Організаційно-педагогічні умови організації дослідницької діяльності дошкільників в екологічному вихованні

З метою визначення ролі природного розвивального середовища при проведенні дослідницької діяльності дошкільників нами було проведено інтерв'ювання вихователів, яке складалося з 10 питань (див. Додаток Г ). Питання інтерв'ю націлювалися на визначення ролі природного розвивального середовища при проведенні дослідів; створення оптимальних умов для особистісного зростання дошкільників; використання приладів та метеріалів при проведенні дослідницької діяльності; вплив природного середовища на хід проведення та результат дослідів. Вид інтерв'ю: стандартизоване. Використали в інтерв'ю питання: інформаційні, відкриті; за змістом - виявляють факти, суб'єктивну думку.

Для більш детального вивчення проблеми нами було проведено спостереження за природним розвивальним середовищем при різних видах дослідницької діяльності, до яких залучалася дитина ( див. Додаток Ґ ).

Програма спостереження

Мета: дослідити роль природного середовища шляхом використання спостереження.

Завдання спостереження:

· дослідити вплив середовища на процес дослідницької діяльності;

· проаналізувати стан куточків природи в групі;

Суб'єкт спостереження: експериментатор.

Об'єкт спостереження: діти дошкільного віку, вихователь.

Предмет спостереження: природне розвивальне середовище.

Види спостереження: зовнішнє, періодичне, ситуативне, не стандартизоване.

Форми фіксації результатів спостереження: протокол (бланк протокола у додатках Д)

Вивчаючи врахування індивідуальних особливостей дітей вихователем при проведенні дослідницької діяльності ми застосували бесіду з вихователями. Метою бесіди було вивчення врахування індивідуальних особливостей дітей вихователем при проведенні дослідницької діяльності (див. Додаток Є). Питання бесіди були сформульовані таким чином, щоб можна було якомога більше дізнатися про те як впливають індивідуальні особливості розвитку на процес проведення дослідів. А саме: як впливають індивідуальні особливості розвитку дітей на сприйняття ними матеріалу; як впливають гендерні відмінності дітей на особливості проведення дослідницької роботи; чи практикують вихователі у своїй роботі індивідуальний підхід до кожної дитини; чи проводять додаткову роботу з дітьми, які є слабшими у своєму розвитку за інших, що це за робота.

З метою виявлення взаємодії ДНЗ і сім'ї, як однієї з умов успішної організації дослідницької діяльності дітей, ми використали бесіду з батьками, вихователями та інтерв'ювання батьків.

Питання бесіди з батьками були сформульовані таким чином, щоб можна було якомога більше дізнатися про взаємодію дошкільного навчального закладу з сім'єю при організації дослідницької діяльності (див. Додаток Ж). А саме: чи знають батьки що таке дослідницька діяльність дітей; чи часто проводять досліди зі своїми дітьми; які форми роботи екологічного спрямування проводять з ними вихователі; як часто звертаються за порадами до вихователів.

Для більш детального вивчення проблеми нами також було проведено бесіду з вихователями. Питання бесіди були сформульовані таким чином, щоб можна було якомога більше дізнатися про роботу вихователя з батьками (див. Додаток З). А саме: які форми роботи використовує з батьками; чи дає завдання проводити досліди вдома; чи звертаються батьки за порадами стосовно проведення дослідів; чи проводить спільну роботу з батьками та дітьми.

Інтерв'ювання батьків проводилося з метою виявлення відношення батьків до пошуково-дослідної активності дітей (див. Додаток І). Питання інтерв'ю націлювалися на визначення ефективності дослідницької діяльності дітей; особливості дитячого експериментування вдома; участі батьків у дослідній діяльності своїх дітей. Вид інтерв'ю: стандартизоване. Використали в інтерв'ю питання: інформаційні, відкриті; за змістом - виявляють факти, суб'єктивну думку.

II етап - власне констатувальний експеримент, який проводився на базі ДНЗ № 9 «Лілея» м. Ніжина. В експерименті брали участь 25 дітей 4-5 років, 5 вихователів та 10 батьків. Наш експеримент проводився з 1 лютого по 13 березня, протягом 6 тижнів.

III етап - обробка та інтерпретація результатів констатувального експерименту.

В результаті вивчення ролі еколого-педагогічної компетентності вихователя в організації дослідницької діяльності дошкільників, шляхом анкетування вихователів (5 осіб), ми встановили, що всі педагоги мають базову педагогічну освіту, стаж від 2 до 10 років, один вихователь працює у другій молодшій групі, двоє у середній та двоє у старшій групах.

По другому блоку запитань, який був спрямований на вивчення суті і значення дослідницької діяльності в практиці роботи ДНЗ, ми з'ясували, що всі вихователі надають великого значення дослідницькій діяльності у своїй роботі і характеризують її як маніпулятивну діяльність дітей з об'єктами що її оточують; активну пізнавальну діяльність спрямовану на дослідження нових властивостей предметів. Вихователі зазначили, що в процесі проведення дослідницької діяльності відбувається всебічний розвиток дитини, дитина задовольняє свою потребу у пізнанні - 20%; підвищується пізнавальна активність, розвиваються її психічні процеси - 40%; діти отримують нові знання, вчаться аналізувати, збагачують свій досвід новою інформацією - 40% опитаних. Більшість вихователів вважають, що дослідницька діяльність допомагає насамперед розвивати пізнавальну діяльність дошкільників - 80% опитаних; стимулює допитливість і зацікавленість у пізнанні природи - 60% опитаних; систематизує і поглиблює знання - 60% опитаних; збагачує дитячий досвід - 40% опитаних. Всі вихователі згодні в тому, що дослідницька діяльність сприяє тісному спілкуванню з однолітками та дорослими і забезпечує становлення дитячого світогляду, особистісне зростання.

Так як третій блок питань націлювався на визначення ролі підготовки вихователя в організації дослідницької діяльності, то ми встановили, що серед створених умов для проведення дослідницької діяльності дітей у кожній віковій групі наявні куточок живої природи, живі та не живі об'єкти природного середовища, дослідні матеріали. Всі опитані нами педагоги, зазначили, що проведена ними дослідницька діяльність включає чотири основні етапи і планується відповідно до перспективного планування, тематичного тижня (3-4 рази на місяць). Всі вихователі (100% опитуваних) зазначили, що серед форм дитячого експериментування у дітей всіх вікових груп переважає пізнавальна форма, тобто така, яка направлена на отримання нових даних і знань, також всі опитувані завжди обговорюють результати дослідів з дітьми.

