Главная База знаний "Allbest" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Розробка технології та організації вирощування та збирання пшениці

Розробка технології та організації вирощування та збирання пшениці

Аналіз стану виробництва озимої пшениці в СТОВ "Братський" Нижньосірогозького району Херсонської області. Вибір та обґрунтування технологічних операцій. Порівняльна оцінка варіантів МТА. Операційно-технологічна карта. Аналіз стану організації робіт.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 08.12.2008
Размер файла 77,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

реферат

Дипломний проект на тему: “Обґрунтування раціонального комплексу засобів механізації для вирощування та збирання озимої пшениці у СТОВ “Братський” Нижньосірогозького району Херсонської області” складається з 3-х розділів, розрахунково-пояснювальної записки і 4-х листів графічної частини. Розрахунково-пояснювальна записка складається з сторінок тексту, включаючи рисунків, таблиць, а також 12 літературних джерел.

Проведено аналіз технології вирощування озимої пшениці і її техніко-економічних показників, розроблено інтенсивну технологію та комплекс машин для її виконання.

В проекті розкриті питання по безпеці життєдіяльності, в якому розглянуті основні аспекти охорони праці, виробничої санітарії.

Ефективність організаційних і технологічних рішень підтверджена приведеними техніко-економічними розрахунками.

ЗМІСТ

Вступ

1 Розробка технології та організації вирощування та збирання пшениці

1.1 Аналіз стану виробництва озимої пшениці в СТОВ “Братський” Нижньосірогозького району Херсонської області

1.2 Вибір та обґрунтування технологічних операцій

1.2.1 Визначення обсягу роботи технологічних операцій

1.2.2 Вибір та розрахунок складу агрегатів

1.2.3 Визначення кількості МТА для виконання агротехнологічної операції

1.2.4 Визначення кількості тракторозмін роботи агрегатів

1.2.5 Кількість розрахункових днів роботи агрегатів

1.2.6 Визначення кількості обслуговуючого персоналу

1.2.7 Розрахунок нормативних та загальних витрат пального

1.2.8 Розрахунок затрат праці на одиницю роботи

1.2.9 Обсяг робіт в умовних га

1.2.10 Щільність механізованих робіт

1.2.11 Економічні показники технологічної карти

1.3 Порівняльна оцінка варіантів МТА

1.4 Операційно-технологічна карта

1.4.1 Умови виконання операції

1.4.2 Агротехнічні вимоги

1.4.3 Склад агрегату і його експлуатаційно-технічні вимоги

1.4.4 Технологічна підготовка агрегату до роботи

1.4.5 Підготовка поля

1.4.6 Вибір способу руху і режиму роботи агрегату

1.4.7 Визначення фактичних затрат праці на одиницю виконаної роботи

1.4.8 Витрати пального на одиницю виконаної роботи

1.4.9 Оплата праці механізаторів

1.4.10 Контроль якості роботи агрегату

1.4.11 Охорона праці

2 Безпека життєдіяльності

2.1 Аналіз стану організації робіт по забезпеченню БЖ та екологічності виробництва при вирощуванні озимої пшениці

2.2 Характеристика причин і утрат від виробничих травм

2.3 Проектні рішення по забезпеченню рівнів безпеки праці і екологічності виробництва до нормативних значень

2.4 Організація робіт у надзвичайних ситуаціях

3. Техніко-економічні показники проекту

Висновок

Література

ВСТУП

В теперішній час агропромисловий комплекс України переживає спад виробництва, обумовлений наперед за усе високими цінами на нафтопродукти, с.-г. техніку та відсутність фінансових ресурсів у підприємствах комплексу на їх придбання. Це веде до збільшення витрат праці, прямих, експлуатаційних витрат на виконання с.-г. робіт, та як наслідок, веде до підвищення цін на одиницю с.-г. продукції. Крім цього відсутність необхідної кількості техніки та паливо-мастильних матеріалів веде до недотримання агро строків виконання різних с.-г. операцій. Це обумовлює зниження врожайності та якості основних с.-г. культур у рослинництві.

Вирішити ці проблеми можна тільки шляхом інтенсифікації та організації виробництва з використанням повного комплексу агротехнічних та економічних заходів, дозволяючи отримати заплановані високі врожаї за будь-якими погодними умовами. Це також концентрація матеріально-технічних ресурсів на вирощування с.-г. культур, своєчасне проведення послідовних робіт (по вирощуванню, догляду, збиранню та післязбиральній доробці отриманої продукції). Вона передбачає поточність виробництва та мінімізацію операцій, направлену на зберігання матеріальних, трудових та енергетичних ресурсів.

Освоювання та впровадження інтенсивних технологій вирощування с.-г. культур з використанням можливостей науково-обґрунтованих систем землеробства створюють необхідні передумови гарантованого отримання високого врожаю, дозволяють придати виробництву необхідну стійкість.

Щоб впровадити інтенсивну технологію вирощування с.-г. культур необхідно:

- повністю використовувати природний потенціал;

- вирішити питання боротьби з ерозією ґрунту, впровадженням зрошування, використовувати всі елементи зональних систем землеробства;

- підготувати кадри керівників, спеціалістів, рядових виконавців для виконання складного комплексу робіт, пов'язаних з впровадженням інтенсивної технології;

- підвести під врожай міцну матеріально-технічну базу, мати необхідний набір машин та знарядь.

1 Розробка технології та організації вирощування та збирання пшениці

1.1 Аналіз стану виробництва озимої пшениці в СТОВ “Братський” Нижньосірогозького району Херсонської області

СТОВ “Братський” розташовано у центральній частині Нижньосірогозького району Херсонської області в с. Братське, що знаходиться в 27км від райцентру. На території господарства знаходяться два села: с. Братське та с. Заповітне. Через територію господарства проходить дорога ІІІ категорії з твердим покриттям Ростов-Рени. Дороги до основних виробничих об'єктів мають асфальтне покриття.

Територія господарства розташована в першому агро-кліматичному районі, клімат якого дуже теплий та засушливий. Кількість опадів по середнім багаторічним даним складає 388мм. У зв'язку з рівним рельєфом місцевості змиву ґрунту не спостерігається.

Ґрунти в господарстві відносяться до південних чорноземів, а також їх слабодефларованими та змитими різновидами. Гумус в грунті складає 2,3-2,8%. Напрямок виробничої діяльності з 2002р. - виробництво зерна. Загальна площа с.-г. угідь 5134,9 га.

Озима пшениця в середньому за 3 роки займала 20,6% площ. За останні роки, які були несприятливі в кліматичному та економічному відношенні врожайність озимої пшениці склала 32 ц/га, соняшника - 8,9 ц/га, кукурудзи - 22,5 ц/га, що значно менше потенціальних можливостей господарства. До основних причин зниження врожайності відносять:

- відсутність добрив та гербіцидів, палива;

- порушення сівозмін;

- старіння техніки.

Для своєчасного та якісного виконання інтенсивної технології необхідно залучення природних, техногенних та людського факторів.

Господарство в цілому забезпечене технікою для вирощування озимої пшениці та інших культур.

Однак з кожним роком ця техніка фізично та морально старішає, а господарство не має коштів для її оновлення. У зв'язку з фізичним старінням кількість техніки по рокам зменшується.

Стосовно забезпечення господарства робочим персоналом, дане господарство має достатню кількість кваліфікованих механізаторів, а це є головним фактором для успішного ведення діяльності. Однак останнім часом чисельність молодих спеціалістів зменшилась.

1.2 Вибір та обґрунтування технологічних операцій

Технологічна карта являється основним документом при вирощуванні с.-г. культур. Вона розробляється спеціалістами господарства.

Перелік технологічних операцій визначається видом культури та прийнятою технологією (індустріальна, інтенсивна, ґрунтозахисна). На вибір технологічних операцій впливають також грунтово-кліматичні умови. Для степової зони України характерні властивості ризикового землеробства. Де переважає засуха, дифляція та ерозія грунту, необхідно враховувати технологічні операції, що дозволяють максимально накопичити та зберігати вологу в грунті і забезпечити стійкість його проти дифляції та ерозії. З урахуванням вказаних рекомендацій та існуючих технологій складаємо повний набір технологічних операцій по вирощуванню та збиранню озимої пшениці і заносимо їх в технологічну карту.

Попередники

Багаторічний досвід землеробства свідчить про те, що у виробництві зерна гострою проблемою є місце озимої пшениці у сівозміні. У районі з посушливим кліматом найкращим попередником озимої пшениці можуть бути: чисті пари, зайняті пари, зернобобові культури та багаторічні трави. Після цих попередників у грунті залишається найбільш високі запаси поживних речовин та вологи. Від правильного вибору попередника залежить врожай, стійкість сівозміни у часі, підвищення ефективності системи агротехнічних прийомів по вирощуванню культури.

Обробіток ґрунту

Підготовка ґрунту залежить від попередника і включає в себе такі операції:

- лущення;

- внесення мінеральних добрив;

- основний те передпосівний обробіток.

Лущення: глибина лущення 6-8 см, для його проведення в залежності від умов використовують слідуючи агрегати:

- дискові борони БДТ-7 з тракторами Т-150 (Т-150К), К-701 - після кукурудзи, соняшнику, колосових, на середніх по механічному складі грунту;

- дискові гідравлічні лущильники ЛДГ-10, ЛДГ-15 відповідно з тракторами ДГ-75М, Т-150 по стерні при оптимальній вологості на легких та середніх ґрунтах.

Основний обробіток ґрунту в залежності від конкретних умов виконуються слідуючими агрегатами:

- плугом загального призначення ПН4-42 в агрегаті кольчато-шпоровими катками та боронами на глибину 25-27см, після соняшнику в умовах достатнього зволоження та при наявності кореневих бур'янів.

Для передпосівного обробітку ґрунту використовують культиватори КПС-4 та борони БЗТС-1,0 чи КПС-4 та кольчато-шпорові катки ЗККШ-6

Зубові борони застосовуються при достатній, а катки - при недостатній вологості ґрунту.

Внесення добрив

Взагалі для внесення мінеральних добрив в залежності від умов використовують такі агрегати:

- навесні розкидувачі НРУ-0,5 з тракторами МТЗ-80, при невеликих площах та дозах внесення, а також на відстані транспортування до 0,8-1км;

- полуприцепні розкидувачі 1РМТ-4, РУМ-5, РУМ-8 з тракторами МТЗ-80, Т-150 при середніх дозах внесення, а також на відстані транспортування до 3-4 км.

Потрібна якість внесення добрив забезпечується ретельною підготовкою добрив машин та поля до роботи, регулюванням та постановкою робочих органів, суворим дотриманням відстані між суміжними проходами агрегатом.

Посів

При вирощуванні зернових культур по інтенсивній технології до посіву висувають підвищенні вимоги: сіяти необхідно суворо в оптимальні агротехнічні терміни з високою точністю та якістю висіву. Сіють пшеницю в кінці серпня на початку вересня. Норма висіву 200-250 кг/га. В нашій зоні використовують сорти Одеський 162, Айсберг, Альбатрос і інші. Крім того, під час сівби, необхідно сформувати постійні технологічні колії, по яким будуть пересувати агрегати під час проведення заходів по догляду за посівами.

Ширину технологічної насії та відстань між ними приймають такими, щоб наявна в господарстві техніка для внесення добрив та гербіцидів могла бути використана більш ефективно при догляді за посівами з найменшими переналагодженнями.

Якщо господарство має в наявності сіялки марки СЗ-3,6 та СЗП-3,5, розкидувачі добрив НРУ чи РУМ-6, оприскувачі ОП-2000, ОПШ-15, що агрегатуються з тракторами МТЗ з вузько-профільними шинами то формувати технологічні колії шириною 1350мм з відстанню між ними 10,35м, шириною ходових доріжок 300мм.

Також дуже важливо забезпечити прямолінійність ходових доріжок та постійність відстані між технологічними носіями. Тому посів зернових проводиться переважно широкозахватними агрегатами на базі гусеничних тракторів.

Для забезпечення потрібної якості посіву робоча швидкість агрегатів не повинна перевищувати 9 км/год. Усі сіялки, агрегати та їх маркеруючі пристрої перед виїздом на поле повинні бути відрегульовані.

Догляд за посівами

Операції по догляду за посівами включають в себе підживлення мінеральними добривами, обробіток пестицидами.

Підживлення: для отримання клейковини в зерні на рівні 28% посіви підживлюють рано навесні (30-45м/га азоту) і при виході в трубку (25-30 кг/га азоту). Для внесення твердих мінеральних добрив по постійній технологічній колії використовують розкидувачі НРУ-0,5, РМС-6, РУМ-5 в агрегаті класу з тракторами класу 1.4. При параметрах робочої колії 300-350х300мм на тракторах встановлюють колеса з вузькими шипами. Переобладнання розкидувачів 1РМТ-4, РУМ-5 в цьому випадку складається у зменшенні колії з 1800 до 1350мм та заміні на колеса з вузькими шинами (240х508мм).

Для боротьби з бур'янами, шкідниками (жужелиця, клоп-черепашка і інші), а також хворобами (ірма, кореневі гнилі і інші), проводять обробку гербіцидами, інсектицидами. Часто ці операції поєднують.

Обробіток посівів пестицидами: технологічний процес застосування оприскуваючих засобів включає дві основні операції: приготування робочого розчину та оприскування посівів.

Для виконання першої операції можна використовувати АПЖ-12, при їх відсутності можна використовувати переобладнені водороздавачі ВУ-3М, а також оприскувачі, які мають гідравлічну мішанку (ОП-2000, ОПШ-15).

Для оприскування посівів краще використовувати штангові оприскувачі, а трактор оборудувати вузькими шинами. Найбільш оптимальні оприскувачі ОПШ-15, ПОМ-630, ОП-2000. Ширина захвата оприскувача повинна відповідати ширині захвата посівного агрегату.

Збирання

Найкращим терміном для збирання озимої пшениці є досягнення її повної стиглості. Збирати врожай слід прямим комбайнуванням. Допускається роздільний спосіб збирання у середній восковій стиглості зерна при вологості не більше 30% та великої забур'яненості. Недопустиме збирання роздільним способом при вологості зерна 35%. При цьому вміст білку у зерні знижується на 1,5%, а клейковини на 4% порівнюючи з показником зерна, зібраного у фазі повної стиглості.

При перестою на кореневищі (більше 10 днів) чи довгій відліжці скошеної пшениці у валках (більше 5 днів) якість зерна значно погіршується. Перед збиранням масивів пшениці обов'язково проводять обкіс полів зі сторони лісосмуг та по периметру шириною 20-30м.

При прямому комбайнуванні використовують жатки різної ширини захвату: для комбайнів СК-5 “Нива”-3,2; 4,1; 5,6 та 7м, а для СК-6 “Колос” - 5,6 та 7м. Також використовують комбайн Дон-1500.

1.2.1 Визначення обсягу роботи технологічних операцій

Обсяг роботи по кожній технологічній операції визначаємо як:

VОБР = FП*КПОВ 1.1

VВАН = FП*Н 1.2

VТКМ = UВАН*Ј 1.3

де VОБР, VВАН, VТКМ - обсяг роботи відповідно при виконанні основних технологічних операцій, га; внесенні (збору) матеріалу в т (ц); перевезенні вантажу ткм;

FП, КПОВ, Н, Ј - відповідно площа полі в га, повторність операцій (при двократній повторності к=2), норма внесення технологічного матеріалу або врожайність культури в ц/га, відстань перевезення технологічного матеріалу або врожайність культури в ц/га, відстань перевезення технологічного матеріалу в кг.

Результати розрахунків в графу з технологічної карти:

VОБР =200*1 = 200га

VВАН = 200*50 = 10000ц

VТКМ = 80*5 = 400ткм

1.2.2 Вибір та розрахунок складу агрегатів

Склад МТА визначається для кожної технологічної операції. В першу чергу визначаємо тип і клас енергетичного засобу (трактора). На грунті з твердим агрофоном (стерня) можна використовувати трактори як гусеничні, так і колісні. Технологічні операції на рихлому грунті рекомендується виконувати тракторами з гусеничним рушаєм.

Марочний склад с.-г. машин для агрегатів визначається за їх призначенням та залежно від технологічного процесу і заноситься в технологічну карту.

Кількість машин в агрегаті залежить від співвідношення зусилля трактора та тягового опору с.-г. машин і орієнтовано визначається як:

NMi = еP*Pri/(RM+RЗЧ) 1.4

де еP - коефіцієнт, що характеризує ступінь використання тягового зусилля трактора (еP = 0,85-0,93)

Pri - тягове зусилля трактора на і-тій передачі (визначається по тяговій характеристиці трактора), кн.

RM - тяговий опір с.-г. машини, кн.

RM = ВР*КР 1.5

де ВР, КР - відповідно ширина захвату однієї машини в м, і питомий опір машини, кН/м

RЗЧ - тяговий опір зчіпки, кн. (визначається як і GЗЧ, fЗЧ тут GЗЧ, fЗЧ відповідно вага зчіпки та коефіцієнт опору кочення зчіпки fЗЧ = 0,15-0,25)

Якщо агрегат складається з однієї машини, зчіпка не використовується.

1.2.3 Визначення кількості МТА для виконання агротехнологічної операції

Кількість одиниць агрегатів для виконання технологічної операції залежить від об'єму роботи, продуктивності агрегату, агростроків виконання роботи.

1.6

де VФ - обсяг роботи, га (т. км)

WЗМ - змінний нормативний виробіток, га/зм. (ТВМ, ТКМ/ЗМ) для більшості операцій приймається за нормативними даними.

КЗМ, КНТЛ - відповідно коефіцієнт змінності та порушення технологічного процесу. Значення коефіцієнту змінності рекомендується приймати за умови ефективного використання часу світового дня. Для робіт, що виконуються у січні, лютому, листопаді КЗМ = 1, для березня та вересня КЗМ = 1,5 у всіх інших випадках в літній період можна приймати КЗМ = 2. Коефіцієнт порушення технологічного процесу враховує імовірність появи простою агрегату за кліматичних умов та можливих технологічних причин. Якщо термін виконання технологічного процесу невеликий (менш 12 днів) КНТЛ = 1, в протилежному випадку КНТЛ = 0,95-0,98.

ДА - тривалість агростроку приймається відповідно з оптимальними строками виконання технологічних операцій, що вказується в агротехнічних вимогах.

nQ = 200/(35*1,5*5) = 0,76?1

Змінний виробіток агрегату, при відсутності норм розраховується як:

WЗМ = 0,1*ВР*VР*ф*ТЗМ 1.7

де ВР - робоча ширина захвату агрегату, м

ВР = ВВН*nМ (В = 0,95...0,98) для сівби В = 1,0 ВН - конструктивна ширина захвату машини в м. nМ - кількість машин.

ф - коефіцієнт використання часу зміни

ТЗМ - нормативна триівалість зміни, годин (з нормою 7 годин)

Результати розрахунків заносимо у графу 8.

1.2.4 Визначення кількості тракторозмін роботи агрегатів

Кількість тракторозмін роботи агрегатів на кожній операції визначається для операції один так:

nЗМ = VФ/WЗМ 1.8

nЗМ = 200/3,5 = 5,7

Результати розрахунків заносяться у графу 9.

1.2.5 Кількість розрахункових днів роботи агрегатів

При плануванні і розрахунку робочих днів агрегатів необхідно враховувати звязок між технологічними операціями. Бувають випадки, коли декілька технологічних операцій необхідно виконувати одноразово: наприклад сівба, транспортування насіння, навантаження насіння в транспортні засоби тощо. В таких випадках кількість розрахункових робочих днів виконання технологічної операції визначається для головного агрегату і в даному випадку посівного.

ДР = nЗМ/КЗМ?ДQ 1.9

Кількість днів роботи допоміжних агрегатів прирівнюються до тривалості роботи головного агрегату. Визначені робочі (фактичні) дні відмічаються на графіку ТКВЗ відповідно з умовними позначеннями (у вигляді заштрихованих прямокутників).

1.2.6 Визначення кількості обслуговуючого персоналу

Обслуговуючий персонал при виконанні технологічних операцій складається з механізатора та допоміжних робітників. При виконанні технологічних процесів МТА керує лише один механізатор на протязі однієї зміни. При двозмінній роботі послідовно працюють по одному механізатору. Допоміжні працівники використовуються при виношенні відповідних технологічних процесів, де необхідний постійний контроль протікання технологічного процесу і виконанні допоміжної роботи. Кількість допоміжних працівниківвизначається за практичних умов, рівня механізації технологічних процесів та організації робіт. Результати прийнятих рішень фіксуються в ТКВЗ і графічно зображуються вертикальними прямокутниками.

1.2.7 Розрахунок нормативних та загальних витрат пального

Витрати пального на одиницю виконаної роботи визначаються користуючись існуючими нормами з урахуванням конкретних умов використання МТА.

При відповідності нормативних даних, з деякими припущеннями, витрати палива розраховуються:

Для операції 1:

QГА = 7(0,67...0,7)QН/WЗМ 1.10

QГА1 = (0,65...0,7)QН/WГ 1.11

QГА1 = 27,7*0,7/5,01 = 3,88 кг/га

де QН - годинна витрата палива при номінальному завантаженні двигуна за даними регулятороної характеристики, кг

WЗМ - виробіток агрегату за зміну, га/зм.

WГ - годинна продуктивність агрегату, га/год.

На ТКВЗ витрати пального відмічаються у вигляді підсумкової ламаної лінії, а у графі 14 представляються значення витрат палива на кожній операції.

1.2.8 Розрахунок затрат праці на одиницю роботи

Витрати праці залежать від пільності зайнятого персоналу, продуктивності агрегату при виконанні технологічного процесу (люд.-год./га)

Операція 1: НГА = (nМ+nОБС)/WГ 1.12

НГА1 = 1/5,01 = 0,2

де nМ, nОБС - кількість механізаторів, обслуговуючих агрегат, люд.

За даними розрахунків на ТКВЗ будується пошагова підсумкова ламана лінія.

1.2.9 Обсяг робіт в умовних га

Обсяг роботи в умовних га дозволяє привести всі види технологічних робіт в єдиний показник - умовний виробіток МТА для операції дискування.

VУ.ГА = 7nЗМ*КТР 1.13

де КТР - коефіцієнт переводу фізичних тракторів в еталоні.

VУ.ГА = 7*5,7*1,65 = 66

1.2.10 Щільність механізованих робіт

Цей показник характеризує співвідношення між всім обсягом роботи і площею, що займає культура, для прикладу приведено розрахунок операції 1:

ЈР = VУ.ГА/FК 1.14

де FК - площа культури, га

ЈР = 1321,2/200 = 6,6

1.2.11 Економічні показники технологічної карти

За результатами наведених розрахунків і деяких доповнень визначаються слідуючі економічні показники з виробництва культури.

Собівартість одиниці продукції розраховується як:

АС = КПР*(UЕ+ВН+ВМД+ВГ+ВІМ+ВЗВ)/УПР 1.15

де КПР - коефіцієнт, що враховує долю продукції від всього урожаю культури

UЕ - експлуатаційні витрати, грн/га

ВН - вартість насіння, грн/га

ВМД - вартість мінеральних добрив, грн./га

ВГ - вартість гербіцидів, грн./га

ВІМ - вартість інших матеріалів, грн/га

ВЗВ - загально-виробничі нарахування, грн./га

УПР - врожайність основного чи побічного виду продукції культури, ц/га

АС = (32597,6+40000+30000+2400+40000+31000)/760 = 231,7 грн./т

Таблиця 1.1 Показники використання МТА та розрахунок собівартості продукції

Найменування показника

Кількість матеріалу на 1га, т

Ціна матеріалу, грн./т

Вартість матеріалу в розрахунку на 1 га, грн.

Витрати загальні на всю площу, грн.

Експлуатаційні витрати

37382,3

Насіння

0,22

1000

220

44000

Мінеральні добрива

0,3

75

225

45000

Гербіциди

0,003

50

85

30000

Вартість інших матеріалів

15

Витрати на автоперевезення

10

2000

Загальні витрати

7

Разом

158382,3

Урожайність:

Основної продукції

Побічної продукції

50

50

800

800

Собівартість 1т основної продукції, грн./т

231,7

Таблиця 1.2 Економічні показники вирощування та збирання пшениці

№ п/п

Найменування операції

Обсяг роботи

Витрати пального

Затрати праці

Амортизаційні відрахування, грн.

Оплата за працю

Експлуатаційні витрати

Трактор

С.-г. машина

Зчіпка

Всього по МТА

механізатори

Допоміжні працівники

Всього за працю

На одиницю площі, грн/га

На весь обсяг робіт, грн.

Фіз. од. га

Ет.од. ум. ет. га

Кг/га

Всього кг

Люд.год/ га

Всього люд. год.

За 1 год.

Всього

За 1 год.

Всього

За 1 год.

Всього

1

Лущення стерні

200

53,13

2,61

522

0,096

12,2

0,97

145,5

1,86

279

-

-

2,83

0,41

-

0,41

5,11

1022

2,48

2

Навантаження мін. добрив

30

0,34

0,12

5,6

0,015

0,45

0,21

8,4

0,017

0,68

-

-

0,23

0,029

-

0,029

0,44

132

0,06

3

Внесення мін. добрив

200

13,1

1,14

228

0,145

0,29

2,05

307,5

0,86

129

-

-

2,91

0,28

-

0,28

4,9

980

4,15

4

Чизелювання

200

186

10,5

2100

0,546

109,2

16,4

2400

2,59

388,5

-

-

19,0

1,04

-

1,04

27,5

5500

15,6

5

Предпосівний обробіток

200

34,1

2,21

442

0,109

21,8

2,35

352

0,4

16,5

0,68

102

3,14

0,121

-

0,121

6,37

1314

3,12

6

Сівба озимих

200

40,7

2,71

542

0,42

84

5,8

787

1,87

28,05

1,53

260

8,58

0,28

0,175

0,46

12,31

2462

4

7

Прикочування посівів

200

32,1

2,42

484

0,125

25

4,65

697,5

0,84

126

1,37

206

1,4

0,158

-

0,158

10,73

2146

3,57

8

Досходове боронування

200

15,7

1,23

246

0,057

11,4

0,31

46,5

0,016

2,4

0,68

102

3,58

0,12

-

0,12

5,12

1024

1,64

9

Навантаження мін. добрив

30

0,34

0,12

5,6

0,015

0,45

0,21

8,4

0,017

0,68

-

-

0,29

0,029

-

0,029

0,44

13,2

0,067

10

Весняне підживлення

200

13,1

1,14

228

0,145

2,9

2,05

307,5

0,86

129

-

-

2,91

0,28

-

0,28

4,9

980

4,15

11

Траспортування води

135

5,16

1,3

175,5

0,03

4,05

0,068

8,5

0,13

17,6

-

-

2,76

0,12

-

0,12

1,54

207,9

0,64

12

Приготування розчину

60

10,5

3,04

182,4

0,78

23,4

0,07

2,83

0,17

7,65

-

-

0,08

0,74

0,46

1,2

7,5

450

3,34

13

Обприскування

200

9,8

0,83

166

0,01

2

0,2

30

0,18

27

-

-

0,38

0,19

-

0,19

5,14

1028

2,85

14

Пряме комбайнування

200

142

9,7

1940

0,49

98

40,2

6030

-

-

-

-

40,2

2,04

-

2,04

56,79

11358

14,07

15

Траспортування соломи

1800

167,5

0,5

900

0,175

315

1,24

2253

0,24

432

-

-

1,48

0,121

-

0,121

2,35

4230

22,5

16

Скирдування соломи

200

43,14

2,89

578

0,37

74

5,23

784,3

0,41

645

-

-

5,71

0,7

-

0,7

10,74

2148

10,5

Всього

981,6

90532

856,4

7,418

167

31362,3

Таблиця 1.3 Технологічна карта обробки та збирання озимої пшениці

№ п/п

Найменування роботи

Обєм, га, т ТКМ

Склад агрегату

Норма виробітку за зміну

Кількість нормо-змін за весь обсяг роботи

Витрати палива

Затрати праці, люд.-год.

Трактор

Зчіпка

С.-г. машини

На 1 год. роботи, кг/га

На весь обсяг, кг

На 1 год. роботи, люд.-год./га

На весь обсяг

1

Дискування поля після соняшнику

100га

Т-150

-

БДТ-7

31,0

3,23

5,3

530

0,226

22,6

2

Погрузка фосфорних добрив

30т

МТЗ-80

-

ПЄ-0,8

108

0,27

0,2

6,0

0,02

1,9

3

Транспортування та внесення мінеральних добрив

100га

Т-150К

-

МВУ-8

45,0

2,18

2,4

240

0,153

15,3

4

Вспашка на глибину 25-27см

100га

Т-150

-

ПН4-42

6,5

15,4

18,5

1850

1,077

107,7

5

Зрівнювання розємних борозд

7га

Т-150

-

волокуша

11

0,63

8,4

59

0,588

58,8

6

Ранньовесняне боронування

100га

Т-150

СГ-21

БЗТС-1,0

99,3

1,0

1,2

120

0,07

7

7

Культивація на глибину 10-12см

100га

Т-150

-

Славутич

35,0

2,85

4,6

460

0,2

20

8

Культивація на глибину 6-8см

300га

Т-150

СП-11

КПС-4

35,2

2,84

3,6

360

0,199

19,9

9

Передпосівна культивація на глибину 5-6см

100га

Т-150

-

КШП-8

39,1

2,56

4,5

450

0,18

18

10

Протруювання насіння (фундазал 2-3кг/т, вітавікс - 2,5-3 кг/т)

22т

-

-

ПСШО-5

8,4

2,62

-

-

0,16

15,7

11

Погрузка та транспортування насіння та добрив (0,22+0,05 т/га)

27т

МТЗ-80

-

2ПТС-4

14,9

1,81

1,13

30,5

0,127

12,7

12

Сівба з використанням технологічної колії

100га

Т-150

СП-16

СЗ-3,6

32,6

3,06

2,4

240

0,215

21,5

13

Прикатування після сівби

100га

ДТ-75

С-11У

ЗККШ-6

76,9

1,3

1,2

120

0,09

18,2

14

Погрузка та транспортування базудину або валатону (2 л/га)

0,2т

Т-16М

-

-

4,6

0,15

0,3

7,5

0,02

2,1

15

Транспортування води

25т

МТЗ-80

-

ВУ-ЗМ

9,2

2,71

2,84

71

0,2

40

16

Приготовлення розчину гербіцидів

25т

МТЗ-80

-

АПЖ-12

70

0,36

1,1

28

0,19

38

17

Оприскування посівів проти лічинок жужулиці та совок

100га

МТЗ-80

-

ОП-2000

31,8

3,14

1,45

145

0,19

18,9

18

Погрузка та транспортування мінеральних добрив

9т

МТЗ-80

-

АИР-20

2ПТС-4

27,7

0,3

0,95

9,0

0,023

2,3

19

Підкормка посівів азотними добривами (30% норми)

100га

9т

Т-150

СП-16

СЗ-3,6

32,6

3,06

2,4

240

0,215

21,5

20

Боронування озимих

100га

Т-150

СГ-21

БЗСС-1

51,0

2,0

1,3

130

0,2

20

21

Транспортування гербіцидів, фунгецидів (3 обробки)

0,5т

Т-16М

-

-

4,6

0,1

0,3

17,5

0,04

4

22

Транспортування води (3 обробки)

75т

МТЗ-80

-

ВУ-ЗМ

9,2

8,15

2,84

213

0,19

57

23

Приготовлення розчину (3 обробки)

75т

МТЗ-80

-

АПЖ-12

17,7

4,23

0,3

22,5

0,3

30

24

Внесення гербіцидів та фунгіцидів

300га

МТЗ-80

-

ОП-2000

31,8

9,42

1,45

43,5

0,7

69,5

25

Погрузка та транспортування азотних добрив

13,5т

МТЗ-80

-

АИР-20

2ПТС-4

27,7

0,5

0,95

12,8

0,035

3,5

26

Внесення азотних добрив (50% норми)

100га

МТЗ-80

-

РУМ-5

33,2

3,0

2,6

260

0,21

21

27

Уборка прямим комбайнуванням

100га

ДОН-1500

-

-

10,1

10

13,7

1370

0,7

70

28

Транспортування зерна на тік

500т

ГАЗ-53

-

-

21

23,8

2,8

1400

1,66

166,6

29

Транспортування змільченої соломи

600т

МТЗ-80

-

2ПТС-887А

16,0

37,6

-

2150

2,625

262,5

30

Скирдування соломи

600т

МТЗ-80

-

-

51,8

1,93

0,6

360

10,85

1085

31

Первинна очистка зерна на току

500т

ЗАВ-20

-

-

100

-

-

-

0,7

70

1.3 Порівняльна оцінка варіантів МТА

Раціональний склад МТА вибирається на основі визначення і порівняння їх експлуатаційних показників: продуктивність МТА, витрати пального, затрати праці та прямі експлуатаційні витрати, що приходяться на одиницю роботи, показники слідоутворення .

Вказані параметри визначаються для підібраних можливих варіантів на чотирьох технологічних операціях, енергоємних та відповідальних.

Можливі варіанти МТА підбираються на базі тракторів та сільськогосподарських машин, які здатні виконувати технологічний процес з різними експлуатаційними показниками. Показники використання МТА розраховуються відповідно з формулами 1.7, 1.10, 1.11, 1.14, 1.15, 1.17 і зводяться в таблиці 1.4-1.7, а також представляються графічно

Показники слідоутворення визначаються як:

Ксу=2Вруш/ВР, 1.16

де Вируш, ВР - відповідно ширина сліду рушія трактора, робоча ширина захвату агрегату, м.

Таблиця 1.4 Експлуатаційні параметри та показники варіантів МТА при основному обробітку.

Варіант агрегату

Склад МТА

Ширина захвата МТА, м

Коефіцієнт використання часу зміни

Продуктивність, га/год.

Показники слідоутворення

Витрати

Трактор

С/г машина

Зчіпка

Палива, кг/га

Праці, люд./год.

Експлуатаційні витрати, грн./га

1

Т-150

КПГ-250

-

2,5

0,85

2,27

0,332

8,54

0,44

13,87

2

Т-150К

КПГ-250

-

2,5

0,85

2,32

0,344

9,2

0,43

14,84

3

ДТ-75М

КПГ-250

-

2,5

0,85

2,19

0,312

5,33

0,45

9,06

Для операції “основний обробіток ґрунту” розраховуємо:

1) кількість машин в агрегаті за формулою:

Пмс=С*Рр/(Rм+Rзч),

де Rм - питомий опір машини

Rм = 2,5*6*15

Т-150 Пм = 0,85*34,8/15 = 1,9 V2 = 9,1 км/год.

Т-150К Пм = 0,85*35,8/15 = 2,02 V1 = 9,3 км/год.

ДТ-75М Пм = 0,85*18,5/15 = 1,04 V5 = 8,75 км/год.

2) годинна продуктивність агрегату га/год.

Т-150 Wг = 0,1*2,5*9,1 = 2,27 га/год.

Т-150К Wг = 0,1*2,5*9,3 = 2,32 га/год.

ДТ-75М Wг = 0,1*2,5*8,75 = 2,19 га/год.

3) годинна витрата палива кг/га

Т-150 Qг = 0,7*27,7/2,27 = 8,54 кг/га

Т-150К Qг = 0,7*30,5/2,32 = 8,54 кг/га

ДТ-75М Qг = 0,7*27,7/2,19 = 5,33 кг/га

4) витрати праці люд. год./га

Т-150 Н = 1/2,27 = 0,44 люд. год./га

Т-150К Н = 1/2,32 = 0,43 люд. год./га

ДТ-75М Н = 1/2,19 = 0,45 люд. год./га

5) експлуатаційні витрати грн./га

Т-150 Ие = 0,196+0,026+12,81+0,84 = 13,87 грн./га

Т-150К Ие = 0,196+0,026+13,8+0,82 = 14,84 грн./га

ДТ-75М Ие = 0,196+0,026+8,0+0,87 = 9,06 грн./га

Розрахунки заносимо в таблицю 1.4. Розрахунки для других технологічних операцій розраховуємо аналогічно.

Таблиця 1.5 Експлуатаційні показники та параметри варіантів МТА при суцільній культивації.

Варіант агрегату

Склад МТА

Ширина захвата МТА, м

Коефіцієнт використання часу зміни

Продуктивність, га/год.

Показники слідоутворення

Витрати

Трактор

С/г машина

Зчіпка

Праці, люд./год.

Палива, кг/га

Експлуатаційні витрати, грн./га

1

Т-150

КПС-4

С-11У

12

0,8

9,12

0,068

1,109

2,12

3,19

2

Т-150К

КПС-4

С-11У

12

0,8

8,4

0,065

0,112

2,54

3,71

3

ДТ-75М

КПС-4

С-11У

12

0,8

7,26

0,051

0,137

2,62

2,61

Таблиця 1.6 Експлуатаційні показники та параметри варіантів МТА при посіві.

Варіант агрегату

Склад МТА

Ширина захвата МТА, м

Коефіцієнт використання часу зміни

Продуктивність, га/год.

Показники слідоутворення

Витрати

Трактор

С/г машина

Зчіпка

Праці, люд./год.

Палива, кг/га

Експлуатаційні витрати, грн./га

1

Т-150

СЗ-3,6

С-11У

10,8

0,71

6,66

0,077

0,15

2,49

5,54

2

Т-150К

СЗ-3,6

С-11У

10,8

0,64

5,77

0,08

0,34

3,32

5,65

3

ДТ-75М

СЗ-3,6

С-11У

10,8

0,66

5,58

0,072

0,37

3,17

5,8

Таблиця 1.7 Експлуатаційні показники та параметри варіантів МТА при дискуванні.

Варіант агрегату

Склад МТА

Ширина захвата МТА, м

Коефціцієнт використання часу зміни

Продуктивність, га/год.

Показники слідоутворення

Витрати

Трактор

С/г машина

Зчіпка

праці, люд./год.

палива, кг/га

Експлуатаційні витрати, грн./га

1

Т-150

БДТ-7

-

7

0,8

5,0

0,118

0,2

3,88

5,54

2

Т-150К

БДТ-7

-

7

0,8

5,11

0,111

0,19

4,17

5,84

3

ДТ-75М

БДТ-7

-

7

0,8

4,81

0,112

0,21

2,4

4,78

Аналогічно вказаним агрегатам робимо розрахунок на всі операції технологічної карти. Кращі агрегати включаємо в технологічну карту.

1.4 Операційно-технологічна карта

1.4.1 Умови виконання операції

Довжина і ширина поля - 2000х1000 м

Середній похил поверхні поля - 2

Питомий опір ґрунту - 1,4 кН/м

Агрофон - стерня

1.4.2 Агротехнічні вимоги

1. Ефективність застосування засобів механізації, що використовуються в технологічному процесі внесення твердих мінеральних добрив, значною мірою визначається ступенем виконання ними агротехнічних вимог.

2. Вносити добрива необхідно в агротехнічний термін, дотримуючись встановлених доз внесення, рівномірно розподіляючи добрива по всій площі поля. Дози внесення добрив визначають в агротехнічних лабораторіях для кожного поля за даними картограм, величини запланованого врожаю і наявності добрив.

3. На основі картограм кислотності ґрунту визначають площі, що підлягають вапнуванню. Вапняні матеріали можна вносити в будь-який час року за умови збереження постійної робочої швидкості машин.

4. Нерівномірність розподілу при поверхневому внесенні добрив по всій площі поля не повинна перевищувати 25% для кузовних машин і 15% - для тукових сівалок.

5. Суміжні проходи агрегату повинні бути рівними робочій ширині його захвату, що забезпечує правильне їхнє перекриття. Перекриття в стикових проходах повинне складати 5% від ширини захвату агрегату.

Розриви між суміжними проходами машин і неопрацьовані ділянки поля не допускаються.

6. Поворотні смуги засівають добривами з тією же дозою висіву, що й основне поле.

7. Вологість внесених мінеральних добрив повинна забезпечувати нормальну роботу дозуючих пристроїв. Максимальне відхилення вологості від стандартної - не більш 20%.

1.4.3 Склад агрегату і його експлуатаційно-технічні вимоги

Склад МТА визначається на основі вибору марки трактора і с.-г. машин та розрахунків, що дозволяють визначити робочу ширину захвату на раціональній передачі трактору, а також робочу швидкість в межах агротехнічних вимог. Експлуатаційні показники розраховуються для 3-4-х варіантів МТА за кількісним складом машин-знарядь, з яких приймається кращий варіант. До уваги приймається значення показника слідоутворення, який розраховується за формулою 1.17.

Розрахунки ведуться для тягових агрегатів і виконуються в слідуючій послідовності:

1) Визначаємо за даними тягової характеристики експлуатаційні показники трактора, швидкість руху, тягові зусилля, витрати палива, максимальну тягову потужність.

Таблиця 1.8 Параметри тягових характеристик тракторів на агрофоні поля підготовленого для сівби

Марка трактору

Передача

Номінальне крюкове зусилля, РИ, кН

Швидкість руху

Годинна витрата палива

Максимальна крюкова потужність Nм, кВт

номінальна робоча VНР, км/год.

на холостому ході VХХ,км/год.

номінальна робоча GНР, кг/год.

на холостому ході GХХ, кг/год.

Т-150

1

34,5

7,5

8,1

24,8

10,0

72,1

Т-150

2

30,1

8,67

9,2

25,6

10,6

72,6

ДТ-75М

5

19,8

7,55

8,3

16,4

8,2

41,7

ДТ-75М

6

16,9

8,45

9,2

16,4

8,7

39,7

Т-150К

1

28,0

8,35

9,65

25,7

10,8

64,9

2) Розраховуємо питомий опір машин на обраних передачах трактора при відповідних значеннях швидкості руху.

KV = K0*(1+?0/*100*(VP-VH)) 1.17

де ?0 - темп зростання питомого опіру машини за рахунок збільшення швидкості руху агрегату на 1км

K0 - питомий тяговий опір машини при швидкості руху VH = 5 км/год.

VP - робоча швидкість руху, км/год.

Для трактору: Т-150

KV1 = 1,5*(1+2)*100*(7,5-5) = 1,575 кН

KV2 = 1,5*(1+2)*100*(8,67-5) = 1,61 кН

ДТ-75М

KV5 = 1,5*(1+2)*100*(7,55-5) = 1,576 кН

KV6 = 1,5*(1+2)*100*(8,45-5) = 1,6 кН

Т-150К

KV1 = 1,5*(1+2)*100*(8,35-5) = 1,576 кН

3) Визначаємо граничну ширину захвату агрегату за передачами трактора

ВР = (РТН*G*i/100)*GP/[Ki+gМ*i/100+gзч(fзч+i/100)] 1.18

де РТН - номінальне тягове зусилля трактора на обраній передачі, кн.

G - вага трактора, кн.

і - похил місцевості, %

GP - коефіцієнт використання тягового зусилля трактора

gМ - середня вага с.-г. машини на один метр ширини захвату, кН/м

gзч - питома вага зчіпки

fЗЧ - коефіцієнт опору кочення зчіпки

gМ = (GМ+0,01?хд*гМ+Gg)/ВМ 1.19

де х - об'єм бункерів для технологічного матеріалу

гМ - об'ємна маса технологічного матеріалу т/м3

GМ, Gg - вага с.-г. машини та обслуговуючого персоналу, кН.

gМ = (13+0,01*0,453*0,8+0,7)/3,6 = 3,8 кН/м

gЗЧ = 7,6 /14,4 = 0,53 кН/м

Для трактору: Т-150

ВР1 = (34,5-71,1*2/100)*0,93/[1,575+3,8*2/100+0,53*(0,15+2/100)] = 18,1м

ВР2 = (30,1-71,1*2/100)*0,93/[1,61+3,8*2/100+0,53*(0,15+2/100)] = 15,1м

ДТ-75М

ВР5 = (19,8-64*2/100)*0,93/[1,576+3,8*2/100+0,53*(0,15+2/100)] = 10,8м

ВР6 = (16,9-64*2/100)*0,93/[1,6+3,8*2/100+0,53*(0,15+2/100)] = 8,4м

Т-150К

ВР1 = (28-76*2/100)*0,93/[1,6+3,8*2/100+0,53*(0,15+2/100)] = 14,3м

4) Визначаємо кількість машин в агрегаті

ПМ = ВМАШ/ВП 1.20

Для Т-150 ПМ1 = 18,1/3,6 = 5,02

ПМ2 = 15,4/3,6 = 4,3

Для ДТ-75М ПМ5 = 10,8/3,6 = 3

ПМ6 = 8,4/3,6 = 2,3

Для Т-150К ПМ1 = 14,3/3,6 = 3,9

5) Визначаємо тяговий опір причепної частини агрегату

RQ = ПМ*ВР*К1+GМ*ПМ*і/100+GЗЧ*(fЗЧ+і/100) 1.21

Для Т-150 RQ1 = 3*3,6*1,575+13*3*2/100+7,6(0,15+2/100) = 19,08кН

RQ2 = 3*3,6*1,61+13*3*2/100+7,6(0,15+2/100) = 19,46кН

Для ДТ-75 RQ5 = 3*3,6*1,576+13*3*2/100+7,6(0,15+2/100) = 18,09кН

RQ6 = 2*3,6*1,6+13*2*2/100+7,6(0,15+2/100) = 13,33кН

Для Т-150К RQ1 = 3*3,6*1,6+13*3*2/100+7,6(0,15+2/100) = 13,33кН

6) Визначаємо коефіцієнт використання тягового зусилля трактора

GP = RQ/(PТМ-Gi/100) 1.22

Для Т-150 GP1 = 19,08/(34,5-71,1*2/100) = 0,6

GP2 = 19,46/(30,1-71,1*2/100) = 0,67

Для ДТ-75М GP5 = 18,09/(19,8-64*2/100) = 0,97

GP6 = 13,3/(16,9-64*2/100) = 0,85

Для Т-150К GP6 = 19,35/(28-76*2/100) = 0,73

7) Визначаємо продуктивність варіантів МТА

W = 0,1*BP*VP 1.23

Для Т-150 W1 = 0,1*10,8*7,5=8,1 га/год.

W2 = 0,1*10,8*8,67=9,36 га/год.

Для ДТ-75М W5 = 0,1*10,8*7,55=8,15 га/год.

W6 = 0,1*7,2*8,45=6,08 га/год.

Для Т-150К W1 = 0,1*10,8*8,35=9,01 га/год.

По результатам розрахунків обираємо кращий агрегат на базі трактора Т-150+С-11у+3СЗТ-3,6, який краще працює на 2 передачі на швидкості Vр = 8,67км/год.

1.4.4 Технологічна підготовка агрегату до роботи

Технологічна підготовка агрегату до виконання заданої технологічної операції зводиться до перевірки трактора, сільгоспмашини і зчіпки.

При технологічній підготовці МТА вважається, що технічний стан машини задовільний і основні регуліровки виконані на відділку господарства. Перевіряється правильність наладки навісної системи трактора, ширини колії, справність системи керування і таке інше. У с.-г. машин і згінки перевіряється правильність установки робочих органів, з'єднання машини. Технологічна перевірка роботи агрегату виконується при перших декількох проходах, а виявлені недоліки негайно усуваються.

1.4.5 Підготовка поля

Підготовка поля включає:

- огляд поля з метою усунення переплод, які можуть погіршити якість виконання робіт, знизити продуктивність агрегату і створювати аварійні ситуації;

- вибір напрямку та способу руху агрегатів, враховуючи попередній обробіток та природні умови;

- розмітку поворотних смуг, позначення лінії першого проходу агрегата, місць заправки насінням та інше;

- розмітку загонів, виконання прокосів і обкосів для поворотних смуг та з метою протипожежного захисту;

- визначення послідовності обробітку поворотних смуг і основного масиву поля.

1.4.6 Вибір способу руху і режиму роботи агрегату

Організація використання агрегату при виконанні технологічної операції визначається способом руху на загоні та режимом роботи на протязі зміни, що впливає на експлуатаційні показники.

Основними кінематичними параметрами агрегату являються: кінематичний центр, кінематична довжина та ширина, довжина виїзду, центр та радіус повороту, які мають значення на вибір способу руху. Вибір раціонального способу руху і виду повороту агрегату дозволяє зменшити непродуктивні витрати часу зміни.

Найбільш ефективним при весняному підживленні зернових агрегатом з трьох машин є грушоподібний поворот, довжина холостого ходу якого визначається як:

LX = (6,6…8)сy+2L, 1.24

де сy - умовний радіус повороту, м

L - довжина виїзду агрегату, м

L = (0,25...0,75) (LT+Li2+LM)

L = 0,7*(2,55+6,8+3,2) = 8,785 м

сy = 1,3ВН = 1,3*10,8 = 14,04 м

LX = 7*17,04+2*8,785 = 115,85 м

Ширина поворотної смуги для петльового грушоподібного повороту визначається як:

Emin = 2,8* сy+L*dX 1.25

де dX - кінематична ширина захвату агрегату.

Emin = 2,8*14,04+8,785+5,4 = 42,4 м

Приймаємо ширину поворотної смуги кратною ширині захвату Е=42,4 м.

Спосіб руху агрегату користуючись довідковою літературою для весняного підживлення зернових сівалками найкращий є челночний.

Для визначення ефективності такого способу руху обчислюємо коефіцієнт робочих ходів:

1.26

де бР, бХ - довжини робочого ходу та холостого, м

ПР, ПХ - кількість робочих та холостих ходів.

ПР = L/ВР; ПХ = ПР-1

ПР = 1000/10,8 = 92,6; ПХ = 93-1 = 92

бР = 2000-2*54 = 1892м

Витрати часу на один цикл визначаємо як:

tЦ = (tР+tПОВ)ПРУФ+tТЕХН 1.27

де tР - витрати часу на робочий хід, хв.

tПОВ - витрати часу на поворот, хв.

ПРУФ - фактична кількість робочих ходів за цикл

tТЕХН - час, що витрачається на технологічне обслуговування агрегату за цикл, хв.

Витрати часу на поворот розраховуємо аналогічно

tX = 0,06*ЈX/VX 1.28

tX = 0,06*115,85/10 = 0,7хв.

Кількість робочих ходів за цикл для посівного агрегату розраховуємо:

1.29

де ПМ, VМ - кількість с.-г. машин в агрегаті та місткість бункерів однієї машини, м3

гМ, Н - об'ємна маса і норма внесення технологічного матеріалу

ц - коефіцієнт використання місткості бункера

ц = 0,85...0,95

Приймаємо ПРУФ = 3

tЦ = (13,1+0,7)*3+5 = 46,4хв.

Розраховуємо час для виконання залишкових циклів:

ТЗАГ = ТЗМ*tНЦ-tЦ 1.30

де ТЗМ = 420хв. - час зміни

ТЗАГ = 420*70-46,4 = 303,6хв.

Кількість залишкових циклів:

ПЦЗАЛ = ТЗАЛ/tЦ 1.31

ПЦЗАЛ = 303,6/46,4 = 6,54

Розрахунок режиму використання агрегату на загоні

Режим роботи агрегату залежить від технологічної операції, складу агрегату, способу його руху, побічної швидкості, технологічних і інших видів зупинок. Режим використання агрегату на загоні розробляємо в слідуючій послідовності.

Основні складові режиму роботи агрегату представляємо в таблицю 1.9.

Таблиця 1.9 Режим використання агрегату на загоні

Елементи часу зміни

Повторність

Швидкість руху км/год.

Витрати часу, хв.

