Основи двостороннього перекладу: китайська, українська, російська мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний заклад

"ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ імені К.Д. УШИНСЬКОГО"

Кафедра перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики

Основи двостороннього перекладу: китайська, українська, російська мови

Т.М. Корольова, О.В. Попова, Дін Сінь

Одеса - 2013 рік

УДК 81'25

Навчальний посібник "Основи двостороннього перекладу: китайська, українська, російська мови" для студентів начальних курсів напряму підготовки "Філологія" 6.020303. - Одеса: ПНПУ, 2013 рік. - 153 с.

Розробники:

- Корольова Т. М., доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедрою перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського";

- Попова О. В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського";

- Дін Сінь, кандидат психологічних наук, доцент гуманітарного інституту Харбінського інженерного університету.

Рецензенти:

- Науменко А. М., доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та практики перекладу англійської і німецької мов Миколаївського державного університету ім. Петра Могили;

- Карпенко О. Ю., доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри граматики англійської мови Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

Навчальний посібник "Основи двостороннього перекладу: китайська, українська, російська мови" розрахований на студентів начальних курсів факультету іноземних мов, які навчаються за напрямом підготовки "Філологія. Переклад (китайська мова)". Навчальний спецкурс побудований на професійно-орієнтованому матеріалі та охоплює актуальні питання в галузі перекладознавства (провідні теоретичні та практичні аспекти здійснення нормативно правильного та функціонально адекватного двостороннього перекладу з урахуванням відмінностей різних мовних систем). Набуті студентами знання і навички перекладу можуть прислужитися їм в професійній діяльності.

Посібник розроблено на кафедрі перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського" доктором філологічних наук, професором, завідувачем кафедри Корольовою Тетяною Михайлівною, кандидатом педагогічних наук, доцентом Поповою Олександрою Володимирівною і кандидатом психологічних наук, доцентом гуманітарного інституту Харбінського інженерного університету Дін Сінем.

Протокол від " 30" серпня 2013 року №1.

© Державний заклад "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського", 2013 рік.

Зміст

Передмова

Розділ 1. Культурно-лінгвістичні аспекти перекладу китайської мови (Історіографія перекладознавства в Китаї)

1.1 Історія перекладознавства в Китаї

1.2 Китайська писемність: особливості перекладу

Розділ 2. Стратегії та тактики українсько-китайського перекладу

2.1 Переклад на рівні слів і словосполучень

2.2 Особливості перекладу омонімів

2.3 Особливості перекладу антонімів

2.4 Прийоми перекладу на лексико-фразеологічному рівні

2.4.1 Переклад ченьюїв

2.4.2 Переклад приказок

2.4.3 Переклад гуаньюньюїв

2.4.4 Переклад афоризмів

2.4.5 Переклад веньянізмів

2.4.6 Переклад кліше

2.5 Переклад інформаційних повідомлень

2.5.1 Переклад заголовків

2.5.2 Переклад джерел повідомлення

2.5.3.Переклад тексту повідомлення

2.6 Китайська культура: труднощі перекладу

2.6.1 Переклад понять, що пов'язані з кольором

2.6.2 Переклад уявлень про пори року

2.6.3 Передача естетичних уявлень при перекладі

2.6.4 Передача просторово-часових відносин при перекладі

2.6.5 Проблеми перекладу образних порівнянь

2.6.6 Переклад релігійних понять

2.6.7 Переклад понять в сфері родинних відносин

2.6.8 Особливості перекладу реалій

2.7 Прийоми китайсько-українського перекладу

2.7.1 Генералізація

2.7.2 Проблеми підбору відповідників та еквівалентів при перекладі китайськомовних текстів

2.7.3 Синтаксичні трансформації

2.7.4 Заміна

2.7.5 Антонімічний переклад

2.7.6 Опущення

2.8. Фонетичні труднощі китайсько-українського перекладу

2.8.1 Фонетичний вигляд мови в процесі перекладу

2.8.2 Міжмовні транскрипційні відповідники

2.8.3 Правила міжмовного транскрибування (на матеріалі китайсько-українських / китайсько-російських відповідників)

Розділ 3. Особливості перекладу з української / російської мови на китайську

3.1 Лексичні проблеми перекладу

3.1.1 Сполучуваність

3.1.2 Вибір словникової відповідності

3.1.3 Вибір слова з урахуванням контексту і періоду

3.1.4 Переклад словосполучень

3.1.5 Переклад фразеологізмів

3.2 Синтаксичні проблеми перекладу

3.2.1 Переклад на рівні речень

3.2.2 Переклад на рівні вищому, ніж речення

3.2.3 Переклад означень

3.2.4 Переклад прийменників

3.2.5 Переклад безсполучникових конструкцій

3.2.6 Передача суб'єкту і предиката при перекладі

3.2.7 Передача актуального членування при перекладі

3.3 Вибір стилістичних засобів перекладу

Тести для самостійної роботи студентів

Відповіді до тестових завдань

Глосарій

Список використаних джерел

Передмова

Зміст навчального посібника корелює з курсом навчальної дисципліни "Теорія і практика перекладу", яка є частиною курсу фундаментальних дисциплін і присвячена провідним аспектам перекладознавства та лінгвістики. Навчальний посібник розрахований на студентів начальних курсів напряму підготовки "Філологія" 6.020303 і присвячений провідним теоретичним та практичним аспектам здійснення нормативно правильного та функціонально адекватного перекладу автентичних текстів з іноземної мови (китайської) на українську / російську та навпаки з урахуванням відмінностей різних мовних систем.

Метою посібника є збагачення словникового запасу студентів, підвищення їх загальноосвітнього рівня та лінгвокраїнознавчої компетентності, навчання вмінню аналізувати зроблений переклад, поєднувати навички часткової і постійної координації двох / трьох мовних систем і, як наслідок, формування стійких навичок здійснення перекладу з китайської мови на українську / російську і навпаки.

Предметом запропонованого курсу є перекладацька діяльність в галузі перекладу з урахуванням теоретичних аспектів. Головними завданнями становляться:

- ознайомити студентів із теоретичними засадами китайсько-українського / китайсько-російцського й українсько-китайського / російсько-китайського перекладознавства;

- навчити студентів адекватно сприйняти та розуміти вихідний текст;

- відпрацювати процес запам'ятовування на слух значних китайськомовних уривків тексту;

- формувати вміння знаходити основну лінію вихідного тексту, здійснювати швидкий перехід від мови оригіналу до мови перекладу;

- навчити студентів швидко і грамотно оформлювати переклад з урахуванням соціального та професійного статусу комунікантів.

