Ідеали особистості підліткового віку
Роль ідеалу та його вплив на формування особистості підлітка. Процес ідеалізації у підлітковому віці. Колективний ідеал малих груп та ідеал друзів. Вплив на психологію сприймання ідеалу підлітками. Відчуття дорослості як реалізація ідеальних якостей.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.10.2011 |
| Размер файла | 72,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
План
- Вступ
- 1. Процес ідеалізації у підлітковому віці
- 1.1 Особистісні ідеали та їх вплив на підлітка
- 1.2 Соціальні ідеалізації підлітків
- 1.3 Колективний ідеал малих груп та загальний ідеал друзів
- 2. Вплив на психологію сприймання ідеалу підлітками
- 2.1 Самовиховання підлітків
- 2.2 Відчуття дорослості як реалізація ідеальних якостей
- Висновки
- Список використаних джерел
Вступ
Тема: “Ідеали особистості підліткового віку”.
Актуальність: в умовах глобального зростання потоку інформації, що пов'язано з науково-технічним прогресом, розвитком уявлень людей про оточуючий світ, виникає необхідність пошуку нових знань про роль особистісного ідеалу в житті сучасного молодого покоління. Підлітковий вік вважається таким, котрий закладає основи не тільки майбутніх знань учня, а і його особистості. Саме протягом цього періоду життя людини формуються її світоглядні уявлення про себе та інших, які становляться базовою платформою для її психічного та соціального розвитку. Тому актуальною в наш час проблемою є виявлення міри значущості людей, які можуть відіграти роль "особистісного орієнтира" для підлітка, мати неабиякий вплив на нього у здійсненні важливих виборів.
Мета: висвітлити питання ролі ідеалу та його вплив на формування особистості підлітка.
Завдання:
1. узагальнити наукові методичні відомості з обраної теми;
2. на основі тестування підлітків визначити їхній ідеал колективу, друзів;
3. довести сформульовану гіпотезу.
Гіпотеза: можна припустити, що чим реальнішим є ідеал, тим більший його вплив на підлітка.
Об'єкт: сфера мотивів, де ідеал відіграє важливу роль.
Предмет: мотиваційна сфера особистості, її спрямування, схильності. Методи: вивчення відповідного матеріалу, спостереження, узагальнення.
1. Процес ідеалізації у підлітковому віці
1.1 Особистісні ідеали та їх вплив на підлітка
Підлітковий вік охоплює період від 11 - 12 до 14 - 15 років, що відповідає середньому шкільному вікові, тобто 5 - 9 класам сучасної школи. У цей період в особистості дитини відбуваються складні і суперечливі зміни, на підставі чого його ще називають важким, критичним, перехідним. Така оцінка зумовлена багатьма якісними змінами, які нерідко пов'язані з докорінним ламанням попередніх позицій, особливостей активності, інтересів і стосунків дитини. Відбуваються вони за порівняно короткий час, здебільшого бувають несподіваними і надають процесові розвитку стрибкоподібного, бурхливого характеру. Майже завжди ці зміни супроводжуються появою у підлітка суб'єктивних труднощів. Ускладнюється і його виховання, оскільки підліток не підкорюється ефективним щодо молодшого школяра впливам дорослих, у різних формах проявляє непослух, опір і протест (упертість, грубість, негативізм, замкненість). Підлітковий вік називають перехідним і тому, що у цей період відбувається перехід від дитинства до юності, від незрілості до зрілості. Ця особливість проявляється в фізичному, розумовому, моральному, соціальному та духовному розвитку особистості [5].
Підліток прагне діяти та виглядати як дорослий, мати його права та можливості, тому його розвиток супроводжується постійним рівнянням на дорослого. Це може виявлятися у наслідуванні дещо старших чи однолітків, які в чомусь виявилися вправнішими. Він копіює різні сторони поведінки і зовнішнього вигляду батьків, вчителів, знайомих. Зростання інтересу до оточуючих людей та їх морально - естетичних якостей приводить до формування морально - естетичних ідеалів, які найчастіше (особливо у молодшому підлітковому віці) обираються безпосередньо, за першим яскравим враженням, справленим на підлітка конкретною людиною. Ідеал - це взірець довершеності, приклад. Під впливом цього враження підліток намагається у всьому наслідувати своєму кумирові. В процесі особистісного зростання ці ідеали або втрачають свою цінність, або навпаки - стають більш стійкими в залежності від того, наскільки змінюється або укріплюється світоглядна позиція підлітка. Такими ідеалами можуть бути видатні історичні особистості, діячі культури та мистецтва, герої літературних творів чи улюблених фільмів, або, навіть ті люди, з якими підліток безпосередньо спілкується (наприклад, старший товариш або ровесник). Цей ідеальний образ стає критерієм, за яким підліток оцінює себе та інших людей, та являється регулятором його власної поведінки. Він починає копіювати зовнішній вигляд ідола, стиль поведінки, одяг, манеру мови, сміху, ходи, зачіски тощо [2].
Безперечно, захоплення чимось - одна з властивостей людської природи. Природно й те, що в кожного часу свої ідеали. Але, зрештою, звідки беруться кумири? Хто їх створює? Безумовно, у цьому процесі істотну роль відіграють ЗМІ. За даними журналу "Практична психологія і соціальна робота", у Німеччині мати в середньому приділяє дитині 12 хвилин на добу, тоді як перед телевізором діти просиджують близько трьох із половиною годин. Приблизно такі ж самі показники й у нас.
Вплив ідеалу на підлітка може бути не лише позитивним, а й негативним, згубним. Об'єктами наслідування можуть ставати аморальні особи, негідники, - і тому ця категорія дітей може активно прилучатися до вживання алкоголю, наркотиків. Згадаймо, що "Бітлз" підтримали наркотики, та як серед молоді різко зросла кількість наркоманів.
У наш час існують різні молодіжні угрупування (емо, готи, байкери, репери), учасники яких одягають однаковий за типом одяг, змінюють повадки. У них можуть бути спільні інтереси, наприклад, музика, або якісь проблеми, що в підлітковому віці дуже актуально: проблеми зі старшими, батьками або вчителями. Батьки не впізнають своїх дітей. Наприклад, ЕМО - емоційні діти. Для них життя - це ніщо, і вони так захоплюються цією роллю, що з легкістю говорять про свою смерть. Ці діти носять одяг чорно - рожевого кольору, спілкуються тільки з своїми однодумцями та уникають тих, хто їх не розуміє. Вплинути на них та вмовити повернутися до нормального життя дуже важко, адже вони підтримують один одного, живуть у своєму власному світі, де їх розуміють, не намагаються змінити, а всі спроби вплинути на них з боку батьків та вчителів сприймаються вороже.
