Удосконалення технологічної схеми підготовки зерна до зберігання в умовах елеватора "Олімпекс-Агро" Новомосковського району Дніпропетровської області

Загальні відомості про підприємство. Характеристика елеватора. Режими підготовки та зберігання зерна. Пропозиції по вдосконаленню технологічної схеми елеватора. Технологічний розрахунок та підбір обладнання. Стан охорони праці. Економічні показники фірми.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 07.02.2013
Размер файла 471,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Освітленість робочих приміщень має велике значення. Від її якості залежить ефективність роботи і фізичний стан працівників, кількість і тяжкість професійних захворювань. На елеваторі ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» використовується два види освітлення: природне і штучне. Природне освітлення виробничих приміщень здійснюється через бокові вікна.

Так, як підприємство є вибухо- і пожежонебезпечним категорій Б і В, штучне освітлення здійснюється за допомогою ламп розжарювання, які забезпечують вибухо- і пожежобезпеку в приміщеннях. В робочій будівлі кількість природного і штучного світла відповідає нормам освітленості приміщень. Також на кожному поверсі робочої будівлі наявні вогнегасники, плани евакуації працівників під час пожежі та встановлена сигналізація.

4.2 Заходи з охорони праці при встановлені та експлуатації обладнання

4.2.1 Загальні положення

Безпечність експлуатації технологічного та електричного обладнання багато в чому залежить від дотримання вимог, що представленні, як до обладнання, так і до його розміщення у виробничих приміщеннях. Велике значення має організація обслуговування обладнання у відповідності до встановлених правил техніки безпеки.

При конструюванні виробничого обладнання з ухиленням від вимог з безпеки праці, а також при не вірній експлуатації обладнання можуть виникнути небезпечні і шкідливі виробничі фактори, такі як: підвищений рівень шуму та вібрацій, підвищена запиленість, шкідливий рівень статичного та електричного струму.

Виробниче обладнання повинно бути безпечним при монтажі та демонтажі, ремонті, транспортуванні та зберіганні, при використанні окремо чи в складі технологічної схеми. У процесі експлуатації обладнання не повинно виділяти шкідливих речовин у навколишнє середовище вище норм, які встановлено законом. На ряду з цим обладнання повинно бути пожежо- та вибухобезпечним.

Складові частини виробничого обладнання (у тому числі кабелі, проводи, трубопроводи ) виготовляють з таким розрахунком, щоб виключити можливість їх пошкодження, що може викликати небезпеку.

Рухомі частини обладнання, що можуть бути джерелом небезпеки, огороджують за виключенням частин, які не допускається огороджувати. У випадку, коли виробничі органи обладнання, які можуть бути небезпечними для людини, але не можуть бути огородженими, передбачають сигналізацію, яка попереджує про запуск машини у роботу, а також можливість зупинки, відключення від мережі.

Розміщують обладнання у виробничих приміщеннях таким чином, щоб його ремонт та обслуговування було зручним та безпечним. Проходи, які пов'язані з виходами на драбинні майданчики або в суміжні приміщення залишають шириною не менше 1м. Такої ж ширини проходів доцільно дотримуватись і між групами машин.

Ширина проходів між сепараторами також залежить від особливостей устаткування цих машин. Так, для сепараторів з вийманням сит з бокових сторін, ширина повинна бути не менше 1,2 м, а у сепараторів з вийманням сит з боку приводного валу - не менше 1,0 м.

Повздовжні та поперечні проходи для обслуговування машин та механізмів, які розміщені на майданчиках, помостах та галереях - повинні бути не менше 0,8 м, при цьому не дозволяється загромаджувати проходи самопливними трубами та іншим обладнанням. [4]

4.2.2 Вимоги безпеки перед початком роботи

Для машиністів (операторів) зерноочисних агрегатів і зерноочисно-сушильних комплексів

Переконайтесь, що у приміщенні пульту керування агрегатом, комплексом є:

- запас запобіжників і сигнальних ламп;

- набір інструментів;

- покажчик напруги;

- комплект захисних засобів;

- аптечка;

- інструкція з охорони праці.

Переконайтесь у відсутності зерна у приямках норій. У випадку його виявлення повідомте керівника робіт і з допомогою виділених допоміжних працівників приберіть його.

Огляньте робочі органи машин і при виявленні недоліків усуньте їх.

Перевірте затяжку болтових з'єднань, при необхідності затягніть їх.

Перевірте натяг ківшової стрічки норії, ланцюгових і пасових передач, а також правильність центрування ківшової стрічки на барабанах.

Огляньте струмопровідні кабелі (проводи) і переконайтесь, що ізоляція не пошкоджена. У випадку виявлення пошкодження ізоляції викличте електрика.

Перевірте справність перил стаціонарних драбин і площадок.

Переконайтесь у тому, що люк у підлозі для доступу в бункер - накопичувач зерна замкнений на замок.

Переконайтесь, що є в наявності й справності евакуаційна й переносна драбини.[9]

4.3 Вимоги безпеки під час виконання роботи

Для машиністів (операторів) під час обслуговування транспортерів для переміщення зерна

Під час роботи транспортера не ставайте на раму машини, не відкривайте кришки люків кожуха.

Для очищення шнеку, що забився зерном, зупиніть машину і відкрийте кришки кожуха

Переміщуйте транспортери на території току із швидкістю не більше 5 км/год, уникаючи їх перекидання. Не знаходьтеся у цей час поруч із транспортером.

