Архаїзми та інноваційні елементи в побутовій лексиці південно-слобожанських говірок

Заміна атомарного системним вивченням діалектної лексики. Виділення лексико-семантичних груп як вияв системної організації лексики. Загальні риси українських новостворених південно-слобожанських говірок, інноваційний сегмент побутової лексики у говірках.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 20.09.2010
Размер файла 29,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

17

Архаїзми та інноваційні елементи в побутовій лексиці південно-слобожанських говірок

Останнім часом помітно пожвавилося вивчення діалектної лексики, наслідком чого стало усвідомлення необхідності заміни атомарного системним вивченням діалектної лексики, становленню та розвиткові якого сприяло й застосування лінгвокартографування. Одним із найважливіших виявів системної організації лексики є виокремлюваність лексико-семантичних груп, що й зумовило підвищений науковий інтерес до їх вивчення впродовж останніх десятиліть (наукові розвідки Л. Фроляк [1], К. Глуховцевої [2], Г. Мартинової [3], О. Тимко [4], І. Сабадоша [5; 6], Л. Дорошенко [7], В. Лєснової [8], І. Магрицької [9]) та ін.

Нову цінну інформацію, що розширює емпіричну базу української діалектної лексикології, лексикографії та лінгвогеографії, дає дослідження побутової лексики південно-слобожанських говірок, здійснюване нами впродовж 1994-1999 рр. на підставі власних польових записів за спеціально укладеною програмою (остання охоплює назви житлових, господарських приміщень, назви меблів та предметів хатнього вжитку) у 107 населених пунктах обстежуваного континуума (н. п. Нововодолазького, Балакліївського, Чугуївського, Великобурлуцького, Лозівського, Близнюківського, Барвінківського, Ізюмського й Борівського р-нів Харківської області та Олександрівського, Костянтинівського, Слов'янського, Артемівського й Краснолиманського р-нів Донецької області).

Зібрані та систематизовані матеріали дозволяють конкретизувати загальні риси українських новостворених південно-слобожанських говірок. Частина цих рис зумовлена міждіалектними контактами, що виявляються на всій обстеженій території. Ф.Т. Жилко зауважував: "На відміну від давніх, у новостворених говорах спостерігається значно більша варіативність звукових і морфемних елементів" [10, 7].

