Використання матеріалів земельного кадастру для встановлення грошової оцінки земель за категоріями Глубоківської сільської ради Харківського району Харківської області

Законодавча та нормативна база земельного кадастру. Статистична обробка даних земельного кадастру. Методика проведення бонітування, економічної та грошової оцінки земель. Нормативна грошова оцінка земель водного, лісового фондів та земель запасу.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 18.03.2012
Размер файла 168,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

- Кл - коефіцієнт, який враховує локальні фактори місцерозташування земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними та іншими умовами.

Загальне значення коефіцієнта Кр розраховується як добуток коефіцієнтів Кр1, Кр2, Кр3, Кр4, значення яких наводяться в додатку 1 (табл. 1.1, 1.4, 1.5) Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів).

Загальне значення коефіцієнта Кл розраховується як добуток значень окремих коефіцієнтів, які наведені в додатку 1 (табл. 1.6) Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів), у залежності від наявності факторів, що їх визначають.

Нормативна грошова оцінка земель, наданих для підприємств торфовидобувної промисловості, установлюється залежно від функціонального використання окремих земельних ділянок.

Земельні ділянки підприємств торфовидобувної промисловості, зайняті сільськогосподарськими угіддями, під промисловими та адміністративними будівлями, у населених пунктах, під водоймами тощо, крім земельних ділянок під торфовими родовищами, оцінюються на основі положень, викладених у відповідних розділах Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів) і Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

За об'єкт оцінки під торфорозробками приймається земельна ділянка в межах торфового родовища - площа, на якій видобувається торф, площа, яку готують для видобування торфу, та площа, на якій видобуто торф і яка рекультивується. Для цих земельних ділянок застосовується коефіцієнт, який характеризує функціональне використання

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, наданих для потреб оборони та іншого призначення, визначається з урахуванням їх фактичного використання, на основі положень, викладених у відповідних розділах Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів) і Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Розглянемо нормативну грошову оцінка земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення на конкретних прикладах.

Приклад № 1 (загальний):

Вихідні данні:

1. Земельна ділянка промислового підприємства площею 2 га розташована поблизу м. Хмільник (Пд=2 га, Кф=1,2).

2. Відстань від земельної ділянки до центру міста Хмільник 18 км (Кр=1,5).

3. Ділянка прилягає до вулиці з твердим покриттям (Кл=1,05), з центральним водопостачанням (Кл=1,05), з каналізацією (Кл=1,05). Кл1=1,05*1,05*1,05=1,16

4. Ділянка має під'їзду залізничну колію Кл2=1,1

5. Виробничі затрати підприємства становлять 70 000 грн., а виробничі затрати на 1 га - 35 000 грн.

6. Коефіцієнт нормативної рентабельності 1,15.

7. Коефіцієнт норми рентабельності 0,12.

8. Балансова вартість будівель і споруд розташованих в межах земельної ділянки становить Взп = 350 000 грн.

9. Балансова вартість основних фондів підприємства становить 500 000 грн.

Розрахунки:

Вартість всієї ділянки:

Вартість 1м2 цієї ділянки: 14,2 грн.

Приклад № 2 (індивідуальний):

Вихідні данні:

1. Земельна ділянка промислового підприємства, що знаходиться в Закарпатській області має площу 1,5 га (Пд=1,5 га, Кф=1,2).

2. Найближче місто має чисельність населення 180 000 чол. (Кр1=1,1). Відстань від земельної ділянки до центру найближчого міста 18 км (Кр2=1,15, Кр3=1,1). Ділянка не знаходиться в зоні радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (Кр4=1.0). Кр=1,1*1,15*1,1*1,0=1,39

3. Ділянка прилягає до вулиці без твердого покриття (Кл=0,90), не забезпечена центральним водопостачанням (Кл=0,90), не забезпечена каналізацією (Кл=0,90), не забезпечена центральним водопостачанням (Кл=0,90), не забезпечена центральним газопостачанням (Кл=0,90). Кл1=0,90*0,90*0,90*0,90*0,90=0,59

4. Виробничі затрати підприємства становлять 75 000 грн., а виробничі затрати на 1 га - 50 000 грн.

5. Коефіцієнт нормативної рентабельності 1,15.

6. Коефіцієнт норми рентабельності 0,12.

7. Балансова вартість будівель і споруд розташованих в межах земельної ділянки становить Взп = 330 000 грн.

8. Балансова вартість основних фондів підприємства становить 430 000 грн.

Розрахунки:

Вартість всієї ділянки:

Вартість 1м2 цієї ділянки: 9,6 грн.

2.4.3 Нормативна грошова оцінка земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення

Землі природно-заповідного фонду -- це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).

До земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність.

До земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей.

До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані: а) історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки, меморіальні (цивільні та військові) кладовища, могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями; б) городища, кургани, давні поховання, пам'ятні скульптури та мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів) архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси, фонова забудова.

