Олімпійські ігри: історія та сучасність

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

на тему: «Олімпійські ігри: історія та сучасність»

Підготувала Орешкова Олена

2014

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Виникнення Олімпіади

Розділ ІІ. Учасники ігор

Розділ ІІІ. Відродження Олімпійських ігор

3.1 А забути неможливо

3.2 Пьер ДЕ Кубертен

3.3 Ода спорту

3.4 І знову в Греції

3.5 Афіни

3.6 Вперше в Азії

Розділ ІV. На льоду і на снігу

Розділ V. Україна на Олімпійських іграх

ВИСНОВОК

ВСТУП

Існує безліч міфів про виникнення Олімпійських ігор. Найпочеснішими їхніми родоначальниками вважають богів, міфічних героїв, царів і правителів. Точно встановлено, що перша відома нам Олімпіада відбувалася в 776 р. до н. є. Кожні Олімпійські ігри перетворювалися на свято для народу, служили свого роду конгресом для правителів і філософів, конкурсом для скульпторів і поетів, драматургів і співаків. Це був час загального перемир'я між ворожими полісами.

Олімпіади звеличували людину, тому що вони відбивали світогляд, наріжним каменем, якого були культ досконалості духу і тіла, ідеалізація гармонійно розвинутої людини -- мислителя й атлета. Олімпіонику -- переможцеві ігор -- співвітчизники відплачували почестями, яких удостоювалися боги.

Не тільки фізична краса і пропорційність частин тіла служили «пропуском» для участі в Олімпіаді. Враховувався і духовний елемент. Учасник змагань повинен був бути морально бездоганним, з незаплямованою репутацією. Ця вимога пояснювалася культовим характером свят -- можна образити бога, допустивши до змагань непорядну людини, що порушить святість його храмових володінь. Тому допущені до ігор юнаки символізували собою гармонію, красу, доблесть, моральність і духовність. Справедливим є твердження, що перемогу приносить не тільки фізична підготовка, але й морально-вольові якості учасника.

Детально ознайомитись з історією виникнення та процвітання Олімпійських ігор можна в моєму рефераті.

РОЗДІЛ І. ВИНИКНЕННЯ ОЛІМПІАДИ

Як же воно усе-таки виникло - це легендарне, це дивне явище за назвою Олімпійські ігри? Батьківщиною Олімпійських ігор є Древня Греція, а саме шановане греками святилище Олімпія, розташоване в західній частині Пелопоннесского півострова. Тут, у підніжжя гори Кронос, у долині ріки Червонфей, до цих запалюється олімпійських вогонь сучасних Ігор. Звідси починається смолоскипова естафета...

Є ще кілька легенд - версій із приводу походження Олімпійських ігор... Так одна з них затверджує, що придумав і організував вперше Гри не хто інший, як славнозвісний Геракл, син Зевса - той самий, котрий зробив свої дванадцять легендарних подвигів.

Серед них був і цілком "побутовий". Геракл зумів вичистити стайні Авгия, царя Элиды, сильно запущені і брудні, у які вже давно не ступала нога людини. Цей подвиг Геракла навіть ввійшов у приказку. Коли хтось справиться з якоюсь брудною роботою, про нього говорять: "Вичистив авгієві стайні".

На честь однієї зі славних перемог Геракла і стали проводити Олімпійські ігри. Причому легенда донесла до нас одну дуже цікаву подробицю. Геракл власними стопами відміряв дистанцію для бігу - шістсот стіп. Так з'явилася одна з найбільш розповсюджених мір довжини в Древній Греції, вона називалася "стадій". Звідси виникло слово "стадіон". Якщо перевести цю міру в наші, сучасні одиниці, то вийде 192 метра 27 сантиметрів.

Легенда затверджує, що довгий час атлети виявляли переможця тільки в цьому виді змагань... Геракл ввів і інші спортивні дисципліни. Наприклад, панкратіон - таки суворий вид спорту, що з'єднував у собі боротьбу і кулачний бій... Відомо про цей вид змагань лише тому, що в ньому взяв участь сам Геракл. І переміг! Пізніше перемога в боротьбі й у панкратіоне стала називатися геракловою. А самого переможця величали другим Гераклом. Достовірних зведень про Древній Олімпії історія залишила нам не так вуж багато. Достовірно відомо, що Олімпійські ігри існували на ряду з багатьма іншими спортивними змаганнями.

Гри допомагали грекам не стільки добре воювати, скільки добре товаришувати - регулярно зустрічатися, розмовляти, здійснювати культурний обмін, узагалі бачити, що перед тобою коштує не "підлий ворог з ненависною Спарти", як затверджувала пропаганда, а дружелюбний хлопець з відритою посмішкою. Тобто Олімпійські ігри сприяли руйнуванню образа ворога. Але ж це важливіше всього в справі спілкування народів друг із другом!

Крім прикладного значення греки любили спорт ще і за те, що він звеличує, облагороджує душу, що він нерозривно зв'язаний з розумовим, естетичним і моральним розвитком. Не можна бути людиною культурною, якщо ти лінуєшся займатися фізичною культурою хоча б для себе!