Респонденти відмітили, що для підтримки інтересу дітей до дослідницької діяльності вони: проявляють зацікавленість, розпитують - 20% опитуваних; виявляють емоційну підтримку, схвалюють - 40% опитуваних; співпрацюють з дітьми - 40% опитуваних. Серед матеріалів з якими люблять проводити досліди діти, вихователі відзначили такі, як: у молодшій групі досліди з водою, запахами, дзеркалами та склом; у середній групі досліди з водою, миючими засобами, запахами, дзеркалами, склом; у старшій групі - з водою, звуками, магнітами, патером і тканинами; дзеркалами та склом.

Щодо найбільш яскравих відкриттів для самих себе, які зробили діти, більша половина опитаних вихователів (80%) зазначили властивості води; 40% визначили властивості повітря та досліди з кольоровим льодом.

Дослідницьку діяльність більшість вихователів (80%) проводять на заняттях, 60% опитуваних на прогулянках та під час спостереження, та під час ігрової діяльності - 20% опитуваних. Вихователі зазначили, що найбільш ефективно проводити дослідну роботу в першу половину дня на занятті, та прогулянках. Опитувані нами вихователі другої молодшої групи вказали, що у даній віковій групі найдоцільніше проводити заплановані, систематичні досліди. Педагоги у середній групі найчастіше проводять системні, заплановані та епізодичні досліди. У старшій групі - заплановані, випадкові досліди.

По четвертому блоку запитань, який спрямовувався на виявлення складнощів у організації дослідницької діяльності з дошкільниками вихователі вказали, що стикаються з такими складнощами: невпевненість в своїх силах - 40%, забування - 40% та повільність - 20% опитуваних. Більшість педагогів вважають основною об'єктивною проблемою при організації дослідницької діяльності дошкільників: відсутність необхідного обладнання (60%) а також небажання батьків співпрацювати, спонтанне проведення без належної підготовки (40%). Основною суб'єктивною проблемою є недостатня кількість часу в режимі дня вікової групи.

Аналізуючи бесіди із вихователями (нами було опитано 5 вихователів), ми прийшли до висновків, що вони вважають актуальними питаннями еколого-педагогічної підготовки вихователя в організації дослідницької діяльності дошкільників. Вихователі вказали, що еколого-педагогічна підготовка вихователя включає в себе вибір теми досліду, підготовка обладнання, збір інформації з відповідної теми, постійне збагачення своїх знань. Заплановану дослідницьку роботу у своїй віковій групі вихователі проводять відповідно до перспективного плану, в середньому 3-4 рази на місяць - 80%, 1 раз на 2 тижні - 20% опитаних вихователів. 60% вихователів зазначили, що намагаються постійно збагачувати свої знання у галузі екологічного виховання та організації дослідницької діяльності дітей дошкільного віку, 40% вихователів - не прагнуть постійно збагачувати свої знання, обґрунтувавши це тим, що мають гарні практичні навички у цій сфері. Часто читають відповідну літературу під час підготовки до дослідної діяльності - 60% опитуваних, дуже рідко - 20% опитуваних, не читають - 20% опитуваних, обґрунтувавши це тим, що не вистачає на це часу.

Більшість педагогів зазначили, що під час підготовки до проведення дослідницької діяльності продумують хід досліду до найменших деталей. Також вихователі зазначили, що під час проведення випадкових, епізодичних дослідів їм важко зорієнтуватися (20%), оскільки такий дослід є не запланованим, не продуманим, не мав належної підготовки, 80% можуть легко орієнтуватися в таких дослідах. Вихователі вказали, що під час проведення дослідницької діяльності застосовують такі прийоми як: у молодшій групі - заохочення (20%), пояснення; середній групі - заохочення, пояснення, доручення (40%); старшій групі - заохочення, пояснення, схвалення, доручення (40%).

Аналізуючи результати проведеного інтерв'ювання вихователів дошкільного закладу №9 стосовно ролі природного розвивального середовища при проведенні дослідницької діяльності дошкільників ми з'ясували, що до природного розвивального середовища належать груповий куточок природи, зимовий сад, кімнати природи, екологічні лабораторії, земельна ділянка на території ДНЗ. Зокрема, всі вихователі (100% опитаних) зауважили, що до природного розвивального середовища їхньої групи, при проведенні дослідницької діяльності дошкільників, належить куточок живої природи, який розміщений у кожній груповій кімнаті. 20% опитаних педагогів зазначають, що до об'єктів групових куточків природи молодшої групи належать 3 - 4 кімнатні рослини, до мешканців - хом'ячок, рибки; 40% зазначають, що у середній групі до об'єктів куточків природи належать 5 - 6 кімнатних рослини з яскравим листям, до мешканців - рибки (різновиди золотої рибки), папуга, хом'ячок; ще 40% вихователів старшої групи звертають увагу на те, що у даній віковій групі до об'єктів куточку природи належать кімнатні рослини з різною будовою стебла, листя, а також рослини-лікарі, до мешканців - папуга, черепаха, дрібні рибки. Серед приладів і матеріалів при проведенні дослідів 20% опитуваних використовують сипкі речовини ( сіль, цукор, борошно, пісок); склянні колбочки, баночки; 40% -тверді речовини (камінці, крейда, мило), рідини; 20% - гумові трубки, бруски, рослини, фарби; 20% - губки, тканини, металеві ложки, папір, пісочний годинник, ліхтарик, магніти. Всі опитані нами вихователі дбають по безпеку дітей під час проведення дослідів та вважають, що природній розвивальний простір створює оптимальні умови для особистісного зростання дошкільників. Всі вихователі (100% опитуваних) також підтвердили, що при створенні оптимального розвивального середовища для проведення дослідів варто враховувати вік та індивідуальні особливості кожної дитини. Педагогами було зазначено, що облаштування середовища впливає на хід та результат досліду, оскільки це забезпечує успішне виконання досліду - 40%, дає можливість спостерігати за допомогою наочних методів - 20%, впливає на ефективність і достовірність дослідної роботи - 40%.

