Виробничо-фінансовий план по лісовому господарству "ДП Рогатинське ЛГ"

Розробка виробничої програми лісового господарства "ДП Рогатинське ЛГ" і визначення її виробничої собівартості. Розрахунок вартості матеріальних ресурсів і складання кошторису витрат на лісове господарство і полювання. Фінансові показники підприємства.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 07.01.2014
Размер файла 306,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з “Організації лісогосподарського виробництва”

на тему:

Виробничо-фінансовий план по лісовому господарству «ДП Рогатинське ЛГ»

Зміст

Вступ

1. Характеристика виробничих умов підприємства

2. Виробнича програма

3. Виробнича собівартість

3.1 Розрахунок витрат праці та заробітної плати

3.2 Розрахунок вартості послуг механізмів і кінного транспорту

3.3 Матеріальні витрати

3.4 Загальновиробничі (цехові) витрати

3.5 Адміністративні витрати

3.6 Зведений кошторис витрат на лісове господарство і мисливство

4. Визначення трудовитрат і організація робіт

4.1 Чисельність персоналу і заробітна плата

4.2 Календарний графік використання робітників

4.3 Організація виконання робіт

4.4 Використання бензомоторних пилок

4.5 Розрахунок потрібної кількості тракторів і коней

5. Фінансове забезпечення виконання виробничої програми

6. Основні показники лісогосподарської діяльності

Висновки

Список використаної літератури

виробнича програма собівартість лісове господарство

Вступ

Головна мета курсового проекту - комплексно поєднати лісівничі, технологічні та економічні знання для розробки виробничо-фінансового плану типового підприємства лісового господарства - держлісгоспу. Розробка даного проекту сприятиме набуттю практичних навичок з організації і планування лісогосподарського виробництва, вмінню виконувати техніко-економічні розрахунки і на їх основі здійснювати аналіз і приймати оптимальні рішення, обґрунтовувати впровадження природозахисних лісогосподарських технологій і здійснювати заходи для підвищення ефективності відтворення та використання лісосировинних ресурсів.

Вихідними даними для курсового проектування є контрольні цифри виробничої програми, які видавались викладачем індивідуально за розробленою на ЕОМ формою, та показники виробничих умов підприємства, зібрані під час проходження технологічної практики.

Виконання курсового проекту сприяє поглибленому засвоєнню дисципліни “Організація лісогосподарського виробництва”, спонукає ґрунтовно вивчити спеціальну літературу, законодавчі і нормативні акти з питань економічних відносин. Курсовий проект дає можливість навчитися користуватися цими джерелами, самостійно робити економічні розрахунки, їх аналізувати та узагальнювати.

З метою формування навичок виконання економічних розрахунків, проведення аналітичної і дослідницької роботи в курсовому проекті розробляються альтернативні варіанти технологічного процесу виконання робіт (заходів).

В курсовому проекті ми маємо критично оцінити технологічні рішення підприємства, розкрити свої теоретичні знання, набуті під час навчання в університеті.

1. Характеристика виробничих умов підприємства

ДП «Рогатинське лісове господарство» розташований на північній частині Івано-Франківської області на території Рогатинського адміністративного району (рис. 1.1).

Згадане підприємство знаходиться в адміністративному підпорядкувані Івано-Франківського управління лісового і мисливського господарства. Створений лісгосп в 1995 році відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 26.05.95р. №57 про створення лісогосподарських підприємств в Івано-Франківській області.

Сьогодні до складу лісгоспу входять 4 лісництва: Воронівське - 4146 га; Рогатинське - 3217 га; Пуківське - 4507 га; Букачівське - 3076 га

Останнє лісовпорядкування проводилось в 1996 році Львівською державною лісовпорядкувальною експедицією. Лісоінвентаризаційні роботи виконувались за І розрядом з використанням матеріалів аерофотознімання. Квартальна мережа в основному збереглася. Лісовпорядкування проведене у відповідності з вимогами діючої інструкції 1986 року, за методами класів віку. Інвентаризація лісового фонду здійснювалась окомірно-вимірювальним методом.

2. Виробнича програма

Особливості лісогосподарського виробництва визначають його специфіку, способи і методи планування. Виробнича програма лісогосподарського підприємства включає найрізноманітніші роботи (послуги), які до того ж вимірюються різними одиницями виміру (грн., мі, скл.мі, га, м, мІ, кг тощо). Виконання їх вимагає лісівничих знань, застосування відповідної агротехніки, технології та організації проведення робіт.

В структурі виробничо-фінансового плану по лісовому господарству і мисливству усі роботи об'єднані у наступні розділи:

- лісовпорядкування та проектно-пошукові роботи;

- рубання, пов'язані з веденням лісового господарства, інші рубання;

- допоміжні лісогосподарські роботи;

- охорона лісу від пожеж;

- боротьба зі шкідниками і хворобами лісу;

- мисливське господарство;

- загально виробничі (цехові) витрати;

- адміністративні витрати.

Перелік та обсяги робіт, які передбачається виконати протягом планового року, на лісових підприємствах розробляються на підставі проекту організації і розвитку лісового господарства, матеріалів безперервного лісовпорядкування та довгострокових програм розвитку лісового господарства.

Обсяги деяких видів робіт треба розчленовувати на окремі операції, а також деталізувати об'єми сортиментів (ділових, дров, хворосту, хмизу), які планується заготовити із загальної маси окремих видів рубань, пов'язаних з веденням лісового господарства. Це робиться для того, щоб можна було використати норми виробітку для розрахунків потреби робітників і заробітної плати на виконання комплексу робіт по штучному лісовідновленню, відведенню лісосік під рубання, заготівлі сортиментів. Для цього складаються допоміжні таблиці 2.1 та 2.2.

Таблиця 2.1 Розрахунок обсягів робіт по відведенню лісосік під рубання, пов'язані з веденням лісового господарства

Види рубань

Обсяг тис.м3

Середня вибірка з 1 га, м3

Площа рубань, га

Площа одного виділу, га

Параметри одного виділу, м х м

Кількість виділів, шт.

Довжина візирів, м

Кількість стовпчиків, шт.

одного виділу

всього

Освітлення і прочищення

1,9

5

380

5

100x500

76

1200

91200

304

Проріджування

5,5

10

550

10

200x500

55

1400

77000

220

Прохідні рубання

7,7

25

308

10

250x400

30

1300

40300

120

Санітарні рубання вибіркові

-

-

-

-

-

-

-

-

-

В с ь о г о

15,1

х

1238

х

х

161

х

208500

644

В табл. 2.1 занесені обсяги кожного виду рубань відповідно до виданого завдання. Освітлення і прочищення можна об'єднати, оскільки норми виробітку на їх проведення однакові.

Площа рубань розраховується діленням обсягу рубань на середню вибірку (мі/га). Маса деревини, що вибирається з 1 га для кожного виду рубань є різною і залежить від багатьох факторів. В курсовому проекті можна прийняти орієнтовно для освітлень і прочищень - 3-5 м3/га, проріджувань - 10-15 м3/га, прохідних рубань - 25-35 м3/га, санітарних рубань вибіркових - 10-20 м3/га.