У греків з цього приводу була чудова формула. Для сучасного вуха вона звучить як жарт. Але це такий жарт, у якій велика частка правди! Про некультурну людину древні елліни говорили: "Не вміє ні читати, ні плавати!"

Ідея проведення Олімпійських ігор дуже древня і губиться в пітьмі віків. Раніше Гри проводилися не тільки в Олімпії Хоча змагання в цьому священному місці були самими популярними і найвідомішими .

Зовсім виразно можна сказати, що перші вірогідно ззовні Олімпійські ігри відбулися в 776 році до нашої ери. Цей рік і прийнятий вважати початковою датою. Навіть відоме ім'я переможця тих Ігор.

З цього імені починається історія олімпійського руху. Отже, Короибос, атлет з міста-поліса Элиды.

Але в той же час є зведення, що Олімпіада, про яку зараз мова йде, була вже... двадцять сьомий по рахунку!

Олімпійцями могли стати тільки греки по походженню, причому до вільні люди і тільки чоловік.

Отже - 776 рік до нашої ери. У грецькі міста-держави, а також у грецькі колонії, наприклад в Феодосію, що на настільки знайомому нам Кримському півострові, відправлялися спеціальні посли. Вони запрошували всіх бажаючих взяти участь в Олімпійських іграх.

У передодні цього великого свята припинялися всі звади і війни. Ніхто не мав права вступити на територію Олімпії зі зброєю. порушника чекав суворий штраф - дві міни сріблом. А міна це біля двадцяти семи кілограмів чистого срібла!

Але страшніше руйнівного штрафу, як вважали греки, був проклін, що боги насилали на порушника олімпійського перемир'я. Строгому покаранню піддавався і людина, що образила подорожанина, що йде на олімпійське свято... А ще страшніше покарання - відлучення від Ігор на одну чи двох Олімпіада!

РОЗДІЛ ІІ. УЧАСНИКИ ІГОР

Усі було розписано настільки ж строго. Виступати на Іграх - це велика честь і велика відповідальність. Кожен атлет повинний був десять місяців готуватися в будинку і ще місяць тренуватися в Олімпії. Так не як-небудь, а дуже завзято. За майбутніми олімпійцями уважно і строго спостерігали элланодики - судді і розпорядники Ігор. Вони не тільки відповідали за підготовку атлетів, але і стежили за тим, щоб місця змагань але й були в належному порядку. Элланодики нагороджували переможців і накладали штрафи на провинених.

Програма Ігор була цікавої і різноманітною. Атлети змагалися у всіляких видах спорту, а точніше - у різних видах фізичних вправ... Самим важкої й у той же час самим популярної було пятиборя - пентатлон. У нього входили біг, стрибки в довжину, метання списа і диска, боротьба. Учасник таких змагань повинний був мати дуже різнобічну підготовку!

Крім пентатлона в програму древніх Ігор входили змагання з кулачного бою, верхівковій їзді, панкратіону. Крім того, улаштовувалися гонки на колісницях.

З Ігор тридцять сьомої Олімпіади (вони проходили в 632 році до нашої ери) у змаганнях стали брати участь і дітей. Дистанція бігу для дітей була в два рази менше, ніж для дорослих.

Спочатку вся програма змагань укладалася в один день. Але статечно, у міру того, як Ігри ставали усе більш важливою справою в житті Древньої Греції, змагання стали тривати п'ять днів. У храмах перед відкриттям Ігор всі учасники давали олімпійську клятву.

"Я чесно і завзято готувався і буду чесно змагатися зі своїми соперниками!" - приблизно так вона звучала.

Перед змаганнями олімпійці відправлялися в храми приносити жертви.

Змагання проходили незвичайно завзято, а головне - чесно. Переможці, олімпіоніки, нагороджувалися маслиновою чи галуззю лавровим вінком. Їх чекала безсмертна слава не тільки у своєму рідному місті, але і в усьому грецькому світі.

Мал. Учасники ігор

РОЗДІЛ ІІІ. ВІДРОДЖЕННЯ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР

3.1 А забути неможливо

олімпійський гра зимовий команда

По-справжньому древніми Іграми стали цікавитися, лише коли почались розкопки Олімпії, що спить під багатовіковими нашаруваннями. Знахідки одна вразливіша іншої . Усе частіше стали лунати голоса за відродження великих змагань.

А на той час (мова йде про останню чверть дев'ятнадцятого століття) робко, але вже з'являються національні і міжнародні спортивні союзи... Олімпійські ігри просто повинні були відбутися!

Однак справа адже це дуже складне: цілі гори організаційної роботи. А крім того, потрібні чималі гроші. А крім того, необхідні єдині правила, що своєю твердою об'єктивністю підходили б усім.

Головне ж - потрібний був людину, який би, поклав на це життя. Який був би не тільки відданий ідеї олімпізму, але до того ж утворений, шляхетний, енергійний. І така людина знайшлася. Його кликали...

3.2 Пьер ДЕ Кубертен

Пьер ДЕ Фреди, барон ДЕ Кубертен (1863-1937) був одним із самих цікавих, талановитих, енергійних і захоплених людей свого часу. Його ім'я навічно зв'язане з Олімпійськими іграми.

