Удосконалення методів діагностики та терапії хламідіозу великої рогатої худоби в ЗАТ "Нива-плюс" Ічнянського району Чернігівської області

44. Митрофанов П.М. и др. Диагностика, лечение и профилактика респираторных инфекций телят. - Чебоксары, 2002.

45. Митрофанов П.М., Семёнов В.А., Гомбоев Д.Д. и другие. Хламидиоз самцов животных.//Ветеринария. - 2004. - №1. - с. 7-10.

46. Митрофанов М.П. Хламидиозы животных как типичные иммунокомплексные болезни.//Ветеринария. - 2005. - №3. - с. 17-20.

47. М'якушко В.К, Мельничук Д.О. Сільськогосподарська екологія. К. „Урожай”, - 1992. - 263 с.

48. Несколько статей по хламидиозу животных http://pcr-lab.narod.ru/articles.html

49. Нехороших З.Н., Малікова М.В., Бощенко Ю.А., Греков Є.В., Атамась В.Я., Ушаков В.М. Зоонозные хламидиозы в Южном регионе Украины // Аграрний вісник Причорномор'я. - Одеса, 2002. - С. 25-32.

50. Обухов И.Л. Хламидиоз - опасный невидимка. http://www.zooclub.ru/dogs/vet/87.shtml

51. Обухов И.Л., Яковенко М.В. Разработка праймеров для детекции хламидий.// Ветеринария. - 2000. - № 5. - c. 22-23.

52. Обухов И.Л. Ультраструктурная характеристика Chlamydia psittaci.// Ветеринария. - 1998. - № 10. - c. 26-28.

53. Обухов И.Л. Хламидийные инфекции животных и птиц.// Ветеринария. - 1996. - N 10. - c. 19-25.

54. Опасный невидимка (хламидиоз). http://www.zooclub.Ru/cats/vet/76. shtml

55. Ощепков В.Г., Толстов В.П., Катаев С.П. и другие. Распространённость и клиническое проявление хламидиоза у крупного рогатого скота в Омской области.//Проблемы сельского хозяйства Сибири: Сб. науч. работ аспирантов и молодых учёных ОмГАУ. Выпуск 1. - Омск: Изд-во ОмГАУ, 1996.

56. Ощепков В.Г., Катаман А.Б. Сравнительная оценка методов диагностики хламидиоза у крупного рогатого скота.//Инфекционная патология животных: Сб. науч. трудов. Юбилейный выпуск.//ВНИИБТЖ. - Омск, 2001. - с. 289-291.

57. Первый номер электронного оффлайн-журнала "Хламидиоз животных и не только...!".http://chlamydiosis.narod.ru/chlamydiosis1.zip.

58. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112).

59. Распутина О.В. Патоморфология и патогенез хламидиоза телят: Автореферат дис. … канд. вет. наук. - Улан-Удэ, 1992. - 16 c.

60. Распутина О.В. Урогенитальная форма хламидиоза КРС.//Ветеринарный консультант. - 2003. - №23-24. - с. 17-18.

61. Распутина О.В. К вопросу о патогенезе хламидийного полиартрита телят.//Актуальные вопросы ветеринарной медицины: Материалы Сиб. Междунар. вет. конгр./ Новосибирский гос. аграрн. ун-т. - Новосибирск, 2005. - с. 156-157.

62. Редькин Ю.В. Современные вопросы диагностики и лечения хламидиоза.// Актуальные вопросы рациональной диагностики и терапии хламидийно-микоплазменной инфекции.// Сб. статей 1-ой Межрег. науч.-практ. конференции. - Омск, 1998. - c. 2-11.

63. Справочник Видаль ветеринар. Лекарственные средства ветеринарного назначения в России: Справочник.-М.:АстраФармСервис, 2001.-c. 290.

64. Справочник по охране труда и технике безопасности в животноводстве. Изд. 2-е, доп. и перераб. - К.: Урожай, 1985. - 199с.

65. Субботин В.М., Субботина С.Г., Александров И.Д. Современные лекарственные средства в ветеринарии. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. - c. 176-177, 366-373, 376, 381, 437-438, 446, 454-456.

66. Таршис М.Г., Черкасский Б.Л. Болезни животных, опасные для человека. - М.: Колос, 1997. - c. 70-72, 119-121.

67. Типове положення про порядок проведення навчання з питань охорони праці (затверджено наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15).

