Розрахунок найкоротшої відстані при перевезенні вантажу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

В умовах сильної конкуренції на ринку транспортних послуг, виграє той перевізник, який має найменший час доставки вантажу та найнижчу вартість перевезення. Отже, основними аспектами конкурентоздатності автотранспортних підприємств на ринку транспортних послуг виступають собівартість перевезень та час доставки вантажу до отримувача. Це одні з найважливіших проблем, на розв'язання яких направлено виконання цього курсового проекту.

В цьому курсовому проекті ми розглянемо одну з методик, яка направлена на вирішення таких задач, як зниження собівартості перевезень вантажів та зменшення часу доставки вантажу. Такою є методика створення колових маршрутів. За рахунок створення колових маршрутів збільшується коефіцієнт використання пробігу. А отже, при інших рівних умовах, зменшуючи порожній пробіг ми зменшуємо загальний пробіг. А так як величина пробігу пов'язана прямою залежністю з величиною витрат палива, то зменшуючи загальний пробіг ми зменшуємо витрати на паливо і, в свою чергу, зменшуємо собівартість перевезення, оскільки витрати на паливо складають значну частину собівартості перевезення. Крім того час доставки вантажу безпосередньо залежить від пробігу автомобіля на маршруті. Важливо відмітити те, що, зменшуючи пробіг, ми зменшуємо зношення рухомого складу, отже зменшуємо витрати на технічне обслуговування і ремонт. Але слід зазначити, що час доставки вантажу залежить не тільки від загального пробігу або довжини маршруту, а й від часу знаходження в пункті навантаження (розвантаження). Тому в цьому проекті ми вирішуємо і таку задачу як зменшення часу простою автомобілів і навантажувально-розвантажувальних механізмів у пункті навантаження (розвантаження). Ця задача вирішується шляхом складання графіка сумісної роботи автомобілів та пункту навантаження.

ЗМІСТ

вантаж перевезення маршрут транспортний

ВСТУП

1. Визначення правил перевезення вантажу

2. Розрахунок найкоротших відстаней

3. Призначення маршрутів руху автомобілів

4. Вибір автомобілів на маятникових та колових маршрутах

5. Визначення основних показників роботи автомобілів на маршрутах

6. Узгодження роботи транспортних засобів і вантажних пунктів

7. Складання заявки на перевезення вантажу

8. Виписування подорожного листа автомобиля

9. Обгрунтування економічних показників роботи автомобілів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТОК А. Матриця найкоротших відстаней

ДОДАТОК Б. Оптимальний план повернення порожнього рухомого складу

ДОДАТОК В. Розвізні маршрути перевезення вантажів

1. ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВИЛ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ

Згідно із завданням необхідно виконати перевезення таких вантажів як сметана, птиця та спирт. Всі ці вантажі перевозяться за допомогою бортових автомобілів.

Правила перевезень сметани

Молочні продукти перевозяться тарним способом в автомобілях, які є в наявності для тарного перевезення. При цьому враховується тривалість перевезення: в літній період (квітень-вересень) при перевезенні на автомобілях із бортовою платформою і накриттям брезентом термін доставки не може бути більше 2-х годин, а для автомобілів-фургонів ізотермічних - не більше 6 годин. Вантажовідправник готової молочної продукції зобов'язаний подавати їх для перевезення у тарі, що передбачена діючими державними стандартами.

Правила перевезень птиці

Перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі при перевезенні птиці зобов'язані дотримувати діючих ветеринарно-санітарних правил. Для перевезення птиці перевізники зобов'язані надавати спеціалізований рухомий склад, а при відсутності його - автомобілі з бортовою платформою, спеціально обладнані для перевезення птиці. Перевезення птиці на автомобілях-самоскидах, а також на автомобілях з бортовою платформою після перевезення отруйних речовин і хімікатів без попередньої санітарної обробки рухомого складу забороняється.

Правила перевезень спирта

Під час транспортування і зберігання слід враховувати, що ряд медикаментів і парфумерно-косметичні вантажі виділяють запахи, через це їх сусідство з харчовими вантажами неприпустиме. Перевізники, вантажовідправники і вантажоодержувачі під час перевезення зобов'язані вживати заходів щодо забезпечення цілості медикаментів, не опускаючи попадання на них пилу, атмосферних опадів і впливу сторонніх запахів.

Вантажовідправник зобов'язаний подавати для перевезення медикаменти в картонних коробах, дерев'яних ящиках, бутлях масою не більше ніж 20 кг, а також у контейнерах.

Для уберігання від пошкодження під час вантаження, транспортування і розвантаження медикаменти відповідним чином упаковують:

а) рідкі медикаменти у скляній упаковці встановлюють в ящики з гніздами. Скляні бутлі встановлюють у дерев'яні клітки чи лозові корзини. Дно ящиків, вільні проміжки в гніздах і корзинах, а також простір під кришкою заповнюють пакувальним матеріалом;

б) легкозаймисті рідини - спирти, ефіри та інші препарати на їх основі - упаковують у дерев'яні ящики з гніздами на всю висоту тари. Стінки відкритих ящиків мають бути на 5 см вище закупорених бутлів.

Перевізники повинні надавати для перевезення медикаментів чисті автомобілі (автопоїзди) з бортовою платформою, забезпечені брезентом і вірьовками, чи автомобілі-фургони.

Медикаменти в тарі встановлюють в кузові автомобіля (автопоїзда) щільними рядами без проміжків між вантажними місцями з урахуванням маркування "ВЕРХ", "ОБЕРЕЖНО, СКЛО!".