Після закінчення паризького університету Сорбонни, Пьер разом із друзями створює спортивний клуб. Тут займаються футболом, фехтованням і веслуванням. Приблизно з цієї ж пори Кубертен ясно розуміє, що без фізичного не може бути і духовного, і морального розвитку.

Саме Пьер ДЕ Кубертен став творцем спортивних союзів для дітей, організатором міжнародних змагань. Уже тільки за одне це ім'я його повинне було б назавжди залишитися у світовому спорті. Однак головна справа, головний спортивний подвиг Кубертена був перед! Кубертен ні на хвилину не залишав мрії про казкової, віддаленої від нас багатьма і багатьма століттями Олімпії.

Він був ще зовсім молодою людиною, коли висловив думку про відродження Олімпійських ігор. З цього моменту усе своє життя Пьер ДЕ Кубертен підкорив здійсненню великої ідеї. Умер він у віці семидесяти трьох років, а почав займатися Олімпійськими іграми в двадцять шість, тобто олімпізму було віддано майже піввіку!

Не треба думати, що ідея Кубертена відразу потягнула увесь спортивний світ. Що сумніваються і супротивників у неї було хоч відбавляй... Ще більше - спортсменів і спортивних діячів, що говорили, що взагалі ж діло це гарне, на самі займатися цією гарною справою не хотіли.

Кубертен же об'їжджає багато країн світу, сперечається, переконує. Пише сотні листів у всілякі спортивні організації.

Нове взагалі сприймається з працею. Однак Кубертен говорив настільки переконливо і жагуче, що французькі спортивні діячі приймають рішення скликати Міжнародний спортивний конгрес і запросити на нього представників найбільших спортивних держав.

І от 23 червня 1894 р. на Конгресі в Парижеві був створений Міжнародний олімпійський комітет - МОК.

Конгрес вирішив: через два роки пройдуть перші Олімпійські ігри! І це була велика перемога світового спорту, великий подвиг Пьера ДЕ Кубертена!

Не дуже давно світове співтовариство урочисте і святково відзначило 100-літній ювілей олімпійського руху сучасності, утворення МОК. Організація Об'єднаних Націй оголосила рік 100-річчя МОК - 1994 рік - Міжнародним роком спорту й олімпійського ідеалу. Вищий орган світового співтовариства відродив і древню миротворчу традицію - ООН призвала всі держави дотримувати олімпійське перемир'я.

День 23 червня традиційно щорічно відзначається в десятках країн світу, у тому числі з 1990 року й у Росії, як Олімпійський день.

А все-таки головна заслуга Пьера ДЕ Кубертена в тім, що Олімпізм, олімпійський рух можна уявити собі у виді високого і стрункого будинку. При зведенні цього будинку Пьер ДЕ Кубертен був не тільки "виконробом", але і головним архітектором. Його натхненні думки лягли в основу олімпізму.

Перша і найголовніша з них - спорт, культура, наука, мистецтво повинні з'єднатися в міцний і прекрасний сплав, що і буде називатися олімпійським рухом.

Ідея ця здійснилася не відразу. У неї минулого і супротивники, особливо коли спорт став частиною світової політики, коли за допомогою рекордів президенти і міністри стали доводити один одному, чия країна краще.

Часи міняються, і тепер Олімпійські ігри з'являються перед нами немов урочистий гімн людству і людяності!

Кубертен присвятив своє життя й особою науці, що називається спортивна педагогіка. Її ціль - фізичний і духовний розвиток і виховання молоді за допомогою занять спортом. Пьер ДЕ Кубертен вважав, що новий предмет допоможе зміцнити, зробити більш сильної і життєстійкий французьку націю, французьку молодь. А вийшло, що він піклувався про молодь усього світу.

3.3 Ода спорту

Кубертен не був поетом. Але написав один прекрасний вірш. Називається він "Ода спорту".

Цікава історія створення цього добутку. У 1912 році проводився конкурс мистецтв, присвячений Олімпійським іграм. Кубертен написав свою знамениту "Оду спорту", передав її в журі. Але тому що його авторитет серед людей, що займаються олімпійським рухом, був величезний, Кубертен подав свою роботу під псевдонімом. І от вища нагорода, золота медаль, була присуджена саме "Оді" Кубертена. У "Оді спорту" дев'ять глав. Остання з них називається "ПРО, спорт! Ти - світ!" Слова ці давно стали крилатими серед олімпійців.

Кубертен знаходить прості і прекрасні слова, що зрозумілі кожному спортсмену. Та й кожній людині. Він говорить про те, що спорт - наш постійний супутник у житті, дійсний і надійний друг. Якщо ти будеш вірний йому, то одержиш замість радість, що він дарує твоєму духу і твоєму тілу. Але ж це дійсно так: радість руху - радість життя!

"Спорт! - викликує Кубертен. - Ти вісник світу. Коштує тобі усміхнутися, варто піти по країнах пружною радісною ходою, і над землею розливається спокій. Люди через континенти й океани протягають один одному руки зі словами: "Здраствуй, друг!"

