Главная База знаний "Allbest" Иностранные языки и языкознание Адаптація іншомовних запозичень в сучасній китайській мові

Адаптація іншомовних запозичень в сучасній китайській мові

Причини виникнення іншомовних запозичень у китайській мові. Поняття "запозичення", його видив. Особливості функціонування зон попередньої адаптації іншомовної лексики в сучасній китайській мові. Класифікація інтернаціоналізмів з точки зору перекладача.

Рубрика	Иностранные языки и языкознание
Вид	магистерская работа
Язык	украинский
Дата добавления	23.11.2010
Размер файла	183,9 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Магістерська робота

на тему:

АДАПТАЦІЯ ІНШОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ

В СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МОВІ

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАПОЗИЧЕННЯ ЯК НЕВІД'ЄМНА ЛАНКА РОЗВИТКУ МОВИ

1.1 Причини виникнення іншомовних запозичень у китайській мові

1.1.1 Екстралінгвальні причини

1.1.2 Лінгвальні причини

1.2 Поняття «запозичення» та його видив

1.3 Класифікація запозичень в сучасній китайській мові

1.3.1 Фонетичні запозичення

1.3.2 Семантичні запозичення

1.3.3 Фонетико-семантичні запозичення

1.3.4 Абревіації

1.3.5 Вторинні запозичення

1.4 Інтернаціональні слова та принципи ії класифікації

1.4.1 Принцип вмотивованості

1.4.2 Класифікація інтернаціоналізмів з точки зору перекладача

1.4.3 Класифікація інтернаціоналізмів за способом та джерелом запозичення

1.5 Типи письмової фіксації запозичень

РОЗДІЛ 2. АДАПТАЦІЯ ЗАПОЗИЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МОВІ

2.1 Фонетична адаптація запозичень

2.2 Семантична адаптація запозичень

2.3 Структурні кальки

2.4 Етимологічні кальки

2.5 Поєднання фонозапису та семантично значущого лексичного елемента

2.6 Адаптація абревіації

2.7 Проміжний етап адаптації

2.8 Адаптація графічної системи вираження емоцій та почуттів за допомогою емотіконів

РОЗДІЛ 3. ПОНЯТТЯ ЗОНИ ПОПЕРЕДНЬОЇ АДАПТАЦІЇ ІНШОМОВНОЇ ЛЕКСИКИ В ЛІНГВІСТИЧНІЙ ПРАКТИЦІ

3.1 Визначення зони попередньої адаптації

3.2 Особливості функціонування зон попередньої адаптації іншомовної лексики в сучасній китайській мові

3.3 Класифікація зон попередньої адаптації для сучасної китайської мови за територіально-державним параметром

3.4 Розмежування зон попередньої адаптації для сучасної китайської мови за кількісно-складовою ознакою

3.5 Мовний код як елемент диференціації зон попередньої адаптації для сучасної китайської мови

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Нема таких мов, які б розвивались в абсолютній ізоляції. Будь-яка мова обов'язково зазнає впливів з боку інших мов і, в свою чергу, впливає на інші. Результатом такого впливу є запозичення або інтерференція на всіх рівнях мовної структури. Тому, термінологічне планування (як відомо, термінологічне планування як складова частина мовного планування, а саме, планування корпусу мови, включає в себе термінологічну модернізацію та термінологічну стандартизацію. Саме з метою стандартизації галузевих терміносистем випускаються в світі нормативні термінологічні словники, термінологічні одиниці з яких є обов'язковими для вживання у відповідній галузі [41]) може мати як ознаки інтернаціоналізації, так і «націоналізації». Термінотворці більшості країн світу прагнуть у сучасних умовах обміну інформацією поєднати елементи як інтернаціональності терміносистем (для полегшення міжнародного спілкування), так і національної самобутності.

Інтернаціональне, на думку більшості галузевих фахівців, асоціюється із запозиченнями, у той час як національне - з пуризмом. Проте такий поділ є досить поверховим. По-перше, тому, що запозичуватися може не тільки зовнішня, але й внутрішня форма слів чи виразів. По-друге, справжній пуризм полягає в перебільшеному прагненні до чистоти літературної мови, до вилучення з неї різних сторонніх елементів. Усвідомлення, що мова є органічним цілим, таким, що служить живим показником народного світобачення і, у свою чергу, значно впливаючи на думку, веде природним чином до турботи про те, щоб розвиток мови протікав вільно від зовнішніх, випадкових впливів, і щоб до її складу не входили чужі й непотрібні їй домішки. Але еволюція мови також не може відбуватися під час абсолютного відсторонення від іноземних слів та інтернаціоналізмів, адже світ розвивається, з'являються нові явища та поняття, які несуть у собі певне значення, і, відповідно до цього, отримують свої назви. Проте, без сумніву, можливі й зловживання: мова може бути загромаджена запозиченнями та новоутвореннями, які роблять її важкою для сприйняття. Тому, вищезгаданий поділ не характеризує в поній мірі процеси запозичення.

Як звістно, тисячі років міжкультурної комунікації призвели до появи та розвитку багатьох явищ, у тому числі і запозичення. Інтенсифікація процесів глобалізації в сучасному світі створює сприятливі умови для збільшення питомої ваги запозиченої лексики в мовах народів світу. Зазначене є актуальним і для сучасної китайської мови, що е обїектом розглядання.

Вивчення запозиченої лексики будь-якої мови може відбуватися з різних сторін: по-перше, зі сторони вивчення лексичного складу мови і розподілення нових слів за різними галузями вживання. У цьому випадку, як правило, вивчаються терміни окремої галузі знання, наприклад, природно-наукова термінологія, або термінологія певної конкретної науки (хімії, фізики), публіцистично-політична термінологія і т. д. При такому підході припускають, що загальні тенденції утворення термінів певної мови, особливості їх походження і виникнення вже відомі. По-друге, вивчення запозиченої лексики може здійснюватися зі сторони вивчення загальних якостей і особливостей термінів, які належать різним галузям. При цьому потрібно звернути увагу на недостатню розвиненість термінологічної проблематики окремих мов. Така ситуація є і з китайською мовою, проблеми термінології якої вивченні недостатньо, не дивлячись на збільшення зацікавленості до цієї теми китаїстами.

Лексичний фонд китайської мови постійно змінюється, до його складу входять нові лексичні одиниці на позначення процесів і явищ об'єктивної дійсності. Безумовно, це пов`язано з посиленням міжнародних контактів Китаю в економічній, політичній, культурній та науково-технічній сферах.

У сучасній вітчизняній лінгвістиці об'єктами дослідження були взаємодія місцевої та емігрантської мов (Б. Ажнюк, Г. Зимовець), державної мови і мови національної меншини (М. Штець), споріднених та неспоріднених мов (Д. Будняк, А. Ґудманян, В. Сімонок). У кожному випадку дослідники враховують різні соціомовні ситуації, розглядають соціологічні, психологічні та лінгвістичні аспекти складного процесу впливу однієї мови чи обопільного впливу мов.

Широкий інтерес до проблеми дослідження мовних контактів китайців безперервно зростає внаслідок формування глобального інформаційного простору, суспільних та економічних процесів, спрямованих на світову інтеграцію.

