Аналіз еколого-біологічних особливостей ехінацеї пурпурової, інтродукованої в умовах Полісся України

Правила встановлюють вимоги безпеки праці до організації й виконання технологічних процесів по вирощуванню, збиранню і первинній обробці сільськогосподарських культур, виробництву і первинній обробці продукції тваринництва й птахівництва, а також під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт та транспортування вантажів.

Правила є обов'язковими для працівників підприємств, а також для тимчасово залучених до праці осіб, студентів та учнів профтехучилищ, які проходять виробничу практику на підприємствах.

Вимоги безпеки праці при вирощуванні чорнушки посівної

Технологія вирощування чорнушки посівної передбачає внесення мінеральних добрив. Використання мінеральних добрив потребує спеціальних знань, оскільки невміле їх застосування може призвести до отруєння працюючих з ними людей, загибелі корисних комах, тварин, птиці, а також забруднення навколишнього середовища.

Правильна організація робіт - одна із основних вимог попередження шкідливої дії пестицидів і мінеральних добрив на організм людини.

Робота з мінеральними добривами повинна проводитись силами постійних бригад, які пройшли медогляд, навчання та інструктаж з охорони праці і надання першої допомоги потерпілим. Бригадирами та ланковими призначаються особи, які мають певний досвід роботи з пестицидами і мінеральними добривами або пройшли курс спеціальної підготовки.

Не допускаються до роботи особи менше 18 років, жінки в період вагітності і годування дитини, особи, які перенесли хірургічні операції (протягом року) і мають медичні протипоказання, жінки старше 50 років і чоловіки старше 55 років. Категорично забороняється допуск до роботи в нетверезому стані.

Всі роботи з хімічної обробки ґрунту і рослин повинні проводитися під керівництвом агрономів або спеціалістів із захисту рослин.

Працюючі повинні бути ознайомлені з особливостями використання мінеральних добрив, знати правила безпечної роботи з ними і забезпечені засобами індивідуального захисту. Роботи повинні бути механізовані.

Безпека праці при застосуванні мінеральних добрив повинна забезпечуватися:

- організацією спеціальних бригад або ланок;

- спеціальним навчанням працюючих;

- механізацією всіх робіт з застосуванням обладнання і машин;

- застосуванням засобів індивідуального захисту;

- проведенням медико-профілактичного обслуговування працюючих;

- контролем за дотриманням умов праці при роботах з пестицидами та мінеральними добривами.

Під час виконання робіт працівники, що працюють із агрохімікатами, повинні мати при собі посвідчення на право роботи з пестицидами й агрохімікатами, медичну аптечку й наряд на виконання робіт і пред'являти їх на вимогу представників державного нагляду та відомчого контролю [38, 39].

Тривалість робочого дня при роботі з надзвичайно небезпечними і високо небезпечними речовинами не повинна перевищувати 4 години (з доробкою протягом 2 годин в нешкідливих умовах), з рештою пестицидів - 6 годин.

На період роботи з мінеральними добривами робочих необхідно забезпечувати засобами індивідуального захисту, безкоштовним спецхарчуванням у відповідності з медичними показаннями, організувати душ і централізоване прання одягу.

Необхідно стежити за суворим дотриманням працюючими правил безпеки, виробничої, санітарної та особистої гігієни.

Для прийому їжі і відпочинку відводять спеціально обладнане місце: там повинен бути бачок з питною водою, рукомийник, мило, рушник і аптечка першої допомоги. Місце відпочинку повинно знаходитися на відстані не менше 200 м від робочого місця і з підвітряного боку.

Перед початком хімічної обробки посівів необхідно сповістити все навколишнє населення про місце та строки обробок, на відстані не менше 300 м від меж оброблених ділянок виставити попереджувальні знаки, а власників вуликів попередити про необхідність прийняти заходи з охорони бджіл. Знаки можна прибрати тільки після закінчення карантинного строку. Санітарно-захисна зона при наземній обробці повинна становити 500 м, при авіаційній - 1000 м.

Керівник робіт повинен стежити за станом і самопочуттям працюючих. При першому наріканні на здоров'я його негайно відстороняють від роботи, приймають заходи з надання першої і кваліфікованої медичної допомоги.

Всі роботи із застосування мінеральних добрив необхідно виконувати тільки з використанням спеціальних машин і апаратури. Хімічні обробки реєструють в спеціальному журналі, який являється офіційним документом для перевірки виготовленої господарством продукції на залишок пестицидів та добрив, а також порушення технології їх застосування і розслідування випадків отруєння людей, тварин, риби, забруднення оточуючого середовища.

Вихід людей на плантації, оброблені пестицидами, дозволяється тільки після закінчення карантинних строків [39].

