Дослідження процесу організації праці на підприємстві

ТМ «Ніжин»

ТМ «Верес»

ТМ «Господарочка»

Рис. 2.1. Радар конкурентоспроможності

Розраховуємо площу кожного многокутника та визначаємо конкурентоспроможність Корпорації СКМ та конкурентів.

Ксп ТМ «Ніжин» = 9•8+8•9+9•8+8•7+7•8+8•9+9•5+5•9 = 441

Ксп ТМ «Верес» = 8•6+6•6+6•6+6•6+6•7+7•6+6•6+6•8 = 294

Ксп ТМ «Господарочка» = 258

Отже, за методом побудови радару конкурентоспроможності досліджуване підприємство має многокутник з найбільшою площею, тому і найвищу конкурентоспроможність на ринку. Успіх компанії, відповідно до даної методики, пояснюється високоякісною продукцією.

Існуючі канали збуту на підприємстві передбачають два основних методи збуту:

- прямий - виробник безпосередньо збуває продукцію покупцям;

- побічний - збут організований через незалежних посередників;

В залежності від контрагента підприємством використовується однорівневий та дворівневий канали реалізації.

Рис. 2.2. Однорівневі канали реалізації

Рис .2.3. Дворівневі канали реалізації

ТД «Ніжин» робить все можливе для зміцнення взаємовигідних відносин з партнерами. Це стосується і співпраці із закордонними оптовими покупцями. Кваліфіковані співробітники торгового дому не тільки надають вичерпну інформацію про бренд «Ніжин» і компанію в цілому, а й прагнуть допомогти партнеру максимізувати його прибуток від роботи з торговою маркою «Ніжин».

ТД «Ніжин» надає посильну всебічну підтримку: забезпечує інформаційними матеріалами, організовує різноманітні маркетингові заходи, впроваджує мотиваційні програми та програми лояльності, надає знижки на певні товари в акційний період, розміщує рекламні матеріали.

Докладаються всі зусилля, щоб використовувати різні маркетингові інструменти, як на українському ринку, так і на зарубіжних ринках. Періодично проводяться акції для кінцевих покупців у великих зарубіжних торгових мережах, таких як X5 Retail Group, Діксі, Вікторія, Стрічка, Auchan Group, Білла, Метро, ТESCO, Євроопт, Maxima, Rimi, Selver.

Закордонним дистриб'юторам також надається допомога в просуванні продукції ТМ «Ніжин» на місцевих ринку. Компанія надає буклети, спільно з партнерами організовує акції та промо-заходи, пропонує гнучку систему знижок. Крім того, за бажанням дистриб'ютора виготовляється і розміщується зовнішню, внутрішню рекламу та рекламу в ЗМІ.

У рамках міжнародного маркетингу компанія приймає участь у міжнародних виставках, на яких ТМ «Ніжин» здобула 11 нагород, серед яких золото на міжнародних конференціях у Парижі, Мадриді, Франкфурті, Гран-прі Міжнародного конкурсу «Кращий продукт 2003» ProdExpo 2003. Серед останніх нагород - золота медаль Міжнародного професійного дегустаційного конкурсу «Продукт року 2011» World Food Moscow 2011 та золота медаль професійного дегустаційного конкурсу «Продукт року 2012» у рамках Міжнародної виставки ProdExpo 2012. 16 січня продукція ТМ Ніжин була представлена на Вечорі українського агробізнесу у рамках Міжнародної Виставки-ярмарку «Зелений тиждень 2015» у м. Берлін (ФРН).

РОЗДІЛ ІІІ. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Активами підприємства називається все, що має вартість, належить підприємству та відображається в його балансі. Аналізуючи активи підприємства, потрібно визначити їх склад, структуру та оцінити зміну в них.

Таблиця 3.1.

Структура активів підприємства

Аналізуючи склад активів підприємства, слід зазначити, що найбільшу питому вагу станом на кінець 2014 року становили основні засоби - 36,2% підприємства, короткострокові банківські депозити (близько 13,2%), а також витрати майбутніх періодів (11,5%).