Приймання для перевезення від вантажовідправника і здача вантажоодержувачу медикаментів у тарі здійснюються Перевізником за найменуванням вантажу, кількістю місць і масою, зазначеними на вантажних місцях і в товарно-транспортних накладних.

Приймання і здача медикаментів, що перевозяться в контейнерах або в автомобілі-фургоні на адресу одного вантажоодержувача, здійснюються за пломбою вантажовідправника.

2. РОЗРАХУНОК НАЙКОРОТШИХ ВІДСТАНЕЙ

На основі заданої схеми транспортної мережі, яка являє собою графічне зображення основних шляхів сполучення між учасниками транспортного процесу з позначенням найкоротшої відстані між сусідніми пунктами, проводимо розрахунок найкоротших відстаней.

Критерієм розрахунку є мінімізація пробігу. Найкоротші відстані визначаємо за допомогою ПЕОМ і результати розрахунків заносимо до додатку.

Кінцевим результатом розрахунків є матриця найкоротших відстаней між відправниками та споживачами вантажів.

Таблиця 2.1- Матриця найкоротших відстаней між відправниками та отримувачами вантажів.

	В1(1)	В2(2)	В3(3)	В4(4)	В5(5)	В6(6)	В7(7)	В8(8)	А1(9)	А2(10)	А3(11)	А4(12)
В1 (1)	-	4,2	8,7	11,4	5,8	8,8	3,5	7,8	5,7	3,0	3,9	6,2
В2 (2)	4,2	-	4,5	9,0	5,2	8,6	2,5	5,7	5,5	1,2	3,7	2,0
В3 (3)	8,7	4,5	-	4,5	3,2	4,5	6,3	1,2	3,6	5,7	5,1	2,5
В4 (4)	11,4	9,0	4,5	-	5,6	4,7	8,7	3,6	6,0	10,2	7,5	7,0
В5 (5)	5,8	5,2	3,2	5,6	-	4,7	3,1	2,0	1,6	6,4	1,9	3,2
В6 (6)	8,8	8,6	4,5	4,7	4,7	-	6,1	3,3	3,1	9,8	4,9	7,0
В7 (7)	3,5	2,5	6,3	8,7	3,1	6,1	-	5,1	3,0	3,7	1,2	4,5
В8 (8)	7,8	5,7	1,2	3,6	2,0	3,3	5,1	-	2,4	6,9	3,9	3,7
А1 (9)	5,7	5,5	3,6	6,0	1,6	3,1	3,0	2,4	-	6,7	1,8	4,8
А2(10)	3,0	1,2	5,7	10,2	6,4	9,8	3,7	6,9	6,7	-	4,9	3,2
А3(11)	3,9	3,7	5,1	7,5	1,9	4,9	1,2	3,9	1,8	4,9	-	5,1
А4(12)	6,2	2,0	2,5	7,0	3,2	7,0	4,5	3,7	4,8	3,2	5,1	-

Для проведення розрахунку відстаней введемо наступне кодування (нумерацію) вузлів: А1 - 9; А2 - 10; А3 - 11; А4 - 12; В1 - 1; В2 - 2; В3 - 3; В4 - 4; В5 - 5; В6 - 6; В7 - 7; В8 - 8

Результати розрахунку відстаней між транспортними вузлами представлено у додатку А

Таблиця 2.2 - План перевезення вантажу,т

Відправник	Споживач	Добовий об'єм завезення,т	Добовий обсяг вивезення,т	Вид вантажу
А1	В1	141	411	2
	В2	100
	В3	170
А2	В4	133	306	2
	В5	173
А3	В6	103		2
	В7	100	276
	В8	73

3. ПРИЗНАЧЕННЯ МАРШРУТІВ РУХУ АВТОМОБІЛІВ

Планом перевезень передбачено, що відправники ... мають відправити споживачам … досить великі обсяги вантажів, які необхідно віднести до великих партій. Тому призначення маршрутів здійснюємо на основі організації машинних перевезень вантажів. Оскільки вантажі можуть відноситися до різних класів за використовуванням вантажності, то необхідно перейти від наявних обсягів до потрібних для перевезення автотон.

, (3.1)

де ? обсяг перевезення і-го виду вантажу за добу, т;

? коефіцієнт використовування вантажності для і-го виду вантажу.

Наприклад для другого перегону:

328/0,79= 411 автотон.

Для інших перегонів перехід від наявних обсягів до автотон здійснюється аналогічно.

Однією з основних задач, що вирішують при оперативному плануванні таких перевезень, є оптимізація маршрутів з метою підвищення коефіцієнту використовування пробігу. За рахунок цього значно зросте продуктивність рухомого складу при роботі на таких маршрутах.

Для оптимізації маршрутів перевезень вантажу використовуємо метод „сумісних матриць”. Попередньо за допомогою ПЕОМ розраховуємо оптимальне повернення порожніх автомобілів.

Таблиця 3.1 Вихідний план перевезення, авттони

Постачальники	Споживачі	Обсяг перевезень, Q, т
	B1	B2	B3	B4	B5	B6	B7	B8
A1	141	100	170						411
A2				133	173				306
A3						103	100	73	276
Обсяг перевезень, Q, т	141	100	170	133	173	103	100	73	993

Таблиця 3.2 Оптимальне повернення порожніх автомобілів.

