Размещено на http://www.allbest.ru/

43

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Ця курсова робота присвячена обґрунтуванню оптимального типу судна під час перевезення певного роду вантажу на лінії при заданому обсязі перевезень.

Метою курсової роботи є закріплення і поглиблення теоретичних знань з дисципліни ” Економіка підприємства ”, а також придбання практичних навичок експлуатаційно-економічних обґрунтувань типів суден, розрахунків експлуатаційних витрат по суднах за навігацію, оцінки економічної ефективності суден, використовуваних на лінії, і аналізу отриманих результатів.

При виконанні курсової роботи вирішуються такі основні задачі:

вибір типів суден, що можуть використовуватися для перевезення певного роду вантажу на заданій лінії;

розрахунок тривалості кругового рейсу;

визначення потреби у флоті на лінії;

визначення експлуатаційних витрат по суднах за навігацію;

оцінка економічної ефективності суден, використовуваних на лінії;

вибір оптимального типу судна для перевезення за критерієм максимального прибутку і рентабельності перевезень.[1]

Актуальність цього питання полягає у визначенні економічної ефективності залученого типу судна, визначення величини економічного ефекту від впровадження цього типу судна в певних конкретних умовах та його роботи, та оцінки технічної досконалості даного судна.

Поняття або термін «тип судна» висловлює сукупність його основних техніко-експлуатаційних характеристик, що включає: спеціалізацію, вантажопідйомність, вантажомісткість, швидкість, тип СЕУ та архітектурно-конструктивний тип. Рішення завдань обґрунтування техніко-експлуатаційних характеристик і типу судна робиться в складі комплексних досліджень з проектування при організації нових ліній, нових перевезень вантажів і т.д., а також досліджень, що мають на меті підготувати пропозиції до суднобудівної програми з морського транспортного флоту на перспективу. З урахуванням сучасного складу водного транспортного флоту і напрямків його розвитку завдання обґрунтування техніко-експлуатаційних характеристик судна ставиться окремо для різних типів суден: суховантажних універсальних і спеціалізованих; наливних і комбінованих; суховантажне-наливних, вузькоспеціалізованих; пасажирських і вантажопасажирських.

При остаточному виборі оптимального типу судна вирішальним є показник приведених витрат, так як він характеризує як поточні, так і одноразові витрати по судну, а також обігові кошти, укладені у вантажах на час транспортування.

1. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІНІЇ

Порт відправлення - Дніпропетровський річковий порт.

Розташування: 393 км від гирла річки Дніпро.

Територія: 20,8 га.

Навігація: березень - листопад.

Максимальна осадка суден: 3,75 м.

Дніпропетровський порт спеціалізується на переробці широкого спектру вантажів - зернових, металобрухту, металопрокату, піску, щебеню, польового шпату, пиломатеріалів, обладнання, тарно-штучних вантажів у біг-бегах і на палетах. Потужність порту з переробки вантажів складають 10 млн. тонн / рік.

Територія порту включає в себе два вантажні райони (13 причалів).

На 1-му причалі району «Амур-Гавань» введений в експлуатацію новий зерновий елеватор ємністю одноразового зберігання 30 тис. т (6 ємностей по 5 тис. т), обладнаний сучасним високотехнологічним устаткуванням. Зерновий елеватор надає послуги з приймання, як із залізничного, так і з автомобільного транспорту, накопичення, зберігання, сушки, очищення, а також відвантаження зернових, олійних і технічних культур.

Дніпро (ст.-слов. Дън?пръ; біл. Дняпро, рос. Днепр, крим. Ozu, дав.-гр. ВпсхуиЭнзт, лат. Danapris, давня назва -- Славумтич)-- третя за довжиною й площею басейну річка Європи після Волги й Дунаю, має найдовше русло в межах України. Довжина Дніпра в природному стані становила 2 285 км, тепер (після побудови каскаду водосховищ, коли в багатьох місцях випрямили фарватер) -- 2 201 км; в межах України -- 981 км. Площа басейну -- 504 тис. км?, з них в межах України -- 291,4 тис. км?. Дніпро -- типова рівнинна річка з повільною й спокійною течією. Має звивисте річище, утворює рукави, багато перекатів, островів, проток, мілин. Ширина долини річки -- до 18 км. Ширина заплави -- до 12 км. Площа дельти -- 350 км?. Живлення змішане: снігове, дощове й підземне. Близько 80% річного стоку Дніпра формується у верхній частині басейну, де випадає багато опадів, а випаровування мале. Водний режим річки визначається добре вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню з періодичними літніми паводками, регулярним осіннім підняттям рівня води та зимовою меженню.

Чорне момре-- море між Європою та Західною Азією (проходить водна межа між Європою і Малою Азією). Сполучене протокою Босфор із Мармуровим морем. Площа 422 тис. км?, найбільша глибина до 2 211 м (на південь від Ялти), солоність 17-18 ‰.

Чорне море -- внутрішнє континентальне море Атлантичного океану (пов'язане з ним через протоку Босфор, Мармурове море, протоку Дарданелли, Егейське та Середземне море), знаходиться між масивом Східної Європи на півночі, Малою Азією на півдні, Кавказом на сході і Балканським півостровом на заході. Чорне море омиває береги України, Росії, Грузії, Туреччини, Болгарії і Румунії.

Чорне море знаходиться в помірних та субтропічних широтах, що зумовлює його кліматичні умови. Великий вплив на клімат має Атлантичний океан. Взимку над ним панують переважно північно-східні вітри, що знижують температуру і спричиняють часті бурі. На північно-східному узбережжі, в околицях Новоросійська, дмуть холодні й бурхливі гірські вітри, так звана борам. Північна частина моря має пересічну температуру січня близько -- 3 °C (вона іноді може знижуватися і до --30 °C). Прибережні води Чорного моря замерзають на місяць і більше, плиткі затоки, гирла рік і лимани -- від 2 до 3 місяців. Південне узбережжя Криму і південно-західне Кавказу закриті горами від північних вітрів, зберігають свої температури зимою понад 0 °C (до +6°+8 °C). Пересічна температура липня становить на півночі +22°+23 °C, на півдні до +24 °C. Найменша сума річних опадів припадає на північно-західне узбережжя -- 300 мм, найбільша на узбіччях Кавказу -- до 1 500 мм.

Поверхня вод Чорного моря переважно спокійна. Хвилі виникають за вітряної погоди, особливо взимку. Під час буревіїв вони можуть зростати до висоти 15 м і більше та загрожувати малим суднам. Припливи та відпливи майже непомітні, бо сягають ледве 10 см висоти.

