Дослідження динаміки чисельності жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва
Загальна характеристика та видовий склад комах родини короїдів. Характеристика хвойних дерев Плужнянського лісництва. Дослідження видового складу стовбурових та польових комах-шкідників родини Ipidae у лісництві. Заходи боротьби зі шкідниками.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 12.06.2011 |
Размер файла | 4,8 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Завдає шкоди ослабленим та поваленим деревам ялини, рідше модрини та сосни. Личинки проточують ходи в товщі лубу і під тонкою корою. Під час додаткового живлення під корою вигризає безладні ходи.
Заселяє ослаблені та звалені дерева, починаючи з жерднякового віку. Пошкоджує всі хвойні породи у фазі імаго; завдає великої технічної шкоди.
Пошкоджує сосну, ялину; заселяє старі та достигаючі ослаблені дерева та вітровал. Личинки вигризають ходи під корою. Під час додаткового живлення імаго вигризає під корою безладні ходи. Належить до небезпечних стовбурових шкідників хвойних порід.
Пошкоджує ослаблені та звалені дерева сосни, здебільшого старі та достигаючі. Під час додаткового живлення жуки вигризають під корою безладні ходи, які викарбовуються на заболоні.
Пошкоджує ослаблені та звалені дерева ялини, а також сосни (інколи модрину). Личинки прокладають ходи в корі і під корою, які добре викарбовуються на заболоні. Один з небезпечних стовбурових шкідників хвойних порід.
Дані представники комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) є дрібними жуками, які наносять пошкодження як у фазі личинки, так і у фазі імаго, тому відносяться до дуже небезпечних шкідників хвойного лісу.
Визначені і досліджені жуки-короїди на території Плужнянського лісництва мають однорічні генерації (хоч деякі інколи мають сестринське покоління) і розвиваються з початку квітня до кінця серпня. Личинки даних короїдів прокладають численні ходи в корі, під корою, в лубі, інколи навіть пошкоджують заболонь і деревину. Під час додаткового живлення дорослі жуки вигризають безладні ходи під корою хвойних дерев (короїди), «підстригають» крони (лубоїди), що значно ослаблює насадження.
Заселяють дані комахи-шкідники практично все дерево - верхню, середню та нижню частини стовбурів з товстою і перехідною корою, а також товсті і тонкі гілки.
Лубоїди і короїди пошкоджують сосну, ялину та інколи модрину, призводячи до значних ослаблень лісостанів, а інколи і до повного всихання значних територій, що в майбутньому може впливати на стійкість здорових дерев.
Порівняльна характеристика комах-шкідників хвойних дерев Плужнянського лісництва з родини короїдів подана на основі власних спостережень і досліджень, а також аналізу деяких даних наукової літератури [1, 9, 19, 26, 27]. Морфологія і біологія шкідників висвітлена в додатках 1 - 7, що включають усі фази розвитку і характерні пошкодження даних видів комах-шкідників.
3.2 Фенограми розвитку комах-шкідників родини Ipidae
Побудовані фонограми розвитку комах-шкідників хвойних дерев лісництва з родини короїдів (Ipidae), відповідно до кліматичних умов розташування території їх дослідження, а це зона західних лісів Мало-Поліського регіону, дозволяє краще вивчити і відобразити біологічні і фенологічні особливості розвитку даних шкідників лісових культур. Фонограми вміщають всі фази розвитку комах згідно з періодами їхньої генерації.
Розвиток всіх короїдів відбувається в теплий період року і майже всі види зимують у фазі імаго під корою стовбурів дерев, в підстилці та у верхньому мінеральному шарі ґрунту. Деякі види за сприятливих кліматичних умов дають сестринське покоління.
Жуки-короїди на території хвойних лісів Плужнянського лісництва належать до різних родів, але відповідно до своїх біологічних особливостей мають подібні періоди розвитку.
Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) і малий (Blastophagus minor Hart.) мають практично однакові періоди розвитку. Літ лубоїда малого спостерігається на початку квітня, тоді як літ лубоїда великого починається на два тижні раніше. Личинки і лялечки розвиваються під корою сосни, рідше ялини. Зимують переважно дорослі жуки в підстилці, опалих пагонах (Blastophagus minor Hart.), в товщі кори (Blastophagus piniperda L.).
Жуки з роду короїди (Ips) також мають подібний розвиток. Літ стенографа (Ips sexdentatus Boern.) розпочинається вкінці квітня і триває до кінця травня, що майже на місяць раніше, ніж літ типографа (Ips typographus L.). Зокрема Ips typographus за період свого розвитку дає сестринське потомство, тобто молоді жуки після відновлювального живлення відкладають яйця, з яких до кінця літа ще розвивається нове потомство. Зимують жуки у фазі імаго під корою і в підстилці. Личинки пошкоджують сосну, ялину, інколи модрину (стенограф тільки сосну).
Поліграф (Polygraphus poligraphus L.), гравер (Pityogenes chalcographus L.) і деревинник (Trypodendron lineatum Ol.) мають дещо відмінні і своєрідні періоди розвитку. Гравер і деревинник починають свій літ з кінця квітня, що триває аж до червня, а поліграф розпочинає свій розвиток з другої половини червня. Личинки даних представників родини Ipidae пошкоджують кору, луб, заболонь і деревину (Trypodendron lineatum Ol.) сосни і ялини. За сприятливих умов навколишнього середовища жуки дають сестринське покоління. Зимують жуки в мінеральному шарі ґрунту (деревинник смугастий), під корою в місцях відродження (короїд-гравер), в підстилці і корі окоренкової частини стовбурів дерев (поліграф пухнастий).
Фонограми розвитку комах-шкідників хвойних дерев Плужнянського лісництва з родини короїдів (Ipidae) подано в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 Фенограми розвитку комах-шкідників родини Ipidae (2009 рік)
№ п/п |
Назва виду |
Фаза розвитку по місяцях та декадах |
Пошкоджувані породи |
Місце зимівлі |
|||||||||
Січень-березень |
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень |
Листопад-грудень |
|||||
1 . . . . 3 |
1 2 3 |
1 2 3 |
1 2 3 |
1 2 3 |
1 2 3 |
1 2 3 |
1 2 3 |
1 . . . . 3 |
|||||
1. |
Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) |
І |
І І ІЯ ЯЛІ І І |
Я ЯЛ Л ЛЛ• |
Л ЛЛ• Л• Л•І І |
Л• Л•І І І |
І І І |
І І І |
І І І |
І |
С, Я, М, |
В товщі кори окоренковоїчастини сосен |
|
2. |
Лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.) |
І |
І ІЯІ І І |
ІЯ Я ЯЛ Л ЛЛ•І |
Л ЛЛ• Л• Л•І І |
І І І |
І І І |
І І І |
І І І |
І |
С,Я,М |
Підстилка, опалі пагони. |
|
3. |
Поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.) |
Л |
Л Л ЛЛ• Л• Л• |
Л• Л• Л• |
І ІЯЛ• Л• Л•І І |
І ІЯ Я ЯЛ ЛІ І |
Л Л Л |
Л Л Л |
Л Л Л |
Л |
Я,С,М |
Підстилка, кора окоренкової частини сосен. |
|
4. |
Деревинник смугастий |
І І |
І І ІЯ Я ЯЛ Л |
Я ЯЛ Л Л Л• Л• Л• |
Л• Л• |
С,Я |
В мінеральному шарі |
||||||
(Trypodendron lineatum Ol.) |
І |
І І І |
І І І |
І І |
І І ІЯ Я ЯЛ Л |
І ІЯЛ ЛЛ• Л• Л•І І |
І І І |
І І І |
І |
грунту. |
|||
5. |
Короїд-типограф(Ips typographus L.) |
І |
І І І |
І ІЯІ І І |
І І ІЯ Я ЯЛ Л ЛЛ• Л•ІІ І |
І І ІЯ Я ЯЛ Л ЛЛ• Л• Л•І І ІЯ Я ЯЛ Л |
Л•І ІЯ ЯЛ Л ЛЛ• Л• Л•І І |
Л•І І І |
І І І |
І |
С,Я,М |
Під корою, в підстилці. |
|
6. |
Короїд шестизубчас-тий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.) |
І |
І І ІЯ Я ЯЛ Л |
ЯЛ Л ЛЛ• Л• Л• |
ЛЛ• Л• Л•І ІЯ |
І І ІЯ Я Я |
Я |
С |
Під корою, в підстилці. |
||||
І |
І І І |
І І І |
Л Л ЛЛ• Л•І |
Л ЛЛ• Л•І І І |
І І І |
І |
|||||||
7. |
Гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) |
І |
ІІ І І |
І І ІЯ Я ЯЛІ І І |
І І ІЯ Я ЯЛ Л ЛЛ• Л•І |
І І ІЯ Я ЯЛ Л ЛЛ• Л• Л•І ІЯ |
ІЯЛЛ• Л•І І ІЯ Я ЯЛ Л ЛЛ• |
ЯЛ ЛЛ• Л• Л•І І І |
І І І |
І |
Я,С |
Під корою в місцях відродження. |
Умовні позначення: Я - фаза яйця; Л - фаза личинки; Л• - фаза лялечки; І - фаза імаго; Я, Л, Л•, І - ті ж фази на зимівлі.