Тепер кожний знає олімпійський символ: п'ять різнобарвних сполучених кілець, що уособлюють єдність п'яти континентів. Перед початком Ігор спортсмени вимовляють олімпійську клятву. Відомо і про прекрасні традиції запалювати в Греції олімпійський вогонь, що несуть естафетою через різні країни віддані спорту люди, несуть палаючий факел до місця проведення Ігор чергової Олімпіади. Усе це було задумано Пьером ДЕ Кубертеном! Недарма його називають батьком олімпізму. Двадцять дев'ять років Кубертен був беззмінним президентом МОК. Він став автором найважливішого документа - Олімпійської хартії. Похований Кубертен у швейцарському місті Лозанні неподалік від штаб-квартири Міжнародного олімпійського комітету. За заповітом Пьера ДЕ Кубертена серце його спочиває в Греції, на батьківщині Ігор, у безсмертній Олімпії.

3.4 І знову в Греції

Питання про місце і час проведення Ігор І Олімпіади зважувався на Паризькому конгресі. Обрані були Афіни - столиця Греції: нехай, рахували учасники конгресу, Олімпійські ігри сучасності почнуть свій хід відтіля, де була споконвічна батьківщина цих прекрасних змагань. Першим президентом МОК став представник Греції Деметриус Викелас... Він був більше відомий, як відмінний поет і перекладач. Однак до спорту пан Викелас мав дуже віддалене відношення. І на конгресі він виявився лише для того, щоб умовити його учасників зробити столицею Ігор І Олімпіади місто Афіни.

По справедливості, президентом повинний був би стати Пьер ДЕ Кубертен. Але адже усі знали: у ході підготовки до Ігор прийдеться вирішувати масу організаційних питань, причому саме в Греції. А хто ж міг справитися краще, ніж грек? І грецький літератор блискуче справився зі своєю місією. Олімпіада була організована відмінно. Наприклад, за короткий час в Афінах побудували стадіон з білими мармуровими триб-нами, причому тієї ж конструкції, що і на стадіонах стародавності. Успішно вирішив Викелас і масу інших проблем, яких при проведенні такого величезного заходу буває дуже багато.

А відразу після закінчення Олімпійських ігор він добровільно пішов в відставку,звільнивши крісло президента для людини, що його дійсно заслуговував, - для Пьера ДЕ Кубертена.

Ігри відкрилися 6 квітня 1896 року. На прекрасному новому стадіоні з-бралося 245 спортсменів з 14 країн: з Австралії, Австрії, Болгарії, Великобританії, Угорщини, Німеччини, Греції, Данії, Італії, США, Франції, Чилі, Швейцарії, Швеції.

У програмі Ігор І Олімпіади було 9 видів спорту. Змагання вирішено було проводити по легкій атлетиці, гімнастиці, плаванню, підняттю тяжкостей, боротьбі, стрілянині, фехтуванню, велосипедним гонкам і тенісу.

Найбільше число медалей завоювали грецькі спортсмени. Особливо удача супроводжувала їм у фехтуванні і стрілянині.

Американцям більше всього вдавалися легкоатлетичні дисципліни. З дванадцяти видів програми вони першенствували в дев'ятьох. Їхній спортсмен Джеймс Конноли, переможець у потрійному стрибку, став і першим в історії сучасних Ігор олімпійським чемпіоном. У гімнастиці домінували атлети Німеччини і Швейцарії. Карл Шуман переміг у змаганнях в опорному стрибку. А потім цей німецький спортсмен виграв турнір борців!

Але таке на перших Іграх случалося не раз. Дуже показовий у цьому змісті приклад американця Роберта Гаррета. Він переміг у метанні диска і штовханні ядра. А в стрибках у довжину і висоту зайняв відповідно друге і третє місця.

Гаррет узагалі не збирався виступати на Іграх! Зовсім випадково він разом із друзями по Гарвардському університеті виявився в Афінах. З афіші довідався про змагання, прийшов на стадіон і просто записався в число учасників.

Однак і це ще не саме дивне. Як ми пам'ятаємо, Роберт виграв змагання з метанню диска. Отож його друзі затверджували, що спортсмен познайомився з технікою метання і із самим диском за три дні до... олімпійського турніру! От уже дивно: прийшов, побачив, переміг!

Кульмінацією Ігор І Олімпіади, безсумнівно, став марафонський біг. До Олімпійських ігор в Афінах такої спортивної дисципліни не існувало зовсім. Її ініціатором, а може, "винахідником, став друг і соратник Пьера ДЕ Кубертена Мішель Бреаль. Він запропонував присвятити цю дистанцію пам'яті афінського воїна Филипидиса. Ця самовіддана людина обезсмертила своє ім'я тим, що неспинно пробіг від міста Марафону до Афін, щоб розповісти про велику перемогу греків над переважаючим їх військом персів. Убігши на площу перед Акропо-лем, Филипидис крикнув:

-Радуйтеся! Ми перемогли!

І упав намертво - так затверджує легенда... Було це в 490 році до н.е

Старт незвичайному забігу був даний у Марафоні. Переможцем став 24- річний Еллін Спирос Луїс.