При переміщенні транспортерів їхні поворотні скребкові частини встановлюйте паралельно ходовим колесам.

Під час переміщення транспортерів вручну не ставайте збоку.[9]

4.4 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

При зриві факела в топці терміново зупиніть подачу палива, усуньте несправність і після продувки топки повітрям протягом 10-15 хв. приступайте до повторного розпалювання.

Зупиніть машину при електроударі, з'явленні стороннього шуму, вібрації, запаху горілого, іскор і полум'я з випускного отвору вентилятора сушильної камери і загорянні зерна в сушильній камері. Зупинку машини починайте з припинення подавання палива до форсунки.

При появі напруги на корпусі машини терміново відключіть загальний рубильник. Викличте чергового електромонтера. Усі пошкодження електроприводів, пульту управління, силової й освітлювальної мереж повинен усувати тільки електромонтер.

При враженні працівника електричним струмом як можна швидше звільніть потерпілого від його дії (тривалість дії струму визначає тяжкість травмування), для цього негайно відключіть рубильник чи інший пристрій.

При неможливості швидкого відключення електроустановки вжийте заходів щодо звільнення потерпілого від струмоведучих частин, користуючись мотузкою, палицею, дошкою чи іншими сухими діелектричними предметами, або відтягніть потерпілого за одежу (якщо вона суха і відстає від тіла), наприклад за поли піджака, за комір, при цьому уникайте дотику з оточуючими металевими предметами й частинами тіла потерпілого, не покритими одягом.

Якщо потерпілий торкається проводу, який лежить на землі, то перш ніж підійти до нього положіть собі під ноги суху дошку, згорток сухої одежі або суху, що не проводить електричний струм, підставку і відокремте провід від потерпілого за допомогою сухої палиці, дошки. При цьому рекомендується діяти по можливості однією рукою.

У разі, якщо потерпілий судорожно стискає в руці один струмоведучий елемент (наприклад провід), відокремте потерпілого від землі (просуньте під нього суху дошку, відтягніть ноги від землі мотузкою або за одежу).

Якщо нема можливості відокремити потерпілого від струмоведучих частин чи вимкнути електроустановку від джерела живлення, перерубайте провід сокирою із сухим дерев'яним держаком або перекусіть їх інструментом з ізольованими ручками. Перерубуйте й перекушуйте кожний провід окремо. Можна скористатися і неізольованим інструментом, тільки необхідно обгорнути його ручки сухою вовняною або прогумованою тканиною.

В разі виникнення пожежі на стаціонарних об'єктах викличте пожежну команду, повідомте керівництво і приступіть до ліквідації осередку загоряння згідно з вимогами інструкції про заходи з пожежної безпеки.

При виникненні пожежі на електроустановках у першу чергу необхідно повідомити про це пожежну охорону, відповідального за електрогосподарство, керівника робіт.

При виникненні пожежі в самій електроустановці чи поблизу неї, в першу чергу до прибуття пожежників вимкніть електроустановки з мережі. Якщо це неможливо, спробуйте перерізати проводи (послідовно по одному) інструментом з ізольованими ручками.

У випадку загоряння зерна погасіть топку, виключіть вентилятори і вивантажувальні пристрої, закрийте випускні заслінки і, не зупиняючи подачі вологого зерна, відкрийте люки дифузорів, виявивши осередок загоряння, через вікно короба спробуйте витягнути його із шахти. Якщо осередок загоряння усунути не вдається, включіть розвантаження на максимальну продуктивність, а осередки загоряння зерна гасіть водою й усувайте з основного потоку зерна. Після розвантаження всього зерна ретельно очистіть стінки камери й поверхню коробів від нагару.

При загорянні одежі постарайтесь зняти її або накрийте палаючу ділянку щільною матерією, при можливості занурте у воду.[9]

4.5 Вимоги безпеки після закінчення роботи

Відключіть двигуни машин агрегату, комплексу в зворотній послідовності їхнього включення.

Очистіть машини, обладнання, майданчики, робочі приміщення від пилу, зернових відходів і солом'яних решток, сміття віднесіть у спеціально відведене місце.

Топки, що працюють на рідкому паливі, зупиніть шляхом перекриття подачі палива, а на твердому - згідно з вимогами інструкції.

Приберіть робоче місце. Очистіть інструмент, інвентар, пристрої і покладіть у відведене місце. Приведіть у порядок спецодяг і засоби індивідуального захисту і здайте їх на зберігання.

Помийте руки й обличчя теплою водою з милом.

При здачі зміни повідомте змінника про технічний стан обладнання і розкажіть про особливості роботи.

Повідомте керівника про всі помічені недоліки у процесі роботи і вжиті заходи до їх усунення.[9]

Недоліком в організації охорони праці є велика кількість пилу на вікнах, підвіконнях, сходинах, лампах. Це є наслідком не поганої аспірації обладнання, а наслідком несвоєчасного і неякісного прибирання виробничих площ.

Загальний стан охорони праці на підприємстві є задовільним, але необхідно більше приділити уваги зменшенню рівня шуму у виробничих приміщеннях і їх прибиранню.