У підлітків накопичується колосальна енергія, пов'язана з сексуальним розвитком, вони мусять якось її реалізовувати. Якщо ж підліток не захоплений справою, а звик бути пасивним споживачем, тоді він схильний до фанатизму. Розвитку цього явища сприяють і самі батьки, що приділяють мало уваги дитині.
Хлопчики переважно захоплюються такими персонажами як Брюс Вілліс. Їм подобається в ньому сила, краса, сміливість. Вони хочуть бути схожими на нього в усьому, тому збирають його плакати, переглядають фільми з його участю, качають м'язи, не рідко провокують бійки з ровесниками. Дівчата, прагнучи стати схожими на моделей, відомих акторок та співачок, часто зловживають дієтами, що призводять до анорексії та інших серйозних проблем зі здоров'ям, які залишають свій слід на все їхнє життя.
В тому, що молода людина захоплюється якоюсь популярною особистістю, немає нічого поганого доти, допоки вона не переступає межі. Адже на основі серйозного захоплення шанувальник може стати сильнішим, у нього з'явиться стимул, бажання чогось досягнути. Не рідко трапляється так, що підлітки обирають для себе професію свого кумира та стають досить успішними та щасливими за свій вдалий вибір. Приміром, сучасній співачці Дайдо в юності дуже подобалася творчість Стінга, саме заради нього вона почала займатися музикою.
На жаль, буває й так, що підліток зациклюється на своєму кумирі, вирішує, що його майбутній обранець має бути саме таким і не інакшим. Тоді він ризикує все життя прочекати на точну копію Тома Круза чи Кім Бессінджер. Трапляється, ця установка стає джерелом самотності. Фанати закохуються не в саму людину, а в те, чим вона є в їхній уяві. Природно, коли захоплення минає, вони відчувають розчарування, сором, ошуканість. Фанатична любов - нерозділена, тому безрезультатна, це замикання в собі своїх емоцій. Ось чому з боку батьків і оточення так багато важить розуміння, вміння вислухати й дати добру пораду. Напевно, у людства завжди будуть поруч і погане, і хороше, поклоніння чомусь і, навпаки, впевненість у собі. Головне, вміти повертати ці явища собі на користь [11].
1.2 Соціальні ідеалізації підлітків
Починаючи з 7-го класу (11-13 років), у психології та поведінці школярів з'являються нові тенденції, світ їхніх можливостей та інтересів розширюється і вони прагнуть вийти за межі класу, шукаючи себе поза найближчим оточенням друзів і звичної діяльності. Підлітків цього віку ми найчастіше зустрічаємо у спортивних секціях, гуртках і клубах позашкільних закладів.14 - 15-річні підлітки досить виразно уявляють перспективу власного майбутнього життя. У них активно формується уявлення про власне "Я", виникає проблема морального вибору способів поведінки в навчальній роботі та в боротьбі за любов і повагу інших людей. При цьому в саморозвитку важливого значення набувають не стільки літературні герої, скільки цінності молодіжної субкультури, схиляння перед зірками кіно, поп-музики. Зразками для створення духовних пріоритетів і суспільних ідеалів стають старші за віком і класом учні (старшокласники).
Підлітковий вік, особливо з 13-15 років - це вік формування моральних переконань, принципів, якими підліток починає керуватися у своїй поведінці. У цьому віці з'являється інтерес до світоглядних питань, таких, як виникнення життя на Землі, походження людини, сенс життя.
Формуванню у підлітка правильного відношення до дійсності, стійких переконань необхідно надавати першорядне значення, тому що саме в цьому віці закладаються засади свідомого, принципового поведінки в суспільстві, які дають про себе знати і в майбутньому. Моральні переконання підлітка складаються під впливом навколишньої дійсності. Вони можуть бути помилковими, неправильними, спотвореними. Це має місце в тих випадках, коли вони складаються під впливом випадкових обставин, поганого впливу вулиці, непорядних вчинків [12].
У тісному зв'язку з формуванням моральних переконань молодих людей складаються їхні моральні ідеали. Цим вони істотно відрізняються від молодших школярів. Як показали дослідження, ідеали у підлітків проявляються в двох основних формах. У підлітка молодшого віку як ідеал виступає образ якого-небудь конкретної людини, в якому він бачить втілення високо цінуються ним якості. З віком у молодої людини спостерігається помітне "рух" від образів близьких людей до образів осіб, з якими він безпосередньо не спілкується.
Старші підлітки починають пред'являти більш високі вимоги до свого ідеалу. У зв'язку з цим вони починають усвідомлювати, що оточують, навіть дуже улюблені і шановані ними, в більшості своїй самі звичайні люди, хороші і гідні поваги, але не є ідеальним втіленням людської особистості. Тому в 13-14 річному віці особливий розвиток набувають пошуки ідеалу за межами близьких родинних стосунків.
Грунтовно змінилося ставлення підлітків до освіти. Вона мало винагороджується реальним життям. Якщо підліток отримує більше, ніж учитель, миючи машини біля бензозаправок, то навряд чи в нього з'явиться мотивація до навчання. Якщо ж молодь продовжує навчання у вищих навчальних закладах, то вибір часто диктує дохід від майбутньої професії. Звідси, змінюється і ставлення до праці та власності. Для того щоб забезпечити майбутнє життя, молоді люди дуже часто переступають межу дозволеності та входять у кримінальний світ, а чесна праця втратила свою популярність.
За результатами громадського опитування, загальними цінностями вчителів виступають: здоров'я, сім'я, справедливість, надійність, вірність у дружбі, освіта, гуманістична спрямованість: доброта, співпереживання, поважне ставлення до старших, природа, Земля, світ. Учні ж віддають перевагу свободі, коханню та прагматичним цінностям: кар'єрі, власності, спілкуванню, змозі розвитку та здатності до самовдосконалення. Найменш популярними виявились християнські цінності та громадянські, такі як інтернаціоналізм, патріотизм, ідеологія, політика.
1.3 Колективний ідеал малих груп та загальний ідеал друзів
Мотивами об'єднання людей у групи є потреба у спілкуванні, інших формах взаємодії з конкретними індивідами; важливість завдань, які розв'язує певна група; дія зовнішніх чинників, що винагороджують за участь у групі. Сутнісними ознаками малої соціальної групи є тривалі безпосередні контакти індивідів (спілкування, взаємодія). Такі контакти властиві, наприклад, сім'ї, спортивній команді, релігійній секті.
