Технологія вирощування польових культур у ПрАТ "Агрофорт"

Для досягнення такого якісно нового рівня родючості необхідно, щоб у зональних науково обґрунтованих системах землеробства провідними положеннями агротехнічного комплексу щодо родючості ґрунту були оптимізація гумусового та фізико-хімічного стану ґрунтового покриву, регулювання балансу поживних речовин і вологи та запобігання явищам ґрунтовтоми. Регулювання балансу поживних речовин, а при зрошенні - й водного режиму багато в чому уже тепер може здійснюватися технічними засобами. Щодо біологічних факторів (таких як діяльність ґрунтової біоти, гумусовий і фітотоксичний режими ґрунту), то з поглибленням спеціалізації вони важче піддаються управлінню, тому багато в чому лімітують продуктивність землі. В оптимізації цих факторів провідна роль належить сівозмінам.

Сівозміна - це науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур і парів у часі й на території або тільки в часі. Чергування в часі - це щорічна або періодична зміна культур і чистого пару на конкретно взятому полі. Чергування на території означає, що земельний масив сівозміни поділений на поля, де щороку (почергово) вирощуються культури. На кожному полі вони чергуються в часі.

В основі сівозміни лежить науково обґрунтована структура посівних площ, під якою розуміють співвідношення площ посівів різних сільськогосподарських культур і чистих парів, виражене у відсотках до загальної площі сівозміни. Вона розробляється відповідно до спеціалізації господарства.

Сільськогосподарські культури і заходи щодо їх вирощування неоднаково впливають на фізичні, хімічні й біологічні властивості ґрунту не тільки в період їх вирощування, а й у наступні роки. Саме тому при розміщенні культур у сівозміні слід дотримуватися певного порядку їх чергування, який ґрунтується на неоднаковому відношенні різних сільськогосподарських рослин до родючості ґрунту, тобто необхідно кожну культуру забезпечити добрим попередником.

Попередником називається культура або пар, які займали дане поле в попередньому році.

Паром називається поле, на якому протягом певного періоду не вирощують сільськогосподарських культур і утримують його в чистому від бур'янів стані.

Чистий пар - це поле, вільне від сільськогосподарських культур протягом вегетаційного періоду і утримується в чистому від бур'янів стані. За строками основного обробітку ґрунту чисті пари поділяють на чорні та ранні.

Чорний пар - це чистий пар, обробіток якого починають влітку або восени після збирання попередника.

Ранній пар - це чистий пар, основний обробіток якого починають навесні наступного року після зібраного влітку чи восени попередника.

Чорний пар ефективніший, ніж ранній. Як правило, поле під ранній пар залишають тоді, коли з певних організаційних причин його не вдається виорати восени.

Якщо на поверхні ґрунту необхідно залишити рослинні рештки для захисту його від ерозії й затримання снігу, поле відводять під ранній пар. Оранку на такому полі проводять навесні, коли мине загроза пилових бур.

До чистого пару належить і кулісний пар, тобто поле, на якому висівають високос-теблі рослини (кукурудзу, сорго, соняшник, гірчицю тощо) для затримання снігу і запобігання ерозії ґрунту. Кулісні рослини висівають стрічками або окремими рядками на відстані 10-20 м один від одного.

Чисті й кулісні пари використовують лише в посушливих південних і південно-східних районах, де основною їх функцією є нагромадження вологи. Крім того, вони сприяють нагромадженню елементів живлення в ґрунті та ефективній боротьбі з бур'янами, особливо з таким досить поширеним, як гірчак рожевий. Тому ці пари в посушливому Степу є агротехнічною основою польових сівозмін.

Численні дані переконують, що чистий пар у роки з посушливим літньо-осіннім періодом є єдиним попередником, який практично гарантує своєчасні сходи озимих культур, добрий розвиток рослин до входу їх у зиму, завдяки чому вони надійно захищають ґрунт від водної та вітрової ерозії.

Нище наведені дані структури посівних площ, і попередників по місцю проходження моєї практики:

(Місце проходження практики, с.Черняхів)

Площа GPS	Культура 2012р.	Площа GPS	Культура 2013р.
152,5	Ріпак	152,5	Оз. пшениця
157,1	Соняшник	157,1	Оз. пшениця
103,2	Кукурудза	103,2	Кукурудза
			Кукурудза
101	Кукурудза	101	Кукурудза
140,3	Кукурудза	140,3	Кукурудза
169,7	Соя	169,7	Кукурудза
	Соя
70	Цукровий буряк	103,3	Кукурудза
33,3	Кукурудза
49,2	Кукурудза МВС	49,2	Кукурудза
108,5	Оз. пшениця	108,5	Кукурудза
101,2	Оз. пшениця	101,2	Кукурудза
		40	Ячмінь озимий
43	Оз. пшениця	43	Оз. ріпак
168,6	Оз. пшениця	168,6	Оз. ріпак
115,3	Кукурудза	115,3	Кукурудза МВС
45,2	Оз. пшениця	45,2	Оз. ріпак
77,4	Багатор. Трави	77,4	Багатор. Трави
34,9	Оз. пшениця
102,6	Кукурудза	102,6	Соняшник
55,2	Багатор. Трави+ячмінь	55,2	Багатор. Трави
7,3	Однорічні трави	7,3	Однор. Трави
104,7	Кукурудза МВС	104,7	Оз. пшениця
93	Соняшник	93	Оз. пшениця
15,3	Однорічні трави	15,3	Однор. Трави