У досліджуваних говірках ця варіативність найвиразніше проступає в інноваційному сегменті побутової лексики. Свідченням цього є зафіксовані лексико-фонетичні варіанти, що репрезентують сему на позначення порівняно нової реалії в побуті слобожан `шафи для зберігання одягу': шиефа |нер, шиефа|н'ер, шухвие|нер, шахва|нер, шиехва|нер, шиехван'ер, шиефо|нер, шиефо|н'ер, шиехво|нер, шиехво|н'ер, шиефан'|йер, шафа|нер, шафа|н'ер, шиехвеи|нер, шиехвие|нер, шиефеи|нер, шиефие|нер (17 варіантів). Однією з причин такого різноманіття "фонетичних змін є невідповідність звукової структури слова типовим для даної... діалектної системи моделям звукосполучення; найчастіше така невідповідність спостерігається при запозиченнях" [11, 79]. На думку Ф.Т. Жилка, варіативність слів-репрезентантів у новостворених говірках на фонетичному та морфологічному рівнях "залежить також від часу формування новостворених говорів: вона менше спостерігається в давніших говірках, які вже мають до певної міри визначену свою систему, і виразніше виявляється в говірках, що виникли пізніше. Крім того, варіативність залежить і від особливостей діалектної підоснови новостворених говорів: вона помітна в тих говірках, що постали на різнодіалектній основі" [10, 9]. Отже, розглядаючи південно-слобожанські говірки як ідіоми пізнішого утворення, що виникли на різнодіалектній основі, однією з важливіших їх характеристик вважаємо співвідношення архаїчних та інноваційних елементів, зокрема, і в побутовій лексиці. Вивчення історії формування складу побутової лексики досліджуваних говірок є питанням проблемним, оскільки аналізована тематична група в писемних пам'ятках обстеженого регіону представлена обмежено. Надійні висновки з цього питання дозволяє здійснити зіставлення лексичного складу південно-слобожанських говірок з відповідним репертуаром інших українських говорів, особливо старожитніх, які впливали на формування південно-слобожанської лексичної системи, з усіма наявними лексикографічними джерелами. Такий зіставний аналіз складу побутової лексики південно-слобожанських говірок дозволяє зробити висновки про її генетичну неоднорідність. Історія назв побутової лексики відтворює окремі етапи суспільного буття людини. Тому природньо, що основну частину побутової лексики південно-слобожанських говірок складає давній лексичний фонд. Це переважно слова праслов'янського походження: дом [ЕСУМ, ІІ, 91], п'іч [Фасмер, ІІІ, 256], в'ід|ро [ЕСУМ, І, 394], дв'ір (двор) [ЕСУМ, ІІ, 18], зем|л'а `долівка, утрамбована, вирівняна та змащена глиною земля в хаті' [ЕСУМ, ІІ, 259], кл'уч `жердина в журавлі, яку разом з причепленим до неї відром опускають у колодязь' [ЕСУМ, ІІ, 468], |небо `склепіння печі, внутрішнє опукле верхнє покриття над черінню' [Фасмер, ІІІ, 53], пен' `велика колода, на якій рубають дрова' [Фасмер, ІІІ, 233], пос|т'ел' `ліжко' [Фасмер, ІІІ, 341], со|ха `соха, на якій утримується журавель біля колодязя' [Цыганенко, 395], |короб `верхній брус рами дверей' [ЕСУМ, ІІІ, 33], п|лаха `кришка стола, його верхня дошка' [Цыганенко, 304], ст'іл `кришка стола, його верхня дошка' [Цыганенко, 405], стоўп `стовп, до якого прикріпляють ворота', `закопаний у землю грубий вертикальний брус - опора дощатого паркану' [Цыганенко, 406], верх `верхній брус рами дверей' [ЕСУМ, І, 360], во|рота [ЕСУМ, І, 428], гн'із|до `сідало для курей' [ЕСУМ, І, 538], дно `черінь печі' [ЕСУМ, ІІ, 95], груз `важіль на зводі колодязного пристрою для витягування відра з водою' [ЕСУМ, І, 604], ко|лода `велика колода, на якій рубають дрова' [ЕСУМ, ІІ, 516], жура|вел' `пристрій біля колодязя у вигляді довгого важеля на високій грубій опорі для витягування відра з водою' [ЕСУМ, ІІ, 210], |кам'ін' - `важіль на зводі колодязного журавля' [ЕСУМ, ІІ, 359], круг `одне з кілець для затуляння отвору в кухонній плиті' [ЕСУМ, ІІІ, 107], кри|ло `бічна стіна хати' [ЕСУМ, ІІІ, 92], |лава [ЕСУМ, ІІІ, 175].

Значна частина лексем, що побутують у південнослобожанських говірках, утворена від праслов'янських коренів: ко|роўник `приміщення для худоби (загальна назва) ' [ЕСУМ, ІІІ, 34], |курниек, |кур'атник (<псл. *kurъ [ЕСУМ, ІІІ, 150]), дош|чаниi пото|лок, дош|чана с|тел'а (<псл. *dъska [ЕСУМ, ІІ, 117]), |ветха ха|тина `стара селянська хата' (від ветхий [Цыганенко, 56]), дроў|ник, дроа|в'ан'ік, дро|в'ітн'а, дрово|кол'н'а, дро|варн'а, д|роўн'а `приміщення для дров', д|риветн'а, д|риветен', д|риветник, д|ривеитка, дривет|н'ак, дрово|кол'н'а `велика колода, на якій рубають дрова' (<псл. *drъva [ЕСУМ, ІІ, 131]), ду|хоўка, духови|н'а `духовка', душ|ник, душ|н'а, воз|душник, в'і|д: ушник, в'і|д: ушина, о|д: ушина `невеликий отвір у стелі погреба для виходу пари' (<псл. *duxъ [ЕСУМ, ІІ, 149]), зи|моўник, зимо|вик, |зимник, зи|моўн'а `приміщення для зимівлі бджіл' (<псл. *zima [ЕСУМ, ІІ, 261]), в'іў|чарн'а, в'іў|чарник, оў|чарник, о|вечник, оў|чарн'а `загорода для овець, кіз' (< овца [Цыганенко, 270]), пере|лаз `огорожа, сплетена з лози на забитих у землю кілках' (< псл. *lazъ [ЕСУМ, ІІІ, 182]), |наволочка, наволоўка, |наволока, |наволка `чохол із тканини на подушку' [Цыганенко, 248], ста |нок `приміщення або загородка для утримання свиней' (< стан [Цыганенко, 402]), |погр'іб, |погреб, |погр'еб `сховище для городини й різних харчів з похилим крутим спуском і сходами', `надбудова над погребом у вигляді куреня', `спеціально обладнана яма для зберігання продуктів (переважно овочів), з лядою, але без східців', погр'іб|ниц'а `закривка отвору погреба', погр'іб|ник, пог|ребн'а, погре|бишче, погреб|ниц'а, приг|ребиц'а `надбудова над погребом у вигляді куреня', приг|ребиц'а, погреб|ниц'а, погр'іб|ник, пог|ребн'а, пог|ребиц'а `похилий із сходами спуск до льоху, передня частина, вхід до льоху' (< псл. *grebti [Цыганенко, 95]), пу|хове од'і|йало `тепла ковдра на ваті' (< пух [Цыганенко, 343]).

