кг

11

Валовий надій молока

т

604,8

Середньодобовий приріст молодняка ВРХ

г

650

Раціон для тварин: сіно лугове, сінаж, висівки, дерть ячмінна, барда пивна. Корегується залежно від групи тварин. Однак, наскільки тварини забезпечені кормами, можна визначити проаналізувавши раціон, наведений в таблиці 4.

Як свідчать дані таблиці 4, раціон в стійловий період незбалансований і дефіцитний за всіма аналізуємими показниками,

ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» розташоване на огородженій відокремленій території, має пішохідну прохідну та транспортний пропускник з дезинфекційним бар'єром (заправлений 3% розчином каустичної соди). Територія господарства розділена на відокремлені огороджені зони.

Тваринництво - відгодівля ВРХ - відокремлене.

Таблиця 4

Раціон годівлі тварин в ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень»

Корма	Кіл-ть, кг	корм. од.	перетр. протеїн, г	цукор, г	Са, мг	Р, мг	каротин, мг
Норма		7,60	790	620	50	30	300
Солома ячна	5	1,70	65	12	16,50	4	20
Сіно різнотравне	2	0,88	112	20	16,50	4	20
Силос кукурудзяний	7	1,40	98	42	9,80	2,80	140
Дерть ячна	0,5	0,58	42,50	1	1	1,95	0,25
Буряк кормовий	5	0,60	4,50	200	2	2,50	0,50
Сіль-лизунець	0,015
Всього		5,20	322	275	45,80	23,30	190,30
+/- до норми		-2,40	-468	-345	-4,20	-6,70	-109,70

Са / Р = 1,7 / 1

ЦПВ = 1 / 1,17

Тварини розміщені у типових корівниках:

Згідно плану протиепізоотичних заходів (погоджений та затверджений у районній держветслужбі) на І квартал 2011 р., було виконано:

- вакцинація проти колібактеріозу - 38 гол. (січень);

- обробки проти телязіозу - 160 гол.;

- сифункулятозу - 160 гол.

Протягом березня 2011 р. проведено:

- відбір крові для дослідження на бруцельоз, лейкоз (загальне стадо);

- відбір зразків для копрологічного дослідження на фасціольоз.

Препарати та медикаменти, які використовуються для обробок тварин, закупаються в мережі реалізації ветпрепаратів м. Харкова з відповідними супровідними документами.

Приміщення молокоблоку, утримання тварин у задовільному санітарному стані. Тварини утримуються в типових корівниках. Однак, господарство не має окремого родильного відділення і у приміщенні, де проходять отелення невчасно прибирається гній.

Тварини не виснажені.

Надої корів у середньому складають 15 л на добу.

Дезинфекція, дератизація приміщень проводилася до постановки тварин на зимово-стійлове утримання деззагоном ЗРДЛВМ згідно договору.

2.3.2 Охорона праці та довкілля

Охорона праці включає систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

З метою попередження правил техніки безпеки в господарстві проводяться інструктаж при прийомі на роботу, первинний, повторний, позаплановий та поточний інструктажі. Адже недотримання елементарних вимог безпеки при роботі з тваринами може призвести до травматизму як обслуговуючого персоналу, так і тварин.

Тому з тваринами слід поводитись спокійно, ласкаво і впевнено. Кожен раз, наближаючись до них чи заходячи в денник, станок, необхідно попереджувати їх рівним, владним голосом. Не треба допускати грубих окриків і побиття тварин.

При обслуговувані тварин люди, що їх обслуговують, повинні знати не лише кличку, стать, вік, прикмети, темперамент і звички, а й методи фіксації (утримання при наданні лікарської допомоги).

При прив'язному утриманні тварин прив'язь повинен бути міцним, досить вільним, щоб не обмежувати рухів і не затягувати шию корові. У корів, що б'ються, слід видалити роги.

При ручному доїнні хвіст корови прив'язують до ноги. Ослінець доярки повинен бути міцним і полагодженим.

Корову для обслуговування ветеринарними спеціалістами можна вести на недоуздку чи мотузці. Їх прив'язують за роги і область носу. В момент обслідування тварину можна утримувати за роги: стоячи біля її шиї справа чи зліва, обома руками захоплюють роги, щоб не стирчали вільні кінці. Ліктем, ближчої до шиї руки натискують на шию, а тілом навалюються на область плеча і лопатки тварини.

Якщо фіксація простим утриманням за роги недостатня, захоплюють однією рукою носо-губне дзеркало стоячи з лівого боку тварини, лівою рукою тримають лівий ріг, а праву руку плавним, але швидким рухом просувають по лобі і стінці носу та захоплюють носо-губне дзеркало великим і вказівним пальцями; ліктем правої руки потім упираються в лоб тварини, а кистю дещо припіднімають носову частину голови.

Корову можна утримати, лише стискуючи носо-губне дзеркало. Роблять це пальцями, а для тривалого утримання - з допомогою спеціальних носових щипців.

Можна велику тварину прив'язати до стовпа, краще використовувати пристосування з двох стовпів з поперечиною.

Важливу роль в системі охорони праці має виробнича санітарія, адже розвиток тваринництва пов'язаний з охороною від хвороб маточного складу і плідників сільськогосподарських тварин, одержанням і збереженням здорового приплоду, а патологія репродуктивних органів сільськогосподарських тварин, що викликана різними патогенними (хвороботворними) мікроорганізмами, може бути потенційним гальмом розширеного відтворення стада.