Деревні породи: С - сосна; Я - ялина; М - модрина.
Фонограми розвитку комах-шкідників лісництва з родини короїдів (Ipidae) дозволяють краще вивчити їх біологічні і фенологічні особливості, а це, в свою чергу, може слугувати джерелом для дослідження ентомофауни короїдів регіону, що сприяє їх кількісному аналізу і розробленню та впровадженню заходів по обмеженні кількості шкідливих і збереженні корисних видів комах.
Як показують наші фенологічні спостереження найкращим періодом рекогносцирувального нагляду на території хвойних лісів Плужнянського лісництва, тобто спостереження з метою виявлення місць масового розмноження і площі поширення стовбурових шкідників, за жуками-короїдами з однорічними генераціями є остання декада березня - перша декада травня в сосновому лісі (лубоїди), і друга половина червня - початок липня в ялиновому лісі (поліграф). Тому (вразі необхідності) викладати ловчі дерева, із наступним обкорюванням їх і спалюванням кори, проти даних шкідників слід на початку березня (спалювати залишки в червні - липні).
Спостереження за короїдами, які дають сестринські покоління (короїд-стенограф, короїд-типограф, деревинник, короїд-гравер), слід проводити з кінця квітня до червня, а також - в липні - серпні (сестринське покоління). Тому ловчі дерева проти даних шкідників повинні викладатися в першій декаді квітня; спалювання кори проводити в серпні - вересні.
Фонограми розвитку комах-шкідників Плужнянського лісництва з родини короїдів (Ipidae) подані на основі власних досліджень і спостережень, а також аналізу деяких даних наукової літератури [4, 13, 19, 26, 31].
3.3 Система комах-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва
Обстежуючи хвойні дерева Плужнянського лісництва ми дослідили, визначили і систематизували 7 видів комах-шкідників родини Ipidae, які відносяться до 5 родів цієї родини.
Імперія:Клітинна (Celulata)
Надцарство:Еукаріоти, або Ядерні організми (Eucaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Підцарство:Багатоклітинні (Metazoa)
Надтип:Багатосегментні (Polymera)
Тип:Членистоногі (Arthropoda)
Підтип:Трахейні (Tracheata)
Клас:Комахи (Insecta)
Підклас:Крилаті, або Вищі комахи (Pterygota)
Надряд:Комахи з повним перетворенням (Holometabola)
Ряд:Твердокрилі, або Жуки (Coleoptera)
Підряд:Різноїдні жуки (Polyphaga)
Родина:Короїди (Ipidae)
Рід:Лубоїд (Blastophagus)
Вид:Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.)
Лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.)
Рід:Поліграф (Polygraphus)
Вид:Поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.)
Рід:Короїд (Ips)
Вид:Короїд-типограф (Ips typographus L.)
Короїд шестизубчастий, або стенограф
(Ips sexdentatus Boern.)
Рід:Деревинник (Trypodendron)
Вид:Деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.)
Рід:Гравер (Pityogenes)
Вид:Гравер звичайний, або короїд-гравер
(Pityogenes chalcographus L.)
Система комах-шкідників хвойних дерев лісництва з родини короїдів (Ipidae) подана на основі атласів і визначників [1, 10, 11, 12, 14, 15, 21, 27].
3.4 Кількісний аналіз польових досліджень комах-шкідників родини короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва
Для проведення польових досліджень нами обрано чотири пробних ділянки на яких здійснено аналіз чисельності комах-шкідників протягом 2009-2010 років: дві ділянки ялинового лісу площею по 0,5 га і дві ділянки соснового лісу площею по 0,7 га. Кожна досліджувана ділянка розташована в різних кварталах лісу на відстані 0,5 - 1 км одна від одної (рис. 2.1).
Ділянки ялинового і ділянки соснового лісу характеризуються однаковими умовами зростання і віком лісу: для ялинових насаджень - 30 - 50 років, для соснових - 30 - 60 років.
Схема 3.1 Розміщення дерев на досліджуваних ділянках
На ділянках ялинового лісу площею по 0,5 га нараховується від 700 до 800 дерев, а на ділянках соснового лісу площею по 0,7 га - 900 - 950 дерев. Розміщені дерева на всіх ділянках рівномірно в рядному порядку (схема 3.1). ділянки ялинового лісу мають квадратну форму 70 Ч 70 м; ділянки соснового лісу прямокутної форми 70 Ч 100 м.
На кожній ділянці досліджуваного лісу закладено по 5 ловчих (модельних) дерев, на яких і здійснено повний аналіз чисельності комах-шкідників (4 дерева по кутках ділянки і 1 дерево в центральній частині досліджуваного лісу (схема 3.2)).
Модельні дерева зрубані і викладені з кроною в середині березня. Частина модельних дерев закладена із вітровальної деревини поточних років. Довжина модельних дерев різна: на досліджених ділянках ялинового лісу вона складає близько 14 - 16 м (стовбур 9-11 м), на ділянках соснового лісу - 12 - 14 м (стовбур 8-10 м); товщина модельних дерев складає 21 - 40 см для сосни і 18 - 30 см для ялини.
Схема 3.2 Викладка модельних дерев
Для обліку чисельності шкідників з кожного модельного дерева пошарово знімалася практично вся кора стовбура (8 - 10 м) і частково луб, з метою визначення кількості маточних ходів жуків-короїдів, їх шлюбних камер і підрахунку молодого покоління, що потрібно для дослідження.
В результаті проведених обстежень закладених модельних дерев і підрахунку жуків-короїдів, виявлено наступну їх кількість (табл. 3.3).
Таблиця 3.3 Кількість жуків-короїдів на дослідженій території хвойних дерев Плужнянського лісництва у 2009-2010 роках
Ділянка досліджу-ваного лісу |
№ модель-ного дерева |
Загальна кількість жуків |
||||||||||||||
Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) |
Лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.) |
Поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.) |
Короїд-типограф (Ips typographus L.) |
Короїд шестизуб-частий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.) |
Деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.) |
Гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) |
||||||||||
2009 р. |
2010 р. |
2009 р. |
2010 р. |
2009 р. |
2010 р. |
2009 р. |
2010 р. |
2009 р. |
2010 р. |
2009 р. |
2010 р. |
2009 р. |
2010 р. |
|||
Сосновий ліс |
1. |
2896 |
- |
96 |
- |
- |
72 |
- |
2664 |
- |
- |
- |
216 |
1216 |
- |
|
2. |
2192 |
2688 |
- |
- |
- |
- |
360 |
- |
- |
344 |
272 |
352 |
624 |
- |
||
3. |
448 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
488 |
968 |
- |
392 |
288 |
880 |
784 |
||
4. |
- |
1962 |
45 |
- |
- |
99 |
972 |
279 |
558 |
- |
432 |
108 |
- |
666 |
||
5. |
2880 |
1210 |
- |
30 |
- |
- |
792 |
- |
- |
130 |
296 |
160 |
1160 |
710 |
||
Сосновий ліс |
6. |
- |
- |
- |
76 |
- |
- |
1592 |
456 |
- |
440 |
360 |
- |
- |
- |
|
7. |
1232 |
1456 |
- |
- |
- |
- |
1161 |
88 |
- |
- |
- |
256 |
612 |
512 |
||
8. |
2496 |
- |
- |
47 |
- |
88 |
- |
1440 |
672 |
- |
184 |
352 |
544 |
- |
||
9. |
- |
992 |
- |
- |
- |
- |
2008 |
120 |
- |
- |
448 |
304 |
- |
600 |
||
10. |
784 |
1296 |
- |
- |
- |
- |
1400 |
- |
- |
208 |
- |
424 |
720 |
784 |
||
Всього в сосновому лісі |
12928 |
9604 |
141 |
153 |
- |
259 |
8285 |
5535 |
2198 |
1122 |
2384 |
2460 |
5756 |
4056 |
||
Ялиновий ліс |
11. |
- |
170 |
- |
- |
1107 |
1730 |
124 |
- |
- |
- |
117 |
70 |
5256 |
4280 |
|
12. |
189 |
- |
- |
- |
3789 |
2052 |
81 |
108 |
- |
- |
153 |
- |
6399 |
5616 |
||
13. |
- |
153 |
- |
- |
1720 |
1980 |
- |
- |
- |
- |
- |
108 |
5230 |
3771 |
||
14. |
162 |
81 |
- |
- |
2829 |
1782 |
234 |
117 |
- |
- |
144 |
99 |
4851 |
4572 |
||
15. |
126 |
- |
- |
- |
1467 |
1638 |
- |
27 |
- |
- |
324 |
54 |
6264 |
5940 |
||
Ялиновий ліс |
16. |
280 |
- |
- |
- |
2680 |
1710 |
90 |
- |
- |
- |
- |
- |
6690 |
5580 |
|
17. |
140 |
- |
- |
- |
1630 |
783 |
210 |
99 |
- |
- |
- |
207 |
4160 |
5805 |
||
18. |
- |
108 |
- |
- |
1899 |
891 |
- |
- |
- |
- |
216 |
- |
4221 |
6003 |
||
19. |
- |
- |
- |
- |
2025 |
972 |
- |
153 |
- |
- |
126 |
99 |
5013 |
7038 |
||
20. |
- |
270 |
- |
- |
1116 |
1098 |
243 |
- |
- |
- |
- |
90 |
6849 |
5751 |
||
Всього в ялиновому лісі |
897 |
782 |
- |
- |
20262 |
14636 |
982 |
504 |
- |
- |
1080 |
727 |
54933 |
54356 |
Згідно з отриманими результатами обстеження модельних дерев і підрахунку чисельності кожного виду шкідника родини короїдів (Ipidae), значно більш заселеними є ялинові ліси, хоча видова різноманітність комах-шкідників даної родини вища в соснових лісах. Така чисельність стовбурових комах-шкідників родини короїдів у ялинових насадженнях може бути зумовлена характеристикою території їх розміщення, які з усіх сторін межують із сосновими насадженнями (велика кількість жуків-короїдів пошкоджують і ялинові, і соснові ліси).
