Технологія зберігання картоплі

Коефіцієнт використаної площі холодильної камери (К) розраховується за формулою:



К= SK / SЗ*100%

Де Sk - корисна площа камери безпосередньо під продукцію,

Sз - загальна площа камери, м².

Визначити загальний об'єм та коефіцієнт використання корисної і камери холодильної для зберігання 140 ту засіках 6 м * 4 м * 3 м, 290 т контейнерах КБ - 500, довжина 120 см, ширина 100 см, висота 110 см, ємкість 0,95 м³; 74 т ящики під № 22, довжина 50,7см, ширина 31,5 см, висота 27,5 см, ємкість 0,033 м³ на ящичних піддонах СП - 5 - 0,60 - 1: довжина 124 см, ширина 83,5 см, висота 9,2 см.

Розрахунок безпосередньо засіків становить: 3з.: 3 =1 шт.; 1 * 6*4 = 24 м²

Розраховуємо кількість штабелів контейнерів: 470 конт.: 3 = 156,6 = 157 шт. Площа безпосередньо під штабелями контейнерів становить: 157 шт. * 1,2 м * 1 м = 130,8 м² .

Необхідна кількість піддонів: 3449 ящ.: 15 = 299,9 = 300 підд. Площа безпосередньо під штабелями ящичних піддонів: (300 підд.: 3) * 1,24 м * 0,835 = 79,3 м².

Корисна площа камери: 130,8 м² + 79,3 м² = 210,1 м².

Оскільки камери перевищує 100 м² плануємо по середині головний прохід шириною 2,5 м, а зліва та справа від нього розташуємо ряди штабелів контейнерів по 6 в кожному ряду. Кількість таких рядів становить: 157 шт.: 6 = 26,2 = 26 рядів. (по 13 з кожного боку від головного проходу). За рядами штабелів контейнерів розміщуємо ряди штабелів ящичних піддонів: 100 шт.: 6 = 17 рядів ( 9 лівого та 8 з правого боку від головного проходу). Враховуючи необхідні між штабелями (10см) та від бокових стін (60см) визначаємо ширину камери: 0,6 м + 9 * 0,84 + 8 * 0,1 м + 2,5 м + 8* 0,1 м + 9 * 0,84 + 0,6 м = 20, 42м.

Враховуючи необхідні відстані від торцевих стін (30 см), між штабелями (10см) та між парами штабелів (70 см) визначаємо довжину камери: 0,3 м + 17 * 0,84 + 6 * 1,24м + 13 * 0,1 м + 12 * 0,9м + 0,3 м = 34,42 м.

Висота штабелю контейнерів становить: 110,0 см * 3 = 333,0 см, а штабелю ящичних піддонів: 9,2 см * 3 + 27,5 * 9 = 275,1 см. Отже враховуючи відстань верха штабелю до стелі (80 см) визначаємо висоту камери: 3,33 м + 0,8 м = 4,13 м.

Загальна площа камери становить: 34,42 м * 20,42 м = 702, 8 м², об'єм: 702, 8 м² * 4,13 м = 2902, 5 м³. Коефіцієнт використаної площі: К = (210,1 м²: 702, 8 м²) * 100 = 29,89 %.

2.4 Режим зберігання продукції

Все більш широкого розповсюдження знаходить технологія зберігання плодів та овочів в умовах змінювального газового середовища. Їх можуть називати « Контролююча атмосфера», коротко (КА). Ця технологія дає можливість максимально проводити строк зберігання продукції при одночасному зберіганні якості на рівні близькому до вихідного , як по товарним показникам так і по смаку, в місту важливих компонентів хімічного складу, аромату. Багато чисельні методи винаходу змінного газового середовища. Різноманітність їх можна поділити на:

Активне, при яких в закритій камері або ємкості з поміщеними в них об'єктами зберігання подається газова суміш відповідного складу, підготовлена за спеціальних агрегатів і установок (РГС).

Найбільш просто змінний об'єкт газового середовища складають за допомогою упаковки в полімерній плівці плодів та овочів. Поліетиленові плівки різко скорочують втрати і дозволяють зберігати високу товарну якість продукції. Зберігання успішне при використанні плівок можливе при виконанні наступних вимог:

- Урахуванні сортових особливостей об'єкту зберігання;

- Вибір упаковки підходящої місткості;

- Вибір підходящої товщини плівки, проникливість плівки ;

- Ступінь герметизації;

- Перешкодити утворенню всередині упаковки конденсату вологи.

Проникливість залежить від товщини плівкового полімерного матеріалу. В технології зберігання картоплі, овочів і плодів обмежуючим фактором являється накопичення СО₂. Дуже великі концентрації цього газу викликають фізіологічні розлади, проявляючись у різноманітному роді потемнінні поверхневих і внутрішніх тканин, незважаючи на стійкість сортів.

Газообмін між продукцією і упаковкою залежить від поверхневої площі упаковки, приходить на одиницю маси продукції. Чим менше екземплярів продукції приходить на одиницю поверхні упаковки тим повніший газообмін з зовнішнім середовищем.