Рис. 3.1. Питома вага елементів активів підприємства станом на 31 грудня 2014 року

*Складено за даними фінансової звітності підприємства

Оцінюючи зміни в активах підприємства, то на 31 травня 2012 року вартість майна в розпорядженні підприємства становила 1052,788 тис. грн.. Розглянувши 2013 і 2014 роки, можна зробити висновок, що майно підприємства збільшилося на 460,91 тис. грн., що становить приблизно 78%-й приріст. Це зростання відбулося за рахунок збільшення основних засобів на 200,318 тис. грн. (з 180,952 до 381,27 тис. грн.). Короткострокові банківські депозити зросли на 51,6 % (з 92,315 до 139,906 тис. грн.).

Рис.3.2. Активи компанії

*Складено за даними фінансової звітності підприємства

Отже, загальний аналіз структури активів показав, що збільшення загальної кількості активів відбулось в основному завдяки збільшенню основних засобів, а також короткострокових банківських депозитів, що свідчить про стабільний розвиток. В цілому, дана тенденція є позитивною і засвідчує високоефективну діяльність підприємства.

Після початкової оціни земля і будівлі, споруди й машини, автотранспортні засоби, інструменти та пристрої обліковуються за справедливою вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації (за виключенням землі, яка не амортизовується) та збитки від знецінення визнаються після дня проведення переоцінки. Оцінки проводяться часто, щоб переконатися, що справедлива вартість переоцінених активів істотно не відрізняється від їх балансової вартості. Ремонт і технічне обслуговування відносяться на витрати по мірі їх виникнення.

Амортизація нараховується на основі прямолінійного методу протягом корисного терміну використання.

Таблиця 3.2.

Корисний термін використання основних засобів підприємства

Згідно з консолідованим Звітом про рух грошових коштів у 2013 році амортизаційні відрахування становили 0,407 тис. грн. У 2014 році вони зросли на 39,2% і становили 0,799 тис. грн.

Для аналізу господарсько-фінансової діяльності розглянемо величину прибутку, як основного показника діяльності підприємства, та динаміку цього показника протягом останніх років.

Рис. 3.3. Чистий прибуток

*Складено за даними фінансової звітності підприємства

Аналіз діяльності підприємства в період з 2012 до 2014 року свідчить про збільшення чистого прибутку на 124,1% з 75,092 тис. грн.. у 2012 до 168,292 тис. грн. у 2013 році, що є дуже значним зростанням. У 2014 році чистий прибуток підприємства продовжує збільшуватися і приріст становить 1,6% (з 168,292 тис. грн. у 2013 році до 171,148 тис. грн.. у 2014 році). Проаналізувавши наведений вище графік, можна чітко від слідкувати тенденцію до зростання, що засвідчує успішну діяльність підприємства.

Показники фінансового стану підприємства з даних балансу розраховані в табл. 3.7.

Таблиця 3.3.

Показники фінансового стану з даних балансу*

* Джерело: складено за матеріалами звітності підприємства

Коефіцієнт загальної ліквідності показує частку поточних зобов'язань, яка може бути покрита поточними активами. Аналіз показав відхилення від норми в 2012 і 2013 роках, однак у 2014 році положення стабілізувалося. Таким чином, у 2014 році на 1 грн. зобов'язань припадало 1,135 грн., що є повністю достатнім для покриття. Отже, підприємство може з надлишком погасити всі короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів.

Рис. 3.4. Динаміка показника загальної ліквідності.

Рис. 3.5. Динаміка показника абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість, показує яку частину короткострокових пасивів підприємство може одномоментно погасити.

Коефіцієнт поточної ліквідності - коефіцієнт, який характеризує загальну забезпеченість підприємства власними коштами для ведення господарської діяльності та своєчасного виконання термінових зобов'язань. Даний коефіцієнт більший за норму, що означає спроможність підприємства самостійно підтримувати господарський процес.