68. Типове положення про службу охорони праці (від 15.11.2004 р. № 255).

69. Толстов В.П. Иммунодиагностика хламидиоза крупного рогатого скота.// Проблемы сельского хозяйства Сибири: Сб. науч. работ аспирантов и молодых учёных ОмГАУ. Выпуск 1. - Омск: Изд-во ОмГАУ, 1996.

70. Толстов В.П., Катаев С.П. Особенности проявления хламидиоза у различных половозрастных групп крупного рогатого скота в хозяйствах Омской области.//Теоретические и практические разработки некоторых проблемных задач современной ветеринарии и животноводства: Материалы науч. конф. - Омск: издательство ОмГАУ, 1996. - с. 80-81.

71. Толстов В.П., Ощепков В.Г., Катаман А.Б. Аллергическая диагностика хламидиоза крупного рогатого скота: Информ. листок./Омский ЦНТИ. - Омск, 1996. - №43-96. - 4 с.

72. Толстов В.П., Ощепков В.Г., Катаман А.Б. Пути усовершенствования серологической диагностики хламидиоза у сельскохозяйственных животных: Информ. листок./Омский ЦНТИ. - Омск, 1996. - №44-96. - 4 с.

73. Фомченко И.В. Некоторые эпизоотологические данные хламидиоза крупного рогатого скота.// Учёные записки: Материалы научно-практической конференции, посвящённой 70-летию клинических кафедр.// Витебская гос. академия вет. медицины. - Т. 34. - Витебск, 1998.

74. Хамадеев Р.Х. и др. Хламидиоз крупного рогатого скота.// Ветеринария. - 1990. - N 2. - c. 42-44.

75. Хамадеев Р.Х., Хусаинов Ф.М., Равилов А.З. Вакцина против хламидиоза крупного рогатого скота.// Ветеринария. - 1996. - N 6. - c. 22-23.

76. Хламидиоз сельскохозяйственных животных. http://www.agroline.ru/region/otrasl/vet/chast/Hlamid/lekc-hlam.htm

77. Хламидиоз.http://panacea.narod.Ru/Rus/Chlamydiosis/ chlamydiosis. htm

78. Хламидиоз.http://www.hot.ee/veterinar/publ/dis/chlam.htm

79. Царенко О.М., Нєсвєтов О.О, Кадацький М.О. Основи екології та економіка природокористування. Суми. „Университетська книга”. - 2001. - 325 с.

80. Эйдельштейн И.А. Разработка молекулярно-генетических методов для выявления и дифференциации представителей семейства Chlamydiceae: Автореферат дис....канд. биол. наук. - Москва, 2004. - 28 с.

81. Эйдельштейн И.А., Эйдельштейн М.В., Нарезкина А.Д. Методы ПЦР в режиме реального времени (real-time PCR) для диагностики и дифференциации представителей семейства Chlamydiaceae.http://chlamydiosis.narod.ru/Real_Time_Chlam.ppt

82. Юрова В.А., Бутакова Л.Ю. и др. Характеристика микробных ассоциаций, сопутствующих хламидийной инфекции.// Актуальные вопросы рациональной диагностики и терапии хламидийно-микоплазменной инфекции.// Сб. статей 1-ой Межрег. науч.-практ. конференции. - Омск, 1998. - c. 25-27.

83. Ярошенко І.Ф. Безпека життєдіяльності в інженерних рішеннях. Суми. Довкілля. 2003.

84. Amann R.et al.Obligate intracellular bacterial parasites of acanthamoebae related to Chlamydia spp.//Appl. Environ.Microbiol.v1997.v Vol.63.v P.115 v121.

85. Balin B.J.et al.Identification and localization of Chlamydiae pneumoniae in the Alzheimer -s brain //Med. Microbiol.Immunol.v1998.v Vol.187.v P.23 v42.

86. Batteiger B.E.et al.Themajor outermembrane protein of a singl Chlamydia trachomatis serovar can possess more than one serovar specific epitope //Infect.Immun.v 1996.v Vol.64.v P.542 v547.

87. Birtles R.J.et al.Chlamydia like obligate parasite of free living amoebae //Lancet.v1997.vVol.349.v P.925 v926.

88. Braun J.et al.Nested polymerase chain reaction strategy simultaneously targeting DNA sequences of multiple bac terial species in inflammatory joint deseases. Screening of synovial fluid samples of patients with spondy loarthropathies and other arthritides //J.Rheumatol.v 1997.v Vol.24.v P.1092 v1100.

