Розробка проекту виробничої програми по рослинництву для державного підприємства дослідного господарства "Зелені Кошари" Первомайського району Миколаївської області

90,8

100

2628,65

90,8

100

3339,47

90,0

100

у т. ч.: зернові

2722

66,1

74,6

2742

66,6

73,3

1858

64,2

70,7

2440,67

65,8

73,1

соняшник

594,05

14,4

16,3

590

14,3

15,8

500

17,3

19,0

561,35

15,1

16,8

Дані таблиці 2.7., розраховані вище, свідчать про те, що в ДП “ДГ “Зелені Кошари” площа чистих парів в структурі орних земель з кожним роком має тенденцію до зменшення, а площа посіву - в 2010 році зросла, а в 2011 році - знизилася. Так 371,42 га займають чисті пари, що становить 10,0 % у структурі ріллі в середньому за три роки. Площа посіву становить 3339,47 га у середньому за три роки, що займає 90,0 % у структурі ріллі. Найбільшу частку посівних площ становлять зернові, а саме 73,1 %, на другому місці посіви соняшнику 16,8 % у середньому за період з 2009 по 2011 рік.

Для обґрунтування структури і розмірів посівних площ розглянемо розміщення ріллі по сівозмінах та бонітети ґрунтів (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 Розміщення ріллі по сівозмінах та бонітети ґрунтів в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Види сівозмін	Номер і площа поля, га	Всього, га
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Кормова	75	78	74	79	76	70					452
	70	70	70	70	70	70
І Польова	136	143	137	137	142	138	141	136	136	138	1384
	70	70	70	70	70	70	70	70	70	70
ІІ Польова	149	156	147	159	143	158	152	144	156	148	1512
	70	70	70	70	70	70	70	70	70	70

В ДП “ДГ “Зелені Кошари” ведуться три види сівозміни: кормова та два види польової (перша та друга). Кормова сівозміна призначена більше для вирощування переважно кормових культур, хоча вона також передбачає і вирощування інших культур. Польові сівозміни - це сівозміни, які призначені в основному для вирощування зернових та технічних культур. Як бачимо, господарство надає перевагу польовим сівозмінам.

Отже, для того аби досліджуване господарство отримувало високі врожаї, необхідно дотримуватися правильності складання сівозмін. Також потрібно шукати та використовувати нові сорти та гібриди, а рівень механізації та автоматизації підприємства повинен бути на високому рівні.

В сільському господарстві за останні роки у підвищенні врожайності сільськогосподарських культур зросла роль введення нових сортів. Це означає, що підприємству в процесі планування своєї діяльності, необхідно передбачати прискорене впровадження у виробництво нових сортів та гібридів. У свою чергу насіння того самого сорту, вирощене в різних умовах може істотно відрізнятися врожайними властивостями. Але добре організоване насінництво та своєчасне сортооновлення можуть сприяти підвищенню врожайності зернових культур приблизно на 20%, що забезпечується збереженням чистосортності й господарсько-цінних властивостей сорту. Тому досить важливим є процес своєчасного сортооновлення, і йому необхідно приділяти належну увагу при вирощуванні, післязбиральному обробітку та зберіганню насіння.

Досліджуване господарство “Зелені Кошари” являється дослідною станцією Української академії аграрних наук, а це означає, що воно займається впровадженням найсучасніших досягнень науки в галузі насінництва та технології вирощування зернових та соняшнику. Для вирощування цих культур в господарстві відведено 800 га. Але звісно ж поміж дослідної діяльності підприємство вирощує різні сорти та гібриди зернових та технічних культур для власної реалізації. Тому ми зараз розглянемо видовий і сортовий склад сільськогосподарських культур господарства та посівні площі під окремими їх сортами (табл. 2.9).

Таблиця 2.9 Сортовий склад сільськогосподарських культур, які вирощуються в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району станом на 2011 рік

Культура	Сорт	Площа, га
Озима пшениця	1. Смуглянка	275
	2. Землячка одеська	255
	3. Подолянка	260
Озимий ячмінь	1. Достойний	145
	2. Основа	115
Ярий ячмінь	1. Сталкер	95
	2. Прерія	65
Соняшник	1. гібрид Тітанік	270
	2. гібрид Драган	230

Сорти та гібриди культур, наведені в таблиці 2.9., які вирощує господарство в 2011 році, мають такі характеристики:

Сорт озимої пшениці «Смуглянка» являється короткостебловим, високоінтенсивного типу. Високостійкий до вилягання, борошнистої роси та бурої листкової іржі, стікання, проростання та обсипання зерна. Стійкий до посухи. Зимостійкість перевищує середню. Зерно сорту містить 13,0-14,4% білка, 28,9-35,80% сирої клейковини. Середня урожайність сорту Смуглянка становить 96,5 ц/га, що на 21,2 ц/га перевищує врожайність національного стандарту.

Озима пшениця «Землячка одеська». Сорт відноситься до середньостиглих сортів. Кущ напівпрямостоячий. Зимостійкість вищесередня (8,6-8,9 балів), посухостійкість 8,5-8,8 балів. Стійкий проти вилягання (8,6-8,9 балів), осипання (8,3-9 балів). Сорт слабо уражується борошнистою росою та бурою іржею. Сорт доцільно вирощувати по кращих попередниках. Урожайність 8,4-11,6 т/га. Відповідає вимогам щодо сильних сортів. Вміст білка 12,8-13,4 %, клейковини 27,3-30,4%. Маса 1000 насінин - 38-44 г.

Сорт «Подолянка» середньоранній. Стійкий до полягання 7,5-8,6 бали. Морозостійкість перевищує середню, засухостійкість 8,2-8,5 бали. Середня стійкість до ураження борошнистою росою, бурою іржею і фузаріозом. Стійкість до обсипання зерна висока. Урожайність 10,1-11,3 т/га. Вміст білку 14,3-16,3; вміст сирої клейковини 31,0-35,8%. Маса 1000 зерен 43,8-45,7г.

Озимий ячмінь «Достойний». Сорт - дворучка з підвищеною адаптованістю до умов південних регіонів України. Середня врожайність в конкурсному сортовипробуванні інституту за три роки склала 99 ц/га, що на 8,8 ц/га вище сорту Основа. Посухостійкий (7-8 балів), стійкий до вилягання (7-8 балів), зимо-, морозостійкість 7 балів. Стійкість до борошнистої роси, чорної і кам'яної сажок доволі висока (7-8 балів). Скоростиглий, дозріває на 5-7 днів раніше сорту Основа, до 25 червня в умовах Миколаївський області. Зерно велике, як для озимого ячменю, жовте, видовженої форми. Маса 1000 зерен 42-43 г.

Сорт «Основа». Сорт - дворучки з підвищеною адаптивністю до умов південних регіонів країни. Поширений, крім України, на Північному Кавказі, в Киргизстані та Молдові. Урожайність при сприятливих умовах являє 90-110 ц / га. Стійкість до сажкових хвороб середня - 5-6 балів, до борошнистої роси та карликової іржі - 4-5 балів, сприйнятливий до гельмінтоспоріозу - 3 бали. Стійкість до вилягання 6-7 балів.

