективний засіб увиразнення душевного стану персонажів, їх настроїв, тому ігнорування в перекладі цього чинника іноді веде до неадекватного сприйняття смислу діалогів і окремих реплік, зрештою, до неадекватного розуміння характерів.

Специфіка драми як літературного роду актуалізує питання про відтворення в перекладі заданих оригіналом емотивних характеристик персонажів. У цьому плані великого значення набуває відбиття в тексті перекладу живих розмовних інтонацій персонажів, збереження ритмі ко-інтонаційної структури реплік, загального ритму тексту п'єси, кількості і тривалості пауз, а також міри, сказати б, емоційної напруги мовлення, яка значною мірою матеріалізується в тексті за допомогою розділових знаків. Пунктуація в драматичній мові - дуже важливий аспект: авторські розділові знаки підказують режисеру і акторам, з якою інтонацією слід промовляти текст, фіксують прискорення або уповільнення темпу мовлення. Відтак, невідповідність відтворення цього аспекту оригінального тексту може вплинути на читацьке сприйняття першотвору і, зрештою, позначиться на режисерській інтерпретації п'єси.

Слід також відзначити, що Шоу в «Дім де розбиваються серця», намагаючись наблизити текст драми до сценічної інтерпретації, використовує і прийом графічного виділення слів і окремих висловлювань героїв, коли ці висловлювання, за авторським задумом, мають особливе смислове навантаження. Використання такого прийому значно ускладнює завдання перекладача, оскільки «графічні акценти» Шоу йому необхідно донести до читача і глядача, причому мовними і інтонаційними засобами, треба побудувати фразу таким чином, щоб реципієнт «побачив» цей прийом, відчув прихований смисл або натяк. На жаль, в жодному з перекладів п'єси Шоу не враховано використаний драматургом прийом, хоча, здавалося б, в тексті, призначеному для публікації, це зробити було не важко.

Ясно, що в межах нашого дослідження не можна навести всіх помилок, допущених в українському і російському перекладах п'єси «Дім де розбиваються серця», що позначились на відтворенні інтонації, експресії, ритму мовлення персонажів. Однак, гадаємо, окремі випадки таких порушень переконливо свідчать про те, що невідповідність ПТ першотвору на інтонаційно-синтаксичному рівні може значно змінити характер емоційного впливу твору на читача.

Насамкінець зазначимо, що вимоги до перекладу драматичного мовлення випливають із специфіки взаємодії двох видів мистецтва - літератури (драми) й театру. Ці вимоги розглянуто у чотирьох аспектах: в аспекті вимовляння (легковимовшсть і зручна побудова фраз, оскільки драматичний текст призначений для декламування зі сцени); в аспекті сприйняття (синхронність сприйняття і розуміння тексту драми читачами й глядачами; миттєвість глядацької реакції; розкриття і відтворення перекладачем змістовно-підтекстової інформації); в аспекті стилю (відтворення стилізованого драматичного мовлення, тобто особливої емоційної виразності; індивідуалізація мовлення персонажів); в аспекті емоційного впливу на адресата (збереження в ПТ цілісної художньої структури; відтворення експресивно забарвленого мовлення, особливостей синтаксису та інтонації).

Безумовно, абсолютна тотожність між перекладом і першотвором неможлива. Однак знання законів театрального мистецтва, використання гнучкої системи різноманітних прийомів з метою досягнення відповідності першотвору допоможуть перекладачеві знайти оптимальні рішення для створення художньо адекватного ВТ твору засобами рідної мови.

П'єса Бернарда Шоу „Дім де розбиваються серця” є одна з моїх найулюбленіших, і я переклав уривок з цієї п'єси українською мовою. Окрім того я викладую той же уривок але у перекладі М. Богословської та С. Боброва на російській мові, щоб ви могли порівняти деякі особливості перекладу на українську на російську мову, але спочатку орігінал:

Mangan. (Leaning forward, with the beginning of something like deliberate unpleasantness in his voice). Kindness of heart, eh? I ruined your father, didn't I?

Ellie. Oh, not intentionally.

Mangan. Yes I did. Ruined him on purpose.

Ellie. On purpose!

Mangan. Not out of ill-nature, you know. And you'll admit that I kept a job for him when I had finished with him. But business is business; and I ruined him as a matter of business.