Також кількість жуків-короїдів на території хвойних лісів лісництва у 2009 році значно нижча, ніж їх кількість у 2010 році (Додаток 8).
Для повного кількісного аналізу стовбурових комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев Плужнянського лісництва ми визначали екологічну щільність, абсолютну і відносну щільність кожного виду жуків-короїдів на досліджуваних ділянках ялинових і соснових насадженнях. А також показники їх зустрічаємості і домінування в сосновому і ялиновому лісі, пошкодженість, або заселеність, дерев шкідниками даної родини і поточний відхід деревини на досліджуваних ділянках.
Для визначення екологічної щільності жуків-короїдів хвойних дерев на території лісництва (табл. 3.5) спочатку потрібно визначити кількість кормового субстрату на кожне досліджуване модельне дерево (табл. 3.4). Кількість кормового субстрату визначають у м3 кори, м2 лубу, або в м3 деревини, в залежності від виду комахи-шкідника.
Таблиця 34 Кількість кормового субстрату
Ділянка досліджуваного лісу |
№ модельного дерева |
К о р м о в и й с у б с т р а т |
||||||
Кора, м3 |
Луб, м2 |
Деревина, м3 |
||||||
2009 рік |
2010 рік |
2009 рік |
2010 рік |
2009 рік |
2010 рік |
|||
1 ділянка соснового лісу |
1. |
0,08 |
0,09 |
3,9 |
4,4 |
0,60 |
0,68 |
|
2. |
0,06 |
0,05 |
3,4 |
3,3 |
0,47 |
0,44 |
||
3. |
0,03 |
0,09 |
2,5 |
4,1 |
0,25 |
0,68 |
||
4. |
0,1 |
0,05 |
4,5 |
3,8 |
0,72 |
0,5 |
||
5. |
0,06 |
0,06 |
3,7 |
4 |
0,54 |
0,51 |
||
Продовження таблиці 3.4 |
||||||||
2 ділянка соснового лісу |
6. |
0,03 |
0,03 |
2,9 |
2,8 |
0,33 |
0,3 |
|
7. |
0,05 |
0,05 |
3,6 |
3,3 |
0,46 |
0,44 |
||
8. |
0,08 |
0,09 |
3,9 |
4 |
0,60 |
0,64 |
||
9. |
0,14 |
0,02 |
4,6 |
2,6 |
0,86 |
0,28 |
||
10. |
0,02 |
0,07 |
2,6 |
3,5 |
0,28 |
0,5 |
||
1 ділянка ялинового лісу |
11. |
0,04 |
0,03 |
3,5 |
3,3 |
0,44 |
0,35 |
|
12. |
0,02 |
0,02 |
2,5 |
2,6 |
0,21 |
0,24 |
||
13. |
0,03 |
0,05 |
3,6 |
3,8 |
0,42 |
0,5 |
||
14. |
0,02 |
0,01 |
2,9 |
2,7 |
0,29 |
0,27 |
||
15. |
0,05 |
0,02 |
4,1 |
2,9 |
0,59 |
0,29 |
||
2 ділянка ялинового лісу |
16. |
0,01 |
0,02 |
2,9 |
2,6 |
0,27 |
0,24 |
|
17. |
0,02 |
0,02 |
3,2 |
2,5 |
0,33 |
0,21 |
||
18. |
0,01 |
0,02 |
2,7 |
2,9 |
0,27 |
0,29 |
||
19. |
0,03 |
0,05 |
3,1 |
4,1 |
0,38 |
0,59 |
||
20. |
0,04 |
0,04 |
3,5 |
3,5 |
0,44 |
0,44 |
Екологічна щільність залежить від заселеності модельного дерева і від його розмірів. Чим більша кількість певного виду комахи-шкідника і менша кількість кормового субстрату (кори, лубу, деревини), тим екологічна щільність виду є вищою, і навпаки, чим менша кількість певного виду комахи-шкідника і більша кількість кормового субстрату (кори, лубу, деревини), тим екологічна щільність шкідника по відношенню до кормового субстрату є меншою.
Чим вищою є екологічна щільність комах-шкідників, тим більшу шкоду вони наносять деревам, які заселяють.