Для встановлення бажаних умов за короткий проміжок часу використовують генератори газового середовища. В цих установках методи католічного запалювання природного газу або пропану, встановлюють газові суміші збіднені киснем. Кисень використовується на горіння в процесі запалювання. Утворена суміш складається з N₂, CO₂, парів води і невеликої кількості продуктів не повного згорання. Цю суміш в спеціальних поглиначах і очисниках звільнюють від не потрібних домішок, збиткової кількості СО₂, отримують газову суміш за допомогою складу і подають її в камери зберігання. Благоприємно для картоплі, плодів та овочів використовування рідкого азоту в камерах стаціонарних сховищ для одночасного охолодження і складання газового середовища. Автоматично в камерах підтримується оптимальний режим. Камери монтують скруберами, для поглинання збиткової кількості СО₂, які автоматично включаються на певний час. 11Спосіб зберігання у регулюючій (змінній, контролюючій) атмосфері (газовому середовищі, коротко РГС). Різноманітні проекти плодосховищ місткістю 3000: 5000 т, 20% об'єму яких призначено для зберігання в РГС. Важлива особливість холодильників з РГС - необхідність герметичної газоізоляції камер. Якщо ця умова не виконується , то підтримувати і скласти відповідний склад газового середовища на постійному рівні не можливо.

Застосовують три групи РГС при зберіганні картоплі, плодів та овочів:

Субнормальне - сума концентрації СО₂ і О₂ менше 21% (останній об'єм займає N₂); Співвідношення газів уточнюють застосовуючи До кожного виду продукції, сорту і району вирощування: атмосфери, повністю звільненні від СО₂, зі зниженням вмістом О₂ (2-3%); цей тип РГС представляє собою N₂ з найменшим вмістом О₂, необхідний для підтримання нормального дихаючого обміну плодів і овочів мінімальної інтенсивності

Нормальне - сума концентрації О₂ і СО₂ дорівнює 21% як і у звичайній атмосфери (однак в порівнянні, з повітрям відношення між цими газами змінюється в користь СО₂); частіше використовують газові суміші з вмістом 5 - 10% СО₂ і 11 - 16% О₂,залишок 79% приходиться на N₂;

В камерах РГС температуру підтримують більш високою, ніж в звичайних холодильниках (3… - 5 ^оС). Вони представляють собою ізольовані холодильні камери, обладнанні апаратурою для регулювання атмосфери, підтримання високої вологості і циркуляції середовища забезпечуючи одинакові вирівняні параметри у всіх залах. В таких спорудах продукція зберігається в граничні строки і надходить на реалізацію після того, як основна маса її із звичайних холодильників використана [12]

Лікувальний період має тривалість від декількох днів до двох-трьох тижнів у залежності від ступеня визрівання і механічних пошкоджень продукції. Для нормально визрілих, здорових бульб із зміцншою шкірочкою, незначно пошкоджених при збиранні, тривалість лікувального періоду мінімальна. Необхідно тільки звільнити їх від землі і просушити протягом 10-15 днів (але не на сонці), якщо збирання проводили в дощову погоду. Для недозрілих бульб з незміцншою шкірочкою і значними механічними пошкодженнями тривалість періоду максимальна.

Під час лікувального періоду створюють умови для дозрівання бульб і загоєння механічних пошкоджень. При цьому шкірка грубішає, стає товщою, утворюється суберин і перидерма на пошкоджених ділянках, проходить перетворення на цукор і на крохмаль, утворюються більш високополімеризовані речовини азотистого комплексу, в конусах наростання завершується процес входження бульб у глибокій спокій.

Сприятливий режим забезпечується при температурі 15 - 20 ^оС, відносній вологості повітря 85 - 95 % та інтенсивній вентиляції. До кінця лікувального періоду температуру знижують до 10 ^оС і переходять до охолодження продукції. Після закінчення лікувального періоду температуру знижують до 2 - 5 ^оС. За цих умовах спостерігається збалансоване уповільнення обміну речовин у бульбах. Охолодження картоплі тобто перехід від кувального до основного періоду зберігання треба провести-швидше.

В основний період зберігання для кожного сорту або груп сортів слід витримувати певну температуру. Відносна вологість повітря в основний період повинна становити не менше 90 - 95 %. Умови зберігання картоплі залежать від призначення продукту. Насіневий матеріал зберігають при звичайній для сорту температурі 2 - 4 ^оС. При температурі зберігання близько 2 ^оС пробуджується незначна кількість вічок у вершинній зоні бульб, а інші знаходяться у пригніченому стані. Із таких бульб утворюються рослини з невеликою кількістю стебел, які дають не максимальний. але досить ранній урожай великих бульб. При підвищенні темперами до 5 °С пробуджується більша частина вічок бульби. При висадженні з них утворюються сильні рослини з великою кількістю стебел, які дають максимальний урожай, але вистигання його настає пізніше і великих бульб менше (переважає середня фракція). Встановлюючи той чи інший рівень температури при зберіганні, певною мірою можна управляти скоростиглістю картоплі, регулювати величину і якість урожаю. Весняний період - відповідальніший, тому що починається проростання бульб. Щоб продовжити стан вимушеного спокою, температуру знижують до1-3 ^оС порівняно з основним періодом. Завдяки великій теплоємності бульб можливо створити запаси холоду і не допустити підвищення температури штабеля картоплі, незважаючи на підвищення температури навколишнього середовища. Таким чином, можливо зберігати бульби без утворення ростків значної, довжини до кінця квітня - початку травня, тобто до посадки. При необхідності зберігання продовольчої картоплі більш тривалий час знижену температуру підтримують у холодильниках.