Зосереджуючись на окремих ознаках малих груп, одні вчені тлумачили їх як сукупність ідеалів, уявлень і звичок, що існують і повторюються в кожній індивідуальній свідомості (Ф. Олпорт), інші - як обмежену сукупність (“тут і тепер”) індивідів, що взаємодіють (А. Донцов).
Отже, мала група - це невелика за чисельністю спільність, в якій індивіди безпосередньо контактують між собою, об'єднані спільною метою та завданнями, що є передумовою їх взаємодії, взаємовпливу, спільних норм, процесів та інтересів, міжособистісних відносин і тривалості їх існування.
Малі групи класифікують з огляду на тривалість існування, особливості взаємин, спосіб входження індивіда у групу та ін. Соціальна психологія поділяє їх на лабораторні і природні, первинні і вторинні, формальні і неформальні, тимчасові і постійні, відкриті і закриті, референтні і групи членства та інші групи.
Щодо груп, до яких входять підлітки, то це сім'я, коло друзів, клас, спортивні секції, різноманітні гуртки та ін.
Яке ж значення має сім'я у житті підлітка та якими хоче він бачити своїх батьків?
Більшість сучасних батьків свідомо прагнуть, щоб їх діти виросли всебічно розвиненими, гармонійно поєднували у собі духовне багатство, моральну чистоту й фізичну досконалість. Проте у сімейному вихованні багато хто з дорослих припускає серйозні помилки, що негативно позначається на навчанні й розвитку дітей. Нерідко це зумовлюється відсутністю у батьків спеціальних педагогічних знань і навиків.
Для дитини цього віку характерна зміна ставлення до дорослих. Вона починає критично оцінювати їх слова та вчинки, аналізувати поведінку, стосунки, соціальну позицію. Однак, вимоги підлітка до дорослого є дещо суперечливими. Він прагне самостійності, протестує проти опіки, контролю, недовіри, відчуваючи водночас тривогу і ляк за необхідності долати проблеми, сподівається на допомогу і підтримку дорослого, але не завжди відверто зізнається у цьому.
Український педагог Василь Сухомлинський вдало відобразив через монолог підлітка основні суперечності його стосунків з дорослими: “Не опікуйте мене, не ходіть за мною, не зважуйте кожен мій крок, не повивайте мене пеленками нагляду і недовіри, не нагадуйте й словом про мою колиску. Я самостійна людина. Я не хочу, щоб мене вели за руку. Преді мною висока гора, це мета мого життя. Я бачу її, думаю про неї, хочу досягти її, але зійти на цю вершину хочу самостійно. Я вже піднімаюсь, роблю перші кроки, і чим вище ступає моя нога, тим ширший горизонт відкривається мені, тим більше я бачу людей, тим більше людей бачать мене. Від величі до безмежності того, що мені відкривається, робиться страшно. Мені необхідна підтримка старшого друга. Я досягну своєї вершини, якщо буду спиратись на плече сильного і мудрого друга. Та мені соромно і боязко сказати про це. Я хочу, щоб всі вважали, наче я самостійно, своїми силами доберуся до вершини. ”
Виховання - це особлива мудрість. Виховуючи дитину, батькам доводиться багато чим жертвувати. Які ж батьківські жертви підуть на користь дитині? Жертвувати слід недоліками свого характеру, щоб не давати дітям поганого прикладу. Обов'язково потрібно відмовитися від шкідливих звичок: куріння, вживання алкоголю, адже дитина не повинна думати, що це нормально.
Дорослий повинен бути другом для підлітка, але особливим, - другом - приятелем, другом - наставником. Його завдання - допомогти дитині пізнати себе, оцінити свої здібності і можливості, знайти своє місце в світі дорослих. Підлітки багато чого довіряють дорослим, якщо відчувають прихильність з їхнього боку, байдужість дорослих вони сприймають боляче. Відсутність взаємної довіри не лише ображає, а й завдає значної шкоди їх морально - духовному розвитку. Наявність дорослого друга є найважливішою умовою нормального розвитку, гармонійного становлення особистості.
Важливе значення для підлітка має спільна діяльність із дорослими, організована на основі єдності інтересів, захоплень. Зміст такої співпраці може бути різним. Підліток може допомагати батькам по господарству, навіть радити їм у певних справах, а дорослі мають дослухатися до його думки. Старший може залучити його до справ, якими він зайнятий. Така спільна діяльність породжує спільність переживань, почуттів, настроїв, намірів, полегшує контакт із підлітком, зумовлює емоційну та духовну близкість. У ній дитина пізнає складний внутрішній світ дорослих, глибину думок і переживань, вчиться турботливому ставленню до людей [1].
Дорослий, який за будь - яких обставин готовий бути поряд із підлітком, сприймати його таким, яким він є, вчасно приходити йому на допомогу, турбуватися про гармонійний розвиток його особистості, виховання моральних якостей, спільно з ним аналізувати вчинки і стосунки людей, критично ставитися до себе та своїх дій, виконує неоціненну роль у процесі адаптації підлітка до нової соціальної ролі, в його самопізнанні і пізнанні світу, в соціальному й особистісному самоутвердженні та самовираженні.
ідеал підлітковий вік особистість
У підлітковому віці дитина прагне зрозуміти, що означає бути дорослим, проводить паралелі між вчинками батьків і своїми. Підліток зауважує їхні прорахунки та помилки, нестерпно ставиться до спроб принизити його. Та якщо дорослі визнають свої помилки, він щиро їм вибачає.
Беручи до уваги особливості підліткового віку, можна зробити висновок, що батьки підлітка мають бути терплячими, уважними до своєї дитини, чуйними, але не докучливими і тим паче не байдужими. У очах підлітка вони мають уособлювати його ідеал, щоб раз і назавжди не зіпсувати відносини з дитиною.
Інша мала група, яка, як і сім'я, має неабиякий вплив на навчання, виховання та всебічний розвиток підлітка, - це клас, у якому він вчиться. Головною, можна сказати - визначною постаттю у цій групі є особа вчителя.
