Організація перевезення вантажів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

1. Визначення правил перевезення вантажу

2. Розрахунок найкоротших відстаней

3. Призначення маршрутів руху автомобілів

4. Вибір автомобілів на маятникових і колових маршрутах

5. Визначення основних показників роботи автомобілів на маршрутах

6. Узгодження роботи транспортних засобів і вантажних пунктів

7. Складання заявки на перевезення вантажу

8. Виписування подорожнього листа автомобіля

9. Обґрунтування економічних показників роботи автомобілів

Висновки

Перелік посилань

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

ВСТУП

Головною задачею транспорту є своєчасне, якісне та повне задовольняння заказів народного господарства та населення в перевезеннях.

Високий зріст розвитку народного господарства, інтенсифікація суспільного виробництва вимагає впровадження на практиці сучасних, заснованих на останніх досягненнях науки і техніки методів та засобів планування й керівництва виробництвом.

Впровадження сучасних методів та електронно-обчислювальної техніки дозволяє знаходити оптимальні рішення задач планування та керівництва роботою автомобільного транспорту, підвищити ефективність використання рухомого складу та знизити вартість перевезень. Для впровадження сучасних прогресивних методів організацій, планування, обліку та аналізу перевізного процесу вимагається підготування кваліфікованих кадрів інженерно-технічних робітників, які сприяють подальшому розвитку й удосконаленню автомобільного транспорту.

Метою курсового проекту є - закріплення теоретичного та практичного матеріалу з дисципліни „Органіація перевезення вантажів”. На основі індивідуального завдання за даними ситуаційної схеми перевезень в умовах міста розглядатимо реальну ситуацію.

При виконанні проекту слід вирішити наступні задачі:

1. Визначити правила перевезення вантажу.

2. Розрахувати найкоротші відстані.

3. Призначити маршрути руху автомобілів.

4. Вибрати рухомий склад для роботи на маятникових і колових маршрутах.

5. Визначити основні показники роботи автомобілів на маршрутах.

6. Узгодити роботу рухомого складу та вантажних пунктів.

7. Скласти заявку на перевезення вантажу.

8. Виписати подорожній лист автомобіля.

9. Обгрунтувати економічні показники роботи рухомого складу.

1 . ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВИЛ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ

На основі нормативної літератури [1] коротко і конкретно дають транспортну характеристику вантажу, клас, сумісність при перевезенні одним і тим же рухомим складом і наводять правила перевезення. При необхідності указують, до яких розмірів збільшують висоту бортів і необхідність використовування брезенту.

Таблиця 1.1 - Коефіцієнт використання вантажності

Вантаж	Клас вантажу	?
Хліб	ІII	0,6
Спирт	І	1
Перець	IIІ	0,6
Меблі	II	0,8

Правила перевезень меблів :

Правилами передбачаються умови перевезень меблів з підприємств-виготовлювачів, баз (складів) торгових організацій на інші бази, в магазини та споживачам.

Під час перевезення меблів Замовник та Перевізник повинні вживати заходів щодо забезпечення цілості вантажу, не допускаючи пошкодження меблів (ударів, подряпин, відколів) і попадання на них атмосферних опадів та пилу.

Перевезення меблів здійснюється тарним і безтарним способами.

Перевізник для безтарного перевезення меблів повинен надавати, як правило, автомобілі-фургони, які обладнані всередині спеціальним приладдям, що забезпечує цілість виробів (м'які джгути-прокладки, напівм'які та м'які валики).

За відсутності спеціалізованих автомобілів-фургонів допускається перевезення меблів безтарним способом на автомобілях з бортовою платформою.

Обладнання автомобілів з бортовою платформою приладдям, що забезпечує цілість меблів (брезент, вірьовки), здійснюється Замовником чи Перевізником за Договором.

Перевезення меблів у тарі здійснюється в автомобілях-фургонах чи автомобілях з бортовою платформою.

Перед подачею для перевезення меблів у тарі чи упаковці Замовник зобов'язаний завчасно замаркувати кожне вантажне місце.

Вантаження і розміщення меблів у кузові, кріплення та ув'язку повинен здійснювати Замовник.

Приймання для перевезення від вантажовідправника і здача меблів вантажоодержувачу здійснюються Перевізником за найменуванням і кількістю місць.

Правила перевезень хліба та хлібобулочних виробів :

Під час перевезення хліба та хлібобулочних виробів Перевізники, вантажовідправники і вантажоодержувачі зобов'язані дотримувати встановлених санітарно-гігієнічних вимог.

Для забезпечення цілості хліба та хлібобулочних виробів вантажовідправник під час вантаження зобов'язаний дотримувати таких вимог:

- заповнювати лотки стандартною кількістю хліба та хлібобулочних виробів;

- укладати формовий хліб в один ряд заввишки на бокову чи нижню скорину;

- укладати спечений на черені хліб та хлібобулочні вироби (батони, хали, булки тощо) в один ряд заввишки на нижню чи бокову скорину з ухилом до бокової чи задньої стінки лотка;

- укладати дрібноштучні хлібобулочні вироби вагою до 200 г включно на нижню скоринку в один-два ряди заввишки, а вироби з оздобленням по верхній скоринці - в один ряд.