5. Економічна частина

5.1 Розрахунок комплексного вантажообігу

В даному розділі проекту визначимо економічні показники ефективності роботи технологічної лінії, яка вдосконалюється. Для оцінки ефективності розрахуємо основні економічні показники впровадженої лінії. При розрахунках для проектного варіанту візьмемо вартість обладнання з урахуванням додаткових витрат на встановлення нового обладнання.

Головним показником, який враховує обсяг робіт на хлібоприймальному підприємстві по прийманню, зберіганню відпуску зерна є показник комплексного вантажообігу (КВО).

Комплексний вантажообіг визначається шляхом множення фізичних тон на відповідні коефіцієнти для різних груп хлібопродуктів:

· зберігання сортового насіння зернових і олійних культур 1міс.- 0,5;

· складний відпуск хлібопродуктів, крім кукурудзи в качанах, рису-зерна, трав'яного борошна - 0,5;

· зберігання хлібопродуктів, крім зберігання сортового насіння зернових і олійних культур і трав'яного борошна 0,3(1 міс.).

КВО(приймання) = Обсяг операцій Ч Перевідний коефіцієнт в умовний = 50000 Ч 0,5 = 25000 т;

КВО(відпускання) = Обсяг операцій Ч Перевідний коефіцієнт в умовний = 49200Ч 0,5 = 24600 т;

КВО(зберігання) = Обсяг операцій Ч Термін зберігання Ч Перевідний коефіцієнт в умовний = 50000 Ч 9 Ч 0,2 = 90000 т.

Таблиця 5.1 Розрахунок обсягу КВО хлібоприймального підприємства до реконструкції

Показники вантажообігу

Обсяг операцій

Термін зберігання, міс.

Перевідний коефіцієнт

в умовний

Обсяг комплексного вантажообігу, тис. ум.т (КВО)

1. Приймання, тис. т

50 000

0,5

25 000

2. Відпускання,

тис. т/міс

49 200

0,5

24 600

3. Зберігання,

тис. т.

50 000

9

0,2

90 000

КВО, тис. ум. т

139 600

Таблиця 5.2 Розрахунок обсягу КВО хлібоприймального підприємства після реконструкції

Показники вантажообігу

Обсяг операції

Термін зберігання, міс

Перевідний коефіцієнт в умовний

Обсяг комплексного вантажообігу, тис. ум.т (КВО)

1. Приймання, тис. т

72300

0,5

36 150

2. Відпускання, тис. т

71500

0,5

35 750

3. Зберігання, тис. т/міс

72300

9

0,2

130 140

КВО, тис. ум. т

202 040

Розрахунок обсягів очищення зерна

Обсяг очищення зерна визначається в тонно-відсотках. Спочатку фізичні тони перераховуються в планові тони. Перерахунок фізичного обсягу очищення зерна на зерноочисному обладнанні здійснюється за допомогою перевідних коефіцієнтів (К1), встановлених в залежності від відсотку початкового і кінцевого вмісту смітної домішки, культури зерна і його вологості. Переведення в планові тони очищення насіннєвого зерна проводять в два етапи: очищення до базисних кондицій і очищення від базисних до посівних кондицій, використовуючи при цьому два різних перевідних коефіцієнти. Потім різницю (Р) в % треба розділити на цей коефіцієнт (К1) і визначається коефіцієнт переведення планових тонн в тонно-відсотки (К2)[12,15]:

До переоснащення потокової лінії:

К2 = Р / К1

К2 = 5,5 - 1,0 / 2,84 = 1,58

Обсяг очищення (пл.т) = Фізичний обсяг очищення Ч Коефіцієнт переводу у планові т = 50000 Ч 2,84 = 142 000;

Обсяг очищення т/% = Фізичний обсяг очищення Ч Коефіцієнт переводу в т/% = 50000 Ч 1,58 = 79 000.

Таблиця 5.3 Розрахунок обсягу очищення, т/%

Види очищення

Фізичний обсяг очищення, т

Коефіцієнт переводу в пл. т, (К1)

Коефіцієнт переводу в т/%, (К2)

Обсяг очищення, тис т%

пл. т.

т%

до реконструкції

Очищення на зерноочисних машинах із зниженням смітної домішки з 5,5% до 1,0%

50000

2,84

1,58

142 000

79 000

5,5% до1,0%

72300

2,84

1,58

205 332

114234

5.2 Розрахунок штатного розпису робітників, керівників і спеціалістів

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислювана в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник виплачує працівникові за виконану ним роботу. Існує дві основні форми оплати праці:

· погодинна;

· відрядна.

Погодинна форма передбачає оплату в залежності від відпрацьованого часу і рівня кваліфікації.

ЗПпог = ТСпогЧtф,

де ТСпог - тарифна ставка за 1 годину відпрацьованого часу, грн;

tф - фактично відпрацьований час працівників за визначений період (tф = 166,8 год/міс.).

Відрядна форма передбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за певний проміжок часу.

ЗПвід = РЧО,

де Р - відрядна розцінка на виготовлення продукції, грн;

О - кількість виготовленої продукції за певний час.

