Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

Кафедра фізичного виховання

ХАРАКТЕРИСТИКА ІІІ - ІV ПЕРІОДІВ ІГОР ОЛІМПІАДИ

Курсова робота зі спеціальності

6.010201 «Фізичне виховання»

Чернівці - 2013

Зміст

Вступ

Розділ 1: Характеристика III періоду ігор Олімпіади

1.1 Характеристика XV ігор Олімпіади

1.2 Характеристика XVI ігор Олімпіади

1.3 Характеристика XVII ігор Олімпіади

1.4 Характеристика XVIII ігор Олімпіади

1.5 Характеристика XIX ігор Олімпіади

1.6 Характеристика XX ігор Олімпіади

1.7 Характеристика XXI ігор Олімпіади

1.8 Характеристика XXII ігор Олімпіади

1.9 Характеристика XXIII ігор Олімпіади

1.10 Характеристика XXIV ігор Олімпіади

Розділ 2. Характеристика IV періоду ігор Олімпіади

2.1 Характеристика XXV ігор Олімпіади

2.2 Характеристика XXVI ігор Олімпіади

2.3 Характеристика XXVII ігор Олімпіади

2.4 Характеристика XXVIII ігор Олімпіади

2.5 Характеристика XXIX ігор Олімпіади

2.6 Характеристика XXX ігор Олімпіади

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність. Робота полягає у характерних ознаках проведення Олімпійських ігор ІІІ - ІV періоду. Складність і суперечливість цих періодів розвитку олімпійського спорту, торкнулися усіх його боків - від чисто політичних аспектів до спортивних, пов'язаних з олімпійською програмою за підсумками змагань на олімпійській арені. Основні проблеми і протиріччя характерні для політичного життя світової спільноти, безпосередньо відображаються на діяльності Міжнародних Олімпійських комітетів (далі МОК), Міжнародних спортивних федерацій (далі МСФ), Національних олімпійських комітетів (далі НОК).

Після виходу на олімпійську арену Радянського Союзу, інших соціалістичних країн, відразу гостро постало питання про те, чи зможе олімпійський спорт стати ареною мирного співробітництва протилежних політичних систем, чи виявиться МОК здатним демонструвати свою діяльність, залучити у свій склад і організувати співробітництво представників капіталістичних, соціалістичних і держав, що розвиваються. Трансформація олімпійських цінностей і олімпійського духу, закладених Кубертеном, представляє для сучасного олімпійського спорту найсерйознішу проблему. Перед МОК стоїть задача зміцнення ідеалів олімпізму в умовах сучасного життя. Безсумнівно в найближчі роки не буде знята гострота проблеми взаємин у системі олімпійського спорту між розвинутими країнами, що мають могутній економічний і спортивний потенціал, і слаборозвиненими країнами, що не в силах приділяти олімпійському спорту належної уваги.

Об'єкт дослідження: Олімпійські ігри ІІІ - ІV періоду

Предмет дослідження: характеристика проведення олімпійських ігор ІІІ - ІV періоду.

Мета курсової роботи полягає у характерності організації на основі досліджених фактів хронології проведення Олімпійських ігор ІІІ - ІV періоду.

Завданням курсової роботи полягає у наступному:

· Охарактеризувати Олімпійські ігри починаючи з третього періоду до сьогодення;

· Висвітлення проблем та протиріч олімпійського спорту на світовій арені;

· Виявлення причин не проведених Олімпійських ігор;

· Дослідити успіхи українських спортсменів на Олімпійських ігорах;

Методи дослідження: методом емпіричного дослідження, метою яких є отримання і накопичення фактів, вивчення та аналіз науково-методичної літератури i документальних матеріалів.

Структура курсової роботи складається з двох розділів та підрозділів до кожного розділу, висновків, списку використаних джерел.

Розділ 1. Характеристика III періоду ігор Олімпіади

1.1 Характеристика XV ігор Олімпіади

(Ґельсінкі (Фінляндія), 19 липня - 3 серпня 1952 року)

Столиця Фінляндії претендувала на проведення Ігор Олімпіади ще в 1940 p., проте Друга світова війна завадила їх проведенню.

Тільки через 12 років священний олімпійський вогонь нарешті прийшов на фінську землю. На завершальному етапі тривалого шляху із легендарної Олімпії його ніс славнозвісний бігун -- дев'ятиразовий олімпійський чемпіон Пааво Нурмі. Незважаючи на холодний дощ, що невпинно сіявся у день відкриття Ігор, тисячі людей вишикувалися уздовж вогняного маршруту поблизу олімпійського стадіону й завзято вітали уславленого спортсмена, який став символом фінського спорту.

До Гельсінкі для розігрування 149 комплектів нагород у змаганнях із 17 видів спорту прибули 4925 спортсменів, серед яких 518 жінок, із 69 країн. Отож Ігри XV Олімпіади за всіма показниками представництва перевищили попередні. Та їх найвизначнішою прикметою став перший вихід на олімпійську арену спортсменів Радянського Союзу, що започаткувало 40-річне протистояння двох наддержав -- США і СРСР, двох потужних політичних систем -- капіталістичної і соціалістичної. На протязі 40 років до цієї конфронтації поступово приєднувались практично всі ведучі країни Заходу та Сходу, також Куба і Японія.

Змагання на Іграх в Гельсінкі перетворилися у найгостріше суперництво спортсменів СРСР та США. Спорт перетворювався у зброю «холодної війни». Почалась гонитва за рекордами і олімпійськими перемогами, постійне протистояння результатів спортсменів США і СРСР. У створеній напруженій атмосфері брали участь не так спортсмени, як політичні та державні діячі, в першу чергу США та СРСР, хоча інші держави теж не залишались в стороні від цього протиборства. Слід відзначити, що завдяки суперництву американських та радянських спортсменів, рівень спортивних результатів був дуже високим. На Іграх XV Олімпіади у Гельсінкі було встановлено 66 олімпійських рекордів, 18 з яких -- світові.

В 1950 р. Міжнародним олімпійським комітетом був визнаний Національний олімпійський комітет Федеративної Республіки Німеччини, а в 1951 р. - Національний олімпійський комітет Японії. Команди ФРН і Японії отримали змогу взяти участь в іграх XV Олімпіади в Гельсінкі.

Оскільки МОК проявив готовність представити спортсменам НДР можливість виступати на Іграх XV Олімпіади в Гельсінкі (1952) тільки під еталоном Національного олімпійського комітету ФРН, правління НДР і спортивні організації НДР оцінили таку пропозицію як порушення спортивного суверенітету своєї держави. В результаті спортсменів НДР не було серед учасників Олімпійських ігор в Гельсінкі.

У кінці 40-х років Радянський союз значно розширив міжнародні спортивні зв`язки. Радянські спортсмени вступили в ряд міжнародних об`єднань.

У 1947 році МОК звернувся до спортивних організацій СРСР із пропозицією прийняти участь в Олімпійських іграх 1948 року. Але запрошення запізнилося: спортсмени не встигли б підготуватися до ігор, а спортивні організації - виконати необхідні формальності, що дають право направити команду на Олімпійські ігри. У квітні 1951 року було покладено початок олімпійському рухові в країні: створений Олімпійський комітет СРСР. У травні 1951 року НОК СРСР був запрошений МОК, і радянські спортсмени стали учасниками Олімпійських ігор 1952 року.