Внаслідок проведеного спостереження за дітьми середнього дошкільного віку у процесі дослідів на занятті, прогулянці, під час ігрової діяльності дітей, ми з'ясували, що вихователь при підготовці до дослідної діяльності відводить важливе місце природному розвивальному середовищі. Оскільки у груповій кімнаті дуже гарно обладнаний куточок живої природи, наявні різні прилади та матеріали для дослідів. Під час різних видів діяльності, до яких залучається дитина досліди на занятті, прогулянки, екскурсії, ігрової діяльності дітей, спостереження діти активно досліджують об'єкти в куточку природи, зимовому саду, ділянці дитячого садка. Діти середньої групи вміють користуватися необхідним обладнанням під час дослідів, під керівництвом вихователя дотримуються правил безпечної поведінки. Ми спостерігали за станом живого куточка природи у груповій кімнаті, ми встановили, що куточок добре оснащений живими об'єктами та мешканцями: ростуть рослини, які мають яскраво забарвлене листя різної форми та величини наявний акваріум з рибками та клітка з хом'ячком. Ми побачили, що діти середнього дошкільного віку в ході дослідницької діяльності, володіють прийомами порівняння, вчаться знаходити подібне і відмінне, узагальнюють об'єкти за певними ознаками.

На основі проведеної бесіди з вихователями ми з'ясували, що організовуючи дослідницьку діяльність всі опитані нами враховують вікові та індивідуальні особливості кожного дошкільника. 40% педагогів зазначають, що кожна дитина по-різному сприймає, запам'ятовує навчальний матеріал; 60% опитуваних зауважили, що у кожної дитини свої природні задатки, темперамент, особливості перебігу психічних процесів, інтереси і це впливає на її особливості сприймання. Всі вихователі зазначили, що на проведення дослідної роботи з дітьми впливають їх гендерні відмінності. А саме: хлопчики здебільшого нетерплячіші, не стриманіші за дівчаток - 20%, провідним мотивом поведінки та діяльності у дівчаток є схвалення та значущість результату, у хлопчиків переважає пізнавальний мотив поведінки - 20%, хлопчики мають високу пошукову активність, тяжіють до всього нового, а дівчатка - до передачі свого досвіду іншим - 60% опитаних. Більшість вихователів (80%) зазначили, що під час проведення дослідів в своїй групі, більш активними є дівчатка. Всі педагоги погоджуються з тим, що особливості мислення дітей дошкільного віку впливає на сприйняття ними об'єктів природи, оскільки на кожному віковому етапі відбувається розвиток психічних процесів, у тому числі і мислення, а це не може не позначатися на сприйнятті об'єктів природи. 60% вихователів, зауважили, що проводять додаткову роботу з дітьми, які є слабшими у своєму розвитку: індивідуальні бесіди, додаткові роз'яснення. 40 % - зауважили, що не проводять такої роботи, оскільки не вистачає часу. Всі опитувані (5 вихователів, що становить 100%) зазначили, що практикують у своїй роботі індивідуальний підхід до кожної дитини.

Аналізуючи результати проведеної бесіди з батьками (нами було опитано 10 батьків), з метою вивчення взаємодії ДНЗ і сім'ї як умови успішної організації дослідницької діяльності, ми встановили що з батьками проводять такі форми роботи екологічного спрямування: групові та індивідуальні консультації, маршрути вихідного дня, батьківські збори, конференції. Нами було з'ясовано, що 70 % батьків досить часто відвідують батьківські збори у ДНЗ , 30% - дуже рідко, оскільки в них не вистачає вільного часу. Більшість батьків (70%) зазначило, що знають, що таке дослідницька діяльність і часто проводять досліди зі своєю дитиною. 60% опитаних нами вказали на те, що вони звертаються за порадами до вихователя і постійно цікавляться успіхами своєї дитини на занятті, 40% опитаних не звертаються за порадами до вихователя, оскільки не бачать в цьому необхідності. Також всі опитані (10 батьків, що становить 100%) відмітили, що в них не завжди вистачає часу, щоб допомогти своїй дитині виконати експериментування.

На основі проведеного інтерв'ю з батьками ми з'ясували, що дослідницька активність дітей проявляється в інтересі до всього нового (20 % опитуваних); підвищеній допитливості (10% опитуваних); у прагненні пізнавати предмети, їх властивості (40% опитуваних); проявляється в постійних запитаннях адресованих дорослим (30% опитуваних). Більшість батьків (60%) вважають дослідницьку діяльність ефективним засобом виховання своїх дітей, зазначаючи що їх діти найбільше полюбляють експериментувати з водою, снігом, бульбашками, листям, камінцями, піском. 50% батьків зазначили, що почате експериментування в дитячому садку дитина продовжує рідко, оскільки не має відповідних умов; 30% зазначили, що лише тоді проводять, коли дитина дуже захопилася експериментом; 20%- проводять почате експериментування вдома, після кожного такого заняття в ДНЗ. Батьки разом з дитиною проводять досліди 50%, допомагають у підборі матеріалів 70%, лише спостерігають за дитиною 20%, дають інструкцію, але участі у таких дослідах не беруть 10%. Більшість батьків (80%) зазначили, що діти діляться результатами своїх дослідів з ними.

В результаті проведеної бесіди з вихователями для вивчення взаємодії ДНЗ і сім'ї, ми з'ясували, що вихователі проводить наступні форми роботи з батьками екологічного спрямування, як бесіди, конференції, маршрути вихідного дня, групові та індивідуальні консультації, екологічні стежини, традиційні осінні виставки. Опитані нами 40% вихователів звертають увагу на те, що часто дають дітям завдання проводити досліди вдома, 60% вихователів вважають таке завдання є не доцільним, як для дітей так і для батьків. Всі вихователів зазначають, що більшість батьки часто цікавляться успіхами своїх дітей на занятті, телефонують, або ж спілкуються в індивідуальному порядку. Також всі вихователі зазначають, що в групі бувають випадки, коли діти не виконують задане ними домашнє завдання і пов'язують це з тим, що у батьків не вистачає часу на спілкування з дитиною.

Більшість педагогів (80%) відмічають, що не проводять спільну дослідну роботу з батьками і дітьми, обґрунтовуючи це тим, що батьки є досить зайнятими, для такої діяльності.

