Технологія вирощування пшениці озимої м’якої в умовах дослідного поля Дніпропетровського державного агарного університету

Передпосівний обробіток ранньо-весняне боронування

перші 1 -2 дні весняних робіт

4-6

БЗТС-1,0

передпосівна культивація

перед посівом

на глибину посіву

УСМК-5,4+БП-8+ЗККШ-6

Сівба

при температурі на глибині посіву 10-12°С

6-8

СУПН-8

Після посівний обробіток коткування

після сівби

-

ЗККШ-6

міжрядний обробіток

при утворення кірки

6-8

КРН-5,6

7.

горох

Однорічні дводольні

Основний обробіток лущення попередника

після збирання по передника

12-14

КПШ-9

оранка

через2-3 тижні після лущення

20-22

ПЛН-5-35

Передпосівний обробіток ранньовесняне боронування

фізична спілість ґрунту

4-6

БЗСС-1,0

передпосівна культивація

перед посівом

на глибину посіву

КПС-4

Сівба

при температурі ґрунту +3...-4°С

6-8

С3-3,6

Після посівний обробіток коткування

після сівби

-

ЗККШ-6

довсходове боронування

2-3 день після сівби

3-4

БЗСС-1,0

післявсходове боронування

7 день після появи сходів

3-4

БЗСС-1,0

Лущать стерню лущильниками (ЛДГ-15, ЛДГ-20 та ін.) на глибину 8-10 см слідом за збиранням попередньої культури. Після відростання багаторічних бур'янів проводять повторне лущення плоскорізальними знаряддями на глибину 12-14 см. Органічні добрива (30-35 т/га) вносять розкидачами РОУ-6, ПРТ-10, ПРТ-16. Глибину основного обробітку встановлюють в залежності від типу ґрунту, ступеня його засміченості, рельєфу місцевості. Поля, засмічені багаторічними бур'янами, з важкими ґрунтами і удобрені гноєм, орють плугами ПЛН-4-35, ПЛН-5-35, ПЛН-6-35, ПНЯ-4-40 на глибину 28-30 см. На еродованих землях перевагу надають безполицевому основному обробітку ґрунту на глибину 25-27 см.

Навесні, при настанні фізичної спілості ґрунту, чорний пар боронують голчастими або зубовими боронами, в подальшому проводять різноглибинні культивації: першу - після проростання бур'янів культиваторами КПЭ-3,8 або КРГ-3,6 на глибину 10-12 см, наступні - з появою бур'янів, застосовуючи пошаровий різноглибинний обробіток (КПС-4), глибину кожного наступного обробітку зменшують порівняно з попереднім на 2-3 см. Глибина культивацій при цьому не повинна перевищувати 8-10 см у липні, 6-8 см -у серпні.

На парових полях в другій половині літа, щоб зберегти вологу в ґрунті, особливо у верхньому шарі, після дощів при появі сходів бур'янів культивації слід чергувати з боронуваннями. Здійснювати цей агроприйом краще пружинними боронами “Флексі-Койл”, БП-24 або зубовими з навареними сегментами. Догляд за паром в усіх випадках здійснюють широкозахватними знаряддями в агрегаті з гусеничними тракторами.

Після стерньових попередників в умовах осінньої посухи проводять мілкий (10-12 см) обробіток ґрунту дисковими боронами БД-10, БДТ-7, БДТ-3 або тандемними боронами типу “Містраль” з обов'язковим дотриманням вимог щодо збирання попередника потоковим методом і на низькому зрізі. Економію ресурсів і високу якість обробітку забезпечують універсальні комбіновані агрегати ККП-3,6Н, АКШ-5,4, “Мультитіллер”, “Смарагд”. При достатній зволоженості ґрунту проводять оранку на глибину 12-14 см плугами ПН-4-35, ПЛН-4-35, ПНЛ-8-40 з пристроями ПВР-2,3, ПВР-3,5 для розпушування і вирівнювання поверхні.

Технологічна схема підготовки ґрунту після багаторічних трав передбачає дискування важкими боронами в два сліди з наступним (розрив в часі 2-3 доби) мілким (на 10-12 см) розпушуванням комбінованими агрегатами КР-4,5, ОПТ-3-5+БІГ-ЗА+ЗККШ-6 або “Компактор”.

Після гороху поле дискують боронами (БД-10, БДТ-7) в два сліди на глибину 8-10 см з наступним прикочуванням ґрунту кільчасто-зубовими котками (КЗК-10) або розпушують боронами БИГ-3А в агрегаті з котками 3ККШ-6. Після проростання бур'янів здійснюють передпосівну культивацію на глибину загортання насіння культиваторами типу КПС-4.

Після кукурудзи на силос з метою закриття вологи поле дискують важкими боронами БД-10, БДТ-7 на 8-10 см в два сліди з наступною культивацією. В залежності від гідротермічних умов і механічного складу ґрунту застосовують культиватори КПС-4, АКП-5, КН-7,2 або комбіновані агрегати АРП-3,6, “Мультитіллер”.



4.5 Система добрив. Розрахунки доз добрив на запланований врожай

Найкращий результат азотні добрива забезпечують в тому випадку, коли їх вносять відповідно до потреб рослин протягом вегетаційоного періоду при збалансованому рівні забезпеченності їх фосфором і калієм. При цьому відмічається така тенденція: чим менше родючий ґрунт, тим більше необхідно вносити азоту і в більш ранні строки. При розрахунках його доз необхідно враховувати наявність поживних речовин в ґрунті, що залишилися після попередника, вміст їх рухомих форм і рівень запланованої врожайності.

В осінній період рослини озимої пшениці споживають відносно невелику кількість поживних речовин, але вони дуже чутливі до їх дефіциту. Основну кількість поживних речовин озимина використовує в період кущення - колосіння, коли формується колос. Дефіцит азоту в цей період призводить до утворення недостатньо розвинутого колоса з невеликою кількістю колосків, що містять щупле зерно.

Під озиму пшеницю, розміщену по угноєному чистому пару, азотні добрива не застосовують, а по неугноєному - їх вносять під основний обробіток і при підживленні рослин (протягом весняно-літньої вегетації). При розміщенні озимої пшениці по зайнятому пару майже половину запланованої норми азотних добрив вносять до сівби, решту - використовують у вигляді прикореневого підживлення.

Навесні краще застосовувати помірні дози азоту (30-40 кг/га). Одним з ефективних способів підвищення врожайності озимої пшениці є прикореневе підживлення за допомогою дискових сівалок. Проводять його вздовж рядків в кінці фази кущення - на початку виходу в трубку.

