Урожайність сої залежно від способів сівби на дослідному полі ХНАУ ім. В.В. Докучаєва

роки

роки

роки

Середнє

2010

2011

2010

2011

2010

2011

Широко-

рядний

548,8

637,5

466,5

580,1

85

91

88

Смуж-

ковий

606,0

681,3

533,3

647,2

88

95

92

В таблиці 18 представлені дані наших спостережень за впливом способів сівби на елементи структури урожаю сої сорту Романтика. Соя культура пластична, врожайність її є похідною від кількості зібраних плодоносних рослин і від їх продуктивності, яка в свою чергу пов'язана з кількістю вузлів на рослині, бобів у вузлі, насіння у бобі та вагою насінин. Кожному сорту властиве певне виявлення і взаємозв'язок цих елементів структури врожаю, ступінь мінливості їх під впливом умов вирощування та наявність найбільш характерних з них, які в межах сорту змінюються менше. Рівень врожаю залежить від кількісного виявлення всіх елементів його структури та їх поєднання між собою, так і з іншими органами рослин, а стійкість - від особливостей характерних елементів і ступеня їх варіювання.

18. Вплив способів сівби на елементи структури врожаю сої сорту Романтика (дослідне поле ХНАУ)

Спосіб сівби	Висота рослин, см	Висота прикріплення нижнього боба, см	Кількість бобів на одній рослині, шт	Всього насінин на рослині, шт.	Кількість насінин в одному бобі, шт.	Маса тисячі насінин, г.
2010 рік
Широкорядний	70	11	32	57	1,8	117,6
Смужковий	68	9	38	72	1,9	125,0
2011 рік
Широкорядний	95	13	43	86	2,0	129,6
Смужковий	92	11	53	106	2,0	138,4
середнє
Широкорядний	82	12	37	83	2,2	123,3
Смужковий	80	10	45	89	2,3	131,7

Аналіз елементів структури врожаю в наших дослідах показав, що способи сівби суттєво впливають на біометричні показники рослин сої. При сівбі смушковим способом висота рослин сої була меншою (80 см), ніж при широкорядному способі сівби (82 см), дещо меншою була висота прикріплення нижнього бобу (відповідно 10 см і 12 см). Кількість бобів на одній рослині в смужкових посівах була більшою і склала в середньому по роках 38-53 шт., порівняно із широкорядним способом 32-43 шт. В смужкових посівах переважали боби з двома та трьома насінинами, менше було бобів з однією насіниною та з недорозвинутим насінням. Також при посіві трубчастими сошниками була більшою загальна кількість насіння на рослині 72-106 шт., в порівнянні з широкорядним 57-86 шт. В смужкових посівах була більшою маса 1000 насінин, яка складала 125,0-138,4 г, тоді як при широкорядному способі - 117,6-129,6 г. Все це сприяло формуванню більш високого врожаю зерна сої у смужкових посівах (табл. 19).

Інтегральним показником, який визначає доцільність застосування будь-якого агротехнічного прийому, є врожайність. Вона є наслідком різнобічного впливу факторів на хід продукування рослин, зокрема гідротермічних умов, строку і способу сівби, добрив, регуляторів росту, пестицидів та інших елементів технології вирощування культури.

19. Урожайність сої сорту Романтика залежно від способів сівби (дослідне поле ХНАУ)

Способи сівби	Роки	середнє
	2010	2011
Широкорядний	1,53	1,86	1,69
Смужковий	1,71	2,12	1,92
Різниця	+ 0,18	+ 0,26	+ 0,23
НІР 05 т/га	0,03	0,06

В середньому по досліду урожайність зерна сої сорту Романтика при сівбі смужковим способом становила 1,92 т/га, або на 0,23 т/га була більшою ніж при сівбі широкорядним способом. Різниця в урожайності сої по роках коливалася від 0,18 т/га до 0,26 т/га. Це свідчить про те, що за смужкового способу сівби створюються кращі умови для реалізації потенційних можливостей сорту сої Романтика.

Соя займає особливе місце в землеробстві Світу. Вона є найважливішою високобілковою й олійною культурою. Цінність її полягає в унікальності хімічного складу. Навіть незначне додавання сої до раціону худоби підвищує його поживність, збагачуючи корм білком та жирними кислотами [8].

