Вплив строків сівби на урожайність та якість зерна озимої м’якої пшениці в умовах Півдня України

В цілому зима була дуже нетипова для умов півдня України і несприятлива для сівби озимої пшениці. Спостерігалась значна гибель озимих культур, що обумовлено низькими температурами та утворенням льодової кірки.

Весна 2003 року була тепла, в першій та другій декадах березня відбулось різке похолодання ; складні погодні умови припали на першу половину квітня.

Середня температура повітря за сезон була менше норми на 1,7 єС. Стійкий перехід середньодобової температури через 5єС - 28 лютого (на 21 - 25 раніше норми). Останні заморозки - 13 - 15 квітня (0 - 0,1є морозу). Стійкий перехід середньодобової температури через 15єС - 23 квітня, що близько до норми. За весняний період суховійних днів (з вологістю повітря менше 30%) - 18 днів.

Опадів за сезон випало 121,8 мм - переважно в кінці травня.

Весною спостерігався дуже довгий бездощовий період, який слав 55 діб. Всі ці несприятливі фактори весняного періоду дуже негативно вплинули на формування урожаю озимої пшениці. Спостерігався дефіцит ґрунтової вологи та негативний вплив відносної вологості повітря, яка майже на 20% була нижча за багаторічні дані.

Літо 2003 року було прохолодним та дуже дощовим. Опадів випало майже 200% норми, але значна кількість опадів у вигляді злив була у кінці червня - на початку липня, що тільки негативно впливало на збирання врожаю озимої пшениці.

Взагалі 2002 - 2003 рік за погодними умовами дуже складний і негативний для росту, розвитку та формування урожаю озимої пшениці.

2003 - 2004 рік. Осінь за температурним режимом подібна до середньобагаторічних даних. Різких змін температур не спостерігалось. Тільки вересень був на 3,1єС тепліший за багаторічні дані. Кількість опадів за осінні місяці була в межах середньо багаторічних норм, але у вересні опадів випало 20% середньомісячної норми, що негативно впливало на сівбу озимої пшениці в ранні строки. Дощі на початку жовтня склали майже половину усіх опадів за осінь , що дало змогу отримати сходи та розкуститись озимій пшениці.

Зима взагалі сприятлива для рослин озимої пшениці, різких перепадів температур не спостерігалось. Січень і лютий були значно тепліші за багаторічні дані. Кількість опадів за зимові місяці складала понад 120% багаторічних норм. Спостерігалось утворення снігового покриву (2 - 5 см).

В цілому за зиму не спостерігалось зниження температури на рівні вузла кущіння.

Весна 2004 року була тепла та рання. Озимі поновили весняну вегетацію на 2 тижні раніше від багаторічних даних, але 5 - 6 квітня спостерігались значні заморозки до - 11 - 12єС на ґрунті, що в деякій мірі зашкодило рослинам озимих культур. Весняні місяці в цілому дуже засушливі. За березень і квітень опадів випало менше 50% від норми, а середня вологість повітря склала 60 - 68%. Основна кількість опадів випала протягом травня і склала понад 100 мм, що в 2,5 рази більше за середньобагаторічні дані.

Літо в цілому дуже прохолодне. У червні середньодобова температура була на 1,5єС нижче за середньобагаторічні дані, що з відносно високою вологістю повітря 68% та значною кількістю опадів понад 55 мм на початку та в середині червня сприяло доброму наливу зерна озимої пшениці.

В цілому 2003 - 2004 рік був сприятливий для умов формування високих врожаїв озимої пшениці.

РОЗДІЛ 3

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1 Вплив абіотичних факторів на проходження міжфазних періодів у сортів озимої пшениці

Аналіз погодних умов у роки досліджень свідчить, що за період вегетації 2002 - 2003 і 2003 - 2004 років накопичилася приблизно рівна кількість опадів, але відповідно до даних таблиці 3.1 в 2003 - 2004 році за період вегетації опади випадали більш рівномірно, відповідно до критичних періодів росту і розвитку озимої пшениці. Також температурний режим 2003 - 2004 року та вологість повітря були більш сприятливі для посівів озимої пшениці.

Таблиця 3.1

Кількість опадів за період вегетації озимої пшениці, (мм)

Місяці Роки досліджень	ІХ	Х	ХІ	ХІІ	І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI
2002-2003	59,2	49,5	56,8	17,5	50,0	62,2	49,0	17,0	55,8	48,4
2003-2004	15,0	48,3	27,5	14,6	59,6	32,9	14,0	13,1	97,1	54,3
Середня багаторічна	37,1	48,9	42,2	16,1	54,8	47,6	31,5	15,1	76,5	51,4

Таблиця 3.2

Температура повітря за період вегетації озимої пшениці, (єС)

Місяці Роки досліджень	ІХ	Х	ХІ	ХІІ	І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI
2002-2003	19,0	11,4	7,0	-5,2	-2,5	-6,5	0,2	8,2	19,3	20,2
2003-2004	19,2	10,2	5,3	-3,9	-0,3	-0,3	5,3	10,2	14,8	18,6
Середня багаторічна	19,1	10,8	6,2	-4,6	-1,4	3,4	2,8	9,2	17,1	19,4

Таблиця 3.3

Відносна вологість повітря за період вегетації озимої пшениці, (єС)

Місяці Роки досліджень	ІХ	Х	ХІ	ХІІ	І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI
2002-2003	79	84	91	82	87	78	78	60	47	58
2003-2004	65	78	87	48	89	82	71	60	68	67
Середня багаторічна	72	81	89	83	88	80	74	60	58	63

Всі погодні фактори у 2003 - 2004 роках вегетації озимої пшениці дали змогу подовжити міжфазний період колосіння - повної стиглості, що в подальшому значно вплинуло на рівень продуктивності озимої пшениці.

Тривалість міжфазних періодів у озимої пшениці за 2002 - 2003 і 2003 - 2004 роки представлена в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Тривалість міжфазних періодів у озимої пшениці (днів)

Періоди Роки досліджень	Сходи - вихід в трубку	Вихід в трубку - колосіння	Колосіння -повна стиглість	Сходи -повна стиглість
2002 2003	10.09	224	17	35	276
	20.09	214	17	34	265
	30.09	204	17	34	255
	10.10	193	16	35	244
2003 2004	10.09	213	14	53	280
	20.09	206	13	52	271
	30.09	196	13	53	262
	10.10	187	13	52	252
Середня за 2 роки	10.09	219	16	44	278
	20.09	210	15	43	268
	30.09	200	15	44	259
	10.10	190	15	44	248

Нами не встановлено значного впливу строків сівби на довжину між - фазного періоду. Різниця становить 1 - 2 дня. Строки сівби впливають тільки на тривалість фази сходи - вихід у трубку та довжину вегетаційного періоду.

Ми можемо стверджувати, що оптимальною довжиною вегетації для рослин озимої пшениці на півдні України є 260 - 265 днів.

3.2 Адаптивні властивості

У різні періоди розвитку землеробства людина прагнула відібрати такі біотипи, які менше реагували на різноманітні впливи зовнішнього середовища і формували більш високі та сталі врожаї.

