Ґрунтовий покрив сільськогосподарського підприємства

Кислотною є небажаність застосування для хімічної меліорації кислих ґрунтів солей сильних кислот, наприклад гіпсу, оскільки при його взаємодії з ґрунтом утворюється сульфатна кислота.

в) ґрунтовий розчин

Ґрунтовий розчин, за В.І. Вернадським - це найважливіша категорія природних вод, основний субстрат життя, неодмінний учасник усіх без винятку біосферних процесів.

Ґрунтовий розчин забезпечує стабільне функціонування в ґрунті розмаїтого спектра елементарних мікропроцесів і часткових реакцій, які беруть участь переміщенні речовин у реальних ландшафтах, зумовлюючи цим надзвичайно важливий еколого-біогеохімічний вплив на генезис ґрунтів і розвиток їх родючості.

Насамперед ґрунтовим розчином вважають різнофазні компоненти ґрунту, які включають ту воду, що знаходиться в ґрунті разом з розчиненими в ній мінеральними солями, органо-мінеральними та органічними сполуками, газами.

Ґрунтовим розчином ми називатимемо динамічно зрівноважений водний розчин біоорганічних, мінеральних, органо-мінеральних речовин, сформульований у реальних умовах під впливом зональних типів гідротермічного, водно-повітряного, поживного ті інших ґрунтово-екологічних режимів.

Склад ґрунтового розчину. Притаманні кожному типу ґрунту хімічні, фізико-хімічні, біологічні процеси формують неповторний склад ґрунтового розчину. Інтенсивність і спрямованість зазначених процесів значною мірою зумовлена впливом гідротермічних умов, сезонна динамічність яких спричинює відповідну динамічність складу та концентрації ґрунтового розчину протягом року, що постійно ускладнюється внаслідок господарської діяльності людини.

Концентрація ґрунтового розчину в незасолених ґрунтах коливається від десятих частин грама декілька грамів у літрі (від 5-7 до 100-150 мг.-екв/л суми аніонів і катіонів), а в засолених ґрунтах - підвищується до десятків грамів водорозчинних компонентів на літр. До складу ґрунтового розчину входять органічні, мінеральні, органо-мінеральні сполуки та розчинні гази. Найбільш дослідженими в ґрунтовому розчині є солі. Серед катіонів тут переважають H+, Ca2+, Mg2+, Na+, NH+4, K+ (в сильно кислих ґрунтах трапляються Al3+, Fe3+, в перезволожених - Mn2+, Fe2+), а серед аніонів - HCO-3, CO3-, H2PO4-, SO4-, Cl-.

Склад водної витяжки представлений в таблиці 3.8

Таблиця 3.8 Склад водної витяжки

1. Визначимо суму аніонів і катіонів у відсотках:

Аніони:

ґрунт 1: 0,60+0,79+1,30=2,66 мг.-екв/%

0,037+0,024+0,072=0,133 мг.-екв/%

ґрунт 2: 0,20+0,66+0,79+1,39=3,04 мг.-екв/%

0,001+0,004+0,029+0,067=0,137 мг.-екв/%

ґрунт 9: 0,38+0,11+0,62=1,11 мг.-екв/%

0,023+0,004+0,032=0,059 мг.-екв/%

ґрунт 10: 0,15+0,14+0,28=0,57 мг.-екв/%

0,005+0,005+0,013=0,023 мг.-екв/%

Катіони:

ґрунт 1: 1,06+0,32+1,48=2,86 мг.-екв/%

0,021+0,004+0,034=0,059 мг.-екв/%

ґрунт 2: 0,42+062+1,82=2,86 мг.-екв/%

0,008+0,007+0,042=0,057 мг.-екв/%

ґрунт 9: 0,42+1,0+0,53=1,95 мг.-екв/%

0,008+0,001+0,014=0,023 мг.-екв/%

ґрунт 10: 0,33+0,13+0,11=0,57 мг.-екв/%

0,007+0,002+0,008=0,017 мг.-екв/%

2. Визначаємо ступінь засолення за формулою: СІ/SO4 % та тип засолення з'ясовуємо відношенням іону хлору до сульфат іону згідно з таблицею 3.9 (методичних рекомендацій)

Таблиця 3.8.1 Визначення типу засолення

3. Визначаємо суму токсичних солей у відсотках, за допомогою емпіричної формули

мг.-екв/100г ґрунту.