У 1952 році вперше були представлені на Олімпійських іграх Багамські острови, Гана, Гватемала, Гонконг, Ізраїль, Індонезія, Нігерія, Нідерландські та Антильські острови, Таїланд, Південний В`єтнам.

Вступ в олімпійський рух спортсменів СРСР ознаменував новий період в історії олімпійських ігор. За підтримки прогресивної спортивної спільноти представники СРСР почали боротьбу за демократизацію олімпійського руху. Висока майстерність радянських атлетів призвела до підвищення загального рівня спортивного руху. Представники СРСР брали участь в Олімпійських іграх 1952 року у змаганнях по всій програмі, за винятком хокею на траві.

У XV Іграх Олімпіади програма складалася з 21 виду спорту, 149 види спортивних змагань. Жінки змагалися в 7 видах спорту - спортивна гімнастика, веслування на байдарках, кінного спорту, легка атлетика, плавання, стрибки у воду і фехтування.

За кількістю завойованих медалей впевнено перемогли спортсмени СІІІА, які вибороли 40 золотих, 19 срібних і 17 бронзових олімпійських нагород. На другій позиції -- збірна команда СРСР, в активі якої 22 золоті, 30 срібних та 19 бронзових медалей, третьою була команда Угорщини -- 16 золотих, 10 срібних і 16 бронзових нагород.

Радянські спортсмени з успіхом дебютували на цих іграх. І в цьому була неабияка заслуга спортсменів України, які принесли команді СРСР 10 золотих, 11 срібних і 1 бронзову олімпійську нагороду в особистих і командних змаганнях.

Сенсаційним на Іграх Олімпіади у Гельсінкі став виступ Марії Гороховської, яка виборола сім олімпійських медалей у змаганнях зі спортивної гімнастики - 2 золоті і 5 срібних. Вона здобула титул абсолютної чемпіонки Ігор XV Олімпіади (у багатоборстві) та встановила незнаний доти рекорд за кількістю медалей, здобутих гімнастками на одних Іграх Олімпіади.

Віктор Чукарін відкрив епоху української гімнастики на олімпійському помості. Видатний спортсмен XX ст., Віктор Чукарін - абсолютний чемпіон Ігор XV Олімпіади зі спортивної гімнастики (у багатоборстві), виборов у Гельсінкі 4 золоті та 2 срібні олімпійські медалі.

ЗОЛОТІ МЕДАЛІ

Бочарова Ніна - спортивна гімнастика (командна першість; вправи на колоді)

Гороховська Марія - спортивна гімнастика, (особиста першість у багатоборстві; командна першість)

Леонкін Дмитро - спортивна гімнастика (командна першість)

Пункін Яків - греко-римська боротьба (вагова категорія до 62 кг)

Чукарін Віктор - спортивна гімнастика (особиста першість у багатоборстві; вправи на коні; опорний стрибок; командна першість)

СРІБНІ МЕДАЛІ

Бочарова Ніна - спортивна гімнастика (командні вправи з предметами; багатоборство)

Гороховська Марія - спортивна гімнастика (командні вправи з

предметами; вільні вправи; опорний стрибок; вправи на колоді; вправи на перекладині)

Ємчук Ігор - академічне веслування (двійка парна)

Жилін Георгій - академічне веслування (двійка парна)

Чукарін Віктор - спортивна гімнастика (вправи на брусах; вправи на кільцях)

1.2 Характеристика XVI ігор Олімпіади

(Мельбурн (Австралія), 22 листопада - 8 грудня 1956 року)

Рішення про проведення Ігор XVI Олімпіади в Мельбурні було прийнято ще в 1949р. на сесії МОК. Однак вже тоді виникли великі сумніви, пов`язані з віддаленістю Мельбурна та відсутністю відповідних споруд. Незвичний термін проведення Олімпійських змагань ускладнив підготовку до них. Через великі транспортні виграти багатьом країнам довелося скоротити склад своїх команд. Тому в Мельбурн прибуло менше спортсменів, ніж на Олімпійські ігри 1948-1952 рр.

22 листопада 1956 р. велика олімпійська родина, подолавши далеку дорогу, зібралася в австралійському Мельбурні на церемонії відкриття Ігор XVI Олімпіади.

У цих Іграх взяли участь 3184 спортсмени, з яких 371 жінка, із 67 країн, щоб у змаганнях із 21 виду спорту розіграти 151 комплект олімпійських нагород.

Через законодавство Австралії, що передбачало шести місячний карантин для тварин, яких ввозять до країни, змагання кіннотників за рішенням Міжнародного олімпійського комітету було перенесено до Стокгольма, столиці Швеції. В олімпійських змаганнях із кінного спорту взяли участь 158 спортсменів, серед яких 13 жінок, із 29 країн світу, які розіграли 6 комплектів олімпійських нагород.

Однак безпосередньо перед Іграми склалася гостра політична ситуація, пов`язана, в першу чергу, з Угорськими подіями та воєнною акцією Франції, Великобританії та Ізраїлю проти Єгипту. У листопаді 1956 року угорці повстали проти "опіки" із сторони СРСР, вимагаючи вивести війська з Угорщини. Таким чином Нідерланди, Іспанія та Швейцарія відмовилися від участі в Іграх на знак протесту проти дій Радянського союзу. Не приймали участі і КНР у зв`язку із допуском команди з острова Тайвань, а також Ірак - на знак протесту агресії Франції, Великобританії та Ізраїлю в Єгипті.

Свій шлях до олімпійського Мельбурна збірна команда Радянського Союзу протягом місяця долала на найкращому в СРСР для тих часів теплоході «Грузія», який став для неї згодом і готелем на час проведення Ігор.

Довга дорога, різка для більшості учасників зміна часових поясів та незвична пора проведення змагань (листопад -- грудень) не завадили високим спортивним результатам: Мельбурн став свідком встановлення 77 олімпійських рекордів, 24 з яких -- світові.

За кількістю завойованих медалей найкращий результат на Іграх XVI Олімпіади був у збірної команди СРСР (37 золотих, 29 срібних і 32 бронзові нагороди). На другій позиції -- команда США (32, 25 і 17), на третій -- збірна Австралії (13, 8 і 14). В Олімпійських Іграх 1956 р. вперше брали участь спортсмени Кенії, Ліберії, Малайї, 0. Тайвань, Уганди, Фіджі, Ефіопії та об`єднані німецькі команди. 34 українські атлети взяли участь в Іграх XVI Олімпіади, їм удалося в особистих і командних змаганнях вибороти 14 золотих, 4 срібних та 11 бронзових медалей.