Якщо при зберіганні продовольчої картоплі у весняний період вживають заходів для максимально можливої затримки утворення ростків, що обумовлюють збільшення втрат, то при зберіганні насіннєвого матеріалу, особливо ранніх сортів, необхідно до часу висаджування бульб стимулювати утворення недовгих ростків, які б не обламувались у картоплесаджалках. Для того найчастіше отеплюють бульби на світлі при температурі 15 - 18 °С протягом двох-трьох тижнів. На бульбах утворюються короткі товсті ростки, сходи з'являються раніше, підвищується урожай. Таку підготовку треба проводити у спеціальних світлих теплих приміщеннях і в самих сховищах при штучному освітлені. Бульби розміщують в один-два шари у ящиках-лотках або в поліетиленових мішках.[9]

Таблиця № 3. Режим зберігання продукції

Період зберігання, ступінь стиглості, сорт	Температура, 0 С	Відносна вологість повітря	Тривалість зберігання, діб
Лікувальний період	15 -20	85 - 95	2-3 до 2-3 тижнів
Охолодження	-0,5…-1		20 - 40
Основний період	2 - 4	90 - 95
Весняний період	1 - 3		2 - 3 по 30 хв

Таблиця № 4. Умови зберігання продукції в РГС

Вид середовища	Температура, оС	Вміст газів, %	Тривалість зберігання, діб
		СО2	О2	N2
холодильник	0 - 1	0-6	2 - 10		240



2.5 Розрахунок параметрів системи активного вентилювання стаціонарного сховища

Проста система активного вентилювання в сховищі складається з:

1) Проточної шахти для забору зовнішнього повітря і вентиляційної камери;

2) Рециркуляція повітря (з клапаном) для забору в систему повітря сховища;

3) Центробіжного або особистого вентилятора;

4) Магістрального повітря-ходу;

5) Розподільчий повітря-хід (каналів) з клапанами;

6) Витяжних шахт.

Для повного використання можливостей активного вентилювання в системі повинен бути і калорифер для підігріву повітря, що особливо важливо в зимовий період. Впроваджують установки для активного вентилювання з автоматичними регулюванням температури і вологості повітря в сховищах по заданому режиму. [12].

Активна вентиляція - сама досконала система вентиляції. При зберіганні овочів і плодів активне вентилювання дозволяє швидко встановлювати потрібні параметри повітря в сховищі, забезпечуючи оптимальні умови зберігання і проходження необхідних процесів (лікувального періоду,обсушки поверхні зберігаючих об'єктів тощо). Встановлено, що у сховищах з активним вентилюванням втрати маси і якості продуктів зменшується в 2 - 3 рази порівняно з звичайними умовами зберігання. При цьому подовжується і строк зберігання. Активне вентилювання дає можливість складаючи практично одинакові умови зберігання об'єктів як в нижній, так і верхній частині сховища.

За результатами отриманими в розділі 2.2 провести розрахунок параметрів системи активного вентилювання при зберіганні продукції у тарі (вибрати вентилятори для забезпечення необхідної питаної подачі повітря 70 - 80м3/т за 1 годину, визначити площу перерізу і довжину магістрального та розподільних каналів). В розрахунках враховувати, що швидкість руху повітря у магістральному каналі повинна становити 8 -12м /сек та 3 - 10 м. Для урівноважування тиску повітря по всій довжині каналу площа його перерізу на виході повинна бути на 1/3 меншою, ніж на вході.

Визначити параметри системи активного вентилювання 140 т картоплі у 3 засіках довжиною 6 м, шириною 4 м, висотою 3 м.

Для забезпечення необхідної питомої подачі повітря в насип (80 м³ / т за 1 год.) загальна подача повітря становить 80 м³/ т за 1 год. * 140 т = 11200 м³/ год. Для цього необхідно 1 вентилятор ЦЧ - 70 № 8 виробністю 20000 м³/ год. Отже, один вентилятор забезпечує вентилювання 140 т бульб. При висоті засіку 3 м і об'ємній масі картоплі 0,6 т / м³, 140 т займає площу: 140 т: 0,6 т / м³: 3 м = 77,7 м². Ширина засіку 4 м, таким чином довжина магістрального каналу становить: 77,7 м²: 4 м = 19,4 м. Довжина розподільного каналу дорівнює ширині засіку.

