Мовна особистість політичного діяча в гендерному та перекладацькому аспектах

Іншим поширеним стилістичним засобом є епітети, які використовуються для влучної характеристики особи, предмета чи явища, допомагають наочно їх уявити ці явища, відчути ставлення політика до певних подій, викликаючи у людей певну негативну або позитивну оцінку. Епітети, вживані Юлією Тимошенко та Хіларі Клінтон мають гострий іронічний та саркастичний характер. Наведемо кілька прикладів епітетів прем'єр-міністра України: гнилі рейтинги; брудні, тіньові гроші; спеціальні «щурячі» опер групи. При перекладі останнього епітета можуть виникнути труднощі, адже слово «щур» має негативний конотативний ореол в українській мові, але зміст когніції щодо цього слова в американській мові змінюється. В американській - це людина, яка розшукує щось дуже занадто в своїх інтересах, а в українській - це зрадник.

Епітети в промовах Хіларі Клінтон також характеризуються емоційним забарвленням: yoyo society; ballooning national debt; іll-advised effort.

Яскравості та насиченості «чоловічим» промовам додають епітети Віктора Ющенка: неукраїнські сценарії; безхребетні, і по суті ворожі…; лукаві ігри та Бараки Обами: watchful eye, hard - earned peace, poor word.

В більшості випадків епітети перекладаються за допомогою повного або часткового еквівалента. Найбільші труднощі для перекладу становлять емоційні «жіночі» епітети, оскільки вони часто мають іронічний характер.

Іншим стилістичним засобом є порівняння. Поширене в промовах Юлії Тимошенко, воно часто реалізується за допомогою приказок. Наприклад:

- це ми з вами мусимо в політиці не як кішка з собакою жити - cat and dog life. В цьому випадку приказку використано в функції порівняння та для контрасності.

- щоб народних депутатів не купували, як худобу на базарі щоб більше ні в кого з політиків не свербіли руки легко заробити кілька десятків мільйонів доларів на зраді.

Промовам українських політиків властиве уособлення. Так, у Юлії Тимошенко «бюджет виглядає значно здоровішим», «лихоманить країну парламент, секретаріат президента і уряд». У Віктора Ющенка «мала зарплата нищить будь-які стимули», «біда об'єднує», а «Економіка почала вільно дихати».

Таким чином, лінгвістичні характеристики мовних особистостей, їх комунікативна поведінка, що є важливою інформацією індивідуального характеру повинні бути враховані при перекладі, оскільки вони зумовлюють специфіку тих чи інших способів перекладу і перекладацьких трансформацій.

політичний діяч переклад промова

2.2 Особливості перекладу промов з урахуванням мовної особистості політичного діяча

При перекладі фразеологічних одиниць рекомендується користуватися саме такими відповідниками, які закріпилися в мові, оскільки при їх перекладі перекладач повинен притримуватися принципу перекладу чогось звичного таким же звичним. У протилежному випадку приказка або прислів'я викличе у читача враження чогось несподіваного та оригінального. Тому англійську приказку

At a snail's pace - Як на волах.

не можна перекладати - із швидкістю равлика.

Наприклад приказки та прислів'я, які не мають відповідників в українській мові - ні за змістом, ні за образом. Вони перекладаються або описово, або при допомозі приказки, створеної перекладачем.

Little pitchers have long/ wide ears. Діти люблять слухати розмови дорослих. В малих дітей великі вуха.

Слід звернути увагу на крилаті вирази та посилання, що широко вживаються у різних типах мовлення та стилях мови. До їх числа відносяться і різні цитати - літературного характеру, біблеїзми, висловлювання історичних осіб тощо. При їх передачі перекладач повинен керуватися традицією, що існує в українській мові, незалежно від словникового значення слів, що входять до складу виразу. Тут часто спостерігається розходження між українською та англійською мовами. Одне і те ж слово, що входить до складу різних виразів в англійській мові, може вимагати перекладу різними словами у зв'язку з усталеною в українській мові традицією. Порівняємо, для прикладу, два такі вирази:

massacre of the innocentmassacre of Saint Bartholomew

У першому випаду слово massacre перекладається вбивство/ побиття немовлят. У другому ж воно взагалі не перекладається, оскільки дана історична подія відома в українській мові як Варфоломіївська ніч.

Окремо слід зупинитися на перекладі біблеїзмів. В англомовній традиції вони дуже часто використовуються в різних стилях мовлення, у тому числі і в публіцистичних текстах. Біблеїзми надають висловлюванню глибокої образності. При перекладі їх часто доводиться розшифровувати, оскільки їх образи, їх переносне значення у зв'язку з рядом причин не завжди зрозумілі для українського читача або слухача.

