Обґрунтування біологічних особливостей життєдіяльності бджіл при зимівлі запасних маток

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Обґрунтування біологічних особливостей життєдіяльності бджіл при зимівлі запасних маток

М.О. Шамро

На сучасному етапі розвитку сільського господарства України все більше приділяється уваги бджільництву як галузі, що забезпечує запилення ентомофільних сільськогосподарських культур і виробляє різноманітну продукцію. Кількість зібраного бджолами меду значною мірою залежить від стану сімей після перезимівлі. Сильні повноцінні бджолині сім'ї і достатній запас бджолиних маток для їх ремонту в разі необхідності є запорукою успішного ведення пасічного господарства.

Осінньо-зимове зберігання бджолиних маток має велике значення для практичного бджільництва. Провідними зарубіжними і вітчизняними вченими та пасічниками питання зимівлі плідних маток неодноразово обговорювалося на конференціях і семінарах, висвітлювалося на сторінках літератури з бджільництва [1-10].

В сучасних технологіях утримання та догляду за бджолиними сім'ями рекомендується постійно мати 30% запасних бджолиних маток від кількості основних сімей, або ж закуповувати їх за потреби в матковивідних господарствах.

Враховуючи потреби виробництва у вирішенні питань збереження запасних бджолиних маток в зимовий період, їх дослідження має практичну і наукову цінність. Воно дає можливість розширити діапазон знань про життя медоносних бджіл і маток під час зимового спокою і таким чином зменшити кількість протиріч навколо цього питання.

Аналіз досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання проблеми. Вивчення питань, що стосуються підготовки бджолиних сімей із запасними бджолиними матками в зимовий період та розробка прогресивних систем догляду за бджолами в цей період актуальні для пасічницького загалу як з практичної, так і з теоретичної точок зору.

Існують різні способи зберігання запасних плідних бджолиних маток в зимовий період [11-19]. Але на виробничих пасіках для їх збереження користуються звичайним способом, утримуючи в одному вулику за суцільною перегородкою по дві сім'ї силою 3-4 вулички з однією маткою в кожній. Таке зберігання маток трудомістке та потребує значних витрат на їх утримання.

Незважаючи на існуючі різні системи підготовки і утримання бджолиних сімей із запасними матками, період осінньозимового спокою і нині є найбільш вразливим у їх річному циклі життєдіяльності та найвідповідальнішим у роботі пасічника тому, що гинуть бджоли і матки переважно під час зимівлі. Головними причинами цього є відсутність науково обґрунтованих систем догляду за бджолами і матками, недостатність пристосувань і обладнання та економічні проблеми. На сьогодні не визначено найбільш прийнятний та економічно вигідний для умов Лісостепу України спосіб зимівлі запасних плідних маток.

Мета роботи - науково забезпечити збільшення обсягів виробництва продуктів бджільництва шляхом удосконалення зимового утримання запасних бджолиних маток.

Методика досліджень. Контрольна група складалася із 18 бджолиних сімей, які сформували і утримували з використанням загальноприйнятого способу зберігання запасних бджолиних маток. Сім'ї контрольної групи на початку зими мали середню силу 3,5 вуличок, 12,5 кг корму та одну матку.

В дослідній групі було 3 бджолині сім'ї, сила яких в середньому становила 7,5 вуличок. В гніздах дослідних сімей на початку зими було забезпечено в середньому 5 кг корму на двох стільниках та по 6 бджолиних маток.

Таким чином, в кожній групі зимувало по 18 бджолиних маток, але способи їх утримання були різними.

Результати досліджень. Під час зимівлі за допомогою даних температури, отриманих з датчиків, що були розміщені на рамці (рис. 1) в гнізді бджолиних сімей спостерігали за формуванням бджолиного клубу, його таксисом і трофічними зв'язками відносно запасів корму, а в дослідній групі - і відносно групи маток. Нами було визначено, що з 5 по 15 січня в усіх сім'ях контрольної групи таксис бджолиного клубу відбувався до верхньої частини стільників і надалі його переміщення відбувалося в напрямку від передньої до задньої стінки вулика. В такому ж напрямі відбувалося використання кормових запасів та зміщення теплового центру бджолиного клубу. В центральній частині бджолиного клубу температура утримувалася в межах +25...+28,5°С. З середини січня в бджолиних сім'ях контрольної групи, в центральній частині їхнього клубу, відмічали підвищення температури до +35...+37°С, що вказувало на початок відкладання матками яєць і виховання бджолами розплоду.