89. Brenner J., Yaakobovich Y., Berenstein M. Intestinal chlamydiosis in progeny of imported beef cattle; First detected in Israel. http://www.isrvma.org/article/56_2_6.htm

90. Carrasco, L., Seales, J., Bautista, M.J., Gomez-Villamandos, J.C., Rosell, C., Ruiz-Villamor, E. and Sierra, M.A., (2000). Intestinal chlamydial infection concurrent with post-weaning multi-systemic wasting syndrome in pigs. Vet. Rec. 146: 21 - 23.

91. Ellis R.W.Infection and coronary heart disease //J.Med. Microbiol.v1997.v Vol.46.v P.535 v539.

92. Everett K.D.E.et al.Rapid detection of the Chla mydiaceae and other families in the order Chlamydiales: three PCR tests //J.Clin.Microbiol.v 1999..v Vol..37.v P.575 v580.

93. Everett K.D.E.et al.The ribosomal intergenic spacer and domain I of the 23S rRNA gene are phylogenetic markers for Chlamydia spp.//Int.J.Syst.Bacterial.v1997.v Vol.47.v P.461 v473.

94. Everett K.D.E.et al.Emended description of the order Chlamydiales, proposal of Parachlamydiaceae fam.nov. and Simkaniaceae fam.nov.,each containing one mono typic genus, revised taxonomy of the family Chlamydiaceae, including a new genus and five new species, and standards for the identification of organisms //Inter.J.Syst.Bacterial.v1999.v Vol.49.v P.415 v440.

95. Ford RB. Role of infectious agents in respiratory disease. Vet Clin North Am (Small Anim Pract) 1993;23:17-35.

96. Ford RB, Levy JK. Infectious diseases of the respiratory tract. In: Sherding RG, ed. The cat: diseases and clinical management. New York: Churchill Livingstone, 1994:489-500.

97. Fox J.G.et al.Antigenic specificity and morphologic characteristics of Chlamydia trachomatis, strain SFPD, isolated from hamsters with proliferative ileitis /Lab. Anim.Sci.v1993.v Vol.43.v P.405 v410.

98. Gaskell RM. Upper respiratory disease in the cat (including chlamydia): control and prevention. Feline Pract 1993;21(2):29-34.

99. Greene CE. Chlamydial infections. In: Greene CE, ed. Infectious diseases of the dog and cat. Philadelphia: WB Saunders, 1990:443-449.

100. Guseva, N. V., Knight, S. T., Whittimore, J. D. & Wyrick, P. B. (2003). Primary cultures of female swine genital epithelial cells in vitro: a new approach for the study of hormonal modulation of Chlamydia infection. Infection and Immunity 71, 700 - 710.

101. Hoelzle, L. E., Steinhausen, G. & Wittenbrink, M. M. (2000). PCR-based detection of chlamydial infection in swine and subsequent PCR-coupled genotyping of chlamydial omp1-gene amplicons by DNA-hybridization, RFLP-analysis, and nucleotide sequence analysis. Epidemiol Infect 125, 427 - 439.

102. Jorgensen D.M.Gestational psittacosis in a Montana sheep rancher //Emerg.Infect.Dis.v1997.v Vol.3.v P.191 v194.

103. Kahane S.et al.Description and partial characterization of a new chlamydia like microorganism //FEMS Microbiol.Lett.v1993.v Vol.109.v P.329 v334.

104. Lenart J, Andersen AA, Rockey DD. (2001). Growth and development of tetracycline-resistant Chlamydia suis. Antimicrobial Agents and Chemotherapy 2001 Aug;45(8):2198-203.

105. Pospisil L., Canderle J. Chlamydia (Chlamydophila) pneumoniae in animals: a review.http://www.vri.cz/docs/vetmed/49-4-129.pdf

106. Pospisil L., Canderle J. Chlamydia (Chlamydophila) pneumoniae in animals: a review. Vet. Med. - Czech, 49, 2004 (4): 129-134.

107. Rogers, D.G. and Andersen, A.A., (2000). Intestinal lesions caused by a strain of Chlamydia suis in weanling pigs infected at 21 days of age. J. Vet. Diagn. Invest. 12: 233-239.