Щоб бути для дитини не тільки джерелом знань, а й другом, наставником, людиною, до якої можна звернутись у скрутну хвилину, вчитель має докласти чимало зусиль, якщо хоче завоювати прихильність та довіру особистості важкого підліткового віку. Викладач має вміти "подати себе", завоювати авторитет. Найкраще це зробити, показуючи свою повагу до кожного учня як особистості з власними думками, поглядами та сприйняттям світу. Незайвим буде продемонструвати свою обізнаність і у власному предметі викладання. Учні зазвичай підсвідомо з повагою ставляться до людей, які є справжніми професіоналами. Педагог повинен пам'ятати, що кожна дитина неповторна, а тому порівнювати чи міряти всіх за одним еталоном не слід. Особливо неприпустимим є прояви незадоволення результатами роботи учня перед іншими учнями, докір, звинувачення у невмінні тощо. В учнівському колективі необхідно дбати про позитивні емоції дітей, атмосферу доброзичливості, радісного світосприймання, дружби у класі, довіри, взаємоповаги, взаємодопомоги. Тільки згуртувавши учнів у дружний і працездатний колектив, можна успішно здійснювати їх навчання та виховання.
Починаючи з підліткового віку, соціальна ситуація розвитку дітей характеризується разючою зміною орієнтирів. Із цього часу школяра надзвичайно хвилює, що про нього думають товариші, як вони оцінюють події, що відбуваються у світі. Хлопчики й дівчатка в цьому віці особливо пильно придивляються до однолітків, порівнюють себе з ними, намагаються відповісти на життєво вагомі запитання: "Який я?", "Чи не гірший за інших?". Дуже важливо для підлітка - виправдати сподівання друзів і в жодному разі не бути гіршим за них. Думка "Я в усьому поступаюсь друзям" сприймається як трагедія. Звідси виникає потреба самоствердження, самореалізації, яка за несприятливих умов набуває гострих, конфліктних, інколи антисоціальних форм. Тому одне з найважливіших педагогічних завдань у роботі з дітьми "складного віку", яке успішно реалізують досвідчені педагоги, - організувати найрізноманітнішу діяльність, де б кожен зміг проявити свої найкращі нахили, заслужити повагу товаришів [7].
Сучасні діти потребують різноманітної діяльності. Щоб виховний захід був ефективним і учні усвідомили його ідеї, важливо відчути, визначити ступінь їх підготовленості до сприйняття пропонованих їм моральних, правових, естетичних та інших норм, положень, понять. Якщо вони вже відомі учням, ураховують їх розуміння, погляди на них, щоби внести потрібні корективи.
Протягом підліткового віку діти неоднаково сприймають учителя (а отже, і його позиції). Беззастережний авторитет, який має вчитель у школяра молодших класів, у підлітковому віці піддається критиці. Слово вчителя перевіряється його ставленням до справи, моральні тенденції - учинками та стосунками з колегами та учнями, здатністю жити чесно, розв'язувати повсякденні проблеми справедливо. Викладач отримає авторитет, якщо зможе стати старшим товаришем і зуміє увійти в референтне середовище учнів.
Якщо в сім'ї, школі, особистість відчула себе замкнутою, обмеженою рамками обов'язків і соціальних очікувань, залежною від батьків, педагогів, вона починає шукати однодумців за межами школи та сім'ї.
Участь в неформальних групах компенсує відсутність особистої незалежності.
Субкультура - це система норм, цінностей, настанов, способів поведінки і життєвих стилів певної соціальної групи, яка відрізняється від пануючої в суспільстві культури, хоча і пов'язана з нею. Субкультура є своєрідним компенсаційним механізмом, який знижує тиск масової, глобальної культури на особистість. Молодіжна субкультура - це культура певного молодого покоління, що має спільний стиль життя, поведінки, групові норми, цінності та стереотипи. Субкультура реалізується групами молоді. Криза суспільства веде до утворення нових молодіжних субкультур, які мають свій зміст і спрямованість. Незадоволеність життям, нездатність суспільства задовольнити не тільки матеріальні, а й духовні потреби підлітків, молоді, приймати їх такими, якими вони є. Соціально-економічні та політичні негаразди стимулюють розвиток протестних настроїв. Криза сімейного виховання, яка привела до пригнічення індивідуальності та ініціативності підлітка. І як наслідок, вона привела з одного боку - до соціального і культурного інфантилізму, а з іншого - до прагматизму і соціальної дезадаптованості. Агресивний, жорстокий стиль виховання породжує агресивну молодь. Молодь не може пробачити ні вихователям, ні суспільству вихованої у неї з дитинства орієнтації на послушних, безініціативних виконавців в ущерб самостійності, ініціативності, незалежності. Батьки часто підозрюють підлітка в тому, що його дії завжди антисоціальні. Але в більшості випадків вони природні: завести друга, компанію, яка забезпечить спілкування і хоч би мінімальний захист, знайти дівчину, самоствердитися - узаконити в очах оточуючих сам факт свого перебування на Землі. А неформальне об'єднання - лише спосіб досягнення цих цілей. Дорослі не враховують вікових особливостей підлітків та молоді. У складний період переходу від дитинства до зрілості виникає багато проблем, які підлітки не можуть розв'язати, опираючись на власний досвід чи досвід дорослих. їм необхідна група ровесників, які зіткнулися з такими ж проблемами, мають такі ж цінності і ідеали.
Підлітки знаходять однодумців серед таких субкультур як емо, готи, байкери, отаку, епси, репери, рейвери, фріки, гопники, скінхеди, растмани. Для молодої людини нове неформальне об'єднання - не забава, а необхідність. Тут хаотична зміна пристрастей - після музики йде підстригання, потім танець, потім прикраса в носі. Бо це немає значення. Просто потрібний новий фірмовий знак, клич, на який звернуть увагу. Так іде самореалізація особистості. Головне, що дає молодіжна субкультура - самореалізуватися, суб'єктивно втілитися, тобто оправдати своє перебування в цьому світі [9].
Характерною особливістю підлітка є посилене прагнення спілкування з ровесниками, передусім з однокласниками, і трохи старшими за себе, стосунки з якими відіграють важливу роль у його житті. У товаристві ровесників починає вироблятися нова система критеріїв оцінювання поведінки та особистості людини, відбувається переоцінка цінностей, формуються нові морально - етичні вимоги. В результаті його самосвідомість набуває нового рівня розвитку. Під час аналізу поведінки та особистісних якостей друзів у підлітка складається система вимог не лише до них, а й до себе. У своїх товаришах він цінує принциповість, сумлінне ставлення до справи, громадську активність, щирість, чесність, доброту, силу. Значущими є також якості, що безпосередньо стосуються його взаємодії з однолітками. Підлітки не терплять зазнайства, хвальковитості, зверхності.
У підлітковому віці дитина більше часу проводить не з батьками, а з друзями, наслідує їх. Дружба підлітків грунтується на спільних інтересах та вподобаннях. Вони однаково проводять час, читають однакові книги, слухають однакову музику, надають перевагу подібному одягу та манері поведінки. Своїх друзів підлітки вважають найрозумнішими, найвеселішими, найкращими, а наслідуючи їх, творять себе, виховують у собі потрібні якості.