Бджолині сім'ї контрольної групи за зимовий період використали від 6,3 до 7,7 кг корму на бджолину сім'ю. Сила сімей за зиму зменшилася на 0,5-0,9 вулички. Витрата корму і відхід бджіл в сім'ях контрольної групи співпадає з середніми показниками, отриманими нами при вивченні особливостей зимівлі за минулі роки. Всі запасні бджолині матки в бджолиних сім'ях контрольної групи збереглися задовільно.

Наприкінці зимівлі (початок березня) сім'ї контрольної групи мали від 5 до 10 квадратів запечатаного розплоду. Подальший хід розвитку бджолиних сімей цієї групи не відрізнявся від їх природного розвитку в інші роки.

бджолина матка зимовий догляд

Рис.1. Рамка-ізолятор з датчиками температури

Таксис бджолиного клубу і трофічні зв'язки бджіл з кормовими запасами в бджолиних сім'ях дослідної групи значно відрізнялися порівняно з такими в контрольній групі. В бджолиних сім'ях дослідної групи частина бджіл розміщувалася на двох стільниках, а основна їх маса займала простір між стільниками, повністю обсиджуючи рамку-ізолятор, на якій були розміщені кліточки із запасними бджолиними матками (рис. 2). Таким чином, бджоли формували клуб у вигляді еліпса, довша частина якого розміщувалася від передньої до задньої стінок вулика.

Оцінюючи отримані дані температури, яку бджоли утримували у бджолиному клубі, виявили, що тепловий центр клубу був постійно розміщений в центральній частині стільників та займав частину стільників ближче до передньої стінки вулика із зміщенням в сторону нижнього льотка. В цій частині клубу температура була в межах від +25 до +32,2°С.

Рис.2. Зимове збереження запасних бджолиних маток

На периметрі бджолиного клубу (фактично периметр стільників) температура була дещо нижчою і залежно від зовнішньої температури змінювалася від +18,0 до +11,0°С.

При плюсовій зовнішній температурі таксис бджіл і їх трофічні зв'язки з кормовими запасами відбувались вільно та не мали ніяких особливостей. При температурі -1°С відбувалося ущільнення маси бджіл в межах групи маток. Коли зовнішня температура була в межах -1°С і нижче, бджоли частково зменшували периметр теплового центру та відмічалося зниження температури на периметрі бджолиного клубу. На нашу думку, все це вказувало на те, що в бджолиному клубі відбувався таксис бджіл (ущільнення) до межі між кормом і пустими комірками стільника і залежав від їх трофічних зв'язків із запасами корму.

Оцінюючи поведінку бджіл в клубі відносно групи маток в дослідних сім'ях, можна відмітити, що його тепловий центр завжди знаходився в межах, де були розміщені запасні матки.

За період з кінця жовтня до середини березня в бджолиних сім'ях дослідної групи чотири рази замінювали стільники з кормом. В результаті за зимовий період ними було використано 52,5 кг вуглеводного корму, що в середньому на одну бджолину сім'ю склало 17,5 кг. Сила сімей зменшилася за період зимівлі на 1,5-2,5 вуличок.

В бджолиних сім'ях дослідної групи з 18 даних на зберігання бджолиних маток до кінця зимового періоду залишилося 14. Причиною відходу маток в дослідних сім'ях ми вважаємо зменшення сили однієї із сімей (відхід 2,5 вуличок бджіл), через що зменшилися розміри теплового центру, в межах якого відбувається зв'язок бджіл із матками. Відомо, що при підсаджуванні маток в безматочні сім'ї не всі приймаються бджолами, тому це також може бути причиною відходу маток (табл. 1).