При виконанні ручних робіт на площах, оброблених пестицидами, працюючі повинні знаходитися обличчям до вітру. При боковому вітрі необхідно розташовуватися так, щоб його направлення було на бік ділянки з виконаними ручними роботами.

Не допускається проведення робіт на важкопровітрюваних ділянках (впадини, біля лісосмуг та ін.) в безвітряну погоду. Не допускається проведення ручних робіт на ділянках, які межують з площами, на яких на даний момент проводиться обробка пестицидами.

Роботи з використанням добрив проводять за допомогою спеціальних машин і механізмів наземним або авіаційним способами.

Привезені на поля добрива повинні бути використані в той же день. Навіть для короткочасного зберігання їх забороняється зсипати безпосередньо на землю, тому що це може призвести до погіршання фізико-хімічних якостей, забруднення атмосфери, міграції через ґрунт в ґрунтові води, випадкового отруєння тварин. Добрива необхідно насипати тільки на водонепроникну підстилку (брезент, поліетилен) і ретельно прикривати цим матеріалом.

Якщо добрива в вносять розкидачі (працює одночасно декілька машин), необхідно призначити старшого групи, який повинен стежити за дотриманням вимог безпеки. Відстань між рухомими по полю агрегатами повинна бути не менш 50-70 м.

У зв'язку з тим, що в повітря робочої зони можуть поступати не тільки добрива, але й велика кількість ґрунтового пилу, забрудненого добривами, які були внесені раніше, пестицидами і продуктами їх розпаду, трактористи повинні використовувати засоби захисту органів дихання і шкіряних покривів [39].

Рідкі мінеральні добрива (РМД) вносять у ґрунт спеціальними машинами, в які РМД перекачують із аміаковозів за допомогою насоса. При цьому необхідно суворо дотримуватися правил безпеки і обов'язково застосовувати засоби індивідуального захисту. Тракторист зобов'язаний регулярно очищати фільтри, не допускати підтікання рідини в з'єднаннях шлангів, стежити за шкалою за наявністю рідини в резервуарах, плавно піднімати робочі органи машини. На відстані 8-10 м до кінця борозни тракторист повинен виключити насос-дозатор для запобігання загазованості робочого середовища.

Не дозволяється перевищення норм внесення мінеральних добрив у ґрунт. Підживлення посівів необхідно проводити після завершення ручних робіт.

Не рекомендується вносити РМД після застосування хлорорганічних пестицидів при високих температурі і вологості повітря, тому що можливе утворення високотоксичних газів (інтервал повинен бути не менш 3-х діб ).

Якщо РМД залишилися невикористаними, їх необхідно злити в ємність для зберігання або в місце захоронення шкідливих речовин.

Забороняється залишати автоцистерни, трактори з ємностями, заповненими РМД, біля місць з відкритим вогнем, в населених пунктах, на схилах, палити біля ємностей, у яких міститься водний та безводний аміак. У випадку пожежі цистерни з аміаком необхідно вивезти в безпечне місце і облити водою

Всі операції з обслуговування машин при внесенні РМД необхідно проводити з підвітряного боку, використовуючи засоби індивідуального захисту [39].

Правила безпечного зберігання і транспортування мінеральних добрив

При перевезенні мінеральних добрив необхідно користуватися справними транспортними засобами. Нетаровані сипучі мінеральні добрива необхідно вкривати брезентом, щоб запобігти пилоутворенню.

Аміачну воду, РКД і безводний аміак до місця застосування доставляють в спеціальних автомобільних і тракторних ємностях (цистернах).

Ємності для транспортування рідких мінеральних добрив повинні мати герметичні люки. Поверхню ємності для перевезення аміачної води необхідно фарбувати в світло-сірий колір і зробити напис чорною фарбою «Небезпечно! Водний аміак». При транспортуванні не дозволяється перевищувати швидкість більше 40 км/год., рухатися при сильному тумані і ожеледиці, залишати цистерну на підйомах і спусках, зупинятися на відстані менше 200 м від населених пунктів і тваринницьких ферм і виливати аміак на землю [38].

На всіх етапах транспортних робіт, де можливе потрапляння в повітря зони дихання мінеральних добрив у вигляді пилу або парів, а також попадання їх на шкіру, необхідно користуватися відповідними засобами індивідуального захисту.

Транспорт для перевезення пестицидів і мінеральних добрив повинен відповідати вимогам «Правил перевезення автомобільним транспортом мінеральних добрив і хімічних засобів захисту». Перевозять тільки на транспорті, який можна легко очистити і знезаразити.

Забороняється перевезення одночасно з мінеральними добривами людей, харчових продуктів, питної води, предметів домашнього побуту.

Після перевезення сухих мінеральних добрив транспортні засоби необхідно очистити від їх залишків і промити водою під напором, а при перевезенні рідких добрив ємності промити гарячою водою або паром. Виконувати ці процедури необхідно на спеціально відведеному місці [39].

