Родильна лексика деяких говірок Маневицького району Волинської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Родильна лексика деяких говірок Маневицького району Волинської області

ЗМІСТ

ВСТУП.

РОЗДІЛ Й Родильна лексика як об'єкт лінгвістичного опису

РОЗДІЛ ЙЙ Засоби номінації родильної лексики деяких говірок Маневицького району

Висновки

РОЗДІЛ ЙЙЙ Мотивація найменувань родильної лексики деяких говірок Маневицького району.

Висновки

ВИСНОВКИ

Список використаної літератури

Список використаних джерел

Додатки

Додаток А. Питальник

Додаток Б. Відомості про інформаторів

Додаток В. Список населених пунктів

Додаток Г. Словник

ДодатокД.Мережа населених пунктів

ДодатокЕ.Таблиця

Додаток Є. Коментарі до карт

Додаток Ж. Некартографовані матеріали

Додаток З.Карти

Вступ

У сучасній лінгвістиці помітне посилення уваги не лише до нових методів і прийомів осмислення мовних явищ, а й до розширення емпіричної бази досліджень. Ці два напрями розвитку чітко проступають в українській діалектології, де за останні сорок років зібрано великий за обсягом новий діалектний матеріал у зв'язку з підготовкою фундаментальних лінгвогеографічних праць - "Атласу української мови", "Загальнослов'янського лінгвістичного атласу" та "Загальнокарпатського діалектологічного атласу", а також ряду регіональних атласів, словників і монографічних описів. Цей значний за обсягом матеріал спонукав до розширення прийомів його експлікації та інтерпретації. На тлі удосконалення власне діалектологічних методик опису діалектних явищ останнім часом все помітнішою є тенденція інтеграції матеріалів та дослідницьких прийомів діалектології й суміжних наук; виокремившись у другій половині XIX ст. з етнографії, сучасна діалектологія, особливо у ділянці досліджень лексики, знову повернулась до етнографії, але вже на вищому рівні осмислення мовно-культурних явищ як цілості, ввійшовши як складова частина до етнолінгвістики.

Дослідження Дейниченко Н. П.[61], Дзендзелівського Й. О.[62], Никончука М. В.[111-114], Сабадоша І. [127], М.І.Толстого [134], Г.П.Клепікової [82], П.Ю.Гриценка [48-53], О.І.Блінової [23-26], Г.Л.Аркушина [1-12], М.В.Бігусяка [21], Л.Д.Фроляк [142], К.Д.Глуховцевої [36, 37], В.В.Лєснової [99], Г.І.Мартинової [102, 103], Г.О.Козачук [85-89], Л.Г.Пономар [122], Г.І.Гримашевич [40-47] та ін. у різний час і з різних точок зору підкреслювати необхідність вивчення лексики у зв'язку з матеріальною та духовною культурою етносу, номена і предмета номінації, оскільки завдяки саме позамовним свідченням можна глибше з'ясувати чинники постання лексеми зокрема, і в конкретній говірці як діалектній системі та імпульси розвитку її формальної й семантичної структур. Комплексне дослідження словникового складу говорів передбачає вивчення всіх ТГЛ з урахуванням свідчень етнографії, історії матеріальної та духовної культури, що покликане забезпечити повноту відтворення семантичної структури кожного елемента ТГЛ.

Об'єктом дослідження є лексика традиційних сімейних обрядів народження та хрещення дитини у деяких говірках Маневицького району, її склад, мотиви номінації, ґенеза та просторова варіативність.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю створення словника українських народних говорів, лексичного атласу української мови, нагальністю розширення джерельної бази української, ширше - слов'янської діалектичної та історико-етимологічної лексикографії, потребою створення вичерпних описів окремих діалектів, зокрема деяких говорів Маневицького району.

Метою роботи є:

- зафіксувати та удоступнити дослідникам-славістам обрядову лексику, яка репрезентує традиційний сімейний обряд поліщуків - родини;

- визначити склад, структурну організацію та семантику обрядової лексики;

- з'ясувати мотиви номінації та активність їх вияву в досліджуваних групах лексики;

- визначити тенденції просторового розміщення співвідносних назв у різних говірках Маневицького району.

Для реалізації поставленої мети необхідно було розв'язати такі завдання:

- створити питальник для вияву структури обрядів та лексики, пов'язаної з цим обрядом;

- здійснити експедиційне обстеження деяких говірок Маневицького району за цим питальником;

- проаналізувати склад, системні відношення та семантичну структуру лексики деяких говірок Маневицького району зазначеного обряду;

- виявити мотиваційні ознаки обрядових назв, типові та рідкісні моделі мотивації, дослідити принципи і способи номінації.

Джерела дослідження. Матеріалом для роботи послужила обрядова лексика, зібрана польовим методом 2007 - 2010 роках за спеціально укладеним питальником ( охоплює 54 питання ) у 16 населених пунктах Маневицького району .

Методи дослідження. Основними методами дослідження є описовий, лексикографічний та лінгвогеографічний.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що пропонована праця є першим описом родильної лексики деяких говірок Маневицького району за 2007-2010 р.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що в ній підтверджено тісний зв'язок лексики традиційних обрядів з позамовною дійсністю, їх взаємо детермінізм, що дозволило встановити глибинні мотиви номінації та з'ясувати конотації лексем цих тематичних груп.

Практичне значення дослідження полягає у розширенні емпіричної бази української діалектології в цілому, зокрема лінгвогеографії, діалектної лексикології та лексикографії.

Обсяг і структура роботи. Робота складається зі списку скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, джерел (11 позицій), використаної літератури, додатків.

У „Вступі” обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено об'єкт дослідження, сформульовану мету й завдання роботи, подано відомості про джерела матеріалу, окреслено новизну, теоретичну та практичну цінність роботи.

розділ I. Родильна лексика як об'єкт лінгвістичного опису

1.1 Стан дослідження родильної лексики в українських говірках

Положення про комплексне вивчення мовних знаків на тлі позамовної інформації зберігає особливу актуальність у тих випадках, коли об'єктом дослідження є лексика традиційної матеріальної і духовної культури, зокрема пов'язана з обрядами, віруваннями; культурний компонент семантики виявляється не тільки відчутним, а й конструюючим, детермінуючим началом у семантичній структурі слова як цілості. Вдячним матеріалом для з'ясування діалектогенних процесів, особливостей формування мовної та матеріальної і духовної культури є лексика українських традиційних обрядів, зокрема такої етнографічної зони України, як Полісся. Зокрема, різновидом українських традиційних обрядів є сімейна обрядовість. Сімейне життя українців традиційно супроводжувалося різноманітними обрядами та ритуалами, які в образно-символічній формі відзначали певні етапи життя людини та найважливіші стадії розвитку родини в її життєвому циклі: утворення сім'ї, народження дитини, її повноліття, сімейні ювілеї, смерть когось із членів сім'ї. Відповідно до природного циклу існування людини склався комплекс сімейної обрядовості.

Основні його елементи - родильні, весільні та поховальні й поминальні обряди. Крім них, у сім'ї нерідко відзначалися події менш важливого значення: входини, пострижини, вступ до парубоцтва і дівоцтва, повноліття, срібне та золоте весілля.

У циклі сімейної обрядовості переплелися дії, символи словесні формули та атрибути, виникнення яких належить до різних історичних періодів з притаманними кожному з них нормами і поглядами.

Біля витоків свого формування сімейні обряди та ритуали тісно стикалися з магічними заходами, котрі мали забезпечити сім'ї та окремій людині щастя, багатство та плодючість, захистити її від злих сил. Із розвитком раціональних знань магічні обряди поступово втрачали свій первісний зміст, все більше набуваючи розважального характеру. Так формувався багатошаровий і багатофункціональний обрядовий комплекс. Таким в основному він залишається і тепер, хоча і зазнав значних трансформацій та спрощень.