На Чорному морі є два роди морських течій:

1. поверхневі, спричинені циклонними вітрами;

2. подвійні течії в Боспорській та Керченській протоках, спричинені обміном вод різної густини між двома суміжними морськими басейнами.

Поверхневі течії утворюють два замкнені кільця. Ширина західного кільця навпроти дельти Дунаю сягає близько 100 км; воно звужується на південь. Швидкість близько 0,5 км/год. Ширина східного кільця замкнена в межах 50 -- 100 км, швидкість течії до 1 км/год.

Подвійна течія в Боспорській протоці -- це обмін вод між Чорним та Мармуровим морями. Менш солона й легша вода Чорного моря рухається як верхня течія до Мармурового зі швидкістю 1--2 м/с. Взамін солоніша і густіша вода Мармурового тече нижньою течією на глибині 50--120 м до Чорного зі швидкістю 4 -- 6 м/с. Друга подвійна течія -- це течія між Чорним і Азовським морем: солоніша вода з Чорного моря переливається нижньою течією до Азовського, а опріснена вода -- верхньою течією назустріч з Азовського.

Крім горизонтальних течій існують вертикальні рухи, але вони обмежені верхнім шаром води -- приблизно 80 м.

Протока Босфомр -- протока довжиною 30 км у Туреччині, що з'єднує Чорне та Мармурове моря, відокремлюючи азійську частину Туреччини (Анатолію) від її європейської частини - частини Фракії. В деяких місцях глибина досягає 80 м. Найбільша затока має назву Золотий Ріг.

Протока має найменшу ширину в Європі. Довжина складає приблизно 30 км, з найбільшою шириною 3700 м на півночі, а найменшою шириною 700 м, між Кандиллі і Ашийн, і 750 м, між Анадолугішарі і Румелігісарі. Глибина фарватеру змінюється від 36 до 124 м. Узбережжя протоки вельми щільно заселено, на його березі знаходиться Стамбул з населенням понад 11 млн осіб.

Разом з протокою Дарданели, Босфор утворює один з найважливіших морських транспортних шляхів, що з'єднує акваторію Чорного моря з Середземним.

Через протоку побудовано 2 мости: Перший Босфорський міст та Міст Султана Мехмета. Наразі будується залізничний тунель Мармарай 13.7 км завдовжки, з них 1400 м під протокою на глибині 55 м, проект має бути завершено в 2012 році.

Мармурове море -- це внутрішнє море, що сполучає Чорне море з Егейським, відділяючи таким чином азійську частину Туреччини від європейської. Протока Босфор сполучає його з Чорним морем, а протока Дарданелли з Егейським. Босфор також поділяє Стамбул на його азійську та європейську сторони. Море має площу 11.350 км² і глибину до 1355 м.

Солоність моря у середньому складає близько 22‰, що трохи більше ніж у Чорного моря, але складає лише дві третини від солоності океанів. Проте, придонні води набагато солоніші з середньою солоністю близько 38‰ -- як у Середземного моря. Ця високощільна солона вода, як і у Чорному морі, не просувається до поверхні. Води з річок Гранікусу, Сусурлуку, Біги і Гьонену також знижують солоність моря, хоча й меншою мірою ніж річки Чорного моря. Майже всі ці річки витікають з Анатолії.

Протока Дарданемли -- протока між європейським півостровом Галліполі та півостровом Мала Азія у Туреччині.

Протока з'єднує Егейське та Мармурове моря. Довжина 120,5 км, ширина становить від 1,3 до 18,5 км. Глибина до 53--106 м. Порти -- Геліболу, Чанаккале (Туреччина). Береги складені пісковиками, вапняками, покриті мізерною рослинністю. Водообмін через Дарданели визначається різницею щільності води прилеглих морів. Поверхнева течія, направлена із північного заходу на південний схід, несе з Мармурового моря розпріснені, менш щільні води (солоність 25,5--29,0‰, густина 1,018). Швидкість 2--6 км/год. Глибинна течія слідує з південного сходу на північний захід, несе з моря Егейського солону (до 38,5 ‰) і щільну (1,028--1,029) воду.

Егейське момре -- напівзамкнене море в басейні Середземного моря, між півостровами Балканським і Малой Азією і островом Крит. Площа 191 тисяча км?.

Омиває береги Греції і Туреччини. На північному сході через протоку Дарданелли з'єднується з Мармуровим морем і далі -- через протоку Босфор з Чорним морем, на півдні -- через декілька проток між островами -- з Середземним морем. Багато островів (Північні і Південні Споради, Кіклади та інші).

Егейське море утворилося в результаті занурення в кінці пліоцену і в плейстоцені суші (Егєїди), залишками якої є численні острови (у зв'язку з цим море Егейськоє раніше називалося морем Архіпелагу).

Переважають глибини від 200 до 1000 м (найбільша 2 529 м на півдні). Течії в західній частині моря направлені на південь, в східній -- на північ; їх швидкість до 0,5--1 км/ч. Температура води на поверхні взимку 11--15°С, влітку 22--25 °С. На глибині більше 350 м температура води не змінюється протягом всього року (12--13 °C). Солоність 37,0--39,0‰. Припливи півдобові, їх величина від 30 до 60 см.

Головні порти: Пірей, Салоніки (Греція), Ізмір (Туреччина).

Порт призначення-Елефсис

Елефсис - основний нафтовий порт Греції і пункт базування (ПБ) ВМС на північному березі затоки Сароникос Егейського моря.ПБ забезпечує базування кораблів до есмінців включно.Довжина причального фронту більше 4 км з глибиною 9-12,2 м.Сумарний оборот морських вантажоперевезень порту Елефсісстановить понад 14,8 млн. т. [5]

2. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ТИПІВ СУДЕН ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ НА ЛІНІЇ, ЇХ ТЕХНІКО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Однопалубний суховантажний теплохід типу «Орель» використовується для перевезення генеральних і навалочних вантажів,включаючи зернові,а також лісних вантажів та контейнерів,між портами р. Дніпро та Чорноморського, Середземноморського,Дунайського басейнів.

Однопалубний суховантажний теплохід типу “Волго-Балт” використовується для перевезення генеральних і навалочних вантажів, включаючи зернові, а також лісних вантажів ти контейнерів, між портами р. Дніпро та Чорноморською, Середземноморського, Дунайського басейнів.

Однопалубний суховантажний теплохід типу “Дніпро” використовується для перевезення генеральних і навалочних вантажів, включаючи зернові, а також лісних вантажів та контейнерів, між портами р. Дніпро та Чорноморського, Середземноморського, Дунайського басейнів.