У зв'язку з цим метою профілактики інфекцій, що обумовлюють неплідність і малоплідність сільськогосподарських тварин, велику увагу слід приділяти попередженню використання для осіменіння самок сперми плідників, контамінованої інфекційними агентами - збудниками захворювань.

Невіддільною складовою частиною роботи ветеринарної служби господарства у відношенні запобігання і нерозповсюдження заразних захворювань є регулярне проведення дезінфекції, дезінсекції, та дератизації.

З метою попередження зооантропонозів всі працівники тваринництва без винятку проходять 1 раз на квартал медичне обстеження та 1 раз на рік - флюорографію.

Від заносу інфекційних захворювань при в'їзді на територію ферм встановлюються дезбар'єри, при вході у приміщення - дезкилимки.

На сьогодні господарство є благополучним за інфекційними захворюваннями, що забезпечується профілактичними заходами у їх відношенні. З цією метою тварини підлягають ретельному ветеринарному огляду і обов'язковому дослідженню на бруцельоз, туберкульоз, лептоспіроз, лейкоз і трихоманоз, а також профілактичній вакцинації проти трихофітії, сибірки, сальмонельозу у відповідності до чинного ветеринарного законодавства.

Охорона навколишнього середовища повинна бути частиною планів економічного і соціального розвитку народного господарства. Розробка заходів по здійсненню природоохоронних заходів має особливе значення при підготовці схем розвитку і розміщення виробничих сил, територіально-виробничих комплексів, при проектуванні і капітальному будівництві. Це дозволяє дотримуватись основних вимог, що пред'являються до господарської діяльності з комплексного використання, охорони і відтворення природних ресурсів, здійснювати єдину екологічну політику при прийнятті проектних рішень.

До комплексу заходів з охорони навколишнього середовища господарств слід віднести наступні. Для більш повного і раціонального використання біологічного потенціалу полів застосовуються сівозміни. Важливим заходом є правильна обробка ґрунту.

Водні об'єкти вважаються забрудненими, якщо показники складу і властивостей води в них змінюються під прямим чи побічним впливом виробничої діяльності і побутового користування населенням і стають частково чи повністю не придатними для одного з видів водокористування.

У відношенні охорони навколишнього середовища у господарстві певна увага приділяється попередженню забруднення витоками тваринницьких об'єктів, правильного застосування засобів хімізації землеробства, забруднення нафтопродуктами. Однак подекуди спостерігається стоянка і миття транспорту, випасання худоби поблизу водоймищ.

Захист повітряного басейну від забруднення регламентується мінімально допустимими концентраціями шкідливих речовин в атмосферному повітрі.

Головним джерелом забруднення повітряного басейну у господарстві є автотранспорт, але автомашини з підвищеним вмістом вуглекислоти у відпрацьованих газах до експлуатації не допускаються.

Важливим заходом в охороні навколишнього середовища є утилізація гною. Гній з приміщення видаляється постійно, адже лише у цьому випадку можна підтримувати чистоту, оптимальний режим мікроклімату та, в певній мірі, попереджувати поширення умовно-патогенної мікрофлори в приміщенні.

Видалений скребковим транспортером гній буртується у спеціально відведеному для цього місці (не ближче 60 м від тваринницьких приміщень, 100 м від молочних блоків і 300 м від житлової забудови у бік напрямку пануючих вітрів та за межами ферми). Цей спосіб зберігання і знезараження гною має назву біотермічна обробка. При цьому способі знезараження в правильно складених буртах гною більшість збудників інфекційних та інвазійних хвороб гине на протязі 30 днів.

Таким чином, в цілому стан охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, та охорони навколишнього середовища, загалом знаходиться на належному рівні.

2.3.3 Результати акушерсько-гінекологічної диспансеризації, аналіз стану відтворення поголів'я великої рогатої худоби

Для проведення диспансеризації застосовували такі методи: збір анамнезу і клінічне дослідження, яке включає ректальне та вагінальне дослідження.

Діагноз на ендометрит ставили виходячи з наступних даних:

- з аналізу встановлено, що у деяких корів відмічалася затримка посліду, тяжкі пологи, на підстилці і корні хвоста відмічають появу ексудату;

- при ректальному досліджені відмічали збільшення одного з рогів матки, потовщення його стінок, слабку болючість та зниження скорочувальної функції. Флуктуація майже не відчувалась, а тканини стінки рогу набрякали. При пальпації матки тварини вигинають спину, напружуються, з вагіни виділяється значна кількість ексудату;

- під час вагінального дослідження відмічалися підсохлий ексудат на вульві. При огляді піхви вагінальним дзеркалом спостерігається наявність ексудату, слизова оболонка запальна, гіперемійована.

Для виявлення і коректування обміну речовин, підтримка природної резистентності тварин на оптимальному рівні необхідно двічі на рік проводити основну диспансеризацію і щокварталу - поточну.

Основна диспансеризація (січень-лютий) передбачає аналіз відтворної здатності маткового поголів'я клінічним оглядом всіх корів і обстеженням контрольних (модельних) груп, тобто по 10-20% корів з кожної фізіологічної групи корів (у запуску, в пологовому відділенні після отелення, нетільні у період роздоювання, тільні лактуючі).

При поточній диспансеризації проводиться клінічний огляд всього маткового поголів'я, а в "модельних" групах - по 5-7 тварин.