ЗОЛОТІ МЕДАЛІ

Астахова Поліна - спортивна гімнастика (командна першість)

Дерюгін Іван - сучасне п'ятиборство (командна першість)

Латиніна Лариса - спортивна гімнастика (особиста першість у багатоборстві; командна першість; вільні вправи)

Рибак Ігор - важка атлетика (вагова категорія до 67,5 кг)

Романенко Віталій - кульова стрільба (стрільба по рухомій мішені «Олень, що біжить»)

Титов Юрій - спортивна гімнастика (командна першість)

Чукарін Віктор - спортивна гімнастика (особиста першість у багатоборстві; вправи на брусах; командна першість)

Щахлін Борис -- спортивна гімнастика (командна першість; вправи на коні)

СРІБНІ МЕДАЛІ

Бартенев Леонід -- легка атлетика (естафетний біг 4 х 100 м)

Латиніна Лариса -- спортивна гімнастика (вправи на брусах)

Титов Юрій -- спортивна гімнастика (вправи на перекладині)

Чукарін Віктор -- спортивна гімнастика (вільні вправи)

БРОНЗОВІ МЕДАЛІ

Астахова Поліна -- спортивна гімнастика (командні вправи з предметами)

Ємчук Ігор - академічне веслування (двійка зі стерновим)

Жилін Георгій - академічне веслування (двійка зі стерновим)

Коняєва Надія - легка атлетика (метання списа)

Латиніна Лариса - спортивна гімнастика (командні вправи з предметами)

Титов Юрій - спортивна гімнастика (особиста першість; опорний ; стрибок)

Цибуленко Віктор - легка атлетика (метання списа)

Череповський Євген - фехтування (командні змагання на шаблях)

Чукарін Віктор - спортивна гімнастика (вправи на коні)

Шшхов Михашо - вільна боротьба (вагова категорія до 57 кг)

1.3 Характеристика XVII ігор Олімпіади

(Рим (Італія), 25 серпня - 11 вересня 1960 року)

На світанку відродження олімпійських змагань (1908 р.) Рим поступився правом проведення Ігор IV Олімпіади британській столиці. А трапилось це через несприятливі умови, що були викликані виверженням вулкана Везувій. І тепер, через піввіку, Рим вважав за честь прийняти Ігри XVII Олімпіади.

Ці Ігри відзначились доброю організацією й доти небувалим представництвом -- 5348 спортсменів, серед яких 610 жінок, із 83 країн виборювали 150 комплектів нагород у змаганнях із 21 виду спорту, винятково напруженою конкуренцією. Змагання виявились результативними: було встановлено 76 олімпійських рекордів, 30 з яких - світові.

Проте, Ігри XVII Олімпіади проходили у напруженій політичній атмосфері. Розподілений на два полюси світ часів "холодної війни" наближався до конфронтаційного апогею, що виразно відчувалося в столиці Ігор Олімпіади.

Навіть олімпійське селище являло собою подобу геополітичної карти: делегації капіталістичних країн розміщувалися в його західній частині, делегації соціалістичних країн - у східній, а між ними - команди нейтральних країн. За кількістю олімпійських медалей, здобутих на Іграх Олімпіади в Римі, впевнено лідирувала збірна команда CPСP на рахунку якої 43 золоті нагороди, 29 срібних і 31 бронзова. Другою була команда США (34, 21, 16), третє місце посіла команда Італії (13, 10, 13).

Значний внесок у тріумф команди СРСР на Іграх XVII Олімпіади зробили українські атлети, які вибороли 16 золотих, 11 срібних та 6 бронзових медалей в особистій та командній першості.

У Римі небувалого успіху досягла жіноча збірна команда СРСР зі спортивної гімнастики. «Аристократками рухів» називали їх спеціалісти. День розіграшу гімнастичної першості на окремих снарядах увійшов в історію як «вечір радянського гімну». Із 16 олімпійських нагород, що розігрувались на Іграх, радянські гімнастки вибороли 15! Лариса Латиніна, Поліна Астахова і Маргарита Ніколаєва повернулись з Ігор XVII Олімпіади з дванадцятьма олімпійськими нагородами, серед яких сім -- найвищого ґатунку.

1.4 Характеристика XVIII ігор Олімпіади

(Токіо (Японія), 10 - 24 жовтня 1964 року)

Олімпійські ігри вперше на Азійському континенті відбулися в Токіо 1964 р. Для Японії то була епохальна подія. Країна, що зазнала важкої поразки у Другій світовій війні та перша пізнала на собі жахи атомного бомбардування, із початком 1960-х років буквально на очах творила технологічне диво. Отож Ігри XVIII Олімпіади давали Японії рідкісну можливість показати свої досягнення та самобутню культуру. Ніде і ніколи держава і народ не були такі одностайні у прагненні на прикладі Ігор Олімпіади продемонструвати перед усією планетою свої можливості.

Честь запалити олімпійський вогонь у чаші олімпійського стадіону японці довірили студенту Йосинорі Сакаі, який народився у трагічні дні атомного бомбардування Хіросіми, як нагадування людству про недопустимість повторення такої трагедії.

На Ігри прибули 5140 спортсменів серед яких 683 жінки, з 93 країн, щоб вибороти 163 комплекти олімпійських нагород у 23 видах спорту. Усі, хто брав участь в Іграх XVIII Олімпіади, - спортсмени, члени делегацій, численний журналістський корпус, туристи - були вражені і зачаровані умовами, що створили господарі для проведення Ігор. У Токіо було багато того, що відбувалося вперше: використання високоточної апаратури у процесі суддівства, проведення змагань із веслування у штучній водоймі, виготовлення із синтетичних матеріалів яхт для вітрильного спорту, найновітніша техніка для журналістів. Подібними до організації були і спортивні досягнення. На Іграх XVIII Олімпіади в Токіо було встановлено 81 олімпійський рекорд, з яких 32 -світові.

За кількістю медалей, що були завойовані в олімпійському Токіо, на першій позиції -- збірна команда США, в активі якої 36 золотих, 26 срібних і 28 бронзових медалей. Другою була збірна команда СРСР, на рахунку якої 30 золотих, 31 срібна і 35 бронзових нагород. Третє місце посіла команда Японії, виборовши 16 золотих, 5 срібних і 8 бронзових медалей.

Як і на попередніх Іграх, значний внесок до загальнокомандної скарбнички збірної СРСР зробили українські спортсмени, які здобули у Токіо 13 золотих, 12 срібних та 7 бронзових медалей в особистій та командній першості.