Для розрахунку заробітної плати треба скласти штатний розпис керівників, спеціалістів та робітників.[15]

Таблиця 5.4. Штатний розпис адміністративного персоналу підприємства

Посада

Чисельність, чоловік

Місячний посадовий оклад, грн

Премія

Місячний фонд оплати праці, грн

Річний фонд оплати праці,грн

%

сума,

грн

Начальник елеватора

1

2600

10

260

2860

34 320

Начальник ВТЛ

1

1500

10

150

1650

19 800

Головний бухгалтер

1

1500

10

150

1650

19 800

Головний інженер

1

2000

10

200

2200

26 400

Майстер

1

1600

10

160

1760

21 120

Технік-лаборант

3

1300

10

130

1430

51 480

Лаборант

3

1200

10

120

1320

47 520

Визировщик

1

1100

10

110

1210

14 520

Всього

12

12 800

1280

14 080

234 960

Погодинна тарифна ставка розраховується діленням мінімальної заробітної плати на кількість відпрацьованих годин за місяць. Наприклад 960/167,6 = 5,72 - для І розряду. Наступні погодинні ставки розраховуються, як добуток тарифної ставки І розряду та коефіцієнт тарифної ставки наступного розряду.

Таблиця 5.5 Тарифні ставки

Розряд

I

II

III

IV

V

VI

Коеф. тарифної ставки

1,0

1,09

1,20

1,35

1,55

1,80

Погодинна тарифна ставка

5,72

6,24

6,84

7,72

8,87

10,3

Таблиця 5.6 Штатний розпис робітників підприємства

Посада

Чисельність, чол.

Розряд

Погодин. тарифна ставка, грн

Місячна тарифна ставка,грн

Доплата за нічний час,грн (20%)

Доплата за шкідливість, грн (8%)

Премія (10 %), грн

Місячний фонд оплати праці, грн

Річний фонд оплати праці, грн

Апаратник обробки зерна

3

3

6,84

1146,4

229,3

91,71

114,6

1582

56952,36

Електромонтер

1

2

6,24

1045,82

-

-

104,58

1150,4

13804,8

Апаратник обробки зерна

3

2

6,24

1045,82

209,16

83,67

104,58

1443,07

51950,52

Машиніст З/О машин

9

1

5,72

958,67

191,73

76,69

95,87

1322,96

142879,68

Вагар

1

-

-

1000

-

-

100

1100

13200

Сторож

3

-

-

880

-

-

88

968

34848

Прибираль-ниця

1

-

-

850

-

-

85

935

11220

Апаратник обробки зерна

3

4

7,72

1293,87

258,77

103,51

129,39

1785,54

64279,44

Всього

24

389134,8

5.3 Розрахунок калькуляції по очищенню зерна

Розрахунок калькуляції на очищення зерна(до і після переоснащення потокової лінії):

Вихідні дані:

Культура - пшениця;

До переоснащення в РОБ був встановлений сепаратор А1-БЦС-50, після - встановлюємо повітряно-ситовий сепаратор А1-БІС-100 (100 т/год.), (1 шт.); скальператор А1- БЗО продуктивністю 100 т/год (1 шт.).

Смітна домішка - 5,5%;

Рентабельність - 20%.[15]

Визначаємо обсяг очищення в тонно-відсотках до і після реконструкції за формулою:

Voч = Qсеп Ч Кпот Ч К2,

де Qсеп - продуктивність сепаратора, т/год;

К2 - коефіцієнт переводу в планові тони (1,58);

Кпот - коефіцієнт використання потужності (0,75).

До реконструкції:

Voч = 50 Ч 1,58 Ч 0,75 = 59,25 т%.

Після реконструкції:

Voч = 200 Ч 1,58 Ч 0,75 = 237 т%.

Таблиця 5.7 Розрахунок заробітної плати працівників, які зайняті роботою по очищенню

Професія

Кількість, чол

Розряд

Погодинна тарифна ставка, грн

Доплата за роботу в нічний час

Премія

Всьогогрн

%

грн

%

грн

Апаратник обробки зерна

3

ІІІ

6,84

20

1,37

10

0,68

26,67

Апаратник обробки зерна

3

IV

7,72

20

1,54

10

0,77

30,09

Машиніст з/о машини

9

І

5,72

20

1,14

10

0,57

66,87

Всього

15

-

-

-

-

-

123,63

Заробітна плата (Зп) на 1т/% складає, грн:

ЗП = Зп / Voч .

До реконструкції:

ЗП = 123,63/ 59,25 = 2,09 грн;

Після реконструкції:

ЗП = 123,63/ 237 = 0,52 грн.

Розрахунок витрат на соціальні заходи (СЗ), СЗ - 37,64%:

СЗ = Зп Ч 37,64 / 100

До реконструкції:

СЗ = 2,09 Ч 37,64 / 100 = 0,79

Після реконструкції:

СЗ = 0,52 Ч 37,64 / 100 = 0,20

Витрати на електроенергію визначають за формулою:

Е= Не / К2 Ч Те,

де Не - норма витрат електроенергії за годину, кВт

Те - тариф на електроенергію (0,6175) за 1 кВт/год, грн;

коефіцієнт переводу фізичних тон в т%

До реконструкції:

Е = 18,6 / 1,58 Ч 0,6175= 7,27 грн.

Після реконструкції:

Е = 18,37 / 1,58 Ч 0,6175= 7,18 грн.

Розрахунок витрат на матеріали (М):

Матеріали складають на 1 т% 10% від заробітної плати (Зп), грн.:

М = ЗпЧ0,1,

де Зп - заробітна плата робітників, грн.

До реконструкції:

М = 2,09 Ч 0,1 =0,21 грн.