Таким чином, внаслідок проведення констатувального експерименту ми встановили, що вихователі ДНЗ чітко розуміють значення дослідницької діяльності для розвитку дітей дошкільного віку. Вони здійснюють планування дослідницької діяльності дошкільників, володіють методикою проведення різних видів дослідів, формують у вихованців пізнавальну активність, навички і звички спільної діяльності, позитивне ставлення до результатів діяльності. Педагоги використовують різні методи і прийоми заохочення дошкільників до дослідницької діяльності; здійснюють педагогічне керівництво, враховуючи вік, психологічні, індивідуальні, гендерні особливості дітей.

Виходячи з отриманих емпіричних результатів нами розроблені методичні рекомендації вихователям ДНЗ та батькам щодо організації дослідницької діяльності дошкільників. [див. § 3.2.]

3.2 Розробка практичних рекомендацій вихователям та батькам щодо організації дослідницької діяльності дітей дошкільного віку

Дослідницька діяльність є потужним засобом інтелектуального розвитку дітей та формування у них основ цілісного світогляду. Вона розвиває потяг до пошуків самостійних шляхів пізнання; спонукає до міркувань, побудови самостійних гіпотез, виведення висновків на основі здобутих результатів; викликає бажання милуватися й насолоджуватися природою. Дослідницька діяльність дошкільників також сприяє тісному спілкуванню з однолітками та дорослими.

Методичні рекомендації для вихователів:

· Вихователю варто враховувати спорідненість дослідницької діяльності з грою. Як і гру тривалість дослідів не слід жорстко регламентувати у часі.

· Дослідна діяльність вільна від обов'язковості. Під час будь якого експериментування у дітей повинно зберігатися відчуття внутрішньої свободи.

· Не слід жорстко дотримуватися наміченого плану. Вихователь повинен радіти відкриттям дітей, схвалювати їх спроби мислити самостійно.

· Діти не можуть працювати не розмовляючи. Обговорювання своїх дій один з головних факторів розвитку дитини дошкільного віку. Вихователь повинен створювати умови, які б сприяли спілкуванню дітей один з одним, їх відкритості, але при цьому чітко знати межу між творчим спілкуванням та порушенням дисципліни.

· Врахування індивідуальних особливостей дітей. Заохочувати дітей, які відшукують власні способи вирішення завдання, експериментувальні дії. Але разом з тим не випускати із поля зору тих дітей, які працюють повільніше, відстають.

· Не захоплюватися надмірною фіксацією результатів досліду. Головним завданням дослідницької діяльності є навчання дітей мислити, а не формулювати висновки.

· Право дитини на помилку. Вихователь завжди повинен обговорювати з дітьми той результат, який вони отримали після проведення досліду і не намагатися перебудувати його під свої уявлення, які здаються правильними. Непередбачуваний результат не виявляється не правильним.

· Суворе дотримання правил безпеки. Діти сприймають інструкцію по правилам безпеки, які вихователь дає до початку досліду, але, захоплюючись діяльністю, часто про них забувають. Тому обов'язок слідкувати за дотриманням правил безпеки повністю покладене на педагога.

· Досліди непомітно та органічно включаються у всі види діяльності, і складають з ними одне ціле. В дошкільному навчальному закладі не повинно бути чітких меж між звичним життям та експериментуванням, між життям та навчанням. Досліди не самоціль, а тільки спосіб ознайомлення дітей з навколишнім світом, в якому дитина проживає.

· Розподілення матеріалу, формування циклів із окремих дослідів, тривалість яких варіюється від суб'єктивних та об'єктивних причин.

Поради вихователям, щодо місця організації пізнавальної діяльності дітей в розпорядку дня дошкільного закладу

В залежності від характеру дослідницької діяльності, її місце в розпорядку дня може бути різною. Тому вихователь може проводити як випадкові, так і заплановані досліди, а також досліди як відповідь дитині на її запитання. Тому на нашу думку, вихователь повинен бути добре ознайомлений з цими видами дослідів.

Випадкові досліди. Проводяться експромтом в тій ситуації, яка склалася на той момент, коли діти побачили щось цікаве в природі, куточку природи чи на ділянці. Випадкова дослідницька діяльність спеціальної підготовки не потребує

Заплановані досліди. До заняття по експериментуванню вихователь готується напередодні: визначає завдання експерименту, вибирає об'єкт, продумує прийоми і методи керівництва експериментом. Заплановані експерименти мають свої недоліки: заняття по експериментуванню обмежене у часі, не враховується стан дітей, їх відношення до даної діяльності в даний час. Тому краще проведення дослідів планувати на другу половину дня.

Дослід як відповідь дитині на її запитання. До проведення таких дослідів заохочується дитина, яка задала питання, або ж її товариші. Вислухавши питання, вихователь не відповідає на нього, а радить дитині самій знайти відповідь, провівши не складне спостереження. Самостійна дослідницька діяльність дітей сприяє розвитку їх ініціативи, підвищує навчальну і виховну цінність дослідів.

Дослід використовується як спосіб вирішення завдань. Тому для проведення дослідів вихователю необхідно:

1.Просто і чітко сформулювати завдання перед дітьми.

2. З ціллю гарної наочності слід брати 2 об'єкти: один - дослідний, другий - контрольний.

3.Обовязковим є керівництво дослідом: питання мають формувати у дитини уявлення про об'єкт чи явище, спонукати її до міркування, пояснювати, порівнювати.

4. Один і той же дослід проводиться двічі, щоб діти переконались у правильності висновків, а також з метою заохочення дітей, які не проявили інтересу до нього в перший раз.

5. Обов'язковим є формулювання висновків, отриманих в результаті досліду.

Не дивлячись на те, що вихователь завжди організовує дослідну діяльність (спільну для всіх дошкільників), він повинен ставити у центрі уваги «Я» дошкільника. Педагог має спонукати дітей дошкільного віку до виявлення самостійності, самовизначення, виховання дошкільників як свідому особистість. [10, 15]

Дитина під час дослідницької діяльності повинна бути впевненою в собі, оптимістичною, орієнтуватися на досягнення успіху, вміти аналізувати різні ситуації, які виникають в процесі такої діяльності, вимогливою до себе та інших.

У практиці: діти, яких виховує толерантний педагог, що ставить розумні вимоги до вихованців, характеризується особливо високою самоповагою. Якщо ж педагоги надміру опікають вихованців, без потреби допомагають їм, приймають за них рішення, таке виховання призводить до низької самоповаги. Важливо спонукати дітей дошкільного віку досягти успіху. Адже у кожної дитини є природна потреба у визнанні, як перед однолітками так і перед дорослими. [10,17]

Згідно з Базовою програмою «Я у Світі», у дошкільному віці закладаються основи компетенції дитини, вміння ефективно діяти в різних життєвих ситуаціях, приймати рішення, задовольняти соціальні та індивідуальні потреби.