В основу розрахунку нормативної грошової оцінки земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення покладається капіталізація нормативного середньорічного економічного ефекту від використання земельних ділянок відповідного функціонального використання.

Об'єктами нормативної грошової оцінки відповідно до цього розділу є земельні ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення: які не перебувають під водою; не входять до складу лісових земель на території адміністративно-територіальних одиниць України, крім Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок під об'єктами, які здійснюють господарську діяльність на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, крім лісогосподарської, проводиться відповідно до розділу 3 Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів).

Нормативна грошова оцінка земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення визначається за формулою :

, де

- Цн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки (у грн.);

- Е - нормативний середньорічний економічний ефект від використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення в розрахунку на 1 квадр. м (у грн.);

- Тк - термін капіталізації нормативного середньорічного економічного ефекту, який встановлюється на рівні 33 років; К - коефіцієнт, який характеризує місце розташування та цінність земельної ділянки відповідного функціонального призначення;

- Пд - площа земельної ділянки, квадр. м.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 N 783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель".

Значення нормативного середньорічного економічного ефекту від використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення наведені в додатку 2 (табл. 2.1) Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів).

Коефіцієнт, який враховує місцерозташування та цінність земельної ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (Кмц), обчислюється за формулою:

, де

- Км - коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки (віддаленість від адміністративного центру та найближчого населеного пункту, що має магістральні шляхи сполучення; входження до приміської зони великих міст тощо);

- Кц - коефіцієнт, який враховує цінність об'єктів природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

- Кс - коефіцієнт, який враховує статус об'єктів природоохоронного, оздоровчого та історико-культурного призначення.

Загальне значення коефіцієнта К розраховується як добуток коефіцієнтів Кр1, Кр2, Кр3, Кр4, значення яких наводяться в додатку 1 (табл. 1.1, 1.4, 1.5) Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів).

Значення коефіцієнта Кц для об'єктів природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення наведені в додатку 2 (табл. 2.2) Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів). У випадку, коли об'єкт має багатофункціональне призначення, значення коефіцієнта Кц розраховується як добуток відповідних його значень для кожної з груп земель: природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного; історико-культурного призначення.

Значення коефіцієнтів Кс для земель оздоровчого природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також історико-культурного призначення наведені в додатку 2 (табл. 2.3) Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів). Межі та статус земель оздоровчого призначення визначаються відповідно до Закону України "Про курорти".

Розглянемо нормативну грошову оцінка земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення на конкретних прикладах.

Приклад № 1 (загальний):

Вихідні данні:

1. Земельна ділянка рекреаційного призначення в одеській області площею 22 га розташована поблизу міста з населенням 800 тис. чол. (Пд=22 га, Кр1=1,3).

2. Відстань від земельної ділянки до центру найближчого міста 18 км (Кр2=1,15, Кр3=1,1).

3. Нормативний середньорічний економічний ефект від використання земельної ділянки рекреаційного призначення дорівнює 500 грн./рік.

4. Значення коефіцієнта, що враховує цінність об'єктів рекреаційного призначення для одеської області становить 1,2.

5. Земельна ділянка має статус загальнодержавного значення (Кс=1,3).

Розрахунки:

Вартість всієї ділянки:

Вартість 1м2 цієї ділянки: 10,9 грн.

Приклад № 2 (індивідуальний):

Вихідні данні:

1. Земельна ділянка природо-охоронного та історико-культурного призначення в Львівській області площею 24 га розташована поблизу міста з населенням 400 тис. чол. (Пд=24 га, Кр1=1,3).

2. Відстань від земельної ділянки до центру найближчого міста 9 км (Кр2=1,35, Кр3=1,25).

3. Нормативний середньорічний економічний ефект від використання земельної ділянки природо-охоронного призначення дорівнює 626 грн./рік.

4. Значення коефіцієнта, що враховує цінність об'єктів природо-охоронного призначення для Львівської області становить 0,6, а історико-культурного - 3,1. Кц = 0,6*3,1=1,86

5. Земельна ділянка має статус місцевого значення (Кс=1,1).

Розрахунки:

Вартість всієї ділянки:

Вартість 1м2 цієї ділянки: 21,8 грн.

2.4.4 Нормативна грошова оцінка земель водного фонду

До земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів.

Нормативна грошова оцінка земель, які є під водою, визначається на основі нормативного середньорічного економічного ефекту від використання водних об'єктів, що розташовані на оцінюваній земельній площі (ділянці).

Розрахунки нормативної грошової оцінки земельної ділянки під водою здійснюються за формулою:

, де

- Цн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки під водою (у грн.);

- Ен - нормативний середньорічний економічний ефект від використання зазначеної земельної ділянки в розрахунку на 1 га;

- Тк - термін капіталізації нормативного середньорічного економічного ефекту, який встановлюється на рівні 33 років;

К1 - коефіцієнт, який враховує місце розташування водного об'єкта;

К2 - коефіцієнт, який враховує якісний стан та екологічне значення водного об'єкта;

К3 - коефіцієнт, який враховує функціональне використання водного об'єкта;

Пд - площа земельної ділянки, га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 N 783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель".