3.5 Афіни

Гри в Афінах пройшли більш ніж успішно. І от греки пропонують завжди залишити олімпійські змагання в їхній країні.

Однак МОК і Пьер ДЕ Кубертен були іншої думки. Родоначальник Ігор сучасності відстоював міжнародний, інтернаціональних характер цих спортивних тріумфів. Вони повинні в однаковій мірі належати всім людям, усім країнам і континентам!

Ідея Кубертена знайшла підтримку усього світового олімпійського співтовариства. Міцніє, розвивається вона і сьогодні.

Спочатку при виборі олімпійської столиці члени МОК намагалися виходити з якоїсь важливої ідеї. Так, Гри Й Олімпіади пройшли в Греції: повернення до джерел, продовження славних традицій.

Гри ІІ Олімпіади вирішено було провести в Парижеві, на батьківщині Пьера ДЕ Кубертена - на знак найглибшої поваги до цієї людини.

Гри ІІІ Олімпіади пройшли в Сент-Луїсі (США), тому що американські спортсмени на попередніх двох Олімпійських іграх виступали стабільніше й успішніше усіх.

Гри ІV Олімпіади відбулися в Лондоні, тому що Англія завжди славилась своїми спортивними традиціями. Її взагалі можна назвати роди-ний сучасного спорту.

Гри V Олімпіади пройшли у Швеції, у її столиці Стокгольмі: МОК хотів віддати данина поваги дивним успіхам цієї невеликої країни в справі олімпізму і спорту взагалі. Особливо у Швеції була улюблена гімнастика - вид спорту дуже гармонічний, дуже красивий і строгий.

А от Гри VІ Олімпіади в 1916 році не відбулися: над світом розразилась перша світова війна, що принесла людям незлічиму кількість лих. Вона ж відняла в людей велике спортивне свято... Число країн-учасниць і кількість учасників-спортсменів неухильно росло. От як це виглядало по країнах: Афіни - 14; Париж - 19; Лондон - 22; Стокгольм - 28.

Правда, між Парижем і Лондоном був Сент-Луїс. Там брало участь всього 13 країн, навіть менше, ніж на Іграх І Олімпіади. Однак до Америки в ті часи добиратися було дуже не просто: повітряного сполучення ще не існувало.

Від Ігор до Ігор збільшується і число видів спорту, що входять у програму, і кількість медалей, що граються. Наприклад, на першому олімпійському форумі в Афінах розігрувалося 43 комплекту медалей, а на п'ятому в Стокгольмі - 109!

Це говорить про те, що Олімпійські ігри, ідеї олімпізму стають на земній кулі усе більш популярними. Світовий спорт, світова культура вже не мислять без Олімпіад!

Характерною рисою перших п'яти Ігор було і те, що перемоги по кількості медалей тут раз за разом завойовували хазяїни: в Афінах - греки, у Парижеві - французи...

На цю особливість у фахівців є різні точки зору. Але, швидше за все, справа в тім, що тодішні спортсмени були не особливо тренованими, і тому, хто виступав будинку, на рідному стадіоні, у звичних умовах, і супроводжував успіх.

3.6 Вперше в Азії

Токіо, Японія, Ігри XVІІІ Олімпіади. Учасників тут було менше, чим у Римі, - 5133, але зате країн-учасниць більше - 93. Ще більш представницької стала наша команда - 319 спортсменів.

Програма змагань розширилася. У ній з'явилися волейбол і дзю-до.

У Токіо грали 163 комплекту медалей. І завоювали ми медалей більше усіх - 96, а от по золотим уступили американцям: у них - 36, у нас - 30.

Добре виступили наші боксери. А кращим на турнірі був Валерій Попенченко. Видатний високотехнічний спортсмен, хитромудрий тактик, він, крім того, володів ударом дивної сили, що нокаутує, і точності.

Серед легкоатлетів яскравіше інших горіла спортивна зірка Валерія Брумеля. Жартуючи, він розправився зі своїми супротивниками і довів, що недарма його називали кращим спортсменом світу в 1962, 1963 і 1964 - три роки підряд!

У Токіо третій раз олімпійським чемпіоном став весляр В'Ячеслав Вербновий. Першу свою золоту олімпійську медаль він одержав дев'ятнадцятирічним хлопцем у далекому Мельбурні, потім був переможний Рим, і от тепер Токіо! Доля, який позаздрили б багато хто, - медалі, слава, популярність в усьому світі. Але скільки завзятості і мужності було вкладено в ці перемоги!

Говорячи про В'Ячеслава Іванову, треба по справедливості згадати й американського дискобола Альфреда Ортера. Гри в Токіо були теж третіми золотими. Але ж приголомшливий цей спортсмен виграв і четверті Олімпійські.

З інших іноземних спортсменів слід зазначити гімнастів Віру Чаславску (Чехословакія) і Юкио Эндо (Японія) - це вони стали першими дійсно сильними суперниками наших гімнастів, багато років самих значних змагань, що блистали на більшості; новозеландського бігунів Питера Снелла, що помітно підняли світовий рівень у бігу на дистанції, і марафонця з Ефіопії Абебе Бикилу - він став першим великим спортсменом з Африканського континенту, що знаходив волю.