Фосфорні добрива вносять під основний обробіток ґрунту або під передпосівну культивацію, дози їх коригують в залежності від вмісту фосфору в ґрунті. Економічно доцільно вносити гранульований суперфосфат або гранульовані складні добрива з розрахунку 10-15 кг/га д. р. фосфору одночасно з сівбою (у рядки).

При розміщенні озимої пшениці по зайнятому пару, по пласту багаторічних трав та після гороху мінеральні добрива вносять під основний обробіток ґрунту або під передпосівну культивацію, враховуючи родючість ґрунту. Найбільш ефективним способом внесення добрив є локальний за допомогою сівалок, культиваторів-рослино-підживлювачів або інших знарядь. На звичайних малогумусних середньосуглинкових чорноземах оптимальна доза добрив при розміщенні озимої пшениці по неугноєному пару складає Р_30-45К_30-60, після непарових попередників - N₆₀Р_60-90К_30-60. Найвища окупність мінеральних добрив забезпечується при розміщенні озимини після непарових попередників.

Слід мати на увазі, що при вирощуванні озимої пшениці після попередників, які виносять при формуванні врожаю значну кількість поживних речовин, в осінній період більше 35-45 кг/га азоту вносити недоцільно. Решту азоту слід використовувати у вигляді підживлення до відновлення весняної вегетації. Перш за все підживлюють посіви озимої пшениці після непарових попередників на початку кущення.

Якщо в господарствах планують одержати зерно цінних і сильних пшениць, то в фазі виходу в трубку слід проводити тканинну діагностику. На полі (по діагоналі) у 20-30 місцях зрізують по 100-120 рослин, з яких формують середній зразок - 20 продуктивних стебел. Для аналізу зразків використовують польову експрес-лабораторію ОП-1. На кожному стеблі вище другого міжвузля зрізують пластинку товщиною 1,5-2,0 мм і кладуть на предметне скло, потім наносять одну краплю однопроцентного розчину дифеніламіну, зріз накривають іншим склом, придавлюючи його. Дифеніламін вступає в реакцію з клітинним соком. Забарвлення зрізу порівнюють з еталонною кольоровою шкалою. Якщо інтенсивність забарвлення становить 3,5-4,5 бала, необхідно провести підживлення озимини азотом з розрахунку 30 кг/га в період колосіння - до настання молочної стиглості зерна. При визначенні вмісту азоту в рослинах іншими методами рішення щодо підживлення озимини приймаються, коли його вміст не перевищує 3% (фаза колосіння, 30-45 кг/га д.р.).

Розрахунок потреби в мінеральних добривах

Планована врожайність 36 ц/га, нормативні витрати: N- 2.5 кг, Р-2.9 кг, К- 1.6 кг. Поправочний коефіцієнт: N-1.0, Р-1.3, К-1.3.

Д = Уп * Нр * Кп

N = 36 * 2.5 * 1 = 90 кг д.р./га

Р = 36 * 2.9 * 1.3 = 135,7 кг д.р./га

К = 36 * 1.6 * 1.3 = 74,9 кг д.р./га

4.6 Характеристика рекомендованих до посіву сортів озимої м'якої пшениці

Для вирощування в умовах зони Степу рекомендуються такі сорти:

Сорт Співанка

Виведений в Дніпропетровському державному аграрному університеті.

Автори сорту :

Ковалевська Н.І., Бережна Л.А., Олексюк О.М.

Сорт Співанка адаптований до умов степової зони України. Відноситься до м'якої озимої пшениці, різновидність ерітроспермум. Екотип степовий. Тип сорту за висотою рослин - середньорослий. Кущ сланкої форми, зимостійкість висока, на рівні зимостійкого сорту Фантазія одеська. Посухостійкість висока - 5 балів, стійкість до полягання - 5 балів. Слабо уражується борошнистою росою - на 0,1%, бурою іржею - на 3,1%, септорізом - на 0,5 балів. По урожайності за 2001 - 2002 роки в Степу України держвипробування показав гарантовану перевагу над національним стандартом по кращим попередникам 26%, по гіршим 20%.

Сорт Комерційна



4.7 Підготовка насіння до сівби Сівба, строки сівби, глибина заробки насіння, норми висіву

Важливою умовою підвищення врожайності пшениці є використання для сівби високоякісного насіння кращих районованих сортів, пристосованих до місцевих умов вирощування. Призначене для сівби насіння має бути високо-життєздатним за схожістю, енергією проростання, силою росту, вирівняністю, типовою для сорту ваговитістю тощо. Важливим показником посівної якості насіння є також його висока чистота від насіння бур'янів, особливо карантинних, та інших домішок. Сівба таким насінням забезпечує високу і дружну схожість, інтенсивніше формування кореневої системи, вузла кущення і вегетативних пагонів з підвищеною стійкістю проти несприятливих умов зимівлі.

За Державним стандартом України, для сівби пшениці необхідно використовувати насіння, яке за категорією відповідає 1--3 репродукціям зі схожістю для м'якої пшениці не менше 92%, твердої -- 87%, чистотою від насіння бур'янів та інших домішок для обох видів пшениці не менше 98%, сортовою чистотою не менше 98%, вологістю не більше 15--15,5%.

Перед сівбою насіння сортують за крупністю і вирівняністю: очищають від насіння бур'янів та інших культурних рослин і пожнивних домішок; протруюють від збудників хвороб та ґрунтових шкідників; обробляють мікроелементами, бактеріальними препаратами тощо.

Визначаючи календарні строки сівби, слід враховувати, що рослини до початку зимівлі повинні вегетувати 55-60 днів і створити три-чотири паростки. Рослини озимої пшениці як ранніх, так і пізніх строків сівби мають недостатню зимостійкість і значно знижують продуктивність.

Надмірно ранні і пізні посіви дають зниженні врожаї. При ранніх строках сівби рослини розвивають велику надземну масу і тому витрачають восени значну кількість вологи, ніж рослини оптимальних строків сівби. У зв'язку з осіннім переростанням і старінням рослин такі посіви протягом зими часто пошкоджуються і значно зріджуються протягом весняно-літньої вегетації, що призводить до суттєвого зниження врожайності.

При пізніх строках сівби рослини не встигають розвинути достатню вегетативну масу, неповністю використовують запаси вологи та поживних речовин ґрунту, внаслідок чого погано переносять зимові негоди і значно знижують врожайність.

Дані Синельніковської селекційно-дослідної станції свідчать, що урожай озимої пшениці сорту Українка одеська по чорному пару при сівбі в оптимальний строк (15 вересня) порівняно з більш раннім (1 вересня) і пізнім (30 вересня) був вищим на 6,7-7,7 ц/га. Після кукурудзи на силос прирости врожаю зерна цього ж сорту при оптимальних строках сівби в порівнянні з раннім становив 3,4 ц/га, а в порівнянні з пізніми - 4,5 ц/га.