Перевезення хліба та хлібобулочних виробів здійснюються за погодженими графіками та маршрутами, які вантажовідправники розробляють разом з вантажоодержувачами та Перевізниками.

Норми одночасного завезення хліба та хлібобулочних виробів установлюються в Договорі.

Перевізники повинні надавати для перевезення хліба та хлібобулочних виробів автомобілі-фургони, обладнані напрямними для установки лотків, чи автомобілі, пристосовані для перевезення хліба та хлібобулочних виробів у тарі-обладнанні.

Приймання для перевезення від вантажовідправника і здача вантажоодержувачу хліба та хлібобулочних виробів здійснюються Перевізником за найменуванням та кількістю стандартно заповнених лотків з перевіркою кількості виробів, що містяться в кожному лотку.

Вантаження хліба та хлібобулочних виробів і вивантаження порожніх лотків виконуються вантажовідправником, а вивантаження хліба та хлібобулочних виробів і вантаження порожніх лотків - вантажоодержувачем.

Перевізник за Договором може брати участь у вантаженні та вивантаженні хлібобулочних виробів з покладанням цих функцій на водія. При участі водія у вантажно-розвантажувальних роботах вантажовідправник повинен забезпечити його санітарним одягом.

Після вивантаження хліба та хлібобулочних виробів вантажоодержувач зобов'язаний очистити лотки від хлібних крихт, а також від паперу, який застеляється у лотки при перевезенні окремих сортів хлібобулочних виробів. Очищення кузова автомобіля-фургона від хлібних крихт після вивантаження порожніх лотків покладається на вантажовідправника.

Перевізник за Договором може взяти на себе очищення автомобіля-фургона. Санітарну обробку кузова автомобіля виконує вантажовідправник.

Вантажоодержувач зобов'язаний забезпечити завантаження автомобіля-фургона порожніми лотками за кількістю доставлених йому завантажених лотків.

За потреби проведення ремонтних робіт усередині кузова Перевізник повинен здати лотки, що знаходяться в кузові автомобіля, вантажовідправнику.

Лотки для перевезення хліба та хлібобулочних виробів є інвентарною тарою вантажовідправника. Санітарну обробку лотків повинен виконувати вантажовідправник.

Правила перевезень спирту:

Спирт перевозеться безтарним способом спеціалізованими автомобілями-цистернами і тарним способом - автомобілями-фургонами, автомобілями з бортовою платформою (при необхідності - з укриттям брезентом), а також у контейнерах.

Скляні і керамічні пляшки, банки тощо вантажовідправник повинен укладати в дерев'яні ящики, дротяні та поліетиленові ящики або картонну тару.

Вантажовідправник повинен розміщувати ящики та бочки в кузові автомобіля щільно, без проміжків.

При неповністю заповненому кузові ящики та бочки слід фіксувати упорами, щоб запобігти їх пересуванню. При розміщенні бочок декількома рядами кожний наступний ряд укладають на прокладки із дошок з підклинюванням усіх крайніх рядів. Використання замість клинів інших пристроїв забороняється.

Вантажовідправник повинен ув'язувати вантаж, якщо він розташований вище, ніж борти кузова.

Вантажовідправник повинен на вантажних майданчиках забезпечити подачу продукції на борт автомобіля.

Перевізник приймає для перевезення від вантажовідправника і здає вантажоодержувачу вино, лікеро-горілчані вироби, пиво та безалкогольні напої в тарі за кількістю бочок, стандартно-заповнених ящиків; при перевезенні безтарним способом або автомобілями-фургонами на адресу одного вантажоодержувача і в контейнерах - за пломбою вантажовідправника.

Бочки, що мають ознаки течі, для перевезення не приймаються.

При поданні для перевезення на одному автомобілі вина, лікеро-горілчаних виробів, пива та безалкогольних напоїв на адресу декількох вантажоодержувачів вантажовідправник повинен виписати товарно-транспортні накладні кожному вантажоодержувачу окремо.

Перед наливом вантажовідправник зобов'язаний перевірити цистерну на чистоту і відсутність в ній запаху, щільність закриття люків, справність пристроїв для опломбування, а при необхідності провести промивку і пропарювання цистерни.

2. РОЗРАХУНОК НАЙКОРОТШИХ ВІДСТАНЕЙ

В приведеній главі будуть розраховані найкоротші відстані між вантажовідправниками і вантажоодержувачами.

Далі розрахунку матриці найкоротших відстаней використаємо модель (схема) транспортної мережі, яка являє собою графічне зображення основних шляхів сполучення між учасниками транспортного процесу, 4 постачальників та 8 споживачів, з позначенням найкоротшої відстані між сумісними пунктами.

Розрахунок найкоротших відстаней між пунктами проводиться за допомогою ПЕОМ (програма FLOID.EXE каталогу OPDD). Підготовка даних к роботі - за допомогою програми FLО_PUT.EXE, при цьому вантажовідправникам А1...А4 присвоюються номера 1...4, вантажоодержувачам В1...В8 присвоюються номери 5...12. Результати розрахунків на ПЕОМ заносять до додатку (додаток А).

Кінцевим результатом розрахунків є матриця найкоротших відстаней між відправниками та споживачами вантажів.

