Організація вирощування ремонтного молодняку в умовах ПП "Радівське" с. Радівка Калинівського району

3.3 Аналіз показників росту ремонтних телиць

Маса тіла тварини є узагальнюючим результатом розвитку і певною мірою характеризує особливості її формування в процесі росту і розвитку. Слід зазначити, що із збільшенням живої маси збільшується продуктивність тварин. Величина тварин повинна досягатися за рахунок доброго розвитку лінійних промірів скелету (осьового і периферичного відділів), середньої частини тулуба і грудей, а не за рахунок ожиріння і надмірного розвитку м'язів.

Для одержання корів з будь-якою плановою живою масою, середньодобові прирости з віком повинні поступово знижуватися.

Рівень годівлі і план росту тварин визначають з врахуванням особливостей породи, статі і призначення тварин. При вирощуванні телиць не рекомендується допускати як низьких приростів, так і дуже високих.

По рівню інтенсивності росту теличок у різні вікові періоди є такі системи вирощування:

інтенсивне вирощування по плану росту, що передбачає поступове зниження приросту з віком тварин;

вирощування телиць при помірній інтенсивності росту в перші три місяці життя і отримання високих приростів у наступному віці;

вирощування телиць з затримкою росту до півтора року і при високому рівні годівлі нетелів;

вирощування телиць при різному рівні приростів.

Основним показником інтенсивності росту телиць є збільшення їх живої маси.

Ріст ремонтних телиць у господарстві ДПДГ «Артеміда» є помірно-інтенсивним (табл. 11), оскільки прирости їх живої маси від народження до першого отелення складають 595 г на добу.

Таблиця 10 Жива маса ремонтних телиць в господарстві

Характеризуючи рівень вирощування ремонтних телиць можна відмітити, що в усі вікові періоди за живою масою вони дещо перевищують стандарт по породі і в цілому відповідають вимогам класу еліта.

Попередню оцінку вираженості типу породи та визначення достовірності походження телиць проводять в перші дні після їх народження. При цьому звертають увагу на виражені дефекти екстер'єру і приймають рішення про їх виробниче призначення, у відповідності з яким визначають схеми вирощування та норми годівлі телят в молочний період.

В після отельний період проводять другу оцінку і добір ремонтного молодняку за його розвитком і відповідністю живої маси вимогам породних стандартів, вираженістю типу породи, пропорційністю будови тіла, розвитку статевих органів та молочної залози.

Наявність відхилень та аномалій статевих органів, значне відставання в розвитку тварин дає підстави для вибракування таких телиць із ремонтної групи.

При досягненні господарської зрілості, яка наступає у телиць в 15 місяців і вони стають придатними для відтворення, проводять третю оцінку і добір тварин. Жива маса телиць у цьому віці повинна становити 65-70% від стандартної маси повновікових корів, встановленої для породи.

Телиць, відсталих в рості, жива маса яких нижча вимог стандарту, з помітними вадами екстер'єру (вузькогрудих, шилозадих, з провислою спиною, гострою холкою, з іксоподібною поставою задніх кінцівок та ін.), недорозвиненими статевими органами або з аномальним їх розвитком та незадовільно сформованою молочною залозою вибраковують.

Для ремонту стада залишають лише телиць, які мають добре виражений тип породи, походять від батьків, оцінених за комплексом ознак, мають для свого віку пропорційну будову тіла, нормальний розвиток статевих органів та молочної залози і які відповідають вимогам стандарту породи. Така послідовність добору в різні періоди розвитку молодняку дозволяє відібрати дійсно кращих тварин для ремонту стада, що буде сприяти поліпшенню його продуктивних і племінних якостей.

Після осіменіння телиць і визначення тільності їх переводять до групи нетелей. У родильне відділення нетелей переводять за 10-15 днів до отелення. При цьому їх обов'язково необхідно зважувати.

3.4 Механізація основних виробничих процесів

На даний час на підприємстві відбувається поступова реконструкція будівель. На сьогоднішній день уже збудовано одне типове приміщення для корів і ще одне реконструйовано, між ними розміщений молочний блок. Також є ще не реконструйовані приміщення одне приміщення для тварин

на відгодівлі і реконструйоване родильне відділення.

На фермі застосовують прив'язне та безприв'язне утримання. Дійних корів та молодняк утримують безприв'язно, а худобу на відгодівлі прив'язно.