При загальному клінічному обстеженні корів і ремонтних телиць звертають увагу на їх угодованість, рухову і рефлексогенну активність, на вираженість блиску копитного рогу і волосяного покриву, на стан хребта, кінцівок, ребер і хвостових хребців.

При обстеженні кожної тварини в контрольних групах з'ясовують їх загальне фізіологічне положення, або відхилення в серцево-судинній системі, в органах дихання і травлення, в молочній залозі і статевих органах, тривалість періоду від отелення до запліднення, наявність або відсутність післяродових або гінекологічних захворювань, індекс осіменіння, повноцінність статевих циклів.

Оцінюється повноцінність і збалансованість раціонів і відповідність типу раціонів продуктивності і фізіологічному стану корів, а для телиць аналізуються добові прирости і загальний фізіологічний стан та своєчасність настання статевої зрілості і зрілості тіла. Звертається увага на такі показники: процентне співвідношення грубих, соковитих і концентрованих кормів, калорійність раціону, загальну поживність, вміст перетравного протеїну, каротину, цукру, кальцію, фосфору, органічних кислот в силосі і сінажі. Зооветспециалісти, за наслідками біохімічних досліджень кормів, балансують раціон, приводячи до оптимальних цукрово-протеїнове, кислотно-лужні і фосфорно-кальцієві співвідношення.

У крові визначають 27 параметрів, у т.ч. кількість лейкоцитів, каротин, загальний білок, цукор, кальцій і неорганічний фосфор, лужний резерв, кетонові тіла, мікроелементи, вітаміни А, С, Е.

Раціони для кожної фізіологічної групи тварин маткового стада повинні відповідати нормам, а якість кормів оцінюється органолептично і за наслідками хіміко-токсикологічного, мікробіологічного і мікологічного аналізів.

Для проведення клінічного обстеження, лабораторного дослідження кормів, проб крові, сироватки і плазми крові, щоб дізнатися норму або ступінь порушення обміну речовин, для маткового поголів'я молочної худоби проводять декілька видів диспансеризацій: загальну комплексну - 2 рази на рік, поточну - 1 раз на квартал, планову - щомісячну, ранню акушерську диспансеризацію - щоденну: від отелення до плідного осіменіння.

Для постановки раннього діагнозу на акушерсько-гінекологічне захворювання, попередження ускладнень і розвитку необоротних змін в статевих органах необхідно проводити ранню акушерську диспансеризацію. Вона проводиться щодня в пологовому відділенні для ранньої діагностики патологічних пологів і післяродових захворювань. Для реєстрації цих захворювань і проведення лікування тварин по розроблених схемах необхідно мати журнал корів, що розтелилися, в якому відзначають (на верхньому рядку кожної сторони журналу: дата отелення, клички і інвентарний номер корови, характер пологів; наявність або відсутність затримки посліду, атонії або субінволюції матки, ендометрит клінічний, ендометрит прихований. Напроти клички кожної тварини, у відповідній для кожного патологічного процесу (захворювання) колонці, повинна робитися відмітка про проведення курсового лікування (у вигляді знаку «+» або «-»).

При постановці діагнозів на захворювання слід враховувати нормативи для фізіологічних процесів: мимовільне відділення посліду через 4-6 год. після виведення плоду, у першу добу після пологів в каналі шийки матки утворюється слизова пробка, з 3-4 дня новотільності в помірних кількостях виділяються червонувато-коричневі, а потім - шоколадного кольору і прозорі лохії. До кінця лохіального періоду (до 12-15 дня новотільності) лохії густіють і їх виділення закінчується до 12-15 дня новотільності в зимовий-стійловий період і до 10-12 дня - в літньо-пасовищний період.

Щодня враховуються захворювання клінічними і щомісячно - субклінічними маститами.

Щокварталу при проведенні комісійної поточної АГД проводиться вибраковування корів з постійним безпліддям і непіддатливих лікуванню при маститах.

Щомісячно визначається чутливість мікрофлори із запальних ексудатів до лікувальних препаратів.

У кінці року аналізується відтворна здатність маткового поголів'я: скільки отримано живих телят на 100 корів, на 100 корів і нетелей, індекс осіменіння, кількість хворих на акушерсько-гінекологічні захворювання, лікувальну і профілактичну ефективність заходів. Порівнюють ці показники з попереднім роком. В обов'язковому порядку в звіті відображають наявність або відсутність специфічних акушерсько-гінекологічних захворювань у корів як після отелення, так і після штучного осіменіння [18].

Результати акушерсько-гінекологічної диспансеризації наведено в таблиці 5.

Таблиця 5

Результати акушерсько-гінекологічної диспансеризації

Групи тварин	Голови
1. Вагітні 2. У післяпологовому періоді з них з ендометритами 3. Неплідних	3 28 14 1
Всього досліджено	32

За результати диспансеризації встановлено, що з 32 досліджених корів 3 - вагітних, 1 - неплідна і 28 - у післяродовому періоді, з яких 14 голів є хворими на ендометрит.

2.3.4 Поширеність, сезонність та вікова залежність прояву ендометритів корів ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень»

З даних літератури з'ясовано, що ендометритам властива широка розповсюдженість, сезонна та вікова залежність. Але за різними повідомленнями результати відрізняються, подекуди - значно [2, 3, 8, 16, 25, 30].