Таблиця 2.1 - Матриця найкоротших відстаней

Відправники вантажу	Споживачі вантажу
	А1	А2	А3	А4	В1	В2	В3	В4	В5	В6	В7	В8
А1		8,7	3,8	5,5	8,5	7,9	2,4	5,2	3	3,2	7,3	1,1
А2	8,7		5,5	5,8	3,5	3,4	7,4	10,7	5,7	11,9	1,4	8,6
А3	3,8	5,5		5,9	4,7	8,3	4,4	7,7	2,7	7	4,1	4,9
А4	5,5	5,8	5,9		8,9	2,4	3,1	6,4	3,2	8,5	6,8	4,4
В1	8,5	3,5	4,7	8,9		6,5	8,1	11,4	6,4	11,7	2,1	9,3
В2	7,9	3,40	8,3	2,4	6,5		5,5	8,8	5,6	10,9	4,4	6,8
В3	2,4	7,4	4,4	3,1	8,1	5,5		3,3	1,7	5,4	6	1,3
В4	5,2	10,7	7,7	6,4	11,4	8,8	3,3		5	4,2	9,3	4,1
В5	3	5,7	2,7	3,2	6,4	5,6	1,7	5		6,2	4,3	2,9
В6	3,2	11,9	7	8,5	11,7	10,9	5,4	4,2	6,2		10,5	4,1
В7	7,3	1,4	4,1	6,8	2,1	4,4	6	9,3	4,3	10,5		7,2
В8	1,1	8,6	4,9	4,4	9,3	6,8	1,3	4,1	2,9	4,1	7,2

Таблиця 2.2 - План перевезення вантажу

Постачальник	Споживач	Добовий об'єм перевезення, т.
А1	В1	57
	В2	166
	В3	56
А2	В4	44
	В5	141
А3	В6	187
	В7	44
	В8	97

3 . ПРИЗНАЧЕННЯ МАРШРУТІВ РУХУ АВТОМОБІЛІВ

Планом перевезень передбачено, що відправники А1...А4 мають відправити споживачам В1...В8 досить великі обсяги вантажів, які необхідно віднести до великих партій. Тому призначення маршрутів здійснюють на основі організацій по машинних перевезень вантажів.

Так як вантажі можуть відноситись до різних класів по використанню вантажності, то необхідно від існуючих обсягів перейти до потрібних для перевезень автотон рухомого складу.

(3.1)

де Qi - обсяг перевезень i-ого виду вантажу, т;

і - коефіцієнт використання вантажності для i-ого виду вантажу:

для І класу вантажу і=1 ;

для ІІ класу вантажу і=0,8.

Однією з основних задач , які вирішують при оперативному плануванні таких перевезень, є оптимізація маршрутів з метою підвищення коефіцієнта використання пробігу. За рахунок цього значно зросте продуктивність рухомого складу при роботі на таких маршрутах.

Для оптимізації маршрутів перевезень вантажу використовується метод “таблиць зв'язків ”. За допомогою програми “MERCS.EXE” на ПЕОМ проводять розрахунок оптимального повернення порожніх автомобілів (результати розрахунків приводять у додатку Б).

Метод “таблиць зв'язків ”. Перша таблиця показує обсяг вантажу, який вивозиться від кожного відправника, а друга - обсяг відправлення споживачам порожніх автомобілів, і на їхній основі складають раціональні маршрути. Порядок маршрутів такий: маятникові із зворотнім порожнім пробігом, колові. Згідно з додатком Б проведемо закріплення споживачів.

Таблиця 3.1 - Закріплення відправників за споживачами

Відпра-вники	Споживачі	Q, т
	В1	В2	В3	В4	В5	В6	В7	В8
А1	4,2 95	5,4 277	5,2 93	4,6	2,1	4,9 303	3,3	3,1 162	279
А2	3,5	1,9 185	6,9	9,5 44	3,8 141	10,8	2,6	8	185
А3	2,5 95	4 92	4,4 93	6,3 44	1,3 141	6,6 312 9	1,9 73 73	4,8 162	328
Q, т	95	277	93	44	141	303	73	162	1197

Маршрути:

1. А3В6В6А3 - 9 М

2. А3В7В7А3 - 73 М

3. А1В3В3А1 - 93 М

4. А3В6В6А3 - 93 М

5. А1В1В1А3А3В6В6А1- 95 К

6. А1В2В2А3А3В6В6А1 - 92 К

7. А1В2В3А2А2В5В5А3 А3В8В8А1 - 141 К

8. А1В2В2А2А2В4В4А3 А3В6В6А1- 23 К

9. А1В2В2А2А2В4В4А3А3В8В8А1- 21 К

Розрахуємо обсяг перевезень на маршруті:

Q=q·?·n (3.2)

де q·? - вантажопотік, т;

n - ількість заїздів до А1…Аn

Усі розрахунки для прикладу проводимо для колового маршруту №4

Q5=95·0,6+95·0,6=114 т

Коефіцієнт використання пробігу:

(3.3)

де Lїв - відстань їздки з вантажем, км;

Lм - загальна довжина маршруту, км.