Формування соціальної зрілості дітей дошкільного віку - одне з важливих завдань дошкільної освіти. Соціальна зрілість - вміння узгоджувати свої дії з партнерами по діяльності, домовлятися, виявляти відповідальність. Завдання педагога - забезпечити баланс фондів «хочу» і «можу». Соціальний розвиток дитини - це один з напрямків у підготовці її до школи. Він включає вміння узгоджувати свої дії з партнерами по спільній діяльності, вміння домовлятися, укладати угоди, виходити з конфлікту з найменшими затратами зусиль.

Ще одне важливе завдання - розвиток довільності поведінки дітей дошкільного віку. Вихователь повинен орієнтувати дошкільників на правильно доцільну поведінку. Впорядковувати простір навколо себе, формувати мету своєї діяльності, планувати свої дії, доводити розпочате до кінця, мобілізуватися до долання труднощів, виправляти помилки. [1,15]

Педагогам і батькам важливо працювати над формуванням у дошкільників життєвої зрілості:

- системи уявлень, знань про різні сфери життя;

- життєво необхідних вмінь дошкільників;

- ціннісного ставлення до предметів;

- адекватної, конструктивної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

Сім'я та ДНЗ повинні працювати над створенням розвивального життєвого простору (створивши умови та атмосферу для прогресивного розвитку пізнавальної активності дошкільника в дослідницький діяльності ). [8, 11]

Практичні рекомендації батькам щодо організації дослідницької роботи дошкільників:

1. Приділяти більше уваги власній дитині, проводити разом дозвілля.

2. Проводити досліди з дитиною якомога частіше, бути активними учасниками дослідів.

3. Обговорювати наслідки досліду, робити певні висновки.

4. Задовольняти дитячу допитливість не тільки відповідями на її питання, а й наочними діями.

5. Розвивати у дитини пізнавальну активність, спостережливість, позитивне ставлення до природи.

6. Виховувати допитливість, інтерес до довкілля.

7. Проведення різних видів ігор, загадування загадок.

8. Пам'ятати про величезну силу особистого прикладу, оскільки саме від батьків залежить подальша доля дитини.

9. Бути уважними до потреб та бажань дитини.

10. Читати казки екологічного спримування.

Отже, ми з'ясували, що дослідницька діяльність обумовлює створення нових проявів здібностей дитини. Дослідна робота викликає у дитини інтерес до дослідження природи, розвиток мисленнєвих операцій (аналіз, синтез, класифікацію, узагальнення), стимулює пізнавальну активність і допитливість, активізує сприйняття навчального. Завдання дорослого, розуміючи особливості впливу дослідів на особистість дитини педагогічно адекватно створити сприятливі умови для організації дослідницької діяльності дітей дошкільного віку.

Висновки до розділу III

1. Процедура констатувального експерименту дозволила повністю розв'язати поставлені завдання експерименту. Цьому сприяли відповідні етапи дослідження експериментальної роботи, їх терміни та адекватність підібраного діагностичного інструментарію, а саме: анкетування вихователів різних вікових груп, бесіди з вихователями, батьками, інтерв'ювання вихователів та батьків, спостереження за дітьми середнього дошкільного віку.

2. Нами з'ясовано, що вихователі в ДНЗ добре володіють методикою організації дослідницької діяльності дошкільників; наповнюють її різноманітним змістом (в залежності від вікової групи). Починаючи з другої молодшої групи методи та прийоми організації колективної праці поступово переходять від прямих до опосередкованих.

3. Ми встановили, що організація дослідницької діяльності потребує як планування в місячному та календарному плані кожного вихователя, також може проводитися не заплановано, епізодично. Найдоцільніше її проводити на заняттях, прогулянках, під час спостереження, та в першу половину дня;

4. Нами з'ясовано, що дослідницька діяльність є одним з основних засобів згуртування дитячого колективу. Вона вчить дошкільників співпрацювати, поступатися, працювати в одному темпі, взаємодіяти з однолітками та дорослими.

5. Ми встановили, що дослідницька діяльність дітей дошкільного віку потребує керівництва з боку вихователя або іншого компетентного дорослого, наприклад батьків. Це допомагає уникати складнощів, врахувати індивідуальні потреби вихованців у самореалізації. Педагог повинен чітко розрізняти методи керівництва з дітьми в різних вікових групах, щоразу займатися самоаналізом.

Загальні висновки

Внаслідок проведення дослідження ми прийшли до таких висновків за висунутими у дослідженні завданнями.

По першому завданню.

1. Теоретично обґрунтувавши проблему дослідницької діяльності дошкільників в екологічному вихованні, ми з'ясували, що дослідницька діяльність визначається як спосіб матеріального впливу на об'єкт з метою вивчення цього об'єкта, пізнання його властивостей. Це спостереження за спеціально створеними умовами. Використання дослідницької діяльності має велику переконуючи силу, знання, яких набувають діти, мають особливу доказовість, повноту, міцність. Під час проведення дослідів забезпечується чуттєве сприймання, практична діяльність дітей і словесне обґрунтування. Такий органічний зв'язок і сприяє максимальній активізації розумової діяльності дітей, оскільки відповідає характеру мислення дошкільників.

2. Дослідницька діяльність допомагає дитині усвідомити причинно-наслідкові зв'язки у розумінні природних явищ. У ній пошукове завдання виконується практично, що відповідає процесу інтеріоризації, тобто переходу розумових дій від наочно - дійових до вербальних.

3. Це спонукає дітей до творчості, самостійного пошуку, засобів дій, що стимулює дитячу активність, створює умови для особистісного зростання й психічного розвитку дошкільників.

По другому завданню.

1. Окреслили та розкрили зміст основних понять дослідження: дослід, експериментування, спостереження. Перераховані вище поняття тісно пов'язані між собою і складають інформаційне підґрунтя для організації дослідної діяльності дітей дошкільного віку.

2. Експериментування - це маніпулятивна діяльність дитини з об'єктами та явищами оточення, що призводить до пізнання дитиною їх властивостей. При цьому знання виступають суміжним продуктом практичної ситуативної діяльності.