Родильна лексика стала об'єктом дослідження ряду вчених. Серед них відзначимо дослідження Бігусяка М. В., “Лексика традиційних сімейних обрядів у гуцульському говорі”[21]; Борисенко В. К. “Традиції і життєдіяльність етносу: на матеріалах святково-обрядової культури українців” [31]; Дроботенко В. “Ареальне варіювання лексики родильного обряду на Донеччині” [68], “Обряд хрещення на Донеччині: реалементний план та вербальні компоненти обряду” [69], “Темпоральна лексика східностепових говірок у контексті сімейної обрядовості” [70]; Кравця О. М. “Сімейний побут і звичаї українського народу: Історико-етнографічний нарис” [94],

Родильна обрядовість - складова сімейної обрядовості. Вона є сукупністю звичаїв та обрядових дій, спрямованих на створення сприятливого психологічного настрою для породіллі, прийому родів та вшанування породіллі й новонародженого.

Поняття роду, родини у всі часи для кожного українця було визначальним.

Обряди пов'язані з народженням дитини, прийнято підрозділяти на три цикли, передродові, власне родильні і післяродові. Передродові обряди покликані сприяти нормальному протіканню вагітності та доброму самопочуттю жінки. Оскільки вони торкалися делікатних справ - чекання родів та появи нового члена сім'ї, то були насичені обереговими діями та повір'ями. Породіллю насамперед оберігали від усіляких несподіванок та неприємностей. Народженню дитини колись надавали більшого значення: згідно із звичаєвим правом сім'я набувала чинності тільки тоді, коли в ній були діти. Родина без дітей вважалася неповноцінною, а бездітність нещастям: хата з дітьми - базар, а без них цвинтар.

В родильній обрядовості поєднувалися як раціональні елементи народного досвіду, так і забобонні та магічні дії.

1.2 Лексика західнополіського діалекту у світлі сучасних досліджень

Західне Полісся - один із найцікавіших українських регіонів у мовному відношенні. Однак поліський діалектний континуум “ще залишається однією з мало досліджених слов'янських діалектних зон” [5]. Це стосується і західнополіського ареалу [113].

Лексиці Західного Полісся присвячено ряд досліджень, зокрема сільськогосподарської (Г.О.Козачук) [85], побутової та сільськогосподарської (Ф.Й.Бабій) [14; 17; 18], будівельної (О.М.Євтушок) [72], назв хатніх меблів (Г.О.Козачук) [89], мисливської (Г.Л.Аркушин) [10], назв одягу (Л.Г.Пономар) [122], топоніміки (В.П.Шульгач) [143-145], географічної термінології (О.К.Данилюк) [59], ботанічної (Р.С.Омельковець) [116], весільної обрядовості (Борисенко В.К.) [31], (Здоровега Н.І.)[80] та родильної обрядовості (Бігусяк М. В.) [21], (Борисенко В.К.) [31], (Кравець О. М.) [94]. У контексті ширших ареалів західнополіську лексику подано в лексикологічних студіях В.М.Куриленка (лексика тваринництва) [96], М.В.Никончука (сільськогосподарська лексика) [114], О.М.Никончука (лісова лексика) [113], В.М.Мойсієнка (лексика народної медицини та лікувальної магії) [106], В.Л.Конобродської (лексика традиційного поховального обряду) [90].

Лексиці Західного Полісся присвячено й ряд досліджень, в яких розглядаються різні проблеми лінгвістики: Г.О.Козачук з'ясувала питання інтерференції західнополіських говірок [87] та зробила лінгвоетнологічне дослідження діалектної лексики цього регіону [88]; М.М.Корзонюк схарактеризував особливості словотвору говірок волинського Надбужжя [93], Г.Л.Аркушин працює над особливостями словотвору західнополіських говірок [3; 4; 5; 6; 7; 8; 9].

Окремі західнополіські говірки описали українські та білоруські дослідники: О.Горбач [34], Й.О.Дзендзелівський [64], Ф.Д.Климчук [83], Д.С.Телентюк [133], Ю.В.Громик [55], С.К.Богдан [27]; їх морфологічні особливості досліджували П.М.Лизанець [100], І.І.Ревзін [125], Г.Л.Аркушин [2], Ю.В.Громик [54]; фонетичні - Т.В.Назарова [109], Ф.Д.Климчук [83], Г.О.Козачук [86], Ф.Й.Бабій [14]; словотвірні - В.Ф.Покальчук [119], М.М.Корзонюк [93]; синтаксичні - М.Л.Перетятько [117].

Для репрезентації та аналізу лексики цього регіону використовувався лінгвогеографічний метод. Першою такою роботою є дослідження польського діалектолога Ю.Тарнацького [146]. О.М.Євтушок створив “Атлас будівельної лексики Західного Полісся” [72], Ф.Й.Бабій - окремі лінгвістичні карти [16], Р.С. Омельковець - “Атлас західнополіських назв лікарських рослин” [114]. Західне Полісся скартографовано і в таких працях, як АУМ [13], “Дыялекталагічны атлас беларускай мовы” [66], зокрема Берестейщина.

Лексику західнополіського говору відображено і в лексикографічних дослідженнях Г.Л.Аркушина: “Силенська гуторка” [11], “Словник семантичних діалектизмів Західного Полісся” [12], “Словник західнополіських говірок” [Аркушин], “Словник мікротопонімів і мікрогідронімів північно-західної України та суміжних земель” [129]. Лексику перехідних говірок подає у матеріалах до словника західнополіських говірок М.М.Корзонюк [92], народну географічну термінологію цього регіону фіксує В.П.Шульгач [145], народні географічні назви - О.К.Данилюк [60], над словником говірок Рівненщини працює Я.О.Пура [124], західнополіську лексику частково фіксує “Дыялектны слоўнік Брэстчыны” [67].

Цінний західнополіський матеріал містять збірники, видані М.І.Толстим [120;121], збірник “Говори української мови” [38].

1.3 Основні напрямки вивчення діалектної лексики

У численних дослідженнях, присвячених лексиці діалектів, народжувалась, формувалась та міцніє регіональна лексикологія [23, 111]. Одним із головних її завдань залишається виявлення лексики місцевих діалектів та вивчення їх у різних аспектах.

Серед прийомів локалізацій лексики народних говорів у сучасній лінгвістиці використовуються описовий та картографічний, оскільки лексика діалектної мови становить значний за обсягом репертуар одиниць, які характеризуються складною сіткою протиставлень. Перший знаходить своє втілення у словниках і монографічних дослідженнях, які дають можливість подати значну додаткову інформацію про особливості семантики, системних зв'язків, формальної структури й функціонування лексем. Однак при цьому не враховується весь набір ареально протиставних явищ, зв'язки міжговіркових відповідників, які зримо й повно постають лише на лінгвістичній карті. Тому лише карта є найдосконалішим засобом передачі територіального функціонування лексики й семантики. Такий спосіб презентації даних є надійною базою для різноманітних лінгвістичних досліджень, які зорієнтовані на точну локалізацію мовних одиниць [48, 17]. Отже, лише поєднанням прийомів лінгвогеографічного, лексикографічного та монографічного описів можна забезпечити, за словами П.Ю.Гриценка, повноту репрезентації й докладність інтепретації лексики говорів та її семантичної структури, хоча процес взаємодоповнення інформації є дуже трудомістким [49, 24], оскільки “вимагає оперування значно більшим за обсягом і складнішим за структурою матеріалом, актуалізує репрезентацію й вивчення об'єкта у його багатопланових системних зв'язках” [50, 10].