108. Rurangirwa F.R.et al.Analysis of the 16S rRNA gene of micro organism WSU 86 1044 from an aborted bovine foetus reveals that it is a member of the order Chlamydiales:proposal of Waddliaceae fam.nov., Waddlia chondrophila gen.nov., sp.nov //Int.J.Syst. Bacteriol.v1999.vVol.49.v P.577 v581.

109. Schiller I.et al.Polymerase chain reaction (PCR) detection of porcine Chlamydia trachomatis and ruminant Chlamydia psittaci serovar 1 DNA in formalin fixed intestinal specimens from swine //J.Vet.Med.Ser.B. v1997.v Vol.44.v P.185 v191.

110. Stephens R.S.Сhlamydia.Intracellular Biology, Pathogenesis,and Immunity.vWashington:ASM Press, 1999.v P.143 v146.

111. Stills H.F.et al.A "new" Chlamydia sp.strain SFPD iso lated from transmissible proliferative ileitis in hamsters// Microbiol.Ecol.Health.Dis.v1991.v Vol.4.v P.S 99.

112. Storz, J., Baghian, A. and Kousoulas, K.G., (1994). Advances in detection and differentiation of chlamydiae from animals. In: Chlamydial Infections, Proceedings of the Eighth International Symposium on Human Chlamydial Infections, Orfila J et al. ed.

113. Sudler Christine, Pospischil Andreas. Chlamydiosis.http://www.bvet.admin.ch/info- service/e/publikationen /magazin/2003/3_20_21.pdf

114. Sudler C., Pospischil A. Chlamydiosis. FVO Magazine, 3/2003:20-21.

115. Szeredi L.et al.Intestinal Chlamydia in finishing pigs // Vet.Pathol.v1996.v Vol.33.v P.369 v374.

116. Zahn I.,Szeredi L.et al.Immunohistochemical determi nation of Chlamydia psittaci/pecorum and C.trachomatis in the piglet gut //J.Vet.Med.Ser.B.v1995.v Vol.42. vP.266 v276.

117. Zhao Q.et al.Lack of allelic polymorphism for the major outer membrane protein gene of the agent of guinea pig inclusion conjunctivitis (Chlamydia psittaci) //Infect. Immun.v 1993.v Vol.61.v P.3078 v3080.

Додатки

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного департаменту ветеринарної медицини

21.12.2004 N 142

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

27 грудня 2004 р. за N 1652/10251

ІНСТРУКЦІЯ

щодо заходів з профілактики та боротьби

з хламідіозом сільськогосподарських тварин

1. Загальні положення

Хламідіоз - небезпечна контагіозна інфекційна хвороба сільськогосподарських, домашніх та диких тварин. Захворювання розповсюджується в багатьох країнах світу, а також в Україні.

Збудник хвороби - облігатний внутрішньоклітинний мікроорганізм, який відносять до дрібних бактерій родини Chlamydiaceae, яка поділяється на два роди: Chlamydia та Chlamydophila. До роду Chlamydia належать такі види: Chl. trachomatis, Chl. suis, Chl. muridarum. Рід Chlamydophila об'єднує шість видів: Chl. psittaci, Chl. pneumoniae, Chl. pecorum, Chl. caviae, Chl. felis, Chl. abortus.

На хламідіоз хворіють усі сільськогосподарські тварини, а також собаки, коти, хутрові звірі, лабораторні тварини (кролі, морські свинки, білі миші, щури) і дикі тварини.

Сприйнятливою до збудника хламідіозу тварин, особливо до Chl. psittaci, є людина. Окрім того, у людей реєструють свої специфічні захворювання: трахома, венерична лімфогранульома, хламідійна пневмонія, урогенітальний хламідіоз. Особливо небезпечний хламідіоз для вагітних жінок.

Хламідії чутливі до дії ультрафіолетових променів та нагрівання. При температурі 60 град. С вони гинуть упродовж 30 хвилин, при кип'ятінні - протягом 5 хвилин.

70-градусний етиловий спирт інактивує хламідії протягом 2-10 хвилин. Із дезінфекційних засобів ефективними є 4%-ний розчин їдкого натру, 2%-ний розчин ксилонафту, нафталізолу, парасаду, лізолу, хлорного вапна і 5%-ний розчин креоліну при двогодинній експозиції і нормі витрат 1 л на 1 кв. м площі. З нових засобів найбільшу антихламідійну активність проявляє метафор (0,5%), естостерил (0,1%), мастистерил (0,1%), ніртан, мийні дезінфекційні засоби - демп, 2% -на кальцинована сода, 2%-ний хлорамін.