При їх передачі перекладач повинен керуватися традицією, що існує в українській мові, незалежно від словникового значення слів, що входять до складу виразу. Тут часто спостерігається розходження між українською та англійською мовами. Одне і те ж слово, що входить до складу різних виразів в англійській мові, може вимагати перекладу різними словами у зв'язку з усталеною в українській мові традицією.

Дослідження мовної особистості політиків дозволило зробити наступні висновки:

1. Успіх комунікації обумовлений коректним співвідношенням вибору мовних засобів, необхідних для реалізації стратегічної цілі висловлювання, відповідних мовних корелятів, які свідомо чи несвідомо породжує мовна особистість.

2. Мовна поведінка в абсолютній більшості випадків залежить від стереотипів і мислення, що склалися в певному мовному колективі або його частині. Діапазон стереотипів постійно змінюється, це відкрита і рухома система значень, що зберігається в пам'яті індивіда.

3. Чим триваліше висловлювання, тим точніше і повніше можна провести дослідження і розпізнання автора повідомлення.

4. Проведене дослідження дає підстави виокремити гендерні та національні особливості мовних особистостей сучасних політиків. Так, жінки-політики використовують різноманітні стилістичні засоби, за допомогою яких їхні промови стають більш емоційно забарвленими та експресивними, а ніж чоловіків-політиків. «Чоловічий» стиль є стриманим, офіційним та діловим. Українські керівники держави більше використовують невербальні засоби мови: жести та міміку обличчя, для мовної особистості американського політика характерний більший ступінь ідіоматичності висловлень.

5. Виокремленні особливості мають враховуватися перекладачем для збереження мовної особистості політика при передачі його/її промов мовою перекладу. Особливу складність при перекладі можуть викликати колоквіалізми, каламбур та біблеїзми, приказки та прислів'я, вживані українськими політиками, а також ідіоматичні висловлення американських керівників держави, оскільки такі одиниці вимагають підбору контекстуальних відповідників.

6. Виокремленні лінгвістичні характеристики мовних особистостей вказаних вище політиків мають бути враховані перекладачем, оскільки вони несуть важливу інформацію особистісного характеру і зумовлюють використання тих чи інших способів перекладу і перекладацьких трансформацій.

Висновки

Проблема розпізнання особистості за її мовними (звуковими та письмовими) характеристиками та врахування їх при перекладі іншою мовою є одним з найбільш цікавих і перспективним напрямків сучасної лінгвістики. Питання лінгвістичної ідентифікації особистості досі не набуло єдиної цілісної стратегії, хоча всі передумови для цього створені. Вченими проводяться дослідження мовної особистості в різних аспектах, на різних рівнях. Тому необхідним є виявити основні компоненти у поведінці мовної особистості.

На початку роботи ставилися окремі завдання по визначенню основних засад дослідження особистості, виявленню особливостей комунікативної поведінки мовця в різних умовах і на різних рівнях лінгвістичної ідентифікації особистості та встановити принципи врахування індивідуальних характеристик мовця при перекладі.

В лінгвістичній науці існує немало суперечливих пояснень взаємодії двох категорій «людина» і «мова». Схожість в підході до відносин людини і суспільства та людини і мови полягає в тому, що їх основою є діяльність особистості. Цілісність і органічність мовної особистості не залежить від інтелекту, освіти, вподобань мовця.

Діагностика та ідентифікація носіїв мови є складним і багатоетапним процесом Для вирішення цього питання необхідно розкривати загальні та індивідуальні властивості психомисленнєвого потенціалу індивіда та можливі форми і способи його реалізації. Становлення мовленнєвої організації людини пов'язане із своєрідною переробкою не тільки мовного, але й всього багатогранного досвіду взаємодії людини з навколишнім світом.

Мова сильних, енергійних людей, на відміну від мови слабких, інертних індивідів характеризується великим діапазоном змінності сили, висоти і тривалості всіх її компонентів. Можна виділити наступні індивідуальні особливості мовця: воля, сфера почуттів, тривожність, нервовість. Вони мають відповідні фізичні характеристики: висота тону, гучність, забарвлення, темп, ритм, способи акцентування.

Повніше і найбільш точне дослідження і розпізнання автора повідомлення можна провести, якщо висловлювання триваліше. Врахування лінгвістичних особливостей мовних особистостей впливає на використання тих чи інших способів перекладу і є важливою умовою успішного і правильного перекладу.