Нормативний середньорічний економічний ефект, який створюється за рахунок використання розташованого на земельній
ділянці водного об'єкта для задоволення народногосподарських і суспільних потреб (водопостачання міст і сіл, виробництво гідроелектроенергії, водозабезпечення теплових та атомних електростанцій, промислових, сільськогосподарських підприємств, зрошення й обводнення земель і територій, а також для ведення рибного господарства, розвитку водного транспорту та з рекреаційною метою), є часткою загальної суми усередненого (у перерахунку на одноцільове використання водних ресурсів) зазначеного ефекту. Загальна величина середньорічного нормативного економічного ефекту розподіляється між тими виробничими фондами, водними і земельними ресурсами, що були чинниками його створення.

Нормативний середньорічний економічний ефект від використання земельної ділянки визначається за формулою:

, де

- Ев - нормативний середньорічний економічний ефект від використання водного об'єкта для водозабезпечення міського та сільського населення;

- Еп - нормативний середньорічний економічний ефект від використання водного об'єкта при промисловому й агропромисловому водопостачанні;

- Ег - нормативний середньорічний економічний ефект від використання водного об'єкта при виробництві гідроелектроенергії;

- Еоз - нормативний середньорічний економічний ефект від використання водного об'єкта при зрошенні та обводненні сільськогосподарських земель;

- Ерг - нормативний середньорічний економічний ефект від використання водного об'єкта при веденні рибного господарства;

- Евт - нормативний середньорічний економічний ефект від використання одного об'єкта при використанні водойм з транспортною метою;

- Ер - нормативний середньорічний економічний ефект від використання водного об'єкта при використанні водойм з лікувально-оздоровчою і туристичною метою та для масового відпочинку населення;

- n - кількість видів цільового використання водного об'єкта.

Величини зазначених нормативних економічних ефектів у середньому в Україні наведені в додатку 3 (табл. 3.1) Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів).

Величини коефіцієнтів стосовно місцезнаходження різних водних об'єктів наведені в додатку 3 (табл. 3.2) Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів). Ці коефіцієнти враховують місцерозташування поверхневих водойм у розрізі територій з надмірним, нормальним та недостатнім природним зволоженням, а також їх значення з точки зору загальнодержавних та локальних (місцевих) умов. Необхідність застосування цих коефіцієнтів при розрахунку загального значення коефіцієнта К1, визначається наявністю перелічених умов.

Коефіцієнт (К2), який враховує якісний стан та екологічне значення поверхневих водних об'єктів, визначається за формулою

, де

- Кя - коефіцієнт, що характеризує якісний стан водойми;

- Ке - коефіцієнт, який враховує екологічне значення водойми.

Середні орієнтовні величини коефіцієнтів Кя і Ке стосовно поверхневих водних об'єктів наведено в додатку 3 (табл. 3.3) Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів).

Коефіцієнт (К3), що характеризує функціональне призначення водного об'єкта, ураховує напрями використання останнього для виробничих і невиробничих потреб: водозабезпечення населення, промислових та агропромислових підприємств, розвитку транспорту, гідроенергетики, зрошення, рибного господарства і рекреації. За функціональним використанням поверхні водойми розподіляються на:

- одноцільового використання;

- двоцільового використання;

- трицільового використання;

- багатоцільового використання.

Величини коефіцієнта К3 у залежності від кількості напрямів використання водного об'єкта, що розташований на конкретній земельній площі, яка оцінюється, наведені в додатку 3 (табл. 3.4) Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів).

Грошова оцінка інших земель водного фонду (під гідротехнічними спорудами, водогосподарськими системами; землі островів, прибережних водозахисних смуг, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів) здійснюється з урахуванням їх фактичного використання на основі положень, викладених у відповідних розділах Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів) та Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Розглянемо нормативну грошову оцінка земель водного фонду на конкретних прикладах.

Приклад № 1 (загальний):

Вихідні данні:

1. Земельна ділянка водного фонду має площу 4500 га.

2. Водний об'єкт використовується за наступними напрямками:

- водозабезпечення міського та сільського населення (Ев=180 грн./га);

- промислове, енергетичне та агропромислове водопостачання (Еп=172 грн./га);

- зрошення та обводнення сільськогосподарських земель (Ев=157 грн./га).

3. Водний об'єкт загальнодержавного значення на території надмірного зволоження (К1=1,0).

4. Якісний стан об'єкту визначається, як умовно чистий (Кя=1,2). Об'єкт цінний в економічному відношенні (Ке=1,2). К2=1,2*1,2=1,44

5. Значення коефіцієнту К3, який характеризує функціональне використання водного об'єкту (трьох цільове) дорівнює 1,75

Розрахунки:

Вартість всієї ділянки:

Вартість 1м2 цієї ділянки: 3,60 грн.

Приклад № 2 (індивідуальний):

Вихідні данні:

1. Земельна ділянка водного фонду має площу 1700 га.