Російські дослідники, які присвячували свої роботи дослідженню питань запозичення в китайській мові: І. Д. Кленін, А. Л. Семенас [21], В. В. Іванов [13], В. І. Горєлов [11]. Зокрема, предметом дослідження в їх роботах була синологічна практика вивчення особливостей запозичення.

Дослідженнями питання запозичень китайської мови також займалися такі китайські дослідники, як Ґао Мінкай та Лю Чжентань [цит. по 11], Ши Ювей [29], Мяо Жуйцінь, Чан Мімі, а з иноземних вчених до явищя запозичення мали особистий інтерес Дж. Матіра, В. Бетза, К. Хаунза та інші.

В їх роботах було розглянуто причини виникнення явища запозичення, запропоновано класифікацію запозичень, проведено статистичні дослідження стосовно кількісної присутності запозичень в сучасній китайській мові та їх функціонально-стилістичних особливостей.

В одночас проблема територіального фактору в процесі запозичення іншомовної лексики дотепер залишається недостатньо вивченою. Зазначене і зумовлює актуальність пропонованого дослідження.

Широкий розмах процесу запозичення та активна участь іншомовних слів у всіх основних мовних процесах сучасної китайської мови потребують не лише загального теоретичного осмислення, але й розробки певного механізму визначення ступенів адаптації запозичених слів мовою-реципієнтом. Будь-які зміни у словниковому складі мови у вигляді проникнення іншомовних запозичень тягне за собою семантичні і стилістичні зміни в словах, які вже існують у мові. А це, у свою чергу, викликає певні труднощі при вивченні мови та перекладі. Тому, такий напрямок наукового дослідження проблеми освоєння іншомовних лексичних елементів є важливим і актуальним.

Мета цієї роботи полягає у визначенні видів та процесів адаптації іншомовних запозичень у сучасній китайській мові. А також, у визначенні ролі зони попередньої адаптації іншомовної лексики як складової шляху проникнення іноземних слів.

Завдання роботи полягає у визначенні та аналізу шляхів адаптації та історичних передумов запозичення іноземних слів китайською мовою, визначення кількісного та функціонального потенціалу іншомовних запозичень, конкретизація видів запозичень у сучасній китайській мові, виявлення зон попередньої адаптації іншомовної лексики для китайської мови, особливості їх функціонування, класифікація і систематизація.

Об'єкт: іноземні мовні одиниці, лексика іншомовного походження та їхні відповідники в українській та китайській мовах; предмет: граматичні та лексичні особливості, які набувають іноземні мовні одиниці, потрапляючи в китайську мову.

Матеріалами дослідження є:

- оригінальний іноземний текст;

- оригінальні різностильові тексти китайською мовою;

- граматичні, лексикологічні тощо матеріали з іноземних мов;

- лексикографічні джерела;

- власні переклади іноземного тексту.

- сучасні лексикологічні дослідження китайської мови (діахронічний та синхронічний аспекти);

- статистичні дані.

Новизна роботи полягає в тому, що в цій дипломній роботі вперше співставлені й узагальнені класифікації способів адаптації лексичних запозичень останніх десятиліть, у введені нового в мовознавстві поняття «зона попередньої адаптації іншомовної лексики» на позначення складової частини шляху запозичення лексичного матеріалу, а також роглянуто специфіку східної системи передачі графічних знаків «емотіконів».

Сам по собі хід робіт припускав визначення цього лінгвістичного явища, - адаптації іншомовних запозичень у сучасній китайській мові, - класифікації, аналізі функцій і результатів існування. Усе це дає можливість розширити уявлення про шляхи та особливості процесів запозичення лексики, притаманні сучасній китайській мові.

Крім того, в процесі дослідження здійснюється систематизація загальноприйнятих класифікацій іншомовних лексичних одиниць в сучасній китайській мові та доповнюється перелік причин виникнення запозичення як явища.

РОЗДІЛ 1. ЗАПОЗИЧЕННЯ ЯК НЕВІД'ЄМНА ЛАНКА РОЗВИТКУ МОВИ

Питання про запозичення займає в мовознавстві важливе місце, тому що воно висвітлює одне з явищ взаємодії мов та їх розвитку. Дослідники розрізняють такі типи мовних контактів: безпосередні й опосередковані; між спорідненими і неспорідненими мовами; з однобічним і обопільним впливом; маргінальні (на суміжних територіях) і внутрішньорегіональні (на одній і тій самій території); казуальні (випадкові) і перманентні (постійні); природні (безпосереднє спілкування), штучні (навчання в школі) і змішані (природно-штучні) [3; 6]. Дослідивши причини взаємодії племен, народностей і, нарешті, націй, які вступають у різні господарсько-економічні, військово-політичні та культурні відносини, а як наслідок - між ними відбуваються мовні контакти, виникає потреба вивчення особливостей запозичень іншомовних лексичних елементів, а також шляхи адаптації цих запозичень у мові-реципієнті

1.1 Причини виникнення іншомовних запозичень у китайській мові

Аналіз лінгвістичної літератури дає можливість розподілити причини виникнення запозичень на екстралінгвальні (лат. «extra» - поза, зовні, крім і «lingua» - мова - причини, які знаходяться поза мовою; суспільно-політичні, економічні, історичні, географічні та інші чинники, пов'язані з розвитком і функціонуванням мов) та лінгвальні (лат. «lingua» - мова - причини, які знаходяться всередині мови) [1; 5]. Для кожної епохи характерними є свої причини запозичення, які з часом змінюють одна одну. Але є й причини, характерні для всіх епох, тобто є причини постійні та змінні. Розглянемо докладніше кожну з вказаних причин.

1.1.1 Екстралінгвальні причини

1. Культурний вплив однієї нації на іншу. При цьому відбувається запозичення не тільки лексичних одиниць, але й певних фрагментів ціннісної картини світу, культурних концептів. Запозичення культурних концептів відбувається безпосередньо в процесі культурних контактів, здійснюваних через вивчення іноземної мови, ознайомлення з літературними текстами, що фіксують самосвідомість чужої культури, засвоєння духовних цінностей, що знаходять вираження в культурних текстах. При свідомому ознайомленні з цінностями іншої культури може відбуватися запозичення концептуальних змістів, значимих для джерела запозичення, які викладені за допомогою тексту, автором якого є носій культури, яка запозичує. Запозичення культурного концепту обумовлено унікальністю як його понятійного, так й образного та ціннісного компонентів.

2. Авторитетність мови-джерела, внаслідок чого спостерігається підвищення інтересу до її вивчення, захоплення певних соціальних шарів культурою країни цієї мови, а також запозичення культурних концептів.

3. Наявність усних або письмових контактів народу певної країн з іншою. Найбільш характерний наслідок мовних контактів - двомовність, що визначає характер процесу запозичення й ступінь поширення запозичених одиниць у мові-реципієнті.

4. Інтернаціоналізація світових проблем призводить до появи термінів, які їх називають. Так, англіцизм «демпінг» став уживатися в значенні продажу товарів на зовнішніх ринках за цінами більш низькими, ніж на внутрішніх ринках з метою усунення конкурентів у контексті погрози падіння цін на нафту. Згодом, поширившись, слово перейшло зі сфери нафтової термінології в сферу загальної економіки.