Численні дані дослідів і практика свідчить про те, що сіяти озимі в напівсухий ґрунт, особливо в ранні строки, недоцільно, бо запаси вологи при цьому не забезпечують дружніх сходів і посіви зріджуються. Крім того, рослини в таких посівах бувають дуже слабкими, повільно розвиваються і значно пошкоджуються в період зимівлі.

Отже, якщо на полях після непарових попередників, а в окремі роки і по зайнятих парах, наявна в верхніх шарах ґрунту волога на початок оптимальних строків не може забезпечити дружніх сходів, сівбу озимих доцільно відкласти до випадання ефективних опадів. Сіяти озимі на таких площах треба тільки після достатнього зволоження ґрунту, яке гарантує появу повних сходів в межах допустимих для даного району строків.

У південних і південно-західних районах зони Степу з тривалішим періодом осінньої вегетації і менш суворими умовами зимівлі, що супроводжуються відлигами, а нерідко і опадами, виникає більша загроза надмірного переростання озимих культур при ранніх строках сівби. Разом з тим тут частіше створюються умови для дружніх сходів і кущення рослин при відносно пізніх строках сівби. Отже, у цих районах буває доцільнішим зміщувати строки сівби від оптимальних у бік пізніших. У тих випадках, коли до настання оптимальних строків сівби немає можливості зберегти вологу в шарі 0-10 см, посів необхідно починати раніше рекомендованих строків на 4-5 днів, але в межах допустимо ранніх.

Недопустимо проводити сівбу озимих у так званий “напівсухий ґрунт”, особливо при ранніх строках, коли вологи вистачає тільки для набухання або проростання насіння, але її не досить для забезпечення дружніх сходів і нормального росту рослин. На таких посівах, особливо в умовах високих температур, пророслі зерна при тривалому перебуванні в ґрунті з низькою вологістю багато витрачають поживних речовин в процесі дихання, тому швидко виснажуються і пошкоджуються грибковими хворобами. При наступному зволоженні ґрунту значна частина їх не дає сходів і посіви дуже зріджуються.

Норми висіву. У центральній частині Степу кращою нормою висіву районованих сортів озимої пшениці при оптимальних строках сівби по чорному пару є 4,0-4,5, а після непарових попередників 4,5-5,0 млн. схожих насінин на гектар.

При сівбі озимої пшениці після непарових попередників у кінці допустимо пізніх строків норма висіву становить 5,5-6,0 млн. схожих насінин на гектар.

Для південних районів Степу України норму висіву насіння озимої пшениці доцільно збільшувати по чорних парах - до 5,0 млн../га, а по непарових попередниках - до 6,0 млн./га.

Якщо сівба проводиться в кінці допустимих строків, норму висіву збільшують на 15-20%.

Розрахунок норм висіву проводиться на задану густоту продуктивного стеблестою на початок збирання 500-600 шт./м². Таку густоту забезпечують при висіву насіння озимої пшениці середньорослих сортів 4-4,5 млн..; напів-короткостеблових - 4,5-5,0 (по чистих парах - 4,0 млн..); короткостеблових - 5,0-5,5 млн.. і напівкарликових - 5,5-6,0 млн.. схожого насіння на 1 гектар.

Дослідженнями встановлено, що збільшення без обєктивних причин норм висіву озимої пшениці від 4,5 до 6,0 млн. схожих насінин істотно не впливає на урожайність озимої пшениці.

При сівбі на початку оптимальних строків слід дотримуватися нижньої, а в кінці оптимальних - верхньої межі рекомендованих норм висіву.

Слід пам'ятати, що прорахунки, які були допущені в господарстві по підготовці ґрунту, внесенню добрив, недотримання кращих строків сівби, неможливо компенсувати зменшенням чи збільшенням норм висіву насіння.

Глибина загортання насіння. В районах недостатнього зволоження для забезпечення своєчасних сходів озимої пшениці важливе значення має встановлення диференційованої глибини загортання насіння.

При достатньому зволоженні глибина загортання насіння озимої пшениці - 5-6 см. Якщо верхній шар ґрунту сухий, а в більш глибоких горизонтах є достатні запаси вологи для одержання сходів, глибину загортання насіння озимої пшениці при оптимальних строках сівби доцільно збільшувати до 8-10 см. Для цього слід використовувати більш крупне насіння. При сівбі в допустимо пізні строки глибину загортання насіння зменшують до 3-4 см.

При мілкому загортанні насіння озимої пшениці вузол кущення у рослин формується близько до поверхні ґрунту, а тому вони недостатньо кущаться, погано вкорінюються і входять в зиму слаборозвиненими, що призводить до їх пошкодження і загибелі.

Недоцільно застосовувати глибоке загортання насіння на площах, де вологи недостатньо для одержання своєчасних сходів, а також при пізніх строках сівби, бо це призводить до зниження польової схожості, зрідження посівів і зменшення врожаю.

В посушливі роки для покращання умов зволоження посівного шару ґрунту та одержання своєчасних сходів доцільно після сівби застосовувати коткування ґрунту.

Для покращання проведення всіх технологічних операцій по догляду за вегетуючими рослинами на посівах необхідно передбачити утворення постійної технологічної колії. Ширина її повинна відповідати ширині колії машин, які використовуються в господарствах для внесення мінеральних добрив та обробки посівів хімічними засобами захисту рослин.

4.8 Догляд за посівами. Заходи боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами

Складність вирощування озимої пшениці заключається в тому, що при довготривалій весні посіви, як правило, часто заростають бур'янами.

В посівах озимої пшениці зустрічається велика кількість бур'янів, які спричиняють суттєву шкоду кількості і якості врожаю. Згубна дія їх проявляється в тому, що, використовуючи дефіцитну в нашій зоні вологу і поживні речовини вони „перехоплюють” їх у озимої пшениці. Наявність в зерні пшениці насіння полиню, гірчака, польової цибулі, часнику і інших бур'янів надає борошну неприємний запах і смак, тобто зменшує його якість. Бур'яни затрудняють збирання, збільшують витрати праці і коштів на очистку зерна.

Засміченість пшениці різко зростає на зріджених і ранніх посівах, а також в роки зі сприятливими умовами зволоження, в результаті чого її врожайність зменшується на 8-10 ц/га.

