Розрахунок площі тепличного господарства

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ

І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ННІ ЛІСОВОГО ТА САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Факультет садово-паркового господарства і ландшафтної архітектури

Кафедра декоративного садівництва і фітодизайну

Курсовий проект

із дисципліни: «Тепличне господарство»

на тему: «Розрахунок площі тепличного господарства»

Виконала:

магістр 2-го року заочної ф.н.

ф-ту «СПГ і ЛА»

Федоренко М.С.

Перевірила: Крупкіна Л.І.

КИЇВ - 2013

Зміст

Вступ

Розділ 1 Розрахунок виробничої площі тепличного господарства для вирощування видового асортименту

Однорічники

Дворічники

Багаторічники

Канна

Килимові

Горщечкові культури

Вигонка на зріз

Розділ 2. Визначення необхідної площі та інвентарю

Список використаної літератури

Вступ

Тепличні комплекси відіграють значну роль для садово-паркового господарства, а саме:

забезпечують вирощування розсади однорічників для квітників;

вирощують асортимент тропічних та субтропічних рослин для озеленення інтер'єрів;

вирощують зріз квіткової продукції різних видів;

вирощують розсаду дворічників та багаторічників для квітникових композицій;

займаються формуванням асортименту квітникових рослин, постійно його поповнюють новими сортами та формами;

деякі з них ведуть селекційну роботу зі створення нових сортів;

вирощують садивний матеріал цибулинних для вигонки;

вирощують асортимент красиво квітучих рослин;

широко рекламують культуру ландшафтного будівництва, рекламують нові сорти та форми, новітні технології виробництва, приймаючи участь в виставках.

Тепличне господарство - це галузь рослинництва, яка займається вирощуванням квітково-декоративних рослин, які необхідні для озеленення міст та оформлення інтер'єрів.

Розділ 1 Розрахунок виробничої площі тепличного господарства для вирощування видового асортименту

Однорічники

Однорічники - це рослини, що закінчують свій життєвий цикл протягом одного вегетаційного періоду (зазвичай від 2 до 5 мес ), насіння їх проростає навесні або влітку, а восени (у помірних широтах) рослини вже плодоносять і відмирають.

Склад рослин квітника - 3000 кв. м. - Чорнобривці (Tagetes)L

Одна з найбільш поширених культур, що використовується в озелененні міст, парків, скверів, присадибних ділянок. Різноманітна колірна гамма елітних гібридних сортів петунії дозволяє створити на своїй ділянці оригінальні квітники, що вражають красою і буйством фарб.

Агротехніка вирощування. Чорнобривці -- однорічна рослина, тому агротехніка розмноження схожа на вирощування будь-яких однорічних садових квітів. В основному чорнобривці розмножують насіннєвим способом, так як насіння їх не дорогі, і немає сенсу в живцюванні, але при необхідності можна скористатися і цим способом. Насіння висівають на грядку на початку травня в добре зволожений пухку землю, тоді в липні вже з'являться перші квіти. Якщо ви хочете, щоб чорнобривці зацвіли раніше, скористайтеся розсадним способом. На розсаду чорнобривці висіває в ящики або пластикові контейнери на початку лютого. Весь догляд за розсадою полягає в помірному поливі і помірній температурі в приміщенні.

Для отримання більш міцною розсади чорнобривці у віці 2-3 справжніх листків пікірують у ящики, окремі пластикові стаканчики або в теплицю. З настанням теплих квітневих днів, контейнери з розсадою чорнобривців виносять для загартовування на вулицю або на балкон на 2-3 години, якщо є така можливість. Чорнобривці невибагливі, тому вирощування розсади не доставляє особливого клопоту. Висаджують чорнобривці на постійне місце в середині травня, найчастіше на розсаді вже є бутони квітів. Важливо висадити розсаду до розпускання бутонів, щоб рослина могла освоїтися на новому місці і вкоренитися. При розсадному способі вирощування чорнобривці будуть цвісти з червня до приморозків.

Необхідна кількість рослин для створення квітника:

Чорнобривці - 10х15 см

1 кв.м х 0,01 м. кв = 11 шт

3000 кв. м х 11 шт = 33000 шт

Необхідно також передбачити втрати рослин, що потрібно виростити на 10 % більше, тому 33000шт *10%= 36300шт

Господарська цінність насіння:

А= S*Ч/100=80*90/100=72%

S- схожість насіння, %

Ч- чистота насіння, %

Необхідна кількість грамм насіння

Чорнобривці - 1 г - 300 шт - 33,0 г + 28% = 42,24 г

Необхідна кількість ящиків для висіву насіння

Чорнобривці - 42,24/2г=22 ящиків

Необхідна кількість ящиків для пікіровки:

Оскільки в один ящик висаджують 200 шт рослин, тоді:

Чорнобривці - 36300/200= 182 ящика

Площа 1-го ящика - 0,28 кв.м.

Площа під ящики:

Чорнобривці - 182*0,28 кв. м =50,96 м. кв.

Таблиця 1. Розрахунок виробничих площ під однорічники

Назва рослин	К-ть рослин, шт	К-ть насіння, г	Ящики для висіву, шт	Ящики для роз пікіровки, шт	Площа під ящики, кв. м
Чорнобривці	36300	42,24	22	182	50,96

Дворічники

Площа квітника - 1,18 га (18000 кв. м.)