Таблиця 1

Збереженість запасних бджолиних маток за період зимівлі

Результати досліджень розширюють знання про розміщення бджіл на стільниках в стані природного гіпобіозу та таксис і трофічні зв'язки їх відносно запасів корму і групи маток в бджолиному клубі. На основі досліджень вперше експериментально обґрунтовано параметри технологічних прийомів і спосіб утримання групи запасних бджолиних маток у сім'ях-годувальницях, що забезпечує їх збереженість до 77% в зимовий період та має практичне значення для підвищення обсягів виробництва пасічницької продукції.

Рекомендовані нами розробки з питань підготовки бджолиних сімей із запасними бджолиними матками до зими та способу догляду за ними дозволяють ліквідувати наслідки, що виникають при використанні загальновідомих прийомів і пристосувань ведення бджільництва. Застосування розробленого способу підготовки і догляду за бджолиними сім'ями із запасними матками дозволяє отримати економічний ефект завдяки:

збереженню чисельності бджолиних сімей в період зимівлі;

зменшенню витрат вуглеводного корму в зимовий період;

нарощенню сили бджолиних сімей до медозбору;

отриманню більшої кількості продукції бджільництва.

Розрахунки економічної ефективності застосування способу зимівлі бджолиних сімей із запасними матками виконано на основі результатів, отриманих при виконанні досліджень на дослідній пасіці ННЦ „Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича” НААНУ. Значення базового і нового варіантів отримано з використанням даних витрат матеріалів і коштів на проведення зимівлі та чисельності бджолиних сімей і запасних маток після зимівлі.

Таким чином, завдяки рекомендованому способу догляду збережено близько 77% запасних маток, менше витрачено корму і, як результат, отримано економічний ефект на користь нового варіанту (табл.2).

Таблиця 2

Ефективність використання рекомендованих розробок в натуральних і вартісних показниках

Рекомендований спосіб підготовки і утримання бджолиних сімей із запасними бджолиними матками в зимовий період не потребує додаткових коштів. Вартість нового обладнання (рамка-ізолятор для розміщення кліточок з матками у гнізді бджолиної сім'ї під час зимівлі) врахована при розрахунку економічної ефективності. В розрахунку економічна ефективність розробок при зберіганні 18 бджолиних маток в трьох бджолиних сім'ях складатиме 1142,87 грн. В розрахунку на одну бджолину сім'ю виручка складатиме 380,96 грн. Строк окупності вкладень у рекомендовані нами розробки - 1 рік.

Результати досліджень розв'язують завдання удосконалення утримання запасних бджолиних маток в зимовий період, що має суттєве значення для сільськогосподарської науки з технології виробництва продуктів бджільництва та можуть бути використаними для організації зимівлі запасних бджолиних маток на матковивідних і товарних пасіках.

Висновки. Вирішення проблеми зимового збереження запасних бджолиних маток можливе за допомогою способу утримання їх у сім'ях-годувальницях з повним осиротінням на обмеженій кількості стільників. В бджолиному клубі сімей-годувальниць, розміщених на обмеженій кількості стільників, із зниженням зовнішньої температури відбувається таксис бджіл до межі між кормом і пустими комірками стільника. Спосіб утримання групи бджолиних маток у сім'ях-годувальницях має переваги над способом, коли для зберігання запасної бджолиної матки використовується сім'я силою 3-4 вулички, та сприяє економнішому споживанню корму і підвищенню збереженості бджіл.

Література

1. Хидешели А.Л. Зимовка запасных маток / А.М. Хидешели // Пчеловодство. -- 1964. -- № 8. -- С. 10--12.

2. Ненчев П. Зимоване на майки из вьн семейството / П. Ненчев // Пчеларство. -- 1987. -- 85. №7. -- С. 14--16 (болг.).

3. Foti N. Metoda de iernarea matcilor in afara ghemului / N. Foti // Apicultura. -- 1960. -- 33, N1. -- C. 5--13 (рум.).

4. Zoltan O. P. Az anyateleltetese Furton kirul / O. P. Zoltan // Meheszet. --1961. -- 9, N10. -- C. 183--185 (венг.).

5. Maul V. Kleinst volkuber winterung in ei nem Dunkelraum ohne Tlugmoglich - keit / V. Maul // Apidologie. -- 1984. -- 15, N3. -- C. 266--267.