Таблиця 1. Основні техніко-економічні характеристики суден

Типи суден, номера проектів	Орель,1743,1	Волго-Балт, 2-95	Дніпро, 92040
Клас Регістру	*M-SP/ice30/А	*M-SP/ice40	*M-SP/ice/A/L3
Вантажопідйомність, тонн	2600	3000	3000
Дедвейт, тонн	2749	3149	3152
Потужність, кВт	2х515	2х515	2х515
Довжина, м	108,40	113,88	115,90
Ширина, м	15,00	13,23	13,41
Висота від ОП, м	15,60	13,42	16,40
Висота борту, м	5,0	5,5	6,0
Осадка у вантажу, м	3,06	3,62	4,00
Осадка порожнем, м	2,25	2,55	2,61
Витрата палива на ходу, тонн/добу	5,71	5,90	6,00
Швидкість у вантажу, км/год	17,96	17,04	17,04
Швидкість порожнем, км/год	21,56	20,45	20,45
Коефіцієнт вертикальної проникності	0,84	0,89	0,68
Тип судна за коефіцієнтом вертикальної проникності	2	2	2
Балансова вартість судна на 01.01 поточного року, у.о.	2310000	1730000	1830000

флот судно перевезення вантаж

3. ВИЗНАЧЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ ПОТРЕБИ У ФЛОТІ

При визначенні потреби у флоті послідовно розраховуються:

§ тривалість кругових рейсів по типах суден;

§ розмір суднових потоків;

§ частота відправлення суден;

§ робоча потреба у флоті;

§ експлуатаційна потреба у флоті.

3.1 Розрахунок тривалості кругових рейсів по типах суден

Круговим рейсом вантажного судна називається сукупність операцій, що виконуються судном між двома послідовними подачами його під завантаження у тому самому пункті.

Тривалість кругового рейсу можна розрахувати за формулою:

де

- тривалість кругового рейсу, діб;

- час навантаження, діб;

- час розвантаження, діб;

- ходовий час судна з вантажем, діб;

- ходовий час судна порожнем, діб;

- час технічних і технологічних операцій у порту (до і після навантаження та до і після розвантаження), діб, = 0,3 / 0,5 діб;

- час затримок у шляху, діб;

- кількість шлюзів від порту відправлення до порту призначення, одиниць;

- час шлюзування судна, діб, у Дніпровському басейні за нормативами приймається 0,06 діб на один шлюз.

Час навантаження (розвантаження) розраховується за формулою:

де

- експлуатаційне завантаження судна, тонн;

- судно-годинна норма навантаження (розвантаження) судна, тонн/год (таблиця 2).

Таблиця 2

Судно-годинна норма навантаження (розвантаження) судна

Типи суден, номера проектів	, тонн/год	, тонн/год
Орель,1743.1	54	49
Волго-Балт, 2-95	54	49
Дніпро, 92040	54	49

Експлуатаційне завантаження судна розраховується за формулою:

,

де - коефіцієнт використання вантажопідйомності судна, = 1,0;

- регістрова вантажопідйомність судна, тонн (таблиця 1).

Ходовий час судна з вантажем (порожнем) розраховується окремо для річкових і морських ділянок шляху:

* для річкових ділянок розраховується за формулою:

,

де - протяжність річкової ділянки шляху, км (таблиця 2);

0,6 - коефіцієнт, що коригує технічну швидкість судна до шляхової;

- швидкість ходу судна з вантажем (порожнем) у спокійній воді, км/год (таблиця 1);

- втрати (збільшення) швидкості у залежності від напрямку перевезення (нагору, униз), км/добу (таблиця 3);

Таблиця 3. Втрати (приріст) швидкості на річкових ділянках

Річкові ділянки шляху	Втрати (приріст) швидкості на ділянках, км/добу	Довжина ділянки, км
Херсон - Каховка	40	74
Каховка - Запоріжжя	20	205
Запоріжжя-Дніпропетровськ	20	86

* для морських ділянок розраховується за формулою:

,

де - протяжність морської ділянки шляху, км.

Час затримок у шляху за статистичними даними приймається рівним 30% ходового часу судна, тобто:

.

Розрахунки:

За формулами (1) - (6) розраховуємо:

“Орель”

Q_e= 1,0 * 2600 = 2600 (т)

t_н = 2600/(24*54) = 2,0 (діб)

t_р = 900/(24* 21) = 2,2(діб)

· Для річкових ділянок

t_хв = 365/(0,6*24*17,96 +80) = 0,9 (діб)

t_хп = 365/(0,6*24*21,56-80) = 2,0 (діб)

· Для морських ділянок:

t_хв = 1739/(24*17,96) = 4,0 (діб)

t_хп = 1739/(24*21,56) = 3,4 (діб)

Ходовий час на всій протяжності рейсу

Час затримок у шляху

t_зп = 0,3*(4,9+5,4) = 3,1(діб)

Тривалість кругового рейсу

t_кр.р = 2,0+ 2,2 + 4,9 + 5,4 + 4*0,6 + 3,1+ 2*2*0,06 = 20,24 (діб)

“Волго-Балт”

Q_e= 1,0* 3000 = 3000 (т)

t_н = 3000/(24*54) = 2,3(діб)

t_р = 3000/(24* 30) = 2,6(діб

· Для річкових ділянок

t_хв = 365/(0,6*24*17,04 +80) = 1,2(діб)

t_хп = 365/(0,6*24*20,45 - 80) = 2,2 (діб)

· Для морських ділянок:

t_хв = 1739/(24*17,04) = 4,3 (діб)

t_хп = 1739/(24*20,45) = 3,5 (діб)

Ходовий час на всій протяжності рейсу

Час затримок у шляху

t_зп = 0,3*(5,5+5,7) = 3,36(діб)

Тривалість кругового рейсу

t_кр.р = 2,3+ 2,6 + 5,5+ 5,7 + 4*0,6 + 3,36+ 2*2 *0,06 = 22,1 (діб)

“Дніпро”

Q_e= 1,0* 3000 = 3000 (т)

t_н = 3000/(24*54) = 2,3(діб)

t_р = 3000/(24* 30) = 2,6(діб

· Для річкових ділянок

t_хв = 365/(0,6*24*17,04 +80) = 1,2(діб)

t_хп = 365/(0,6*24*20,45 - 80) = 2,2 (діб)

· Для морських ділянок:

t_хв = 1739/(24*17,04) = 4,3 (діб)

t_хп = 1739/(24*20,45) = 3,5 (діб)

Ходовий час на всій протяжності рейсу

Час затримок у шляху

t_зп = 0,3*(5,5+5,7) = 3,36(діб)

Тривалість кругового рейсу

t_кр.р = 2,3+ 2,6 + 5,5+ 5,7 + 4*0,6 + 3,36+ 2*2 *0,06 = 22,1 (діб)

3.2 Розрахунок розмірів суднових потоків

Розмір суднового потоку (суднопотік) - число відправлень суден із вантажем, що необхідно зробити, щоб освоїти весь об'єм перевезень, одиниць (округляється до цілих у більшу сторону), розраховується за формулою:

,

де - суднопотік за навігацію, одиниць;

- навігаційний об'єм перевезень, тонн;

- експлуатаційне завантаження судна, тонн.