Дворічники - це рослини, які для повного циклу свого розвитку потребують двох (півтора) вегетаційних періодів. Тобто, в перший рік після проростання насіння утворюється рослина лише з розеткою листків, але не квітує і не утворює насіння. Така рослина успішно зимує і лише наступного року викидає квіткове стебло, квітує і дає насіння. Це такі рослини, як дзвіночки, мальва, наперстянка, гайлардія та інші.

Для створення квітника буде використана Наперстянка пурпурова Digitalis purpurea

Наперстянка добре виглядає в саду при посадці великими групами.

Низькорослі сорти наперстянки використовують для весняної вигонки в горшках. Наперстянки прості у догляді, вони легко миряться з мінімумом сонячного світла і води і фактично не вимагають уваги. Високі і елегантні, яскравими суцвіттями підносяться наперстянки над садом і неможливо пройти повз, не захопившись їх красою.

Агротехніка вирощування. Розмножується насінням, які не потребують особливої передпосівної підготовки . Вони дрібні, але з одного примірника їх можна отримати величезну кількість . Сіяти краще навесні, в останній декаді квітня - початку травня, прямо в грунт . Насіння лише трохи присипають землею, а на запливаючих грунтах - торфом. Щоб прискорити появу сходів, на тиждень насіння попередньо можна замочити або накрити посіви лутрасилом . Сіють у рядки, які розташовують через 40-45 см, тоді дорослим рослинам не буде тісно . Якщо сходи вийшли занадто частими, їх краще прорідити, інакше розетки листя будуть маленькими, квітконоси короткими, а квітки дрібними . Спочатку сіянці розвиваються дуже повільно, так що распикировивают їх потрібно лише через один -півтора місяця на відстань 5 см один від одного. На місце рослини висаджують в кінці травня за схемою 10х15 - 25 см.

Є інший спосіб розмножень наперстянки . Після того як рослина відцвітає, кілька квітконосів залишають на насіння, а на інших рослинах частково їх обрізають. Приблизно через 3 тижні на обрізаних квітконосах утворюються справжні прикореневі розетки, до 5-8 шт.

Після того як утворюється 6-8 справжніх листочків, розетки обривають і висаджують на постійне місце, де вони будуть рости на наступний рік. При посадці поливаєте їх так, щоб вода не потрапила на серцевину. Земля також не повинна на них потрапити . На тиждень висаджені розетки Притіняти газетою. Через 12-15 днів у сердцевінку з'являється новий листочок . До осені наростає прекрасна розетка.

Насіння збирають поступово, у міру дозрівання коробочок, причому в нижніх утворюються найбільш повноцінні . Плоди відокремлюють від стебла, коли вони пожовтіють або побуреют (залежно від виду ), але насіння ще не почнуть висипатися. Їх розкладають на аркуші паперу в сухому місці і висушують, потім обмолочують і очищають від залишків коробочок.

Розрахунок виробничих площ для вирощування наперстянки пурпурної:

Схема посадки - 40*45см

18000 мІ/ 0,18мІ = 100000шт.

У процесі вирощування деякі рослини псуються і вибраковуються, тому потрібно врахувати відпад 10%. Тому 100000+10%=101000шт.

Господарська цінність насіння:

А= S*Ч/100=80*90/100=72%

S- схожість насіння, %

Ч- чистота насіння, %

Необхідна кількість грам насіння:

В 1 грамі 10000 шт. - 10,1 г+28% = 12,9 г

Необхідна кількість ящиків для висіву насіння, оскільки в один ящик висіваємо 2г насіння, то звідси необхідна кількість ящиків 12,9/2г=7 ящиків

Необхідна кількість ящиків для роз пікіровки:

Оскільки в один ящик висаджують 200 шт рослин, тоді:

Наперстянка пурпурна - 101000/200=505 ящик.

Площа під ящики: Наперстянка пурпурна - 505*0,28=141,4 кв. м.

Багаторічники

Площа квітника - 0,8 га (8000 мІ)

Багаторічники - це рослини, що на одному місці ростуть і кожного року квітують протягом 5-8 і 6ільше років. Одні з них зимують у відкритому ґрунті (півники, лілії, тюльпани, нарциси, півонії). Інші потребують викопування і укриття на зиму (гладіолуси, жоржини).

Для створення квітника використано рослину флокс шилоподібний

Найчастіше, дивовижний по красі флокс шилоподібний, висаджують для отримання щільного сланкого килима.Міцні повзучі стебла, доповнені безліччю яскравих, іскристих зірочок (не дарма назва «флокс» перекладається як «полум'я»), покривають всю поверхню землі, на якій вирощено.Це рослина гармонійно виглядає вздовж струмків, штучних водоймищ і ставків, повторюючи і підкреслюючи всі вигини. Частіше висаджується групами, єдиними масивами і рабатках. Гармонійно виглядає на фоні зелені газонів.

Агротехніка вирощування. Перед посадкою флоксів потрібно провести обробку грунту. Витяг всіх бур'янів є першочерговим завданням, так як їх проростання крізь щільну поверхню буде псувати загальний естетичний вигляд. Після появи квітів значно складніше отримати зайву рослинність. Щоб досягти бажаного результату, садити рослину рекомендується на відстані 25 см один від одного. Відразу після садіння, догляд за шиловидним флоксом повинен проводитися більш ретельніше, ніж за виросли квіткою.