Ellie. I don't understand how that can be. Are you trying to make me feel that I need not be grateful to you, so that I may choose freely?

Mangan. (rising aggressively). No. I mean what I say.

Ellie. But how could it possibly do you any good to ruin my father? The money he lost was yours.

Mangan. (with a sour laugh). Was mine! It is mine, Miss Ellie, and all the money the other fellows lost too. (He shoves his hands into his pockets and shows his teeth). I just smoked them out like a hive of bees. What do you say to that? A bit of shock, eh?

Ellie. It would have been, this morning. Now you can't think how little it matters. But it's quite interesting. Only, you must explain it to me. I don't understand it. (Propping her elbows on the drawing board and her chin on her hands, she composes herself to listen with a combination of conscious curiosity with unconscious contempt which provokes him to more and more unpleasantness, and an attempt at patronage of her ignorance).

Mangan. Of course you don't understand: what do you know about business? You just listen and learn. Your father's business was a new business; and I don't start new businesses: I let other fellows start them. They put all their money and their friends' money into starting them. They wear out their souls and bodies trying to make a success of them. They're what you call enthusiasts. But the first dead lift of the thing is too much for them; and they haven't enough financial experience. In a year or so they have either to let the whole show go bust, or sell out to a new lot of fellows for a few deferred ordinary shares: that is, if they're lucky enough to get anything at all. As likely as not the very same thing happens to the new lot. They put in more money and a couple of years' more work; and then perhaps they have to sell out to a third lot. If it's really a big thing the third lot will have to sell out too, and leave their work and their money behind them. And that's where the real business man comes in: where I come in. But I'm cleverer than some: I don't mind dropping a little money to start the process. I took your father's measure. I saw that he had a sound idea, and that he would work himself silly for it if he got the chance. I saw that he was a child in business, and was dead certain to outrun his expenses and be in too great a hurry to wait for his market. I knew that the surest way to ruin a man who doesn't know how to handle money is to give him some. I explained my idea to some friends in the city, and they found the money; for I take no risks in ideas, even when they're my own. Your father and the friends that ventured their money with him were no more to me than a heap of squeezed lemons. You've been wasting your gratitude: my kind heart is all rot. I'm sick of it. When I see your father beaming at me with his moist, grateful eyes, regularly wallowing in gratitude, I sometimes feel I must tell him the truth or burst. What stops me is that I know he wouldn't believe me. He'd think it was my modesty, as you did just now. He'd think anything rather than the truth, which is that he's a blamed fool, and I am a man that knows how to take care of himself. (He throws himself back into the big chair with large self approval). Now what do you think of me, Miss Ellie?

Ellie. (dropping her hands). How strange! That my mother, who knew nothing at all about business, should have been quite right about you! She always said not before papa, of course, but to us children that you were just that sort of man.

Mangan. (sitting up, much hurt). Oh! did she? And yet she'd have let you marry me.

Ellie. Well, you see, Mr. Mangan, my mother married a very good man - for whatever you may think of my father as a man of business, he is the soul of goodness and she is not at all keen on my doing the same.

Mangan. Anyhow, you don't want to marry me now, do you?

Ellie. (very calmly). Oh, I think so. Why not?

Mangan. (rising aghast). Why not!

Ellie. I don't see why we shouldn't get on very well together.

Mangan. Well, but look here, you know (he stops, quite at a loss).

Ellie. (patiently). Well?

Mangan. Well, I thought you were rather particular about people's characters.

Ellie. If we women were particular about men's characters, we should never get married at all, Mr. Mangan.

Mangan. A child like you talking of "we women"! What next! You're not in earnest?

Ellie. Yes, I am. Aren't you?

Mangan. You mean to hold me to it?

Ellie. Do you wish to back out of it?

Mangan. Oh, no. Not exactly back out of it.

Ellie. Well?

Переклад М. Богословської та С. Боброва російською мовою:

Менген. (наклоняется вперед, и в голосе его прорывается явное неудовольствие). Доброе сердце?.. Гм. Ведь я же разорил вашего отца; вам это известно?

Элли. О, но ведь это было не умышленно?

Менген. Вот именно. Я сделал это с умыслом.

Элли. С умыслом?

