Урожайність сої залежно від способів сівби на дослідному полі ХНАУ ім. В.В. Докучаєва

Господарське значення та використання сої, її ботанічна характеристика. Відношення сої до основних факторів середовища. Вплив способів сівби на урожайність сої. Сучасний стан виробництва сої. Динаміка площ посіву, врожайності та виробництва сої в Україні.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 23.09.2013
Размер файла 514,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

У широкорядному посіві маса кореневої системи сої, що розміщена в метровому шарі грунту, в посушливому році становила 95,8%, помірно-вологому ? 98,3, в сприятливому за вологозабезпеченістю ? 99,9%. У шарі глибше 1 м у посушливий рік розміщувалося 4,2% коріння; помірно-вологий ? 1,7; у сприятливий ? 0,1% (А.О. Бабич, 1993).

При вирощуванні сої у різний час вивчали різноманітні способи сівби ? рядковий, широкорядний з міжряддями 30, 45, 60, 70 см і густоті 400-500 тис./га рослин, стрічковий, на перезволожених ґрунтах гребеневий спосіб, квадратно-гніздовий. В результаті проведених досліджень встановлено, що кращим є такий спосіб сівби, який у конкретній зоні в найбільшій мірі відповідає біологічним особливостям сорту і сприяє кращому використанню рослинами ґрунтової родючості, вологи і світла. Спосіб сівби визначався також з врахуванням наявної техніки. Так, у 30-і роки на Далекому Сході застосовували звичайні рядкові посіви, в 40-50-і роки був поширений квадратно-гніздовий спосіб, завдяки якому різко зменшувалися затрати ручної праці по догляду за посівами. При цьому способі сівби рекомендувалася густота ? 200-250 тис./га рослин. Після з'явлення гербіцидів сою почали висівати широкорядним способом з міжряддями 45, 60 і 70 см (А.О. Бабич,1993)

Застосування ефективних гербіцидів, створює умови для переходу від широкорядних до вузькорядних способів сівби. На Чернівецькій дослідній станції урожай сої у вузькорядних посівах з міжряддями 15 см на фоні застосування гербіциду трефлану збільшився до 18,1 ц/га в порівнянні з 15,5 ц/га при широкорядному способі сівби з міжряддями 45 см (Г.К. Лещенко, В.Г. Міхайлов, В.І. Січкарь, 1985).

Проте, незважаючи на багаточисельні дослідження цього питання, думки дослідників про вплив способу сівби і ширини міжрядь на урожайність сої досить суперечливі. З погляду на ефективність використання тракторів, сівалок і грунтообробних знарядь в теперішній час перевага надається широкорядному способу сівби з міжряддями 45, 70 см. Число схожих насінин, що висіваються на 1 га, коливається від 200 до 800 тис., або від 45 до 120 кг і більше, залежно від зони вирощування, родючості грунтів, біологічних особливостей сорту, ступеню засміченості полів. Довгий час норму висіву встановлювали тільки в зв'язку з господарською придатністю і крупністю насіння. Тим часом, число насіння яке висівається на 1 га варто встановлювати виходячи з біологічних особливостей сорту ? схильності до полягання, гіллястості, облистяності , швидкості росту і скоростиглості. В останній час в США повністю перейшли від вживання норм висіву в кг/га до показника кількості насіння на 1 погонний (лінійний) метр рядка. (Г.Т. Лавриненко та ін., 1978).

У зв'язку із покращенням культури землеробства, збільшенням виробництва і застосування гербіцидів перспективним вважається пунктирний спосіб сівби, при якому спрощується техніка сівби, скорочуються витрати праці і засобів на вирощування сої. Тому ряд дослідників (В. Лебедовський, 1976; Д.С. Васильев, 1976) віддають перевагу пунктирному способу сівби з міжряддями 45см.

Нагромаджено великий експериментальний матеріал по вивченню ширини міжрядь у різних регіонах соєсіяння. Для більшості північних районів соєсіяння на Далекому Сході та в європейській частині найкраща ширина міжрядь 45 см, яка найбільш придатна для ранньостиглих сортів.

В Україні, за даними ряду науково-дослідних установ, кращим способом сівби є широкорядний з міжряддями 45 см і нормою висіву 400-600 тис./га схожого насіння. (А.Т. Волощук, 1984; А. К. Лещенко, 1985).

У північному Степу, за даними Кіровоградського НВО ''Еліта'', в середньому за 4 роки при широкорядному способі сівби з міжряддями 45 см найвищий урожай (18,4 ц/га) зерна ранньостиглого сорту сої одержано при висіві 400 тис./га насінин, середньопізнього ? 300-350 тис./га. На Тернопільському НВО ''Еліта'' урожайність зерна сої при широкорядному способі сівби з міжряддями 45 см була 14,6 ц/га. У дослідах Сумського НВО ''Еліта'' найвища врожайність зерна сої була в широкорядних посівах з міжряддями 45 см і сівбою 400 тис./га насінин (Ф.Ф. Адамень, 2006).

У Молдавському НДІ польових культур встановлено, що врожайність сої була вищою при широкорядному посіві з міжряддями 45 см і висіві 0,6 млн. насінин на 1 га (23,3 ц/га) (А.П. Гуцаленко, 1978).

На Північному Кавказі, за даними ВНІІ олійних культур, найбільш високі врожаї зерна сої одержують, при широкорядному посіві з міжряддями 45 см, норму висіву встановлюють дослідним шляхом у конкретних умовах у кожній зоні (Ю.П. Мякушко, В.Ф. Баранов, 1982).

У Воронезькому сільськогосподарському інституті встановлено, що найбільш доцільними є норми висіву 600-800 тис. схожого насіння на 1 га при широкорядному (45 см) способі сівби (В.К. Лихачов, 1983).

На Далекому Сході кращим способом сівби визнаний широкорядний із шириною міжрядь 45 см. Оптимальна норма висіву насіння 0,7 млн. шт. (120 кг/га). Збільшення міжрядь до 60-70 см приводить до зменшення врожайності зерна на 10-20%. Досить ефективні в цій зоні гребеневі посіви і тристрічкові широкорядні, що забезпечують збільшення врожайності на 1,5-3,5 ц/га. Останнім часом тут широко вивчається безрядковий спосіб сівби, який підвищує врожайність насіння на 30%, порівняно з одно-, двох- і тристрічковими посівами (В.Е. Балахоненков, 1981).

За даними В.І. Завєрюхіна (1981), в умовах Південного Степу при вирощуванні сої з міжряддями 60, 45 і 45 х 15 см врожайність середньостиглих сортів сої залишалася практично на одному рівні, тільки збільшення ширини міжрядь до 70 см призводило до її зниження на 2,0-2,1 ц/га.

Вивчення способів сівби сої і густоти рослин, проведене на темносірих підзолистих ґрунтах (Львівська область), показало, що найвищий урожай зеленої маси (171 ц/га) і насіння (18 ц/га) одержаний при широкорядному посіві (45 см) і нормі висіву насіння 369 тис/га. Збільшення ширини міжрядь до 60 см не змінювало залежності між досліджуваними нормами висіву. Проте загальний урожай знижувався. При звуженні міжрядь до 30 см спостерігалося істотне зниження урожаю зеленої маси і дещо менше ? насіння, причому перевага була за вищими нормами висіву. Перехід від широкорядних посівів до суцільних з великими нормами висіву різко знижував врожайність (П.А. Дмитренко, П.І. Витріховський, 1975).