Навчальний посібник "Основи двостороннього перекладу: китайська, українська, російська мови", який успішно пройшов 2-річну апробацію, розрахований на вивчення студентами першого-другого курсу протягом чотирьох семестрів основ двостороннього китайсько-українського / китайсько-російського й українсько-китайського / російсько-китайського перекладу.

Набуті студентами знання і навички двостороннього перекладу можуть прислужитися їм в професійній діяльності.

Розділ 1. Культурно-лінгвістичні аспекти перекладу китайської мови (Історіографія перекладознавства в Китаї)

1.1 Історія перекладознавства в Китаї

Переклад в Китаї, як і в інших країнах, існував давно. Саме слово фаньи "переклад" вперше згадується в книзі . Суйшу. Цзинцзичжи епохи Сунь (581 - 618), де говориться про те, що переклад є кращим засобом для пояснення і розуміння між жителями різних районів Китаю і тим самим він служить встановленню порядку і спокою в країні. Але існують і більш ранні свідчення про діяльність перекладачів, що відносяться ще до епохи Чжоу (XI ст. - 256 р. до н. е.).

Найбільші масштаби перекладацька діяльність в Китаї набула в період з кінця епохи Східна Хань і включаючи епоху Сун (148 - 1127). Протягом приблизно тисячі років китайці переводили з санскриту буддійські сутри, чим сприяли проникненню в Китай індійської культури і релігії, що дало новий поштовх розвитку і процвітанню самої китайської культури. Друга за часом хвиля перекладацької діяльності виникла на рубежі епох Мін і Цін (середина XVII ст.): в Китай стали прибувати європейські місіонери, мандрівники і торговці, почалося знайомство з китайською філософією, історією і літературою. Це, з одного боку, сприяло розумінню Китаю Заходом, а з іншого зробило помітний вплив і на західну ідеологію і культуру. Особливо великі масштаби робота перекладачів придбала в період після "опіумних" воєн, коли в Китай потоком хлинула з Заходу маса суспільно-політичної, науково-технічної та художньої літератури. У наступному науково-технічний і культурний обмін між Китаєм та іншими країнами постійно зростав, і в даний час він став суттєвим фактором, що робить великий вплив на роль і значення перекладацької діяльності.

Власне теорія перекладу в Китаї виникла як неминучий продукт практичної діяльності перекладачів буддійської літератури ще в середні століття. Правда, рівень цієї теорії був у той час досить низьким. Він в основному обмежувався суперечками про те, як слід перекладати сутри: буквально чи за змістом. Наприклад, Дао Ань (, 312-385) виступав за буквальний переклад, головним чином, тому, що сам він не знав санскриту, він відповідав лише за організацію роботи перекладачів і редагував вже зроблені переклади. Що жив трохи пізніше Кумараджіва (Цзюмолоші , 344 - 413) перекладав сутри за змістом, причому його переклади, за свідченням сучасників, відрізнялися дуже високою якістю. Відомий буддійський чернець Сюань Цзан (), ім'я якого означає "Великий в осягненні таємничого", що жив в епоху Тан (602 ~ 664), намагався поєднати переваги обох способів перекладу - буквального і вільного - і позбутися їх недоліків. Він запропонував свій принцип, який полягав у тому, аби "прагнути і до точної передачі сенсу, і до того, щоб переклад був простим і зрозумілим" (). Згодом вчені виявили, що Сюань Цзан використовував у своїй практиці такі перекладацькі прийоми, як введення додаткової інформації, скорочення, перестановки, об'єднання і розділення речень, заміну займенників на власні імена та ін.

В цілому, в ранній період перекладу буддійських канонів в якості критерію правильності перекладу використовувалися поняття чжи і вень. Під першим розумілося буквальний переклад, а під другим - смисловий. У цей час намагалися головним чином перекладати буквально. Лише пізніше з'явилися високоякісні переклади Цзюмолоші. Перекладацьке мистецтво Цзюмолоші зводилося до трьох прийомів: 1) видаляти складні і важкі для розуміння місця; 2) не обмежуватися структурою оригіналу; 3) змінювати текст оригіналу.

Новий етап у розвитку теорії перекладу в Китаї виник наприкінці минулого століття. У 1894 р. відомий китайський лінгвіст Ма Цзяньчжун, автор знаменитої граматики ("Проникнення пана Ма в граматику"), видав статтю . Ма Цзяньчжун пропонував зберігати в перекладі як смисловий зміст, так і дух оригіналу, домагатися високого ступеня єдності того й іншого.

Наступним автором, який зробив великий внесок у розвиток теорії перекладу в той час, був Янь Фу (). Він вважається родоначальником сучасної теорії перекладу в Китаї, тому про нього варто розповісти трохи докладніше. Янь Фу (1854 ~ 1921) був відомим просвітителем і перекладачем західної літератури на китайську мову. У 14 років він вступив в технічне училище при суднобудівному заводі в м. Фучжоу, вивчав військово-морську справу, потім виїхав до Англії, де вступив у військово-морське училище. На нього велике враження справили західна політика і культура. Після повернення в Китай він став займатися перекладами класичних праць західної буржуазної соціології, познайомив своїх співвітчизників із західною політичною думкою і науковими ідеями, що справила великий вплив на китайське суспільство. Переклади виконував на рафінованій, відшліфованій давньокитайській мові в стилі гувень (). У своїй "Передмові від перекладача" до книги Дж. Хакслі "Еволюція" () він писав: "У справі перекладу існує три труднощі: достовірність, норма, стиль".

Таким чином, Янь Фу запропонував три критерії правильності перекладу: синь, да, я. За наступні більш ніж 80 років китайські теоретики не запропонували будь-яких інших нових принципів перекладу, крім тих, які запропонував Янь Фу, вони лише по-різному інтерпретували зміст цих критеріїв, вкладаючи в них своє розуміння.

Особливо сильні заперечення викликало розуміння Янь Фу терміна я. Наприклад, Цюй Цюбо в листі Лу Синю "Про переведення", написаному в 1931 р., говорив, що "цим своїм ієрогліфом я він знищив синь і да" і що випущені недавно твори Янь Фу є насмішкою над китайським читачем, особливо молоддю. У правоті Цюй Цюбо неважко переконатися, якщо подивитися, як в кінці минулого століття переводили на китайську мову твори російських письменників послідовники Янь Фу.