Тому можна вважати, що селекція рослин на всіх етапах свого існування, починаючи від примітивної і закінчуючи науковою, завжди була адаптивною [41, 42].

3.2.1 Зимостійкість

Однією з важливих адаптивних властивостей рослин озимої пшениці, що забезпечує стабільне одержання високих урожаїв зерна, є стійкість проти несприятливих умов зимівлі. В Україні озимі часто зазнають впливу абіотичних факторів, таких як низькі мінусові температури, притерта льодова кірка, відлиги, випрівання, вимокання та зимові посухи [43].

Календарні строки сівби, при яких формується максимальна морозостійкість рослин, не завжди збігаються в різні роки із строками, що забезпечують високу зимостійкість [44].

Дослідження строків сівби озимої пшениці в більшості вчених збігаються в тому, що рослини ранніх посівів мають більш низьку зимостійкість через переростання восени і погане загартування. Крім того, посіви ранніх строків сильніше уражаються шкідниками і грибними хворобами, що природно впливає на погіршення умов перезимівлі.

Дані зимостійкості озимої пшениці в залежності від строку сівби за роки досліджень викладені нижче в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Зимостійкість озимої пшениці в залежності від строку сівби у роки досліджень (2002-2004 роки), бал

Строки сівби	Роки досліджень
	2002/2003	2003/2004
10.09	1.5	4.5
20.09	2.5	5.0
30.09	2.5	5.0
10.10	2.5	4.5

Аналіз даних таблиці 3.5 свідчить, що значний вплив на рівень зимостійкості рослин озимої пшениці мають погодні умови зимівлі.

Так, дуже складні та нетипові умови зими 2002 - 2003 року призвели до загибелі рослин озимої пшениці більше ніж 50%. Спостерігалось значне пошкодження рослин всіх строків сівби, але найбільша загибель була у рослин ранніх строків сівби. Найвищий рівень зимостійкості спостерігався при сівбі з 20 вересня по 1 жовтня - 2,5 бала, нижчим він був при сівбі 10 вересня - 1,5 бала.

Умови зимівлі за 2003 - 2004 рік не відобразились на якісному прояві властивості зимостійкості озимої пшениці при різних строках сівби, але за наявності сприятливих умов зимівлі спостерігалась незначна загибель рослин при сівбі в ранні та пізні строки. Рівень зимостійкості був 4,5 балів.

Аналізуючи отримані данні можна зробити висновок, що строки сівби можуть впливати на рівень зимостійкості озимої пшениці. Кращім він є при сівбі у третій декаді вересня.

3.2.2 Стійкість до вилягання

Зниження зернової продуктивності в результаті слабкої стійкості до вилягання використовуваних сортів на Україні може досягати 60% [46] .

Досліджуваний нами сорт володіє високою стійкістю до вилягання (таблиця 3.6).

Закономірним є той факт, що в усі роки досліджень довжина стебла у рослин була найменшою при посіві 10 жовтня. Більш довге стебло і менша стійкість до вилягання спостерігалось в ранні строки сівби. Тому ми можемо стверджувати, що сівба з середини вересня у нашій зоні стійкими проти вилягання сортами цілком може зменшити це явище.

Таблиця 3.6

Довжина стебла та стійкість до вилягання в залежності від строку сівби

Рік	Строк сівби
	10.09	20.09	30.09	10.10
	Довжина стебла, см	Стійкість до вилягання, бали	Довжина стебла, см	Стійкість до вилягання, бали	Довжина стебла, см	Стійкість до вилягання, бали	Довжина стебла, см	Стійкість до вилягання, бали
2003	80	4	78	4.5	76	4.5	74	4.5
2004	89	4.5	88	5	84	5	80	5
Середнє	84.5	4.25	83	4.75	80	4.75	77	4.75

В наших дослідженнях використовувався короткостебловий сорт Херсонська безоста, що обумовлює його високу стійкість до вилягання, але ця стійкість здатна реалізуватись при середніх (оптимальних) та пізніх строках сівби; при ранньому - рослини формують більш високе стебло і мають меншу стійкість до вилягання.

Аналіз наших даних свідчить, що погодні умови теж впливають на стійкість до вилягання. Велика кількість суховіїв з високою швидкістю вітру спричинила часткове вилягання рослин в 2003 році.

Ми можемо стверджувати, що при сівбі в третій декаді вересня сорт Херсонська безоста не вилягає.

3.2.3 Стійкість до хвороб

Інфекційні хвороби пшениці є одним з основних факторів, що призводить до значного зниження врожаю зерна і погіршення його якості.

При інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, коли рослини в додатковому обсязі одержують мінеральне живлення і вологу, одночасно з ними відбувається розвиток збудників найбільш шкідливих грибкових захворювань: бурої іржі, борошнистої роси, кореневих гнилей, септоріоза.

Бура іржа є дуже шкідливим захворюванням озимої пшениці . Вона уражує рослини у всі фази їхнього розвитку, має високу екологічну пластичність. Втрати від захворювань бурою іржею значні і в роки епіфітотій можуть досягати 50 - 70% [47].

Досить шкодочинним фітопатогеном що також лімітує зростання урожайності озимої пшениці, є борошниста роса. Втрати урожаю при ураженні цією хворобою можуть сягати 30% [48]. Найбільш небезпечна вона при підвищених дозах добрив із за наявності вологи [49, 50].

Кореневі гнилі рослин є дуже шкідливими хворобами, які зумовлені різноманітними грибками, а іноді і бактеріями.

Ступінь ураження рослин озимої пшениці хворобами за роки досліджень представлена в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7

Ступінь ураження рослин озимої пшениці хворобами у різні строки сівби

Строк сівби	2003	2004	Середнє
	БІ, %	БР, %	КГ, бал	БІ, %	БР, %	КГ, бал	БІ, %	БР, %	КГ, бал
10.09	15	10	1,4	20	10	1,5	17,5	10	1,45
20.09	10	5	1,2	10	5	1,2	10	5	1,2
30.09	10	5	1,0	10	5	0,9	10	5	0,95
10.10	10	5	1,0	10	10	0,9	10	7,5	0,95

Аналізуючи данні, отримані в результаті досліджень, ступеня ураження рослин озимої пшениці сорту Херсонська безоста у різні строки сівби можна зробити висновок, що цей фактор має значний вплив на розвиток хвороб.

Найбільшої шкоди хвороби завдають раннім строкам посіву. Так, найбільший ступінь ураження був при сівбі 10 вересня по всім трьом досліджуваним патогенам як у 2003, так і у 2004 роках.

Так, відсоток ураженості бурою іржею і борошнистою росою при сівбі 10 вересня збільшується майже в 2 рази, а ступінь ураженості кореневими гнилями стає більшим від 0,2 до 0,5 балів.

Необхідно зазначити, що більш ранні строки сівби призводять до більшого ураження рослин хворобами, ніж більш пізні.

3.3 Вплив умов вирощування на компоненти структури урожаю озимої пшениці

Ураженість рослин є інтегральним показником, що формується за участю окремих кількісних ознак. Тому прогноз можливостей підвищення продуктивності в значній мірі залежить від знання основних закономірностей формування врожаю, сутності зв'язку між окремими компонентами та їхнім впливом на загальну урожайність.