1.1.2 Лінгвальні причини

Не менш важливими є лінгвальні причини, які є поштовхом до запозичення. Серед них виділяємо:

- відсутність у мові-реципієнті еквівалентів, що найбільш точно номінують нове явище. Наприклад, не існує відповідності такому соціальному явищу як «хоспис» (з англ. «hospice», яке у свою чергу походить з лат. «hospes»), інтернаціональне значення якого: «a home for the termіnally іll or destіtute», може передаватися в українській мові тільки описово: спеціалізована лікарня-інтернат для безнадійно хворих, де створюються умови, для того, щоб людина перед смертю відчула якнайменше страждань. У китайській мові це явище називаютьјГ•a‰@ Ѓi•a?ЋТќѕ—eЏЉ“I’n•ыЃj. Розглянемо кожний ієрогліф окремо: “I має значення «допомагати», —e - бідний, •a - хвороба, а ‰@ - двір. Тобто, у сумі всі ієрогліфи точно передають значення цього слова (розкрили смисловий зміст поняття «hospice») - місце (лікарня), де бідним та хворим людям надається допомога. Отже, адаптація нового іншомовного явища відбулася за допомогою етимологічного способу калькування (детальніше ций процес адаптації розглядається у див. п.2.2.). Наведемо ще приклади: макдональдзЃi”ћ“–?maidanglao - з англ. «McDonald's». Як ми можемо помітити, китайське слово за звучанням майже співпадає з оригіналом мови-джерела, тобто це фонетичне запозичення, ступінь адаптації якого - частковий (п. 2.1.), супермаркет Ѓi’ґЋs - з англ. «supermarket». Дослівно переклавши англійське слово «supermarket», ми отримаємо - «super-» - це над-, понад-, супер-, а «market» - ринок, тобто місце, де зосереджена велика кількість товарів. У китайській мові ієрогліф ’ґ означає супер-, понад-, а Ћs - скорочення від слова Ћs), яке перекладається як ринок. Звідси, китайці, при запозиченні цього поняття, зосередили свою увагу не на фонетичній передачі слова, а на семантичному відтворенні значення), хакер ЃiьK‹q heike - з англ. «haker». Це фонетичне запозичення, ступінь адаптації якого - неповний (див. п. 2.2.) ).

- потреба в позначенні комунікативно актуального поняття: якщо поняття торкається життєво важливих інтересів людей, то і слово, що його позначає, стає загальновживаним (ваучер, клон (ЌЋ—І kelong - з англ. «clone» відбулася фонетична адаптація), маркетинг (Ћs»ЫИг?- з англ. «marketing» - торгівля. «Market» перекладається як ринок, а елемент «-ing» вказує на процеси, які відбуваються на ринку, тобто збуваються певні товари. Китайські елементи КРќѕ і —eќѕУЄвідповідно перекладаються як ринок та продаж; відбувся переклад значень англійського слова, тобто це є структурною калькою (див. п. 2.2.));

- необхідність у розмежуванні змістовно близьких, але все ж різних понять (стиліст - гример, брифінг - прес-конференція, дилер - торговець);

- необхідність спеціалізації понять у тій чи іншій сфері (превентивний попереджувальний, аудитор - бухгалтер-ревізор, метчинг - вирівнювання);

- прагнення до використання одного запозиченого слова замість описового обороту, продиктоване загальною тенденцією, що спостерігається у мовах в останні десятиліття, що виражається в економії мовних зусиль (лейбл - товарна етикетка з фірмовим знаком; ремікс - новий варіант, переробка старої мелодії, пісні; саміт - зустріч на найвищому рівні (•ф‰п - ЌЕЌ‚‰п; саміт - це запозичення з англ. «summit», яке походить з лат. «summus» і перекладається як вершина, найвищий, найвизначніший. У китайській мові ієрогліф •ф має значення «вершина», а ‰п - «зустріч», тобто зустріч на «вершині» (на найвищому рівні). Отже, таким чином відбулося розкриття смислового змісту іноземного слова));

- тенденція до закріплення запозичень, які можна об'єднати у певний лексичний ряд, базуючись на їх загальному значенні й повторюваності будь-якого одного структурного елемента (слова з компонентом -мен (англ. «man»): шоумен, бізнесмен, клубмен; мейкер (англ. «maker»): відеомейкер, іміджмейкер, ньюс-мейкер, слова, з суфіксом -ер (-ор) (англ. «er (or)»), що називають особу, яка здійснює яку-небудь діяльність: дилер, рієлтер, дистриб'ютор, брокер, інвестор, дизайнер, байкер, кілер). В китайській мові відповідником для англ. слова «man» (чоловік, людина) є слово ђl, яке перекладається як людина, і тому, при запозиченні певних слів, англійський елемент передається китайським відповідником з таким самим значенням, наприклад: супермен (англ. «superman»: «super» - супер-, понад- і «man» - людина, чоловік - людина з суперможливостями; у китайській мові ця «суперлюдина» (супермен) передається як ’ґђl: ’ґ - понад-, супер- і ђl - людина (по елементний переклад - структурна калька). Таким самим способом адаптувалося слово бізнесмен (англ. «businessman»: «business» - справа, діло (бізнес) і «man» - чоловік, людина - людина, яка займається бізнесом) - китайський варіант - ђ¶€Уђl (ђ¶€У - справа, діло і ђl - людина)

- наявність у мові-рецепієнті усталених термінологічних систем, які обслуговують ту чи іншу галузь (наочним прикладом може слугувати система позначень в електронно-обчислювальній техніці - ця сфера обростає все новими іншомовними, англійськими за походженням, номінаціями (ноут-бук, курсор, ксерокс, Інтернет (з англ. «Internet» - €ц“Б? (yinteer - фонетичний запис)), мишка (з англ. «mouse» - назва пристрою, який використовується в комп'ютерній техніці - ‘l±к shubiao - миша, €ц±к- знак поєднання фонозапису та семантично значущого лексичного елемента (див. п. 2.3.)), клавіатура (з англ. «keyboard» (дослівно «дошка з кодами») - “Б jianpan: ?јь- клавіша, ‹ћ:ЕМ- тарілка, дослівно «тарілка з клавішами», відбувся смисловий переклад частин англійського слова));

- потреба в нових номінаціях як данина моді, престижності, підвищенню власного авторитету в очах оточення (грумінг, фриндж);

Зовнішні причини запозичення вступають у взаємодію з мовними причинами, створюючи набір екстралінвальних і лінгвальних причин, які сприяють запозиченню слів із однієї мови в іншу. За значущістю ці причини різні: серед них є причини облігаторні і факультативні. Наприклад, облігаторною є така причина, як наявність культурних і творчих зв'язків окремих регіонів або міст різних країн, а форми цих зв'язків факультативні (туристичні подорожі, фестивалі, ярмарки тощо).

Екстралінгвальні причини запозичення формують певні лінгвальні тенденції. Екстралінгвальні і лінгвальні причини пов'язані нерозривно, причому в деяких випадках екстралінгвальні причини запозичення можна вважати екстралінгвальною ознакою запозичення. Такою ознакою, наприклад, є комунікативна актуальність поняття, що лежить в основі значення запозиченого слова й пов'язана з актуальністю самого об'єкта номінації.

