Собівартість продукції рослинництва та шляхи її зниження

Непрямі витрати пов'язані з виробництвом відразу кількох або всіх видів продукції підприємства.

Групування затрат за економічними елементами дозволяє визначити загальну суму затрат на виробництво по підприємству в цілому і їх структуру, але не дає можливість обчислити собівартість продукції, розподілити затрати по видам продукції і цільовому призначенню. Це досягається шляхом аналізу затрат по статтях калькуляції.

Таблиця 2.4.

Склад та структура собівартості 1ц продукції рослинництва в ДП «Агро-Коблево» Березанського району

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що у 2008році собівартість 1 ц пшениці збільшилася на 51, 7% і склала 2372 грн. Найбільшу питому вагу в собівартості 1 ц пшениці займають такі елементи як витрати на нафтопродукти( 15,31%) та витрати на добрива ( 10,7%). А найменший розмір в структурі собівартості займає такий елемент як відрахування на соціальні заходи( 2,39%).

Якщо аналізувати собівартість 1 ц соняшника бачимо, у 2008 році порівняно з 2006-м вона зменшилася і склала 161,6 грн. Це відбулося за рахунок збільшення майже всіх статей витрат, а особливо витрат на оплату праці та відрахування на соціальні заходи.

Собівартість ярого ячменя у 2008 році незначно зросла на 0,13 % і склала 677,6 грн. У звітному році також зросли витрати по всім показникам ,але найбільше- це відрахування на соціальні заходи ( вони становили 15грн в порівнянні з 4,6 грн за 2006 рік ) та витрати на оплату праці( вони зросли на 72,2%).Зменшився тільки показник витрат на нафтопродукти ,вони зменшилися 18,4 % і склали 43,7грн)

Розділ 3. Індексний аналіз факторів виробничих витрат в рослинництві

3.1 Індексний аналіз виробничих витрат в рослинництві

Таблиця 3.1

Витрати на виробництво і собівартість 1ц продукції рослинництва в Дп «Агро-Коблево» Березанського району

Аналізуючи собівартість сільськогосподарської продукції, порівнюють фактичний рівень собівартості з плановим, вивчають її динаміку, а також встановлюють вплив окремих факторів на собівартість продукції. Для цього обчислюють індивідуальні і загальні індекси. Індексом у статистиці називається відносний показник, що характеризує зміну рівня певного явища порівняно з іншим того самого явища, прийнятого за базу порівняння.

При обчисленні індексів розрізняють базисний і звітний періоди. Базисним називається період, з рівнем якого здійснюють порівняння, а звітним - період, рівні якого порівнюються. Відповідно розрізняють базисний і звітний показники.

Індекси показують, у скільки разів ( на скільки процентів ) рівень звітного періоду нижчий за рівень базисного періоду. Якщо індекс більший за одиницю або вищий за 100%, то це свідчить про те, що рівень у звітному періоді підвищився, а якщо індекс менший за одиницю або нижчий за 100%, то це свідчить про зменшення рівня у звітному періоді порівняно з базисним періодом. За допомогою індексів можна охарактеризувати зміну різноманітних показників, таких як: зміна врожайності, заробітної платні, собівартості, об'єму випущеної продукції і т. ін.

У статистичній практиці часто виникає потреба у визначені не тільки темпів розвитку окремого явища, а й середніх темпів розвитку кількох різнорідних явищ. Так, аналізуючи господарську діяльність підприємства, визначають як змінилися обсяг виробництва валової продукції, ціни реалізації, продуктивність праці порівняно з минулими роками, планом або іншими підприємствами і т. д. Для цього застосовують індекси.

У широкому розумінні "індекс" - це символ або число, яким позначається окремий елемент масиву (класифікації). У статистиці індексом називається відносний показник, який характеризує зміну рівня певного явища порівняно з іншим рівнем того самого явища. Прийнятого за базу порівняння.