Урожайність повинна розглядатись в розрізі окремих компонентів, що беруть участь у її формуванні, оскільки кожний із них виявляється часто незалежно і є результатом генетичної взаємодії багатьох факторів і агроекологічних умов.

Елементи продуктивності можуть до деякої мірі компенсуватися іншими компонентами, що формуються у більш сприятливих умовах на наступних етапах органогенезу [51].

Для одержання гарантованого високого рівня врожаю зерна озимої пшениці, необхідно управляти формуванням кожного елементу продуктивності та орієнтувати технологію на створенні відповідної, чітко визначеної структури посіву на запланований урожай.

Структура врожаю озимої пшениці за роки досліджень представлена в таблиці 3.8.

Таблиця 3.8

Структура врожаю озимої пшениці

Роки	Строк сівби	Продуктивних стебел, шт./м2	Довжина колосу, см	Кількість колосків, шт.	Число зерен у колосі, шт.	Вага зерна з колосу, г
2003	10.09	115	9.8	21	32.5	1.15
	20.09	217	9.4	20	34.0	1.21
	30.09	237	9.2	18	33.7	1.22
	10.10	206	9.8	16	33.4	1.20
2004	10,09	508	9.0	20	31.0	1.30
	20.09	519	8.8	18	33.0	1.39
	30.09	529	8.4	17	33.5	1.40
	10.10	480	8.2	15	30.5	1.37
середнє	10.09	312	9.4	21	31.8	1.23
	20.09	368	9.1	19	33.5	1.30
	30.09	383	8.8	18	33.6	1.31
	10.10	343	9.0	16	32.0	1.29

Число продуктивних стебел формується починаючи з І по VІІІ етапи органогенезу і залежить від числа рослин на одиницю площі і їх кущистості. При цьому початковий (осінній) період вегетації озимої пшениці є вирішальним у формуванні продуктивного стеблостою посівів. У цей час з'являються сходи, визначаються густота посіву та морфобіотип рослин.

Аналіз даних таблиці 3.8 свідчить, що погодні умови досліджуваних років значно вплинули на структуру урожаю озимої пшениці.

Найсуттєвіший вплив спостерігається по кількості продуктивних стебел. Різниця між сприятливим і несприятливим роками складає 300 - 400%. Строки сівби також мають значний вплив на елементи продуктивності озимої пшениці. Так, більш пізні строки сівби зменшують кількість продуктивних стебел, а най- більш продуктивний стеблостій формується при сівбі у третю декаду вересня.

Елементи продуктивності головного колосу знаходяться у відповідній залежності від строків сівби та відповідають умовам року. Несприятливі умови весняно-літнього періоду 2003 року призвели до формування меншої ваги зерна з колосу, на відміну від 2004 року, коли достатня вологість ґрунту та відносно висока вологість повітря дали змогу сформувати виповнення зерна, тобто вагу головного колосу від 1,3 до 1,4г, що значно (на 0,2 - 0,3г) перевищує попередній рік.

Нами не встановлено значного впливу погодних умов на довжину колоса, кількість колосків та число зерен у колосі. Ми можемо з тією чи іншою вірогідністю стверджувати, що ці елементи є особистою відзнакою сорту.

Нашими дослідженнями встановлено, що строки сівби впливають на основні показники продуктивності головного колосу. Так, при оптимальних строках сівби збільшилась як довжина колосу, кількість колосків, число зерен у колосі, так і вага головного колосу, що в подальшому може значно вплинути на рівень урожайності.

За результатами дворічних досліджень ми можемо прийти до висновку, що для формування оптимальних елементів продуктивності озимої пшениці необхідно проводити сівбу у третій декаді вересня.

3.4 Вплив строків сівби на урожай озимої пшениці

Серед заходів, направлених на створення висопродуктивних посівів і одержання високого врожаю озимої пшениці, виключно важлива роль належить строкам сівби. В залежності від них рослини потрапляють у різні умови, по-різному ростуть і розвиваються. Вони набувають неоднакову стійкість до низьких і високих температур, хвороб і шкідників, а також формують різні врожаї та різну якість зерна.

Строки сівби істотно впливають на створення врожайних посівів озимої пшениці, без вкладення додаткових витрат енергії. Встановлено, що високі врожаї озима пшениця формує лише за умови сівби в оптимальні строки. Відхилення від них призводять до погіршення умов вегетації і значних втрат урожаю [52, 53].

В даний час оптимальними строками сівби прийнято вважати посіви озимої пшениці, проведені за 45 - 60 днів до припинення осінньої вегетації, коли сума позитивних температур за цей період досягне 450 - 550 єС і рослини встигнуть добре розкущитись, утворюючи від 3 до 6 проростків [1, 5, 54]. Разом з тим, за свідченнями дослідників, у залежності від вологості ґрунту, попередника й інших факторів за осінній період сума позитивних температур по роках значно змінюється [4, 55].

При відхиленні строку сівби від дати середнього оптимального строку на 5 днів, зберігаються умови одержання оптимального врожаю. Розходження в розмірі урожаю складають лише 6 - 7 %.

На думку деяких дослідників, при посіві озимої пшениці раніше оптимальних строків, урожай знижується в більшій мірі, ніж при посіві їх пізніше [56].

Вплив строків сівби на рівень урожайності озимої пшениці представлено в таблиці 3.9.

Нами встановлено, що оптимальна кількість днів для проходження періоду осінньої вегетації в значній мірі залежить від погодних умов року (таблиця 3.10; рисунок 3.1). Але ми можемо стверджувати, що відповідно до даних таблиці 3.9 та рисунку 3.1, вона знаходиться на рівні 45 - 55 діб, що дає змогу до 30%, у порівнянні з раннім строком сівби, та до 25%, відповідно до пізнього строку сівби, збільшити рівень урожайності.

Таблиця 3.9

Вплив строків сівби на рівень урожайності озимої пшениці

(середня за 2 роки)

Строк сівби	Кількість днів осінньої вегетації	Урожайність, ц/га	Відхилення
			ц/га	%
10.09	66	22,7	9,5	29,5
20.09	56	32,2	-	-
30.09	46	31,1	1,1	0,3
10.10	35	24,7	7,5	23,3

Аналіз результатів, представлених на рисунку 3.1 свідчить, що вплив кількості днів осінньої вегетації найбільш суттєво проявляється при екстремальних умовах зимівлі.

Таблиця 3.10

Урожайність озимої пшениці в роки досліджень, ц/га

Строк сівби	Роки дослідів	Середнє
	2003	2004
10.09	10,3	35,0	22,7
20.09	15,2	49,2	32,2
30.09	16,1	46,1	31,1
10.10	13,2	36,2	24,7
НІР05	0,90	3,21	2,1

Статистичний аналіз урожайності озимої пшениці за роки досліджень свідчить, що погодні умови року значно вплинули на рівень урожайності.

Так, у 2003 році загальний рівень урожайності по досліду складав від 10,3 до 16,1 ц/га, що в 3 рази менше відповідно до даних 2004 року.

Аналіз дворічних даних і середніх показників урожаю за два роки свідчить, що строки сівби мають суттєвий вплив на рівень урожайності.