Важливе значення для підлітка має оцінка друзями його особистісних якостей, знань і вмінь, здібностей і можливостей. У товаришів він знаходить співчуття, адекватне сприйняття своїх радощів і негараздів, які дорослим часто здаються незначущими.
Підліткам характерні непостійність, змінюваність стосунків та інтересів. Зміна симпатій, авторитетів, посилення і послаблення впливу однолітків на особистість є свідченням постійного внутрішнього осмислення і переосмислення, переживання, приміряння вчинків і стосунків друзів до вимог моралі.
Дружба - це моральне почуття, сутність якого полягає в потребі у спілкуванні, прагненні до спільних форм діяльності, співпереживанні тощо. Саме у підлітковому віці дружба набуває вагомого значення для особистості. У ній дитина засвоює механізми позитивних взаємодій: співучасть, взаємодопомогу, ризик заради іншого. Тому друзів собі підліток обирає у відповідності до того, чи здатна людина до цих взаємодій та чи володіє вона тими якостями характеру, які має і він. Неприпустимими у дружбі проявами підліток вважає розголошення таємниць, зрадництво, невміння дотримуватися слова, виконування обіцянки тощо.
2. Вплив на психологію сприймання ідеалу підлітками
2.1 Самовиховання підлітків
Людина - істота унікальна і може сама себе поправляти, удосконалювати і виховувати. В якому ж віці слід звертатися до самовиховання, адже для нього необхідний певний рівень розвитку? Цим часом є підлітковий період - саме тоді спостерігається у дітей становлення цілеспрямованості, прояв самостійності і почуття власної гідності. Чим самостійніше дитина, тим більш творчо вона активна, впливаючи не тільки на зовнішній світ, а й на світ внутрішній. Розвиток під впливом зовнішніх сил і виховання перетворюється поступово в саморозвиток, основу якого складають самовиховання і самоосвіта. Усвідомлення школярами потреби в самовихованні відбувається, як правило, після п'ятого класу.
Головні мотиваційні лінії даного вікового періоду пов'язана активним прагненням до саморозвитку. Це і самовираження,; самопізнання, і самовиховання. Самовиховання стає можливим у перехідному віці завдяки тому, що у підлітків розвивається саморегуляція. Дуже розповсюдженим способом саморегуляції" сучасних підлітків є спрямованість на розвиток у самих себе вольових якостей. Загальна логіка такого розвитку проявляється наступним чином: від вміння керувати собою, концентрувати" зусилля, витримувати і витримувати великі навантаження до здатності керувати діяльністю і добиватися в ній необхідних результатів. За цією логікою змінюються і ускладнюються прийоми розвитку вольових рис. На початку даного віку підлітки по-доброму заздрять і перебувають у захваті від тих, хто володіє певними вольовими якостями. Надалі у підлітків з'являється бажання мати такі якості у себе і, насамкінець, у середині підліткового періоду вони приступають до самовиховання, Найбільш активним періодом самовиховання у підлітків вважається вік від 13 до 15 років. Підліток претендує на визнання його дорослим, але в той же час відчуває свою обмеженість і намагається її приховати, демонструючи зовнішню незалежність або розв'язність. Усвідомлення цього протиріччя підштовхує його до роботи над собою. Підліток хоче не грати в дорослого, як це робить іноді молодший школяр, а бути їм, і хоче, щоб це визнавали інші. За допомогою самовиховання він прагне усунути недоліки у власній поведінці, усунути наявні слабкості, сформувати якості, які б дали йому право вважатися вольовим, вмілим і самостійним [22].
Під самовихованням розуміється планомірна робота над собою, спрямована на формування позитивних якостей, необхідних для активної діяльності і життя в суспільстві, на подолання негативних якостей, якщо вони є. Самовиховання поступово підводить учня до активізації і внутрішнього ухвалення ширшого круга прагнень, і, в першу чергу, прагнень культурних, розвиває смак до створення власної особи.
Ефективність процесу самовиховання забезпечується використанням старшим підлітком методів цілепокладання, самоконтролю, самозвіту, самоспостереження, самоаналізу, самонаказу, самонавіювання, самовправляння, самоінструктування, порівняння своєї поведінки і діяльності з прикладом значущих людей, самозаохочення, самооцінки.
Однак порівняно невеликий життєвий досвід, обмежений кругозір часто призводять до того, що самовиховання підлітка приймає наївні форми. Для розвитку волі хлопці намагаються, наприклад, перетерпіти біль, який навмисно намагаються завдати собі. Деякі ж заявляють, що кращий спосіб розвивати в собі волю - це ніколи, нікому, ні в чому не поступатися.
Якщо виховання може інколи здійснюватися незалежно від волі і бажання вихованця, то самовиховання як процес усвідомленого, цілеспрямованого і бажаного розвитку можливе лише в разі збігу сприятливих зовнішніх умов і певних внутрішніх передумов. Зокрема, як зазначає І. Бех, самовиховання ґрунтується на повазі особистості до себе. Як діяльність, самовиховання знаходить своє вираження у поєднанні об'єкта і суб'єкта. Особливість цієї взаємодії пов'язана з подвійністю позиції особистості у самовихованні, оскільки людина виступає немовби у двох особах стосовно себе в особі виховуваного і в особі вихователя. При цьому основна мета - "створення" індивідуумом себе через творче ставлення до себе. Самовиховання - це певний тип ставлень, вчинків, дій до самого себе і власного майбутнього з точки зору відповідності певному ідеалу". Воно здійснюється в кожному вчинкові, у кожній ситуації. Визначення самовиховання як діяльності людини, спрямованої на зміну своєї поведінки та якостей, звичайно, досить широке і може стосуватися будь-якої форми самовиховання, тобто формування людиною як соціальне позитивних, так і соціальне негативних якостей (наприклад, таких, як індивідуалізм, жорстокість, що свідомо культивуються деякими людьми).
З початком шкільного навчання підлітки поступово становляться активними суб'єктами самовиховання. Це відбувається за рахунок здійснення уявлень про себе у своїй свідомості та порівняння на цій базі себе з іншими. Школярі створюють відповідну "Я-концепцію", яка є інтегративною, узагальненою внутрішньою картиною учня про свою особу. В думках вони порівнюють себе з найкращими зразками прояву людяності, активності, прагнуть до набуття необхідних для подальшого життя рис і якостей.