ЗОЛОТІ МЕДАЛІ

Астахова Поліна -- спортивна гімнастика (командна першість; вправи на брусах)

Брумель Валерій -- легка атлетика (стрибки у висоту)

Венгеровський Юрій -- волейбол

Жаботинський Леонід -- важка атлетика (вагова категорія понад 90 кг)

Крисє Григорій -- фехтування (особисті змагання на шпагах)

Латиніна Лариса - спортивна гімнастика (командна першість, вільні вправи)

Морозов Володимир -- веслування на байдарках (байдарка-четвірка)

Поярков Юрій -- волейбол

Прозуменщикова Галина -- плавання (дистанція 200 м брасом)

Сибіряков Едуард -- волейбол

Химич Андрій -- веслування на каное (каное-двійка)

Чужиков Микола -- веслування на байдарках (байдарка-четвірка)

Шахлін Борис -- спортивна гімнастика (вправи на перекладині)

СРІБНІ МЕДАЛІ

Астахова Поліна -- спортивна гімнастика (вільні вправи)

Баглей Микола -- баскетбол

Гуреєва Людмила -- волейбол

Латиніна Лариса - спортивна гімнастика (багатоборство; опорний стрибок)

Мишак Валентина - волейбол

Прокопенко Геннадій - плавання (дистанція 200 м брасом)

Титов Юрій - спортивна гімнастика (командна першість; вправи на перекладині)

Тростянський Владлен - греко-римська боротьба (вагова категорія до 57 кг)

Шахлін Борис - спортивна гімнастика (командна першість; багатоборство)

БРОНЗОВІ МЕДАЛІ

Астахова Поліна -- спортивна гімнастика (багатоборство)

Беляев Іван - легка атлетика (біг з перешкодами на 3000 м)

Голубничий Володимир - легка атлетика (спортивна ходьба на 20 км)

Дев'ятова Тетяна - плавання (комбінована естафета 4 х 100 м)

Латиніна Лариса - спортивна гімнастика (вправи на брусах; вправи на колоді)

Шахлін Борис - спортивна гімнастика (вправи на кільцях)

1.5 Характеристика XIX ігор Олімпіади

(Мехіко (Мексика), 12 - 27 жовтня 1968 року)

У 1963 р. Мехіко успішно виборов право проведення Ігор XIX Олімпіади 1968 р. Найграндіозніші у світі змагання мали проходити на висоті 2240 м над рівнем моря, що для більшості учасників посилювало фізичні навантаження.

Мехіко стало першим містом , коли Ігри були під загрозою зриву , із-за внутрішніх розладів в країні . За 10 днів до відкриття Олімпійських Ігор пройшли зіткнення між студентами , викладачами і представниками профоб`єднань з однієї сторони , і регулярними військами і поліцейськими - з другої сторони .

Опозиція Уряду була знищена , і президент Мексики завірив , що проведенню Ігор нічого не перешкоджає .

В Іграх XIX Олімпіади взяли участь 5530 спортсменів, серед яких 789 жінок, із 112 країн, які у змаганнях із 22 видів спорту виборювали 172 комплекти олімпійських нагород.

На Іграх було встановлено 84 олімпійські рекорди, серед яких 27 світових. Під час однієї з церемоній нагородження відбулася акція американських легкоатлетів -- призерів із бігу на 200 м -- олімпійського чемпіона Томмі Сміта та бронзового призера Джона Карлоса, які на знак протесту проти расизму в США похмуро стояли на п'єдесталі пошани, опустивши очі та піднявши праві руки в чорних рукавичках. Чорний шарф на шиї Т. Сміта означав гордість темношкірих, а відсутність взуття -- бідність.

Найсильнішою за кількістю медалей, завойованих на Іграх XIX Олімпіади, була збірна команда США, в активі якої 45 золотих, 28 срібних, 34 бронзові нагороди. Вона суттєво випередила команду СРСР, яка в Мехіко залишилась на другій позиції з 29 золотими, 32 срібними та 30 бронзовими медалями. На третьому місці -- команда Японії (11, 7, 7).

Вагомий внесок в олімпійську скарбничку збірної СРСР зробили українські спортсмени, які вибороли в Мехіко 14 золотих, 10 срібних, 8 бронзових медалей в індивідуальних і командних видах змагань.

ЗОЛОТІ МЕДАЛІ

Беляев Володимир -- волейбол

Голубничий Володимир -- легка атлетика (спортивна ходьба на 20 км)

Гуревич Борис -- боротьба вільна (вагова категорія до 87 кг)

Жаботинський Леонід -- важка атлетика (вагова категорія понад 90 кг)

Іванов Володимир -- волейбол

Лапинський Євген -- волейбол

Манкін Валентин - вітрильний спорт (яхта класу «Фінн»)

Матушевас Василіус -- волейбол

Михальчук Віктор -- волейбол

Морозов Володимир -- веслування на байдарках (байдарка-двійка)

Поярков Юрій -- волейбол

Сидяк Віктор -- фехтування (командна першість на шаблях)

Терещук Борис - волейбол

Шапаренко Олександр -- веслування на байдарках (байдарка-двійка)

СРІБНІ МЕДАЛІ

Баркалов Олексій -- водне поло

Беляев Володимир -- важка атлетика (вагова категорія до 82,5 кг)

Вітебський Йосип -- фехтування (командна першість на шпагах)

Крисс Григорій -- фехтування (особиста першість на шпагах, командна першість на шпагах)

Ледньов Павло -- сучасне п 'ятиборство (командна першість)

Онищенко Борис -- сучасне п 'ятиборство (командна першість)

Прозуменщикова Галина -- плавання (дистанція 100 м брасом)

Путятин Віктор -- фехтування (командні змагання на рапірах)

Станковий Василь -- фехтування (командні змагання на рапірах)

Шапаренко Олександр -- веслування на байдарках (байдарка-одиночка)

БРОНЗОВІ МЕДАЛІ

Громак Юрій -- плавання (комбінована естафета 4 х 100 м)

Коваленко Сергій -- баскетбол

Козир Валентина -- легка атлетика (стрибки у висоту)

Кравчук Валентин -- академічне веслування (у складі вісімки)

Ледньов Павло -- сучасне п 'ятиборство (особиста першість)

Мусалімов Володимир -- бокс (вагова категорія до 67 кг)

Немшилов Володимир --плавання (комбінована естафета 4 х 100 м)

Поливода Анатолій -- баскетбол

Прозуменщикова Галина - плавання (дистанція 200 м брасом)

Смага Микола - легка атлетика (спортивна ходьба на 20 км)

Стерлік Володимир - академічне веслування (у складі вісімки)

1.6 Характеристика XX ігор Олімпіади

(Мюнхен (ФРН), 26 серпня - 10 вересня 1972 року)

Після 12-річної перерви олімпійський вогонь знову повернувся в Європу: Ігри XX Олімпіади приймав Мюнхен, який підготував чудові умови для їх проведення. Олімпійців зустріли спортивні арени, які було обладнано сучасною апаратурою для об'єктивного суддівства змагань та всім необхідним для представників засобів масової інформації, зокрема й електронних, що уможливило мільярду землян на всіх континентах спостерігати за захоплюючими, незнаними за розмахом Змаганнями, що стартували на німецькій землі.

Отож, на Іграх XX Олімпіади 7123 спортсмени, серед яких 1058 жінок, із 121 країни в змаганнях із 26 видів спорту виборювали 195 комплектів олімпійських нагород.

Мюнхенські Ігри позначені зливою рекордів. На олімпійських аренах було встановлено кілька десятків олімпійських рекордів, 47 з яких перевищували світові.

На жаль свято світового спорту було затьмарене кривавою трагедією, жертвами якої стали 11 ізраїльських спортсменів і тренерів, які загинули внаслідок терористичного акту радикальних ісламістів із екстремістської організації «Чорний вересень». Терористичний акт було засуджено громадськістю всього світу.

За кількістю завойованих у Мюнхені олімпійських нагород впевнено лідирувала збірна команда СРСР, в активі якої 50 золотих, 27 срібних і 22 бронзові медалі. На другій позиції -- команда США (33, 31, 30), на третій -- команда Німецької Демократичної Республіки (20, 23, 23).