Діалектний континуум передбачає безперервність лінгвістичної різноманітності певної мовної території й дискретність вичленованих у межах цієї території діалектних систем. А його структуру визначає характер розміщення діалектних систем [108, 3]. Будучи динамічними системами, говірки характеризуються як часовими, так і просторовими характеристиками, вивчення яких потребує картографування мовних фактів. Лінгвістична географія, за словами Ф.Т.Жилка, - це особливі методи й засоби вивчення мовних явищ у просторових зв'язках [74, 3]. Саме картографування в поєднанні із системним описом дозволяє з'ясувати відношення між окремими діалектними системами та діалектними зонами [49, 24], і не лише простежити варіювання окремих невеликих сегментів системи, а й наблизитися до з'ясування ареалогічної цінності кожного елемента парадигми та її територіальних варіантів [50, 10].

Й.О.Дзензелівський указує, що саме лінгвогеографія внесла нові способи дослідження мовного матеріалу [63], а сьогодні вся світова діалектологія розвивається під прапором лінгвогеографії, й питання дослідження міжмовної та міждіалектної інтерференції у порівнянні з XIX та першою половиною XX ст. піднесено на якісно вищий щабель [40].

Нині вже не можна заперечити того факту, вказує П.Ю.Гриценко, що лінгвістична географія змінила гносеологічне обличчя лінгвістики, оскільки актуалізувала, окрім традиційної уваги дослідників до внутрішньої структури й діахронії мовних одиниць, ще й їх просторову характеристику [53, 7, 53, 39].

РОЗДІЛ IІ. НОМІНАЦІЯ ОБРЯДУ РОДИН І ХРЕСТИН ТА ПОВ'ЯЗАНИХ З НИМ РЕАЛІЙ

У цьому розділі проаналізовано лексеми, що репрезентують понятійне поле “родильний обряд”. У межах лексико - семантичної групи “назви родильних обрядів та їх елементів” виділяються три підгрупи: 1) передродовий етап, власне родильні обрядодійства; 2) післяродовий етап; 3) соціалізуючі обрядові дійства.

2.1 Назви передродового етапу та власне родильних обрядодійств

Назва вагітної жінки.

Назви цієї семи зафіксовано у всіх говірках досліджуваної території. Репрезентують її 16 лексем: вреґм'ін:а, ваг'іґтна, груґба, биреґмен:а. Найпоширенішими номенами у досліджуваних говірках є груґба - 10 (9;5;1;4;6;3;7;13;14;2), биреґмен:а - 7(11;13;14;12;8;10;5) з фонетичними варіантами биреґм'ін:а - 1 (15) та б'іреґм'ін:а - 1 (16). Менш вживаними є найменування ваг'іґтна - 2(15;3) та вреґм'ін:а - 1(15).

Поведінка жінки під час вагітності.

Назву цієї семи зафіксовано у всіх говірках досліджуваної території. Репрезентують її 3 номени: спокиґйно, пов'іґл'но, рубимла все. Найпоширенішими є спокиґйно - 2(5;11) (спокомйно - 1(13)) та рубимла все - 2(7;4). Рідше вживане пов'іґл'но - 1(12). Наявні пропозитивні номінації: `вамшке ни пуднимамти / вамшко ни рубимти ' - [14]; `шоп лемхко рубимла' - [2]; `спук'імйно / не семрдилас'а / шоп вамшко не п'ідн'імамла / шоп т'амшко ни рубимла' - [15]; `не вемл'ми вамшко пудн'амти шос' / шоп не так вамшко робимти' - [8]; `йак прихомдиц':а / ходимла й робимла і родимла то робимла' - [6]; `рубимли все / т'імл'ки такомго погамного байамлис'а рубимти' - [3]; `вамшко не пуднимамла' - [10]; `рубимли л'умде да й ' - [16]; `робимли все / хомдит' до посл'емдного' - [9]; `рубимли ше й камла с'імна рудимли' - [1].

Заборони для вагітної жінки.

Назви цієї семи зафіксовано у 15 говірках досліджуваної території. Представлені пропозиції, які вживаються поодинично: `слувам времдних не гувуримла бо камжут' шо вуном перехомдит на детимну / ни дражнимти кугомс бо момже вплимнути на детимну' - [15]; `не момна нугамми кутам купамти / да шос' лампати бо бумде в детимни на лицемви пл'амма / чи йак гуримт шо бо бумде чирвомна момрда' - [11]; `ни момна пл'увамтис'а' - [13]; `попумд плутамми не худимти / шоп не пиреламзила / і ни збирамти в хвартумх ничом ни момна / ни йамблика / ни грумшки / ничом не брамла в запимл / шоп ни опс'імли дитимни вс'амки тивом бул'ачким' - [14]; `не кл'астим никомго / не бити никого / не плувамтис' / на хоромших л'удемй момна гамрно подивимтис'а / а на погамних на лиц'ім чи то йакимс' кал'імки то старамйуц':а не дивимтис' / бо детимна бумде йакамс' не так йак потр'імбно або томже на комжном шагум бумде плувамтис' / не заз'іхамти не крамсти' - [12]; `бумти култумрнейу шоп і детимнка булам такамйа / шоп і детимна булам доромднайа / вже не момна не с комго см'ійамтиса когомс' обговорамти' - [8]; `дивимтис' не на комго ни момжна булом / чи на йакум калимку / чи шос' такем і чемрез плит / помпуд пломтом лимзти не момна булом бо камжут' в дитимни пуповимна кругомм шимйі замотамєц:а / і пл'увамти ни на когом / тремба вестим себем йак поломжано' - [6]; `помп'ід нимзом чи чемрез верх не момжна ламзити' - [3]; `шоп гур'імлки ни пилам / не момна прис'ідамти' - [7]; `йамблик ни момжна в фартушомк брамти бо бумдут на дитимни вс'амки бул'ачким / ни момна кутам нугамми бимти бо бумде та шерст' дитимну коломти йак дитимна пламче' - [10]; `ни момжна кутам купамти / ни момжна помпуд пломтом ламзити / шоп нихтом ни кимнув чиммос' такомго де шоп не попамло на облимч:а бо момже остамтис на детимни' - [16]; `никомго ни обговорамти / ни с комго не см'ійамтиса / никомго не копамти ногамми свойімми / на соб'ім не момжна покамзувати / на л'іцом примемрно / на свомму т'імлови шос' погамного а все хоромше бо вл'ійамло казамли на детимну / бумде на детимни те покамзуватис ' - [9]; `копамти ногамми не момжна / шимти в с'вамто' - [5]; `чемрез плит не момна подавамти шо / шоп в бомчку далемко не даставамла шоп не передавимла животам бо момже скимнути детимну' - [1]; `купамтис'а не момна булом бо шкомдило детимни' - [4].

Чи приховували жінки на перших порах про свою вагітність?

На позначення цієї семи зафіксовано наменування, які вживаються у всіх досліджуваних говірках. Наявні такі номени: не прихоґвувалис - 1(9), не скривамли - 1(11), роскамзували - 1(2), прихомвували - 2(6;3), признавамлис - 1(1), йак хто - 1(4). Фіксуємо пропозитивні номінації: `ни хвалимлис'а / ходимли до порим' - [13]; `йак йакам / йакам зрамзу скамже а г'імнша прихамвувала' - [14]; `зрамзу прихомвуйут помки не стамне вимдно а помт'ім йак стамне вимдно то н'імкуди прихомвувати' - [12]; `йак йакам / йакам прихомвувала йамка н'і' - [15]; `момже йакам не хот'імла дономс'увати то та не признавамлас'а / то ше тремба признавамтис'а шоп воном говоримло шоп воном йак вромдиц':а говоримло хумтко / бо йакшом не признавамтис'а шо воном в тебем йе то воном бумде домвго не говоримти' - [8]; `до устамн':ого дна не признайемц:а' - [7]; `йакамм заммужем то н'е а д'імвчина скривамла' - [10]; `булом йамкос' таком зрамзу прихомвували а в помсл'і тож вуном не прихувамйец':а' - [16]; `не прихомвували а деўким прихомвували' - [5].