Спостереження - це пізнавальна діяльність, суть якої заключається в чуттєвому пізнанні природних об'єктів, в пізнанні їх через різні форми сприйняття - зорових, слухових, тактильних, кінестетичних, нюхових, що вимагає від дітей уваги, зосереджуваності, розумової активності. Для проведення спостереження важливим являються три аспекти: наявність природних об'єктів; визначення змісту спостереження; пошук відповідної його організації і оптимальних форм і прийомів включення в них дітей.

Дослід - це спостереження, яке проводиться в спеціально створених умовах, сприяє формуванню пізнавального інтересу до природи, розвитку спостережливості, мисленнєвої діяльності. Цінність досліду в тому, що для власної діяльності діти не отримують готових знань від дорослого, а досліджуючи вони отримують знання у певній логічній послідовності, орієнтуються у характері роботи, й раціонально планують свої дії.

3. Структуру будь-якого досліду становлять: постановка проблеми; пошук способів її розв'язання та побудова гіпотез; вирішення завдання за допомогою практичних дій. У дослідницькій діяльності пошукове завдання виконується практично, що відповідає дійовому типу мислення дошкільнят. Більшість дослідів дають змогу відразу ж отримати результат, це стимулює цікавість дитини. А здатність бачити невідоме ґрунтується на попередньо набутому досвіді, тож успішна дослідницька діяльність можлива за наявності в дітей певних знань про світ природи.

По третьому завданню.

1. Здійснивши вивчення особливостей дослідницької діяльності дошкільників у процесі екологічного виховання ми встановили, що значення дослідницької діяльності особливо важливе для екологічного виховання дошкільників і визначається її світоглядною та навчальною ролями, відповідно до вікових особливостей дошкільники потребують яскравої, переконливої та природної наочності, доступної для їх сприйняття. Саме дослідницька робота і дозволяє формувати знання дітей про природу та здійснювати їх різнобічне виховання засобами природи при максимальному і безпосередньому контакті із нею.

2. Дослідницька діяльність сприяє формуванню природничої компетентності дітей дошкільного віку, оскільки в процесі її проведення набуваються реалістичні уявлення про доступну дітям наукову картину світу природи, а саме про зв'язок живого організму і середовища; ріст і розвиток живого організму; багатоманітність в живій природі. Така діяльність передбачає наявність елементарних уявлень дошкільників про причинно - наслідкові зв'язки в природному довкіллі та взаємозв'язок природних умов, рослин і тварин, про позитивний і негативний вплив людини на стан природи. Формується ціннісне ставлення, яке проявлятися у сформованій природодоцільній поведінці.

По четвертому завданню.

1. Виділили й обґрунтували педагогічні умови організації дослідницької діяльності в екологічному вихованні дошкільників.

2. До педагогічних умов, які забезпечують успішну дослідницьку діяльність дітей в екологічному вихованні ми віднесли:

І. Еколого-педагогічну підготовку вихователя та її роль в організації дослідницької діяльності дошкільників.

ІІ. Використання природного розвивального середовища при проведенні дослідницької діяльності дошкільників.

ІІІ. Врахування індивідуальних особливостей дітей при організації дослідницької діяльності.

ІV. Взаємодія ДНЗ і сім'ї як умова успішної організації дослідницької діяльності дітей.

По п'ятому завданню: Ми експериментально вивчили особливості організації дослідницької діяльності дітей дошкільного віку в екологічному вихованні і з'ясували, що:

1. У ході проведеного анкетування вихователів ми з'ясували, що всі вихователі надають великого значення дослідницькій діяльності у своїй роботі, зазначаючи, що в процесі проведення дослідницької діяльності відбувається всебічний розвиток дитини, підвищується її пізнавальна активність, розвиваються психічні процеси, діти отримують нові знання, вчаться аналізувати, збагачують свій досвід новою інформацією, задовольняють свою потребу у пізнанні. Ми встановили, що серед створених умов для проведення дослідницької діяльності дітей у кожній віковій групі наявні куточок живої природи, живі та не живі об'єкти природного середовища, дослідні матеріали. Всі опитані нами педагоги, зазначили, що проведена ними дослідницька діяльність включає чотири основні етапи і планується відповідно до перспективного планування. За оцінкою респондентів, нами виділені та представлені у рейтингу способи підтримки інтересу дітей до дослідницької діяльності: виявляють емоційну підтримку, схвалюють; співпрацюють з дітьми; проявляють зацікавленість, розпитують. Дослідницьку діяльність більшість вихователів проводять на заняттях, прогулянках під час спостереження та ігрової діяльності дошкільників. Вихователі зазначили, що найбільш ефективно проводити дослідну роботу в першу половину дня на занятті, та прогулянках.

2. Внаслідок проведеного інтерв'ювання з вихователями, ми встановили, що при організації дослідницької діяльності дошкільників велику роль слід відводити природному розвивальному середовищу. Педагогами було зазначено, що облаштування середовища впливає на хід та результат досліду, оскільки це забезпечує успішне виконання досліду, дає можливість спостерігати за допомогою наочних методів, впливає на ефективність і достовірність дослідної роботи. При створенні оптимального розвивального середовища для проведення дослідів варто враховувати вік та індивідуальні особливості кожної дитини.

3. На основі проведеної бесіди з вихователями ми з'ясували, що організовуючи дослідницьку діяльність всі опитані нами вихователі враховують вікові та індивідуальні особливості кожного дошкільника, зазначаючи, що кожна дитина по-різному сприймає, запам'ятовує навчальний матеріал; у кожної дитини свої природні задатки, темперамент, особливості перебігу психічних процесів, інтереси і це впливає на її особливості сприймання. Всі вихователі зазначили, що на проведення дослідної роботи з дітьми впливають їх гендерні відмінності.

4. Аналізуючи результати проведеної бесіди з батьками ми з'ясували, що більшість батьків знають, що таке дослідницька діяльність і часто проводять досліди зі своєю дитиною. Нами було встановлено, що в ДНЗ з батьками проводять такі форми роботи екологічного спрямування: групові та індивідуальні консультації, маршрути вихідного дня, батьківські збори, конференції. Також, батьки звертають увагу на брак часу, на власну зайнятість, тому досить мало часу приділяють екологічному вихованню дитини.

5.Розробляючи практичні рекомендації вихователям ДНЗ та батькам ми звернули більшу увагу на сучасні методи та прийоми роботи з дошкільниками, підходи до контролю та оцінки їхньої діяльності; формування соціальної зрілості та життєвої компетентності дітей.

