Аналіз складської діяльності підприємства МВК ПП "Енема"

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЛОГІСТИКИ - ІНСТРУМЕНТА РОЗВИНУТОЇ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

1.1 Поняття логістики та рівні її розвитку

1.2 Логістичний процес на складі

1.3 Логістика складського господарства

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СКЛАДСКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА МВК ПП «ЕНЕМА

2.1 Коротка характеристика підприємства

2.2 Порядок й особливості організації складської діяльності підприємства

2.3 Проблеми організації складських операцій на МВК ПП «ЕНЕМА»

2.4 Критерії оцінки та розрахунки показників фінансового стану МВК ПП «ЕНЕМА»

2.5 Порівняльний аналіз техніко-економічних показників МВК ПП «ЕНЕМА»

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СКЛАДСЬКОЇ ЛОГІСТИКИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ НА ПІДПРИЄМСТВІ МВК ПП «ЕНЕМА

3.1 Автоматизація процесів управління складським господарством

3.2 Удосконалення облікових технологій в складському господарстві

3.3 Напрями удосконалення організації роботи і технічного оснащення складського господарства у МВК ПП «ЕНЕМА»

3.4 Розрахунок економічного ефекту від автоматизації складських робіт

РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Охорона праці на МВК ПП «ЕНЕМА»

4.2 Охорона навколишнього середовища

РОЗДІЛ 5 БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 Безпека в надзвичайних ситуаціях

5.2 Оцінка ризиків на підприємстві від надзвичайної ситуації методом аналізу звітних документів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

складський автоматизація обліковий

ВСТУП

Актуальність теми дипломної роботи. Однією з сучасних базових управлінських технологій є логістика. У вузькому сенсі поняття логістика включає організацію, планування і управління транспортними, постачальницькими, складськими операціями і різними комунікаціями компанії. Проте в ширшому сенсі під логістикою розуміється організація взаємодії і спільне планування різнорідних за своєю природою господарських процесів і систем.

Складське господарство є необхідним елементом суспільного виробництва, воно властиво всім галузям народного господарства і має складну структуру. Основні завдання складського господарства полягають в збереженні споживчих якостей продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку, раціональному розміщенні запасів матеріальних ресурсів, виконання всіх необхідних операцій вантажопереробки продукції на різних етапах її просування.

Ринкова стратегія розвитку економіки передбачає збалансований розвиток всіх галузей народного господарства - як галузей матеріального виробництва, так і інфраструктури. До галузей інфраструктури відносять такі галузі, які забезпечують зберігання, доставку продукції, як у сфері виробництва, так і у сфері обслуговування. Це - транспорт, зв'язок, торгівля, матеріально-технічне забезпечення. Матеріально-технічну базу забезпечення виробництва необхідними ресурсами представляє складське господарство. Також варто зазначити, що особливої актуальності логістика складування набуває в сучасних умовах ринкової трансформації економіки України.

З дослідженням даної теми пов'язані імена таких вітчизняних та зарубіжних вчених як: Крикавський Є. В., Гаджинський А.М., Окландер М. А та багато інших. Водночас варто зазначити, що проблема дослідження складської логістики в Україні ще не достатньо розроблена та потребує подальшого опрацювання.

Метою написання дипломної роботи є вивчення теоретичних підходів до проблеми організації складського господарства та методів, які пов'язані з ефективною організацією складського технологічного процесу і обробки інформації.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення в роботі таких основних завдань:

дослідити основні теоретико-методологічні аспекти організації складської логістики;

з'ясувати суть технологічного і логістичного процесів на складі;

проаналізувати організацію складської логістики в сучасних умовах;

проаналізувати ефективні функціонування складу і основних параметрів у МВК ПП «ЕНЕМА»;

розглянути зарубіжний і вітчизняний досвід організації складського господарства;

обґрунтувати пропозиції щодо шляхів удосконалення та перспектив складської логістики.

Об'єктом дослідження є організація складського господарства на сучасному етапі.

Об'єктом дослідження є МВК ПП «ЕНЕМА».

Предметом дослідження є складська логістика.

Методологія дослідження. Під час підготовки дипломної роботи довелося використати метод порівняння, балансовий метод, матричні методи, а також функціонально вартісний аналіз.

Структура роботи. Структурно робота складається з вступу, п`яти розділів, висновків. Загальний обсяг 148 сторінок, включає 11 рисунків, 13 таблиць, список використаних джерел з 45 пунктів та 5 додатків.

У першому розділі досліджено теоретичні аспекти організації складської логістики на підприємстві. Зокрема проаналізовано роль, місце і функції складу в логістичних системах, структуру і класифікацію складів, розглянуто організацію технологічного і логістичного процесів на складі та оптимізацію товарних втрат при логістичних операціях.

У другому розділі здійснено аналіз організації складської логістики на МВК ПП «ЕНЕМА». Особливу увагу зосереджено на визначенні критеріїв ефективності функціонування складу і його основних параметрів.

У третьому розділі описуються шляхи вдосконалення складської логістики на сучасному етапі. Зокрема удосконалення облікових технологій в складському господарстві та напрями удосконалення організації роботи і технічного оснащення складу у МВК ПП «ЕНЕМА».

Виконано розрахунок системи штучного освітлення приміщення . зроблено аналіз джерел забруднення навколишнього середовища автотранспортом, Пропонуються заходи запобігання забруднення атмосферного повітря, заходи щодо зменшення впливу шкідливих факторів.

Рекомендовані заходи щодо підвищення протипожежної безпеки та обмеження обсягу руйнувань будівель та споруд:на МВК ПП «ЕНЕМА»

У процесі дослідження використовувалися дані навчальних посібників, періодичних видань, матеріали науково-практичних конференцій, ресурси мережі Internet та статистичні матеріали МВК ПП «ЕНЕМА».

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЛОГІСТИКИ - ІНСТРУМЕНТА РОЗВИНУТОЇ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

1.1 Поняття логістики та рівні її розвитку

Слово «логістика» (від грец. logistike -- майстерність підраховувати, міркувати) бере свої витоки ще з часів Римської імперії, коли існували спеціальні службовці «логісти» або «логістики», які займалися розподілом продуктів харчування. Наукою ж логістика стала завдяки військовій справі. Так, візантійський імператор Леон VI (825--912 рр. н. е.) дав їй таке визначення: «Завдання логістики -- сплачувати платню армії, належним чином озброювати та розподіляти її, постачати зброю і військове спорядження, своєчасно і достатньою мірою піклуватися про її потреби й відповідно готувати кожен акт військового походу, тобто підраховувати простір і час, робити правильний аналіз місцевості з точки зору пересування армії, а також визначати сили опору супротивника і згідно з цими функціями управляти й керувати, тобто розпоряджатися рухом і розподілом власних збройних сил».