Назви особливого одягу, який жінки одягали перед пологами.

На позначення цієї семи зафіксовано 6 лексем в 13 із 16 говірках досліджуваної території. Уживаються такі номени: споднимц'а, халамт'і, сук'емнка, пламт':а, суромчки пулутн'амни, перебирамлис. Поширеними є номени халатим - 1(6) (халамта - 2(10;14), халамт'і - 1(15) ), споднимц'а - 1(13) (сп'ідниц'ім - 1(12), споднимцу - 1(5)), пламт':а -2 (12;15). Найменування сук'емнка(13), суромчки пулутн'амни(14), перебирамлис(11) вживаються поодинично. Фіксуємо також цілі пропозитивні номінації: `никомли ни одивамла в йамкий ходимли в такимй родили' - [2]; `однам удемжа булам уднем й те самме ' - [3]; `ни булом такомго в чомму булом в томму худимли' - [16]; `в чомму ходимла в томму родимла' - [9]; `червоммнейи н'е / червомнейи не над'агамла бо камжут бумде пламкати детимна / шоп не крамсне бо бумде вемл'ми криклимва детимна' - [8].

Чи можна було наперед знати, що в жінки буде хлопчик чи дівчинка?

На позначення цієї семи зафіксовано 9 пропозитивних найменувань у 9 із 16 говірках досліджуваної території: `узнаваґли пу облиґч:у йак л'іцом у ж'імнки чирвоґнейе гамрнейе то у йійїм вже бумде хлоґпец' а йак на дімўчину то вже вонам йакамс' бл'іґднайа' - [15]; `по лицемви дивимлиса / на хломпц'а чирвон'імша / на д'імвчину бледн'імша / то жив'імт йак хломпец то нимз'ко а йак д'імвчина то вимкше жив'імт' - [11]; `по лицемви / йакшом ж'імнка хомдит чимста лицемм то в йемйі бумде хломпчик а йакшом такам рамба то д'імўчина' - [14]; `камже ану покамжи румки / йак димўчина то доломн'і а йак хломпец то таком румки / йак у прамвим бомци заворумшиц:а то хломпец бумде' - [6]; `по лиц'ім взнавамли / на хломпчика булим пйамтна йакімс' на лиц'ім а на д'імвчинку чимсте лицем' - [3]; `казамли йакшом чистемн'ка на лицим то бумде хломпчик а йак такам рабамйа то бумде д'імвчинка' - [7]; `йакшом гамрна чирвомна ж'імнка то на хломпц'а а йакшом рабувамта то на д'імвчину' - [10]; `йак догурим жив'імт то бумде хломпец нимкше опумшчани д'імўчинка ' - [16]; `йак прис'адамйе / йак д'імўчина то номги рош:имруйе а йак хломпец то номги рамзом' - [1].

Що можна було їсти вагітній жінці, а що ні?

Назви цієї семи зафіксовано у всіх говірках досліджуваної території. Репрезентує її 1 лексема все йіґли, яка є найпоширенішою - 7(11;12;8;3;7;16;9;5;1;4). Вживаються пропозитивні номінації: `шо давамло ап'іт'імтом йімсти' - [13]; `йімла шо попамло хлімба самла капумсту картоплимну' - [14]; `хто шо хот'імв' - [2]; `шо вунам хт'імла' - [15]; `шо попамло те йімли' - [6]; `гомстрого не момна' - [10].

Процес народження дитини.

При дослідженні виявлено 1 найменування: роґди, яке зустрічається у всіх говірках досліджуваної території.

Місце народження дитини.

На позначення цієї семи зафіксовано6 найменувань 9 із 16 говірках досліджуваної території: вдоґма, по домамх, в хамт'і, в горомди, в л'імшку в поґл'і, де прийдемц':а. Найпоширенішим є номен вдоґма - 8(11;13;12;15;10;5;1;4) з фонетичним варіантом доґма - 3(2;8;3). Менш вживаними є лексеми: в хамт'і - 1(14) ( в хамти - 2(6;5)), а також найменування: в горомди - 1(5), в л'імшку в поґл'і - 1(9), де прийдемц':а - 1(7), по домамх - 1 (16).

Помічник жінки при народженні дитини.

На позначення цієї семи зафіксовано 10 лексем у всіх говірках досліджуваної території. Уживаються такі номени: браґн:а баґба, баґба, домхторка, бамба-повитумха, ж'імнка, бамбушки старимйі, бабемй шукамла, бабим старим, бамбц'і старимйі, самам. Найвживанішими є такі найменування: баґба - 6(11;12;15;6;7;5), бамба-повитумха - 3(14;8;10) (бамбц'а-повитумшка - 1(3)), самам - 2(9;6), домхторка(13), ж'імнка(2), бамбушки старимйі(8), бабемй шукала(16), бабим старим(1), бамбц'і старимйі(4), браґн:а баґба(15) вживаютьсяпоодинично.

Жінка, яка вже народила.

Назву зафіксовано у всіх досліджуваних говірках, її репрезентує 2 найменування: пород'іґл':а - 4(11;13;12;10) із звуковими варіантами пуруд'імл':а - 6(14;15;3;7;16;4) породимл':а - 5(2;8;6;9;5) та ромжаниц'а - (3;1).

Обряд з перев'язуванням і відсіканням пупа.

Назви цієї семи зафіксовано у 15 із 16 говірках досліджуваної території. Зафіксовано 15 найменувань, які представленні такими лексемою пуповимна -2(2;7) та протопозиціями: `завйазаґла бамба пуґпа' - [15]; `завйазаґла пуґпа л'омном' -[9]; `перевйаґзувала й в'ідр'іґзувала пуґпа ж'імнка' - [12]; `завйазаґла бамба пуґпа да одр'імзала да й вс'о' -[11]; `пумпа колимс завйамзували ж'інким ' - [13]; `пиленамли впувивамли в крамйку' - [14]; `оц'а бамба пумпа завйазала' - [8]; `вйамже бамба-привитумха' - [6]; `завйамже пупа' -[10]; `вйазамла л'омном ' - [16]; `завйамзувала пуґпа' - [5]; `завйамже баммба пупа' - [1]; `бамба - витумха обримзувала пумпа ' - [4].

Людина, яка перев'язувала і одрізувала пупа новонародженій дитині.

Назву семи зафіксовано у всіх досліджуваних говірках. Її репрезентує 3 найменування: баґба, ж'імнка, бамба-повитуха. Найпоширенішим номеном є найменування: баґба - 9(11;15;8;7;10;16;9;5;1), бамба-повитуха - 4(14;2;8;16) із фонетичними варіантами бамбц'а-повитумшка - 1(3), бамба-привитумха - 1(6), бамба-витумха - 1(4). Рідше вживаним є номен ж'імнка - 2(13;12).

Людина, яка запрошувала бабу-повитуху.