Прискорити процес зростання можна шляхом направлення паростків в потрібному напрямку, притискаючи до грунту, присипавши землею. За перші кілька років після посадки, стебла виростають в довжину близько 10 див.

Грунт для посадки повинна бути сухий, пухкий і бідною. У більш багатій і родючій землі флокс шилоподібний буде давати меншу кількість квіток.Якщо грунт має велику кількість кислих мікроелементів, її треба засипати вапняної борошном. У тому випадку, якщо грунт виявиться важкою, потрібно змішати її з піском. Найкраще місце для цього квітки, на якому сонячні промені в достатку. Абсолютно нестерпна тінь і тривала вологе середовище.

Колір може відігравати значну роль при посадці. Наприклад, флокси з темним забарвленням можуть рости і в півтіні, це також перешкоджає вигоранню, на відміну від різновиду білого кольору.

Розрахунок виробничих площ для вирощування флокса шилоподібного

Схема посадки 25*25см

8000 мІ/0,06 мІ = 133333 шт.

Необхідно також передбачити втрати рослин, том слід виростити на 10% рослин більше.

133333 шт. + 10% = 133466шт.

Необхідна кількість насіння: в 1г - 100 шт. Отже в 1334г+28%=3038 г

Для висіву такої кількості насіння потрібно:

133333 шт. / 100 нас. = 1333 п.м.

Площа однієї грядки під посіву 7,2 мІ в ній 4 рядки по 9 п.м. кожний.

9 п.м. * 4 = 36 п.м.

1333п.м. / 36 п.м. = 37 грядки

37 грядки * 7,2 мІ = 266,4 мІ

Необхідна кількість площі під грядки на пікіровку за схемою посадки 25*25см

7,2 м / 0,06 = 120 - кількість рослин на одну грядку

133333 шт. / 120 = 1111,11 мІ

Отже, для того щоб виростити 133333 штук посадкового матеріалу флокса шилоподібного необхідно задіяти 1111 мІ виробничої площі.

Канна

Площа квітника - 0,16 га (1600 мІ)

Канна садова Canna x generalis L.H.Bailey. Канна - дивно ефектне і гармонійне рослина, що володіє багатьма декоративними достоїнствами.

Її елегантні яскраві квітки різної форми та забарвлення зібрані у великі суцвіття, які підносяться над пишним листям зеленого, оливково-зеленого або фіолетового кольору. Нові забарвлення квіток сучасних сортів канни вражають пишністю помаранчевої і коралової гами, інтенсивними рожевими і м'якими жовтими відтінками. Канна садова відрізняється тривалим періодом цвітіння. Вона добре переносить перегрів і високу загазованість повітря, практично не пошкоджується хворобами та шкідниками, не вимагаючи хімічної обробки.

Приємно відзначити той факт, що в даний час канни знову стали популярними і зайняли гідне місце в озелененні як за кордоном, так і у нас. Ця культура незамінна у квітковому оформленні парків, скверів, присадибних ділянок, балконів і терас. Канни підходять для вирощування не тільки в м'яких кліматичних умовах. Багато сортів можна успішно культивувати і в середній смузі як у якості контейнерної культури, так і в якості орнаментального рослини у відкритому грунті при попередній підготовці рослини в теплиці перед висадкою.

Агротехніка вирощування.

Канни теплолюбні, тому місце для посадки вибирають сонячне і тепле, захищене від холодних вітрів . Невдало підібране місце може істотно затримати цвітіння рослин. Грунт для посадки повинна бути пухкої і поживною, хоча вони можуть рости на будь-яких . Лунку викопують на глибину близько 50 см. На дно кладуть гарячу підстилку з кінського гною товщиною 15-20 см, на неї насипають 20- 25- сантиметровий шар землі і висаджують кущ. Цей прийом забезпечить більш ранній розвиток рослин і розкішне цвітіння . Відстань між рослинами - 50-75 см. Глибина посадки повинна бути 10-15 см.

Розмножувати канни можна також з насіння . Проте таким чином, в основному, розмножують видові рослини, оскільки сіянці зазвичай відрізняються від материнських рослин. Насінням необхідно допомогти прорости, для чого їх піддають скарифікації, тобто механічного пошкодження оболонки . Для цього їх 1-2 год витримують у снігу, обдають окропом і висівають . Можна також з цією метою 12 год протримати насіння на гарячій батареї або проморозити 1-2 год в холодильнику. Насіння висівають у грунт на глибину 1,5 см. Зацвітають такі рослини в серпні.

Можна вирощувати і розсадним способом. Вже до червня розсада може дати квіткові стрілки. З власного досвіду скажу, що приживлюваність розсади канн фактично стовідсоткова. Пересадку рослини також переносять легко. Насіння в ящики висівають у лютому. Сходи з'являються десь через місяць. Температура в приміщенні до появи сходів повинна становити не менше 22-23 градусів. У фазі 2-4 листочків рослини пікірують в 10-14 сантиметрові горщики . У травні їх висаджують у відкритий грунт . У серпні вони зацвітають.

Необхідна кількість рослин для створення квітника:

Схема осадки 60*60см.