Отже, майбутній фахівець агропромислового комплексу обов'язково має знати нормативно-правову базу з питань охорони праці та дотримуватися техніки безпеки в процесі сільськогосподарського виробництва.

ВИСНОВКИ

1. Ехінацея пурпурова на четвертому році вирощування нарощує продуктивність наземної маси, коренів і кореневищ в порівнянні з третім на 4,2-10,9 ц/га (13,9-23,5%) і 3,1-9,8 ц/га (14,2-45,1%) відповідно. Насіннева продуктивність на третьому і четвертому роках вирощування складає 5,7-8,4 ц/га і 5,6-9,3 ц/га, збільшення на 10,7% відмічено лише при густоті посіву 80 тис. на та.

2. Із збільшенням густоти посіву з 40 до 80 тис. рослин на га зменшується висота рослин на 12,5%, загальна кількість листків - на 11,5- 20,5%, генеративних пагонів - на 12,5-30,3% і суцвіть - на 22,7-29,4% в розрахунку на одну рослину.

3. За рахунок збільшення густоти посіву урожайність наземної маси в три- і чотирирічних рослин зростає відповідно на 16,0-46,5 % та 20,7- 58,8%, коренів і кореневищ - на 14,7-30,9 % та 12,0-26,0 %, насіння - на 33,3-52,6% та 41,0-66,1%.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Горбань А.Т. Результаты изучения эхинацеи пурпурной в Институте лекарственных растений УААН// Изучение и использование эхинацеи. Материалы международной научной конференции. - Полтава. - 1998. -С. 69-73.

2. Майсурадзе Н.И. Методики исследований при интродукции лекарственных растений/ Майсурадзе Н.И., Кисилёв В.П. - М., 1984. - 32 с.

3. Ничипорович А.А. О формировании и продуктивности работы фотосин-тетического аппарата разных культурных растений в течение вегетационного периода/Ничипорович А.А., Власова М.Т.// Физиология растений. - 1961. - Т.8. -Вып.-С.18-25.

4. Порада А.А. Опыт выращивания эхинацеи пурпурной в Лесостепи Украины // Изучение и использование эхинацеи. Материалы международной научной конференции. - Полтава. - 1998. - С. 87.

5. Поспелов С.В. Математический метод расчета площади листов эхинацеи пурпурной//Вивчення онтогенезу рослин природний і культурних флор у ботанічних закладах і дендропарках Євразії. Матеріали 12 міжнародної конференції/ Поспелов С.В., Самородов В.Н., Кравченко С.А.- Полтава,- 2000. - С. 250-252.

6. Самородов В.Н. Фитохимический состав представителей рода Эхинацея (Echinacea (Moench) и его фармакологические свойства (обзор)// Самородов В.Н, Поспелов С.В., Мойсеева Г.Ф. и др. /Хим.фармац. журнал. - 1996. - Т.30. - № 4. - С. 32-37.

7. Самородов. В.Н. Эхинацея в Украине: полувековой опыт интродукции и возделывания/Самородов В.Н., Поспелов С.В. - Полтава, «Верстка». - 1999. - 50 с.

8. Буйко Р.А. Биология девясила высокого и накопление в нём эфирного масла. // Ботан. журн. - М., 1959. - т.4, №12. - С.:43.

9. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1993. - 232.

10. Ковтуник І.М., Тихонов М.М. Введення в культуру рідкісних лікарсько-кормових і пряних рослин. // Проблеми екології Поділля. - К.-Подільський, 1989. - 152 с.

11. Кьосев П.А. Полный справочник лекарственых растений. М.: Эксмо, 2004. - 992с.

12. Котуков Г.Н.. Культивовані і дикорослі лікарські рослини. - К.: Наук. Думка, 1971. - 168 с.

13. Лікарські рослини. Значення і біологічні особливості, технологія вирощування, заготівля / В.В. Лихочвор, В.С. Борисюк, С.В., Дубковецький, Д.М. Онищук. - Львів: НВФ „Українські технології”, 2003.-272 с.

14. Жарінов В.І., Остапенко А.І. Вирощування лікарських, ефіроолійних, пряносмакових рослин. - К.: Вища шк., 1994.-231 с.

15. Родман Л.С. Лекарственное растениеводство. // Справочник для с.-х. вузов. ТСХА. М., 1991. - 124 с.

16. Синицина В.Г. Девясил высокий и девясил большой в Казахстане. / Труды ин-та ботан. Казахской ССР. - Алма-Ата, 1978. - С.: 33.

17. Дикорастущие лекарственные растения /Ю. Грау, Р.Юнг, Б. Мюнкер; Пер. с нем. И.Муромец .-М.:ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2002.-288с.

18. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта.- 5-е изд., доп. и перераб. - М.: Колос, 1985. - 352 с.