Історично вперше управління матеріальними потоками здійснювалося при пересуванні військ, за якими йшли обози з продовольством та військовим спорядженням. Задуми полководців і мінлива військова ситуація вимагали від військ та флоту складних маневрів, змін маршрутів пересування, прибуття до місця призначення у точно визначений час. Тому термін «логістика» (у перекладі означає «прикладна математика») вперше з'явився у військовій справі і став звичним на початку ХІХ століття у період наполеонівських війн.

Незважаючи на первинну військову специфіку, це визначення принципово подібне до сучасних формулювань.

Лише через 1000 років, у період другої світової війни, принципи логістики почали успішно втілюватися у життя, коли в США, СРСР та інших країнах вивчалися властивості операцій, пов'язаних з управлінням матеріальними потоками. У цей період було проведено дослідження, що стосувалося проблем військового постачання та тилового забезпечення фронту, розроблено математичні методи й моделі, які з часом дістали назву «дослідження операцій».

Першим автором праць з логістики вважають французького військового фахівця початку ХХ століття А. Г. Джаміні, який визначив логістику як «практичне мистецтво руху військ». Разом з тим Джаміні стверджував, що логістика стосується не тільки перевезення, але охоплює й широке коло інших питань: планування, управління, постачання, визначення місць дислокації військ, будівництво мостів, шляхів тощо.

В розвинутих країнах внаслідок енергетичної кризи концепція логістики сформувалася наприкінці 70-х років, як розвиток ідей системного підходу до організації управління. Нині ця концепція проголошується деякими фахівцями мало не як «нова філософія управління», «третій шлях раціоналізації». Такі гучні назви не безпідставні, вони підтверджуються і цифрами. Так, у країнах Західної Європи майже 98 % часу виробництва товару припадає на проходження його каналами матеріально-технічного забезпечення (доставка сировини та транспортування готової продукції і головним чином зберігання). Власне виробництво займає лише 2 % сумарного часу, а транспортування -- 5 %. Очевидно, що резерви треба шукати серед цих 98 %. Крім того, у західноєвропейських країнах витрати на всі види діяльності, пов'язаної з матеріально-технічним забезпеченням, становлять близько 13 % вартості валового національного продукту. Структура цих витрат така: на транспортування припадає 41 % зазначених витрат, на зберігання товару -- 21 %, на матеріальні запаси -- 23 %, на адміністративні витрати -- 15 %.

Пошук шляхів скорочення витрат відбувається у напрямі вдосконалення управління постачанням, збутом та зберіганням товарів, покращання маркетингової діяльності, поглиблення взаємодії постачальників, споживачів та посередників, удосконалення технології руху матеріальних потоків і т. ін. Концепція інтеграції цих процесів має назву «логістика». Намагання мінімізувати сумарні витрати, підвищити якість не випадкове. У країнах з розвинутою ринковою економікою на сектор розподілу, як правило, припадає близько 1/3 валового національного продукту. При цьому майже половина цього показника припадає на зберігання запасів матеріальних ресурсів. За даними Ради з управління матеріальним розподілом США, надмірне зростання продуктивності праці в логістичній діяльності забезпечує скорочення корпоративних витрат на 10--20 %. Аналогічна ефективність спостерігається й у ряді інших країн.

В основі скорочення витрат полягає відмова від мінімізації витрат окремих напрямів діяльності фірм (зберігання запасів, збут, постачання, транспортування і т. ін.), тому що вона дає лише обмежену економію і сприяє приховуванню неефективних сфер цієї діяльності.

Відомо, що будь-яка зміна витрат в одному з видів діяльності, буде це перевезення, складування чи виробництво, обов'язково впливає на суміжні процеси, але не обов'язково адекватно. Так, дуже часто спроба максимально знизити витрати на перевезення стає задорогою для фірми в цілому, якщо її транспортний підрозділ домагається їх скорочення, приносячи у жертву швидкість і особливо надійність доставки. Однак досягти мінімізації сумарних витрат на виробництво і сферу обігу вдалося не одразу.

Як економічний критерій логістики у 60--70-х роках був прийнятий мінімум сумарних витрат на усі логістичні операції. Такий підхід давав змогу досягти раціонального співвідношення витрат та прибутків шляхом пошуку економічних компромісів між інтересами усіх структурних підрозділів фірм на стратегічному, організаційному та оперативному рівнях.

У стратегічному напрямі вирішуються такі проблеми, як вибір постачальника та видів систем розподілу. Наступний рівень -- рішення та способи організації виробництва і ринку, включаючи можливості відправлень та частоту відвантажень.

На оперативному рівні конкретизуються та деталізуються організаційні заходи, наприклад, вибір маршруту та виду транспорту залежно від розміру партій вантажу та виконуються інші аналогічні завдання. На кожному із зазначених рівнів спеціалісти в галузі логістики, займаючи центристську позицію, намагаються збалансувати витрати, запаси матеріальних ресурсів і якість обслуговування. Збільшуючи витрати на одні операції з метою більшого зниження витрат на інші операції, досягалися мінімальні витрати на всю логістичну систему. Характерним прикладом цього є зростання витрат на транспортування та суттєве зниження витрат на управління запасами та складування.

В кінці 70-х років, завершуючи період класичної логістики, відбулися зміни в її концепції. Якщо раніше акцент робився на компромісах між функціями логістики однієї фірми, то надалі почали виділятися компроміси між фірмами.

На початку 80-х років настав новий період розвитку логістики, що називається періодом неологістики, чи логістики другого покоління. Логістика в цей період характеризується розширенням сфери дії за межі традиційних функцій. Необхідність такого розширення обґрунтовувалася тим, що жоден із структурних підрозділів фірми традиційно не мав достатніх можливостей та ресурсів, щоб одноосібно належним чином реагувати на зміни зовнішніх умов та самостійно ефективно працювати. Необхідні були спільні зусилля всієї фірми чи підприємства.

Новий підхід на основі всього підприємства полягав у тому, що логістичні системи мали створюватися та керуватися з максимальною ефективністю діяльності всієї фірми, а не тільки системи логістики. Тому велику увагу почали приділяти міжфункціональним компромісам.

Отже, можна констатувати, що логістика залежно від її сучасного рівня розвитку є комплексним (системним) методом розробки стратегій і механізму оптимізації господарчих зв'язків на основі міжфірмених чи міжфункціональних економічних компромісів.