Розрахунки:

За формулою (7) розраховуємо:

“Орель

m = 225000/2600=86(од.)

“Волго-Балт”

m = 225000/3000 = 75 (од.)

“Дніпро”

m = 225000/3000 = 75 (од.)

3.3 Розрахунок частот відправлення суден

Частота відправлення (середня за період) - число відправлень суден із пункту навантаження в одну добу, одиниць/добу, розраховується за формулою:

,

де - частота відправлення, од/добу;

- період відправлення суден на лінії, діб.

Період відправлення суден на лінії розраховується за формулою:

,

- навігаційний період, діб, Т_е = 230 діб (для річкової ділянки шляху);

- період з моменту введення судна у експлуатацію після зимового відстою до моменту подачі його під перше завантаження, діб, = 0;

- період з моменту закінчення останнього розвантаження до моменту постановки судна на зимовий відстій, діб, приймаємо рівним тривалості порожнього рейсу від пункту розвантаження до пункту навантаження;

- тривалість вантажного рейсу від пункту навантаження де пункту розвантаження, діб.

Розрахунки:

За формулами (8) - (9) розраховуємо:

“Орель ”

Т _відп = 230 -20,24= 209,76 (діб)

r =86/209,76= 0,41(од/добу)

“Волго-Балт”

Т _відп = 230 - 22,1 = 207,9 (діб)

r = 75/207,9 =0,36 (од/добу)

“Дніпро”

Т _відп = 230 - 22,1 = 207,9 (діб)

r = 75/207,9 =0,36 (од/добу)

3.4 Розрахунок експлуатаційної потреби у флоті

Робоча потреба у флоті - розрахункове число суден, що необхідно утримувати у експлуатації для освоєння всього об'єму перевезення, одиниць суден, розраховується за формулою:

,

де - робоча потреба у флоті для перевезення заданого об'єму вантажу за навігаційний період, одиниць суден;

- тривалість кругового рейсу, діб.

Проте на практиці здійснюються додаткові витрати флоту на нетранспортні операції, тому визначається експлуатаційна потреба у флоті (округляється до цілих у більшу сторону), що розраховується за формулою:

,

де - експлуатаційна потреба у флоті, одиниць суден;

- коефіцієнт, що враховує додаткові витрати флоту на нетранспортні операції, що не ввійшли у круговий рейс, = 0,05.

Розрахунки:

За формулами (10) - (11) розраховуємо:

“Орель ”

Ф_р = 0,41*20,24= 8,3 (од. суден)

Ф_е =(1 + 0,05)*8,3 = 8,715(од.суден) ? 9(од.суден)

“Волго-Балт”

Ф_р = 0,36*22,1 = 7,96 (од. суден)

Ф_е =(1 + 0,05)*7,96 = 8,35 (од.суден) ? 8 (од.суден)

“Дніпро”

Ф_р = 0,36*22,1 = 7,96 (од. суден)

Ф_е =(1 + 0,05)*7,96 = 8,35 (од.суден) ? 8 (од.суден)

4. ВИЗНАЧЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ВИТРАТ ПО СУДНАХ

Сумарні експлуатаційні витрати по лінії встановлюються у цілому за експлуатаційний період для кожного типу судна. Планування експлуатаційних витрат має важливе значення, оскільки вони складають вихідну базу для розрахунку собівартості перевезень. У залежності від засобу включення різноманітних витрат у собівартість вони підрозділяються на прямі витрати і витрати, що розподіляються.

Прямі витрати пов'язані з безпосереднім виконанням певного виду транспортної роботи, піддаються урахуванню і можуть бути розраховані для даного судна. Вони цілком включаються у собівартість експлуатації певного типу судна.

Витрати, що розподіляються, є загальними для компанії, тому що вони одночасно пов'язані з виконанням декількох видів транспортної діяльності і включаються у собівартість експлуатації певного типу судна тільки після попереднього їхнього розподілу у прийнятому порядку між видами транспортної діяльності.

Прямі витрати по утриманню судна у експлуатації складаються з таких статей:

1. Заробітна плата екіпажу судна у навігаційний період:

s заробітна плата, що виплачується всім членам екіпажу у навігаційний період за посадовими окладами;

s надбавки, доплати до посадових окладів, премії;

s оплата щорічних і додаткових відпусток відповідно до чинного законодавства;

s оплата за роботу у вихідні, святкові дні і понаднормовий час відповідно до чинного законодавства.

2. Нарахування на заробітну плату - обов'язкові відрахування за встановленими законодавством нормами на державне соціальне страхування, у пенсійний фонд, відрахування у фонд зайнятості населення.

3. Вартість раціону безкоштовного харчування - вартість раціону безкоштовного харчування членів екіпажу судна за час перебування їх у експлуатації відповідно до чинного положення.

4. Паливо і мастильні матеріали - витрати на усі види палива і мастила при русі і стоянці суден, включаючи витрати по буксируванню суден, на господарські потреби тощо.

5. Амортизація основних фондів - амортизаційні відрахування від балансової вартості судна відповідно до чинних норм.

6. Ремонтний фонд - відрахування на усі види ремонтів у встановленому розмірі.

7. Навігаційні матеріали і знос малоцінних і предметів, що швидко зношуються - витрати на усі види матеріалів, що витрачаються за навігаційний період, і сума зносу інструментів, інвентарю, устаткування, що відноситься до малоцінних і предметів, що швидко зношуються.

8. Зимовий відстій:

s заробітна плата робітників, зайнятих на зимовому відстої;

s нарахування на заробітну плату;

s інші витрати, пов'язані з зимовим відстоєм.

9. Інші витрати:

s платежі з обов'язкового страхування майна підприємств, а також страхування окремих категорій робітників;

s оплата відсотків за короткострокові кредити банків;

s витрати на відрядження;

s інші витрати, що входять до складу собівартості продукції, але не відносяться до раніше перерахованих статей витрат.