Таблиця 3.5 Екологічна щільність комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев Плужнянського
Лісництва у 2009-2010 роках
Ділянка досліджуваного лісу |
№ модельного дерева |
Е к о л о г і ч н а щ і л ь н і с т ь в и д у ( V e ) |
||||||||||||||
V e, особин на м2 лубу |
V e, особин на м3 деревини |
V e, особин на м3 кори |
||||||||||||||
Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) |
Лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.) |
Деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.) |
Поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.) |
Короїд-типограф (Ips typographus L.) |
Короїд шестизубчастий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.) |
Гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) |
||||||||||
2009 р. |
2010 р. |
2009 р. |
2010 р. |
2009 р. |
2010 р. |
2009 р. |
2010 р. |
2009 р. |
2010 р. |
2009 р. |
2010 р. |
2009 р. |
2010 р. |
|||
Сосновий ліс |
1. |
743 |
- |
24-25 |
- |
- |
318 |
- |
800 |
- |
29600 |
- |
- |
15200 |
- |
|
2. |
645 |
815 |
- |
- |
579 |
800 |
- |
- |
6000 |
- |
- |
6880 |
10400 |
- |
||
3. |
179 |
- |
- |
- |
1568 |
424 |
- |
- |
- |
5422 |
32266 |
- |
29333 |
8711 |
||
4. |
- |
516 |
10 |
- |
600 |
216 |
- |
1980 |
9720 |
5580 |
5580 |
- |
- |
13320 |
||
5. |
778 |
302 |
- |
7-8 |
548 |
314 |
- |
- |
13200 |
- |
- |
2167 |
19333 |
11833 |
||
Сосновий ліс |
6. |
- |
- |
- |
27 |
1090 |
- |
- |
- |
53066 |
15200 |
- |
14667 |
- |
- |
|
7. |
342 |
441 |
- |
- |
- |
582 |
- |
- |
23220 |
1760 |
- |
- |
12240 |
10240 |
||
8. |
640 |
- |
- |
11-12 |
307 |
550 |
- |
978 |
- |
16000 |
8400 |
- |
6800 |
- |
||
9. |
- |
382 |
- |
- |
521 |
1086 |
- |
- |
14343 |
6000 |
- |
- |
- |
30000 |
||
10. |
302 |
370 |
- |
- |
- |
848 |
- |
- |
70000 |
- |
- |
2971 |
36000 |
11200 |
||
В середньому в сосновому лісі |
548 |
468 |
17 |
14 |
632 |
527 |
- |
1126 |
18011 |
13179 |
10467 |
5343 |
15147 |
11929 |
||
Ялиновий ліс |
11. |
- |
52 |
- |
- |
266 |
200 |
27675 |
57666 |
3100 |
- |
- |
- |
131400 |
142667 |
|
12. |
75-76 |
- |
- |
- |
729 |
- |
189450 |
102600 |
4050 |
5400 |
- |
- |
319950 |
280800 |
||
13. |
- |
40 |
- |
- |
- |
216 |
57666 |
39600 |
- |
- |
- |
- |
174333 |
75420 |
||
14. |
55-56 |
30 |
- |
- |
497 |
367 |
141450 |
178200 |
11700 |
11700 |
- |
- |
242550 |
457200 |
||
15. |
30-31 |
- |
- |
- |
549 |
186 |
29340 |
81900 |
- |
1350 |
- |
- |
125280 |
297000 |
||
Ялиновий ліс |
16. |
96-97 |
- |
- |
- |
- |
- |
268000 |
85500 |
9000 |
- |
- |
- |
669000 |
279000 |
|
17. |
43-44 |
- |
- |
- |
- |
986 |
81500 |
39150 |
10500 |
4950 |
- |
- |
208000 |
290250 |
||
18. |
- |
37 |
- |
- |
800 |
- |
189900 |
44550 |
- |
- |
- |
- |
422100 |
300150 |
||
19. |
- |
- |
- |
- |
332 |
168 |
67500 |
19440 |
- |
3060 |
- |
- |
167100 |
140760 |
||
20. |
- |
77 |
- |
- |
- |
205 |
27900 |
27450 |
6075 |
- |
- |
- |
171225 |
143775 |
||
В середньому в ялиновому лісі |
58 |
48 |
- |
- |
495 |
274 |
75044 |
52271 |
6547 |
4200 |
- |
- |
219732 |
194129 |
Найбільше середнє значення показника екологічної щільності жуків-короїдів на досліджених ділянках лісу в соснових насадженнях лісництва характерне таким представникам як: короїд-типограф (Ips typographus L.) - 18011 особин на 1 м3 кори в 2009 році і 13179 особин на 1 м3 кори в 2010 році; короїд шестизубчастий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.) - 10467 особин на 1 м3 кори в 2009 році і 5343 особини на 1 м3 кори в 2010 році; короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) - 15147 особин на 1 м3 кори в 2009 році і 11929 особин на 1 м3 кори в 2010 році.
На досліджених ділянках лісу в ялинових насадженнях лісництва найбільше середнє значення показника екологічної щільності шкідників мають такі представники родини короїдів (Ipidae) як поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.) - 75044 особини на 1 м3 кори в 2009 році і 52271 особина на 1 м3 кори в 2010 році, і короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) - 219732 особини на 1 м3 кори в 2009 році і 194129 особин на 1 м3 кори в 2010 році (табл. 3.5).
В цілому ж спостерігається незначне зниження екологічної щільності жуків-короїдів у 2010 році, порівняно з показниками 2009 року.
Показники екологічної щільності жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва відображено у вигляді діаграм у додатку 9, що дозволяє порівняти значення щільності різних видів на території соснового і ялинового лісу.
До важливих показників характеристики популяцій жуків-короїдів також відносяться показники абсолютної і відносної щільності, на яких базуються розрахунки багатьох інших показників, зокрема тих, що стосуються методів захисту лісових насаджень.
Для визначення абсолютної щільності комах-шкідників (табл. 3.6) велике значення має загальна кількість особин певного виду в усіх взятих пробах на 1 га досліджуваного лісу.
Таблиця 3.6 Абсолютна щільність комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев Плужнянського лісництва у 2009-2010 роках
№п/п |
Представники родини |
2009 рік |
2010 рік |
|||
Розрахунок за формулою (2) |
Vа, особин/ га |
Розрахунок за формулою (2) |
Vа, особин/ га |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1 досліджувана ділянка соснового лісу |
||||||
1. |
Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) |
12023 |
8371 |
|||
2. |
Лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.) |
201 |
43 |
|||
3. |
Поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.) |
- |
- |
244 |
||
4. |
Короїд-типограф (Ips typographus L.) |
3034 |
4901 |
|||
5. |
Короїд шестизубчастий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.) |
2180 |
677 |
|||
6. |
Деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.) |
1989 |
1606 |
|||
7. |
Гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) |
5543 |
3086 |
|||
2 досліджувана ділянка соснового лісу |
||||||
1. |
Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) |
6446 |
5349 |
|||
2. |
Лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.) |
- |
- |
176 |
||
3. |
Поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.) |
- |
- |
126 |
||
4. |
Короїд-типограф (Ips typographus L.) |
8801 |
3006 |
|||
Продовження таблиці 3.6 |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
5. |
Короїд шестизуб-частий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.) |
960 |
926 |
|||
6. |
Деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.) |
1417 |
1909 |
|||
7. |
Гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) |
2680 |
2709 |
|||
1 досліджувана ділянка ялинового лісу |
||||||
1. |
Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) |
954 |
808 |
|||
2. |
Поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.) |
21824 |
18364 |
|||
3. |
Короїд-типограф (Ips typographus L.) |
878 |
504 |
|||
4. |
Деревинник смугастий (Trypodendronlineatum Ol.) |
1476 |
662 |
|||
5. |
Гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) |
56000 |
48358 |
|||
2 досліджувана ділянка ялинового лісу |
||||||
1. |
Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) |
840 |
756 |
|||
2. |
Поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.) |
18700 |
10908 |
|||
3. |
Короїд-типограф (Ips typographus L.) |
1086 |
504 |
|||
4. |
Деревинник смугастий (Trypodendronlineatum Ol.) |
684 |
792 |
|||
Продовження таблиці 3.6 |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
5. |
Гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) |
53866 |
60354 |
Відповідно до отриманих результатів обрахунку абсолютної щільності жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва на досліджених ділянках лісу в соснових насадженнях найбільший показник характерний для лубоїда соснового великого (Blastophagus piniperda L.) - 12023 особини на 1 га в 2009 році і 8371 особина на 1 га в 2010 році, а також для короїда-типографа (Ips typographus L.) - 8801 особина на 1 га в 2009 році і 4901 особина на 1 га в 2010 році (табл. 3.6).
Найменший показник абсолютної щільності в соснових насадженнях характерний для лубоїда соснового малого (Blastophagus minor Hart.) - 201 особина на 1 га в 2009 році і 43 особини на 1 га в 2010 році.
На досліджених ділянках лісу в ялинових насадженнях найбільший показник абсолютної щільності характерний для поліграфа пухнастого (Polygraphus poligraphus L.) - 21824 особини на 1 га в 2009 році і 18364 особини на 1 га в 2010 році, а також для короїда-гравера (Pityogenes chalcographus L.) -56000 особин на 1 га в 2009 році і 60354 особини на 1 га в 2010 році (табл. 3.6). Найменшу ж абсолютну щільність в ялиновому лісі лісництва має короїд-типограф (Ips typographus L.) - 878 особин на 1 га в 2009 році і 504 особини на 1 га в 2010 році.
Показники абсолютної щільності комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) на території соснових і ялинових насаджень Плужнянського лісництва виражено у відсотковому відношенні у вигляді діаграм в додатку 10.