В середньому за два роки кращий рівень урожайності був отриманий при посіві 20 вересня, але прибавка урожаю в порівнянні з посівом 10 жовтня не є суттєвою, бо становить 1,1 ц/га, а НІР05 по досліду - 2,1 ц/га.

Таким чином, можна зробити висновок, що в більш пізні строки сівби у меншій мірі знижується урожай у порівнянні з більш ранніми. Судячи з середніх даних, тільки сівба в оптимальні строки без будь-яких інших факторів дає прибавку врожаю від 6,5 до 9,5 ц/га.

Математична обробка даних наведена в додатку В.

3.5 Якість зерна

Виробництво та заготівля зерна пшениці з високими технологічними якостями дає можливість одержувати з нього високоякісні продукти харчування, економно і раціонально використовувати зернові ресурси.

Якість зерна - складне комплексне поняття. Складність полягає у багатоплановості його використання: на харчові цілі, для годівлі тварин, переробки на технічні потреби, на насіннєві цілі.

Якість зерна пшениці формується під впливом зовнішніх умов вирощування і біологічних особливостей сортів. Його визначають такі основні показники: натура зерна (г/л), скловидність (%), вміст клейковини і білку (%), вихід хліба з 100 г борошна (см3). Хлібопекарські властивості борошна характеризують пружність, розтяжність тіста, фізичні та хімічні фактори тіста, що визначають силу борошна.

Суттєвий вплив на якість зерна озимої пшениці мають строки сівби. Більшість дослідників вважає, що зерно високої якості формується при оптимальних строках сівби [57]. При сівбі пшениці пізніше оптимальних строків, як правило, відзначається збільшення вмісту в ньому білку [56].

Посів раніше оптимальних строків частіше всього призводить до зниження кількості білка та хлібопекарських якостей зерна [28, 58].

Середня якість зерна озимої пшениці за роки досліджень представлена в таблиці 3.11.

Таблиця 3.11

Якість зерна озимої пшениці (середня за два роки)

Строк сівби	Натурна вага, г/л	Скловидність, %	Клейковина
			Вміст, %	Група якості
10.09	769	77	26,3	2
20.09	779	86	28,4	1 - 2
30.09	778	92	28,7	1
10.10	759	95	30,1	1

Клейковина впливає на одержання якісного хліба. В наших дослідженнях встановлено, що відсоток клейковини значно збільшується від раннього строку до пізнього. Так, різниця між ранніми та пізніми строками сівби становить 3,8%; різниця зменшення відсотків клейковини від ранніх строків сівби до оптимальних більш суттєва, ніж від оптимальних до пізніх, відповідно 2,1 та 1,7% у середньому по досліду.

Ми не можемо стверджувати, що між строками сівби і натурною вагою є суттєвий зв'язок, але кращі показники формувалися у середні строки сівби на рівні 778 - 779 г/л.

Аналіз скловидності зерна озимої пшениці свідчить, що цей показник має пряму залежність від строків сівби і збільшується відповідно до пізніх строків сівби.

Відповідно до наших досліджень ми можемо зробити висновок, що для вирощування високоякісного зерна пшениці необхідно проводити посів в оптимальні строки, але при цьому треба враховувати особливості сорту та забезпечувати його необхідним рівнем агротехніки і фоном живлення.

3.6 Насіннєва продуктивність озимої пшениці в залежності від строків сівби

Вище нами був розглянутий вплив агроекологічних умов на врожайні властивості та якість товарного зерна. Не менш важливим є питання про взаємозв'язок агротехнічних прийомів і погодних умов із посівними якостями насіння, тому що ці показники багато в чому визначають і рівень продуктивності нащадка, і ступінь прояву якісних показників товарного зерна, які характерні тому або іншому сорту.

Відмінні посівні та врожайні властивості насіння, як правило, формуються на фоні високої агротехніки, при високій культурі землеробства.

Зазначені параметри можуть зберігатися у насінні тривалий час, але цей ефект позитивних модифікацій можна використовувати при добре налагодженому щорічному сортооновленні. Прибавка врожаю на товарних посівах від високоврожайного насіння становить 2 - 3 ц/га [59, 60].

У роботах багатьох учених показана залежність урожайних властивостей насіння від строків сівби. Кращі посівні якості, за спостереженнями, були у насіння, отриманого від рослин припустимо ранніх та оптимальних строків посіву.

Насіннєва продуктивність озимої пшениці в більшій мірі залежить від потенціальних властивостей сорту, але строки сівби також значно впливають на її рівень [61].

Наші дослідження свідчать, що строки сівби мають вагомий вплив на масу тисячі насінин, що збільшує відсотковий вихід кондиційного насіння (2%), а відповідно впливає на продуктивність насіннєвих посівів (таблиця 3.12).

Таблиця 3.12

Маса тисячі насінин і вихід кондиційного насіння озимої пшениці в залежності від строків сівби (в середньому за два роки)

Строк сівби	Маса 1000 насінин, г	Вихід насіння, %
10.09	38,7	54,6
20.09	40,1	56,5
30.09	40,6	56,8
10.10	39,5	55,6

Отримані дані свідчать, що урожайність насіннєвих посівів збільшується як за рахунок урожаю, так і за рахунок виходу кондиційного насіння при сівбі у третій декаді вересня.

3.7 Економічна ефективність вирощування озимої пшениці

При визначенні економічного ефекту, як сумарної економії усіх виробничих ресурсів (живої праці, матеріалів, капітальних вкладень і т. п.) використовували методи порівняльного аналізу та угрупувань.

При розрахунках економічної оцінки результатів досліджень були розраховані технологічні карти за загальноприйнятими технологіями вирощування в цінах на 2005 рік.

Розрахунок економічних показників складається з рівня урожайності по дослідах, вартості продукції, яка залежить від рівня урожайності та якості зерна (вартість І ґатунку - 800; ІІ, ІІІ, ІV - 1200 гривень), виробничих витрат при розрахунках на 1 га, собівартість 1 ц, прибутку в грн./га, рівня рентабельності.

Розрахунок ефективності виробництва виконаний за такими формулами.

Вартість продукції (Впр):

Впр = У • Цр , грн./га;	(3.1)

де, У - урожайність, ц/га,

Цр - реалізаційна ціна, грн./га.

Собівартість 1 ц (С):

грн./ц,	(3.2)

де Зв - виробничі затрати, грн./га.

Прибуток (П) :

П = Впр -Зв , грн./га.	(3.3)

Рівень рентабельності (Рр):

, %,	(3.4)

де П - прибуток, грн./га

С - собівартість продукції, грн./ц.

Витрати ресурсів, праці та коштів визначені в технологічних картах вирощування та збирання озимої пшениці по варіантах досліду.

При розрахунку технологічних карт використовувався нормативний метод планування. В розрахунках були використані норми і нормативні витрати сировини і матеріалів [39, 40].

Економічна ефективність варіантів досліду представлена в таблиці 3.13.