В умовах ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» ендометрити є поширеною післяродовою патологією, причому за 3 останні аналізуємі роки ця патологія охоплює все більшу кількість поголів'я і у 2011 році відсоток захворюваності досяг 50% (див. рис. 2).



З'ясовуючи сезонність та вікову залежність нами встановлено наступне (рис. 3-4).

З даних рис. 3 чітко вимальовується сезонна залежність захворювання корів ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» на ендометрит. Однак їх виникнення слід ув'язувати з сезонністю отелень.



Визначаючи вплив віку на захворюваність корів ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» ендометритами, нами не виявлено вікової залежності. З цього випливає, що у даному господарстві виникнення ендометритів не пов'язане з віком тварин (рис. 4).

2.3.5 Терапевтична ефективність способу лікування корів зендометритами в умовах ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень»

За результатами акушерсько-гінекологічної диспансеризації було сформовано дві групи корів - контрольна та дослідна, по 7 голів у кожній.

При лікуванні корів контрольної групи користувалися стандартною для господарства схемою із застосуванням окситоцину і біциліну.

Окситоцин (Оxytocinum):

Речовини, що входять до складу - гормон, який одержують із задньої долі гіпофізу.

Дія. Основний біологічний ефект окситоцину полягає у стимуляції скорочень м'язів матки при пологах. Діє сильніше на фізіологічні скорочення матки. Він також підвищує секрецію молока, стимулюючи виділення пролактину.

Показання до застосування - як стимулятор пологового акту при слабких потугах, особливо у дрібних тварин, а також при затриманні посліду, для припинення кровотечі з матки, при субінволюції матки, агалактії у свиноматок і собак

Форма випуску: ампули по 1 мл (в 1 мл 5 ОД).

Вводили окситоцин щоденно внутрішньом'язово у дозі 30-40 ОД 1 раз на добу.

Біцилін (Bicillinum):

Речовини, що входять до складу - суміш 4 частин біциліну-1 і 1 частини новоциліну.

Дія. Особливістю препарату є його пролонгована дія, що дає змогу забезпечувати терапевтичний ефект протягом 3-4 тижнів після однієї ін'єкції.

Випускають у флаконах по 1,5 млн. ОД.

Вводили біцилін внутрішньом'язово по 1500000 ОД 1 раз на 5 днів (фото 5).

Корів дослідної групи лікували способом, який включає використання діоксидину, окситоцину, іхтіолу і розробки кафедри акушерства, гінекології та біотехнології розмноження тварин ХДЗВА - препарату «Каплаестрол».

Діоксидин (Dioxydinum):

міжнародна та хімічна назви: Dioxydine; 2,3 - Ді(гідроксиметил) іноксалін - 1,4 - діоксид;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, зеленкувато-жовта рідина;

склад: 1 мл розчину містить діоксидину в перерахуванні на 100% речовину - 10 мг;

допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Фармакотерапевтична група - антибактеріальні засоби. Код АТС J01X X08.

Фармакологічні властивості. Діоксидин - антибактеріальний препарат широкого спектра дії. Виявляє активність при інфекціях, спричинених вульгарним протеєм, синьогнійною паличкою, паличкою Фрідлендера, кишковою та дизентерійною паличками, сальмонелами, стафілококами, стрептококами, патогенними анаеробами, включаючи збудників газової гангрени. Ефективний відносно штамів бактерій, резистентних до антибіотиків, сульфаніламідів, нітрофуранів та інших препаратів. Не виявляє місцевоподразнюючої дії.

Показання для застосування. Гнійно-запальні процеси різної локалізації: гнійні плеврити, емпіема плеври, абсцес легенів, перитоніт, цистит, рани з глибокими порожнинами, абсцеси м'яких тканин, флегмони, післяопераційні рани сечо- та жовчовидільних шляхів, а також застосовується для профілактики інфекційних ускладнень після катетеризації сечового міхура.

Діоксидин вводили інтраутерально по 80 мл через добу.

Іхтіотіл (Ichthyolum):

Властивості. Чорно-бура рідина із специфічним різким запахом. Розчиняється у воді, гліцерині, частково у спирті та ефірі.

Дія. протибродильна, протисептична, протизапальна, місцево-знеболююча і кератолітична

Показання до застосування. Зовні при дерматитах, фурункульозі, екземах, флегмонах, артритах, тендо-вагінітах, маститах, опіках; при випадінні прямої кишки, запаленні стравоходу; при вагінітах, метритах, сальпінгітах; всередину як протибродильний, антисептичний і румінаторний засіб при гострій тимпанії рубця, атонії передшлунків, метеоризмі кишок і кольках у коней.

Спосіб застосування. Зовні при дерматитах, фурункульозі, екземах, флегмонах, артритах, тендо-вагінітах, маститах, опіках у формі 10-30% мазі або 10% спиртового розчину для компресів. 1-2% розчин призначають при випадінні прямої кишки, запаленні стравоходу; 3% - 5% - при вагінітах, метритах, сальпінгітах. Всередину як протибродильний, антисептичний і румінаторний засіб при гострій тимпанії рубця, атонії передшлунків, метеоризмі кишок і кольках у коней. Призначають у формі 1-2% розчину, болюсів, кашок, пілюль. Коням 10,0-30,0; великій рогатій худобі 10,0-20; дрібній рогатій худобі і свиням 1,0 - 5,0; собакам 0,2-1,0.

Спосіб зберігання препарату - у закритих скляних банках.

