В - прийнята ширина робочого захоплення машини, м;

L - довжина пройденого шляху за час висіву добрив м.

Якість обробки поворотних смуг і відсутність огріхів між проходами контролюють візуально при проході оброблюваної ділянки по діагоналі.

Таблиця 1.11 Оцінка якості внесення добрив

Показник	Спосіб виміру	Градація нормативів	Бал
Відхилення від дози внесення, %	Включають механізм, що подає, для заповнення висівної щілини. Після цього підстилають чи підвішують брезент і протягом 1 хв. машину прокручують. Висіяні добрива зважують. Операцію повторюють не менш 3 разів.	До ±5 До 10 Більш 10	3 2 0
Нерівномірність висіву добрив, %	Листи розставляють на ширину робочого захоплення агрегату. Добрива, зібрані з кожного листа, зважують, і результати заносять у відомість. Операцію повторюють не менш 3 разів	До 10 До 25 Більш 25	3 2 1
Перекриття стикових проходів, % від ширини захоплення	Відзначають ширину першого проходу вішкою не менш 3 разів, виміром визначають ширину другого проходу	До 3 До 5 Більш 5	3 2 0

Оцінка якості внесення добрив приведена в таблиці 1.11. Комісія перевіряє обсяги, якість виконаних робіт і складає акт.

1.4.11 Охорона праці

До роботи допускаються особи, що мають посвідчення на право керування машиною, добре знають конструкцію агрегату і регуліровки, правила технічного обслуговування, правила виконання технологічного процесу і пройшли інструктаж по техніці безпеки при роботі на агрегаті.

Під час роботи і технічного обслуговування присутність по сторонніх осіб на агрегаті забороняється. Міняти робочі органи і підтягувати кріплення дозволяється тільки при зупиненому двигуні і при наявності відповідних підставок.

Особливо звертається увага на охорону праці при виконанні робіт з шкідливими матеріалами.

2 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

2.1 Аналіз стану організації робіт по забезпеченню БЖ та екологічності виробництва при вирощуванні озимої пшениці

Перелік нормативних документів по БЖ для господарств системи АПК визначений "Переліком нормативних документів по БЖ, що діють у системі Агропрома України в основному в господарствах".

Проведений аналіз дає можливість встановити наступні недоліки по питанню, що розглядається.

Головними фахівцями і керівниками підрозділів не виконуються наступні пункти положення, виявлені при аналізі стану праці:

- не забезпечуються здорові і безпечні умови праці, не дотримуються діючі правила і норми по охороні праці;

- не забезпечується проведення паспортизації санітарно-гігієнічного стану виробничих ділянок охорони праці і санітарно-оздоровчих заходів;

- не проваджуються прогресивні технологічні прийоми механізації процесів заправки сівалок семенами, що забезпечують безпеку праці;

- не застосовуються заходи для впровадження стандартів сучасних досягнень науки і техніки і передовий досвід на охороні праці;

- при виконанні робіт з хімічного захисту при вирощуванні пшениці не всі працівники забезпечені спецодягом і ЗІЗ;

- при механічній обробці грунту регулювання робочих органів машин проводиться не на спеціалізованих площадках:

- не складаються маршрути пересування техніки з однієї ділянки на іншу. Допускаються до керування тракторами, експлуатації електроустановок, вантажопідйомних машин і інших агрегатів і машин особи, що не досягли необхідного віку і не мають відповідних посвідчень;

- не забезпечується санітарне обслуговування працюючих відповідно до діючого нормами і правилами;

- не позначаються і не обладнуються спеціальні місця для короткочасного відпочинку;

- невчасно проводиться огляд технічного стану використовуваних тракторів, сільськогосподарських машин і устаткування, блокувальних пристроїв і проходження технічних оглядів транспортних засобів і інших самохідних машин.

2.2 Характеристика причин і утрат від виробничих травм

У таблиці 2.1 приведені дані травматизму за останні три роки.

Таблиця 2.1 - Травматизм у господарстві

Найменування	Досліджувані роки
	2001	2002	2003
Кількість нещасних випадків	7	5	6
Летальний результат	-	-	-
Інвалідність: І II ІІІ	- - 1	- - -	- - -
Видужання	6	5	6
Організаційні	1	1	2
Технічні	2	2	3
Санітарні	1	1	1
Психофізіологічні	-	1	1

Характеризуючи нещасні випадки, що пройшли за останні три роки видно, що випадків зі смертельним результатом не було. Спостерігається одержання травм робітниками легкої ваги, і потерпілим видавалися бюлетені не більше ніж на 6 днів.

Основними причинами травматизму є:

- недостатнє навчання робітників безпечним методам роботи, відсутність безпечних умов праці;

- несвоєчасне проведення інструктажів;

- неправильна організація праці і відпочинку працюючих. Порушення тривалості зміни;

- не повною мірою забезпечується механізація транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт;

- не забезпечується захист працюючих від шкідливих факторів, особливо при хімічній обробці пшениці.

2.3 Проектні рішення по забезпеченню рівнів безпеки праці і екологічності виробництва до нормативних значень

Таблиця 2.2 - Загальний перелік пропонованих заходів на 2-004 рік

Заходи, методи, прийоми, принципи, засоби захисту	Відповідальні посадові особи	Строки виконання	Передбачувані витрати, грн.	Очікуваний соціальний ефект
1 Організаційно-керівні
Введення додаткових годин інструктажу	Інженер з ТБ	Протягом року		Поліпшення знань з ОТ
Встановлення нових плакатів з ТБ	Інженер з ТБ	Протягом року	35
Поліпшення забезпе-ченості робітників спецодягом та ЗІЗ	Головний інженер	Протягом року	200	Поліпшення умов праці
2 Забезпечення безпеки будівель та споруд
Установка скла	Нач.цеху	До 01.08	120	Поліпшення безпеки праці
Очищення зливних і каналів	Нач. цеху	До 01.08	87
Установка громовідводів	Головний інженер	Протягом року	220
Приведення до норми пожежних щитів	Головний інженер	Протягом року	180
3 Забезпечення безпеки устаткування та машин
Установка захисних огорож на частини машин та механізмів, які обертаються	Нач. цеху, бригадир	Протягом року	320	Зменшення травматизму
Установка надійних стопорних пристроїв на двері кабін тракторів та на зчіпку тракторів і машин	Бригадир	До 01.03	140
Розробка та упровадження механізму блокування запуск двигуна включеною передачею	Головний інженер	Протягом року	240
Приведення у відповідність до вимог гальмових систем тракторів	Бригадир МТП	До 01.03	150
Приведення до норми електропроводки в цеху	Нач. цеху	До 01.08	50
Нанесення захисного забарвлення на машини і обладнати сигналізацією	Бригадир		36
4 Забезпечення безпеки технологічних процесів
Забезпечення робітників спецодягом та ЗІЗ (рукавички гумові, чоботи гумові, шлем бавовняний, респіратор)	Головний інженер	До 01.05	450	Зменшення захворювань робітників
Забезпечення тракто-рів аптечками	Бригадир	До 01.05	150	Зменшення захворювань робітників
Упровадження механізованих способів завантаження агрегатів	Годовний інженер	Протягом року	300	Полегшення умов праці
Проектування та будівля спеціальних площадок для регу-лювання сільськогосподарської техніки	Годовний інженер	До 01.05	350
Виготовлення та освоєння безпечних інструментів та інвентарю	Головний механік	Протягом року	100

2.4 Організація робіт у надзвичайних ситуаціях

Найбільш реальним та руйнівним стихійним лихом для господарства є підтоплення, які трапляються в окремі роки через сильні зливи влітку, й від талих весняних вод.

При підтопленні утворюються водяний прошарок над поверхнею землі, в деяких місцях до 1км, який руйнував будинки, виробничі будівлі повністю або частково. Вимокли сади, загинули посіви, погіршилися санітарні умови життя людей. В результаті цього господарства зазнали великі матеріальні збитки.

Між тим, збитки від підтоплення можна значно зменшити, якщо бути готовим до цієї надзвичайної ситуації, знати закономірності її протікання і методи захисту.

Система заходів захисту від підтоплення передбачає цілий комплекс робіт і дій, які можна поділити на:

- підготовчі;

- оперативні.

До підготовчіх робіт відносяться:

- будівля відвідних каналів;

- укріплення будівель;

- будівля дренажних систем або їх зачистка.

До оперативних робіт відносяться:

- евакуація;

- одержання і розповсюдження оперативної інформації.

При очікувані підтоплення (за оцінкою синоптиків) необхідно проводити лише підготовчу роботу. Потрібно перевірити всі комунікаційні лінії, заповнити спеціально підготовлені резервуари для питної води, скот перегнати на пагорбки. Необхідно підготовити сільськогосподарську техніку: всі машини повинні бути в робочому стані, трактори - повністю укомплектовані, при цьому кожен агрегат повинен безвідрадно працювати.

При наповненні території водою проводиться постійна розвідка й оцінка етапу каналів, будівель, а також інформування населення. Ні в якому випадку не дозволяється дезінформування та паніка.

Після сходу води необхідно провести інвентаризацію всіх об'єктів і засобів з вказанням технічного стану кожного засобу і об'єм необхідних робіт по відтворенню. Об'єкти і засоби, які не підлягають відтворенню списуються.

Застосування розроблених у розділі заходів буде сприяти покращенню екологічних умов, зниженню виробничого травматизму робітників та збільшенню виробництва.

Проведений аналіз стану схорони праці та на цій основі розроблені заходи по забезпеченню працюючих здоровими безпечними умовами праці забезпечить проведення польових робіт при вирощуванні та збиранні озимої пшениці на належному рівні безпеки.

3. Техніко-економічні показники проекту

Основним показником ефективності оброблення озимої пшениці за інтенсивною технологією служить економічний ефект, обумовлений по різниці витрат на оброблення пшениці в базовому і проектованому варіанті технології.

Поряд з річним економічним ефектом розраховують наступні техніко-економічні показники:

- витрати праці на оброблення і збирання;

- собівартість 1т врожаю;

- річну економію від зниження собівартості оброблення;

- витрата палива на одиницю площі;

- виробництво продукції на 1 працюючого;

- виробництво озимої пшениці на 1 працюючого;

- питомі капіталовкладення;

- приведені витрати;

- строк окупності капітальних вкладень.

Витрати праці на виробництво озимої пшениці визначають для проектованого варіанта - по технологічній карті, розроблювальної в дипломному проекті. Для базової технології по фактичних витратах праці в господарстві Т_П = 5948 люд./год., Т_С = 6480 люд./год., де Т_П і Т_С відповідно проектовані й існуючі витрати праці.

Витрати праці на одиницю площі будуть

З_Т.УД.П. = Т_П/F_П 3.1

З_Т.УД.С. = Т_С/F_С 3.2

З_Т.УД.П. = 5948/200 = 29,7

З_Т.УД.С. = 6480/200 = 32,4

де З_Т.УД.П., З_Т.УД.С. - відповідно витрати праці на одиницю площі (люд./год) при проектованій і існуючій технології.

Ступінь зниження витрат праці визначається по формулі

Ст = (З_Т.УД.С.- З_Т.УД.П.)/ З_Т.УД.С.*100% 3.3

Ст = (32,4-29,7)/32,4*100% = 8,3%

Річну економію витрат праці визначають по формулі

Э_Т.Г. = (З_Т.УД.С.- З_Т.УД.П.)*S_П 3.4

де Э_Т.Г. - річна економія витрат, люд./год

S_П - площа займана культурою по проектованому варіанті, га.

Э_Т.Г. = (32,4-29,7)*200 = 540 чел.час

Ріст продуктивності праці визначається по формулі

n_ТР = З_Т.УД.С./З_Т.УД.П. 3.5

Собівартість продукції визначається по формулі

С_В.К. = (С_П+С_Н)*Q 3.6

де С_П - прямі витрати, грн.

С_Н - накладні витрати, грн.

Q - валове виробництво, т

Прямі витрати для порівнюваних технологій (вихідної й інтенсивній) розраховують по формулі

С_ПП = З_П+А_П+Р_П+Т_П+П_СП+Q_ЖН+М_П 3.7

де С_ПП - прямі витрати на виробництво за інтенсивною технологією, грн.

З_П - заробітна плата працівників з нарахуваннями, грн.

А_П - амортизаційні відрахування, грн.

Р_П - витрати на ремонт і техобслуговування, грн.

Т_П - витрати на енергоносії, грн.

П_СП - страхові платежі, грн.

Q_ЖН - витрати на забезпечення життєдіяльності працюючих, зайнятих на обробленні озимої пшениці, грн.

М_П - витрати на основні і допоміжні матеріали, грн.

Заробітна плата працівників зайнятих на виробництві озимої пшениці визначається по формулі

З_П = З+Н_АР*З 3.8

де З - заробітна плата відповідно до технологічної карти, грн.

НАР - нарахування на зарплату рівні 0,37

З_П = 2651,3+994,3 = 3645,6 грн.

Амортизаційні відрахування визначаються по формулі

А_П = Б_П*а/100 3.9

де Б_П - балансова вартість тракторів і сільгоспмашин, грн.

а - норма амортизаційних відрахувань, %

А_П = 167917*14,5/100 = 24345 грн.

Витрати на ремонт і технічне обслуговування приймають по нормативах витрати коштів у розрахунку на 1га по формулі

Рn = Si*Н_ТР 3.10

де Sі - площа оброблення озимої пшениці, га

Н_ТР - норматив витрати коштів на ремонт і на одиницю площі, грн/га

Рn = 167917*0,22 = 36941 грн.

Витрата засобів на паливо визначаємо по формулі

Т_П = Рті*Цкі 3.11

де Рті - витрата палива на весь обсяг робіт, кг

Цкі - комплексна ціна палива, грн./кг

Т_П = 20520*2,2 = 45144 грн.

Страхові платежі від балансової вартості техніки, зайнятої на обробленні озимої пшениці визначаємо по формулі

П_СП = Б_П*Н_СП 3.12

де БП - балансова вартість техніки, грн.

НСП - норматив страхових платежів (НСП = 0,003)

П_СП =167917*0,003 = 503грн.

Витрати на забезпечення життєдіяльності працюючих визначається по формулі

Q_ЖН = n*Н_Ж+З_Ж 3.13

де n - числа працівників, зайнятих на оброблення

Н_Ж - норматив витрат на 1 працівника в рік на забезпечення життєдіяльності (НЖ = 7,5грн.)

З_Ж - витрати на заходи щодо охорони праці і ТБ, грн.

Q_ЖН = 7*7,5+700 = 750грн.

Витрати на основні і допоміжні матеріали визначаємо по формулі

М_П = М_С+М_УД+М_ГЕР+М_ПЕСТ 3.14

де М_с - витрати на насіння, грн.

М_уд - витрати на добрива, грн.

М_гер - витрати на гербіциди, грн.

М_пест - витрати на пестициди, грн.

М_П = 60000+48000+5400 = 113400

Підставивши у формулу для визначення прямих витрат числові значення складових одержимо

С_ПП = 3645+24345+36941+45144+503+750+113400 = 224728 грн.

Накладні витрати визначаємо по формулі

С_НП = 0,1(З_П+А_П+Р_П) 3.15

С_НП = 0,1(3645+24345+36941) = 6493грн.

Підставивши у формулу 3.15 значення складових, одержимо собівартість озимої пшениці

С_В.К. =(224728+6493)/1000 = 231,7грн.

Річну економію при обробленні озимої пшениці за інтенсивною технологією в порівнянні з вихідним варіантом визначаємо по формулі

Э_Г = (С_В.К.С. - С_В.К.П.)*Q+Э_Г 3.16

де С_В.К.С. - собівартість 1т продукції при обробленні у вихідному варіанті, грн.

С_В.К.П. - собівартість 1т продукції при обробленні в проектованому варіанті, грн.

Q - валовий збір продукції

Э_Г - річна економія від підвищення врожайності за рахунок удосконалювання технології.

Э_Г = у*S*Ц_Р

Э_Г = 1,8*200*800 = 288000грн.

Э_Г = (224-231,7)*1000+288000 = 280300грн.

Питомі капітальні вкладення на оброблення 1т продукції визначають по формулі

К_УД.П. = К/(S*у) 3.17

де К - сума капітальних вкладень, грн.

S - площа оброблення

у - врожайність з 1га, т

К_УД.П. = 122000/(200*5) = 122 грн./т

Середньорічне число працівників, зайнятих обробленням виробленої продукції

Ч_Р.СР. = Т_П/(Ф_Р.В.*ф) 3.18

де Ф_Р.В. - річний фонд робочого часу одного працівника, ФР.В. = 1870 годин

ТП - витрати часу на весь обсяг робіт

ф - коефіцієнт використання робочого часу, приймаємо ф = 0,5

Ч_Р.СР. = 5948/(1870*0,5) = 6,4 чел.

Виробництво продукції на 1 людину

Q_Ч = Q* Ч_Р.СР. 3.19

де Q - валовий збір, т

Q_Ч = 1000/6,4 = 156,25 т/чел.

Строк окупності проекту визначаємо по формулі

Т_ОК = К_П/Э_Г 3.20

Т_ОК = 122000/280300 = 0,43 року

Річний економічний ефект дорівнює

Э_Г.ЭФ. = Э_Г-Е_Н*К 3.21

де Е_Н - нормативний коефіцієнт нормативності, приймаємо ЕН = 0,12

Э_Г.ЭФ. = 280300-122000*0,12 = 265660 грн.

Отримані результати розрахунків техніко-економічних показників зводимо в таблицю.

Таблиця 3.1 Техніко-економічні показники проекту

№ п/п	Показники	Варіанти технології
		Вихідний	Проектований
1	Площа пшениці, га	200	200
2	Середньорічна кількість робітників зайнятих на виробництві, чол.	7,0	6,4
3	Собівартість 1т продукції, грн.	224	231,7
4	Затрати праці на виробництво 1т продукції, люд.-год.	10,1	5,6
5	Виробництво продукції на 1 робітника, т	91,5	156,2
6	Строк окупності проекту, роки	-	0,43
7	Додаткові канали вкладень, грн..	-	122000
8	Річний економічний ефект, грн..	-	205660

Висновок

1. Аналіз господарської діяльності СТОВ "Братський" Нижньосірогозького району Херсонської області по виробництву озимої пшениці показує, що в господарстві використані не всі резерви по підвищенню врожайності. Маються порушення агротехніки, недостатньо застосовується добрив і засобів захисту рослин, недостатньо ефективно використовується машинно-тракторний парк, частина машин морально застарів, висока собівартість одиниці продукції.

2. Розроблено інтенсивну технологію оброблення і збирання озимої пшениці, заснована на застосуванні нових гібридів, оптимальних доз добрив і сучасних засобів захисту рослин, сучасного комплексу машин, сполучення операцій, що дозволяє одержати в середньому по господарству врожай 40-50 ц/га озимої пшениці.

3. Проведено аналіз стану робіт із забезпечення безпеки робітників. Розроблено заходи щодо забезпечення робітників безпечними умовами праці й охороні навколишнього середовища.

4. Впровадження в господарстві розробленої технології дозволить знизити число зайнятих працівників на 6,4 чоловік, збільшити виробництво озимої пшениці на 1 працюючого на 156,2т, знизити витрати праці на 5,6чел.година/т продукції, а собівартість на 231,7 грн./т. Загальний економічний ефект по господарству, складає 265660грн.

Література

1. Технологічні карти вирощування с/г кільтур. - Харків, 2001

2. Машиновикористання в землеробстві. За ред. В.Ю.Ільченко, Ю.П.Нагірного. -К: Урожай, 1996

3. Каталог сельскохозяйственной техники и энергетических средств. Мелитополь, МВЗ, 2001

4. Операционные технологии возделывания зерновых культур. Справочник-К: Урожай,1990

5. В.М.Кюрчев, В.М.Болтянський, М.О.Шабола. Методичні вказівки щодо обгрунтування раціонального складу машинних агрегатів. Мелітополь: ТДАТА, 1999

6. В.Й.Жиган. Посібник з теоретичних основ машиновикористання в землеробстві та системі Машина-Поле. Мелітополь, ТДАТА, 2000

7. Методичні рекомендації. Розробка технологічних карт на виробництво культури. В.Й.Жиган, В.М.Болтянський. Мелітополь: ТДАТА 2002

8. Рабочая тетрадь агронома по интенсивным технологиям возделывания озимых культур. Урожай, 1985

9. В.Федотов, Г.Карасев. Интенсивная технология возделывания озимой пшеницы. Воронеж, 1988

10. М.Н.Марченко. Индустриальная технология применения минеральных удобрения. Москва: Россельхозиздат, 1987

11. М.К.Діденко Експлуатація машинно-тракторного парку. Вища школа: Київ, 1975

12. Норми виробітку і витрачання палива. Урожай, 1991