Доглядові і санітарні рубання вибіркові, згідно правил, проводяться в межах цілого виділу, незалежно від його розмірів і площі. В середньому, площу одного виділу можна прийняти в межах 5-10 га. В молодняках вона, як правило, менша, а в старших насадженнях більша. Діленням площі рубань на площу одного виділу визначається кількість виділів, в яких планується провести відведення від рубання.

Таблиця 2.2.Вихід сортиментів від рубань, пов'язаних з веденням лісового господарства

Види рубань

Обсяг рубань, м3

Вихід сортиментів, м3/скл.м3

ділова

дрова

хворост

хмиз

Освітлення і прочищення

1900

-

190

950

760

Проріджування

5500

1100

550

2750

2200

Прохідні рубання

7700

1540

770

3850

3080

Санітарні рубання вибіркові

-

-

-

-

-

В с ь о г о

15100

2640

1510

7550

6040

Маючи площу виділу, можна прийняти відповідно його параметри (ширину і довжину), а відтак визначити периметр однієї і всіх лісосік, що відповідає довжині візирів, які потрібно проміряти при відведенні лісосік для кожного виду рубань. В окремих випадках при геодезичній зйомці треба прорубати візири. В курсовому проекті довжина прорубування візирів приймається в межах 50-60 % від їх загальної довжини. На кожній лісосіці встановлюється 4 діляночних стовпи.

Визначені таким чином обсяги робіт по кожній операції (прорубування візирів, промір візирів, площа переліку дерев, встановлення діляночних стовпів) заносяться в табл. 3.1. для наступних розрахунків.

Обсяг трелювання визначається масою ліквідної деревини і її сортиментним складом, що заготовляється при рубаннях, пов'язаних з веденням лісового господарства. Трелюється на верхній склад переважно ділова деревина, рідше - дрова. Слід мати на увазі, що норми виробітку на проведення доглядових рубань в молодняках приводяться в складочних кубічних метрах. Тому об'єми сортиментів (дрова, хворост, хмиз) потрібно перевести зі щільних у складочні кубічні метри за допомогою перевідних коефіцієнтів. Проведені розрахунки заносяться в табл. 2.2.

У завданні до курсового проектування дається тільки площа садіння лісових культур і сприяння природному поновленню (в га). Студент повинен сам запроектувати технологію і агротехніку створення лісових культур (обробіток грунту, метод і спосіб садіння, густоту культур, кількість агродоглядів в рядах і міжряддях, доповнення та ін.) та розробити заходи, які б сприяли природному поновленню та збереженню підросту цінних деревних порід.

На підприємствах на кожну лісокультурну ділянку складається окремий проект лісових культур. В залежності від типу лісорослинних умов, категорії ділянки, наявності надійного підросту та інших факторів проектується відповідна схема змішування, густота, кількість агродоглядів тощо. Для спрощення розрахунків можна прийняти середній склад і густоту лісових культур, кількість агродоглядів, характерних для лісорослинних умов підприємства, на базі якого розробляється курсовий проект.

При плануванні ручного догляду за лісовими культурами в рядах визначають ту площу, що обробляється. На одному гектарі вона розраховується за формулою:

,(1)

де П- площа, що обробляється, м2;

l- відстань між рядами, м;

L- довжина ряду, 100 м;

n- ширина смуги рихлення, м.

По охороні лісу від пожеж плануються роботи, спрямовані а попередження виникнення лісових пожеж та обмеження їх можливого поширення, забезпечення їх швидкого виявлення і ліквідації. До складу цих робіт входить влаштування нових мінералізованих смуг, розривів та догляд за ними, будівництво, ремонт і утримання пожежно-хімічної станції, ремонт і утримання телефонного і радіозв'язку, пожежних вишок, мототранспорту тощо.

Обсяги влаштування нових мінералізованих смуг і догляди за ними подаються у завданні. Витрати на інші роботи і заходи студент встановлює самостійно в залежності від класу пожежної безпеки лісів.

Заходи по боротьбі зі шкідниками та хворобами лісу на підприємствах різноманітні і обсяги їх залежать від санітарного стану лісів, спалахів небезпечних для лісу хвороб і шкідників. В курсовому проекті розраховуються витрати лише на поточне лісопатологічне обстеження лісів і грунтові розкопки. Річний обсяг лісопатологічного обстеження становить 10 % від площі вкритих лісовою рослинністю земель підприємства. Грунтові розкопки плануються у відповідності із площею лісових культур із розрахунку 2-4 ями на 1 га.

3. Виробнича собівартість

Витрати на виконання виробничої програми у вартісному обчисленні формують її виробничу собівартість. Метою планування виробничої собівартості є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому році для виконання кожного виду робіт (послуг) згідно технологічної документації. За умов самофінансування зниження собівартості є основним джерелом зростання прибутку підприємства, економії бюджетних асигнувань.

Метою планування виробничої собівартості є економічно обгрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому році для виконання кожного виду робіт (послуг) згідно технологічної документації. За умов самофінансування зниження собівартості є основним джерелом зростання прибутку підприємства, економії бюджетних асигнувань. Кошторис витрат на виробництво складається на основі таких розрахунків:

- основної і додаткової заробітної плати робітників зайнятих у виконанні цих робіт, з відрахуванням на соціальні потреби;

- витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування;

- матеріальних витрат;

- адміністративних витрат.

Кожний з цих показників має певну структуру і логіку побудови розрахунків.

3.1 Розрахунок витрат праці та заробітної плати

На підставі запланованого обсягу і технології робіт, норм виробітку і тарифних ставок визначається потреба в людино-днях, машино-змінах, коне-днях; фонд основної (тарифної) і додаткової заробітної плати.

Слід мати на увазі, що у лісовому господарстві більшість норм виробітку побудовані не за видами робіт, а за технологічними операціями, що входять до складу даної роботи. Тому для робіт, що складаються із кількох операцій, спочатку встановлюється перелік і послідовність операцій, а відтак проводиться розрахунок по кожній операції окремо. Підсумувавши їх, визначають комплексну трудомісткість одиниці даного виду роботи і фонд заробітної плати.

Так, відведення під рубання, пов'язані з веденням лісового господарства, складається з таких операцій, що нормуються окремо: прорубування граничних візирів, промір візирів, виготовлення і встановлення діляночних стовпів, вибірковий перелік дерев (в молодняках - закладання пробних площ), а при проведенні рубань - заготівля ділової деревини, дров, хворосту, хмизу. Перелік планових робіт у скороченому вигляді для навчальних умов наведено в табл. 3.1.

В графі 1 в технологічній послідовності вказується назва робіт і операцій та перелічуються усереднені нормоутворюючі показники (середній об'єм дерева, відстань трелювання, довжина гонів тощо). В графі 3 вказуються заплановані обсяги робіт на прийняту одиницю вимірювання (графа 2) даної операції (обсяг рубки в м3 або в скл.м3, площа догляду в га чи в м2).