До складу витрат, що розподіляються, по утриманню судна у експлуатації входять:

витрати по утриманню службово-допоміжного флоту;

витрати по утриманню цехів технічної експлуатації флоту;

витрати по утриманню зв'язку;

витрати по утриманню апарату управління;

загальні експлуатаційні витрати.

4.1 Розрахунок експлуатаційних витрат по судну без урахування валютних витрат за навігацію

Розрахунок експлуатаційних витрат по судну (без урахування валютних витрат) здійснюється за формулою:

,

де - експлуатаційні витрати по судну (без урахування валютних витрат), грн;

- прямі витрати на перевезення вантажу, грн;

- витрати на перевезення вантажу, що розподіляються, грн.

Прямі витрати на перевезення вантажу розраховуються за формулою:

,

де - витрати по оплаті праці екіпажу судна, грн;

- нарахування на зарплату, грн;

- витрати на раціон безкоштовного харчування, грн;

- витрати по паливу, грн;

- витрати по мастильних матеріалах, грн;

- амортизаційні відрахування, грн;

- ремонтний фонд, грн;

- витрати на навігаційні матеріали і знос малоцінних предметів, що швидко зношуються, грн;

- витрати по зимовому відстою, грн;

- інші витрати, грн.

Витрати по оплаті праці екіпажу судна розраховуються за формулою:

,

де - місячний фонд посадових окладів, грн, встановлюється за штатним розкладом суден (таблиця 4);

30,6 - середнє число днів у місяці, діб;

- коефіцієнт, що враховує надбавки до основної заробітної плати, = 0,15;

- навігаційний період, діб.

Таблиця 4 - Штатні розклади за типами суден

№ п/п	Назви посад	Кількість чоловік	Місячний посадовий оклад, грн.	Місячний фонд зарплати по судну, грн.	Валютні виплати членам екіпажу у добу, у.о.
1	2	3	4	5	6
Орель
1	Капітан	1	350,0	350,0	14,0
2	Ст. пом. капітану	1	280,0	280,0	13,0
3	ІІ пом.капітану	1	250,0	250,0	11,0
4	ІІІ пом. капітану	1	235,0	235,0	10,0
5	Старший механік	1	280,0	280,0	13,0
6	ІІ механік	1	265,0	265,0	12,0
7	ІІІ механік	1	235,0	235,0	10,0
8	ІІ лектромеханік	1	210,0	210,0	8,0
9	Нач. радіостанції при техн.обсл. РНП	1	230,0	230,0	9,0
10	Боцман	1	200,0	200,0	7,0
11	Старший моторист-матрос 1 кл.	1	205,0	205,0	8,0
11	Моторист І кл. - матрос І кл.	2	200,0	400,0	2х7,0
12	Повар ІІ категорії - стюард	1	210,0	210,0	8,0
	Всього:	14	3150	3350,0	137,0
Волго-Балт, 2-95
1	Капітан	1	350,0	350,0	14,0
2	Ст. пом. капітану	1	280,0	280,0	13,0
3	ІІ пом.капітану	1	250,0	250,0	12,0
4	ІІІ пом. капітану	1	235,0	235,0	11,0
5	Старший механік	1	280,0	280,0	13,0
6	ІІ механік	1	265,0	265,0	12,0
7	ІІІ механік	1	235,0	235,0	11,0
8	Електромеханік	1	230,0	230,0	11,0
9	Нач. радіостанції при техн.обсл. РНП	1	230,0	230,0	11,0
10	Боцман	1	200,0	200,0	9,0
11	Моторист І кл. - матрос І кл.	4	200,0	800,0	4х9,0
12	Повар ІІ категорії - стюард	1	210,0	210,0	10,0
	Всього:	15	2965	3565,0	163,0
Дніпро, 92-040
1	Капітан	1	350,0	350,0	12,0
2	Ст. пом. капітану	1	280,0	280,0	11,0
3	ІІ пом.капітану	1	250,0	250,0	11,0
4	ІІІ пом. капітану	1	235,0	235,0	10,0
5	Старший механік	1	280,0	280,0	11,0
6	ІІ механік	1	265,0	265,0	10,0
7	ІІІ механік	1	235,0	235,0	10,0
8	ІІ електромеханік	1	235,0	235,0	9,0
9	Нач. радіостанції при техн.обсл. РНП	1	230,0	230,0	10,0
10	Боцман	1	200,0	200,0	10,0
11	Ст. моторист - матрос І кл.	1	205,0	205,0	11,0
12	Моторист І кл. - матрос І кл.	2	200,0	400,0	2х12,0
13	Повар ІІ категорії - стюард	1	210,0	210,0	10,0
	Всього:	14	3175	3375,0	149,0

Нарахування на зарплату розраховуються за формулою:

,

Витрати на раціон безкоштовного харчування розраховуються за формулою:

,

де - чисельність екіпажу, чоловік (таблиця 4);

- норма раціону безкоштовного харчування на одного члена екіпажу за добу на період перебування судна на території України, грн/добу, = 6 грн/добу;

- період перебування судна у водах України за весь період навігації, діб.

Період перебування судна у водах України за весь період навігації розраховується за формулою:

,

де - період перебування судна у водах України за круговий рейс, діб.

Період перебування судна у водах України за круговий рейс розраховується за формулою:

,

де - ходовий час судна з вантажем у водах України, діб;

- ходовий час судна порожнем у водах України, діб;

- час затримок у шляху у водах України, діб.

Час затримок у шляху у водах України розраховується за формулою:

,

Витрати по паливу розраховуються за формулою:

,

де - норма витрати палива на ходу, тонн/добу;

- час ходу судна за весь період навігації, діб;

- ціна палива, грн/т, = 1200 грн/тонну;

- норма витрати палива на стоянці, тонн/добу;

- час стоянки судна за весь період навігації, діб.

Час ходу судна за весь період навігації розраховується за формулою:

,

Норма витрати палива на стоянці розраховується за формулою:

,

Час стоянки судна за весь період навігації розраховується за формулою:

,

Витрати по мастильних матеріалах розраховуються за формулою:

,

де - норма витрати мастильних матеріалів на ходу, тонн/добу;

- ціна мастильних матеріалів, грн/т, = 3000 грн/тонну;

- норма витрати мастильних матеріалів на стоянці, тонн/добу.

Норма витрати мастильних матеріалів на ходу розраховується за формулою:

,

Норма витрати мастильних матеріалів на стоянці розраховується за формулою:

,

Амортизаційні відрахування встановлюютьсяу відсотках до балансової вартості судна (5 %), грн:

,

де - балансова вартість судна, умовних одиниць (таблиця 1);

- курс умовної одиниці до гривні, = 6 грн.