Форма випуску: у нерозфасованому вигляді. 10 або 20% іхтіолова мазь в банках по 15, 20, 25, 30, 50 г.

Вводили іхтіол інтраутерально у 20% концентрації по 250 мл через добу.

Каплаестрол (І фракція) - вітамінно-гормональний препарат, що містить екстраговані з жіночої плаценти естрогенні гормони та рослинний в-каротин. Гормональна складова препарату відновлює і підсилює фізіологічну діяльність матки, підсилює її скорочення та підвищує кровообіг, а отже й транспорт поживних речовин до матки та від неї шкідливих продуктів. Провітамін А сприяє біль швидкому відновленню пошкодженого епітелію слизової оболонки матки.

Каплаестрол вводили інтраабдомінально у дозі 10 мл 1 раз на 7 діб (фото 4).

Крім того застосовувався ректальний масаж матки (3-5 хв., 1 раз на добу) щоденно для стимуляції її скорочень та видалення ексудату з її вмісту (фото 6).

Діоксидин та іхтіол коровам вводили тричі почергово (інтервал 24 год.) інтраутерально, із застосуванням розробленого співробітниками кафедри акушерства, гінекології та біотехнології розмноження тварин ХДЗВА інструменту - катетера-тампонатора (фото 2).

Терапевтичну ефективність проведених лікувальних заходів визначали за тривалістю проміжку від прояву до зникнення клінічних ознак захворювання. Результати досліджень наведені в таблицях 6.

Результати лікуванні корів контрольної групи свідчать про те, що тривалість періоду від початку захворювання до зникнення клінічних ознак в середньому на одну тварину складала 10,1 днів (з коливаннями від 8 до 12 днів), а тривалість періоду від зникнення клінічних ознак захворювання до прояву першої стадії збудження статевого циклу - 34,1 днів (від 29 до 39 днів). При цьому індекс осіменіння був на рівні 3,3 (від 2 до 4 осіменінь), 5 корів стали тільними і 2 - не запліднилася протягом 3 міс. після родів, а тривалість неплідності у середньому склала 62,4 днів на корову.

Таблиця 6

Ефективність лікування корів ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» з післяродовими ендометритами

Кличка корови	Тривалість періоду від початку захворювання до зникнення клінічних ознак (дні)	Тривалість періоду від зникнення клінічних ознак захворювання до прояву першої стадії збудження статевого циклу (дні)	Індекс осіменіння	Результати осіменінь через 3 міс.	Дні неплідності
Контрольна група
Дельта	10	34	3	вагітна	39
Ряска	9	29	3	вагітна	55
Красива	12	39	4	вагітна	63
Весела	10	35	2	вагітна	41
Волна	12	37	4	неплідна	89
Каріна	10	32	3	вагітна	58
Принцеса	8	33	4	неплідна	92
Разом	71/10,1	239/34,1	3,3	5 - вагітн. 2 - непл.	437 /62,4
Дослідна група
Легенда	8	29	2	вагітна	37
Рябуха	9	33	4	неплідна	84
Золушка	6	20	1	вагітна	15
Буйна	8	26	2	вагітна	67
Гроза	6	15	2	вагітна	35
Смирна	7	34	3	вагітна	41
Лаура	6	17	1	вагітна	22
Разом	50/7,1	174/24,9	2,1	6 - вагітн. 1 - непл.	301 /43

При лікуванні корів дослідної групи тривалість періоду від початку захворювання до зникнення клінічних ознак складала у середньому 7,1 днів на 1 корову (з коливаннями від 6 до 9 днів, а тривалість періоду від зникнення проявів захворювання до прояву першої стадії збудження статевого циклу - 24,9 днів (від 15 до 34). При цьому індекс осіменіння складав 2,1 (при нормі 1,5-2), 6 корів стали вагітними і 1 - не запліднилася, період неплідності у середньому на корову складав 43 дні.

Зведену таблицю терапевтичної ефективності розглянутих способів лікування корів з ендометритами наведено в таблиці 7.

Таблиця 7

Терапевтична ефективність впровадженого способу лікування корів з ендометритами

Показники	Групи корів	+/- (%)
	контроль	дослід
Тривалість проміжку часу від прояву та до зникнення клінічних ознак захворювання, днів	10,1	7,1	-3 (29,7)
Тривалість проміжку часу від зникнення клінічних ознак захворювання до прояву першої стадії збудження статевого циклу, днів	34,1	24,9	-9,2 (27,0)
Заплідненість корів в межах 3 місяців після родів, %	57,1	71,4	+14,3
Індекс осіменіння	3,3	2,1	-1,2 (36,4)
Дні неплідності, на корову	62,4	43	-19,4 (31,1)

Отже, у порівнянні з контрольною групою у дослідній групі тривалість періоду від початку захворювання до зникнення клінічних ознак була коротшою на 3 дні (29,7%), тривалість періоду від зникнення клінічних ознак захворювання до прояву першої стадії збудження статевого циклу - на 9,2 днів (27%), індекс заплідненості - на 1,2 (36,4%), кількість днів неплідності - на 19,4 днів (31,1%) у середньому на 1 корову.

2.4 Економічна ефективність ветеринарних заходів

Слід зазначити, що загальні економічні збитки від неплідності (ЗЕЗ) перевищують суми втрат від інфекційних і незаразних хвороб разом узятих [18].

Розрахунок збитків, завданих неплідністю корів:

Зб _непл. = Зб _м + Зб _т + Зб _у.г.