Назву семи зафіксовано у всіх досліджуваних говірках. Її репрезентує 6 найменувань: баґт'ко, чолов'іґк, маґти, бат'ким, тамто, хаз'амйін. Поширеними є номени чолов'іґк - 8(13;12;8;6;7;9;5;4) із фонетичним варіантом чулув'імк - 2(10;16), баґт'ко - 3(14;12;15). Рідше вживаними є найменування: бат'ким -2(2;1), хаз'амйін - 2(14;11), маґти -1(12) (матер'ім -1(1)), тамто - 1(3).

Страви, які приносили з собою баба -повитуха.

На позначення цієї семи зафіксовано 13 найменувань у всіх говірках досліджуваної території: хл'іб, вареґники, лапшиґ, пирогиґ, грушомк садомвих, квамсу, суромчки пулутн'амни, кампомту, пел'умшку, водам св'ачемна, л'он пу'па завйаза'ти. Найбільш вживаними є такі номени: хл'іб - 1(14) (з хл'імбом -1(12), хл'імба - 4(8;10;16;9)), вареґники - 1(5) ( вареґник'ів - 1(14), вареґнику - 1(15), вареґнички - 1(8)), пирогиґ - 1(5) (пирошким -1(8), пирог'імў -1(7)). Менш вживаними є лексеми: кампомту - 2(12;7), лапшиґ - 1(15), грушомк садових - 1(11), квасу - 1(14), суромчки пулутн'амни - 1(14), пел'умшку - 1(6), водам св'ачемна - 1(16), л'он пу'па завйаза'ти - 1(4), шос' неслам - 1(13), ничом -2(2;1). Фіксуємо протопозиції: `шос' приномсила / не прихомдила з пустимми рукамми' - [3].

Дії, які виконувала баба-повитуха.

На позначення цієї семи зафіксовано 13 назв , які зафіксовані у 13 із 16 досліджуваних говірок. Їх репрезентують лексеми : купамла -1(3) купамла детимну - 1(11) ( купамла детимнку - 1(7)), покупамйе малемйке - 1(8), скупаґйе детиґнку -1(12). Наявні протопозиції: `купаґла детиґнку вповивамла' - [9]; `скупамйе / наломжит соромчечку чи пел'омнку тумйу роспашомночку' - [13]; `купамла / пиленамла / дивимласа дит'амтко румчки м'імрала' - [14]; `завйамже пумпа да воз'мем детимнку скупамйе да в свойум пел'умшку завимртит' - [6]; `ну димвиц':а йак пурод'імл':а' - [10]; `пумпа завйамже да скупамйе да вмотамйе дай вс'о' - [5]; `пумпа вйазамла потомм купамйе' - [1]; `дитимну скупамйе опорадимт' - [4].

Обряд купання новонародженого.

На позначення цієї семи зафіксовано 12 назв , які зафіксовані у 14 із 16 досліджуваних говірок. Їх репрезентують лексеми: скупаґйе, купаґти детиґнку, покупамли, купамла, кумпел', купамн':а, скупамйе детимнку. Найпоширенішими є номени: купамйе детимну -2(11;13), купамти' -2(1;4)( скупамти' - (14)). Решта назв вживаються поодинично: скупаґйе - (5); купаґти детиґнку - (12), покупамли - (8), пом'імра йе румчку з нимжкойу - (6), купамла - (7) кумпел' - (10), купамн':а - (16), скупамйе детимнку - (9). Наявні протопозиції: ` перехримстит детимну і кладем в вомду'-[15]; `пом'імра йе румчку з нимжкойу' - [6].

Жінка, яка перший раз купає дитя.

На позначення цієї семи зафіксовано 5 найменувань у всіх говірках досліджуваної території: браґн:а баґба, баґба, л'убамйа ж'імнка, бамбц'а шо ромди примамла або імнша, бамбка. Найбільш вживаним є номен баґба -13(11;13;14;2;12;8;6;7;10;16;9;5;1). Менш вживаними є: браґн:а баґба -1(15), л'убмайа ж'імнка - 1(14), бамбц'а шо ромди примамла або імнша' -1(3), бамбка -1[4].

Словесні вирази баби при купанні дитини.

На позначення цієї семи зафіксовано 9 пропозитивних найменувань у 9 із 16 говірках досліджуваної території: `шоп здороґви р'іс / шчаслиґви буy / бат'каґм на пот'іґху' - [9]; `шоп здуромвейка булам кремпка руслам шоп ничимм не бул'імла' - [14]; `здуромвйа бажамли' - [ 3]; `шоп велимки р'іс здуромва булам' - [7]; `шоп велимке руслом / шчамст'а булом' - [10]; `шоп здуромвен'ке булом да здуромвен'ке руслом' - [16]; `хрестимла вомду і прикамзувала' - [12]; `пирихримстиц':а і дитимну пирихримстит і купамйе' -[15]; `томно кладумт' детимну у вомду в ночомвки то перихримст'ат' вомду' -[1].

Посудина для купання новонародженої дитини.

На позначення цієї семи зафіксовано 2 найменування у всіх говірках досліджуваної території: деривйаґни нучоґвочки, ночомвки деривйамни, нучоґвочки деривйаґнен'ки, ночоґвочки із демрева, нучомвках деривйамних, ночоґвочки, деривйамних номчвах, у ночомвочках деривйамних, номчвах л'ім'ін'омвих. Більш вживаним є найменування ночомвки деривйамни - 3(11;13;9) (нучомвки деривйамни - 1(7)), нучомвках деривйамних - 3(15;6;16) деривйамних нучомвках - 1(4). Рідше вживаними є номени: у ночомвочках деривйамних - 2(10;5); деривйаґни нучоґвочки - 1(1), нучоґвочки деривйаґнен'ки - 1(14), ночоґвочки із демрева - 1(12), ночоґвочки - 1(8), деривйамних номчвах - 1(3), номчвах л'ім'ін'омвих -1 (2).

Речовини, які добавляли у воду при купанні дитини.

Зафіксовано 12 номенів у 13 із 16 досліджуваних говірках: маґрганец, ромн'аґнок, чиредам, вомвчики, липихум, св'ачемного з'імл':а, с'вачемну вомду, румамшку, мемду, травимчку, молоком, помпел. Найвживанішими є номени: чиредам - 3(13;8;16) (чиредум -2 (14;10)), румамшку - 3(14;3;7), ромн'аґнок - 3(12;8;5) ( румн'аґнок - 2(10;1), в ромн'амнкови - 1(9), румйамнок - 1(15)). Менш вживаними є лексеми: с'вачемну вомду - 2(14;8), маґрганец -1(15), вомвчики -1(13), липихум - 1(13), св'ачемного з'імл':а -1(14), мемду -1(8), травимчку -1(3), молоком -1(10), помпел -1(6).

Місце виливання води, у якій купали дитину.

На позначення цієї семи зафіксовано 15 протопозицій у 15 із 16 досліджуваних говірках, які вживаються поодинично. Репрезентують її такі описові конструкції: `виливаґли в такем м'імсце /де ни хоґд'ат л'уґде' - [15], `лилиґ пуд деревиґну шоп рослом хоромше дит'амтко' -[9], `виливаґли деґс' надвор'іґ у такем м'імсце де ничом не б'імгайе не собамки не котим ничомго / виливамли в комомри' - [12], `под демрево виливамли' - [13]; `п'ід демрево йак хломпчик дес' п'ід дубомчок виливамли д'імўчинка пуд биремску чи пуд йамблун'ку вомпшем жемнского ромда' - [14], `виливаммли у кутомчок' - [2]; `пуд п'іч шоп там де не хомд'ат' - [8]; `пуд п'іч лилим' - [6]; `п'ід демрево виливамли' -[3]; `пуд йакемс' демрево лилим такем шо вуном гарнемн'ко рустем шоп дитимнка руслам' - [7], `пуд демрево / пуд йамблун'у' - [10]; `дес' виливамли так шоп булом чистемн'ко' - [16]; `в комомру виливамли' - [5]; `виливамли де руд'умче демрево' - [1]; `виливамли на дв'ір' - [4].