Ремонтний фонд встановлюється у відсотках до балансової вартості судна (2,1 %), грн:

,

Витрати на навігаційні матеріали і знос малоцінних предметів, що швидко зношуються, встановлюються у відсотках до балансової вартості судна (2 %), грн:

,

Витрати по зимовому відстою розраховуються за формулою:

,

де - місячний фонд посадових окладів, грн, встановлюється за штатним розкладом суден (таблиця 4);

- чисельність робітників, зайнятих на зимовому відстої, чоловік,

= / 3;

- відношення середньої заробітної плати одного робітника на зимовому відстої до середнього посадового окладу, = 1,25;

- період зимового відстою, діб, = 135 діб;

- коефіцієнт, що враховує інші витрати по зимовому відстою, =1,11;

- коефіцієнт, що враховує нарахування на зарплату, = 1,375.

Інші витрати розраховуються за формулою:

,

Витрати на перевезення вантажу, що розподіляються, розраховуються за формулою:

,

Розрахунки:

За формулами (12) - (32) розраховуємо:

“Орель ”

В_зп = (3150/30,6)*(1 + 0,15)*230 = 24860,3 (грн)

В_н.зп = 0,375*24860,3= 9322,6 (грн)

t_з.ш.у. =0,3*(2,2+1,2) = 1,02(діб)

t_{укр.кр.р.} = 0,2 + 2*0,4 + 2,2+1,2+ 1,02 +2*2*0,06 = 5,06(діб)

Т_{укр.нав.} = (5,06 *230)/20,24 = 57,5(діб)

В_рбх = 14*6*57,5=4830 (грн)

t_х.нав. = (4,9+5,4)*230/20,24 = 117,0 (діб)

N_п.ст. = 0,7*5,71 = 3,997(т/добу)

t_ст..нав = 230 -117 = 113(діб)

В_п =5,71*117*1200+3,997*113*1200=1343677,2(грн)

N_мм.х = 0,1*5,71 = 0,571 (т/добу)

N_мм.ст. = 0,01*3,997= 0,03997 (т/добу)

В_мм = 0,571*117 *3000 + 0,03997*113*3000 =213970,8 (грн)

В_ам = 0,05*2310000*6 = 693000 (грн)

В_рем. = 0,021*2310000*6 = 2910600 (грн)

В_мшп = 0,02*2310000*6 = 277200 (грн)

В_зв = (3150/30,6)*(4,6/14)*1,25*135*1,11*1,375 = 10 335,9(грн)

В_ін = 0,098*(24860,3+ 9322,6) = 3349,9 (грн)

В_прям = 24860,3 +9322,6 +4830 +213970,8 +693000 +2910600 +277200 +10 335,9 +3349,9 +1343677,2 =5491146,7(грн)

В_розп. = 0,11*5491146,7 = 604026,13 (грн)

В_е.грн. =5491146,7+604026,13 = 6095172,8(грн)

“Волго-Балт”

В_зп = (2965/30,6)*(1 + 0,15)*230 = 25629 (грн)

В_н.зп = 0,375*25629 = 9611(грн)

t_з.ш.у. =0,3*(1,2+1,2) = 0,72(діб)

t_{укр.кр.р.} = 2,3 + 2*0,4 +1,2+1,2 +0,72 +2*2*0,06 = 8,62(діб)

Т_{укр.нав.} = (8,62*230)/22,1= 89,7 (діб)

В_рбх = 15*6*89,7 = 5373 (грн)

t_х.нав. = (5,5+75,7)*230/22,1 = 116,6(діб)

N_п.ст. = 0,7*5,90 = 4,13 (т/добу)

t_ст..нав = 230 - 116,6 = 113,4 (діб)

В_п = 5,90*128 *1200 + 4,13*113,4*1200 = 1468250,4 (грн)

N_мм.х = 0,1*5,90 = 0,59 (т/добу)

N_мм.ст. = 0,01*4,13 = 0,0413 (т/добу)

В_мм = 0,59*128 *3000 + 0,0413*113,4 *3000 =240610,3 (грн)

В_ам = 0,05*1730000*6 = 519000 (грн)

В_рем. = 0,021*1730000*6 = 217980 (грн)

В_мшп = 0,02*1730000*6 = 207600 (грн)

В_зв =( 2965/30.6)*(5/15)*1.25*135*1.11*1.375= 8319(грн.)

В_ін = 0,098*(25629 + 9611) = 3454 (грн)

В_прям = 25629 + 9611 +5373 +1468250,4 +240610,3 + 519000 + 217980 + 207600 + 8319+ 3454 = 2705826,7 (грн)

В_розп. = 0,11*2705826,7 =297640,93 (грн)

В_е.грн. =2705826,7 +297640,93 =3003467,6 (грн)

“Дніпро”

В_зп = (3175/30,6)*(1 + 0,15)*230 = 27444 (грн)

В_н.зп = 0,375*27444 = 10291,5 (грн)

t_з.ш.у. =t_з.ш.у. =0,3*(1,2+2,2) = 1,02(діб)

t_{укр.кр.р.} = 2,3 + 2*0,4 +1,2+2,2 +1,02 +2*2*0,06 = 7,76(діб)

Т_{укр.нав.} = (7,76*230)/22,1= 80,8 (діб)

В_рбх = 14*6*80,8 = 6783,9(грн)

t_х.нав. =(5,5+5,7)*230/22,1= 116,6 (діб)

N_п.ст. = 0,7*6,00 = 4,2 (т/добу)

t_ст..нав = 230 - 116,6 = 113,4(діб)

В_п = 6*116,6 *1200 + 4,2*113,4*1200 = 1411056 (грн)

N_мм.х = 0,1*6,00 = 0,6 (т/добу)

N_мм.ст. = 0,01*4,2 = 0,042 (т/добу)

В_мм = 0,6*116,6 *3000 + 0,042*113,4*3000 = 224168,4(грн)

В_ам = 0,05*1830000*6 = 549000 (грн)

В_рем. = 0,021*1830000*6 = 230580 (грн)

В_мшп = 0,02*1830000*6 = 219600 (грн)

В_зв =(3175/30.6)*(4,7/14)*1.25*135*1.11*1.375=8989(грн.)