Площа під канни 1600 мІ/0,36 мІ=4444шт необхідно виростити.

Необхідно також передбачити втрати рослин, том слід виростити на 10% рослин більше.

Тому 4444шт +10%= 4888шт.

Необхідна площа стелажа під горщики:

Площа 1-го горщика розмірами 13смх13см дорівнює 0,2 м.кв., звідси площа під горщики дорівнює 0,2 кв.м.*4888= 977,6 мІ.

Таблиця.2 Розрахунок виробничої площі під канни

Назва рослини	Кількість рослин	Кількість горщиків (13см), см	Площа стелажів під горщики, мІ
Канна	4888	4888	977,6

Килимові

Килимові рослини - група трав'янистих рослин, природно слаборослих або добре переносять стрижку й, як правило, що мають красиво пофарбоване листя. Їх використовують для пристрою килимових клумб, написів, календарів, портретів, малюнків на тлі газону та ін. Більшість килимових рослин по біологічних особливостях - багаторічні.

Площа квітника - 0,20га (2000 мІ).

Для створення квітника буде використано - агератум Ageratum

До самих заморозків пишні яскраві кущики агератума будуть викликати у Вас позитивні емоції, де б Ви його не посадили. Висаджений групами, агератум утворює суцільний квітковий килим. Він прекрасно виглядає на газоні, поєднується з літниками жовто - помаранчевої гами, утворюючи яскраві квітники і клумби, ідеальний для бордюру . Агератум добре заповнює простору між багаторічними квітковими рослинами і добре підходить для створення ароматних куточків саду, а також садів в бузково - блакитних тонах. Агератум може використовуватися як горшкові рослини, а його високорослі сорти підходять для букетів у поєднанні з великими квітами контрастних забарвлень . Нинішньої теплою осінню агератум був особливо прекрасний.

Агротехніка вирощування. Якщо хочеться раннього, починаючи з червня, цвітіння агератума, його висівають на розсаду в березні або квітні. Сіють на зволожений субстрат поверхнево, під плівку або скло . Посіви містять в теплому місці і не допускають висихання грунту. Коли з'являться сходи ( через 7-14 днів), скло знімають, а за сіянцями доглядають звичайним способом: поливають і підживлюють. Приблизно через 3 тижні після сходів, сіянці пікірують в окремі торф'яні горщики або одноразові стаканчики. Добре розвивається розсаді може знадобитися друга пересадка в більші ємності. Адже висаджувати агератум в грунт можна тільки після загрози заморозків, тропічна рослина їх не винесе . Агератуми садять групами, залежно від сорту, на відстані 10-25 см.

Розрахунок виробничих площ для вирощування агератуму:

Необхідна кількість рослин для створення квітника:

Схема посадки агератуму 10х15

Площа під агератум 2000 мІ/0,01 мІ=200000 шт необхідно виростити.

Необхідно також передбачити втрати рослин, том слід виростити на 5% рослин більше.

Тому 200000шт +5%= 210000шт.

Необхідна площа стелажа під горщики:

Кожну насінину висіваємо у окремий горщик, звідси щоб виростити 210000 шт колеуса необхідно 210000 шт горщиків

Площа 1-го горщика розмірами 13х13см дорівнює 0,2 м.кв., звідси площа під горщики дорівнює 0,02 кв.м.* 210000=4200мІ.

Отже, для того щоб виростити 210000 штук посадкового матеріалу агератуму необхідно задіяти 4200 мІ виробничої площі.

Горщечкові культури

Пеларгонія зональна Pelargonium х zonale hort.

Свою назву вид отримав за особливість забарвлення листя. Зона це широка або вузька облямівка або пляма в центрі, вона може бути темніше або світліше основного тону, мати червонувато-коричневий або фіолетово-чорний відтінок. У ряболисті пеларгоній на листках буває біла або жовта облямівка або навіть цілий візерунок. Стебла соковиті, одревесневающим біля основи, а листя округлі або серцеподібні.

Агротехніка вирощування. Висаджують пеларгонії, коли мине небезпека заморозків і повітря прогріється до 12-15 °. Для кращої приживлюваності видаляють суцвіття. Рослина з земляним комом вибивають з горщика і поміщають в заздалегідь приготовлену ямку. Такий спосіб посадки найбільш підходить для посушливих районів. Можливий інший варіант, коли в лунку поміщають пеларгонії прямо в горщику і ретельно засипають його землею. Відстань між рослинами 25-30 см. При такому розміщенні кущі пізніше хоча і змикаються, але бувають добре освітлені й досить провітрюються. Після посадки рослини рясно поливають. Для оберігання верхнього шару від висушення і розтріскування його бажано замульчувати тирсою. Протягом вегетаційного періоду рослини рясно поливають ввечері або рано вранці і потім спушують грунт.

Через 1-2 тижні після посадки з'являються перші суцвіття. На одній рослині за сезон їх налічується до 20 і більше, причому одночасно можуть бути бутони, повністю розкрилися суцвіття і ті, що втрачають декоративність. Останні потрібно прибирати, щоб дати можливість розпуститися новим. При гарний догляд і сприятливих погодних умовах на рослині формується безліч пагонів другого і навіть третього порядків, які також дають суцвіття. Пеларгонія цвіте безперервно до настання заморозків. Ця властивість дозволяє їй конкурувати з багатьма декоративними культурами.