2. Водний об'єкт використовується за наступними напрямками:

- водозабезпечення міського та сільського населення (Ев=180 грн./га);

- рибне господарство (Еп=85 грн./га);

- зрошення та обводнення сільськогосподарських земель (Ез=157 грн./га);

- лікувально-оздоровча і туристична мета та масовий відпочинок населення (Ер=125 грн./га).

3. Водний об'єкт загальнодержавного значення на території недостатнього зволоження (К1=1,5).

4. Якісний стан об'єкту визначається, як сильнозабруднений (Кя=0,5). Об'єкт в економічному відношенні відноситься до цінних (Ке=1,2). К2=0,5*1,2=1,7

5. Значення коефіцієнту К3, який характеризує функціональне використання водного об'єкту (багатоцільове) дорівнює 2,0.

Розрахунки:

Вартість всієї ділянки:

Вартість 1м2 цієї ділянки: 5,9 грн.

2.4.5 Нормативна грошова оцінка земель лісового фонду

До земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісового фонду не належать землі, зайняті: а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Землі лісового фонду поділяються на лісові та нелісові. До лісових земель віднесено вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю та не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню (зруби, згарища, рідколісся, пустирі тощо), зайняті лісовими шляхами, просіками та протипожежними розривами. До нелісових земель віднесено землі, зайняті спорудами, пов'язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, продуктопроводів, підземними комунікаціями тощо; зайняті сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, надані для потреб лісового господарства) та болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для потреб лісового господарства.

Таксономічною одиницею нормативної грошової оцінки земель лісового фонду є таксаційний виділ. Нормативна грошова оцінка земель лісового фонду в межах землеволодінь та землекористувань визначається як сума оцінок таксаційних виділів лісових та нелісових земель, що входять до складу відповідних землеволодінь та землекористувань.

Ділянки нелісових земель, а також ділянки земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення на територіях АР Крим та м. Севастополя в складі земель лісового фонду оцінюються на підставі положень, викладених у відповідних розділах Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів та Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів застосовується для нормативної грошової оцінки лісових земель у складі земельного фонду всіх землевласників та землекористувачів незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування.

Поняття, що вживаються у 5 розділі Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, використовуються у такому значенні:

- тип лісорослинних умов - основна класифікаційна одиниця лісової типології стосовно однорідних за ґрунтово-гідрологічними умовами земель, укритих лісовою рослинністю або призначених для вирощування лісу;

- тип лісу - лісівнича класифікаційна категорія, яку характеризують певний тип лісорослинних умов, породний склад деревостану, певна рослинність і фауна;

- ліси першої групи - ліси, які виконують переважно природоохоронні функції (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі тощо);

- ліси другої групи - ліси, які поряд з екологічним мають експлуатаційне значення;

- лісистість території - відношення площі вкритих лісовою рослинністю земель до загальної площі регіону (області);

- категорія захисності лісів - класифікаційна одиниця поділу лісів за їх функціональним призначенням (протиерозійні ліси; захисні смуги вздовж залізниць та автомобільних шляхів; ліси зелених зон навколо міст, інших населених пунктів та промислових підприємств тощо);

- лісотаксовий пояс - класифікаційна одиниця диференціації лісових такс залежно від географічних, економічних умов та лісозабезпеченості;

- розряд лісових такс - класифікаційна одиниця диференціації лісових такс за відстанню вивезення деревини від центру кварталу до найближчого нижнього складу лісозаготівельника або пункту відвантаження деревини на залізницю;

- таксаційний виділ - елементарна класифікаційна одиниця поділу вкритих лісовою рослинністю земель за лісівничо-таксаційними параметрами лісонасаджень та інших категорій земель лісового фонду - за їхніми функціональними та якісними ознаками;

- еталонне лісонасадження - біологічно стійке лісонасадження, здатне забезпечити у відповідних лісорослинних умовах найвищу за кількісними та якісними параметрами продуктивність;

- оборот рубки - час, протягом якого відновлюються у середньому в господарській секції запаси вирубаної деревини;

- господарська секція - вторинна організаційно-господарська одиниця лісового фонду - сукупність лісонасаджень та не вкритих лісовою рослинністю лісових земель лісогосподарського підприємства, які мають одну переважальну породу і спільну мету ведення господарства.

Нормативна грошова оцінка землі в таксаційних виділах у складі лісових земель визначається за формулою:

, де

- Цлд - нормативна грошова оцінка землі в таксаційному виділі, грн.;

- Цнол - нормативна грошова оцінка 1 га лісових земель лісового фонду певного типу лісорослинних умов у певній лісорослинній зоні та певній групі і категорії захисності лісів, лісотаксовому поясі та розряді лісових такс (у грн.);

- Плд - площа таксаційної ділянки, га.

Площі і типи лісорослинних умов або типи лісу в таксаційних виділах лісових земель, їхня належність до адміністративно-територіальних одиниць, природно-кліматичних зон, категорій лісів, лісотаксових поясів та розрядів лісових такс приймаються за даними матеріалів лісовпорядкування.