Рис. 3.6. Динаміка показника поточної ліквідності.

Коефіцієнт фінансування, тобто співвідношення власних і залучених коштів є найбільш загальною оцінкою фінансової стійкості підприємства.

Рис. 3.7. Динаміка показника фінансування.

Його значення протягом розглянутого періоду знаходиться в межах норми. На кінець 2014 року становило 1,301. Це означає, що на 1 грн. власних коштів припадає 1,301 грн. позичених.

Коефіцієнт маневрування визначає відношення вільних обігових коштів до власного капіталу. Протягом 2012-2014 років коефіцієнт знаходився у рекомендованих межах 0,25-0,9. Отже, власний капітал має значну частку обігових коштів, що є позитивною ознакою в діяльності підприємства.

Рис. 3.8. Динаміка показника маневрування.

маркетинговий стратегічний управління організаційний

Коефіцієнт фінансової незалежності характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових джерел. У 2014 році в кожній одиниці вкладених активів підприємства 0,56 одиниць складають власні кошти. Це свідчить про високу платоспроможність підприємства, однак зменшення показника у 2014 році з 0,717 до 0,565 говорить про збільшення залежність підприємства від зовнішніх джерел.

Рис. 3.9. Динаміка показника фінансової незалежності.

Коефіцієнт покриття інвестицій показує, яка частина інвестицій підприємства фінансується за рахунок власних коштів і довгострокових боргових коштів, тобто за рахунок стійких джерел. Показник знаходиться у рекомендованих межах 0,75-0,9. У 2014 він становив 0,838, що є привабливим для інвесторів. Тенденція до збільшення коефіцієнту говорить про зменшення ризику інвестицій у підприємство.

Рис. 3.10. Динаміка показника покриття інвестицій.

Коефіцієнт інвестування показує наскільки джерела власних коштів покривають інвестиції. Коефіцієнт за період 2012-2014 років знаходиться у межах норми, однак за минулий рік він зменшився з 2,262 у 2013 році до 1,441 у 2014 році, що свідчить про зменшення інвестицій на формування оборотних засобів.

Рис. 3.11. Динаміка показника інвестування.

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні показує частку коштів, інвестованих в основні засоби у валюті балансу. За рік частка збільшилася з 0,306 у 2013 році до 0,306 у 2014. Так як обсяги реалізації зростають, то збільшення частки основних засобів в активах підприємства є позитивним для ефективної господарської діяльності.

Рис. 3.12. Динаміка показника реальної вартості основних засобів у майні.

Коефіцієнт покриття балансу характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року. Значення його за даними балансу у 2013 році складало 3,137, а у 2014 році - 3,060. Якщо коефіцієнт сягає вище 1, то це свідчить про те, що підприємство має можливість своєчасно ліквідувати борги.

Рис. 3.13. Динаміка показника покриття балансу.

Рис. 3.14. Динаміка показника забезпечення власними коштами.

Коефіцієнт забезпечення підприємства власними коштами показує частку власних засобів, не вкладених в необоротні активи, в оборотному капіталі, а також можливість перетворення активів у ліквідні кошти.

Норма означає, що підприємство для ефективного функціонування має вкладати в оборотні кошти приблизно 10% власного капіталу. Протягом 2009 року коефіцієнт був 0,583, що становить половину норми, у 2013 він становив 0,523. Різке зменшення показника до 0,096 у 2014 році свідчить про те, що підприємство вкладає недостатньо власного капіталу в оборотні кошти.

Показник фінансового лівериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань. Значення показника - від 0,102 в 2012 році до 0,483 у 2014 свідчать про ймовірність довгострокового фінансового ризику.

Рис. 3.15. Динаміка показника фінансового ліверіджу.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів показує кількість оборотів обігових коштів за період. Протягом року він зріс з 0,785 2013 році до значення до 0,819 2014. Дана тенденція є негативною для підприємства, оскільки свідчить про зменшення частки виручки в обігових коштах.