6. Петков К. Зазимяване на резервни майки / К. Петков // Пчеларство. -- 1983. -- 81. №11. -- С. 13--14 (болг.).

7. Бабич И.А. О зимовке запасных маток / И. А. Бабич // Пчеловодство. -- 1953. -- № 9. -- С. 11--14.

8. Комаров П.М. Экспериментальные данные по разработке способа со- хранения запасных маток в районах с длительной зимовкой / П.М. Комаров // Труды НИИ пчеловодства. Вып. 2. -- М.: Сельхозгиз, 1948. -- С. 56--77.

9. Тюнин Ф. Развитие силы семьи пчел / Ф. Тюнин // Опытная пасека. -- 1926. -- № 2. -- С. 12--14.

10. Рябоконь А.С. Сохранение запасных пчелиных маток зимой / А.С. Рябоконь -- Алма-Ата: Казгосиздат, 1938. -- 62 с.

11. Котова Г.Н. О зимовке маток вне семьи / Г. Н. Котова // Пчеловодство. -- 1981. -- № 8. -- С. 11--12.

12. Аветисян Г.А., Некоторые итоги работ по зимнему содержанию плодных маток вне клуба пчел / Г.А. Аветисян, Г.К. Василиади // Докл. Моск. с.-х. академии им. К.Л. Тимирязева. -- 1966. -- Вып. 125. -- С. 197--201.

13. Комиссар А.Д. Новые подходы к проблеме сохранения запасных пчелиных маток в районах с продолжительной зимовкой / А.Д. Комиссар //Апиакта. -- 1992. -- № 14. -- С. 97--105.

14. Малушенко Н.П. Зимовка запасных маток / Н.П. Малушенко // Пчеловодство. -- 1993. -- № 9. -- С. 8.

15. Ковтун Ф.Н. Формирование и использование многоматочных семей / Ф.Н. Ковтун // Пчеловодство. -- 1945. -- № 6.

16. Лямзин С.Л. Мой опыт по сохранению зимой запасных маток / С.Л. Лямзин // Пчеловодство. -- 1955. -- № 3.

17. Семенюк В.Я. Матки зимуют вместе. -- В кн. А.С. Забоенко „Современная энциклопедия пчеловода”. -- Донецк: БАО, 2000. -- С. 172--173.

18. Солодкова Н.А. Испытание способов зимнего сохранения пчелиных маток / Н.А. Солодкова, П.А. Губа // Отчет Украинской опытной станции пчеловодства за 1959 г. -- 1959. -- С. 20--40.

19. Хмара П.Я. Рекомендации по безсотовому содержанию пчел и зимовке нескольких маток в одной пчелиной семье / П.Я. Хмара -- К.: Урожай, 1989. -- 16 с.

20. Шамро М.О. Технологія підготовки і утримання бджолиних сімей в осінньо-зимовий період / М.О. Шамро, К. І. Ємець // Пасіка. -- 1997. --№ 9. -- С. 2--3.

21. Спосіб контролю стану бджолиної сім'ї у вулику під час зимівлі: Деклараційний патент на корисну модель UF 15806 U; МПК А01К 47/06 (2006.01)/ Шамро М.О.; Міністерство освіти і науки, Державний департамент інтелектуальної власності; заявл. 27.01.2006; опубл. 17.07.2006, Бюл. №7.

22. Буренин Н.Л. Справочник по пчеловодству / Н.Л. Буренин, Г.Н. Котова -- М.: Агропромиздат, 1986. -- 286 с.

23. Билаш Г.Д. Селекция пчел / Г.Д. Билаш, Н.И. Кривцов -- М.: Агропромиздат, 1991. -- 304 с.

24. Лакин Г. Биометрия / Г. Лакин -- М.: Высш. школа, 1980. -- 203 с.

25. Яцун А.Н. Технология производства плодных пчелиных маток украинских степных пчел / А.Н. Яцун, Л.П. Шамро. -- 1989. -- 12 с.

26. Давиденко І.К. Племінна робота у бджільництві / І.К. Давиденко, Г.Д. Микитенко, С.О. Челак -- К.: Урожай, 1992. -- 120 с.

Размещено на Allbest.ru