Саме в підгрупі праслов'янської лексики зафіксовано найбільшу кількість репрезентантів, які виявлено лише в мовленні діалектоносіїв старшого віку, напр.: ло|за `ворота, щоб зачиняти в'їзд на подвір'я', ло|зоўн'а `огорожа, сплетена з лози на забитих у землю кілках' (< псл. *loza [ECУM, ІІІ, 281]), |потка (< под) `черінь печі' [Цыганенко, 309], |ложник `тепла ковдра на ваті', |л'іжник `ковдра бавовняна', `домоткане грубе полотнище із різнокольорових поперечних смуг, яким покривають ліжко' (< ложе [Цыганенко, 217]).

Значним, хоча й кількісно меншим, є шар лексики, відомий за пам'ятками давньоруської мови: |горниц'а `гарно прибрана, парадна кімната в будинку' [Цыганенко, 90], в'і|р'оўка, в'і|р'овочка, виер|вечка `один з чотирьох мотузочків, на яких підвішують колиску', `мотузка, тягнучи за яку гойдають колиску' [Цыганенко, 53], ко|лод'із' `криниця' [Цыганенко, 183], горш|ки `посуд (загальна назва) ' [Цыганенко, 91], гум|но `будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння' [Цыганенко, 99], к'іль'|це `одне з кілець для затуляння отвору в кухонній плиті' [Цыганенко, 184], крил'|це, крил'|цо `прибудова із східцями біля входу в будинок' [Цыганенко, 201], од'і|йало `ковдра бавовняна', `тепла ковдра на ваті' [Цыганенко, 271], |палки `невисока огорожа на краю сходів, моста і т. ін. ' [Цыганенко, 287], пли|та `мурована чи суцільнометалева кухонна піч' [Цыганенко, 206], сутич|ки `приміщення для дров' [Цыганенко, 414], |хижина `стара селянська хата' [Цыганенко, 463], ого|рожа, заго|рожа, |загородка, |загород' `тин, паркан, огорожа (загальна назва) ' (< др. городъ - "ограда, забор" [Цыганенко, 90]), пчо|л'арн'а, пчо|л'арник `приміщення для зимівлі бджіл' (< пчела [Цыганенко, 343]). Цей сегмент аналізованої лексики також має в своєму складі репрезентанти, що побутують лише в мовленні інформаторів старшого віку: |горниц'а, гум |но, сутич|ки.

