Зовнішнє середовище організації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ

національного університету біоресурсів і природокористування україни

Ніжинський агротехнічний інститут

Факультет економіки та менеджменту

Кафедра менеджменту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Менеджмент організацій»

на тему: «Зовнішнє середовище організації»

Ніжин - 2012р.

Вступ

Розглянемо детальніше ключові аспекти менеджменту, починаючи із середовища. Хоча середовище і виходить за межі менеджменту (великого трикутника), однак воно відіграє визначальну роль у змісті управлінської діяльності. Адже менеджмент являє собою не що інше, як пристосування організації (фірми) до вимог середовища. Про це, на жаль, деякі керівники забувають, що нерідко коштує їм посади, а організації зазнають труднощі. Головна причина невміння керівників орієнтуватися у сучасному середовищі, небажання адаптуватися до децентралізованого адміністративного управління. У певному розумінні менеджмент виходить із середовища і повертається до нього Адже менеджери спочатку мають визначити вимоги споживачів, власників, постачальників, держави під час вироблення планів діяльності організації, потім треба організувати виробництво належних товарів і послуг і, нарешті, підприємство, продаючи товари (послуги), задовольняє потреби споживачів, а отримані доходи дають йому змогу виплатити заробітну плату й дивіденди, податки, розрахуватися з державою тощо. Коло замкнулося. Отже, із зовнішнім середовищем доводиться бути надзвичайно пильним і обережним. Зовнішнє середовище являє собою об'єктивні обставини, фактори, що оточують організацію в суспільстві (державі, світі), до яких вона мусить пристосовуватися. Значення зовнішнього середовища було усвідомлене наприкінці 50-х років ХХ століття. Це стало одним з найважливіших внесків системного підходу до науки менеджменту Зовнішнє оточення організації дедалі більше стає джерелом проблем для сучасних менеджерів. Власне, керівники вищих і певною мірою середніх рівнів найважливіших для суспільства організацій (ділових, освітніх, державних) під впливом різноманітних подій у світі і державі змушені зосереджувати свою увагу на середовищі, що швидко змінюється, враховувати його вплив на внутрішню будову і розвиток організації.

Що стосується зовнішнього середовища в Україні, то воно є складним і нестабільним. Зубожіння більшості населення, протистояння законодавчої і виконавчої влади, часті зміни уряду, велика кількість і слабкість політичних партій, незавершена суперечлива приватизація, залежність від інших країн в енергоносіях, поглиблення економічної кризи, вкрай несприятлива екологія, великий рівень безробіття, значна тіньова економіка, знецінення моральних якостей - все це надзвичайно ускладнює політичний та бізнесовий менеджмент.

Зовнішнє середовище - надзвичайно складний об'єкт, про який вже написано і ще буде написано багато книг, з мого боку середовище є не тільки джерелом створення політичних і бізнесових організацій, а й вирішальним фактором подальшого розвитку цих інституцій. Зміни, що постійно відбуваються у зовнішньому середовищі, змушують змінюватись і організації. Бізнесові організації припиняють випуск старої продукції і освоюють виготовлення нової, шукають нових споживачів на ринку, використовують нові технологічні процеси, розділяються на дрібніші організації, або ж, навпаки, зливаються з іншими, виходять на ринки інших країн чи припиняють діяльність на них.

Дана курсова робота - результат теоретичного та практичного обґрунтування досвіду вітчизняних та зарубіжних підприємств по вирішенню проблем які пов'язані з зовнішнім середовищем.

Мета дослідження даної роботи - це аналіз ТОВ "Промінь", як аналіз фінансово-господарської діяльності, впливу зовнішнього середовища на підприємство системи управління.

Методологічною базою курсової роботи, є праці вітчизняних та зарубіжних авторів з проблеми зовнішнього середовища та його вплив на ТОВ " Промінь ".

Інформаційною базою курсового дослідження є статут ТОВ "Промінь", статистична звітність, баланс, фінансові результати та інші документи, Конституція України, закони, постанови, та рішення Уряду які є законодавчою базою.

Характер взаємодії підприємств та держави визначений спеціальним розділом Закону України "Про підприємництво".

Державне регулювання діяльності підприємства в умовах ринкових відносин здійснюється в формі розробки та прийняття відповідного законодавства, яке регламентує окремі аспекти діяльності підприємства.

Об'єкт дослідження ТОВ "Промінь". Увага концентрується головним чином на колективному рішенні управлінських проблем підприємства, що є необхідною умовою його виживання і розвитку в умовах невизначеності. Один з найважливіших тезисів, на якому базується підхід в даній роботі - існування деякого "ядра", яке сформоване менеджментом і котре визначає реакцію підприємства на зміни в оточуючому середовищі як в адміністративній так і в діловій сфері.

Актуальність теми обумовлена тим, що ринкова система господарювання, яка склалася в Україні, передбачає необхідності перегляду форм та методів підходу до зовнішнього оточення.

Завданням курсового дослідження, потребують рішень: як впливає зовнішнє середовище на підприємство та систему управління; аналіз господарської діяльності та системи управління, ринкові напрямки перебудови системи управління тощо.

Успішність діяльності фірми залежить в великій мірі від зовнішнього середовища, тому що поряд з формуванням цільової підсистеми управління, потрібно формувати кожний компонент забезпечуючої (вхід та вихід) системи, прогнозувати динаміку факторів зовнішнього середовища підприємства.

Структура курсової роботи: вступ, три розділи, висновки та пропозиції, список літератури.

Розділ І. Ринкові особливості впливу факторів зовнішнього середовища на ефективність функціонування системи управління

1.1 Теоретичні та ринкові особливості дії факторів зовнішнього середовища

При створенні фірми підприємець повинен усвідомлювати, що майбутня його діяльність буде проходити усередині і під впливом так званого навколишнього середовища, під яким розуміється диференційована структура, що складається з зовнішнього і власного внутрішнього середовища.

Зовнішнє середовище включає всі сили і контактні аудиторії, з якими фірма зіштовхується у своїй повсякденній і стратегічній діяльності. Буквально усе, що впливає на прийняття рішень у процесі діяльності, може бути включена в це поняття. Середовище ніколи не буває стабільним. І звичайно, кожне підприємство повинно не тільки знати своє середовище і її природу змін, але і вміти реагувати на ці зміни: невдача в пристосуванні до середовища виллється в невдалий бізнес взагалі..