Користуючись нормами виробітку, визначають трудовитрати (потребу в людино-днях), послуг тракторного і машинного парку в машино-змінах, кінного транспорту в коне-днях) шляхом ділення обсягу робіт (графа 3) на норму виробітку на машино-зміну (графа 4), коне-день графа 5) і на людино-день (графа 6).

Таблиця 3.1. Розрахунок витрат праці та заробітної плати

Найменування робіт та операцій

Од. виміру

Обсяг робіт

Норма виробітку на

Потрібна кількість

Тарифна ставка грн.

Заробітна плата, грн.

Відрауваня на соцпотреби, грн.

м/зм

к/дн

л/дн

м/зм

к/дн

л/дн

основна

додаткова

разом

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

1. Рубання, пов'язані з веденням лісового господарства

1.1. Доглядові рубання:

а) освітлення і прочищення

Заготівля вручну:

дров

хворосту

хмизу

скл.м3

-«-

-«-

271,7

8075

7600

2,58

8,2

7,8

880,5

984,7

974,3

48,3

42528,15

47561,01

47058,69

17011,26

19024,40

18823,48

59539,41

66585,41

65882,17

22648,79

25329,09

25061,58

Разом

х

х

х

2839,5

х

137147,8

54859,14

192006,9

73039,46

б) проріджування

Заготівля бензопилами:

ділової

дров

м3

-«-

1100

550

15,8

19,3

69,6

28,5

139,24

57,00

54,65

7609,47

3115,05

3043,79

1246,02

10653,06

4361,07

4052,50

1658,95

Разом

х

х

х

х

х

98,1

196,24

х

10724,52

4289,81

15014,13

5711,45

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

в) прохідні рубання:

Заготівля бензопилами:

ділової

дров

м3

-«-

1540

770

31,3

34,6

49,2

22,2

98,4

44,5

54,65

5377,56

2431,92

2151,02

972,77

7528,58

3404,69

2863,87

1295,14

Разом

х

х

х

х

Х

71,45

х

142,9

х

7809,48

3123,79

10933,27

4159,01

1.2. Санітарні рубання вибіркові:

Заготівля бензопилами:

ділової

дров

м3

-«-

Разом

х

-

х

х

х

-

х

-

х

-

-

-

-

Всього на рубання

х

х

х

х

169,57

х

3178,64

х

155681,85

62272,74

217954,39

82909,92

2. Допоміжні лісогосподарські роботи

2.1. Відведення лісосік під:

а) освітлення і прочищення:

- промір візирів

м

91200

4460

20,45

39,21

801,84

320,74

1122,04

426,82

- прорубка візирів

м

45600

1980

23,03

39,21

903,01

361,20

1264,21

480,91

- виготовлення і встановлення діляночних стовпів

шт.

304

10

30,4

39,21

1191,98

476,79

1668,77

643,80

Разом

х

х

х

х

х

-

-

73,88

х

2896,83

1158,73

4055,02

1542,53

б) проріджування:

- промір візирів

м

77000

4460

17,26

39,21

676,76

270,70

947,46

350,41

- прорубка візирів

м

38500

1980

19,44

39,21

762,24

304,90

1067,14

405,94

- вибірковий перелік дерев

га

55

2,4

22,92

39,21

898,69

359,48

1258,17

478,61

- виготовлення і встановлення діляночних стовпів

шт.

220

10

22

39,21

862,62

345,05

1207,67

459,40

Разом

х

х

х

х

х

-

-

81,62

Х

3200,31

1280,13

4480,44

1704,36

в) прохідні рубання:

- промір візирів

м

40300

4460

9,04

39,21

354,46

141,78

496,24

188,77

- прорубка візирів

м

20150

1980

10,18

39,21

399,16

159,66

558,82

212,57

- вибірковий перелік дерев

га

30,8

2,4

12,83

39,21

503,06

201,22

704,28

267,91

- виготовлення і встановлення діляночних стовпів

шт.

120

10

12

39,21

470,52

188,21

658,73

250,58

Разом

х

х

х

х

х

-

-

х

1727,20

690,87

2418,07

919,83

г) санітарні рубання вибіркові:

- промір візирів

м

- прорубка візирів

м

- вибірковий перелік дерев

га

- виготовлення і встановлення діля-ночних стовпів

шт.

Разом

х

2.2. Трелювання деревини на верхні склади

м3

2640

16,3

16,3

161,96

161,96

35,97

5828,70

2330,28

8155,98

3102,53

Всього на допоміжних роботах

х

х

х

х

х

-

161,96

317,46

х

13653,04

5460,01

19109,51

7269,25

3.1. Відновлення лісів

- обробіток ґрунту трактором ЛХТ-55+ ПКЛ-70

га

110

3,0

-

3,0

36,7

36,7

53,65

1968,95

787,58

2756,53

1048,58

- підвезення садивно-го матеріалу кіньми (L - 3 км)

тис.шт.

220

880

78

16

78

16

2,82

55,00

2,82

55,00

35,97

101,43

1978,35

40,57

791,34

142,00

2769,69

54,02

1053,59

- садіння лісових культур:

а) механіз. способом (ЛХТ-55+ ЛМД-1)

га

110

3,1

0,77

34,48

142,8

40,24

3566,87

1426,75

4993,62

1899,57

б) ручним способом

шт.

- догляд за лісокуль-турами:

а) механізований в міжряддях (ЮМЗ-6КЛ+КБЛ-1,7)

га

1100

5,9

5,9

186,44

186,44

48,30

9005,05

3602,02

12607,07

4795,73

б) ручний в рядах

м2

1760000

388

4536,08

33,37

151368,98

60547,59

21916,57

80613,06

- доповнення лісових культур

шт.

110000

820

134,15

3597

4825,37

1930,15

6755,52

2569,80

Разом

х

х

х

х

х

4960,06

х

28967,40

70905,11

237477,08

90324,87

3.2. Сприяння природному поновленню лісу:

м2

- мінералізація ґрунту

м2

39000

290

134,48

33,37

4487,60

1795,04

6282,64

2389,92

Всього на лісокультурні роботи

х

х

х

х

х

5094,54

х

33455,00

72700,15

243759,72

92714,07

4. Охорона лісу від пожеж

4.1. Влаштування мінералізованих смуг трактором ЛХТ-55+ПКЛ-70

км

95

19,4

4,9

4,9

48,3

236,67

94,67

331,34

126,04

4.2. Догляд за мінералізованими смугами трактором ЮМЗ-82+ПКЛ-70

км

190

35,1

5,4

5,4

48,3

260,82

104,33

365,15

138,90

4.3. Влаштування протипожежних розривів

км

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Всього на охорону лісу від пожеж

х

Х

х

х

х

10,3

-

10,3

х

497,46

199,00

696,49

264,94

5. Боротьба зі шкідниками та хворобами лісу

5.1. Лісопатологічне обстеження

га

2100

252

8,3

35,97

298,55

119,42

417,97

159,00

5.2. Ґрунтові розкопки

ям

400

10

40

35,97

1438,80

575,52

2014,32

766,25

5.3. Винищувальні роботи в осередках шкідників і хвороб

га

Всього на боротьбу зі шкідниками

х

х

х

х

х

-

-

48,3

х

1737,35

694,94

2432,29

925,25

Всього по лісовому господарстві

х

х

х

х

х

437,49

219,78

8693,39

х

205024,70

141127,84

483952,40

184083,43

При плануванні робіт, які будуть виконуватись за допомогою бензопилок, слід мати на увазі, що норми виробітку на ці роботи можуть бути встановлені на людино-день або на пилко-зміну. Якщо норма виробітку встановлена на людино-день, то для визначення потреби пилко-змін треба кількість людино-днів поділити на чисельність робітників у бригаді. Таким чином, кількість пилко-змін буде менше людино-днів у стільки разів, скільки є робітників в бригаді.