Результати проведеного нами дослідження не вичерпують усіх відповідей на питання, які стосуються проблеми організації дослідницької діяльності дошкільників у екологічному вихованні. Подальшого дослідження вимагають, зокрема, питання навчання і розвитку дітей в умовах проведення дослідницької діяльності в екологічному вихованні.

Список використаної літератури:

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку “Я у Світі” / [наук. кер. та заг. ред. О. Л. Кононко]. - [3-тє вид., випр.]. - К. : Світич, 2009. - 430 с.

2. Белєнька Г. Експериментування - крок до пізнання : [текст] / Г. Белєнька // Дошкільне виховання : науково-методичний журнал для педаг. і батьків. - 2007. - № 5. - С. 7-10.

3. Бондаренко В. О. “Формування екологічного світорозуміння дошкільників через пошуково-дослідницьку діяльність” / Майстер класи для вихователів ДНЗ / [упоряд. В. М. Кравцова]. - X. : Вид. група “Основа”, 2009. - 284. [4] с. - (Серія «Дошкільний навчальний заклад. Вихователю»).

4. Веретенникова С. А. Ознакомление детей дошкольного возраста с природой : [учебник для учащихся пед. училищ ; пер. с рус.] / С. А. Веретенникова. - К. : Вища школа. Главное изд-во, 1979. - Яз. укр. - 248 с. 60602. 4305000000.

5. Глухова Н. Базова програма “Я у Світі”: формування природничої компетенції дошкільника” / Н. Глухова // Вихователь- методист дошкільного закладу. - 2009. - № 7. - С. 4-7.

6. Калуська Л. “В.Сухомлинський про розвиток пізнавальних інтересів у процесі дослідно-пошукової діяльності дитини” / Л. Калуська // Палітра педагога. - 2008. - № 5. - С. 7-9.

7.

Каплуновська О. “Організація екологічної освіти в сучасному навчальному закладі” / О. Каплуновська, О. Самсонова // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2009. - № 8. - С. 9-13.

Кот Н. М. Спільна робота дошкільного закладу та сім'ї з екологічного виховання / Н. М. Кот // Дитячий садок. - № 45. - К, 2001.

Корнієнко І. Г. Психолого-педагогічні аспекти екологічного виховання дошкільників / І. Г. Корнієнко // Дошкільний навчальний заклад. - 2007. - № 4. - С. 33-40.

Кудрявцева Е. Дошкольники наблюдают за природой / Е. Кудрявцева // Дошкольное воспитание. - 2004. - № 4.

Кузнецова Л. В. Взаимодействие детского сада и семьи в экологическом воспитании детей / Л. В. Кузнецова // Дошкольная педагогика. - 2009. - август. - С. 54-57.

Лисенко Н. В. Еколого-педагогічна культура вихователя дошкільного закладу / Н. В. Лисенко. - Івано-Франківськ, 1994.

Маршицька В. В. Виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.07 / Маршицька Вікторія Вячеславівна. - К., 2003. - 193 с.

Маханева М. Д. Экологическое развитие детей дошкольного и младшего школьного возраста : [методическое пособие для воспитателя ДОУ и педагогов начальной школы] / М. Д. Маханева. - М., 2004. - 320 с.

15. Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку “Я у Світі” / наук. кер. та заг. ред. О. Л. Кононко. - [3-тє вид., вирп.]. - К. : Світич, 2009. - 208 с.

16. Михайлеченко Т. “Інтеграція пошуково-дослідницької діяльності з різними видами діяльності дошкільників” / Т. Михайлеченко, Е. Кладієва, О. Аріна // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2010. - № 7. - С. 42-48.

17. Николаева С. Н. Теория и методика экологического образования детей : [учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений] / С. Н. Николаева. - М. : Издательский центр “Академия”, 2002. - 336 с.

18. Овдій Л. “Спільна діяльність педагогів і батьків у еколого-освітньому процесі дошкільного навчального закладу” / Л. Овдій, Т. Дяченко, Л. Колган // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2009. - № 7. - С. 43-46.

19. Плохій 3. “Еколого-розвивальне середовище дошкільного навчального закладу (інноваційні підходи)” / 3. Плохій // Дошкільне виховання. - 2010. - № 7. - С. 6-10.

20. Плохій 3. Сучасний зміст екологічного виховання / 3. Плохій // Дошкільне виховання. - 2008. - № 3. - С. 3-6.

21. Органызация экспереминтальной деятельности дошкольников : методические рекомендации / под общ. ред. Н. Прохоровой. - М. : АРКТИ, 2003. - 64 с.

22. Как знакомить детей с природой / под ред. П. Г. Саморуковой. - Москва : Просвещение, 1983.

23. Шумер Т. “Маленькі дослідники. Програма пізнавального розвитку дошкільників у пошуково-дослідній діяльності” / Т. Шумер, І. Сергеева // Палітра педагога. - 2008. - № 2. - С. 11-15.

24. Шумер Т. “Маленькі дослідники. Програма пізнавального розвитку дошкільників у пошуково-дослідній діяльності” / Т. Шумер, І. Сергеева // Палітра педагога. - 2008. - № 3. - С. 7-9.

25. Шумер Т. “Маленькі дослідники. Програма пізнавального розвитку дошкільників у пошуково-дослідній діяльності” / Т. Шумер, І. Сергеева // Палітра педагога. - 2008. - № 4. - С. 17-22.

26. Я і Світ навколо “Особистісно орієнтований підхід у формуванні ставлення до природи” // Дошкільне виховання. - 2008. - № 7. - С. 8-11.

27. Яришева Н. Ф. Методика ознайомлення дітей з природою / Н. Ф. Яришева. - Київ : Вища школа, 1993.

Додаток А

Емпіричні методи вивчення особливостей організації дослідницької роботи

Предмет дослідження: організаційно-педагогічні умови організації дослідницької діяльності дошкільників.	Емпіричні методи дослідження
1. Еколого-педагогічна підготовка вихователя в організації дослідницької діяльності дошкільників	Анкетування з вихователем як основний метод; бесіда з вихователем як додатковий метод.
2.Роль природного розвивального середовище при проведенні дослідницької діяльності дошкільників.	Інтерв'ю з вихователем як основний метод; спостереження як додатковий метод.
3. Врахування індивідуальних особливостей дітей при проведенні дослідницької діяльності.	Бесіда з вихователем
4. Взаємодія ДНЗ і сім'ї як умова успішної організації дослідницької діяльності дітей.	Бесіда з вихователем та батьками як основний метод; інтерв'ю з батьками як додатковий.