Беручи до уваги характер запозичень, усі причини процесу запозичення можна пояснювати виходячи з процесу інтернаціоналізації. Так, наприклад, авторитетність мови-джерела, як правило, поширюється на кілька мов одночасно й призводить до появи інтернаціоналізмів, що підтверджує подібність явищ запозичення й інтернаціоналізації (інтернаціоналізми - слова, що збігаються за своєю зовнішньою формою (з урахуванням закономірних відповідностей звуків і графічних одиниць) та змістом у різних мовах світу [45]). Наприклад: €ўЋz•C—С asipilin - аспірин, ?“тђј—С pannixiling - пеніцилін, ђе xian- цент.

Представимо можливі причини іншомовних запозичень у схемі 1

Схема 1.

Протягом довгого часу, Китай був ізольований від західного світу. Культурно-історичні зв'язки в основному відбувалися з близькими сусідами, так, наприклад, доволі значущі контакти в першому тисячолітті відбувалися з Індією, звідки в Китай проник буддизм, що принесло з собою широкий пласт іншомовної релігійної термінології. Також, досить довгий період часу Китай виступав у ролі колонізатора по відношенню до своїх сусідів, але, починаючи з XIX ст. (і особливо під час Опіумних воєн), Китай сам став об'єктом колоніального завоювання іноземними державами, а особливо Англією. Під час колоніальної експансії і боротьби китайського народу проти колоніалізму, а потім і проти феодально-імператорської деспотії, Китай починає контактувати з багатьма країнами Західної Європи та Америкою. Протягом декількох століть рівень життя китайського суспільства був дуже низьким, і Китай значно відстав у науковому й соціальному розвитку від більшості західних країн, які вже пережили буржуазні революції і мали величезну промисловість і бурхливий розвиток науки [13].

Отже, основними причинами процесу запозичення в китайській мові, як і в інших мовах, є культурні та економічні зв'язки з іншими націями, інтернаціоналізація світових явищ, потреба у називанні нових понять та явищ для уникнення громіздких словесних пояснень.

1.2 Поняття «запозичення» та його видив

Перейдемо тепер до визначення самого поняття «запозичення» та його видів.

Запозичення (НвАґ) - елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична конструкція та ін.), який було перенесено з однієї мови до іншої в результаті мовних контактів, а також сам процес переходу елементів однієї мови до іншої.

Коли слово входить до мови іншого народу з одночасним запозиченням нового предмета чи поняття, то значення цього слова не змінюється; але у випадку входження нового слова в якості синоніма до вже існуючого у мові слова, між цими синонімами відбувається розмежування значень та спостерігаються зсуви у первісній семантиці. Такі запозичення іноді називають проникненнями.

Зазвичай запозичуються слова та морфеми (суфікси, префікси, корені), а рідше - синтаксичні та фразеологічні вирази. Запозичення окремих звуків та словотворчих морфем відбувається у процесі їхнього вторинного виділення з певної кількості запозичених слів. Досить часто може відбуватися запозичення значень (слово набуває значення, яке має його іншомовний відповідник. Наприклад: політичні поняття «правий» (‰E”h - праві - прямий переклад смислового значення), «лівий» (Ќ¶”h - ліві - відбулася та ж сама адаптація - прямий переклад) запозичено з французької мови - droit, gauche: у часи французької буржуазної революції в Конвенті помірковані жирондисти сиділи праворуч, а прихильники радикальних дій монтаньяри - ліворуч) [2]. Запозичення пристосовуються до системи мови-позичальниці, а іноді настільки нею засвоюються, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями мови та виявляється лише за допомогою етимологічного аналізу.

На відміну від таких повністю засвоєних елементів, іноземні слова зберігають сліди свого іншомовного походження у вигляді звукових, орфографічних, граматичних та семантичних особливостей.

Іноземні слова зазвичай відносяться до спеціальних галузей знань або виробництва (наприклад: ентомологія ЈЁАҐіжС§ kunchongxueЈ©- наука про комах). Іноді вони позначають властиві чужим народам чи країнам поняття. До них належать етнографізми (ГсЧе?minzucihui - це слова, що називають предмети, поняття, характерні для побуту, господарства певної місцевості, наприклад: котига - віз, на якому возять припаси, необхідні для пастухів, овець; верета - покривало, мішок насінник; загата - огорожа біля стін хати, проміжок між якою і стінами закладається листям, соломою або глицею для утеплення хати взимку; сачма - велика сітка-накидка для лову риби. Етнографізми не мають паралелей у літературній мові, оскільки вони є місцевими назвами місцевих реалій), регіоналізми (µШ·Ѕ??difangcihui - елемент діалектної мови, територія побутування якого обмежується однією чи кількома говірками, рідше - невеликим ареалом), екзотизми - слова для позначення екзотичних, незвичайних реалій, для яких у мові-реципієнті немає назв, наприклад: чалма (?‹Р toujin - ДВЛ№БЦДРЧУ№ь?“I - річ, якою чоловіки-мусульмани обмотують голову - слово адаптувалося через розкриття смислового змісту даного явища), аул (°ў?? awuer - ёЯјУЛчЈ¬ ЦР?“™’n“IЋR‘є - назва села в деяких тюркських народів у Середній Азії та на Кавказі - фонетичний запис), хурал (єфА¶ыhulaer - ГЙ№ЕИЛГс№ІєН№ъХюИЁ»ъ?“I–јЏМ - назва влади Монгольської Народної Республіки - фонетичний запис), аналоцизми та анахронізми (викривлення образів оригіналу в результаті заміни національних та історичних реалій реаліями, які йому не притаманні, іншими словами - реаліями, які не сумісні з місцевими та часовими обставинами мови-оригіналу (не вірно було б називати пагоду «храмом», сарі «платтям» або «національним костюмом», дхобі - «чоловіком-пралею» [9])).

Такі слова тлумачаться словниками іншомовних слів або включаються до звичайних тлумачних словників. Ще одним видом запозичення є слова з особливо виразними ознаками іншомовності, які називають варваризмами, тобто це іншомовні слова або вирази, які не повністю засвоєні мовою і сприймаються як чужерідні, як порушення загальноприйнятої мовної норми (№ю? haluo - з англ. «helloy» - хеллоу, °Э°Э baibai - з англ. «bye-bye» - бай-бай, з англ. «o'key» - o'key - о'кей, єЪїН heike - хакер) [31]. Із плином часу такі слова можуть або вийти із вживання та зникнути, або ж можуть вживатися в окремих сферах (професіоналізми, сленги - пейджер, хакер), або ж стати широко вживаними. Практично всі іноземні слова спочатку проходять стадію варваризмів. При цьому можливі варіанти - збереження форми, яка була взята з рідної мови (o'key - o'key), або ж графічного оформлення за правилами нової мови (bye-bye - °Э°Э baibai).

Оскільки запозичення є результатом тривалої історичної взаємодії мов та їхнього змішування, то запозичення займають значне місце у лексиці багатьох мов. Підсилена взаємодія мов за умов зростання ролі культурних та економічних зв'язків між народами та країнами, а також приглобалізіції, призводить до виникнення особливого шару запозичень, що йменуються інтернаціональними словами [4]. Інтернаціональні слова часто відносяться до спеціальної термінології різних галузей знань, техніки та міжнародних відносин. Нижче, в розділі 1.4. буде детально розглянуто їх класифікація, тощо.