Таблиця 3.7 Відносна щільність комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев Плужнянського лісництва у 2009-2010 роках
№п/п |
Представники родини |
2009 рік |
2010 рік |
|||
Розрахунок за формулою (3) |
Vв, особин на 1 дерево |
Розрахунок за формулою (3) |
Vв, особин на 1 дерево |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1 досліджувана ділянка соснового лісу |
||||||
1. |
Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) |
1683 |
1172 |
|||
2. |
Лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.) |
28 |
6 |
|||
3. |
Поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.) |
- |
- |
34 |
||
4. |
Короїд-типограф (Ips typographus L.) |
425 |
686 |
|||
5. |
Короїд шестизубчастий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.) |
305 |
95 |
|||
6. |
Деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.) |
278 |
225 |
|||
7. |
Гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) |
776 |
432 |
|||
2 досліджувана ділянка соснового лісу |
||||||
1. |
Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) |
902 |
749 |
|||
2. |
Лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.) |
- |
- |
25 |
||
3. |
Поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.) |
- |
- |
17-18 |
||
4. |
Короїд-типограф (Ips typographus L.) |
1232 |
421 |
|||
Продовження таблиці 3.7 |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
5. |
Короїд шестизуб-частий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.) |
134 |
130 |
|||
6. |
Деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.) |
198 |
267 |
|||
7. |
Гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) |
375 |
379 |
|||
1 досліджувана ділянка ялинового лісу |
||||||
1. |
Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) |
95 |
81 |
|||
2. |
Поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.) |
2182 |
1836 |
|||
3. |
Короїд-типограф (Ips typographus L.) |
88 |
50 |
|||
4. |
Деревинник смугастий (Trypodendronlineatum Ol.) |
148 |
66 |
|||
5. |
Гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) |
5600 |
4836 |
|||
2 досліджувана ділянка ялинового лісу |
||||||
1. |
Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) |
84 |
76 |
|||
2. |
Поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.) |
1870 |
1091 |
|||
3. |
Короїд-типограф (Ips typographus L.) |
109 |
50-51 |
|||
4. |
Деревинник смугастий (Trypodendronlineatum Ol.) |
68 |
79 |
|||
Продовження таблиці 3.7 |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
5. |
Гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) |
5387 |
6035 |
На досліджених ділянках лісу в соснових насадженнях найбільший показник відносної щільності характерний для лубоїда соснового великого (Blastophagus piniperda L.) і становить 1683 особини на 1 модельне дерево в 2009 році і 1172 особини на 1 модельне дерево в 2010 році. Найменший показник має лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.) - 28 особин на 1 модельне дерево в 2009 році і 6 особин на 1 модельне дерево в 2010 році (табл. 3.7).
На досліджених ділянках лісу в ялинових насадженнях найбільше значення відносної щільності притаманне для короїда-гравера (Pityogenes chalcographus L.) - 5600 особин на 1 модельне дерево в 2009 році і 6035 особин на 1 модельне дерево в 2010 році. Найменший показник відносної щільності в ялиновому лісі має короїд-типограф (Ips typographus L.), що в 2009 році становив 88 особин на 1 модельне дерево, а в 2010 - 50 особин на 1 модельне дерево (табл. 3.7).
В загальному показники відносної щільності різних видів жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва в 2010 році менші, ніж показники отримані при обстеженні пробних ділянок хвойного лісу в 2009 році. Середні показники відносної щільності жуків-короїдів хвойних дерев лісництва виражено у відсотковому відношенні у вигляді діаграм в додатку 11.
Показник зустрічаємості комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев Плужнянського лісництва (табл. 3.8) ми визначали шляхом огляду ослаблених дерев на досліджуваних ділянках лісу. В якості ослаблених дерев були обрані всихаючі, вітровальні і буреломні дерева, а також моделі обрані для дослідження.
В 2009 році оглянуто 17 і 11 дерев на ділянках соснового лісу, а також 8 і 13 дерев на ділянках ялинового лісу. У 2010 році на досліджуваних ділянках соснового лісу оглянуто 14 і 16 дерев, а на ділянках ялинового лісу - 7 і 11 ослаблених дерев.
При обстеженні дерев з кожного стоячого (всихаючі), напівлежачого і лежачого (вітровальні і буреломні) дерева частково знімалася кора для огляду і визначення видів комах-шкідників родини Ipidae. На оглянених деревах виявлена різна кількість видів жуків-короїдів.
Таблиця 3.8 Зустрічаємість комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев Плужнянського лісництва у 2009-2010 роках
№п/п |
Представники родини |
2009 рік |
2010 рік |
|||
Розрахунок за формулою (4) |
Р, % |
Розрахунок за формулою (4) |
Р, % |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1 досліджувана ділянка соснового лісу |
||||||
1. |
Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) |
88,2 |
71,4 |
|||
2. |
Лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.) |
11,8 |
7,1 |
|||
3. |
Поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.) |
- |
- |
14,3 |
||
4. |
Короїд-типограф (Ips typographus L.) |
58,8 |
64,3 |
|||
5. |
Короїд шестизубчастий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.) |
41,2 |
42,9 |
|||
6. |
Деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.) |
70,6 |
78,6 |
|||
7. |
Гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) |
64,7 |
57,1 |
|||
Продовження таблиці 3.8 |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
2 досліджувана ділянка соснового лісу |
||||||
1. |
Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) |
63,6 |
56,3 |
|||
2. |
Лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.) |
- |
- |
12,5 |
||
3. |
Поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.) |
- |
- |
6,3 |
||
4. |
Короїд-типограф (Ips typographus L.) |
54,5 |
68,8 |
|||
5. |
Короїд шестизуб-частий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.) |
27,3 |
37,5 |
|||
6. |
Деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.) |
54,5 |
68,8 |
|||
7. |
Гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) |
54,5 |
50 |
|||
В середньому в сосновому лісі (Р, %) |
||||||
1. |
Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) |
75,9 |
63,9 |
|||
2. |
Лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.) |
5,9 |
9,8 |
|||
3. |
Поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.) |
- |
10,3 |
|||
4. |
Короїд-типограф(Ips typographus L.) |
56,7 |
66,6 |
|||
5. |
Короїд шестизубчастий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.) |
34,3 |
40,2 |
|||
6. |
Деревинник смугастий (Trypodendronlineatum Ol.) |
62,6 |
73,7 |
|||
7. |
Гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) |
59,6 |
53,6 |
|||
1 досліджувана ділянка ялинового лісу |
||||||
1. |
Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) |
50 |
57,1 |
|||
2. |
Поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.) |
87,5 |
85,7 |
|||
3. |
Короїд-типограф (Ips typographus L.) |
37,5 |
57,1 |
|||
4. |
Деревинник смугастий (Trypodendronlineatum Ol.) |
62,5 |
71,4 |
|||
5. |
Гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) |
100 |
100 |
|||
2 досліджувана ділянка ялинового лісу |
||||||
1. |
Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) |
38,5 |
36,4 |
|||
2. |
Поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.) |
92,3 |
81,8 |
|||
3. |
Короїд-типограф (Ips typographus L.) |
61,5 |
36,5 |
|||
4. |
Деревинник смугастий (Trypodendronlineatum Ol.) |
46,2 |
45,5 |
|||
5. |
Гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) |
100 |
100 |
|||
В середньому в ялиновому лісі (Р, %) |
||||||
1. |
Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) |
44,3 |
46,8 |
|||
2. |
Поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.) |
89,9 |
83,8 |
|||
3. |
Короїд-типограф(Ips typographus L.) |
49,5 |
46,8 |
|||
Продовження таблиці 3.8 |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
4. |
Деревинник смугастий (Trypodendronlineatum Ol.) |
54,4 |
58,5 |
|||
5. |
Гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) |
100 |
100 |
Зустрічаємість - один з кількісних показників наявності комах-шкідників у лісових біоценозах. Показник зустрічаємості не залежить від кількості особин на одиницю площі біотопу або на одне модельне дерево. В розрахунок береться наявність певного виду шкідника на одне оглянуте дерево і загальна кількість оглянутих дерев на ділянці досліджуваного лісу.
Найменший середній показник зустрічаємості в сосновому лісі характерний для лубоїда соснового малого (Blastophagus minor Hart.) і становить 5,9 % у 2009 році і 9,8 % у 2010 році. Найбільший середній показник зустрічаємості протягом 2009 року спостережень має лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) - 75,9 %, а протягом 2010 року - деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.) - 73,7 % (табл. 3.8).
У ялиновому лісі найбільший показник зустрічаємості характерний для короїда-гравера (Pityogenes chalcographus L.) і становить 100 % протягом 2009-2010 років дослідження. Найменший середній показник зустрічаємості в ялинових насадженнях має лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) - 44,3 % у 2009 році і 46,8 % у 2010 році (табл. 3.8).
Середні показники зустрічаємості комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) на території соснових і ялинових насаджень Плужнянського лісництва відображено у вигляді діаграм у додатку 12, що дозволяє порівняти ступінь зустрічаємості видів на території соснового і ялинового досліджуваного лісу.
Показник домінування (D) комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев Плужнянського лісництва ми визначали відношенням кількості особин певного виду шкідника до загальної кількості особин всіх видів родини Ipidae зібраних на одному модельному дереві (табл. 3.9).