У випадку, коли норма виробітку дається на машино-зміну, потреба в людино-днях вираховується відповідно встановленої чисельності робітників, які обслуговують агрегат чи механізм.

Для визначення потрібної кількості людино-днів треба число машино-змін помножити на чисельний склад бригади. Наприклад, площа механізованої посадки лісових культур становить 34 га, норма виробітку на машино-зміну - 3,4 га, обслуговують лісосадильний агрегат 5 робітників (тракторист, два робітники на садильній машині, один оправщик та один піднощик). Тоді кількість машино-змін становитиме 34 : 3,4 = 10, а людино-днів - 10 · 5 = 50.

Тарифний фонд заробітної плати (графа 11) визначається множенням потрібної кількості людино-днів (графа 9) на середньоденну тарифну ставку або множенням відрядної розцінки на обсяг робіт.

Середньоденну тарифну ставку (бригади, ланки) визначають за формулою:

,(2)

деtст- середньоденна тарифна ставка робітника, який входить до складу бригади, грн.;

n- чисельність бригади, яка обслуговує дану машину, осіб.

Крім основної (тарифної) заробітної плати розраховується додаткова заробітна плата. Вона резервується у складі собівартості і використовується для виплати премій, надбавок, чергових відпусток робітників за час, коли за ними зберігається заробітна плата, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством. В курсовому проекті розмір додаткової заробітної плати можна орієнтовно прийняти 25 % від основної заробітної плати. Повний фонд заробітної плати (графа 13) визначається як сума основної (графа 11) і додаткової (графа 12) заробітної плати.

Від загального розміру витрат на оплату праці за встановленими законодавством нормами здійснюються відрахування на соціальні потреби, які концентруються в бюджеті країни і використовуються для надання допомоги працівникам за час їх тимчасової непрацездатності, а також для пенсійного забезпечення. Розмір цих відрахувань встановлюється (в %) на загальнодержавному рівні і періодично уточнюється. Станом на 1.01.2003 р. ці відрахування становили 37,5 % від усіх видів заробітної плати.

3.2 Розрахунок вартості послуг механізмів і кінного транспорту

В табл. 3.1 паралельно з розрахунком трудовитрат (людино-дні) обчислюється, якщо це передбачено технологічним процесом, виконання робіт, потрібна кількість машино-змін, пилко-змін і коне-днів. на цій основі вираховується вартість послуг механізмів і кінного транспорту.

Спочатку обчислюють собівартість однієї машино-зміни, коне-дня, а потім загальну вартість їх послуг.

Експлуатаційні витрати, пов'язані з роботою механізмів, включають такі основні елементи:

­ амортизація;

­ паливно-мастильні матеріали;

­ запасні частини;

­ допоміжні матеріали;

­ заробітна плата робітників по технічному обслуговуванню;

­ інші.

Ця умова значно спростить роботу над курсовим проектом. Перемноживши потрібну кількість машино-змін (коне-днів) на собівартість однієї визначають витрати на утримання машин і механізмів при виконанні окремої роботи чи операції. Розрахунок вартості послуг механізмів та кінного транспорту здійснюється у табл. 3.2.

3.3 Матеріальні витрати

В технологічному процесі виконання окремих робіт використовуються матеріали. Витрати на основні матеріали, придбані на стороні, визначаються,виходячи з ціни їх придбання (з урахуванням витрат на доставку, навантаження-розвантаження, зберігання), а витрати на основні матеріали власного виробництва - за їх виробничою собівартістю підприємства.

Таблиця 3.2. Розрахунок вартості послуг механізмів і кінного транспорту

Найменування робіт та операцій

Склад агрегату

Необхідна кількість машино-змін

Витрати на утримання, грн.

марка машин

машинне знаряддя

однієї машино-зміни

всього

1. Рубання, пов'язані з веденням лісового господарства:

- освітлення і прочищення

- проріджування

- прохідні рубання

- санітарні рубання вибіркові

Урал

Урал

-

бензопилка

бензопилка

-

98,12

71,45

-

80

80

-

7849,60

5716,00

-

2. Допоміжні лісогосподарські роботи:

- трелювання деревини

161,96

140

22674,40

3. Лісокультурні роботи:

- підвезення садивного матеріалу

- обробіток грунту

- механізоване садіння л/к

- механізований догляд в міжряддях

ЛХТ-55+ ПКЛ-70

ЛХТ-55+ ЛМД-1

ЮМЗ-6КЛ+КБЛ-1,7

коні

трактором

трактором

трактором

57,82

36,7

35,48

186,44

25

140

140

140

1445,50

5138,00

4967,20

26101,60

4. Охорона лісу від пожеж:

- влаштування мінералізованих смуг

- догляд за мінсмугами

ЛХТ-55+ПКЛ-70

ЮМЗ-82+ПКЛ-70

трактором

трактором

4,9

5,4

140

140

686,00

756,00

75334,30

Так, при відведенні лісосік під рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, використовуються лісоматеріали для виготовлення діляночних стовпчиків. Вартість їх обчислюється за цінами франко-лісосіка (верхній склад), які діють на підприємстві на момент складання проекту. Розрахунки доцільно здійснювати у вигляді табл. 3.3.

Таблиця 3.3 Розрахунок матеріальних витрат

Найменування робіт

Матеріали

Одиниці виміру

Потрібно в натуральному вимірі

Ціна за одиницю виміру, грн.

Всього матеріальних витрат, грн.

1. Відведення під рубання, пов'язані з веденням лісо-вого господарства

лісоматеріали

м3

21,4624

15,532

8,472

210

4507,10

3261,72

1779,12

2. Штучне лісовідновлення

сіянці:

- дуба

- сосни

- ялини

саджанці:

- ___________

- ___________

- ___________

насіння люпину

біодобрива

тис.шт.

тис.шт.

тис.шт.

тис.шт.

тис.шт.

тис.шт.

