Розрахунок орендної плати на землі несільськогосподарського призначення Глубоківської сільської ради Харківського району Харківської області наведений у таблиці __.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно їх частці у власності на будівлю.

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Облік громадян - платників земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності і нарахування відповідних сум проводиться щороку станом на 1 травня.

Несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.

Платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю. Кошти від плати за землю, що надходять на спеціальні бюджетні рахунки місцевих бюджетів, використовуються виключно для таких цілей:

- фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів;

- ведення державного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель;

- створення земельного інноваційного фонду;

- відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості;

- економічного стимулювання власників землі і землекористувачів за поліпшення якості земель, підвищення родючості грунтів і продуктивності земель лісового фонду;

- надання пільгових кредитів, часткового погашення позичок та компенсації втрат доходів власників землі та землекористувачів внаслідок тимчасової консервації земель, порушених не з їх вини;

- проведення земельної реформи, а також для земельно-господарського устрою, розробки містобудівної документації і розвитку інфраструктури населених пунктів.

Кошти від земельного податку, що централізуються, спрямовуються на розробку і виконання державних програм щодо раціонального використання земель, підвищення родючості грунтів, на відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних із господарюванням на землях гіршої якості, охорону земельних ресурсів у комплексі з іншими природоохоронними заходами, розвиток загальнодержавної та регіональної інфраструктури, ведення державного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель, а також проведення земельної реформи.

За нецільове використання коштів, що надходять від земельного податку у відповідний бюджет, фінансовими органами нараховується штраф в розмірі 100 відсотків використаних сум, які надходять до Державного бюджету України.

3.3 Ринкові напрямки використання показників оцінки земель

Сфери застосування оцінки земель визначаються українським законодавством і методиками оцінки земель різного функціонального призначення, які затвердження Кабінетом Міністрів України. До головних сфер застосування оцінки земель відноситься:

- оподаткування земель;

- оренда;

- приватизація земельних ділянок;

- передача землі у власність, спадщину, дарування, під заставу;

- облік сукупної вартості основних засобів виробництва;

- визначення розміру внеску до статутних фондів акціонерних товариств, об'єднань, кооперативів;

В Україні оподаткування землі встановлюється та регулюється відповідно до закону України „ Про систему оподаткування”. Встановлення, скасування податків, пільг щодо оплати земельного податку встановлюється Верховною радою України, а також Верховною радою АР Крим, сільськими, селищними, міськими радами відповідно до зазначеного закону. Земельний податок є складовою частиною загальної системою оподаткування. Згідно статті 1 закону „Про плату за землю” податок - це обов'язковий платіж, що справляється з юридичних осіб за користування земельними ділянками. Земельний податок становить 2-5% від загальної суми надходжень до Держбюджету. Ці коливання пов'язані зі змінами законодавства. До 2001 року надходження від земельного податку розподілялись: 80% направлялись до Держбюджету, 20% залишались у місцевих бюджетах. На даний час усі 100% залишаються у місцевих радах. На 1 лютого кожного року подається статистична звітність про земельний податок.

Висновок

Земельно-оціночний процес проходить за такою схемою: районування території, агро виробниче групування ґрунтів, збір та обробка даних про використання земель, складання шкал оцінки земель, міжгосподарська оцінка земель, внутрігосподарська оцінка земель, оцінка земель по району.

Таким чином, внутрігосподарська оцінка земель дає вихідну інформацію для подальшого узагальнення в документах державного земельного кадастру.

Матеріали земельного кадастру широко застосовуються при рішенні багатьох питань, зв'язаних з використанням земельних ресурсів. За допомогою земельно-кадастрових даних визначають місце земельних ресурсів у складі національного складу багатств, установлюють завдання на підвищення продуктивності використання земель і здійснення контролю за їх виконанням, забезпечують доцільність зміни характеру використання земельних ресурсів шляхом перекладу з однієї категорії земель в іншу, трансформація і поліпшення угідь, меліорація земель, боротьба з водяною і вітровою ерозією ґрунтів, кислотністю, засоленням, заболочуванням, дають екологічну оцінку планованих заходів.

Державний земельний кадастр включає дані реєстрації землекористувань, обліку кількості і якості земель. Між перерахованими частинами земельного кадастру, як цілісної системи, існує визначений зв'язок і логічна послідовність здійснення ведення земельного кадастру регламентується постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок ведення державного земельного кадастру».

В ході розробки даної курсової роботи я вивчив методи за допомогою яких в сучасних умовах можна швидко і ефективно зібрати земельно-кадастрові дані, зробити грошову оцінку земель, отримати інші показники так необхідні для проведення реформування. Даний курсовий проект складається з трьох розділів.

Розділ 1: Характеристика об'єкту курсового проекту. В цьому розділі я описав загальні характеристики курсового проекту (1.1), показав наявність категорій земель (1.2) та форм власності на землю (1.4) в об'єкті проекту, а також провів статистичну обробку отриманої інформації (1.3).

Розділ 2: Методика проведення бонітування грантів, економічної та грошової оцінки земель. В ході розробки цього розділу було зроблено аналіз бонітування грантів (2.1). Була проведена економічна оцінка земель (2.2), нормативна грошова оцінка земель с/г призначення (2.3), грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення (2.4). При цьому при проведені нормативної грошової оцінки земель с/г призначення я більш конкретно зупинився на порядку та методиці проведення нормативної грошової оцінки (2.3.1), грошовій оцінці окремих земельних ділянок (2.3.2), порядку визначення земельної частки (паю) (2.3.3). А при вивченні грошової оцінки земель не с/г призначення розглянув наступні питання: основні положення грошової оцінки земель не с/г призначення (2.4.1); грошова оцінка промисловості та транспорту (2.4.2); грошова оцінка земель природоохоронного, рекреаційного і оздоровчого призначення (2.4.3); грошова оцінка земель водного фонду (2.4.4); грошова оцінка земель лісового фонду (2.4.5); та грошова оцінка земель запасу (2.4.5).

Розділ 3: Застосування грошової оцінки земель для оподаткування та орендної плати. В даному розділі я розкрила такі важливі питання, як оподаткування земель (3.1), орендна плата (3.2), ринкові напрями використання показників оцінки земель (3.3).

Всі розділи доповнені розрахунками та графічними матеріалами.

Список використаної літератури:

1. Конституція України

2. Земельний Кодекс України

3. Закон України “Про державний земельний кадастр”

4. “Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (тимчасово)”, від 23.03.1995

5. „Порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів”, від 27.11.1995.

6. “Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів)”, від 5 квітня 2006 р.

7. Закону України "Про оцінку земель"

8. “Методика нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)”, від 30.05.1997.

9. “Інструкція з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)”, від

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 N 783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель".

11. Закон України “Про плату за землю” від 3 липня 1992 року.

12. Закон України “Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 року

13. Цивільний кодекс України

14. Закон України “Про оренду державного та комунального майна”.

15. Закон України “Про систему оподаткування”

16. Новітнє земельне законодавство України: Збірник нормативно-правових актів. - Х.:ТОВ “Одіссей”, 2004-736с.

17. «Земельний кадастр» Т.П. Магазинщиков. Львів. Видавництво при львівському університеті видавничого об'єднання, Вища школа, 1987.

Размещено на Allbest.ru