Головним заходом боротьби з бур'янами є сурове дотримання науково обґрунтованих сівозмін, своєчасна і якісна підготовка ґрунту під сівбу, застосування хімічних засобів боротьби і ін. Гербіциди використовують як на посівах озимої пшениці, так і в посівах попередньої культури.(Таблиця 8)



Таблиця 8

Система заходів боротьби з бур'янами

культура	Тип забур'яненості	Кількість бур'ян ів на п еріод застосування заходів, шт./м2	Заходи	Еколого-економічні пороги забур'янення ості, шт./м2	Елементи технології застосування заходів
					строки	способи внесення	дози препаратів, кг/га	витрати робочого розчину, л/га
Озима пшениця	Осот рожевий	1-2	обприскування Агрон 300, в.р.	8	вихід в трубку	обприскування	0,4-0,6 л/га	300-400
	Лобода біла	7-8	обприскування Гранстар	20	ф.2-3 листків до появи прапорцевого листка включно	обприскування	0,2-0,25	300-400
	щириця звичайна	7-8	обприскування Діален, 40% в.р.к.	20	кущення	обприскуванню	1,9-2,5 л/га	300-400

При обробітку гербіцидами в оптимальні строки - в фазу кущення пшениці - не відмічається негативний їх вплив на врожайність і якість зерна і найбільш ефективно (на 92-93%) знищуються бур'яни; раніше оптимальних строків гербіциди викликають закручування колосу, а при більш пізніх (в фазу виходу в трубку) деформацію рослинних клітин у основи колосу, що призводить до пустозерності.

У зв'язку з зростаючою негативною дією гербіцидів на навколишнє середовище слід ширше використовувати агроекологічні заходи боротьби.

По мірі інтенсифікації вирощування озимої пшениці, у зв'язку з використанням добрив зростають збитки від шкідників і хвороб.

Відповідно підвищується значення агротехнічних і хімічних засобів боротьби з ними.

озимий пшениця насіння посів



Таблиця 9

Система захисту пшениці озимої м'якої від шкідників

Шкідливий організм	Заходи	Елементи технології застосування заходів
		строки	спосіб внесення	доза препаратів, кг/га	Витрати робочого розчину, л/га
хлібна жужелиця	Обприскування Базудин 600 ф. «Сингента», Швейцарія	в період вегетації	обприскування	1,5-1,8 л/га	300-400
злакові мухи	Обприскування Данадим, 40%к.е. (диметоат, 400 г/л), ф. «Кемінова Агро А/С”, Данія	в період вегетації	обприскування	1,0-1,5л/та	300-400
Клоп шкідлива черепашка	Обприскування Кінмікс, 5% к.е. (бета-циперметрин), ф. «Агро Кемі КФТ», Угорщина	в період вегетації	обприскування	0,2-0,3кг/га	300-400
попелиці	Обприскування Фуванон, 57% к.е. (меоатіон, 570 г/л) ф. «Кемінова Агро А/С”, Данія	в період вегетації	обприскування	1,2л/та	300-400
п'явиці	Обприскування Актара 25, (тіаметоксам, 250г/кг), ф. «Сингента», Швейцарія	в період вегетації	обприскування	0,10-0,14 кг/га	300-400

Хлібна попелиця в окремі роки, особливо з теплою осіню, наносить суттєві пошкодження посівам озимої пшениці. Її личинки об'їдають молоді листки, в місцях їх масового скуплення рослини гинуть. Жуки хлібної попелиці в фазу молочного стану і воскової стиглості зерна живляться насінням пшениці.

Головним засобом боротьби з цим шкідником є агротехнічні заходи, які забезпечують добрий розвиток рослин на початку вегетації. До них відносяться: правильна підготовка ґрунту, внесення необхідної кількості добрив, сівба в оптимальні строки, дотримання сівозмін, відмова від повторних посівів пшениці по пшениці.

Гессенська муха при масовому розповсюдженні наносить значні збитки врожаю. При пошкодженні в ранньому віці рослини гинуть повністю, а в пізньому - лише окремі стебла. В них різко зменшується маса зерна.

Клоп-черепашка - найбільш небезпечний шкідник посівів озимої пшениці. Його шкодочинність подвійна. Він знижує не тільки урожай зерна, а і в значній мірі його якість. В слині клопа-черепашки міститься велика кількість високоактивних протеолітичних ферментів, що розчиняють білки клейковини. При наявності 5% пошкоджених черепашкою зерен маса стає повністю непридатною для хлібопечення. Ферменти слини клопа-черепашки переносяться соками рослин із пошкодженого в здорові зерна. Вони продовжують функціонувати навіть в борошні при замішуванні тіста.

Дорослі клопи перелітають на посіви озимої пшениці з лісосмуг, де вони зимують. Поки не сформувалось зерно, вони висмоктують стебла молодих рослин, що призводить до скручування і всиханню листя. Врожайність пшениці через це може зменшитись на 10-15 ц/га. Через 8-15 днів після перельоту самки відкладають яйця. Личинки, що з'являються з них активно харчуються плівками і зерном.

Таблиця 10

Система захисту пшениці озимої м'якої від хвороб

Шкідливий органом	Заходи	Елементи технології застосування заходів
		строки	спосіб внесенні	Доза препаратів ш,кг/га	витрати робочого розчину, л/г
сажкові хвороби	Протруювання Байтан універсал, з.п. (триадименол, 150 г/кг + імазоліл, 25 г/кг + фуберидазол, 20 г/кг), ф. «Байєр АГ», Німеччина	зерно	протруювання	2,0 л/га	10л/т
кореневі гнилі	протруювання Вітавакс 200, з.п. (карбоксил 375 г/кг + Тирам 375 г/кг), ф. «Юніроял Кемікл», США	зерно	протруювання	3,0 л/га	10л/т
Снігова пліснява, церкоспорельоз, фузаріозна коренева гниль, офіобольоз	Обприскування Фундазол, 50% з.п., (беноміл), ф. «Агрокемі КФТ», Угорщина	в період вегетації	обприскування	0,3-0,6 л/га	300-400

З хвороб озимої пшениці найбільш розповсюджені сажка (тверда та пильна), іржа (жовта і бура), борошниста роса, фузаріоз, коренева гниль. Основний спосіб боротьби з сажкою - якісне передпосівне протруєння насіння.

Найбільший збиток кількості і якості урожаю спричиняє іржа. При ушкодженні нею зменшується асиміляційна поверхня листя рослин, порушуються біохімічні процеси в них, зменшується зимостійкість. При ранньому і сильному ураженні хвороба викликає різке - до 40% зниження урожаю. Зерно стає щуплим і легким, зменшується кількість зерен в колосі. Сильне ураження іржею сходів пшениці восени зменшує зимостійкість рослин.

З агротехнічних засобів боротьби з іржею найбільш ефективними є знищення падалиці лущеннями і культивацією, сівба пшениці в оптимальні строки, підвищені дози внесення фосфорних і азотних добрив, проведення азотних підживлень.