В економічній літературі висловлюються різні думки з приводу класифікацій середовищ фірм. Це пов'язано з тим, що для виділення середовищ необхідно визначити, які чинники є найбільш важливими з погляду впливу на положення фірми, і з якою частотою вони виявляють свій вплив.

Існує думка, що фірмі, як економічній одиниці, варто брати до уваги в першу чергу чисто економічні чинники (рівень прибутків споживачів, ставку відсотка, обмінний курс валюти, рівень безробіття), а потім, і як і допоміжні (або другорядні) соціальні, юридичні, технологічні і політичні чинники, що утворюють зовнішні середовища.

По характеристиці через широту і періодичність впливу на фірму, зовнішнє середовище розділяється на:

середовище найближчого оточення;

віддалене середовище фірми.

Оскільки виробниче підприємство визначають як систему, яка переробляє ресурси, то найближче оточення підприємства складається зі споживачів, постачальників, ринків робочої сили, фінансових інститутів, конкурентів і інвесторів. Ці групи контактують із фірмою (у різних містах) безпосередньо.

Основне (загальне) середовища, з іншого боку, складається із сил, що виявляються час від часу. На параметри цього середовища впливають соціальні, культурні, демографічні, екологічні, юридичні і технологічні. Відповідно до іншого розподілу (функціонального), стан зовнішнього середовища розділяються по їхній природі, звідси зовнішнє середовище розділяється на соціальне, економічне, політичне і технологічне. Маючи справу з кожною із них, ми повинні розуміти істотну різницю між найближчим (безпосереднім) оточенням і загальним середовищем. Тому перша класифікація не суперечить інший, а вибирається виходячи з поставленої задачі вивчення середовища фірми в загальному значені, Для поставлених цілей ми пропонуємо, з огляду на приведені рекомендації, розглядати середовище, у якому функціонує фірма, як складову умовно з мікросередовищем (внутрішнього середовища фірми і сил найближчого оточення, безпосередньо і найбільше впливових, на фінансове положення) і макросередовищем, що об'єднує більш віддалені сили і зовнішні по відношенню до фірми.

Розглянемо найближче середовище підприємницької діяльності з урахуванням двох основних моментів:

- організації бізнесу і середовище, у якому він оперує.

- процесу прийняття рішень усередині виробничої системи.

Внутрішнє середовище (мікросередовище) фірми, у якій приймаються конкретні рішення по веденню бізнесу, інтерпретується як універсальне, що не залежить від форми організації фірми. Воно об'єднує усі функціональні середовища усередині виробничої системи. Внутрішнє середовище складається з різноманітних компонентів відповідно до функціональних областей, загальними для всіх типів фірм. У фірмі, що належить одному підприємцю, усі функції виконуються одною особою, у той час як у великих організаціях вони розділені і закріплені за спеціалізованими внутрішніми структурами:

кадрова функція забезпечує виробничою робочою силою й
іншими людськими ресурсами;

фінанси і бухгалтерський облік має справу з грошовими аспектами бізнесу;

забезпечення постачанням припускає організацію процесу обслуговування виробничої системи всіма ресурсами, крім людських;

дослідження, розвиток і винаходи об'єднані в функцію (її
прийняте позначення К&О), що має справа з розвитком продукту і процесу виробництва (у динамічному і конкурентному ринку розвиток продукту є найбільше важливим чинником для виживання фірми в довгостроковому періоді);

поширення продукції означає доведення товарів і послуг до споживачів;

виробнича функція забезпечує процес виготовлення товару (надання послуг), прийняття рішень у сфері технологій, календарного планування виробництва і запасів, контролю якості;

маркетинг - особливий вид діяльності, що не ототожнюється зі збутом або торгівлею; більш точно можна було б визначити цей вид діяльності як виявлення і задоволення потреб (бажань споживача). У орієнтованих на ринок виробничих організаціях маркетинг забезпечує інтеграцію усіх внутрішніх функціональних структур для прийняття ринково-орієнтованих рішень.

Середовище виступає як спектр деяких обмежень і одночасно можливостей. Наприклад, бажання розширити діяльність фірми упирається у фінансові обмеження і ресурсні можливості підприємства.

Отже, мікросередовище фірми, що інтерпретується як спектр функціональних структур, виробляє рішення по діяльності фірми в умовах вплива на нього з боку сил найближчого оточення. Генераторами цих сил є постачальники, споживачі, робоча сила (виділена окремо як найбільше важливий ресурс підприємства), фінансові інститути, конкуренти (безпосередні, тобто фірми, що працюють у даній галузі і потенційні, що подають погрозу при вході в галузь) і інвестори. Підприємство контактує з цими силами постійно і тому повинно знати, що очікується від впливів , що обмежують, і як можна їх перебороти або змінити в зв'язку зі своїми основними концепціями по діяльності фірми в обраній місії.

Під постачальниками розуміється ціла група різноманітних за своєю природою організацій і окремих осіб, що приймають участь у процесі матеріально-технічного забезпечення виробничої і науково-технічної діяльності фірми. Серйозними обмеженнями з боку постачальників можуть бути: ціна на матеріальні ресурси, якість товарів що поставляються, послуг і сировини, умови постачань. Споживачі розділяються на декілька груп, що різняться по своїй природі: це сили, що коштують у ланцюжку просування товару до кінцевого споживача, включаючи його самого. Назвемо основні складові широкого поняття «споживач»:

1) окремі особи і домогосподарства, що одержують товари для особистого споживання, а також фірми й організації, що споживають товар для виробничого використання;

проміжні продавці (посередницькі організації), державні і громадські організації, що одержують товари для використання відповідно до сфери діяльності;

всі інші покупці (об'єднані разом в одну групу), юридичне або які знаходяться територіально за межами країни.