Хламідії чутливі до антибіотиків з групи тетрациклінів, макролідів, тілану, препаратів хінолонового і фторхінолонового рядів.

Джерелом збудника хламідіозу є хворі тварини та хламідієносії. Збудник хвороби у великій кількості виділяється в зовнішнє середовище при абортах, ендометритах, ентеритах, а також з молоком, спермою, сечею та екскрементами. У глибоко замороженій спермі (-196 град. С) хламідії не гинуть упродовж багатьох років, у висохлій підстилці чи гної тваринницьких приміщень вони зберігають патогенність декілька місяців.

Племінні тварини (хламідієносії) та контамінована збудником сперма самців-плідників є основним джерелом заносу збудника хламідіозу в благополучні стада та причиною повторних спалахів хвороби в оздоровлених господарствах. Розповсюдженню захворювання та рецидивам спалахів у стаціонарно не благополучних господарствах сприяє сумісне утримання різних статево-вікових груп, здорових і хворих тварин, постійне поповнення окремих груп худоби або отар овець ремонтним молодняком, недотримання вимог щодо загальних ветеринарно-санітарних правил до проведення дезінфекції.

Інкубаційний період триває від 5-7 днів до 2-3 місяців, в окремих тварин до року.

Перебіг хвороби у тварин може бути гострий, хронічний або латентний, що залежить від багатьох факторів, насамперед від вірулентності та токсикогенності епізоотичних штамів хламідій, статево-вікової чутливості та фізіологічного стану тварин, зниження індивідуальної чи групової резистентності під впливом порушення зоогігієнічних вимог утримання та годівлі тварин або стресових ситуацій (переохолодження, перегрівання, збільшення концентрації аміаку або вологості в повітрі приміщень тощо).

Клінічно захворювання у тварин проявляється:

- у вагітних самиць - плацентитом, абортом, затриманням посліду, народженням мертвого або нежиттєздатного приплоду, який гине або відстає у розвитку. Окрім того, реєструють ендометрити, цервіцити, вагініти, продовження строку сервіс-періоду, безпліддя;

- у самців-плідників - переважно безсимптомно або клінічно - орхітом, уретритом, баланопоститом, простатитом, передміхурковим везикулітом, зниженням якості сперми, безпліддям;

- у молодняка (різного віку) - кон'юнктивітом, кератокон'юнктивітом, бронхопневмонією, гастроентеритом, поліартритом, менінгоенцефалітом та загибеллю тварин.

Хламідіоз (орнітоз) у різних видів птиці (качки, кури, голуби, папуги, канарейки і інші) проявляється в септичній, легеневій та кишковій формах, а також безсимптомним носійством і виділенням збудника в зовнішнє середовище. Синатропна птиця (голуби, граки і інші) може бути резервуаром збудника хламідіозу, небезпечним для сільськогосподарських тварин і людей.

У разі первинного спалаху хвороби інфекційний і епізоотичний процеси перебігають гостро (масові пневмонії, аборти, мертвонародження у 10-40%, затримання посліду у 20-50% тварин). Надалі хвороба набуває хронічного та латентного перебігу з періодами загострення та затухання епізоотичного процесу та клінічного прояву.

У неблагополучних господарствах латентну форму хламідіозу виявляють у 10-60% тварин різних статево-вікових груп при серологічних дослідженнях, зокрема в реакції зв'язування комплементу. Особливу епізоотичну небезпеку в розповсюдженні хламідіозу набуває серопозитивний племмолодняк, бугаї-плідники при комплектуванні станцій (центрів) штучного осіменіння.

Велика рогата худоба може заражатися від хворих на хламідіоз овець, свиней, коней, собак, птиці, а також бути джерелом збудника інфекції для них, тобто існує міжвидова передача збудника.

Хламідійні інфекції тварин нерідко протікають у змішаній формі у вигляді пневмоентеритів, в етіології яких, окрім хламідій, можуть брати участь збудники ПГ-3, ІРТ, АВ, ВД, РС, пастерели, Е. coli, стрепто-, стафіло- і пневмококи, клебсієли, протей, патогенні гриби, а також інші мікроорганізми.

2. Діагностика хламідіозу

2.1. Лабораторну діагностику хламідіозу у тварин проводять у відповідності до Настанови з лабораторної діагностики хламідіозів сільськогосподарських тварин, затвердженої Головним управлінням ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Міністерства сільського господарства і продовольства України від 29.03.95.

2.2. Діагноз на хламідіоз установлюється комплексно з урахуванням епізоотологічних даних, клінічних ознак хвороби, патолого-анатомічних змін і результатів лабораторних досліджень.

2.3. Для дослідження в лабораторію надсилають:

а) стерильно відібраний патологічний матеріал: від тварин, що загинули або вимушено забиті, - шматочки легенів, печінки, селезінки, лімфатичні вузли, сім'яники, передміхурові залози;

від тварин, що абортували, - шматочки плаценти, сичуг і паренхіматозні органи абортплоду або цілий абортплід, вагінально-маточний секрет, ексудат з грудної або черевної порожнини плоду;

б) проби еякуляту (не менше 1 мл) або замороженої сперми (не менше 4 гранул);

в) зіскоби з кон'юнктиви, слизової оболонки генітальних органів;

г) сироватку крові (у кількості 2-3 мл).

Патологічний матеріал відбирають не пізніше ніж через 2 години після загибелі, забою або аборту в стерильні флакони, які герметично закривають. Флакони з патматеріалом транспортують у термосі з льодом, заморожену сперму в контейн ері з рідким азотом у день відбору матеріалу, але не пізніше ніж через 24 години після відбору. Матеріал доставляють у лабораторію з дотриманням заходів, які попереджають поширення збудника інфекції.

Кров від підозрілих у захворюванні тварин беруть двічі з інтервалом 2-4 тижні.

2.4. У лабораторіях ветеринарної медицини діагноз установлюють із застосуванням таких методів:

- ізоляція хламідій на курячих ембріонах, лабораторних тваринах, культурах клітин з наступною ідентифікацією в реакції імунофлюоресценції (РІФ), імуноферментним методом (ІФА), полімеразно-ланцюговою реакцією (ПЛР);

- виявлення антигену хламідій в патологічному матеріалі та в спермі за допомогою РІФ, ІФА, ПЛР;

- виявлення хламідій методами світлової мікроскопії з подальшою ідентифікацією в РІФ;

- виявлення ДНК хламідій в патматеріалі, спермі, зіскобах з кон'юнктиви та слизвох оболонок генітальних органів за допомогою ПЛР;

- виявлення зростання титрів антитіл до хламідій у сироватках крові методами РЗК, РНГА, ІФА при дослідженні парних сироваток крові з інтервалом 2-4 тижні.

2.5. Діагноз на хламідіоз уважають установленим при одержанні позитивних результатів в одному з нижченаведених випадків: - хламідії виділені з патматеріалу або сперми на курячих ембріонах, лабораторних тваринах, у культурах клітин і ідентифіковані в РІФ, ІФА, ПЛР;

- виявлений антиген хламідій методами ІФА, РІФ;

- хламідії виявлені за допомогою ПЛР.

2.6. Виявлення антитіл у сироватках крові в титрах 1:5, 1:10 і вище є підставою для підозри на хламідійну інфекцію. Для остаточного діагнозу необхідно проводити дослідження згідно з пунктом 2.4.

3. Заходи щодо попередження хвороби

3.1. Заходи попередження хламідіозу проводять згідно з щорічно розробленими протиепізоотичними планами на рівні районів, областей, країни.

3.2. У планах протиепізоотичних заходів передбачають обсяги лабораторних досліджень, визначають ступінь ураженості хламідіозом різних видів тварин, особливо в племінних господарствах та племоб'єднаннях.

3.3. Тварини, що завезені в господарства, держпідприємства, на станції штучного осіменіння, у період перебування на карантині підлягають серологічному дослідженню на хламідіоз.

3.4. Плідників племінних підприємств та господарств усіх форм власності досліджують на хламідіоз серологічно двічі на рік.

3.5. Забороняється комплектування таких господарств бугаями-плідниками, які вакциновані проти хламідіозу.

3.6. Щеплених протихламідійними вакцинами тварин серологічно не досліджують.

3.7. Не допускають сумісного утримання тварин різних видів, обмежують контакт з домашніми та синантропними птахами.

3.8. У господарстві постійно організовують заходи щодо знищення гризунів та ектопаразитів.

3.9. Працівники тваринницьких та забійних підприємств повинні суворо дотримуватися санітарного режиму на підприємстві та правил особистої гігієни.