Після реконструкції:

М = 0,52 Ч 0,1 = 0,05 грн.

Розрахунок амортизаційних відрахувань (А):

Амортизаційні відрахування складають 0,03 грн на 1 т/%

До реконструкції: 0,03 грн.

Після реконструкції: 0,03 грн.

Розрахунок витрат на технічне обслуговування (То):

Витрати на технічне обслуговування складають 0,02 грн на 1 т/%.

До реконструкції: 0,02 грн.

Після реконструкції: 0,02 грн.

Розрахунок інших витрат (Ів):

Інші витрати складають 0,07 грн. на 1 т/%.

До реконструкції: 0,07 грн.

Після реконструкції: 0,07 грн.

Всього витрат, або собівартість (С/в) становить:

С/в = Зп + СЗ + Е + М + А + То + Ів

До реконструкції:

С/в = 2,09 + 0,79 + 7,27 + 0,21 + 0,03 + 0,02 + 0,07 = 10,48

Після реконструкції:

С/в =0,52 + 0,20 + 7,18 + 0,05 + 0,03 + 0,02 + 0,07 =8,07

Визначаємо прибуток (П) підприємства, якщо рівень рентабельності складає 20%:

П = С/в Ч Рр / 100

де С/в - собівартість продукції, грн.

Рр - рівень рентабельності,(20) %

До реконструкції:

П = 10,48 Ч 0,2 =2,1 грн.

Після реконструкції:

П = 8,07 Ч 0,2 = 1,61 грн.

Визначаємо оптову ціну (Цопт.) за формулою:

Цопт. = С/в+ П.

До реконструкції:

Цопт. = 10,48 + 2,1= 12,58 грн.

Після реконструкції:

Цопт. = 8,07 + 1,61 = 9,68 грн.

Визначаємо розмір ПДВ (20%) за формулою:

ПДВ = Цопт. Ч 20 /100.

До реконструкції:

ПДВ = 12,58 Ч 0,2 = 2,52 грн.

Після реконструкції:

ПДВ = 9,68 Ч 0,2 = 1,94 грн.

Визначаємо відпускну ціну (Цвідп) за формулою:

Цвідп. = Цопт. + ПДВ.

До реконструкції:

Цвідп. = 12,58 + 2,516= 15,10 грн.

Після переоснащення потокової лінії:

Цвідп. = 9,68 + 1,936= 11,62 грн.

Таблиця 5.8 Калькуляція витрат на виконання операцій по очищенню зерна

№ п/п

Статті витрат

Одиниці вимірювання

Витрати на одиницю до реконструкції, грн

Витрати на одиницю після реконструкції, грн

1

Обсяг очищення

т/%

59,25

237

2

Матеріали

грн

0,21

0,05

3

Електроенергія

грн

7,27

7,18

4

Оплата праці

грн

2,09

0,52

5

Відрахування на СЗ

грн

0,79

0,20

6

Амортизаційні відрахування

грн

0,03

0,03

7

Технічне обслуговування

грн

0,02

0,02

Таблиця 5.9 Розрахунок відпускних цін по КВО

Показники

Одиниці вимірювань

Очищення

п/п

до реконструкції

після реконструкції

1

Продуктивність

т%

59,25

237

2

Заробітна плата

грн

2,09

0,52

3

Відрахування на соц заходи

грн

0,79

0,20

4

Електроенергія

грн

7,27

7,18

5

Амортизаційні відрахування

грн

0,03

0,03

6

Технічне обслуговування

грн

0,02

0,02

7

Матеріали

грн

0,21

0,05

8

Інші витрати

грн

0,07

0,07

9

Всього витрат

грн

10,48

8,07

10

Рентабельність

%

20

20

11

Прибуток

грн

2,10

1,61

12

Оптова ціна

грн

12,58

9,68

13

ПДВ

грн

2,52

1,94

14

Відпускна ціна

грн

15,10

11,62

5.4 Розрахунок базового кошторису витрат на КВО

Базовий кошторис - це витрати підприємства, пов'язані з основною його діяльністю за певний період часу.

Базовий кошторис складається з таких статей:

· заробітна плата;

· відрахування на соціальні заходи;

· витрати електроенергії на технологічні цілі;

· витрати на паливо;

· витрати в межах норм природних витрат;

· загальногосподарські витрати:

· заробітна плата керівників і спеціалістів;

· відрахування на соціальні заходи;

· витрати на опалення приміщень;

· витрати електроенергії на освітлення приміщень;

· витрати на амортизацію основних фондів;

· витрати на допоміжні матеріали;

· всього витрат по базовому кошторису.[15]

Таблиця 5.10 Заробітна плата працівників

№ п/п

Професія

Кількість, чол

Розряд

Річний фонд оплати праці, грн

1

Електромонтер

1

13804,8

2

Вагар

1

-

13200

3

Сторож

3

-

34848

4

Прибиральниця

1

-

11220

Всього

6

-

73072,8

Розрахунок витрат на соціальні заходи (СЗ), СЗ - 37,64%:

СЗ = Зп Ч 37,64 / 100

СЗ = 73072,8Ч 37,64 / 100 = 27504,6 грн.

Визначаємо витрати електроенергії на технологічні цілі за формулою:

Е = КВО Ч Ne Ч Tе

де Ne - норма витрат електроенергії на 1 т КВО, кВт;

Те - тариф на електроенергію (0,34).