Для забезпечення швидкості руху повітря у магістральному каналі 8 м / сек. Площа його перерізу на вході становить: 20000 м³/ год.: 3600 сек: 8 м / сек = 0,69 м², на виході: 0,69 м² * 2 / 3 = 0,46 м².

Для забезпечення швидкості руху повітря у розподільних каналах 4 м / сек. Загальна площа їх перерізу становить: 20000 м³/ год.: 3600 сек: 4 м / сек = 1,37 м². якщо забезпечити по одному розподільному каналу на засік, відстань між ними становитиме 6 м, їх загальна кількість: 19,4 м: 6 м = 3 шт. , а площа перерізу одного каналу на вході: 1,37 м²: 3 = 0,45 м², на виході: 0,45 м² * 2 / 3 = 0,3 м².

Визначити параметри системи активного вентилювання 290 т картоплі в 470 контейнерах КБ - 500 та 74 т в ящиках № 22 на піддонах СП - 5 - 0,60 - 1 .

Для забезпечення необхідної питомої подачі повітря в продукцію (80 м³/ т за 1 год.) загальна подача повітря становить 80 м³/ т за 1 год. * (290 т + 74 т ) = 29120 м³/ год. Її може забезпечити один вентилятор ЦЧ - 70 № 8. Згідно плану розміщення продукції довжина магістрального каналу становить: 34,42м - 0,3м = 34,12 м, площа його перерізу на вході становить: 20000 м³/ год.: 3600 сек: 8 м / сек = 0,69 м², на виході: 0,69 м² * 2 / 3 = 0,46 м².

Довжина розподільного каналу дорівнює довжині ряду штабелів плюс половина ширини головного проходу: 7 * 0,84 + 6 * 0,1 м + 2,5 м: 2 = 4,02 м². Загальна площа перерізу розподільних каналів становить: 20000 м³/ год.: 3600 сек: 5 м / сек =1,11 м². Якщо забезпечити по одному розподільному каналу на ряд штабелів, їх кількість становить 157 шт., площа перерізу одного каналу на вході: 1,11 м²: 157 шт = 0,007 м², на виході: 0,007 м² * 2 / 3 = 0,005 м².

Таблиця № 5. Параметри системи активного вентилювання в учгоспі «Комуніст» Харківського району Харківської області

Маса продукції На одній вентиляційній установці, т	Питома попоно повітря м3/т**год	Тип вентилятору	Потужність вентилятора	Розміри вентиляторних каналів
				магістральний	розподільний
				Довжина, м	Площа пере різу, м2	Від стань між каналами м	Кількість шт.	Довжина, м	Площа перерізу, м2
					На вході	На виході				На вході	На виході
200	16000	Цч-70 № 8	5,5	111,1	0, 69	0, 46	6	3	4	0,47	0,07
333	26640	Цч-70 № 8	5,5	29,92	0,69	0,46	0,3	148	5,95	0,008	0,005

2.6 Визначення тривалості активного вентилювання

При розрахунку тривалості вентилювання враховується теплоємність продукції, тепловиділення нею, її початкова і кінцева температура, маса, потужність вентиляторів.

Визначити тривалість активного вентилювання 140 т картоплі у засіках, ящиках, контейнерів картоплі для охолодження її від + 8 до +3 одним вентилятором ЦЧ - 70 № 8.

Розрахунок кількості тепла, яке необхідно видалити за формулою:

Q = (Tn * (t₁ - t₂) + q ) * m, кДж

Де Tn - теплоємкість продукції, кДж / т * ⁰С, яка розраховується як добуток процентного вмісту в ній води (у картоплі - 80%) на її питому теплоємність (4190 кДж / т * ⁰С);

t₁ та t₂ - відповідно початкова та кінцева температура продукції, ⁰С;

q - тепловиділення продукції при середній (t₁ - t₂) / 2 температурі кДж / т * добу ;

m - маса продукції, т.

Tn = 4190 кДж / т * ⁰С * 80% = 3352 кДж / т * ⁰С,

Q = (3352 кДж / т * ⁰С *(8-3) + 2000 кДж / т * ⁰С) * 140 т = 2626400 кДж;

Q = 2626400 кДж.

Розрахунок об'єму повітря, яке необхідно пропусти через масу бульб за формулою:

V = Q / 1,297(t₁ - t₂), м³,

Де 1,297 - середня теплоємкість повітря, кДж / м³ * ⁰С.

V = 2626400 кДж / 1,297 кДж / м³ * ⁰С * (8-3) = 404996 м³.

Розрахунок тривалості вентилювання за формулою:

R = 404996 м³ / 11200 м³/ год = 36,16 год.



2.7 Розрахунок площі буртової площадки

В розрахунках враховувати, що довжина буртів для маточної продукції не повинна перевищувати 15 м, для продовольчої та фуражної - 20 - 25 м, ширина - 2 - 3 м, висота - 1,5 м, заглиблення у ґрунт - 0,2. Обладнання припливно-витяжної вентиляції буртів прохід між буртами становить 2 м, між парами - 4 м, між рядами пар - 6 м.