В нових корівниках безприв?язна система утримання, а у не реконструйованих прив`язна. Прибирання гною автоматизовано задопомогою скребкового транспортера, гній прибирається чотири рази на добу і одразу видаляється із приміщення, у якості підстилки використовують солому. Роздають корми на кормовий стіл задопомогою кормороздавачів КТУ-10-А і DХ 75, годівлю здійснюють три рази на добу.

Водопостачання централізоване. Напування при безпривязному утриманні забезпечується задопомогою групових автонапувалок, а при прив`язному задопомогою чашкових автонапувалок, одна напувалка на дві голови.

Новонароджених телят утримують в індивідуальних будиночках, а телят до 6-ти місячного віку у групових клітках, по 10 голів. Прибирання гною механізоване,в якості підстилки - солома, випойку молока здійснюють вручну , за допомогою відер.

Освітлення в приміщеннях є комбінацією природнього і штучного. Також на території підприємства є літні майданчики для нетелів та глибокотільних корів. Клітки обладнані індивідуальними двохрядними стійлами, груповими автонапувалками, кормовим столом, а також встановлені спеціальні щітки для чистки шкіри тварин. Прибирання гною здійснюється за допомогою скреперної установки, гній прибирається періодично чотири рази на добу.

Роздача кормів механізована . Тварин годують три рази на добу, корми роздають за допомогою таких кормороздавачів як КТУ-10-А і DX-75 Futtermischer. Використання кормороздавачів даного типу передбачає попереднє подрібнення і подальше змішування різних кормів для отримання однорідної кормової суміші. Отриману кормову суміш згодовують тваринам подаючи її на кормовий стіл.

Доїння корів здійснюється у доїльному залі. Доїльний зал типу ялинка розміщений між двома тваринницькими приміщеннями які з'єднані з ним проходами. Доїльний зал одночасно вміщає 24 корови, контроль доїння здійснюється за допомогою комп'ютера. Доїльне обладнання марки «Брацлавчанка».

Під час заходу тварин у доїльні станки комп'ютер зчитує інформацію з електронного чіпа, що розміщений на правій задній кінцівці тварини, тоді він автоматично підбирає час та інтенсивність доїння відповідно індивідуальним особливостям корови. Процес доїння включає такі операції: миття вимені, проведення легкого масажу, здоювання цівок молока у спеціальну посудину для виявлення маститу, а також для зменшення бактеріального забруднення молока; після цих підготовчих операцій з прикріплення доїльних стаканів починається власне доїння.

Після доїння знімають доїльні стакани, а вим'я обробляють. Обробка вимені заключається у змащуванні його спеціальним пом'якшувальним кремом і обробці спеціальною речовиною яка завдяки своєму складу швидко висихає так, що крапля її закупорює вихід молочного каналу дійки, тим самим забезпечує захист вимені від потрапляння мікроорганізмів і бруду у соскові канали, це попереджає виникнення запальних процесів у молочній залозі. Видоєне молоко через молокопроводи потрапляє і фільтри потрапляє у молоко охолоджувач , де воно змішується і охолоджується до температури 4?С. Після кожного процесу доїння все молочне обладнання і доїльний зал миються гарячою водою і спеціальними миючими засобами.

3.5 Первинна обробка молока в господарстві

При правильно і своєчасно проведеній первинній обробці зберігаються початкові властивості свіжовидоєного молока.

Первинна обробка молока включає очищення його від механічних домішок, охолодження, зберігання при низькій температурі, а потім транспортування на молочні заводи.

Очищення є складовою частиною технологічного процесу первинної обробки молока. Найбільш поширений спосіб очищення - це фільтрування. Для фільтрування необхідно мати цідилок і фільтр.

Як фільтри використовують марлю, фланель, металеву сітку, синтетичні матеріали. Вони добре очищають не більше 40 л молока, після чого потребують заміни новими. Ватні фільтри повільно пропускають молоко, внаслідок чого збільшуються витрати часу на його очищення.

На фермі як фільтруючий матеріал широко застосовують марлю. Але фільтри з неї швидко зношуються, забруднюються і не забезпечують високого ступеня очищення молока.

Нині для фільтрування молока використовують синтетичні тканини, виготовлені на основі поліамідних волокон та поліефірних (лавсан). У виробничих умовах кращими є фільтри з лавсану. Вони забезпечують необхідну швидкість фільтрування і значно перевищують марлю за якістю очищення молока. Вид фільтрів і міцність після пропускання через них 10 т молока не змінюється, і вони придатні для подальшого використання. Лавсанові фільтри гігієнічні, легко промиваються в теплій воді з милом або мийним порошком. Один метр тканини із лавсану замінює 35-40 м марлі.