Звідси можуть бути виділені в окрему групу маркетингові посередники (торгові посередники, організації по транспортуванню і складуванню товару, організації по наданню маркетингових послуг, кредитне фінансове заснування). Конкуренція, як сила, що впливає на мікросереду фірми, поняття також дуже широке і має, мабуть, одне з найдужчих впливів на процес прийняття рішень. До сил зовнішнього мікросередовища підприємства, відповідно ставляться також різноманітні «контактні аудиторії», що також впливають на прийняття рішень у мікросередовищі через різноманітний рід інтересів до діяльності фірми. У цю групу сил входять:

фінансові кола, що забезпечують фірму капіталом (банки, інвестиційні компанії, брокерські фірми, інвестори);

засоби масової інформації (рекламні агентства, газети, часописи, радіо і телестанції),

державні заснування, що займаються наглядом і регулюванням виробничої діяльності, а також ті державні заснування, діяльність яких може якось відбитися на діяльності фірми;

громадські організації, цивільні групи суспільної думки та ін.;

місцеві контактні аудиторії (общини, релігійні організації та ін.);

власні службовці і робітники, що також мають власну думку і судження про діяльність фірми і можуть як позитивно, так і негативно впливати на можливість фірми досягати поставлених цілей. Своє призначення (місію) підприємство формує, досліджуючи також визначені умови і стан віддаленого зовнішнього середовища, що ми умовно назвали макросередовищем.

Приведемо деякі характеристики основних зовнішніх віддалених середовищ, що повинні враховуватися при формуванні місії фірми. У першу чергу підприємство повинно цікавити стан і розвиток соціально-демографічної структури споживчого середовища і країни в цілому. Причому інтерес повинні викликати не тільки вікова структура, прибутки та інші маркетингові перемінні, але і зміна стилю життя, класового складу товариства, смаків і переваг. Структурний склад і зміни (як дійсні, так і прогнозовані) можуть відбиватися не тільки на ринку споживачів, але і на ринку робочої сили.

Виробничі підприємства, як і всі бізнесові організації, працюють, в юридичних рамках (юридичне середовище), що регулюють їхнє поводження і дозволяють конфлікти з погляду суспільного блага. Ділові взаємовідносини оформляються контрактами, діяльність фірм охороняються законами, що також регулюють роботу фірм із позиції державних інститутів. Тому, перед тим, як створювати фірму, потрібно вивчити свої права й обов'язки всіх учасників підприємницької діяльності.

Державне і політичне середовище тісно пов'язане з економічним порядком, що склався в тій або іншій країні. У більшості країн і, зокрема, в Україні укладається економічний порядок, іменований «змішаною економікою». Цей порядок припускає сполучення централізованого управління деякими галузями національної економіки, що забезпечують економічну безпеку країни і ринкових відносин, що регулюють економічну діяльність в інших галузях.

Політичне середовище, особливо в економіці, що розвивається, безпосередньо впливає на зміну державної сфери, спроможної змінювати параметри мікросередовища підприємства як зовнішньої, так і внутрішньої.

Технологічне середовище, у якому працюють підприємства, включає технологічні можливості по виробництву продукті (тобто засіб одержання і доведення товару до споживача), можливості по одержанню сировини і комплектуючої відповідної якості, перспективи технологічних поліпшень. Це середовище має принципове значення для фірми, особливо при входженні на існуючий ринок.

Конкурентні сили галузі стимулюють процес розвитку технологічного середовища, тому що кожна конкуруюча фірма добре розуміє, що, якщо вона не зможе відповідати технологічному прогресу галузі або, ще краще, лідирувати в ньому, вона втрачає свої потенційні переваги в конкурентній боротьбі і може просто програти своїм суперникам.

Економічне середовище фірми поняття дуже широке, частково деякі питання впливу економічного середовища вже були розглянуті, оскільки: економічні відношення супроводжують абсолютно всім процесам підприємницької діяльності. Економічне середовище не знаходиться в стані спочинку, а посилює свої впливи на сферу виробництва через свої динамічні зміни, що можуть мати як негативні, так і позитивні наслідки для фірм, що оперують у цьому середовищі.

Отже, максимальна тривалість періоду безкризисного стану фірми забезпечується вибором такої місії (призначення), яка щонайкраще відповідає параметрам мікро- і макросередовища, формованим цими параметрами обмеженням і умовам економічної діяльності. Неадекватна оцінка впливу цих обмежень чи умов створює передумови для виникнення кризового стану і банкрутства фірми.

Після визначення основної концепції і головних цілей початку справи варто зупинитися на можливостях реалізації ідей, виходячи зі сформованих і майбутніх умов найближчих середовищ підприємства. Візьмемо до уваги основні чинники, що можуть вплинути на довгострокове виживання фірми:

чинники галузевої економіки й організації;

детермінанти галузевої ефективності (структура, прибутковість, ріст і т.п);

конкретизація сфери контролю фірми;

ринкове середовище;

макроекономічні чинники;

економічна поведінка фірми в інших галузях, пов'язаних по горизонтальному і вертикальному взаємозв'язку;

економічне поводження фірм на ресурсних ринках;

чинники ефективної організації і управління;

чинники узгодженості різноманітних стимулів і мотивацій.

Природа ринків, у яких фірма має намір займатися своїм бізнесом, є об'єктом для уважного вивчення з боку управлінської ланки. Продажі, прибуток і потенційні можливості росту фірми залежать від поточних і майбутніх ринкових умов конкретної галузі і суміжних із нею галузей.

Щодо проблеми «товар - споживач - розподіл» більш конкретні дослідження можуть бути зроблені на етапі висування і прийняття визначених стратегій (наприклад, маркетингових), проте визначення місії фірми також потребує деякої орієнтації підприємців у цьому питанні бажання відкрити бізнес (підприємство) є тільки персональною орієнтацією, а початок підприємницької діяльності все таки потребує вже поступової конкретизації поставлених питань, і в тому числі визначеної орієнтації серед ринків товарів, що потенційно ставляться до майбутньої діяльності і визначальної місії фірми.

Розуміння того, як фірма збирається формувати свою природу і напрямки своєї діяльності (виходячи зі сформульованої місії фірми), важливо з декількох точок зору.