3.10. У разі виникнення підозри на хламідіоз (аборти, мертвонародження, орхіти, зниження якості сперми у плідників, безпліддя та інше) оперативно проводять уточнення діагнозу з використанням епізоотологічного та лабораторних методів досліджень.

4. Заходи щодо ліквідації захворювання

4.1. При встановленні діагнозу хламідіозу Головний державний інспектор ветмедицини району проводить епізоотологічне розслідування спалаху захворювання і разом з керівництвом та спеціалістами ветмедицини господарства (власником худоби) визначає об'єкт (господарство, ферму, фермерське чи селянське подвір'я) та межу неблагополуччя, розробляє комплексний план заходів щодо ліквідації захворювання і подає його районній (міській) держадміністрації для затвердження і прийняття рішення щодо введення карантинних обмежень.

За умов обмежень забороняються:

- увезення та вивезення тварин, за винятком відправки поголів'я на санітарну бойню для забою;

- перегрупування тварин без дозволу лікаря ветеринарної медицини;

- забій тварин у господарстві на тваринницьких фермах;

- вільне парування тварин, отримання сперми від хворих плідників;

- реалізація сперми, яка була отримана від плідників до захворювання без дослідження на контамінацію хламідіями.

4.2. У неблагополучному господарстві проводять клінічний огляд тварин. Хворих тварин ізолюють та піддають лікуванню і після видужання вакцинують. Клінічно здорових тварин вакцинують згідно з Настановою із застосування вакцини.

4.3. Лікування хворих тварин проводять антибіотиками тетрациклінового ряду при умові підтримання терапевтичної концентрації тетрацикліну в організмі протягом 21 доби. Можливе застосування інших препаратів, до яких чутливі хламідії, згідно з Настанов з їх застосування.

4.4. Вакцинації піддають усіх клінічно здорових телят, корів, нетелей, бугаїв-плідників, які перебувають на території, не благополучній щодо хламідіозу.

4.5. Реалізацію племінного молодняка з оздоровленого господарства здійснюють з дозволу Головного державного інспектора ветеринарної медицини району через 4 місяці після останньої вакцинації.

4.6. Бугаїв-плідників, хворих на хламідіоз, здають на забій, а одержану від них сперму додатково досліджують на наявність хламідій ретроспективно з інтервалом три місяці до одержання негативного результату. Сперму, контаміновану хламідіями, знищують.

4.7. Молоко від корів не благополучного щодо хламідіозу господарства пастеризують при 70 град. С протягом 30 хвилин. Молоко від клінічно хворих корів кип'ятять протягом 5 хвилин і використовують для годівлі тварин.

4.8. У період неблагополуччя проводять планову дезінфекцію приміщень, а також після кожного аборту або передчасних пологів місця, де виник аборт. Абортовані плоди, плодові оболонки, трупи своєчасно збирають у вологонепроникну тару і знезаражують. Гній, підстилку складають у бурти і знезаражують біотермічним методом.

4.9. Для дезінфекції приміщень і предметів догляду за тваринами застосовують: гарячий (80 град. С) 3%-ний або холодний (20 град. С) 4%-ний розчин їдкого натру, 4%-ний розчин формаліну, 3%-ний розчин феносмоліну, розчин хлорного вапна з умістом 3%-ного активного хлору.

Посудину Дюара для збереження сперми чистять і дезінфікують 0,4-0,5%-ним розчином естостерилу впродовж 40 хвилин.

Для дезінфекції рук обслуговуючого персоналу використовують 0,5%-ний розчин хлораміну, 2%-ний розчин двовуглекислої соди.

Спецодяг і взуття знезаражують у параформаліновій камері.

4.10. Забій хворих тварин проводять на санбойні.

4.11. Оцінку м'яса, субпродуктів, знезараження шкір, одержаних від тварин, хворих хламідіозом, проводять згідно з Правилами передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів, затвердженими наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 07.06.2002 N 28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 21.06.2002 року N 524/6812.

4.12. Обслуговуючий персонал забезпечують спецодягом, мийними та дезінфекційними засобами, з ним проводять роз'яснювальну роботу щодо додержання правил особистої гігієни.

4.13. Обмеження з неблагополучного пункту знімають через 30 діб після виведення або видужання хворих тварин і проведення завершальних ветеринарно-санітарних заходів.

Начальник управління забезпечення

протиепізоотичної роботи О.М.Вержиховський

Размещено на Allbest.ru