Постачальники	Споживачі	Обсяг перевезень, Q, т
	B1	B2	B3	B4	B5	B6	B7	B8
A1			62		173	103		73	411
A2	141	100	65						306
A3			43	133			100		276
Обсяг перевезень, Q, т	141	100	170	133	173	103	100	73	993

Метод «таблиць зв'язків» передбачає складання плана закріплення споживачів за відправниками і у такому ж вигляді представити план оптимального повернення порожніх автомобілів. Після цього суміщають вищезгадані плани. Одержаний таким чином сумісний план є основою для призначення маятникових із зворотнім пробігом і колових маршрутів.

ТЗ-1
A1B1	141
A1B2	100
A1B3	170
A2B4	133
A2B5	173
A3B6	103
A3B7	100
A3B8	73
ТЗ-2
В3А1	62
В5А1	173
В6А1	103
В8А1	73
В1А2	141
В2А2	100
В3А2	65
В3А3	43
В4А3	133
В7А3	100

При використанні методу ”таблиць зв`язків” перша таблиця показує обсяг вантажу,який вивозиться від кожного виробника,а друга - обсяг відправлення споживачами порожніх автомобілів.

Отримано маршрути:

І. маятникові:

1. А1В3В3А1-49,6 автотон;

2.A3B7B7A3-80 автотон;

ІІ. колові:

3.A1B3B3A3A3B6B6A1-34,4 автотон;

4.A1B1B1A2A2B5B5A1-112,8 автотон;

5.A1B2B2A2A2B5B5A1-25,6 автотон;

6.A1B3B3A2A2B4B4A3A3B8B8A1-52 автотон;

7.A1B2B2A2A2B4B4A3A3B8B8A1-6,4 автотон;

8. A1B2B2A2A2B4B4A3A3B6B6A1-47,4 автотон.

Коефіцієнт використання пробігу:

(3.2)

Де: l_В - відстань їздки з вантажем, км;

l_М - загальна довжина маршруту за один оберт, км.

Коефіцієнт використання пробігу для маятникового маршруту М1 дорівнює:

Коефіцієнт використання вантажності колових маршрутів в> 0,53.

Для подальших розрахунків повертаємося до фактичних обсягів перевезення.

Обсяг перевезення на маршруті:

, (3.3)

де А - кількість автотон,що перевезено на І-ой ділянці маршруту,т;

z - кількість їздок з вантажем,од

Таблиця 3.3. Маршрути перевезення вантажів

№ п/п	МАРШРУТИ	Обсяги перевезення N, ат	Довжина їздки з вантажем lїв,км	Довжина маршруту lм, км	Коефіцієнт використання пробігу,в
1.	А1В3В3А1	49,6	4,8	9,6	0,5
2.	A3B7B7A3	80	1,2	2,4	0,5
3.	A1B3B3A3A3B6B6A1	34,4	9,7	17,9	0,54
4.	A1B1B1A2A2B5B5A1	112,8	12,1	16,7	0,73
5.	A1B2B2A2A2B5B5A1	25,6	11,9	14,7	0,81
6.	A1B3B3A2A2B4B4A3A3B8B8A1	52	18,9	35,7	0,53
7.	A1B2B2A2A2B4B4A3A3B8B8A1	6,4	19,6	31,9	0,61
8.	A1B2B2A2A2B4B4A3A3B6B6A1	47,4	20,6	32,4	0,64

Розрахунок проведемо для 2-ого маршруту. Для інших маршрутів розрахунки проводимо аналогічно і результати зводимо до таблиці 3.4

Таблиця 3.4 - Фактичний обсяг перевезень на маршруті

№ п/п	МАРШРУТИ	Кількість автотон N, т	Заг. кількість автотон на маршруті,т	Заг.обсяги перевезення Q, т
1.	А1В3В3А1	62	62	49,6
2.	A3B7B7A3	173	173	80
3.	A1B3B3A3A3B6B6A1	103	206	34,4
4.	A1B1B1A2A2B5B5A1	73	146	112,8
5.	A1B2B2A2A2B5B5A1	141	282	25,6
6.	A1B3B3A2A2B4B4A3A3B8B8A1	100	200	52
7.	A1B2B2A2A2B4B4A3A3B8B8A1	65	130	6,4
8.	A1B2B2A2A2B4B4A3A3B6B6A1	43	86	74,4

Відправник постачає споживачам ... вантаж малими обсягами (партіями). Тому для перевезення завданням передбачено використовувати конкретний (наперед заданий) автомобіль. При цьому призначаємо розвізні маршрути. Оптимальним маршрутом є такий, на якому, залежно від поставленої мети, досягаються мінімальні витрати часу та мінімальні витрати на перевезення вантажу. У нашому випадку критерієм оптимальності приймаємо мінімальний загальний пробіг на маршруті.

Розвізні маршрути розраховуємо за допомогою ПЕОМ.

Для кожного маршруту на схемі транспортної мережі будуємо епюри вантажопотоків на аркуші форматом А1. Розвізні маршрути розраховуємо за допомогою програми BASIKA.

4. ВИБІР РУХОМОГО СКЛАДУ ДЛЯ РОБОТИ НА МАРШРУТАХ

Після призначення маршрутів обираємо тип і модель автомобіля (автопоїзду). Обрання типу автомобіля (автопоїзду) здійснюємо на основі правил перевезення вантажу та вимог, які стосуються рухомого складу. Альтернативні (конкурентні) три моделі автомобілів (автопоїздів) визначаємо орієнтовно за раціональною вантажністю:

, (4.1)

q_p= 51,025/(8•0,8•2,13)= 3,74 т

де Q - середній обсяг перевезення по маршрутах , т;

? середній коефіцієнт використовування вантажності автомобіля;

n - кількість обертів за годину на маршруті;

z_с - середня кількість іздок на маршрутах.