РОЗДІЛ ІV. НА ЛЬОДУ І НА СНІГУ

Це звучить небагато дивно, однак перша Біла Олімпіада відбулася до того, як МОК прийняв рішення про проведення таких Ігор! Дійсно: постанова Міжнародного олімпійського комітету датується 1925 роком, а зимові Ігри у французькому курортному містечку Шамони пройшли в 1924 році.

Справа в тім, що тоді в Шамони проходив "Міжнародний спортивний тиждень з нагоди VІІІ Олімпіади". І вже після, заднім числом, цей спортивний форум вирішений було вважати І зимовими Олімпійськими іграми.

У змаганнях у Шамони брало участь 258 спортсменів з 16 країн, серед них всього 13 жінок.

А от як виглядала програма Ігор у Шамони: бобслей (екіпажні пара-верки), лижні гонки на 18 і 50 кілометрів, стрибки з трампліна, північне двоєборство (стрибки з трампліна і лижна гонка), швидкісний біг на кониках, фігурне катання - одиночне і парне.

Виявився тут і перший "головний герой". Їм по праву може бути фін Клас Тунберг. У Шамони він завоював 2 золоті медалі і ще 2 на наступних Іграх. Тунберг став одним із самих іменитих конькобіжців в історії світового спорту. А в цілому найбільше успішно на перших зимових Іграх виступали норвежці. До речі, слава найсильніших ще довго зберігалася за ними.

Сен-Мориц, Швейцарія, 1928 рік

Шириться олімпійський рух, більш представницькими стають і Білі Ігри. На других Іграх брали участь уже 464 спортсмена з 25 країн.

Характерна риса Олімпійських ігор у Сен-Морице - тут взяли участь спортсмени зовсім, здавалося б, "незимових" країн: Аргентини, Мексики, Японії. Розширилася і програма зимових Ігор. Правда, ненабагато. Додатково проходили змагання зі скелетона - це один з різновидів санного спорту - і хокею...

Була в Сен-Морице і своя героїня - це норвезька фігуристка Соня Хени. Вона залишалася чемпіонкою після Сен-Морица ще на двох слідуючих Іграх. І до того ж Соня Хени стала... кінозіркою. Вона знялася в знаменитому американському фільмі "Серенада Сонячної долини".

мал. Зимові ігри

РОЗДІЛ V. УКРАЇНА НА ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГРАХ

1994 року Україна вперше взяла участь в Олімпійських іграх, як незалежна держава. Відтоді її спортсмени змагаються у всіх Літніх Олімпійських іграх і Зимових олімпійських іграх.

Спортсмени українського походження брали участь в іграх починаючи з І Олімпійських ігор 1896 року. На ІІ Олімпійських іграх в Парижі 1900 року, в складі збірної Російської імперії, брав участь українських фехтувальних Петро Заковорот. 1936 року в Берліні в складі команди Чехословаччини золоту медаль завоював спортсмен українського походження Володимир Сироватка. До 1940-х року українські спортсмени брали участь в Олімпіадах у складі команд Російської імперії, Польщі (уродженці Києва Марьян Водзянський, Андрій Солтан-Пересвят та ін.), Чехословаччини та інших.

Проте левова частина українських спортсменів виступали під прапором Радянського Союзу на Олімпійських іграх з 1952 року до 1988 року, а після розпаду Радянського Союзу Україна була частиною Об'єднаної команди в 1992 році.

Загалом, Українська національна олімпійська дружина виборола 115 медалей на літніх Олімпіадах і 7 медалей на зимових Олімпіадах. Найуспішніші види -- гімнастика, легка атлетика та боротьба.

Національний олімпійський комітет України (НОК України) створено 1990 року. 1993 року його визнав Міжнародний олімпійський комітет (МОК).

Таблиці звершень Національної команди України на Олімпіадах

Медальні здобутки команди (загалом)

Ігри	Олімпійців	Видів спорту	Золото	Срібло	Бронза	Всього	Найбільше медалей
1994	37	10	1		1	2	Валентина Цербе та Оксана Баюл (1)
1996	231	21	9	2	12	23	Лілія Подкопаєва (3)
1998	56	10		1		1	Олена Петрова (1)
2000	230	23	3	10	10	23	Яна Клочкова (3)
2002	68	11
2004	239	23	8	5	9	22	Яна Клочкова (2)
2006	52	9	--	--	2	2	3 з 1 медаллю
2008	243	24	7	5	15	27	31 з 1 медаллю
2010	45	9
2012	238	21	6	5	9	20	Інна Осипенко-Радомська та Олена Костевич (2)
2014	43	9	1		1	2	Віта Семеренко (2)

Медалі на літніх Олімпійських іграх

Ігри	Золото	Срібло	Бронза	Загалом	Місце
1996 Атланта	9	2	12	23	9
2000 Сідней	3	10	10	23	21
2004 Афіни	8	5	9	22	13
2008 Пекін	7	5	15	27	11
2012 Лондон	6	5	9	20	14
Загалом	33	27	55	115