де: Зб _непл. - збитки від неплідності;

Зб _м - збитки від недоотримання молока;

Зб _т - збитки від недоотримання телят;

Зб _у.г. - витрати на утримання та годівлю неплідних корів.

Збитки від недоодержання молока розраховуємо за формулою:

Зб _м = Д _н х К _кнм х В _м,

де: Д _н - дні неплідності;

К _кнм - коефіцієнт кількості молока, недоотриманого за 1 день неплідності від однієї корови;

В _м - вартість 1 кг молока.

а) по контрольній групі:

Зб _м = 437 х 3,3 х 1,2 = 1730,52 грн.

б) по дослідній групі:

Зб _м = 301 х 3,3 х 1,2 = 1191,96 грн.

Збитки від недоодержання телят розраховуємо за формулою:

Зб _м = Д _н х К _кнт х В _т,

де: Д _н - дні неплідності;

К _кнт - коефіцієнт кількості телят, недоотриманого за 1 день неплідності від однієї корови;

В _т - вартість 1 теляти.

а) по контрольній групі:

Зб _м = 437 х 0,0035 х 440 = 673 грн.

б) по дослідній групі:

Зб _м = 301 х 0,0035 х 440 = 463,54 грн.

Збитки, що йдуть на утримання і годівлю неплідних корів, розраховуємо за формулою:

Зб _у.г. = Д _н х В _у.г.,

де: Д _н - дні неплідності;

В _у.г. - витрати, що йдуть на утримання і годівлю 1 неплідної корови.

а) по контрольній групі:

Зб _у.г. = 437 х 20 = 8740 грн.

б) по дослідній групі:

Зб _у.г. = 301 х 20 = 6020 грн.

Таким чином, збитків, завданих неплідністю корів будуть наступними:

а) по контрольній групі:

Зб _непл. = 1730,52 + 673 + 8740 = 11143,52 грн.

б) по дослідній групі:

Зб _непл. = 1191,96 + 463,54 + 6020 = 7675,5 грн.

Отже, економічні збитки, завдані неплідністю, по контрольній групі у порівнянні дослідною виявилися більшими на 3468,02 грн. (11143,52 - 7675,5). Враховуючи витрати на проведення ветеринарних заходів, загальні збитки будуть:

а) по контрольній групі:

З_з = 11143,52 грн. + 194,4 грн. = 11337,92 грн.

б) по дослідній групі:

З_з = 7675,5 грн. + 493,15 грн. = 8168,65 грн.

Таким чином, не дивлячись на те, що витрати на лікування корів дослідної групи були вищими у 2,5 рази, попереджені збитки виявилися значно більшими - на 3169,27 грн. (або 27,8%).

Розрахунок ЗЕЗ від післяродових і гінекологічних захворювань у телиць і корів необхідно підраховувати не тільки за період хвороби тварини.

Фактичні ЗЕЗ від неплідності складаються не тільки від витрат на лікування (на медикаменти і працю ветлікаря), перевитрату кормів за недоотримане молоко протягом всієї лактації, недоотримання телят на кожні 100 корів і телиць парувального віку, а й на оплату праці тваринникам за недоотриману продукцію. Підвищується собівартість молока і м'яса при неплідності корів, а також в ЗЕЗ необхідно включати недоотриманий прибуток від недоотриманого молока (м'яса), від недоотриманих приростів телят і приросту молока від корів [18].

3. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» знаходиться в селі Першотравневе, Змієвського району, Харківської області. Це багатопрофільне підприємство. До 14 видів діяльності цього господарства входять: виробництво племінної продукції скотарства, племінне молочне скотарство, племінне м'ясне скотарство, вирощування зернових і кормових культур для зміцнення і розвитку кормової бази племінного заводу та ін..

ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» являє собою підприємство із замкненим циклом виробництва, яке повністю забезпечує безвідходну технологію виробництва.

Майже всі посівні культури характеризуються задовільними показниками урожайності і можуть використовуватись у корм худобі.

У тваринництві головна увага приділяється одержанню здорового молодняка для подальшого вирощування на відгодівлю, а також отриманню якісного молока.

Тварини не виснажені. Надої корів у середньому складають 15 л на добу.

Раціон для тварин: сіно лугове, сінаж, висівки, дерть ячмінна, барда пивна. Корегується залежно від групи тварин. Однак, раціон в стійловий період незбалансований і дефіцитний за всіма аналізуємими показниками,

За результати диспансеризації встановлено, що з 32 досліджених корів 3 - вагітних, 1 - неплідна і 28 - у післяродовому періоді, з яких 14 голів є хворими на ендометрит.

З даних літератури з'ясовано, що ендометритам властива широка розповсюдженість, сезонна та вікова залежність. Але за різними повідомленнями результати відрізняються, подекуди - значно [2, 3, 8, 16, 25, 30].

В умовах ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» ендометрити є поширеною післяродовою патологією, причому за 3 останні аналізуємі роки ця патологія охоплює все більшу кількість поголів'я і у 2011 році відсоток захворюваності досяг 50%.

Нами встановлено сезонну залежність захворювання корів ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» на ендометрит. Однак їх виникнення слід ув'язувати з сезонністю отелень.

Визначаючи вплив віку на захворюваність корів ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» ендометритами, нами не виявлено вікової залежності. З цього випливає, що у даному господарстві виникнення ендометритів не пов'язане з віком тварин.