1.3 Класифікація запозичень в сучасній китайській мові

Як вже очевидно, запозичення іншомовної лексики відбувається трьома способами: звуковим запозиченням, графічним запозиченням та калькуванням. У випадку звукового запозичення, запозиченою є звукова оболонка слова, його зовнішня складова, у разі калькування - його словотвірна структура, тобто ознака поняття, закладена в основу його назви. Графічні запозичення здатні зберігати яз зовнішні так і внутрішні складові іноземного слова [2;38] .

Таким чином, до іншомовних запозичень відносяться всі лексичні одиниці, поява яких в одній мові пов`язана з копіюванням зовнішньої або внутрішньої структури відповідних слів-прототипів з інших мов [26] .

Запозичення як складова частина лексики перебувають у процесі зміни й розвитку, можуть змінювати свою форму. Запозичуватися можуть не тільки слова, але й елементи іноземних слів.

Хоча кількість іноземних запозичень у китайській мові з кожним днем зростає, однак вона не так велика, як в українській, російській та іншій мовах. Цей мовний факт пояснюється двома головними причинами: по-перше, більш ніж трьохтисячолітньою історією феодального ладу в Китаї, внаслідок цього - відносна закритість Китаю; по-друге, лінгвістичними причинами, такими як ієрогліфічна писемність та інші [2] .

При розгляді процесу запозичення варто зазначити, що цей процес стосовно китайської мови має свої індивідуальні аспекти, які суттєво відрізняються від багатьох інших мов світу. До таких аспектів можна віднести, наприклад, запозичення китайською мовою лексики з японської мови та інші.

На думку В. І. Горєлова [13], лексичні запозичення з інших мов можна класифікувати по способу запозичення на чотири різновиди:

1. фонетичні (‰№);

2. семантичні (€У);

3. фонетико-семантичні (‰№‰Б€У) ;

4. вторинні запозичення(“ъ);

Однак, на сьогоднішній день вище зазначена класифікація вимагає доповнення. Цао Вейджу [135, с.96] серед запозичень в сучасній китайській мові також вирізняє абревіації .

1.3.1 Фонетичні запозичення

Китайська мова звертається до фонетичних запозичень зазвичай в тих випадках, коли семантичне запозичення неможливе або недоцільне.

По-перше, це відбувається при запозиченні термінів, створених на базі власних назв, спільна риса яких полягає в тому, що співвідносячись з класами речей вони мають власне значення тільки в назві, не виражаючи при цьому жодних понять. Власні назви, перетворюючись у низці випадків в загальні, використовуються для позначення речей та явищ безвідносно до їх ознак. Інакше кажучи, їх лексико-семантична структура не виражає ознаки, яку було положено в основу їх назви. Наприклад:

Mauser rifle/pistol - –Сам (maosheqiang) - система зброї Маузер;

ampere - €А”| (anpei) - ампер;

volt - •љ“Б (fute) - вольт;

curie - ‹Џ—ў (ju li) - кюрі;

ohm - ‰ў›G (ou mu) - ом;

brandy - –u’n (bo lan di) - коньяк.

По-друге, фонетичними запозиченнями також є назви іноземних грошових одиниць, наприклад:

rupee - ”д (lu bi) - рупія;

franc - –@Y (fa lang) -франк.

А також деякі назви лікарських препаратів:

aspirin - €ўЋz•C—С (a si pi lin) - аспірин;

vaseline - –}Ћm—С (fan shi lin) - вазелін;

formalin - •џ—С (fu ma lin) - формалін.

Вартий відзнаки той факт, що назви ліків, які запозичуються, на відміну від сортів вин чи зброї не оформлюються семантичним класифікатором.

По-третє, запозичення із збереженням звукової форми слова відбувається при запозиченні понять, для передачі яких в іншій мові, як правило в англійській, використовується абревіатури:

RADAR - АЧ (lei da) - радіолокатор;

SONAR - Йщ (sheng na) - гідролокаційна система навігації;

КГБ - їЛёсІЄ (ke ge bo) - КДБ;

OPEC (Organization of the Petroleum Exporting Countries) - Е·ЕеїЛ (ou pei ke) -Організація країн експортерів нафти.

У процесі засвоєння іншомовних слів китайська мова усуває невластиві їй звуки, далекі фонетичні особливості, пристосовуючи ці слова до своїх звукових норм. Ступінь звукового освоєння фонетичної адаптації може бути різним: повним, неповним, частковим.

Повне освоєння спостерігається при збігу звучань слова в мові-джерелі й що запозичує (китайській) мові. Наприклад:

modern - Д¦µЗ (modeng) - сучасний;

семинар - Гч¶щ (xi ming na er) - семінар;

Дума - ¶Е (du ma) - Дума.

Неповне фонетичне освоєння - освоєння іноземної лексики з наближенням фонетичної складової запозиченого слова до фонетичних ознак китайського з незначними змінами (видозмінюється одна або два голосні, або приголосні, або випадає кінцевий приголосний). Наприклад:

pudding - Іј¶Ў (budіng) - пудинг;

motor - Д¦НР (motuo) - мотор;

clone - їЛВЎ (ke long) - клон;

pіzza - ±Л (bіza) - піца.

При частковому освоєнні звучання запозичених слів у китайській мові лише наближається до звучання або віддалено нагадує звучання слів мови-джерела (видозмінюються й приголосні, і голосні, до приголосних додається голосна). Наприклад:

watt - НЯМШ (wate) - ват;

lemon - ГК (nіngmeng) - лимон;

poker - ЖЛїЛ (puke) - покер; гральні карти [133] .

Фонетичні запозичення в китайській мові можна диференціювати за наявністю семантичної ознаки. В більшості випадків, фонетичне запозичення за своєї ієрогліфічною будовою не несе ніякого змісту для носія китайської мови, позбавлене семантичних признаків. Іншомовним власним назвам, які фігурують на китайському економічному ринку в якості брендів такий фактор стає на заваді вдалого просування марки на ринку.

Саме тому добираються ієрогліфи близькі за звучанням і за значенням, яке б могло певним чином охарактеризувати бренд, або товари представлені під торгівельною маркою. Розглянемо декілька прикладів: Німецький автомобільний концерн «Benz» з`явився на китайському ринку в кінці першої половини ХХ ст. під перекладеним китайською мовою шляхом фонетичного запозичення брендом ±ѕґД - «benci», значення цих двох ієрогліфів як сладових одного слова може розглядатися хіба що в ботанічній площині, яка з автомобільною промисловістю немає нічого спільного. У 80-тих роках XX століття з`являється новий варіант перекладу автомобільного бренду - ±јіЫ- «benchi», що може бути перекладений як «галоп», «їхати зі швидкістю», «збільшувати швидкість». Таке значення однозначно підходило для автомобільного бренду. Аналогічним шляхом китайський варіант назви пестициду "Dipterex" утворений за принципами фонетичного запозичення - ЖХМШАіїЛЛ№ - «di pu te lai ke si» змінюється на коротший і зрозуміліший носієві китайської мови варіант - °Щіж - «dibai chong» (ворог усім комахам).