Рентабельність власного капіталу показує потенційні можливості розширення діяльності підприємства, ефективне використання активів, створених за рахунок власного капіталу. Протягом 2013 року спостерігається значне збільшення коефіцієнта майже у 2 рази. При цьому, спостерігається його зниження з 0,320 у 2013 році до 0,264 у 2014 році. Однак показник знаходиться на високому рівні, що говорить про ефективне використання ресурсів та розширення діяльності підприємства.

Рис. 3.16. Динаміка показника прибутковості власного капіталу.

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що підприємство «ТД Ніжин» є платоспроможним, фінансово стійким, незалежним від зовнішніх джерел. Всі поточні зобов'язання підприємства можуть погашені за рахунок поточних активів.

РОЗДІЛ IV. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА Й УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Основною метою діяльності ТД «Ніжин» є реалізація продукції, яка виготовлена на ТОВ «Ніжинський Консервний Завод».

Уся продукція ТМ «Ніжин» виробляється лише зі свіжих українських овочів, вирощених у літній період. Здійснюється суворий контроль усього процесу виробництва, якості сировини та готового продукту.

Підприємство оснащене новим обладнанням з Угорщини, Нідерландів, Німеччини, Іспанії, новітніми лініями з переробки сільськогосподарської продукції. Стародавня рецептура й секрети консервування дозволяють створити смак, який не повторює жодна марка.

Управлінню підприємством притаманні всі ознаки «Школи підприємництва», яку виділив в своїй класифікації Генрі Мінцберг.

Школа підприємництва відноситься до описових (дескриптивних) шкіл, особливістю яких є формування стратегії та її здійснення розглядається як динамічний процес.

Вона розглядає стратегічний процес виключно через призму однієї особи - керівника. В ній наголошується на важливості притаманним лише особистості явищам: інтуїції, здоровому глузді, мудрості, досвіді і проникливості. На цьому базисі формується бачення стратегії як перспективи, що практично тотожна такому інтуїтивному феномену як бачення.

Саме така особливість, розгляд стратегічного планування і перспективи не як результату колективної праці, а виключно дітищу голови організації. Таким чином, уся організація впадає в залежність від керівника та його особистісних характеристик. Він повністю перебирає на себе владу приймати рішення та функції взаємодії з навколишнім середовищем.

Уся концепція школи підприємництва формується навколо «бачення» - уявленні про стратегію, що народжується або відображається в свідомості керівника організації. Саме передбачення як результат бачення і надихає та дає розуміння того, що має бути зроблене. Такий підхід складно назвати чітким планом, оскільки за своєю формою це є лише результатом суб'єктивних відчуттів однієї особи. Проте, завдяки такій своїй особливості, така форма стратегічного управління є досить гнучкою в порівнянні з іншими і легко адаптується до умов, що постійно змінюються. Цій школі характерна певна діалектичність, оскільки з одного боку бачення розглядається як щось, що обов'язково має статися незалежно від зовнішніх умов, в той самий час це продуманий з точки зору орієнтирів та напряму процес, що знаходиться в постійному стані змін та розвитку у відповідь на деталі, що вимальовуються «на ходу».

Не займаючись безпосередньо виробництвом продукції, на співробітників ТД «Ніжин» покладені обов'язки планування випуску та реалізації готової продукції.

Виробництво сільськогосподарської продукції має сезонний характер, тому планування виробничих процесів грає важливу роль, адже від розподілення ресурсів залежить фінансовий стан підприємства, його стійкість.

План випуску продукції затверджується промисловими підприємствами на основі плану продажів, який розробляється не менш ніж один раз на рік аналітиком підприємства разом з директором ТД «Ніжин».

Процес складання щорічного плану повністю відповідає положенням школи підприємництва, базується на нагромадженому досвіді директора підприємства, що ґрунтується на знанні закономірностей перебігу і розвитку, процесів та подій, тенденцій, закономірність яких у минулому і зараз досить відома.