Нормативна грошова оцінка 1 га лісових земель розраховується диференційовано за адміністративними областями, природно-кліматичними зонами, типами лісорослинних умов або типами лісу, категоріями лісів, лісотаксовими поясами та розрядами лісових такс. Нормативна грошова оцінка 1 га лісових земель у лісах, у яких лісоексплуатацію заборонено, за розрядами лісових такс не диференціюється і приймається на рівні оцінок за першим розрядом.

Нормативна грошова оцінка 1 га лісових земель розраховується за формулою:

, де

- Ел - нормативний середньорічний економічний ефект від вирощування деревини на 1 га лісових земель відповідного типу лісу у відповідних категорії лісів та розряді лісових такс (у грн.);

- Тк - термін капіталізації, нормативного середньорічного економічного ефекту, який встановлюється на рівні 50 років;

- К1 - коефіцієнт, який враховує ефект від використання недеревної продукції та природних корисних властивостей лісів;

- К2 - коефіцієнт, який враховує відповідність фактичної лісистості території оптимальній.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 N 783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель".

Нормативний середньорічний економічний ефект від вирощування деревини визначається як різниця між середньою річною таксовою вартістю деревини, що вирубується за оборот рубки у порядку рубки головного користування та рубок догляду за лісом в еталонному деревостані відповідного типу лісу у відповідних категорії лісів та розряді лісових такс і середніми річними плановими виробничими витратами на лісовирощування.

Нормативний середньорічний економічний ефект від вирощування деревини на 1 га лісових земель Полісся та Лісостепу наведено в додатку 4 (табл. 4.1-4.2) Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

У типах лісу, де середній річний нормативний економічний ефект від вирощування деревини є нижчий за середні річні планові виробничі витрати, при розрахунку нормативної грошової оцінки 1 га лісових земель для значення нормативного середньорічного економічного ефекту (Е ) застосовуються показники середніх річних планових виробничих витрат, що характерно для лісових земель Степової зони, Карпат та Гірського Криму.

Середні річні планові виробничі витрати з урахуванням господарської цінності ґрунтів та віддаленості таксаційних ділянок лісових земель Степової зони наведені в додатку 4 (табл. 4.3) Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

При визначенні нормативної грошової оцінки 1 га лісових земель Гірського Криму використовуються середні річні планові виробничі витрати з урахуванням коефіцієнтів, які враховують господарську цінність ґрунтів типів лісорослинних умов та протиерозійну цінність лісів Гірського Криму, наведені в додатку 4 (табл. 4.4, 4.5, 4.6) Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Обсяги деревини, що вирубується за оборот рубки в порядку рубки головного користування визначаються на підставі продуктивності еталонних деревостанів за даними таблиць продуктивності корінних деревостанів типів лісу Українських Карпат.

Деревина, що вирубується в еталонних деревостанах типів лісу в порядку рубки головного користування, оцінюється за чинними таксами на деревину лісових порід, що відпускається на пні. Товаризація деревини здійснюється відповідно до нормативно-технічних документів. Оцінка деревини від рубок догляду за лісом приймається у розмірі 20% від оцінки деревини від рубки головного користування.

Середні річні планові виробничі витрати на лісовирощування обчислюються шляхом ділення суми прямих та адміністративних витрат, пов'язаних зі створенням та вирощуванням лісу в адміністравних областях Карпатського регіону на загальну площу лісових земель у цих областях. Середні річні планові виробничі витрати наведені в додатку 4 (табл. 4.4) Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Коефіцієнт, який враховує ефект від використання недеревної продукції та природних корисних властивостей лісів (К1), приймається на рівні:

- для експлуатаційних лісів - 1,5;

- для лісів інших категорій, в яких рубки головного користування дозволені, - 2,0;

- для лісів, у яких рубки головного користування заборонені - 4,0.

Коефіцієнти, які враховують відповідність фактичної лісистості території оптимальній (К2), наведені у додатку 4 (табл. 4.8) Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Розглянемо нормативну грошову оцінка земель лісового фонду на конкретних прикладах.

Приклад № 1 (загальний):

Вихідні данні:

1. Об'єкт: 1 га лісових земель у типі лісу В4Я.

2. Природно кліматична зона: Українські Карпати.

3. Область: Закарпатська.

4. Категорія: експлуатаційні ліси.

5. Лісотаксовий пояс: ІІ.

6. Розрядність лісових такс: 1.

7. Вік рубки головного користування: 81-90 років.

8. Термін обороту рубки: 80 років.

9. Середня річна таксова вартість речовини деревини дорівнює 8,5 грн./га.

10. Термін капіталізації встановлюється на рівні 50 років.

11. К1 для експлуатаційних лісів становить 1,5.

12. Коефіцієнт на відповідність фактичної лісистості території адміністративних областей К2=1,1.

13. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки дорівнює 1,0

Порядок розрахунку середньої річної таксової вартості деревини наведено в таблиці __.