Кількість обертів на маршрутах визначаємо за залежністю:

, (4.2)

n= 10 / 1,3 = 8 об.

де Т ? час роботи автомобіля на маршруті (призначаємо Т= 10 год);

t- середній час оберту автомобіля на маршруті, год.

, (4.3)

t_ОБС = 20,6/15 = 1,37 год

де l? середня довжина маршруту, км;

V- експлуатаційна швидкість автомобіля (призначаємо = 15 км ?год).

Розрахунки:

l_MC = (9,6+2,4+17,9+16,7+14,7+35,7+31,9+32,4)/8 =20,163км

Q_M=408,2/8 = 51,025 т

= 0,8

Z = 17/8 = 2,13

Одержане значення порівнюємо з мінімальним значенням обсягів перевезенням на маршрутах і в разі необхідності корегуємо його. Обираємо три альтернативні моделі:

1. ГАЗ-52-04 (q_н= 2,5т);

2. ГАЗ-52-07 (q_н= 2,5т);

3. ГАЗ-3307 (q_н= 3,5т).

Для обраних автомобілів визначаємо продуктивність і собівартість перевезень.

Годинну продуктивність розраховуємо для п'яти значень відстані перевезення вантажу за залежністю:

, (4.4)

де ? номінальна вантажність автомобіля, т;

? коефіцієнт використання вантажності;

? довжина вантажної їздки, км;

в ? коефіцієнт використовування пробігу;

? середня технічна швидкість, км/год;

? час простою під навантаженням та розвантаженням за поїздку, год.

Час простою автомобіля під навантаженням - розвантаженням:

tн/р =2•(12+2• (q_н•г-1)) / 60 (4.5)

1. t_н/р= 2·(12+2·(3,74·0,8-1))/60) = 0,53 год;

2 t_н/р= 0,47 год;

3. t_н/р= 0,52 год.

Коефіцієнт використання пробігу беремо як середній арифметичний між маршрутами.

в = (0,5+0,5+0,54+0,73+0,81+0,53+0,61+0,64)/8 = 0,61

При цьому виходимо із значень перевезення вантажів від мінімального до максимального серед призначених маршрутів. Для розрахунків обираємо інтервал відстані, км, по осі абсцис за залежністю:

, (4.6)

де , ? найбільша і найменша відстань перевезення вантажу серед

наявних маршрутів, км, а 5 ? кількість інтервалів.

У нашому випадку:

i = (20,6-1,2) / 4 = 4,6 км

= 1,2 км

=1,2+4,6=5,8км

= 1,2+4,6•2=10,4 км

=1,2+4,6•3=16км

=19,6 км

Значення середньої технічної швидкості беремо за нормативами. У населеному пункті 25 км/год для автомобіля (автопоїзда) вантажністю менше 7 тон і 24 км/ год ? для 7 і більше тон. Так як вантажність більше 7 т, то швидкість становитиме 24 км/год.

Розрахунки привожу для першої відстані і для трех марок транспортних засобів:

1. W_Q= (2,5•0,8•0,61•25)/(1,2+0,61•0,47•25 )= 3,65 т/год;

2. W_Q= (2,5•0,8•0,61•25)/(5,8+0,61•25•0,47 )= 2,35т/год;

3. W_Q= (2,5•0,8•0,61•25)/(10,4+0,61•24•0,47 )= 1,74 т/год.

Собівартість перевезень визначаємо у вигляді витрат на транспортування 1т вантажу для п'яти значень ( ті ж значення, що і для визначення

продуктивності) відстані перевезень:

, (4.7)

де , ? витрати відповідно змінні, грн/км, і постійні, грн/год, при роботі автомобіля.

Приклад розрахунку собівартість для першої відстані, для першого автомобіля:

S_T=(1,2/25•0,8•0,61)•(19,65+503,6/25)+(503,6•0,47)/(25•0,8)= 157,498коп/т

Результати розрахунків заносимо у таблицю 4.1. Кінцевим результатом розрахунків є графіки залежності продуктивності та собівартості перевезення від відстані вантажної поїздки. За допомогою аналізу графіків за критеріями максимальної продуктивності та мінімальної собівартості призначаємо модель автомобіля (автопоїзда) для роботи на маршрутах.

Таблиця 4.1- Показники для обирання рухомого складу.

Показник	Модель автомобіля	Значення показників по інтервалах
		liв1	liв2	liв3	liв4	liв5
		1,2	5,8	10,4	16	19,6
Продуктивність, т/год	ГАЗ-52-04	3,65	2,35	1,74	1,32	1,14
	ГАЗ-52-07	3,65	2,35	1,74	1,32	1,14
	ГАЗ-3307	5,1	3,29	2,43	1,84	1,6
Собівартість, грн/т	ГАЗ-52-04	157,498	310,72	425,01	607,69	790,38
	ГАЗ-52-07	156,61	306,34	423,51	605,79	788,06
	ГАЗ-3307	161,52	316,74	438,21	627,17	816,13

Рисунок 4.1 - Графік залежності продуктивності автомобіля від відстані вантажної їздки

Рисунок 4.2 - Графік залежності собівартості перевезень від відстані вантажної їздки

5. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ АВТОМОБІЛІВ НА МАРШРУТАХ

Розрахунок основних технічно-експлуатаційних показників проводимо на основі картограми маршрутів. Для першого маршруту наводимо формули, пояснення до формул і приклад розрахунку.