Цюй Цюбо висловлював також і інші ідеї щодо перекладу. Він писав, що "переклад повинен точно і в повному обсязі донести до китайського читача зміст оригіналу, з тим щоб уявлення, які отримує китайський читач, відповідали уявленням англійського, російського, японського, французького читача від знайомства з оригіналом. Необхідно писати на розмовній мові байхуа, на якій розмовляють китайці ".

Лу Сінь (), з яким вів дискусію про переведення Цюй Цюбо, також висловлював цікаві думки. Він писав: "Всякий переклад повинен одночасно враховувати дві сторони: він, звичайно ж, має бути зрозумілим і зберігати "зовнішність" оригіналу. Але це збереження часто входить в суперечність з розумінням - виглядає для всіх незвично. Щоб оригінал був приємним для ока, потрібно тільки поміняти йому одяг, але не слід укорочувати йому ніс і вирізати йому очі". Сам Лу Сінь зробив дуже багато для знайомства китайців з творами російської, радянської та східноєвропейської літератури, Його перекладацька діяльність високо цінується в Китаї. Він порівнював перекладацьку роботу з викраденням Прометеєм вогню для людей.

Лінь Юйтан () вважав переклад свого роду мистецтвом. Успішне здійснення перекладу, на його думку, в першу чергу залежить від здатності перекладача досконально зрозуміти зміст оригіналу, а по-друге, від рівня знання їм своєї рідної мови і здатності грамотно викладати переклад. Третім чинником, від якого залежить успіх роботи перекладача, є ступінь його тренованості і володіння навичками здійснення переказу, а також розуміння ним критеріїв правильності перекладу і операцій, вироблених в процесі перекладу. Що стосується самих критеріїв, то він запропонував вважати ними наступні: достовірність, грамотність, краса.

З огляду на те, що точну межу між дослівним і буквальним перекладом, з одного боку, і смисловим і довільним - з іншого, провести досить важко, Лінь Юйтан запропонував розрізняти два рівні перекладу: цзии "переклад окремих ієрогліфів (слів)" та цзюйи "переклад речень".

У теоретичних роботах 50-х і 60-х років не було спроб вийти за рамки ідей, запропонованих Янь Фу і Лінь Юйтаном, відмінності спостерігалися лише в їх трактуванні і формі викладу. Це говорить про те, що вплив цих ідей був досить глибоким і тривалим. Однак їх зміст з часом змінився. Тепер поняття синь має на увазі достовірність передачі змісту оригіналу, да - передачу цього змісту нормативною мовою перекладу, я - збереження стилю оригіналу.

Є ще дві великі фігури, які залишили свій слід в історії теорії перекладу в Китаї. Це Ху Ши () і Чжао Юаньжень (). Ху Ши відомий як ініціатор введення байхуа в офіціціально-діловий стиль, і визнання його в якості письмової літературної мови.

Що стосується Чжао Юаньженя, то він є відомим фахівцем у галузі мовознавства, автором великої праці "А grammar of Spoken Chinese".

Характерною особливістю старої школи теорії перекладу в Китаї була її відірваність від теорії, що існувала на Заході. Китайські перекладачі та вчені не використовували критерії перекладу, відомі в Європі, а лише посилалися на відомі їм літературні джерела.

З 1957 р. в Китаї почалися роботи в галузі машинного перекладу. У 1958 р. вперше був успішно здійснений експеримент з переведення 20 речень з російської мови на китайську на звичайній цифровій машині китайського виробництва. З 1961 р. почалися широкомасштабні роботи по перекладу з російської, а також з англійської мов на китайську мову. Були одночасно організовані групи машинного перекладу з російської та англійської мов на китайський в Інституті технічної інформації, Харбінському технічному університеті, Пекінському інституті іноземних мов і Хуананьскому технічному інституті. Однак так звана "культурна революція", що виникла після цього, завдала нищівного удару китайському мовознавству, в тому числі і машинному перекладу, роботи по якому були майже повністю припинені. І тільки в 1976 р. ці роботи відновилися.

В даний час стан справ в області машинного перекладу в Китаї характеризується наступними особливостями. По-перше, розширилася сфера досліджень і число використовуваних мов. По-друге, поступово розширюються масштаби експериментів і їх число.

У наступні роки перекладознавство в Китаї продовжувало поступово розвиватися. У 70-ті та 80-ті роки XX століття "китайська наука про переведення переживала період самоусвідомлення, 90-ті роки були періодом глобального приведення в порядок накопичених знань, запозичення та обміну досвідом, а тепер почався етап всебічного будівництва і поступового руху до дорослішання".

Китайські теоретики ще 40 років тому ставили перед собою такі ж великі цілі створення "перекладознавства", причому рік від року ці цілі ставали все грандіозніше, проте до цих пір, як і у випадку з Холмсом, вони як і раніше представляють собою туманні мрії. Тому закономірно виникають наступні питання: Що ж таке врешті-решт "перекладознавство"? Який зміст вкладається в це поняття? Рішення яких завдань воно ставить перед собою? Як вирішити ці завдання? І чи є реальна можливість їх здійснення?

У цілому, незважаючи на те що "за останні 20 років дослідження в галузі перекладу в Китаї досягли значного розвитку", треба чітко усвідомлювати, що "створення перекладознавства знаходиться лише на початку свого шляху, більшість досліджень зупинилося на етапі одиничного, розрізненого зіставлення в області мови , літератури і культури, і дуже мало системних глибоких досліджень більш високого рівня з точки зору філософії, естетики, соціології та ідеології культури".

Вправи:

1. На основі викладеного вище теоретичного матеріалу, використовуючи коментар, перекладіть на українську мову наступні речення, що стосуються проблем перекладу.

Коментар:

1. - Династія Східна Хань (25 - 220 рр. до н.е.)

2. - Династія Тан (618 - 907)

3. - Династія Сун (420 - 479)

4. - Династія Мін (1368 - 1644)

5. - Династія Цінь (1644 - 1911)

6. - "опіумні війни" (1840 - 1842)

7. - антиімперіалістичний рух, що почався у Пекіні 4 травня 1919р.

8. - санскрит

9. - Династія Хань (206 р. до н.е. - 220 р. до н.е.)

10. - історичний період до об'єднання Китаю під владою Цінь, тобто період "Весни та Осені та Воюючих царств" (475 р. до н.е. - 221 р. до н.е.)

11. "нехай розцвітають сто квітів, нехай змагаються сто шкіл" - гасло китайської компартії, висунутий в 1956 році для заохочення розвитку мистецтва, науки та соціалістичної культури.