Ярий ячмінь «Сталкер». Урожайність у виробничих умов до 70-75 ц/га. Стійкість до смужкового гельмінтоспоріозу й твердої сажки. Добра озерненість колоса 16-26 зерен в колосі. Велике зерно маса 1000 зерен 50-55г. Скоростиглий.

Сорт ярого ячменю «Прерія». Висока, стабільна врожайність і екологічна пластичність. Висока посухостійкість і жаростійкість. Стійкий до вилягання. Відноситься до степової екологічної групи. Середньоранній, вегетаційний період 70-78 днів. За роки сортовипробування врожайність склала 53 - 60 ц / га. Маса 1000 зерен 50-60 грамів.

Гібрид соняшнику «Тітанік». Період вегетації 100-105 днів. Генетичний потенціал урожайності 50 ц/ га. Вміст олії в насінні до 52%. Маса 1000 сім'янок 60-70 грам. Висота рослин 160-180 см в умовах достатнього зволоження. Лужність цього сорту соняшника - 22-24%.

Гібрид соняшнику «Драган». Висока культури - 150-170 см в умовах достатнього зволоження. Довжина вегетаційного періоду становить 112-116 днів. Маса насіння з кошику - 42,1 г. Маса 1000 шт. - 55?70 г. Урожайність цього гібриду становить 2,74 т/га. Вміст масла становить 50-53%.

Отже, як бачимо сорти, які вирощуються на підприємстві доцільно використовувати й надалі, адже вони мають вигідну виробничо-господарську характеристику і є найвигіднішим варіантом для ведення сільськогосподарської діяльності.

2.5 Врожайність культур та валові збори продукції в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Досягнення сталості врожайності сільськогосподарських культур означає зниження її коливання, скорочення залежності від погодних умов, що за відповідної наявності фінансових коштів можливо на основі підвищення ефективності використання земельних ресурсів за рахунок здійснення меліорації, внесення добрив, використання хімічних засобів захисту рослин, підвищення рівня забезпеченості галузі технічними засобами тощо [1].

Проаналізуємо врожайність та валові збори продукції сільськогосподарських культур в ДП “ДГ “Зелені Кошари” (табл. 2.10).

Таблиця 2.10 Врожайність і валові збори продукції основних сільськогосподарських культур в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Види продукції	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік	У середньому за чотири роки
	з 1 га, ц	всього, ц	з 1 га, ц	всього, ц	з 1 га, ц	всього, ц	з 1 га, ц	всього, ц	з 1 га, ц	всього, ц
Озима пшениця	35,7	40466	35,2	44013	35,2	43258	39,0	30808	36,3	39636,25
Озимий ячмінь	30,4	13109	39,4	17013	23,3	13424	25,2	6541	29,6	12521,75
Ярий ячмінь	30,9	12544	23,2	12593	12,6	4032	32,2	5154	24,7	8580,75
Соняшник	21,9	11724	27,0	15747	24,1	14057	20,5	10247	23,4	12943,75

Аналізуючи дані таблиці 2.10 бачимо, що в середньому за чотири досліджувані роки найбільшу урожайність становить озима пшениця, а саме 36,3 ц з 1 га. Урожайність озимого ячменю становить 29,6 ц з 1 га у середньому за чотири роки. 24,7 ц з 1 га - урожайність ярого ячменю у середньому за період з 2008 по 2011 рік. А найнижчу урожайність за чотири роки має соняшник 23,4 ц з 1 га. З даної посівної площі господарства звісно ж можна отримати значно вищу врожайність і відповідно більші валові збори, варто лише правильно все це спланувати.

Слід зазначити, що обсяги виробництва продукції залежать від впливу двох факторів: збільшення площі посіву; збільшення врожайності.

Врожайність можна підвищити за допомогою: дотримання правильних сівозмін культур; впровадження культур, які мають вищу врожайність та високу якість (схожість насіння); внесення достатньої кількості добрив (дуже важливо, не перебільшити з дозою внесення); виконання всіх польових робіт в оптимальні строки для кожної культури; здійснення захисту рослин від хвороб, бур'янів і шкідників (за допомогою обробки насіння та ґрунту спеціальними розчинами); впровадження інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Зміна обсягів виробництва окремого виду продукції рослинництва за рахунок зміни врожайності (ВПу) обчислюється за допомогою прийому ланцюгових перетворень за формулою:

, (2.1)

а за рахунок посівних площ - по формулі:

, (2.2)

де Пз і Пб - посівні площі культури відповідно у звітному і базовому роках, га; Уз і Уб - врожайність культури відповідно у звітному і базовому роках, ц з 1 га.

А тепер ми дослідимо основні види продукції, які вирощуються ДП “ДГ “Зелені Кошари”, як змінюються їх валові збори під впливом цих факторів.

Спочатку розрахуємо зміну обсягу виробництва озимої пшениці за рахунок врожайності:

ПВу₁=(790*39,0) - (790*35,2) = 30810 - 27808 = 3002 ц;

за рахунок зміни посівних площ:

ПВп₁=(790*35,2) - (1253*35,2) = 27808 - 44105,6 = -16297,6 ц.

Отже, з проведених розрахунків можна зробити висновок, що за рахунок збільшення врожайності в 2011 році обсяг виробництва озимої пшениці зріс на 3002 ц, а за рахунок зменшення посівних площ в звітному році відносно 2010 року валовий збір озимої пшениці зменшився на 16297,6 ц. Загальне зменшення обсягу виробництва озимої пшениці становить 13295,6 ц.

Наступним ми розрахуємо зміну обсягу виробництва озимого ячменю за рахунок врожайності:

ПВу₂=(260*25,2) - (260*23,3) = 6552 - 6058 = 494 ц;

за рахунок зміни посівних площ:

ПВп₂=(260*23,3) - (586*23,3) = 6058 - 13653,8 = -7595,8 ц.

Зменшення валового збору озимого ячменю в 2011 році відносно 2010 року становить 7101,8 ц. А саме, за рахунок врожайності відбулося збільшення на 494 ц, а за рахунок зменшення посівних площ валовий збір озимого ячменю зменшився на 7595,8 ц.

Далі розрахуємо зміну обсягу виробництва ярого ячменю за рахунок врожайності:

ПВу₃=(160*32,2) - (160*12,6) = 5152 - 2016 = 3136 ц;

за рахунок зміни посівних площ:

ПВп₃=(160*12,6) - (329*12,6) = 2016 - 4145,4 = -2129,4 ц.

Так, збільшення валового збору ярого ячменю в 2011 році порівняно з 2010 роком становить 1006,6 ц. А саме, за рахунок врожайності валовий збір ярого ячменю збільшився на 3136 ц, а за рахунок посівних площ зменшився, і це зменшення становить 2129,4 ц.

Розрахуємо зміну обсягу виробництва соняшнику за рахунок врожайності:

ПВу₄=(500*20,5) - (500*24,1) = 10250 - 12050 = -1800 ц;

за рахунок зміни посівних площ:

ПВп₄=(500*24,1) - (590*24,1) = 12050 - 14219 = -2169 ц.

Отже, можна зробити висновок, що за рахунок зменшення врожайності в 2011 році відносно 2010 року обсяг виробництва соняшнику зменшився на 1800 ц, а за рахунок посівних площ валовий збір на 2169 ц. в загальному ж обсяг виробництва соняшнику зменшився на 3969 ц.