Самовиховання полягає в тому, що, пізнаючи навколишній світ - природу, працю, суспільне життя, вихованець пізнає й самого себе, оцінює свої переконання, вчинки, поведінку з погляду найвищих ідеалів - норм моралі.
Самопізнання, самоствердження немислимі без ідеалу, без взірця, який хвилює, захоплює, дивує, надихає дитину, підлітка, юнака, дівчину. Натхнення, захоплення ідеалом породжують прагнення бути добрим, пробуджують думки про самого себе, вчать бачити в собі добре й погане. Підліток починає свідомо випробовувати свої вольові й моральні сили, ніби перевіряючи себе.
Економічна криза в нашій країні призвела до погіршення економічного і соціального становища населення, що різко відобразилося на рівні вихованості молоді. Соціальна незахищеність батьків зростає. Вони все більше зосереджуються на подоланні матеріальних труднощів і все менше приділяють уваги дітям [25].
Перехід до нових суспільно-економічних відносин спричинив руйнування колишніх моральних цінностей і призвів до спрямованості молоді на матеріальні цінності. Брак уваги дорослих та численні телевізійні шоу і серіали, які не виконують ніяких виховних завдань, сприяють тому, що життєвою самоціллю нового покоління стає заможність, замість людяності та всебічної освіченості. Хоча сучасний світ, що характеризується швидкою мінливістю, вимагає від людей здатності до самоосвіти, самовиховання та вміння швидко орієнтуватися та пристосовуватися до змін в навколишньому світі.
2.2 Відчуття дорослості як реалізація ідеальних якостей
Розвиток дорослості є процесом становлення готовності дитини до життя в суспільстві. Він передбачає засвоєння суспільних вимог до особистості, діяльності, стосунків і поведінки дорослих.
Становлення дорослості відбувається по - різному. Перші її ознаки можуть дуже відрізнятися від розвинутих форм, проявлятися раптово.
Спостерігаючи значні зрушення у своєму фізичному та статевому розвитку, відчуваючи свої можливості виконувати суспільно важливі справи у сім'ї і школі, підліток починає усвідомлювати, що він уже не дитина. У нього виникає специфічне ставлення до себе, він заперечує свою належність до дітей, прагне бути і вважатися дорослим. Це новоутворення виражає нову життєву позицію підлітка щодо людей і світу, визначає зміст і специфічну спрямованість його соціальної активності, систему нових прагнень, переживань та афективних реакцій.
Виникнення у підлітка уявлення про себе як про людину, що переступила рубіж дитинства, зумовлює його переорієнтацію з дитячих норм і цінностей на дорослі. Його вже не влаштовують правила, обмеження, мораль послуху, які існують для дітей і є джерелом їхньої несамостійності, нерівноправності з дорослими.
Специфічна соціальна активність підлітка полягає у великій сприйнятливості до засвоєння цінностей, норм, способів поведінки, які існують у світі дорослих. Він усіляко намагається реалізувати свою потребу в утвердженні позиції дорослої людини, але відсутність психічних можливостей заважає досягненню цієї мети. Це є однією з основних суперечностей підліткового віку.
Підліток намагається долучитися до життя і діяльності дорослих шляхом наслідування. Спершу він переймає те, що доступніше для нього: зовнішній вигляд і манеру поведінки.
Почуття дорослості підлітків може виявлятися у загальній переорієнтації від ровесників на дорослих, якості яких починають визначати очікуваний напрям власних змін підлітка, а також у критичному ставленні до Я - минулого, у відчуженні багатьох рис дитячого Я. майбутнє уявляється йому досить туманним. Однак, оптимальні варіанти особистісного розвитку передбачають, на думку психологів, відносну спадкоємність минулого, теперішнього і майбутнього Я в єдності з продуктивними поступальними змінами на шляху від дитинства до зрілості [19].
З прагненням підлітка швидше стати дорослим пов'язана провідна для нього потреба в самостійності і незалежності. Його здатності самостійно регулювати свою поведінку сприяє досягнутий рівень психічного та особистісного розвитку. Підліток краще, ніж молодший школяр, розуміє себе, може аналізувати свої вчинки, хоч йому ще важко передбачати їх наслідки. Його поведінка більш осмислена, не така імпульсивна, як молодшого школяра, він краще володіє собою. Підліток ставить перед собою віддаленіші цілі, формує перші життєві плани (вибір професії), ідеали, прагне бути на когось схожим, набути певні риси характеру, моральні переконання. Потреба в самостійності реалізується у намаганні діяти без сторонньої допомоги й опіки, в здатності приймати рішення і відстоювати власні погляди, в умінні досягати поставленої мети, поводитися під впливом власних спонукань.
Методика 1
“Мой идеал”
Задание: на страницах этого теста Вы увидите множество цитат выдающихся людей разных времен. Отметьте те из них, которые по каким-то причинам покажутся близкими. Число отмеченных Вами выражений не имеет значение. Главное, чтоб они отвечали Вашим принципам в жизни.
Цель: поскольку каждая из цитат характеризует какое-то из личностных качеств, благодаря этой методике, Вы определите для себя какие из общечеловеческих идеалов ближе именно Вам.
Цитаты:
1. Законам природы люди повинуются, даже когда борются против них (Иоганн Вольфганг Гете).
2. Мудр тот, кто знает не многое, а нужное (Эсхил).
3. Видеть несправедливость и молчать - это значит самому участвовать в ней (Жан Жак Руссо).
4. Как бы ни была жестока к человеку судьба, как бы он ни был покинут и одинок, всегда найдется сердце, пусть неведомое ему, но открытое, чтобы отозваться на зов его сердца (Генри Уодсуорт Лонгфелло).
5. Тот, кто не знает, что такое кровоточащая рана в душе, и не видел дна жизни, не познал ее полноты (Икеда Дайсаку).
6. Только те, кто предпринимает абсурдные попытки, смогут достичь невозможного (Альберт Эйнштейн).
7. Когда, содеяв зло, человек боится, что о том узнают люди, он еще может найти путь к добру. Когда, сделав добро, человек старается, чтобы о том узнали люди, он порождает зло (Хун Цзычэн).
8. Лучшие душевные движения не значат ничего, если не приводят к добрым действиям (Жозеф Жубер).
9. Что бы о тебе ни думали, делай то, что ты считаешь справедливым (Пифагор).
10. Настоящего человека всегда тянет туда, где трудно (Отто Юльевич Шмидт).
11. Мы все дурны, и потому все то, что мы осуждаем в других, мы всегда найдем в себе. Давайте же прощать друг другу. Одно средство жить нам в мире - это взаимное прощение (Лев Николаевич Толстой).