Таблиця 3.13

Економічна ефективність варіантів досліду

Показники	Варіант 1	Варіант 2	Варіант 3	Варіант 4
1. Урожайність, ц/га	22,7	32,2	31,1	24,7
2. Вартість продукції, грн./га	1476	2093	2021	1606
3. Виробничі затрати, грн./га	1185	1214	1213	1188
4. Собівартість 1 ц, грн.	52,2	37,7	39,0	48,1
5. Прибуток, грн./га	291	879	808	418
6. Рівень рентабельності, %	25	72	67	35

За даними таблиці 3.13 видно, що найвищі економічні показники має озима пшениця другого строку сівби - 20 вересня (варіант 2). Середня урожайність її за два роки становить 32,2 ц/га, що на 9,5 ц/га більше за найгірший варіант (варіант 1); собівартість 1ц становить 37,7 грн.; прибуток з 1га - 879 грн.; найвищий і рівень рентабельності - 72%.

РОЗДІЛ 4

БІЗНЕС - ПЛАН

	Реквізити господарства
Повна назва підприємства	СТОВ „Маяк” Нововоронцовського району Херсонської області
Назва установчого документа	Статут
Місце реєстрації	Нововоронцовська райдержадміністрація
Дата реєстрації	19 січня 2000 рік
Форма власності	колективна
Рік заснування підприємства	1926 рік
Юридична адреса	с. Хрещенівка
Підпорядкованість	районному сільгоспуправлінню
Основні види діяльності	виробництво зерна, молока, м'яса, олії, круп, хліба
Керівник підприємства	Тимошенко Віктор Васильович
Дата розробки бізнес - плану	травень 2005 рік

Резюме

1. Місія - виробництво та реалізація продукції сільського господарства та продуктів його переробки.

Виробництво: зернових - 45300 ц, реалізовано - 31970 ц; соняшнику - 8000 ц, реалізовано - 7340 ц; овочів - 7560 ц, реалізовано - 7540 ц; баштанних - 1600 ц, реалізовано - 1600 ц; м'ясо живої ваги - 700 кг, реалізовано - 470 кг, молока - 3900 л, реалізовано - 3460 л.

2. Канали реалізації продукції - виходи на ринки збуту, складання договорів поставки с.-г. продукції з постійними споживачами.

3. Фінансові результати - виручка від реалізованої продукції - 2650 тис. грн., чистий прибуток - 460 тис. грн., рівень рентабельності - 21%.

4. Необхідність залучення кредитів - господарству потрібні кредити на купівлю насіння 38 тис. грн. та 12 тис. грн. для закупки хімічних засобів захисту рослин.

5. Строки проведення кредитів - кредити короткострокові на період вирощування та реалізації с.-г. продукції до 6 місяців.

6. Гарантії - застава агротехніки.

4.1 Характеристика підприємства

4.1.1 Коротка довідка про історію підприємства

СТОВ „Маяк” Нововоронцовського району Херсонської області зареєстроване 19 січня 2000 року. Товариство було створене на базі колгоспу „Маяк”, який було засновано у 1926 році.

Чисельність учасників - засновників СТОВ „Маяк” становить 22.

Склад засновників з визначенням частки в статутному капіталі наведено в таблиці 4.1.

Таблиці 4.1

Склад засновників з визначенням їх частки в статутному капіталі

Показники	Фізичні особи	Юридичні особи
	Всього	в т.ч. працівники підприємства
Чисельність учасників	722	700	25% держава
в т.ч. мають: земельні паї	700	700	180
майнові паї	722	722	-
Земельні паї: площа, га	1113	1113	-
сума, тис. грн.	7668	7668	-
Майнові паї, тис. грн.	-	-	-
Плата за оренду: землі тис. грн.	108	108	-

4.1.2 Місце знаходження, напрямки діяльності та спеціалізація

Господарство СТОВ „Маяк” розташоване на півночі Херсонської області в селі Хрещенівка Нововоронцовського району. Відстань від господарства до районного центру - 20 км, обласного - 160 км.

Виробнича спеціалізація - зернова. Основними зерновими культурами є озима пшениця, ячмінь, соняшник, кукурудза.

Основними видами с/г діяльності є виробництво зернових, соняшнику, овочів, баштанних, м'яса, молока; також господарство займається переробною діяльністю, продуктами якої є олія, хліб, крупи.

В структурі посівних площ озима пшениця займає перше місце. Серед площі, зайнятої під зерновими, вона займає 37%, а серед всієї площі - 25%. Валовий збір озимої пшениці в господарстві становить 1755т при середній урожайності 25 ц/га. Рівень рентабельності озимої пшениці по господарству становить 40,8%.

4.1.3 Організаційна структура, структура управління

Організаційна структура підприємства представлена внутрішньогоспо-дарськими підрозділами.

Назва підрозділів	Чисельність, чоловік
МТФ № 1	25
МТФ № 2	27
СТФ	13
Мехзагін № 1	30
Мехзагін № 2	36
Авто гараж	25
Підсобні	12
Обслуговуючі	21
Садогородна бригада	30
Керівники і спеціалісти	31
Всього працівників	250

Середньорічна чисельність працівників в господарстві - 250 чоловік, в тому числі зайнятих у с/г виробництві - 220.

Структура управління СТОВ „ Маяк”: директор, рада засновників, головні спеціалісти, спеціалісти середньої ланки, керівники виробничих підрозділів.

4.1.4 Фінансово-економічний стан підприємства

Землекористування господарства наведено в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Землекористування господарства (склад, площа і якість земельних угідь)

№ п/п	Назва угідь	Наявність, га
		на початок року	на кінець року
1	Загальна площа земель у власності і користуванні - всього	3561	3408
2	Сільськогосподарські угіддя	3561	3408
3	В тому числі: Рілля	3511	3358
	Багаторічні насадження	10	10
	Сіножаті	-	-
	Пасовища	40	40
4	Площа лісів та інших лісовкритих площ - всього	54	54
5	Ставки і водойми	30	30
6	Інші земельні угіддя	-	-
7	Із загальної площі ріллі: зрошеної	1428	509
	осушеної	-	-
8	Із загальної площі ріллі, переданої в оренду	148	148

Основні економічні показники за останні три роки і план на даний рік наведені в таблиці 4.3

Таблиця 4.3

Основні економічні показники

Показники	Фактично	План
	2002 р.	2003 р.	2004 р.	2005 р.
Середньорічна чисельність, чол.	289	270	250	250
в т.ч. зайнятих в с.-г. виробництві	220	220	220	220
Основні виробничі фонди, тис. грн.	23600	21520	20310	20000
в т.ч. с.-г. призначення	23600	21520	20310	20000
Оборотні засоби, тис. грн.	2209	2319	2420	2500
Валова продукція с.-г., тис. грн.	1092	1102	1212	1300
Валовий дохід, тис. грн.	442	438	501	550
Балансовий прибуток, тис. грн.	-830	120	206	250
Рівень рентабельності, %	21,4	20,8	21,1	21,5

4.1.5 Перспективи розвитку підприємства

Збільшення обсягів виробництва продукції і її реалізації можливе за рахунок збільшення валового збору продовольчого зерна при дотриманні інтенсивних технологій в рослинництві; підвищення урожайності кормових культур, особливо на зрошенні, для забезпечення поголів'я тварин більш дешевими збалансованими кормами. Також слід вводити виробництво нових видів продукції.