Таблиця ___

Розрахунок середньої річної таксової вартості деревини, що вирублюється за оборот рубки порядку рубки головного користування та рубок догляду за лісом в еталонному деревостані в експлуатаційних лісах зони Українські Карпати (Рубка головного користування вирубка дерев 350 м3)

Розподіл деревини

Товарна структура

Ділова

Технолог. сировина

Дрова

Відходи

Разом

груба

середня

дрібна

разом

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Розподіл деревини у %

1

46

33

80

6

3

11

100

2

Розподіл деревини у м3

3

161

116

280

21

11

38

350

3

Таксова вартість, грн./м3

18,7

16

9,2

-

2,3

1

-

-

4

Таксова вартість всього, грн.

56,1

2576

1067,2

3699,3

48,3

11

-

3758,6

5

Таксова вартість деревини від рубок догляду за лісом

751,7

6

Таксова вартість деревини від рубок догляду за лісом та рубок головного користування, грн.

4510,3

7

Оборот рубки, років

80

8

Середня річна таксова вартість деревини від рубок догляду за лісом та рубок головного користування, грн.

56,4

Розрахунки:

Вартість всієї ділянки:

Вартість 1м2 цієї ділянки: 1,0 грн.

Приклад № 2 (індивідуальний):

Вихідні данні:

1. Об'єкт: 1 га лісових земель у типі лісу В4Я.

2. Природно кліматична зона: Українські Карпати.

3. Область: Закарпатська.

4. Категорія: експлуатаційні ліси.

5. Лісотаксовий пояс: ІІ.

6. Розрядність лісових такс: 1.

7. Вік рубки головного користування: 81-90 років.

8. Термін обороту рубки: 80 років.

9. Середня річна таксова вартість речовини деревини дорівнює 8,5 грн./га.

10. Термін капіталізації встановлюється на рівні 50 років.

11. К1 для експлуатаційних лісів становить 1,5.

12. Коефіцієнт на відповідність фактичної лісистості території адміністративних областей К2=1,1.

13. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки дорівнює 1,0

14. Порядок розрахунку середньої річної таксової вартості деревини наведено в таблиці __.

Таблиця ___

Розрахунок середньої річної таксової вартості деревини, що вирублюється за оборот рубки порядку рубки головного користування та рубок догляду за лісом в еталонному деревостані в експлуатаційних лісах зони Українські Карпати (Рубка головного користування вирубка дерев 280 м3)

Розподіл деревини

Товарна структура

Ділова

Технолог. сировина

Дрова

Відходи

Разом

груба

середня

дрібна

разом

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Розподіл деревини у %

1

46

33

80

6

3

11

100

2

Розподіл деревини у м3

2,8

128,8

92,4

224

16,8

8,4

30,8

280

3

Таксова вартість, грн./м3

18,7

16

9,2

-

2,3

1

-

-

4

Таксова вартість всього, грн.

52,36

2060,8

850,08

2963,24

38,64

8,4

-

3010,28

5

Таксова вартість деревини від рубок догляду за лісом

602,06

6

Таксова вартість деревини від рубок догляду за лісом та рубок головного користування, грн.

3612,34

7

Оборот рубки, років

80

8

Середня річна таксова вартість деревини від рубок догляду за лісом та рубок головного користування, грн.

45,15

Розрахунки:

Вартість всієї ділянки:

Вартість 1м2 цієї ділянки: 0,3 грн.

2.4.6 Нормативна грошова оцінка земель запасу

В основу розрахунку грошової оцінки земель запасу покладається рентний доход, який визначається відповідно до положень Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів та цього Порядку.

Сума грошової оцінки орних земель, земель під багаторічними насадженнями, сіножатями та пасовищами становитиме грошову оцінку сільськогосподарських угідь, що входять до земель запасу.

У разі, якщо ґрунтове обстеження сільськогосподарських угідь земель запасу не проведено, його слід провести перед грошовою оцінкою. В разі неможливості здійснити ґрунтове обстеження спеціаліст-грунтознавець визначає камерально та з виїздом на місцевість належність ґрунтів цієї ділянки до агрогруп у шкалі грошової оцінки або бонітетів.

Грошова оцінка земель запасу, що знаходяться під дорогами, спорудами, лісосмугами, водоймами, болотами, чагарниками, ярами та іншими непридатними для сільськогосподарського виробництва земельними ділянками, визначається за їх фактичним використанням.

Землі під чагарниками оцінюються в розмірі 25 відсотків від середньої оцінки земель під лісовими насадженнями відповідного адміністративного району.

Грошова оцінка земель запасу під дорогами і спорудами визначається відповідно до розділу 2 Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Грошова оцінка земель під лісосмугами та захисними насадженнями здійснюється відповідно до розділу 3 Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів в частині оцінки земель природоохоронного призначення.

Грошова оцінка всієї площі земель запасу дорівнює сумі грошових оцінок земельних ділянок окремих угідь.