Таблиця 3.9 Домінування комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев Плужнянського лісництва у 2009-2010 роках
№ модельного дерева |
Показник домінування (D), % |
||||||||||||||
Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) |
Лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.) |
Поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.) |
Короїд-типограф (Ipstypographus L.) |
Короїд шестизуб-частий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.) |
Деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.) |
Гравер звичайний, або короїдгравер (Pityogenes chalcographus L.) |
|||||||||
2009 р. |
2010 р. |
2009 р. |
2010 р. |
2009 р. |
2010 р. |
2009 р. |
2010 р. |
2009 р. |
2010 р. |
2009 р. |
2010 р. |
2009 р. |
2010 р. |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
|
1 досліджувана ділянка соснового лісу |
|||||||||||||||
1. |
68,8 |
- |
2,3 |
- |
- |
2,4 |
- |
90,2 |
- |
- |
- |
7,4 |
28,9 |
- |
|
2. |
63,6 |
79,4 |
- |
- |
- |
- |
10,4 |
- |
- |
10,2 |
7,9 |
10,4 |
18,1 |
- |
|
3. |
16,7 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
31,3 |
36 |
- |
14,6 |
18,5 |
32,7 |
50,2 |
|
4. |
- |
63 |
2,2 |
- |
- |
3,2 |
48,4 |
8,9 |
27,8 |
- |
21,6 |
3,5 |
- |
21,4 |
|
5. |
56,2 |
54 |
- |
1,4 |
- |
- |
15,4 |
- |
- |
5,8 |
5,8 |
7,1 |
22,6 |
31,7 |
|
2 досліджувана ділянка соснового лісу |
|||||||||||||||
1. |
- |
- |
- |
7,8 |
- |
- |
81,6 |
46,9 |
- |
45,3 |
18,4 |
- |
- |
- |
|
2. |
41 |
6,3 |
- |
- |
- |
- |
38,6 |
3,8 |
- |
- |
- |
11,1 |
20,4 |
22,1 |
|
3. |
64,1 |
- |
- |
2,4 |
- |
4,6 |
- |
74,7 |
17,2 |
- |
4,7 |
18,3 |
14 |
- |
|
4. |
- |
49,2 |
- |
- |
- |
- |
81,8 |
6 |
- |
- |
18,2 |
15,1 |
- |
29,7 |
|
5. |
27 |
47,8 |
- |
- |
- |
- |
48,2 |
- |
- |
7,7 |
- |
15,6 |
24,8 |
28,9 |
|
В середньому в сосновому лісі |
|||||||||||||||
40,8 |
41,4 |
0,4 |
0,7 |
- |
1,1 |
26,2 |
23,9 |
6,9 |
4,8 |
7,5 |
10,6 |
18,2 |
17,5 |
||
1 досліджувана ділянка ялинового лісу |
|||||||||||||||
1. |
- |
2,7 |
- |
- |
16,8 |
27,7 |
1,8 |
- |
- |
- |
1,8 |
1,1 |
79,6 |
68,5 |
|
2. |
1,8 |
- |
- |
- |
35,7 |
26,4 |
0,8 |
1,4 |
- |
- |
1,4 |
- |
60,3 |
72,2 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
|
3. |
- |
2,6 |
- |
- |
24,7 |
32,9 |
- |
- |
- |
- |
- |
1,8 |
75,3 |
62,7 |
|
4. |
2 |
1,2 |
- |
- |
34,4 |
26,8 |
2,8 |
1,8 |
- |
- |
1,8 |
1,5 |
59 |
68,7 |
|
5. |
1,5 |
- |
- |
- |
17,9 |
21,4 |
- |
0,4 |
- |
- |
4 |
0,7 |
76,6 |
77,5 |
|
2 досліджувана ділянка ялинового лісу |
|||||||||||||||
1. |
2,9 |
- |
- |
- |
27,5 |
23,5 |
0,9 |
- |
- |
- |
- |
- |
68,7 |
76,5 |
|
2. |
2,3 |
- |
- |
- |
26,5 |
11,4 |
3,4 |
1,4 |
- |
- |
- |
3 |
67,8 |
84,2 |
|
3. |
- |
1,5 |
- |
- |
30 |
12,8 |
- |
- |
- |
- |
3,4 |
- |
66,6 |
85,7 |
|
4. |
- |
- |
- |
- |
28,3 |
11,8 |
- |
1,9 |
- |
- |
1,8 |
1,2 |
69,9 |
85,1 |
|
5. |
- |
3,7 |
- |
- |
13,6 |
15,3 |
3 |
- |
- |
- |
- |
1,2 |
83,4 |
79,8 |
|
В середньому в ялиновому лісі |
|||||||||||||||
1,1 |
1,1 |
- |
- |
25,9 |
20,6 |
1,3 |
0,8 |
- |
- |
1,4 |
1 |
70,3 |
76,5 |
Показник домінування дозволяє визначити вид комахи-шкідника, який переважає усі інші види за чисельністю і щільністю в лісових насадженнях, а також завдає найбільшої шкоди.
На досліджених ділянках соснових насаджень найбільший середній показник домінування характерний для лубоїда соснового великого (Blastophagus piniperda L.) - у 2009 році становить 40,8 %, а в 2010 році - 41,4 %, і короїда-типографа (Ips typographus L.) - 26,2 % в 2009 році і 23,9 % в 2010 році. Найменший середній показник у соснових насадженнях має лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.) - 0,4 % у 2009 році, 0,7 % в 2010 році, і поліграф пухнастий (Polygraphus
poligraphus L.) - 1,1 % в 2010 році.
На досліджених ділянках ялинових насаджень найбільший середній показник домінування належить такому шкіднику як короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) і становить 70,3 % у 2009 році і 76,5 % в 2010 році. Найменший середній показник домінування в 2009 році характерний для лубоїда соснового великого (Blastophagus piniperda L.) - 1,1 % і короїда-типографа (Ips typographus L.) - 1,3 %; у 2010 році - для короїда-типографа (Ips typographus L.) - 0,8 % і деревинника смугастого (Trypodendron lineatum Ol.) -1% (табл. 3.9).
У 2010 році спостерігається значне зниження показника домінування окремих видів жуків-короїдів хвойних дерев на різних ділянках досліджуваного лісу.
Середні показники домінування жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва відображено у вигляді діаграм у додатку 13.
Отож, за допомогою визначення таких кількісних показників як екологічна щільність, абсолютна і відносна щільність комах-шкідників родини короїдів (Ipidae), ступінь їх зустрічаємості і домінування встановлюють стан популяції різних видів жуків-короїдів і їх вплив на лісові насадження.
Також, окрім характеристики рівня і динаміки чисельності комах-шкідників хвойних дерев родини короїдів, ми визначали пошкодженість ними дерев, або їх заселеність, і поточний відхід дерев.
Пошкодженість, або заселеність, дерев жуками-короїдами на досліджуваних ділянках соснового лісу у 2009 році становила 22 дерева на 1 га на першій ділянці, що складає 2,3 % від загальної їх кількості, і 15 дерев на 1 га на другій ділянці, що складає відповідно 1,6 % від загальної їх кількості. На досліджуваних ділянках ялинового лісу заселеність короїдами становила 16 дерев на 1 га на першій ділянці (2 % від загальної кількості) і 25 дерев на 1 га на другій ділянці (3,1 % від загальної кількості дерев) досліджуваного лісу.
У 2010 році в сосновому лісі на першій досліджуваній ділянці виявлено 20 пошкоджених короїдами дерев на 1 га (2,1 % від загальної кількості дерев на ділянці); на другій досліджуваній ділянці - 22 дерева на 1 га (2,3 % від загальної кількості дерев). В ялиновому лісі на першій досліджуваній ділянці виявлено 14 дерев на 1 га (2,8 % від загальної кількості дерев), а на другій ділянці - 22 дерева на 1 га (2,8 % від загальної кількості дерев на ділянці).
Кількість всохлих дерев у 2009 році на території соснового лісу становила 13 і 17 дерев на 1 га на першій та другій досліджених ділянках відповідно. На території ялинового лісу 16 і 11 дерев на 1 га на першій та другій досліджених ділянках. У 2010 році на ділянках соснового лісу кількість всохлих дерев становила 18 і 21 дерево на 1 га, а на ділянках ялинового лісу - 19 і 14 дерев на 1 га. Тобто, поточний відхід дерев протягом 2009-2010 років становить приблизно 3-4 дерева на 1 га хвойного лісу.
Оскільки вік лісу на досліджуваних ділянках становить 40-60 років, то діаметр деревини в середньому відповідає 30 см в соснових насадженнях і 23 см в ялинових насадженнях. Згідно з даними відповідної документації лісництва одне дерево довжиною 10 м і 23 см в діаметрі дає вихід 0,58 м3, а 30 см в діаметрі - 0,89 м3, продуктивної деревини.