Визначити площу площадки для зберігання 90т картоплі, об'єм масою 0,65 т / м³ малогабаритних буртах довжиною (l) - 20 м, ширина (b) - 2 м , висота (h) - 1,5, з заглиблення у ґрунт (c) - 20 см. 3% від загального об'єму бурта займає обладнання припливно-витяжної вентиляції. Бурти розташовуються по парно в два ряди, відстань між парами (d) - 4 м, між буртами в парі (n) - 2 м, між рядами пар (z) - 6 м.

Розрахунок ємкості заглибленої частини бурта (паралелепіпеда) за формулою:

V = l * b * c, м³

V = 20 м * 2 м * 0,2 м = 8 м³,

Розрахунок ємкості наземної частини бурта (трикутної призми) за

формулою:

V = l * b *( h: 2), м³

V = 20 м * 2 м * (1,5: 2) = 30 м³

Розрахунок загальної ємкості бурта: 30 м³ + 8 м³ = 38 м³.

Розрахунок корисної ємкості бурта: 38 м³ * 97% = 36,9 м³.

Розрахунок маси картоплі в буртів: 36,9 м³ * 0,65 т / м³ = 24 т.

Розрахунок необхідної кількості буртів: 90т: 24 т = 4 шт.

Розрахунок площі, необхідної для розміщення одного бурта за формулою:

S = (l + Z /2) * (b + d + n / 2), м³

S = (20+ 6 м / 2) * (2 м + 4 м + 2 м / 2) = 115 м³.

Розрахунок площі буртової площадки: 115 м³ * 4 шт = 460 м².

2.8 Розрахунок потреби обладнання та матеріалів для буртів

Таблиця № 6 Потреба в обладнанні та матеріалах для буртів в учгоспі «Комуніст» Харківського району Харківської області

Кількість буртів, шт.	Обладнання	Укриття	Матеріали
	Припливних каналів шт.	Витяжних коробів шт.	Буртових термометрів шт.	Матері ал	Товщина,м	Солома,кг	Земля,м3
					Гребінь	Основа	На 1т продукції	Всього	На 1т продукції	Всього
5	5	30	10	Солома Земля	0,20 0,25	0,35 0,35	18	18000	0,35	315000

2.9 Спостереження за продукцією в період зберігання

При зберіганні картоплі, овочів, плодів у сховища. Контролюють слідуючи основні параметри внутрішнього середовища: температуру, відносну вологість, повітря.

Для вимірювання температури користуються ртутними або спиртовими термометрами.

При вимірюванні температури в масі продукції застосовують термометри, заключені у дерев'яні циліндричні оправи з металічним наконечником.

В сховищах з природною вентиляцією термометри вивішують мінімум у двох місцях: поблизу в'їзних воріт на висоті 0,2 м від підлоги: в центрі проїзду (проходу) на висоті 1,6 - 1,7 м.

В сховищах з активною вентиляцією великої вмісту температуру контролюють у нижній, середній і верхній за зонах насипу продукції. Термометри встановлюють на висоті 0,2 - 0,3 м від основи, всередині і на відстані 0,3 - 0,4 м від поверхні. В кожному ярусі термометри розташовують в шахматному порядку, через 5 - 8 м один від одного по ширині і довжині насипу. Крім того, контролюють температуру повітря на вулиці, у верхній зоні сховища і в магістральному вентиляційному каналі. В перший місяць після загрузки продукції температуру виміряють і записують один раз в день, а після встановлення оптимального режиму - один раз у неділю. Весною з настанням потепління контроль за температурою посилюють, вимірюючи її щоденно. Контроль відносної вологості повітря вимірюють за допомогою психрометрів Августа і Ассмана. В них знаходяться так називаємі сухий і змочений термометри. Кулька останнього обернута в батистон, кінець якого опущений в стаканчик з дистильованою водою показники змоченого термометра тим нижче по зрівнянню з показниками сухою, чим менша відносна вологість оточуючого середовища. По різниці температури сухого: змоченого термометрів, використовують спеціальну таблицю, визначають відносну вологість повітря. Більш зручний в використані волосяний гігрометр МВК в зручній оправі, який відразу показує відносну вологість повітря в відсотках. Для контролю і запису відносної вологості повітря застосовують добові (М 21 - АС) або недільні (М 21 - АН) гігрографи , психрометри і гігрографи розташовують у середній частині проходу сховища на висоті 1,5 - 1,7 м.

Контроль відносної вологості повітря їдуть також за допомогою плівкових і волосяних гігрометрів з електричними преобразователями. При зберіганні плодів і овочів важливе значення має попередження від запотівання продукції, яке являється основною причиною її швидкого псування. Запотівання може бути в таких випадках:

1) Якщо температура в сховищі опуститься нижче точки роси;

2) При різкому зниженні температури;

3) Якщо охолоджену продукцію перенести із холодильника у тепле приміщення. [13]

2.10 Розрахунок природних втрат продукції при зберіганні

Причинами виникнення втрат маси плодів і овочів являються природні процеси, властиві живому організму: випаровування води і дихання, при яких використовуються запаси води і поживних речовин. Основна доля природних втрат (70 - 90%) приходиться на випаровування води, тому при зберіганні плодів і овочів спостерігається зменшення вмісту води відносне збільшення сухих речовин. Однак при відповідних умовах може виростати доля втрати сухої речовини на дихання (до 50% і більше) при мінімальних втратах вологи.

Фактори впливаючи на інтенсивність випарування вологи і дихання, визначають величину втрат природних втрат маси. Їх можна поділити на біологічні або внутрішні; технологічні або зовні. До біологічних факторів, впливаючих на величину природних втрат відносяться будова і хімічний склад плодів і овочів, їх фізіологічний стан наявність пошкоджень механічних, шкідниками і хворобами. Ці фактори в свою чергу обумовлені особливостями сорту, виду плодів і овочів, умовами вирощування і збирання природньою стійкістю до не сприятливих зовнішніх умов в тому числі і можливістю заживляти механічні пошкодження.

Будова плодів і овочів відіграє важливу роль в транспірації води, в тому рахунки оточуючому зовнішньому середовищі а також оказує відповідний вплив на інтенсивність дихання. Най більший вплив на інтенсивність водо і газообмін з навколишнім середовищем оказують покривні тканини які служать природньою перешкодою від підвищених втрат води тонкостінними клітинами м'якоті і уповільнюють приплив кисню в повітря. Стан і будова покривних тканин впивають на величину втрат води від випаровування. Газо- і водообмін здійснюється плодами і овочами також і через устиці, які знаходяться на епідермісі. При зав'язані плодів і овочів клітини втрачають тургор послаблюється водорегулююча властивість устиць, в наслідок чого випаровування підсилюються.

Анатомічну і морфологічну будову плодів і овочів впливає, а також і на інтенсивність їх дихання. Молоді клітини, а також недосить з формовані тканини, вміщуючи більшу кількість мітохондрій відзначаються більш енергетичним диханням. Зміна структури покривних тканин і склад захисних покривів приводить до уповільнення газообміну, а разом з тим і зменшенню інтенсивності дихання пониженню втрат сухих речовин.

При перезріванні плодів і плодових овочів інтенсивність дихання понижується,що пов'язано зменшенням кількості життєдієвих клітин і розпаду частини мітохондрій.

Механічне пошкодження, сільськогосподарськими шкідниками і хворобами також оказують великий вплив не тільки на інтенсивність випаровування води, але і на витрати сухих речовин на дихання.

Технологічні фактори визначають величину природних втрат маси. До їх числа відносяться режим зберігання і розміщення. На величину втрат води впливає відносна вологість повітря і температура, які визначають дефіцит водяних парів у навколишньому повітрі, а на інтенсивність дихання - температура і газовий склад.

Величина втрат маси за рахунок випаровування води і витрат сухих речовин на дихання залежить від ряду факторів зменшення втрат можливо тільки шляхом комплексного підходу, враховуючи всі перераховані фактори. Важливими мірами, які знижують зменшення втрат, являються закладання на зберігання здорової плодоовочевої продукції, зробити і підтримувати оптимальний режим зберігання, дотримання примірних строків зберігання з у рахуванням якісного стану продукції і матеріально - технологічної бази .[5]

Визначити природні втрати картоплі з жовтня по червень, якщо до кінця травня зберігання без реалізації, а залишки у травні становили: 11. 06 - 70%, 21.06 - 40%, 31.06 - 20% від кількості на 1 травня. У буртах 90 т закладено картоплі; у засіках - 140 т, у контейнерах - 290 т, у ящиках -74 т - в сховищах без штучного охолодження.

Враховуючи норми природного збитку продукції розраховуємо природні втрати по місяцях з точністю до 1 кг.

Жовтень. В сховищах без штучного охолодження відповідно: у засіках - 1,6%. 140 т * 1,6% /100 = 2,24 т, 140 т - 2,24 т = 137,76 т; у контейнерах - 1,6%. 290 т * 1,6% /100 = 4,64 т, 290 т - 4,64т = 285,36т; у ящиках - 1,6%.74 т * 1,6% /100 = 1,184т, 74 т - 1,184 т = 72,816 т; в буртах - 1,0%. 90 т * 1,0%/100 = 0,9 т, 90 т - 0,9 т = 89,1 т

Листопад. В сховищах без штучного охолодження відповідно: у засіках - 0,9%. 137,76 т * 0,9% /100 = 1,239 т, 137,76 т -1, 239 т =136,521 т ; у контейнерах - 0,9%. 285, 36 т * 0,9% /100 = 2,568т, 285, 36 т - 2,568 т = 282,792 т; у ящиках - 0,9%. 72,816 т * 0,9% /100 = 0,655 т, 72,816 т - 0,655 т = 72,161 т, в буртах - 1,0%. 89,1 т * 1,0%/100 = 0,891 т, 89,1 т - 0,891 т = 88,209 т.