12. Из того, что возможно насилием подчинить людей справедливости, вовсе не следует, чтобы было справедливо подчинять людей насилием (Блез Паскаль).
13. Если будет понята идея, что вселенский закон причинности не относится лишь к настоящему, но к прошедшему, настоящему и будущему, тогда каждое действие на нашем земном плане станет естественно и легко на свое истинное место, и видно станет его отношение к нам самим и к другим. Каждое низкое и корыстное действие отбрасывает нас назад; каждая благородная мысль и каждый бескорыстный поступок становятся ступенью к высшим, более светлым планам бытия (Елена Петровна Блаватская).
14. Убеждение должно быть дорого потому только, что оно истинно, а совсем не потому, что оно наше (Виссарион Григорьевич Белинский).
15. Я не знаю выше подвига, как подать руку изнемогшему духом (Николай Васильевич Гоголь).
16. Способность видеть чудесное в обыкновенном - неизменный признак мудрости (Ральф Уолдо Эмерсон).
17. На дне души каждого лежит та благородная искра, которая сделает из него героя; но искра эта устает гореть ярко, - придет роковая минута, она вспыхнет пламенем и осветит великие дела (Лев Николаевич Толстой).
18. Красота рождается из соприкосновения прекрасного с материей. В случае, если материя пропустит через себя эту высшую, тончайшую эссенцию, она рождается гармоничным образом смоделированной, и очарование, которое она излучает, хоть и будучи материей, есть красота (Делия Стейнберг Гусман).
19. Когда судьба ставит тебе палки в колеса, ломаются лишь негодные спицы (Авессалом Подводный).
20. Мудрец не свободен от страстей, а умерен в страстях. Аристотель
21. Держать все свои вещи на своих местах, для каждого занятия иметь свое время (Бенджамин Франклин).
22. Да ниспадет каждая жгучая слеза человеческая в глубину твоего сердца, и да пребывает она там: не удаляй ее, пока не устранится печаль, ее родившая (Елена Петровна Блаватская).
23. Долг - это то, что должно отдать человечеству, нашим близким, нашим соседям, нашей семье, и, прежде всего то, что мы должны всем тем, кто беднее и беззащитнее нас. Такова наша обязанность, и неисполнение ее в течение жизни делает нас духовно несостоятельными и приводит к состоянию морального краха в нашем будущем воплощении (Елена Петровна Блаватская).
24. Иначе расставленные слова обретают другой смысл, иначе расставленные мысли производят другое впечатление (Блез Паскаль).
25. Красота действует даже на тех, кто ее не замечает (Жан Кокто).
26. Всегда делай то, что ты боишься сделать (Ральф Уолдо Эмерсон).
27. Я не согласен с тем, что вы говорите, но буду до последней капли крови защищать ваше право высказать вашу собственную точку зрения (Франсуа-Мари Аруэ Вольтер).
28. Чудеса прекрасны, а утешить брата, помочь другу подняться из глубины страданий, простить врагу его заблуждения - это величайшие на свете чудеса (Франсуа-Мари Аруэ Вольтер).
29. Никакая внешняя прелесть не может быть полной, если она не оживлена внутренней красотой. Красота души разливается подобно таинственному свету по телесной красоте (Гюго Виктор Мари).
30. Да внимает душа твоя каждому крику страдания подобно тому, как священный лотос обнажает сердце свое, чтобы упиться лучами утреннего солнца (Елена Петровна Блаватская).
31. Роскошь делать добро превосходит другие личные удовольствия (Джон Гэй)
32. Истинная доблесть в том, чтобы делать без свидетелей то, что ты делаешь для похвалы людской (Франсуа де Ларошфуко).
33. Никогда в этом мире ненависть не прекращается ненавистью. Ненависть прекращается любовью. Таков вечный закон (Дхаммапада).
34. Сила характера не в том, чтобы ломать других, а том, чтобы сломать себя (Юрий Михайлович Поляков).
35. Бездействие в момент, когда возможно поступить по справедливости, означает трусость (Конфуций).
36. Зачем задерживать в себе прекрасное и высокое слово из опасения, что другие вас не поймут (Морис Метерлинк).
37. Чтобы быть свободным, нужно подчиняться законам (Античный афоризм).
38. Кто сохраняет способность видеть прекрасное, тот не стареет (Франц Кафка).
39. Велико лишь то, что долговечно; долговечно лишь то, что справедливо (Д. Феррари).
40. Обрати взоры свои на самого себя и старайся познать себя, ибо более трудного познания нельзя себе и представить (Мигель де Сервантес Сааведра).
41. Сострадание к животным так тесно связано с добротой характера, что можно с уверенностью утверждать, что не может быть добрым тот, кто жесток с животными (Артур Шопенгауэр).
42. Лучше меньше знать и больше любить, чем больше знать и не любить (Эразм Роттердамский).
43. Некто спросил: Правильно ли говорят, что за зло нужно платить добром? Учитель сказал: А чем же тогда платить за добро? За зло надо платить по справедливости, а за добро - добром (Конфуций).
44. Будь подобен скале: волны беспрестанно разбиваются о нее, она же стоит недвижимо, и вокруг нее стихают взволнованные воды (Марк Аврелий).
45. В этом мире только одна вещь, перед которой должны преклоняться, это - гений, и одна вещь, перед которой следует пасть на колени, - это доброта (Виктор Мари Гюго).
46. У кого характер упорядочен, у тех и жизнь благоустроена. (Демокрит).
47. Для того, чтобы выучиться говорить людям правду, надо научиться говорить ее самому себе (Лев Николаевич Толстой).
48. Прекрасное не нуждается в дополнительных украшениях - больше всего его красит отсутствие украшений (Иоганн Готфрид Гердер).
49. Самые действенные законы - это неписанные законы (Вильгельм Швебель).
50. Высшая мудрость - философствуя, не казаться философствующим и шуткой достигать серьезной цели (Плутарх).
51. Если что-нибудь дается тебе с трудом, не думай, что это невозможно для человека, но если что-нибудь возможно и свойственно человеку, считай, что и тебе оно по силам (Марк Аврелий).
52. Остерегайтесь оставлять слишком много добра в своих руках (Ральф Уолдо Эмерсон).
53. Добрые слова кратки, произнести их легко, но эхо их продолжает звучать в вечности (Мать Тереза).
54. Истина не познается расчетами, лишь язык сердца знает, где живет великая Правда, которая, несмотря ни на что, ведет человечество к восхождению (Николай Константинович Рерих).
55. Дары, происходящие от справедливости, более велики, чем те, которые проистекают от милосердия (Халиль Джебран).