кг

кг

880

220

132000,00

17600,00

3. Боротьба зі шкідниками лісу

біопрепарати

кг

-

-

-

159147,94

Згідно розрахунків обсяг матеріальних витрат на відведення під рубання становить 9547,94 грн. На штучне лісовідновлення використовую сіянці дуба звичайного у кількості 880 тис шт. і сосни звичайної 220 тис шт. відповідно. Витрати на їх отримання складають 149600,00 грн. Боротьба із шкідниками лісу не проектується.

3.4 Загальновиробничі (цехові) витрати

До загальновиробничих витрат включаються усі види заробітної плати цехового персоналу (в тому числі лісової охорони), відрахування на соціальні потреби та господарські витрати на рівні лісництв (цехів).

Розрахунок річної заробітної плати здійснюється за штатним розписом всіх лісництв підприємства та схемою посадових окладів. Величина посадового окладу службовця залежить від його посади, кваліфікації, тривалості роботи за спеціальністю та інших факторів. Оскільки основна заробітна плата в курсовому проекті розраховується на 12 місяців, то окремо кошти на оплату чергових відпусток не плануються. Можна і не передбачати інші види додаткової заробітної плати (надбавки за класність лісничим і майстрам лісу, доплати згідно положення колективного договору).

Фонд заробітної плати цехового персоналу на плановий рік визначається множенням чисельності окремих посад усіх лісництв на місячний посадовий оклад і на 12. Сума відрахувань на соціальні потреби розраховується у відсотках від заробітної плати цехового персоналу.

До господарських витрат на цеховому рівні відносяться витрати поза конкретними технологічними процесами, тобто ті, які безпосередньо не пов'язані з виконанням конкретного виду роботи. Це витрати на амортизацію та утримання будівель, споруд, інвентаря цехового призначення; на охорону праці; на оплату електричної та теплової енергії; на утримання послуг автомобільного, тракторного і кінного транспорту тощо. Сума господарських витрат в курсовому проекті визначається експертним шляхом за консультацією з керівником проекту або з економістом базового підприємства. Розрахунок загальновиробничих витрат зводиться в табл. 3.4.

Таблиця 3.4 Розрахунок загальновиробничих (цехових) витрат

Посада

Чисельність, осіб

Місячний посадовий оклад, грн.

Разом на рік, грн.

1. Заробітна плата цехового персоналу:

Лісничий

Помічник лісничого

ст.. майстер лісу

майстер лісу

Двірник

Конюх

Бухгалтер

Єгер

4

4

12

60

4

4

4

4

1630,00

1250,00

950,00

920,00

840,00

840,00

920,00

840,00

65200,00

60000,00

136800,00

662400,00

40320,00

40320,00

44160,00

40320,00

Р а з о м

96

х

1089520,00

2. Відрахування на соціальні потреби

х

х

414453,40

3. Господарські витрати

х

х

217904,00

В с ь о г о загальновиробничих витрат

х

х

1721877,40

3.5 Адміністративні витрати

До адміністративних витрат належать такі загальногосподарські витрати, що пов'язані з обслуговуванням і управлінням підприємством:

1) витрати, пов'язані з управлінням підприємством;

2) витрати на утримання та обслуговування основних засобів загально-господарського призначення;

3) витрати на обслуговування виробничого процесу;

4) інші витрати.

Розрахунок річного фонду заробітної плати адміністративних працівників наведений в табл. 3.5.

Таблиця 3.5. Розрахунок адміністративних витрат

Посада

Чисельність осіб

Місячний посадовий оклад з доплатами і надбавками, грн.

Річний фонд заробітної плати, грн.

1. Директор

1

2500,00

30000,00

2. Головний лісничий

1

2250,00

27000,00

3. Начальник відділу лісового господарства

1

2250,00

27000,00

4. Інженер лісового господарства

1

1635,00

19620,00

5. Інженер лісових культур

1

1635,00

19620,00

6. Інженер по охороні і захисту лісу

1

1635,00

19620,00

7. Мисливствознавець

1

1635,00

19620,00

8. Бухгалтер

1

1635,00

19620,00

9. Економіст

1

1635,00

19620,00

10. Диспетчер

2

890,00

21360,00

11. Юрисконсульт

1

1635,00

19620,00

12. Секретар-друкарка

3

890,00

32040,00

13. Касир

1

890,00

10680,00

14. Двірник

2

840,00

20160,00

15. Сторож

3

840,00

30240,00

16.

Р а з о м

21

х

335820,00

Відрахування на соціальні потреби

х

х

127745,92

Загальногосподарські витрати

х

х

134328,00

В с ь о г о

х

х

597893,92

Витрати на оплату праці працівників апарату управління підприємства та його структурних підрозділів обчислюється як і цехового персоналу згідно штатного розпису та схеми посадових окладів. Сума відрахувань на соціальні потреби планується за загальним правилом у відсотках від заробітної плати працівників апарату управління. Сума загальногосподарських витрат у курсовому проекті встановлюється експертним шляхом в межах 30% від річного фонду заробітної плати працівників апарату управління підприємства.

3.6 Зведений кошторис витрат на лісове господарство і мисливство

Кошторис - основний плановий документ для фінансування витрат на виконання робіт (послуг) по лісовому господарству. Він узагальнює поелементні витрати лісового господарства, показує ресурсну структуру (витрати на матеріали, персонал, утримання і експлуатацію машин і механізмів), що надзвичайно важливо для аналізу чинників формування і зниження собівартості робіт, послуг, продукції.

В курсовому проекті зведений кошторис складається у вигляді табл. 3.6. за елементами витрат по кожному виду робіт, при цьому назви виробничих операцій опускаються. Витрати на основну і додаткову зарплату робітників, зайнятих у виконанні робіт, і відрахування на соціальні потреби виписуються з табл. 3.1., на утримання машин і механізмів - з табл. 3.2., на матеріальні витрати - з табл. 3.3. Сума цих витрат складає технологічну собівартість робіт (графа 8). Загальна величина загальновиробничих (цехових) витрат (табл. 3.4.) розподіляється між різними видами робіт пропорційно до суми основної заробітної плати робітників, зайнятих на виконанні відповідних робіт (табл. 3.1., графа 11). Адміністративні витрати (табл. 3.5.), на відміну від цехових, не розподіляються між окремими видами робіт і не включаються до їх виробничої собівартості. Вони, як і витрати на мисливство і утримання тимчасових пожежних наглядачів, відносяться у загальні витрати на лісове господарство і мисливство окремими пунктами.

Таблиця 3.6 Кошторис витрат на лісове господарство і мисливство

Найменування робіт (заходів)

Одиниці виміру

Обсяг робіт

Основна і додаткова зарплата робітників, грн.

Відрахування на соціальні потреби, грн.

Витрати на утримання машин і механізмів, грн.

Матеріальні витрати, грн.

Технологічна собівартість, грн.

Загальновиробничі витрати, грн.

Загальновиробнича собівартість, грн.