Грудень. В сховищах без штучного охолодження відповідно: у засіках - 0,9%. 136,521 т * 0,9% /100 = 1,228 т, 136,521 т - 1,228 т =135,293 т; у контейнерах - 0,9%. 282,792 т * 0,9% /100 = 2,545 т, 282,792 т - 2,545 т = 280,247 т; у ящиках - 0,9%. 72,161 т * 0,9% /100 = 0,649т, 72,161 т - 0,649т = 71, 512 т; в буртах - 0,5%. 88,209 т * 0,5%/100 = 0,441 т, 88,209 т - 0,441 т = 87,768т

Січень. В сховищах без штучного охолодження відповідно: у засіках - 0,7%. 135,293 т * 0,7% /100 = 0,947 т, 135,293 т - 0,947 т = 134, 346 т; у контейнерах - 0,7%. 280,247 т * 0,7% /100 = 1,961 т, 280,247 т - 1,961т = 278,286 т; у ящиках - 0,7%. 71, 512т * 0,7% /100 = 0,500 т, 71,512 т - 0,500 т = 71,012 т; в буртах - 0,4%. 87,768т *0,4%/100 = 0,351т, 87,768т - 0,351т = 87,417 т

Лютий. В сховищах без штучного охолодження відповідно: у засіках - 0,7%. 134,346т * 0,7% /100 = 0,940 т, 134,346 т - 0,940т = 133.406 т; у контейнерах - 0,7%.278,286т * 0,7% /100 = 1,948 т, 278,286 т - 1,948т = 276,338 т; у ящиках - 0,7%. 71,012 т * 0,7% /100 = 0,497т, 71,012 т -0,497т = 70,515т; в буртах - 0,4%. 87,417 т *0,4%/100 = 0,349 т, 87,417 т - 0,349 т = 87,068 т

Березень. В сховищах без штучного охолодження відповідно: у засіках - 0,8%. 133,406 т *0,8%/100 = 1,067 т, 133,406 т - 1,067 т =132,339 т; у контейнерах - 0,8%. 276,338 т * 0,8%/100 = 2,210 т, 276,338 т - 2,210 т = 274,128 т; у ящиках - 0, 8%. 70,515 т * 0,8%/100 = 0,564 т, 70,515 т - 0,564 т = 69,951 т; в буртах - 0,7%. 87,068 т * 0,7%/100 = 0,609 т, 87,068 т - 0,609 т = 86,459 т

Квітень. В сховищах без штучного охолодження відповідно: у засіках - 1,0%. 132,339 т *1,0%/100 = 1,323 т, 132,339 т - 1,323 т = 131,016 т; у контейнерах - 1,0%. 274,128 т *1,0%/100 = 2,741 т, 274,128 т - 2,741т = 271,387 т; у ящиках - 1,0%. 69,951 т *1,0%/100 = 0,699 т, 69,951т -0,699 т = 69,252 т; в буртах - 1,0%. 86,459 т * 1,0%/100 = 0,864 т, 86,459 т - 0,864 т = 85,595 т

Травень. В сховищах без штучного охолодження відповідно: у засіках - 1,4%. 131,016 т * 1,4%/100 = 0,935 т, 131,016 т - 0,935 т = 130,081т; у контейнерах - 1,4%. 271,387 т * 1,4%/100 = 3,799 т, 271,387 т - 3,799 т = 267,588 т; у ящиках - 1,4%. 69,252 т * 1,4%/100 = 0,969 т, 69,252 т - 0,969 т = 68,283 т, в буртах - 1,5%. 85,595 т * 1,5%/100 = 1,283 т, 85,595 т - 1,283 т = 84,312 т.

Для визначення природних втрат за травень місяць необхідно встановити черговість її реалізації з різних сховищ. Для цього розрахуємо загальну масу продукції в господарстві на 1 травня: 130,081т + 267,588 т + 68,283 т + 84,312 т = 550,264 т. За першу декаду червня маса реалізованої продукції становила: 550,264 т * (100% - 70%) = 165,077т, за другу декаду 550,264 т * (100% - 40%) - 165,077т = 32,850 т, за третю декаду 550,264 т * (100% - 20%) - 165,077т - 32,850 т = 43,823 т.

Виходячи з виробничої доцільності, приймаємо, що продукція реалізувалася з буртів, потім із сховища без штучного охолодження. Отже кількість картоплі на 11 червня становила в буртах 0т; в сховища без штучного охолодження - 465,952 т - (165,077т - 84,312 т ) = 385,187 т

Середньомісячний залишок визначаємо окремо для кожного виду сховищ за формулою:

С_з = m₁ +m₂ + m₃ + m₄ / 2/3, т

Де - m₁ ,m₂, m₃ , m₄ - маса продукції 1-го, 11-го, 21-го та останього числа місяця, т.