Додаток Б

дослідницький пізнавальній дошкільник

Анкета для вихователів

Вивчення ролі еколого-педагогічної підготовки вихователя в організації дослідної діяльності дошкільників

Шановні вихователі! Просимо Вас відповісти на деякі запитання анонімної анкети. Ваші відповіді допоможуть нам у дослідженні актуальної проблеми «Організація дослідницької діяльності дошкільників в екологічному вихованні». Дякуємо за допомогу!

Анкета

І.

1.1 Ваша освіта ____________________________________________

1.2 Фах ____________________________________________________

1.3 Педагогічний стаж ________________________________________

1.4 В якій віковій групі ДНЗ Ви зараз працюєте? _________________

ІІ.

2.1 На вашу думку, дослідницька діяльність дітей - це ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.2 Чи важливе значення у роботі ДНЗ займає дослідницька діяльність дошкільників?

а) Так.

б) Ні.

б) Частково.

2.3 Якщо так, то розкрийте це значення: ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.4 Для чого вихователь повинен проводити дослідницьку діяльність в дитячому колективі? (поставте за рангом):

а) щоб збагатити дитячий досвід;

б) щоб розвивати пізнавальну діяльність дошкільників;

в) щоб стимулювати допитливість та зацікавленість у пізнанні природи;

г) щоб систематизувати і поглиблювати знання;

д) Ваш варіант.

2.5 Чи сприяє дослідницька діяльність дошкільників тісному спілкуванню з однолітками та дорослими?

а) Так.

б) Ні.

в) Імовірно.

2.6 Чи забезпечує дослідницька діяльність становлення світогляду дитини і її особистісне зростання?

а) Так.

б) Ні.

в) Не завжди.

ІІІ.

3.1. Які умови створені для організації дослідницької діяльності дітей у Вашій групі? _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.2 Скільки зазвичай етапів включає проведена Вами дослідницька діяльність:

а) 2 - 3

б) 4

в) 4 і більше

г) Ваш варіант

3.3. Як часто Вами планується організація дитячого експериментування? _____________________________________________________________________________________________________________________________

3.4. Яка із форм дитячого експериментування переважає у Ваших дітей:

а) пізнавальна (направлена на отримання нових даних і знань);

б) продуктивна ( направлена на отримання нових конструкцій, малюнків, казок).

3.5. Якщо продуктивна, то що заважає Вашим дітям зайнятися пізнавальними дослідами:

а) заборона зі сторони дорослих;

б)зниження пізнавальних інтересів дітей;

в) засудження зі сторони дорослих, якщо діти зроблять щось не так;

г) ваш варіант.

3. 6. Чи завжди Ви обговорюєте результати дослідів з дітьми:

а) Так.

б) Ні.

в) Інколи.

г) Ваш варіант.

3.6. Як ви підтримуєте інтерес дитини до дослідницької діяльності:

а) проявляю зацікавленість, розпитую;

б) виявляю емоційну підтримку, схвалюю;

в) співпрацюю з дітьми;

г) інший варіант;

3.7. З якими матеріалами Ваші діти люблять проводити досліди:

а) водою;

б) миючими засобами, милом;

в) звуками;

г) магнітами;

д) запахами;

е) дзеркалами, склом;

є) патером і тканиною;

ж) ваш варіант

3.8. Яке із найбільш яскравих відкриттів для самих себе, на Вашу думку, зробили Ваші діти? ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.9. Дослідницьку діяльність з дітьми Ви найчастіше проводите на:

а) занятті;

б) прогулянці;

в) під час спостереження;

г) під час самостійної діяльності дітей;

д) під час ігрової діяльності дошкільників;

е) ваш варіант.

3.10. Під час яких з організаційних моментів дослідницька діяльність є найбільш ефективною? Чому? ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________3.11. Який з видів дослідів Ви найчастіше проводите з групою?

а) випадкові;

б) заплановані;

в) епізодичні;

г) систематичні;

д) Ваш варіант.

IV.

4.1. З якими складнощами у процесі організації дослідницької діяльності Ви найчастіше стикаєтесь?

а) Повільність;

б) небажання працювати;

в) забування;

г) невпевненість в своїх силах;

д) вказати свій варіант.

4.2. З якими об'єктивними проблемами Ви найчастіше стикаєтесь?

а) Відсутність необхідного обладнання;

б) небажання батьків співпрацювати;

в) вказати свій варіант.

4.3. З якими суб'єктивними проблемами Ви найчастіше стикаєтесь?

а) Невпевненість в ефективності роботи;

б) недостатня компетентність в питанні організації дослідницької діяльності в різних вікових групах;

в) нестача часу;

г) вказати свій варіант.

Додаток В

Основний перелік питань бесіди з вихователем

1. Що, на вашу думку, включає в себе еколого-педагогічна підготовка вихователя у проведенні та організація дослідницької діяльності дошкільників?

2. Як часто Ви проводите заплановану дослідницьку діяльність у своїй віковій групі?

3. Чи намагаєтесь постійно збагачувати свої знання у галузі екологічного виховання дітей дошкільного віку та організації дослідницької діяльності?

4. Якщо так, то яким чином?

5. Чи читаєте Ви спеціальну літературу під час підготовки до дослідної роботи? Як часто?

6. Чи продумуєте Ви хід досліду до найменших деталей?

7. Чи доводилося Вам проводити випадкові, епізодичні досліди?

8. Якщо так, то чи легко вам було зорієнтуватися у даній ситуації?

9. Які прийоми у ході проведення дослідів ви використовуєте?

Додаток Г

Орієнтовні питання для інтерв'ю з вихователями

1. Що входить до складу природного розвивального середовища Вашої вікової групи?

2. Яке місце у вашій дослідній роботі займає груповий куточок живої природи?

3. Хто з постійних та тимчасових мешканців там розміщений?

4. Які прилади та матеріали Ви використовуєте при проведенні дослідів з дошкільниками?

5. Чи дбаєте про безпеку дітей під час проведення дослідницької діяльності?

6. Як на Вашу думку, природній розвивальний простір створює оптимальні умови для особистісного зростання дошкільників?