Вартість одиниці робіт, грн.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1. Рубання, пов'язані з веденнях лісового господарства

1.1. Освітлення і прочищення

м3

1900

192006,99

73039,46

-

265046,45

682911,26

947957,71

498,92

1.2. Проріджування

м3

5500

15014,13

5711,45

7849,60

28575,18

53400,76

81975,94

14,90

1.3. Прохідні рубання

м3

7700

10933,27

4159,01

5716,00

20808,28/

38886,36

59694,64

7,75

1.4. Санітарні рубання вибіркові

м3

Р а з о м

х

х

217954,39

82909,92

13565,60

-

314429,91

775198,38

1089628,29

х

2. Допоміжні лісогосподарські роботи

2.1. Відведення лісосік під:

- освітлення і прочищення

- проріджування

- прохідні рубання

- санітарні рубання

га

га

га

га

380

550

308

-

4055,02

4480,44

2418,07

-

1542,53

1704,36

919,83

-

4507,10

3261,72

1779,12

-

10104,65

9446,52

5117,02

-

14422,49

15935,58

8600,35

-

24527,14

25382,10

13717,37

-

64,54

46,15

44,54

-

2.2. Трелювання деревини

м3

2640

8155,98

3102,53

22647,40

-

33905,91

29008,37

62914,28

23,83

Р а з о м

х

х

19109,51

7269,25

22647,40

9547,94

58574,10

67966,79

126540,89

х

3. Відновлення лісів

3.1. Відновлення лісів

га

110

237447,08

90324,87

37651,70

149600,00

515023,65

844582,03

1359605,68

12360,05

3.2. Природне поновлення лісу

39,0

6282,64

2389,92

-

-

8672,56

22345,47

31073,47

796,76

Р а з о м

х

х

243729,72

92714,79

37651,70

149600,00

523696,21

866927,50

1390679,15

х

4. Охорона лісу від пожеж

4.1. Влаштування мінералізованих смуг

км

95

531,34

126,04

1442,00

-

2099,38

1889,82

3989,20

41,99

4.2. Догляд за мінералізованими смугами

км

190

365,15

138,90

-

-

504,05

1298,73

1802,78

9,49

4.3. Утримання тим-часових пожеж-них наглядачів

осіб

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Р а з о м

х

х

896,49

264,94

1442,00

-

2603,43

3188,55

5691,98

х

5. Боротьба зі шкідниками та хворобами лісу

5.1. Лісопатологічні обстеження

га

2100

417,97

159,00

576,97

1486,59

2063,56

0,98

5.2. Ґрунтові розкопки

ям

400

2014,32

766,25

2780,57

7164,33

9944,90

24,86

5.3. Винищувальні роботи в осередках шкідників

га

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Р а з о м

х

х

2432,29

925,25

х

х

3357,54

8650,92

12008,46

6. Мисливське господарство

грн.

х

х

х

х

х

х

х

15000,00

х

7. Адміністративні витрати

грн.

х

х

х

х

х

х

х

597893,92

х

В с ь о г о витрат на лісове господарство і мисливство

х

х

484122,40

184084,15

75306,70

159147,94

902661,19

1721877,40

3237442,69

х

До загальновиробничої собівартості робіт (графа 10) включається технологічна собівартість і загальновиробничі (цехові) витрати.

На підставі даних зведеного кошторису витрат на виконання робіт розраховується планова виробнича собівартість калькуляційної одиниці (га, мі, мІ, км, штуки). Для цього суму загальновиробничої собівартості окремого виду роботи (графа 10) ділять на обсяг робіт даного виду роботи (графа 3).

Показник рівня витрат на одиницю виміру є одним із узагальнюючих оціночних показників і дає змогу робити певні обґрунтовані висновки щодо доцільності проведення робіт тим чи іншим способом чи технологією.

Провівши розрахунки видно, що вартість штучного лісовідновлення 1 га становить 12360,05 грн., а сприяння природному відновленню на 1 га при проведенні доглядових рубань і мінералізації ґрунту 796,76 грн. Це свідчить про економічно-обґрунтовану доцільність переходу на природне відновлення лісових насаджень.

Загально-виробнича собівартість на мисливське господарство становить 15000 грн.

Всього на лісове і мисливське господарство витрачається 3237442,69 грн., з яких на проведення доглядових рубань припадає 1089628,29 грн. На адміністративні витрати припадає 597893,92 грн.

1359605,68 грн. витрачають на штучне лісовідновлення.

4. Визначення трудовитрат і організація робіт

4.1 Чисельність персоналу і заробітна плата

На лісових підприємствах складається план з праці і заробітної плати за категоріями персоналу: керівники, спеціалісти, службовці, робітники, лісова охорона (лісники). Важливе значення для підприємства має структура його персоналу і рівень заробітної плати окремих категорій.

Чисельність і фонд заробітної плати керівників, спеціалістів, службовців та лісової охорони визначається на підставі кошторисів загальновиробничих витрат (табл. 3.4.) та адміністративних (табл. 3.5.) витрат. Найважливішим складником реальних трудових ресурсів підприємства є робітники. Середньорічна чисельність робітників визначається діленням загальної кількості людино-днів, потрібних для виконання всіх робіт виробничої програми (табл. 3.1., графа 6), на річний фонд робочого часу одного робітника. Лісові підприємства працюють у режимі п'ятиденного робочого тижня тривалістю 40 годин при 8-годинній робочій зміні. Для визначення річного фонду робочого часу робітника потрібно від річного календарного фонду часу (365 днів) відняти: кількість днів невиходів на роботу - вихідних, свят, робочих днів відпустки, робочих днів по хворобі тощо. Пересічно на лісових підприємствах він становить 220-240 днів. Загальний річний фонд заробітної плати робітників береться з розрахункової табл. 3.1. (графа 13). Результати розрахунків заносяться в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 Чисельність персоналу та заробітна плата

Категорії персоналу

Чисельність, осіб

Річний фонд зарплати, грн.

Середня місячна заробітна плата, грн.

Керівники

23

346000,00

1253,62

Спеціалісти

71

843900,00

990,49

Службовці

6

64080,00

890,00

Робітники

54

655482,40

1011,55

Р а з о м

154

1909462,40

в т.ч. лісова охорона

Середньомісячна заробітна плата керівників становить 1253,62 грн., що менш ніж у 1,5 рази перевищує середньомісячну заробітну плату робітників (1011,55 грн.). Низька заробітна плата працівників не дає їм стимулу на сумлінне і кваліфіковане виконання поставлених перед ними завдань.