Як зазначалося раніше, конкурентоспроможність фірм значною мірою залежить від якості логістичного обслуговування. Особливо якщо вони застосовують сучасні методи досягнення виробництва товарів, що звільняють значну частку зворотних коштів, шляхом синхронізації роботи виробничих підрозділів фірм та логістичних структур, надійність постачань, швидкість відвантаження та перевезення, відповідну партіонність відправлень вантажів.

Відмінною рисою логістики є широке застосування засобів інформатики та комунікацій. Вони дають змогу на високому рівні контролювати усі основні та допоміжні процеси сфери розподілу. Автоматична система контролю чітко відслідковує такі показники, як наявність напівфабрикатів та випуск готової продукції, обсяг постачання матеріалів та комплектуючих, ступінь виконання замовлень, просування товарів від виробника до споживача та інші. Важливу роль відіграє і комп'ютеризація операцій, пов'язаних з оформленням замовлень, швидкість та точність яких впливає на частку балансу фірм, що відображає рух готівкових коштів, та як результат відбивається на обігу капіталу.

Під впливом логістики транспортна політика ряду західних країн зазнала ліберальних змін і перш за все стосовно автомобільного та повітряного транспорту, як найбільш пристосованим до перевезення вантажів дрібними партіями, що дає можливість скоротити запаси матеріальних ресурсів і підвищити швидкість їх обертання.

Перехід від жорсткого державного контролю до дерегулювання транспорту проявився у знятті регламентації з тарифів і напрямів капітальних вкладень, усуненні ліміту кількості автотранспортних та авіакомпаній, ліквідації ряду ліцензій, обмежуючих комерційну та експлуатаційну діяльність перевізників.

Одні автори публікацій розглядають логістику насамперед як науку, що допомагає оптимізувати кооперативні зв'язки. Інші вважають основним середовищем застосування логістики внутрішньовиробничі процеси з обов'язковим включенням питань планування завантаження обладнання, визначення розміру партій запуску деталей. Одні автори відокремлюють як основу логістичного підходу транспортне обслуговування, інші ж ставлять у центрі регулювання та планування виробничого процесу складське господарство. Так, французькі фахівці з логістики трактують її як «сукупність різноманітних видів діяльності з метою одержання з найменшими витратами необхідної кількості продукції у встановлений час та у встановленому місці, де існує конкретна потреба у цій продукції». На думку ряду інших західних спеціалістів, логістика -- це інтеграція процесу перевезень з виробничою сферою, що включає вантажно-розвантажувальні операції, зберігання та транспортування товарів, а також необхідні інформаційні процеси. Німецький професор Пфоль припускав, що логістика -- це «процес планування, реалізації та контролю ефективних й економних з точки зору витрат переміщення та зберігання матеріалів, напівфабрикатів та готової продукції, а також пов'язаної з ними інформації про постачання товарів від місця виробництва до місця споживання згідно з вимогами клієнтури». Санкт-Петербурзький учений Б. К. Плоткін пропонує стисле, але досить влучне визначення: «Логістика -- це наукова дисципліна про управління потоками в системах». Така різноманітність визначень пов'язана з тим, що логістика як наукова дисципліна перебуває у стадії формування, і її базова термінологія ще не уніфікована.

На наш погляд, логістика вирішує питання, що стосуються матеріальних та інформаційних потоків з товароруху (сировини, матеріалів, запасних частин), тобто з поставок. Загальним для всіх фахівців з логістики є системний розгляд виробничих процесів та їх транспортно-складського забезпечення з урахуванням сфери товарообороту.

Таким чином, теоретично логістика відокремилась як самостійна наука.

В багатьох зарубіжних країнах вона є самостійною галуззю досліджень учених, вивчається у вузах. Сподіватимемося, що і в Україні до логістики ставитимуться не тільки як до модного слова, а вона набуде розвитку як ефективний науково-практичний напрям.

1.2 Логістичний процес на складі

Логістичний процес на складі досить складний, оскільки вимагає узгодженості функцій постачання запасами, переробки вантажу і розподілу замовлень. Логістика на складі охоплює усі основні функціональні галузі, що розглядаються на мікрорівні. Тому логістичний процес на складі є набагато ширшим, ніж технологічний процес і забезпечує :

постачання запасами;

контроль за поставками;

розвантаження і приймання вантажів;

внутрішньоскладське транспортування та перевалку вантажів;

складування і зберігання вантажів;

комплектацію (комісіонування) замовлень клієнтів та відвантаження;

транспортування та експедирування замовлень;

збирання та доставку порожніх товароносіїв;

контроль за виконанням замовлень;

інформаційне обслуговування складу;

обслуговування клієнтів (надання послуг).

Функціонування усіх складових логістичного процесу має розглядатися у взаємозв'язку та взаємозалежності. Такий підхід не тільки дає змогу чітко координувати діяльність служб складу, він є основою планування і контролю за просуванням вантажу на складі з мінімальними витратами.

Умовно весь процес можна поділити на три частини:

1) операції, спрямовані на координацію служби закупівлі;

2) операції, безпосередньо пов'язані з переробкою вантажу та його документацією;

3) операції, спрямовані на координацію служби продаж.

Рис. 1.1. Схема логістичного процесу на складі

Координація служби закупівлі здійснюється в ході операцій з постачання запасами та завдяки контролю за веденням поставок. Основне завдання постачання запасами полягає у забезпеченні складу товаром (чи матеріалом) відповідно до можливостей його переробки на даний період при повному задоволенні замовлень споживачів. Тому потреби у закупівлі запасів визначаються узгоджено зі службою закупок і потужністю складу.

Облік та контроль за одержанням запасів та відправкою замовлень дає змогу забезпечити ритмічність переробки вантажопотоків, максимальне використання об'єму складу та необхідні умови зберігання, скоротити терміни зберігання запасів і тим самим збільшити оборот складу, як це показано на рис. 1.1.

Розвантаження і приймання вантажів

При здійсненні цих операцій необхідно орієнтуватися на умови постачання, зазначені в укладеній угоді (розділ «Базис поставки»). Відповідно до цього готуються місця розвантаження під указаний транспортний засіб (трейлер, фура, контейнер) та необхідне вантажно-розвантажувальне обладнання. Розвантаження на сучасних складах здійснюється на розвантажувальних автомобільних чи залізничних рампах та контейнерних площадках. Спеціальне оснащення місць розвантаження і правильний вибір вантажно-розвантажувального обладнання дають змогу ефективно здійснювати розвантаження (у стислі строки і з мінімальними втратами вантажу), у зв'язку з чим скорочуються простої транспортних засобів, а отже, знижуються витрати обертання.