У ВНІІМК А.Г. Ефімов (1986) вивчав густоту рослин від 100 до 500 тис/га при ширині міжрядь 45 і 70 см для сортів Хвиля (ранньостиглий), Рання 10 (середньоранній), Полум'я (середньостиглий) і Комсомолка (середньопізньостиглий). По сортах, що вивчалися, одержано практично однаковий урожай в інтервалі густоти рослин від 100 до 400 тис/га. У посушливі роки спостерігалося істотне зниження урожайності зерна в загущених посівах, в сприятливі по зволоженню - в зріджених.

З цими ж сортами В.Ф. Баранов, А.І. Лебедовський, І.О. Зелайа (1984) вивчали три ширини міжрядь (15, 45 і 70 см) і три густоти рослин (150; 300 і 450 тис/га). Найбільша врожайність одержана при густоті рослин 450 тис/га: сорт Батьківщина (міжряддя 45 і 70 см) ? 31,3 і 30,4 ц/га; сорт Полум'я ? 26,1 і 23,0 ц/га. Сорт Рання 10 при середній густоті рослин 300 тис/га дав 25,8 і 25,5 ц/га насіння.

Для посіву широкорядним способом використовують сівалки ССТ-12Б із пристосуванням для висіву сої, СО-4,2, „Кльон”, а також сівалки зарубіжного виробництва „Мульті-Корн”, „Кінзе” „Ноде” та інші. (А. Бабич, С. Колісник, О. Венедіктов, 2001)

Хороша якість досягається при використанні для сівби сої сівалки СПЧ-6. Але заздалегідь її слід підготувати. Посівні секції в кількості 12 шт. встановлюють на ширину міжрядь 45 см. На сівалку встановлюється два ексгаустера. У „глухих” дисках, що встановлюються на сівалках, просвердлюють 80 присмоктуючих отворів діаметром 4,5 мм. Розташовують отвори по колу диска в два ряди. У висіваючих апаратах знімаються вилки, які очищають зайве насіння. Робоча швидкість руху агрегату не повинна перевищувати 3,5 - 4,0 км/год.

При використанні зернових сівалок СЗ-3,6 з котушковим висіваючим апаратом, його необхідно відрегулювати так, щоб зменшити механічне пошкодження насіння, опустити денце апарата в нижнє положення і вибрати відповідну передачу на привід висіваючого апарату, щоб котушки працювали з більшою робочою поверхнею.

До бурякової сівалки ССТ-12 промисловістю випускається пристосування для висіву сої СТЯ-31.000, яке має на висіваючих дисках, гумові ролики і виштовхувачі. За відсутності їх можна замінити пристосуванням СТЯ-45.000, призначеним для сівби дражованим насінням цукрових буряків. При цьому чарунки висіваючих дисків збільшують (діаметр 8,5 мм, глибина 8,0 мм). Необхідну кількість насіння можна висіяти при установці на приводі змінних зірочок з числом зубів 17 (ведуча) і 9 (відома).

Гарні результати на сівбі сої забезпечують овочеві сівалки СО-4,2, які мають реборди на дискових сошниках, що забезпечує оптимальну глибину загортання насіння.

Основною умовою досягнення оптимальної норми висіву та рівномірного розподілу насіння в рядках, поряд з правильним підбором зірочок і висіваючих дисків, є понижена швидкість руху посівного агрегату(3-4 км/год ) (Б.П. Гурьев и др., 1990).

Перед сівбою важливо встановити сівалку на розрахункову норму висіву насіння, а в процесі сівби контролювати кількість насіння, рівномірність розподілу його в рядку, глибину загортання в грунт. Рекомендована густота рослин і норма висіву майже завжди гарантують одержання достатньої густоти рослин. Порушення норми висіву неможливо виправити іншими прийомами технології вирощування цієї культури.

За останні роки численними дослідами встановлено, що на чистих від бур'янів і родючих землях, при використанні гербіцидів сою на зерно доцільно сіяти рядковим способом з такою ж, як і при широкорядному посіві нормою висіву. У міру звуження міжрядь дещо збільшувалося число гілок, бобів і зерен на рослині унаслідок кращих умов освітлення рослин за рахунок більш рівномірного їх розміщення. Збільшення врожайності становить 3-8 ц/га порівняно з квадратно-гніздовим або широкорядним способами посіву. Підвищення врожаїв сої у вузькорядних посівах пов'язане з тим, що рослини розташовуються більш рівномірно на площі, поліпшується їх забезпеченість вологою, поживними речовинами і світлом, стебла менш витягаються, практично не полягають. Дозрівають рослини на три-п'ять днів раніше ніж у широкорядних посівах. При цьому дозрівання бобів і насіння йде більш рівномірно. Вміст протеїну в зерні збільшується на 0,2-2,1 % (В.Ф. Баранов, А.И. Лебедовський, 1982).

Для вирощування сої із звуженими міжряддями, стрічковим і суцільним рядковим способами сівби використовують сівалки типу СЗ-3,6 або сівалки зарубіжного виробництва „Містраль 6000”, „Грейт Плейнс”, „Амацоне”, „Аккорд” та інші (А. Бабич, С. Колісник, А. Побережна, А. Нємцов, 2000).

Дослідами, проведеними А.А. Бабичем і В.Ф. Петриченко (1990) в Інституті кормів УААН на сірих підзолистих чорноземах, встановлено, що зменшення ширини міжрядь сприяє підвищенню врожайності сої (табл.7).

7. Урожайність зерна сої залежно від способу сівби і ширини міжрядь

(Інститут кормів, м. Вінниця, А.А. Бабич, В.Ф. Петриченко (1990)

Способи сівби

Урожайність, ц/га

Звичайний рядковий (15 см)

32,6

Широкорядний (45 см)

31,7

Стрічковий( 45 см + (12,5+12,5 см)

30,8

Широкорядний (70 см)

21,2

Так при сівбі з міжряддями 15 см урожайність насіння склала 32,6 ц/га, при 45 см - 31,7, при 70 см - 21,1 ц/га. При стрічковому посіві по схемі 45 + (12,5 + 12,5 см) одержано 30,8 ц/га зерна.

Соєводи в усіх регіонах зменшують ширину міжрядь для сучасних сортів сої. Якщо в 1978 р. середня ширина міжрядь у штаті Іллінойс, наприклад, була 85 см, нині ? 70,6 см, у штаті Арканзас її зменшили від 93,7 до 86,1 см. У центральних і північних штатах найбільший урожай забезпечує посів з міжряддями 76 см.

В південно-західній частині Канади (провінція Онтаріо) рекомендується для сої ширина міжрядь 50 см і менше, в регіоні з коротким вегетаційним періодом - ширина міжрядь 18 см. Підвищення врожайності спостерігається при звичайному рядковому способі сівби, якщо строк сівби переміщається на червень (И.И. Месяц, 1979).