За результатами акушерсько-гінекологічної диспансеризації було сформовано дві групи корів - контрольна та дослідна, по 7 голів у кожній.

При лікуванні корів контрольної групи користувалися стандартною для господарства схемою із застосуванням окситоцину і біциліну; дослідна група спосіб, який передбачав використання діоксидину, окситоцину, іхтіолу і препарату «Каплаестрол».

Результати лікуванні корів контрольної групи свідчать про те, що тривалість періоду від початку захворювання до зникнення клінічних ознак в середньому на одну тварину складала 10,1 днів (з коливаннями від 8 до 12 днів), а тривалість періоду від зникнення клінічних ознак захворювання до прояву першої стадії збудження статевого циклу - 34,1 днів (від 29 до 39 днів). При цьому індекс осіменіння був на рівні 3,3 (від 2 до 4 осіменінь), 5 корів стали тільними і 2 - не запліднилася протягом 3 міс. після родів, а тривалість неплідності у середньому склала 62,4 днів на корову.

При лікуванні корів дослідної групи тривалість періоду від початку захворювання до зникнення клінічних ознак складала у середньому 7,1 днів на 1 корову (з коливаннями від 6 до 9 днів, а тривалість періоду від зникнення проявів захворювання до прояву першої стадії збудження статевого циклу - 24,9 днів (від 15 до 34). При цьому індекс осіменіння складав 2,1 (при нормі 1,5-2), 6 корів стали вагітними і 1 - не запліднилася, період неплідності у середньому на корову складав 43 дні.

Таким чином, у порівнянні з контрольною групою у дослідній групі тривалість періоду від початку захворювання до зникнення клінічних ознак була коротшою на 3 дні (29,7%), тривалість періоду від зникнення клінічних ознак захворювання до прояву першої стадії збудження статевого циклу - на 9,2 днів (27%), індекс заплідненості - на 1,2 (36,4%), кількість днів неплідності - на 19,4 днів (31,1%) у середньому на 1 корову.

До того ж, розрахунок економічної ефективності показав, що, не дивлячись на у 2,5 рази більші витрати на лікування корів дослідної групи, попереджені збитки виявилися на 3035,97 грн. або 27,8% більшими.

Таким чином, одержані результати дозволяють зробити висновок про терапевтичну і економічну ефективність застосованого на коровах дослідної групи способу лікування корів з післяродовими ендометритами.

Висновки

1. ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» - багатопрофільне підприємство, з 14 видів діяльності якого основним напрямком є тваринництво з інтенсивною відгодівлею молодняка великої рогатої худоби.

2. Тварини характеризуються задовільними вгодованістю і показниками молочної продуктивності.

3. Господарство не має родильного відділення, а у приміщенні, де проходять отелення, гній прибирається невчасно.

4. Раціон в стійловий період незбалансований і дефіцитний за всіма аналізуємими показниками.

5. В умовах ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» ендометрити є поширеною післяродовою патологією, причому за 3 останні аналізуємі роки ця патологія охоплює все більшу кількість поголів'я і у 2011 році відсоток захворюваності досяг 50%.

6. Встановлено сезонну залежність захворювання корів ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» на ендометрит, однак їх виникнення слід ув'язувати з сезонністю отелень.

7. Визначаючи вплив віку на захворюваність корів ПАТ «Племзавод «Червоний Велетень» ендометритами, нами не виявлено вікової залежності. З цього випливає, що у даному господарстві виникнення ендометритів не пов'язане з віком тварин.

8. Результати лікуванні корів ендометритами показали, що у порівнянні з контрольною групою у дослідній групі тривалість періоду від початку захворювання до зникнення клінічних ознак була коротшою на 3 дні (29,7%), тривалість періоду від зникнення клінічних ознак захворювання до прояву першої стадії збудження статевого циклу - на 9,2 днів (27%), індекс осіменіння - на 1,2 (36,4%), кількість днів неплідності - на 19,4 днів (31,1%) у середньому на 1 корову. При цьому попереджені збитки виявилися більшими на 3169,27 грн. або 27,8%, що свідчить про терапевтичну і економічну ефективність запропонованого способу лікування корів.

пропозиції

1. Нормалізація умов утриманні та годівлі тварин.

2. Для лікування післяродових ендометритів рекомендується схема, що включає: окситоцин (30-40 ОД, внутрішньом'язово, 1 раз на добу, щоденно), діоксидин (80 мл, інтраутерально, через добу), 20% розчин іхтіолу (250 мл, інтраутерально, через добу), каплаестрол (10 мл, інтраабдомінально, 1 раз на 7 діб).

Список літератури

1. Боднар О.О. Принципи лікування ендометриту у корів //Вісник Сумського Національного аграрного університету, серія “Ветеринарна медицина”. - №1-2 (15-16). - Суми, 2006. - С.22-26.

2. Боднар О.О., Желавський М.М. Застосування препарату АСД-Ф-2 при ендометриті у корів //Наук. вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.3. Гжицького. - Т. 4 (№ 5). - Львів. - 2002. - С. 47-51.

3. Боднар О.О., Желавський М.М., Керничний С.П., Борисенко О.М. Застосування біостимуляторів при акушерсько-гінекологічній патології у корів //Вісник СНАУ. - Вип. 10. - Суми, 2003. - С. 12-15.