Операції, що проводяться на даному етапі, включають:

розвантаження транспортних засобів;

контроль документарної і фізичної відповідності замовлень поставки;

документарне оформлення вантажу, що прибув, через інформаційну систему;

формування складської вантажної одиниці.

Внутрішньоскладське транспортування і перевалка вантажу

Внутрішньоскладське транспортування передбачає переміщення вантажу між різноманітними зонами складу: з розвантажувальної рампи до зони приймання, звідси до зони зберігання, комплектації та на навантажувальну рампу. Ця операція виконується за допомогою піднімально-транспортних машин та механізмів.

Транспортування вантажів на внутрішньоскладському рівні має здійснюватись за умов мінімальної протяжності у часі та просторі за наскрізними «прямоточними» маршрутами. Це дає змогу уникнути неефективного виконання операцій. Кількість перевалок (з одного виду обладнання на інше) має бути мінімальною.

1.2.2 Складування та зберігання вантажів

Процес складування полягає у розміщенні та укладанні вантажу на зберігання. Основний принцип раціонального складування -- ефективне використання об'єму зони зберігання. Передумовою цього є оптимальний вибір системи складування і, в першу чергу, складського обладнання. Обладнання під зберігання має відповідати специфічним особливостям вантажу та забезпечувати максимальне використання висоти та площі складу. При цьому простір під робочі проходи має бути мінімальним, але з урахуванням нормальних умов роботи піднімально-транспортних машин і механізмів. Для упорядкованого зберігання вантажу і економного його розміщення використовують систему адресного зберігання за принципом твердого (фіксованого) чи вільного (вантаж розміщується на будь-якому вільному місці) вибору місця складування.

Процес складування та зберігання включає:

а) закладання вантажу на зберігання;

б) зберігання вантажу та забезпечення відповідних для цього умов;

в) контроль за наявністю запасів на складі, що здійснюється через інформаційну систему.

Комплектація (комісіонування) замовлень та відвантаження

Процес комплектації означає підготовку товару відповідно до замовлень споживачів.

Комплектація і відвантаження замовлень включають:

а) одержання замовлення клієнта (відбірковий лист);

б) відбір товару кожного найменування за замовленням клієнту;

в) комплектацію відібраного товару для конкретного клієнта згідно з його замовленням;

г) підготовку товару до відправки (укладання в тару, на товароносій);

д) документарне оформлення підготованого замовлення та контроль за підготовкою замовлення;

е) об'єднання замовлень клієнтів у партію відправки та оформлення транспортних накладних;

є) відвантаження вантажів у транспортний засіб.

Замовлення клієнтів комісіонують у зоні комплектації. Підготовка та оформлення документації здійснюються через інформаційну систему. Адресна система зберігання дає змогу вказувати у відбірковому листі місце відібраного товару, що значно скорочує час відбору та допомагає відслідковувати відпуск товару зі складу.

При комплектації відправки інформаційна система полегшує поєднання вантажів у економічну партію відвантаження, що дає можливість максимально використовувати транспортний засіб. При цьому обирається оптимальний маршрут доставки замовлень. Відвантаження здійснюється на навантажувальній рампі (вимоги до відвантаження аналогічні до вимог розвантаження).

Транспортування та експедирування замовлень можуть здійснюватись як складом, так і самим замовником. Останній варіант є ефективним лише у тому разі, коли замовлення виконується партіями, що дорівнюють місткості транспортного засобу, і при цьому запаси споживача не збільшуються. Найбільш поширеною та економічно виправданою є централізована доставка замовлень складом. Тоді завдяки уніфікації вантажів та оптимальним маршрутам доставки значно скорочуються транспортні витрати і з'являється реальна можливість здійснювати поставки дрібними партіями і частіше, що скорочує непотрібні страхові запаси споживача.

Збирання і доставка порожніх товароносіїв займають значну частину у статті витрат. Товароносії (піддони, контейнери, тара-обладнання) за умов внутрішньоміських перевезень частіш за все багатооборотні, а тому вимагають повернення відправнику. Ефективний обмін товароносіїв можливий лише тоді, коли достовірно визначена їх оптимальна кількість і чітко виконується графік обміну ними зі споживачами.

Інформаційне обслуговування складу передбачає управління інформаційними потоками і є стрижнем функціонування усіх служб складу. Залежно від технічної оснащеності управління матеріальними потоками може бути як самостійною системою (на механізованих складах), так і складовою підсистеми загальної автоматизованої системи управління матеріальними та інформаційними потоками (на автоматизованих складах).

Інформаційне обслуговування охоплює:

обробку вхідної документації;

пропозиції по замовленнях постачальників;

оформлення замовлень постачальників;

управління прийманням та відправкою;

контролювання наявності вантажів на складі;

приймання замовлень споживачів;

оформлення документації для відправки;

диспетчерську допомогу, включаючи оптимальний вибір партій відвантаження та маршрути доставки;

обробку рахунків клієнтів;

обмін інформацією з оперативним персоналом та верхнім ієрархічним рівнем;

різноманітну статистичну інформацію.

На забезпечення координації діяльності служби продажу в першу чергу спрямовані операції контролю за виконанням замовлень і надання послуг клієнтам, від яких залежить рівень обслуговування. Успішне логістичне обслуговування покупців може стати найважливішою, до того ж стратегічною ознакою, що вигідно вирізняє дану фірму серед конкурентів.

Виділяють три основні категорії елементів обслуговування: допродажне, на час продажу та післяпродажне. Наданням допродажних послуг займається служба продажу (маркетингова служба).

Склад забезпечує виконання таких продажних послуг:

сортування товарів;

повну перевірку якості товарів, що постачаються;

фасування та пакування;

заміну замовленого товару;

експедиторські послуги зі здійсненням розвантаження;

інформаційні послуги;

підписання договорів з транспортними агентствами;

а також післяпродажних послуг:

встановлення виробів;

гарантійне обслуговування;

забезпечення запчастинами;

тимчасову заміну товарів;

приймання дефектної продукції та її заміну.

Раціональне здійснення логістичного процесу на складі є запорукою його рентабельності. Тому при організації логістичного процесу передбачається досягнення:

1) раціонального планування складу при визначенні робочих зон, що сприяє зниженню витрат та удосконаленню процесу переробки вантажу;

2) ефективного використання простору при розстановці обладнання, що дає змогу підвищити потужність складу;

3) використання універсального обладнання, яке виконує різноманітні складські операції, що призводить до істотного скорочення парку піднімально-транспортних машин;

4) мінімізації маршрутів внутрішньоскладського перевезення з метою скорочення експлуатаційних витрат і зростання пропускної спроможності складу;

5) здійснення уніфікації партій відвантажень та використання централізованої доставки, що уможливлює істотне скорочення транспортних витрат;

6) максимального використання можливостей інформаційної системи, що значним чином скорочує час та витрати, пов'язані з документооборотом та обміном інформації тощо.

Іноді резерви раціональної організації логістичного процесу, навіть і не досить значні, випливають з простих речей: розчистки загороджених проходів, покращання системи освітлення, організації робочого місця. У пошуку резервів ефективності функціонування складу немає дрібниць, все має аналізуватися, а результати аналізу -- використовуватись для покращання організації логістичного процесу.

1.3 Логістика складського господарства

Склади: визначення, види та функції

Складська діяльність -- це планові та систематично реалізовані заходи підприємств щодо зберігання і сортування матеріальних запасів за умови забезпечення встановлених вимог до їхньої якості і кількості.

Основні завдання складської діяльності:

приймання,

зберігання матеріальних запасів;

підготовка до виробничого зберігання;відвантаження готової продукції споживачам;

дотримання норм запасів;

контроль за використанням матеріалів.

Основним елементом складської діяльності є склад.

Склади -- це будинки, споруди та різноманітні пристрої, призначені для приймання, розміщення та зберігання товарів, що надійшли на них, підготовки їх до споживання та відправлення споживачеві.

Завдання складу -- забезпечення належних умов для приймання,

опрацювання, зберігання та відвантаження товарів за умови дотримання певних вимог до їхньої кількості і якості.

Необхідність у складуванні і зберіганні продукції пов'язана з існуючими коливаннями циклів її виробництва, транспортування та споживання. За таких умов склади різних типів можуть формуватися на початку, у середині та наприкінці товаропотоків або виробничих процесів для тимчасового накопичення вантажів і своєчасного постачання виробництва сировиною і матеріалами у необхідній кількості.

Організація і функціонування складської діяльності відображає логістичну стратегію підприємства, яка вирішує наступні питання:

де необхідно розміщати склади?

скільки складів необхідно побудувати та наскільки вони повинні бути великими?

які зберігаються матеріали, у яких кількостях і умовах?

які роботи повинні виконуватися на складі?

хто має бути власником складів?

яке найкраще планування складів?

яке устаткування необхідно використовувати для складського переміщення матеріалів?

як необхідно вимірювати показники роботи складу?

В.В. Волгін визначає наступні складові процесу організації складського господарства:

вибір місця для будівництва власних складів, оцінка вигідності розміщення складів для оренди;

підготовка технічного завдання на будівництво з врахуванням конструктивних особливостей і техніко-експлуатаційних можливостей складських приміщень при розробці схем використання складського простору, планів розміщення стелажів, технології складських операцій, маршрутних карт і т. д.;

оптимізація використання приміщень;

визначення найбільш вигідного використання площ і ємності приміщень при розміщенні стелажів, устаткування, проїздів і проходів;

вибір методів і способів зберігання, створення необхідних умов;

вибір і визначення використання устаткування і техніки у складських роботах;

постановка завдань по механізації технологічних операцій;

освоєння комп'ютерних систем, навчання відповідних співробітників, призначення адміністратора системи, що контролює її функціонування;

організація контролю наявності і збереження товарів на складі;

розробка технологічних карт, опису послідовності операцій, інструкцій по виконанню операцій, нормативів для бізнес-процесів і т.д.;

розробка положень про служби, що виконують відповідні роботи;

забезпечення підготовки й підвищення кваліфікації кадрів, що виконують відповідні операції.

Важливим моментом у визначенні спрямованості складської діяльності є її координація із суміжними підрозділами підприємства (рис. 1.2).

Основні функції складу.

1. Складування і зберігання.

Дана функція дозволяє вирівнювати тимчасову різницю між випуском продукції і її споживанням, дає можливість здійснювати безперервне виробництво і постачання на базі створюваних товарних запасів.

2. Надання послуг.

Відповідно до цієї функції склад може надавати споживачам послуги, які забезпечують підприємству високий рівень обслуговування. У тому числі:

підготовка товарів до продажу (фасування, упакування і т. д.);

перевірка функціонування устаткування, його монтаж;

надання продукції товарного виду, попереднє опрацювання;

транспортно-експедиційні послуги.

3. Перетворення виробничого асортименту у споживчий.

Б.А. Анікін визначає зміст цієї функції як створення необхідного асортименту для виконання замовлень споживачів. Дана функція сприяє ефективному використанню замовлень і виконанню більше частих поставок у тому обсязі, який необхідний споживачеві.

4. Консолідація та транспортування.

Більшість споживачів замовляють на складах партії товарів в об'ємах «менше, ніж вагон» або «менше, ніж трейлер» призводить до значного зростання витрат, пов'язаних з доставкою цих вантажів. При цьому склад може здійснювати функцію консолідації невеликих партій вантажів для декількох споживачів до повного завантаження транспортного засобу.

5. Вирівнювання матеріальних потоків у часі, асортиментах і споживаних обсягах.

Рис. 1.2. Координація діяльності суміжних служб на складі

Об'єктивна необхідність у спеціально обладнаних місцях для утримування запасів існує на всіх стадіях потоку продуктів, починаючи від первинного джерела сировини і закінчуючи передачею кінцевому споживачеві готової продукції. Цим пояснюється велика кількість різноманітних складів, які відрізняються за виконанням, розмірами та видами продукції, що зберігається.

Основні характеристики складів.

Склади розділяють:

За умовами складської обробки матеріальних запасів.

Розрізняють склади накопичувального, транзитно-перевалочного та розподільного типу.

Склади накопичувального типу (товарні склади). Вони орієнтовані на тривале зберігання матеріальних запасів. Їхнє завдання:

прийомка від постачальника сировини, матеріалів і т. д. з подальшим їхнім зберіганням і складською обробкою;

обслуговування виробництва (зберігання комплектації, виробничих заділів, готової продукції і т. д.).

Склади транзитно-перевалочного типу. Призначені для перевідправлення різними видами транспорту матеріальних запасів з районів виробництва до пунктів їхнього споживання. Ці склади виконують роль перевалочних пунктів. Тут вивантажують запаси, які доставлені одним видом транспорту, здійснюють їхню прийомку за кількістю і якістю, сортують і завантажують на інший вид транспорту (товарно-сортувальні станції, морські вантажні порти і т. д.).

Залежно від широти асортименту продукції, що зберігається, розрізняють:

спеціалізовані склади;

склади зі змішаним або універсальним асортиментом.

Склади розподільного типу (розподільні центри). Вони забезпечують короткотермінове зберігання матеріальних запасів під час їхнього руху від місця виробництва до оптової або роздрібної точки. Вони безпосередньо задіяні у потоковому процесі. За таких умов розподільний центр і його клієнти повинні створювати єдину систему, тобто бути організаційно, економічно, технологічно та технічно інтегрованими.

Розподільний центр фактично є складом накопичувального типу, але із прискореним рухом матеріальних запасів. Такий склад не має зайвих запасів, і клієнти не можуть на ньому повторити. Після відвантаження комплектів матеріальних запасів зусилля розподільного центра зосереджуються на виконанні наступних замовлень. Цикл становить 24-48 годин.

За родом матеріальних запасів, що зберігаються.

Розділяють склади на універсальні та спеціальні.

Універсальні склади призначені для зберігання різних видів матеріалів.

Спеціальні склади -- для складування тільки певних видів матеріалів.

Ці склади можуть бути централізованими, прицеховими і цеховими.

За типом конструкції складів.

Склади ділять на наступні види.

Закриті склади.

Опалювальні склади. Приміщення із штучно регульованими умовами зберігання. Температура -25 ± 15° С, вологість 80 % при температурі 25° С.

Неопалювальні склади. Приміщення із природною вентиляцією без штучного регулювання умов зберігання. Коливання температури і вологості істотно менше, ніж на відкритому повітрі. Температура -5 ± 45° С, вологість 98 % при температурі 25° С.

Напівзакриті склади (навіси). Місце, у якому умови зберігання несуттєво відрізняються від коливань температури і вологості на відкритому повітрі. Складовані матеріальні запаси захищені від прямої дії опадів і сонячного випромінювання. Температура 0 ± 50° С, вологість 100 % при температурі 25° С.

Відкритий склад (складський майданчик). Місце, де умови зберігання несуттєво відрізняються від коливань температури і вологості на відкритому повітрі. Температура 0 ± 50° С, вологість 100 % при температурі 25° С.

Спеціальний склад (підземні склади, резервуари). Місце, що за умовами зберігання виробничих запасів відповідає закритим опалювальним складам. Температура -25 ± 15° С, вологість 80 % при температурі 25° С.

За місцем складів у виробничому процесі.

Розрізняють матеріальні, внутрішньовиробничі і збутові склади.

Матеріальні склади призначені для матеріально-технічного забезпечення виробничої діяльності підприємства. На них зберігаються запаси, призначені для підтримки безперервності та безперебійності виробничого процесу.

Внутрішньовиробничі склади забезпечують зберігання незакінченого виробництва і міжцеховий розподіл матеріалів, деталей, вузлів (центральний і інструментальний склади).

На збутових складах зберігається готова продукція, призначена для реалізації споживачам.

У найбільш загальному випадку на складі формуються певні виробничі зони.

На них виконуються наступні основні операції.

У зоні розвантаження вантажів виконується механізоване або ручне розвантаження транспортних засобів.

Прийомочна експедиція зв'язує постачальника і замовника: приймання вантажу, що надійшов, по кількості та його передача на основний склад (у випадку надходження вантажу у неробочий час, він розміщається тимчасово у зоні прийомки вантажів).

У зоні прийомки вантажу проводять прийомку вантажів по кількості і якості з наступною їхньою передачею на основний склад.

Зона зберігання вантажів.

В активній зоні розміщаються вантажі, які охоплені процесами зберігання та внутрішньо складських переміщень (відбір вантажу для відправки споживачеві).

У резервній зоні розміщаються вантажі, призначені для вирівнювання складських товаропотоків у процесі формування замовлення споживачів.

У зоні комплектування вантажів на відправку формуються вантажні одиниці, що містять підібрані відповідно із замовленнями споживачів асортименти товарів.

У зоні завантаження вантажів відбувається механізоване або ручне завантаження транспортних засобів.

Планування складів

Планування складу призначене для створення ефективної системи зберігання запасів, за умови дотримання встановлених показників якості і кількості таким чином, щоб вони були досяжні у будь-який час, уникаючи будь-яких втрат.

Планування складу повинно відповідати таким вимогам:

виключення негативного впливу одних запасів на інші при їхньому зберіганні;

застосування найбільш раціональних способів складського розміщення запасів;

забезпечення можливості найбільш ефективного застосування підйомно-транспортних засобів.

При плануванні складу необхідно дотримуватися таких умов:

оптимальне використання складських приміщень;

максимальна ефективність роботи з матеріальними запасами;

підвищення економічності всіх складських операцій.

Показники, які визначають вибір варіанта планування складу.

Розміщення складу:

закріплення складської площі за певним товаром;

направленість складування товару (горизонтальне чи вертикальне).

Узгодженість операцій комплектації замовлення та поповнення запасів.

Як формується графік роботи складських працівників, які займаються комплектацією замовлень і поповненням запасів (послідовно чи паралельно)?

Зручність виконання вантажних робіт.

Організація процесу складської переробки вантажів.

При виборі варіанта планування складу визначають:

оптимальне співвідношення між робочими об'ємом та площею складу;

чисельністю обслуговуючого персоналу і рівнем механізації складських робіт.

Розрахунок площі складських приміщень

Вихідними даними для визначення прощі складу є номенклатура, властивості та кількість матеріальних цінностей які необхідно зберігати. Розрахунок площі складу включає такі процедури:

- визначення корисної площі (площі на якій безпосередньо будуть зберігатися вантажі);

- оперативної площі до якої відносять приймально-сортувальні, відпускні, вагові площадки, проходи, проїзди й т.д.;

- конструктивної площі на якій розташовуються перегородки, колони, сходові клітки й т.д.

Розрахунок площі складських приміщень може проводитись двома методами: методом навантажень або точним методом.

Метод навантажень застосовується для визначення площі універсальних складів або на першій стадії проектування складських приміщень.

Розрахунок площі складського приміщення за методом навантажень визначається за допомогою наступної формули:

, (1.1)

де - загальна площа складу, м2;

 - максимальна норма зберігання i-того вантажу на складі, т.;

 - коефіцієнт нерівномірності надходження вантажів на склад;

- середнє розрахункове навантаження на 1 м площі складу, т/м2;

 - коефіцієнт використання площі складу.

Коефіцієнт нерівномірності надходження вантажу на склад визначається за формулою:

, (1.2)

де  - максимальний добовий обсяг вантажу, що надходить на склад, т/добу;

 - середньодобовий обсяг вантажу, що надходить на склад, т/добу.

Максимальна норма зберігання вантажу на складі дорівнює наступному:

, 1.3)

де  - річний обсяг надходження на склад i - го вантажу, т/ рік;

 - максимальна норма запасу і - го вантажу, діб;

- кількість найменувань вантажів, що надходять на склад.

Точний метод використовується при детальному проектуванні складських приміщень. Розрахунок точним методом потребує детальних характеристик матеріалів, що будуть зберігатися на складі. Розрахунок площі складу у відповідності з точним методом здійснюється у наступній послідовності:

1) за каталогом на основі урахування характеристик вантажів вибирається складське обладнання;

2) визначається потреба в обладнанні;

3) визначається корисна площа складу виходячи із площі, що займає обладнання;

4) далі розраховується оперативна та конструктивна площі.

Основи технології складських операцій на підприємстві

Основу технології складського процесу становить раціональна побудова, чітке та послідовне виконання складських операцій, постійне удосконалювання організації праці і технологічних рішень, ефективне використання підйомно-транспортного технологічного устаткування.

Принципова схема технологічного процесу на складі визначається таким.

1. Розвантаження товарів.

Залізничні вагони:

перевірка стану, наявності та справності пломб;

розкриття вагона і перевірка цілісності упакування товарів;

розвантаження товарів;

укладення на піддон;

укладення на електровізки; первинне приймання за кількістю;

доставка товару: на ділянки прийомки складу; до зони зберігання; у прийомну експедицію;

Приймання товарів:

за кількістю: розкриття тари; підрахунок кількості товарів та її звірка із супровідними документами; формування пакетів;

за якістю: переміщення товарів до робочого місця товарознавця-бракера; розбраковування товару; формування пакетів.

Відбір товарів:

комплексний відбір: цілого пакета; частини пакета з зняттям із піддону; частини пакета без зняття із піддону;

індивідуальний відбір: цілого пакета; частини пакета з знаттям із піддону

Комплектування:

переміщення товарів на ділянку комплектування: на піддонах;
на візках;

комплектування товарів для покупців;

перевірка відповідності відібраного товару рахункам-фактурам;

упакування товарів у інвентарну тару;

пломбування інвентарної тари;

переміщення упакованих товарних місць у експедицію;

переміщення товарних місць у зону навантаження: з експедиції; с ділянки комплектування; із зони зберігання;

навантаження: на автомобільний транспорт; у залізничні вагон; у залізничні вагони.

Упакування як засіб підвищення ефективності логістичних складських процесів

Упакування впливає на рівень логістичних витрат та ефективність логістичної системи.

У логістичній системі упакування виконує чотири основні функції:

. ідентифікація продукту та надання про нього основної інформації;

. захист продукту під час його переміщення по логістичному ланцюгу;

. полегшення вантажопереробки й транспортування;

. маркетингова підтримка.

Виділяють два основних типи упакування:

. внутрішнє, або споживче, яке звернене до кінцевого споживача товару та виконує маркетингові функцій. Споживче упакування розробляється з міркувань зручності споживача, привабливості для покупця, ефективного використання торговельних площ і захисту товарів від пошкоджень.

Зовнішнє, або промислове, яке забезпечує зручність логістичних операцій. Як правило, ідеальне внутрішнє упакування, яке привабливе для споживачів завдяки незвичайній формі й габаритам, саме за цими ж причинами являє собою найгірший варіант упакування з погляду логістики. Проте продумана конструкція упакування неодмінно повинна враховувати вимоги всіх компонентів логістичної системи.

Однією з найважливіших концепцій упакування, пов'язаної з логістичними процесами зберігання й вантажопереробки, є концепція стандартної укрупненої вантажної одиниці. Створення укрупненої вантажної одиниці зводиться до фізичного об'єднання (консолідації) окремих промислових упакувань в один стандартизований «пакет», це так називана контейнеризація. Така укрупнена вантажна одиниця може формуватися як на виробничих ділянках, так і на складах.

Для контейнеризації можуть бути використані:

жорсткі контейнери - устрої, в які містять промислові упакування або розрізнені вироби для складування та транспортування;

нежорсткі контейнери - не створюють замкнутої захищаючої оболонки для продукції, що складується та транспортується. Тут об'єднання промислових упакувань у вантажні одиниці відбувається шляхом їхнього штабелювання на піддонах або ковзних аркушах. Як базову основу для формування вантажної одиниці пропонується використовувати піддони двох уніфікованих розмірів 1200x800 мм та 1200x1000 мм. Для забезпечення єдиного підходу до різного складського устаткування вводиться поняття базового модуля, що являє собою прямокутник з розмірами 600x400 мм, здатний кратну кількість разів укладатися на стандартних піддонах.

Стандартизація вантажів підвищує ефективність логістичних процесів - скорочує час вантажно-розвантажувальних робіт, полегшує операції вантажопереробки та транспортування, підвищує схоронність продукції в дорозі, спрощує контроль за вантажами, підвищує щільність зберігання, прискорює добірку замовлень завдяки раціональнішому розміщенню запасів. Всі ці фактори сприяють скороченню логістичних витрат.

Цінність товару в логістичній системі забезпечується за рахунок створення раціонального складського господарства та управління товарними запасами. Цінність транспорту забезпечується за рахунок ефективного функціонування транспортної логістики. Цінність обслуговування покупців забезпечується за рахунок надання більшої кількості сервісних послуг. Таким чином, ми можемо виділити основні складові транспортно-складської логістики підприємств: транспортна логістика, складське господарство, логістика запасів, логістичний сервіс (рис. 1.3).

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.3 Комплекс транспортно-складської логістики

Реалізація принципів логістики обумовлюється в першу чергу концентрацією взаємозв'язаних функцій складського та транспортного господарства в об'єднаних структурах під єдиним керівництвом.

Документообіг складу

На складах виділяють наступні групи документів (табл. 1.1-1.3).