Менген. Ну, не из личной злобы, разумеется. Вы сами знаете, что я дал ему работу, когда с ним было все кончено. Но дело всегда остается делом. Я уничтожил его как человека, который может влиять на дела и деловую жизнь.

Элли. Не понимаю, как это может быть. Вы, верно, хотите заставить меня почувствовать, что я вам ничем не обязана, чтобы я могла решить совершенно свободно,- так?

Менген. (встает, с вызывающим видом). Нет. Я хочу сказать именно то, что я говорю.

Элли. Но какая же вам была польза разорять моего отца? Ведь деньги, которые он потерял, это же были ваши деньги?

Менген. (с язвительным смехом). Да. Мои. Они и есть мои мисс Элли. И все деньги, которые вместе с ним потеряли его друзья, тоже мои деньги. (Засовывает руки в карманы и ухмыляется). Я просто их выкурил, как выкуривают пчел из улья. Что вы на это скажете? Вас это несколько потрясает, не так ли?

Элли. Сегодня утром это могло бы меня потрясти. А сейчас вы даже и представить себе не можете, как мало это для меня значит. Но это очень любопытно. Только вы должны объяснить мне. Я не совсем понимаю. (Облокотившись на стул и уткнув подбородок в ладони, она приготовилась слушать; на лице ее написано явное любопытство и в то же время невольное презрение, которое раздражает его все больше и больше и вместе с тем внушает ему желание просветить ее в ее невежестве).

Менген. Ну конечно, вы не понимаете. Что вы можете понимать в делах? А вот вы слушайте и учитесь. Дело вашего отца было новое дело. А я не имею обыкновения начинать дела. Я обычно предоставляю другим начинать. Они вкладывают в это все свои деньги и деньги своих друзей, отдаются этому душой и телом, только чтобы поставить предприятие на ноги. Это, как говорится, самые настоящие энтузиасты. Но для них всякий, хотя бы временный, застой в делах - сущая беда. У них нет финансового опыта. И обычно, так через год либо два, они или терпят крах, или продают свое предприятие за бесценок, в рассрочку каким-нибудь пайщикам. И это еще если повезет, а то может статься, что они и вовсе ничего не получат. Ну, чаще всего то же самое происходит и с новой компанией. Те вкладывают еще деньги, тянут еще год или два - и в конце концов им опять-таки приходится перепродавать дело в третьи руки. Если это действительно крупное предприятие, то и третьи покупатели тоже только ухлопают в него свои труды и деньги - и опять-таки перепродадут. И вот тут-то и появляются настоящие дельцы. Тут появляюсь я. Но я похитрее многих других. Я не пожалею истратить немножко денег, чтобы подтолкнуть такое дело. Я сразу раскусил вашего отца. Я видел, что идея у него хорошая и что он будет из кожи вон лезть, если ему дать возможность претворить ее в жизнь. И я видел, что в делах он сущий младенец и не сумеет уложиться в бюджет и выждать время, чтобы завоевать рынок. Я знал, что самый верный способ разорить человека, который не умеет обращаться с деньгами, это дать ему денег. Я поделился моей идеей кое с кем из друзей в Сити, и они нашли деньги. Потому что я сам, видите ли, не вкладываю деньги в идеи, даже когда это мои собственные идеи. Ваш отец и его друзья, которые рискнули вместе с ним своим капиталом, были для меня все равно, что кучка выжатых лимонов. Так что вы зря расточали вашу благодарность, и эти разговоры о моем добром сердце - чистейший вздор. Меня тошнит от них. Когда я вижу, как ваш отец, весь расплываясь, глядит на меня своими влажными, признательными глазами и прямо захлебывается от благодарности, меня так и разбирает сказать ему всю правду, - а не то, кажется, я вот-вот лопну. И останавливает меня только то, что я знаю, он мне все равно не поверит. Он подумает, что это моя скромность,- вот так же, как и вы сейчас подумали. До пустит все что угодно, только не правду. А это-то вот и доказывает, что он круглый дурак, а я человек, который умеет о себе позаботиться. (Откидывается в кресле с видом полного удовлетворения).

Н-да... так вот, что вы теперь обо мне скажете, мисс Элли?

Элли. (опуская руки). Как странно, что моя мать, которая ни чего не понимала в делах, была совершенно права относительно вас! Она всегда говорила - конечно, не в присутствии папы, а нам, детям,- что вы вот именно такой человек.

Менген. (выпрямляется, сильно задетый). Ах, она так говорила? И тем не менее она не возражала против того, чтобы вы вышли за меня.

Элли. Видите ли, мистер Менген, моя мать вышла замуж за очень хорошего человека - потому что, как бы вы там ни оценивали моего отца с деловой точки зрения, он сама доброта,- и ей совсем не хотелось, чтобы я повторила ее опыт.

Менген. Во всяком случае, вы-то теперь уж не пойдете за меня замуж, не правда ли?

Элли. (совершенно спокойно). Да нет, почему же?

Менген. (встает, ошеломленный). Почему?

Элли. Я не вижу оснований, почему бы мы не могли с вами поладить.

Менген. Да, но послушайте, вы понимаете... (Умолкает, совершенно сбитый с толку).

Элли. (терпеливо). Да?

Менген. Я думал, что вы более щепетильны в ваших взаимоотношениях с людьми.

Элли. Если бы мы, женщины, были слишком щепетильны по отношению к мужчинам, нам тогда вовсе не пришлось бы выходить замуж, мистер Менген.

Менген. Такой ребенок, как вы, и слышать от вас: "Мы, женщины"! Куда же дальше! Нет, не может быть, чтобы вы это говорили серьезно.

Элли. Совершенно серьезно. А разве вы - нет?

Менген. Вы хотите сказать, что вы не собираетесь от меня отказываться.

Элли. А вы хотите отказаться?

Менген. Да нет. Не то чтобы отказаться...

Элли. Так в чем же дело?

Власний переклад українською мовою:

Менген. (Нахиляється вперед, і в його голосі проривається невдоволення). Добре серце? Гм. Адже вам відомо, що це я розорив вашого батька?

Еллі. Але ж це було не навмисне?

Менген. Саме так. Я зробив це з умислом.

Еллі. З умислом?

Менген. Ну, не з особистої злоби, зрозуміло. Ви й самі знаєте, що я дав йому роботу, коли я з ним покинчів. Але бізнес завжди залишається бізнесом, тому я знищив його як основу бізнесу.

Еллі. Не розумію, як це може бути. Ви, мабуть, хочете примусити мене не відчувати зобов'язання, що б я могла вирішувати абсолютно вільно, - так?

Менген. (Встає, із зухвалим виглядом). Ні. Я маю на увазі саме те, що я кажу.

Еллі. Але яка ж вам була користь розоряти мого батька? Адже гроші, які він втратив, були ваші гроші?

Менген. (Зухвало посміхаючись). Мої. Вони і є мої міс Еллі. І всі гроші, які разом із ним втратили його друзі, теж мої гроші.(Засовує руки в кишені і посміхається). Я просто їх викурив, як викурюють бджіл з вулика. Що ви на це скажете? Вас це шокувало, чи не так?

Еллі. Сьогодні вранці могло би. А зараз ви навіть і уявити собі не можете, як мало це для мене значить. Але це дуже цікаво. Тільки ви повинні пояснити мені. Я не зовсім розумію. (Спершись ліктями на стілець та підперши підборіддя долонями, вона приготувалася слухати; на її обличчі була написана явна цікавість і в той час мимовільне презирство, що дратує його все більше і більше і разом з тим вселяє йому бажання просвітити її).