Подальше дослідження мовних індексів політичних діячів сприятиме кращому розумінню механізму побудови комунікативно ефективного дискурсу, зокрема політичної промови.

Список джерел

1. Акишина А.А. Структура целого текста. - М.: Изд-во УДН, 1979. - 88 с.

2. Анпилова Н.В. Психологический анализ личностной значимости и содержания высказывания в речевой деятельности. - М.: Просвещение, 1981. - С. 12-18.

3. Арутюнова Н.Д. Лингвистические проблемы референции // Новое в зарубежной лингвистике. Логика и лингвистика (Проблемы референции). - М.: Радуга, 1982. - С. 5-40.

4. Атаян Э.Р. Коммуникация и раскрытие потенций языкового сознания. - Ереван: Адагар. - 1981. - С. 159-168.

5. Балонов Л.Я. Деглин В.Д. Слух и речь доминантного и недоминантного полушария. - Л.: Наука, 1976. - 218 с.

6. Бахтин М.М. Проблема речевых жанров // Собрание сочинений в семи томах. - М.: Русские словари, 1996. - С. 159-206.

7. Белл Р. Социолингвистика. Цели, методы, проблемы. - М.: Международные отношения, 1980. - 318 с.

8. Бодуэн де Куртенэ И.А. О психических основах языковых явлений // Избранные труды по общему языкознанию. - М.: Изд-во АНСРСР, 1963. - С. 265-347.

9. Вайнрайх У. Одноязычие и многоязычие // Зарубежная лингвистика. - М.: Просвещение, 1999. - С. 7-43.

10. Варфоломеев А.П. Содержательность тембровых характеристик речи // Речь, эмоции и личность: проблемы и перспективы. Материалы и сообщения Всесоюзного симпозиума. Л.: Учпедгиз, 1978. - С. 57-63.

11. Василюк И.П. Лингвокультурологическое исследование национальной языковой личности. М.: Высшая школа, 2004. - 340 с.

12. Виноградов В.В. Русский язык (Грамматическое учение о слове) - М.; Л.; Учпедгиз, 1947. - 784 с.

13. Винокур Т.Г. Говорящий и слушающий. Варианты речевого поведения. - М.: Наука, 1993. - 172 с.

14. Витгенштейн Л. Философские работы. - М.: Гнозис, 1994. - 612 с.

15. Гумбольдт В. фон. Характер языка и характер // Язык и философия культуры. - М.: Прогресс, 1985. - С. 370-381.

16. Дейк ван Т.А. Стратегии понимания связного текста // Новое в зарубежной лингвистике. Когнитивные аспекты языка. - М.: Прогресс, 1988. - С. 93-102.

17. Дридзе Т.М. Язык и социальная психология. М.: Высшая школа, 1980. - 224 с.

18. Залевськая А.А. Слово в лексиконе человека: психолингвистическое исследование. - Воронеж: Издательство Воронежского государственного университета, 1990. - 207 с.

19. Калентьева Т.Л. Психологический анализ речи как способа формирования и формулирования мысли в процессе говорения. М. Высшая школа, 1989. - С. 34-56.

20. Караулов Ю.Н. Типы коммуникативного поведения носителя языка в ситуации лингвистического эксперимента // Этнокультурная специфика языкового сознания. - М.: Высшая школа, 1996. - С. 67-97.

21. Крысин Л.П. О речевом поведении человека в малых социальных общностях // Язык и личность. - М.: Наука, 1989. - С. 78-86.

22. Лаптева О.А. Русский разговорный синтаксис. - М.: Наука, 1976. - 399 с.

23. Ласко М.В. Резвицкая Ж.И. Определение эмоционального состояния по семантическим и темпоральным характеристикам речи // Речь, эмоции и личность: проблемы и перспективы. Материалы и сообщения Всесоюзного симпозиума. - Л.: Учпедгиз, 1978. - С. 212-230.

24. Лосева Л.М. Как строится текст. Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1980. - 94 с.

25. Лютикова В.Д. Языковая личность и идиолект. - Тюмень: Тюменский государственный университет, 1999. - 320 с.

26. Макаров М.Р. Основы теории дискурса. - М.: Гнозис, 2003. - 280 с.

27. Максімов С.Є. Усний двосторонній переклад (українська та англійська мова). - Київ.: Ленвіт, 2007. - 416 с.

28. Москальская О.И. Грамматика текста. - М.: Высшая школа, 1981. - 183 с.

29. Мшвидобидзе Р.Г. Распознание социальных установок через грамматические параметры речи. - Тбилиси: Тбилисский национальный университет, 1984. - 45-50 с.