Медалі на зимових Олімпійських іграх

Ігри	Золото	Срібло	Бронза	Загалом	Місце
1994 Ліллегаммер	1	0	1	2	13
1998 Нагано	0	1	0	1	18
2002 Солт-Лейк-Сіті	0	0	0	0	-
2006 Турин	0	0	2	2	25
2010 Ванкувер	0	0	0	0	-
2014 Сочі	1	0	1	2	20
Всього	2	1	4	7

Медальні здобутки команди (за видами спорту) На літніх Олімпійських іграх

Спорт	Золото	Срібло	Бронза	Загалом
Гімнастика	6	3	7	16
Бокс	4	3	7	14
Плавання	4	2	1	7
Стрільба	4	1	2	7
Боротьба	3	5	6	14
Важка атлетика	3	2	3	8
Легка атлетика	2	3	12	17
Веслування на байдарках і каное	2	2	2	6
Фехтування	2	0	2	4
Вітрильний спорт	1	2	2	5
Стрільба з лука	1	1	2	4
Академічне веслування	1	1	1	3
Велоспорт	0	1	2	3
Дзюдо	0	1	2	3
Стрибки у воду	0	0	2	2
Гандбол	0	0	1	1
Сучасне п'ятиборство	0	0	1	1
Всього	33	27	55	115

Медалі за видом спорту та за Олімпіадою (літні)

Вид спорту	2000	2004	2008	2012	Всі медалі
	Всього	Всього	Всього	Всього	Всього
Академічне веслування	--	--	--	--	--	1	--	--	--	1	--	--	1	1	1
	0	1	0	1	3
Бокс	--	2	3	--	--	--	1	--	1	2	1	2	4	3	7
	5	0	2	5	14
Боротьба	--	2	--	2	--	--	--	2	3	--	1	--	3	5	6
	2	2	5	1	14
Важка атлетика	--	--	--	1	2	--	--	1	1	1	--	1	3	3	3
	0	3	2	2	9
Велоспорт	--	1	1	--	--	--	--	--	1	--	--	--	0	1	2
	2	0	1	0	3
Веслування на байдарках і каное	--	--	--	--	--	1	1	--	1	1	2		2	2	2
	0	1	2	3	6
Вітрильний спорт	--	--	1	--	2	--	--	--	--	--	--	--	1	2	2
	1	2	0	0	5
Гандбол	--	--	--	--	--	1	--	--	--	--	--	--	0	0	1
	0	1	0	0	1
Спортивна гімнастика	--	2	1	2	--	--	--	--	1	--	--	1	5	3	4
	3	2	1	1	12
Художня гімнастика	--	--	--	--	--	1	--	--	1	--	--	--	1	0	3
	0	1	1	0	4
Дзюдо	--	--	1	--	1	--	--	--	1	--	--	--	--	1	2
	1	1	1	0	3
Легка атлетика	--	--	2	--	1	2	1	1	3	--	1	2	2	3	12
	2	4	5	3	18
Плавання	2	2	--	2	--	1	--	--	--	--	--	--	4	2	1
	4	3	0	0	7
Стрільба	1	--	--	1	--	--	2	1	--	--	--	2	4	1	2
	1	1	3	2	7
Стрільба з лука	--	1	--	--	--	1	1	--		--	--		1	1	2
	1	1	1	0	4
Стрибки у воду	--	--	1	--	--	--	--	--	1	--	--	--	0	0	2
	1	0	1	0	2
Сучасне п'ятиборство	--	--	--	--	--	--	--	--	1	--	--	--	0	0	1
	0	0	1	0	1
Фехтування	--	--	--	--	--	1	1	--	--	1	--	1	2	0	2
	0	1	1	2	4
Всього	3	10	10	9	5	9	7	5	15	6	5	9	33	27	55
	23	22	27	20	115

На зимових Олімпійських іграх

Спорт	Золото	Срібло	Бронза	Загалом
Фігурне катання	1	0	1	2
Біатлон	1	1	3	5
Всього	2	1	4	7

Перелік українських спортсменів -- олімпійських чемпіонів Зимові Олімпійські ігри

Спортсмен	Вид спорту	Кількість золотих медалей	Рік	Примітки
Баюл Оксана Сергіївна	Фігурне катання	1	1994
Джима Юлія Валентинівна	Біатлон	1	2014	У складі команди
Підгрушна Олена Михайлівна	Біатлон	1	2014	У складі команди
Семеренко Валентина Олександрівна	Біатлон	1	2014	У складі команди
Семеренко Віта Олександрівна	Біатлон	1	2014	У складі команди