Розглянемо детальніше це явище на базі комерційних власних назв, запозичених у китайську мову:

Таблиця 1. Диференціація фонетичних запозичень за наявністю семантичної ознаки

Бренд	Читання	Ієрогліфічний запис	Значення ієрогліфів
фонетичні запозичення без семантичних ознак
Ashland	al-shi-lan	°ўКІ	асорті-орхідея
Compaq	kang-bai	їµ°Ш	здоров`я-кипарис
Disney	di-si-ni	µПЛ№Дб	просвітлення-цей-монахиня
Mead	mi-de	ГЧµВ	рис-у силу
Nautica	nuo-di-ka	зЊ?	обіцянка-просвітлення-картка
Sears	xi-er-si	Оч¶ыЛ№	захід-ти-це
Фонетичні запозичення з семантичними ознаками
Avon	ya-fang	СЕ·ј	елегантний-краса
Febreeze	fang-bi-shi	•K?	тканина-звичайно-підходящий
Hummer	han-ma	є·	сміливий-кінь
Maybelline	mei-bao-lian	ГА±¦	краса-скарб-лотос
Reebok	rui-bu	?	точний-крок
Safeguard'	shu-fu-jia	Кж‰А	затишний-шкіра-хороший

Частка англійський фонетичних запозичень з семантичними ознаками в китайській мові порівняно з англійськими запозиченням без семантичних ознак складає майже 1/3 частину (29% від загальної кількості фонетичних запозичень з англійської мови). Це найвищий показник серед фонетичних запозичень, у порівнянні з фонетичними запозиченнями з інших мов, де показники нижче 10% [18].

Це пояснюється тим, що власні назви, до складу яких входять комерційні торгівельні марки та назви продуктів, в китайську мову запозичуються переважно з англійської мови. Власники брендів відповідно до маркетингових вимог внутрішнього китайського ринку вимушені штучно шукати ієрогліфи на позначення їх марок з відповідною семантикою.

Розвиток фонетичних запозичень в китайській мові не обмежується прикладом комерційних брендів Через відсутність зв`язку форми та змісту у більшості фонетичних запозичень, використовувались два шляхи заміщення такого запозичення: використання описових зворотів та калькування.

Прикладами заміщення фонетичного запозичення описовим зворотом може стати їµ°ЭТт (kangbaiyin) - комбайн, який був заміщений єПКХёо»ъ (lianhe shougeji), та їµЙіДЈ¶ыїЁ (kangshamoerka) - комсомолка, на заміну цієї форми прийшла фраза Е®№ІЗаґтґп(nu gongqingtuan yuan shi da da).

Причиною для таких заміщень стала громіздка і не зрозуміла носієві форма слова, що призвело до виникнення описового звороту, який хоча і був довшим, але мав зрозуміле значення.

Прикладом заміщення фонетичного запозичення калькою може стати слово µВВЙ·з(delufeng), яке до руху «Четвертого травня» (1919 р.) позначало англійський винахід - «telephone» (телефон), однак пізніше було замінено на японську кальку - «dianhua». Англійські «science» - ТтЛ№ (saiyinsi) - наука, «democracy» - µВїЛА (demokelaxi) - демократія, були замінені на семантичні запозичення їЖС§ (kexue) та «ГсЦч (minzhu) - відповідно [23].

1.3.2 Семантичні запозичення

Семантичні запозичення Тв являють собою найважливіше джерело поповнення словникового запасу китайської мови, особливо в області термінотворення.

Проблема калькування в китайській мові є одним з головних аспектів як загальної проблеми запозичення, так і завдання вивчення термінології, оскільки сучасна китайська термінологія у значній мірі являється запозиченою.

Основна маса сучасної китайської термінологічної лексики - це слова-кальки різних видів, які з точки зору структури складаються з китайських лексичних елементів, а з точки зору джерела виникнення - це запозичення.

Тому природа кальок двобічна: з одного боку - це власні слова китайської мови, а з іншого - це запозиченні іноземні слова, при цьому запозиченим є тільки смисловий аспект. Семантичні запозичення - це так званий «переклад», при якому у мові, в яку відбувається запозичення, виникає нове слово. При простому перекладі з мови на мову для передачі іноземних слів використовуються вже існуючі слова, а не створюються нові.

Калькування - це такий переклад іноземного слова, який веде до обов'язкової появи і закріпленню у мові нового слова. Факт появи нового слова під впливом існуючого в іншій мові слова є однією із ознак, яка дозволяє оцінювати калькування як особливого виду запозичення [41].

Більшість кальок в китайській мові виражають структуру слова у мові-джерелі і представляють собою переклад по частинах іншомовного слова, але далеко не завжди. Навіть якщо структура іноземного терміну досить виразна і легко виділяються значущі компоненти, цю структуру китайська мова може ігнорувати і перекладати слово не частинами, а згідно із загальним значенням слова у мові-джерелі. Іноді китайські кальки дещо відрізняються семантикою від іноземного слова-прототипу, але в цілому при утворенні термінів-кальок проявляється тенденція точно передати значення вихідного слова.

У ряді випадків значення нового слова терміна-кальки може виявитись або звуженим, або розширеним, тому це багато в чому залежить від лексичних елементів, які використовуються під час калькування.

Важливо зазначити ще один аргумент на користь того, що кальки представляють собою різновидність запозичень. У мовах можна спостерігати так звані змішані утворення, які вміщують у собі риси кальок і фонетичних запозичень, які також можна знайти і в китайській мові.

В китайській мові виділяються напівкальки, при утворенні яких підбираються такі значущі односклади, які своїм звучанням у тій чи іншій мірі нагадують звуковий образ слова, з якого утворюється калька.

На відміну від звукових запозичень, терміни-кальки легко засвоюються мовою. З часом втрачається відчуття новизни створеного слова і воно стає звичним словом для мови.

Можна зазначити ознаки кальок, які дозволяють розглянути їх як вид запозичень: по-перше, утворення кальок і є створення нового слова у мові, в яку відбувається запозичення, воно семантично відповідає слову мови-джерела; по-друге, завдяки утворенню кальки «запозичення», тобто вводиться у використання в мові поняття, яке раніше було відсутнє; по-третє, у звучанні деяких типів кальок є натяк на звучання іншомовного слова, яке вказує на іноземне джерело виникнення даного слова-кальки; по-четверте, при калькуванні може запозичуватись структура слова, що калькується.

Питомий лексичний матеріал, за допомогою якого створюється слово-калька, сприяє відносно швидкому його «визнанню» мовою як своїм власним словом, але це ще не дає підстав заперечувати статус запозичення кальки, тому що так звані звукові запозичення у мові, в яку запозичується слово, передаються питомим звуковим матеріалом, і лише дуже рідко звукові запозичення призводять до включення у мову іншомовного звука чи слова. Тому калька вважається певним видом запозичення, а саме - семантичним.

Семантичні запозичення в сучасній китайській мові поділяються на 2 види: в залежності від способу калькування іноземного слова. Пропонуємо позначити ці види як «аналітичний» та «синтетичний». Аналітичні кальки - семантичні запозичення, які утворились внаслідок поморфемного перекладу іншомовного слова окремо, наприклад ПВФШ(xiazai) - вниз-вантажити, що відповідає англійському оригіналу “download” (завантажувати (слово, що використовується в комп`ютерному контексті для позначення процесу копіювання інформації з віддаленого сервера на власний комп`ютер)).