Таблиця 3.2 - Характеристика раціональних маршрутів

Маршрут	Довжина вантажної їздки, Lїв	Довжина маршруту, Lм	Коефиціент використання пробігу, ?	Автотони, Nт	Обсяг перевезень,Qдоб
1	4,7	9,4	0,5	9	5,4
2	4,2	8,4	0,5	73	43,8
3	4,6	9,2	0,5	93	55,8
4	4,7	9,4	0,5	93	55,8
5	11,2	19,2	0,58	95	114,0
6	13,7	25,7	0,53	92	110,4
7	17,8	26,1	0,68	141	310,2
8	23,3	35,8	0,65	23	50,6
9	21,7	32,6	0,67	21	46,2

Однією з основних задач , які вирішують при оперативному плануванні таких перевезень, є оптимізація маршрутів з метою підвищення коефіцієнта використання пробігу. За рахунок цього значно зросте продуктивність рухомого складу при роботі на таких маршрутах.

Для оптимізації маршрутів перевезень вантажу використовується метод “сумісних планів”. За допомогою програми “MERCS.EXE” на ПЕОМ проводять розрахунок оптимального повернення порожніх автомобілів (результати розрахунків приводять у додатку Б).

Порядок призначення маршрутів повинен бути таким : маятникові , із зворотнім порожнім пробігом та колові.

Для подальших розрахунків необхідно повернутись до фактичних обсягів перевезень.

Розрахунок розвізних маршрутів здійснюється за допомогою ПЕОМ по програмі RAZV.BAS каталогу OPDD (результати розрахунку приведені у додатку В)

Для кожного маршруту будуємо епюри вантажопотоків.



1 маршрут

QФ =2,63 т Lїв =11,4 км Lм =19,1 км ?=0,6

2 маршрут

QФ =1,24т Lїв =3,8 км Lм =7,6 км ?=0,5

3 маршрут

QФ =1,59т Lїв =3,9 км Lм =7,8км ?=0,5

4 маршрут

QФ =3,1 т Lїв =11 км Lм =19,3 км ?=0,57

5 маршрут

QФ =3,03 т Lїв =5,9 км Lм =11,8 км ?=0,5

4. ВИБІР РУХОМОГО СКЛАДУ ДЛЯ РОБОТИ НА МАРШРУТАХ

Після призначення маршрутів обирають тип та модель автомобіля (автопоїзду). Обирання типу автомобіля (автопоїзду) здійснюється на основі правил перевезення вантажу (див. розділ 1).

Альтернативні (конкурентні) три автомобілів (автопоїздів) визначають орієнтовно за раціональною вантажністю qp:

(4.1)

де Qдоб - середньодобовий обсяг перевезень по маршрутах, т (визначається як середньоарифметичний);

с - середній коефіцієнт використання вантажності;

n -кількість обертів за час на маршрутах, од.

Кількість обертів за час на маршрутах визначається залежністю:

(4.2)

де ТМ - час роботи автомобіля на маршруті, год. (приймаємо 10 годин);

tоб.с. - середній час оберту автомобіля на маршруті, год.

(4.3)

де LMC - середня довжина маршруту, км;

Ve - середня експлуатаційна швидкість автомобіля (приймаємо 15 км/год).

Розрахуємо середній час оберту автомобіля на маршруті:



Розрахуємо кількість обертів за час на маршрутах:

Розрахуємо раціональну вантажність:

Обираємо три альтернативні моделі.

Таблиця 4.1 - Характеристики автомобілів

Марка автомобіля	Вантажність, т	Витрати
		Змінні грн./км	Постійні грн./год
КамАЗ-53212	10	0,521	11,935
Mersedes Benz	8,1	0,324	21,766
Маз-53363	8,28	0,518	10,203

Для обраних автопоїздів визначають продуктивність і собівартість перевезень.

Годинну продуктивність розраховуємо для п'яти значень відстані перевезення вантажу за залежністю:

(4.4)

де ? номінальна вантажність автомобіля, т;

? коефіцієнт використання вантажності;

? довжина вантажної їздки, км;

? ? коефіцієнт використовування пробігу;

? середня технічна швидкість, км/год;

? час простою під навантаженням та розвантаженням за поїздку, год.

Час простою автомобіля під навантаженням - розвантаженням:

(4.5)

При цьому виходимо із значень перевезення вантажів від мінімального до максимального серед призначених маршрутів. Для розрахунків обираємо інтервал відстані, км, по осі абсцис за залежністю:

(4.6)

перевезення вантаж автомобіль маршрут

де , ? найбільша і найменша відстань перевезення вантажу серед наявних маршрутів, км, а 4 ? кількість інтервалів.

Значення середньої технічної швидкості беруть виходячи з нормативів як для населеного пункту: 25 км./год. - для автомобіля (автопоїзда) вантажністю менше 7т, та 24 км./год. - для 7 та більше тонн.

Розрахунки ведуть по середньозваженим коефіцієнтам використання пробігу та вантажності, які визначаються по залежностям:

(4.7)

де n кількість маршрутів;

М - коефіцієнт використання пробігу на маршруті.

Собівартість перевезень визначаємо у вигляді витрат на транспортування 1 т вантажу для п'яти значень (ті ж значення, що і для визначення продуктивності) відстані перевезень:

(4.7)

де , ? витрати відповідно змінні, грн/км, і постійні, грн/год, при роботі автомобіля.