4.2 Календарний графік використання робітників

При плануванні лісогосподарських робіт важливо правильно встановити термін їх виконання, керуючись як лісівничими вимогами, так і рівномірним завантаженням робітників протягом року. В багатьох випадках термін виконання робіт дуже стислий (садіння лісових культур, агродогляди за ними, заготівля насіння, проведення доглядових рубань в молодняках тощо), а обсяг робіт великий. Тому середня чисельність робітників недостатньо ілюструє їх дійсну потребу. Наочне уявлення потреби в робітниках дає календарний графік використання трудових ресурсів за місяцями (декадами) року. Календарний графік використання робітників (табл. 4.2.) складається в розрізі окремих позицій виробничої програми (графа 1) і термінів виконання робіт згідно агротехнічних і лісівничих вимог (графа 3). Загальна потреба в людино-днях (графа 4) для виконання кожного виду робіт заноситься з табл. 3.1. (графа 9), а відтак розподіляється по місяцях виконання робіт. Підсумувавши потребу людино-днів на кожен місяць визначаються загальні помісячні суми. Потрібна чисельність робітників на кожен місяць визначається діленням помісячної суми (люд.-днів) на місячний фонд робочого часу. На підприємствах він визначається за календарем. В курсовому проекті можна прийняти 20 днів. На графіку видно, в які місяці припадає найбільше завантаження і в які місяці постійні робітники не будуть завантажені роботою.

Якщо виявиться значна сезонність потреби робітників треба студенту навести міркування стосовно оптимізації графіка. Для вчасного виконання термінових робіт потрібно завчасно передбачити заходи по мобілізації трудових ресурсів (залучення тимчасових сезонних робітників тощо).

У випадках, коли робітники не будуть завантажені роботою у лісовому господарстві, їх можна залучити до лісозаготівельного, деревообробного та інших виробництв.

Таблиця 4.2. Календарний графік використання трудових ресурсів робітників

Із таблиці видно, що середня чисельність робітників, які повинні бути залучені на виконанні лісогосподарських робіт становить 37 чоловіка. У весняно-літній період спостерігається підвищена потреба у робітниках. Адже у цей період проводяться, рубання освітлення та прочищення лісокультурі роботи, заходи з охорони лісу від пожеж, заходи по боротьбі зі шкідниками та хворобами лісу. Проте у зимовий період навпаки, відчувається менша потреба у людях, що пояснюється дещо меншим обсягом проведення робіт. Отже в період виконання основного об'єму лісогосподарських робіт необхідно залучати сезонних робітників, щоб виконати запроектований обсяг робіт у встановлений термін.

4.3 Організація виконання робіт

Організація виробництва - це комплекс заходів, спрямованих на раціональне і ефективне поєднання у просторі і часі засобів праці і самої праці при оптимальному використанні наявних ресурсів. Суть організації проведення лісогосподарських робіт полягає в тому, щоб була виконана виробнича програма згідно агротехнічних і лісівничих вимог при найменшій потребі робітників, машин і механізмів.

Найпоширенішими формами організації праці в лісовому господарстві є бригадна і ланкова. Ланкова форма застосовується при проведенні лісокультурних робіт, охороні лісу від хвороб і шкідників, проведенні біотехнічних заходів тощо. При проведенні доглядових і санітарних рубань найбільш розповсюдженою формою організації праці є малі комплексні бригади (МКБ), до складу яких входять робітники суміжних професій. Вони виконують комплекс робіт по заготівлі деревини (звалювання дерев, обрубування гілок, кряжування, розколювання дров, складання їх у стоси тощо).

МКБ працює за єдиним нарядом на основі загального виробничого плану з оплатою праці за кінцеві результати роботи. Робітники колективно несуть відповідальність за кількість і якість виконаних робіт. При звалюванні дерев, обрізуванні гілок, кряжуванні застосовують бензомоторні пилки (“Січ”, “Stihl”, МП-5 “Урал”, “Тайга-214”, “Хускварна”, “Партнер”) різних модифікацій. При тракторному трелюванні провідним механізмом є трелювальний трактор, а при кінному приймають бензопилку.

Ефективність бригадної форми організації праці залежить від правильного встановлення її чисельного складу. Порядок розрахунку складу бригад студенти опановують на практичних заняттях і відображають у курсовому проекті. Якщо роботи виконуються механізованим способом (садіння лісових культур, влаштування мінералізованих смуг тощо), чисельність робітників визначається згідно нормативів складу обслуговування агрегату.

4.4 Використання бензомоторних пилок

Вихідними даними для розрахунку потреби бензопил у роботі для кожного виду робіт (табл. 4.3) є потрібна кількість пилко-змін та календарний час їх виконання в днях. Кількість пилко-змін виписується з табл. З.1 (графа 7). Календарний час і кількість робочих днів встановлюються у відповідності з лісівничими вимогами сезону проведення окремих видів робіт. Як правило, освітлення і прочищення проводять влітку, а інші рубання - взимку.

Таблиця 4.3. План використання бензопилок

Види рубань

Обсяг робіт, м3

Потрібна кількість пилкозмін

Календарний час і термін виконання робіт, дні

Потрібна кількість бензопилок, шт.

Освітлення і прочищення

1900

-

-

-

Проріджування

5500

98,12

15

9

Прохідні рубання

7700

71,45

20

3

Санітарні рубання

-

-

-

-

В с ь о г о

15100

169,57

35

12

Розділивши загальну кількість пилко-змін (графа 3) на кількість запланованих робочих днів для виконання робіт, визначають потребу бензопилок на кожен вид рубань. Якщо розрахунки виконані правильно, то потрібна кількість бензопилок на всіх видах робіт і в загальному буде однакова. Для забезпечення безперебійної роботи на кожні дві працюючі бензопилки передбачається мати одну резервну. Таким чином загальна потреба в бензопилках буде в 1,5 рази більшою, ніж в робочих.
Середній річний виробіток на одну робочу бензопилку визначається діленням обсягів робіт на кількість робочих бензопилок.
4.5 Розрахунок потрібної кількості тракторів та коней
На лісових підприємствах використовується для виконання робіт тракторний і кінний транспорт. Останнім часом віддають перевагу кінному транспорту як більш екологічному, а інколи і економічному, транспорту.
Потреба робочих коней (Пк) визначається за формулою:
Тк - потрібна кількість коне-днів;
Д - кількість робочих днів у році;
Середньоспискове число коней визначається діленням числа робочих коней на коефіцієнт використання коней (0,7-0,75). Крім коней, задіяних на основних роботах, в кожному лісництві слід запланувати 2-4 коні для виконання господарських перевезень.
Аналогічно визначається потреба тракторів кожної марки у відповідності з агротехнічними термінами виконання окремих робіт (наприклад, механізована посадка лісових культур), з тією лише різницею, що кількість тракторів вираховується діленням кількості машино-змін не на кількість робочих днів році, а на запланований термін виконання. Так, садіння лісових культур здійснюють протягом 10-12 днів.
Якщо виявиться, що кількість тракторо-змін є більшою за кількість днів оптимального агротехнічного терміну, тоді треба навести студенту міркування стосовно оптимізації графіка використання тракторів.
5. Фінансове забезпечення виконання виробничої програми
Витрати на ведення лісового господарства покриваються за рахунок внутрішніх фінансових ресурсів підприємства (власних коштів) та з державного бюджету. 3 державного бюджету фінансуються, в першу чергу, витрати на природоохоронні заходи (лісокультурні роботи у державному лісовому фонді, охорона лісу від пожеж, боротьба зі шкідниками та хворобами лісу, створення захисних насаджень тощо). Всі інші роботи фінансуються за рахунок власних коштів.
Власні кошти - це частина доходу від реалізації лісопродукції від усіх видів рубань, пов'язаних з веденням лісового господарства, і рубок головного користування, реалізації на сторону насіння і садивного матеріалу, надання на сторону послуг та інше. Чим більше підприємство мобілізує власних коштів, тим, відповідно, менше потрібно асигнувань з бюджету.
В курсовому проекті розраховується тільки сума надходжень від реалізації лісопродукції від рубань, пов'язаних з веденням лісового господарства (табл. 5.1).
Таблиця 5.1 Розрахунок вартості лісоматеріалів, призначених для реалізації

Види рубань

Загальна маса, м3

Об'єм ліквідних лісоматеріалів, м3

Середня відпускна ціна, грн/м3

Сума реалізації, грн.