На відміну від архаїчних інноваційні елементи побутової лексики південнослобожанських говірок представлені кількісно меншим складом, уживані переважно в мовленні діалектоносіїв середнього та молодшого віку. Інноваційна лексика репрезентована, як правило, запозиченнями з інших мов (переважно з французької, німецької, польської та ін) здебільшого через посередництво російської мови, напр.: гард'і|роп `сучасна шафа для зберігання одягу' (з франц. [ЕСУМ, І, 473]), гарн'і|тур `набір шаф, як правило, на довжину стіни' (з нім.; нім. Garnitъr "комплект, прикраса" походить від франц. garniture "т. с." [ЕСУМ, І, 476]), д'і|ван `диван' (з тур. через посередництво західноєвропейських мов, пор. франц. divan "канапа" [ЕСУМ, ІІ, 65]), зал, |зала `гарно прибрана, парадна кімната в будинку (з нім. або франц. через рос. і пол. [ЕСУМ, ІІ, 228]), |комната, к'ім|ната `окреме приміщення в будинку, квартирі' (з середн. лат., очевидно, за пол. посередництвом [ЕСУМ, ІІ, 446]), кори|дор `сіни', `передня кімната в сучасному будинку', `неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема прибудова біля хати для зберігання їстівних припасів, різних речей' (з чес. через пол. [Фасмер, ІІ, 436]), |кухн'а `кухня в квартирі, будинку', `кімната, в якій споживають їжу' (з пол. [ЕСУМ, ІІІ, 164]), под|вал, п'ід|вал `сховище для городини й різних харчів з похилим крутим спуском і сходами', `надбудова над погребом у вигляді куреня', `спеціально обладнана яма для зберігання продуктів (переважно овочів), з лядою, але без східців', `приміщення для зимівлі бджіл' (з нім. в др. період [Цыганенко, 47]), стул `стілець (переважно домашнього виготовлення) у вигляді невеликої міцної дошки, в яку задовбано чотири ніжки', `стілець фабричного виготовлення із спинкою' (з герм. [Цыганенко, 411]), фун|дамент `невисокий, переважно земляний насип, обшитий дошками, який споруджують вздовж стін хати знадвору' (з лат. через пол. [Фасмер, IV, 210]; інакше - з франц. [Цыганенко, 461]). До інноваційної лексики належать і слова типу пе|рила `невисока огорожа на краю сходів, моста і т. ін. ', пото|лок `стеля в хаті (загальна назва) ', `дощана стеля в хаті', `мазана стеля в хаті', п|ростин', прос|тинка `простирадло', які знаходимо у різноманітних пам'ятках і словниках не раніше XVIII ст. [Цыганенко, 296, 332, 337].

Свій вплив на формування й тенденції розвитку лексики народного побуту в південнослобожанських говірках здійснили зміни в побуті населення, особливо за останні сто років. Поступове витіснення з повсякденного життя людей окремих реалій приводить до втрати первісної традиційної семантики тих чи інших архаїчних лексем. Напр., репрезентант ло|ханка на позначення семи `велике дерев'яне відро для витягання води з колодязя журавлем' було зафіксовано лише в одному н. п. У більшості ж обстежених говірок лексема ло|ханка позначає сему `помийниця'. Очевидно, це пов'язано з тим, що дерев'яні відра для витягання води з колодязя журавлем уже майже не використовують, як і самі журавлі.

Та, незважаючи на вихід реалії з повсякденного життя, часто лексема, що її позначала, продовжує функціонувати або сама по собі, або називаючи іншу близькоспоріднену реалію, що врешті-решт приводить до нерозрізнення окремих сем. Напр., ве|лика |хата 1) `гарно прибрана, парадна кімната в будинку',

2) `кімната, у якій споживають їжу',

3) `передня кімната в сучасному будинку'; |в'іко 1) `закривка отвору погреба',

2) `кришка стола, його верхня дошка'; |гоiдалка 1) `колиска, підвішена на чотирьох мотузочках до стелі',

2) `колиска, дерев'яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погоiдуватися'; жура|вел' 1) `соха, на якій утримується журавель біля колодязя',

2) `пристрій біля колодязя у вигляді довгого важеля на високій грубій опорі для витягування відра з водою',

3) `жердина в журавлі, яку разом із причепленим до неї відром опускають у колодязь',

4) `важіль на зводі колодязного пристрою для витягування відра з водою'; до|л'іўка 1) `долівка, утрамбована, вирівняна та помазана глиною земля в хаті',

2) `долівка в хаті, вистелена дошками'; |зап'ічок 1) `місце на печі, відгороджене комином, або за піччю, на якому лежать',

2) `бічна ніша біля отвору печі, куди вигрібають попіл, жар',

3) `невеличка ніша між комином і бічною стіною, де зберігають сірники, сіль та ін. '; зв'ід, звод 1) `склепіння печі, внутрішнє опукле верхнє покриття над черінню',

2) `пристрій біля колодязя у вигляді довгого важеля на високій грубій опорі для витягування відра з водою',

3) `жердина в журавлі, яку разом з причепленим до неї відром опускають у колодязь',

4) `важіль на зводі колодязного пристрою для витягування відра з водою'; к|лун'а 1) `переважно тимчасове приміщення (часом з двома, трьома стінами) для утримання домашніх тварин або зберігання воза, сільськогосподарського реманенту та різного майна',

2) `приміщення для зберігання зерна',

3) `будівля для зберігання снопів, зерна, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння',

4) `приміщення для зберігання сіна'; ле|жак, ле|жанка 1) `припічок, горизонтальна площадка перед челюстями печі під комином',

2) `місце на печі, на якому лежать',

3) `лежанка - низька піч у вигляді тапчана для лежання'; |ложник, |л'іжник 1) `домоткане грубе полотнище із різнокольорових поперечних смуг, яким покривали ліжко',

2) `ковдра бавовняна',

3) `тепла ковдра на ваті'; |л'ул'ка 1) `колиска для малої дитини (загальна назва) ',

2) `колиска, підвішена на чотирьох мотузочках до стелі',

3) `колиска, дерев'яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися'; |перва |хата 1) `кухня в квартирі, будинку',

2) `передня кімната в сучасному будинку'; п'ід 1) `долівка, утрамбована, вирівняна та помазана глиною земля в хаті',

2) `стеля в хаті (загальна назва) ',

3) `дощана стеля в хаті',

4) `черінь печі'; п'іл 1) `долівка в хаті, вистелена дошками',

2) `стеля в хаті (загальна назва),

3) `ліжко',

4) `диван'; п'і|чурка 1) `бічна ніша біля отвору печі, куди вигрібають попіл і жар',

2) `підпіччя, глибока ніша під піччю',

3) `невеличка ніша між комином і бічною стіною, де зберігають сірники, сіль і т. ін. '; пл'іт 1) `тин, паркан, огорожа (загальна назва) ',

2) `огорожа з жердин, горизонтально закріплених між стовпами',

3) `огорожа, сплетена з лози на забитих у землю кілках'; р'ад|но 1) `домоткане грубе полотнище із різнокольорових поперечних смуг, яким покривали ліжко',

2) `ковдра бавовняна',

3) `велика наволока на ковдру',

4) `простирадло'; |c'іни 1) `неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема прибудова біля хати для зберігання їстивних припасів, різних речей',

2) `сіни',

3) `прибудова із східцями біля входу в будинок'; cте|лина 1) `дощана стеля в хаті',

2) `мазана стеля в хаті'; тин 1) `тин, паркан, огорожа (загальна назва) ' 2) `паркан з дощок',

3) `огорожа з жердин, горизонтально закріплених між стовпами',

4) `огорожа, сплетена з лози на забитих у землю кілках'; |хата 1) `селянський житловий будинок',

2) `стара селянська хата',

3) `кімната - окреме приміщення в будинку для проживання в ньому (загальна назва); ха|тина 1) `стара селянська хата',

2) `кімната - окреме приміщення в будинку для проживання в ньому (загальна назва) ',

3) `кухня в квартирі, будинку',

4) `кімната, в якій споживають їжу'; че|р'ін' 1) `місце на печі, відгороджене комином, або за піччю, на якому лежать',

2) `черінь печі'.

Нерідко спостерігаємо й протилежне явище, коли інноваційна лексика репрезентує не тільки нові реалії, а й більш давні, витіснивши лексику архаїчну, що знову ж таки призводить до нерозрізнення сем. Напр., |балка 1) `горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні',

2) `один з двох вертикальних брусів рами дверей',

3) `поздовжня міцна балка, яка підтримує стелю в хаті',

4) `соха, на якій утримується журавель біля колодязя'; брус 1) `верхній брус рами дверей',

2) `горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні',

3) `повздовжня міцна балка, яка підтримує стелю в хаті',

4) `закопаний у землю грубий вертикальний брус - опора дощатого паркану'; бур|жуiка 1) `мурована чи суцільнометалева кухонна піч',

2) `літня пічка надворі'; бу|фет, бу|ф'ет, бух|вет, бух|в'ет 1) `шафа з полицями для посуду і продуктів',

2) `сучасна шафа для зберігання посуду'; в'і|шалка 1) `пристосування для вішання одягу в передній кімнаті',