Е = 139600 Ч 2,9 Ч 0,6175= 249988,7 грн.

Розрахунок витрат на паливо:

П = КВО Ч Nп,

де Nп - норма палива,(3,20 кг).

П = 139600 Ч 3,20 = 446720 грн.

Розрахунок втрати в межах норм природних втрат (Пвтр):

Пвтр = Азаг Ч Ц Ч Нвт / 100,

де Нвт - для зернових культур 0,03 % від закупівельної ціни;

Ц- ціна закупівельна за 1 т (850 грн).

Пвтр =50000 Ч 850 Ч 0,03 / 100 =12750 грн.

Загальногосподарської витрати:

- заробітна плата керівників і спеціалістів - 234960 грн.

- відрахування на соціальні заходи:

СЗ = Зп Ч 37,64 / 100,

СЗ = 234960 Ч 37,64 / 100 = 88438,94 грн.

- визначення витрат на опалення приміщення (Оп):

Оп = КВО Ч Ноп,

де Ноп - норма витрат на опалення.

Оп = 139600 Ч 2,1 = 293160 грн.

- визначення витрат електроенергії на освітлення (Пос) приміщень :

Пос= КВО Ч Нос.,

де Носв. - норма витрат на освітлення;

Носв. = 0,03 грн.

Пос = 139600 Ч 0,03 = 4188 грн.

- визначення витрат на амортизацію основних фондів (А):

А = КВО Ч Наморт,

де Намрт - норма амортизації - 2,20 грн.

А = 139600 Ч 2,20 = 307120;

- визначення витрат на допоміжні матеріали (М):

М = КВО Ч Нмат,

де Нмат - норма витрат матеріалів, Нмат = 3,00 грн.

М = 139600 Ч 3,00 = 418800 грн.

- витрати на залізничний транспорт (Зтр) розраховуємо за формулою:

,

де - місткість вагонів, = 65-70 т;

Нв - норма витрат на 1 вагон, Нв = 700 грн.

Зтр = 50000 / 70 Ч 700 = 500000 грн.

- всього загальногосподарських витрат (Заг.в):

Заг.в = Зп + СЗ + Оп + Ос + А + М + Зтр

Заг.в = 234960 + 88438,94 + 293160 + 4188 + 307120+ 418800 + 500000 = =1846666,94 грн.

- всього витрат по базовому кошторису (Бк):

Бк = Зп + СЗ + Е + П + Пвпр + Заг.в

Бк =73072,848 + 27504,6 + 249988,7 + 446720 + 12750+ 1846666,94 = =2656703,04грн.

Таблиця 5.11 Базовий кошторис витрат

Статті

Одиниці вимірювання

Всього витрат

Заробітна плата

Відрахування на СЗ

Паливо

Електроенергія

Матеріали

Амортизаційні відрахування

Інші витрати

З/П робітників

Грн

73072,8

73072,8

-

-

-

-

-

-

Нарахування на С/З

Грн

27504,6

-

27504,6

-

-

-

-

-

Паливо і електроен.

Грн

696708,7

-

-

446720

249988,7

-

-

-

Втрати

Грн

12750

-

-

-

-

-

-

12750

Загальногосподарскі витрати

Грн

1846666,94

234960

88438,94

293160

4188

418800

307120

500000

Всього

Грн

2656703,04

308032,8

115943,54

739880

254176,7

418800

307120

512750

Рентабель-ність

%

20

-

-

-

-

-

-

-

Прибуток

Грн

531340,61

-

-

-

-

-

-

-

5.5 Розрахунок тарифів і цін

Ціна - це грошовий вираз вартості, кількості грошей, що сплачуються або одержуються за одиницю товару або надані послуги. Одночасно ціна відображає споживчі властивості товару, купівельну спроможність грошової одиниці, силу конкуренції.[15]

Таблиця 5.11 Розрахунок тарифів і цін (відпускних цін по КВО)

Назва показника

Одиниці виміру

Значення показника, грн

Всього витрат

витрати на 1 т КВО

1

Обсяг КВО

Т

139600

-

2

Заробітна плата

Грн

73072,8

0,52

3

Відрахування на СЗ

Грн

27504,6

0,20

4

Паливо і електроен.

Грн

696708,7

4,99

5

Втрати

Грн

12750

0,09

6

Загальногосподарскі витрати

Грн

1846666,94

13,29

7

Разом витрат

Грн

2656703,04

19,03

8

Рентабельність

%

20

-

9

Оптова ціна підприємства

Грн

-

22,84

10

Прибуток

Грн

-

3,81

11

ПДВ

Грн

-

4,57

12

Відпускна ціна

грн

-

27,41

Визначення відпускної ціни з приймання відпуску та зберігання за 9 місяців:

27,41 / (0,5 + 0,5 + 0,2 Ч 9) = 9,79 грн.

5.6 Розрахунок прибутку

Кінцевий фінансовий результат (прибуток або збиток) складається з фінансових результатів від реалізації хлібопродуктів (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів та іншого майна підприємства і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат за цими операціями та інших операцій, визначених у статті Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Прибуток (збиток) від реалізації наданих послуг заготівельними підприємствами визначається як різниця між виручкою від реалізації послуг, яка зменшена на суму нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість і фактичними витратами. Виручка заготівельних підприємств визначається вартістю виконаних послуг, як у вигляді платежу надійшла на рахунок підприємства.