В_ін = 0,098*(27444+ 10291,5) = 3698 (грн)

В_прям = 27444+ 10291,5 +6783,9+1411056+224168,4+549000+ 230580 + 219600 + 8989 + 3698 = 2691610,8(грн)

В_розп. = 0,11*2691610,8=296077,2 (грн)

В_е.грн. =2691610,8+296077,2= 2987688(грн)

4.2 Розрахунок експлуатаційних витрат по судну у валюті за навігацію

Експлуатаційні витрати по судну у валюті, умовних одиниць, розраховуються за формулою:

,

де - експлуатаційні витрати по судну у валюті, умовних одиниць;

- валютні виплати членам екіпажу за час перебування судна за межами України, умовних одиниць;

- раціон безкоштовного харчування за час перебування судна за межами України, умовних одиниць;

- культурний фонд за час перебування судна за межами України, умовних одиниць.

Валютні виплати членам екіпажу за час перебування судна за межами України розраховуються за формулою:

,

де - сума валютних виплат членам екіпажу за час перебування судна за межами України, умовних одиниць (таблиця 4);

- період перебування судна за межами України за весь період навігації, діб.

Період перебування судна за межами України за весь період навігації розраховується за формулою:

,

Раціон безкоштовного харчування за час перебування судна за межами України розраховуються за формулою:

,

де - чисельність екіпажу, чоловік (таблиця 4);

- норма раціону безкоштовного харчування на одного члена екіпажу за добу на період перебування судна за межами України, умовних одиниць /добу, = 4 умовні одиниці /добу.

Культурний фонд за час перебування судна за межами України розраховується за формулою:

,

де - норматив виплат у культурний фонд на одного члена екіпажу за добу на період перебування судна за межами України, умовних одиниць/добу, = 0,10 умовних одиниць /добу.

Розрахунки:

За формулами (33) - (37) розраховуємо:

“Орель ”

Т_з.м.нав = 230 - 57,5 =172,5 (діб)

В_вв = 137*172,5 =23632,5 (у.о.)

В_рбх.з. = 14*4*172,5 = 9660 (у.о.)

В_к.ф.з. = 14*0,10*172,5=241,5(у.о.)

В_е.вал. =23632,5 + 9660+241,5=33534 (у.о.)

“Волго-Балт”

Т_з.г.нав = 230 - 89,7 = 140,3 (діб)

В_вв = 163*140,3= 22868,9 (у.о.)

В_рбх.з. = 15*4*140,3 = 8418 (у.о.)

В_к.ф.з. = 15*0,10*140,3 = 210,5 (у.о.)

В_е.вал. = 22868,9 +8418 +210,5=31497,4(у.о.)

“Дніпро”

Т_з.г.нав = 230 - 80,8 =149,2 (діб)

В_вв = 149*149,2 =22230,8 (у.о.)

В_рбх.з. = 14*4*149,2 = 8355,2(у.о.)

В_к.ф.з. = 14*0,10*149,2 =208,88 (у.о.)

В_е.вал. = 22230,8 +8355,2+208,88=30794,88(у.о.)

4.3 Портові збори

У складі експлуатаційних витрат по судах за навігацію, необхідно врахувати також портові збори, збори і плати за послуги, надані судам у портах України, і плати за проходження проток, каналів, шлюзів.

В Україні перелік і розмір портових зборів затверджуються Кабінетом Міністрів України, відповідно до Положення про портові збори, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1996 р., у портах України стягуються такі портові збори:

*Корабельний збір

Нарахування корабельного збору здійснюється за кожний вхід у порт і вихід із нього за диференційованими ставками за 1 куб. метр умовного об'єму судна (далі об'єму), що дорівнює добутку довжини, ширини і висоти борта судна.

*Канальний збір

Нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за диференційованими ставками за 1 куб. метр об'єму судна.

*Маяковий збір

Нарахування маякового збору здійснюється під час кожного заходу судна у порт за диференційованими ставками за 1 куб. метр об'єму судна.

*Причальний збір

Причальний збір стягується із суден, що знаходяться біля причалу за диференційованими ставками за 1 куб. метр об'єму судна.

*Якірний збір

Якірний збір стягується за добовими диференційованими ставками за 1 куб. метр об'єму судна за фактичний час стоянки.

*Адміністративний збір

Адміністративний збір нараховується під час кожного заходу у порт за диференційованими ставками за 1 куб. метр об'єму судна.

*Санітарний збір

Санітарний збір стягується за 1 куб. метр об'єму судна за диференційованими ставками.

Стягування санітарного збору передбачає:

- обов'язкове прийняття портом із судна усіх видів забруднення за весь період стоянки у порту, а також виконання самостійно і за свій рахунок операцій, пов'язаних із прийомом забруднення;

- обов'язкову здачу судном у порту всіх наявних на борту видів забруднення з метою запобігання їхнього скидання у море.

В Україні перелік і розмір зборів і плат за послуги, надані суднам у портах України, затверджуються Міністерством транспорту України. Відповідно до Наказу Міністерства транспорту України від 27.06.1996 р. №214 стягуються такі збори і плати за послуги, надані судам у портах України:

*Лоцманський збір

Містить у собі плату за плавучі спорудження, що використовуються для доставки лоцмана на судно, що входить у порт, або зняття лоцмана із судна, що виходить із порту, стягується з об'єму судна у кубометрах за диференційованими ставками.

*Збір за користування послугами служби регулювання руху суден

Збір за послуги Постів регулювання руху суден, обладнаних береговими радіолокаційними системами, стягується за диференційованими ставками за 1 кубометр об'єму судна при кожному вході у порт і виході з порту.

*Швартовий збір

Швартовий збір стягується при швартуванні, відшвартуванні, перетяжці і перешвартуванні суден за диференційованими ставками у залежності від об'єму судна у кубометрах.

*Плата за роботу буксирів при швартових операціях Комплексна оплата роботи всіх буксирів при швартуванні, відшвартуванні і перестановці стягується за диференційованими ставками за кубометр/операцію

*Плата за комплексне обслуговування ліхтерів

За обслуговування ліхтера портом із моменту прийняття його від ліхтеровоза до моменту здачі ліхтеровоза, включаючи послуги, надані черговим екіпажем, стягуються плати за диференційованими ставками за ліхтерозахід.

*Плати за агентські послуги

За агентування суден, що заходять у порти України для навантаження і (або) розвантаження наливних, навалочних або насипних, а також генеральних, лісових і змішаних вантажів, плати за агентські послуги стягуються за диференційованими ставками за суднозахід.

* Супервайзерська винагорода

Супервайзерська винагорода суден у порту здійснюється за фактично зроблені послуги за диференційованими акордними ставками у залежності від об'єму судна у кубометрах.

Сумарні експлуатаційні витрати по кожному типу суден, що використовуються на лінії, за весь період навігації, грн, визначаються за формулою:

,

де - сумарні експлуатаційні витрати по кожному типу суден, що використовуються на лінії за весь період навігації, грн.