По-перше, відзначимо, що напрямок діяльності фірми є, власне, продукт зовнішніх ринкових альтернатив (або обмежень) і внутрішніх чинників: ресурсів, кваліфікації персоналу, управлінських якостей і переваг.

По друге, фірмі варто мати більш-менш чітке уявлення про те, яку позицію вона збирається мати в змісті ринкового поводження і сфери інтересів бізнесу.

По-третє, вибір місії фірми і після цього ставлення своїх цілей, задач і стратегій, що являє основою для таких майбутніх важливих типів прийняття рішень у бізнесі, як, наприклад:

вибір серед декількох споживчих груп і окремих споживачів для задоволення їхніх потреб;

вибір найбільше ефективних із погляду ресурсів і витрат технології і виробничих процесів;

визначення оптимальних обсягів виробництва і місця розташування підприємств, виробітку планів дій по досягненню вершини у конкурентній боротьбі і загострення прибутковості ринкової частки;

уловлювання і вигідне використання ринкових альтернатив в умовах, що змінюються «попити - пропозиції».

Все перераховане вище дозволяє сказати, що обставина, чи є фірма процвітаючої або вона терпить невдачі, багато в чому залежить від достатності і старанності дослідження багатьох аспекти своєї майбутньої діяльності, пов'язаних із внутрішніми і зовнішніми можливостями реалізації задуманої місії фірми. Добре пророблена концепція фірми забезпечує:

можливість фірми успішно конкурувати на своєму місці на ринку;

можливості фірми домагатися конкурентних переваг;

одержання достатньої для діяльності фірми прибутку з цього погляду;

утворення власника (керуючого) фірми і його основні риси і можливості (ментальної спроможності, досвід, компетенція, характер і т п,);

різноманіття ідей і планів і їхня сумісність (продукт, засіб поширення, дислокація виробництва або офіса і т.п.);

загальна кількість фінансів і можливості їхній збільшення при початку виробництва або організації фірми;

власне місце розташування виробництва;

розмір прибутку;

розмір компанії, установка фірми на частку ринку.

Приймаючи на увагу усі вищезгадані чинники, підприємець приймає рішення про основну концепцію фірми.

З метою оптимізації впливу факторів зовнішнього середовища на ефективність функціонування підприємства, слід більш детальніше розглянути види факторів зовнішнього середовища, про що йти мова в наступному питанні.

1.2 Види факторів зовнішнього середовища та їх вплив на систему управління підприємством

Як уже зазначалося, вплив суспільства на виробництво здійснюється переважно завдяки взаємозв'язкам, які складаються, між керівництвом організації, з одному боку, а також зовнішнім та внутрішнім середовищем, з іншого боку.

Насамперед потрібно постійно вивчати і враховувати зміни в суспільстві та вимоги, що ставлять до організації споживачі, постачальники, уряд, власники та ін. Не менш важливо відчувати і тиск внутрішнього середовища, настрой персоналу, фінансовий стан організації, технологію бізнесу тощо. Утримуватися на вершині управлінської піраміди багато років під постійним тиском окремих ланок зовнішнього і внутрішнього середовища - це справді велике мистецтво.

Зовнішнє середовище будь-якої організації є дуже складаним. Тому ми лише стисло розглянемо його складів, звертаючи увагу передусім на ті аспекти, знання яких потрібні політичним лідерам та бізнесовим менеджерам. При цьому використаємо структурний, та функціональний підходи.

Структурний підхід передбачає виділення окремих сфер середовища за змістом суспільних відносин, в управлінській діяльності.

Функціональний підхід дає змогу знайти механізми взаємодії організації з середовищем. З позицій структурного підходу найпоширенішою є класифікація, відповідно до якої зовнішнє середовище включає такі основні ланки:

політико-правове середовище;

соціально-культурне середовище;

технологічне середовище;

економічне середовище;

екологічне середовище;

міжнародне середовище.

Цілком зрозуміло, що кожна з ланок зовнішнього середовища відіграє свою роль у суспільному житті.

Політико-правове середовище являє собою систему законодавчих і нормативно-правових актів, урядових і політичних організацій, законодавчої, судової і виконавчої влади, яка створює правове поле бізнесової діяльності, впливає на умови ведення бізнесу в тій чи іншій країні.

У всьому світі менеджери зважають на об'єктивність політико-правового середовища кожної країни. Але це не виключає можливостей активно на нього впливати.

Соціальне-культурне середовище - це фактори, пов'язані з населенням, рівнем його розвитку, традиціями, звичками. Значення цього середовища полягає, по-перше, у тому, що частина населення є клієнтом для більшості компаній, оскільки люди є головними покупцями. По-друге, місцеве населення для будь-якої організації виступає основним джерелом формування персоналу.

Нерідко можна почути схвальні думки про соціально-культурне середовище в Україні. Ці думки спираються переважно на високий освітній рівень населення, підприємливість, спокійну вдачу людей. Однак дане середовище погіршується. У загальному рейтингу людського розвитку (тривалість життя, рівень освіти, рівень ВВП на душу населення) Україна посідає 76-те місце з 187 держав. Варто згадати, що в 1991 роді Україна посідала 32-ге місце.

Технологічне середовище - це науково-технічні розробки й устаткування, які визначають методи виготовлення і продаж продукції (послуг, робіт) у суспільстві.

Економічне середовище включає діяльність усіх організацій у сфері бізнесу.

Екологічне середовище характеризує природне оточення організації, що являє собою, з одного бокову, джерело певних ресурсів (земля, корисні копалини, сонячне світло, повітря, вода тощо), а з іншої сторони - простір, до якого надходять результати діяльності організації.

Міжнародне середовище включає сферу відносин між окремими державами та міжнародними інституціями, що безпосередньо впливають на результати діяльності даної організації.

Фактори прямої та опосередкованої дії. З погляду функціонального підходу в зовнішньому середовищі слід вирізняти фактори прямої та опосередкованої дії.

Фактори прямої дії: постачальники матеріалів, капіталів, трудових ресурсів; закони і законодавчі органи, то безпосередньо визначають статус, напрями і механізми діяльності даної ділової організації; споживачі; власники; конкуренти.