На вибір ширини міжрядь впливає проблема боротьби з бур'янами. Особливу увагу в боротьбі з ними необхідно приділяти при вирощуванні сої із звуженими міжряддями. Якщо за допомогою гербіцидів не вдається знищити бур'яни, застосовують посіви з більш широкими міжряддями, щоб за допомогою агротехнічних прийомів домагатися чистоти посівів. При цьому широкі міжряддя залишаються для коліс трактора, а решта міжрядь звужені. Наприклад, у США міжряддя по яких буде проходити трактор роблять шириною 76 см, а решту ? 38 або 46 см, для наших посівних машин відповідно ? 70, 45, 30 і 15 см (А.О. Бабич, 1993).

У північному і центральному регіонах США як ранньостиглі, так і пізньостиглі сорти дають приріст урожаю при звуженні міжрядь, але одержують його при умові ефективної боротьби з бур'янами, при цьому інші фактори, наприлад, волога, тепло, світло, умови живлення, будуть сприяти одержанню високого врожаю. При звуженні міжрядь досягають більш швидкого формування рослинного покриву, затінення міжрядь, що перешкоджає росту бур'янів на пізній стадії вегетаційного періоду, зменшенню ерозії ґрунту. Втрати врожаю при збиранні знижуються, бо боби на рослині розміщені вище і ґрунт вирівняний. Звуження міжрядь до 46-25 см і більше забезпечує приріст урожаю 10-20 % порівняно з більш широкими (76 см) міжряддями (И.И. Месяц, 1979).

В дослідах на Північному Кавказі, урожайність сої при звичайному рядковому способі сівби була на 3,5 ц/га вищою, ніж при сівбі з міжряддями 70 см і на 2,8 ц/га вищою, ніж з міжряддями 45 см. На зрошуваних землях Поволжжя урожайність сої при звичайному рядковому способі сівби становила 28 ц/га, при ширині міжрядь 70 см ? 24,1, 45 см ? 26 ц/га. У Криму на зрошуваних землях урожайність сої при звичайному рядковому способі була 31,7 ц/га, при ширині міжрядь 45 см ? 27,5, 70 см ? 24 ц/га (Ю.П. Мякушко,В.Ф. Баранов, 1984).

З восьми сортів, що вивчалися, в середньому за чотири роки досліджень для шести найбільш ефективним був суцільний спосіб посіву. Врожайність по цих сортах коливалася від 29,5 (сорт Аркадія) до 34,7 ц/га (сорт Херсонська 908). В той же час при посіві з міжряддями 45 см амплітуда коливань врожайності цих сортів була меншою і склала відповідно 29,1 і 30,2 ц/га. Для відносно маловрожайних сортів Нива і Інгрія ефективними були посіви з міжряддями 45 см. Їх врожайність при цьому була 22,8 і 24,5 ц/га, а при суцільному посіві -20,8 і 22,8 ц/га.(Ф.Ф. Адамень, 2006).

Таким чином, сою можна висівати звичайним рядковим способом, але для цього потрібні пристосовані сорти, чисті від бур'янів поля, ефективні гербіциди і суворе дотримання технології вирощування. На початку впровадження сої на Далекому Сході та в США у 20-30-і роки її сіяли в основному звичайним рядковим способом. Однак через сильну забур'яненість посівів вимушені були перейти на широкорядні посіви, в одних країнах і регіонах з міжряддями 60-70, в інших - 90-100 см. В міру підвищення культури землеробства, освоєння технології вирощування, удосконалення техніки, впровадження нових високопродуктивних сортів, гербіцидів для сої, одержання нових даних із досліджень по впливу звуження міжрядь у різних країнах, стали застосовувати більш вузькі міжряддя, а то й звичайні рядкові посіви. При звужених міжряддях і звичайних рядкових посівах густота рослин для більшості сортів дещо більша, ніж при широкорядних.

Аналізуючи досвід впрошування сої в багатьох країнах світу, в тому числі і США, А.О. Бабич (1993) відмічає перевагу вузькорядних посівів сої над широкорядними. Саме при сівбі вузькорядним способом можна рівномірно розмістити рослини на площі, зменшити витрати вологи, покращити азотфіксацію, стійкість рослин до вилягання, шкідників і хвороб, знизити втрати врожаю при збиранні за рахунок збільшення висоти закладки бобів у нижньому ярусі і відповідно підвищити рівень урожаю насіння сої на 10-20%.

На конференції по щільних посівах сої, яка проводилася в 1980 році Американською асоціацією сої, зроблений висновок про можливість значного підвищення врожаїв сої в країні і кращому задоволенні світового попиту на зерно сої і продукти її переробки тільки завдяки вирощуванню цієї культури з вузькими міжряддями. Як показали численні дослідження, щільний посів сої з міжряддями 17,5 см порівняно з посівом з міжряддям 50 і 75 см підвищує врожайність на 10-20 %. Підкреслювалося також, що перевага вирощування сої в щільних посівах не тільки у формуванні більш високого врожаю, але й у виключені міжрядних культивацій, що пов'язано з економією пального і робочої сили. Установлено, що фіксація атмосферного азоту зростає при збільшенні густоти рослин сої і зменшенні ширини міжрядь (И.И. Месяц, 1979).

У науково-дослідному інституті зернових і технічних культур (Румунія) установлено, що зменшення ширини міжрядь і збільшення норми висіву обумовило одержання найбільшого врожаю зерна (23,4 ц/га). У дослідах науково-дослідного інституту поливного землеробства (м. Сарваш, Угорщина) зі збільшенням щільності розміщення з 58 росл./м2 до 85 росл./м2 прибавка врожайності у пізньостиглих сортів зросла на 5-12%, у більш скоростиглих сортів прибавка перевищувала 50%. Робиться висновок про можливості більш широкого вирощування в Угорщині скоростиглих сортів сої, продуктивність яких можна довести до рівня продуктивності пізньостиглих сортів за допомогою оптимального розміщення рослин на полі. Це дозволить крім того проводити більш раннє збирання врожаю (И.И. Месяц, 1984).

В дослідах в Харківському НАУ ім. В. В. Докучаєва вивчали широкорядний (45 см) і рядковий (15 см) способи посіву і норми висіву від 400 до 700 тис схожого насіння на 1 га, вивчали на двох сортах сої - Київська 48 і Харківська 80 на фоні внесення гною, застосування трефлану і ризоторфіну (табл. 8).

8. Продуктивність сої залежно від способів посіву і норм висіву

(Е.Н. Огурцов, 1985)

Спосіб

сівби

Норма висіву тис./га схожих наснин

Рослин перед збиранням

На рослину, шт.