Фузаріози уражують кореневу шийку, частини коренів і колосся. Фузаріоз колосся викликає засихання і загибель усього колосу, тобто призводить до його пустозерності. Часткове обмеження ураженості фузаріозом досягається обприскуванням посівів фундазолом, яке проводять після повного виколошування. З агротехнічних засобів найбільш ефективний - вирощування стійких до фузаріозну сортів.

При наявності кореневих гнилей рослини взагалі не виколошуються або утворюють колос без зерен. Пошкоджені рослини легко висмикуються з ґрунту.

4.9 Збирання і облік урожаю

Відомо два способи збирання пшениці - роздільний і пряме комбайнування.

Для правильного вибору оптимального способу проведення збирання необхідно виходити з процесу формування і достигання зерна. Період вегетації озимої пшениці після запліднення квітки до повного достигання складається з трьох етапів. перший, тривалістю 14-18 днів,-формування зерна. Другий, тривалістю 16-24 дня,-налив зерна. Цей етап складається з двох фаз - молочного і тістоподібного стану. Третій, тривалістю 6-10 днів,-достигання. Воно починається з фази воскової стиглості і закінчується повним достиганням зерна.

Строк збирання визначається моментом формування на одиниці площі максимального врожаю. Збільшення врожайності у пшениці на корені продовжується до кінця воскової - початку повної стиглості зерна (24-18%). На тривалість цього процесу впливають ряд факторів: метеорологічні умови (в посушливі роки формування максимальної врожайності закінчується до середини воскової, у вологі - продовжується до початку повної стиглості зерна); сортові особливості, агротехнічні особливості.

Пряме комбайнування пшениці не може бути розпочате раніше фази початку повної стиглості, оскільки зерно буде мати підвищену вологість.

Спосіб збирання впливає на величину витрат праці і грошових засобів на одиницю продукції. Пряме комбайнування є більш вигідним. Загальні затрати при роздільному збиранні за рахунок додаткової роботи (скошування у валки) значно вищі. Таким чином, пряме комбайнування в умовах степу в порівнянні з роздільним збиранням є більш доцільним.

При прямому комбайнуванні вихід соломи з одиниці площі складає на 10-15% більше, ніж при роздільному збиранні.

Однак на сильно засмічених і неодночасно достигаючих полях озимої пшениці слід використовувати роздільне збирання урожаю.

В основу плану проведення збиральних робіт в господарстві покладено спів поєднання різних способів, причому пряме комбайнування розглядається як основний, а роздільне збирання,-як додатковий, вимушений.



4.10 Первинна переробка і зберігання продукції

Свіжозібране зерно, що надходить від комбайнів, має різні домішки, які можуть спричиняти його псування і зниження якості. Тому відразу після збирання зерно слід очищати з дотриманням таких основних умов: попереднє очищення і при необхідності просушування, розміщення його з урахуванням якості, основне очищення, зважування перед і після очищенням.

Зерно необхідно очищати від грудочок землі, полови тощо, які утруднюють його обробіток. При цьому створюються необхідні умови для нормального тимчасового зберігання. Зерно з підвищеною вологістю і засміченістю зеленими частками бур'янів та культурних рослин, підлягає негайній первинній очистці.

Очищають насіння на насіннєобробних заводах на технологічних лініях, до складу яких входять машини первинної очистки і складні насіннєочисні.

При відсутності таких ліній, насіння очищають від домішок на окремих насіннєочисних машинах різних конструкцій (ворохоочисниках, сепараторах, пневмостолах, трієрах тощо). Не рекомендується очищати насіння в складі, де зберігається очищене насіння.

Насіння на зберігання засипають підготовленим і перевіреним в Державній інспекції. Проте на весь цей період за станом і якістю його встановлюють належний контроль. До показників за якими контролюють стан і якість насіння належать: температура, вологість, свіжість (колір, запах), схожість і енергія проростання.

4.11 Операційна технологія вирощування озимої м'якої пшениці

Операційна технологія вирощування ярого ячменю в господарстві представлена в таблиці 11.



Таблиця 11

№ пп	Найменування операції	Склад агрегату	Основні агровимоги
		марка трактора, комбайна	марка с/г машини
	Дискування решток	Т-150К	БДТ-7	6-8 см
	Дискування решток	Т-150К	БД-10	10-12 см
	Завантаження добрив	ЮМЗ-6Л	ПЕ-0,8Б	без сторонніх домішок
	Оранка з одночасним внесенням добрив	К-701	ПЛН-6-35	20-22 см N30 P60 K40
	Протруєння насіння	ел. дв. 8 кВт	ПС-10А	фундазол,50% с.п. =3 кг/т
	Приготування робочої рідини	МТЗ-80	СТК-5	300 л/га
	Обприскування гербіцидом	МТЗ-80	ОПШ-15	Раундап, 36% в.р.=4 л/га
	Культивація	Т-150К	КПЕ-3.8	12-14 см
	Боронування	Т-150К	БМШ-15	8-10 см
	Передпосівна культивація з боронуванням	Т-150	СП-16А +3хКПС-4+12 х БЗСС-1.0	6-8 см
	Зантаження добрив	вручну	P10 простій суперфосфат=19,5%
	Зантаження насіння	эл.дв.	ЗПС-60
	Транспортування добрив з заправкою сівалок	автотрансп	ЗСВУ-3	8км
	Транспортування насіння з заправкою сівалок	автотрансп	УЗСА-40	Квис=5млн../га, М1000=45 г, Схожість=92% Чистота=98%
	Посів з внесенням добрив	ДТ-75М	СП-16А +3хС3-3,6	Н.в.=250 кг/га глибина загортання 5-6 см.
	Транспортування води	Т-150К	РЖТ-8
	Приготування робочої рідини	МТЗ-80	СТК-5	300 л/га
	Обприскування посівів сумішшю інсектифунгіцидів	МТЗ-80	ОПШ-15	Метафос,40% к.э=0,8 кг+ байлетон25% с.п.
	Збирання врожаю, пряме комбайнування	Дон -1500		При вологості не більше 14-18%

Чітке дотримання технології вирощування та якісні агротехнічні заходи сприяють збільшенню врожайності, зниженню затрат на проведення технологічних операцій та збереженню структурності та наявності поживних речовин у ґрунті.



5. Економічна ефективність вирощування озимої м'якої пшениці

Характеризуючи організаційно-економічні умови господарства дуже важливо врахувати такі показники як: середньорічна чисельність працівників, фонд оплати праці, виробництво валової продукції, виторг підприємства і в остаточному підсумку рентабельність.