У посадові обов'язки аналітика підприємства входять:

· організація перспективних і поточних планів підприємства;

· планування виробничо-господарської діяльності структурних підрозділів підприємства;

· обґрунтування внесення відповідних змін у плани підприємств та їхніх підрозділів у разі зміни виробничо-господарської ситуації;

· підготовка необхідних матеріалів для розгляду проектів планів, підсумків роботи підприємства та його підрозділів у різних органах управління підприємством;

· організація розробки заходів щодо виконання планів;

· контроль за виконанням підрозділами підприємства річних та оперативних планів;

· організація і керівництво роботою з комплексного, економічного аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства;

· методичне керівництво, розробка форм і документації, порядку і строків планово-економічної роботи;

· вивчення і розповсюдження передового досвіду планово-економічної роботи, оперативного обліку та аналізу господарської діяльності підприємства та його підрозділів.

Продуктивність виробництва торговельного підприємства відповідатиме рівню виконання планів продажів.

Для підприємств торгівлі зростання продуктивності виявлятиметься у вигляді:

· збільшення товарообігу, що реалізований за одиницю часу та за незмінної якості торгового обслуговування;

· підвищення якості торгового обслуговування за незмінного обсягу діяльності, що виконується в одиницю часу;

· скорочення витрат на одиницю із товарообігу чи наданих послуг;

· скорочення часу обігу товарів;

· збільшення обсягів діяльності (товарообігу) і норми прибутку.

РОЗДІЛ V. ТРУДОВІ РЕСУРСИ ТА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Управління персоналом - цілеспрямована діяльність керівного складу організації, а також керівників і фахівців підрозділів системи управління персоналом, яка включає розробку концепції і стратегії кадрової політики і методів управління персоналом.

Ця діяльність полягає у формуванні системи управління персоналом, плануванні кадрової роботи, визначенні кадрового потенціалу і потреби підприємства в персоналі. Технологія управління персоналом підприємства охоплює широкий спектр функцій від їх прийому до звільнення. При цьому важливу роль відіграє інформаційне, технічне, нормативно-методичне, правове та діловодного забезпечення системи управління персоналом. Керівники та працівники підрозділів системи управління персоналом підприємства також вирішують питання оцінки діяльності підрозділів системи управління в цілому, включаючи оцінку економічної та соціальної ефективності діяльності працівників.

Персонал підприємства - це всі працюючі на підприємстві громадяни, які вкладають свою працю у виробничо-фінансову діяльність для досягнення поставлених цілей.

Термін «трудові ресурси» зазвичай використовується для характеристики робітників підприємства як один з елементів ресурсного потенціалу підприємства. Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами - одна з найважливіших умов його успішної роботи.

Функції HR сьогодні визначає зовнішнє середовище компанії. Зовнішні клієнти визначають, як розвиватися бізнесу, куди йому рухатися і яким йому бути. Тому всі внутрішні функції і процеси компанії повинні відповідати або підтримувати зовнішні очікування.

Функції HR-відділу умовно поділяють на:

* Адміністрування процесів. Приблизно 60% функцій HR як підрозділи відводиться організації, найму, підтримці, навчання персоналу, профспілкової діяльності, обліку співробітників, тобто всього, що відноситься до адміністрування бізнесу ;

* Реалізація проектів. Цьому відводиться 20-30% роботи HR-підрозділу. Тут мається на увазі створення нових програм або інноваційних проектів, наприклад, розробка і впровадження клієнт-орієнтованого підходу, проведення реструктуризації, створення програм організаційного розвитку, тобто точкові проекти, де робота відбувається за запитом топ-менеджменту або внутрішніх клієнтів. Цей запит може виражатися у розробці нової програми з навчання персоналу або мотивації, формуванні нової організаційної структури, оцінці окремого співробітника або групових дослідженнях. Це все виходить за межі розуміння звичайних процесів, адміністрування. Одночасно з цим, це точкові завдання в межах функцій, які організація в подальшому прописує як цілі для підрозділів або як бізнес-завдання, зокрема, для HR;

* Стратегічне планування. Поки лише 5-10% діяльності HR-відділу пов'язано з активною участю даного підрозділу в інноваціях, стратегічному плануванні, реалізацією зовнішніх і внутрішніх очікувань, існуючих в даний момент на ринку.