Синтетичні кальки - семантичні запозичення, які утворились внаслідок перекладу значення слова в цілому, або його концепції. Наприклад, јэ (lu jian) -зелена-стріла, це назва торгівельної марки жувальних гумок «Wrigley's», логотипом якої є довга зелена стріла, на якій написано «Wrigley's».

Розглянемо зазначені види семантичних запозичень в таблиці

Таблиця 2. Диференціація семантичних запозичень за одиницею перекладу

Бренд	Читання	Ієрогліфічний запис	Значення ієрогліфів
аналітичні кальки
Ebay	dian-zi-wa	Ћqp	електронний-бухта
FedEx	Lian-bang-kuai-di	?–M‰х?	федеральний-експрес
Microsoft	wei-ruan	”ч	маленький-м`який
1	2	3	4
1	2	3	4
Old Navy	lao-hai-jun	VЉC	старий-флот
SiliconValley	gui-gu	бй’J	силікон-долина
синтетичні кальки
Clinique	qian-bi	и•Й	краса-зелений нефрит
Crest	jia-jie-shi	‰А?Ћm	добрий-чистий-лицар
Marriot	wan-hao	–њЌ‹	десять тисяч-багатий
Rejoice	piao-rou	Џ_	плавати -м`який
Sprite	xue-bi	ђб•Й	сніг-зелений нефрит
Wrigley's	lu-jian	ђы	зелений-стрілка

Аналізуючи подані у Таблиці 1.2 приклади ми можемо зробити висновок, що синтетичні семантичні запозичення створюється у випадку, якщо поділити слово та перекласти його поморфемно немає можливості. Хоча в такому випадку зазвичай використовується принцип фонетичного калькування, власники торгівельних марок переклали назви своїх брендів китайською мовою шляхом синтетичного калькування. Очевидно це викликано тим, що синтетичні кальки в порівнянні з фонетичними запозиченнями без семантичних ознак важче засвоюються та запам`ятовуються носіями китайської мови, що робить будь-яку рекламну кампанію бренда менш ефективною.

1.3.3 Фонетико-семантичні запозичення

Крім фонетичних і семантичних запозичень, у сучасній китайській мові існують також змішані утворення - фонетико-семантичні запозичення, для яких характерні риси двох основних різновидів іншомовних запозичень. У цих утвореннях один з компонентів являє собою семантично значущий лексичний елемент, тоді як інший в більшому або меншому ступені передає звучання запозиченого слова. Фонетико-семантичні запозичення таксамо називають напівкальками [2].

Напівкальки існують у двох варіантах:

1) напівкальки, перший компонент яких - фонетичний, імітація першої частини слова, яке було запозичене, другий компонент - значеннєвий, що представляє собою буквальний переклад другої частини запозиченого слова.

Наприклад: jeep - јЄЖХіµ(jipuche) - джип;

AIDS - °¬ЧМІЎ (aizibing) - СНІД, (°¬ЧМ - транскрипція + «ІЎ» -хвороба );

bowling - ±ЈЗт (baolingqiu) - боулінг (±Ј - транскрипція + «Зт» - гра з м`ячем);

2) напівкальки із протилежним розташуванням компонентів: перший компонент - значеннєва частина, другий компонент - звукова імітація.

Наприклад: ¶ѕНЯЛ№ - (duwasi) - отруйний газ (¶ѕ - отрута + НЯЛ№ - фонетичний запис);

іce cream - ±щдїБЬ (bingqilin) - морозиво (±щ - лід + дїБЬ - фонетичний запис);

Honest John - јЄєІ (chengshi yuehan) - назва ракети «Чесниї Джон» (јЄ чесний + єІ - фонетичний запис);

Little John - РЎєІ (xiao yuehan) - «Малюк Джон» (РЎ - маленький + єІ - фонетичний запис).

Напівкальки утворюють сполучну ланку між власне кальками й фонетичними запозиченнями. Деякі різновиди фонетичних запозичень, які піддалися в китайській мові семантико-морфологічному освоєнню, нагадують напівкальки тим, що в них поряд з компонентом, що передає звучання частини іноземного слова, є значуща частина.

Фонетичні запозичення варто відрізняти від напівкальок через такі причини. По-перше, напівкальки відображають структуру іноземного слова, що запозичене: фонетична частина напівкальки відповідає одній частині іноземного слова, а значеннєва частина напівкальки відповідає іншій його частині. Такі властивості фонетичним запозиченням непритаманні. По-друге, у напівкальок фонетична частина являє собою фонетичний запис частини іноземного слова. Фонетичні ж запозичення даного виду записують слово цілком.

Але, безумовно, напівкальки й деякі види фонетичних запозичень, що піддались семантико-морфологічному освоєнню, наближені.

Жуйцінь Мяо у своїй праці [106] користується підходом західних синологів щодо об`єднання фонетико-семантичних, вторинних запозичень з абревіаціями в одну групу запозичень, яку вони позначають словосполученням «гібридні запозичення» з подальшою диференціацією. Однак позиція В. І. Горєлова [13] щодо класифікації запозичень є раціональнішою.

1.3.4 Абревіації

Останні десятиліття знаменуються появою великої кількості іншомовних слів, головним чином, англомовного походження, у число запозичень входять і скорочені слова, серед яких з'явилася особлива група скорочень, що є незвичайним для китайської мови явищем, при якому запозичується фонетична сторона слова і його графічне вираження. Великий відсоток таких іншомовних вкраплень є абревіатурами (ЧЦДё - zimu ci) записуваними латиницею.

У якості основних екстралінгвістичних причин їхньої появи можна назвати виникнення й поширення мережі Інтернет, високий темп розвитку інформаційних технологій. Лінгвістичні причини використання лексичних одиниць такого типу такі: висока мовна економія, лаконічність, збереження високого темпу мови, характерного для китайської мови.

Абревіатури - ініціальні літерні скорочення, так звані «ініціальні», «графічні» або графо-лексичні скорочення. Вони використовуються для позначення численних агентств і структур ділової й соціальної сфери миру. Скорочуються окремі словосполучення, серед них найбільша кількість різного роду назв організацій [8].

Наприклад: «APEA» (Asіa Pacіfіc Economіcal Assocіatіon) - Азіатська Тихоокеанська Економічна Компанія, «CBA» (Chіnese Basketball Assocіatіon) Китайська Асоціація Баскетболу, тощо.

Існує декілька видів абревіацій в китайській мові:

1) Чисті абревіації. Використання виключно символів латинської абетки для позначення явища. Наприклад: CD (Компакт-диск), CPU (Центральний процесор), DNA (Дезоксирибонуклеїнова кислота), DOS (дискова операційна система), FAX (Факсимільний пристрій), ISO (Міжнародна Організація зі Стандартизації).

2) Візуальні абревіації-напівпереклади формуються з додаванням до китайського слова графічно значущого латинського символу, що передає певний образ, або форму. Наприклад:

Y-??? - хромосома-Y,

V- ?? - V-подібна долина.