1. мг.-екв/100г ґрунту

2. мг.-екв/100г ґрунту

9. мг.-екв/100г ґрунту

10. мг.-екв/100г ґрунту

Ступінь засолення ґрунтів за сумою токсичних солей у відсотках та втрати врожаю сільськогосподарських культур від засолених визначають за допомогою таблиці 3.10 (методичні рекомендації)

Таблиця 3.8.2

Класифікація ґрунтів за вмістом токсичних солей, % до маси ґрунту

Зміна концентрації та складу ґрунтових розчинів призводять до зміни режимів водного і мінерального живлення рослин, що не може не позначатись на їх розвитку та продуктивності.

Серед заходів боротьби із засоленням ґрунтів основними є такі: правильна організація сівозмін, правильна обробка ґрунту з метою підтримки його структури, правильний режим зрошування, раціональна організація витрачання води та запобігання її втратам - меліоративні заходи.

г) валовий (хімічний) склад

Валовий хімічний склад мінеральної частини ґрунту зазвичай виражають у вигляді відсоткового вмісту вищих оксидів елементів (передусім мікроелементи - SiO2, Fe2O3, CaO, K2O, Na2O2, P2O5). Зручність такого способу подання елементного складу полягає в можливості перевірки правильності аналізу визначенням їх суми, яка повинна наближатися до 100% (з доступним відхиленням в 1,5-2% при5% точність аналізу). Калій міститься в ґрунтах найчастіше в глинистих мінералах тонко дисперсійних фракцій, передусім у гідрослюдах, а також у складі первинних мінералів великої фракції.

Азот зосереджений головним чином у гумусі, акумулюючись у верхніх горизонтах ґрунту. Як класичний представник змінно-валентних елементів він являє собою неабияку хімічну активність, внаслідок якої в ґрунті продукується дуже багато різних N-вмісних сполук. Мінеральний азот представлений у ґрунті іонами амонію, нітратів і нітритів.

Фосфор якого в ґрунті (не ?0,1-0,2%) входить до складу життєво важливих сполук. У ґрунтах фосфор представлений органічними та мінеральними сполуками.

Хімічний склад ґрунтів представлений в таблиці 3.9

Таблиця 3.9 Хімічний склад ґрунту

Розраховуємо вміст валових форм азоту, фосфору та калію в т/га за формулою:

де З - запаси поживних елементів, т/га;

h - потужність шару ґрунту, м;

d - щільність ґрунту, г/см3;

k - вміст поживних елементів, %.

1 ґрунт:

=3.9 т/га

=3.4 т/га

=57.2 т/га

2 ґрунт:

=4.0 т/га

=3.5 т/га

=57.9 т/га

9 ґрунт:

=6.8 т/га

=5.4 т/га

=74.5 т/га

10 ґрунт:

=3.0 т/га

=2.5 т/га

=46.9 т/га

Аналізуємо забезпеченість сільськогосподарських культур рухомими формами азоту, фосфору і калію з додатка Д таблиці 8,9 (методичних рекомендацій).

Як бачимо із розрахунків забезпеченість ґрунтів рухомими формами азоту низька, він коливається в межах від 3,0 до 6,8т/га при рН?6.

Вміст фосфору в ґрунті визначаємо з таблиці 8 (методичних рекомендацій) за Чіріковим: він знаходиться в межах від 2,5 до 5,4т/га - це середня забезпеченість.

Оцінку вмісту обмінного калію за Мачигіним: його вміст коливається від 46,9 до 74,5т/га, а це значить що вміст калію дуже високий.

Сільськогосподарські культури з ґрунту виносять багато поживних речовин і цим знижують родючість ґрунту, якщо під них не вносити добрива. Під такі культури є обов'язкове внесення мінеральних і органічних добрив. Органічні добрива найбільш ефективні а на бідних гумусом ґрунтах.

В ґрунт вносять такі органічні добрива: гній, перегній, торфокомпости.

З азотних добрив на всіх ґрунтах використовують аміачну селітру, аміачну воду, сульфат амонію. Найпоширенішими фосфорними добривами є суперфосфат, фосфоритне борошно. З калійних добрив - хлористий калій, калійну сіль, сульфат калію.

На ґрунтах КСП АТ "Радсад" за даними підрахунків потрібно вносити азотні добрива, так як їх запаси дуже малі.