Таблиця 1.1

Документи, які використовуються при прийманні товарів

Документ	Призначення документа
Журнал обліку вантажів, що надійшли на склад	Реєстрація супровідних документів постачальників і транспортних організацій і контроль їхнього оприбуткування на складі підприємства
Книга реєстрації видачі рахунків-фактур
Акт про встановлені розбіжності за кількістю при прийомці товару	Застосовується для оформлення прийомки товарно-матеріальних цінностей, які мають кількісні розбіжності зданими супровідних документів постачальника
Акт прийомки товару за якістю	Застосовується при оформленні прийомки товарно-матеріальних цінностей, які мають розбіжності з даними супровідних документів постачальника
Картка обліку виконання договорів	Ведеться товарознавцем підприємства для контролю надходження товарів від постачальників за договорами і разовими угодами
Звіт про рух товарів і тари по складу	Складається завідувачем складом у двох екземплярах. 1-й -- із прикладеними первинними документами представляється в бухгалтерію; 2-й -- з розпискою бухгалтерії про прийняття звіту і прикладених до нього документів залишається в завідувача складом
Книга обліку розбракування товарів	Ведеться товарознавцем-бракером на підставі рахунків-фактур і актів приймання за якістю з метою контролю результатів розбраковування
Звіт про отримання вантажу експедитором	Складається щодня й служить для контролю за одержанням вантажу зі станції з/д і доставкою цього вантажу на склад
Журнал обліку вантажів, що надходять у експедицію	Ведеться завідуючим експедицією для обліку вантажів, що надходять від постачальників і транспортних організацій через експедиційний склад
Прибуткова накладна	Складається матеріально-відповідальною особою при надходженні на підприємство цінностей у випадках, які передбачені інструкціями з обліку окремих операцій
Акт на оприходування товарів, які надійшли без рахунку постачальника	Застосовується для оформлення приймання товарів, що надійшли до одержання рахунку-фактури постачальника

Таблиця 1.2

Документи, які використовуються при розміщені товарів на зберігання

Документ	Призначення документа
Ярлик складський	Виписується завідувачем складом підприємства на кожне найменування та сорт товарів, що надійшли, у даній партії
Книга реєстрації номенклатурних номерів на товари	Застосовується для реєстрації номенклатурних номерів на товари, що надходять на склади
Картка кількісно-сумарного обліку	Застосовується для ведення аналітичного обліку в складах з різноманітними асортиментами товарів
Товарна книга	Ведеться матеріально відповідальною особою для обліку товарно-матеріальних цінностей. На кожне найменування товару в книзі відкривається окремий рахунок

Таблиця 1.3

Документи, які використовуються при продажу і відпуску товарів із складу підприємства

Документ	Призначення документа
Замовлення-заявка	Складається покупцем і коригується товарознавцем-реалізатором з урахуванням наявності товарів на складі
Договір поставки	Укладається між підприємством і покупцями. Призначений для встановлення розмірів, термінів та умов продажу, відпуску і доставки товарів

Подобные документы

• Основні напрями удосконалення закупівельної діяльності підприємства ТОВ Рост

  Складові та етапи організації закупівельної діяльності підприємства торгівлі. Економічна характеристика ТОВ Рост та зовнішнього середовища. Аналіз формування асортименту кондитерських виробів. Оцінка ефективності господарських зв’язків з постачальниками.
  
  курсовая работа [173,6 K], добавлен 14.07.2016
  

• Шляхи розвитку складського господарства підприємства (за матеріалами ТОВ "Комплекс")

  Логістичні задачі складської системи. Функції складів та послідовність складських операцій. Структура плану розвитку матеріально-технічної бази. Оцінка ефективності управління складського господарства на підприємстві та напрямки його удосконалення.
  
  курсовая работа [46,0 K], добавлен 12.11.2014
  

• Виробничо-господарська діяльність та логістичні процеси у ДП "Золочівський лісгосп"

  Організація логістичної діяльності деревопереробних підприємств. Суть та завдання транспортної і складської логістики. Основні напрями удосконалення роботи транспортно-складського господарства. Український ринок складської та транспортної логістики.
  
  дипломная работа [269,0 K], добавлен 25.04.2012
  

• Організація роботи супермаркетів і шляхи її удосконалення на ТОВ "ЕКО"

  Сутність торговельної діяльності, її головний зміст та функції. Організаційно-економічна характеристика супермаркету "Екомаркет" №97, Аналіз окремих аспектів організації торгівлі в ньому. Вдосконалення організації діяльності даного супермаркету.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 16.11.2012
  

• Особливості організації маркетингового стратегічного планування в торговельно-посередницькій діяльності

  Поняття торговельно-посередницької діяльності. Практичні рекомендації організації маркетингового стратегічного планування на прикладі "Metro Cash & Carry" (м. Харків), пошук шляхів його удосконалення. Економічно-фінансова характеристика підприємства.
  
  курсовая работа [340,8 K], добавлен 23.07.2016
  

• Удосконалення управління підприємством за допомогою маркетингу

  Сутність та складові маркетингової діяльності підприємства. Маркетинговий аудит. Удосконалення функцій і механізму торгівельного підприємства. Функції оптової торгівлі в умовах ринку. Особливості організації управління оптовим підприємством ТОВ "Спроба".
  
  дипломная работа [609,8 K], добавлен 25.01.2009
  

• Удосконалення процесу просування товару на підприємстві

  Загальна характеристика та основні проблеми організації торгівлі на підприємстві. Сутність, цілі та система просування товарів. Аналіз товаропросування і основних показників діяльності торгівельного підприємства на прикладі ЗАТ "Хмельницька маслосирбаза".
  
  курсовая работа [933,2 K], добавлен 23.02.2011
  

• Аналіз маркетингової діяльності підприємства і удосконалення його організаційної структури

  Принципи та інструменти маркетингової діяльності підприємства. Оцінка конкурентоспроможності компанії на ринку та її фінансового стану. Аналіз ширини та глибини асортиментної політики. Економічне обґрунтування вдосконалення маркетингової діяльності.
  
  отчет по практике [5,3 M], добавлен 28.11.2021
  

• Розробка стратегії маркетингової діяльності підприємства на прикладі ТОВ "Старобельскій КХП"

  Аналіз внутрішнього середовища організації. Аналіз впливу чинників зовнішнього середовища організації. Постачальники та клієнти організації. Утворення ціни на продукцію. Ринки збуту товару. Рух товарів на ринку та реклама. Аналіз сильних і слабких сторін.
  
  курсовая работа [86,2 K], добавлен 18.12.2011
  

• Удосконалення управління маркетинговою діяльністю підприємства

  Сутність управління маркетинговою діяльністю та її особливості в ринкових відносинах. Характеристика діяльності фірми. Аналіз конкурентів підприємства. Розробка заходів щодо удосконалення управління системою маркетингової діяльності на СК "Форвард".
  
  дипломная работа [1,4 M], добавлен 09.11.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам