При сівбі деяких культур, особливо дрібнонасінних, доцільно проводити передпосівне прикочування ґрунту для вирівнювання поверхні і більш рівномірного загортання насіння. Ранньовесняне боронування проводять, як тільки підсохнуть гребені оранки, його краще проводити під кутом 45° до напрямку гребенів оранки у два-три сліди. Дво-, триразовий прохід борони, крім розпушування ґрунту, добре розрівнює поверхню ланів, внаслідок чого менше випаровується вологи. Боронування слід закінчувати протягом 1-- 2 днів. Запізнення з цим агрозаходом призводить до значних втрат вологи і зниження урожайності.

Система обробітку ґрунтів під озимі культури. Озимі культури висіваємо після просапних культур. Для посіву озимих культур в господарстві використовують при: просапні та сидеральні. Просапними називаються пари, які займають просапними культурами (ранньою картоплею, кукурудзою на зелений корм, тощо). При вирощуванні цих , культур міжряддя розпушують. Сидеральні -- такі пари, які засівають культурами, зелену масу яких потім приорюють у грунт у вигляді зеленого (сидерального) добрива. На парових полях висівають культури з коротким вегетаційним періодом. Парозаймальну культуру висіваємо так, щоб можна було знищувати бур'яни під час обробітку ґрунту; парозаймальна культура повинна забезпечити нагромадження в ґрунті елементів живлення. Цінними парозаймаючими культурами є бобові рослини, в нашому господарстві використовуємо конюшину.

У більшості зернових культур - пшениця, жито, ячмінь при повторному посіві урожайність не знижується, а в наступні роки помітно знижується. Картопля, кукурудза, коноплі, тютюн і деякі інші культури при доброму удобренні і обробітку ґрунту протягом кількох років підряд (3-- 5) можуть рости на одному місці практично без зниження врожайності. Однак і ці культури підвищують урожайність у сівозміні, менше уражаються хворобами і пошкоджуються шкідниками, тому повторних посівів намагаємося уникати, полів для цього в господарстві достатньо.

Значення сівозміни в сільському господарстві винятково велике. Сівозміна дає змогу значно підвищити врожайність усіх культур. Сівозміна дає можливість раціонально використати територію господарства, створити повне співвідношення культур у виробництві, раціональніше використати добрива, знизити собівартість продукції тощо.

Збирання врожаю -- відповідальний етап сільськогосподарського виробництва. Збирання, проведене в оптимальні і стислі строки, дає змогу значно скоротити втрати урожаю. Строки і способи збирання залежать від виду і сорту культури, метеорологічних умов. Зернові культури збирають двома способами: прямим і роздільним. Пряме комбайнування можливо тільки при повній стиглості зерна. Але в цей час зерно вже починає осипатися, що може призвести до значних втрат. Тому тепер широко застосовують роздільне збирання хлібів, суть якого полягає в тому, що з настанням фази сокової стиглості рослини скошують у валки, які після просушування протягом 3-- 5 днів підбирають і обмолочують також комбайнами. Роздільне збирання дає змогу різко знизити втрати зерна.

Технологія збирання просапних культур залежить від виду культури. Кукурудзу збирають силосо- і кукурудзозбиральними комбайнами, картоплю -- картоплезбиральними машинами, цукрові буряки -- бурякокопачами та бурякокомбайнами, які витягують буряки із землі й обрізують їм листя, льон збирають льонобралками і льонокомбайнами (льонокомбайн не тільки висмикує льон з ґрунту, а й відокремлює коробочки від стебел і зв'язує льон у снопи).

5. Система агротехнічних, хімічних і біологічних заходів боротьби з бур`янами на полях сівозміни

5.1 Система агротехнічних заходів боротьби з бур`янами в сівозміні

Бур'яни -- це рослини, які не вирощуються людиною, але ростуть разом а культурними і завдають їм шкоди. Шкода від бур'янів дуже велика. Вони знижують урожайність культур.

Втрати зерна в результаті забур'яненості посівів щороку в усьому світі досягають такої кількості, якої вистачило б на рік для 1000 млн. чоловік. Лише у нашій країні через бур'яни з кожного гектара в середньому недобирають по 2 ц/га. Але бур'яни призводять не тільки до зниження урожайності. Вони погіршують якість продукції, зменшують вміст цукру в цукрових буряках, крохмалю в картоплі, білків у зерні пшениці тощо. Все це відбувається внаслідок того, що бур'яни витрачають воду і поживні речовини, затіняють культурні рослини, є переносниками хвороб і шкідників, а іноді просто паразитують на вирощуваній рослині. Наприклад, осот польовий, вівсюг, хвощ польовий забирають з ґрунту в 20--30 раз більше азоту, ніж пшениця; лутига витрачає в 2--3 рази більше вологи, ніж такі рослини, як кукурудза, ячмінь. Насіння бур'янів, потрапляючи в зерно, погіршує зберігання його, а при розмелюванні погіршує якість борошна, надаючи йому неприємного запаху (наприклад, насіння буркуну), смаку (насіння полину). Тому боротьба з бур'янами є важливим народногосподарським завданням.

Однак боротьба з бур'янами утруднюється біологічними особливостями бур'янів. Швидкість розмноження бур'янів дуже велика. Осот рожевий дає з однієї рослини до 35 тис. насінин, грицики -- 73 тис., лутига біла -- 100 тис. Крім того, насіння бур'янів має найрізноманітніші пристосування для поширення, дуже розтягнуті строки проростання і тривалий час зберігає схожість. Насіння осоту зберігає схожість до 20 років, подорожника -- до 30, лутиги -- 70 років і більше. Крім того, багато бур'янів розмножуються вегетативним способом. Утруднює боротьбу з бур'янами й те, що вони належать до найрізноманітніших видів і родин і є однорічними й багаторічними рослинами.

У господарстві виявлено більш як 20 видів різних бур'янів. В агрономії їх класифікують за різними ознаками: характером живлення, тривалістю життя, особливостями розмноження тощо. Так, за характером живлення бур'яни поділяють на паразити. Найпоширеніші бур`яни, які зустрічаються в господарстві представлені в додатку 2.

Забур`яненість полів польової сівозміни

Найважче знищувати бур'яни, які розмножуються вегетативне (кореневищні й коренепаросткові бур'яни), а також бур'яни-паразити.

Досить повно знищувати бур'яни на полях можна лише при створенні широкої системи боротьби, що складається з ряду взаємопов'язаних ланок. Основними ланками системи боротьби з бур'янами є запобіжні і знищувальні заходи та протибур'яновий карантин. Мета цих заходів -- запобігати попаданню насіння бур'янів та їх поширенню на полях; очищати грунт від насіння і вегетативних органів розмноження бур'янів; знищувати бур'яни на полях.

Запобіжні заходи спрямовані на те, щоб зменшити кількість насіння бур'янів, яке потрапляє на поля з посівним матеріалом, тарою, гноєм тощо. Тому запобіжні заходи дуже різноманітні. Важливим запобіжним заходом є ретельне очищення насінного матеріалу. Вміст у посівному матеріалі насіння бур'янів контролюють. Сівба кондиційним насінним матеріалом є важливою умовою підтримування чистоти полів. Тара, в якій перевозять посівний матеріал, нерідко є джерелом надходження насіння бур'янів на поля, оскільки до мішковини може чіплятися насіння багатьох бур'янів. Треба постійно стежити за чистотою тари. Джерелом надходження на поля насіння бур'янів є гній, у який воно потрапляє, проходячи через кишки тварин. Наприклад, у 20 т гною (тобто у найменшій дозі, що звичайно вноситься на поля) може міститися до 18--20 млн. штук, а іноді й більше схожого насіння. При цьому на кожний квадратний метр поля припадає 1000--2000 штук насіння. Тому при підготовці кормів для худоби потрібно намагатися очищати їх від насіння бур'янів: запарювати, розмелювати, силосувати до масового плодоношення бур'янів тощо. Гній слід використовувати достатньо перепрілий. Дослідами Українського науково-дослідного інституту землеробства доведено, що при перепріванні гною в ньому через 6 місяців кількість схожого насіння бур'янів може зменшитись у 5 разів. Важливим заходом запобігання занесенню бур'янів на поля з вітром та водою є скошування бур'янів до цвітіння на межах, придорожніх і лісових смугах. Щоб запобігти надходженню в грунт насіння тих бур'янів, які вже є на полі, треба суворо дотримуватись строків і технології збирання врожаю. В системі запобіжних заходів боротьби з бур'янами велике значення має введення правильних сівозмін, дотримання строків сівби культурних рослин й інші агротехнічні та господарські заходи.¹¹ Веселовський І.В., Манько Ю.П., Козубський О.Б Довідник по бур`янам. - К.: Урожай, 1994. - 145 с.

Знищувальні заходи спрямовані на знищення бур'янів та очищення ґрунту від їх насіння. У ґрунті знищувальних заходів найбільше значення має правильний обробіток ґрунту, а також застосування різних хімічних засобів знищення бур'янів. Велике значення мають й інші агротехнічні заходи, наприклад впровадження в сівозміну таких рослин, що пригнічують бур'яни (горох, вико-овес), тимчасове підвищення рівня води на полях тощо.

Знищення насіння бур'янів в господарстві проводять двома методами: провокування проростання і позбавленням життєздатності. Метод провокування полягає у створенні сприятливих для проростання насіння умов з наступним знищенням бур'янів. Провокують проростання, загортаючи насіння в грунт при лущенні, підтягуючи до них вологу коткуванням. Часто провокують проростання насіння при обробітку парів, особливо чорних. Пошаровий обробіток пару створює умови, які сприяють проростанню насіння в ґрунті на різній глибині. При цьому сходи, які з'явились після першого обробітку, знищуються під час другого, а сходи, що з'явились після другого,-- під час третього обробітку і т. д. Позбавляють життєздатності насіння глибоким (до 30 см) загортанням у грунт під час оранки. Однак насіння багатьох бур'янів при загортанні на 30 -- 35 см втрачає життєздатність лише через 4--5 років (кукіль, стоколос польовий). Тому орати треба на різну глибину, що б не вивертати на поверхню раніше загорнутого в грунт насіння, доки воно не втратило життєздатності.

Вегетуючі бур'яни і вегетативні органи розмноження знищують механічним видаленням їх, висушуванням, проморожуванням, виснажуванням та удушенням. Малорічні бур'яни досить легко знищуються під час своєчасного зяблевого та передпосівного обробітку. Значно складніше боротися з кореневищними та коренепаростковими бур'янами, які розмножуються вегетативним способом. При цьому застосовують особливі заходи боротьби.

Механічне видалення застосовують для очищення ґрунту від кореневищ пирію, свинорию та інших кореневищних бур'янів. При цьому кореневища витягують з ґрунту багаторазовим боронуванням або культиваціями пружинними культиваторами. Витягнуті кореневища спалюють. Проте викорчовувати цей спосіб можна тільки як виняток, оскільки повного видалення кореневищ з ґрунту при цьому не відбувається, а ті частини бур'янів, що залишилися в ґрунті, швидко відростають. Крім того, багаторазовий обробіток потребує значних затрат праці і призводить до руйнування структури ґрунту.

Спосіб виснаження полягає в регулярному зрізуванні паростків. При цьому на утворення нових паростків витрачаються запаси пластичних речовин підземної частини рослини. Знищення надземної маси призводить до того, що запаси не поповнюються і підземна частина виснажується. В результаті рослина гине. Метод виснаження широко застосовують у системі обробітку парів. Частково його можна застосувати в системі зяблевого обробітку. Цей метод дає добрі наслідки в боротьбі як з кореневищними, так і з коренепаростковими бур'янами.

Метод удушення також застосовують для боротьби з коренепаростковими і особливо кореневищними бур'янами. Він полягає в подрібненні кореневищ для ослаблення їх і наступного глибокого заорювання ослаблених багаторазовим проростанням кореневищ (в їх «удушенні»). Практично цей засіб має місце в системі зяблевого обробітку ґрунту дисковими боронами на глибину 10 - 12 см з наступною глибокою оранкою під час масової появи сходів бур`янів.

5.Система обробітку ґрунту в боротьбі з бур`янами в полях сівозміни

5.2 Система хімічних заходів боротьби з бур`янами

Бур'яни знищують у посівах також під час обробітку міжрядь, боронування посівів зернових і просапних культур, ручного прополювання, а також хімічними засобами (застосування гербіцидів). Гербіциди застосовують також і для передпосівного та післязбирального знищення бур'янів.

Гербіциди за характером дії на рослини поділяють на селективні, тобто такі, які діють вибірково на будь-яку групу або вид рослин, і гербіциди суцільної дії, які знищують усі рослини. Селективні гербіциди застосовуємо для знищення бур'янів у посівах. Гербіциди суцільної дії застосовуємо для знищення бур'янів на ділянках, де немає культурних рослин: незасіяні поля, узбіччя доріг, канави тощо. Проте такий поділ умовний, оскільки самий гербіцид у різних концентраціях може діяти або як селективний, або як суцільної дії. Селективні гербіциди з характером дії на рослини поділяють на контактні і системні. Контактні гербіциди пошкоджують тільки покривні та паренхімні тканини рослин. Системні гербіциди проникають в організм рослини і рухаються по них, нагромаджуючись в життєво важливих частинах її (в зонах активного росту, генеративних органах тощо). Внаслідок цього бур'яни гинуть.

Доза застосування гербіцидів для знищення бур'янів змінюється в межах 0,5--1,5 кг/га діючої речовини. При неправильному визначенні доз гербіцидів можуть пошкоджуватись і культурні рослини. Крім того, багато гербіцидів токсичні для людини і домашніх тварин, тому, застосовуючи їх, треба суворо дотримуватись інструкцій щодо роботи з ними та агроправил застосування цих сполук, не допускаючи їх нагромадження в ґрунті та харчових продуктах.

5.3 Біологічні заходи боротьби з бур`янами

Найбільш ефективними з цієї групи мір боротьби з бур'янами є чергування культур у сівозміні, способи, терміни і норми посіву сільськогосподарських культур. Завдяки високому рівню агротехніки, кращим умовам для життя культурних рослин у сівозмінах підвищується їхня конкурентна здатність стосовно бур'янів. Особливо висока вона в багаторічних трав і озимих зернових культур. Дотримання сівозміни в сполученні з високими нормами добрив, оптимальними термінами і нормами посіву, вапнуванням дерено-підзолистих ґрунтів придушує бур'яни у посівах.¹¹ Веселовський І.В., Манько Ю.П., Козубський О.Б Довідник по бур`янам. - К.: Урожай, 1994. - 145 с.

Іншим важливим біологічним прийомом боротьби з бур'янами є використання збудників хвороб і шкідників, що уражають тільки бур'янисті рослини. На півдні України, у Середній Азії для боротьби з заразихою застосовують мушку фітомизу, що відкладає яйця в квітки заразихи. Коли розвиваються з яєць личинки, вони ушкоджують 70--90% рослин заразихи й істотно знижують засміченість посівів цим злісним бур'яном. Водяною суспензією гриба альтернарія обприскують вогнища ураження повитицею. Спори гриба, які потрапили на стебла повитиці проростають, і протягом 5--10 днів повитиця гине. Точно так само спори гриба іржі гублять рослини іншого злісного бур'яну -- будяка польового. Однак такі біологічні прийоми ще не знайшли широкого поширення. Найбільший ефект у боротьбі з бур'янами дає комплексне використання всіх методів, що особливо добре виявляється в сівозміні як основі всіх інших елементів інтенсивної технології оброблення сільськогосподарських культур. Запобіжні заходи боротьби повинні вміло сполучатися з винищувальними з урахуванням біологічних особливостей сільськогосподарських культур. Тільки при цій умові досягається повне і швидке очищення посівів від бур'янів, а ґрунту -- від насінь і вегетативних органів розмноження бур'янів, забезпечується висока культура землеробства.

17. Система біологічних заходів боротьби з бур`янами

Висновок

Фізико-географічне розташування і особливості природно-ресурсного потенціалу Чернігівщини зумовлюють провідну роль в її економіці земельного фонду, тому необхідною умовою його ефективного використання, а також застосування органічних і мінеральних добрив є наявність інформації щодо еколого-агрохімічного стану ґрунтів.

Застосування чергування сільськогосподарських культур сприяють підвищенню врожайності, якості продукції та знищенню переважної частини бур`янів (без частого застосування хімічних заходів боротьби).

В господарстві застосовують нові технології вирощування нових сортів невибагливих та високоврожайних культур. Застосовують інтенсивні системи землеробства. Вирощуються переважно зернові та просапні культури.

Економічна та пов'язана з нею енергетична криза, зменшення обсягів застосування засобів хімізації в сільськогосподарському виробництві, наслідки Чорнобильської катастрофи привели до погіршення ряду показників агрохімічного та радіоекологічного стану ґрунту, що в свою чергу позначилось на продуктивності полів та якості вирощуваної сільгосппродукції.

Застосування органічних та мінеральних добрив в умовах господарства є основним фактором для одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур. Проте у зв`язку з низьким рівнем хімізації землеробства, нестачею поживних речовин в ґрунті, як наслідок, залишається середньою та низькою урожайність сільськогосподарських культур.

Запропонований варіант проектування нової сівозміни вважаю раціональним та ефективним для використання, так як були враховані історичні дані полів на яких будуть сіятися культури, розглянуті та проаналізовані попередники вирощуваних культур, внесення добрив та засоби боротьби з бур`янами.

Список використаної літератури

1 Агроклиматический справочник по Черниговской области. - Л. Гидрометиздат, отв. редактор Кекух А.М.,1958.-172с.

2 Байда В.І., Мельник А.І., Зміна агрохімічних показників ґрунтів і потреба в добривах господарств Чернігівської області. Чернігів:Десна,1993.-62с.

3 Бойко Є.І. Агровиробничі властивості ґрунтів Чернігівської області і заходи по підвищенню їх родючості. Київ, 1963 - 151с..

4 Веселовський І.В., Манько Ю.П., Козубський О.Б Довідник по бур`янам. - К.: Урожай, 1994. - 145 с.

5 Витриховський П.І., Ступенко О.В. Використання азоту добрив рослинами озимого жита, що вирощується за інтенсивною технологією// Вісник аграрної науки. - 1993.- №6.- С.30-37.

6 Дмитрієва В.І. Грунти Чернігівської області. К.: Урожай, 1969.-64с.

7 Довідник агрохімслужби. К., “Урожай”, 1991

8 Козловский Е.В. и др. Известкование почв. Л.: Колос. 1983.-286с.

9 Кротов М.Н. Зависимость продуктивности севоооборота и агрохимических свойств дерново-подзолистой почвы от норм минеральных удобрений// Удобрение полевых культур в системе интенсивного земледелия. Рига: Зинатне, 1990. - С.94-106.

10 Мельник А.І. Еколого-економічні аспекти вапнування та удобрення грунтів в зонах радіаційного забруднення// Агрохімія і грунтознавство. Частина 3.- Харків.1998.-С.146-147.

11 Основи сільського господарства: Навч.посіб. / Б.М.Польський, М.І.Стеблянко, Р.Д.Чмир, В.С.Яворський. - К.: Вища шк., 1991. - 296 с.

12 Смирнов П.М., Муравин Э.А. Агрохимия - М.: Колос,1981, 182 с.

13 Собко О.О. Сівозміни - основа інтенсифікації землеробства. - К.: Урожай, 1985. - 295 с.

14 Церлинг В.В. Диагностика питания сельскохозяйственных культур.-М.: Агропромиздат, 1990.-235с.

15 Шкарда М. Производство и применение органических удобрений. М., Агропромиздат ,1985/-364 с.

Додатки

Додаток 1

Технічні засоби, які використовуються в господарстві для обробітку грунту

Додаток 2

Найбільш поширені бур`яни господарства