Якщо поточний відхід дерев у хвойному лісі становить 3-4 дерева на 1 га, то це відповідає щорічній втраті 1,7-2,7 м3 продукції, однією з основних причин чого є жуки-короїди.
Кожного року в лісництві у хвойних насадженнях проводяться рубки догляду (прорідження, прохідна, санітарна), що становить близько 80 га, і суцільні рубки - 40 га. Сумарно опрацьовується близько 120 га лісових насаджень. Якщо ж поточний відхід дерев становить 2,7 м3 на 1 га зрілого лісу, то це відповідає втраті 130 000 грн. щорічно, що відбивається на економічному стані господарства в цілому.
Зменшення загальної чисельності видів жуків-короїдів, а також зменшення показників їх щільності на досліджуваних територіях соснового і ялинового лісу перш за все пов'язані із кліматичними умовами території.
Зима 2008-2009 років була м'якою, з достатньою кількістю снігу, а літо - тепле і вологе. За таких оптимальних умов відбувається нормальне розмноження жуків-короїдів.
У 2009-2010 роках зима характеризувалася низькими температурами і значною кількістю снігу, а літній період - сухий і жаркий. Це призвело до деякого зниження чисельності жуків-короїдів і меншого їх розселення по хвойних біоценозах.
Визначені нами показники щільності, зустріачаємості і домінування жуків-короїдів, а також ступені пошкодженості, або заселеності, дерев, дозволяють розробляти і впроваджувати різноманітні засоби боротьби з ними і проводити заходи по передбаченню їх чисельності.
3.5 Рекомендовані заходи боротьби із стовбурними комахами-шкідниками родини короїдів (Ipidae)
Регуляція шкідливої діяльності короїдів у лісових насадженнях - невідкладне завдання, яке стоїть перед працівниками лісового господарства.
Для боротьби з короїдами застосовується комплекс методів, якими регулюється чисельність шкідливих видів. Важливе значення має встановлення оптимальних строків застосування тих чи інших методів з урахуванням розвитку короїдів і необхідності проведення боротьби залежно від співвідношення й чисельності окремих видів короїдів і їх ентомофагів, екологічних умов, у яких вони розвиваються, стану та складу лісових насаджень і т. д., тобто від знання біологічних основ боротьби з ними [28].
Короїди, як відомо, є складовою частиною біогеоценозу, тобто сукупністю взаємозв'язаних і взаємообумовлених організмів (біоценози) і заселеної ними ділянки земної поверхні (біотопу).
Зміна чисельності короїдів, як і інших комах, залежить від впливу абіотичних і біотичних факторів середовища й діяльності людини. Співвідношення цих факторів може викликати невелике або сильне збільшення чисельності короїдів - залежно від вихідної густоти популяції в момент наростання спалаху масового розмноження і конкретних екологічних умов.
Слід підкреслити, що абіотичні фактори діють на всю популяцію короїдів більш менш однаково, а біотичні в більшості - тільки на певний процент особин. Ступінь впливу біотичних факторів на популяцію залежить звичайно від чисельності особин на одиницю площі, тобто від густоти популяції.
Враховуючи екологічні зв'язки шкідників і рослин, при складанні прогнозів і планів заходів боротьби з короїдами потрібно підходити диференційовано до різних насаджень у різні роки. У здорових дерев наявні захисні властивості проти короїдів. Пошкоджені ними хвойні породи виділяють живицю, утруднюючи цим їх заселення. На це треба звернути увагу. Якщо в насадженнях з'являються сухостої, значить є небезпека масового розмноження короїдів. Дерева, пошкоджені короїдами, у більшості випадків усихають і зберегти їх від відмирання дуже важко. Тому важливо своєчасно попередити заселення й розмноження шкідників [30].
Для визначення стану дерев і діагностики щодо можливості заселення їх короїдами у практиці лісового господарства використовується живичний індикатор, запропонований П. А. Положенцевим (1947). Під цим індикатором розуміється кількість живиці, яку виділяє дерево за одиницю часу. На дерево наноситься спеціальним ножем ранка близько 5 см завдовжки з захватом заболоні. Через 24 години визначають кількість живиці, що виділилась з ранки.
Оскільки здорові дерева здатні протистояти поселенню короїдів, важливим методом боротьби є профілактичні заходи, які виключають виникнення умов, сприятливих для масового розмноження шкідника. В основі цих заходів лежить раціональний спосіб ведення лісового господарства, який враховує біологію як деревних порід, так і особливості розвитку короїдів у своєрідних умовах середовища.
Рекомендується створювати змішані культури з підліском у всіх випадках, коли дозволяють лісорослинні умови. Вводити до складу насаджень тільки ті деревні породи і чагарники, вимоги яких відповідають даним кліматичним та ґрунтовим умовам [7].
Не рекомендується змішувати в ряду і висаджувати рядами, які чергуються, породи-антагоністи, а також поблизу такі чагарники, які є переносниками загальних хвороб та шкідників.
Систематично і своєчасно треба проводити боротьбу з хвоєгризучими шкідниками, а також з шкідниками коріння та молодих культур.
Поліпшувати охорону лісів від пожеж. Пам'ятати, що навіть незначна пожежа, коли горить тільки підстилка, зумовлює опіки і підпари кореневих лап частини дерев. Це в свою чергу сприяє заселенню таких дерев стовбуровими шкідниками [26].
При рубках та інших лісогосподарських заходах необхідно враховувати зміну екологічних умов, особливу увагу звертати на розладнані й ослаблені насадження, оскільки вони заселяються короїдами. Дуже важливим є додержання санітарного мінімуму кожним лісництвом. Під час розробки пошкодженої деревини в першу чергу потрібно обкорювати свіжозаражені дерева, які частково зберігають хвою блідо-жовтуватого кольору, але під корою є личинки короїда.
На стовбурі можна бачити бурове борошно. При рубках слід якісно обкорювати пні. Важливим заходом є своєчасне виявлення свіжозаражених короїдами дерев. Коли шкідник існує у фазі личинки, необхідно негайно провести обкорювання таких дерев. Спостереження за станом дерев у хвойних лісах на ослаблених ділянках повинно проводитися щодекадно з травня й до вересня, виходячи з тих міркувань, що багато видів, крім основних генерацій, дають і сестринські. При наявності великої кількості ослаблених дерев, особливо там, де виникають вогнища першого порядку, необхідно своєчасно провести санітарні рубки, щоб запобігти збільшенню чисельності короїдів і виникненню вогнищ другого порядку [28].
Не застосовувати кулісних та черезсмужних рубок в ялинових та модринових насадженнях, а тим більше в дібровах. Не залишати на лісосіках недорубів.
Велика увага повинна приділятись очисткам лісосік та порубочним решткам. Якщо порубочні рештки мають діаметр менше 5 см, необхідно їх розрубувати на метрові відрізки й складати купами. Щоб попередити розвиток гравера на порубочних рештках, гілки діаметром понад 2 см треба залишати без хвої, оскільки її можна використати для виготовлення вітамінного корму тваринам.
Від лісозаготівельників слід вимагати додержання правил санітарного мінімуму:
- на лісосіках залишати пеньки не вище 1/3 діаметра, для тонких дерев не вище 10 см;
- повністю обкорювати, обприскувати отрутами або вивозити з лісу ділову деревину хвойних порід, заготовлену протягом осінньо-зимового періоду, до початку льоту стовбурових шкідників (при літніх лісозаготівлях - протягом 20 днів);
- розробляти дров'яну деревину на дрова та укладати її на відкритому місці для просушування;
- протягом двох - трьох тижнів очистити поруби від післярубочних решток;
- обкорювати або обприскувати з настанням весни всю деревину, яку залишили на складах у лісі, на відвантажувальних пунктах біля залізниць, на лісопильних заводах тощо.
У кожному лісництві повинна бути карта пошкоджених насаджень і санітарних рубок. В окремому журналі слід реєструвати площі осередків, кількість та ступінь пошкоджених дерев, кількість і місця викладки ловильних дерев, а також час для їх обкорювання. Ефективність захисту від шкідників у значній мірі залежить від систематичного спостереження за появою і розповсюдженням короїдів у лісі, детальною інвентаризацією вогнищ розмноження.
При головному користуванні потрібно зменшувати довжину узлісся і проводити суцільно-лісосічні рубки з безпосереднім щорічним примиканням лісосік. Такий спосіб рубки сприяє видаленню ослаблених дерев, а значить, і зменшенню чисельності короїдів [7].