2.6 Використання продукції в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Будь-яке сільськогосподарське підприємство, що займається виробництвом сільськогосподарської продукції не може існувати без агропромислового ринку, на якому відбувається збут виробленої ним продукції, операції з купівлі-продажу між виробниками та покупцями цієї продукції. Тим самим такий ринок забезпечує належне функціонування будь-якого підприємства.

Обсяг реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - один із показників діяльності господарюючих суб'єктів.

За економічним змістом фактичне значення реалізації продукції характеризує кінцевий результат роботи підприємства, виконання обов'язків перед споживачами, ступінь участі в задоволенні потреб ринку тощо.

Для підприємства-виробника реалізація продукції є свідченням того, що вона за споживчими властивостями, якістю й асортиментом відповідає суспільному попиту й потребам покупців.

Готова продукція - це продукція, що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі стадії технічного випробування, відповідає технічним умовам і стандартам, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад.

Основними каналами реалізації продукції рослинництва є: реалізація згідно договорів заготівельним, переробним, торгівельним та іншим організаціям; поставки за міжгосподарською кооперацією; експорт; поставки по бартеру; реалізація на ринках, у власних магазинах, палатках, населенню.

Внутрішньогосподарські потреби в продукції рослинництва: створення основних і страхових насіннєвих і фуражних фондів; видача і продаж продукції працівникам відповідно до чинного в підприємстві положення про оплату праці; виділення для громадського харчування та у фонд допомоги; використання для переробки безпосередньо в підприємстві; використання для розрахунків по орендній платі за орендовані землі та майно.

Таблиця 2.11 Обсяги і напрями використання продукції рослинництва в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району, ц

Канали реалізації та використання продукції	2009 рік	2010 рік	2011 рік	У середньому за 3 роки
Зерно
Реалізація:
- за договором	70325	66852	41546	59574,3
Внутрішньогосподарське використання:
- майнові паї	4314	4032	4256	4200,7
- годівля худоби	5485	4734	4274	4831,0
- насіння	2474	2286	1945	2235,0
Соняшник
Реалізація:
- за договором	15651	10785	9999	12145,0
Внутрішньогосподарське використання:
- майнові паї	170	170	135	158,3
- насіння	55	65	60	60,0

Проаналізувавши дані таблиці 2.11. ми бачимо, що зерно у ДП “ДГ “Зелені Кошари” реалізували за договором в середньому за три роки 59574,3 ц. Зерно було використано на: майнові паї 4200,7 ц на годівлю худоби - 4831,0 ц, а на насіння 2235,0 ц в середньому за три роки. А соняшнику в свою чергу було реалізовано за той же період: за договором - 12145,0 ц, використано на майнові паї 158,3 ц, а на насіння лише 60,0 ц. Показники, що характеризують використання продукції рослинництва залежать не тільки від каналів її реалізації, а й від виробництва їх у звітному році.

2.7 Матеріально технічна база рослинництва в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Важливе значення для ефективної діяльності будь-якого підприємства мають формування матеріально-технічної бази, організація її відновлення, постачання господарств речовими засобами виробництва. Одним із найважливіших напрямів інтенсифікації є завершення комплексної механізації виробництва.

Для того, щоб побачити як забезпечена галузь специфічними для неї видами матеріально-технічних ресурсів: тракторами, сівалками, комбайнами тощо необхідно розглянути таблицю 2.12.

Таблиця 2.12 Забезпеченість рослинництва матеріально-технічними ресурсами в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Види матеріально-технічних ресурсів	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Наявність 2011 р. у % до наявності 2010 р.
	наявність	потреба	наявність	потреба	наявність	потреба
Трактори, шт.	29	17	24	17	19	17	79,2
Комбайни зернозбиральні, шт.	6	4	5	4	3	3	60,0
Комбайни кормозбиральні, шт.	2	1	2	1	2	1	100,0
Кукурудзозбиральні комбайни, шт.	3	-	3	2	2	2	66,7
Тракторні причепи, шт.	20	18	20	18	12	18	60,0
Автомобілі, шт.	36	23	30	23	24	23	80,0

Проаналізувавши дані таблиці 2.12 бачимо, що підприємство достатньо забезпечене матеріально-технічними ресурсами, а це означає, що це впливає на дотримання технології виробництва продукції. Тобто вчасно вноситься відповідна кількість добрив, проводяться заходи по захисту рослин, вчасно обробляються землі та збираються врожаї, що є дуже хорошим фактором при збільшенні врожайності, а в результаті і прибутків підприємства.

В державному підприємстві “Зелені Кошари” в наявності є така техніка. А конкретно, це комбайни Дон-1500 (три штуки), КСК-100 (два штуки) та «Херсонець-200» (два штуки). Що стосується тракторів, то у підприємсті є МТЗ-80 (п'ять штук), МТЗ-82 (шість штук), ЮМЗ-6 (два штуки), Т-150 (чотири штуки). Також господарство має гусеничні трактори, а саме: Т-70 та Т-150-г.

2.8 Економічна ефективність виробництва продукції в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Ефективність виробництва -- це показник діяльності виробництва по розподілу й переробці ресурсів із метою виробництва товарів. Ефективність можна вимірити через коефіцієнт -- відношення результатів на виході до ресурсів на вході чи через обсяги випуску продукції, її номенклатури.

Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. Ефективність виробництва - це узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображується у високій результативності використання живої і уречевленої у засобах виробництва праці.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з 1 га земельної площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції.

Підвищення економічної ефективності забезпечує зростання доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці та поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі. Проблема піднесення ефективності сільськогосподарського виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат досягти суттєвого збільшення обсягу виробництва продукції, необхідні для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства [6].

Розрахуємо показники економічної ефективності виробництва продукції рослинництва (табл. 2.13).

Таблиця 2.13 Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Показники	Озима пшениця	Озимий ячмінь	Ярий ячмінь	Соняшник
Врожайність, ц з 1 га
2009 р.	35,2	39,4	23,2	27,0
2010 р.	35,2	23,3	12,6	24,1
2011 р.	39,0	25,2	32,2	20,5
У середньому	36,5	29,3	22,7	23,9
Трудомісткість 1 ц, люд.-год.
2009 р.	1,73	1,70	2,10	3,60
2010 р.	1,64	1,71	2,98	2,56
2011 р.	1,79	2,29	1,75	4,20
У середньому	1,72	1,90	2,28	3,45
Виробнича собівартість 1 ц, грн..
2009 р.	52,19	52,49	65,27	107,77
2010 р.	59,57	63,32	108,63	144,84
2011 р.	89,17	116,04	90,03	210,11
У середньому	66,98	77,28	87,98	154,24
Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн..
2009 р.	61,28	55,53	67,50	121,85
2010 р.	73,24	73,10	108,62	172,65
2011 р.	104,52	116,07	108,21	241,32
У середньому	79,68	81,57	94,78	178,61
Ціна реалізації 1 ц, грн..
2009 р.	68,12	74,32	74,34	191,94
2010 р.	105,52	84,52	84,58	310,71
2011 р.	138,73	158,63	158,49	339,73
У середньому	104,12	105,82	105,80	280,79
Прибуток у розрахунку на 1 ц, грн..
2009 р.	6,84	18,79	6,84	70,09
2010 р.	32,28	11,42	-24,05	138,06
2011 р.	34,21	42,56	50,28	98,41
У середньому	24,44	24,26	11,02	102,19
Прибуток у розрахунку на 1 га, грн..
2009 р.	206,27	706,82	109,09	1846,80
2010 р.	1055,87	249,15	-528,88	2523,73
2011 р.	1184,81	957,69	781,25	1968,00
У середньому	815,65	637,89	120,49	2112,84
Рівень рентабельності,%
2009 р.	11,2	33,8	10,1	57,5
2010 р.	44,1	15,6	-22,1	80,0
2011 р.	32,7	36,7	46,5	40,8
У середньому	29,3	28,7	11,5	59,4