Маса 1000 насінин,

г

Урожайність

насіння,

ц/га

Вміст, %

протеіну

жиру

бобів

насінин

Київська 48

Широкорядний

400

317

27

45

167

22,8

32,0

16,5

те ж

500

396

24

40

160

24,4

33,7

16,4

-''-

600

472

22

36

153

27,0

34,1

16,3

-''-

700

527

16

25

148

26,0

34,4

15,2

Рядковий

400

325

28

49

158

22,6

33,0

16,3

те ж

500

407

27

44

152

25,0

33,2

16,6

-''-

600

479

26

41

147

27,3

33,7

14,8

-''-

700

554

19

30

142

26,4

34,6

15,2

Харківська 80

Широкорядний

400

300

30

49

159

20,6

33,4

18,6

те ж

500

376

25

41

153

21,3

33,4

18,7

-''-

600

449

21

34

150

23,2

35,1

18,3

-''-

700

496

18

28

145

22,4

35,3

17,9

Рядковий

400

304

30

49

161

21,2

34,1

19,0

те ж

500

385

27

43

154

22,5

33,4

18,3

-''-

600

458

23

37

145

23,8

35,0

17,6

-''-

700

530

20

31

141

23,5

35,6

17,6

Отримані результати показали, що способи посіву при одній і тій же густоті рослин не чинять істотного впливу на польову схожість, виживаємість рослин, тривалість вегетаційного періоду і продуктивність сої.

Зміна норми висіву чинить помітніший вплив на ріст, розвиток і продуктивність рослин сої. По мірі збільшення норми висіву спостерігається тенденція до збільшення схожості насіння на 3-5% і зменшення числа тих рослин, що збереглися до збирання на 5-8%. Особливо низьке збереження рослин-82-85% спостерігається в широкорядних посівах сої з нормою висіву 700 тис. схожих насінин на 1 га.

З підвищенням норми висіву на корінні однієї рослини сої спостерігається зменшення числа бульбочок (на 12-13 штук) і їх маси (на 0,8-1,1 г), але при цьому зростає вирівняність бульбочок по величині і загальне їх число на одиниці площі (на 177-215 штук на1 м2).

Залежно від густоти рослин змінюється їх габітус і індивідуальна продуктивність. При нормі висіву 400 тис схожих насінин на 1 га рослини мали товсте, добре розгалужене стебло, з великим числом бобів і зерен. Нижні боби закладалися на висоті 9-11 см від поверхні грунту.

При нормі ж висіву 700 тис. схожих насінин на 1га рослин були тонкішими, ніжними, мали на 10-16 см більшу висоту стебла і в 2-3 рази менше число гілок. Число бобів і зерен на одній рослині, а також маса зерна були в 1,5-2 рази менші, ніж при нормі висіву 400 тис. схожих насінин. Загущення посівів приводило до збільшення висоти прикріплення нижніх бобів на 6-8см.

Проте урожай зерна з одиниці площі, при збільшенні густоти рослин до певних меж, зростає. Кращі умови для росту і розвитку сортів сої Київська 48 і Харківська 80 створюються при нормі висіву 600 тис. схожого насіння на 1 га. При цьому на кожному гектарі до збирання зберігається 450-480 тисяч продуктивних рослин, які забезпечують максимальну урожайність зерна сої. Зменшення норми висіву до 500-400 тисяч схожого насіння і збільшення - до 700 тисяч призводить до зниження врожайності. Із збільшенням норми висіву випробовуваних сортів сої зростає вміст протеїну і зменшується вміст олії.

В дослідах проведених в 1992-1995 рр. на дослідному полі ХНАУ ім. В.В. Докучаєва вивчали вплив на продуктивність сої широкорядного способу посіву: з шириною рядка ? 1,3,5, 7 см. У сорту Харківська скоростигла найбільшою польова схожість була в посівах з шириною рядка 1 см. В той же час у сортів Харківська 54 і Вікторія чіткої залежності між способами посіву та польовою схожістю насіння не спостерігалось ( табл.9).

9. Урожайність насіння сої залежно від строків сівби та ширини рядка, ц/га (М.А. Бобро, Є.М. Огурцов, Е. Бітсінду, 1993).

Сорт

Ширина

рядка,

см

Строки сівби

Середнє

24-27

квітня

4-7

травня

12-15

травня

23-25

травня

Харківська

скоростигла

1

15.3

19,0

19,0

12,5

16,4

3

18,2

21,2

19,8

14,8

18,5

5

18,8

21,3

21,8

16,6

19,6

7

17,6

21,5

21,0

15,5

18,9

Середнє

17,5

20,8

20,4

14,8

НІР05= 2,8 ц/га; НІР05А=1,5 ц/га; НІР05В=1,4ц/га

Вікторія

1

20,6

22.2

24,6

19,0

21,6

3

22,0

23,9

26,4

20,8

23,2

5

22,8

25,0

25,9

20,9

23,6

7

21,6

24,6

25,5

19,7

22,8

Середнє

21,8

23,9

25,6

20, 1

НІР05= 2,3 ц/га; НІР05А=1,6 ц/га; НІР05В=1,5 ц/га

Харківська 54

1

18,1

19,4

23,1

14,2

18,7

3

22,0

23,0

23,6

17,0

21,4

5

22,6

23,6

24,4

16,4

21,8

7

19,8

22,4

23,0

15,9

20,3

Середнє

20,6

22,0

23,5

15,9

НІР05= 2,7 ц/га; НІР05А=1,7 ц/га; НІР05В=1,7 ц/га

Це пояснюється тим, що на польову схожість, крім тих фактів, які вивчалися в досліді, великий вплив мали погодні умови і особливо опади, які випадали дуже нерівномірно. Більше рослин до збирання зберігалось в посівах з шириною рядка 3-5 см.

Чіткої залежності між способами посіву та формуванням бульбочок не спостерігалось.

Встановлено, що з розширенням зони рядка до 3-5 см в усіх сортів збільшувалось число бобів і насіння на кожній рослині, при цьому спостерігалось збільшення маси 1000 насінин.

Аналіз урожайних даних показав перевагу сівби сої широкорядним способом з шириною рядка 3 та 5 см. Урожайність насіння усіх досліджуваних сортів в цих варіантах посівів була на 2-3 ц/га більше, ніж в посівах з шириною рядка 1 см.

Таким чином, результати досліджень показують, що формування урожайності і якості зерна інтенсивних сортів сої в значній мірі залежать від конструювання високопродуктивних посівів з оптимальною оптико-біологічною структурою. Значна роль тут належить способам сівби, густоті рослин і режимам мінерального живлення. У таких посівах створюються умови для активної фотосинтетичної і симбіотичної діяльності, що позитивно впливає на формування максимально можливого урожаю і якості зерна сої в умовах регіону (А.О. Бабич, 1993).

РОЗДІЛ 2. Характеристика місця та умови проведення досліджень

2.1 Ґрунтові умови дослідного поля ХНАУ ім. В.В. Докучаєва

Польові дослідження проводилися на дослідному полі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва.

Ґрунтовий масив дослідного поля знаходиться на четвертинній лівобережній терасі ріки Уди та представляє собою широке, в основному рівнинне водороздільне плато, найвища точка якого знаходиться на висоті 172,5 м над рівнем моря. Ґрунти представлені міцним структурним чорноземом на глинистому карбонатному лесі. Сума поглинених Ca++ та Mg++ в орному горизонті коливається в межах 45-46 мг/екв при співвідношенні 10:1. Структура ґрунтів добре виражена, без ознак розподілу колоїдів по профілю. За механічним складом ґрунти дослідного поля представлені важким суглинком. Міцність гумусованих горизонтів дорівнює 90-120 см. в орному горизонті 0-20 см міститься до 5% гумусу, азоту та фосфору відповідно 0,3 та 0,2% при поступовому зменшені по глибині. Ці ґрунти можуть бути віднесені до середньо гумусного чорнозему лівобережного лісостепу України, для яких характерна висока поглинальна здатність, добрий повітряний та водний режим. Ґрунтові води знаходяться на глибині 16 м та суттєвого впливу на водний режим в зоні розташування коренів не мають. Ґрунти дослідного поля володіють високою ефективною родючістю.

2.2 Кліматичні умови

Клімат південно-східної частини Лівобережного Лісостепу України, де розташована Харківська область, помірно континентальний. Зима починається в середині листопада. Холодний період із температурою повітря нижче 0єС триває в середньому 125-135 днів. Взимку переважає хмарна погода, відносна вологість повітря збільшується до 80-90%, сніговий покрив зберігається на протязі 100-110 днів. Найхолодніший місяць - січень, середньодобова температура повітря якого дорівнює ? 7єС. За багаторічними спостереженнями, середньодобова температура повітря дорівнює +6,8єС. Весна настає 20-25 березня, в окремі роки весна настає на 8-10 днів раніше чи пізніше вказаного строку. Тривалість вегетаційного періоду складає 198 днів із деякими відхиленнями по роках. Середньорічна кількість опадів складає 511 мм, але в окремі роки коливається від 250 до 804 мм. під час вегетації рослин часто бувають посухи, суховії, у травні іноді спостерігається різке похолодання.

Найтепліший місяць - липень, середньодобова температура в цей період становить +20,2 +21,5єС, максимальна температура липня +37-39єС.

Осінь настає в першій половині жовтня. У вересні та в більшій частині жовтня переважає посушлива погода з пониженням температури, що відображається на дозріванні культур, які пізно дозрівають.

Відомо, що на урожайність насіння сої чинять вплив опади, які випадають в червні, липні та, частково в серпні, через те, що соя відрізняється високою посухостійкістю в початковий період росту (до цвітіння) та достатньо вимоглива до вологи у фазі цвітіння, утворення бобів та наливу насіння. Загальне водоспоживання посівів сої коливається від 3000 до 5500 м3/га, коефіцієнт водоспоживання - від 1500 до 3500м3 на 1 тонну насіння (Ю.П. Буряков, А.Д. Сорокін, 1988). У зв'язку з цим підвищену кількість опадів в червні - серпні слід вважати дуже сприятливою для сої. Однак в окремі роки сума опадів в цей період не сягає норми. В поєднанні з високими температурами та низькою вологістю повітря це призводить до значного зниження продуктивності сої.

З урахуванням середніх багаторічних спостережень сівбу сої на дослідному полі розпочинали в першій декаді травня, а збирання проводили у другій декаді вересня.

Враховуючи це, основну увагу в спостереженнях за гідротермічними умовами, приділяли саме періоду квітень - вересень, який визначав особливості формування продуктивності посівів сої.

Спостереження показали, що початок весни 2010 р. був теплим та посушливим, кількість опадів в березні та квітні була меншою за норму на 14,2 і 22,1 мм, або на 50 і 62%, а середньодобова температура повітря на 0,5 і 0,7оС вище норми. Травень можна охарактеризувати як теплий з достатнім зволоженням. Так, середньодобова температура була більшою за норму на 1,6оС, а сума опадів - на 19,3 мм, або на 44% (рис. 1).

Рис. 1. Основні метеорологічні показники вегетаційного періоду 2010 року та середньо багаторічна норма.

Найбільш посушливі умови влітку відмічено у червні - середньодобова температура повітря була більшою за норму на 2,6оС, а кількість опадів меншою на 37,7 мм, або на 59%, порівняно до середньобагаторічної норми, що негативно вплинуло на цвітіння рослин та формування бульбочок на коренях сої.

Середньодобова температура липня становила 24,7оС, при нормі 21,4оС. Кількість опадів була більшою від норми на 30,5 мм, або на 43%. Такі погодні умови липня покращили умови для формування бобів. Проте різке підвищення температури і відсутність опадів у серпні спричинили погіршення наливу насіння, що призвело до зменшення урожайності зерна сої. В цілому у 2010 році за весняно-літній період, середньодобові температури повітря були більшими від оптимальних показників на 2,2оС, а кількість опадів була меншою на 43,8 мм або на 15%. Сума ефективних температур була більшою за норму на 302,8оС. Таким чином, весняно-літній період 2010 року можна охарактеризувати як посушливий та теплий.

У вересні склалися надмірно вологі умови, що ускладнювало процеси дозрівання, погіршувало умови збирання врожаю, призводило до втрат зерна сої.

Початок весни 2011 р. був досить вологим та прохолодним. Так, кількість опадів в квітні перевищувала норму на 18,4 мм (або на 52 %), а середньодобова температура повітря була менше норми на 1,4 оС (рис. 2).

Рис. 2. Основні метеорологічні показники вегетаційного періоду 2011 року та середньо багаторічна норма.

В травні температура повітря була на 1,2оС вищою за норму, а кількість опадів знаходилась в межах норми.

Червень був надмірно зволожений, кількість опадів перевищила норму на 131,3 мм (або на 207%), а середньодобові температури знаходилась в межах норми. В той же час, сума ефективних температур за місяць була на 38,8оС більше оптимального рівня. Середньодобова температура липня була на 1,6оС вище норми. Сума ефективних температур була вище оптимальних показників - 402,1оС, при нормі 346,7оС. Кількість опадів також перевищила норму на 19,3 мм ( або на 27%).

В серпні зберігалася тепла погода, середньодобова температура перевищила норму на 1,5оС, при достатній кількості опадів.

В загальному весняно-літній період (квітень-серпень) можна охарактеризувати як оптимальний за середньодобовою температурою повітря (18,2оС при нормі 17,6оС) та надмірно зволожений, кількість опадів була на 174,0 мм, або на 67% більше норми. Сума ефективних температур була більше норми на 259,2оС і становила 1347,9оС при нормі в 1088,7оС.

Таким чином, різні агрометеорологічні показники в роки проведення досліджень дали змогу повніше виявити вплив погодних умов на неоднорідність росту, розвитку та продуктивність рослин сої.

соя сівба урожайність врожайність

РОЗДІЛ 3. Експериментальна частина

3.1 Завдання дослідженя

Незважаючи на численні публікації з питання посівної агротехніки сої, думки дослідників що до впливу способів сівби та ширини міжрядь на урожайність сої досить суперечливі. У зв'язку з появою нових сортів сої, покращанням культури землеробства, появою нової техніки, застосуванням гербіцидів виникає необхідність в уточнені впливу способів сівби на урожайність сої. На дослідному полі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва у 20010-2011 рр. були закладені досліди з метою вивчення впливу широкорядного і смужкового способу сівби на урожайність сої сорту Романтика.

Під час виконання дослідів ставились такі завдання:

1. Визначити вплив способів сівби на польову та лабораторну схожість насіння.

2. Вивчити особливості формування бульбочок і симбіотичну активність сої за різних способів сівби.

3. Встановити вплив способів сівби на елементи структури урожаю.

4. Виявити значимість впливу способів сівби на урожайність сої.

5. Встановити економічну та енергетичну ефективність досліджуваних способів сівби сої.

3.2 Методика досліджень

У підвищенні врожайності польових культур важлива роль відводиться кожному агротехнічному прийому. Проте саме від сівби як основної ланки у технології вирощування сої повною мірою залежить доля врожаю. Неправильно вибраний хоча б один критерій примушує землероба на всіх подальших етапах росту та розвитку рослин сої виправляти помилки.

Соя як світлолюбна культура формує високий урожай тільки за оптимальної площі живлення, за доброї освітленості рослин. Тільки правильно вибравши ширину міжрядь і густоту рослин, можна досягти потенційної врожайності конкретно кожного сорту сої. Тому спосіб сівби, ширина міжрядь і норма висіву насіння є основними елементами сортової агротехніки сої. Проте, незважаючи на численні публікації з цього питання, думки дослідників про вплив способу сівби та ширини міжрядь на урожайність сої досить суперечливі.

З метою вивчення впливу способів сівби на урожайність нових сортів сої на дослідному полі ХНАУ у 2010-2011 р.р. були проведені польові та лабораторні досліди за загальноприйнятою в рослинництві методикою польового досліду (Б.А. Доспехов, 1985).

При проведенні дослідів повторність була чотириразовою, попередником в досліді був ячмінь. Площа ділянки при проведенні досліду була 35м2. Основний та передпосівний обробітки ґрунту проводились у відповідності з прийнятими для Харківської області науково обґрунтованими рекомендаціями. Догляд за посівами сої складався із двох ручних прополювань. Пестициди в досліді на посівах сої не застосовувались.

В досліді були вивчені наступні варіанти:

Перший - спосіб сівби дисковими сошниками; які формують рядок шириною 1-1,5см.

Другий - спосіб сівби трубчастими сошниками; які формують рядок шириною 4-5см.

Відстань між центрами рядків була 45см. Сівбу здійснювали агрегатом МТЗ-80 і СЗ-3,6. На сівалці СЗ-3,6 було встановлено 12 дискових та 12 трубчастих сошників. Для сівби використовували насіння сої першої репродукції. Норма висіву 800 тисяч схожих насінин на гектар.

В польових дослідах протягом вегетації сої проводили наступні обліки, спостереження і аналізи.

1. Фенологічні спостереження проводили за описом періодів та фенологічних фаз росту і розвитку рослин сої. За початок фази приймали наявність її не менш як у 15% рослин, за повну - у 75% рослин (Ф.М. Куперман, 1977).

2. Підрахунки густоти рослин проводили у фазі повних сходів і перед збиранням врожаю на постійно закріплених кілочками площадках. Площа облікових площадок становила 2 м2 з включенням до неї чотирьох суміжних рядків довжиною 111 см (0,5 м2), які розміщувалися по діагоналі ділянки двох несуміжних повторень (В.О. Єщенко та ін., 2005).

3. Польову схожість визначали як відношення кількості рослин у фазу повних сходів до загальної кількості висіяного насіння. Підрахунки густоти рослин перед збиранням дають можливість виявити кількість рослин, які збереглися по відношенню до повних сходів (В.О. Єщенко та ін., 2005).

4. Висоту рослин встановлювали за фазами росту і розвитку сої за допомогою мірної лінійки. Об'єм вибірки складав 40 рослин, які відбиралися в різних місцях за діагоналлю облікової площі. Кінцевий показник такого обліку - середня висота рослин на ділянці. Для визначення висоти рослин стебла сої вирівнювали, міряли довжину від основи стебла до середнього конуса їх висоти.

5. Кількість та масу бульбочок сої визначали у фазу цвітіння - період максимальної активності симбіотичної азотфіксації. Для цього з кожної ділянки досліду відбирали моноліти з рослинами сої об'ємом 0,01 м3. Глибина моноліту відповідала масовому розміщенню бульбочок на коренях рослин сої і становила 20 см. Корінь з бульбочками відмивали від ґрунту через сито з отворами діаметром 1 мм (Г.С. Посыпанов, 1991).

6. Хіміко-технологічну оцінку насіння сої проводили за вмістом загального азоту за К'єльдалем (щоб визначити вміст сирого протеїну, загальний азот множили на 5,7); сирий жир визначали за зневодненим залишком шляхом екстрагування ефіром в апараті Сокслета.

7. Елементи структури врожаю сої визначали за методикою державного сортовипробовування (1971) пробними снопами, які відбирали перед збиранням врожаю з площадок для визначення густоти рослин. Загальна площа на кожному варіанті становила 1 м2. З кожного снопа відбирали 25 рослин для визначення довжини, висоти прикріплення нижніх бобів, кількості бобів і насінин на 1 рослині, маси 1000 насінин.

8. Облік урожайності насіння проводили методом суцільного збирання і зважування з кожної ділянки у фазу збиральної стиглості. Після зважування відбирали середню пробу насіння з кожної ділянки з наступним визначенням в лабораторії вологості й засміченості з перерахунку на 14% вологість та 100% чистоту.

9. Статистичний аналіз результатів досліджень проводили дисперсійним і кореляційно-регресійним методами (Б.А. Доспехов, 1985).

10. Енергетичну й економічну оцінку технології вирощування сої залежно від впливу досліджуваних факторів проводили за методикою В.П. Мартьянова (1996).

Для проведення досліджень був використаний сорт сої Романтика.

Романтика

Сорт внесений до Державного реєстру сортів рослин України у 1998 р. для степової і лісостепової зон. Автори сорту : В.А Матушкін, В.И. Бондаренко, Л.И. Гарбуз.

Апробаційні ознаки. Різновид ? ukrainica. Рослини напівстиснутої форми з товстим центральним стеблом висотою 80 см, облистненість висока, опушення світло-руде, квітки фіолетові з рожевим відтінком. Насіння овальнокулясте, яскраво-жовте, рубчик темно-коричневий з вічком. Маса 1000 насінин 150-160 г.

Біологічні особливості. Сорт належить до ранньостиглої групи. Тривалість вегетаційного періоду 90-100 днів. Підвищена посухостійкість. Стійкість до вилягання, хвороб і шкідників. Висока адаптивність до умов вирощування надає сорту переваги при вирощуванні на зерно практично у всіх зонах України. Сорт добре пристосований до механізованого збирання врожаю. Можна використовувати як попередник під озиму пшеницю. Сорт зернового напряму, широко використовується на харчові цілі.

Урожайність та якість. У конкурсному сортовипробуванні Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва (1992-1994 рр.) сорт перевищив стандарт за врожайністю зерна на 3,1 ц/га (урожайність склала 23,8 ц/га), за збором білка та жиру ? на 2,5 ц/га. У виробничих умовах у 1993-1996 рр. (дослідне господарство „Елітне” Харківського району Харківської області) врожайність зерна склала 23,5-25,0 ц/га, у 2005 році - 32,0 ц/га. Потенційна врожайність 35-37 ц/га. Уміст білка в зерні 39-40%, олії 21-22%. Серед усіх вирощуваних в Україні сортів сої сорт Романтика займає перше - друге місця.

3.3 Результати досліджень

Соя як світлолюбна культура формує високий урожай тільки за оптимальної площі живлення, за доброї освітленості рослин. Тільки правильно вибравши ширину міжрядь і густоту рослин, можна досягти потенційної врожайності конкретно кожного сорту сої. Тому спосіб сівби, ширина міжрядь і норма висіву насіння є основними елементами сортової агротехніки сої, причому в останні роки нормі висіву насіння приділяється все більше уваги. У сортовому аспекті спостерігається взаємозв'язок площі живлення рослин з морфологічними та біологічними особливостями сортів - формою куща, характером розміщення листків, їх розмірами, висотою рослин, тривалістю вегетаційного періоду.

При сівбі сівалками СЗ-3,6, СУБ-48, СЗУ-3,6 не вдається досягти рівномірного загортання всього насіння сої на задану глибину. Сівалки з дисковими сошниками, як правило, закладають насіння в ґрунт пошарово, а частково розкидають по поверхні поля, це погіршує умови проростання насіння, призводить до появи недружних і несвоєчасних сходів, зменшує польову схожість насіння. Наші спостереження показали, що після сівби сої зерновою сівалкою СЗ-3,6 47% насіння знаходилося на глибині 4-5 см, 25% ? 7-9 см, 20% ? 1,5-3,0 см, 10% ?0 1 см. Після першого дощу ґрунт осідає, ущільнюється, зверху розмивається і 10-15% насіння сої опиняється на поверхні поля. Як правило, при підсиханні верхнього шару ґрунту таке насіння не проростає й урожаю не дає.

Позначення

Назва

Ксл.

Примітки

1

С1

Стійка

1

2

С2

Хомут

1

3

Пластина

1

Довжина 318, товщ.8

4

СЗ

Наральник

1

5

Ущільнювач

2

6

С4

Накладка

1

7

Гайка М6

1

8

Шайба 6

1

9

Болт М6х20

1

Рис. 3. Схема трубчастого сошника

Щоб запобігти цьому на кафедрі рослинництва Харківського національного університету було розроблено новий, смужковий спосіб сівби сої (автор професор Бобро. М.А), при якому насіння загортається у ґрунт на глибину 4-5 см смужками шириною 5-6 см з відстанню між серединами смужок 45 см. За цього способу сівби дискові сошники зернової сівалки СЗ-3,6 заміняли на трубчасті (рис. 3).

Трубчастий сошник діаметром 5-6 см з овальною лобовою поверхнею та прямим кутом входження у ґрунт забезпечує найбільш piвномipнe розосередження насіння у межах смужки шириною 5-6 см на практично ідеальному, ретельно вирівняному насіннєвому ложі.

Перевага смужкового способу сівби перед рядковим полягає у тому, що площа живлення, яка формується сошником нового вигляду, збільшується у три рази. Завдяки цьому рослини краще забезпечуються вологою, світлом, поживними речовинами за різкого зменшення конкуренції між рослинами при використанні цих рістстимулюючих факторів.

13. Густота рослин і польова схожість насіння сої сорту Романтика залежно від способів сівби (дослідне поле ХНАУ)

Способи сівби

Густота сходів, тис. шт./га

Польова схожість насіння, %

Середня схожість, %

2010 р.

2011 р.

2010 р.

2011 р.

Широкорядний

548,8

637,5

68,6

79,7

74,2

Смужковий

606,0

681,3

75,7

85,2

80,4

У дослідах, проведених на дослідному полі ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, за смужкового способу сівби з нормою висіву 800 тис. шт./га схожого насіння його польова схожість в середньому за роки досліджень збільшувалася на 6,2% у порівнянні з широкорядним способом сівби з такою ж нормою висіву (табл. 13). Це можна пояснити тим, що при сівбі трубчастими сошниками насіння сої розподіляється рівномірніше як на площі поля, так і по глибині загортання насіння, а при сівбі дисковими сошниками насіння в рядку розподіляється нерівномірно, особливо по глибині загортання.

Дослідами встановлено, що на схожість насіння суттєвий вплив чинили погодні умови. Найкращими умови для проростання насіння були у 2011 році, у квітні і травні опадів було більше норми на 25 мм, тому і схожість насіння сої в цей рік була найвищою. У 2010 році у квітні випало 12,7 мм опадів при нормі 35,5 мм, що негативно позначилося на проростанні насіння. В цей рік схожість насіння була найнижчою і становила 68,6-75,7%, що на 11,5% менше, ніж у 2011 році. Але незалежно від погодних умов, кожного року за сівби трубчастими сошниками схожість насіння сої була вищою на 5,5-7,1%, ніж при сівбі дисковими сошниками.

За результатами фенологічних спостережень за рослинами сої, проходження фаз розвитку рослин як за смужкового, так і за широкорядного способів сівби було однаковим. Але за смужкового способу насіння дозрівало на три-чотири дні раніше, ніж за широкорядного способу. Більш раннє збирання врожаю дозволяє якісніше підготувати ґрунт для своєчасної сівби озимої пшениці.

За смужкового способу сівби створювалися кращі умови для симбіотичного процесу. На коренях рослин сої утворювалося більше бульбочок більшого розміру, переважала кількість активних бульбочок (табл. 14). Так за смушкового способу сівби кількість бульбочок в середньому на одну рослину склала 68 шт., тоді як за широкорядного ? 60 шт. При смушковому способі сівби утворюється більша кількість активних бульбочок (88%) порівняно із широкорядним (83%).

Процес азотфіксацій молодих бульбочок розпочинається рано, приблизно через 15-20 днів після їх появи, і продовжується аж до старіння рослин. На початкових фазах розвитку сої азотфіксація йде повільно. Потім активність її різко зростає, доходячи до максимуму в період цвітіння і утворення бобів, після чого знижується. Нормально функціонування бульбочкових бактерій проходе при вологості ґрунту 40-80% Н.В. При меншій або більшій вологості інтенсивність азотфіксації знижується. Так, найменша кількість бульбочок (43-51 шт.) на коренях сої була у 2010 році. Це пов'язане з тим, що у червні, у момент формування бульбочок, склалися несприятливі погодні умови: при місячній нормі опадів 71,7 мм випало всього 20,5, або на 51,2 мм (на 72%) менше за норму. У 2011 році травень, червень і липень були сприятливими за зволоженістю для формування бульбочок і їх утворилося найбільше за роки дослідження (77-85 шт.), серед них було більше активних бульбочок (94-95%). В цей рік загальна маса бульбочок була більшою від загальної маси у 2010 році на 0,40-0,60 гр.

14. Формування бульбочок на коренях рослин сої сорту Романтика залежно від способів сівби (дослідне поле ХНАУ)

Спосіб сівби

Кількість бульбочок на одній рослині, шт.

Маса бульбочок на одній рослині, гр.

Всього

В тому числі :

Активних

Пасивних

% активних

2010

Широкорядний

43

27

16

63

1,03

Смужковий

51

39

12

76

1,17

2011

Широкорядний

77

73

4

94

1,43

Смужковий

85

81

4

95

1,77

Середнє

Широкорядний

60

50

15

83

1,23

Смужковий

68

60

13

88

1,48

Більш активний симбіотичний процес сприяв покращанню умов росту та розвитку рослин сої, підвищенню їх урожайності. Це можна пояснити тим, що при сівбі трубчастими сошниками насіння більш рівномірно розміщується на полі і кожна рослина має більшу площу живлення, порівняно із широкорядним способом, зменшується конкуренція рослин сої за вологу ,світло і поживні речовини. При цьому створюються більш сприятливі умови для фотосинтезу, з яким тісно пов'язаний симбіотичній процес та формування азотфіксуючих бактерій.

Необхідно зазначити, що у 2011 році за вегетаційний період випало 350,7 мм опадів при нормі 305,0 мм, особливо дощовою була погода у першій половині літа. В такі роки у сої проявляється схильність до вилягання. Коефіцієнт стійкості рослин сої проти полягання ми визначали за методикою, запропонованою Кулєшовим М.М. та Осикою А.М.(1965р.). Згідно якої визначається висота стеблостою та загальна довжина стебла сої. Відношення першого показника до другого і визначає коефіцієнт стійкості рослин сої проти полягання.

Дослідами встановлено, що способи сівби в значній мірі впливали на стійкість рослин проти вилягання (табл. 15).

15. Вплив способів сівби на стійкість рослин сої сорту Романтика проти вилягання, 2011 рік (дослідне поле ХНАУ).

Спосіб сівби

Висота стеблостою, см

Висота рослин, см

Коефіцієнт вилягання, %

Широкорядний

45

112

40,2

смужковий

53

105

50,5

Дані таблиці 15 свідчать про те, що при розміщенні сої у смужкових посівах, рослини менш вилягають, коефіцієнт вилягання становить 50,5%, тоді як при широкорядному способі сівби - 40,2%. Це пояснюється тим, що маючі більшу площу живлення у смужкових посівах, рослини утворюють більш потужні стебла, вони не витягуються і тому є більш стійкіми проти вилягання.

При вирощуванні сої спостерігається таке явище, як абортивність. Це затримання розвитку й загибель квіток, бобів, насіння сої. Абортивність у процесі цвітіння і плодоношення сої є наслідком різних порушень фізіологічного і біологічного характеру, що виникають при достиганні статевих органів і заплідненні та в процесі формування бобів. Вона проявляється :

- в опаданні бутонів і квіток (абортивність квіток) ;

- в опаданні недорозвинених бобів різної величини до початку достигання (абортивність бобів) ;

- в утворенні партенокарпічних бобів;

- в недорозвинені окремих або усіх насінин у зовні нормальних бобах (абортивність насіння).

Абортивність квіток, яку визначають по процентному відношенню кількості бобів, до кількості всіх квіток, що були на рослині, у сої доходить до 50%. Це дуже знижує врожайність насіння. Сунь Син-дун (1958) вважає, що у сортів з дуже довгим стрижнем квіткових китиць абортивність квіток збільшується.

Як правило квітки опадають найчастіше через нестачу вологи, поживних речовин, від послабленого розвитку тканин.

Абортивність бобів спостерігається в умовах сильної посухи, нестачі в живленні деяких мікроелементів. На дуже довгому світловому дні, від ураження шкідниками тощо, і визначається відношенням опалих бобів до всіх, які утворилися. Опадання бобів також призводить до зниження врожаю, це зниження не буває таким значним, як від абортивності квіток і насіння.

Абортивність насіння іноді досягає таких розмірів, як і абортивність квіток (40% і більше). Вона змінюється залежно від сортових особливостей та умов вирощування.

Дуже велике значення у збільшенні абортивності має передчасне пожовтіння листя і втрата частини асимілюючої поверхні внаслідок пошкодження хворобами, шкідниками. Абортивність збільшується від нестачі живлення і води в грунті, особливо в період масового цвітіння, зав'язування і формування бобів.

При визначенні абортивності насіння залежно від розміщенні бобів на рослині з'ясовано, що в середньо і пізньостиглих формах вона підвищується із середнього яруса куща до верхнього.

При проведенні досліджень у 2010-2011 рр. було проаналізовано вплив способів сівби на абортивність у рослин сої сорту Романтика (табл. 16). Аналізуючи дані таблиці 16 необхідно відмітити, що при сівбі смужковим способом у рослин сої спостерігається менша абортивність квіток і бобів, відповідно 39 51%, ніж при сівбі широкорядним способом відповідно 44і 55%. Це можна пояснити тим, що при сівбі трубчастими сошниками рослини розміщуються більш рівномірно на полі і мають, відповідно, більшу площу живлення. При цьому вони в більшій мірі забезпечуються елементами живлення і вологою, світлом, тому абортивність в смужковому посіві у рослин проявляється менше, ніж в широкорядному посіві.

16. Вплив способів сівби на абортивність квіток і бобів у рослин сої сорту Романтика (дослідне поле ХНАУ)

Спосіб сівби

Кількість на одній рослині, шт.

Абортив-ність квіток, %

Абортив-ність бобів, %

Квіток

Бобів в кінці фази формува-ння

Бобів на момент збирання врожаю

2010 рік

Широкорядний

127

75

32

43

60

Смужковий

137

87

38

36

57

2011 рік

Широкорядний

153

87

43

44

51

Смужковий

161

97

53

42

46

Середнє за два роки

Широкорядний

140

81

37

44

55

Смужковий

149

92

45

39

51

При проведенні досліджень було проаналізовано вплив способів сівби на збереженість рослин сої сорту Романтика до збирання врожаю (табл. 17).

На збереження рослин впершу чергу суттєво впливали погодні умови періоду вегетації. Спостереження показали, що початок весни 2010 р. був теплим та посушливим, кількість опадів в березні та квітні була меншою за норму на 14,2 і 22,1 мм, або на 50 і 62%, а середньодобова температура повітря на 0,5 і 0,7оС вище норми. Травень можна охарактеризувати як теплий з достатнім зволоженням. Так, середньодобова температура була більшою за норму на 1,6оС, а сума опадів - на 19,3 мм, або на 44%, червень був жарким та посушливим (рис. 1). Дослідженнями встановлено, що у більш посушливому 2010 році рослин до збирання врожаю збереглося в середньому на 82,0 тис. шт../га менше, ніж у більш спрятливому 2011 році.

Аналізуючи дані таблиці 17 необхідно зробити висновок, що при сівбі смужковим способом збереженість рослин сої вища і складає в середньому 92%, тоді як при широкорядному способі - 88%. Це пояснюється тим що при сівбі соя смужковим способом для рослин складається більш сприятливий поживний режим і створюються кращі умови освітлення, що забезпечує виживання рослин і кращу збереженість їх до збирання урожаю.

17. Вплив способів сівби на збереженість рослин сої сорту Романтика до збирання врожаю (дослідне поле ХНАУ)

Спосіб

сівби

Густота сходів, тис.шт./га

Густота рослин перед збиранням, тис. шт./га

Збереженість

рослин, %


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.