4. Вельбівець М.В. Післяродовий ендометрит у корів: поширення, деякі питання патогенезу та лікування: Автореф. дис. ... канд. вет. наук. - X. - 1996. - 21с.

5. Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології: Підручник /За ред. В.А. Яблонського та С.П. Хомина. - Вінниця: Нова Книга, 2006. - 592с.

6. Власенко В.А. Анафродизія та методи відновлення відтворної функції у корів: Автореф. … дис. канд. вет. наук. - К. - 2005. - 19с.

7. Григорьева Т.Е. Лечение и профилактика эндометритов у коров. - М.: Росагропромиздат, 1988. - 63с.

8. Гришко Д.С. Лекції з ветеринарного акушерства: Навчальний посібник. - Х.: Прапор, 2003. - 400с.

9. Желавський М.М. Імунобіологічні аспекти післяродового гнійно-катарального ендометриту у корів: Автореф. дис. ... канд. вет. наук. - Львів. - 2002. - 21с.

10. Зажарський В.В. Лазеротерапія при гострому післяродовому ендометриті у корів: Автореф. дис. ... канд. вет. наук. - X. - 2001. - 20 с.

11. Кошовий В.П. Акушерсько-гінекологічна патологія у корів: Навч. пос. для студ. вищ. навч. закл. - Х.: Золоті сторінки, 2004. - 156с.

12. Кошовий В.П., Іванченко М.М., Скляров П.М., Павленко М.П. Ефективність способу лікування корів з ендометритами //Науково-методичний журнал «Вісник Сумського національного аграрного університету». - Суми. - 2003. - № 10. - С.48-51.

13. Краєвський А., Ізденський В., Рублено М., Ільницький М. Профілактика післяродових ендометритів у корів //Ветеринарна медицина України. - 1997. - №11. - C.28.

14. Леденева О.Ю. Фармакологическая коррекция гнойно-катаральных эндометритов у коров с применением нового пробиотического препарата ветомгин: Автореф. дис. … канд. вет. наук. - Троицк. - 2003. - 18с.

15. Леонов В.К. Возможность коррекции репродуктивной функции у коров при различных состояниях естественной резистентности: Автореф. дис. д-ра вет. наук. - М. - 2006. - 40с.

16. Любецький В.Й. Післяродовий ендометрит у корів: Автореф. дис. … д-ра вет. наук. - К. - 1998. - 36с.

17. Міщенко І., Омеляненко Л., Калиновський Г. Порівняльна ефективність діагностики і лікування хронічних ендометритів у корів //Ветеринарна медицина України. - №4. - 1996. - С. 31.

18. Панков Б.Г., Жаров А.В. Профилактика, фармакопрофилактика, ранняя диагностика, лечение клинических и скрытых форм эндометритов у коров: Учебное пособие. - М.: ФГОУ ВПО МГАВМиБ им. К.И. Скрябина, 2005. - 104с.

19. Патогенетична терапія при запальних процесах у тварин /І.С. Панько, В.М. Власенко, В.І. Левченко та ін. - К.: Урожай, 1994. - 256с.

20. Перевозчиков Л.А. Больше внимания гинекологическим болезням //Ветеринарный врач, 2002. - №2. - С.29.

21. Полянцев Н.И., Подберезный В.В. Ветеринарное акушерство и биотехника репродукции животных: Учебное пособие /Серия «Ветеринария и животноводство». - Ростов н/Д: Феникс, 2001. - 480с.

22. Практична ветеринарна гінекологія (учбовий посібник для студентів факультету ветеринарної медицини, слухачів факультету підвищення кваліфікації, фахівців ветеринарної медицини) /Скл.: Д.С. Гришко, Д.М. Жидков, В.С. Гонтаренко, та ін. - Харків, 1999. - 92с.

23. Рекомендації з профілактики неплідності худоби /Г.В. Звєрєва, В.А. Яблонський, М.В. Косенко та ін. - К.: Науковий світ, 2001. - 18с..

24. Фотіна Т.І., Фотін О.В. Профілактика ендометритів великої рогатої худоби за допомогою пробіотичних препаратів. //Вісник Сумського Національного аграрного університету, серія “Ветеринарна медицина”. - №1-2 (15-16). - Суми, 2006. - С.189-194.

25. Хмылов А.Г. Гинекологические заболевания КРС //Био. - 2006. - №7. - С. 17-19.

26. Хомин С.П. Етіопатогенез і значення акушерської патології в етіології неплідності корів //Наук. вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Т. 4 (5). - Львів. - 2002. - С. 222-225.

27. Шарапа Г.С. Неплідність корів і телиць та боротьба з нею. - К.: Урожай, 1988. - 136с.

28. Яблонський В. Проблеми відтворення тварин //Ветеринарна медицина України. - №3. - 2007. - С. 42-43.

29. http://vak.ed.gov.ru/announcements/veterinar/LeonovKV.doc.

30. http://vetfac.nsau.edu.ru/new/confer/mat2005.htm.

31. http://www.cnshb.ru/Scripts/bases/nii/depr/1/cgi2isis.exe?MFN=001861.

32. http://www.f33.ru/stats/Left_vet_akuch.htm#33.

33. http://www.nauu.kiev.ua/book/Roz_16/Gl_16_5/Gl_16_5.html.

34. http://www.ukrzoovet.com.ua/rus/index.php?id=5&topic=403.

35. http://vetfac.nsau.edu.ru/new/confer/mat2005.htm.

Размещено на Allbest.ru