Звичайно, виникає таке запитання, а чи доцільно виокремлювати фактори прямої дії з економічного середовища, до якого входити більшість із них? Так, доцільно, адже з чинниками прямої дії (постачальниками, споживачами, урядовими організаціями та ін.) організаціям доводитися укладати відповідні угоди. Цю діяльність здійснюють певні функціональні підрозділи фірми (відділи постачання, збуту, зв'язків з урядовими органами і громадськістю тощо). Спостережемо за змінами в середовищі в цілому й в окремих його сферах, зокрема в економіці, - це функції інших ланок (аналітичних відділів, вищого менеджменту, зовнішніх консультантів та ін.).

Отже, структурний підхід має дати чіткі уявлення про зовнішнє середовище організації. Він має значення в бізнесі передусім для вищого менеджменту, а також маркетингу і фінансів в цілому. Особливо важливим є використання структурного підходу до аналізу зовнішнього середовища для політичних організацій, органів державної влади й управління.

Слід звернути увагу на ту обставину, що фактори прямої дії становлять так зване проміжне, або цільове, середовище. Проміжним його називають тому, що воно перебуває між зовнішнім (широким) та внутрішнім середовищем, а цільовим бо саме інтереси суб'єктів цього середовища відіграють вирішальне значення під час обґрунтування цілей організації.

Справді, як визначаються цілі ділових і політичних організацій? Звичайно, це питання можна віднести до компетенції лідерів, які можуть формулювати цілі виходячи зі своїх власних уявлень.

Складові факторів опосередкованої дії: стан економіки, науково технічний прогрес; політичні і соціально-культурні зміни; вплив групових інтересів на організацію; вплив міжнародних подій або подій в інших країнах на стан справ в організації. Другою важливою складовою середовища є внутрішнє середовище, що являє собою певні обставини і фактори всередині організації, які впливають на поведінку працівників і прийняття рішень. Звичайно, обґрунтоване розуміння організації передбачає насамперед знання й внутрішнього середовища. У наш час поширеними є два підходи для дослідження внутрішнього середовища: широкий (комплексний) і вузький (людський). До широкого підходу включаються як матеріально-речові, так і людські фактори, а до вузького - акцент робиться на людських чинниках.

Враховуючи вищезгадане, слід також акцентувати увагу на дослідженні системи та показників господарсько-фінансової діяльності підприємства, що є також передумовою розробки напрямків вдосконалення системи управління об'єкту дослідження.

Розділ ІІ. Взаємодія організації з зовнішнім середовищем

2.1 Формулювання загальної мети та визначення організаційної структури ТОВ "ПРОМІНЬ"

Організація, по визначенню, це - група людей з усвідомленими загальними цілями. Організацію можна розглядати як засіб досягнення цілей, який дозволяє людям виконувати колективно те, що вони не можуть виконати індивідуально. Основна загальна мета організації, що є чітко визначеною причиною її існування, визначається як її місія. Цілі розробляються для здійснення цієї місії.

Питання про цілі існування організації не таке вже і просте, як може виявитись з першого погляду. Якщо виходити з того, що досягнення мети, як правило супроводить активні дії, то вона повинна бути корисною даному суб'єкту інакше витрати на її досягнення будуть марними, що само по собі не має здорового глузду.

В системі управління організацією мета виконує ряд важливих функцій:

1) Мета відображає філософію організації, концепцію її діяльності та розвитку.

2) Цілі знижують невизначеність поточної діяльності, як організації так і особистої людини, встановлюючи для них орієнтиром навколишньому світі, сконцентруватись на досягненні бажаних результатів, регулювати власну поведінку в цілому.

3) Цілі складають основу критеріїв для виділення проблеми, прийняття рішень контролю та оцінки результатів діяльності, направленої на їх реалізацію, а також матеріального і морального заохочення працівників організації, які в найбільшому ступені показали позитивні результати.

4) Цілі, особливо значущі, не залежно від того реальні вони чи ілюзорні єднають навкруги себе ентузіастів, які беруть на себе зобов'язання і застосовують зусилля для їх виконання .

5) Цілі служать виправданню в очах суспільства необхідності і законності існування даної організації, особливо якщо її діяльність є причиною подій наприклад, забруднення навколишнього середовища.

Значення відповідної місії, яка формально виражена і ефективно представлена співробітниками організації, неможливо перебільшити. Формулювання місії організації повинно визначати:

а) задачі фірми з точки зору її основних послуг або виробів, її основних ринків і технологій. Іншими словами, якою підприємницькою діяльністю займається фірма;

б) зовнішнє середовище по відношенню до фірми, що визначає робочі принципи фірми;

в) культуру організації.

Визначимо для прикладу місію конкретного підприємства. Для аналізу пропонується розглянути Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ".

Природно-економічні умови. ТОВ “Промінь” розташоване в південній частині Новгород-Сіверського району, Чернігівській області, в селі Будо-Вороб'ївське, на віддалі 220км від обласного центру і 45 км від районного центру, з яким з'єднується асфальтовою дорогою.

В ТОВ “Промінь” функціонує молочно-товарна та свино-товарна ферми, тракторна та рільнича бригади, ремонтна майстерня. Землекористування господарства являє собою розкидані масиви. В господарстві на 1.01 2012 року склалася така структура земельних угідь:

Всього сільськогосподарських угідь 1826 га

в тому числі: рілля 771 га

сінокоси 410 га

пасовища 645 га

Отже, коефіцієнт розораності сільгоспугідь становить 0,42, що є не досить високими показниками.

За внутрігосподарським землевпорядкуванням на орних землях виділено польову, ґрунтозахисну сівозміни.

Рельєф території, на якій розташоване господарство, переважно рівнинний. Сільськогосподарське підприємство знаходиться в лісовій зоні. Клімат цієї зони помірно - континентальний літо тепле, зима помірно холодна. Середньорічна температура +80С. Землі господарства розташовані у зоні достатнього зволоження, середньорічна кількість опадів досягає 450 - 500мм.

Сніговий покрив нестійкий. Вегетаційний період для сільськогосподарських культур сягає 180 - 190 днів. Сума активних температур дорівнює 2400 - 28000С за рік.