12. - бурхливий розквіт

13. - "під час переправи через море кожен з восьми небожителів показав свої чудові чари"; кожен демонструє своє вміння

1.2 Китайська писемність: особливості перекладу

Як відомо, китайська писемність є ієрогліфічної, і її графічна відмінність від алфавітної полягає в тому, що знак ієрогліфічного письма завжди складніше алфавітних знаків, а число самих знаків сягає багатьох тисяч. Складність ієрогліфічного тексту представляє певні труднощі для здійснення перекладу, особливо для першого його етапу - аналізу тексту, що необхідно перекласти. Перекладачеві необхідно знати велике число ієрогліфів, щоб перекладати газетний текст. У публіцистиці використовується в середньому близько чотирьох з половиною тисяч найбільш уживаних ієрогліфів. Щоб не сплутати деякі ієрогліфи, перекладачеві необхідно бути дуже уважним, тому що відмінності між ними можуть бути досить незначними.

Переклад прізвищ, а також інших власних назв, являє чималу проблему при перекладі ієрогліфічного тексту. Почнемо з того, що одне і те ж ім'я може мати кілька різних ієрогліфічних транскрипцій. Перш ніж установиться одне написання, яке є загальноприйнятим, ім'я може пережити цілий ряд метаморфоз. Наприклад, прізвище "Сталін" раніше мала такий ряд написань: ситайлінь, шідалінь, шіданьлінь, шітайлінь, поки не утвердилося написання сидалінь.

Певна трудність при перекладі імен людей пов'язана також з тим, що в західних мовах спочатку пишеться ім'я, а потім прізвище, тоді як у китайському, навпаки, спочатку йде прізвище, а після ім'я. У Китаї ж імена і прізвища європейців прийнято писати так само, як вони пишуться в оригіналі.

Ієрогліфічна писемність приховує відмінності між власними і загальними назвами, тому при аналізі тексту, що перекладається, можливі випадки, коли транскрибовані імена людей, що не мають власного значення, помилково сприймаються як значущі лінгвістичні одиниці.

Оскільки в китайській мові власні імена мають однакове написання з іменами загальними, то ця особливість може використовуватися для гри слів, яку неможливо перенести без часткової втрати сенсу. Ще одна проблема, що пов'язана з ієрогліфічним написанням прізвищ, стосується розрізнення чоловічих і жіночих імен.

При перекладі географічних назв слід мати на увазі, що в китайській мові існує три способи їх передачі: фонетична транскрипція, наприклад, Нью-Йорк нююе, смисловий переклад: Оксфорд нюцзінь і змішаний, що поєднує транскрипцію і кальку, наприклад, Нова Зеландія сіньсілань. Деякі китайські географічні назви не співпадають з їх найменуваннями в інших мовах. Розбіжність фонетичної запису іноземних імен в китайській мові буває іноді пов'язано також з тим, що один і той же ієрогліф в різних діалектах Китаю читається по-різному.

Ієрогліфічна писемність створює труднощі для розуміння китайського тексту не тільки в лексичному, але і в граматичному плані. Особливість такого тексту полягає в тому, що всі ієрогліфи в ньому пишуться на однаковій відстані один від одного, тому визначити граматичні функції кожної морфеми, записуваної одним ієрогліфом, для початківців перекладачів буває важко. "Вирішити питання, де проходить межа між частиною слова і окремим словом, між простими і складеними словами, між знаменним і службовим словом і т. п., не завжди просто в китайській мові. Визначити цю межу може тільки фахівець з китайської мови, та й то в деяких випадках він змушений звертатися до словників". Особливо часто помилки, викликані неправильним членуванням китайського тексту, відбуваються при вивченні перекладу. Студенти, які не мають достатнього досвіду роботи з ієрогліфічним текстом, іноді відривають компоненти одного слова від іншого і приєднують ці компоненти до інших слів.

Перекладати фразеологізми важко тому, що в них часто зберігаються архаїчні значення деяких ієрогліфів, які в сучасній мові вже змінили значення. Через це виникають помилки в перекладі.

Свою лепту у створення труднощів при перекладі внесла і реформа китайської писемності. В результаті спрощення написання деяких ієрогліфів з'явилися омографи - різні морфеми з однаковим графічним накресленням. Це відразу ж було помічено ініціаторами проведення реформи.

Проблема правильного поділу ієрогліфічного тексту на лексичні і граматичні складові дуже важлива. Деякі сполучення ієрогліфів в тексті можуть на перший погляд являти собою вже відомі слова, зафіксовані в словниках, але не завжди це так. Визначення лексичного і граматичного значення кожного слова, записуваного ієрогліфічно, являє собою важкий, але необхідний етап процесу перекладу.

Є ще одна особливість ієрогліфіки, яку необхідно враховувати при перекладі. У стилістичних цілях автор може використовувати складові частини ієрогліфів для вираження якихось відчуттів, почуттів і т. п.

Зовнішня схожість деяких ієрогліфів з окремими предметами зафіксована в словниках і при перекладі не викликає особливих труднощів, наприклад, шицзи лукоу "перехрестя" (перетин вулиць у формі ієрогліфа ).

Підсумовуючи все вищесказане щодо зв'язку між характером китайської писемності та перекладом, можна стверджувати, що основні труднощі для перекладача викликаються наступними проблемами:

- наявністю певного числа подібних за написанням ієрогліфів;

- збереженням у деяких фразеологічних виразах архаїчних значень;

- нерозрізненість написання власних назв та загальних; а також наявністю декількох варіантів написання власних назв та їх перекладу;

- можливістю з'єднання в одному слові декількох лексичних та граматичних значень;

- труднощами поділу суцільного ланцюжка ієрогліфічного тексту на окремі лексичні і граматичні складові;

- труднощами визначення граматичної функції окремих слів і словосполучень, а також встановлення логіко-граматичних зв'язків між ними.

Вправи:

1. Використовуючи транскрипцію та переклад наведених нижче сполучень, виділіть в них подібні по написанню ієрогліфи та поясніть, у чому полягає відмінність між ними.



Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. "за чашкою чаю; у хвилину відпочинку; на дозвіллі"

2. "полум'яний; бурхливий; в повному розпалі; бушувати"

3. "коли немає птахів - лук ховають; коли птахів перестріляли, лук стає непотрібним; мавр зробив свою справу, мавр може йти"

4. "на світі всі ворони чорні; один іншого не краще; одним миром мазані"

5. "повний порядок у Піднебесній; в країні панує мир і злагода"

6. "чарівні листя і пишні гілки (образн., поет., гетери, співачки)"

7. "успіх у всіх справах" (побажання)

8. "сидіти на всьому готовому; користуватися плодами чужої праці; знімати пінки"

9. "Коли зайці перебиті, варять гончу; мавр зробив свою справу, мавр може йти"

2. Використовуючи переклад наведених нижче словосполучень, зробіть правильне їх членування на складові лексичні компоненти і визначте логіко-граматичні відносини між ними.

Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. "Так далі справа не піде"

2. "Усі знають, що найкращий спосіб, це коли великим числом перемагають мале".

3. "Людина людині - вовк".

4. "Не обдуриш - не продаси".

5. "Навесні саджати редьку, а влітку саджати імбир; на чому можна заробити, то й саджати".

6. "Коли маєш туманне уявлення, то повний рішучості, а коли обстановка неясна, то є багато способів (для дій)".

Розділ 2. Стратегії та тактики українсько-китайського перекладу

2.1 Переклад на рівні слів і словосполучень

Слово в китайській мові може бути односкладовим і багатоскладовим. Деякі односкладові слова-морфеми ( цзи) можуть вживатися як самостійно, так і в складі одиниць вищого рівня, тому вони називаються вільними. Наприклад, "небо" може входити до складу:

- двоскладових слів: "день" і ін;

- трискладових слів: "планетарій";

- чотирискладових словосполучень.

Окремі морфеми в сучасній китайській мові не вживаються самостійно, а зустрічаються тільки в поєднанні з іншими, тому вони називаються залежними морфемами.

Є також група морфем, які в сучасній мові хоча і не вживаються самостійно, але входять до складу стійких слів і словосполучень, тому вони називаються морфемами із зв'язаним значенням. Вони зазвичай використовуються при утворенні нових слів, наприклад, може бути у складі таких слів, "бойовий товариш, соратник" та ін.

Наведені вище особливості морфем мають важливе значення для перекладу. Наприклад, здатність вільних морфем вживатися в якості компонентів інших слів і словосполучень призводить до того, що часто новоутворені сполучення не можуть бути передані на російську мову простою заміною китайських морфем на російські слова через розбіжності їх сполучуваності. Здатність односкладових вільних морфем вживатися самостійно дозволяє використовувати їх в стилістичних цілях, акцентувати на них увагу читача, обігравати їх значення.

2.2 Особливості перекладу омонімів

Наступною особливістю односкладових морфем китайської мови, що представляють певні труднощі під час перекладу, є наявність серед них великої кількості омонімів - слів, що мають однакове звучання, але різне значення. Крім того, в китайській мові існують односкладові слова, які збігаються за написанням, але вимовляються по-різному і мають різне значення. Такі слова називаються омографи. У російській мові ними є, наприклад, такі слова, як "замок (палац)" та "замок (на двері)". У китайській мові омографи історично сходять до так званої "категорії запозичених ієрогліфів".

Слід сказати, що омонімія не є значною перешкодою для розуміння, так як при вживанні слова в певному контексті його значення легко встановлюється за значенням оточуючих слів. Більш того, омонімія грає до деякої міри позитивну роль, оскільки дозволяє гнучко використовувати мовні засоби для різних цілей, зокрема, для створення стилістичного ефекту - гри слів.

Гру слів, засновану на омонімії, не завжди вдається перевести без втрати сенсу, що міститься в використовуваних для її створення словах, і не кожен перекладач вміє це робити.

Крім лексичної омонімії в китайській мові існує і так звана "конверсійна омонімія" (за термінологією Н. В. Солнцевої і В. М. Солнцева). Під цим терміном мається на увазі здатність китайських слів виступати у функціях декількох частин мови. Таке явище було характерним для давньокитайської мови.

У сучасній китайській мові здатність конверсійного використання слів збереглася у меншій мірі. До того ж визначення категоріальної належності двоскладових слів не викликає особливих труднощів при перекладі. Інша справа односкладові слова давньокитайської мови, переклад яких залежить від того, у функції якої частини мови вони вжиті. У сучасній китайській мові збереглося чимало фразеологізмів, що мають у своєму складі конверсійні омоніми. Наприклад, мей ци мін юе "іменувати милозвучно; прикрашати", де прикметник мей "красивий" в функції дієслова значить "називати красивими словами; прикрашати".

2.3 Особливості перекладу антонімів

Антонімічні морфеми зустрічаються в стійких і у вільних поєднаннях китайської мови. Компоненти з полярно протилежними значеннями є складовою частиною багатьох фразеологізмів. Наприклад: - ні назад, ні вперед; бути в критичному становищі.

Антонімічні компоненти можуть перекладатися узагальнено або зі збереженням вихідного значення. Використання того чи іншого варіанта визначається контекстуальними умовами. Наприклад: - кожен варіант має свої плюси та мінуси ( або - користь та шкода; вигода та невигода).

2.4 Прийоми перекладу на лексико-фразеологічному рівні

Фразеологізми представляють собою особливі одиниці мови, що складаються з декількох компонентів і мають цілісне значення, здатні відтворюватися в мові і володіють стійкістю лексичного складу і синтаксичної конструкції. З фразеологізмів китайської мови можна виділити чен'юй "готові вираження", гуаньюньюй "звичні фрази; ходячі вираження", цзінцзюй "афоризми".

2.4.1 Переклад ченьюїв

Найбільш поширеним видом ченьюїв є чотирискладові утворення, побудовані, як правило, за нормами давньокитайської мови. За внутрішньою структурою вони поділяються на ченьюї непаралельної конструкції і ченьюї паралельної конструкції, наприклад:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

"розділити, розчленувати" (букв.: "розрізати кавуна, розкрити бобовий стручок")

Наявність паралельної конструкції у ченьюїв допомагає перекладачеві виділяти їх у тексті та визначати їх буквальне і переносне значення стосовно даного контексту і перекладати їх з урахуванням даного контексту. Види ченьюїв з точки зору співвідношення їх прямого і переносного значень:

1. Збіг образної основи і переносного значення

Порівняйте з перекладом українською мовою:

"кувати залізо поки гаряче"

"як риба у воді"

"підливати масла у вогонь"

2. Збереження переносного значення при зміні образної основи (функціональний аналог):



Порівняйте з перекладом українською мовою:

"метати бісер перед свинями(грати на лютні перед буйволами)"