20. Вплив способів сівби на вміст і збір білка у сої сорту Романтика

(дослідне поле ХНАУ)

Роки	Смужковий	Широкорядний
	Урожайність, ц/га	Вміст блка, %	Збір білка, кг/га	Урожайність, ц/га	Вміст білка, %	Збір білка, кг/га
2010	1,71	31,7	542	1,53	29,3	448
2011	2,12	29,7	630	1,86	28,6	532
Середнє	1,92	30,4	586	1,69	29,2	517

За даними ФАО, з одного гектару посіву соя забезпечує збір білка в 1,5 рази більший, ніж соняшник і в 3 рази більше порівняно з пшеницею [9]. Соєвий білок містить в два рази більше фосфорної кислоти, ніж м'ясо. Він має високу перетравність і засвоюваність, а за біологічною повноцінністю стоїть на першому місці серед білків рослинного походження

Вміст білка в зерні сої коливається в межах 30-45 %, що відповідає 36-52 % сирого протеїну. Кількість його змінюється залежно від гідротермічних умов і місця вирощування культури. Залежно від ярусу розташування бобів на рослині, вміст сирого протеїну в насінні змінювався таким чином: в нижньому ярусі становив 36,8%, середньому - 37,9 і верхньому - 39,4% [7].

Як свідчать наведені дані в таблиці 20, на вміст білка суттєвий вплив мали гідротермічні умови року. Найбільший вміст білка в зерні сої був у посушливому 2010 р.; залежно від варіанту досліду він коливався від 29,3 до 31,7%. Менший його вміст був у більш вологому 2011 р. ? в межах від 28,6 до 29,7%.

Хімічний аналіз показав, що зерно сої одержане в смужкових посівах щороку мало більший вміст білка в порівнянні із зерном одержаним в широкорядних посівах (табл.20). В середньому за роки досліджень вміст білка в зерні сої у смужкових посівах був на 1,3% більшим за вміст білка у зерні в широкорядних посівах.

Високу продовольчу цінність має соєва олія, яка містить тригліцериди насичених і ненасичених жирних кислот, вітаміни, каротиноїди, а також фосфатиди, які мають неабияке фізіологічне значення.

В різних умовах вирощування сої на території України вміст олії в насінні становив у межах 13-26%, тобто він залежить від агротехнічних умов вирощування, метеорологічних умов і лише в деякій мірі від сорту [8].

Збір олії тісно й позитивно пов'язаний з рівнем врожайності насіння сої [7]. Вміст олії в насінні сої, так само як і білка, залежить від місця формування бобу. Так, в нижній частині рослини насіння містить олії на 0,5% більше, ніж у верхній. За даними [9], вміст її в насінні верхнього ярусу становив 19,7, середнього - 20,8, а нижнього - 21,2%.

В результаті проведених досліджень встановлено, що накопичення олії в зерні сої відбувається за зворотною залежністю щодо накопичення білка (табл. 21).

21. Вплив способів сівби на вміст і збір білка та олії у сої сорту Романтика (дослідне поле ХНАУ)

Роки	Смужковий	Широкорядний
	Урожайність, ц/га	Вміст олії, %	Збір олії, кг/га	Урожайність, ц/га	Вміст олії, %	Збір олії, кг/га
2006	1,71	19,2	328	1,53	21,3	326
2008	2,12	22,0	466	1,86	20,3	377
Середнє	1,97	20,4	402	1,77	21,2	376

Погодні умови суттєво впливали на вміст олії в насінні сої. В той же час вміст олії був більшим в зерні сої одержаному в широкорядних посівах. В середньому за роки проведення досліду вміст олії в зерні сої одержаному в широкорядних посівах був більшим на 1,1% порівняно із зерном одержаним у смужкових посівах. Але за рахунок більшої урожайності як збір білка так і збір олії були більшими у смужкових посівах.

4.4 Економічна і енергетична ефективність вирощування сої за різних способів сівби

Для забезпечення населення земної кулі повноцінним харчуванням необхідно збільшити виробництво білка в 2-3 рази. У вирішенні проблеми кормового білка важлива роль належить сої.

На сучасному етапі розвитку нашої держави збільшити виробництво сільськогосподарської продукції, зокрема сої, можна шляхом вдосконалення технології вирощування.