Розрахункові дані таблиці 2.13., свідчать про те, що врожайність основних культур у ДП “ДГ “Зелені Кошари” в середньому за три роки становила: озимої пшениці - 36,5 ц з 1 га, озимого ячменю - 29,3 ц з 1 га, ярого ячменю - 22,7 ц з 1 га, а соняшнику - 23,9 ц з 1 га. Собівартість 1 ц реалізованої продукції в середньому за три роки озимої пшениці становила 79,68 грн, озимого ячменю - 81,57 грн, ярого ячменю - 94,78 грн, а соняшнику - 178,61 грн. Прибуток у розрахунку на 1 га у 2011 році порівняно з 2009 роком збільшився: по озимій пшениці на 978,54 грн, по озимому ячменю на 250,87 грн, по ярому ячменю на 672,16 грн, а по соняшнику на 121,20 грн. У 2009 році рівень рентабельності озимої пшениці становив 11,2 %, у 2010 році він збільшився на 32,9 %, а у 2011 році порівняно з 2010 роком рівень рентабельності зменшився на 11,4 %. На 18,2 % зменшився рівень рентабельності озимого ячменю в 2010 році порівняно з 2009 року, на 21,1 % збільшився у 2011 році порівняно з 2010 роком. Рівень рентабельності ярого ячменю у 2010 році порівняно з 2009 роком зменшився на 12,0 %, а у 2011 році порівняно з 2010 роком збільшився на 68,6 %. У 2010 р. по відношенню до 2009 р. рівень рентабельності соняшнику збільшився на 22,5 %, а у 2011 р. порівняно з 2010 р. зменшився на 39,2 %.

Як уже зазначалося вище, підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції рослинництва передбачає збільшення обсягів виробництва продукції з мінімальними витратами на її одиницю. Отже, господарству “Зелені Кошари” необхідно збільшувати врожайність сільськогосподарських культур та знижувати собівартість продукції. Для цього передбачається комплекс таких основних заходів як:

- поліпшення використання землі, підвищення її родючості;

- впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва;

- поглиблення спеціалізації і кооперації виробництва на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції;

- раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів;

- впровадження інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій та індустріальних методів виробництва;

- підвищення якості і збереження виробленої продукції;

- широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці.

Не є секретом те, що далеко не останнє місце у визначенні ефективності виробництва будь-якої продукції відіграє її собівартість, яку ми дослідимо в таблиці 2.14.

Таблиця 2.14 Склад та структура собівартості 1 ц продукції, у середньому за 2009-2011рр. в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Статті витрат	Озима пшениця	Ячмінь	Соняшник
	Грн..	%	Грн..	%	Грн..	%
Витрати на оплату праці	10,73	17,9	21,07	15,9	23,50	17,6
Відрахування на соціальні заходи	3,80	6,3	7,28	5,5	8,39	6,3
Насіння на посадковий матеріал	8,93	14,9	17,46	13,2	19,03	14,3
Добрива	8,48	14,1	21,00	15,9	11,74	8,8
Паливно-мастильні матеріали	13,10	21,8	27,33	20,6	29,46	22,1
Оплата послуг і робіт	9,13	15,2	23,72	17,9	22,80	17,1
Інші витрати	4,50	7,5	11,40	8,6	13,80	10,4
Решта інших прямих та загальновиробничих витрат	1,36	2,3	3,17	2,4	4,47	3,4
Разом витрат	60,04	100	132,44	100	133,17	100

Проаналізувавши дані таблиці 2.14 можна зробити висновок, що в ДП “ДГ “Зелені Кошари” найбільшими загальні витрати на виробництво були у соняшника в середньому за період 2009-2011 рр. це в порівнянні з виробничими витратами інших видів продукції і становлять вони 133,17 грн. Найбільшу частку в загальній сумі витрат на виробництво всіх видів продукції, за цей період, становлять паливно-мастильні матеріали, а найменшу частку займають решта інших прямих та загальновиробничих витрат. Найменшими є витрати на виробництво 1 ц озимої пшениці, які у період з 2009 по 2011 рр. становлять 60,04 грн. Насіння та посадковий матеріал займають значну частку в загальній сумі витрат по всіх видах продукції, а саме в рамках з 13,2 % до 14,9 %. Для зниження собівартості потрібно механізувати виробництво, вирощувати власне насіння і посадковий матеріал тощо.

А тепер проведемо порівняльну економічну оцінку виробництва окремих видів продукції за останні 3 роки (таблиця 2.15).

Таблиця 2.15 Порівняльна економічна оцінка виробництва окремих видів товарної продукції, у середньому за 2009 - 2011рр. в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Види продукції	Врожайність, ц з 1 га	Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн..	Прибуток у розрахунку на 1 ц, грн..	Рівень рентабельності, %	Сума балів і рейтинговий номер культури
	Значення	Бали	Значення	Бали	Значення	Бали	Значення	Бали	Сума	№
Озима пшениця	36,5	4	79,68	4	24,44	3	29,3	3	14	1
Озимий ячмінь	29,3	3	81,57	3	24,26	2	28,7	2	10	2
Ярий ячмінь	22,7	2	94,78	2	11,02	1	11,5	1	6	3
Соняшник	23,9	1	178,61	1	102,19	4	59,4	4	10	2

За результатами вище отриманих даних можна виявити найбільш прибуткові види продукції в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району. Отже, ми бачимо, що врожайність озимої пшениці найбільша - 36,5 ц з 1 га. Але що стосується прибутку у розрахунок на 1 ц і рівня рентабельності, то найвищі ці показники має соняшник 102,19 грн. і 59,4 % відповідно. Що стосується собівартості 1 ц реалізованої продукції, то найменшу має озима пшениця - 79,68 грн., а найбільшу соняшник - 178,61 грн. Так, судячи по таблиці 2.15 все ж таки, видно, що в середньому за 2009-2011 рр. найкращі показники має озима пшениця, яка по рейтинговому номері на першому місці, за ним озимий ячмінь та соняшник - на другому місці, третє місце належить ярому ячменю. З урахуванням природо-кліматичних умов підприємству доцільно і далі займатися вирощуванням зернових культур та соняшнику.

рослинництво врожайність сільськогосподарський

РОЗДІЛ 3. ОБГРУНТУВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ГАРУЗІ РОСЛИННИЦТВА В ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського РАЙОНУ

3.1 Планування використання земельних угідь і підвищення їх родючості

При обґрунтуванні виробничої програми з рослинництва охоплюється планування використання земельних угідь і підвищення їхньої родючості, структури посівних площ, урожайності, виробництва продукції певного асортименту, кількості та якості, а також комплекс агротехнічних заходів щодо виконання плану виробництва продукції (сорти, насінництво, добрива, пестициди, меліорація).