В господарстві перевантажують дерново-підзолисті і торфово-болотні ґрунти. Весняно-польові роботи в господарстві починаються на початку квітня. Земляні угіддя, їх структура, а також грунтовокліматичні умови сприяють помірному розвитку виробництва сільськогосподарської продукції. Підвищенню урожайності сприяє значна кількість опадів, достатня частина яких припадає на період вегетації сільськогосподарських культур.

До господарства веде асфальтна дорога від траси Чернігів - Гремяч. Внутрішньогосподарські дороги частково асфальтовані. ТОВ “Промінь” зв'язане з навколишніми селами Новгород-Сіверського району мережею доріг та трасою.

Управління підприємством здійснюється Директором Товариства Олексієнко Валерієм Васильовичом.

Трудові відносини Товариства з своїми працівниками регулюються Законодавством України про працю з урахуванням особливостей, що визначені трудовим договором. Прийом та звільнення працівників, оплата їх праці та інші питання трудових відносин входять до компетенції Директора Товариства.ТОВ "ПРОМІНЬ" було створено в 1998 році. Товариство є самостійним підприємством, має свій самостійний баланс, розрахунковий та валютний рахунки, але підпорядковується директору і не є державним підприємством.

Місія ТОВ "ПРОМІНЬ" визначається його основними завданнями та його функціями, а саме :

* надання транспортних та побутових послуг, організація ремонту автомобілів;

* постачальне - збутова діяльність;

* заготівля, виробництво, реалізація сільськогосподарської продукції, тваринництво. Основною діяльністю стали заготівля, продаж, виробництво с/г продукції.

Аналіз системи у правління ТОВ "Промінь". Органи управління та контролю підприємством. Вищим органом підприємства є збори. Збори правомочні приймати рішення з будь-яких питань діяльності підприємства.

Учасники мають кількість голосів по кількості їх часток у фонді.

До виключної компетенції зборів належать:

* визначення основних напрямків діяльності підприємства;

* затвердження планів та звітів про їх виконання;

* обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;

* затвердження річних результатів діяльності. Спочатку року директор ТОВ «Промінь» видає наказ про затвердження штатного розкладу та про посадові оклади.

Директор підприємства:

* затверджує поточні плани діяльності підприємства! заходи, що є необхідними для вирішення його завдань;

* затверджує щорічний кошторис, штатний розклад , посадові оклади співробітників апарату, встановлює показники, розмір та строки їх преміювання;

* встановлює ціни на продукцію ї тарифи на послуги.

* затверджує нормативні акти, що визначають відносини в підприємстві;

* приймає на роботу і звільняє з роботу працівників підприємства, застосовує до них заходи заохочення і накладає стягнення;

* подає на затвердження зборів річний звіт та баланс підприємства, забезпечує виконання рішення зборів;

* приймає рішення щодо інших питань діяльності підприємства.

Також директор має право:

* розпоряджатися майном підприємства в межах що визначені зборами;

* без довіреності діяти від імені підприємства репрезентувати його у всіх установах, підприємствах і організаціях;

* укладати будь-які угоди та юридичні акти;

* контролювати фінансово-господарську діяльність підприємства;

Менеджер робить цілеспрямований вплив на діяльність усіх працівників організації для успішного досягнення встановлених ними ринкових цілей у змінному середовищі шляхом ефективного використання наявних ресурсів.

Бухгалтер веде облік всіх фінансових операцій, обраховує товарно-грошові звіти, проводить операції по касі, банку, проводить видачу на контроль підзвітним особам, підготовлює звіти в податкову інспекцію та другі контролюючі органи. Готує баланс по ТОВ «Промінь», який відображає повністю діяльність організації.

Фінансові операції - бухгалтер підготовлює платіжні доручення для перерахування коштів постачальникам («Новгород-Сіверський сирзовод», фірма «Дайна», і т.д.) та іншим суб'єктам з якими підприємство «Промінь» контактує.

Товарно-грошові звіти. Бухгалтер контролює рух товарно-матеріальних цінностей, постачання товарів на підприємство, оприходування матеріально-відповідальними особами та контроль за цими цінностями та здачу і виручку, що відображається у товарно-грошових звітах. Бухгалтер здійснює здачу виручки в банк. Крім того здійснює підзвіт по банку коштів для заготовки с/г продукції та на господарські витрати. Також контролює терміни використання коштів відповідальними особами (на заготовлі с/г продукції 10 календарних днів, на господарські потреби 1 календарний день). Всі операції по касі та банку відображаються на окремих рахунках балансу.

Баланс - бухгалтер всі операції по господарській діяльності відображає в статтях балансу, який здається в податкову інспекцію, кожного двадцятого числа після звітного періоду, крім того бухгалтер повинен подати декларацію в податкову інспекцію по прибуткам, що являється основою для сплати податна на прибуток . Крім основної роботи бухгалтер проводить кадровий облік всіх працівників (трудових книжок, прийом, звільнення працівників і т.д.). Підприємство ділиться на дві пов'язані між собою системи: керуєму та керовану.

Керуєма система, або суб'єкт управління представлена на нашому підприємстві директором і начальниками відділів.

Керована система, або об'єкт управління ТОВ "Промінь" постачальники і робочі по складу.

Система спільної праці - є необхідною для досягнення певної мети, кількості і якості пропорцій окремих видів праці, їх спільні зв'язки у процесі торгівлі. Пропорції окремих видів праці залежать від об'ємів роботи, її складності і других особливостей.

Економічна система підприємства виражає - єдність економічних процесів, а також економічні зв'язки всіх сторін діяльності підприємства. Вона вирішує задачу всебічного використання можливостей усіх систем в діяльності підприємства для підвищення його економічного ефекту і отримання прибутку.

Усі перераховані системи взаємозв'язані і тільки в цілому складають підприємство, як систему. Система управління підприємством включає організаційну структуру підприємства принципи і методи управління підприємством, стиль керівництва.

Щоб мати повну картину про систему управління ТОВ «Промінь» розглянемо методи управління підприємством.

Методи управління - це способи здійснення функцій управління, що забезпечують досягнення встановлених цілей. Виділяють 4 основні групи методів управління: економічні адміністративні, соціальні та психологічні.