До складу виручки також зараховується вартість натуральної оплати за зерно і олійні культури, які прийняті на зберігання та обробку. Вартість натуральної оплати визначається за договірними цінами, що діють на момент її зарахування з врахуванням податку на додаткову вартість.

Загальна сума прибутку визначається як сума прибутку, одержаного за надання послуг по прийманню, відпуску, зберіганню, сушінню та очищенню зерна.[15]

Таблиця 5.12 Розрахунок прибутку

Операції

Т/%

Прибуток на 1 грн

Прибуток всього,грн

до

після

до

після

до

після

Приймання

25000

36150

3,81

3,81

95250

137731,5

Відпуск

24600

35750

3,81

3,81

93726

136207,5

Зберігання

90000

130140

3,81

3,81

342900

495833,4

Очищення

79000

114234

2,10

1,61

165900

183916,74

Всього

218600

316274

697776

953689,14

Приріст прибутку становить:

П = П (після реконструкції) - П (до реконструкції)

П = 953689,14-697776= 255913,14 грн.

5.7 Розрахунок кошторису капітальних вкладень на техпереоснащення підприємства

Це періодичні затрати капіталів на оновлення основних фондів і об'єктів соціальної інфраструктури підприємства. Облік і склад капітальних вкладень включає вартість обладнання, будівельно-монтажні роботи, транспортні і інші затрати. Вартість монтажу складає 10%, демонтажу 50%.

Таблиця 5.13Кошторис на демонтаж обладнання

Назва обладнання

Кількість одиниць

Вартість одиниці обладнання, грн

Вартість монтажу, грн

Всього витрат на демонтаж, грн

А1- БЦС-50

1

80000

800

40000

Всього

1

80000

800

40000

Таблиця 5.14 Розрахунок на придбання і монтаж обладнання

Назва обладнання

Кількість одиниць

Вартість обладнання, грн. всього

Вартість монтажу, грн

одиниці всього

А1-БІС-100

1

108800

10880

А1-БЗО-100

1

54100

5410

Всього

2

162900

16290

Нормативи додаткових витрат на придбання обладнання:

1) витрати на запасні частини складають 2 % від вартості обладнання по оптових цінах:

162900 Ч 0,02 = 3258 грн;

2) витрати на тару - 2% від вартості обладнання і витрат на запасні частини:

(162900 + 3258) Ч 0,02 = 3323,16 грн;

3) транспортні витрати - 4% від вартості обладнання по оптових цінах, вартості запчастин, витрат на тару:

(162900 + 3258 + 3323,16) Ч 0,04 = 6779,25 грн;

4) витрати по комплектації - 0,7% від вартості обладнання по оптових цінах і 1% для контрольно - вимірювальних приладів:

162900 Ч 0,07 = 11403 грн; 162900 Ч 0,01 =1629 грн;

5) заготівально-складські витрати - 1,2% від вартості обладнання по оптових цінах, вартості запчастин, витрат на тару, витрат на транспорт:

(162900 + 3258 + 3323,16 + 6779,25) Ч 0,012 = 2115,12 грн;

6) націнка постачальницько-збутових організацій - 0,4% від вартості обладнання по оптових цінах, вартості запчастин, витрат на тару, транспортні витрати:

(162900 + 3258 + 3323,16 + 6779,25) Ч 0,04 = 7050,42 грн;

7) планові накопичення - 8% від вартості монтажу:

162900 Ч 0,08 =1303,2грн;

8) загальна сума капітальних вкладень дорівнює сумі вартості обладнання, вартості монтажу, вартості демонтажу і додаткових витрат на придбання обладнання по нормативах з урахуванням коефіцієнта неврахованих витрат (1,25%) [15]:

Кв =(162900 +16290 + 40000 + 3258 + 3323,16 + 6779,25+ 11403 + 1629 + 2115,12 + 7050,42 + 1303,2)Ч 1,25 = 320063,94 грн

5.8 Розрахунок показників економічної ефективності капітальних вкладень

Абсолютна ефективність капітальних вкладень показує загальну величину їх віддачі та обчислюється співставленням величини економічної ефективності з величиною самих затрат.[15]

Абсолютну ефективність інвестицій можна оцінити за допомогою показників:

- коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень (Е):

Е = П / К

деП - приріст прибутку, грн;

К - сума капітальних вкладень, грн;

Е = 255913,14/ 320063,94 = 0,79

- строк окупності капітальних вкладень (обернений показник) (Т):

Т = К / П

Т = 320063,94 / 255913,14= 1,3 р

Визначання середньої заробітної плати та продуктивності до та після реконструкції:

Визначення середньої заробітної плати (ЗПсеред):

ЗП серед.= (234960 + 389134,80) / 36 = 17336,00 грн;

Визначаємо продуктивність праці (ПП):

ПП до реконструкції = 139600 / 36 = 3877,78;

ПП після реконструкції = 202040 / 36 = 5612,22.