1

2

3

4

5

1. Освітлення і прочищення, всього

1900

-

х

в т.ч.: - ділова

-

-

-

- дрова

190

190

60,00

11400,00

- хворост

950

-

-

-

- хмиз

760

-

-

-

2. Проріджування, всього

5500

-

х

-

в т.ч.: - ділова

1100

1100

2000,00

220000,00

- дрова

550

550

60,00

33000,00

3. Прохідні рубання, всього

7700

-

х

-

1

2

3

4

5

в т.ч.: - ділова

1540

1540

200,00

308000,00

- дрова

770

770

60,00

46200,00

4. Санітарні рубання, всього

-

-

х

-

в т.ч.: - ділова

-

-

-

-

- дрова

-

-

-

-

В с ь о г о

15100

х

618600,00

Гуртові (оптові) ціни на лісопродукцію є вільними. Вони встановлюються підприємством лісового господарства з урахуванням кон'юнктури ринку залежно від трьох видів франко:

франко - верхній склад;

франко - нижній склад;

франко - кордон (при реалізації лісопродукції на експорт).

Ціна реалізації лісопродукції включає: виробничу собівартість (ВС), адміністративні витрати (А), витрати на збут лісопродукції (Вз), суму прибутку (П) і податок на додану вартість (ПДВ). Таким чином ціна визначається за формулою:

Ц = ВС + А + Вз + П + ПДВ . (4)

Для встановлення рентабельності виробництва лісопродукції керуються формулою:

. (5)

Рівень рентабельності виробництва лісопродукції згідно рекомендації Державного комітету лісового господарства від 8 листопада 2002 р. № 146 не обмежується. Нормативний прибуток у ціні повинен забезпечувати розширене відтворення основних виробничих фондів, розвиток соціальної сфери, справляння податків та інших платежів.

Для спрощення розрахунків можна прийняти фактичну ціну знеособленого кубічного метра деревини на базовому підприємстві на період складання курсового проекту і весь дохід від реалізації лісопродукції спрямувати на фінансування лісового господарства

Таблиця 5.2 Джерела покриття витрат

Джерела фінансування витрат

Сума, тис. грн.

Структура, %

1. Асигнування з держбюджету

2618,84

80,9

2. Власні кошти

618,6

19,1

Загальна сума витрат

3237,44

100,0

Остаточні результати розрахунків фінансового забезпечення виконання виробничої програми наводяться в табл. 5.2. Загальна сума витрат у цю таблицю заноситься із зведеного кошторису (табл. 3.6.), а сума надходжень від реалізації лісопродукції (власні кошти) - з табл. 5.1. Дефіцит коштів покривається за рахунок державних бюджетних асигнувань.

6. Основні показники лісогосподарської діяльності

В цьому завершальному розділі курсового проекту студент повинен кваліфіковано проаналізувати результати лісогосподарської діяльності підприємства. Розкриваючи зміст окремих лісогосподарських показників, не слід обмежуватись лише констатацією їх величини. Висновки повинні бути творчими і критичними.

В табл. 6.1. наводяться обсяги витрат на окремі розділи виробничої програми і визначається їх структура (в %) в загальній сумі витрат на лісове господарство.

Таблиця 6.1 Обсяг і структура витрат на лісове господарство

Найменування робіт (заходів)

Сума витрат, тис. грн.

Структура, %

1. Рубки формування та оздоровлення лісів, інші рубання та ліквідація захаращеності

314,4

9,7

2. Допоміжні лісогосподарські роботи

58,6

1,8

3. Відновлення лісів в державному лісовому фонді

523,7

16,2

4. Охорона лісу від пожеж

2,6

0,1

5. Боротьба зі шкідниками та хворобами лісу

3,4

0,1

6. Мисливство

15

0,5

7. Загальновиробничі (цехові) витрати

1721,88

53,1

8. Адміністративні витрати

597,9

18,5

В с ь о г о витрат на лісове господарство і мисливство

3237,44

100

Витрати на проведення рубань, пов'язаних з веденням лісового господарства та інших рубань становить 9,7 % від загальної суми витрат, адміністративні витрати - 18,5 %, а найбільша частка витрат припадає на загальновиробничі (цехові) витрати - 53,1 %.

На підставі проведених у попередній розділах розрахунків заповнюється підсумкова табл. 6.2 основних середньорічних оціночних показників лісогосподарської діяльності підприємства на плановий рік.

Таблиця 6.2 Основні показники лісогосподарської діяльності ДП «Рогатинське ЛГ»

Показники

Одиниця виміру

Величина показника

1. Площа підприємства

га

21000

2. Штучне лісовідновлення

га

100

3. Собівартість створення 1 га лісових культур

грн.

12360,05

4. Сприяння природному поновленню

га

39

5. Собівартість 1 га природного поновлення

грн.

796,76

6. Відведення лісосік під рубання, пов'язані з веденням лісового господарства

га

1238

7. Обсяг рубань, пов'язаних з веденням лісового господарства

м3

15100

8. Собівартість заготівлі знеособленого 1 м3 лісоматеріалів:

- освітлення і прочищення

грн.

498,92

- проріджування

грн.

14,90

- прохідні рубання

грн.

7,75

- санітарні рубання вибіркові

грн.

-

9. Трелювання деревини на верхні склади

м3

2640

10. Собівартість трелювання 1 м3

грн.

23,83

11. Витрати на лісове господарство і мисливство

тис.грн.

3237,44

в т.ч.: - власні кошти

- асигнування з держбюджету

тис.грн.

тис.грн.

618,6

2618,84

12. Чисельність персоналу, всього

в т.ч.: робітників

осіб

осіб

157

54

13. Фонд заробітної плати

тис.грн.

1909,46

14. Середньорічна зарплата:

1-го працюючого

1-го робітника

тис.грн.

тис.грн.

12,40

12,14

Висновки

Недостатня лісистість території України, незначні запаси стиглого та перестійного лісу, невисока продуктивність середньовікових і пристигаючи лісів - все це є перепоною для забезпечення лісопромислового комплексу місцевою сировиною, а народного господарства і .

Для успішного вирішення цього завдання треба розробити раціональну програму підвищення ефективності відтворення і раціонального використання лісових ресурсів.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.