"набрати у рот води (прикидатися глухим і німим)"

3. Переклад ченьюя без образної основи фразеологізмом з образною основою в українській / російській мові:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

"піймавши облизня (нічого не отримати; залишитися ні з чим)"

"ні сном, ні духом (нічого не знати)"

"як вітром здуло; вимести під мітлу(змести дочиста)"

4. Описовий переклад за відсутності аналога ченьюя в українській / російській мові:

Порівняйте з перекладом на українську мову:

"завчасно злякати супротивника (ворушити палицею траву і при цьому злякати змію)"

"переносити позбавлення в ім'я поставленої мети (спати на труску і пити жовч)"

5. Переклад парних утворень по типу ченьюя простими словами і словосполученнями української / російської мови - не фразеологізмами:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

"металом (відходи міді і заліза)"

"кожний максимально проявляє свої здібності"

Для перекладу ченьюїв дуже важливо враховувати контекст, в якому вони вжиті. Іноді ченьюй в певному контексті може навіть втрачати свою первісну образну основу і набувати зовсім іншої. Ще однією особливістю ченьюїв є те, що у функції присудка вони можуть вживатися попарно:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

"Ми вже чітко визначили свій політичний курс, наступним кроком повинне стати вироблення довготривалих планів. Нам не можна діяти з бухти-барахти, будувати скрізь і всюди, а треба створювати і підтримувати ключові підприємства."

2.4.2 Переклад приказок

При перекладі приказок зазвичай використовуються ті ж прийоми, що і при перекладі інших фразеологізмів. Деякі переводяться дослівно:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

"Хочеш впоратися з роботою, наточи перш інструмент"

Для інших необхідний описовий переклад через незрозумілу російському читачеві образну основу:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

"чим страшніше, тим тривожніше на серці"

Третій спосіб - функціональна заміна:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

"Ранок вечора мудріший"

2.4.3 Переклад гуаньюньюїв

Гуаньюньюї являють собою стійкі трискладові словосполучення, що володіють цілісністю і єдністю в смисловому і структурному відношенні і побудовані за схемою "дієслово - об'єкт", наприклад:



Порівняйте з перекладом українською мовою:

"(влаштувати засаду)тримати що-небудь у секреті про запас"

"(надувати бичачу шкуру) хвалитися, похвалитися"

У прикладах використано прийом описового перекладу з причини того, що деякі специфічні китайські метафори незрозумілі українському / російському читачеві, тому їх зміст доводиться розкривати описово. Втім, іноді робляться спроби перекладати гуаньюньюї із збереженням образної основи. При перекладі гуаньюньюїв і підборі потрібних еквівалентів слід враховувати контекст, в якому вони вжиті. Особливістю дієслівно - об'єктних словосполучень є можливість розриву цієї структури і вставки між дієсловом і об'єктом інших слів:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

"терпіти негаразди (неприємності; позбавлення)" - "випити гірку чашу до дна"

"бути в збитку; нести збиток; багато втрачати" -

"понести великий збиток від лівого та правого опортунізму".

2.4.4 Переклад афоризмів

Переклад афоризмів досить рідко дається в сучасних китайсько-російських / китайсько-українських словниках, тому необхідно вміти користуватися коментарями китайських тлумачних словників. Як правило, афоризми перекладаються дослівно. Їх кількість постійно змінюється за рахунок нових афоризмів.

Порівняйте з перекладом українською мовою:

"без шкіри і волоссю не бувати; піде грунт з під ніг - все завалиться"

Вправи:

1. Прочитайте наступні ченьюі та їх переклад; на основі їх структури визначте, які з них є ченьюями лараллельної конструкції, а які - ні.

Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. "йти семимильними кроками"

2. "борсуки з одного пагорба; одного поля ягода"

3. "думати про всяку всячину; сумбур в голові"

4. "бешкетувати; розперезатися"

5. "коли п'єш воду-пам'ятай про джерело"

6. "вести таємну боротьбу за збереження зовнішньої ввічливості"

7. "виглядати потужним; здаватися сильним"

2. Порівняйте оригінал і переклад наступних ченьюїв, визначте спосіб їх перекладу у кожному випадку.

Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. "скориставшись моментом, відвести баранів; мимохідь прибрати до рук; стягнути, що погано лежить"

2. "кішка спить з мишками; рука руку миє"

3. "неприступна стіна з міді та заліза; непохитна твердиня"

4. "завоювати велику любов народу"

5. "слухатися у всьому; ходити як по ниточці; тихіше води, нижче трави"

6. "химерна форма; небачений вигляд; потворний; бридкий"

7. " малим числом не встояти проти безлічі; нерівність сил; один у полі не воїн"

3. Використовуючи дослівний переклад китайських приказок, дайте їх описовий переклад.



Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. "вершок часу коштує вершок золота, але за вершок золота не купиш вершок часу"

2. "боятися то вовка спереду, то тигра ззаду"

3. "ні люди про це не дізнаються, ні чорт не пронюхає"

4. "посміхається на всі зуби, а в душі затаїв ніж"

5. "виставити у вітрині баранячу голову, а насправді торгувати собачим м'ясом"

6. "як ляснув себе по лобу, так і думка з'явилася"

7. "якщо є один, то й говори "один", а якщо є два, то й говори "два""

4. Ознайомтесь з коментарем, перекладіть речення, що містять афоризми.



Коментар:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. хто має волю, той всього доб'ється; шукайте да обрящете

2. кожен відповідальний за долю Батьківщини

3. герой той, хто крокує в ногу з часом

4. якщо знаєш супротивника і знаєш себе, то будеш непереможним

5. життя і смерть визначаються долею, а багатство і знатність залежать від волі неба

6. хто не за себе, того карає Небо і Земля

7. вода може нести човен, а може і перевернути його; по воді плисти, на воді і життя занапастити

2.4.5 Переклад веньянізмів

Веньянь - це стара літературна мова Китаю, і її елементи продовжують широко використовуватися в наш час. До них відносяться знаменні і службові слова: ,

Порівняйте з перекладом на українську мову: "борг", "гуманність", "відвертість"

Вищенаведені терміни є односкладовими, до найбільш часто використовуваних двоскладових слів належать

Порівняйте з перекладом українською мовою: "благородна людина"

"Зломщик, злодій"

Проблема перекладу елементів веньянізмів вельми актуальна з причини великої їх кількості в сучасних текстах і в силу певних труднощів, пов'язаних з процесом перекладу. Для їх адекватного перекладу необхідно вміти підібрати український / російський еквівалент того ж стилістичного забарвлення, що й у відповідного китайського слова.