Якщо немає можливості посадити пеларгонії в грунт, то її можна помістити в підлогові вази або бетонні кільця, ефектні і підвісні кашпо. Враження справляють рослини, розміщені в декількох площинах. На верхніх рівнях, наприклад, сорти з листям яскравих однотонних кольорів, на нижніх - ампельні, які будуть декорувати основу споруди. Для пристінного оформлення, прикраси підпірних стінок, декорування цоколів будівель, терас, фундаментів рекомендується використовувати високорослі сорти, кущові або штамбові. В останньому випадку рослини зручніше висаджувати в контейнерах.

Розрахунок виробничих площ для вирощування Пеларгонії зональної:

Необхідна кількість рослин згідно завдання 15000 шт.

Кожну рослину висаджуємо в окремий горщик розмірами 12х12 см, звідси площа одного горщика 0,01 кв. м.

Щоб виростити 15000 шт рослин необхідно 15000 горщиків.

Площа під горщики:

15000*0,01 кв. м. = 150 кв. м.

Отже, для того щоб виростити 15000 шт пеларгонії зональної необхідно задіяти 150 кв.м. виробничої площі.

Папороть Pteridium aguillinum

Папороті є тіньовитривалими рослинами, і це його гідність, адже за допомогою папоротей можна задекорувати кути вашої кімнати. Підійдуть для постійного місця проживання західні та північні вікна, а от південні вікна для рослини потрібно затінювати. Сприятливий помірний тепловий режим від 16 до 22 градусів, якщо температура взимку нижче 15 градусів рослина може захворіти. Рослина потрібно поливати зверху, а не методом занурення або з піддону. Тоді надлишок солей магнію, кальцію, такий згубний для коріння, зможе затриматися у верхньому шарі грунту, і не зможе досягти його коренів. Коли в квартирі сухе повітря потрібно обприскувати папороть водою, яка добре відстоялася.

Агротехніка вирощування. Ґрунт для папороті кімнатного повинна бути легкої. Готується вона з листової, торф'яної й дернової землі з додаванням грубозернистого піску (2:2:1:1).

Пересаджують папороті навесні, якщо корінь заповнили весь простір горщика. У противному випадку можна перемінити тільки верхній шар землі. Саме головне при пересадженні - саджати не глибше, ніж квітка сиділа до пересадження. Верхівка стебла завжди повинна залишатися над землею

Пересадження зручно використовувати для розмноження папоротей. Тому що найпростіший спосіб розмножити кімнатну папороть це розділити рослину

У природних умовах папороті розмножуються різними способами. Деякі види розмножуються виводковими бруньками, які утворяться на кінцях зрілих листів. Із цих бруньок розвиваються дитинки. Наприклад, так розмножується виходець із Нової Зеландії асплениум луковиценосний.

Популярний серед кімнатних папоротей вид - нефролепис, здатнийрозмножуватися декількома способами: укоріненням повітряних корінь (вусів); відділенням нащадків, які утворяться на кореневище й суперечками, що визрівають на нижній частині листа. При розмноженні «вусами», їх пришпилюють до ґрунту в іншому горщику й поливають, поки не підуть у ріст нові листи, після чого молоді рослини відокремлюють і далі вони ростуть самостійно. При утворенні кореневих нащадків, їх відокремлюють і висаджують в окремий горщик, накривають плівкою, ґрунт підтримують у вологому стані. Найбільш сприятлива температура для вкорінення +15-18 градусів. Плівку знімають, коли з'являться нові пагони

Більшість папоротей у природі розмножується суперечками. У домашніх умовах це досить трудомісткий процес, тому найчастіше для одержання нової рослини при пересадженні ділять старе на дві - три частини. Розділені рослини висаджують кожне у свій горщик, у ґрунт додають деревне вугілля (для дезінфекції), виставляють у світле місце й регулярно поливаються

При розмноженні суперечками їх, у міру визрівання, висівають у субстрат із протертого сфагнового торфу й мохів, листової землі й промитого річкового піску в співвідношенні 2:1:1:0,5. Субстрат пропарюють щоб уникнути поразки посівів шкідливими мікроорганізмами. Посів поверхневий - спори в землю не зашпаровуються. Посіви накриваються плівкою й поміщають у піддон, заповнений таким же субстратом, у який робили посів спор, але не пропарений, ставлять у тепле місце (+23 градуса) і поливають у піддон чистої водою

Сходи з'являються через 20-25 днів, після чого їх поміщають у світле місце без прямих сонячних променів, плівку знімають. Папороті продовжують свій розвиток. Перші листи (ваи) з'являються через 50-90 днів після посіву. Пікіровку проводять, коли рослини досягнуть 2-3 см, використовуючи ту ж земляну суміш, що й для посіву

Розрахунок виробничих площ для вирощування папороті :

Необхідна кількість рослин папороті згідно завдання 15000 шт.

Папороть розмножується поділомлистків, оскільки з одного куща можна отримати 3 шт.

Для того, щоб виростити 15000 шт рослин необхідно 15000/3=5000 шт .

Кожний листок висаджуємо в окремий горщик розмірами 12х12 см, звідси площа одного горщика 0,01 кв. м.

Щоб виростити 15000 шт рослин необхідно 15000 горщиків.