Обкорювання дерев і очистку лісосік слід проводити за 10-15 днів до початку льоту короїдів. Під час літніх лісорозробок обкорювання дерев найкраще проводити не пізніше як через 5 днів після їх зрубування. При обкорюванні заселених дерев необхідно враховувати періоди розвитку короїда, не допускаючи їх заляльковування.
Актуальним питанням є вирощування дерев з максимальною кількістю деревини у віці 40-60 років, оскільки залежність масового розмноження короїдів зв'язана з віком дерев.
Досить ефективним заходом є викладання ловильних дерев разом з товстими гілками. Викладають їх на підкладках в березні, за місяць до початку льоту шкідників, а проти літньої групи шкідників в соснових лісах - у червні [5]. Після заселення їх стовбуровими шкідниками, коли короїди ще не залялькувалися, кору знімають і спалюють або закопують на глибину більше 0,5 м.
Найбільш ефективним і дешевим способом є застосування отруєних ловильних дерев. Жуки охоче селяться на них, але гинуть як тільки починають прогризати ходи. У шкідників, які відкладають яйця на кору, гинуть личинки після вилуплювання з яєць і спробах вгризтися під кору. Отруєними ловильними деревами можна знищити вдвоє більше стовбурових шкідників, ніж ловильними не отруєними, тому кількість дерев можна відповідно зменшити [26].
Як ловильні використовують ослаблені, фаутні та звалені вітром дерева.
Розміщувати ловильні дерева доцільно в тих кварталах, де в минулому році найбільше всохло дерев, а також поряд з лісосіками, осередками кореневої губки, згарищами тощо. При цьому слід враховувати вимогливість шкідників до світла та тепла, яка у різних видів неоднакова. Проте в різних зонах вона може змінюватись - з півночі на південь світло- та тепловибагливість шкідників зменшується. Так, короїд-стенограф у північних областях більше заселяє ловильні дерева, які лежать на відкритому місці.
Ловильні дерева зовсім не ефективні, коли в лісі є необкорена або необроблена отрутами деревина, нерозроблені вітровали і згарища, несвоєчасно проводяться санітарні рубки.
Ловильні дерева не застосовують проти шкідників, які не заселяють звалені дерева, а також проти тих видів, личинки яких розвиваються в деревині (короїди-деревинники).
Для забезпечення приваблювання й знищення шкідників потрібно викладати не більше 2-5 дерев на гектар. При масовому розмноженні викладають 1/3 частину заселених дерев. Для цього потрібно використовувати зимовий вітровал або сніголам.
За ловильними деревами потрібно систематично спостерігати з початку льоту короїдів через кожні 7 днів. Показником, що служить для обкорювання таких дерев, є поява личинок у більшості ходів. Після їх появи обкорювання дерев, а значить, і знищення короїдів у стадії личинки слід провести за 10 днів. У таких випадках ловильні дерева не будуть служити місцем збільшення чисельності короїдів.
Для поліпшення стійкості і попередження масового розмноження короїдів не бажано закладати чисті ялинові насадження. До таких насаджень треба домішувати 20-40 % дерев (сосну звичайну, модрину, клен, явір, ясен та інші) з добре розвиненою вітростійкою кореневою системою.
Для захисту хвойних насаджень, зокрема їх кордонів, від вітру, спеки та короїдів найкраще закладати лісозахисні смуги завширшки 12-15 м з короїдостійких деревних порід. Для цього площу, яка підлягає залісненню, ділять на ділянки 3-7 га з урахуванням рельєфу, напрямку вітру, господарського використання лісу.
Можна передбачити можливість масового розмноження короїдів, якщо спостерігати за опадами. Починається воно на другий-третій рік при зниженні річної норми опадів на 3-10 %. У цей період потрібно посилити нагляд у місцях попередніх лісорозробок і своєчасно провести всі лісозахисні заходи. Зі збільшенням опадів короїдні вогнища другого і третього порядку не утворюються [28].
Багато праці вклали науковці й практичні працівники лісозахисту в розроблення біологічного методу регулювання шкідливої діяльності комах. Основна увага звертається на виявлення корисних ентомофагів і мікроорганізмів і вивчення біології перспективних видів та їх ролі в регулюванні чисельності короїдів залежно від природногосподарських умов. Паразити й хижаки живляться за рахунок усіх фаз розвитку короїдів, і тому кожний ентомофаг адаптується до певних фаз онтогенезу короїдів.
Так, хижаки ранньою весною поїдають яєчка короїдів, потім переходять і до знищення личинок. Ця група хижаків представлена різними видами дрібних жуків (коротконадкрилі, карапузики, блистянки, плоскотілки).
Особливо багато знищує личинок короїдів мурав'єжук. Паразитами личинок є хальциди й драконіди [28].
Паразити й хижаки - істотний елемент усякого короїдного вогнища. У ряді випадків ентомофаги суттєво регулюють чисельність масових видів короїдів.
Існує багато різних способів біологічного методу боротьби (інтродукція й акліматизація ентомофагів, штучне розведення й випускання їх у природу, внутріареальне переселення, сприяння природному розмноженню за допомогою лісогосподарських заходів, застосування ентомопатогенних мікроорганізмів, використання комахоїдних птахів).
Велике значення в боротьбі із стовбуровими шкідниками має хімічний метод. Для обприскування деревини застосовують 3 %-вий розчин технічного ГХЦГ у дизельному паливі. Середні норми витрати в лісостеповій зоні для колод діаметром близько 30 см становлять відповідно - 1,5-2 л/м3 та 3-4 л/м3. Для колод з дуже товстою корою, а також у південних областях і для лісоматеріалів з перехідною корою, ці норми слід збільшити на 20-25 % (у північних для колод з перехідною та тонкою корою на 20-25 % зменшити) [26].
Подобные документы
Фізико-географічні особливості досліджуваної території, аналіз біоценозів. Методика збору та обліку комах. Лісофонд Борисівського лісництва, склад та видова різноманітність шкідників, їх фенологічні особливості. Методи і засоби боротьби з шкідниками лісу.
дипломная работа [80,6 K], добавлен 29.11.2011Місце знаходження і підпорядкованість Закревського лісництва. Короткий опис кліматичних і ґрунтових умов та оцінка їхньої придатності для вирощування хвойних. Видовий склад та обґрунтування перспективності для лісових насаджень нових хвойних рослин.
курсовая работа [60,1 K], добавлен 20.05.2015Місцезнаходження і природно-кліматичні умови території розміщення лісництва. Етапи природного поновлення лісу. Ріст і розвиток самосіву та підросту. Насіннєношення дерев у лісових насадженнях. Природне поновлення під наметом материнських деревостанів.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 07.10.2013Видовий склад, біологічні та екологічні особливості, лісівнича і господарська цінність голонасінних деревних видів у насадженнях Полицівського лісництва ДП "Камінь-Каширське лісове господарсво". Асортимент нових деревних видів для лісових насаджень.
курсовая работа [39,1 K], добавлен 22.11.2013Ріпак як найбільш поширена олійна культура з родини капустяних. Характеристика найбільш небезпечних шкідників ярого ріпаку, етапи та особливості їх розвитку. Захисні заходи по знищенню чисельності найбільш небезпечних видів, визначення їх ефективності.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 28.07.2011Видовий склад основних шкідників картоплі та їх шкідлива чинність. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи на картоплі. Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур, методи їх захисту.
курсовая работа [34,9 K], добавлен 26.10.2009Методи захисту сільськогосподарських культур від комах, шкідників і хвороб. Обґрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту пшениці від шкідливих організмів. Календарний план проведення заходів захисту пшениці від шкідників.
курсовая работа [83,4 K], добавлен 13.11.2010Видовий склад шкідників цукрових буряків. Вивчення ґрунтово-кліматичних особливостей лісостепу України. Розробка системи захисту цукрових буряків від бурякових блішок, листкової бурякової попелиці. Аналіз впливу інсектицидів на чисельність шкідників.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 19.10.2013Характеристика території і лісорослинних умов лісництва: його площа, рельєф, риси клімату, фітоценотичний покрив. Організація і ведення лісового господарства. Обґрунтування технологій створення лісових культур. Розрахунок потреби в садивному матеріалі.
курсовая работа [58,2 K], добавлен 24.11.2014Місцезнаходження, площа, коротка характеристика Маслівського лісництва. Опис кліматичних умов району, лісорослинна зона господарства. Сегетальні екосистеми Київської області. Трапляння вищих заносних видів рослин, оцінка їх насіннєвої продуктивності.
курсовая работа [75,6 K], добавлен 28.12.2012