56. Сочувствие вызывает доверие, а доверие - это ключ к сердцу (Боденштедг).
57. Ты должен делать добро из зла, потому что его больше не из чего делать (Роберт Пенн Уоррен).
58. Красота выше гения, потому что не требует понимания (Оскар Уайльд).
59. Тому, кто не постиг науки добра, всякая другая наука приносит лишь вред (Мишель де Монтень).
60. Ты будешь безукоризненным судьею, если на жизни самого тебя не будет пятен (Эпиктет).
61. Прекрасное влечет к себе самим действием своим и тотчас вселяет в нас стремление действовать (Плутарх).
62. Любовь к людям - это и есть те крылья, на которых человек поднимается выше всего (Максим Горький).
63. Ничто прекрасное бесследно не теряется. Не надо бояться бросать семена красоты по дорогам. Они останутся там лежать неделями, может быть, годами, но они не истлеют, подобно алмазам, и, в конце концов, кто-нибудь заметит их блеск, подберет их и уйдет счастливый (Морис Метерлинк).
64. Удивление есть начало всякой мудрости (Сократ).
65. Хотя в поисках прекрасного мы странствуем по всему свету, мы должны иметь его в себе, иначе нам не найти его (Ральф Уолдо Эмерсон).
66. Величайший долг живущего - не причинять боли (Фредерика Бремер).
67. Если ты умеешь правильно судить себя, значит, ты поистине мудр (Антуан де Сент-Экзюпери).
68. Лучший способ сохранить память о добрых делах - повторить их (Фрэнсис Бэкон).
69. Мужество - это когда ты заранее знаешь, что проиграешь, и все-таки берешься за дело и наперекор всему на свете идешь до конца (Фрэнсис Бэкон).
70. Мудрый не ожидает, что найдет жизнь, достойную проживания; он делает ее таковой (Древнегреческое изречение).
Результати дослідження та їх аналіз:
Досліження проводилося на базі 7-х класів Сумської ЗОШ №15. Вибірка становить 30 чоловік, з яких 18 - дівчатка та 12 хопчики.
Результати за даною методикою наступні: 90% -во підлітками були вибрані цитати, які виражають, що ідеальна людина повинна володіти такими рисами характеру як доброта та співчутливість; 70% -во були обрані цитати, які висловлюють думку про те, що ідеальна особистість має бути справедливою по відношенню до оточуючих; за патріота та сміливу людину було обрано 23% цитат, за законослухняну - 8%, за мудру та розсудливу - 7%, та за людину, що виражає потяг до прекрасного та вічного, було вибрано 2% цитат.
Отже, на базі результатів даного дослідження можна зробити висновок,
що у підлітковому віці, який охоплює період 11-15 років, дитина прагне спілкуватися та підтримувати дружні щирі стосунки з людьми добрими, чуйними, тими, які вислухають, поспівчувають та підтримають. У скрутну хвилину підліток звернеться за допомогою саме до таких людей. Для дитини цього віку ідеалом є також справедлива людина, тобто та, яка вважає її особистістю, дорослою та самостійною, що має свою точку зору з усіх питань та здатна без будь-чиєї допомоги приймати рішення. Ця людина для підлітка є опорою та “орієнтиром" в житті. Діти в цьому віці починають цінувати таку особистісну якість характеру як сміливість. Підлітки ще не розуміють важливість таких характеристик як законослухняність, мудрість, розсудливість та подяг до прекрасного й вічного, адже ці якості починають цінуватися людиною, яка знаходиться у віковому періоді юності.
Подобные документы
Стиль педагогічного спілкування як чинник формування особистості підлітка. Огляд стилів педагогічного спілкування вчителів. Визначення особистісних якостей підлітків. Виявлення особливостей підлітків, що формуються під впливом різних педагогічних стилів.
дипломная работа [93,7 K], добавлен 26.02.2012Поняття та особливості саморозвитку особистості, наукове уявлення про підлітка як його суб'єкта. Педагогічні технології, орієнтовані на саморозвиток особистості підліткового віку, особливості психологічної допомоги. Управління процесом самовиховання.
курсовая работа [60,3 K], добавлен 11.08.2014Науково-теоретичні засади формування здорового способу життя. Професійна компетентність соціального педагога як одна із умов формування здорового способу життя підлітків. Соціально-педагогічні особливості становлення особистості у підлітковому віці.
дипломная работа [278,5 K], добавлен 19.11.2012Колектив, його сутність, роль і виховний вплив у формуванні особистості. Поняття колективу у психолого-педагогічній літературі. Сухомлинський В.О. та Макаренко А.С. про вплив дитячого колективу на особистість. Шляхи розвитку і згуртування колективу.
курсовая работа [41,6 K], добавлен 27.09.2008Загальна характеристика особистісного розвитку підлітка. Мотиваційно-ціннісна сфера особистості підлітка та роль сім’ї як соціального фактору у її формуванні. Неблагополучна сім’я як особливий фактор впливу на мотиваційно-ціннісну сферу підлітка.
дипломная работа [87,3 K], добавлен 09.03.2013Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра. Розвиток особистості у молодшому шкільному віці. Значення розвитку психічної пізнавальної сфери дітей в процесі навчання. Особливості процесів відчуття та сприймання. Роль уваги та пам'яті в житті дітей.
курсовая работа [37,8 K], добавлен 29.01.2013Питання мети виховання, напрямки його вивчення на сучасному етапі. Сутність виховного ідеалу та методи його досягнення. Характеристика Г. Ващенком християнського і загальноєвропейського виховних ідеалів, їх використання на засадах християнської моралі.
курсовая работа [32,0 K], добавлен 09.08.2011Проблема особистості як одна з центральних у філософії, соціології, педагогіці, психології. Естетичне виховання та формування особистості. Вплив особистісних якостей педагога на естетичне виховання молодших школярів; людяність, терпеливість, порядність.
дипломная работа [25,4 K], добавлен 02.11.2009Сучасне українське виховання: єдність традиції і сьогодення. Лібералізація громадської думки школярів і студентів. Педагогічна майстерність учителя: морально-духовні цінності, професійні знання та соціально-педагогічні якості. Проблема виховного ідеалу.
контрольная работа [23,8 K], добавлен 06.03.2014Анатомо-фізіологічні особливості дітей підліткового віку. Роль спілкування в розвитку особистості підлітка. Культура спілкування як основа взаємодії між людьми. Особливості виховання культури спілкування у підлітків. Формування культури спілкування.
курсовая работа [58,8 K], добавлен 27.05.2014