Таблиця 12

Економічна ефективність вирощування озимої м'якої пшениці в господарстві 2009 рік

№ п/п	Показники	сорти	Відхилення, +, -
		Комерційна	Співанка
1	Урожайність, ц/га	40	60	+20
2	Ціна реалізації 1ц, грн.	116,0	116,0	-
3	Вартість валової продукції грн./га	4640	5467	+827
4	Виробничі витрати на 1 га, грн.	2520	2896	+376
5	Собівартість 1ц, грн.	63	48,2	-14,8
6	Витрати праці на 1 га, люд.-год.	20	28,2	+8,2
7	Витрати праці на 1 ц, люд.-год.	0,5	0,47	-0,03
8	Прибутки, грн./га	2120	2571	+451
9	Рівень рентабельності,%	84	140,3	+56,3п.в.

Характеризуючи таблицю 12 можна зробити висновки, що при введенні сорту Співанка врожайність озимої пшениці зросла на 20 ц/га, відповідно вартість валової продукції зросла на 827 грн. Виробничі витрати зросли на 376 грн. у зв'язку з підвищенням цін на мінеральні добрива, але не дивлячись на це прибутки зросли на 451 грн. Рівень рентабельності зріс на 56,3 п.в. Зробивши розрахунки робимо висновки, що введення сорту Співанка дає значний приріст врожаю та збільшення прибутків.



6. Охорона праці

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці [5].

6.1 Аналіз стану охорони праці на дослідному полі ДДАУ

Охорона праці на дослідному полі ДДАУ регулюється основними положеннями охорони праці в Україні і регламентується Конституцією України, кодексом законів про працю, законом «Про охорону праці», а також розробленими на її основі і відповідних ним нормативно-правовими актами.

Прийом на роботу в господарстві супроводжується проведенням вступного інструктажу з питань охорони праці та обов'язкового навчання потенційного працівника.

За охорону праці відповідає директор дослідного поля ДДАУ, він за сумісництвом виконує обов'язки фахівця з охорони праці. Він самостійно проводить заходи, щодо ознайомлення студентів та співробітників ДДАУ з технікою безпеки, проводить інструктаж на робочих місцях та слідкує за виконанням техніки безпеки.

Студенти та співробітники ДДАУ перед виїздом на дослідне поле проходять техніку безпеки в університеті.

На дослідному полі проводяться наступні інструктажі з техніки безпеки:

Вступний інструктаж з охорони праці на дослідному полі проводиться з усіма працівниками та студентами при ознайомленні їх з роботою;

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці перед початком роботи;

Повторний інструктаж в господарстві проводиться індивідуально або з групою працівників, які виконують однотипні роботи за програмою первинного інструктажу в повному обсязі;

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками:

- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, матеріалів та інших факторів, що впливають на охорону праці;

при порушенні працівником або студентом нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести до травми, аварії чи отруєння:

при перерві в роботі виконавця робіт більше ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт -60 днів.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками при:

виконанні разових робіт, що не пов'язані з безпосередніми обов'язками за фахом;

ліквідації аварії, стихійного лиха;

екскурсіях на дослідному

усі види інструктажів проводить директор, і в той же час фахівець з охорони праці Верстюк В.Д.

Стан громадського контролю за охороною праці на дослідному полі здійснює профспілка.

Науково-дослідне поле ДДАУ має колективний договір (документ із захисту прав працівників), який укладається профспілковим комітетом від імені трудового колективу.

У цілому санітарно-гігієнічний стан праці на дослідному полі задовільний.

Що стосується стану промислової санітарії, то працівники забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями, гардеробними, приміщеннями для відпочинку та обігрівання, умивальниками, туалетами, медичним пунктом.



6.2 Заходи з охорони праці при виконанні робіт з агрохімкатами

1. Загальні положення

1.1 В інструкції викладені вимоги безпеки під час виконання робіт із пестицидами та агрохімікатами при приготуванні розчинів, при ручному обприскуванні рослин, при приготуванні й застосуванні отруєних принад, при протруюванні й зберіганні протруєного насіння.

1.2 До роботи з пестицидами й агрохімікатами допускаються особи, що пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення, допуск та наряд на виконання робіт із пестицидами.

До роботи з пестицидами й агрохімікатами не допускаються вагітні жінки, жінки-годувальниці, особи пенсійного віку, молодше 18 років та ті, що мають медичні протипоказання.

1.3 Під час виконання робіт працівники, що працюють із пестицидами й агрохімікатами, повинні мати при собі посвідчення на право роботи з пестицидами і агрохімікатами, медичну книжку й наряд на виконання робіт і пред'являти їх на вимогу представників державного нагляду та відомчого контролю.

1.4 Усі роботи з пестицидами слід проводити при температурі не вище 24°С при мінімальних висхідних повітряних потоках. При пасмурній погоді дозволяється проводити роботи з пестицидами при температурі не нижче +10°С. Тривалість роботи з пестицидами першого й другого класів небезпеки не повинна перевищувати 4 години із обов'язковим допрацюванням 2 годин на операціях, не пов'язаних з застосуванням пестицидів).

1.5 Виконуйте тільки ту роботу, яка Вам доручена відповідним нарядом (крім екстремальних та аварійних ситуацій), не допускайте на робоче місце сторонніх осіб і не передоручайте свою роботу іншим особам.

1.6 Погоджуйте з безпосереднім керівником робіт чітке визначення меж вашої робочої зони.

1.7 До роботи приступайте у спецодязі, упевнившись, що він не має пошкоджень, елементів, що звисають, не прилягають, а також у необхідних засобах індивідуального захисту, що відповідають виду виконуваних робіт.

1.8 Перевірте наявність засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).

До ЗІЗ повинні входити: спецодяг, спецвзуття, рукавиці, рукавички ґумові, захисні окуляри, респіратори або протигази.

1.9 При роботі з малолеткими речовинами необхідно користуватись респіраторами при обприскуванні-типу Ф-62Ш, "Астра-2", "Кама".

1.10 При роботі з леткими сполуками необхідно користуватися універсальними або протигазовими респіраторами типу РУ-60М або РПГ-67 , при роботі з пестицидами такими як Актара 25, Фуванон, 57 к.е.,Гранстар, які використовують на господарстві.

1.11 При роботі з розчинами пестицидів для захисту рук використовуйте ґумові рукавички з трикотажною основою, для захисту ніг ґумові чоботи з підвищеною стійкістю до дії пестицидів і дезінфекційних засобів. Для захисту очей від попадання пестицидів використовуйте герметичні окуляри типу "Г" або захисні окуляри герметичні-ПО-2.

1.12 Під час контактування з розчинами пестицидів і агрохімікатів застосовуйте спецодяг, що виготовлений із спеціальних тканин з просоченням, а також додаткові засоби індивідуального захисту шкірних покровів-фартухи, нарукавники з плівкових матеріалів.