4.2 Ринкова діяльність

Ринкова діяльність господарства по наданню послуг представлена в таблицях 4.4, 4.5, 4.6 та 4.7.

Таблиця 4.4

Ринок пропонованої продукції

Споживачі	Види продукції	Кількість, ц
Заготівельні організації	Зерно озимої пшениці	6440

Таблиця 4.5

Ринок основних засобів виробництва, їх нормативна потреба для вирощування і збирання

Назва засобів виробництва	Нормативна потреба	Купівля
1. Трактори:
ХТЗ-17021	2	-
ДТ-75	4	-
Т-150К	2	-
Т-150	4	-
МТЗ-80	4	-
ЮМЗ-6	3	-
2. Комбайни:
СК-5”Нива”	2	-
3. С/г машини:
ЛДГ-15	3	-
ПЛН-4-35	1	-
БЗТС-1,0	20	-
СЗ-3.6	7	-
КПС-4	4	-
4. Технологічне обладнання:
ЗАВ-40	1	-

Таблиця 4.6

Ринок матеріальних ресурсів та нормативна потреба для

вирощування і збирання озимої пшениці

Назва	Наявність	Потреба	Купівля
Насіння всього, ц	300	400	100
Мінеральні добрива, ц.д.р. - всього	1110	1560	450
В т. ч. азотні	570	960	390
Фосфорні	450	600	150
Калійні	-	-	-
Пестициди, всього, кг, л	65	125	60
В т. ч. Гранстар	-	5	5
Вітавакс	62,5	120	57,5
Пальне та мастила, ц	63,4	98,8	35,4

В таблиці 4.6 вказані потреби в основних ресурсах для вирощування озимої пшениці, за якими господарству слід купити 10 т насіннєвого матеріалу, 450 ц мінеральних добрив, а саме 150 ц гранульованого суперфосфату і 390 ц сульфату амонію; 2,5 кг гербіциду Гранстар і 57,5 л Вітаваксу, а також 35,4 ц паливно-мастильних матеріалів.

Для виконання обробітку ґрунту під озиму пшеницю необхідно близько 10 працівників, а саме 5 трактористів-машиністів, 2 головних спеціалісти (агроном та інженер з техніки безпеки) та інших робітників - 3 чоловіка.

4.3 План маркетингу

Маркетинг - це вид людської діяльності, спрямований на задоволення потреб через обмін.

Головна мета маркетингу - забезпечення максимального об'єму продавців у процесі купівлі-продажу, при якому задоволення попиту є досягненням мети.

Служба маркетингу - на даний момент керівництво господарства працює над створенням повноцінної служби маркетингу, планується взяти на

роботу маркетолога з питань торгівлі товарами с/г виробництва.

Загальна стратегія маркетингу - це ефективна організація всіх виробничих і збутових заходів від закупки сировини, машин, матеріалів до реалізації товару, обслуговування покупців, вивчення ринків продажу продукції, цінової політики, конкурентів, впровадження реклами.

4.4 План виробництва зерна озимої пшениці

Обсяг виробництва зерна озимої пшениці наведено в таблиці 4.7.

Таблиця 4.7

Показники	Звітний рік	План
Площа посіву, га	500	200
Урожайність, ц/га	35,0	32,2
Валовий збір, ц	17500	6440
Собівартість 1 ц, грн.	38,1	37,7
Собівартість - всього, грн.	666750	242788

4.5 Витрати за елементами (кошторис витрат на основне виробництво)

На основі технологічної карти зроблено кошторис витрат за статтями на основне виробництво, наведений в таблиці 4.8.

Таблиця 4.8

Кошторис витрат на основне виробництво

№ п/п	Статті затрат	На 1 га, грн.	Всього на всю площу
1.	Оплата праці з нарахуванням	33,5	3346
2.	Паливно-мастильні матеріали	104	10437
3.	Насіння	100	10000
4.	Добрива	523	52350
5.	Засоби захисту рослин	103	10287
6.	Транспорт	11,4	1141
7.	Утримання основних засобів	179	17940
8.	Страхові платежі	-	-
9.	Інші прямі затрати (роботи і послуги)	5,2	518
10.	Разом прямих затрат	1060	106019
11.	Затрати на організацію і управління	154	15363
12.	Плата за орендну земельних майнових паїв	320	32000
13.	Всього витрат	1214	121382

Таким чином, для вирощування озимої пшениці необхідно затратити на всю площу 121382 грн., а на 1 га - 1214 грн.

4.6 Фінансовий план

Розрахунок грошових надходжень від реалізації продукції - зерна озимої пшениці наведено в таблиці 4.9.

Таблиця 4.9

Розрахунок грошових надходжень і результати від реалізації продукції

Показники	Результати
Реалізовано, ц	6440
Виручка, тис. грн..	418,6
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн..	242,8
Результати: прибуток, тис. грн..	175,8
Рівень рентабельності, %	72,4

За результатами таблиці 4.9 видно, що вирощування зерна озимої пшениці рентабельне, прибуток становить 175,8 тис. грн..

4.7 Інвестиційна діяльність

Розрахунок потреби в інвестиціях викладено у таблиці 4.10.

Таблиця 4.10

Розрахунок потреби в інвестиціях

Напрямки фінансування	Інвестиції, тис. грн..
	довгострокові	короткострокові
Насіння	-	5,0
Добрива	-	366,0
Засоби захисту рослин	-	10,112
ПММ	-	7,434

Для вирощування озимої пшениці необхідно взяти довгостроковий кредит на купівлю насіння, мінеральних добрив, гербіциду, пестициду та паливно-мастильних матеріалів у розмірі 389 тис. грн..

4.8 Висновки та пропозиції

Вирощування зерна озимої пшениці в незрошуваних умовах Херсонської області при сівбі в оптимальні строки, а саме з 20 по 30 вересня, є економічно ефективним. Найвищі економічні показники відмічаються у озимої пшениці, посіяної 20 вересня. Урожайність її в середньому становить 32,2 ц/га, вартість продукції при реалізаційній ціні 65 грн/ц - становить 2093 грн/га, собівартість

1 ц - 37,7 грн, прибуток з 1 га складає 879 грн при рівні рентабельності 72%.

Для одержання високих якісних економічно-ефективних і рентабельних врожаїв необхідно взяти короткостроковий кредит на купівлю насіння, мінеральних добрив, засобів захисту і паливно-мастильних матеріалів у розмірі 389 тисяч гривень, який буде погашено по закінченню реалізації вирощеної продукції.

РОЗДІЛ 5

ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Аналіз виробничого травматизму СТОВ „Маяк” Нововоронцовського району Херсонської області за 2002 - 2004 роки

У СТОВ „Маяк” належна увага приділяється попередженню травматизму. За період з 2002 по 2004 роки нещасних і летальних випадках не було.

В господарстві суворо слідкують за виконанням правил техніки безпеки і дотриманням правил і норм охорони праці.

5.2 Організаційно-правові заходи охорони праці в господарстві

Організація роботи з охорони праці, планування та контроль за станом охорони праці в господарстві здійснюється згідно Закону України [62].

Адміністрацією господарства затверджені особи, які відповідають за охорону праці по усіх виробничих підрозділах [63].