3) Семантичні абревіації-напівпереклади створюються на базі семантично значущих скорочень, які позначаються латинським алфавітом, та додавання китайської значущої частини. Наприклад:

«A » - тональність Ля-мажор (муз.);

«PH» - pH (показник рівня кислотності);

«IT» - індустрія інформаційних технологій;

«A/H1N1» - вірус A/H1N1, також відомий як свинячий грип.

Китайські ініціальні скорочення виникають у результаті графічного скорочення слів, виразів переданих абеткою «pinyin» (??). Наприклад:

HSK (Hanyu Shuiping Kaoshi) Л®ЖЅїј - іспит на рівень знання китайської мови,

GG (gege) ёзёз -старший брат,

JJ (jіejіe) ЅгЅг - старша сестра [29] .

Поява скорочених слів продиктовано необхідністю економії часу. Зростаюча популярність Інтернету й мобільних телефонів підсилює тенденцію до скорочення слів і виразів, які проникають у мову китайців. Важливою причиною появи таких лексичних одиниць у китайській мові є те, що китайськомовні синоніми дуже громіздкі, незручні у використанні. Треба відзначити важливий аспект: традиційною мовою спілкування у всесвітній мережі Інтернет була англійська мова, тому китайцям, після того, як вони стали повноправними користувачами всесвітньої системи Інтернет, довелося пристосовуватися до існуючих норм і стандартів. В свою чергу звичайні англомовні скорочення, стали вживатися у повсякденній мові китайців.

Китайців приваблює незвичайність, виразність і лаконічність скорочень. Саме цим пояснюється збільшення їхньої кількості в сучасній китайській мові, ріст частоти їхнього вживання.

1.3.5 Вторинні запозичення

Розглядаючи запозичення в китайській мові, варто зупинитися на лексиці «імпортованої» з Японії. Питання вторинних запозичень в китайській мові є суперечливим. Ця лексика виникла на іншомовному ґрунті, вже тому вона є запозиченою. Її специфіка полягає в тому, що вони по своїй структурі та зовнішньому вигляду не відрізняються від китаїзмів і тому органічно входять до складу китайської мови, не порушуючи її системності і точності. Загально відомо, що Японія запозичила китайську ієрогліфічну писемність, але з часом, випередивши Китай у науково-технічному розвитку перетворилася з споживача на постачальника науково-технічної та військової термінології.

При цьому для створення вказаної термінології було використано саме китайські корені (ієрогліфи). В цьому відношенні китайська мова відіграла для японської таку ж роль, як і класичні мови (латина та грецька) для європейських.

Відсоткова частина термінів, створених у японській мові шляхом складання китайських коренів дуже великий: у військовій термінології вони складають 90%, а в словниковому запасі в цілому - майже 50% [14].

Спорідненість термінотворчих засобів та ідентичність в більшості випадків семантики кореневих морфем призводять до збереження прозорої змістової структури термінів. При запозиченні змінюється лише їх вимова. Таким чином, японізми займають проміжне становище в між фонетичними запозиченнями та кальками з європейського походження. З першими їх об`єднує запозичення зовнішньої форми (хоча, скоріш варто говорити про транслітерацію, а ніж про транскрипцію), але відрізняє зміна фонетичної форми. Саме в силу цієї обставини китаєць та японець розуміють терміни написані ієрогліфікою, але не розрізняють їх наслух. Будучи записаними китайськими ієрогліфами, вони по своєму зовнішньому вигляду, за словотворчою структурою нічим не відрізняються від споконвічних китайських слів. У цих словах змінюється фонетична оболонка. Наприклад:

Страница:

магистерская работа "Адаптація іншомовних запозичень в сучасній китайській мові" скачать

Подобные документы

Освоєння іншомовної лексики в сучасній українській мові
Освоєння іншомовної лексики та особливості переймання її елементів під впливом зовнішніх чинників. Питома вага генетичних та історичних джерел слов'янських запозичень. Особливості функціонування іншомовних лексем у сучасній українській літературній мові.

курсовая работа [44,6 K], добавлен 01.12.2010
Використання дієслів у сучасній китайській мові
Місце дієслова в системі частин мови у китайській мові. Формальні особливості організації дієслівної парадигми в китайській мові. Граматичні категорії дієслова. Категорії виду і часу. Аналітична форма справжнього тривалого часу. Минулий миттєвий час.

курсовая работа [50,4 K], добавлен 05.06.2012
Особливості входження англізмів в тексті
Чинники запозичень в сучасній українській мові. Процес адаптації та функціонування англійських запозичень в українській мові. Проблеми перекладу англізмів з англійської українською та російською мовами на матеріалі роману Стівена Кінга "Зона покриття".

курсовая работа [86,1 K], добавлен 14.05.2014
Німецькомовні лексичні запозичення в сучасній українській мові у суспільно-політичній та економічній сферах
Причини появи запозиченої лексики, шляхи історичного розвитку німецьких запозичень. Розподіл запозичень на мікрогрупи. Розгляд та аналіз проблеми німецькомовних лексичних запозичень в українській мові у суспільно-політичній та економічній сферах.

дипломная работа [60,0 K], добавлен 03.04.2011
Українські запозичення в англійській мові
Феномен запозичення, його роль у збагаченні словникового складу англійської мови. Класифікація запозичень, їх джерела. Причини появи українських запозичень в англійській мові на прикладі книги Марини Левицької "A Short History of Tractors in Ukrainian".

курсовая работа [91,0 K], добавлен 19.03.2015
Запозичення та особливості їх відтворення при перекладі
Вплив запозичень на історичний розвиток мови. "Хибні друзі перекладача" як одна з найпоширеніших перекладацьких проблем в міжмовному та внутрішньомовному контексті. Загальна характеристика перекладу запозичень та інтернаціоналізмів в німецькій мові.

курсовая работа [55,9 K], добавлен 21.06.2013
Використання рахівних слів у сучасній китайській мові
Явище рахівних слів у китайській мові та сучасний етап їх вивчення. Принципи вживання та проблема класифікації рахівних слів. Іменникові та дієслівні рахівні слова. Значення універсального рахівного слова. Найчастотніші рахівні слова та їх використання.

курсовая работа [65,4 K], добавлен 03.04.2012
Вживання іншомовних слів у діловій українській мові
Особливості вживання та правопису в українській мові запозичень російського, латинського, німецького й англійського походження. Переклад конструкцій ділового стилю, відмінювання числівників. Складання запрошення на прийом з нагоди відкриття виставки.

контрольная работа [22,5 K], добавлен 17.03.2014
Особливості використання додаткових членів результату та напрямку в китайській мові
Використання в китайській мові додаткових членів як граматичних способів для уточнення значення смислового дієслова в реченні (вказання на тривалість певної дії, її результат, ступінь, напрямок). Заперечна форма в реченні з додатковим членом результату.

курсовая работа [49,3 K], добавлен 01.02.2012
Запозичення в японській мові
Формування словникового складу японської мови. Види іншомовних запозичень, "васейейго" як феномен лексики. Відсоток запозичених слів в лексиці японської мови, популярність в її лексичному складі англійських слів на сучасному етапі, обґрунтування.

курсовая работа [48,6 K], добавлен 02.10.2014

Другие документы, подобные "Адаптація іншомовних запозичень в сучасній китайській мові"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.