Сільськогосподарські угіддя, розташовані поза межами земель сільськогосподарського призначення, оцінюються з урахуванням характеристик їх ґрунтового покриву. З огляду на відсутність ґрунтових обстежень і карт ґрунтів таких земель, враховуючи обмежений термін виконання земельнооціночних робіт і неможливість здійснити за цей час картографування ґрунтів, складаються орієнтовні ґрунтові карти з використанням карт суміжних сільськогосподарських підприємств та наявних допоміжних матеріалів.

За допомогою топокарт визначається рельєф поверхні необстежених сільськогосподарських угідь, вивчаються фотоматеріали на цю територію. З урахуванням системи дешифрувальних ознак ґрунтів зіставляється комплекс фото зображення на фотоматеріалах з ґрунтовими картами відповідних територій. Беруться до уваги тон, малюнок (структура) зображення, форма контуру. Виявляються комплекси фото зображення аналогічні тим, які спостерігаються на площах, вкритих ґрунтовою зйомкою. Складені камеральним шляхом орієнтовні карти ґрунтів перевіряються візуально, під час натурного обстеження, на предмет усунення можливих помилок, що виникли під час камерального дешифрування ґрунтового покриву.

На підставі складання екстраполяційних ґрунтових карт обраховуються площі агровиробничих груп ґрунтів, які є одиницями оцінки сільськогосподарських земель.

На території Глубоківської сільської ради Харківського району знаходиться 167,3 га ріллі, що перебувають у запасі. Це контури 25, 46, 52, 55, 67і. Розрахунки нормативної грошової оцінки земель запасу наведені у таблиці_____.

Таблиця___

Розрахунок грошової оцінки ріллі за агрогрупами

№ контуру

Шифр агрогрупи

Грошова оцінка 1 га

Площа, га

Коефіцієнт індексації

Грошова оцінка, грн.

25

55е

6047,34

17,27

2,551

738942

56е

5203,45

14,86

2,551

43804

54л

14790,95

42,24

2,551

573522

46

55е

6047,34

17,27

2,551

126499

53д

15841,44

45,24

2,551

92946

52

55е

6047,34

17,27

2,551

418065

55

55е

6047,34

17,27

2,551

200548

67і

53л

20470,25

59,23

2,551

2365004

57е

5017,86

14,33

2,551

71683

Грошова оцінка земель запасу всього, грн.

4631013

Розглянемо грошову оцінку пасовищ, чагарників, сіножатей та води, що знаходяться на землях запасу на конкретних прикладах.

Приклад № 1 (пасовища):

Вихідні данні:

1. Земельна ділянка під пасовищами має площу 90 га.

2. Грошова оцінка 1 га пасовищ по господарству 3840,8 грн.

3. Коефіцієнт індексації 2,551.

Вартість всієї ділянки:

Приклад № 2 (сіножаті):

Вихідні данні:

1. Земельна ділянка під сіножатями має площу 98 га.

2. Грошова оцінка 1 га сіножатей по господарству 4198,4 грн.

3. Коефіцієнт індексації 2,551.

Вартість всієї ділянки:

Приклад № 3 (під дорогами):

Вихідні данні:

1. Земельна ділянка промислового підприємства, що знаходиться в Закарпатській області має площу 1,5 га (Пд=1,5 га, Кф=1,2).

2. Найближче місто має чисельність населення 180 000 чол. (Кр1=1,1). Відстань від земельної ділянки до центру найближчого міста 18 км (Кр2=1,15, Кр3=1,1). Ділянка не знаходиться в зоні радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (Кр4=1.0). Кр=1,1*1,15*1,1*1,0=1,39

3. Ділянка прилягає до вулиці без твердого покриття (Кл=0,90), не забезпечена центральним водопостачанням (Кл=0,90), не забезпечена каналізацією (Кл=0,90), не забезпечена центральним водопостачанням (Кл=0,90), не забезпечена центральним газопостачанням (Кл=0,90). Кл1=0,90*0,90*0,90*0,90*0,90=0,59

4. Виробничі затрати підприємства становлять 75 000 грн., а виробничі затрати на 1 га - 50 000 грн.

5. Коефіцієнт нормативної рентабельності 1,15.

6. Коефіцієнт норми рентабельності 0,12.

7. Балансова вартість будівель і споруд розташованих в межах земельної ділянки становить Взп = 330 000 грн.

8. Балансова вартість основних фондів підприємства становить 430 000 грн.

Вартість всієї ділянки:

Приклад № 4 (під чагарниками):

Вихідні данні:

1. Об'єкт: 3,3 га чагарників у типі лісу В4Я.

2. Природно кліматична зона: Українські Карпати.

3. Область: Закарпатська.

4. Категорія: експлуатаційні ліси.

5. Лісотаксовий пояс: ІІ.

6. Розрядність лісових такс: 1.

7. Вік рубки головного користування: 81-90 років.

8. Термін обороту рубки: 80 років.

9. Середня річна таксова вартість речовини деревини дорівнює 8,5 грн./га.

10. Термін капіталізації встановлюється на рівні 50 років.