2) `горизонтально укріплена перекладина під стелею над піччю або ліжком, на яку вішають одяг'; гале|рейа, гал'е|р'ейа, гал'е|рейа 1) `неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема прибудова біля хати для зберігання їстивних припасів, різних речей',

2) `прибудова із східцями біля входу в будинок'; дрово|кол'н'а 1) `приміщення для дров',

2) `велика колода, на якій рубають дрова'; за|бор 1) `тин, паркан, огорожа (загальна назва) ',

2) `паркан з дощок',

3) `огорожа з вертикальних дощечок, розріджено прибитих до двох (трьох) паралельних горизонтальних лат (рейок) ',

4) `огорожа з жердин, горизонтально закріплених між стовпами',

5) `огорожа, сплетена з лози на забитих у землю кілках'; зал, |зала 1) `гарно прибрана, парадна кімната в будинку',

2) `кімната, в якій споживають їжу'; |йашч'ічок, |йашчичек, |йашчичок, |йаш'ч'ік, |йаш'ч'іч'ок 1) `висувна скринька в столі',

2) `ящичок на всю ширину верхньої частини скрині для дрібних речей'; кал'і|дор 1) `передня кімната в сучасному будинку',

2) `сіни'; ка|мод 1) `сучасна шафа для зберігання одягу',

2) `великий ящик із кришкою і замком для зберігання одягу (переважно святкового), коштовних предметів та ін. '; ка|чалка 1) `пристрій над колодязем у вигляді вала з ручкою, на який намотується канат або ланцюг для витягання відра з водою',

2) `колиска, дерев'яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися'; кла|доўка 1) `неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема прибудова біля хати для зберігання їстівних припасів, різних речей',

2) `приміщення для зберігання зерна'; коли|б'ел', коли|б'ел'ка 1) `колиска для малої дитини (загальна назва) ',

2) `колиска, підвішена на чотирьох мотузках до стелі',

3) `колиска, дерев'яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися) '; ко|с'ак 1) `один з двох вертикальних брусів рами дверей',

2) `горизонтально укріплена перекладина під стелею над піччю або ліжком, на яку вішають одяг'; |коўдра 1) `домоткане грубе полотнище із різнокольорових поперечних смуг, яким покривали ліжко',

2) `ковдра бавовняна',

3) `тепла ковдра на ваті'; кро|ватка 1) `колиска для малої дитини (загальна назва) ',

2) `колиска, дерев'яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися'; кру|т'ілка 1) `пристрій над колодязем у вигляді вала з ручкою, на який намотують канат або ланцюг для витягання відра з водою',

2) `ручка коловорота біля колодязя'; на|гонка 1) `верхній брус рами дверей',

2) `один з двох вертикальних брусів рами дверей'; од'е|йало, од'і|йало 1) `ковдра бавовняна',

2) `тепла ковдра на ваті'; пе|редн'а 1) `гарно прибрана парадна кімната в будинку',

2) `передня кімната в сучасному будинку'; перек|лад'іна 1) `верхній брус рами дверей',

2) `горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні',

3) `жердина в журавлі, яку разом з причепленим до неї відром опускають у колодязь',

4) `важіль на зводі колодязного пристрою для витягання відра з водою',

5) `горизонтально укріплена перекладина під стелею над піччю або ліжком, на яку вішають одяг'; пере|мич'ка 1) `верхній брус рами дверей',

2) `горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні'; покри|вало 1) `домоткане грубе полотнище із різнокольорових поперечних смуг, яким покривали ліжко',

2) `ковдра бавовняна'; пол 1) `долівка, утрамбована, вирівняна та помазана глиною земля в хаті',

2) `долівка в хаті, вистелена дошками',

3) `ліжко'; попе|речка 1) `верхній брус дверей',

2) `горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні',

3) `важіль на зводі колодязного пристрою для витягання відра з водою'; |рама 1) `верхній брус рами дверей',

2) `один з двох вертикальних брусів рами дверей',

3) `каркас стола',

4) `горизонтально укріплена перекладина під стелею над піччю або ліжком, на яку вішають одяг'; са|раi 1) `приміщення для худоби (загальна назва) ',

2) `переважно тимчасове приміщення (часом з двома і трьома стінами) для утримання домашніх тварин або зберігання воза, сільськогосподарського реманенту та різного майна',