Розрахуємо середньозважений коефіцієнт використовування пробігу:

Розрахуємо інтервал відстані:

Розраховуємо час простою під на навантаження і розвантаження для автомобіля КамАЗ - 55102:

Розраховуємо годину продуктивність для автомобіля КамАЗ - 55102 з відстанню вантажної їздки 3,1 км:

Інші значення продуктивності розраховуємо аналогічно, результати розрахунків заносимо до таблиці 4.2.

Розраховуємо собівартість для автомобіля КамАЗ - 55102 з відстанню вантажної їздки 23 км:

Аналогічно розраховуємо усі інші значення собівартості, результати розрахунків заносимо до таблиці 4.2.

Кінцевим результатом розрахунків є побудова графіків залежності продуктивності та собівартості перевезень від відстані вантажної їздки (рисунки 4.1 та 4.2)

Таблиця 4.2 - Показники для обирання рухомого складу

Показник	Модель автомобіля	Значення показникв по інтервалах
		Lmin	L2	L3	L4	Lmax
		4,2	8,975	13,75	18,525	23,3
Продуктивність, т/год	КамАЗ-53212	5,6	4,42	3,65	3,10	2,70
	Mersedes Benz	5,02	3,87	3,15	2,66	2,30
	Маз-53363	5,08	3,93	3,20	2,70	2,34
Собівартість перевезення, грн./т	КамАЗ-53212	2,65	3,82	4,98	6,15	7,32
	Mersedes Benz	5,19	6,93	8,67	10,41	12,16
	Маз-53363	2,82	4,13	5,43	6,74	8,04

За допомогою аналізу графіків за критеріями максимальної продуктивності та мінімальної собівартості призначаємо автомобіль КамАЗ - 533212 для роботи на маршрутах.



5. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ АВТОМОБІЛІВ НА МАРШРУТАХ

Розрахунок основних техніко-експлуатаційних показників проводять на основі графа-схеми маршрутів. Наведемо формули, пояснення до формул та приклад розрахунку для першого маршруту.

До основних ТЕП , які необхідно визначити для колових та маятникових маршрутів, належать:

1) Довжина маршруту за один оберт:

(5.1)

2) відстань вантажного пробігу:

(5.2)

де n - кількість їздок з вантажем на маршруті.

3) коефіцієнт використання пробігу:

(5.3)

4) добовий обсяг перевезень:

 (5.4)

де Qі - обсяг перевезень за їздку, т;

5) коефіцієнт використання вантажності:

(5.5)

6) час оберту рухомого складу на маршруті:

(5.6)

де Vт - середня технічна швидкість, км./год.

7) кількість обертів автомобіля на маршруті за добу:

(5.7)

де Тм - час роботи на маршруті, год.

8) час роботи на маршруті:

(5.8)

9) добовий обсяг перевезень одним автомобілем

(5.9)

де qн - номінальна вантажність автомобіля, т.

10) необхідна кількість обертів на маршруті для виконання добового обсягу перевезень.

(5.10)

11) кількість автомобілів на маршруті

(5.11)

12) добовий пробіг на маршруті



(5.12)

13) пробіг з вантажем за добу:

(5.13)

Результати розрахунків показників роботи рухомого складу на інших маршрутах заносимо до таблиці 5.1.

Маршрути	Значення по маршрутах
	Lm	Liв	?	Q	?	t об	n	T'м	Q'доб	n'	Aм	Lм	Lв
А3В6 В6А3	9,4	4,7	0,5	5,4	0,6	1,39	6	8,35	36	1	1	9,4	4,7
А3В7 В7А3	8,4	4,2	0,5	43,8	0,6	1,35	6	8,1	36	8	2	67,2	33,6
А1В3 В3А1	9,2	4,6	0,5	55,8	0,6	1,38	6	8,3	36	10	2	92	46
А3В6 В6А3	9,4	4,7	0,5	55,8	0,6	1,39	6	8,35	36	10	2	94	47
А1В1 В1А3 А3В6 В6А1	19,2	11,2	0,58	114	0,6	2,80	3	8,4	18	19	7	364,8	212,8
А1В2 В2А3 А3В6 В6А1	25,7	13,7	0,53	110,4	0,6	3,07	3	9,21	18	19	7	488,3	260,3
А1В2 В2А2 А2В5 В5А3 А3В8 В8А1	26,1	17,8	0,68	310,2	0,73	4,09	2	8,18	14,67	43	22	1122,3	765,4
А1В2 В2А2 А2В4 В4А3 А3В6 В6А1	35,8	23,3	0,65	50,6	0,73	4,49	2	8,98	14,67	7	4	250,6	163,1
А1В2 В2А2 А2В4 В4А3 А3В8 В8А1	32,6	21,7	0,67	46,2	0,73	4,36	2	8,72	14,67	7	4	228,2	151,9

Таблиця 5.1 - Основні показники роботи на маятникових та колових маршрутах

З допомогою ПЕОМ ми склали розвізни маршрути: А4В1В7А4, А4В2А4 , А4В3А4, А4В4В6 А4, А4В5В8 А4.