Менген. Звичайно, ви не розумієте: що ви можете розуміти в справах? Тому слухайте і вчіться. Справа вашого батька була новою справою; я не маю звички починати справи - зазвичай це право я надаю іншим. Вони вкладають всі свої гроші та гроші своїх друзів у стартовий капітал. Вони вкладають душу і тіло, стараючись зробити підприємство успішним. Таких людей називають справжніми ентузіастами. Але перший застій у справах - ставить у кут, все тому що в них немає фінансового досвіду. І звичайно, так через кілька років, вони або зазнають краху, чи продають своє підприємство за безцінь яким-небудь новим хлопцям, якщо їм пощастить щось с цього отримати. Ну, частіше за все те ж саме відбувається і з новою компанією. Ті вкладають ще гроші, щоб протягнути ще рік чи два - і врешті-решт їм знов доводиться перепродавати компанію. Якщо це велике підприємство, то й треті покупці знов-таки перепродадуть його вкинувши туди всі свої гроші. І ось тут-то і з'являються справжні ділові люди - тут з'являюсь я. Але я набагато хитріший за інших, адже не пошкодую витратити трошки грошей, щоб зробити гарний старт. Я розкусив вашого батька. Я бачив, що у нього є гарна ідея і що він зробить все, якщо йому дати йому шанс втілити її в життя. І я бачив, що в справах він як немовля і не зуміє вкластися у бюджет і виждати час, щоб завоювати ринок. Я знав, що найвірніший спосіб розорити людину, яка не вміє поводитися з грошима, це дати йому їх. Я поділився моєю ідеєю декількома моїми друзями в місті, і вони знайшли гроші, тому що я сам, ніколи не вкладаю гроші в ідеї, навіть якщо це мої ідеї. Ваш батько та мої друзі, які ризикнули разом з ним своїм капіталом, були для мене все одно, що купка вижатих лимонів. Так що ви даремно марнували вашу подяку, і всі балачки про добре серце - то є чиста дурня. Мене нудить від цього. Коли я бачу, як ваш батько дивиться на мене своїми вологими, вдячними очима, захлинаючись від вдячності, мене так і розбирає сказати йому всю правду, ледве стримаючись. І зупиняє мене тільки те, що я знаю, він мені все одно не повірить. Він подумає, що це моя скромність, - ось так само, як і ви зараз подумали. До припустить все що завгодно, тільки не правду, що доводить, що він повний дурень, а я людина, яка вміє про себе подбати. (Він відкидається у великому кріслі з виглядом повного задоволення). Що ви тепер про мене думаєте, міс Еллі?

Еллі. (Опускаючи руки). Як дивно! Моя мати, яка нічого не розуміла в бізнесі, була права щодо вас! Коли татка не було, вона завжди казала, нам, дітям, що ви саме така людина.

Менген. (Випрямляється, значно зачеплений). Вона так казала? І тим не меншь вона не була проти того, щоб ви вийшли за мене заміж.

Еллі. Ну, бачите, містер Менген, моя мати вийшла заміж за дуже хорошу людину - тому що, як би ви там не оцінювали мого батька з точки зору бізнесу, він сама доброта, - і їй зовсім не хотілося, щоб я пішла її шляхом.

Менген. У всякому разі, Ви тепер не хочете виходити за мене заміж, чи не так?

Еллі. (Дуже спокійно). Я так не думаю! Чому б і ні?

Менген. (Встає, приголомшений). Чому?

Еллі. Я не бачу підстав, чому б ми не могли з вами порозумітися.

Менген. Так, але подивіться, ви розумієте... (Він зупиняється, зовсім збитий з пантелику).

Еллі. (Терпляче). Так?

Менген. Я думав, що ви більш прискіпливі відносно характерів людей.

Еллі. Якщо б ми, жінки, були прискіпливі відносно характерів чоловіків, ми б ніколи не вийшли заміж, містер Менген.

Менген. Дитина, як ви - каже: "Ми, жінки"! Куди ж далі! Не може бути, що ви кажете це серйозно.

Еллі. Цілком серйозно. А хіба ви - ні?

Менген. Ви хочете сказати, що збираєтесь утримати мене?

Еллі. А ви проти?

Менген. Та ні. Не те що проти.

Еллі. Так у чому ж справа?

Висновки

Дослідження перекладів драматичних творів, зокрема особливостей перекладів п'єси англійського письменника Джорджа Бернарда Шоу «Дім, де розбиваються серця» українською і російською мовами, дозволяє зробити деякі висновки.

1. Проблема перекладу драматичних творів є однією з актуальних проблем сучасного літературознавства і перекладознавства. Питання, що стосуються специфіки перекладу драматичних творів, традиційно розглядаються філологами у двох напрямках: прозова драма аналізується як епічний твір, а віршована п'єса кваліфікується як «порубіжне явище», і аналіз перекладу такого твору позначений рисами синтетизму, причому враховуються передусім версифікаційні особливості перекладу й оригіналу і - значно менше - власне жанрові особливості драми. Вивчення перекладів драми почасти здійснюється без урахування її родових ознак, що суттєво збіднює й змінює уявлення про драматичний твір як про певну художньо-естетичну цілісність.