Олімпійськими нагородами було вшановано велику групу видатних українських спортсменів. До скарбниці збірної СРСР вони внесли 20 золотих, 8 срібних і 13 бронзових медалей у особистих і командних змаганнях.

Сенсацією Ігор XX Олімпіади у Мюнхені стала блискуча й переконлива перемога українського спортсмена Валерія Борзова у найпопулярніших видах легкої атлетики -- бігу на спринтерські дистанції (100 і 200 м). Своїм виступом В. Борзов зруйнував монополію американських атлетів у цих видах змагань.

Крім золотих олімпійських медалей в активі українського спринтера багато інших спортивних досягнень. Валерій Борзов -- срібний призер Ігор XX Олімпіади (1972) в естафетному бігу 4 х 100 м.

ЗОЛОТІ МЕДАЛІ

Авилов Микола - легка атлетика (десятиборство)

Баркалов Олексій - водне поло

Бондарчук Анатолій - легка атлетика (метання молота)

Борзов Валерій - легка атлетика (біг на 100 м; біг на 200 м)

Дирдира Віталій - вітрильний спорт (яхта класу «Темпест»)

Железняк Яків - стрільба кульова (гвинтівка)

Коваленко Сергій - баскетбол

Куришко Катерина - веслування на байдарках(баидарка-двійка)

Ледньов Павло - сучасне п`ятиборство (командна першість)

Манкін Валентин - вітрильний спорт (яхта класу «Темпест»)

Морозов Володимир -- веслування на байдарках (байдарка - четвірка)

Онищенко Борис - сучасне п 'ятиборство (командна першість)

Поливода Анатолій - баскетбол

Рябчинська Юлія -- веслування на байдарках (байдарка-одиночка)

Семенець Володимир -- велосипедний спорт (гонка на тандемах)

Сидяк Віктор - фехтування (особиста першість на шаблях)

Стеценко Юрій - веслування на байдарках (байдарка-четвірка)

Філатов Юрій - веслування на байдарках (байдарка-четвірка)

Целовальников Ігор - велосипедний спорт (гонка на тандемах)

Шапаренко Олександр - веслування на байдарках (байдарка-одиночка)

СРІБНІ МЕДАЛІ

Аржанов Євген - легка атлетика (біг на 800 м)

Борзов Валерій - легка атлетика (естафетний біг 4.x 100м)

Голубничий Володимир - легка атлетика (спортивна ходьба на 20 км)

Литвиненко Леонід - легка атлетика (десятиборство)

Мельник Борис кульова стрільба (гвинтівка)

Онищенко Борис - сучасне п'ятиборство (особиста першість)

Прозуменщикова Галина - плавання (дистанція 100 м брасом)

Путятин Віктор - фехтування (командна першість на рапірах)

Сидяк Віктор - фехтування (командна першість на шаблях)

Станковий Василь - фехтування (командна першість на рапірах)

БРОНЗОВІ МЕДАЛІ

Блохін Олег - футбол

Єлисєєв Юрій - футбол

Колотов Віктор - футбол

Крисс Григорій - фехтування (командна першість на шпагах)

Куксов Анатолій - футбол.

Лапинеький Євген - волейбол

Ледньов Павло - сучасне п 'ятиборство (особиста першість)

Новиков Анатолій - дзюдо

Онищенко Володимир - футбол

Поярков Юрій - волейбол

Парамонов Сергій - фехтування (командна першість на шпагах)

Прозуменщикова Галина - плавання (дистанція 200 м брасом)

Рудаков Євген - футбол

Семенов Вячеслав - футбол

1.7 Характеристика XXI ігор Олімпіади

(Монреаль (Канада), 17 липня - 1 серпня 1976 року)

Право проведення Ігор XXI Олімпіади отримав Монреаль (Канада). Вперше олімпійський вогонь, запалений в Олімпії, за допомогою лезера через космічний супутник було передано до Канади.

Монреальську Олімпіаду супроводжувала гостра політична криза. Вона протікала у двох напрямках, кожен з яких не тільки відобразився на самих Іграх, але й мала широкі та серйозні політичні наслідки. Конфліктну ситуацію створила заява Уряду Канади в 1975 році про те, що вона не допустить до участі в Іграх команду острова Тайвань, яка мала наміри виступати як представник Республіки Китай.

Президент МОК Кіннанін виступив з різким протестом заявивши, що рішення канадського уряду суперечить основним принципам олімпізму які забороняють дискримінацію спортсменів з підстав расових, релігійних або політичних мотивів.

МОК підняв питання про заборону проведення Ігор в Монреалі у випадку, якщо Уряд Канади не скасує свого рішення. Під тиском МОК Уряд пішов на компроміс, дозволивши тайванським спортсменам брати участь в Іграх під своїм прапором, у випадку перемоги проголошувати свій гімн, але Уряд був проти виступу цієї команди від республіки Китай. Тайванська команда не прийняла таких умов і відмовилась від участі в Іграх. Від участі в олімпійських змаганнях відмовились кілька африканських країн, а після відкриття Ігор Монреаль залишила ще 21 делегація -- всі через конфлікт, що виник з приводу участі регбістів Нової 3еландії у змаганнях у Південно-Африканській Республіці. Під час проведення Ігор, з огляду на мюнхенські події, було застосовано безпрецедентні заходи безпеки.

На Іграх XXI Олімпіади 6028 спортсменів, серед яких 1247 жінок, із 92 країн виборювали 198 комплектів олімпійських нагород у змаганнях з 25 видів спорту.

Ігри стали багатими на рекорди: було встановлено 88 олімпійських рекордів, 36 з яких -- світові.

За кількістю завойованих медалей у Монреалі упевнено здобула перемогу збірна команда СРСР, в активі якої 49 золотих, 41 срібна та 35 бронзових медалей. Другою, що стало сенсацією, була команда Німецької Демократичної Республіки, яка виборола 40 золотих, 25 срібних та 25 бронзових нагород.

Вона відтіснила на третє місце команду США, на рахунку якої було 34 золотих, 35 срібних та 25 бронзових медалей.

У Монреалі вагомо поповнилася й українська когорта олімпійських лауреатів. На Іграх XXI Олімпіади українські атлети внесли до скарбнички збірної СРСР 28 золотих, 21 срібну та 21 бронзову нагороду в особистих і командних змаганнях.

1.8 Характеристика XXII ігор Олімпіади

(Москва (СРСР), 19 липня - 3 серпня 1980 року)

У 1974 p. Москву було обрано місцем проведення Ігор ХХІІ Олімпіади 1980 р. Столиця СРСР Москва та ще чотири міста - Київ, Ленінград (Нині Санкт-Петербург), Мінськ і Таллінн, що приймали Ігри, вже за рік до їх початку практично були готові до прийому учасників і проведення змагань.