На дослідному полі ХНАУ протягом 2006-2008 рр. вивчали вплив способів сівби на продуктивність сої. Була проведена економічна і енергетична оцінка впливу різних способів сівби на продуктивність сої. При проведенні економічних розрахунків використовували ринкову вартість 1 т. продовольчої сої 2300 грн., розрахункові додаткові затрати при сівбі смужковим способом становили 50 грн./ц зерна сої. Основними показниками економічної ефективності виробництва зерна являється приріст виробництва продукції, отриманий річний ефект на одиницю площі, прибуток з одиниці площі.

Економічна ефективність вирощування сої сорту Романтика при різних способах сівби приведена в таблиці 22.

Аналізуючи дані таблиці 22 необхідно відмітити, що при вирощувані сої сорту Романтика в умовах дослідного поля ХНАУ більш доцільно застосовувати смужковий спосіб, так як він забезпечує більш високий чистий прибуток, який складає 337 грн/га, порівняно із широкорядним способом сівби.

22. Економічна ефективність вирощування сої сорту Романтика за різних способів сівби

Показники	Широкорядний	смужковий
Урожайність, ц/га	1,77	1,97
Прибавка урожайності, ц/га	-	0,20
Вартість прибавки, грн.	-	460
Додаткові затрати, грн.	-	123
Чистий прибуток, грн.	-	337

Енергетична оцінка впливу різних способів на врожайність сої приведена в таблиці 23. Енергетичну оцінку технологічних рішень визначають за рівнем окупності затрат сукупної енергії енергією, яка накопичена в урожаї, а також визначення енергоємності виробництва одиниці споживної вартості. При цьому визначаються оціночні затрати сукупної енергії на 1га, або технологічні прийоми по кожній статті: машини і обладнання, насіння, добрива, паливно - мастильні матеріали, електроенергія, пестициди, затрати праці, урожайність основної та побічної продукції, коефіцієнт енергетичної ефективності.

При проведенні дослідів в 2007-2008 рр. добрива та пестициди на посівах сої не вносились, і тому в таблиці 23 вони не враховані.

23. Енергетична ефективність вирощування сої сорту Романтика при різних способах сівби. Дослідне поле ХНАУ, 2007-2008рр.

Спосіб сівби	Урожайність	Механізми	Насіння	Паливо	Електроенергія	Затрати праці	Всього затрат, МДж	К.Е.Е.
	т/га	МДж	МДж	кг/га	МДж	кг/га	МДж	кВт/год	МДж	люд-год	МДж
широкорядний	1,77	31312	12200	110	1991	78	7120	1,2	15	12,7	637	22905	1,3
смушковий	1,97	34850	12250	110	1991	82	7330	1,3	16	13,0	653	21971	1,6

Аналізуючи дані таблиці 23 необхідно відмітити, що при сівбі сої більш доцільно застосовувати смужковий спосіб сівби, так як коефіцієнт енергетичної ефективності його вищий, ніж при широкорядному способі сівбі. В дослідах при використанні смужкового способу сівби коефіцієнт енергетичної ефективності склав 1,6 тоді як при широкорядному - 1,3. Отже, аналіз економічної та енергетичної оцінки різних способів сівби показав, що при вирощуванні сої сорту Романтика в умовах дослідного поля ХНАУ більш доцільно застосовувати смужковий спосіб сівби.

4.5 Охорона праці при вирощуванні сої

Безпечні умови праці робітників сільськогосподарського виробництва забезпечуються: правильним вибором технологій і режимів праці, виробничого устаткування, способів зберігання та транспортування вихідних матеріалів, реалізацією вимог безпеки в нормативно технічній документації; застосуванням засобів захисту робітників; професійним навчанням робітників і т.д.

Всі сільськогосподарські культури, в тому числі і соя, вимагають правильного догляду, починаючи з підготовки поля після попередника і закінчуючи очищенням і сушінням насіння.

При комплектуванні агрегату набором машин і механізмів враховують відповідність їх вимогам безпеки, можливість ефективної роботи за даною технологією і по даному рельєфу місцевості.

Необхідно дотримуватись мір безпеки при технологічному обслуговуванні агрегатів: регулюванні, очищенню робочих органів і т.д.

При експлуатації машин в рослинництві вимоги безпеки слідуючи:

- відповідність технічного стану машин вимогам інструкцій по експлуатації;

- виконання робіт позмінно;

- позначення небезпечних ділянок робочої зони відповідними знаками безпеки;

- негайну зупинку машин при поломках і травмонебезпечних ситуаціях;

- укомплектування самохідних машин і агрегатів медичними аптечками, термосами з питною водою;

- заборона відпочинку під машинами, копцем сіна і т.д.