Планування рослинництва господарства починають з розробки балансу земельних угідь і визначення напрямів цільового використання їх у плановому періоді.

Майже всі сільськогосподарські підприємства, які займаються випуском відповідно сільськогосподарської продукції мають значні резерви для нарощування обсягів виробництва рослинної продукції і в цілому прибуткового ведення галузі як за рахунок раціональної організації використання сільськогосподарських угідь так і підвищення родючості ґрунтів.

Так, наприклад, різні земельні угіддя використовуються не з однаковою інтенсивністю. Існують земельні ділянки, які взагалі не мають ніякої цінності з точки зору їхнього виробничого використання. Тому коли складається план економічного розвитку господарства, слід передбачити переведення таких непридатних чи малопродуктивних земель у придатні або високопродуктивні. Звісно ж все це планується виходячи з матеріально-фінансових і трудових можливостей кожного господарства [4].

Звісно ж з роками сільськогосподарські угіддя змінюють свій склад, тобто набувають іншого сільськогосподарського призначення. Таке переведення угідь із одного виду в інший називають трансформацією земельних угідь. Основною метою її є підвищення продуктивності, тобто інтенсивності використання землі, а також створення умов для правильного облаштування території, організації виробництва, підвищення родючості, запобігання ерозії та її припинення.

Показниками ефективності трансформації земельних угідь є: приріст валової продукції і чистого доходу, строки окупності капітальних вкладень, підвищення родючості грунту та ін.

При плануванні трансформації земельних угідь слід виходити з конкретних внутрішніх та зовнішніх умов господарства. В одних випадках передбачають можливе збільшення площ інтенсивніше використовуваних земель за рахунок менш продуктивних пасовищ і сіножатей чи освоєння площ, які не використовуються в сільськогосподарському виробництві (болота, піски, чагарники та ін.), усунення дрібноконтурності ділянок орних земель та кормових угідь.

Оскільки в дослідному господарстві “Зелені Кошари” всі землі починаючи з 2011року свої, то воно має право проводити їх трансформацію.

Розглянемо план трансформації сільськогосподарських земель підприємства на 2012 рік (табл.3.1).

Таблиця 3.1 План трансформації сільськогосподарських земель в ДП “ДГ “Зелені Кошари” на 2012 р.

Назва угідь	Площа на початок планового року, га	Напрями трансформації	Площа на кінець планового року, га
		Провести рекультивацію садів в богарну ріллю	Перевести площу пасовищ в богарну ріллю
Рілля:
- богарна	2896	+40	+150	3086
- зрошувана	-			-
Сади	48	-40		8
Пасовища:
- природні	331		-150	181
Всього с.-г. угідь	3275			3275

Розробляючи план трансформації сільськогосподарських угідь в ДП “ДГ “Зелені Кошари” на 2012 рік, ми бачимо, що в попередньому 2011 році зрошуваних земель в господарстві не було, та й пропонувати їх площу в 2012 році ми не будемо, оскільки встановлення цієї системи зрошення та правильне користування нею, вимагає досить великих фінансових коштів, що буду не досить раціональним для даного підприємства. Пропонуємо рекультивувати 40 га садів, з наявних 48 га, в богарну ріллю. Таке переведення ми зробили з наступних міркувань: по-перше, ці сади є вже старими; по-друге, врожай, які вони приносять господарство ніяк не реалізує, а тому ми і не бачимо сенсу в їх подальшому утриманні. Краще їх перевести в ріллю, з якої користі буде набагато більше, а для підприємства цілком достатньо буде мати 8 га молодого саду. Так як корів в господарстві станом на 2011 рік не залишилося, та й корів у жителів села також дуже мало, в зв'язку з міграцією жителів до міста, тому ми вважаємо, що 331 га пасовищ забагато для даного підприємства, цілком достатньо буде 181 га пасовищ, а решту 150 га ми пропонуємо переведемо в богарну ріллю. І таким чином, планова площа богарної ріллі господарства, яка в 2011 році становила 2896 га на 2012 рік буде становити 3086 га.

Звісно ж із планом трансформації земельних угідь та їх використанням намічаються і заходи щодо поліпшення і збереження ґрунту (табл.3.2).

Таблиця 3.2 Заходи по поліпшенню сільськогосподарських земель підприємства ДП “ДГ “Зелені Кошари” на плановий 2012 рік

Назва заходу	Обсяги робіт, га	Витрати, тис. грн
Боротьба з водною ерозією	95	30,40
Вапнування земель	17	10,71
Застосовувати новітні системи обробітку ґрунту	400	46,00

В досліджуваному господарстві частина землі, а саме 95 га, знаходяться на схилі під кутом нахилу 3?, і тому вони можуть страждати від водної ерозії. Тому ми пропонуємо на цій площі провести ярусні протиерозійні заходи, або як їх ще називають безвідвальний обробіток ґрунту. Вартість протиерозійних заходів на 1 га коштує приблизно 320 грн., і тому загальна вартість проведення цього заходу буду становити 30400 грн. Пропонуємо провести вапнування ґрунтів (внести вапнисті добрива) для нейтралізації надмірної кислотності ґрунтів, яка є шкідливою для багатьох сільськогосподарських культур. Таких земель в господарстві - 17 га, вартість вапнування 1 га складає приблизно 630 грн., тому загальна вартість проведення вапнування становить 10710 грн. До вище зазначених заходів пропонуємо застосувати новітні системи обробітку ґрунту. Прикладом застосування новітніх технологій є використання глибокорозпушувачів натомість плугів, які краще обробляють орний шар землі, тим самим захищаючи її від водної та вітрової ерозії. Вартість обробітку 1 га землі глибокорозпушувачем коштує близько 115 грн., ми пропонуємо обробити 400 га рілля за допомогою цієї новітньої технології, і в кінцевому результаті вартість обробітку ґрунту буде становити 46000 грн.

3.2 Обґрунтування асортименту та планової врожайності культур в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Питання асортименту сільськогосподарських культур, які передбачається вирощувати у плановому році є надзвичайно складним і багатогранним по своїй суті. Його вирішення вимагає врахування багато чинників: кон'юнктури ринку; даних про економічну оцінку культур; впровадження сівозмін; потреб підприємства в продукції і т. ін.

Сівозміни є дуже важливими заходами, по збільшенню врожайності культур. Також вони сприяють тому аби землі не виснажувалися на протязі всього терміну висіву культур. А такі складові системи землеробства як: обробіток ґрунту, удобрення, захист посівів від бур'янів, шкідників та хвороб - є максимально ефективними тільки при умові чітко визначеного та науково обґрунтованого чергування культур протягом усієї ротації сівозміни.

Тому, запровадження системи сівозміни є гарантією раціонального використання та охорони сільськогосподарських земель. Якщо невиконувати всіх вимог щодо дотримання сівозмін, то може мати місце як наслідок ? порушення біоенергетичного режиму ґрунтів та різке зниження урожайності сільськогосподарських культур і як супутня проблема ? накопичення в ґрунтах специфічних хвороботворних мікроорганізмів та насіння бур'янів.

Розглянемо номенклатуру та асортимент вирощуваних сільськогос-подарських культур ДП “ДГ “ Зелені Кошари ” за останні три роки (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 Сортовий склад сільськогосподарських культур ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Культура	Сорт	Площа, га
		2009 рік	2010 рік	2011 рік
Озима пшениця	1.Смуглянка	412	411	275
	2.Землячка одеська	456	436	255
	3.Подолянка	407	406	260
Озимий ячмінь	1.Достойний	185	312	145
	2.Основа	255	274	115
Ярий ячмінь	1.Сталкер	300	183	95
	2.Прерія	250	146	65
Соняшник	1.гібрид Тітанік	268	327	270
	2.гібрид Драган	326	263	230

Дані таблиці 3.3 свідчать, що сортовий склад сільськогосподарських культур ДП “ДГ “Зелені Кошари” досить різноманітний: три сорти озимої пшениці є (1.Смуглянка; 2.Землячка одеська; 3.Подолянка ), два озимого ячменю (1.Достойний; 2.Основа), два ярого ячменю (1.Сталкер; 2.Прерія ) та два соняшнику (1.гібрид Тітанік; 2.гібрид Драган ).

Планування врожайності сільськогосподарських культур є досить важливим і випливає вона з того, що з нею безпосередньо пов'язано багато інших питань виробничо-фінансової діяльності господарств, це такі як: розміри і структура посівних площ, рівень товарності виробництва, система агрохімічних заходів, продуктивність праці, собівартість і рентабельність виробництва продукції.

Планування врожайності озимої пшениці в ДП “ДГ “Зелені Кошари” розрахуємо з використанням формули (1.5).

Планується передбачити:

1) внесення добрив на 1 га площі: аміачної селітри - 68 кг. др.., суперфосфату 50 кг. др., каїніту - 40 кг. др., гною - 26 т;

2) впровадження більш прогресивного сорту на 35,0 % площі посіву (очікуваний приріст врожайності у розрахунку на 1 га - 13,2 ц).

3) дотримання оптимальних строків сівби на 80 % площі посіву (очікуваний приріст врожайності у розрахунку на 1 га - 6,3 ц).

Розрахунок:

1. Визначимо врожайності озимої пшениці за рахунок природної родючості ґрунтів (В_п).

Відомо, що середньозважений бонітет ґрунтів становить 70 балів, а ціна 1 бала врожаю озимої пшениці ? 38 кг. Таким чином, В_п=70*0,38=26,6 ц з 1 га.

2. Визначимо приріст врожаю озимої пшениці від внесення добрив (П_д).

За наведеними раніше даними проведемо спеціальні розрахунки по визначенню величини приросту врожаю озимої пшениці від кількості передбачених до внесення органічних та мінеральних добрив.

Послідовність проведення розрахунків відобразимо у таблиці наступної форми (табл. 3.4).

Таблиця 3.4 Розрахунок приросту врожайності озимої пшениці від внесення добрив

Вид добрива	Кількість внесених добрив	Коефіцієнт використання діючої речовини	Буде використано діючої речовини, кг	Винос поживних речовин з ґрунту на 1 т, врожаю, кг з 1 га	Приріст врожаю,ц
	всього, ц	У перерахунку на д.р., кг		з мінеральних добрив	з органічних добрив	всього
Аміачна селітра	2,0	68	0,6	40,8	26	66,8	35	1,91
Каїніт	0,9	40	0,7	28	39	67	25	2,68
Суперфосфат	2,6	50	0,2	10	26	36	12	3,00
Органічні (гній)	260	-	-	-	-	-	-	-
Разом	х	158	х	78,8	91	169,8	х	7,59

Дані таблиці 3.4 свідчать, що приріст врожаю озимої пшениці від внесення добрив (П_д) буде становити 7,59 ц з 1 га.

3. Розрахуємо приріст врожайності від сортооновлення (П_с).

Величина приросту врожайності від впровадження цього заходу обчислюється за формулою (1.3).

Отже, П_с=(13,2*35):100=4,62 ц з 1 га.

4. Розрахуємо приріст врожайності за рахунок удосконалення агротехніки (П_а).

Так П_а=(6,3*80):100=5,04 ц з 1 га.

Шляхом додавання одержаних приростів по кожному заходу до врожайності за рахунок природної родючості ґрунтів визначимо планову врожайність озимої пшениці: 26,6+7,59+4,62+5,04=43,9 ц з 1 га.

Розрахунок проведемо за допомогою формул (1.1) та (1.2).

На основі середньозваженої врожайності розрахуємо планову урожайність решти сільськогосподарських культур.

Обчислимо планову середньопрогресивну врожайність озимого ячменю (за допомогою формули (1.2)):

У_сз=(39,4*440+23,3*586+25,2*260)/(440+586+260)=(17336 + 13653,8 + 6552)/ /1286 = 29,2 ц з 1 га.

Найвища врожайність в періоді (У_н=39,4 ц з 1 га).

Підставимо у формулу (1.1) дані про найвищу врожайність озимого ячменю (39,4 ц) та його середньозважене значення за 3 роки (29,2ц) виконаємо відповідні розрахунки: У_сп = (29,2+39,4) / 2 = 34,3 ц з 1 га.

Таким чином, планова врожайність озимого ячменю, обчислена за середньопрогресивним показником складе 34,3 ц з 1 га.

Аналогічні розрахунки проводимо по іншим культурам.

Ярий ячмінь: У_сз=(23,2*550+12,6*329+32,2*160)/(550+329+160)=21,2 ц з 1 га; У_н=32,2 ц з 1 га; У_сп=(21,2+32,2)/2=26,7 ц з 1 га.

Отже, планова врожайність ярого ячменю, обчислена за середньопрогресивним показником складе 26,7 ц з 1 га.

Соняшник: У_сз=(27,0*594+24,1*590+20,5*500)/(594+590+500) = 24,1 ц з 1 га; У_н = 27,0 ц з 1 га; У_сп = (24,1+27,0) / 2 = 25,6 ц з 1 га.

Так, планова врожайність соняшнику, обчислена за середньопрогресивним показником складе 25,6 ц з 1 га.

Далі розраховані показники планової врожайності сільськогосподарських культур подамо у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 Рівень планової урожайності культур в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району, ц з 1 га

Культури	Значення показника
Озима пшениця	43,9
Озимий ячмінь	34,3
Ярий ячмінь	26,7
Соняшник	25,6

Відповідно за даними таблиці 3.5 можна зробити висновок, що ми досягли підвищення врожайності культур в ДП “ДГ “Зелені Кошари” . Так, урожайність озимої пшениці планується довести до 43,85 ц з 1 га, урожайність озимого ячменю - до 34,3 ц з 1 га, ярого ячменю - до 26,7 ц з 1 га, соняшнику - до 25,6 ц з 1 га, а озимого ріпаку - до 22,4 ц з 1 га.

3.3 Планування посівних площ в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Перш, ніж розпочати планування розмірів посівних площ та обчислити їх розмір потрібно визначити, які з культур, що вирощуються в господарстві є найбільш конкурентоспроможними.

Під час вирішення питання планування посівної площі слід виходити з того, що пріоритетними тут мусять бути підходи, які націлені на забезпечення реальних потреб підприємства в продукції рослинництва.

Визначимо фактичні та сплануємо площі та структуру посівів культур господарства (табл. 3.6). Враховуючи при цьому, що після трансформації земель в господарстві планується рілля обсягом 3086 га.

Таблиця 3.6 Планові площі та структура посівів в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Культури та групи культур	Фактично	По плану
	га	%	га	%
Зернові культури - всього	1628,0	56,2	1865,0	60,4
у т. ч.: озима пшениця	790,0	27,3	890,0	28,8
Смуглянка	275,0	9,5	287,0	9,3
Землячка одеська	255,0	8,8	277,0	9,0
Подолянка	260,0	9,0	254,0	8,2
Федорівка	-	-	72,0	2,3
озимий ячмінь	260,0	9,0	310,0	10,0
Достойний	145,0	5,0	165,0	5,3
Основа	115,0	4,0	145,0	4,7
ярий ячмінь	160,0	5,5	170,0	5,5
Сталкер	95,0	3,3	110,0	3,6
Прерія	65,0	2,2	60,0	1,9
Гречка	100,0	3,5	125,0	4,1
Овес	23,0	0,8	35,0	1,1
Просо	180,0	6,2	195,0	6,3
Сорго	70,0	2,4	85,0	2,8
Горох	45,0	1,6	55,0	1,8
Технічні, всього	730,0	25,2	810,0	26,2
у т. ч :соняшник	500,0	17,3	520,0	16,9
Гібрид F1 Тітанік	270,0	9,3	265,0	8,6
Гібрид F1 Драган	230,0	7,9	255,0	8,3
Кукурудза	230,0	7,9	290,0	9,4
Овочі відкритого ґрунту	2,0	0,1	2,0	0,1
Баштанні продовольчі	15,0	0,5	15,0	0,5
Багаторічні та однорічні трави, всього	80,0	2,8	73,0	2,4
у т. ч.: на сіно	80,0	2,8	73,0	2,4
Всього посівів	2628,65	90,8	2765	89,6
Пари	200	6,9	321	10,4
Рілля в обробітку	2896,0	100,0	3086,0	100,0

Проаналізувавши дані таблиці 3.6, можна сказати, що в наступному році в ДП “ДГ “Зелені Кошари” планується ввести новий сорт Федорівка на 8 % площі посіву озимої пшениці, а саме на 72 га. Частка застосування нового сорту становить 2,3 % від наміченої площі посіву. В загальному планується засіяти 1865 га площі зерновими культурами, що становить 60,4 % всієї рілля в обробітку. Щодо технічних культур, то ними в плановому 2012 році планується засіяти 810 га, частка яких у всій ріллі становить 26,2 %. Площу овочів відкритого ґрунту та баштанних продовольчих ми змінювати не будемо, залишимо її такою як в 2011 році. Площу багаторічних та однорічних трав ми скоротимо на 7 га, а площу парів ми збільшимо 121 га, які будуть становити 10,4 % від загальної площі ріллі в обробітку.

3.4 Планування виробництва і використання продукції в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Потреби сільськогосподарського підприємства в продукції рослинництва в сучасних умовах визначаються з урахуванням багатьох вимог, а саме: порівняльної економічної ефективності виробництва окремих її видів, попиту на ринку, вимог запроваджених сівозмін.

В підрозділі 2.8, ми вже проводили порівняльну економічну оцінку виробництва окремих видів продукції рослинництва. Вищий рівень ефективності виробництва таких культур, як озима пшениця, озимий ячмінь, соняшник та ярий ячмінь, свідчить про потенційно вищу їх конкурентоздатність, а отже про необхідність першочергової уваги дослідного господарства “Зелені Кошари” до вирощування саме цих культур.

Потребу в насінні ми плануємо виходячи з посівних площ та вагових норм його висіву.

Здебільшого заміна сорту даної культури планується при появі нових продуктивніших районованих сортів порівняно з тими, що їх вирощують в господарстві. Хоча досліджуване господарство самостійно вирощує насіння зернових культур, та все ж йому потрібно здійснювати його закупівлю у спеціалізованих насінницьких господарствах чи установах. У плановому році ми передбачаємо створення в необхідних розмірах відновлювального страхового фонду насіння в розмірі 10-15 % загальної потреби насіння ярого ячменю. Одночасно з розрахунками потреби ми визначимо і планову вартість насіння в ДП “ДГ “Зелені Кошари” (табл. 3.7).

Для того аби забезпечити планову площу посіву насіннєвим матеріалом, основний насіннєвий фонд повинен становити для зернових культур 2833 ц, а для технічних культур - 136 ц. Так як господарство само себе забезпечує насінням, то закуповувати воно буде лише насіння нового сорту Федорівка, який планується вирощувати в плановому періоді, на площі - 72 га, то для цієї площі нам потрібно буде 144 ц насіння, вартість 340 грн за 1 ц. Так як вартість доставки насіння коштує 6730 грн, то загальна вартість введення нового сорту буде коштувати - 55690,00 грн. Враховуючи всі ці витрати вартість 1 ц нового сорту складатиме 386,74 грн.

Далі складемо плановий баланс продукції рослинництва ДП “ДГ “Зелені Кошари” (табл. 3.8). При складанні балансу продукції рослинництва враховується її надходження та використання протягом календарного року.

Таблиця 3.7 Розрахунок потреби і вартості насіння в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Культури	Площа, га	Норма висіву на 1 га, кг	Загальна потреба, ц	у т.ч. насіння власного виробництва	Купівля	Вартість доставляння, грн	Загальна вартість, грн
			по нормі	з урахуванням страхового фонду	ц	грн	ц	грн	купленого	всього	1 ц
Зернові культури - всього	1865,0	-	2740	2833	2689	259228,84	-	-	-	314918,84	111,16
у т. ч.: озима пшениця	890,0	200	1780	1780	1636	145882,12	-	-	-	201572,12	113,24
Смуглянка	287,0	200	574	574	574	51183,58	-	-	-	51183,58	89,17
Землячка одеська	277,0	200	554	554	554	49400,18	-	-	-	49400,18	89,17
Подолянка	254,0	200	508	508	508	45298,36	-	-	-	45298,36	89,17
Федорівка	72,0	200	144	144	-	-	144	48960,00	6730,00	55690,00	386,74
озимий ячмінь	310,0	200	620	713	713	82736,52	-	-	-	82736,52	116,04
Достойний	165,0	200	330	379,5	379,5	44037,18	-	-	-	44037,18	116,04
Основа	145,0	200	290	333,5	333,5	38699,34	-	-	-	38699,34	116,04
ярий ячмінь	170,0	200	340	340	340	30610,20	-	-	-	30610,20	90,03
Сталкер	110,0	200	220	220	220	19806,60	-	-	-	19806,60	90,03
Прерія	60,0	200	120	120	120	10803,60	-	-	-	10803,60	90,03
Технічні, всього	810,0	-	136	136	136	21409,64	-	-	-	21409,64	157,42
у т. ч : соняшник	520,0	15	78	78	78	16388,58	-	-	-	16388,58	210,11
Гібрид F1 Тітанік	265,0	15	39,75	39,75	39,75	8351,87	-	-	-	8351,87	210,11
Гібрид F1 Драган	255,0	15	38,25	38,25	38,25	8036,71	-	-	-	8036,71	210,11
кукурудза	290,0	20	58	58	58	5021,06	-	-	-	5021,06	86,57
Разом	2675,0	х	х	х	х	280638,48	х	48960,00	6730,00	336328,48	х