Проте за півроку до початку Ігор багаторічна «холодна війна» вибухнула «гарячою» в Афганістані, куди було введено радянські війська. Реакція головного суперника СРСР у міжнародній політиці -- Сполучених Штатів Америки була рішучою і суворою, передусім у запровадженні різних санкцій, зокрема й бойкоту Ігор Олімпіади. І хоча кількість Країн, що підтримали бойкот, сягнула 62 (серед них -- США, ФРН, Японія, Китай, Канада та ін.), Міжнародний олімпійський комітет, підтриманий багатьма міжнародними спортивними федераціями та відомими політичними й громадськими діячами, домігся проведення Ігор згідно з Олімпійською хартією.

Ігри відбулися, та запам'яталися грандіозним відкриттям і не менш вражаючим завершенням. У них взяли участь 5217 спортсменів, серед яких 1124 жінки, із 81 країни, які виборювали 203 комплекти олімпійських нагород у змаганнях із 25 видів спорту.

В спортивному відношенні Московські Ігри не поступалися Іграм трьох попередніх Олімпіад. Для підтвердження достатньо сказати , що на Іграх 80 року було встановлено 36 світових рекордів ( в Монреалі - 34, в Мюнхені - 23, в Мехіко -28).

За кількістю завойованих медалей у Москві упевнено лідирувала збірна команда СРСР, завоювавши 80 золотих, 69 срібних та 46 бронзових олімпійських нагород. Другу позицію зайняла команда Німецької Демократичної Республіки, в активі якої 47 золотих, 37 срібних, 42 бронзові олімпійські нагороди. На третьому місці команда Болгарії (8, 16, 17).

В змаганнях з гімнастики Олександр Дітятін (СРСР) завоював 8 медалей ( 3 золотих, 4 срібних та 1 бронзова ) - найбільша кількість на одних Іграх за всю історію проведення Ігор .

92 атлети України увійшли до складу збірної олімпійської команди СРСР. Наші земляки вибороли на Іграх XXII Олімпіади 78 олімпійських медалей (41 золоту, 19 срібних, 18 бронзових) в особистих та командних змаганнях.

Яскравий виступ видатного атлета Юрія Сєдих на іграх XXII Олімпіади, де перемогу йому приніс світовий і олімпійський рекорд у метанні молота та інші.

1.9 Характеристика XXIII ігор Олімпіади

(Лос-Анджелес (США), 28 липня - 12 серпня 1984 року)

Ігри XXIII Олімпіади відкрилися в Лос-Анджелесі 28 липня 1984 p. У них взяли участь 6797 спортсменів, серед яких 1567 жінок, із 140 країн, які виборювали 221 комплект нагород у 27 видах спорту.

У травні 1984 р Політбюро ЦК КПРС прийняло рішення про недоцільність участі радянських спортсменів в Олімпійських іграх в Лос-Анджелесі. В результаті від участі в Іграх після СРСР відмовились усі соціалістичні країни (за винятком Румунії), Ангола, Афганістан, Лаос, Ефіопія (що певною мірою залежали від СРСР).

Наслідком бойкоту стало те, що спортсмени згаданих країн (серед яких багато претендували на олімпійські нагороди) не зі своєї волі опинились поза цими Олімпійськими іграми, а чотирирічна напружена підготовка не могла бути реалізована.

Чудово організовані урочистості не змогли врятувати спортивне обличчя Ігор Олімпіади. Відсутність кращих спортсменів світу перетворила змагання з більшості видів спорту лише в яскраві видовища. В змаганнях не змогли прийняти участь 125 чемпіонів світу, та й кількість встановлених світових рекордів говорить про відносно слабку сторону Ігор.

Зважаючи на це, керівниками спортивних організацій країн соціалістичного співтовариства у червні 1984 р. було прийнято рішення про проведення турнірів «Дружба-84». До їхньої програми увійшли 24 олімпійські види спорту, а також настільний теніс, жіноча кульова стрільба і самбо. У турнірах «Дружба--84» взяли участь понад 2300 спортсменів із 50 країн світу.

Аби не викликати відповідних санкцій з боку МОК, організатори змагань прийняли рішення про проведення цього турніру у різних соціалістичних країнах: з легкої атлетики, плавання, академічного веслування, баскетболу, вітрильного спорту -- в СРСР, з боротьби і важкої атлетики - у Болгарії, з велосипедного спорту -- в Німецькій Демократичній Республіці, з боксу, водного поло і волейболу -- на Кубі, з фехтування -- в Угорщині, зі стрільби з лука -- у Чехословаччині.

Під час турніру було встановлено 12 світових рекордів та показано 72 результати, що перевищили олімпійські рекорди, встановлені на Іграх XXIII Олімпіади. Зрозуміло, що на спортивному боці Ігор XXIII Олімпіади позначилась відсутність провідних спортсменів соціалістичних країн, керівництво яких вирішило бойкотувати Ігри. Для порівняння, на олімпійських змаганнях у Лос-Анджелесі було встановлено 36 олімпійських рекордів, 11 з яких -- світові.

Для спортсменів, які вимушено пропускали Ігри XXIII Олімпіади, навряд чи стала втіхою участь у міжнародних спортивних змаганнях «Дружба--84», адже для багатьох атлетів так і не збулися заповітні мрії -- не засяяли їхні зірки на олімпійському небосхилі.

1.10 Характеристика XXIV ігор Олімпіади

(Сеул (Південна Корея), 17 вересня - 2 жовтня 1988 року)

Право на проведення Ігор XXIV Олімпіади 1988 р. було надано Сеулу на 84-й сесії МОК, яка відбулась 1981 р. в Баден-Бадені. Ситуація загострювалась наслідками бойкотування Ігор XXII Олімпіади у Москві та Ігор XXIII Олімпіади у Лос-Анджелесі, а також браком дипломатичних відносин із Сеулом у понад 30 держав.

За багатьма ознаками -- 8465 спортсменів, серед яких 2186 жінок, із 159 країн-учасниць, які розіграли 237 комплектів олімпійських нагород з 29 видів спорту, три мільярди телеглядачів у 139 країнах, 20 тисяч представників засобів масової інформації - Ігри XXIV Олімпіади перевищили всі попередні, а за рівнем організації - найоптимістичніші прогнози. Загалом вони стали надзвичайним зразком позитивного використання олімпізму з політичною метою.

Як відзначали західні оглядачі, південнокорейська влада скористувалась проведенням Олімпійських Ігор для того, щоб вивести країну з політичної ізоляції, оскільки після поділу на Південну та Північну Корею саме Південна Корея не визнавалась багатьма державами. Великі зусилля й матеріальні витрати Сеулу окупились сторицею. Було знято багаторічну блокаду Республіки Корея (Південної Кореї): країну почали сприймати як рівну серед рівних.

Ігри XXIV Олімпіади відзначились встановленням 104 олімпійських рекордів, з яких 30 - світові, та демонстрацією надзвичайно високої майстерності атлетів. На Іграх був зареєстрований так званий ”рекорд” в жіночому Олімпійському спорті - фехтувальниця зі Швеції Керстін Палм приймала участь в Олімпійських Іграх сьомий раз .

Проте в Сеулі вперше спалахнув найгучніший допінговий скандал, пов'язаний з ім'ям талановитого канадського спринтера Бена Джонсона, якого було дискваліфіковано за вживання забороненого препарату. За результатами допінг-контролю дискваліфікували і двох болгарських важкоатлетів. З того часу Міжнародний олімпійський комітет посилив активну боротьбу з допінгом у спорті. Допінгова проблема перейшла на перший план серед проблем сучасного Олімпійського спорту.