2. Для сучасної теорії перекладу поняття «драматичний переклад» поки що не стало загальновизначним у сучасному перекладознавстві, тому дослідження драматичних перекладів і з'ясування їх специфіки видається необхідним і надзвичайно актуальним для сучасної теорії перекладу. Спираючись на великий масив перекладознавчої літератури, застосовуючи історико-літературний і описово-порівняльний методи та традиційну методику літературознавчого аналізу відповідно до поставленої мети, ми прагнули актуалізувати висновки теоретиків художнього перекладу щодо особливостей драми як літературного роду, які набувають першочергового значення в процесі художнього перекладу, увиразнити ті літературознавчі ознаки драми, що динамізуються в процесі перекладу драматичних творів, простежити особлвості відтворення національного колориту в перекладній драмі; розглянути зв'язки між текстом п'єси та його сценічного редакцією як перекладознавчу проблему, проаналізувати специфіку реалізації індивідуальної перекладацької установки в процесі перекладу драми, обґрунтувати необхідність збереження змістовно-підтекстової інформації при перекладі драматичних текстів як засобу відтворення авторської позиції в перекладній драмі, визначити цілісність перекладу драми як один з найважливіших критеріїв адекватного відтворення такого типу тексту, а саме п'єси для читання, уточнити критерії оцінки перекладу драми як синтетичного жанру.

3. Враховуючи зроблене попередними дослідниками, ми проводили наше дослідження на прикладах українських та російських перекладів драми Бернарда Шоу «Дім, де розбиваються серця» у зіставлення їх з першотвором з метою визначнення специфіки конкретного драматичного твору і вивчення особливостей її відтворення в перекладних творах. Загальновизнаною у сучасному літературознавстві є теза про те, що кожний літературно-зудожній твір має певну жанрово-родову домінанту. Належність твору до епосу, драми або лірики значною мірою зумовлює його художньо-естетичну сутність і відповідний стиль. Отже, саме поняття літературного роду і визначення характерних для конкретного твору родових рис епосу, драми або лірики з метою подальшого їх збереження в перекладі є надзвичайно суттєвим в перекладознавстві. Вивчення особливостей перекладу драматичного твору слід починати, на нашу думку, з визначення відповідних родових відмінностей драми.

Таким чином, особливий статус драми, яка знаходиться на межі літератури й театру, дозволяє розглядати драматичний твір як художню цілісність, здатну до подальшого розвитку за допомогою засобів іншого виду мистецтва. Ця історично зумовлена подвійність визначає численні характерні закономірності драми й її художню специфіку. Осмислення драми як літературного роду, орієнтованого компоненту й одночасно драматичної основи театрального синтезу мистецтв - запорука успішного розв'язання проблем про жанрову специфіку перекладу драматичних творів, а також питань про співвідношення літературного тексту п'єси та його сценічної інтерпретації при перекладі. Дослідження якісних особливостей драми, її внутрішньої структури в межах більш широкої системи (літератури й театру) допоможе репрезентувати драматичний літературний рід у його художній цілісності і зрозуміти його опосередковану природу.

4. В українському літературознавстві творчість Б.Шоу активно вивчається. Півстоліття, що минули з часу смерті великого драматурга, не послабили інтересу до творчості Шоу: вона залишається дуже сучасною за своїм змістом і проблематикою й сьогодні. Шоу актуальний і сучасний для читача сьогодні так, як і на межі XIX-XX століть, тому в цій роботі проаналізовано кілька україномовних і російськомовних перекладів творів Шоу з метою їх зіставлення і порівняння, щоб уточнити питання про адекватність здійснених інтерпретацій. Творчість Бернарда Шоу, одного з основоположників синтетичної драми, «драми ідей», інтелектуальної драми, який вслід за Г. Ібсеном, Г. Гауптманом, А. Чеховим, Л. Толстим брав участь у створенні принципів сучасного театрального мистецтва, зокрема, переконує в тому, що жанрові, сказати б, кордони в конкретній творчій практиці є поняттям надзвичайно динамічним і рухливим, але самим цим фактом не знімається і не спрошується проблема про родові відмінності драми і відтворення їх в перекладі. Коли йдеться про творчість такого непересічного митця, як Шоу, радше говорити про гнучкість і відкритість драматичного жанру, про синтетичність його художнього природу.