До основних ТЕП роботи автомобілів на розвізних маршрутах , які необхідно визначити , належать:

1) довжина маршруту, ;

(5.14)

2) відстань пробігу з вантажем на маршруті , ;

(5.15)

де - рух від останнього споживача до відправника

3) коєфіцієнт використання пробігу на маршруті, ;

(5.16)

4) час оберту автомобіля на маршруті , ;

(5.17)

де додатковий час для заїзду в черговий пункт ,

кількість пунктів на маршруті , од.

5) фактичний обсяг перевезення , ;

(5.18)

де розмір партії завезеного вантажу , т ;

6) статичний коефіцієнт використання вантажності , ;

(5.19)

7) фактична транспортна робота , ( ткм );

(5.21)

8) можлива транспортна робота , (ткм) ;

(5.22)

Результати розрахунків основних ТЕП розвізних маршрутів занесені в таблицю 5.2 .

Таблиця 5.2 - Основні показники роботи автомобілів на розвізних ( збірних) маршрутах

Маршрути	Значення по маршрутах
	Lм	Lв	?	t об	Qф	Wф	Wр
А4В1В7А4	19,1	11,4	0,60	1,68	2,63	16,70	57
А4В2А4	7,6	3,8	0,5	0,97	1,24	5,89	19
А4В3А4	7,8	3,9	0,5	0,98	1,59	7,75	19,5
А4В4В6 А4	19,3	11	0,57	1,69	3,1	21,81	55
А4В5В8 А4	11,8	5,9	0,5	1,39	3,03	12,08	29,5

6. УЗГОДЖЕННЯ РОБОТИ РУХОМОГО СКЛАДУ ТА ВАНТАЖНИХ ПУНКТІВ

Для узгодження роботи автомобілів із роботою навантажувального механізму беруть відправника Аі, який має найбільший обсяг вантажу (Q=т).

Узгодження роботи автомобілів та вантажного пункту виконується для найбільш “вузького” місця (місце виникнення черг). У даному випадку приймається вузьким місцем час безпосереднього навантаження автомобіля при находженні його в пункті навантаження.

(6.1)

де ? норма на навантаження 1 т вантажу згідно з обраним механізмом.

Кількість постів навантаження визначається із залежності:

 (6.2)

де NH - кількість навантажень для вивезення добового обсягу, од.;

ТР - час роботи пункту навантаження, ТР=8 год.

(6.3)

Після цього визначаємо потрібну кількість автомобілів, які забезпечать безперебійну роботу одного поста:

(6.4)

де ТЗМ - середній час зміни, ТЗМ=8 год.

Час оберту на маршрутах корегуємо так, щоб він був кратним . Наступним кроком, відповідно до методики складаємо матрицю прибуття автомобілів під навантаження, установлюємо моменти навантаження і за ними будуємо графік руху автомобілів на маршрутах.

На основі матриці прибуття автомобілів пі навантаження складемо графік роботи автомобілів на маршруті. Для цього визначимо час виїзду автомобіля з АТП за формулою:

(6.5)

де Твиїзду - час початку роботи автомобіля на маршруті, Твиїзду =8год (для 1-го автомобіля);

t0 - час на нульовий пробіг, t0=0,12год.

Розрахуємо час на лінії для 3-ого маршруту.

Час роботи автомобіля на маршруті визначається по формулі

(6.6)

де tоб.і - час оберту маршруту який обслуговує автомобіль .

Розрахуємо час роботи 1-го автомобіля на маршруті.

Час заїзду автомобіля визначається за формулою:

(6.7)

Розрахуємо час заїзду 1-го автомобіля у АТП.

Аналогічні розрахунки проводимо для решти автомобілів . Результати заносимо в таблицю 6.2.

Необхідна кількість водіїв для забезпечення роботи на маршруті розраховується за формулою:

(6.8)

де n - кількість автомобілів

Др - кількість днів роботи за місяць, Др=22 дн.

ФРЧв - фонд робочого часу водія зв місяць

TНі - час роботи в наряді водія і-го автомобіля, ч. Визначається за формулою:

(6.9)

де ТНі - час роботи і-го автомобіля на маршруті, год;

Розрахуємо час роботи в наряді водія 1-го автомобіля.

Аналогічно розрахуємо час роботи в наряді інших водіїв.

Крім того потрібно визначити фонд робочого часу та необхідну кількість водіїв для роботи на маршрутах.

Фонд робочого часу розраховується за формулою:

(6.10)

Необхідна кількість водіїв для забезпечення роботи на маршруті розраховується за формулою:

(6.11)

На підставі розрахованих даних створимо графік роботи водіїв (таб.6.3)