4. АГРОВИРОБНИЧЕ ГРУПУВАННЯ ҐРУНТІВ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІВ ГОСПОДАРСТВА ТА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИКОРИСТАННЯ

Для більш повного використання в виробництві результатів обстеження ґрунтів ґрунтові відміни об'єднувалися за близькими генетичними ознаками, агротехнічними властивостями, за ступенем проявлення негативних ознак в більш крупні агровиробничі групи.

В даному господарстві 15 ґрунтових відмін складають 13 агровиробничих груп.

Ці групи є об'єктом оцінки при бонітуванні ґрунтів, економічній та грошовій оцінках земель.

Організаційні протиерозійні заходи, що послаблюють ерозію ґрунтів без додаткових затрат або є незначними затратами, такі як врахування еродованості ґрунтів при виборі і оцінці земель під сади, ґрунтозахисне планування, прямокутне розміщення кварталів, садозахисних смуг і шляхової мережі, диференційне застосування системи догляду і інші обов'язкові для сучасних технологій вирощування промислових садів.

Критеріями застосування видів, кількості і об'ємів спеціальних протиерозійних заходів являється повне запобігання змиву і руйнування ґрунтів на тій чи іншій конкретній земельній ділянці саду.

В тих випадках, коли в результаті правильної організації території саду, його поверхня не піддається дії водної ерозії немає необхідності в використанні спеціальних протиерозійних заходів.

На схилах різної крутизни, де відбуваються ерозійні процеси, застосовують спеціальні протиерозійні заходи.

На схилах крутизною до 3° при освоєнні схилів і закладці багаторічних насаджень плантажна оранка і посадка дерев проводиться впоперек схилів, на садах, закладених без врахування особливостей рельєфу - обробіток також проводиться впоперек схилів.

На схилах крутизною від 3° до 5° плантажна оранка і посадка дерев проводиться впоперек схилів, на схилах крутіших 5° - контурно.

В садах розміщених без врахування особливостей рельєфу обробіток проводиться впоперек схилів з застосуванням додаткових протиерозійних заходів (щорічне глибоке розпушування або черезрядне задерніння міжрядь; багаторічні трави скошують протягом сезону 2-3 рази).

ВИСНОВКИ

Територія колективного сільськогосподарського підприємства АТ "Радсад" розташована в південно-східній частині Миколаївського району Миколаївської області. В структурі земельних угідь АТ "Радсад" переважають сільськогосподарські угіддя які становлять 2372,8 га з усієї площі. З них 464,9 га відведено на ріллю і найбільше площі відведено на виноградники 1178,0 га з усієї площі с/г угіддя. Пасовища не значні - 243,9 га. Загальна площа землекористування підприємства становить 2700,9 га.

Згідно агрокліматичного районування території області дане господарство розташоване в третьому (південному) агрокліматичному районі, який характеризується помірно жарким, засушливим кліматом. Характерним кліматичним явищем на даній території є те що, інтенсивне підвищення температури повітря спричинює швидке настання весни що звичайно буває коротким. За таких умов на весні часто спостерігаються суховії. Літній період часто буває теплим або помірно жарким. Часто в літні місяці спостерігається посухи, але в порівнянню з другими сезонами в літній період випадає найбільша кількість опадів.

На території господарства переважають ґрунти: чорноземи південні, лучні-чоргоземи. Ці ґрунти багаті на гумус але під дією водяної ерозії вони збідніли, в ґрунті за даними підрахунків було виявлено що ґрунти господарства дуже бідні на азотні добрива. При цьому потрібно розробляти заходи по збільшенню азотовмісних речовин, так як азот відноситься до головних мінералів живлення рослин.

степовий зона ґрунт систематика

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Назаренко І.І., Польчина С.М., Нікорич В.А. Грунтознавство, підручник. - Чернівці, 2003. - 400 с.

2. Вернард Н.Б., Годлин М.М., Самбур Г.Н., Скорина С.А. Почвы УССР. - Киев, 1951.

3. Под редакцией профессора А. К. Соколов, Т. 1 : Общая геология : учебник Москва 2006. - 448 с

4. Крикунов В.Г., Грунти та їх родючість. - Вища школа, 1993. - 287 с.

5. Кауричев И.С. Почвоведение. - М.: Колос, 1981. - 715 с.

Размещено на Allbest.ur