Речі, у які одягали дитину після купання.

Зафіксовано 7 номенів у всіх досліджуваних говірках. Найбільш частотним є уживання номена пел'оґнки - 3(11;3;5) (пел'омночки - 3(14;8;10), пил'омнки - 4(2;15;7;9), пил'умху - 1(13), пал'омху -1(1), пел'умшку - 2(6;4), пел'ушким - 2(3;16)). Рідше вживаними є найменування: роспашоґнку - 1(15), пувзуґнчики - 1(15), л':аниґ сорочкиґ - 1 (12), хумстку - 1(1), соромчечку - 1(4), дійамлце - 1(13).

Засоби для оборони дитини від злих сил.

На позначення цієї семи зафіксовано 10 наменувань у 10 із 16 говірках досліджуваної території. Уживаються такі номени: св'ачеґне з'іґл':е, кусоґчок хл'іґба, лубомчок хл'імба св'аче'ного, с'вачемний хл'іб, хл'імба, целушомк хл'імба, хремстика, нужам, сил', с'вачемну мамковочку. Найчастіше вживаються найменування нужам - 5(14;7;10;16;4) (ножам - 1(8)), с'вачемний хл'іб - 3(14;8;4), св'ачеґне з'іґл':е - 1(12) (с'вачемного з'імл':а - 1(7) з'імл':ачко с'вачемне - 3(11;14;3)). Номени кусоґчок хл'іґба -1(12), лубомчок хл'імба св'аче'ного -1(3), хл'імба -1(7), целушомк хл'імба - 1(1), хрестика -1(11), сил' -1(14), с'вачемну мамковочку -1(8) зустрічаються рідше.

Подарунки, які давала жінка бабі-повитусі.

На позначення цієї семи зафіксовано 12 наменувань у 15 із 16 говірках досліджуваної території. Уживаються такі номени: хустиґну, хвартухаґ, рушникаґ, платомчок, матемрийі, крам, симтц'у, подамрок, подамрок полотн'амни тимкани, подамрки полотн'амни, соромчку с полотнам, пулутнам. Найбільш частотним є уживання назв хустиґну -1(9) ((хустку -2(7;10) хумсточку - 4(11;13;14;3)), матемрийі - 4(11;6;16;12) (матемр'ійу -2(8;7)), хвартухаґ - 3(12;10;9) (( фартушомк - 1(14)), подамрок -1(2) (подарка -1(10)). Рідше трапляються назви рушникаґ -1(5), платочок - 1(2), крам -1(13), симтц'у -1(13), подамрок полотн'амни тимкани -1(6), подамрки полотн'амни - 1(5), соромчку с полотнам - 1(1), пулутнам - 1(4).

2.2 Післяродовий етап

Особи, які відвідували жінку після родів.

Назви зафіксовано у всіх досліджуваних говірках. Фіксуємо номенів. Найбільш поширеними є такі назви: баґба - 4(6;7;9;5), родн'аґ - 3(8;2;5)( рудн'амм - 1(7), родимна - 1(6), рудимна - 3(3;10;1) ромдичи - 3(11;14;4)), свойеґ -2(13;12) (свуйім - 1(16)), ж'інкиґ - 2(14;15), мамти - 3(8;5;4), сус'імде -1(8) (сус'імтки - 1(14)), сестрам - 1(8) ( семстри - 1(3)). Поодинично вживаються такі лексеми бат'ким, д'ад'ким, братим на - території населеного пункту Розничі.

Подарунки на родини.

Для назви семи зафіксовано 18 номенів у всіх досліджуваних говірках, які представлені лексемами: пил'оґнки, роспашоґнки, повзуґнчики, хуґсточку, рушникаґ, сороґчечку, пирогим, кампомту, колгомтки, варемники, камши, нал'імсники, квамсу, громши, коўбамску. Найчастотнішим є уживання назв пирогим - 1(5)(пиругим - 3 (7;1;4), пируг'імў - 3(11;14;6) пир'ішким - 1(3)), варемники - 3(5;1;4) (варемник'іў - 2(14;10) варенички - 1(8)), повзуґнчики - 1(12) (пувзумнчики - 1(15) повзуномчки - 1(3)), кампомту - 3(11;14;3), пил'оґнки - 1(15) (пил'омнку - 1(9) пел'ушким - 1(5)), роспашоґнки - 1(15) (роспашомночку - 1 (12)), сороґчечку - 2(13;12). Рідше вживані назви хуґсточку - 1(5), рушникаґ - 1(5), колготки - 1(13), камши - 1(2), нал'імсники - 1(8), квамсу - 1(6), громши - 1(3), коўбамску - 1(10). Фіксуємо протопозиції: `йайемшн'іци / грушким / йамгоди черн'імци варомне' - [1]; `хто шо момже' - [16].

Чи святкували родини?

Родини святкували в селах Рудники - с'ваткуваґли, Калинівка -с'ваткуваґли, Старосілля - с'ваткуваґли, Красниволя - с'ваткуваґли, Гораймівка - с'ваткумйут, Погулянка - чож н'е, Ничогівка - чо ни, Мар'янівка - чо н'е, Розничі - так, Ситниця - айамкже. Не святкували родини на території населених пунктів Новоукраїнка - не с'ваткуваґли, Чорниж - не с'ваткуваґли, Тельчі - не с'ваткувамв, Матійки - н'е, Яблунька - н'е, Копилля - н'е.

Особа, яка вибирала ім'я дитині.

Для назви семи зафіксовано 8 номенів у всіх досліджуваних говірках, які представлені лексемами: баґт'ко, маґти, баґба, бамт'ко з мамтеройу, ж'імнка, чолов'імк, бамт'ушка, пип. Найпоширенішими є номени баґт'ко - 5(13;15;8;16;9) (бат'ким -7(11;2;12;6;3;10;5)), маґти - 5(13;15;8;16;9), бамт'ушка - 4(14;7;1;4), баґба - 2(15;14) (бабим - 1(11)). Менш вживаними є номени бамт'ко з мамтеройу - 1(14), ж'імнка - 1(12), чолов'імк - 1(12), пип - 1(6).

Як вибирали ім'я дитині?

Назву цієї реалії зафіксовано у 15 із 16 досліджуваних говірках. Зафіксовано номени: раґдилис'а - 1(15) (рамдилис - 1(9)), разом - 1(5), по церкомвному -1 (16) та протопозиції: `по календарум і самимйі' - [11]; `рамд'ац':а йак назвамти' - [13]; `в цемркви йе спимски на йакем припадамйе і називамйут' - [14]; `йак хот'імлоса так і називамли' - [12]; `в кал'ендаромви запимсане чи с'вамто такем називамйец:а' - [8]; `колимс' балом йак бамт'ушка назвем дай так назвамли' - [6]; `по церкомвних кал'ендарамх' - [3]; `йак пимсано / йак припадамло в кал'ендамри' - [7]; `по церкомвному пу кал'ендаромви' - [10]; `в бамт'ушки йе запимсане в кал'ендамри пемред йакимм с'вамтом' - [1]; `димвиц':а в кал'ендамр' - [4].

Час хрещення дитини.