До основних показників роботи автомобілів на маятникових і колових маршрутах, які необхідно визначити, віднесені:

1) довжина маршруту за один оберт ? ;

Для першого маршруту:

=4,8+4,8=9,6 км

2) відстань вантажного пробігу за один оберт ? (на колових маршрутах беремо як суму вантажних пробігів);

Для першого маршруту:

=4,8 км

3) коефіцієнт використовування пробігу на маршруті:

; (5.1)

Для першого маршруту:

=4,8/9,6 =0,5

4) добовий обсяг перевезення ? (беремо як суму епюр на маршруті);

= 49,6 т

5) коефіцієнт використовування вантажності ? (беремо за класом вантажу, який перевозиться на маршруті):

=0,8

6) час оберту автомобіля на маршруті та час навантаження/розвантаження (формула 4.5):

, (5.2)

де Z ? кількість поїздок на маршруті за оберт, од.

Час навантаження/розвантаження знаходимо за формулою (4.5).

t_Н/Р= 0,53 год

t_ОБ=4,8/ 25 + 0,53=0,72 год

7) можлива кількість обертів автомобіля на маршруті за добу ? n (формула 4.2)

n= 10 / 0,72 = 14 об.

8) час роботи на маршруті ? (закорегований);

(5.3)

=0,72·14 =10,08 год

9) можливий добовий обсяг перевезень одним автомобілем:

; (5.4)

=2,5·14·0,8=28т

10) необхідна кількість обертів на маршруті для вивезення заданого добового обсягу перевезень:

; (5.5)

n₁=28/(2,5·0,8·2,13)=7об.

11) кількість автомобілів на маршруті:

; (5.6)

7/14 =1 авт.

12) добовий пробіг на маршруті:

(5.7)

9,6·8 = 76,8 км

13) вантажний пробіг за добу:

(5.8)

4,8·8 = 38,4 км

Розраховані вище показники наведені для першого маршруту.

Наведені вище показники визначаємо за відомими залежностями для всіх інших маршрутів.

Кількість обертів на маршруті заокруглюємо до цілого і корегуємо час роботи на маршруті. Результати розрахунків показників роботи автомобілів на всіх маршрутах заносимо у таблицю.

Таблиця 5.1. Основні показники роботи автомобілів на маятникових та колових маршрутах.

№	Показники	На маршрутах
		1	2	3	4	5	6	7	8
	Кількість їздокZ	1	2	2	2	3	3	3	3
1	Довжина маршруту lм,км	9,6	2,4	17,9	16,7	14,7	35,7	31,9	32,4
2	Вiдстань пробiгу з вантажем lв,км	4,8	1,2	9,7	12,1	11,9	18,9	19,6	20,6
3	Коефiцiент використання пробiгу в	0,5	0,5	0,54	0,73	0,81	0,53	0,61	0,64
4	Добовий обсяг завезення Qдм т,	49,6	80	68,8	225,6	51,2	156	19,2	142,2
5	Коефiцiент використання вантажностi гс	0,8	0,8	0,8	0,8	0,8	0,8	0,8	0,8
6	Час оберту автомобiля на маршрутi tоб,год	0,66	0,56	1,19	1,14	1,06	1,9	1,75	1,77
7	Можлива кiлькiсть обертiв n,од.	16	18	9	9	10	6	6	6
8	Час роботи на маршрутi Т,м	10,56	10,08	10,71	10,26	10,06	11,4	10,5	10,62
9	Можливий добовий обсяг перевезення Q,доб	30	36	18	18	20	12	12	12
10	Необхiдна кiлькiсть обертiв n',од.	18	18	5	5	5	2	2	2
11	Кiлькiсть автомобiлiв на маршрутi Ам,од.	1	1	1	1	1	1	1	1
12	Добовий пробiг на маршрутi Lм,км	76,8	19,2	143,2	133,6	117,6	285,6	255,2	259,2
13	Вантажний пробiг за добу Lв,км	38,4	9,6	77,6	96,8	95,2	151,2	156,8	164,8

До основних показників роботи автомобілів на розвізних (збірних) маршрутах, які необхідно визначити, відносимо:

1) довжина маршруту ;

=6,2+4,2+2=12,4 км

2) відстань пробігу з вантажем на маршруті ;

=10,2 км

3) коефіцієнт використовування пробігу на маршруті ;

=0,82

4) час оберту автомобіля на маршруті:

, (5.9)

де ? додатковий час для заїзду в черговий пункт, хв.=0,15 год;

? кількість пунктів на маршруті, од.;

t_н/р - час навнтаження-розвантаження, год.

, (5.10)

де - номінальна вантажність автомобіля, т;

- статитстичний коефіцієнт використання вантажності.

t_н/р=2•(13+3(2,5•0,8-1))/60=0,53 год;

=(10,2/25)+0,53+0,15(3-1) = 1,238 год

5) фактичний обсяг завезення (вивезення):

, (5.11)

де ? розмір партії завезеного вантажу, т;

=2,07 т

6) статичний коефіцієнт використовування вантажності q_с:

q_с =2,07/2,5 = 0,83

7) динамічний коефіцієнт використовування вантажності

q_д =10,938/20,4=0,54

8) фактична транспортна робота, ткм:

; (5.12)

W_Ф = 6,4•1,02+4,2•1,05 = 10,938 ткм

9) можлива транспортна робота, ткм:

W_Р = q_н•г•l_їв (5.13)

W_р = 2,5•0,8•10,2 = 20,4 ткм

Потрібна кількість автомобілів для обслуговування розвізних (збірних) маршрутів розраховується за залежністю:

, (5.14)

= 5,452/ 8 =1 авт.

Розрахунки наведені для першого маршруту 0-1-2-0(A4B1B2A4)

Результати розрахунків показників роботи автомобілів на всіх маршрутах заносимо у Таблицю 5.2.