Парне молоко має оптимальну температуру для розмноження більшості мікроорганізмів. Тому якщо його своєчасно не охолодити, вони швидко розмножуються, що призводить до підвищення кислотності й скисання молока.

Низька температура сприяє кращому зберіганню основних вітамінів молока. Охолоджувати молоко необхідно також і для того, щоб зберегти його бактерицидні властивості протягом тривалого періоду. Якщо розрив у часі між охолодженням і доставкою його на молочний завод не перевищує 6 год., молоко охолоджують до 10⁰С. Температура охолодження молока в основному залежить від строків його зберігання. Забороняється змішувати охолоджене і парне молоко, оскільки при цьому підвищується температурі і мікрофлора починає швидко розвиватися. Крім того знижується його сортність.

Охолодження ґрунтується на теплообміні між теплим молоком та холодоносієм (повітря, вода і розсіл). В процесі теплообміну холодоносій відбирає тепло від молока, охолоджує його і тимчасово нагрівається сам. Процес теплопередачі триває безперервно до тих пір, поки температура молока буде вищою температури холодоносія.

Останнім часом для збирання, охолодження й зберігання молока в застосовують резервуари-танки. Видоєне молоко в резервуарах охолоджується до заданої температури. Втрати молока значно менші, ніж при інших способах. Зменшуються затрати праці на охолодження, при цьому не потрібна постійна присутність людини.

Реалізація охолодженого молока відбувається на ВАТ «Літинський молокозавод».

Контроль за якістю продукції проводять на підприємстві згідно державних стандартів .

Згідно них сире молоко умовно поділяють на кондиційне (свіжовидоєне, очищене та охолоджене молоко згідно ДСТУ 3662-97) та некондиційне. Молоко першої групи сортують за ґатунками: вищий, 1 (кислотністю до 18°Т-19°Т, 1 ступеня чистоти, редуктазною пробою до 5 годин, чистого, свіжого без сторонніх присмаків і запахів, смаку і запаху, нормального зовнішнього вигляду і кольору) і 2 (кислотністю до 20°Т, із помітною забрудненістю, редуктазною пробою більше 2,5 годин, із слабкими кормовими присмаками та запахом хліву, нормального зовнішнього вигляду, кольору, доставлене у чистій тарі.

До сирого молока, яке іде на виробництво молочної продукції, пред'являють ряд вимог.

По-перше, органолептичні показники повинні відповідати таким вимогам: зовнішній вигляд - нормальний, властивий для свіжоздоєного молока: колір - білий, злегка жовтуватий без ознак вад, запах і смак чистий, свіжий, допускається із слабким кормовим присмаком і запахом хліва, консистенція нормальна, однорідна без вад.

По-друге, для кондиційного молока вміст жиру повинен становити не нижче 3,2 %, кислотність-не більше 20°Т.

По-третє, окремі фізико-хімічні показники і вміст окремих складових молока (важких марганців, антибіотиків, консервантів тощо) повинні відповідати вимогам діючого стандарту на сире коров'яче молоко.

ВИСНОВКИ

1. ПП «Радівське» с. Радівка Калинівського району господарстві розводять українську чорно-рябу молочну породу великої рогатої худоби. Поголів'я великої рогатої худоби складає 1246 голів великої рогатої худоби, з них 400 голів - дійні корови. Надій на корову складає 6670 кг, з вмістом жиру 3,6%.

2. Господарство має міцну кормову базу за рахунок власного виробництва кормів, їх частка в загальному балансі становить 97%. Із всіх кормів, що використовуються протягом року на концентрати припадає - 27%, на грубі - 26%, на соковиті - 45%, на інші - 2%.

3. В господарстві є 1989 га сільськогосподарських угідь, структура яких упродовж останніх 3-х років не змінювалась.

4. ПП «Радівське» це - підприємство зерно-бурякового напрямку виробництва з розвинутим тваринництвом та рослинництвом.

5. Доїння корів молочного стада проводиться механізовано - за допомогою доїльної установки «Брацлавчанка» типу ялинка. Реалізація охолодженого молока відбувається на ВАТ «Літинський молокозавод».

ПРОПОЗИЦІЇ

1. Збільшити чисельність поголів'я високопродуктивних корів за рахунок підвищення рівня годівлі маточного поголів'я та організації групового і індивідуального роздою корів до максимально можливого рівня продуктивності.

