Учасники програми та значення давньогрецьких Олімпійських ігор

Размещено на http://www.allbest.ru/

Учасники програми та значення давньогрецьких Олімпійських ігор

1. Виникнення Олімпійських ігор в давній Греції

Найбільшої слави та популярності у Стародавній Греції зажили Олімпійські ігри, що проводилися в Олімпії один раз на чотири роки і були присвячені Зевсу. За переказами, ігри започаткував Геракл, який влаштував тут перші спортивні змагання на честь свого друга, що загинув. На час ігор заборонялися війни, а всі, хто йшов до Зевса Олімпійського, користувалися правом недоторканості.

Перші Олімпійські ігри тривали один день, пізніше - п'ять.

З 776 р. до н.е. Олімпійські ігри почали проводитись регулярно. Від цієї дати греки й вели своє літочислення.

У змаганнях могли брати участь усі вільні греки. Однак жінкам заборонялося навіть бути присутніми в Олімпії. Олімпійські ігри були лише чоловічим святом - і не розвагою, а служінням богу, тому олімпійські переможці здобували особливу пошану-їх вшановували як людей священних, улюбленців Зевса.

Олімпійські ігри проходили влітку і тривали п'ять днів. У перший день атлети приносили жертви богам, давали клятву боротися чесно. Судді клялися виносити справедливі рішення. Наступні три дні приділялися змаганням.

Більшість змагань відбувалися на стадіоні. Атлети виступали оголеними. Одне з головних змагань - п'ятиборство - починалося з бігу. Потім греки випробовували свої сили у стрибках у довжину. Метання списа і диска були третім і четвертим видами змагань, п'ятим - боротьба. Учасники змагалися також у кулачному бою, в бігу зі зброєю, у гонках колісниць, що влаштовувалися на іподромі.

У п'ятий, заключний, день ігор перед храмом Зевса нагороджували переможців, покладаючи їм на голови вінки з гілок оливи. Рідне місто ставило переможцеві пам'ятник і до кінця життя годувало безкоштовним обідом.

Найславнішим серед борців був Мілон. Ще підлітком він щодня піднімав теля і носив його на своїх плечах. Згодом теля замінив бик, а Мілон став першим силачем Еллади. Всюди в Греції розповідали про подвиги Полідама. Цей атлет однією рукою утримував за колесо колісницю, запряжену четвіркою коней. Знаменитий бігун і кулачний боєць Феаген уже в дитинстві був не за роками сильним. Повертаючись зі школи, він відніс із ринкової площі бронзову статую, що сподобалася йому. Хлопчика покарали, примусивши віднести важку статую на колишнє місце, а поговір про це поширився по всій Греції.

Трохи поступалися в славі Олімпійським змаганням Істмійські ігри, що влаштовувалися на честь Посейдона на Істмі, поблизу Коринф. Були свої спортивні ігри і в жінок Еллади. Вони присвячувалися богині Гері. Особливо часто в них перемагали спартанки. їх, як і спартанських чоловіків, виховували сильними і витривалими.

олімпійський гра істмійський проведення

2. Особливості проведення Олімпійських ігор в давній Греції

У Олімпійських ігор багата історія. Вони відбувалися в Олімпії на Пелопоннесе і, по як най давнішій оповіді, виникли ще в часи Кроноса, на честь Ідейського Геракла. По цій оповіді, Рея передала новонародженого зевса Ідейськім Дактілам. П'ятеро з них пришли з Крітської Іди в Олімпію, де був вже споруджений храм на честь Кроноса. Геракл, старший з братів, переміг всіх в бігу і був нагороджений за перемогу вінком з дикої оливи. При цьому Геракл встановив змагання, які повинні були відбуватися через 5 років, по числу прибулих в Олімпію ідейськіх братів.

Існували ще і інші оповіді про виникнення національного свята, що приурочували його то до тієї, то до іншої міфічної епохи. Поза сумнівом, в усякому разі, що Олімпія була стародавнім святилищем, давно відомим на Пелопоннесе. У «Іліаде» Гомера згадується про гонки квадріг (колісниць з четвіркою коней), що влаштовуються жителями Еліди (область на Пелопоннесе, де знаходилася Олімпія), і куди присилали квадріги з інших місць Пелопоннеса (Іліада, 11.680).