Організація навчання персоналу з питань охорони праці провидиться згідно до типового положення про навчання [64]. Всі робітники повинні пройти навчання або інструктаж, що обов'язково регіструється в спеціальному журналі.

Контроль за виконанням заходів, щодо охорони праці покладений на інженера з охорони праці. На відповідальних осіб покладені обов'язки по усуненню недоліків у забезпеченні безпечних умов праці, проведення інструктажів, притягнення осіб, які порушили вимоги охорони праці, до відповідальності [65].

В цілому стан організації, навчання та контролю за охороною праці в господарстві знаходиться на досить високому рівні.

5.3 Санітарно-гігієнічні заходи в галузі рослинництва

У цілому по господарстві санітарно-гігієнічний стан умов праці задовільний. На бригадах організовані польові стани [66].

Санітарно-гігієнічні заходи в господарстві відповідають санітарним нормам [66,67]. Працівники забезпечені спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно типових норм [68].

Кількість необхідного спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту при сівби наведено в таблиці 5.1

Таблиця 5.1

№ п/п	Професія, посада	Марки спецодягу, взуття, захисних засобів	Термін вико- ристання, місяців
1	Робітники, зайняті на протруєнні насіння	комбінезон бавовняний	12
		чоботи гумові	24
		респіратор	24
		окуляри захисні	24
		рукавички гумові	24
2	Робітники на подрібненні, зміщуванні та внесення мінеральних добрив	комбінезон бавовняний	12
		рукавиці комбіновані	до зносу
		окуляри захисні	6
		респіратор	черговий
3	Тракторист - машиніст	костюм бавовняний	12
		рукавиці комбіновані	до зносу
		окуляри захисні	6
		респіратор	черговий
4	Машиніст - комбайнер	костюм бавовняний	12
		рукавиці комбіновані	6
		окуляри захисні	до зносу

Працівники обов'язково повинні проходити медичний огляд згідно положення [69].

5.4 Техніка безпеки при посіві озимої пшениці

Загальні вимоги безпеки

1. До посіву допускаються особи не молодші 18 років, які не мають медичних протипоказань і пройшли інструктаж та стажування.

2. Роботу на агрегаті розпочинають тільки при його справності.

3. Перевірку стану ділянок поля, розбивки на загони слід проводити
тільки в світлу частину доби.

4. Відпочивати слід тільки на спеціально відведених ділянках.

5. Трактори повинні бути зручними і безпечними при технічному обслуговуванні.

Вимоги безпеки перед початком роботи

6. Перед початком роботи перевірити наявність та комплекцію аптечки першої медичної допомоги.

7. Отримати від керівника ділянки завдання на маршрут руху агрегату, вивчити рельєф ділянки та місце поворотів та переїздів.

8. Перед зрушенням з міста перевірити чи не загрожує будь-кому рух агрегату, після чого просигналити та розпочати рух.

9. Перед виїздом в поле випробувати роботу сівалки в холосту.

10. Перед початком роботи перевірити справність машинно-тракторного (посівного) агрегату.

11. Не передавати управління посівним агрегатом особам, які не закріплені за ним.

Вимоги безпеки при виконанні технічного процесу

12. Не допускати находження сторонніх людей на агрегаті.

13. Регулювати та перевіряти робочі органи та механізми при заглушеному двигуні.

14. При заправці сівалки обслуговуючому персоналу заборонено бути з навітряного боку.

15. Під час руху агрегату заборонено залишати робочі місця, сидіти чи стояти на підніжках, насіннєвих бункерах та рамі сівалки.

16. В кінці гону тракторист повинен перевірити агрегат, тільки тоді, коли робочі органи повністю витягнуті з ґрунту.

17. В містах повороту агрегату заборонено знаходитись людям і техніці.

18. Розрівнювати зерно у насіннєвому бункері тільки спеціальними дерев'яними лопатами.

19. Очищують сошники та висіваючи апарати чистиками дозволяється тільки при зупиненому агрегаті.

Вимоги безпеки по закінченню роботи.

20. Після закінчення роботи агрегат очищують від бруду, ґрунту та пожнивних залишків.

21. Поставити агрегат на стоянку, поклавши під колеса опори.

22. Привести в належний стан робоче місце.

23. По закінченню робіт працівники повинні здати засоби індивідуального захисту та спецодяг на зберігання, прийняти душ [70, 71].

5.5 Пожежна безпека

У СТОВ „Маяк” Нововоронцовського району організовано пожежно-вартова охорона (ПВО) для попередження пожеж, що має в своєму розпорядженні пожежну машину, вогнегасники і всі знаряддя пожежної безпеки.

За організацію та стан пожежної охорони в СТОВ „Маяк” відповідає директор, а на виробничих ділянках - їхні керівники та головні спеціалісти.

Озима пшениця при дозріванні дуже небезпечна, тому ще до початку жнив керівник господарства призначає осіб, відповідальних за протипожежну підготовку полів та збиральної техніки, організацію протипожежного інструктажу механізаторів [72, 73].

5.6 Рекомендації по поліпшенню стану охорони праці

Правління господарства проводить певну роботу з охорони праці, але вона ще не виключає виробничий травматизм.

На основі аналізу поліпшення стану охорони праці, санітарно-гігієнічного та пожежного стану в господарстві можна рекомендувати:

1) посилити контроль за станом машин, механізмів та устаткування на виробництві;

2) посилити контроль за виконанням техніки безпеки, технологічних правил;

3) керівникам виробничих ділянок контролювати обов'язкове застосування засобів індивідуального захисту;

4) своєчасно проводити медичний огляд.

Виконання зазначених заходів буде сприяти зниженню виробничого травматизму, підсиленню продуктивності праці, покращення санітарно-гігієнічного стану в господарстві.

РОЗДІЛ 6

ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН І ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

На сучасному етапі охорона навколишнього середовища стала однією з самих гострих актуальних проблем сучасності. Засоби хімізації забезпечують інтенсивний розвиток сільського господарства, сприяють росту врожайності, поліпшенню якості рослинної продукції й окультуренню угідь з низьким рівнем родючості ґрунтів, що негативно впливають на навколишнє середовище. Водночас хімічні засоби можуть виступати як забруднювачі, що погано впливають на природу та людину.

Найбільшу небезпеку для здоров'я людей і тварин представляє наявність у воді нітратного азоту. За нормами, прийнятими Всесвітньою організацією охорони здоров'я допустима кількість нітратного азоту у воді повинна бути у межах 11,3-22,6 мг/л, тому внесення мінеральних добрив, особливо в нітратній формі, у великих дозах представляє велику небезпеку для водного джерела.

Звідси задача хліборобів господарства полягає у підвищенні коефіцієнту засвоєння азоту рослинами, у запобіганні його втрат за рахунок вимивання. Встановлено, що азот при безмірному його використанні може накопичуватися рослинами в нітратній формі. У продукції, що отримана в господарстві з інтенсивним використанням азотних добрив, часто виявляється дуже високий вміст нітратів. Для зниження цього азотні добрива слід вносити не за один, а за три прийоми.

Найменшу небезпеку для навколишнього середовища в зв'язку з слабкою рухливістю в ґрунті представляють фосфорні добрива. Фосфорні добрива потрібно вносити тільки під основний обробіток і з посівом у ґрунт.