Таблиця 5.2. Основні показники роботи автомобілів на розвізних (збірних) маршрутах.

№ п/п	Показники	Маршрути
		A4B3B3A4	A4B4B5A4	A4B6B7A4
1	Довжина маршруту lм,км	5	18,9	15,7
2	Вiдстань пробiгу з вантажем lв,км	2,5	15,7	11,2
3	Коефiцiент використання пробiгу Вм	0,5	0,53	0,71
4	Час навнтаження-розвантаження t н/р, год	0,53	0,53	0,53
5	Час оберту автомобiля на маршрутi tоб,год	0,88	1,508	1,328
6	Фактичний обсяг перевезення Qф,т	1,12	2,06	2,2
7	Статичний коефiцiент використання вантажностi гc	0,45	0,824	0,88
8	Фактична транспортна робота Wф,ткм	2,8	16,137	12,236
9	Можлива транспортна робта Wм,ткм	5	31,4	22,4
10	Динамiчний коефiент використання вантажностi гд	0,56	0,51	0,55
11	Потрібна кількість автомобілів для обслуговування розвізних (збірних) маршрутів А потр	1

Таблиця 6.1- Графік сумісної роботи автомобілів та навантажувальних пунктів

№ маршрута	Необхідна кількість обертів на маршруті, n	Час оберту, tоб	МИТЬ
			0	0,23	0,46	0,69	0,92	1,15	1,38	1,61	1,84	2,07	2,3	2,53
2	9	0,69	0,69	0,92	1,15	1,38	1,61	1,84	2,07	2,3	2,53	2,76	2,99	3,22
3	3	1,38	1,38	1,61	1,84	2,07	2,3	2,53	2,76	2,99	3,22	3,45	3,68	3,91
4	3	1,15	1,15	1,38	1,61	1,84	2,07	2,3	2,53	2,76	2,99	3,22	3,45	3,68
5	3	1,15	1,15	1,38	1,61	1,84	2,07	2,3	2,53	2,76	2,99	3,22	3,45	3,68
6	1	2,07	2,07	2,3	2,53	2,76	2,99	3,22	3,45	3,68	3,91	4,14	4,37	4,6
7	1	1,84	1,84	2,07	2,3	2,53	2,76	2,99	3,22	3,45	3,68	3,91	4,14	4,37
8	1	1,84	1,84	2,07	2,3	2,53	2,76	2,99	3,22	3,45	3,68	3,91	4,14	4,37
Кількість автомобілів 4	1	2	3	4	1	2	3	4	1	2	3	4
№ маршрута	n	tоб	МИТЬ
			2,76	2,99	3,22	3,45	3,68	3,91	4,14	4,37	4,6	4,83	5,06	5,29	5,52	5,75
2	9	0,69	3,45	3,68	3,91	4,14	4,37	4,6	4,83	5,06	5,29	5,52	5,75	5,98	6,21	6,44
3	3	1,38	4,14	4,37	4,6	4,83	5,06	5,29	5,52	5,75	5,98	6,21	6,44	6,67	6,9	7,13
4	3	1,15	3,91	4,14	4,37	4,6	4,83	5,06	5,29	5,52	5,75	5,98	6,21	6,44	6,67	6,9
5	3	1,15	3,91	4,14	4,37	4,6	4,83	5,06	5,29	5,52	5,75	5,98	6,21	6,44	6,67	6,9
6	1	2,07	4,83	5,06	5,29	5,52	5,75	5,98	6,21	6,44	6,67	6,9	7,13	7,36	7,59	7,82
7	1	1,84	4,6	4,83	5,06	5,29	5,52	5,75	5,98	6,21	6,44	6,67	6,9	7,13	7,36	7,59
8	1	1,84	4,6	4,83	5,06	5,29	5,52	5,75	5,98	6,21	6,44	6,67	6,9	7,13	7,36	7,59
Кількість автомобілів 4	1	2	3	1k	4	2	3	4	2	3	2k	3k	4k

Таблиця 6.2 - Змінно-добове завдання водіїв

Змінно-добове завдання
N авто	t приб під наванта	N маршруту	t приб під наванта	N маршруту	t приб	N маршруту	t приб під наванта
	ження		ження		Пiд навантаження		ження
1	8:00	2	9:32	2	11:02	1	12:34
2	8:23	2	9:55	2	11:25	4	12:57
3	8:46	2	10:18	2	11:48	5	13:20
4	9:09	2	10:41	2	12:11	4	14:06



Змінно-добове завдання
N маршруту	t приб пiд навантаження	N маршруту	t приб пiд навантаження	N маршруту	t приб пiд навантаження	Тм ,год
3	13:43			1		5:43	6:03	6:26
3	14:29	5	15:38	2	16:24	8:01	8:21	8:44
3	14:52	5	16:01	3	16:47	8:01	8:21	8:44
4	15:15	8	17:10	4		8:01	8:21	8:44

6. УЗГОДЖЕННЯ РОБОТИ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ І ВАНТАЖНИХ ПУНКТІВ

Для узгодження роботи автомобілів із роботою навантажувального механізму беремо відправника , який має найбільший обсяг вантажу. Узгодження роботи автомобілів і вантажного пункту виконуємо для найбільш „вузького” місця (місце виникнення черг). У даному випадку за вузьке місце приймаємо час безпосереднього навантаження автомобіля при знаходженні цього в пункті навантаження.

, (6.1)

=0,78/2 =0,4 год

Кількість постів навантаження визначаємо за залежністю:

, (6.2)

де ? загальна кількість навантажень для вивезення добового обсягу на маршрутах, що прийняті під узгодження, од.;

? час роботи пункту навантаження, = 8 год.

, (6.3)

=8+8+1+8+4+5+10+7=43

(43·0,4)/8 =2 пост.

Після цього визначаємо потрібну кількість автомобілів, які забезпечать безперебійну роботу одного поста:

, (6.4)

де ? середній час зміни водія, = 8 год.

А= (2,4·8+1·2,4+2,4·8+2,4•4+2,8·5+2,8•10+2,8·7)/8•2= 7 (авт.)

Час оберту на маршрутах корегуємо так, щоб він був кратним . Наступним кроком, відповідно до методики складаємо матрицю прибуття автомобілів під навантаження (таблиця 6.1), установлюємо моменти навантаження і за ними будуємо графік руху автомобілів на маршрутах (таблиця 6.2).

Для водіїв, робота яких представлена на графіку сумісної роботи, призначаємо форму організації праці, розробляємо місячний графік роботи (таблиця 6.3).

Так як час оберту на маршрутах не кратний часу навантаження, то проводимо корегування часу оберту.

Кількість навантажень:

N`= tоб / tн =6од

Корегований час оберту:

t`об=N`·tн=2,4

Далі розраховуємо час автомобіля у наряді за залежністю:

= + t_0, (6.6)

Наводимо приклад для першого автомобіля.

=5,36+20 =5,56 год

Розрахову час у наряді водія за формулою:

, (6.7)

де - час на підготовчо-заключні операції, год (= 23хв);

Наводимо приклад розрахунку для водія першого автомобіля

= 5,56+0,23 = 6,19 год

Аналогічно розраховуємо вищенаведені показники для інших автомобілів.

Далі потрібно визначити фонд робочого часу та необхідну кількість водіїв для роботи на маршрутах.

Фонд робочого часу:

ФРЧ (мес) = , (6.8)

де Др - кількість днів чистої роботи, діб (22 день);

т - кількість автомобілів.

ФРЧ(мес) = 54,53•22=1199,66год

Необхідна кількість водіїв для забезпечення роботи на маршруті:

Nв =ФРЧ(мес)/ ФРЧ(норм), (6.9)

де ФРЧ(норм) - нормативний фонд робочого часу (176год).

Nв =1199,66/176 = 7 вод.

7. СКЛАДАННЯ ЗАЯВКИ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ

На цьому етапі студент зобов'язаний (на основі індивідуального завдання) заповнити ЗАЯВКУ на перевезення вантажів автотранспортом, яка є додатком 4 до ДОГОВОРУ про перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні. Бланк заявки видається керівником проекту.

У заявці на перевезення вантажів зазначають:

1. Назва вантажу.

2. Адресу навантаження і розвантаження.

3. Масу вантажу, рід упаковки та кількість місць.

4. Відстань перевезення.

Додаткові умови заказника:

1. Виконавець експедиції вантажу.

2. Період, протягом якого здійснюється приймання вантажу у пункті розвантаження.

3. Спосіб навантаження.

4. Форма, порядок і термін проведення оплати.

5. Розрахунок попередньої вартості перевезення(за тонну, за інші послуги

8. ВИПИСУВАННЯ ПОДОРОЖНЬОГО ЛИСТА АВТОМОБІЛЯ

Подорожній лист заповнюють для автомобіля, який повинен працювати на маршрутах по першому випуску(див. рафік сумісної роботи).

На лицьовому боці листа заповнюють такі дані.

Із загальних:

- дата;

- режим роботи;

- марка автомобіля, державний або гаражний номер;

- прізвище водія, табельний номер.

Робота водія і автомобіля:

- виїзд та повернення в гараж (за графіком);

- нульовий пробіг;

- показання спідометра.

Завдання водієві:

- у чиє розпорядження поступили;

- назва вантажовідправника (звідки взяти вантаж) й вантажоодержувача (куди доставити);

- найменування вантажу;

- час прибуття, вибуття;

- кількість поїздок з вантажем;

- відстань перевезення;

- кількість тонн.

На звороті:

Результати роботи автомобілів і причепів:

- час у наряді;

- кількість поїздок з вантажем;

- пробіг (загальний, в тому числі з вантажем);

9. ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ АВТОМОБІЛІВ

Економічні показники розраховуємо для маятникових і колових маршрутів.

При розробці заходів із вдосконалення транспортного процесу в кінцевому підсумку відбувається поліпшення таких показників роботи автомобіля:

? зменшення довжини порожнього пробігу;

? підвищення годинної продуктивності одного автомобіля;

? зниження собівартості перевезень.

При скороченні довжини порожнього пробігу розраховуємо прямий економічний ефект від зниження собівартості перевезення вантажу, зниження змінної складової за рахунок скорочення загального пробігу та постійної змінної складової в результаті скорочення часу роботи автомобілів.

Збільшення продуктивності транспортних засобів приводить до скорочення або часу перевезення, або кількості автомобілів, які беруть участь у перевезенні.

Економічні показники, які визначаються в проекті:

1. Доход

, (9.1)

де ? загальний добовий обсяг перевезення вантажу, т;

? відрядний тариф за перевезення 1 т вантажу і-го класу на відстань при обсязі відправлення, грн/т (при розрахунках домнажається на коефіцієнт 6).

49,6•4,95= 245,52 грн

Результати розрахунків прибутку заносимо до Таблиці 9.1.

2. Витрати на перевезення вантажу:

, (9.2)

де ? собівартість перевезення 1 т вантажу на відповідну відстань, грн/т (формула 4.7).