Таблиця 6.1 - Матриця прибуття автомобілів під навантаження

Маршрут	Кількість обертів, n	Час оберту, tоб	Момент навантаження
			0,00	0,50	1,00	1,50	2,00	2,50	3,00	3,50	4,00	4,50	5,00
1	1	1,50	1,50	2,00	2,50	3,00	3,50	4,00	4,50	5,00	5,50	6,00	6,50
2	1	1,50	1,50	2,00	2,50	3,00	3,50	4,00	4,50	5,00	5,50	6,00	6,50
4	2	1,50	1,50	2,00	2,50	3,00	3,50	4,00	4,50	5,00	5,50	6,00	6,50
5	3	3,00	3,00	3,50	4,00	4,50	5,00	5,50	6,00	6,50	7,00	7,50	8,00
6	3	3,50	3,50	4,00	4,50	5,00	5,50	6,00	6,50	7,00	7,50	8,00	8,50
7	5	4,50	4,50	5,00	5,50	6,00	6,50	7,00	7,50	8,00	8,50	9,00	9,50
8	1	4,50	4,50	5,00	5,50	6,00	6,50	7,00	7,50	8,00	8,50	9,00	9,50
9	1	4,50	4,50	5,00	5,50	6,00	6,50	7,00	7,50	8,00	8,50	9,00	9,50
№ автомобіля	1	2	1	2	3	4	5	6	7	1	2

5,50	6,00	6,50	7,00	7,50	8,00
7,00	7,50	8,00	8,50	9,00	9,50
7,00	7,50	8,00	8,50	9,00	9,50
7,00	7,50	8,00	8,50	9,00	9,50
8,50	9,00	9,50	10,00	10,50	11,00
9,00	9,50	10,00	10,50	11,00	11,50
10,00	10,50	11,00	11,50	12,00	12,50
10,00	10,50	11,00	11,50	12,00	12,50
10,00	10,50	11,00	11,50	12,00	12,50
6	4	5	6	7	1

Таблиця 6.2 - Денний графік роботи водіїв

		1-й оберт	2-й оберт	3-й оберт	Час роботи на маршруті	Заїзд в АТП
№ автомобіля	Виїзд з АТП	Час прибуття	№ маршруту	Час прибуття	№ маршруту	Час прибуття	№ маршруту
1	7,88	8	5	11,50	6	16,00	1	9,5	17,62
2	8,38	8,5	5	12	6			8	16,62
3	8,88	9	5	12,50	6			8	17,12
4	9,38	9,5	6	14,00	7			9	18,62
5	9,88	10	4	13,00	3	14,50	3	7,5	17,62
6	10,38	10,5	4	13,50	3	15,00	2	6	16,62
7	10,88	11	6	15,5	8			9,00	20,12

Таблиця 6.3 - Місячний графік роботи водіїв

Водії	Дні роботи	ФРЧ
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22
Сидоров	1	1	В	1	1	В	1	1	В	1	1	В	1	1	В	1	1	В	1	1	1	1	175,08
Журавльов	2	2	2	2	2	2	2	2	2	В	2	2	2	2	2	2	2	2	2	В	2	2	174,08
Іванов	3	3	3	3	В	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	В	3	3	3	3	3	3	174,08
Мельник	В	4	4	В	4	4	4	В	4	4	4	4	4	В	4	4	4	4	В	4	4	4	172,08
Степанчук	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	171,08
Ткаченко	6	6	6	6	6	6	6	6	6	6	6	6	6	6	6	6	6	6	6	6	6	6	146,08
Юровнік	7	В	7	7	7	7	В	7	7	7	В	7	В	7	7	7	В	7	7	7	7	7	172,08
Панчено	4	7	1	4	3	1	7	4	1	2	7	1	7	4	1	3	7	1	4	2	В	В	177,03

7. ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ РУХОМОГО СКЛАДУ

Економічні показники розраховують для маятникових та колових маршрутів.

При розробці засобів по вдосконаленню транспортного процесу відбувається в кінцевому підсумку покращення наступних експлуатаційних показників автомобіля:

– зменшення довжини порожнього пробігу (порівняно з роботою автомобілів на маятниковому маршруті із зворотнім порожнім пробігом);

– підвищення годинної продуктивності одного автомобіля.

При скороченні довжини порожнього пробігу розраховують прямий економічний ефект від зниження собівартості перевезення вантажу, зниження змінної складової за рахунок скорочення загального пробігу та постійної складової за рахунок скорочення часу роботи автомобілів.

Збільшення продуктивності рухомого складу приводить до скорочення або часу перевезення, або кількості автомобілів, які беруть участь у перевезенні.

Економічні показники, які визначаються в проекті:

1. Прибуток D:

(7.1)

де Qдоб - загальний добовий об'єм вивозу вантажу, т.;

Т1Т - відрядний тариф за перевезення 1т вантажу і-ого класу на

відстань Lj при об'ємі відправлення, грн./т., береться з “Единих

тарифов за перевозку грузов. Прейскурант №13-01-02”.

Розрахуємо прибуток для А1В1.

Результати розрахунків прибутку заносимо до таблиці 9.1.

2. Витрати на перевезення вантажу С:

(7.2)

де ? собівартість перевезення 1 т вантажу на відповідну відстань, грн/т.

Результати розрахунків прибутку заносимо до таблиці 9.1.

3. Чистий прибуток одержуємо у вигляді різниці П:

(7.3)

Результати розрахунків прибутку заносимо до таблиці 9.1.

4. Ефект від призначення колових маршрутів Е визначаємо по залежності:

(7.4)

де М - коефіцієнт використання пробігу автомобіля на маятниковому маршруті, М=0,5;

К - середній коефіцієнт використання пробігу автомобіля на колових маршрутах.