Літні Олімпійські ігри

	Вид спорту	Кількість золотих медалей	Роки	Примітки
Клочкова Яна Олександрівна	Плавання	4	2000 (2), 2004 (2)
Ломаченко Василь Анатолійович	Бокс	2	2008, 2012
Подкопаєва Лілія Олександрівна	Спортивна гімнастика	2	1996
Айвазян Артур Суренович	Стрільба	1	2008
Браславець Євген Анатолійович	Вітрильний спорт	1	1996	Разом з Ігорем Матвієнко
Гончаров Валерій Володимирович	Спортивна гімнастика	1	2004
Дементьєва Яна Михайлівна	Академічне веслування	1	2012	У складі команди
Добринська Наталя Володимирівна	Легка атлетика	1	2008
Довгодько Наталія Вікторівна	Академічне веслування	1	2012	У складі команди
Жовнір Ольга Богданівна	Фехтування	1	2008	У складі команди
Кличко Володимир Володимирович	Бокс	1	1996
Коженкова Анастасія Миколаївна	Академічне веслування	1	2012	У складі команди
Костевич Олена Дмитрівна	Стрільба	1	2004
Кравець (Шуляк) Інеса Миколаївна	Легка атлетика	1	1996
Матвієнко Ігор Григорович	Вітрильний спорт	1	1996	Разом з Євгеном Браславецем
Мерлені (Микульчин) Ірина Олексіївна	Боротьба (спорт)	1	2004
Мільчев Микола Миколайович	Стрільба	1	2000
Нікітін Юрій Вікторович	Стрибки на батуті	1	2004
Олейник В'ячеслав Миколайович	Боротьба (спорт)	1	1996
Осипенко-Радомська Інна Володимирівна	Веслування на байдарках і каное	1	2008
Петрів Олександр Святославович	Стрільба	1	2008
Пундик Галина Василівна	Фехтування	1	2008	У складі команди
Рубан Віктор Геннадійович	Стрільба з лука	1	2008
Серебрянська Катерина Олегівна	Художня гімнастика	1	1996
Скакун Наталія Анатоліївна	Важка атлетика	1	2004
Таймазов Тимур Борисович	Важка атлетика	1	1996
Тарасенко Катерина Миколаївна	Академічне веслування	1	2012	У складі команди
Тедеєв Ельбрус Сосланович	Боротьба (спорт)	1	2004
Торохтій Олексій Павлович	Важка атлетика	1	2012
Усик Олександр Олександрович	Бокс	1	2012
Харлан Ольга Геннадіївна	Фехтування	1	2008	У складі команди
Хомрова Олена Миколаївна	Фехтування	1	2008	У складі команди
Чебан Юрій Володимирович	Веслування на байдарках і каное	1	2012
Шаріпов Рустам Халімджанович	Спортивна гімнастика	1	1996
Шемякіна Яна Володимирівна	Фехтування	1	2012

ВИСНОВОК

Олімпійські ігри зі зростанням їхньої популярності впливали на центр Олімпії -- Альтис. Більше 11 століть в Олімпії проводилися ігри, у яких брали участь жителі всієї країни. Подібні ж ігри відбувалися також в інших центрах країни, але жодні з них не могли зрівнятися з Олімпійськими.

Церемонія запалювання вогню, який проноситься не тільки через країни, але й континенти -- особливий олімпійський ритуал. Початок смолоскиповим естафетам, що приносили вогонь з Олімпії у міста проведення Олімпіад, було покладено в 1936 р. Біг факелоносців -- один із найбільш урочистих моментів Ігор. 20 червня 1936 р. в Олімпії був запалений вогонь, що подолав потім 3075-кіломе-тровий шлях дорогами Греції, Болгарії, Югославії, Угорщини, Чехословаччини й Німеччини.

Сьогодні організація сучасних Олімпійських ігор під силу лише економічно розвинутим країнам. Для проведення цього заходу обираються тільки ті міста, що мають необхідні спортивні споруди, а також можуть належним чином прийняти необхідну кількість гостей. Така честь випала не багатьом містам нашої планети: Парижу, Лондону, Антверпену (Бельгійському місту), Амстердаму, що в Нідерландах, Лос-Анджелесу, Берліну, Гельсенкам, Риму, Мехіко, Москві та Сіднеї. І нам, українцям, хочеться вірити, що в недалекому майбутньому Олімпійський вогонь засяє в нашому краї. А наші спортсмени принесуть славу своїй державі, завоювавши високі місця. Але все це можливо за однієї умови - розквіту нашої України-неньки.

З давнини Олімпійські ігри були головною спортивною подією всіх часів і народів. На період проведення Ігор усі країни припиняли війни, на землі панувала згода. Боротьба за звання найкращого велася гідними людьми і тільки в чесній боротьбі.

Багатовіковий Олімпійський рух подолав чимало перешкод на своєму шляху, перебував колись навіть у забутті. Але незважаючи ні на що Олімпійські ігри живі й донині. Звичайно, це вже не ті змагання, не те вшановування переможців. Важко сьогодні уявити, наприклад, в'їзд чемпіона в рідне місто через пролам у стіні.

У наші дні Олімпіади -- одна з найбільших подій у світі Ігри технічно оснащені -- за результатами стежать комп'ютери і телекамери, час визначається з точністю до тисячних часток секунди. Аматори спорту в будь-якому куточку світу можуть приєднатися до всесвітнього свята -- супутникові антени спрямовані на всі сторони світу. З удосконалюванням спортивного устаткування, удосконалюються і види спорту. До розряду олімпійських вводяться нові спортивні ігри.

За останні роки олімпійський рух набув грандіозних масштабів, і столиці Ігор на час їхнього проведення стають столицями світу.

В своєму рефераті я простежила за всією історією виникнення і розвитку Олімпійських ігор.

Размещено на Allbest.ru