Назву цієї семи зафіксовано у 15 із 16 досліджуваних говірках Представлено такі описові конструкції, які вживаються поодинично: чим скор'імше - (3), шо наскур'імше - (7), йак скор'імше - (10), чемрез тимжден' - (16), чемрез м'імс'ац - (5), йак хто - (1), кулим приготомвл'ац':а - [4], `в'імс'ім демсет' дн'ів дай христимли' - [11]; `хто в ск'імко вимберец':а' -[13]; `йак вихомдит / чемрез три дн'і / тимжден'' - [14]; `шоп попадамло не в п'іст' - [12]; `чемрез тимжден' / дв'і нед'імл'і' -[15]; `колим хоч момна й за тимжден' / за дв'і нед'імли' - [8]; `в три дни йак колим комум прихомдилос' -[6]; `родимвс в семреду а в нед'імл'у вже хрестимли' - [9].

Місце, в якому хрестили дитину.

Для назви семи зафіксовано 3 номени у 15 із 16 досліджуваних говірках, які представлені лексемами: в цеґркви, в баґт'ушки в хаґти, в хатимнци комло цемркви. Найпоширенішими є лексеми в цеґркви - 16(11;13;14;2;12;15;8;6;3;7;10;16;9;5;1;4). Рідше вживаними є номени в баґт'ушки в хаґти - 3(15;6;9), в хатимнци комло цемркви - 1(14).

Чи могли хрестити в піст?

Назву цієї семи зафіксовано у всіх досліджуваних говірках Представлено такі описові конструкції, які вживаються поодинично: хремст'ат - (11), не хрестимли - (14), ни - (2), н'е - 2(12;15), христимли - (6), в л'убем времмн'а - (7), моглим - 2(9;5), хрестимли - (1), да чож н'е - 4), `чо ни момжут охристимв в пист а христимни робимла на велимкден'' - [13]; `в пист христимн не збирамли / охристимти момна' - [8]; `момжна булом т'імл'ки вже уб'імд не момжна' - [3]; `йак слабам дитимна то христимли' - [10]; `йак вихомдит тож не збирамли христимн' - [16].

Чи могла мати годувати нехрещену дитину?

Назву цієї реалії зафіксовано у всіх говірках досліджуваної території. Репрезентують її 11 лексеми. Найуживанішими є назви : муглаґ- 2(15;3), годуваґла - 3(16;6;) (гудувамла - 1(2)), мумсила годувамти - 1(14) (мумсила годувала - 1(12)), чо ж н'е - 2(8;4). Рідше вживаними є домвго не держали - 1(11), чо ни момна -1(13), ну а йамкже - 1(7), момжна - 1(9), годумйе груд'мим - 1(5), чо н'е - 1(1).

Чи була мати на хрещенні її дитини?

Назву цієї реалії зафіксовано у всіх говірках досліджуваної території. Репрезентують її 12 лексем. Найуживанішими є назви : н'е - 4(15;16;5;4) (ни - 1(2)). Рідше вживаними є номени: йак хто - 1(1), н'е мамтери не було м - 1(11), ни дозвол'амйут - 1(13), кулимс' н'е - 1(14), не присумствуйе - 1(12), не поломжано - (8), не присумствуйе бо шеш вонам не чимста - 1(6), ни момжна - 1(3), не худимла бо вунам ше не чимста - 1(7), да бамт'ко / мамти - 1(10), чо не момжна - 1(9).

Особи, які хрестили дитину.

Назву цієї семи зафіксовано у всіх говірках досліджуваної території. Репрезентують її 4 лексеми. Найуживанішими є назви: куґми - 11(14;7;10;16;4;2;12;8;3;9;5), кумам - 3(11;15;1) (кумум - 1(13)), кум - 2(15;1). Рідше вживаним є номен хрешчемни бат'ким - (6).

Особи, яких брали в куми.

На позначення цієї семи зафіксовано 12 наменувань у всіх говірках досліджуваної території: р'иґдн'іх, пудруґшку, знакоґму, сус'іґт, чужиґх, друґз'іy, свойіґх, симстра, встремчних, братимху, хломпц'а, діўчину. Поширеними є номени симстра - 1(13) (сеструм - 1(8)), р'иґдн'іх - 2(5;15) (з рудимни - 2(14;2), ромдич'ів - 1(3), роднимх - 1(9), ромдичив - 1(4)), чужиґх - 2(13;5), сус'іґт - 1(8) (по сус'імтстви - 1(14), сус'імде -1(12)), друґз'іy - 1(3) (друмз'і -1(12), друз:ам - 1(16)), свойіґх - 1(5) (свомго - 1(16)). Рідше вживаними є номени пудруґшку - 1(15), знакоґму - 1(15), встремчних - 1(13), братимху - 1(8), хломпц'а - 1(10), дмімўчину - 1(10), когом схомчут - 1 (7). У селі Калинівка була зафіксована така протопозиція: `кумам л'умбл'ана хто когом л'умбит томго берем за кумум', а в селі Ничогівка маємо такий вислів: `однем сумд'ане однем л'умбл'ане / бамба сумд'ана кумме л'умбл'ане'/ когом л'умбиш томго беремш'. Подібну протопозицію маємо і в селі Яблунька: `вибира?йут шчасли?ву л'уди?ну шоп дити?нка була? шчаслива'.

Кількість кумів.

На позначення цієї семи зафіксовано 12 наменувань у всіх говірках досліджуваної території: однаґ паґра, памра, одним хремсни й хремсна, кум і кумам, по памри, д'в'і, д'в'і памри. Найчастіше знаходимо назви пара - 4(11;16;9;4), однаґ паґра - 3(12;8;5) (йіднам памра - 1(14), уднам памручка - 1(2), уднум памру - 1(3), по уднуґй паґри - 1(15), уднам памра - 2(7;10)), д'в'і пари - 2(13;3). Рідше трапляються номени одним хремсни й хресна - 1(6), кум і кумам - 1(16), по пари - 1(1), д'в'і - 1(11).

Річ, яку кума приносила на хрещення.

На позначення цієї семи зафіксовано 2 наменування у всіх говірках досліджуваної території: плаґшчик - 8(11;14;12;3;7;16;9;1) (пламшчика - 6(13;8;6;10;5;4), пламшчиком - 1(15)), платомчка - 1(2). Наявна протопозиція `крам таким / берем на пламшчика / кладумт' на пламшчика да й кумми демржат той матерйамл'(13).

Гостина у будинку батьків.

На позначення цієї семи зафіксовано 1 наменування у всіх говірках досліджуваної території: христиґни.

Чи святкували хрестини?

Христини святкували у всіх говірках досліджуваної території. На підтвердження цього була зафіксована така інформація: с'ваткуваммли - 8 (11;14;2;12;15;6;9;5); чом н'е - 1 (13); ну айамкже - 1 (8); вс'ігдам - 1 (3); да - 2 (7;1); айамкже - 1 (10); ну - 1 (4); ну так - 1 (16).

Страви, які готували на хрестини.

На позначення цієї семи зафіксовано 26 наменувань у всіх говірках досліджуваної території: боршч, каммшу пшун'амну, боршч капумсн'і, пиругим, млинцім гречамни, рамжанку, б'імкус, памранку, мамску, лапшаґ, ломкшину моломчну, лапшум моломчну, моломчне, картоґпл'а, вареґники, млинц'іґ, мн'аґсо, каґшу, cир, холодемц, самла, гуммачка, капумста, тумшана капумста, квамсу, кубасам. . Поширеними є номени: вареґники - 6 (12;15;3;10;16;5) варемник'ів - 1(4)); боршч - 6(14;12;15;6;3;16) боршчум - 2 (2;7)); млинц'іґ - 3 (11;13;5) млинц'імв - 1 (8)); мн'аґсо - 4 (11;1;5;4) мн'амса - 1 (9)); пиругим - 3 (11;14;16) пирог'імў - 1 (10) ); мамску - 1 (14) мамска - 2 (7;10)); самла - 2 (6;1) самло - 1 (4)); каґшу - 2 (14;12); картоґпл'а - 1 (15) картомпл'і - 1 (7)); cир - 1 (12) симру - 2 (2;8)); холодемц - 1 (1) холотц'ум - 1 (8)). Рідше вживаними є номени: каммшу пшун'амну - 1 (8); боршч капумсн'і - 1 (11) боршч капумст'ани - 1 (9)); млинцім гречамни - 1 (9); рамжанку - 1 (11); б'імкус - 1 (13); памранку - 1 (13); лапшаґ - 1 (15); ломкшину моломчну - 1 (12); лапшум моломчну - 1 (9); моломчне - 1 (3); гуммачка - 1 (10); капумста - 1 (16); тумшана капумста - 1 (1); квамсу - 1 (4); кубасам - 1 (4).