1.13 Під час фумігації приміщення і ручному обприскуванні ранцевими обприскувачами рослин використовуйте ізолюючі ЗІЗ шкіряних покровів або спеціальний одяг з плівкових матеріалів.

1.14 Не приступайте до роботи в голодному стані, у стані алкогольного, наркотичного або медикаментозного сп'яніння, у хворобливому або стомленому стані.

1.15 Протягом зміни слідкуйте за самопочуттям. При настанні стомленості, сонливості, раптової болі, не примушуйте себе продовжувати роботу, а залишіть роботу, використайте медичні препарати з аптечки або зверніться по допомогу до присутніх осіб.

1.16 Ознайомтесь з місцем для відпочинку й вживання їжі. Перевірте наявність у місці відпочинку бачка з питною водою, рукомийника і медичної аптечки. Місце відпочинку повинне знаходитись не ближче 200 м від робочої зони.

1.17 Огляньте засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) і переконайтесь, що вони не мають пошкоджень і відповідають вимогам захисту при роботі з застосовуваними пестицидами, агрохімікатами і консервантами, а також в тому, що строк придатності патронів респіраторів і коробок протигазів не минув.

1.18 Під час роботи з пестицидами дотримуйтесь вимог особистої гігієни.

1.19 На ділянках, оброблених пестицидами, проводьте роботи після закінчення терміну, що гарантує безпеку робітників у відповідності нормативних документів.

1.20 Під час роботи з пестицидами не вживайте їжу, не пийте, не куріть. Перед вживанням їжі, питтям та курінням покиньте зону дії пестицидів, вимийте руки та обличчя водою з милом, прополощіть рот водою.

*У даному випадку робочою зоною може бути стаціонарний розчинний вузол або пункт із використанням засобів механізації виробничих процесів, спеціальні приміщення для приготування отруєних принад, спеціальні приміщення або майданчики на відкритому повітрі для протруєння насіння, склади для зберігання протруєного насіння, поле, теплиці, відкриті майданчики або спеціальні приміщення для обробки сільськогосподарських тварин, птиці.

6.3 Вимоги безпеки перед початком роботи

2. Приготування робочих розчинів і сумішей

2.1.1 До початку приготування робочого розчину або сумішей перевірте відповідність препаратів їхньому найменуванню й призначенню.

2.1.2 Перед початком роботи огляньте робоче місце, переконайтеся, що у робочій зоні відсутні сторонні особи, тварини, непотрібні машини й механізми, проїзди й проходи вільні, небезпечні місця (ями, колодязі тощо) огороджені, а територія не захаращена сторонніми предметами, тарою тощо.

2.1.3 Огляньте обладнання, переконайтесь у наявності огороджень приводів і обертових частин машин і механізмів.

2.1.4 Перевірте наявність та справність засобів механізації для приготування робочих розчинів пестицидів і заправки обприскувачів (насоси, мішалки, герметичні ємкості, шланги, помпи).

2.1.5 Переконайтеся в герметичності з'єднань магістралей у машинах, що використовуються для приготування робочих розчинів і сумішей. Через з'єднання не повинно бути просочувань та краплепадінь рідини.

2.1.6 На машинах, які працюють під тиском, перевірте справність манометрів. На манометрі повинна бути пломба або клеймо з датою перевірки, скло повинно бути цілим, на шкалі повинна бути червона риска або припаяна до корпусу металева пластинка червоного кольору, яка показує дозволений тиск, стрілка манометра повинна повертатися в нульове положення при з'єднанні внутрішньої

порожнини приладу з атмосферою, переконайтесь, що строк їх чергової перевірки не минув.

2.1.7. Перевірте наявність і надійність контакту заземлюючого проводу електрифікованих машин і обладнання.

2.2 Протруювання й зберігання протруєного насіння

2.2.1 Перевірте робоче місце. Протруювання повинно проводитись у спеціально призначених приміщеннях (складах, механізованих протруювальних пунктах) при наявності в них вентиляції, або на огороджених відкритих спеціальних майданчиках, в дощову погоду-під навісом. На робочому місці повинні бути: машина для протруювання, інвентар для зважування (дозування) пестицидів, машина для зашивання мішків.

2.2.2 Перевірте наявність і справність транспортерів подачі отрутохімікатів до протруювальної машини, наявність інвентаря для зважування (дозування) пестицидів, а також засоби для знешкодження пестицидів (вода для технічних цілей, хлорне вапно і марганцево кислий калій).

2.2.3 Перед початком роботи перевірте технічний стан машин і агрегатів для протруювання зерна пестицидами (Агрон 300,в.р.,Гранстар, Діален 40%в.р.к., Базудин): герметичність з'єднувальних шлангів і ємкостей, стан ежектора на резервуарі. Усуньте виявлені недоліки, відрегулюйте норму витрати пестицидів і зволожуючої рідини.

2.2.4 Встановіть протруювач у відповідності з напрямом вітру, незалежно від характеру і стану місця його розташування на відкритому майданчику.

6.4 Вимоги безпеки під час роботи

3. Приготування робочих розчинів і сумішей

3.1 Робочі розчини готуйте на спеціальних розчинних вузлах або пунктах із використанням засобів механізації виробничих процесів і під контролем спеціалістів. На пунктах необхідно мати: апаратуру для приготування робочих розчинів, резервуари з водою, баки з герметичними кришками і пристрої для наповнення резервуарів обприскувача (насос, ежектор, шланги), вагу, дрібний інвентар, метеорологічні прилади, а також аптечку, мило, рушник, умивальник.

3.2 Кількість препаратів, які знаходяться на майданчику, не повинні перевищувати норму одноденного використання. Крім тари з препаратами, на майданчику повинні знаходитися ємкості з водою та гашеним вапном .

3.3 Не допускайте сторонніх осіб у місця приготування робочих розчинів і сумішей пестицидів, рідких комплексних агрохімікатів і хімічних консервантів і в місця їхнього внесення.

3.4 Для приготування робочих розчинів пестицидів, агрохімікатів використовуйте пересувні агрегати або стаціонарні станції для заправки типу СЗС-10. Не допускайте приготування робочих розчинів пестицидів вручну.

3.5 Під час заповнення резервуарів обприскувачів і обпилювачів знаходьтеся з навітряного боку. Не допускайте попадання пестицидів на взуття, одяг і відкриті частини тіла. При випадковому попаданні пестициду на відкриті частини тіла терміново видаліть його за допомогою ватних тампонів, а потім ці місця промийте мильною водою.

3.6 Для приготування розчинів консервантів у приймальний бак (ємкість) спочатку налийте воду, і тільки потім, добавте необхідну кількість консерванту . У протилежному випадку можливі опіки, отруєння.