2. Приділити значну увагу якісному поліпшенню стада за рахунок отримання молодняку від кращих за своїми якостями корів.

3. Працювати в напрямку збільшення виходу телят на 100 корів.

4. Для прискорення росту генетичного потенціалу стада щорічно доцільно вибраковувати 22-25% корів при інтенсивності відбору первісток не менше 70%.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Басовський М.З., Буркат В.П.,Вінничук Д.Т. та ін. Розведення сільськогосподарських тварин.-Біла Церква, 2001.- 400с.

2. Білай Д.В. Загальне тваринництво та технологія виробництва продукції тваринництва з основами стандартизації: Підручник/-К.:Кондор, 2008.- 344с.

3. Бусенко О.Т., Столюк В. Д., Могильний О.Й. та ін. Технологія ворибництва продукції тваринництва.-К:Аграрна освіта, 2005 - 496с.

4. Вінничук Д.Т., Мережко П.М. Шляхи створення високопродуктивного стада. -К.: Урожай, 1993, - 152с.

5. Головин Б.В. Выращивание ремонтных телок в специализированнх хозяйствах. - М.: Колос, 1977,-350с.

6. Дубін А.М. Проблеми та перспективи розвитку молочного скотарства в Україні // Аграрні вісті. - Біла церква, 2003.-№3. -С. 24-27.

7. Дурст Л., Виттман М. Кормление сельскохозяйственных животных / Под редакцыею Ибатуллина И. И. - Винница: Нова Книга, 2003.- 386с.

8. Журавель М. П., Давиденко В. М. Технологія відтворення сільськогосподарських тварин. - К.: «Слово», 2007.- 336с.

9. Ібатуллін І.І., Мельничук Д.О. та ін. Годівля сільськогосподарських тварин. Підручник. - Вінниця: Нова Книга, 2007. - 616с.

10. Ібатуллін І.І., Сривов А. І., Цицюрський Л. М. та ін. Годівля сільськогосподарських тварин. . -К.: Урожай, 1993, - 248 с.

11. Інструкція з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід; Інструкція з ведення племінного обліку в молочному і молочно-м'ясному скотарстві. - К.: "ППНВ", 2004. - 76 с.

12. Коваленко П. И. Коровы: породы, разведение, содержания и уход/ Серия «Подворье».-Ростов: 2Феникс», 2004 - 256с.

13. Коньков Б.П., Шевченко С. С. Выращивание ремонтных телок и нетелей. - М.: Колос, 1982.- 360с.

14. Костенко В.І .Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини/ В.І.Костенко, Й.З Сірацький, М.І Шевченко, Ю.Д.Рубан, Є.І Адмін// Навчальне видання. - К.: « Урожай», 1995, - 470 с.

15. Корма и кормление сельскохозяйственных домашнего скота и птицы/ Авт.- сост. Авраменко В. И.- М.:Донецьк.- 2003.- 438с.

16. Менькин В. К. Кормление сельскохозяйственных животных. - М: Колос, 2003.- 360с.

17. Основи перспективних технологій виробництва продукції тваринництва / Калетнік Г. М., Кулик М. Ф. та ін. - Вінниця: «Енозіс», 2007.- 584с.

18. Підпала Т.В. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини: Миколаїв: Видавничий відділ МДАУ, 2008. - 369с.

19. Рубан Ю.Д. Породы и племенное дело в скотоводства: эволюция и

прогресс. - К.: Аграрная наука, 2003. - 394 с.

20. Рубан Ю.Д. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини. - Харків: Еспада, 2002. - 576 с.

21. Свечин К.Б. Индивидуальное сельскохозяйственных животных. - К.: Урожай,1976. - 287с.

22. Шляхтунов В. И. Скотоводство: Учебник / В. И . Шляхтунов , В.И. Смунев. - М..: Техноперспектива, 2005. - 387 с.

23. Шпичка О.М. Ціни, витрати, прибутки агровиробництва та інфраструктури продовольчих ринків / за ред. О.М. Шпичка. - К.: АЕ, 2000. - 585 с.

24. Хохрин С.И. Кормление сельскохозяйственных животных. - М.: Колос, 2004, - 687с.

25. Хрипун В. Балансування раціонів молочних корів - запорука їх високої продуктивності// Пропозиція. - 2001.-№4.-с.78-79;

Размещено на Allbest.ru