3) `приміщення для коней',

4) `приміщення або загородка для утримання свиней',

5) `загорода для овець, кіз',

6) `приміщення для зберігання зерна',

7) `приміщення для дров'; с'ер|вант, с'ір|вант 1) `шафа з полицями для посуду і продуктів',

2) `сучасна шафа для зберігання посуду'; стул, с|тулка 1) `стілець (переважно домашнього виготовлення) у вигляді невеличкої міцної дошки, в яку задовбано чотири ніжки',

2) `стілець із спинкою фабричного виготовлення'; табу|рет, табу|ретка, табу|р'етка 1) `стілець (переважно домашнього виготовлення) у вигляді невеличкої міцної дошки, в яку задовбано чотири ніжки',

2) `стілець без спинки з квадратним сидінням'.

Спостереження за функціонуванням архаїзмів та інноваційних елементів у побутовій лексиці південнослобожанських говірок на сучасному етапі виявило певні тенденції її функціонування. Як правило, інноваційна лексика відома на незначній території, представлена в небагатьох досліджуваних говірках, напр.: гард'і|роп -у 2,8% з усіх обстежених говірок, гарн'і|тур - у 0,9%, фун|дамент - у 1,8%. Проте відомі інноваційні репрезентанти, що покривають або 100% обстежених говірок, або більшу їх частину, напр.: д'і |ван - 100%, зал, |зала -85%, |комната, к'ім |ната - 88,7%, |кухн'а `кухня в квартирі, будинку' - 100%, `кімната, в якій споживають їжу' - 91,5%, пе|рила, пе |рил'ц'а - 86,9%`, пото |лок - 87,8%, п |ростин' - 98,1%. Останнє свідчить про закріплення інноваційних елементів у складі побутової лексики південнослобожанських говірок, що, безумовно, є наслідком суттєвих змін у побуті населення упродовж ХХ століття.

Отже, сучасний зріз побутової лексики південнослобожанських говірок виявив у її складі чітко окреслені сегменти: архаїчний шар лексики, що представлений словами праслов'янського та давньоруського походження, та інноваційні елементи, що репрезентовані здебільшого запозиченнями з інших слов'янських та неслов'янських мов. Обидва зазначених сегменти мають свою специфіку функціонування, а також різняться кількісним складом.

Література

1. Фроляк Л.Д. Ботаническая лексика украинских говоров Северного Приазовья. - К., 1988.

2. Глуховцева К.Д. Лексика народного побуту східнослобожанських говірок / Дис. … канд. філ. наук. - К., 1992.

3. Мартинова Г.І. Подільсько-середньонаддніпрянська діалектна межа (за даними побутової лексики правобережної Черкащини) / Дис. … канд. філ. наук. - К, 1993.

4. Тимко О. Назви рослин у говорі Бачванських руснаків / Автореф. дис. … канд. філ. наук. - Ужгород, 1998.

5. Сабадош І.В. Атлас ботанічної лексики української мови / Ужгородський державний університет. - Ужгород, 1999.

6. Сабадош І.В. Лісосплавна лексика українських говорів Карпат // Український діалектологічний збірник: Книга 3. Пам'яті Тетяни Назарової. - К.: Довіра, 1997.

7. Дорошенко Л.І. Ареалогія будівельної лексики східнополіського діалекту / Дис. … канд. філ. наук. - К, 1999.

8. Лєснова В.В. Номінація людини та її рис у східнослобожанських українських говірках / Автореф. дис. … канд. філ. наук. - Запоріжжя, 1999.

9. Магрицька І.В. Весільна лексика українських східнослобожанських говірок / Автореф. дис. … канд. філ. наук. - Запоріжжя, 2000.

10. Жилко Ф.Т. Про лінгвогеографічне дослідження новостворених говорів української мови. Праці ХІІ Республіканської діалектологічної наради. - К.: Наук. думка, 1971.

11. Гриценко П.Ю. Ареальне варіювання лексики. - К.: Наукова думка, 1990.

12. ЕСУМ - Етимологічний словник української мови /За ред.О.С. Мельничука: В 7 т. - К.: Наукова думка, 1983-1988. - Т. І-ІІІ.

13. Фасмер - Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. - М.: Прогресс, 1986-1987. - Т. I-IV.

14. Цыганенко - Цыганенко Г.П. Этимологический словарь русского языка. - К.: Рад. школа, 1989. - 511 с.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.