За кількістю медалей, завойованих на Іграх XXIV Олімпіади, із значною перевагою лідирувала збірна команда СРСР, в активі якої 55 золотих, 31 срібна, 46 бронзових нагород. На другій позиції знову, як і у 1976 р. в Монреалі, - збірна команда Німецької Демократичної Республіки, на рахунку якої 37 золотих, 35 срібних та 30 бронзових медалей. Збірна команда США опинилася на третьому місці: 36 золотих, 31 срібна та 27 бронзових нагород. Сенсацією стало четверте місце олімпійців Республіки Корея, які вибороли 12 золотих, 10 срібних і 11 бронзових медалей.

Вагомий внесок у перемогу команди СРСР на Іграх XXIV Олімпіади зробили українські спортсмени: вони завоювали 21 золоту, 17 срібних та 25 бронзових олімпійських нагород в особистих і командних змаганнях.

Сергій Бубка став чемпіоном ігор ХХІV Олімпіади зі стрибків із жердиною. Установив 35 світових рекордів, за що його ім`я внесено до Книги рекордів Гіннеса. Видатний український атлет першим у світі подолав 6-и метрову висоту у стрибках з жердиною, світовий рекорд якого - 6 м 14 см - і досі залишається не перевершеним.

1.11 Характеристика ХХV ігор Олімпіади

(Барселона (Іспанія), 25 липня - 9 серпня 1992року)

Ігри XXV Олімпіади відбулися у Барселоні - столиці Каталонії, середземноморській перлині, наповненій особливою атмосферою духовності, що, мабуть, і привабило таких велетнів світової культури, як Пабло Пікассо та Сальвадор Далі. А ще це було рідне місто сьомого президента Міжнародного олімпійського комітету Хуана Антоніо Самаранча.

Отже, прикметна ознака цих Ігор Олімпіади - проведення їх на батьківщині резидентаМОК як виявив зрослого авторитету олімпійського руху. Ігри ніким не бойкотувалися, відбулися в спокійній, навіть святковій атмосфері, зібрали багато видатних людей, зокрема керівників держав, коронованих осіб. На ознаку одвічної єдності олімпійського спорту та мистецтва на їх відкритті лунали божественної краси голоси видатних співаків: Лучано Паваротті, Пласидо Домінго, Хосе Каррераса і Монсеррат Кабальє.

В Іграх Олімпіади у Барселоні взяли участь 9367 спортсменів, серед яких 2708 жінок, із 169 країн, які розігрували 257 комплектів олімпійських нагород з 32 видів спорту.

В 1991 році відбувається розпад СРСР . Час що залишився до Ігор не дозволив всім новоствореним державам, які були створені на його території, виконати всі формальності, які були пов`язані зі створенням НОК і пред`явленням заявок до участі в Іграх. Тому колишні республіки СРСР були вимушені виступати відповідно зі спеціальним рішенням МОК. МОК прийняв рішення про те, що на Іграх Олімпіади у Барселоні виступатиме об'єднана команда Співдружності Незалежних Держав (СНД) під олімпійським прапором.

Ігри XXV Олімпіади були позначені гострою спортивною боротьбою, видатними досягненнями та зовсім несподіваними підсумками.

Прогнози того, що у зв'язку з розпадом СРСР та ліквідацією Німецької Демократичної Республіки, перемогу на Іграх XXV Олімпіади отримає збірна команда США, не справдились. На перше місце за підсумками Ігор вийшла Об`єднана команда СНД, спортсмени якої завоювали 45 золотих, 38 срібних, 29 бронзових нагород. Команда США посіла друге місце - 37 золотих, 34 срібних, 37 бронзових медалей. На третьому місці - командна Німеччини з 33 золотими, 21 срібною та 28 бронзовими медалями.

У складі об`єднаної команди СНД виступили 80 українських атлетів, які взяли участь у змаганнях із 23 видів спорту та внесли до скарбнички команди 17 золотих, 14 срібних та 9 бронзових олімпійських нагород в індивідуальних і командних видах програми.

Першу і дуже пам`ятну перемогу приніс українському спорту борець греко-римського стилю Олег Кучеренко.

Яскравими були виступи українських гімнастів Олімпійськими чемпіонами стали Рустам Шаріпов, Ігор Коробчинський і Григорій Містин.

За підсумками командних змагань титул Олімпійських чемпіонок вибороли Тетяна Гуцу та Тетяна Лисенко. Представниці художньої гімнастики Олександра Тимошенко та Оксана Скалдіна.

олімпіада ігра спорт

Розділ 2. Характеристика IV періоду ігор Олімпіади

2.1 Характеристика XXVI ігор Олімпіади

(Атланта (США), 19 липня - 4 серпня 1996 року)

Рік 1996-й був ознаменований ювілейною датою - 100-літтям від часу проведення перших Олімпійських ігор сучасності та Іграми чергової - XXVI - Олімпіади, які відбулися в американській Атланті. Вони стали новим свідченням поступу світового олімпійського спорту, його глобальної значущості як унікального феномену сучасності.

Визначальними ознаками Ігор в Атланті стали масштабність і рекордне представництво -- 10 320 спортсменів, серед яких 3 523 жінки, із 197 країн виборювали 271 комплект нагород у змаганнях із 34 видів спорту.

Збільшення кількості країн-учасниць Ігор пояснюється не лише зростанням популярності олімпійського спорту в світі, а й появою нових незалежних держав, серед яких була й Україна.

За загальними спортивними підсумками Ігор, як і прогнозувалося, лідирувала збірна США, в активі якої 44 золотих, 32 срібних, 25 бронзових олімпійських нагород. На другій позиції опинилась збірна команда Росії, на рахунку якої 26 золотих, 21 срібна, 16 бронзових медалей. Третє місце, як і на попередніх Іграх у Барселоні, посіла команда Німеччини, виборовши 20 золотих, 18 срібних, 27 бронзових нагород.

Ігри XXVI Олімпіади в Атланті стали першими Іграми, в яких незалежна Україна була представлена самостійною командою. До її складу увійшли 233 спортсмени. 23 завойовані олімпійські медалі (9 золотих, 2 срібні, 12 бронзових) вивели збірну команду України на гідне -- дев'яте -- місце у загальному заліку, тобто в першу десятку із майже 200 країн світу серед лідерів світового Олімпійського спорту.

Олімпійськими чемпіонами стали видатні представники уславленої школи спортивної гімнастики.

2.2 Характеристика XXVIІ ігор Олімпіади

(Сідней (Австралія), 15 вересня- 1 жовтня 2000року)

Через 44 роки після того як у 1956 р. Ігри Олімпіади було проведено у Мельбурні, олімпійське свято вдруге прийшло на зелений континент -- цього разу в Сідней. Це австралійське місто у завершальний рік XX століття прийняло Ігри XXVII Олімпіади.