На ТОВ "Промінь" керівник використовує в своїй роботі з підлеглими демократичний стиль керівництва, а так як керівник використовує цей стиль, то на підприємстві він являється еталоном, хоча виходячи з реальних ситуаціях слід інколи використовувати і автократичний стиль керівництва директору підприємства.

Традиційним показником статистики людських ресурсів є середній вік, що розраховується як сума віку всіх співробітників, розділена на кількість працівників. Але цей показник не є достатньо інформативним. Більш продуктивним є надання вікової структури (Таблиця 1) шляхом групування за віком

Таблиця 1 Вікова структура ТОВ «Промінь» станом на 1.01.2012р.

Показники віку	Кількість працівників	У % до загальної кількості
Молодше 20 років	2	3,3
20-30 років	6	10
31-40 років	10	16,7
41-50 років	38	63,3
Старше 50 років	4	6,7
РАЗОМ	60	100

Із таблиці видно, що на вікову групу "41-50 років" приходиться найбільша відсоткова частка - 63,3%.

Аналогічно віковій структурі аналізуємо склад робочої сили за статтю та стажем роботи (Таблиця 2).

Таблиця 2

Структура ТОВ «Промінь» за статтю працівників на 1.01.2012 р.

Стать	Кількість працівників	У % до загальної кіль-ті
Чоловіча	42	70
Жіноча	18	30
РАЗОМ	60	100

З даної таблиці можна зробити висновок, що в ТОВ «Промінь» працівники переважно чоловічої статі.

Для ефективної роботи організації важливо чітко і ясно визначити функціональні обов'язки і повноваження, а також їх взаємовідношення. Існує три метода визначення обов'язків і повноважень і їх передачі в рамках організації. Кожен співробітник повинен розуміти, що очікують від нього, якими повноваженнями він володіє, якими повинні бути його взаємовідносини з іншими співробітниками.

Таблиця 3. Якісний склад працівників ТОВ «Промінь» за стажем роботи на даному підприємстві на 1.01.2012р.

Стаж роботи	Кількість працівників	У % до загальної кіль-ті
Менше 1-3 року	14	23,3
3-5 роки	6	10
5-10 років	30	50
Більше 10 років	10	16,7
РАЗОМ	60	100

Вище наведена таблиця 6 свідчить про те, що половина працівників (50%) працює на даному підприємстві від 5 до 10 років. Це задовільний показник.

Управління персоналом завжди належало до вирішальних чинників забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств.

В умовах подальшого реформування аграрного сектора економіки і становлення ринкових відносин, неминучим є розвиток ситуації в бік зменшення чисельності працюючих в сільськогосподарських підприємствах, що негативно впливає на якісний склад працівників. Якісні характеристики кадрового потенціалу залежать, перш за все, від рівня соціально-економічного розвитку і фінансово-господарських можливостей учасника аграрного ринку (табл. 4).

Таблиця 4

Показники соціально-економічного і фінансово-господарського розвитку ТОВ «Промінь»

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Середньорічна чисельність працівників, зайнятих у сільськогосподарському. виробництві, осіб	64	64	60
Вироблено валової продукції в порівнянних цінах 2005 р. на середньорічного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, грн.	19602	16314	20298
Витрати на оплату праці середньорічного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, грн.
за рік, всього	6000	7468,75	8885,2
в середньому за місяць	500	622,39	740,43
Отримано чистого прибутку на середньорічного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, грн.	3943,75	5940,23	7798,36

Дані таблиці вказують на те, що вартість валової продукції в розрахунку на працівника і рівень оплати праці в 2011 р. зросли порівняно з 2009 р., але це деякою мірою пов'язано зі зменшенням чисельності працюючих. Рівень зарплати не забезпечує високої купівельної спроможності селянина, що в сукупності з іншими факторами знижує у вже працюючих і потенційних кандидатів на заміщення вакантних посад, а також у молоді, яка обирає сільськогосподарську професію, мотивацію до праці в сільському господарстві.

Варто зазначити, що система управління персоналом більшості сільськогосподарських підприємств взагалі й, зокрема, досліджуваного підприємства не відповідає вимогам сьогодення. Вона є недієвою та неефективною. Тому одним із завдань менеджменту сільськогосподарських підприємств є стабілізація та покращення ситуації по відношенню до формування і розвитку кадрового потенціалу.

Як джерело отримання інформації схема може бути використана в рамках ознайомлення з діяльністю і структурою управління підприємством, а також в якості додаткового наочного матеріалу при вивченні посадових інструкцій, її можна використовувати в якості основи для можливої реорганізації або модифікації структури організації.

Ефективне, вдале управління набуває все більшої значимості, зростає роль керівника. За умов планової моделі господарювання вільний маневр у господарській діяльності був неможливий і малоефективний. При ринковій
моделі господарювання (підприємство "Промінь" має колективну форму власності) підприємства стають вільними в здійсненні господарської діяльності. ТОВ «Промінь» функціонує на принципах самоокупності, самофінансування, вільного підприємництва та конкуренції. Це викликає до життя підприємливість, засновану на здоровому глузді та кмітливості, що посилює значення управління і роль керівника.

Організаційна структура - це форма системи управління, яка визначає
склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів

ТОВ " Промінь " має лінійно-функціональну організаційну структуру управління. Воно спирається на розподіл повноважень та відповідальності по функціям управління та прийняття рішень по вертикалі. На ТОВ «Промінь» управління організоване за лінійною схемою, а функціональні відділи апарату управління підприємством лише допомагають лінійним керівникам вирішувати управлінські завдання, при цьому лінійні керівники ТОВ «Промінь» підпорядковані керівникам лінійних відділів апарату управління.

Організаційна структура стає більш міцною і життєздатною тільки втому випадку, коли в організації встановлюється чітка взаємодія між дорученнями керівництва, тобто коли власний прояв управлінських дій головного керівника здійснюється по всій вертикалі.

Виходячи з досліду ТОВ «Промінь» застосовує такі формальні правила управління :

1) розподіл праці і розподіл офіційних зобов'язань серед співробітників;

2) координація усіх функцій, щоб організація могла діяти, як єдине ціле .