Для ефективної реалізації своїх функцій відділ кадрів тісно співпрацює як з генеральною дирекцією (наприклад питання загальної стратегії або висування на посади), так і з відповідними структурними підрозділами підприємства, які так чи так беруть участь у розробці та реалізації кадрової політики.

Таблиця 5.1.

Динаміка кількості працівників протягом 2011 - 2014 рр.

Рух робочої сили - являє собою процес поповнення, вивільнення та переміщення облікової чисельності працівників.

Важливим для підприємства є коефіцієнт сталості кадрів. Обчислюється як відношення чисельності працівників, які працювали весь період (рік) до середньооблікової чисельності персоналу. (Чисельність тих, хто працював весь рік, дорівнює чисельності працівників на початок періоду мінус кількість звільнених плюс звільнені у звітному році з-поміж прийнятих у цьому ж періоді).

Коефіцієнт обіговості робочих місць - це відношення кількості всіх вибулих працівників (робітників) до кількості місць, на яких сталася заміна працівників. Даний показник можна обчислити за причинами вибуття, у тому числі за причинами плинності.

Оскільки динаміка структурних змін залишалася не змінною, кількість працівників майже не змінювалась можна зазначити що колектив ТД «Ніжин» є стабільним, що позитивно впливає на внутрішній клімат підприємства, співпрацю між підрозділами та працівниками.

Система оплати праці - чинний на підприємстві організаційно-економічний механізм взаємозв'язку між показниками, що характеризують міру (норму) праці й міру його оплати відповідно до практично досягнутих результатів праці (відносно норми), тарифних умов оплати праці та погодженою між працівником і роботодавцем ціною послуг робочої сили. Система оплати праці, що використовується на підприємстві, є, з одного боку, з'єднувальною ланкою між нормуванням праці і тарифною системою, а з іншого, - засобом для досягнення певних якісних і кількісних показників. Цей елемент організації заробітної плати є інтегрованим способом встановлення залежності заробітної плати від кількості, якості праці та її результатів.

Для оплати праці підприємство ТД «Ніжин» використовує відрядно-преміальний вид. Ним передбачено, крім заробітної плати, нарахованої за відрядними розцінками, а для того щоб встановити відрядну розцінку, необхідно добову тарифну ставку працівника поділити на норму виробітку за зміну, виплату премій за досягнення високих результатів у роботі.

РОЗДІЛ VI. ПРОГНОЗНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Підприємство ТД «Ніжин» використовує такі методи фінансового прогнозування: метод експертних оцінок, методи обробки часових, просторових і просторово-часових сукупностей.

Метод експертних оцінок. Це найпростіші й достатньо популярні методи, історія яких налічує не одне тисячоліття. Простим прикладом використання цих методів слугує встановлення деяких прогнозів і планів на інтуїтивному рівні. У сучасній інтерпретації ці методи прогнозування можуть передбачати багатоетапний процес опитування експертів за спеціальними схемами і опрацювання отриманих результатів за допомогою наукового інструментарію економічної статистики. Ці методи використовуються не тільки для прогнозування значень показників, але і в аналітичній роботі, наприклад для розроблення коефіцієнтів, порогових значень контрольних показників.

Обґрунтовуючи складні управлінські рішення в умовах невизначеності, під час довгострокового прогнозування використовують групові експертизи. Експерт повинен розмістити варіанти у порядку, який вважає раціональним, і приписати кожному з числа натурального ряду - ранги 1,2,...,n. Кількість рангів дорівнює кількості варіантів. Якщо експерт надає двом і більше варіантам однакові значення рангу, то кожному з цих варіантів приписується середній ранг.