Перший історичний факт, пов'язаний з олімпійськими іграми, - це відновлення їх царем Еліди Іфітом і законодавцем Спарти Лікургом, імена яких були накреслені на диску, що зберігався в Гереоне (у Олімпії) ще в часи Павсанія. З того часу (за одними даними рік відновлення ігор - 884 до н. е., по інших - 828 до н. е.) проміжок між двома послідовними святкуваннями ігор складав чотири роки або олімпіаду.

Відновлюючи Олімпійські ігри, Іфіт встановив на час їх святкування священне перемир'я, яке оголошувалося особливими герольдами спершу в Еліде, потім в решті частин Греції. В цей час не можна було вести війну не тільки в Еліде, але і в інших частинах Еллади. Користуючись тим же мотивом святості місця, елейци добилися у Пелопоннесськіх держав згоди вважати Еліду країною, проти якої не можна було вести війни. Згодом, проте, елейци самі не раз нападали на сусідні області. У святкових змаганнях могли брати участь лише чистокровні елліни, атімії, що не піддалися; варвари могли бути тільки глядачами.

Виключення було зроблене на користь римлян, які, як господарі землі, могли змінювати по своєму свавіллю релігійні звичаї. Не користувалися правом дивитися ігри також жінки, окрім жриці Деметри. Число глядачів і виконавців було дуже велике; дуже багато хто користувався цим часом, щоб здійснювати торгові і інші операції, а поети і художники, - щоб знайомити публіку з своїми творами. Від різних держав Греції посилалися на свято особливі депутати, які змагалися один з одним у великій кількості приношень, для підтримки честі свого міста.

Свято відбувалося в перший повний місяць після літнього сонцестояння, тобто падав на аттічний місяць Гекатомбеон, і тривав п'ять днів, з яких одна частина була присвячена змаганням, інша частина - релігійним обрядам з жертвопринесеннями, процесіями і суспільними бенкетами на честь переможців. По словах Павсанія, до 472 до н.е. всі змагання відбувалися в один день, а пізніше були розподілені на всі дні свята.

Судді, що спостерігали за ходом змагань і присуджуючи нагороди переможцям; вони були по долі з місцевих земле - завідували пристроєм всього свята. Перед змаганням всі охочі брати участь в нім виймали долю для визначення порядку, в якому виходитимуть на боротьбу, після чого герольд оголошував привселюдно ім'я і країну що виходить на змагання. Нагородою за перемогу служив вінок з дикої оливи, переможця ставили на бронзовий треножник і давали йому в руки пальмові гілки. Переможець, крім слави для себе особисто, прославляв ще і свою державу, яка надавала йому за це різні пільги і привілеї.

Афіни давали переможцеві грошову премію, втім сума була помірна. З 540 р. до н.е. елейци дозволяли ставити статую переможця в Альтісе. Після повернення додому йому влаштовували тріумф, складали в його честь пісні і нагороджували різними способами; у Афінах переможець Олімпіади мав право жити на казенний рахунок в Прітанєє, що вважалося дуже почесним.

Список літератури

1. Бистрова О.М., Світ культури (основи культурології): Підручник для вузів / О.М. Бистрова. - К.: ЮКЕА, 2002. - 712 с.

2. Григоревич В.В., Загальна історія фізичної культури: Підручник / В.В. Григоревич. - М.: Радянський спорт, 2008. - 228 с.

3. Голощапов Б.Р., Історія фізичної культури і спорту: Навчальний посібник. - М.: Видавничий центр ВЛАДОС, 2005. - 312 с.

4. Пельмень В.К., Конєва Е.В., Історія фізичної культури: Навчальний посібник / В.К. Пельменів, Є. В, Конєва. - К.: Видавничий центр ВЛАДОС, 2005. - 312 с.

5. Фізична культура: Підручник для вузів. - М.: Видавництво асоціації будівельних вузів, 2000. - 432 с.

Размещено на Allbest.ru