Використання калійних добрив веде до надходження у воду великої кількості хлору, тому для господарств кращі безхлорні форми калійних добрив. Потрібно вносити таку кількість добрив, щоб не було їхнього надлишку для запобігання порушення балансу лужних і лужноземельних елементів і робить рослинний корм шкідливим для тварин.

Вплив хімізації на продуктивність агроекосистем обмежений природними умовами. Межа позитивного впливу використання добрив - повне забезпечення сільськогосподарських культур поживними речовинами з максимальним коефіцієнтом їх використання.

За даними польових дослідів, середня оптимальна норма NРК по грунтово-кліматичних зонах становить 220 кг/га, тому збільшення дози добрив ще може служити резервом підвищення врожайності при дотримані обов'язкових умов: збалансоване внесення елементів живлення; розробка нових технологій внесення добрив; поліпшення фізико-хімічних властивостей; нових видів та форм добрив тощо. Дослідження показують, що близько 80% площ забруднені, з них половина мають середній та сильний ступінь забрудненості. Бур'яни при середній засміченості виносять до 50, а при сильній - до 200 кг/га азоту, фосфору і калію, а на формування 1т зерна використовується 70 - 75 кг/га NРК. Кількість продукції, яка зберігається після боротьби із шкідниками та хворобами, перебуває в межах потенційних втрат урожаю, повністю ліквідувати ці втрати неможливо. Оптимальне використання пестицидів забезпечує їх ефективність у боротьбі із шкідниками на 85, хворобами рослин -70, бур'янами - 75%.

Забруднення природних водоймищ добривами. У випадку спряженого ландшафту, коли сільськогосподарські угіддя займають позитивні елементи рельєфу, надлишок мінеральних добрив виноситься з поля поверхневими і підґрунтовими водами. В результаті понижені місця рельєфу і природні водоймища заповнюються водами з підвищеним вмістом мінеральних солей. Відбувається евтрофікація водоймищ, тобто надмірне підвищення концентрації поживних речовин, що викликає посилене розмноження планктону, одно - і багатоклітинних водоростей. Крім того, посилено розростається прибережна фауна. Все це призводить до зменшення площі водного дзеркала і заболочення водоймищ.

Нестача розчиненого у воді кисню призводить до загибелі водних організмів, і, насамперед риби.

Евтрофікація - природний процес. При відсутності поживних речовин водні рослини не можуть рости, а риби жити, без цього процесу не розвивалося б болото, з якого утворилися вугілля, нафта, газ, Важливо, щоб евтрофікація не перевищувала певних меж, оскільки це призводить до загибелі тваринного світу.

Одним з найгрізніших забруднювачів питної води є нітрати. Шкідливі для здоров'я не самі нітрати, а нітрити, які утворюються з них в органах травлення людини і тварин, а також при тривалому зберіганні продукції рослинництва. Шкідливі також вторинні аміни і нітрозаміни. Всі ці сполуки руйнують гемоглобін крові. У медичній літературі наводяться дані про прямий кореляційний зв'язок між підвищеним вмістом нітратів у питній воді і захворюванням на рак. Нітрозаміни і нітрозаміди, крім канцерогенних, виявляють мутагенні й ембіотоксичні властивості.

Вміст нітратів у зібраній продукції залежить не лише від дози азотних добрив, але й від строків їх внесення, часу висівання, тривалості дня й умов освітлення. Наприклад на затінених ділянках або при загущенні посівів вміст нітратів збільшується.

При внесені високих доз азотних добрив згодовувати коренеплоди і трави рекомендується в свіжому вигляді, оскільки при зберіганні в них збільшується вміст нітратів, які перетворюються на нітрати, що в 10 - 12 разів токсичніші. Помічено, що в засушливий період, коли гальмується синтез білка, в кормах рослинного походження вміст нітратів підвищується.

Для послаблення евтрофікації водоймищ можна використовувати нескладний спосіб затримання забрудненої води, зробивши поперек схилу канаву з невеликим нахилом, в якій залишають земляні перемички - загати. Вода, рухаючись, утворює ніби каскад невеликих водоймищ, витікає з кожного водоймища тільки з поверхні, а часточки мулу, що містять поживні речовини, затримуються, утворюється система відстійників. Осад з дна кожного водоймища після підсушування застосовують як добриво на інших полях, а воду, що містить розчинні добрива, використовують для поливу. Так створюється система застосування добрив із зворотним водопостачанням.

При чергуванні сільськогосподарських культур слід враховувати розміри глибину їх кореневих систем. Включаючи в сівозміну культури, які мають глибокопроникну кореневу систему (наприклад, багаторічні бобові і злакові краще використовують поживні речовини і насамперед нітратний азот із глибоких шарів ґрунту (до 2 м). Це дає змогу не тільки істотно підвищити ефективність і коефіцієнт використання азоту добрив, але і звести до мінімуму втрати нітратів за рахунок вимивання і небезпечність забрудненнями-ми природних вод.

Для зменшення втрат азоту рекомендується також застосовувати повільно діючі азотні добрива та інгібітори нітрифікації.

Розмір забруднення природних водоймищ фосфорними добривами порівняно з азотними незначний. Головним джерелом забруднення води сполуками фосфору є не мінеральні добрива, а детергенти (мийні засоби), які у великих кількостях містяться в стічні воді. За оцінкою деяких авторів, на частку детергентів припадає близько 45% усі ж надлишкових надходжень фосфору в навколишнє середовище.

Протиерозійні заходи є основним шляхом усунення втрат фосфору добрив і, отже, забруднення природних вод. Утриманню фосфору добрив в наземних екосистемах сприяє науково обґрунтована агротехніка (вибір, місце для культури в сівозміні, строки і способи внесення, дози і форми фосфорних добрив).

Порівняно з азотом, фосфор легше виділяється із стічних вод. їх очистка дає змогу практично повністю вилучити фосфор Із статей надходження у водоймища. Більше того, після механічного видалення фосфоровмісних часточок, хімічної і біологічної обробки стічних вод, фосфор можна повторно залучити в біологічний кругообіг. Продукти очистки містять велику кількість фосфору і мажуть використовуватись як добриво.

Калій добрив і калій ґрунту вимиваються, як азот і фосфор, атмосферними опадами і виносяться ґрунтовими стічними водами. Оскільки калій разом з іншими біофільними елементами викликає евтрофікацію природних водоймищ, його кількість повинна бути обмеженою. Допустима концентрація калію у питній воді становить 1 - 2 мг/л.

На вимивання калію з ґрунту впливають фізико-механічні властивості ґрунту, зокрема гранулометричний склад, водопроникність. З важких ґрунті він вимивається менше, ніж із легких. Поверхневі стічні води більше вимивають калій ґрунту, а ґрунтові і підґрунтові води - калій добрив.

Внесення великих доз калійних добрив може зумовити підвищену концентрацію хлорид-іонів, порушити співвідношення між катіонами Са2+ : К+, Мg2+ : Na+, витіснити кальцій і магній з ґрунтового вбирного комплексу, а також посилити їх міграцію по профілю ґрунту.