Це дозволяє працівникам визначити своє місце в організації, завдяки чому вони спільно можуть працювати над досягненням цілей товариства "Промінь".

Як вказує досвіт структура любої організації поділяється на 2 види формальна та не формальна.

При формальній організації являє собою механізм саморегуляції.

Під неформальною організацією розуміється сукупність особистих контактів і взаємодій, а також асоціативні групи людей - спонтанна система контактів, в такій організації відсутні єдині цілі, однак вона досягає важливих результатів оскільки взаємодія людей заснована на їх особистих цілях та симпатіях.

2.2 Основні аспекти організаційного процесу ТОВ "ПРОМІНЬ"

Організаційна структура - це не застигла форма. Оскільки організаційні структури застосовуються на планах, то суттєві зміни в планах можуть викликати відповідні зміни в структурі. В діючих організаціях до процесу зміни організаційної структури слід ставитися як до реорганізації, так як цей процес, як і всі функції організації, нескінченний. На сьогоднішній день організації, що успішно функціонують регулярно оцінюють міру адекватності своїх організаційних структур, і змінюють їх так, як цього вимагають зовнішні умови. Вимоги зовнішнього середовища, в свою чергу, визначаються в ході планування і контролю.

Отже виходячи з досліджень, товариство "Промінь" належить до лінійно-функціональної структури управління.

Лінійно-функціональна структура управління ТОВ “Промінь” має наступний вигляд.

Рис. 1. Лінійно-функціональна структура управління

Керівником товариства є Олексієнко Валерій Васильович, головний бухгалтер - Ахременко Катерина Григорівна, начальник економічної служби Міцук Алла Михайлівна, заступник директора з виробництва Цвіль М.М.

Відомо, що організація - це процес створення структури підприємства, яка дає можливість людям ефективно працювати разом для досягнення його цілей. Існує два основних аспекти організаційного процесу. Одним з них є поділ організації на підрозділи відповідно цілям і стратегіям, а інший , більш фундаментальний - взаємовідносини повноважень, що пов'язують вище управління з нижчими рівнями працюючих і забезпечують можливість розподілу і координації задач.

Концепція влади стверджує, що можна вимагати виконання чого-небудь від іншої людини. Розглянемо це на прикладі ТОВ "Промінь". Директор ТОВ «Промінь» є початком лінії влади в діях організації, але є засновник, тобто Директор фірми підлеглий до Засновника.

Директор може наймати працівників і за власним рішенням також наділяти їх владою. Але це влада іншого рівня. Вони підпорядковуються йому і реалізують свої повноваження, які не виходять за межі його повноважень.

Інженеру з охорони праці та техніки безпеки підпорядковуються у межах його прав, що передбачені посадовою інструкцією, існуючі в організації структурні підрозділи. Він має право зупиняти роботу дільниць, машин, механізмів у разі порушення, які становлять загрозу життю або здоров'ю працюючих.

Кожний підлеглий повинен виконувати поставлені перед ним завдання і періодично звітувати за їх виконання. Кожна посада в ієрархії управління наділяється конкретними правами. Перетин областей влади і повноважень не повинно бути. Якщо працівник не впевнений хто є його начальником, він буде спантеличеним, його праця буде непродуктивна, він буде плутатися в даних йому вказівках. Це призводить також до зниження відповідальності, тому що завжди можна пояснити невиконання роботи протиріччям вказівок, непогодженістю термінів і т.д. Тому в даній організації спостерігаємо три чіткі рівні відповідальності: директор відповідальний перед Засновником , перед директором відповідальні начальники структурних підрозділів, а перед начальниками структурних підрозділів несуть відповідальність їх підлеглі.

Чіткий розподіл відповідальності є важливим принципом організації.

Аналізуючи ступінь делегування повноважень в ТОВ «Промінь» бачимо, що Засновник делегує повноваження директорові ТОВ «Промінь», що виражається в наданні права діяти від імені на основі діючого "Положення про ТОВ «Промінь» без окремого доручення на це, по питаннях, що відносяться до компетенції ТОВ «Промінь». Повноваження передаються директорові разом з відповідальністю за виконання накладених на кого завдань, директор делегує повноваження головному бухгалтеру, економісту, інженеру з охорони праці, інспектору по кадрам, та начальнику відділу виробничо-технічного забезпечення і групи по ремонту обладнання в межах їх функцій, обов'язків і відповідності, а вони в свою чергу передають їх своїм підлеглим. Таким чином директор розподіляє серед співробітників велику кількість завдань, які повинні бути виконані для досягнення цілей всієї організації, що передбачені діючим "Положенням про ТОВ «Промінь». Така передача повноважень називається лінійними повноваженнями. Керівник, що має лінійні повноваження, має також право приймати певні рішення і діяти у визначених питаннях без погодження з іншими керівниками в тих межах, які встановлені організацією і передбачені посадовими інструкціями та положеннями про відділ.

Розглянемо також функціонування організації щодо прийняття рішень. Від процесу та швидкості прийняття рішень залежить взаємовідносини певних структурних підрозділів.

Так як одним з основних завдань ТОВ «Промінь» у здійснення комерційно-посередницької діяльності то діяльність організації безпосередньо пов'язана з одержанням прибутку і забезпеченням рентабельності кожного підрозділу. Вирішення проблем пов'язаних з цим завданням потребують персоналізації рішень.

2.3 Аналіз функцій маркетингу та торгової діяльності організації

Аналіз зовнішнього середовища в цілому дозволяє виявити чи має підприємство внутрішні сили, щоб використати можливості, які внутрішні слабкі місця можуть ускладнити майбутні проблеми, які пов'язані з зовнішніми непередбаченостями. Метод, який використовують для діагностики внутрішніх проблем називають управлінським дослідженням, яке базується на комплексному дослідженні різних функціональних зон організації і в залежності від поставленої задачі може бути методично простим або складнішим.

Для виявлення внутрішніх слабких місць проаналізуємо дві функціональні зони - маркетинг і торгівлю.

При аналізі функцій маркетингу було виділено п'ять основних елементів: конкурентоздатність, збут, реклама, просування продукції, прибуток.