Методи оброблення часових, просторових і просторово-часових сукупностей. Цим методам надають важливе значення з точки зору формального прогнозування і істотно змінюють їх за важкістю використання. Вибір методу залежить від багатьох факторів, зокрема від наявності даних. Існують три методи опрацювання даних для прогнозування: метод часових, просторових і просторово-часових сукупностей.

Перший метод, наявність часового ряду, зустрічається на практиці доволі часто. Аналітик, або фінансовий керівник, має в своєму розпорядженні дані про динаміку певного показника, на основі якого потрібно побудувати прийнятний прогноз. Це можна здійснити простим динамічним аналізом і аналізом за допомогою авторегресійних залежностей.

В основу другого методу закладено доволі очевидне припущення, що економічним процесам притаманна визначена специфіка. Вони відрізняються, по-перше, взаємозалежністю, по друге визначеною інерційністю.

- ряди динаміки недостатні по своїй довжині для побудови статистично значимих прогнозів;

- аналітик має намір врахувати в прогнозі вплив факторів, які розрізняються за економічною природою, і їхні динаміки. Вихідними даними слугують матриці показників, кожна з яких являє собою значення тих самих показників за різні періоди або за різні послідовні дати.

Прогноз збуту - та вісь, навколо якої обертається все планування бізнесу. Кожна структурна одиниця підприємства потребує прогнозу збуту для координації своєї діяльності із загальними завданнями і цілями підприємства. Підприємства розробляють виробничі програми відповідно до вимог прогнозів.

Рис. 6.1. Динаміка загальної виручки та чистого прибутку компанії

*Складено за даними фінансової звітності підприємства

Ефективність прогнозування можна побачити через прибуток від реалізації продукції.

Загальна виручка та чистий прибуток у період з 2012 до 2014 року збільшилися майже на 122%, що є значним зростанням і позитивним ефектом для підприємства.

Рис. 6.2.. Динаміка та прогнозні значення собівартості компанії

*Складено за даними фінансової звітності підприємства

Наведений графік свідчить про зростання собівартості продукції протягом 20011-2014 років в 4,17 рази (з 59,524 тис. грн. до 248,174 тис. грн.), при цьому спостерігається тенденція до подальшого зростання собівартості продукції. Позитивним є те, що чистий прибуток зростає швидшими темпами, ніж собівартість реалізованої продукції ( чистий прибуток зріс у 5,4 рази, а собівартість - в 4, 17 рази).

Для прогнозування банкрутства скористаємося п'ятифакторною моделлю Альтмана:

,

де - --- --

Таблиця 2.4

Ймовірність банкрутства підприємства згідно з моделлю Альтмана

Згідно розрахованого показника Альтмана, значення якого більше граничного 2,675, ймовірність банкрутства підприємства є низькою.

РОЗДІЛ VII. ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА НА ПІДПРИЄМСТВІ

Культура організації завжди була і є органічною частиною загальної культури суспільства, яка на різних етапах етно- і соціогенезу, історичного розвитку цивілізації визначається насамперед системою ідеалів, цінностей, норм, що утверджувались в ній. Чим вище рівень загальної культури, тим раціональніша організаційна культура, тому що в ній повніше відображається досягнутий суспільний рівень знань.

Існує десятки визначень загального поняття культури. Ще в далекому вже 1952 р. антропологи А. Кробер і К. Клюкгон назвали 150 висловлених різними авторами дефініцій стосовно поняття культури. До початку нового тисячоліття таких дефініцій було вже понад 250. Подібна ситуація з визначенням поняття "культура організації". І все ж таки, попри труднощі чіткого визначення дефініції, всі ми знаємо, що існує поняття культури, як і поняття культури організації. Останнє, вважають соціологи, тотожне поняттю "організаційна культура".

Таблиця 7.1