Таблиця 5.15 Техніко-економічні показники

№ п/п

Показники

Одиниці виміру

До переоснащення

Після переоснащення

Відхилення

1

КВО

т

139600

202040

+ 62440

2

Обсяги:

Приймання

т

50000

72300

+22300

Відпуск

Т

49200

71500

+ 22300

зберігання

т

50000

72300

+ 22300

3

Термін зберігання

місяців

9

9

-

4

Витрати на одиницю:

грн

-

-

-

КВО

грн

23,15

23,15

0

Очищення

грн

59,25

237

+ 177,75

5

Прибуток всього в т.ч на одиницю

грн

255913,14

+255913,14

КВО

грн

3,81

3,81

0

Очищення

грн

2,10

1,61

+ 0,49

6

Фонд заробітної плати

грн

624096,24

624096,24

0

7

Чисельність працівників елеватора

Чол.

36

36

0

8

Продуктивність праці

т

3877,78

5612,22

+ 1734,44

9

Середня заробітна плата

грн

17336,00

17336,00

0

10

Витрати на капітальні вкладення

грн

320063,94

320063,94

11

Строк окупності

років

1,3

+ 1,3

12

Коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень

0,79

+ 0,79

Даний проект має строк окупності 1,3 роки коли чистий прибуток буде йти тільки на окупність елеватора Такий строк окупності є прикладом того, як при невеликих витратах на закупівлю нового обладнання можна розширити спектр робіт на елеваторі та досягти значного економічного ефекту.

Загальні висновки та пропозиції

Дипломний проект на тему «Удосконалення технологічної схеми підготовки зерна до зберігання в умовах елеватора «Олімпекс-Агро»»

Прийнята технологічна схема не задовольняє потреби підприємства, оскільки встановлене обладнання придбано не новим і є фізично та морально застарілим, а саме сепаратор А1-БЦС-50, який виготовлений в 1967 році

При проведенні удосконалення технологічної схеми очистки зерна на елеваторі ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» зроблено наступні зміни в технологічній схемі: було встановлено зерноочисне обладнання для відбору домішок, які відрізняються за шириною, товщиною, та аеродинамічними властивостями встановлено сепаратор А1-БІС-100, і додатково барабанний скальператор А1-БЗО для попередньої очистки від крупних домішок, які мають продуктивність по 100 т/добу кожен, що дає змогу збільшити об'єми заготівлі, очистки і переробки ранніх та пізніх зернових та олійних культур на 62440 тис. тон.

Таким чином встановивши більш ефективне обладнання це дає змогу збільшити об'єми виробництва продукції підприємства, і забезпечити кращу якість продукції, яка зберігається. А збільшення об'ємів заготівлі забезпечить безперебійну роботу підприємства, що також дасть змогу для збільшення кількості продукції і відповідно - прибутку, на 255,9 тис.грн., термін окупності 1,3 роки.

В проекті розглянуто стан охорони праці на підприємстві, який виявився задовільним, але необхідно більше приділити уваги зменшенню рівня шуму у виробничих приміщеннях і їх прибиранню.

Таким чином, виконане удосконалення може бути застосоване як на данному на підприємстві, так і на суміжних.

Список використаних джерел

1. Бутковский В.А., Мерко А.И., Мельников Е.М. Технологии зерноперерабатывающих производств. - М.: Интерграф сервис, 1999 - 472 с.

2. Власов A.M. Оборудование зерноперерабатывающих предприятий. Справочник. - М.: ДеЛи Принт, 2003 - 168 с.

3. Галицкий P.P. Оборудование зерноперерабатывающих предприятий. - М.: Колос, 1991 - 250 с.

4. Беликов А.С., Касьян А. И., Дмитрюк С. П., Устимович Л. Д., Годяев С. Г., Голендер В. А. Основы охраны труда: учебник для студентов висших учебных заведений Украины ІІІ - IV уровней аккредитации./ Под ред. д. т. н. профессора А.С. Беликов. - Днепропетровск. «Журфонд», 2007 - 494 с.

5. Гаметский Р.Р. Оборудование зерноперерабатывающих предприятий. - М.: Агропромиздат, 1990 - 271 с.

6. Демский А.Б., Борискин М.А., Тамаров Е.В., Камалетдинов Ш.С., Чернолихов А.С. Справочник по оборудованию зерноперера-батывающих предприятий. - М.: Колос, 2000 - 610 с.

7. Ивасенко А.А.. Производство продукции предприятиями пищевой и перерабатывающей промышленности. // Хранение и переработка зерна. - 2005. - №8. - с.13 - 16.

8. Інструкція з охорони праці під час післязбиральної доробки зерна

9. Карасюк И.М. Справочник по зерновым культурам. - К.: Урожай, 1991 - 310с.

10. Керефов К.Н. Биологические основы растеневодства. - М.: Высшая школа, 1992 - 407 с.

11. Краснощекова Г.А., Редькина Т.В. Економика, организация и планирование на предприятиях хранения и переработки зерна. - М.: Агропромиздат, 1991 - 375 с.

12. Мерко I.T., Моргун В.О. Наукові основи i технологія переробки зерна. - Одеса, 2001 - 348 с.

13. Мерко И. Т. Проектирование зерноперерабатывающих предприятий с основами САПР. - М.: Агропромиздат, 1989 - 367 с.

14. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. - Київ, 2000 - 480 с.

15. Трисвятский Н.А. и др. Хранение и переработка сельскохозяйственной продукции. - М.: Агропромиздат, 1991 - 349с.

16. Цециновский В.Н., Птушкин Г.Е. Технологическое оборудование зерноперерабатывающих предприятий. - М.: Колос, 1976 - 368 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.