Порівняйте з перекладом українською мовою:

"Міцний і бадьорий по духу"

Фразеологізмів, що ведуть своє походження з давньокитайського мови, в сучасних текстах дуже багато.

Порівняйте з перекладом українською мовою:

"Не роби іншим те, чого собі не бажаєш"

Для правильного перекладу потрібно знати етимологію фразеологізму. Знання походження ченьюя допомагає зробити переклад зрозумілим для українського / російського читача у разі, коли дослівний переклад не сприймається осмислено через відсутність відповідних знань. До веньянізмів можна також віднести слова, що позначають вже зниклі реалії, архаїзми, які вживаються в даний час з певним стилістичним забарвленням. Переклад таких слів повинен супроводжуватися невеликим коментарем.

Порівняйте з перекладом українською мовою:

"Деякі установи перетворилися на" ямині ", яких люди просто бояться" (Яминь - наказ, присутність, установа (військове і цивільне) у старому Китаї).

Більшість слів давньокитайського мови, в тому числі службових, були багатозначними, деякі з них суміщають і знаменне, і службове значення, наприклад:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

"Час відпустки - один місяць", "служити народу"

Досить поширеними в сучасній мові є конструкції, побудовані за нормами давньокитайської мови, в яких поєднує два дієслова:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

"Наша планета, на якій ми живемо, стане день від дня ще безпечніше, ще красивіше і ще більш процвітаючою".

Є багато стійких сполучень, що містять кілька службових слів веньяню, що часто використовуються в газетних текстах:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

"Воістину так; це дійсно правда"; "Проходити єдиною ниткою"; "Істинні слова; воістину так"; "Одним словом"

Вправи:

1. Ознайомтесь з коментарем, перекладіть наступний текст, що містить знаменні та службові слова веньянь.

Коментар:



Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. "раціональне поняття; поняття"

2. Називати (це так)

3. суфікс активно діючої особи: … - той, хто хазяйнує; господарюючий суб'єкт

4. у значенні … "справедливість; здоровий глузд"

5. борг

6. торгівля; комерція

7. вигода, прибуток

8. у значенні … "здібні люди"

9. гуманність та борг; людинолюбство і справедливість

10. 1)у значенні … "виступати в ім'я справедливості";2) у значенні … "не скупитися заради праведної справи; справедливий і щедрий"

11. Правда; принцип; велика ідея; бути принциповим

12. у значенні … "своє завдання", наприклад: … - вважати світовий розвиток своїм конкретним завданням

13. щирість

14. довіра; вірність

15. єдине ціле

2. Користуючись словником підберіть російські еквіваленти словосполученням, що мають в своєму складі службове слово

3. Перекладіть речення, що містять прийменниково-додаткові конструкції, що побудовані на нормі веньянь.

Коментар:



Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. незмінно дотримуватися чого-небудь; докладати постійні зусилля

2. ось-ось завалиться; ледве-ледве триматися; тріщати по всім швам

3. подарували мені персики, а їм сливи; віддячити подарунком за подарунок; як гукнеш так і відгукнеться

4. жінки-робітниці, що вивільняються

5. научити; навчити

6. цілющі трави китайської медицини

7. присвоювати звання

2.4.6 Переклад кліше

Для вираження одного і того ж поняття в кожній мові є свої готові звороти, які при перекладі можна замінювати без особливого збитку для читача або слухача. Наприклад, на свіжопофарбованих предметах український напис свідчить "Обережно, пофарбовано!", А по-китайськи це буде звучати як юці вей гань "Фарба не висохла", по-англійськи - Wet Paint. Наведене вище кліше стилістично нейтрально, але існує і чимало мовних зворотів, які зберігають свою виразність, як у російській мові, так і в китайській. Як правило, структурні та лексичні заміни при перекладі кліше не представляють особливих ??труднощів і легко впізнаються в тексті. Так, китайському кліше дабан цзя хулобо де чженце "політика кийки і морквини" без зусиль можна підібрати аналог - "політика батога і пряника".

Деякі кліше увійшли в китайську мову як кальки з європейських мов, тому їх переклад тим більше не представляє труднощі, наприклад: пічже янпіде лан "вовк в овечій шкурі".

Однак однакові кліше в різних мовах можуть мати зовсім різне значення. У 50-х роках під час "великого стрибка" в Китаї для людей похилого віку стали організовувати спеціальні будинки, які називалися сінфуюань. Сенс цієї назви полягав у тому, що в цих будинках люди похилого віку можуть щасливо і спокійно доживати свої дні. Після того як у радіопередачах на Радянський Союз було повідомлено про те, що в Китаї для людей похилого віку організовано "Будинку щастя", від радіослухачів потоком пішли листи, в яких з подивом задавалося питання: невже в Китаї стали відкривати будинки розпусти?

Важко також перекладати і підбирати відповідні аналоги тим кліше, які являють собою звичні фрази вітань, вибачень, побажань, питань при зустрічі, прощанні, телефонній розмові.

Вправи:

1. Порівняйте оригінал і переклад фразеологізмів, визначте, наскільки збігаються або розходяться їх образні значення в українській, російській та китайській мовах.



Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. Пригріти змію на грудях.

2. Краще бути першому на селі ніж останнім у місті.

3. Сидіти біля розбитого корита.

4. З вогню у полум'я.

5. Через пень колоду.

6. Віддзвонив і з дзвіниці геть.

7. Один у полі не воїн.

8. Два ведмеді в одному барлозі не живуть.

2. Підберіть відповідні українські / російські аналоги китайським та англійським образним порівнянням.



Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. Дурний, як…

2. Впертий, як…

3. Як… на сковорідці

4. Мокрий, як…

5. Німий, як…

6. Знати, як…

7. Робити з…

8. Одним вистрілом…

2.5 Переклад інформаційних повідомлень

Інформаційні повідомлення являють собою матеріали преси, присвячені важливим подіям в країні і за кордоном. В інформаційних повідомленнях використовується офіційно-діловий стиль, який характеризується суворістю, об'єктивністю і точністю викладу подій. Для інформаційних повідомлень характерне використання спеціальних термінів, особливих мовних формул і кліше.