=(1,2/2,5•0,8•0,61)•(19,7+500,2/25)+(503,6 •0,47)/(2.5•0,8)= 1,57 грн/т

С=1,5749,6= 77,872 грн

Результати заносимо у Таблицю 9.1.

3. Прибуток одержуємо у вигляді різниці

П= D ? C (9.3)

П= 245,52 - 77,872 = 167,65 грн

4. Ефект від призначення колових маршрутів визначаємо за залежністю:

, (9.4)

де , ? відповідно коефіцієнт використовування пробігу автомобіля на маятниковому маршруті (= 0,5) і середній коефіцієнт використовування пробігу автомобіля на колових маршрутах.

Результати розрахунків заносимо у Таблицю 9.1

Таблиця 9.1. Результати розрахунків доходу.

Відправник Аі	Споживач Ві	Відстань lїв,км	Клас вантажу	Обсяг перевезень,Q,т	Добове завезення Qдм,т	Відрядний тариф Тц,грн/т	Доход D,грн	Собівартість перев.1т,Sт,грн/т	Затрати З,грн	Прибуток П,грн	Ек.ефект
А1	В1	5,7	1	411	49,6	6,24	309,504	3,486	172,923	136,581	20,669
	В2	5,5	1		80	8,1	648,000	3,405	272,421	375,579	32,167
	В3	4,8	1		34,4	5,58	191,952	3,121	107,379	84,573	12,072
А2	В4	10,2	2	306	112,8	4,86	548,208	5,311	599,049	-50,841	84,115
	В5	6,4	2		25,6	3,54	90,624	3,770	96,515	-5,891	11,978
А3	В6	4,9	1	276	52	2,28	118,560	3,162	164,425	-45,865	18,628
	В7	1,2	1		6,4	4,98	31,872	1,662	10,637	21,235	0,561
	В8	3,9	1		47,4	2,82	133,668	2,757	130,663	3,005	13,515

ВИСНОВКИ

Проробивши цей курсовий проект я згадала яким чином можна визначити найкоротші відстані і яка для спрощення цієї задачі існує програма і як цією програмою користуватися. За допомогою таблиць звязків я спробувала створити колові маршрути. Це призвело до зменьшення нульового пробігу, отже до збільшення коефіціенту використання пробігу. Побачила за якими критеріями розформовуються колові маршрути.

У наступному розділі я вибрала рухомий склад для роботи на маршрутах.(дізналась за якими показниками обирається рухомий склад). В підсумку я вибрала марку автомобіля з найменшою собівартістю Renault 25018.

Продуктивність не була критерієм вибору, бо у вибраних мною автомобілів однакова вантажність, а отже й однакова продуктивність.

Крім того зрозуміла які існують показники роботи автомобілів на колових, маятникових та розвізних маршрутах і яким чином вони розраховуються.

Далі я спробувала узгодити роботу транспортних засобів і вантажного пункту, щоб запобігти створенню черг в пункті навантаження, що збільшить пропускну можливість пункту.

Останнім кроком стало визначення економічних показників роботи автомобілів на маршрутах. Я побачила, яким чином можна підрахувати економічний ефект від створення маятникових маршрутів.

До недоліків цього курсового проекту можу віднести тільки те, що не розраховується ефект від призначення більш раціонального транспортного засобу. Також недоліком є те, що при розрахунках економічних показників ми не розраховуємо показників для розвізних маршрутів.

СПИСОК ЛІТЕРАРУРИ

1. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні.? Київ: Державтотрансдіпроект, 1998.

2. Кожин А.П. Математические методы в планировании грузовыми автомобильными перевозками.? М.: Высш. шк., 1979.

3. Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки.? Киев: Высш. шк. Головное изд-во, 1986.

4. Единые тарифы на перевозку грузов. Прейскурант № 13-01-02. Госкомцен УССР.? Киев.: 1989.

5. Организация и планирование грузовых автомобильных перевозок/Под ред. Л.А. Александрова.? М.: Высш. шк., 1986.

6. Характеристика технических средств и нормы времени выполнения элементов транспортного процесса. Раздаточный материал/Сост. С.Л. Савенко.? Харьков: ХАДИ, 1992.

Прізвища водіїв	Дні місяця
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30	ФРЧ
Сєлєвко	1	7	6	5	4	В	В	3	2	1	7	6	В	В	5	4	3	2	1	В	В	7	6	5	4	3	В	В	2	1	175,04
Сизоненко	2	1	7	6	5	В	В	4	3	2	1	7	В	В	6	5	4	3	2	В	В	1	7	6	5	4	В	В	3	2	177,44
Ревенко	3	2	1	7	6	В	В	5	4	3	2	1	В	В	7	6	5	4	3	В	В	2	1	7	6	5	В	В	4	3	177,44
Колісник	4	3	2	1	7	В	В	6	5	4	3	2	В	В	1	7	6	5	4	В	В	3	2	1	7	6	В	В	5	4	177,44
Гедз	5	4	3	2	1	В	В	7	6	5	4	3	В	В	2	1	7	6	5	В	В	4	3	2	1	7	В	В	6	5	177,44
Міщенко	6	5	4	3	2	В	В	1	7	6	5	4	В	В	3	2	1	7	6	В	В	5	4	3	2	1	В	В	7	6	177,44
Зубков	7	6	5	4	3	В	В	2	1	7	6	5	В	В	4	3	2	1	7	В	В	6	5	4	3	2	В	В	1	7	175,04

Таблиця 6.3 - Місячний графік роботи водіїв

Размещено на Allbest