- експлуатаційні витрати по судну (без урахування валютних витрат), грн;

- експлуатаційні витрати по судну у валюті, умовних одиниць;

- курс умовної одиниці до гривні, = 6 грн;

- експлуатаційна потреба у флоті, одиниць;

- сума портових зборів, плат за проходження проток, каналів, шлюзів за круговий рейс, грн;

- число відправлень суден із вантажем, що необхідно зробити, щоб освоїти весь об'єм перевезень (кількість рейсів), одиниць.

Сума портових зборів, плат за проходження проток, каналів, шлюзів за круговий рейс розраховується за формулою:

,

де - портові збори, збори та плати за послуги, що надаються суднам у кожному порті України, умовних одиниць (таблиця 5);

- портові збори, збори та плати за послуги, що надаються суднам у кожному порті за межами України, умовних одиниць (таблиця 5);

- кількість проток від порту відправлення до порту призначення, одиниць;

- плата за проходження кожної протоки, умовних одиниць, = 500 умовних одиниць;

- кількість шлюзів від порту відправлення до порту призначення, одиниць;

- плата за проходження кожного шлюзу, умовних одиниць, =100 умовних одиниць;

- кількість каналів від порту відправлення до порту призначення, одиниць;

- плата за проходження кожного каналу, умовних одиниць, = 400 умовних одиниць;

- курс умовної одиниці до гривні, = 6 грн.

Таблиця 5. Портові збори, збори і плати за послуги, що надаються суднам у порту

Типи суден, номера проектів	Портові збори, збори і плати за послуги, що надаються суднам в одному порту, у.о.
	На Україні	За межами України
Орель,1743,1	2150	3725
Волго-Балт, 2-95	2155	3705
Дніпро, 92040	2225	3825

Розрахунки:

За формулами (38) - (39) розраховуємо:

“Орель ”

?З_б = (2150 + 3725 + 2*2*500 + 2*2*100)*6 = 59650 (грн.)

?В = (6095172,8+ 33534*6)*9 + 50160 *86 = 60981151(грн)

“Волго-Балт”

?З_б = (2155 + 3705 + 2*2*500 + 2*2*100)*6 =43560 (грн)

?В = (3003467,6 + 31497,4 *6)*8 +43560*75= 28806616(грн)

“Дніпро”

?З_б = (2225 + 3825 + 2*2*500 + 2*2*100 )*6 = 44700 (грн)

?В = (2987688+30794,88*6)*8 + 44700*75= 28732157(грн)

5. РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ

Вантажної лінії

До основних економічних показників роботи вантажної лінії відносяться:

ь сумарні експлуатаційні витрати;

ь доходи від перевезень вантажів на лінії;

ь прибуток від перевезень вантажів на лінії;

ь рентабельність перевезень.

Доходи від перевезень вантажів на лінії, грн, визначаються за формулою:

,

де Д - доходи від перевезень вантажів на лінії, грн;

- фрахтова ставка за перевезення однієї тонни вантажу на лінії, грн/т, =300 грн/т;

- навігаційний об'єм перевезень, тонн.

Прибуток від перевезень вантажів на лінії, грн, визначається за формулою:

,

де П - прибуток від перевезень вантажів на лінії, грн;

- сумарні експлуатаційні витрати по кожному типу суден, що використовуються на лінії, за весь період навігації, грн;

ПДВ - сума податку на додану вартість, грн.

Оскільки фрахтова ставка встановлюється з урахуванням податку на додану вартість, то сума податку на додану вартість визначається за формулою:

,

Чистий прибуток від перевезень вантажів на лінії,грн, визначається за формулою:

,

де ЧП - чистий прибуток від перевезень вантажів на лінії, грн;

ПП - сума податку на прибуток, грн.

Оскільки ставка податку на прибуток складає 30%, то сума податку на прибуток визначається за формулою:

ПП=0.25П,

Рентабельність перевезень, %, визначається за формулою:

Розрахунки:

За формулами (40) - (45) розраховуємо:

Для суден типу „Орель”, „Волго-Балт” та „Дніпро”.

Д = 195*225000 = 43875000(грн)

ПДВ = 0,1667*43875000 = 7313962,5(грн)

“Орель ”

П = 43875000 -60981151-7313962,5=- 24420113(грн)

“Волго-Балт”

П = 43875000 - 28806616 - 7313962,5 = 7754422 (грн)

ПП = 0,3*( 7754422) = 2326326,6(грн)

ЧП = 7754422-2326326,6= 5428095,4(грн)

R =( 5428095,4/28806616)*100% = 18,84%

“Дніпро”

П = 43875000 - 28732157- 7313962,5 = 7828881(грн)

ПП = 0,3*(7828881) = 2348664,3(грн)

ЧП = 7828881-2348664,3= 5480216,7(грн)

R = (5480216,7/28732157)*100% = 19,07%

6. ВИБІР ОПТИМАЛЬНОГО ТИПУ СУДНА ДЛЯ ЗАДАНИХ УМОВ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

Внаслідок проведеної розрахункової роботи я отримала такі результати:

· по судну “Орель ”

Прибуток складає - 24420113грн.,тобто перевезення цим судном металів чорних на лінії Дніпропетровськ - Елефсис є збитковим.

Рентабельність не визначаємо.

· по судну “Волго-Балт”

Прибуток складає 7754422 (грн.),рентабельність 18,84%

· по судну “Дніпро”

Прибуток складає: 7828881грн.,рентабельність 19,07%

Тобто, для освоєння заданого об'єму перевезення металу чорного на лінії «Дніпропетровськ -Елефсис» за критерієм максимального прибутку і рентабельності судно “Волго-Балт” являються оптимальним типом судна, оскільки прибуток складає 7828881 грн. і рентабельність 19,07%

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Зеркалов Д.В., Коба В.Г., Кушнірчук В.Г., Петров В.І., Порти України. Перевезення вантажів. Навчальний посібник - К.: Основа, 2003. - 624с.

2. Внутренние водные пути СССР. Справочник. Порочкин Е.М., Зарбаилов А.Ю., - М., “Транспорт”, 1975, 1-432.

3. Економіка підприємства. Методичні вказівки до виконання курсової роботи./ Укл.: В.Г. Коба, С.В. Симоненко, О.М. Зазірна, О.О. Карпенко. - К.: КДАВТ, 2001. - 41с.

4. Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия - М., 2001.

5. Навчальний атлас України - К., НВП “Картографія”, 1998.

Размещено на Allbest.ru