(7.5)

Таблиця 7.1 - Результати розрахунків доходу

Відправник	Споживач	Відстань liв, км	Клас вантажу	Обсяг відправлення Q, т	Добове завезення Qдм,т	Відрядний тариф Тц, грн/т	Прибуток D, грн	Собівартість ST, грн./т	Витрати С, грн	Чистий доход П, грн
А1	В1	6,5	3	279	57	9,18	523,26	5,6	319,2	204,06
	В2	9			166	10,74	1782,8	7,1	1178,6	604,24
	В3	4,6			56	7,38	413,28	6,4	358,4	54,88
А2	В4	9,6	1	185	44	6,96	306,24	5,9	259,6	46,64
	В5	5,7			141	4,98	702,18	4,1	578,1	124,08
А3	В6	4,7	3	328	187	7,38	1380,1	2,5	467,5	912,56
	В7	4,2			44	6,48	285,12	3,8	167,2	117,92
	В8	3,1			97	5,58	541,26	4,9	475,3	65,96

8. СКЛАДАННЯ ЗАЯВКИ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ

Заповнюємо ЗАЯВКУ на перевезення вантажів автотранспортом, яка є додатком 4 до ДОГОВОРУ про перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні.

У заявці на перевезення вантажів зазначають:

1. Назву вантажу

2. Адресу пунктів навантаження і розвантаження

3. Масу вантажу, рід упаковки та кількість місць

4. Відстань перевезення.

Додаткові умови заказника:

2. Хто здійснює експедицію вантажу

3. Період, протягом якого здійснюється приймання вантажу у пункті розвантаження

4. Спосіб навантаження, розвантаження і виконання роботи

5. Форма, порядок і термін проведення оплати

6. Розрахунок попередньої вартості перевезення (за тонну, за інші послуги).

9. ВПИСУВАННЯ ПОДОРОЖНЬОГО ЛИСТУ АВТОМОБІЛЯ

Подорожній лист заповнюємо для автомобіля, який повинен працювати на маршрутах по першому випуску (див. графік сумісної роботи розділу 6).

На лицьовому боці листу зазначають наступні дані.

Із загальних:

- дата;

- режим роботи;

- марка автопоїзду, державний або гаражний номер;

- прізвище водія, табельний номер.

Робота водія та автомобіля:

- виїзд та повернення в гараж (за графіком);

- нульовий пробіг;

- показання спідометра.

Завдання водієві:

- у чиє розпорядження поступив;

- назва вантажовідправника та вантажоотримувача;

- найменування вантажу;

- час прибуття, вибуття;

- кількість їздок з вантажем;

- відстань;

- кількість тонн.

Результати роботи автомобілів та причепів:

- час в наряді;

- кількість їздок з вантажем;

- пробіг (загальний, в тому числі з вантажем);

- перевезено;

- виконано.

ВИСНОВКИ

При виконанні даної курсової роботи були вирішені наступні задачі. Розраховані найкоротші відстані перевезення вантажу від відправників до отримувачів вантажу. За допомогою програми MERCS.EXE був складений оптимальний план повернення порожнього рухомого складу. Побудували епюри вантажопотоків. На підставі методу сумісних матриць були складені раціональні маршрути рухи автомобілів - 4 маятникових та 5 колових. На підставі програмного продукту “BASICA.EXE ” склали 5 розвізних маршрути.

Для перевезення різних видів вантажу обрали оптимальний автомобіль - КамАЗ-53212 з вантажністю 10т. При виборі оптимального автомобіля, були використані критерії продуктивності та собівартості для 5-ти різних відстаней перевезення. Для вибраного автомобіля визначили основні показники при роботі на маршрутах.

Для найбільш раціонального використання рухомого складу узгодили роботи пункту навантаження та побудували графік сумісної роботи. При цьому, визначивши необхідну кількість автомобілів, це А=7 од. Знайшли питому кількість навантажувальних постів Хп=8.Вихадячи з обчислених даних ФРЧ виявили що необхідна кількість водіїв для роботи без перевищення робочого часи повинно бути 8 чол. Побудували матрицю прибуття автомобілів під навантаження, склали графік руху автомобілів на маршрутах та місячний графік роботи водіїв.

За цими даними склали заявку на перевезення вантажу, виписали подорожній лист,Також був проведений розрахунок економічного показника роботи рухомого складу та отримали економічний ефект який складає Е = 11,89 грн.. Цей ефект був досягнутий шлахом впровадження колових маршрутів замість маятникових.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Правила перевезення авнтажів автомобільним транспортом в Україні. - Київ :Державтотрансндіпроект, 1998.-129 с.

2. Кожин А.П. математические методы в планировании грузовыми

автомобильными перевозками.- М.: Высш. Шк. 1979.-304 с.

3. Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки. -Київ: Вищ. шк.

Головне изд-во,1986.-447 с.

4. Единые тарифы на перевозку грузов. Прейскурант №13-01-02.

Госкомцен УССР.- Киев.:1989.-93 с.

5. Организация и планирование грузовых автомобильных перевозок \

Под ред. Л.А. Александрова.-.:Высш. шк., 1986.-336 с.

6. Характеристика технических средств и нормы времени выполнения

элементов транспортного процесса. Раздаточный материал \ сост.

С.Л.Савенко.-Харьков: ХАДИ, 1992.-54 с.

Размещено на Allbest.ru