3.7 Не проводьте ремонт і регулювання апаратури при наявності в ній пестицидів. Ремонтні роботи виконуйте при зупинці всіх механізмів з обов'язковим застосуванням засобів індивідуального захисту. Під час роботи механізмів не підтягуйте болтів, сальників, ущільнень, хомутів, магістралей, ланцюгів тощо.

3.8 Не відкривайте люки й кришки бункерів і резервуарів, які знаходяться під тиском, не розкривайте нагнітальні клапани насосів, запобіжні й редукційні клапани, не вигвинчуйте манометри.

3.9 Не залишайте без охорони пестициди або приготовлені з них робочі розчини

3.1 Протруєння й зберігання протруєного насіння

3.1.1 При розміщенні протруювача насіння у приміщенні перед початком робіт включіть місцеву й загальну припливно-витяжну вентиляцію.

3.1.2 Насіння протруюйте тільки на справних агрегатах і в машинах заводського виробництва (Байтан універсал, з.п., Віта вакс 200 з.п., Фундазол, 50%, з.п.), які виключають вібрацію й розпилювання пестицидів в атмосферу. Не протруюйте насіння шляхом ручного перелопачування й перемішування.

3.1.3 У випадку зависання насіння або пестицидів із плівкоутворуючими препаратами в бункерах зупиніть протруювач і за допомогою спеціальних лопаток усуньте зависання.

3.1.4 Постійно слідкуйте за роботою зернонавантажувача, не допускайте перевантаження бункера протруювача насінням, дотримуйтесь пропорції насіння і робочого розчину, що подаються у змішувальний барабан.

3.1.5 Не допускайте відведення змивних вод у водойми без попереднього знешкодження.

3.1.6 Здійснюйте вологе протруєння посівного матеріалу з використанням плівкоутворуючих препаратів. Не допускайте сухого протруєння.

3.1.7 Протруєне насіння затаруйте в мішки (щільна тканина, паперові або поліетиленові).

3.1. 8. Не використовуйте протруєне зерно для харчових цілей, на годівлю домашнім тваринам і птиці, не промивайте, не провітрюйте, не очищайте від пестицидів, а також не змішуйте його з не протруєним.

3.1.9 Завантаження протруєного насіння проводьте тільки в щільно пригнані до вивантажувальних устроїв мішки з міцних, непроникних для пестицидів матеріалів або завантажувачі сівалок. На мішках повинен бути напис стійкою фарбою "ОТРУТНЕ" або "ПРОТРУЄНО".

3.1.10 Не допускайте пересипання розфасованого протруєного насіння в іншу тару.

6.5. Вимоги безпеки після закінчення роботи

6.5.1 При позмінній роботі передайте залишки пестицидів, агрохімікатів наступній зміні. Зробіть про це запис у книзі обліку. Не залишайте протравлене насіння без охорони. Після закінчення робіт здайте залишки пестицидів на склад, а також зробіть запис у книзі обліку й видатку.

6.5.2 Знешкодьте приміщення та майданчик, де виконувались роботи, а також обладнання, апаратуру, інструмент, транспорт і тару.

6.5.3 Знешкодження виконуйте з використанням засобів індивідуального захисту на спеціально обладнаних майданчиках на відкритому повітрі або у приміщеннях, які мають витяжну вентиляцію з механічним спонуканням.

6.5.4 Під час прибирання приміщень, забруднених пестицидами, користуйтесь розчином кальцинованої соди (200 г соди на відро води), потім 10% розчином хлорного вапна.

6.5.5 Ділянки землі, які забруднені пестицидами, знешкоджуйте хлорним вапном з обов'язковим переорюванням або перекопуванням.

6.5.6 Тару з-під пестицидів та агрохімікатів, яка звільнилась, здайте на склад з подальшим вирішенням питання щодо її знешкодження, повторного використання за призначенням

6.5.7 Засоби індивідуального захисту знімайте в такій послідовності: не знімаючи з рук, вимийте ґумові рукавички в 3-5% розчині кальцинованої соди або у розчині вапняного молока і обмийте їх водою, після чого зніміть чоботи, комбінезон, (очистіть його від пилу шляхом струшування або вибивання), зніміть захисні окуляри і респіратор. Повторно промийте ґумові рукавички, не знімаючи з рук, у знешкоджувальному розчині, а потім у воді і зніміть їх.

6.5.8 Промийте ґумову частину респіратора теплою водою з милом, продезинфікуйте ватним тампоном, змоченим у спирті або 0,5% розчині марганцевокислого калію, потім ще раз обмийте в чистій воді і висушіть при температурі 30-35° C

6.5.9 Приведіть у порядок спецодяг і засоби індивідуального захисту, здайте їх на зберігання.

6.5.10 Помийте руки й обличчя теплою водою з милом, при можливості прийміть душ.

6.5.11 Не зберігайте засоби індивідуального захисту в одному приміщенні з пестицидами.

6.5.12 Повідомте керівника робіт про виявлені недоліки помічені у процесі роботи і вжиті заходи до їх усунення.

6.6 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

6.6.1 Під час роботи з пестицидами і консервантами при з'явленні тріщин у ємкостях, резервуарах, трубопроводах, пошкодженні ґумових шлангів, порушенні герметичності, виключіть насос і двигун змішувального апарату.

Якщо усунути несправність власними силами не можете, повідомте керівника робіт.

Розлиті на землю пестициди, консерванти обробіть хлорним вапном і перекопайте.

6.6.2 Якщо під час роботи з пестицидами, агрохімікатами й консервантами трапилось порушення захисних властивостей засобів захисту органів дихання, терміново зупиніть обладнання, вийдіть із зони проведення хімічних робіт.

6.6.3 При виникненні пожежі викличте пожежну команду, повідомте керівництво і приступіть до ліквідації осередку загорання згідно з інструкції про заходи пожежної безпеки.

6.6.4 При виникненні пожежі у виробничому приміщенні, відключіть систему вентиляції, повідомте пожежну охорону, керівника робіт і прийміть участь в ліквідації пожежі.

6.6.5 Особливих заходів дотримуйтесь під час гасіння пестицидів, які затарені в металеві бочки, барабани, каністри, які від надмірного тиску при підвищенні температури, можуть вибухнути, розлитися на великі відстані.

6.6.6 Гасіння локальних вогнищ загорання пестицидів виконуйте у протигазах із коробками, які мають фільтр.

6.6.7 Аміачну селітру, що загорілась на складі, гасіть великою кількістю води у протигазах із коробками марки "В" і "М".

6.6.8 При появі напруги на металевих частинах машин, обладнанні у складах або приміщеннях необхідно припинити роботу (відключити їх) і повідомити про це чергового електрика або керівника робіт.

Размещено на Allbest.ru