Структура посівних площ загалом по ПрАТ «Агрофорт»

Культура	План 2013 р.	Факт 2013 р.	План 2014 р.
	Площа	%	Площа	%	Площа	%
Кукурудза	5890,7	43,4	5866,7	43,31	5920,3	43,7
Соняшник	1573,3	11,6	1708,9	12,62	1620,2	12,0
Соя	1540,9	11,4	1580,1	11,66	1534,7	11,3
Оз. пшениця	2090,7	15,4	1926,9	14,22	2100,1	15,5
Оз. ріпак	960,8	7,1	918,3	6,78	950,0	7,0
Оз. ячмінь	298,7	2,2	298,7	2,21	280,3	2,1
Овес			62	0,46	100,5	0,7
Ячмінь ярий	435,7	3,2	311,7	2,30	350,4	2,6
Цукровий буряк	47	0,3	47	0,35	0,0	0,0
Кукурудза МВС	368,9	2,7	356,9	2,63	370,4	2,7
Багатор.трави всього	257,4	1,9	296,6	2,19	268,6	2,0
у т.ч. чистого посіву			70	0,52	50,0	0,4
Однорічні тр.	65,9	0,5	79,3	0,59	35,5	0,3
Пар	44,2	0,3	92,6	0,69	14,7	0,1
Всього:	13574,2	100	13545,7	100,00	13545,7	100,0

Зі вказаних даних видно явний недолік даного підприємства, а саме відсутність різного видового складу по с.-г. Крультурах, що веде в свою чергу до проблем зі створення раціональної сівозміни, з послідуйчими наслідками. Але зважаючи на вульку спеціалізацію підприємства, а саме зерно-паровий напрямок, явних ментоди запобігання цього відсутні.

Пропри все сказане, підприємство використовує найсучаснішу техніку і обладнання, постійно вносить органічні і мінеральні добрива, повертаючи в тій кількості, а той вище затрачені грунтом поживні речовини, що позитивно впливає на родючість і запобігає виснаєеню і деградації грунтів, навіть при такій сівозміні.

3.3 Система обробітку грунту під культури

Важливим елементом системи землеробства є система обробітку ґрунту. Значення механічного обробітку ґрунту зумовлене дією на всі його властивості та наявність у ньому земних факторів життя рослин, які визначають родючість. Неправильно проведений обробіток ґрунту завдає йому значної шкоди, знижуючи потенційну й ефективну родючість. Спостереженнями вчених встановлено рівні впливу на врожайність вирощуваних культур агротехнічних заходів при сумісному їх застосуванні: удобрення ґрунту -- 50, обробіток -- 20, сорти -- 10, захист від шкідливих організмів -- 20%.

Не випадково відомий вчений-землероб Стебут І.А. наголошував: "Земля -- то наша Батьківщина. Обробляти землю -- значить служити Батьківщині." Запобігти помилкам в обробітку ґрунту можна знанням ви5кладених нижче його наукових основ, урахування яких забезпечує виконання поставлених перед ним завдань.

По-перше, обробітком регулюють фізичний стан ґрунту, оптимальними, нормативними параметрами якого залежно від гранулометричного складу є щільність 1,1-1,3 г/см3 для середніх і 1,3-1,4 г/см3 для легких ґрунтів, вміст не менше 70% агрономічно цінних структурних грудочок (агрегатів) розміром 0,25-10 мм, твердість -- не більше 30 кг/см2, повітроємкість -- не менше 15% об'єму ґрунту, загальна щілинність -- 50-55%, водопроникність -- не менше 30 мм/год. Указані параметри забезпечать найкращий водний, повітряний, тепловий та поживний режими в ґрунті.

По-друге, обробіток сприяє створенню відповідного просторового типу агрохімічного середовища в кореневмісному шарі, сприятливого для певних рослин. Для рослин із неглибокою кореневою системою (зернові, колосові, зернобобові, льон) кращим станом цього середовища буде той, при якому мінеральні добрива вносять у верхній шар ґрунту на глибину 5-15 см. Так відбувається й у природних умовах при гетерогенному типі агрохімічного середовища в ґрунті, коли поживні речовини і гумус у ґрунті зосереджуються в цьому шарі. Для рослин із глибшою кореневою системою (цукрові буряки, кукурудза, соняшник, картопля) краще за умов рівномірного розподілу внесених добрив в обробленому шарі, гомогенного його типу. Важливо й те, що неглибоке загортання органічних добрив і рослинних решток краще сприяє утворенню гумусу, який є результатом біохімічного перетворення органічних речовин аеробними мікроорганізмами в ґрунті.