30. Наумов В.В. Лингвистическая идентификация личности. - М.: Ком Книга, 2007. - 240 с.

31. Носенко Е.Л. Емоційний стан і мовлення. - Київ: Просвіта, 1981. - 341 с.

32. Нушикян Э.А. Просодическая организация эмоциональной речи. - Л.: Учпедгиз, 1987. - С. 134-150.

33. Откупщикова М.И. Синтаксис связного текста. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1982. - 104 с.

34. Падучева Э.В. Высказывание и его соотнеслнность с действительностью (референциальные аспекты семантики местоимения). - М.: Наука, 1985. - 271 с.

35. Плащовата М.С. Вісник студентського наукового товариства: зб. наук. пр. - Горлівка: Вид-во, 2010.-Вип.22: Мовознавство. Ч. 3. - 228 с.

36. Попов В.А. Особенности речевого поведения человека в стрессовых условиях // Речь, эмоции и личность: проблемы и перспективы. Материалы и сообщения Всесоюзного симпозиума. - Л.: Учпедгиз, 1978. - С. 162-165.

37. Потебня О.А. Мысль и язык // Слово и миф. - М.: Просвещение, 1989. - С. 145-178.

38. Сахарный Л.В. Введение в психолингвистику: курс лекций. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. - 184 с.

39. Седов К.Ф. Дискурс и личность. - М.: Лабиринт, 2004. - 320 с.

40. Сиротинина О.Б. Зависимость текста от его автора // Вопросы стилистики. Человек и текст. - Саратов: Изд-во Саратовского государственного университета, 1998. - С. 3-9.

41. Слюсарева Н.А. Теплицкая М.И. Гиперсинтаксический уровень языка и лингвистическое членение текста // Предложение и текст в семантическом аспекте. - Калинин: Изд-во Калининского университета, 1978. - С. 91-105.

42. Смирнова Н.І. Сопоставительное описание элементов русской и английской кинесической коммуникации // Национально-культурная специфика речевого поведения. - М.: Высшая школа, 1977. - С. 219-247.

43. Солганик Г.Я. Синтаксическая стилистика (Сложное синтаксическое ядро). - М.: Высшая школа, 1991. - 182 с.

44. Срезневский И.И. Мысль об истории русского языка. М.: Радуга, 1959. - С. 67-80.

45. Трубецкой М.С. Основы фонологии. - М.: Просвещение, 2000. - С. 90-121.

46. Фомина Н.А. Свойства личности и особенности речевой деятельности. - Рязань: Рязанский государственный университет, 2002. - 256 с.

47. Фрейд З. Психология бессознательного. - М.: Просвещения, 1989. - 448 с.

48. Шахматов А.А. Очерк современного русского языка. - М.: Радуга, 1941. - 309 с.

49. Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. - Л.: Наука, 1974. - 428 с.

50. Asher N., Lascarides A. Logics of Conversation. - Cambridge: Cambridge University Press, 2003. - 526 p.

51. Brazyl D. The Communicative Value of Intonation in English. - Cambridge: Cambridge University Press, 1997. - 188 p.

52. Brown G., Yule G. Discourse Analysis. - Cambridge: Cambridge University Press, 1996. - 288 p.

53. Cruse D.A. Meaning in Language. An Introduction to Semantics and Pragmatics. - Oxford: Oxford University Press, 2000. - 424 p.

54. Crystal D. A Dictionary of Linguistics and Phonetics. - Oxford: Oxford University Press, 1990. - 392 p.

55. Ellis A., Beattie G. The Psychology of Language and Communication. - London: Weidenfeld and Nicolson, 1986. - 374 p.

56. Fomenko O.G. Cognitive Aspects of Text Evolution // Cognitive Communicative Aspects of English. Abstracts. - Cherkasy, 1999. - P. 55-56.

57. Geis M. Speech Acts and Conversational Interaction. - Cambridge: Cambridge University Press, 1982. - 256 p.

58. Gьnther C., Maienborn C., Schopp A. The Processing of Information Structure // Focus: Linguistic, Cognitive and Computational Perspectives. / Ed. by P. Bosch and R. van der Sandt. - Cambridge: Cambridge University Press, 1999. - P. 18-42.

59. Nunan D. Discourse Analysis. - Harmondsworth: Penguin English Ltd., 1993. - 134 p.

60. Smith C.S. Modes of Discourse: The Local Structure of Texts. - Cambridge: Cambridge UniversityPress, 2004. - 320 p.

61. Yeryomenko T. Speech Communication in English: Phonetic Aspect. - Odessa: SCSEIO, 2003. - 219 p.

Размещено на Allbest.ru