Перед початком роботи агрегатів оглядають поле, збирають каміння, засипають ями і т.д. Під час роботи намічають розворотні смуги, вздовж крутих схилів проводять контрольні борозни. В зоні роботи агрегату забороняється присутність сторонніх осіб. Забороняється стояти на підніжці трактора і переходити з нього на причіпні знаряддя.

Перед посівом насіння сільськогосподарських культур, зокрема сої, необхідно протруювати. Посівний матеріал протруюють на спеціально устаткованих пунктах, які повинні знаходитись не ближче 200м від відкритих водоймищ, складів харчування і т.д. Перед обробкою насіння перевіряють справність та герметичність апаратури та машин.

Сівбу сої здійснюють сівалками СЗ - 3,6, СЗС -2,1, СП4 - 6, при цьому необхідно дотримуватись вимог техніки безпеки як трактористам так і обслуговуючому персоналу. На сівалках СЗ - 3,6, СЗС - 2,1, СЗТ - 3,6 перевіряють наявність підніжних дошок, роботу сигналізації (СП 4 - 6 ).

При завантажуванні сівалок протравленим насінням необхідно використовувати засоби індивідуального захисту: респіратори, рукавиці, спецодяг і т.д.

На протязі вегетації за посівами сої необхідно проводити ретельний догляд. В першу чергу проводити ретельний догляд. В першу чергу проводити боротьбу з шкідниками і хворобами сої.

Перед проведенням хімічних обробок посівів населенню, не пізніш чим за два дні, повідомляють про місце і строки проведення обробок, а також попереджують пасічників про необхідність прийняття мір по охороні бджіл. По межам оброблюваних ділянок встановлюють попереджувальні знаки (ГОСТ 12.4. 026 - 76), які знімають після закінчення карантинних строків.

Всі роботи з пестицидами реєструють в спеціальних журналах. Продукти харчування і вода повинні знаходитись на відстані не ближче 200м від міст роботи з пестицидами. Всі роботи з пестицидами в жару погоду необхідно проводити в ранковий і вечірній час.

По закінченню робочого дня невикористанні пестициди здають в комірку.

Перед проведенням збиральних робіт всі механізатори повинні бути чітко ознайомлені з Інструкцією по техніці безпеки для комбайнерів зернозбиральних комбайнів.

Технологічні процеси і машини повинні відповідати природно кліматичним умовам та рельєфу місцевості. Розбивку поля на загони, обкоси необхідно проводити в денний час. Способи руху машин по полю повинні виключати їх зіткнення. При поворотах комбайнів швидкість їх руху не повинна перевищувати 4км/год.

Робота на непідготовлених полях не допускається. Перевіряється технічний стан зернозбиральних комбайнів, забезпеченість їх вогнегасниками, лопатами, мітлами і т. д. До роботи на комбайнах допускаються особи, не молодші 17 років, а на скирдуванні - не молодші 18 років.

Безпечна праця - здоров'я кожного робітника. Під таким девізом повинні працювати механізатори.

4.6 Охорона навколишнього середовища

Сільському господарству для виробництва продукції рослинництва та тваринництва необхідні такі природні ресурси і умови: грунт, вода, клімат, сонячна енергія, дика трав'яниста рослинність, натуральні добрива (мінеральні, органічні) і т. д.

Тісний зв'язок сільського господарства з природою полягає в тому, що його основу складають об'єкти живої природи, хоча змінені у вигляді сортів і пород, все одно залишаються організмами, залежними від біологічних законів.

Однією із найважливіших умов раціонального природокористування, охорони та покращення природи в процесі сільськогосподарського виробництва є чітке виконання природоохоронного законодавства. В першу чергу в господарстві необхідно детально вивчити всі природні ресурси та умови, нанести їх на карту (план).

Спеціалісти господарств повинні вести постійні спостереження за впливом сільськогосподарського виробництва на природу.

Найбільш важливе значення для сільського господарства має охорона ґрунтів від ерозії: водної, вітрової і технічної (під впливом машин). Для цього розроблені протиерозійні заходи: організаційно - господарські, агромеліоративні, лісомеліоративні, гідромеліоративні.

Організаційно - господарські заходи включають в себе проектування всього комплексу сільськогосподарських робіт. Агромеліоративні заходи включають фіта меліорацію, протиерозійний обробіток ґрунту і т. д. Гідромеліоративні заходи включають будівництво розпилювачів стоку, терас, водозатримуючих валів, канав і т. д.

Відходами сільськогосподарського виробництва сильно забруднюється атмосфера. До числа заходів по охороні атмосфери відносять якісне регулювання двигунів автомашин і тракторів, збільшення площ зелених насаджень, герметизацію ємкостей для транспортування отрутохімікатів і добрив раціональне зберігання органічних добрив і т. д.

З метою збереження потрібної якості води в господарстві необхідно проводити будівництво очисних споруд, зменшення об'єму стічних вод, правильне зберігання пестицидів і добрив і т. д. Також необхідно вести боротьбу із обіленням водоймищу, руйнуванням берегів і т. д.

Для усунення негативних наслідків зрошувальних систем треба зосередити увагу на їх технічному вдосконаленні, раціональному використанні води. Не можна допускати вторинного засолення ґрунтів.

У раціональному землекористуванні важливе значення має збереження гумусу. Бездефіцитний баланс гумусу можна забезпечити шляхом поліпшення ефективності застосування гною для біологізації землеробства. Вона ґрунтується на використанні таких агротехнічних прийомів, як сівозміни застосування сидератів, органічних відходів, біологічні методи захисту рослин.

У боротьбі з бур'янами використовують рослиноїдних комах. Такі комахи (гербіофаги) застосовуються проти багатьох видів кореневищних та коренепаросткових бур'янів.

Важливим елементом інтегрованого захисту польових культур є біологічний метод, який включає застосування комах і ентомофагів, якіх штучно розмножують у лабораторних умовах. У 1993р. з допомогою біологічного методу захищено 14% посівів сільськогосподарських культур. Одним із шляхів підвищення ефективності захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів і зменшення забруднення навколишнього середовища пестицидами - використання засобів, створених на основі біологічно активних речовин, якими є регулятори росту, розмноження і т.д.

Важливе значення для екологізації сільськогосподарського виробництва має охорона рослинності. Одним із основних правил охорони рослинності лук і пасовищ є регульований випас шляхом загінної пастьби і оптимізації кількості худоби на одиницю площі. Якщо цих правил не дотримуватись, то на пасовищах зменшується видовий склад рослин, різко знижується його продуктивність.

При сільськогосподарському виробництві необхідно приділяти увагу охороні тварин, більшість з яких приносять пряму користь с.-г. виробництву.

При закладенні польових дослідів на дослідному полі ХНАУ провідного культурою для написання дипломної роботи була соя. Всі екологічні аспекти, які були вказані в розділі, стосуються і сої.

Екологічна криза, що невблаганно насувається, вимагає формування не лише екологічного мислення, а й екологічного світогляду. Всі життєві процеси у всіх державах повинні розглядатись насамперед з точки зору екології. Зробити реальними ці процеси непросто.

ВИСНОВКИ

1. За смужкового способу сівби сої сорту Романтика з нормою висіву 800 тис. шт./га схожого насіння його польова схожість в середньому за роки досліджень збільшувалася на 5,3% у порівнянні з широкорядним способом сівби з такою ж нормою висіву

2. За сівби сої смужковим способом на коренях рослин утворювалася в середньому 63 бульбочки, серед них 51% активних, за широкорядного способу сівби -54 бульбочки із них 42% активних. Маса бульбочок на одній рослині в смужковому посіві в середньому становить 1,78 г, в широкорядному посіві - 1.54 г.

3. При сівбі смушковим способом у рослин сої спостерігається менша абортивність квіток і бобів, відповідно 41 і 51%, ніж при сівбі широкорядним способом (43 і 55%).

4. У смужковому посіві, рослини менш вилягають. Коефіцієнт стійкості рослин до вилягання становить 50,5%, тоді як при широкорядному способі сівби - 40,2%.

5. У смужковому посіві збереженість рослин вища і складає 89%, тоді як при широкорядному способі збереженість рослин - 85%.

6. Кількість бобів на одній рослині в смужкових посівах була більшою і склала 38-51 шт., порівняно із широкорядним способом - 32-43 шт. В смужкових посівах переважали боби з двома та трьома насінинами, менше було бобів з однією насіниною та з недорозвинутим насінням. Також при посіві трубчастими сошниками була більшою загальна кількість насіння на рослині 86-107 шт., в порівнянні з широкорядним - 83-98 шт.

7. В середньому по досліду урожайність зерна сої сорту Романтика при сівбі смужковим способом становила 1,97 т/га, або на 0,2 т/га була більшою ніж при сівбі широкорядним способом.

8. В середньому за роки досліджень вміст білка в зерні сої у смужкових посівах був на 0,9% більшим за вміст білка в зерні сої у широкорядних посівах. Вміст олії в зерні сої одержаному в широкорядних посівах був більшим на 0,8% порівняно із зерном одержаним у смужкових посівах. Але за рахунок більшої урожайності як збір білка так і збір олії були більшими у смужкових посівах.

9. Схожість насіння сої одержаного як в смужкових так і в широкорядних посівах в усі роки дослідження була високою (96-97%) і суттєво не різнилася в залежності від варіантів досліду.

10. В дослідах з використанням смужкового способу сівби коефіцієнт енергетичної ефективності склав 1,6 тоді як при широкорядному - 1,3. Аналіз економічної та енергетичної оцінки різних способів сівби показав, що при вирощуванні сої сорту Романтика в умовах дослідного поля ХНАУ більш доцільно застосовувати смужковий спосіб сівби

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для збільшення виробництва зерна сої необхідно розширяти посіви сорту Романтика. Насіння цього сорту доцільно висівати смужковим способом з нормою висіву 800 тисяч схожих насінин на 1 га.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Адамень Ф. Ф., Вергунов В. А., Лазер П. Н., Вергунова И. Н. Агробиологические особенности возделывания сои в Украине. - К.: Аграрна наука, 2006. - 456 с.

2. Алтухова Т.В., Пономарёв Г.В., Гиневский Н.К. Гербициды в посевах сои // Защита и карантин растений. - 2004. - № 5. - С. 36-37.

3. Арабаджиев С.Д., Ваташки А., Горанова К. и др. Соя.- М.: Колос, 1981. - 197с. (перевод с болгарского Сичаёва Е.С.

4. Бабич А. О. Сучасне виробництво і використання сої. - К.: Урожай, 1993. - 430 с.)

5. Бабич А. О. Кормові і білкові ресурси світу. - К.: ІТІ. - 1995. - 298 с.

6. Бабич А. О. Соя для здоров'я і життя на планеті земля. - К.: Аграрна наука, 1998. - 272 с.

7. Бабич А.О., Борона В.П., Задорожний В.С. Боротьба з бур'янами в посівах сої в Лісостепу України // Пропозиція. - 2001. - № 1. - С. 54-55.

8. Бабич А., Побережна А. Соя - головна білково-олійна культура світового землеробства // Пропозиція. - 2000. - № 4.- С. 42 - 45

9. Бабич А.А. Соя на Украине: современная технология выращивания // Весник с.-х. науки. - 1978. - № 7. - С. 38-46.

10. Бабич А.А. Пути совершенствования агротехники кормовых однолетних бобовых культур. - В кн.: Технология производства зернобобовых культур. - М.: Колос, 1977. - С. 24-35.

11. Бабич А.А. Соя на корм. - М.: Колос, 1974. - 112с.

12. Бабич А. А. Научные основы интенсивного возделывания сои // Вестник с.-х. науки. - 1986. - № 6. - С. 109-116.

13. Бабич А., Колісник С., Венедиктов О. Посів та захист сої від хвороб // Пропозиція. - 2001. - №5.- с.40 - 42

14. Бабич А., Колісник С., Побережна А., Нємцов А. Розміщення посівів і технологія вирощування сої в Україні // Пропозиція. - 2000. - № 5. - С.38 - 40.

15. Бабич А., Бабич-Побережна А. Соя - стратегічна культура світового землеробства ХХІ століття // Пропозиція. - 2006. - № 6. - С. 44-46.

16. Бабич А. Нові сорти сої і перспективи виробництва їх в Україні // Пропозиція. - 2007. - № 4. - С.46-49.

17. Бабич А. О., Петриченко В. Ф. Соя // Зернобобові культури в інтенсивному землеробстві. - К.: Урожай, 1990.- С. 51-79.

18. Баранов В. Ф., Лебедовский А. И., Зелайа И. О. Рост и продуктивность разных сортов сои в зависимости от ширины междурядий и степени загущения посевов в орошаемых условиях // Бюлл. ВНИИМК. - Вып. 86. - Краснодар, 1984 - С. 7 - 9.

19. Беликов И.Ф., Сидоренко П.К. Некорневая подкормка сои в Приморском крае. - Владивосток, 1968. - 55с.

20. Блащук М. І.Продуктивність сортів сої залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах правобережного Лісостепу України / Автореф. дис…канд. с.-г. наук.- Вінниця, 2007. - 19 с

21. Бобро МА., Огурцов Є.М., Чоунг Еанг Способи підвищення продуктивності сої // Вісник ХНАУ. - 2002. - №5. - С. 47-49.

22. Бобро М. А., Огурцов Є. М., Бітсінду Е. Вплив строків та способів сівби на продуктивність сої / Вісник ХДАУ: - 1997.- № 3. - С. 30 - 32.

23. Болахоненков В. Е. Исследование особенностей элементов агротехники посева сои в степной зоне Приморского края: Автореф. дис… канд. с.-х. наук. - Ставрополь, 1981. - 27 с.

24. Бульботко Г. Природні ресурси і вирощування сої в Україні // Пропозиція. - 2000. - № 5. - С. 41.

25. Вавилов П. П., Гриценко В. В. Растениеводство. - М.: Агропромиздат, 1986.- 327с

26. Васильев Д.С., Мякушко Ю.П., Баранов В.Ф. Резервы роста урожаев сои на Кубани // Сельское хозяйство России. - 1981. - № 2. - С. 42-44.

27. Вишнякова М. Л. Соя - історія культури // Агроном. - 2004.- №3 (5).- С. 82-83.

28. Волощук Л. Т. Влияние приёмов агротехники на урожай сои при возделывании без полива // Бюл. ВНИИ кукурузы. - 1984, - Вып. 1. -С. 37-41.

29. Генералов Г.Ф. Соя. Итоги государственного сортоиспытания масляничных культур за 1938-1945 гг. - М.: Селохозиздат, 1948. - С. 69-82.

30. Гиренко Л.Т. Выращивание сои на зерно в северной Лесостепи Украины. - В кн.: Технология производства зернобобовых культур. - М.: Колос, 1977. - С.120-125.

31. Гуцаленко А. П. Приемы агротехники в Молдавии // Зерновое хозяйство. - 1978. - №1. - С. 41-42.

32. Дмитренко П. О., Витриховский П. І. Удобрення та густота посіву польових культур. - К. Урожай, 1975.- 248 с.

33. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта: [учеб. пособ] / Б. А. Доспехов. - М.: Колос, 1985. - 416 с.

34. Заверюхин В.И. Возделывание сои на орошаемых землях. - М.: Колос, 1981. - 158с.

35. Зінченко О. І., Салатенко В. Н., Білоножко М. А. Рослинництво. - К.: Аграрна освіта. - 2001. - 591 с.

36. Зуза В.С., Гутянський Р.А. Ефективність гербіцидів ґрунтової дії в посівах сої // Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. - Харків, 2005. - Вип.№1. - С. 19-24.

37. Калиберда К.П., Губанов П.Е., Руденко В.И. Соя при орошении. - М.: Россельхозиздат, 1980. - 68с.

38. Калініченко В. М., Горб О. О., Гета А. А. Деякі екологічні аспекти виробництва сої // Бізнес и екологія: Мат-ли наук.-практ. конф. - Донецьк, 2001. - С. 36-39.

39. Кисель В.Я., Славова З.Ф., Резватова О.И. Производство, переработка и использование сои в УССР. - К. Укр.НИИНТИ. - 1978. - 54с.

40. Коротич П. Соя виходить на мільйон // Пропозиція. - 2006. - № 9. - С.47.

41. Куперман Ф. М. Морфофизиология растений. Морфофизиологический анализ этапов органогенеза различных жизненных форм покрытосеменных растений: [учебное пособие] / Ф. М. Куперман. - М.: Высшая школа, 1977. - 288 с

42. Лавриненко Г.Т., Бабич А.А., Кузще В.Ф., Губанов П.Е. Соя. - М.: Россельхозиздат, 1978. - 189с.

43. Лещенко А.К., Бабич А.А. Соя. - К.: Урожай, 1977. -104с.

44. Лещенко А.К. Культура сої на України. - К.: В-во Укр. с.-г. академії. - 1962. - 324с.

45. Лещенко А. К. Культура сои. - К.: Наук. думка. - 1978. - 235 с.

46. Лещенко А. К., Михайлов В. Г., Сичкарь В. И. Селекция, семеноводство и семеноведение сои. - К.: Урожай, 1985. - 120 с.

47. Лихачев В. А. Индустриальная интродукция сои на выщелоченных черноземах Центрально-Черноземной зоны: Автореф. дис. ...канд. с.-х. наук. - Ставрополь, 1983 - 20 с.

48. Мартьянов В. П. Методические указания для подготовки и написания дипломных проектов (работ) по экономической и энергетической оценке результатов исследований: [методические рекомендации] / В .П. Мартьянов. - Харьков, 1996. - 32 с.

49. Месяц И.И. Производство сои и совершенствование технологии ее возделывания./ ВНИИТЭИСХ. - М., 1979.- 71 с.

50. Месяц И. И. Возделывание сои в странах Европы./ ВИИТЭИСХ. - М., 1984. - 68 с.

51. Методические рекомендации по возделыванию сои в чистых и смешанных посевах / Б. П. Гурьев, В. С. Цыбулько, К. И. Яковенко - Харьков, 1990. -15 с.

52. Методика государственного сортоиспытания сельскохозяйственных культур. Общая часть: Методика. - М.: Колос, 1971. - Вып. 1. - 248 с.: ил.

53. Новикова А.Т., Губанов П.Е., Муравлёва Н.Н. Влияние нитрогинизации на продуктивность сои в Заволжье // Химия в сельском хозяйстве. - 1980. - № 4. - С. 33-34.

54. Основи наукових досліджень в агрономії: [підручник] / В. О. Єщенко, П. Г. Копитко, В. П. Опришко, П. В. Костогриз: за ред. В. О. Єщенка. - К.: Дія. - 2005. - 288 с.

55. Побережна А. Соя на світовому ринку високобілкових кормів // Пропозиція. - 2002. - № 12. - С. 61-63.

56. Побережна А. А. Еколого-економічні проблеми світового виробництва зернобобових культур для нарощування білкових ресурсів // Селекція і насінництво. - 2005 - Вип. 90. - С. 66-74.

57. Посыпанов Г.С. Кормовые зернобобовые культуры. - М.: Знание, 1979. - 64с.

58. Посыпанов Г. С. Методы изучения биологической фиксации азота воздуха: Справочное пособие / Г. С. Посыпанов. - М.: Агропромиздат, 1991. - 300 с

59. Попов С.І., Матушкін В.О., Божко М.Ф., Магомедов Р.Д., Мошкова О.М. та інші Каталог сортів і технологія вирощування сої. - Харків. - 2002. - с.20.

60. Прянишников Д.Н. Избр. соч. т.III Химизация сельского хозяйства. - М.: Сельхозгиз, 1953. - с.79.

61. Рибалко Я. Соєві розклади 2005 // Пропозиція. - 2005. - № 8-9. - С. 38-41.

62. Сичкарь В.И. Особенности выращивания сои в США и Канаде. - М.: ВНИИТЭИСХ. -1980. - 48с.

63. Січкарь В. І. Роль зернобобових культур у вирішенні білкової проблеми в Україні // Корми і кормовиробництво. - 2004. - Вип. 53. - С. 110-116

64. Смирнова Н.Н Роль некорневой подкормки в повышении урожаев сельскохозяйственных культур. - М.: ВНИИТЭИСХ. - 1980. - № 4. - С. 38-46.

65. Сорти сої і їх агробіологічні особливості вирощування / В.О. Матушкін, Магомедов Р.А., Мошкова О.М. та ін. - Харків, 2006. - 56с.

66. Соя / Под ред. Ю.П. Мякушко, В.Ф. Баранова.- М.:Колос, 1984.-332 с

67. Суржуков В. Влияниеудельного веса сои в звеньях севооборота на повреждённость ёё соевой плодожоркой // Сб. научн. Трудов Даль. НИИСХ, Хабаровск, 1980. - вып. 27. - С. 65-67.

68. Сунь-Син-Дун. Соя / Пер. с кит. А.М. Кайгородова. - М.: Сельхозиздат, 1958. - 248 с.

69. Чернятин Д. С. Замена кормов животного происхождения растительными в рационах индюшат // Науч.- техн. бюл. Укр. НИИ птицеводства. - 1980. - С. 15-19.

70. Шевченко В. П., Каленська С. М., Демидась П. І., Івановська Р. Т., Дробот В. І. Біологічне рослинництво / НАУ. - К. - 2006. - 39 с.

Размещено на Allbest.ru