По-третє, обробітком ґрунту виконують завдання захисту вирощуваних культурних рослин від шкідливих організмів -- бур'янів, шкідників і хвороб, регулюючи умови екологічного середовища. Тривалими дослідженнями встановлена тактика досягнення істотного зниження забур'яненості ріллі заходами обробітку ґрунту.

Оскільки найбільший внесок у знищення бур'янів механічними заходами належить основному обробітку ґрунту, важливо знати механізм зниження забур'яненості полів при його проведенні. Є таких два механізми:

провокація насіння бур'янів до проростання з наступним знищенням проростків і сходів;

створення умов для відмирання зачатків бур'янів у ґрунті.

Інтенсивне застосування систематичної оранки ґрунтів в умовах України у 60-80-і роки навіть на фоні внесення органічних і мінеральних добрив було не останньою причиною істотного зменшення кількості в них гумусу. Середній вміст його в ґрунтах за вказані 20 років знизився від 3,5% до 3,2%, що на 1-2% менше від оптимуму.

У країні тепер 48% ріллі піддається негативному впливу водної та вітрової ерозії. Інтенсивність ерозійних процесів нині перевищує природне ґрунтоутворення у 2-10 разів. Негативної дії зазнають ґрунти й від фізичної ерозії, яка проявляється в їх переущільнені під впливом проходів на полях тракторів і сільськогосподарських машин. За сучасних інтенсивних технологій кількість проходів агрегатів на полях сягає 8-16, а переущільнення ґрунту при цьому поширюється на глибину 60-100 см.

Перелічені явища, а також економічні мотиви зумовили пошуки та обґрунтування напрямів мінімалізації механічного впливу на ґрунт і зокрема заходів ощадливого використання ґрунтової родючості. Реальними напрямами мінімалізації обробітку ґрунту і послаблення негативної дії на нього засобів механізації є такі:

використання комбінованих агрегатів;

практика широкозахватних агрегатів для зменшення кількості їх проходів по полю;

заміна полицевих обробітків менш витратними безполицевими і поверхневими;

використання на весняних польових роботах гусеничних тракторів або колісних, але з широко профільними шинами;

обґрунтована заміна механічних обробітків застосуванням гербіцидів.

С/г культури в порядку їх чергування в сівозміні

Основний обробіток

Передпосівний обробіток

Післяпосівний обробіток

Заходи

Гли- бина, см

Строки

С/г машини

Заходи

Гли- бина, см

Строки

С/г машини

Заходи

Гли- бина, см

Строки

С/г машини

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Оз. пшен.

Диску- вання в 2-х напр.

10-12

Після збир. попер.

БДТ-7

Культ.

4-6

Перед сівбою

КПС-4

-

-

-

-

Оранка

20-22

Через 10-12 днів

ПЛН-5-35

-

-

-

-

Кук. на зерно

Диску- вання

6-8

Після збир

БДТ-7

Борон.

На весні

БЗСС-1,0

Прико-чуван- ня пос.

-

Після сівби

ККН- 2,8

Оранка

25-27

При масо- вому з'явл. Бур'ян.

ПЛН-5- 35

Куль- тива- ція

5-7

Перед сівбою

УСМК-5,4 або КПС-4

Між- рядні обро- бітки

8-10 6-8 5-7

По мірі з'явлен- ня бур'я-нів

КРН-4,2А

Соя

Два диск.у попер. напр.

6-8 - - 10-12

Після збир. кук. При появі бурян.

БДТ-3 або БДТ-10

Борон. у два сліди

На весні

БЗСС-1

Після сход. боро- дуван- ня

1-2

У фазі 3-4 листків

ЗОР-0,7

Куль- тива- ція

6-7

Перед сівбою

КПС-4

Оз. пшен.

Диску- вання у 2 напр.

6-8

Після збир. гороху

БДТ-7

Куль- тива- ція

4-6

Перед сівбою

КПС-4

-

-

-

-

Культ.

10-12

При появі бур.

КПС-4

Кук. на силос

Диску- вання

6-8

Вслід за збиран.

БДТ-7

Борон.

На весні

БЗСС-1,0

Котку- вання

-

Після сівби

ККШ-6

Оранка

25-27

При появі бур.

ПЛН-5-35

Куль- тива- ція

5-7

Перед сівбою

КПС-4

Міжря- дні оброб.

8-10 6-8 5-7

По мірі зявлен. бур'янів

КРН-4,2А

Конюшина

оранка

20-22

До 15.ХІ

ПЛН-5-35

Борон.

Рано навесні

3БЗСС

-

-

-

-

Куль- тивація

5-6

Перед сівбою

КПС-4

-

-

-

-

За даними отриманими під час проходження практики, і з того що я бачив, підприємство доволі вдало уникає проблем повязаних з надмірним розпушенням, а в результаті і ерудованістю грунтів. За рахунок використання комбінованих агрегатів, сучачної техніки і обладнання, а також заміни значної кількості обробітків грунту повязаних з боротьбою з бурянами на хімічні методи захисту.