В сховищах без штучного охолодження: С_з = (465,952 т /2+385,187 т +0т+0т) / 3 =206,054 т, 2,1% ; 206,054 т * 2,1% = 4, 327 т,0 т;

В буртах - С_з = (84,312 т /2+0т+0т+0т) / 3 = 14,052 т, 2,1% ; 14,052 т * 2,1% = 0,295 т, 0т.

Таблиця № 7. Природні втрати картоплі при тривалому зберіганні в учгоспі «Комуніст» Харківського району Харківської області

Місяць	Спосіб зберігання	Маса початку місяця (середньо Місячний залишок),т	Природні втрати	Залишок в кінці місяця, т
			%	т
Жовтень	в сховищах без штучного охолодження в буртах	140 ,000 290, 000 74,000 90,000	1,6 1,6 1,6 1,0	2,240 4,640 1,184 0,9	137,76 285,36 72,816 89,1
Листопад	в сховищах без штучного охолодження в буртах	137,76 285,36 72,816 89,1	0,9 0,9 0,9 1,0	1,239 2,568 0,655 0,891	136,521 282,792 72,161 88,209
Грудень	в сховищах без штучного охолодження в буртах	136,521 282,792 72,161 88,209	0,9 0,9 0,9 0,5	1,228 2,522 0,649 0,441	135,293 280,027 71,512 87,768
Січень	в сховищах без штучного охолодження в буртах	135,293 280,247 71,512 87,768	0,7 0,7 0,7 0,4	0,947 1,961 0,500 0,351	134,346 278,286 71,012 87,417
Лютий	в сховищах без штучного охолодження в буртах	134,346 278,286 71, 012 87,417	0,7 0,7 0,7 0,4	0,940 1,948 0,497 0,349	133,406 276,338 70,515 87,068
Березень	в сховищах без штучного охолодження в буртах	133,406 276,338 70, 515 87,068	0,8 0,8 0,8 0,7	1,067 2,210 0, 564 0,609	132, 339 274,128 69, 951 86,459
квітень	в сховищах без штучного охолодження в буртах	132, 339 274,128 69, 951 86,459	1,0 1,0 1,0 1,0	1,323 2,741 0,699 0,864	131,016 271,387 69,252 85,595
Травень	в сховищах без штучного охолодження в буртах	131,016 271,387 69,252 85,595	1,4 1,4 1,4 1,5	0,935 3,799 0,969 1,283	130,081 267,588 68,283 84,312
Загальні втрати	в сховищах без штучного охолодження в буртах	130,081 267,588 68,283 84,312	7,1 7,7 7,7 5,4	9,919 22,389 5,717 4,824	120,162 245,199 62,566 79,488



Висновки та пропозиції

На основі використаної літературі та проведених розрахунків я зробила висновки, що картоплю краще зберігати в буртах при відповідній вологості і температурі для кожного періоду зберігання.

Треба дотримуватись технології зберігання даної продукції, щоб зменшувати втрати при зберіганні потрібно закладати на зберігання не пошкоджену продукцію шкідниками, хворобами та механічно ушкоджену, підібрати сорти з довгою лежкістю тощо. Для якісного зберігання продукції краще застосовувати активне вентилювання у сховищах, тому що воно забезпечує оптимальні умови зберігання і проходження необхідних процесів (лікувального періоду,обсушки поверхні зберігаючих об'єктів тощо), зменшується в 2 - 3 рази втрати маси і якості продуктів порівняно з звичайними умовами зберігання.



Список використаних джерел

1. Арноутова В. В. Картопля. Москва, 1953.С.61-62

2. Болотських О. С. Картопля. Харків: Орбіта, 2001. С.254.

3. Болотських О. С. Енциклопедія овочівника. Харків:Фоліо, 2005. С.798

4. Інститут картоплярства. Наші сорти запорука вашого успіху. Немішаєве, 2004.с.26.

5. Николаєва М. А. хранение плодов и овощей на базе. Москва: Экономика, 1986.

6. Писарев Б.А. Картофель. Московский рабочий,1977.с.24.

7. Писарев Б.А. Сортовая агротехника картофеля. Москва:Агропомиздат,1990. с. 9.

8. Подпрятов Г. І.,Скалецька Л.Ф.,Сеньков А. М. Зберігання і переробка продукції рослинництва. Київ:Мета, 2002. С.495.

9. Пузік Л. М. Збереження якості овочів, плодів та картоплі. Харків, 2006.с.226.

10. Сальников А. Н. Левченко П. Г. Заготовка и переработка овощей. Донецк, 1988.

11.Статистичний щорічник Україна 2006. Київ:Консультант, 2007.

12.Трисвеских А. А, Лесик Б.В. Хранение и технология с/х продуктов. Москва:Колос,1983.

13. Широхов Е.П., Попегаев В. И. Хранение и переработка продукции растиниеводства с основами стандартизации. Москва:Колос,1999.

Размещено на Allbest.ru