Для аналізу використовуємо індексний метод:

Jzg= Jzg= = 1,47 = 147% zg= z1g1- z0g0 = 5735,3-3896,1= 1839,2 тис.грн

Jg= Jg= = 1,09=109% g= z0g1- z0g0 = 4275,2- 3896,1= 379,1 тис.грн

Jz= Jz= = 1,34=134% z= z1g1 - z0g0= 5735,3- 4275,2=1460,1 тис.грн

Взаємозв`язок індексів і приростів :

Jzg= jz*Jg = 1,34*1,09= 1,46 zg= z+ g = 1460,1+379,1= 1839,2

Проаналізувавши дані розрахунки, можна зробити висновок, що витрати на виробництво у 2008 році збільшилися на 1839,2 тис.грн. , в порівнянні з 2006 роком, і склали 5735,3 тис.грн. При цьому за рахунок того, що обсяги виробляємої продукції зменшились на 1,09 %, то і виробничі витрати зменшились на 379,1 тис.грн. В цілому по всій продукції фактичні витрати виробництва порівняно з базисним збільшилися на 47% або на 1839,2 тис.грн.

3.2 Індексний аналіз факторів собівартості 1 ц продукції

На собівартість продукції впливає ряд істотних факторів, під дією яких формується її рівень. В аграрних підприємствах уже досить давно сформувалася тенденція до збільшення собівартості. Але особливо швидкими темпами вона зростала в роки інфляції та гіперінфляції.

Рівень собівартості центнера продукції в кінцевому рахунку залежить від співвідношення двох укрупнених факторів: урожайності культури з гектара посіву і загальної суми витрат на одержання цієї продукції.

Таблиця 3.2

Показники для визначення зміни собівартості 1ц насіння соняшнику за рахунок факторів в ДП « Агро-Коблево » Березанського району

Iz= = = 1,20 =120% z= z1-z0= 77,34 - 64,08= 13,26 грн

Iy=: =1,01=101% y= Z умовна - z0= 100-64,08=35,92 грн

Iз= :=1,19=119% з= z1-z умовна= 77,34-100= -22.66 грн

Перевірка: Iz= Iy * Iз= 1,01*1,19=1,20 z= y+ з= 35,92+ (-22,06)= 13,26 грн

де Z0, Z1- собіватрість 1ц соняшнику, грн в базисному і звітному році;

Yo,Y1- урожайність соняшнику в базисному і звітному році;

Yo Z0, Z1 Y1- витрати коштів на гектар посіву соняшника в базисному і звітному році, грн./га

На основі проведеного аналізу визначаємо основні шляхи зниження собівартості продукції ті її вплив на рентабельність виробництва в рослинництві. Для цього по кожному виду продукції встановлюємо зміну прибутку, за рахунок собівартості реалізованої продукції:

Z= (z1-z0 )g1,

Де z1,z0-собівартість 1ц реалізованої продукції в базисному та звітному році;

g1- кількість реалізованої продукції в звітному році.

Зернові: (47,75-35,15)*55019= 693,2 грн

Соняшник: (77,34-64,08)*2698=35,7грн

Озима пшениця: (48,06-37,66)*36528=379,8 грн

Ячмінь ярий: (46,57-28,61)*14461= 259,7грн

Аналізуючи проведенні розрахунки можна зробити висновок, що собівартість 1ц насіння соняшнику склала у 2008 році 77,34 грн., що на 13,26 грн більше ніж аналогічний показник минулого року.

При цьому за рахунок того, що витрати коштів на 1га посіву соняшника зросли у 2008 році , в порівняні з 2007 роком, на 175,47 грн і склали 1098,22 грн., собівартість зменшилася на 22,66 грн, тобто зменшилася на 1,19%.

За рахунок того, що урожайність соняшнику зменшилася на 0,2 ц і в 2008 році склала 14,2 ц/га, собівартість зросла на 20% , тобто на 13,26 грн.

Виходячи з цих даних, можна зробити висновок , що на збільшення собівартості більше вплинуло зменшення урожайності соняшнику.

Розділ 4. Шляхи зниження собівартості виробництва основних видів продукції рослинництва та її вплив на рентабельність виробництва

Шляхи зниження собівартості продукції є чимало: це і використання менш дорогих матеріалів, це і вдосконалення процесу виробництва, автоматизації робочих місць та скорочення кількості працюючих, це і кооперація з іншими підприємствами, які можуть виготовляти ті чи інші складові за меншими цінами тощо. Однак існує чимало проблем пов'язаних з цим. Так, зменшення витрат на придбання якісних матеріалів та заміна більш дешевими може призвести до пониження якості кінцевого продукту, а це може негативно відбитися на реалізації продукції. Зменшення кількості працівників і автоматизація виробництва вимагає на перших етапах чималі капіталовкладення тощо.

Найбільш ефективним шляхом зниження собівартості продукції є впровадження економних технологій виробництва, переймання світового досвіду по зменшенню собівартості.

Так, Японія навчилася економити все: електроенергію, метали, робочу силу для створення більшості матеріальних продуктів. Ресурсоекономні, ресурсозберігаючі технології - це вихід для українського товаровиробника.

Також важливим є дотримання всіх головних принципів ефективного розміщення продуктивних сил: це скорочення шляхів між виробником та покупцем, між виробництвом і сировинною базою.

Зниження цін - це легкий спосіб швидко привернути увагу клієнтів, але поганий спосіб для забезпечення успіху на довгостроковий період. Причина в тому, що, знизивши ціну на 10%, ви ризикуєте понизити свій прибуток на 50%. Підприємства часто намагаються понизити ціну, але “знизити ціни взмозі кожний, але не кожному вистачає розуму зробити товар кращим.

Дотримання загальних економічних принципів та законів - важливий шлях для зниження собівартості продукції, яка не буде призводити до погіршення кінцевого продукту і дасть для вітчизняного товаровиробника можливість отримувати додаткових покупців та додаткові прибутки.

Якщо не дотримуватися загальних правил для зниження собівартості продукції, може виникнути зростання собівартості, що стане збитковим фактором для підприємства.

Зростання собівартості відбувається :

· в умовах дисбалансу цін на сільськогосподарську і промислову продукцію;

· зниження продуктивності тварин та викликаного цим зниження обсягів валового виробництва продукції;

· нераціональне витрачання грошових і матеріально-технічних засобів;

· низького рівня механізації виробничих процесів та продуктивності праці;

· використання морально і фізично зношеної техніки;

· відхилення від технологічних вимог до виробництва продукції;

· використання недосконалих технологій виробництва продукції;

· низької якості робочої сили;

· низького рівня організації праці і т. д.

Скорочення витрат на обслуговування виробництва і управління також зменшує собівартість продукції. Розмір цих витрат на одиницю продукції залежить не тільки від об'єму випуску продукції, а і від їх абсолютної суми. Чим менша сума цехових витрат і загальногосподарських витрат в цілому по підприємству, тим при інших рівних умовах нижча собівартість кожного виду продукції. Важливе значення при цьому має автоматизація і механізація виробничих процесів, скорочення питомої ваги затрат ручної праці у виробництві. Автоматизація і механізація виробничих процесів дає можливість скоротити і чисельність допоміжних і підсобних робочих у виробництві.

Висновки

Виходячі з економічної характеристики Дп « Агро-Коблево» Березанського району , можна зробити висновок, що в цілому за 2008 рік економічні показники, які впливають на рівень рентабельності виробництва продукції рослинництва мають тенденцію до зростання, тому що воно мало прибуток у цьому році.

Важливим показником, який характеризує роботу сільськогосподарських підприємств є собівартість продукції. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємства, темпи розширеного виробництва, фінансовий стан господарюючих суб'єктів.

Аналіз собівартості продукції дозволяє з'ясувати тенденцію зміни даного показника, виконання плану, визначити вплив факторів на його приріст і на цій основі дати оцінку роботи господарства по використанню можливостей і встановити резерви зниження собівартості продукції. Подальший розвиток аналізу собівартості в теоретичному і практичному плані тісно пов'язан з розвитком суміжних наук, в першу чергу математики, статистики, бухгалтерського обліку та інші.

На основі проведеного дослідження виявлено, що Дп «Агро-Коблево» є середнім за розміром. Про це свідчить те , що всі показники розміру виробництва : валова продукція сільського господарства, грошова виручка від реалізації сільськогосподарської продукції, вартість активів, площа сільськогосподарських угідь, чисельність працівників - приблизно дорівнюють аналогічним показникам в Березанському районі.

Досліджувальне підприємство займається рослинництвом. В рослинництві в середньому за три роки головними галузями є виробництво зернових і зернобобових, а також соняшника, ці галузі приносять найбільший прибуток. Інші види продукції не мають великого значення, тобто вони не впливають на спеціалізацію підприємства.

У 2008 році показник собівартості 1ц насіння соняшнику збільшився за рахунок таких факторів, як урожайність соняшника та затрати коштів на 1 га посіву соняшника. Цей показник у 2008 році порівняно з базисним 2006 роком збільшився на 20,7%

Зі структири собівартості видно, що питому вагу в ній складають як для пшениці, так і для соняшника та ярого ячменя, матеріальні витрати. Серед них для пшениці найбільшу питому вагу складають витрати на нафтопродукти ( 15,3%), для соняшника- витрати на нафтопродукти( 18%) та насіння (11%), та для ярого ячменя- витрати на добрива(14%) та витрати на оплату праці (10,8%).

Систематичне зниження собівартості забезпечує не тільки зростання прибутку підприємства, а і дає державі додаткові засоби, як для подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва, так і для поліпшення матеріального становища працівників.

Важливим фактором зниження собівартості продукції є підвищення продуктивності праці на основі комплексної механізації та автоматизації виробництва і раціональної побудови організаційної структури приватних підприємств, впровадження в них досконалого внутрішньогосподарського економічного механізму та ефективних орендних відносин.

Список використаних джерел

1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. Київ, 2002 р.

2. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Піга Ю.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів І - ІV рівнів акредитації. Друге видання, виправлене і доповнене. - К.: «Каравела»; Львів: «Новий світ - 2000», 2001. - 298 с.

3. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки. Лебідь, 1999 р.

4. Гончарова Э.А. Резервы снижения себестоимости: Учебное пособие. - Л.: ЛФЭИ, 1989. - 76 с.

5. Гуткевич С.О. Статистика сільського господарства. Курс лекцій - Мелітополь, 1999

6. Економіка і маркетинг виробничо-підприємницької діяльності: Навчальний посібник / За ред. проф. Перерви П.Г., проф. Гаврись О.М., проф. Погорєлова М.І. - Харків: НТУ "ХПІ", 2004. - 640 с.

7. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с.: іл.

8. Економіка підприємства: Підручник / За ред. А.В. Шегди. - К.: Знання, 2006. - 614

9. Економіка та менеджмент: Навч. посібник / О.Є. Кузьмін, Й.М. Петрович, І.В. Алєксєєв, І.О. Тивончук, Є.В. Крикавський та ін.; за наук. ред. О.Є. Кузьміна. - Львів: Державний університет "Львівська політехніка", 1996. - 828 с.

10. // Економіка АПК. - 2004. - №1. - с.63.

11. // Економіка АПК. - 2003. - №4. - с.68.

12. // Економіка АПК. - 20023. - №84. - с.41.

13. // Економіка України. - 2003. - №11. - с.61.

14. // Економіка України. - 2002. - №11. - с.59.

15. // Економіка України. - 1998. - №5. - с.60.

16. Иванов Ю.Н. Экономическая статистика, учебник Москва, Инфра-М, 2001

17. Каблук П.Т. Розвиток аграрної економічної науки і її завдання на сучасному етапі здійснення аграрної політики в Україні. АПК, 1996 р. № 2.

18. Методологічні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств. Затверджено наказом Міністерства аграрної політики України 18.05. 2001 р., №132

19. Мотрона В.І. Економіка сільського господарства. Вища школа, 1994 р.

20. Огійчук М.Ф., В.Я. Плаксієнко, Л.Г. Панченко та інші. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник - 2-ге вид., перероб. і допов./ За редакцією проф. М.Ф. Огійчука, - К.: Вища освіта,2003 - 800 с.

21. Радченко В.В., Агафонов, Макаренко. Актуальні проблеми ринкової економіки в системі АПК України. Учений посібник. Дніпропетровськ, 1995р.

22. Сиденко Ф.В., Стопов Г.Ю., Матвеева В.М. Статистика. Учебник. Москва: Дело и сервис, 2001.

23. Сич Є.М., Кравчук Г.В., Ільчук В.П. Управлінський аналіз діяльності суб'єктів господарювання: Навчальний посібник. - К.: Аспект-Поліграф, 2004. - 202 с.

24. Турило А.М., Кравчук Ю.Б., Турило А.А. Управління витратами підприємства: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 120с.

25. Цигилик І.І., Бибик Я.Р., Ємбрик М,Я., Паращик В.Ф. Економіка підприємства(в питаннях і відповідях). Навч. Посібник.- К.: Центр навчальної літератури, 2004.- 168с.

ДОДАТОК

Размещено на Allbest.ru