11. К1 для експлуатаційних лісів становить 1,5.

12. Коефіцієнт на відповідність фактичної лісистості території адміністративних областей К2=1,1.

13. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки дорівнює 1,0

Порядок розрахунку середньої річної таксової вартості деревини наведено в таблиці __.

Розрахунки:

Вартість всієї ділянки:

Розділ ІІІ. Застосування грошової оцінки земель для оподаткування та орендної плати

3.1 Оподаткування земель

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному законом України “Про плату за землю” від 3 липня 1992 року.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Плата за землю запроваджується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів, відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості, ведення земельного кадастру, здійснення землеустрою та моніторингу земель, проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури населених пунктів.

Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім закону України “Про плату за землю” від 3 липня 1992 року. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Плата за землі сільськогосподарського призначення. Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

- для багаторічних насаджень - 0,03.

Розрахунок земельного податку на сільськогосподарські угіддя Глубоківської сільської ради Харківського району Харківської області наведений в таблиці __.

Таблиця__

Розрахунок земельного податку на сільськогосподарські угіддя

Назва с/г угідь

Площа, га

Грошова оцінка 1 га, грн.

Відсоток до грош. оцінки

Земельний податок, грн

з 1 га

з усієї площі

1

Рілля

1603,76

12343,3

0,1

12,34

19790,39

2

Багатор. насадження

41,2

17604,7

0,03

5,28

217,54

3

Сіножаті

135,28

4198,4

0,1

4,19

566,82

4

Пасовища

254,83

3840,8

0,1

3,84

978,55

Всього по гос-ву

2035,07

25,65

21553,3

Плата за землі населених пунктів. Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Якщо грошову оцінку земельних ділянок не встановлено, середні ставки земельного податку встановлюються у розмірах, наведених в статі 7 закону України “Про плату за землю”.

У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок земельного податку, встановлених частиною другою цієї статті, застосовуються коефіцієнти:

- на Південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3,0;

- на Південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,5;

- а Західному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,2;

- на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей - 2,0;

- у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3, крім населених пунктів, які Законом України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" віднесені до категорії гірських;

- на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях -1,5.

Ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених законом України “Про плату за землю”.

Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі трьох відсотків суми земельного податку.

Податок за земельні ділянки, надані для потреб лісового господарства, за винятком ділянок, зайнятих виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством.

Податок за земельні ділянки на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, справляється у п'ятикратному розмірі відповідного земельного податку.

При визначенні розміру податку за земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, розташованими на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, застосовуються такі коефіцієнти до відповідного земельного податку, встановленого частинами першою та другою статті 7 закону України “Про плату за землю”:

- міжнародного значення - 7,5;

- загальнодержавного значення - 3,75;

- місцевого значення - 1,5.

Податок за частину площ земельних ділянок, наданих підприємствам, установам і організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь), що перевищують норми відведення, справляється у п'ятикратному розмірі.

Встановлені частиною другою цієї статті ставки земельного податку застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Плата за землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення. Податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах другій та третій 8 статті і частині другій статті 6 закону України “Про плату за землю”, справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

У разі використання залізничним транспортом, військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, крім Збройними Силами України та Державною прикордонною службою України, земель не за цільовим призначенням, податок справляється у розмірах, встановлених частиною першою статті 8 закону України “Про плату за землю”.

Плата за землі за землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення. Податок за земельні ділянки, надані в тимчасове користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, справляється у розмірі 50 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Плата за землі лісогосподарського призначення. Податок за земельні ділянки, надані на землях лісогосподарського призначення справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим кодексом.

Податок за земельні ділянки, що входять до складу земель лісогосподарського призначення у і зайняті виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Плата за землі водного фонду. Податок за земельні ділянки, надані на землях водного фонду справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Розрахунок земельного податку на землі несільськогосподарського призначення Глубоківської сільської ради Харківського району Харківської області наведені в таблиці __.

Таблиця__

Визначення земельного податку та орендної плати на землі несільськогосподарського призначення

Категорії земель

Площа, га

Гр. оцінка 1 га ріллі по області, грн.

Відсот. до грош. оцінки, %

Земельний податок

Гр. оцінка 1 га ріллі по під-ву, грн.

Відсот. до грош. оцінки, %

Орендна плата

з 1 га

з усієї площі

з 1 га

з усієї площі

1

Землі промисловості

5,96

11259,6

5

562,98

3355

12343,3

5

617,17

3678

2

Землі природо-охоронного призначення

24

11259,6

50

5629,8

135115

12343,3

5

617,17

14812

3

Землі водного фонду

473,9

11259,6

0,3

33,78

16008

12343,3

5

617,17

292477

4

Землі лісогосподар. призначення

55,5

11259,6

0,3

33,78

1875

12343,3

5

617,17

34253

Всього по гос-ву

559,36

6260,34

345220

3.2 Орендна плата

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законом України “Про оренду землі”, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, регулюються законом України “Про оренду землі” з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про оренду державного та комунального майна".


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.