Площа під горщики:

15000*0,01 кв. м. = 150 кв. м.

Отже, для того щоб виростити 15000 шт папороті необхідно задіяти 150 кв.м. виробничої площі.

Фікус Бенджаміна Ficus benjamina

Для рослини необхідно знайти постійне місце. Туди не повинні потрапляти прямі промені сонця. Фікусу Бенджаміна не потрібно максимально освітленого місця, він буде добре себе почувати в декількох метрах від вікна. Не потрібно розміщувати його поблизу батарей і обігрівальних приладів. Так само він погано переносить протяги. Фікус потрібно обприскувати водою кімнатної температури, 1-2 рази на день. Якщо у Вашого фікуса дуже густа крона, то раз на тиждень його рекомендується акуратно струшувати, пропускаючи тим самим повітря між листям. Так само фікус необхідно пересадити через два-три тижні після того, як Ви його придбали . Підійде среднекіслих універсальний грунт . Не забудьте на низ горщика покласти дренаж.

Агротехніка вирощування. Найсприятливіший час для розмноження є весна і початок літа. У цей час відбувається активне утворення коренів і листя .

Фікуси добре розмножується живцями. Можна зрізати верхівкові стебла з листям або одним . Живці ставляться в банку з водою на сонячне вікно. Воду необхідно постійно міняти на чисту. Через деякий час на черешках почнуть з'являтися корінці. Так само живці можна вкорінювати в мокрому піску . Після зрізу обмивають черешки від молочного соку і дають трохи підсохнути. Потім садять в невеликі горщики з мокрим піском.

Для того, щоб укорінення сталося швидше, держак накривають баночкою, створюючи тим самим ефект теплички . Краще, щоб на живці було 2-4 вузлики з листям . Завеликий держак може не прийнятися, із за надмірного випаровування вологи.

Розрахунок виробничих площ для вирощування фікуса :

Необхідна кількість рослин фікусу згідно завдання 15000 шт.

Кожну рослину висаджуємо в окремий горщик розмірами 12х12 см, звідси площа одного горщика 0,01 кв. м.

Щоб виростити 15000 шт рослин необхідно 15000 горщиків.

Площа під горщики:

15000*0,01 кв. м. = 150 кв. м.

Отже, для того щоб виростити 15000 шт фікусу необхідно задіяти 150 кв.м. виробничої площі.

Вигонка на зріз

Необхідно виростити 10000 зрізу Антуріуму Anthъrium

Антуріум - дуже гарна вічнозелена епіфітна або напівепіфітна рослина з повітряним корінням родини ароїдних. Антуріум, або квітка фламінго, як його ще називають, можна зустріти в тропічних лісах Південної Америки. Назва сформувалася від двох латинських слів: « anthos» - квітка і «oura» -хвіст, що в перекладі означає квіткохвіст. Вишукані і оригінальні за формою та забарвленням суцвіття надають екзотичний вигляд рослині. Вони являють собою качан, оточений покривалом різного забарвлення. Суцвіття тримаються кілька тижнів, а період цвітіння цілий рік. Листки великі, серцеподібні або подовжені, широколанцетні, темно-зелені, шкірясті. На стеблах розташоване повітряне коріння.

Агротехніка вирощування. У кімнатній культурі розмноження антуріума проводиться вегетативним способом: діленням куща або укоріненням стеблових живців.

1) Розмноження стебловими живцями.

Основні труднощі при розмноженні стебловими живцями - це підтримка життєздатності відокремленого від маткової рослини держака до тих пір, поки він вкорениться і перетвориться на нову рослину .

Період розмноження - травень / червень. В якості маточного рослини використовуємо антуріум з довжиною пагонів більше 50см .

Матеріали та інструменти:

вермикуліт ;

стаканчик одноразовий ( 200мл ) з дренажними отворами ;

ніж ( скальпель ) ;

теплиця (міні ) .

1) Відрізуємо держак ( на рослині залишається пеньок 20см) .

2 ) Для розмноження використовуємо верхню частину відрізаного держака довжиною 12 -15см .

3 ) На черешку залишаємо два аркуші, інші видаляємо .

4) У стаканчик насипаємо вермикуліт, вставляємо в вермикуліт держак, поглиблюючи нижній зріз на 5см. Поливаємо .

5 ) Листя держака обприскуємо м'якою водою і поміщаємо в тепличку .

Умови для успішного коренеутворення :

освітлення - яскраве розсіяне світло ;

температура грунтового субстрату + ( 24-25 ) 0С;

живці регулярно обприскуємо, тепличку провітрюємо щодоби ;

вермикуліт не повинен пересихати весь період вкорінення ;

період вкорінення 3-4 тижні.

Після того як коріння розвинуться до довжини в 3см, молоде рослина пересаджуємо в субстрат як для дорослих рослин. Перша підгодівля через місяць після посадки. Підживлення проводимо добривом в концентрації 50% від рекомендованої для дорослої рослини .

Що залишився на кущі пеньок з часом обросте пагонами, які розвинуться зі сплячих бруньок . Через деякий час під пагонами з'являться власні повітряні корені . Коли повітряна корінь досягне довжини 1.5см, відокремте живці, що мають 2-3 втечі, для подальшої посадки вже як самостійного рослини.

2 ) Розмноження діленням куща.

За допомогою цього методу можна омолоджувати рослину і підтримувати у нього інтенсивне зростання .

Матеріали та інструменти:

ніж ( скальпель ) ;

квіткові горщики за кількістю « деленок » ( молодих рослин). Горщики повинні обов'язково бути з дренажним отвором ;

стерилізований грунтовий субстрат (склад як для дорослих рослин).

1) Виймаємо рослина з горщика ; акуратно розпушує грунтову суміш і ретельно обтрушують її з коренів .

2 ) Високі пагони (більше 30см ) підрізаємо ( процедура необхідна, щоб знизити втрати води при випаровуванні, особливо, якщо роботи проводяться в літній час ) .

3) З периферійної частини куща, де переважно утворюються молоді пагони, відокремлюємо ножем частина куща, що містить кілька пагонів (мінімум один).

4 ) Відокремлені частини куща якнайшвидше висаджують на ту ж глибину, на якій вони росли раніше. Після посадки рослину поливають .

Далі догляд як за дорослим рослиною. Перша підгодівля проводиться через два тижні після посадки.

Розрахунок виробничих площ для вирощування антуріуму:

Необхідна кількість рослин антуріуму згідно завдання 10000 шт.

Висаджують саджанці по шнуру під лопату по 3 шт. на 1 м.п. і відстанню 30 см в ряду та між рядками 50 см.

Необхідно також урахувати втрати рослин, тому на 10%рослин більше:

10000шт.+10%=11000 шт.

Нормативна кількість саджанців 9 шт/мІ. Отже,необхідна площа під саджанці рослини 11000ч9=1222,2 мІ .

Отже, для того щоб виростити 10000 шт зрізу антуріуму необхідно задіяти 1222,2 кв. м. виробничої площі.

Необхідно виростити 50000 зрізу Лізіантусу

Еустома, лізіантус, « ірландська троянда » - ось неповний перелік назв цього прекрасного рослини, яка дійсно можна прийняти за незвичайну троянду.

Еустома належить до сімейства тирличевих, її батьківщина - Центральна Америка, де теплий і вологий клімат . Це потрібно обов'язково враховувати при вирощуванні даної рослини в будинку і в саду.

Квітки у еустоми бувають найрізноманітнішого забарвлення, від простих до махрових, а їх форма нагадує класичну троянду.

Листя еустоми сизого відтінку, елліпсовідниє, з матовою воскової фактурою.

У висоту рослини різних срезочной сортів Лізіантус досягають 50-70 см.

Агротехніка вирощування. Еустом можна культивувати як багаторічна, дворічна або однорічна рослина .

У промислових умовах лізіантус вирощують на зрізання . У цьому випадку агротехніка еустоми нагадує вирощування ремонтантної гвоздики. Рослина доводиться до цвітіння, зрізається, а потім від коренів відрощувати нове покоління квітконосів .

У домашніх умовах квітконоси Лізіантус видаляються після цвітіння, а процес відновлення рослин такою ж.

У літній період еустом можна вирощувати як садову культуру, розміщуючи її в півтіні.

В умовах захищеного грунту еустома воліє тепле і помірно- тепле зміст з вологим і свіжим повітрям. Тому вона добре росте в теплицях і оранжереях .У будинку еустома зазвичай міститься в зимових садах і на утеплених лоджіях . Однак необхідно врахувати : у малих, слабо провітрюваних приміщеннях з сухим повітрям лізіантус розвивається погано . Чахне, а потім, як правило, гине.

Для еустоми переважніше західне або східне розміщення . Освітлення рослинам потрібно яскраве розсіяне. Добре відгукується лізіантус на досвечіваніе комбінацією ламп денного світла « Flora » і звичайною вітчизняної « ЛД ».

У стані спокою еустома мириться з недоліком світла . Але в період росту при недоліку освітлення стебла изнеживают, що впливає на кількість закладаються бутонів, знижуючи продуктивність рослини . Частина подальших бутонів можуть не розкрив і засохнути .

У період активного росту і цвітіння найбільш оптимальна для утримання еустоми температура становить 20-25 градусів. У зимовий час лізіантус потрібно утримувати в прохолоді (10-15 градусів).

При вирощуванні еустоми не слід використовувати посуд великих розмірів . На дно горщика необхідно покласти шар дренажу.

Грунт для Лізіантус повинен бути легким, торф'янистим, з додаванням шматочків деревного вугілля. З покупних субстратів підійде готовий грунт для сенполій .

Найскладніше і відповідальна справа у догляді за еустоми - це встановити правильний режим поливу. Субстрат повинен бути постійно вологим, але при цьому не можна допускати перезволоження. Тут треба орієнтуватися по підсихання верхнього шару грунту.

Полив еустоми проводиться тільки зверху горщика.

У період активного росту Лізіантус розвиваються рослини поливаються більш рясно, а взимку полив повинен бути обережний

Еустома для гарного цвітіння потребує регулярного внесення поживних речовин. Підживлення Лізіантус повним мінеральним добривом проводяться в період зростання тижні, але меншої концентрації, ніж вказано в інструкції.

Вирощування еустоми для любителів рослин при відсутності навичок часто викликає труднощі. Особливо недосвідченим квітникарям не завжди вдається провести рослину через період спокою і потім отримати новий врожай квітів . У цьому випадку необхідно мати запас власного насіння Лізіантус .

Розрахунок виробничих площ для вирощування лізіантусу:

Необхідна кількість рослин лізіантусу згідно завдання 50000 шт.

Висаджують саджанці по шнуру під лопату по 3 шт. на 1 м.п. і відстанню 30 см в ряду та між рядками 50 см.

Необхідно також урахувати втрати рослин, тому на 10%рослин більше:

50000шт.+10%=55000 шт.

Нормативна кількість саджанців 9 шт/мІ. Отже,необхідна площа під саджанці рослини 55000ч9=6111 мІ .

Отже, для того щоб виростити 50000 шт зрізу лізіантусу необхідно задіяти 6111 кв. м. виробничої площі.

Розділ 2. Визначення необхідної площі та інвентарю

тепличний асортимент чорнобривець наперстянка

Таблиця 3. Підсумковий розрахунок виробничих площ тепличного господарства. Розрахунок об'єму господарства

Назва рослини	Місце вирощування	Запроектована виробнича площа, мІ
Чорнобривці	теплиці	50,96
Наперстянка	теплиці	141,4
Флокс шилоподібний	грядка	1111
Канна	теплиці	977,6
Агератум	теплиці	4200
Пеларгонія	теплиці	150
Папороті	теплиці	150
Фікус	теплиці	150
Антуріум	грядка	1222,2
Лізіантус	грядка	6111
Сумма 14264,16

Таблиця 4. Зведена відомість по тепличному господарству

Назва	%	мІ
Тепличний комплекс	-	5820
Площа відкритого ґрунту	47	8444
Площа доріг і стежкової мережі	28	5030
Водойма	5	898
Допоміжні приміщення	12	2156
Компостники	8	1437
Загальна площа підприємства	23785

Вибір ділянки під господарство

Вибір території під організацію теплично-парникового господарства є основним і найбільш важливим для майбутньої його діяльності.

До садиби господарства повинні бути пред'явлені наступні вимоги.

Територіальне розташування ділянки. Зважаючи на більший обсяг і малу транспортабельність продукції господарства, а також з необхідністю її ретельної упаковки, особливо в зимовий час, і терміновістю доставок у весняний період, варто розташувати господарство так, щоб воно було максимально наближене до основних об'єктів озеленення - паркам і скверам. Ділянка повинна бути обраною з таким розрахунком, щоб при можливому плануванні або реконструкції міста вона не потрібна була для інших цілей.

Під'їзні шляхи. Велика кількість продукції по номенклатурі вантажів, прирівнюваної до категорій найбільш тендітної й швидкопсувної продукції, а також необхідність транспортування в господарство великої кількості матеріалів та інвентарю - біопалива, горшкового посуду, добрив й ін. - вимагають наявності зручних під'їзних шляхів. Враховуючи, що майбутнє господарство буде перебувати безпосередньо в місті або в одному з його пригородів, доцільно його розташувати на одній з основних міських магістралей, обладнаної всіма видами транспорту.

Рельєф. При плануванні теплично-парникового господарства, особливо парників, рельєф наміченого до освоєння ділянки має істотно важливе значення. Ідеальною ділянкою під парники вважається південний схил. Менш цінний південно-східний схил. Південно-західний схил може бути прийнятий лише як неминуча необхідність. Влаштування парників на північному схилі неприпустимо.

Ґрунти. В організації господарства підбір ґрунтів відіграє роль головним чином при плануванні парників і ділянок відкритого ґрунту. Найбільш сприятливими вважаються піщані й супіщані легкі материнські ґрунти, як більше водопроникні. Будівництво парників на суглинистих і глинистих ґрунтах вимагає створення спеціальних споруд для відводу поверхневих і ґрунтових вод, про що сказано нижче.

Гідрогеологічні умови. Режим ґрунтових і поверхневих стічних вод у поточній експлуатації теплично-парникового господарства має велике практичне значення. Тому для попередньої оцінки ділянки проводиться хоча б саме нескладне, орієнтовне його обстеження. На території всієї ділянки закладаються шурфи 2-метрової глибини, по яких можна зробити ґрунтові розрізи й встановити глибину залягання ґрунтових вод. При заляганні ґрунтових вод на глибині менш 1 м від поверхні землі ділянка під влаштування на ньому парникового господарства непридатна. Залягання ґрунтових вод від 1,0 до 2,0 м від поверхні землі потребує влаштування хоча б самої найпростішої дренажної мережі.

Водопостачання. Теплично-парникове господарство є великим споживачем води, особливо у весняний і літній періоди. Краще вирішення питання про водопостачання - приєднання ділянки до прилеглої міської водопровідної магістралі. Якщо цієї можливості не має, господарство варто розташувати поблизу природної водойми або протоки. При відсутності ж таких водоймищ на ділянці створюється штучна водойма достатньої ємності яка у весняний період наповнюється сніговими водами.

Список використаної літератури

Методичні вказівки до написання курсового проекту з дисципліни « Тепличне господарство», к.б.н. Крупкіна Л.І. - Київ: Видавничий центр НУБ і П Украни, 2009.

Квітникарство захищеного грунту/ Є. Ш. Білорусець, Л. С. Гиль, Т. О. Зикова та ін., К.- Урожай, 1994.

Размещено на Allbest.ru