Ігри 2000 р. в Сіднеї стали яскравою ілюстрацією торжества політики Міжнародного олімпійського комітету, спрямованої на перетворення олімпійського руху на високоавторитетну форму міжнародного співробітництва. Ігри XXVII Олімпіади перевершили всі попередні Ігри незвичайною зацікавленістю ними всієї світової громадськості, доброю організацією, масштабністю і представництвом: 10651 спортсмен, серед яких 4069 жінок, із 199 країн виборювали 300 комплектів нагород у змаганнях із 37 видів спорту. В олімпійській програмі вперше було представлено стрибки на батуті, тхеквондо та триатлон.

За медальними здобутками на Іграх Олімпіади у Сіднеї перше місце посіла збірна команда США, в активі якої 37 золотих, 24 срібних, 32 бронзові олімпійські нагороди. На другій позиції - збірна команда Росії, спортсмени якої вибороли 32 золоті, 28 срібних, 28 бронзових медалей. На третє місце вийшла збірна команда Китаю, на рахунку якої 28 золотих, 16 срібних, 15 бронзових медалей.

Україну на Іграх у Сіднеї представляли 234 атлети, які вибороли, як і на попередніх Іграх, 23 олімпійські нагороди, серед яких 3 золоті, 10 срібних і 10 бронзових медалей.

2.3 Характеристика XXVIІІ ігор Олімпіади

(Афіни, (Греція), 13 - 29 серпня 2004 року)

Рішення, яким Міжнародний олімпійський комітет надав Афінам право на проведення у 2004 р. Ігор XXVIII Олімпіади, було прийняте на 106-й сесії МОК у вересні 1997 р. в Лозанні.

Через 104 роки після Ігор І Олімпіади сучасності, які відбулися у 1896 р. в Афінах, Олімпійські ігри повернулись до своєї колиски -- Греції.

В Іграх XXVIII Олімпіади взяли участь 10625 спортсменів, серед яких 4329 жінок, із 202 країн. Вони розіграли 301 комплект нагород у 37 видах спорту.

Спортивний рівень Ігор виявився доволі високим, про що свідчить не тільки гостре суперництво за олімпійські нагороди, а й світові та олімпійські рекорди, встановлені на змаганнях із плавання, важкої атлетики, легкої атлетики, велосипедного спорту, кульової стрільби, стрільби із лука тощо.

За медальними показниками на Іграх Олімпіади в Афінах перемогла команда США, в активі якої 35 золотих, 40 срібних та 28 бронзових нагород. Справжньою сенсацією став успішний виступ збірної команди Китаю, яка посіла друге місце, виборовши 32 золоті, 17 срібних та 14 бронзових нагород. Третьою була команда Росії -- 27 золотих, 27 срібних, 38 бронзових нагород.

Збірну команду України представляли на Іграх XXVIII Олімпіади 245 спортсменів, в активі яких 23 олімпійські нагороди (9 золотих, 5 срібних, 9 бронзових), що принесло у загальному заліку 12-те місце.

Результати успішного виступу українських спортсменів на олімпійських аренах Афін не були відлунням, що дісталось у спадок від системи спорту СРСР, а стали досягненням самої незалежної України.

2.4 Характеристика XXІХ ігор Олімпіади

(Пекін (Китай), 8 серпня 2008 року)

Право на проведення Ігор XXIX Олімпіади було надано Пекіну на 112-й сесії МОК 2001 р. Ігри проходили під девізом «Один світ -- одна мрія». Для китайців число «8» вважається щасливим. Тому церемонію відкриття Ігор XXIX Олімпіади було призначено на 8 годин 8 хвилин 8 секунд вечора (за місцевим часом) 8-го числа 8-го місяця 2008 р.

У Пекіні зібралися 10947 спортсменів, серед яких 4639 жінок, із 204 країн, щоб розіграти 302 комплекти олімпійських нагород із 35 видів спорту.

МОК не дозволив збірній команді Брунею брати участь у цих Олімпійських іграх, оскільки вони не зареєстрували своїх атлетів для участі у змаганнях. Збірні деяких команд складалися з одного представника.

У змаганнях вперше брали участь збірні трьох країн: Маршалові острови, Чорногір`я і Тувалу. У лютому 2006 року МОК офіційно затвердив членство Маршалових островів в МОК. А 6 липня 2007 року були прийняті Тувалу та Чорногір`я, яке отримало незалежність від Сербії.

24 липня 2008 року МОК заборонив участь збірної країни Іраку, у зв`язку з втручанням влади у роботу НОК, але після довготривалих переговорів 29 липня було вирішено надати участь чотирьом спортсменам при умові, що після Олімпійських Ігор буде сформований новий Олімпійський комітет.

9 серпня 2008 року олімпійська збірна Грузії, після зустрічі з жінкою президента Грузії (Михаіла Саакашвіллі) Сандрою Рулофс, вирішила покинути Олімпіаду в Пекіні із загостренням сутичок з Осетинської сторони. За таких подій НОК Грузії міг бути дискваліфікований на вісім років згідно з Олімпійським положення. Однак, по проханню президента Саакашвілі збірна Грузії все ж таки залишилась і продовжила участь в Іграх Олімпіади.

Організатори Ігор в Пекіні провели 4620 допінг-тестів, що на 25% більше порівняно з Олімпіадою в Афінах і на 50% більше, ніж під час проведення Олімпіади у Сіднеї.

Ігри в Пекіні стали одні із найдорожчих Олімпійських Ігор за всю світову історію. На її проведення було витрачено майже 45 міл`ярдів доларів.

Ігри XXIX Олімпіади відзначились гострою конкуренцією майже в усіх видах спорту: було встановлено 132 олімпійські рекорди, з яких 43 -- світові.

Загальнокомандну першість впевнено завоювали спортсмени Китаю, в активі яких 51 золота, 21 срібна, 28 бронзових медалей. Збірна команда СІ1ІА, яка тривалий час була лідером в олімпійському спорті, посіла друге місце, виборовши 36 золотих, 38 срібних, 36 бронзових медалей. Збірна команда Росії була третьою: 23 золоті, 21 срібна та 28 бронзових нагород.

Українські спортсмени на Іграх XXIX Олімпіади вибороли 27 олімпійських медалей (7 золотих, 5 срібних, 15 бронзових), завдяки чому збірна команда України посіла у загальному заліку 11-те місце.

2.5 Характеристика XXХ ігор Олімпіади

(Лондон (Великобританія), 27 липня - 12 серпня 2012 року)

Лондон стане першим містом, який приймає ігри вже втретє (до цього вони проходили у 1908 і 1948 роках). Олімпіада в Лондоні 2012 обіцяє бути найяскравішою спортивною подією в світі у 2012 році.

Прийом заявок міст-кандидатів був завершений 15 липня 2003 року. До цього моменту бажання прийняти у себе Ігри висловили 9 міст: Гавана, Стамбул, Лейпциг, Лондон, Мадрид, Москва, Нью-Йорк, Париж і Ріо-де-Жанейро.

18 травня 2004 МОК після оцінки всіх поданих заявок вибрав 5 міст, з яких треба було зробити вибір на 117-й сесії МОК у липні 2005 року в Сінгапурі. Цими 5 містами стали Мадрид, Москва, Нью-Йорк, Париж і Лондон.