19. Государственная Фармакопея СССР: Вып.2. Общие методы анализа. Лекарственное растительное сырье /МЗ СССР. - 11^-е изд., доп. - М.:Медицина, 1989. ?400 с.

20. Зелень и травы. -- М.: Изд-во ЭКСМО--Пресс, Изд--во Лик пресс, 2001. - 128 с.

21. Гринь В.П., Кузнецова СВ. Редкосные овощные и пряные культуры. - К.: Урожай, 1991. - 152 с.

22. Новоселов П.П. Сад лечебных культур. -- Днепропетровск: Сич, 1992.-46 с.

23. Носаль М.А., Носаль И.М. Лекарственные растения и способы их применения в народе. -- Харьков: Интербук, 1990. -- 158 с.

24. Попов А.П. Лекарственные растения в народной медицине. -- К.: Здоров'я, 1969. -- 316 с.

25. Современная энциклопедия лекарственных растений / Составитель В.Преображенский. -- Донецк: ПКФ «БАО», 2000. - 592 с.

26. Универсальная энциклопедия лекарственных растений / Составители И. Путырский, Прохоров. -- Мн.: Книжный дом; М.: Махаон, 2000. - 656 с.

27. Вигера С.М. Фітонцидологія з основами вирощування та застосування фітонцидно-лікарських рослин: Навч. посіб. - К.: Вирій, 2001. -160 с.

28. Вітаміноносні лікарські рослини: Довідник / Ф.А. Жогло, В.П. Попович, П.В. Олійник, P.M. Шурин. - Львів: Світ, 1992. - 152с.

29. Гринь В.П., Кузнецова С. В. Редкосныс овощные и пряные культуры. - К.: Урожай, 1991. - 152 с.

30. Дари лісів / Ю.Я. Єлін, М.Я. Зерова, В.Й. Лушпа, С.І. Шабарова. - 3-є вид., доп. і перероб. - К.: Урожай, 1983. - 352 с.

31. Жарінов В.І., Остапенко А.1. Вирощування лікарських, ефіроолійних, пряносмакових рослин. - К.: Вища школа, 1994. - 234с.

32. Лекарственные растения СССР / О.В Журба, A.M. Рабинович, А.П. Терзиева и др. - Москва: Планета, 1988. - 207с.

33. Лікарські рослини в науковій медицині. Редактор І. Куштенко - Київ: Нива, 1998.-74с.

34. Мамчур Ц.І., Гладун Я.Д. Лікарські рослини на присадибній ділянці. -2-е вид. - К.: Урожай, 1989. - 136 с

35. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин: Підручник.-К.: Фітосоціоцентр,2001.-392с.

36. Никиточкина Т.Д., Шипиленко А. К. Лекарственные растения леса. -М.: Изобразительное искусство, 1991. - 33 с.

37. Николайчук Л.В., Жигар М.П. Целебные растения. - 3-е изд., стереотип. - Харьков: Прапор, 1993 - 239с.

38. Новоселов П.П. Сад лечебных культур. - Днепропетровск: Сич, 1992.-46 с.

39. Носаль М.Б., Носаль И. М. Лекарственные растения и способы их применения в народе. - Харьков: Интербук. - 1990. - 158 с.

40. Пастушенков Л.В., Пастушенков А.Л., Пастушенков В.П. Лекарственные растения. - Л.: Лениздат, 1990.- 384 с.

41. Перевозненко И.И. Лекарственные растения в современной медицине. - К.: Знание, 1990 - 48 с.

42. Попов А.П. Лекарственные растения в народной медицине. - К.: Здоров'я, 1969. - 316 с.

43. Просвирина Т., Терзиева А. Зеленая аптека, комплект открыток.-Москва: Планета, 1983 - 22 откр.

44. Рева М.Л. Зеленая кладовая. - Донецк: Донбас, 1991. - 151 с.

45. Резникова А.С., Бузни П.А. Календарь травника. - Киев: Редакцияжурнала "Дім, сад, город", 2002. - 50 с.

46. Рябчук В.П. Дари лісу. - Львів: Світ, 1981. - 156 с.

47. Синадский Ю.В., Синадская В. А. Целебные травы. - М.: Педагогика, 1991- 176 с.

48. Смик Г.К. Знайдеш в рослині порятунок.- 2-е видання. - К.: Т-во "Знання", 1992.- 62 с.

49. Смик Г.К. Корисні та рідкісні рослини України. - К.: УРЕ, 991.- 416с.

50. Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник по лекарственным растениям (Фитотерапия). 2-е изд., стереотип. - Москва: Медицина, 1988. -464 с.

51. Справочник по заготовкам лекарственных растений /Д.С. Ивашин, 3. Ф. Катина, И. 3. Рыбачук и др. - 4-е изд, испр. и доп. -К.:Урожай,1983.-296 с.

Размещено на Allbest.ru