3.4 Система удобрення культур

Дане підпиємство доволі вдало використовує як і органічне так і мінеральне удобрення культур. Нажаль іза відсутності значного тванинництва, перевага припадає на мінеральне удобрення.

Назва підприємства	Назва філії/відділення	Назва меліоранта	2 010р.		2 011р.		2012р.		2013 р. План
			Внесено, т.	Площа, га.	Внесено, т.	Площа, га.	Внесено, т.	Площа, га.	Внесеться, т.	Площа, га.
ПрАТ"Агрофорт"	Черняхів	Гній ВРХ	3260	70	4193	84	2288	51	3200	70
	Шпендівка		5350	111	4680	103	2082	46	3800	84
	В.Ростівка		1820	40	0	0	2600	47	1800	40
	Сущана		1200	25	0	0	306	7	2500	55
	Всього:		11630	246	8873	187	7276	151	11300	249
Система мінерально удобрення ПрАТ «Агрофорт»
Підприємство	Філія/ відділок	С.г. культура	Площа, га	Осіннє внесення	Весняне внесення
				Назва добрив	Норма внесення, л.кг/га	Термін внесення	Назва добрив	Норма внесення, л.кг/га	Термін внесення
ПрАТ "Агрофорт"	Кагарлицький	Пшениця озима	1148.1	Діамофоска 10:26:26	180	2-3 декада вересня	Ам.селітра	300	3 декада березня
	Ставищанський		377.8				Карбамід	30	2 -3декада травня
	Оратівський		564.8				Вітазим	0,8	1 декада червня
	Кагарлицький	Озимий ріпак	370.7	Діамофоска 10:26:26	180	3 декада серпня	Ам.селітра	300	2 декада березня
	Оратівський		443.4				Сульфат амонію	200	1 декада квітня
	Ставищанський		146,7				АльфаГроу Екстра Бор	2	2 декада травня
	Кагарлицький	Озимий ячмінь	298.7	Діамофоска 10:26:26	180	2-3 декада вересня	Ам.селітра	200	3 декада березня
							Карбамід	20	2 декада травня
	Кагарлицький	Соняшник	1069.3	Діамофоска 10:26:26	150	3 декада жовтня	Альфа Гроу Екстра Бор	2	3декада травня
	Ставищанський		262.4	Хлористий калій	100
	Оратівський		241.6
	Кагарлицький	Кукурудза	3437.4	Ам.вода	600	жовтень-листопад	Ам. селітра	50/2842га	2 декада травня
	Ставищанський		592.7	Діамофоска 10:26:26	150		Ам. Вода	100/2843га
	Оратівський		1655.6				Афа Гроу Екстра Цинк	1	1-2 декада травня
	Кагарлицький	Соя	567.1				Нітроамофоска 7-19-29	220	2 декада травня
	Ставищанський		358.6				Альфа Гроу Екстра Мьоліб	2	3 декада червння
	Оратівський		615.2				Карбамід	10	3 декада червння
	Кагарлицький	Цукровий буряк	205	Гній	40 т	жовтень	Нітроамофоска 16-16-16	220	2 декада квітня
	Ставищанський		????	Ам.вода	800	жовтень-листопад	Альфа Гроу Екстра Бор	2	2 декада червня
	Оратівський		47	Діамофоска 10:26:26	200	жовтень	Ам. селітра	100	3 декада травня
	Кагарлицький	Ярий ячмінь	108				Нітроамофоска 16:16:16	190	1 декада квітня
	Ставищанський		179.7				Ам.селітра	100	2 декада травня
	Оратівський		148
	Кагарлицький	Кукурудза МВС	293,6	Діамофоска 10-26-26	150	листопад
	Оратівський		75,3	Ам.вода	600	жовтень
	Кагарлицький	Б.трави	224,4				Ам селітра	100	3декада березня
	Оратівський		33					100	3 декада травня
	Кагарлицький	Од. трави	39,2				Нітроамофоска 16-16-16	150	1декада квітня
	Оратівський		26



3.5 Технологія вирощування культур в господартсві

3.5.1 Технологічна карта вирощування сої

Площа, га	100
Попередник	Ярі зернові
Природна зона	Лісостеп
Урожайність, ц/га:
- основної продукції	15
- побічної продукції	15
Норми внесення добрив:
Гною, т/га
Мінеральних добрив, кг д.р./га	110
- азотних	30
- фосфорних	40
- калійних	40
№ п/п	Технологічна операція	Одиниця виміру	Обсяг робіт, фіз. одиниць	Склад агрегату	Обслуговуючий персонал
				енергомашина	с.-г. машина	механізатори	інші робітники
					марка	кількість
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Основний обробіток грунту
1.	Лущення стерні на глибину 6-8 см	га	200	Т-150К	ЛДГ-15	1	1
2.	Навантаження мін. добрив N30Р40К40	т	11	ЮМЗ-6Л	ПГ-0,3	1	1
3.	Внесення мін. добрив	га	100	Т-150К	МВУ-100	1	1
4.	Оранка на зяб на глибину 23-25 см	га	100	Т-150	ПЛН-5-35	1	1
5.	Боронування	га	100	Т-150	СГ-21 БЗСС-1,0	1 21	1
Передпосівний обробіток грунту та сівба
6.	Приготування розчину гербіциду (Трефлан 4 кг/га, води 200 л/га)	т	20,4	ЮМЗ-6Л	МПР-3200	1	1
7.	Внесення гербіцидів	га	100	ЮМЗ-6Л	ОП-2000-2-01	1	1
8.	Передпосівна культивація на глибину 5-6 см	га	100	Т-150	С-11У КПСП-4,0	1 2	1
9.	Сівба широкорядним способом (норма висіву 650 тис.шт/га (90 кг/га))	га	100	МТЗ-80	ССТ-12Б	1	1
Догляд за посівами
10.	Перше рихлення міжрядь (глибина 6-8 см.)	га	100	МТЗ-80	УСМК-5,4	1	1
11.	Друге рихлення міжрядь (глибина 5-6 см)	га	100	МТЗ-80	УСМК-5,4	1	1

Ріст народонаселення на планеті Земля і невідкладна необхідність забезпечення його продуктами харчування вимагає випереджаючого росту виробництва продовольчих ресурсів, зокрема білково-олійної сировини. Поповнення їх значною мірою забезпечується за рахунок стратегічної білково-олійної культури сої, яка являє собою основу світової піраміди рослинного білка і олії, важливу складову продовольства. Повножирова екструдована соя і соєвий шрот у багатьох країнах тепер виступають як обов'язкові високобілкові інгредієнти для виробництва комбікормів, які згодовують у найінтенсивніших галузях -- тваринництві і птахівництві. Соя -- культура XXI століття

Стабільний інтерес до її виробництва і використання у світі пояснюється її рідкісним хімічним складом -- у зерні (насінні) сої міститься 38-40% білка, 20 жиру, 25-30% вуглеводів, а також мінеральні речовини, ферменти, вітаміни, фітохімічні та інші речовини. Здавна в країнах Південно-Східної Азії використовують її харчові та лікувальні властивості. Високими кормовими якостями характеризуються соєвий шрот, повножирова екструдована соя та її зелена маса. Культура посідає тепер четверте місце у світі за площею посіву та обсягами виробництва після пшениці, кукурудзи і рису. Її називають стратегічною культурою. За останні 40 років світове виробництво зерна сої збільшилося в 5,9 раза, народонаселення зросло удвічі. У 2001 році світове виробництво зерна сої досягло 183,8 млн т. За прогнозами, при рості попиту на неї на внутрішньому і світовому ринках, річні обсяги виробництва цієї культури вже найближчими роками можуть зрости до 200 млн т. Інтерес фахівців в Україні до культури зростає, бо за рахунок неї вже в багатьох вітчизняних сільськогосподарських підприємствах і в багатьох країнах успішно вирішується проблема білка, олії та зміцнюється економіка.



3.5.2 Технологічна карта вирощення озимої пшениці

Озима пшениця коротка характеристика:

Господарське значення. Серед найважливіших зернових культур озима пшениця за посівними площами займає в Україні перше місце і є головною продовольчою культурою. Це свідчення великого народногосподарського значення озимої пшениці, її необхідності у задоволенні людей високоякісними продуктами харчування.

Основне призначення озимої пшениці -- забезпечення людей хлібом і хлібобулочними виробами. Цінність пшеничного хліба визначається сприятливим хімічним складом зерна. Серед зернових я культур пшеничне зерно найбагатше на білки. Вміст їх у зерні м'якої пшениці залежно від сорту та умов вирощування становить у середньому 13-15 %. У зерні пшениці міститься велика кількість вуглеводів, у тому числі до 70 % крохмалю, вітаміни В-І, В2 РР, Е та провітаміни A, D, до 2 % зольних мінеральних речовин. Білки пшениці є повноцінними за амінокислотним складом, містять усі незамінні амінокислоти -- лізин, триптофан,-- валін, метіонін, треонін, фенілаланін, гістидин, аргінін, лейцин, ізбдейцин, які добре засвоюються людським організмом.

Проте у складі білків недостатньо таких амінокислот, як лізин, метіонін, треонін, тому поживна цінність пшеничного білка становить лише 50 % загального вмісту білка. Це означає, наприклад, що при вмісті білка в зерні 14 % ми використовуємо його лише 7 %. Тому так важливо вирощувати високобілкову пшеницю. 400 -- 500 г пшеничного хліба та хлібобулочних її виробів покриває близько третини «сіх потреб людини в їжі, половину потребу вуглеводах, третину (40 %) % у повноцінних білках, 50 - 60 % --у вітамінах групи В, 80 % - у вітаміні Е. Пшеничний хліб практично повністю забезпечує потреби людини у фосфорі і залізі, на 40 % -- у кальції.

Співвідношення білків і крохмалю у зерні пшениці становить у передньому 1: 6 -- 7, що є найбільш сприятливим для підтримання нормальної маси тіла і працездатності людини.

Пшеничний хліб відзначається високою калорійністю -- в 1 кг його міститься 2000-2500 ккал, що свідчить про його високу поживність і як надійне джерело енергії.

Особливо якісні хліб та хлібобулочні вироби одержують із борошна сортів сильних пшениць, які належать до виду м'якої пшениці. За державним стандартом, зерно таких пшениць, які за класифікацією належать до вищого, першого та другого класів, містить відповідно 36, 32 і не менше 28 % сирої клейковини першої групи і має натуру не менше 755 г/л, скловидність -- не нижче 60 %, а хлібопекарська сила борошна становить 280 і більше одиниць альвеографа. (о. а.).

Хліб з борошна сильних пшениць є не тільки джерелом харчування, а й своєрідним каталізатором, який поліпшує процеси травлення та підвищує засвоєння інших продуктів харчування.

Технологічна карта

Площа, га	100
Попередник	Чистий пар
Природна зона	Лісостеп
Урожайність, ц/га:
- основної продукції	50
- побічної продукції	50
Норми внесення добрив:
Гною, т/га	30
Мінеральних добрив, кг д.р./га	60
- азотних	40
- фосфорних	10
- калійних	10
№ п/п	Технологічна операція	Одиниця виміру	Обсяг робіт, фіз. одиниць	Склад агрегату	Обслуговуючий персонал
				енергомашина	с.-г. машина	механізатори	інші робітники
					марка	кількість
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Основний обробіток грунту
1.	Лущення стерні на глибину 6-8 см	га	200	Т-150К	ЛДГ-15	1	1
2.	Навантаження гною	т	3000	Т-156			1
3.	Внесення гною (30 т/га)	т	3000	Т-150К	ПРТ-10	1	1
4.	Оранка на глибину 25-27 см	га	100	Т-150	ПЛН-5-35	1	1
5.	Ранньовесняне боронування	га	200	Т-150	СГ-21 БЗТС-1,0	1 21	1
6.	Перша культива-ція пару на глибину 6-8 см	га	100	Т-150	С-11У КГ-4,0	1 2	1
7.	Друга культивація пару з боронуван-ням, глиб.10-12см	га	100	Т-150	С-11У КГ-4,0 БЗСС-1,0	1 2 8	1
8.	Боронування пару після дощу	га	100	Т-150	СГ-21 БЗТС-1,0	1 21	1
Передпосівний обробіток грунту та сівба
9.	Навантаження мін. добривN10P10K10	т	12	МТЗ-80	ПФ-0,75	1	1
10.	Протруювання насіння (За 2 тижні до сівби. раксил 2% с.п. 1,5 кг/т)	т	20		ПС-10	1		3
11.	Навантаження насіння	т	20		ЗМ-30	1		1
12.	Транспортування насіння в поле, завантаження сівалок	т	20	ГАЗ-53А	УЗСА-40	1		1
13.	Транспортування мін. добрив у поле та завантаження сівалок	т	12	ГАЗ-53А	УЗСА-40	1		1



3.5.3 Технологічна карта вирощення соняшнику

Площа, га	100
Попередник	Озима пшениця
Природна зона	Лісостеп
Урожайність, ц/га:
- основної продукції	25
- побічної продукції
Норми внесення добрив:
Гною, т/га
Мінеральних добрив, кг д.р./га	150
- азотних	50
- фосфорних	50
- калійних	50
№ п/п	Технологічна операція	Одиниця виміру	Обсяг робіт, фіз. одиниць	Склад агрегату	Обслуговуючий персонал
				енергомашина	с.-г. машина	механізатори	інші робітники
					марка	кількість
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Основний обробіток ґрунту
1.	Лущення стерні на глибину 6-8 см	га	200	Т-150К	ЛДГ-15	1	1
2.	Навантаження мін. добрив (N40P40K40)	т	110	ЮМЗ-80	ПФ-0,75	1	1
3.	Доставка і внесення мін.добрив	га	100	ЮМЗ-80	СТТ-10	1	1
4.	Оранка на зяб на глибину 25-27 см	га	100	Т-150	ПЛН-5-35	1	1
Передпосівний обробіток ґрунту та сівба
5.	Весняне боронування ґрунту	га	100	Т-150	СГ-21 БЗСС-1,0	1 21	1
6.	Приготування розчину гербіцидів (Харнес 90% к.е. 2,5 л/га, вода 300 л/га)	т	30,25	ЮМЗ-6Л	МПР-3200	1	1	1
7.	Доставка розчину гербіцидів	т	30,25	ЮМЗ-6Л	ВР-3М	1	1
8.	Внесення гербіцидів	га	100	ЮМЗ-6Л	ОП-2000-2-01	1	1
9.	Передпосівна культивація (на глибину 6-8 см)	т	100	Т-150	С-11У КПСП-4,0 БЗСС-1,0	1 3 12	1
10.	Провішування ліній для 1-го проходу агрегату та відбивка поворотних смуг	га	100		вручну			2
11.	Доставка насіння та завантаження сівалок	т	1	Т-16М			1
12.	Навантаження мін. добрив (N10P10K10)	т	10,5	Т-25А	ПГ-0,3	1	1
13.	Доставка мін. добрив в поле і завантаження в сівалки	т	10,5	Т-16М			1	1
14.	Сівба пунктирним спо-собом з внесенням мін. добрив (норма 6-10 кг/га внесення добрив N10Р10К10)	га	100	Т-150К	СУПН-12А	1	1

Соняшник є провідною олійною культурою як в області так і по всій Україні. Через низькі витрати обігових коштів та високу ліквідність продукції виробництво даної культури навіть за рівнем врожайності 5 ц/га вважається рентабельним. Його виробництво суттєво впливає на економічну ситуацію в південному регіоні - він посідає перше місце за рівнем рентабельності, а також покращує фінансовий стан сільськогосподарських підприємств. За статистичними даними, в багатьох агропідприємствах півдня України на соняшник припадає 55-75 % прибутку від рослинництва.

Виробництво соняшнику та продуктів його переробки завжди буде однією з пріоритетних галузей народного господарства. Але проблема підвищення економічної ефективності виробництва насіння соняшнику все ще залишається актуальною.

Відомо, що головними причинами зменшення продуктивності при скороченні терміну повернення соняшнику на попереднє місце в сівозміні є як порушення водного та поживного режимів ґрунту, так і розповсюдження в посівах специфічних бур'янів і хвороб (вовчок, біла гниль, іржа, несправжня борошниста роса, вертицильоз, альтернаріоз, фомоз, фомопсис тощо).

Якщо питання, пов'язані з порушенням водного та поживного режиму ґрунту можливо вирішити шляхом впровадження в короткоротаційну сівозміну ланки пар - озимі - соняшник та внесенням раціональних доз мінеральних добрив на заплановану врожайність, то погіршення фітосанітарного стану посівів соняшнику вирішується виключно за допомогою імунних сортів та гібридів. Але переважна більшість вітчизняних сортів та гібридів не пристосовані до скороченого терміну ротації (3-5 років) і не витримують фітопатогенного навантаження ґрунту, тому їхня імунність є умовною.

За таких умов значний науковий і практичний інтерес набуває питання апробації найкращих імунних гібридів закордонної селекції в умовах 20-30 % насичення сівозмін посівами соняшнику.



Висновки та пропозиції

Отже, виробнича практика є одним з найважливіших видів навчальної роботи. Її мета - максимально підготувати майбутніх спеціалістів до практичної роботи, оволодіння студентами методами організації та знаряддями праці в галузі рослинництва та землеробства, сформулювати уних, на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, уміння використовувати окремі технологічні операції, підвищити їх професійний рівень, забезпечити одержання навичок роботи у виробничих колективах.

Під час проходження виробничої практики я закріпив та поглибив знання і професійні навики, їх застосування при вирішенні виробничих процесів, набув досвіду практичної роботи за своєю спеціальністю, засвоїла прогресивні технології та передовий досвід вирощування сільськогосподарських культур, опанував навички планування праці, організації та управління виробничими процесами в рослинництві, насінництві, кормовиробництві, овочівництві, тваринництві та в інших сферах сільськогосподарського виробництва. Оволодів методикою та технікою аналізу виробничої діяльності господарсива та його галузей, економічної оцінки технологічних та господарсько - організаційних заходів..

Загальне положення господарства дало змогу дати оцінку не тільки самого господарства, яке перебуває в не найкращому стані, але й оцінити становище с.г. в цілому по Україні, тобто на скільки прогресує розвиток с.г., як галузі народного господарства, що, як мені здається, відбувається більш швидкими темпами, ніж декілька років тому. Це можна було зрозуміти після ознайомлення з методами державного і громадського контролю за якістю с.г. продукції, охорони праці, своєчасної сплати податків, організації земельних відносин тощо.

Під час виконання звіту за результатами ґрунтовного аналізу виробничої діяльності дослідного господарства можна зробити такі висновки:

грунтово-кліматичні умови району розміщення господарства в цілому є сприятливими для вирощування основних сільськогосподарських культур,в тому числі проса.

господарство забезпечене сільськогосподарською технікою, що дає можливість вчасно та якісно виконувати всі технологічні операції при вирощуванні с.-г. культур. Господарство практично не має проблем з забезпеченням паливно-мастильними матеріалами, що дозволяє своєчасно виконувати всі технологічні заходи;

в господарстві значна робота проводиться по збереженості та підвищенню родючості ґрунтів. Господарство забезпечує себе в достатній кількості мінеральними добривами;

Заходи та поради для підвищення продуктивності підприємства:

Озимий ріпак:

- По гібридному складу більше орієнтуватися на нові гібриди Абакус, Рохан, Вісбі, які менше переростають восени і краще реагують на внесення регуляторів росту;

- посів проводить тільки при достатній вологості посівного шару ґрунту і покращити рівномірність розподілу насіння в рядку;

- курячий послід вносить тільки під попередник;

- покращити якість передпосівного обробітку ґрунту;

- на розвинутих посівах внести в фазу цвітіння більш високо ефективний фунгіцид.

Озима пшениця:

- При підготовці ґрунту під посів особливу увагу приділить волого збереженню та створенню оптимальної структури ґрунту;

- посів розпочинати із 10 вересня і закінчити до 25-28 вересня;

- активно займатись пошуком нових високо інтенсивних сортів, в т.ч. і ноземної селекції;

- при протруєнні застосувати нові фунгіциди із покращеною дією проти кореневих гнилей і снігової плісняви та покращити дію інсектицидного протруйника на злакові мухи;

- покращити захист восени проти бур'янів та хвороб;

- при підживленні весною відпрацювати технологію внесення КАС;

- покращити захист від хвороб в ранньовесняний період та зменшити вилягання посівів за рахунок вчасного внесення регуляторів росту.

Соняшник:

При проведенні основного обробітку ґрунту приділить увагу створенню оптимальної структури ґрунту за рахунок проведення чизелювання;

внесення аміачної води проводить тільки восени для покращення волого збереження весною;

підвищити боротьбу із ґрунтовими шкідниками за рахунок внесення при посіві інсектициду;

постійно займатися пошуком нових високо продуктивних гібридів;

покращити рівномірність розміщення насіння в рядку; посів провести в оптимально ранні стислі терміни для збільшення імовірності проходження критичної фази по волого забезпеченню в більш сприятливий період;

для зменшення розвитку хвороб на полях із курячим поме том застосувати високо ефективні фунгіциди;

провести випробування по ефективності застосування мікроелементів.

Соя.

Покращити захист від бур'янів за рахунок застосування комплексної системи внесення гербіцидів (ґрунтовий + по сходовий);

збільшити % застосування інокулянтів;

покращити якість передпосівного обробітку ґрунту;

для покращення волого забезпечення посівного шару ґрунту внесення аміачної води проводить восени;

посів провести стисло в оптимально ранні терміни, одночасно із кукурудзою; постійно проводить пошук нових високо інтенсивних сортів.

Кукурудза:

При проведенні основного обробітку ґрунту приділить увагу створенню оптимальної структури ґрунту за рахунок проведення чизелювання;

доопрацювати технологію посіву сидератів;

внесення азотних добрив максимально проводить восени, збільшуючи % внесення безводного аміаку;

покращити збалансованість живлення по макро, мезо елементам, продовжуючи застосувати індивідуальний підхід до кожного поля;

збільшити роботу по зменшенню кислотності за рахунок внесення дефекату або мінеральних добрив у складі яких міститься кальцій;

підвищити боротьбу із ґрунтовими шкідниками за рахунок внесення при посіві інсектициду;

постійно займатися пошуком нових високо продуктивних гібридів;

покращити рівномірність розміщення насіння в рядку;

посів провести в оптимальні, стислі терміни для збільшення імовірності проходження критичної фази по волого забезпеченню в більш сприятливий період;

для зменшення розвитку хвороб на полях при застосуванні монокультури використати високо ефективний фунгіцид;

під час вегетації для створення оптимальної структури верхнього шару ґрунту і покращення азотного живлення в період утворення качана провести прикореневе підживлення;

провести випробування по ефективності застосування мікроелементів;

збільшити боротьбу із бавовниковою совкою за рахунок додаткового внесення трихограми.



Список використаної літератури

1). Зінченко О.І.,Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Рослинництво. Київ. “Аграрна освіта”. 2002. - 590 с.

2). Подпрятов Г.І., Скалецька Л.Ф., Сеньков А.М., Хилевич В.С. Зберігання і переробка продукції рослинництва. Київ. “Мета”. 2002 - 495 с.

3). Петрунек В.Л. Лагуточкіна Г.О. Іванов Д.В. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. -К.: Юні вест маркетинг, 2001. - 224 с.

4). За ред. Зінкевич Л.Л. Упорядник Кононюк В.А. Довідник агронома

Київ. Урожай, 1985. - 672 с.

5). Алімов Д.М., Шелестов Ю.В. Технологія виробництва продукції рослинництва. Київ. Вища школа, 1995.

6). Лебедь Є.М., Андрусенко І.І., Пабат І.А., Сівозміни при інтенсивному землеробстві. - Київ. Урожай, 1992.

7). Бугай С.М. Рослинництво. - Київ.Вища школа.1978.

8). Бобро М.А., Танчик С.П., Алімов Д.М. Рослинництво. Лабораторно практичні заняття. Київ. Урожай 2001 - 390с.

9).Алімов Д.М., Шелестов Ю.В. Технологія виробництва продукції рослинництва. - Київ: Вища школа, 1995.

10).Веселовський І.В., Манько Ю.П., Танчик С.П., Орел Л.В. Бур'яни та заходи боротьби з ними. - Київ: Учбово-методичний центр.

11).Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських рослин. - Львів: НВФ “Українські технології”, 2002. - 800 с.

12).Зінченко О.І., Коротєєв А.В., Каленська С.М. та ін. Рослинництво: Практикум (лабораторно-практичні заняття). - Вінниця: Нова Книга, 2008. 536 с.

Размещено на Allbest.ru