2.5.1 Переклад заголовків

Інформаційні повідомлення починаються з заголовків. Заголовки стисло передають в кількох словах суть подій. У російській пресі заголовки менш інформативні через їх більшу стислість, ніж в китайській пресі. Наприклад, "Хатамі впевнений у перемозі", "Хто стане фаворитом" і т.д. Китайські заголовки більш розгорнуті, складаються звичайно з декількох фраз або речень, одне з яких є головним і набирається великим шрифтом, наприклад:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

Ху Цзиньтао направив послання особам, що навчаються за кордоном

Зробити внесок у будуванні Батьківщини

…

Ми встановили відносини стратегічного партнерства ти співпраці з АСЕАН та вступили у "Договір про дружбу та співробітництво країн Південно-Східної Азії". У китайських заголовках часто використовуються лексичні скорочення, наприклад:



Порівняйте з перекладом українською мовою:

"міністр закордонних справ"

Також зустрічаються скорочені або інші назви китайських міст і провінцій, наприклад:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

"У провінціях Шаньсі та Фньхой вживаються посилені заходи по забороні трут для винищення щурів".

2.5.2 Переклад джерел повідомлення

У китайських газетах джерело повідомлення часто вказується в наступному порядку: 1) агентство, 2) місце, 3) дата, 4) кореспондент (в дужках). Наприклад:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

Агентство "Синьхуа", Пекін, 8 жовтня (Корр. У Лімін).

У російських/українських газетах в наш час немає такого порядку викладу, джерело або не наводиться, або воно зазвичай розташовується в тексті самого повідомлення.

2.5.3 Переклад тексту повідомлення

Інформаційні повідомлення характеризуються певним набором лексичних і синтаксичних засобів. Лексика повідомлень представлена ??широким набором політичних, наукових, технічних та інших термінів, географічних назв, імен політичних діячів. У стилістичному відношенні повідомлення є нейтральними. Синтаксична структура їх не відрізняється великою складністю. Тому трансформації, вироблені при перекладі повідомлень, пов'язані лише з тим, що структура китайського речення є більш жорсткою і стійкою. Цим і викликана необхідність перестановок компонентів повідомлення.

Порівняйте з перекладом українською мовою:

"8 жовтня на індонезійському острові Балі прем'єр держради Китаю Вень Цзябао разом із керівниками 10 країн АСЕАН був присутній на церемонії підписання документу про вступ Китаю до "Договору про дружбу та співробітництво країн Південно-Східної Азії"

Вправи:

1. Зіставте російські та китайські варіанти опису джерел інформації, будьте готові до їх зворотного перекладу.



Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. Тут йде мова про те, що

2. Згідно отриманих тут відомостей

3. Як повідомляє англійський друк

4. Як повідомляють західні інформаційні агентства

5. Як повідомляє агентство Рейтер з ...

6. За відомостями, отриманими з добре інформованих кіл

7. Як повідомляється

8. За повідомленнями офіційних представників американського уряду

2. Перекладіть українською мовою інформацію про джерела повідомлення.

3. Перекладіть українською мовою заголовки, в яких вжиті скорочені й інші назви китайських міст та провінцій.

4. Перекладіть українською мовою китайські заголовки, спираючись на додаткову інформацію з текстів повідомлень.

2.6 Китайська культура: труднощі перекладу

Як говорив Міньяр-Бєлоручєв, "переклад буде повноцінним, якщо перекладачеві вдалося пізнати глибини культури того народу, на знання мови якого він претендує". Якщо говорити про культуру Китаю, то перекладачеві корисно знати якомога більше про його історію, традиції, літературу, мистецтво, моралі і звичаї народу, особливості сприйняття китайцями навколишнього світу і т. п.

2.6.1 Переклад понять, що пов'язані з кольором

У багатьох аспектах культури між народами Китаю та інших країн є чимало важливих відмінностей, які створюють певні труднощі для перекладу. Наприклад, позначення кольорової гами в китайській мові не збігається з прийнятим в російській мові. У відомому вислові Сюньцзи () цин чу юї лань ер шен юї лань використані дві назви кольору: цин і лань. У другому томі "Старокитайської філософії" ця фраза перекладена так: "Ось синя фарба: отримують її з трави індиго, але синій колір темніше, ніж [колір трави] індиго" . В іншому словнику [4] дано наступний переклад: " Синє народжується з блакитного, але набагато густіше останнього / учень перевершив учителя ". Тобто , еквівалентом цин в обох випадках є "синій". Але насправді, це слово передає набагато більше відтінків кольору: у "Великому китайсько-російському словнику" [5] йому відповідають "темно-блакитний, яскраво-синій; яскраво-зелений; чорний, темний ".

Ще більшу складність для перекладу створюють несхожі асоціації, які існують у різних народів щодо того або іншого кольору. Для носіїв китайської мови червоний колір є символом щастя, удачі, розквіту, дихання весни. А для людей, у яких рідною мовою є англійська, ці якості асоціюються із зеленим і золотистим кольором, тоді як червоний колір служить сигналом небезпеки і крайнього ступеня чого-небудь.

Сприйняття кольору на Заході і на Сході розрізняється і у відношенні кольору шкіри. Європейці вважають, що смаглявий або бронзовий відтінок шкіри говорить про красу і здоров'я її власника, а китайці, навпаки, красивим вважають білий колір шкіри, тому влітку жінки прикриваються парасольками і капелюшками. І якщо європеєць з похвалою скаже: You look darker after holidays "Після відпустки ти виглядаєш ще більш засмаглим" (тобто "ще більш здоровим"), то китаєць цю фразу сприйме як образу - "", "почорнів, як селюк".

В очах китайців жовтий колір символізує багатство і владу. Загальновідомо, що в старому Китаї імператори носили одяг жовтого кольору з драконами. А для російських людей жовтий колір означає горе, тугу, нездоровий колір обличчя і навіть нездорову психіку ("жовтий будинок"). Білий колір в Китаї символізує смерть і все, що з нею пов'язано, на відміну від Європи, де цим символом є чорний колір.

2.6.2 Переклад уявлень про пори року

Неоднаковим у європейців і китайців є і уявлення про весну. Якщо для росіян весна - всього лише пора року, наступна за зимою, або, в переносному значенні слова, молодість (весна життя), то в китайській мові весна асоціюється з любовними відносинами ( хуайчунь "нудитися спрагою любові, палати пристрастю"), а також означає життєву силу і живучість. Різниця в розумінні значення цього слова при буквальному перекладі може призвести до спотворення сенсу, наприклад: "Настала весна науки". Для носіїв російської мови такий переклад незрозумілий, тому що для них весна зв'язується з пробудженням природи після зимової сплячки, а в даному випадку мова йде не про пробудження науки, а про її розквіт.