Особи, які готували страви на хрестини.

На позначення цієї семи зафіксовано 16 найменувань у всіх говірках досліджуваної території: браґн:а баґба, бабим, свойем, ромтств'ен'іки, р'ідн'імш'і, сус'іґде, нив'імстка, хтос' вдомма, жонким, семстри, братихим, мамти, хаз'амйка, хто в хамти м'іг, кума,м т'отким, породимл':а . Найчастіше знаходимо назви: жонким - 3 (2;9;5) ж'інким - 1 (15)); сус'іґде - 1 (12), сус'ітким - (1), сус'імтка - 1 (13)); мамти - 1 (8) мамма - 1 (16)); хаз'амйка - 2 (6;4). Рідше трапляються номени: браґн:а баґба - 1 (15); бабим - 1 (11); свойем - 1 (13); ромтств'ен'іки - 1 (13); р'ідн'імш'і - 1 (3); нив'імстка - 1 (14); хтос' вдомма - 1 (14); семстри - 1(8), братихим - 1(8), хто в хамти м'іг - 1(7), кумам - 1(10) т'отким -1(1), породимл':а - 1(2).

Напої, які розпивали на хрестинах.

На позначення цієї семи зафіксовано 8 найменувань у всіх говірках досліджуваної території. Часто вживаними є номени: воґтку - 4(15;8;9;5), гур'імлку - 5(2;13;14;10;1) (гуримлка - 1(4), гор'імлка - 5(6;7;10;12;8;11), гур'імлки - 1(16), гор'імлку - 1 (3)), виноґ - 2(15;10) винам - 1(16), кампоґти - 1(15)( кампомт'ік - 1(14)). Менш вживаними є лексеми квас - 1(9), вишн'імвку - 1(10), жимтн'у самогомнку - 1(8).

Чи співали на хрестинах?

На хрестинах співали у всіх говірках досліджуваної території. На підтвердження цього була зафіксована така інформація: сп'івамли - 11(11;13;14;12;15;3;7;10;16;9;5), спивамли - 4(8;6;1;4), не спивамли - 1(2).

Подарунки на хрестини.

Назву цієї реалії зафіксовано у всіх досліджуваних говірках. Для номінації цієї реалії фіксуємо 22 найменування. Найуживанішими є номени п'іл'оґнки - 1(12) (пил'омнки - 2(15;3) ), громши - 5(8;6;7;9;5), пувзуґнчики - 1(15) (пувзунким - 1(3) повзуним -(1)), роспашоґнки - 2(15;12), кост'уммчика - 2(13;8) (куст'уммчика - 1 (3)), рушникам - 2(10;16), соромченку - 1(1) (соромчечку - 1(8). Рідше трапляються номени: рубл'ам чи два -1(11), купийким - 1(14), колгомток - 1(13), пламшчики - 1(14), слувам здоромвйа шчамст'а - 1(2), платомчка - 1(2), покриваґло - 1(12), полотеґнце - 1(12), свемдрика - 1(8), подамрки - 1(6), пиругим - 1(16), сломйік кампомту - 1(16), кусомчок матемр'ійі - 1(16), хумстку - 1(1), ничом - 1(4).

Особи, які приходили на хрестини.

Назву цієї реалії зафіксовано у всіх досліджуваних говірках. Для номінації цієї реалії фіксуємо 13 найменувань. Найуживанішими є номени: родн'аґ - 3(13;5;1) (рудн'ам - 2(15;7), рудимна - 1(2), ромдичи - 1(11), р'ідн'ам - 1(3), родн'ум - 1(9), римдн'і - 1(4)), сус'іґде - 2(7;5) (сус'імди - 1(3), сус'імт - 1(9)), брат - 1(14) (братим - 1(1)), когом климкали - 3(11;12;6) (когом поклимчем - 1(8), когом климчут - 1(10)). Менш вживаними є номени кугом просимли - 1(15), систрам - 1(14), свуйем - 1(15), бат'ким - 1(6), т'отким - 1(6), д'ад'ким - 1(6), блимз'ки - 1(7), хто блимкши - 1(16), невестким - 1(1).

Що приносили гості на хрестини?

Для назви семи зафіксовано 16 номенів у 12 із 16 досліджуваних говірках, які представлені лексемами: праґн'іки, пирогиґ, цукеґрками, саґхар, хл'імба бухамнку, хл'ібимну, с хл'імбом, комржик'іў, пемчива, гладимшку квамсу, бурак'імў соломдких, жупанам, штанц'ім, громши, варемники. Частіше трапляються лексеми пирогиґ - 2(7;5) (пируг'імў - 1(14), пиругим - 2(11;4), пирогамми - 1(12)), хл'імба бухамнку - 1(14) ( бухамночку хл'імба -1 (8)), праґн'іки - 1(5)(іс прамн'іками - 1(12)). Рідше знаходимо номени цукеґрками - 1(12), саґхар - 1(12), хл'ібимну - 1(15), с хл'імбом - 1(3), комржик'іў - 1(14), пемчива - 1(3), гладимшку квамсу - 1(10), бурак'імў соломдких - 1(10), жупанам - 1(16), штанц'ім - 1(16), громши - 1(1), варемники - 1(4).

Чи дарували батьки щось кумам ?

Кумам нічого не дарували у всіх говірках досліджуваної території. На підтвердження цього була зафіксована така інформація: нечом - 4(11;2;8;4), не дарумйут - 1(13), н'е - 6(14;10;16;9;5;1), ничомго не дарувамли - 1(12), н'і - 2(15;7), ни - 1(6), н'ічом - 1(3).

2.3 Соціалізуючі обрядові дійства

Період першого постригу дитини.

Назву цієї реалії зафіксовано у всіх досліджуваних говірках. Репрезентує її 3 лексеми: чиґриз р'ік, у риґк, йак р'ік проґйде. Найчастіше зустрічаються такі номени: у риґк - 1(13) (в рик - 6(14;2;6;7;5;4), в р'ік - 4(3;10;16;9)), йак р'ік проґйде - 1(12) (йак рик промйде - 1(1), йак рик вже промйде - 1(8)). Рідше зустрічаються номени чиґриз р'ік - 1(15) (чемрез рик - 1(11)).

Особа, яка стригла дитину перший раз.

Назву цієї реалії зафіксовано у всіх досліджуваних говірках. Для номінації цієї реалії фіксуємо 8 найменувань. Найуживанішими є номени: баґт'ко - 10(11;13;12;15;7;10;16;5;1;4), хремсни - 6(14;2;7;10;16;9), кум - 1(12), кумми - 1(5). Рідше вживаними є лексеми баґт'кув брат - 1(12), хреґсни баґт'ко - 1(8), хрешчемни бамт'ко - 1(3), хто-нембут' - 1(6).