Таблиця 3.8 Баланс продукції рослинництва в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району, ц

Види продукції	Наявність на початок року	Надходження	Всього до розділу	Продано всього	Використання	Очікувана наявність на кінець року
		Валове виробництво	Інші надходження			Плата за оренду земельних і майнових паїв	На насіння	На корм худоби	На переробку	Інші витрати
Зернові культури, всього	3883	54243	-	58126	48641	36	3084	4234	59	-	2106
в т. ч.: озима пшениця	3045	39071	-	42116	36274	32	1983	2485	59	-	1283
озимий ячмінь	463	10633	-	11096	8983	-	635	1156	-	-	322
ярий ячмінь	375	4539	-	4914	3384	-	436	593	-	-	501
соняшник	317	13312	-	13629	13248	4	30	-	-	-	347

За балансом продукції рослинництва ДП “ДГ “Зелені Кошари” всього по розділу зернові культури складають 58126 ц, з них озима пшениця - 42116 ц, озимий ячмінь - 11096 ц, а ярий ячмінь - 4914 ц. Що стосується соняшнику, то він всього за розділом становить 13629 ц. В досліджуваному господарстві плануються такі види використання продукції: плата за оренду земельних майнових паїв, на насіння,на корм худоби та на переробку у підсобних господарствах. Очікувана наявність на кінець року зернових культур становить 2106 ц, а саме озимої пшениці - 1283 ц, озимого ячменю - 322 ц, ярого ячменю - 501 ц. Соняшнику на кінець року передбачується - 347 ц.

3.5 Планування потреби і використання добрив і засобів захисту рослин в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Використання добрив дає змогу активно регулювати забезпечення рослин поживними речовинами і програмувати умови одержання запланованого врожаю.

Для удобрення сільськогосподарських культур використовують як мінеральні так і органічні добрива.

Спочатку розрахуємо заготівлю органічних добрив ДП “ДГ “Зелені Кошари” (табл. 3.9).

Таблиця 3.9 Розрахунок заготівлі органічних добрив в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Види тварин	Середньорічне поголів'я	Норми виходу гною на 1 голову за рік, т	Всього, т
Велика рогата худоба	8	6	48
Коні	2	4	8
Свині	391	1	391
Вівці та кози	14	0,6	8,4
Разом	х	х	455,4

З даних таблиці 3.9, бачимо, що заготівля органічних добрив ДП “ДГ “Зелені Кошари” становить 455,4 т. Норматив внесення органічних добрив в даному підприємстві планують відповідно до прийнятої в господарстві системи удобрення ґрунтів та науково обґрунтованих норм їх застосування в розрахунку на 1 га посіву.

Озима пшениця дуже вибаглива до умов живлення, оскільки її коренева система характеризується невисокою здатністю засвоювати поживні речовини з важкорозчинних сполук у ґрунті. Винос елементів живлення озимою пшеницею зумовлюється, передусім, її врожайністю та внесенням добрив.

Тому розрахуємо планування потреби в мінеральних добривах та проведемо розрахунок їх вартості, а також визначимо вартість органічних добрив в озиму пшеницю (табл. 3.10).

Таблиця 3.10 Розрахунок потреби і вартості добрив в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Культури	Планові площі, га	Органічні	Мінеральні	Загальна вартість, тис. грн
		Планується внести на 1 га, т	На всю площу,т	Вартість 1 т, грн	Вартість всьго, тис.грн	Азотні	Фосфорні	Калійні
						Планується внести на 1 га, ц	На всю площу,ц	Вартість 1 ц, грн	Вартість всьго, тис.грн	Планується внести на 1 га, ц	На всю площу,т	Вартість 1 ц, грн	Вартість всьго, тис.грн	Планується внести на 1 га, ц	На всю площу,ц	Вартість 1 ц, грн	Вартість всьго, тис. грн
Озима пшениця	72	26	1872	35	65,52	2,0	144	60	0,14	2,6	187,2	59	11,04	0,9	634,8	60	3,89	80,59

Так, як вартість органічних і мінеральних добрив дуже велика, вносити будимо лише на посівну площу озимої пшениці, у загальній вартості 60,73 тис. грн.

Тепер розглянемо план захисту сільськогосподарських культур (3.11).

План підприємства із захисту сільськогосподарських культур розробляється на основі прийнятої в країні науково-обґрунтованої системи захисту рослин, яка включає в себе виконання агротехнічних та інших профілактичних заходів щодо запобігання масовому розвитку бур'янів, хвороб і шкідників; запровадження стійких до хвороб сортів, біологічних методів захисту рослин, ефективних способів використання пестицидів. Він передбачає виконання комплексу заходів щодо захисту рослин, визначення потреби в біологічних заходах, хімічних препаратах, різних матеріалах, техніці й робочій силі. За наявності на підприємстві спеціалізованих загонів (ланок) із захисту рослин для них складають річні виробничі завдання й робочі плани за періодами робіт [8].

Таблиця 3.11 Розрахунок потреби і вартості засобів захисту рослин в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Назва препарату	Об'єкт застосування	Площа обробітку, га	Норми витрат препарату на 1 га, л,кг,г	кратність обробіток	Потреба в препараті, кг,ц	Ціна (кг, г, л), ум. од.	Загальна вартість, ум. од.	Загальна вартість, тис. грн
Альто Супер, 33 % к.е.	Озима пшениця	890	0,4-0,6	2	890	34,97	31123,30	248,61
Гроділ Ультра 75%	Озима пшениця	890	0,1-0,2	1	89	51,35	4570,15	36,51
Раксил 6% т.к.с.	Озима пшениця	890	0,5	1	445	52,5	23362,50	186,62
Гранстар, 75 % в.ч.	Ячмінь	480	0,015	1	7,2	397	2858,40	22,83
Дерозал, 50% к.с.	Ячмінь	480	0,5	1	240	11	2640,00	21,09
Дуал Голд 96 % к. е.	Соняшник	520	1-1,6	1	676	22,00	14872,00	118,80
Колфуго супер,20% в.с.	Соняшник	520	2	1	1040	7,5	7800,00	62,31
Разом	х	4670	х		х	х	87226,35	696,76

Дані таблиці 3.11 свідчать, що в ДП “ДГ “Зелені Кошари” планується витратити 696,76 тис. грн на засоби захисту рослин. Об'єктами застосування препаратів, наведених у таблиці є озима пшениця, ячмінь та соняшник. Так на всю площу озимої пшениці, яка становить 890 га планується застосувати такі препарати: Альто Супер (фунгіцид), Гроділ Ультра (гербіцид) та Раксил (протруйник насіння). А 480 га ячменю планується застосувати гербіцид Гранстар та протруйник насіння Дерозал, а на 520 га соняшнику - гербіцид Дуал Голд та протруйник насіння Колфуго супер.

3.6 Планування витрат виробництва ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Зниження собівартості продукції -- одне з найважливіших джерел зростання рентабельності її виробництва, збільшення нагромаджень і забезпечення розширеного відтворення, удосконалення технологічних процесів виробництва для поліпшення умов праці та підвищення матеріального добробуту населення.