Площа обробітки, га

Примітка

а) Час нецикловий

Заїзд, виїзд

Переїзди

Підготовчо-заключні роботи

Зупинки за технологічних випадкових причин

Технічне обслуговування агрегату в період зміни

Фізіологічні причини

Контроль якості

1

1

1

1

1

1

1

-

-

-

-

-

-

-

3

7

10

10

15

10

15

-

-

-

-

-

-

-

tЗ.В

tПЕР

tПЗ

tОГ

tТО

tФ

tЯК

Всього

70

tНЦ

б) Період одного циклу

Робочий хід

Поворот

Технологічне обслуговування МТА

3

3

-

8,67

9,2

-

13,1

0,7

3

2,04

-

-

tРЦ

tПОВ

tТЕХОБСЛ

Всього за цикл

-

-

46,4

6,12

tЦ

в) Залишкові цикли

7

-

303,6

42,84

ТЗАЛ

Всього за зміну

-

-

420

48,96

ТЗМ

Нециклові елементи часу заносимо в таблицю 1.9. згідно рекомендації довідкової літератури.

Результат округляємо до цілого числа ПЦЗАЛ = 3

Площа обробітку за один прохід агрегату:

Stp = ЈP*вP/104 1.33

Stp = 1892*10,8/104 = 2,04 га/год.

Площа обробітку агрегатом за цикл розраховуємо як:

SЦ = Stр* ПРУФ 1.34

SЦ = 2,04*3 = 6,12 га/цикл

Площу обробітку за залишкові цикли:

SЦЗАЛ = SЦ*ПЦЗАЛ 1.35

SЦЗАЛ = 6,12*7 = 42,84 га

Фактичний час зміни виражається формулою

TЗМФ = tЦ*(1+ПЦЗАЛ)*tНЦ 1.36

TЗМФ = 46,4*(1+7)*70 = 441,2 хв.

Продуктивність агрегату при відомому режимі роботи

Продуктивність агрегату за годину змінного часу при наявності режиму його роботи на протязі зміни розраховуємо:

WГЗ = (SЦ+SЦЗАЛ)/ТЗМФ 1.37

WГЗ = (42,84+6,12)/7,35 = 6,66 га/год

Коефіцієнт використання часу зміни розраховуємо як відношення ТР/ТЗМФ

ТР = tР*ПРУФ(1+ПЦЗАЛ) 1.38

ТР = 13,1*3*(1+7) = 314,4 хв.

ф = 314,4/441,2 = 0,71

1.4.7 Визначення фактичних затрат праці на одиницю виконаної роботи

Фактичні затрати праці на виконання роботи

ЗП = (mМЕХ+mg)*ТЗМФ/WЗМФ 1.39

де mМЕХ, mg - відповідно кількість механізаторів допоміжних робітників, люд.

ЗП = 1*7,35/48,96 = 0,15 люд.год./га

1.4.8 Витрати пального на одиницю виконаної роботи

gW = (GР*TР*GПОВ+TПОВ+GПЕР*TПЕР+G0T0)/WЗМ 1.40

де GР, GПОВ, GПЕР, G0 - відповідно витрати пального при робочому ході, поворотах, переїздах, холостій роботі двигуни, кг/га

TР, TПОВ, TПЕР, T0 - відповідно час зміни робочий, поворотів, переїздів, зупинок, год.

TПОВ = tПОВЦ*(1+ПЦЗ) = 2,1*(1+7) = 16,8 хв. = 0,28 год.

gW = 22*5,23+13*0,28+11*0,166+2*0,75/118,96 = 2,49 кг/год.

Витрати на паливо-мастильні матеріали розраховуємо користуючись формулою:

СПММ = ЦП*gW 1.41

де ЦП - комплексна ціна палива, грн./кг

СПММ = 2,49*1,5 = 3,73 грн./га

1.4.9 Оплата праці механізаторів

Витрати коштів на плату за працю при роботі агрегату розраховуються:

СПР = (ЗМЕХ*mМЕХ*КМЕХ+ЗОБС*mОБС*КОБС)/WЗМФ 1.42

де ЗМЕХ, ЗОБС - тарифні ставки механізаторів та допоміжних робітників, грн./зм.

mМЕХ, mОБС - кількість механізаторів та допоміжних робітників, що обслуговують агрегат, чол..

КМЕХ, КОБС - коефіцієнти, що враховують додаткову зарплату та відрахування на страхування механізаторів та допоміжних робітників.

СПР = 1*8,08*1,65/48,96 = 0,272 грн./га

Експлуатаційні витрати на одиницю виконаної роботи розраховуємо згідно формул 1.14, 1.15, 1.16, 1.17, враховуючи фактичну продуктивність.

ИШ = 0,69+0,059+0,79+3,73+0,272 = 5,54грн./га

Результати розрахунків зводимо в таблицю 1.10.

Таблиця 1.10 Експлуатаційні показники вибраного агрегату

Марка складових МТА

Робоча ширина захвату, м

Швидкість руху, км/год.

Продуктивність, га/год.

Витрати пального, кг/га

Затрати праці, люд.год./га

Коефіцієнт використаного часу зміни

Експлуатаційні витрати, грн../га

Коефіцієнт слідоутворення

Трактор

С.-г. машина

Згінка

Т-150

СЗТ-3,6

С-11У

10,8

8,67

6,66

8,49

0,15

0,71

5,54

0,077

1.4.10 Контроль якості роботи агрегату

Контроль і оцінку якості роботи з внесення мінеральних добрив проводять при настроюванні агрегатів, періодично, у процесі виконання роботи, а також при прийманні-здачі після закінчення робіт.

При настроюванні агрегатів контролюють відповідність заданої і фактичної дози внесення.

Правильність установки дози визначають за формулою:

1.43

де QU - подача добрив до пристрою, що розкидає, кг/хв.

V - швидкість руху агрегату, км/год.

В - робоча ширина розкидання, м,

Кількість добрив визначають прокручуванням машини на стаціонарі чи в русі з відключеним пристроєм, що розкидає, і встановленим регулятором дози висіву на задану дозу. Включають на короткий час живильний транспортер для заповнення добривами висівної щілини. Після цього підстилають чи підвішують під висівну щілину брезент і протягом 1 хв. прокручують механізм, а висіяні в брезент добрива зважують.

При значному відхиленні фактичної дози висіву від заданої змінюють висоту відкриття висівної щілини до розмірів, що забезпечують задану дозу висіву добрив.

Контролюють обрану швидкість агрегату на ділянці довжиною не менш 50 м. Ширину розкидання визначають не менш ніж по 15-20 вимірам. Виміри роблять рулеткою. Потім знаходять середню величину захоплення машини.

При необхідності нерівномірність розподілу добрив визначають по загальній і робочій ширині розкидання. Для цього використовують листи розміром 0,5х0,5х0,05 м, що розставляють у три поперечних ряди на всю ширину розкидання з відстанню між рядами не менш 5 м.

Зібрані з листів добрива зважують і отримані результати заносять у відомість.

Після визначення нерівномірності висіву добрив регулюють органи машини, що розкидають.

Відповідність заданої дози внесення добрив фактичної контролюють у процесі роботи.

При відомій довжині гону дозу висіву можна контролювати числом проходів агрегату. При відхиленні фактичної дози від заданої її регулюють зміною висоти відкриття дозуючої щілини.

Фактичну дозу перевіряють перед початком роботи висівом добрив у брезент. Для цього завантажену машину для внесення з виключеними робочими органами протаскують 3...4 м з таким розрахунком, щоб добриво в кузові досягло краю падаючого транспортера. Після цього відключають розкидаючі диски, а під туконаправником підв'язують брезентове полотно. Відзначивши вішкою вихідне положення агрегату з включеним падаючим транспортером, проїжджають 30...40 м.

Висіяне в полотнину добриво зважують і розраховують фактичну дозу по формулі:

1.44

де q - кількість добрив, висіяна на пройденому шляху, кг;

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены