Вплив різних доз мінеральних добрив і краплинного зрошення на урожайність сої на дослідному полі ХНАУ ім. В.В. Докучаєва

При завантажуванні сівалок протруєним насінням необхідно використовувати засоби індивідуального захисту, респіратори, рукавиці, спецодяг.

На протязі вегетації за посівом проводиться ретельний догляд, впершу чергу проводять боротьбу з шкідниками і хворобами сої.

Перед проведенням хімічних обробок посівів, не пізніше чим за два дні, населенню повідомляють про місце і строки проведення обробок, а також попереджують пасічників про необхідність прийняття мір по охороні бджіл. По межах оброблюваних ділянок встановлюють попереджувальні знаки згідно ГОСТу 124026-76, які знімають після закінчення карантинних строків.

Всі роботи з пестицидами реєструють в спеціальний журнал. Продукти харчування і вода повинні знаходитись на відстані не ближче 200 м від міст роботи пестицидів.

Всі роботи з пестицидами в жарку погоду необхідно проводити в ранковий і вечірній час. По закінченню роботи всі невикористані пестициди здають в комірку.

Перед проведенням збиральних робіт всі механізатори повинні бути чітко ознайомлені з інструкцією по техніці безпеки для комбайнерів зернозбиральних машин.

Технологічні процеси і машини повинні відповідати природно - кліматичними умовам, та рельєфу місцевості. Розбивку поля на загінки, обкоси і прокоси необхідно проводити в денний час. Способи руху машин по полюванні виключати їх закінчення. При поворотах комбайнів швидкість їх руху не повинна перевищувати чотири км/год.

Робота на непідготовлених полях не допускається. Перевіряється технічній стан зернозбиральних машин, забезпеченість їх вогнегасниками, лопатами, мітлами та інше. До роботи на комбайнах допускаються особи, не молодше 17 років, а на скирдуванні не молодше 18 років.

Безпечна праця - здоров'я кожного робітника. Під таким гаслом повинні працювати механізатори. Для покращення охорони праці в районах проводять семінари з керівниками господарств і механізаторами, виділяють талони техніки безпеки для контролю за знанням конкретного робітника [13].

Розділ 5. Охорона навколишнього середовища

Людина і природа невіддільна одна від одної і перебувають у тісному взаємозв'язку. Проблема охорони природи є однієї з найважливіших природно - наукових проблем сучасності, від правильного розв'язання якої значною мірою залежить існування людства.

В господарстві спеціалісти організовують свою роботу з урахуванням інтересів охорони і раціонального використання природних ресурсів. Плануючи і втілюючи у життя технологічні процеси, вони передбачають природоохоронні заходи, які якщо не повністю виключають, то максимально зменшують негативний вплив на природу.

Фахівці агрономічних спеціальностей здійснюють відповідні заходи в господарстві, ведуть суворий облік земельного фонду, використовують його за прямим призначенням, будують свою діяльність згідно із специфікою господарства, ротацією сівозмін, забезпечують збереження і поліпшення родючості ґрунтів, стежать за виконанням агротехнічних протиерозійних заходів, здійснюють систему агромеліоративних заходів, звертаючи особливу увагу на полезахисні, протиерозійні і водоохоронні лісонасадження в межах землекористування господарства, здійснюють контроль за виконанням агротехнічних рекомендацій щодо застосування добрив і отрутохімікатів, тощо.

Спеціалісти інженерної служби господарства проводять такі заходи: контролюють правильність застосування сільськогосподарської техніки; здійснюють контроль за роботою ремонтних баз, майстерень і польових станів тракторних бригад з точки зору зменшення забруднення відходами виробництва ґрунту, води та ін.

Спеціалісти зоотехнічних і ветеринарних служб проводять такі заходи у господарстві: проводять заходи по недопущенню забруднення ґрунту відходами тваринництва, стежать за їх утилізацією, забезпечують правильне зберігання і використання гною, стежать за дотриманням нормального випасання тварин на пасовищах, тощо.

Завдання економістів у господарстві полягає у здійсненні таких заходів: вони стежать за витратою коштів за призначенням, на оздоровленням працівників, на охорону природи, контролюють виконання намічених планів, які сприяють розвитку галузі, ведуть фінансовий облік природоохоронних заходів, тощо.

Отже, всі спеціалісти в господарстві приймають безпосередню участь у виконанні заходів в напрямку збереження і раціонального використання природних ресурсів.

Сільському господарству для виробництва продукції рослинництва та тваринництва необхідні такі природні ресурси і умови: ґрунт, вода, клімат, сонячна енергія, природна трав'яниста рослинність, натуральні добрива (мінеральні, органічні) і т. д.

Тісний зв'язок сільського господарства з природою полягає в тому, що його основу складають об'єкти живої природи, хоча змінені у вигляді сортів і пород, все одно залишаються організмами, залежними від біологічних законів.

Однією з найважливіших умов раціонального природокористування, охорони та покращення природи в процесі сільськогосподарського виробництва є чітке виконання природоохоронного законодавства. В першу чергу в господарстві необхідно детально вивчити всі природні ресурси та умови, нанести їх на карту (план).

Спеціалісти господарств повинні вести постійні спостереження за впливом сільськогосподарського виробництва на природу.

Найбільш важливе значення для сільського господарства має охорона ґрунтів від ерозії: водної, вітрової і технічної (під впливом машин). Для цього розроблені протиерозійні заходи: організаційно - господарські, агромеліоративні, лісомеліоративні, гідромеліоративні.

Організаційно - господарські заходи включають в себе проектування всього комплексу сільськогосподарських робіт. Агромеліоративні заходи включають фітомеліорацію, протиерозійний обробіток ґрунту і т. д. Гідромеліоративні заходи включають будівництво розпилювачів стоку, терас, водозатримуючих валів, канав і т. д.

Відходами сільськогосподарського виробництва сильно забруднюється атмосфера. До числа заходів по охороні атмосфери відносять якісне регулювання двигунів автомашин і тракторів, збільшення площ зелених насаджень, герметизацію ємкостей для транспортування отрутохімікатів і добрив раціональне зберігання органічних добрив і т. д.

З метою збереження потрібної якості води в господарстві необхідно проводити будівництво очисних споруд, зменшення об'єму стічних вод, правильне зберігання пестицидів і добрив і т. д. Також необхідно вести боротьбу із обмілінням водоймищу, руйнуванням берегів і т. д.

Для усунення негативних наслідків зрошувальних систем треба зосередити увагу на їх технічному вдосконаленні, раціональному використанні води. Не можна допускати вторинного засолення ґрунтів.

У раціональному землекористуванні важливе значення має збереження гумусу. Бездефіцитний баланс гумусу можна забезпечити шляхом поліпшення ефективності застосування гною для біологізації землеробства. Вона ґрунтується на використанні таких агротехнічних прийомів, як сівозміни, застосування сидератів, органічних відходів, біологічні методи захисту рослин.

Важливим елементом інтегрованого захисту польових культур є біологічний метод, який включає застосування комах і ентомофагів, яких штучно розмножують у лабораторних умовах. У боротьбі з бур'янами використовують рослиноїдних комах. Такі комахи (гербіофаги) застосовуються проти багатьох видів кореневищних та коренепаросткових бур'янів.

У 2003р. з допомогою біологічного методу захищено 14% посівів сільськогосподарських культур. Одним із шляхів підвищення ефективності захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів і зменшення забруднення навколишнього середовища пестицидами - використання засобів, створених на основі біологічно активних речовин, якими є регулятори росту, розмноження і т.д.

Висновки

1. На варіантах застосування мінеральних добрив покращувалися умови росту і розвитку рослин сої, збільшувалася листкова поверхня, покращувалися фотосинтетичні та симбіотичні процеси. Польова схожість насіння збільшувалася на 2,3-3,4% за сумісного застосування добрив і зрошення.

2. Завдяки застосуванню мінеральних добрив і зрошення збереженість рослин сої збільшилася на 2,0-2,3% порівняно з контролем. Найвищою збереженість росли до збирання врожаю була на зрошуваних ділянках з внесенням добрив в дозі N60Р60К60 - 94,5%. На зрошуваних ділянках і внесенням добрив в дозі N90Р90К90 спостерігалася схильність рослин до вилягання, що погіршувало освітлення рослин і збільшувало зрідженість посівів.

3. Життєздатність бульбочкових бактерій суттєво залежала від погодних умов літа. Так, в жаркий і посушливий 2010 рік бульбочок на коренях сої формувалося мало і вони були дрібними та мало активними. У більш сприятливому за погодними умовами 2011 році бульбочок було більше, вони були крупнішими, серед них було більше активних. В середньому за два роки найбільше число бульбочок з найбільшою їх масою формувалося при внесенні мінеральних добрив в дозі N30Р30К30 та N60Р60К60. Маса сирих бульбочок на цих варіантах була більшою за контроль відповідно на 106-211 та на 774-803 мг./ росл.

4. За сумісної дії добрив та краплинного зрошення висота рослин збільшилася на 12-21 см, висота прикріплення нижніх бобів - на 2-4 см, кількість бобів - на 4-6 шт., насінин - на 6-10 шт., в порівнянні з контролем. Маса насіння з однієї рослини збільшилася на 0,8-1,4 г, маса 1000 насінин - на 1,8-2,6 г в порівнянні з контролем.

5. Сумісне використання добрив та краплинного зрошення сприяло збільшенню врожайності зерна сорту Аннушка на 0,18-0,45 т/га. Найкращим був варіант внесення мінеральних добрив в дозі N60P60K60 сумісно з використанням краплинного зрошення, який забезпечив найбільшу урожайність 2,23 т/га, проти 1,56 т/га на контролі.

6. Хімічні аналізи показали, що вміст білка в зерні сої сорту Аннушка коливався в межах 37-43% і змінювався залежно від погодних умов в період вегетації сої, внесення мінеральних добрив та застосування зрошення. Дещо більший вміст білка в зерні сої був у посушливому 2010 році - 39-43%, менший у більш вологому 2011 році - 37-39%. Найбільший вміст білка в зерні сої був на варіанті застосування крапельного зрошення і внесення мінеральних добрив в дозі N60Р60К60 - 41,3%, або на 3,4% більше ніж на контролі.

7. Застосування мінеральних добрив призводило до зростання витрат енергії на вирощування сої на 1096-3304 МДж/га, додаткові затрати на застосування зрошення становили 2076-2083 МДж/га. Але і енергоємність врожаю зерна сої зростала від застосування добрив на 7042-7906 МДж/га, а від зрошення - на 6037-6901 МДж/га. Найбільшою була енергоємність врожаю на ділянках сумісного застосування добрив і зрошення 28462-34644 МДж/га, або на 7761-13943 МДж/га більше ніж на контролі.

8. Завдяки застосуванню зрошення і удобрення було отримано прибутків більше на 701-1149 грн./га . Рентабельність виробництва зерна сої сорту Аннушка на удобрених і зрошуваних ділянках зросла на 26-44% порівняно з контролем.

Рекомендації виробництву

Для забезпечення високих і сталих урожаїв зерна сої агроформуванням Харківської області рекомендуємо:

1. Вирощувати високопродуктивний скоростиглий сорт сої Аннушка.

2. Для підвищення польової схожості насіння, виживаємості рослин протягом вегетації, покращення фотосинтетичного та симбіотичного процесів у посівах сої, реалізації потенційних урожайних можливостей сорту сої Аннушка застосовувати крапельне зрошення і удобрення в дозі N60Р60К60.

Список використаної літератури

Адамень Ф. Ф., Вергунов В. А., Лазер П. Н., Вергунова И. Н. Агробиологические особенности возделывания сои в Украине. - К.: Аграрна наука, 2006. - 456 с.

Арсений А. А., Тодиев Г. А. Влияние норм высева, удобрений и режима орошения на продуктивность сои // Технология получения высоких урожаев полевых культур в условиях специализации и концентрации. - Кишинев, 1977. - С. 32-36.

Асыка Н. Р. Избранные статьи и рекомендации по земледелию за 2001-2002 годы.- Белгород, 2003.- 160 с.

Бабич А. О., Петриченко В. Ф. Формування урожаю і якості зерна сої // Вчені - аграрники - сільськогосподарському виробництву: Міжвід. зб. наук, робіт. - Чернівці: Прут, 1993. - С. 164-166.

Бабич А. А. Влияние минеральных и бактериальных удобрений на урожай сои // Зерновое хазяйство. - 1973. - № 10. - С. 43-44.

Бабич А. О. Сучасне виробництво і використання сої. - К.: Урожай, 1993. - 430 с.

Бабич А. О., Петриченко В. Ф. Соя // Зернобобові культури в інтенсивному землеробстві. - К.: Урожай, 1990.- С. 51-79.

Бабич А., Бабич-Побережна А. Соя - стратегічна культура світового землеробства ХХІ століття // Пропозиція. - 2006. - № 6. - С. 44-46.

Бабич А., Побережна А. Соя - головна білково-олійна культура світового землеробства // Пропозиція. - 2000. - № 4.- С. 42 - 45.

Бабич А. А. Соя // Зернобобовые культуры.- К.: Урожай, 1984. - С. 27-56.

Бабич А. А. Соя на корм. - М.: Колос, 1974. - 112с.

Бабич А. О. Соя. - К.: Урожай, 1977.- 104 с.

Балакай Г. Т. Соя на орошаемых землях. - М., 1999. - 200 с.

Баранов В. Ф. Возделывание сои в Краснодарском крае по индустриальной технологии. - Краснодар, 1982. - 61 с.

Баранов В. Ф., Лебедовский А. И. Способы посева сои в условиях орошения // Докл. ВАСХНИЛ. - 1982. - № 2. - С. 18 - 21.

Бардин Г. С, Бордаков П. П., Вайман Г. М., Геймер В. И. Соя. Культура и использование. - М.:, Л.: Сельхозгизд, 1932. - 377 с.

Бегун С.А. Оптимизация условий возделывания сои в Приамурье. - Новосибирск, 1981. - С. 54-58.

Беликов И. Ф., Сидоренко П. К. Внекорневая подкормка сои в Приморском крае. - Владивосток, 1968. - 153 с.

Блащук М. І.Продуктивність сортів сої залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах правобережного Лісостепу України / Автореф. дис…канд. с.-г. наук.- Вінниця, 2007. - 19 с.

Болахоненков В. Е. Исследование особенностей элементов агротехники посева сои в степной зоне Приморского края: Автореф. дис… канд. с.-х. наук. - Ставрополь, 1981. - 27 с.

Бондареико Г. А., Заверюхин В. А., Залесский Д. П. Соя на полях Крыма. - Симферополь: Таврия, 1977. - 47 с.

Бурлака В., Пенчуков В., Скродерс Я. Соя в северных районах. - Благовещенск, 1971. - 95 с.

Вавилов П. П., Посыпапов Г С. Бобовые культуры и проблемы растительного белка. - М.: Россельхозиздат, 1983. - 256 с.

Васильев Д. С., Мякушко Ю. П., Баранов В. Ф. Резервы роста урожаев сои на Кубани // Сельское хозяйство России. - 1981. - № 2. - С. 42-44.

Вишнякова М. Л. Соя - історія культури // Агроном. - 2004.- №3 (5).- С. 82-83.

Вплив регуляторів росту на насіннєву продуктивність гороху і сої / А. П. Маткевич, Ю. Я. Пернак, О. І. Тарасова, Ю. О. Рудак // Виробництво, переробка і використання сої на кормові та харчові цілі: Мат-ли третьої Всеукр. конф. - Вінниця, 2000. - С. 38-39.

Гиренко А. П., Бабич А. А., Волощук А. Т. Влияние минеральных удобрений на урожай зеленой массы сои // Бюл. ВНИИ кукурузы. - 1969. - Вып. 1(6). - С. 17-20.

Голов Г. В. Особенности поглощения элементов питания и применения удобрений под сою // Эффективность удобрений по зонам страны. -1975.-Вып. 24. - С. 210-215.

Голубев В. Д. Применение удобрений на орошаемых землях.- М. : Колос, 1977.- 192 с.

Горанов X. Соя. Пер. с болг. - М.: Колос, 1981. - 195 с.

Грицун А. Г. Технология внесения минеральных удобрений под сою // Агрохимия. - 1977. - № 6. - С. 81-86.

Грицун А. Т. Применение удобрений под сою // Соя в Приморском крае. - Владивосток, 1965. - С. 107-160.

Гуцаленко А. П. Приемы агротехники в Молдавии // Зерновое хозяйство. - 1978. - №1. - С. 41-42.

Дерев'янський В. П., Томич М. В. Вплив мінеральних, бактеріальних добрив при різних способах внесення ризоторфіну на продуктивність сої // Наук.-техн. бюл. Хмельницького НВО „Еліта” - № 2. - К., 1994. - С. 42-53.

Дерев'янський В. П., Щербина Р. М. Чутливість сортів сої до позакореневого підживлення комплексонатами // Наук. -техн. бюл. Хмельницького НВО „Еліта”. - 1995. - № 3. - С. 38-42.

Джумашев С. Влияние ленточного и разбросного способа внесения различных доз фосфорно-калийных удобрений на пищевой режим лугово-каштановой почвы и урожай сои // Сб. науч. тр. Казах. с.-х. ин-та. - Вып. 21. - Алма-Ата, 1978. - С. 86-93.

Дмитренко П. О., Витриховский П. І. Удобрення та густота посіву польових культур. - К. Урожай, 1975.- 248 с.

Енкен В. Б. Соя. - М.: Сельхозгиз, 1959. - 622 с.

Енкен В. Б. Соя. - М-Л.: Сельхозгиз, 1952. - 180 с.

Желюк В. М. Інокуляція насіння препаратом бульбочкових бактерій (ризоторфін) та азотне живлення сої / Вісник с.-г. науки. - 1960. - № 2. - С. 78-79.

Жеребко В. Десикація як захід збереження вирощеного врожаю // Пропозиція. - 1999. - №7. - С. 38

Жеребко В. Технологія вирощування та інтегрованого захисту посівів сої // Пропозиція. - 2008. - №5. - С. 68-74

Заверюхин В. И., Левандовский И. Л. Производство и использование сои. - К.: Урожай, 1988. - 112 с.

Заверюхин В. И. Возделывание сои на орошаемых землях. - М.: Колос, 1981.-160 с.

Заверюхин В. И. Выращивание сои на орошаемых землях юга Украины // Гидротехника и мелиорация. - 1981. - № 9. - С. 68-69.

Заверюхин В. И. Соя на орошаемых землях // Зерновое хозяйство. - 1977. -№6.-С. 45-46.

Карягин Ю. Г. Соя в Казахстане // Земледелие. - 1976. - № 12. - С. 46-47.

Кияк Г. С., Тучанський Г. Ф., Курносова І. Ф. Деякі питання агротехніки сої в умовах західного Лісостепу України / Вісник с.-г. науки. - 1972. - № 11. - С. 71-75.

Коробов Г. М. Эффективность минеральных удобрений при возделывании различных сортов сои // Сб. науч. тр. Дальневосточ. НИИ сельского хазяйства. - 1979. - № 27. - С. 134-137.

Котенко Н. П. Удобрение сои // Земледелие. - 1977. - № 3. - С. 75.

Куперман Ф. М. Морфофизиология растений. Морфофизиологический анализ этапов органогенеза различных жизненых форм покрытосеменных растений: Учеб. пособие.- М.: Высш. шк., 1977. - 288 с.

Лавриненко Г. Т., Бабич А. А., Кузин В. Ф., Губанов П. Е. Соя. - М.: Россельхозиздат, 1978. - 189 с.

Лебедовский А. И. К вопросу эффективности применения удобрений под сою в условиях орошения // Науч.- техн. бюл. ВНИИМК. - 1979. - Вып. 3. - С. 16-20.

Левандовський І. Агротехніка вирощування сої на зрошенні // Пропозиція. - 2000. - № 6. - С. 42-43.

Лещенко А. К, Бабич А. О. Соя. - К.: Урожай, 1977. - 102 с.

Лещенко А.К. Важнейшие биологические особенности сои // Культура сои (происхождение, распространение, основные ботанические и биологические особенности). - К : Наук, думка, 1978. - С. 97-165.

Лещенко А. К. Культура сои. - К.: Наук. думка. - 1978. - 235 с.

Лещенко А. К. Культура сої на Україні. - К.: - 1962. - 324 с.

Лещенко А. К. Соя (генетика, селекция, семеноводство). - К.: Наук. думка, 1983. - 137 с.

Лихачев В. А. Индустриальная интродукция сои на выщелоченных черноземах Центрально-Черноземной зоны: Автореф. дис. ...канд. с.-х. наук. - Ставрополь, 1983 - 20 с.

Лупашку М. Ф. Молдавия: Проблемы увеличения производства сои // Вестн. с.-х. науки. - 1977. - № 8. - С. 76-84.

Лупашку М. Ф., Крышмарь В. В. Влияние орошения и удобрения на продуктивность сои в центральной зоне Молдавии // Тез. докл. науч.-производ. конф. по возделыванию, переработке и использованию сои для решения проблемы растительного белка и растительного масла. - Винница, 1990. - С. 8-9.

Макрушин М. М. Насіннєзнавство польових культур. - К.: Урожай, 1994. - 208 с.

Макрушин М., Герасименко С., Бабанов Р. Регулятори росту рослин - важливий резерв підвищення врожайності // Пропозиція. - 2003. - №2. - С. 71

Мацков Ф. Ф. К теории и практике применения внекорневого питания растений.// Внекорневая подкормка сельскохозяйственных растений. - М.: Сельхозгиз, 1955. - С. 28-31.

Мацков Ф. Ф. Внекорневое питание растений. - К.: Изд-во Акад. наук УССР, 1957. - 264 с.

Месяц И. И. Возделывание сои в странах Европы./ ВИИТЭИСХ. - М., 1984. - 68 с.

Месяц И.И. Производство сои и совершенствование технологии ее возделывания./ ВНИИТЭИСХ. - М., 1979.- 71 с.

Методические рекомендации по возделыванию сои в чистых и смешанных посевах / Б. П. Гурьев, В. С. Цыбулько, К. И. Яковенко - Харьков, 1990. -15 с.

Минеральный и биологический азот в земледелии СССР / Е. Н. Мишустин, И. Н. Елагин, Н. И. Черепков, Н. И. Аронова, Л. К. Осницкая. - М.: Наука, 1985. - 269 с.

Мікроорганізми і альтернативне землеробство / В. П. Патика, І. А. Тихонович, І. Д. Філіп'єв та ін.; За ред. В. П. Патики. - К.: Урожай, 1993. - 176 с.

Найдин П. Г. Удобрение зерновых и зернобобовых культур. - М.: Сельхозгиз, 1963. - 264 с.

Неунылов Б. А., Слабко Ю. И. Азотные удобрения сои // Агрохімія. - 1967. - № 4. - С. 45-51.

Нова серія вітчизняних комплексних добрив для позакореневого підживлення. Тематичний додаток // Пропозиція. - 1999. - № 2. - С. 60-61.

Новак А. Г. Возделывание сои. - М.: Россельхозиздат, 1964. - 104 с.

Новак А. Г. Соя на Дальнем Востоке. - Владивосток: Приморское книж. изд-во, 1960. - 304 с.

Огурцов Е. Н. Сравнительная продуктивность гороха и сои при разной их агротехнике в левобережной Лесостепи Украины: Автореф. дис. ...канд. с.-х. наук. - Харьков, 1985. - 18 с.

Огурцов Е. Н. Приемы повышения продуктивности сои при выращивании ее на зерно в условиях Харьковской области // Сб. науч. тр. Харьков. с.-х. ин-та. - 1984. - Т.308 - С. 25-28.

Патика В. П., Петриченко В. Ф. Мікробна азотфіксація у сучасному кормовиробництві // Корми і кормо виробництво: Міжвідомч. тематик. наук. зб. - 2004. - Вип. 53. - С. 3-11.

Патыка В. П., Зарицкий Н. М. и др. Микробиологические препараты для биологизации земледелия // Сб. науч. тр. междунар. симпозиума ВПС МОББ. - Одеса, 1999. - С. 129-134.

Петриченко В. Ф., Камінський В. Ф., Патика В. П. Бобові культури і сталий розвиток екосистем // Корми і кормовиробництво: Міжвідомч. тематич. наук. зб. - Вип. 51. - Вінниця, 2003. - С. 3-7.

Пищун А. К. Агротехника, сорт и урожай сои // Научные труды Приморского СХИ. - Вып. 46. - 1976. - С. 22-29.

Подольская Н. П. Удобрения под сою // Зерновое хозяйство. - 1976. - №11. - 46 с.

Попов С. І., Могомедов Р. Д. Вплив фонів живлення на врожайність сої // Корми і кормовиробництво: Міжвідомч. тематич. наук. зб. - Вип. - 47. - К., 2001. - С. 117-119.

Попов С. І., Матушкін В. О., Божко М. Ф. та ін. Сорти сої Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва та технологія вирощування. - Харків, 2002. - 20 с.

Попов С. І., Турчинов О. Е., Балюк С. А., та ін. Агрохімічна характеристика органічних добрив та їх застосування в умовах Харківської області. - Харків, 2004. - 20с.

Посыпанов Г. С. Особенности расчёта доз удобрений под бобовые культуры на планируемый урожай // Агрохимия. - 1982. - № 9. - С. 77-81.

Посыпанов Г. С. Антагонизм и синергизм симбиотического и минерального азота в питании бобовых // Технология производства зернобобовых культур. - М.: Колос, 1977. - С. 82-91.

Посыпанов Г. С. Об условиях бобоворизобиального симбиоза и его роли в формировании урожая бобовых культур // Изв. ТСХА. -1972. - Вып. 3. - С. 28-37.

Прянишников Д. Н. Избр. соч. Т.III: Химизация сельского хозяйства. - М.: Сельхозгиз, 1953. - с.79.

Рищук Є. М. Продуктивність сої та якість її зерна залежно від систем живлення в умовах зрошення Півдня України: Автореф. дис. …канд. с.-г. наук. - Херсон, 2005. - 16 с.

Розуменко М. Ю., Грищук Е. Н. Удобрення сої в умовах зрошення на півдні України // Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення: Тези всеукр. конф. молодих вчених і спеціалістів, м. Дніпропетровськ, 10-11 лютого 2000 р. - Дніпропетровськ, 2000. - С. 91-92.

Саенко Н. П. Влияние режима орошения и удобрений на урожай сои // Химия в сельском хозяйстве. - 1983. - № 3. - С. 22-24.

Сичкарь В. И. Индустриальная технология возделывания нового сорта Аркадия Одесская. - Одеса, 1989. - 20 с.

Сичкарь В. И. Взаимосвязь компонентов продуктивности у сои // Науч.-техн. бюлл. ВСГИ.-1987. - № 4. - с.25-29.

Сичкарь В. И. Особенности выращивания сои в США и Канаде / ВНИИТЭИСХ. - М., 1980. - 48 с.

Сичкарь В. И. Состояние возделывания и использования сои на юге Украины // Сучасні проблеми виробництва і використання кормового зерна і сої.- Вінниця, 1993.- С.10-12.

Слабко Б. И., Куликова Н. Ф. Эффективность расчетных доз удобрений на планируемый урожай сои в условиях Приморского края // Науч.-техн. бюл. СО ВАСХНИЛ. - Вып. 31. - Новосибирск, 1987. - С. 22-26.

Смородин И. И., Герасименко Н. И. Соя на Дону.- Ростов на / Д., 1975. - 18 с.

Соя / Под ред. Ю.П. Мякушко, В.Ф. Баранова.- М.:Колос, 1984.-332 с.

Сунь-Син-Дун. Соя / Пер. с кит. А.М. Кайгородова. - М.: Сельхозиздат, 1958. - 248 с.

Ткачук Р. В. Ефективність прийомів догляду за соєю в умовах південного Лісостепу України // Виробництво, переробка і використання сої на кормові та харчові цілі: Мат-ли третьої Всеукр. конф. - Вінниця, 2000. - С. 53-54.

Толкачов М. З. Вплив різних форм і доз мінеральних азотних добрив на симбіотичну азотфіксацію та продуктивність сої // Корми і кормовиробництво. - 2004. - Вип. 53. - С. 55-62.

Толстоусов В. П. Удобрения и качество урожая. - М.: Колос, 1974. - 261 с.

Целковский Г.А. Эффективность сложных удобрений в припосевном внесении под сою // В сб.: Условия произрастания и урожай сои. - Новосибирск, 1978. - С. 37-41.

Черноголовин В. П., Лукашов В. Н. На Юго-востоке Казахстана // Зерновое хозяйство. - 1976. - № 8. - С. 46.

Черноголовин В. П., Лукашов В. Н., Ваймер В. П. В Восточном Казахстане // Зерновое хозяйство. - 1979. - № 10.- С. 34-35.

Щербаков А. П., Кислых Е. Е. Методологические аспекты эффектив -ного плодородия почв // Вестн. с.-х. науки. - 1986. - № 11. - С. 39-45.

Технологічна карта вирощування сої на зерно, 2011 р.

Культура Соя Категорія поля 2 Відстань до бригади 5 км

Технологія Типова Площа 100 га Попередник Зернові колосові

№ п/п	Найменування робіт	Днів	Початок, декада, місяць	Норма внесення (урожайність), т/га	Енергозасіб	Сільго спмашина	Норма виробітку	Одиниця виміру	Обсяг робіт	Число нормо змін	Затрати праці	Затрати палива	Коефіцієнт змінності	Кількість агрегатів
		По агро строкам	Фактично							фіз.од.	ст.га		мех.	ручн.	На од.,кг	Всього, т
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19
1.	Лущення дисковими лущильник.	2	1	1-VIII		Т-150К	ЛДГ-15А	44,77	га	100,00	23,45	2,23	15,63		3,28	0,328	2,23	1
2.	Навантаження мін. добрив	3	1	2-VIII	0,2	Т-156	Т-156	640,08	т	20,00		0,03	0,22		0,31	0,006	1,00	1
3.	Внесення мінеральних добрив	2	1	2--VIII	0,2	Т-150К	МВУ-8	51,48	га	100,00	20,40	1,94	13,6		2,85	0,285	0,97	2
4.	Оранка	10	7	2--VIII		Т-150К	ПЛН-5-35	6,38	га	100,00	180,94	15,67	109,66		22,21	2,221	2,24	1
	Разом за сезон	5	2								224,79	19,87	139,11		2,841
5.	Боронування важкими боронами	2	1	1-IV		Т-150К	ЗБЗТС-1(6)	56,21	га	100,00	20,55	1,78	12,45		2,39	0,239	1,78	1
6.	Суцільна культивація	3	3	2-IV		Т-150К	КПС-4 (2)	21,72	га	100,00	48,34	4,60	32,23		6,90	0,690	1,53	1
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19
7.	Підвіз води	3	1	1-V	0,2	ЮМЗ-61	ВР-3	22,32	т	20,00	3,76	0,90	6,27		1,85	0,037	1,50	1
8.	Обприскування	3	2	1-V	0,002	ЮМЗ-61	ОП-2000	45,38	га	100,00	9,26	2,20	15,43		1,26	0,126	1,10
9.	Протруювання насіння	3	1	1-V	0,001	ПС-10А	ПС-10А		т	100,00							1,00	1
10.	Суцільна культивація	3	3	2-V		Т-150К	КПС-4(2)	21,72	га	100,00	48,34	4,60	32,23		6,90	0,690	1,53	1
11.	Транспортування насіння	3	1	1-V	0,1	ГАЗ-САЗ-35	-	39,65	т	10,00		0,25	1,77		2,00	0,020	1,50	1
12.	Навантаження мін. добрив	3	1	1-V	0,06	Т-156	Т-156	640,08	т	6,00		0,01	0,07		0,31	0,002	1,00	1
13.	Транспортування мін. добрив	3	1	1-V	0,06	ГАЗ-53-12	-	44,94	т	6,00		0,13	0,93		1,15	0,007	1,50	1
14.	Сівба	3	1	1-V	0,1	Т-150	СЗ-3,6(3)	47,92	га	100,00	24,10	2,09	14,61	43,82	2,52	0,252	2,09	1
15.	Коткування	3	3	1-V		ЮМЗ-61	ЗКВГ-1,4 (2)	16,00	га	100,00	26,25	6,25	43,76		4,49	0,449	2,08	1
16.	Боронування середніми боронами	3	1	3-V		Т-150К	ЗБЗТС-1(6)	39,88	га	100,00	28,96	2,51	17,55		3,49	0,349	1,25	2
17.	Збирання комбай нами	10	2	1-1Х	1,8	Дон.-1500	Дон-1500	26,76	га	100,00		3,74	26,15		4,28	0,428	1,87	1
18.	Транспортування зерна	10	1	1-1Х	1,8	ЗИЛ-ММЗ-4	-	72,57	т	180,00		2,48	17,36		1,56	0,281	1,24	2
19.	Збирання соломи	10	2	1-1Х	2	Т-150К	ВТУ-10	29,33	га	100,00	35,80	3,41	23,87		4,96	0,496	1,70	1

Размещено на Allbest.ru