Технології виготовлення горошку консервованого та збродженого соку із яблук

t_п - початкова температура чаші (відповідає температурі навколишнього середовища);

t_к - кінцева температура чаші (відповідає температурі кипіння заливки);

G_ч - маса чаші котла, кг;

де ?_ч - густина матеріалу чаші, приймаємо ?_ч = 7800кг/м3;

?_ч - товщина стінки чаші котла, ?_ч = 0,005м;

R - радіус чаші, R = 0,395м (R = D : 2 ).

2. Витрати тепла на нагрівання зовнішньої оболонки котла:

с_п.о. - питома теплоємність сталі, приймаємо с_ч = 0,47 кДж/кг·К;

G_п.о. - маса парової оболонки, кг;

G_п.о. = 2?R_п.о.²?_п.о. ?_п.о. ,

де R_п.о. - радіус парової оболонки, м;

?_п.о. - товщина стінки парової оболонки, м;

?_п.о. - густина матеріалу, з якого виготовлена парова оболонка, кг/м³ (приймаємо ?_п.о = 7800кг/м³).

В свою чергу радіус парової оболонки дорівнює сумі радіуса чаші і зазору між внутрішньою поверхнею парової оболонки і зовнішньою поверхнею чаші котла. Звичайно величина зазору становить - 0,05 м, товщина стінки парової оболонки ?_п.о. - 0,01 м.

R_п.о.=0,439+0,05=0,489 м

Кінцеву температуру парової оболонки визначили за таблицею параметрів водяної пари в стані насичення (за температурою) по величині тиску нагрівної пари Р_г.п..= 0,3 мПа t^/_г.п. = 133⁰С.

G_п.о. = 2?3,14?0,489²?0,01?7800=117,13 кг

Q₂ = 117,13?0,47?(133 - 20)=6220,77кДж

3. Витрати тепла на підігрівання продукту до 100?С:

де, G_пр - маса заливи, кг;

с_пр - питома теплоємність заливи, кДж/кг·К .

G_пр = V??,

де, V - об'єм продукту в апараті (місткість сферичної частини котла);

? - коефіцієнт заповнення чаші котла (? = 0,9);

? - густина продукту. Густину продукту розрахували за формулою:

,

де, п - вміст в продукті срр., %.

Місткість сферичної частини котла розраховується за формулою

V =0,5 згідно технічної характеристики варильного котла [24]

G_п.р = 0,5?1026,9?0,9=462,105кг

Q₃=462,105?3,99?(100-20) = 147503,91 кДж

4. Витрати тепла на випаровування вологи з поверхні продукту при нагріванні розраховуються за формулою

Q₄ = W · r, кДж,

де W - кількість випареної вологи, кг;

r - питома теплота пароутворення, кДж/кг.

Кількість випареної вологи розраховуємо за формулою

W = К_вип. • F_вип. • (р_ж. - ? · р^/_ж.) • ?₂,

де К_вип - коефіцієнт пропорційності, який залежить від швидкості руху повітря над продуктом і фізичних властивостей рідини, кг/м² ·с · Па;

F_вип - площа поверхні випаровування, м²;

р_ж - пружність насичених парів при даній температурі продукту, Па;

р^/_ж. - пружність насичених парів при температурі навколишнього середовища t_п = 20^оС, Па;

? - відносна вологість повітря; ? = 0,7;

?₂ - тривалість підігрівання, с.

При швидкості повітря ? = 0,5 м/с приймаємо К_вип = 129·10^-9 кг/м²·с·Па.

Площа поверхні випаровування визначається за формулою

F_вип = 0,785D² = 0,785 · 0,878² = 0,605 м²

Середню температуру продукту в котлі розраховують за формулою:

t_сер. = (t_пов. + t_кип.)/2,

де t_пов. = 20^оС;

t_кип - температура кипіння заливи t_кип = 100,2^оС.

t_сер = (20 + 100,2)/2 = 60,1^оС

Пружність насичених парів р_ж. при середній температурі t_сер. і пружність насичених парів р^/_ж. при температурі навколишнього середовища t_пов. визначаються за таблицею параметрів водяної насиченої пари.

При t_пов. = 20^оС р^/_ж. = 2,34·10³ Па.

При t_сер = 60,1^оС р_ж. = 19,92·10³ Па.

W = 129·10^-9 · 0,605 · (19,92 - 0,8•2,32) • 10³ · ?₂ = 1421,66 ·10^-6 · ?₂, кг

Питому теплоту пароутворення r визначають за таблицею параметрів водяної пари в стані насичення при t_сер = 60,1^оС; r = 2357,6 кДж/кг.

Q₄ = 1421,66 ·10^-6 · 2357,6 · ?₂ = 3,351 · ?₂, кДж

5. Витрати тепла на нагрівання навколишнього середовища

Витрати тепла на нагрівання навколишнього середовища визначають за формулою:

Q₅ = F_а. ? ?_о? (t_ст. - t_пов.) ? ?₂,

де F_а. - площа зовнішньої поверхні котла, м²;

?_о - сумарний коефіцієнт тепловіддачі, кВт/м²·К;

t_ст. - температура зовнішньої поверхні котла t_ст = 40^оС; (вважається, що варильний котел має теплову ізоляцію, тому температура поверхні стінки t_ст не повинна бути більшою 40^оС);

t_пов. - температура навколишнього середовища, ^оС; t_пов. = 20^оС;

? - тривалість нагрівання, с; (величина невідома).

Сумарний коефіцієнт тепловіддачі для апаратів, що знаходяться в закритих приміщеннях і мають температуру стінки від 50 до 350^оС, розраховується за формулою:

?_o = 9,3 + 0,058 · t_ст. = 9,3 + 0,058 · 40 = 11,62 Вт/м²·К = 0,01162 кВт/м²·К

Q₅ = 2,2 · 0,01162 · (40 - 20) · ? = 0,5104 · ?, кДж

Загальні витрати тепла в І фазі:

Q_заг = + 6220,77+ 147503,91 +3,351??+0,51??= 155503,84+3,861 кДж.

6. Тривалість підігрівання до 100⁰С:

К = 1,2 кВт/м²

^оС



Q_{заг.1 фаза} = 1,2?2,2?64,9· ? = 155503,84+3,86?? , звідси

171,34? -3,86? = 155503,84

? = 155503,84/167,48 = 928,49 с = 15,47 хв. = 16 хв.

Тоді: Q_заг. = 155503,84+ 3,86 · 359,53= 159087,81кДж

7. Витрати пари на підігрівання:

8. Інтенсивність витрати пари:

ІІ фаза - кип'ятіння

1. Витрати тепла на випаровування вологи з поверхні продукту при нагріванні розраховуються за формулою

Q₆ = W · r, кДж,

Кількість випареної вологи розраховуємо за формулою:

W = К_вип. • F_вип. • (р_ж. - ? · р^/_ж.) • ?,

W = 129·10^-9 · 0,605 · (104,99 - 0,7•2,82) • 10³ · 300 = 2,41 кг

Питому теплоту пароутворення r визначають за таблицею параметрів водяної пари в стані насичення r = 2256,3 кДж/кг.

Q₆ = 2,41 · 2256,3 = 5437,68 кДж

2. Витрати тепла на нагрівання навколишнього середовища

Витрати тепла на нагрівання навколишнього середовища визначають за формулою:

Q₇ = F_а. ? ?_о? (t_ст. - t_пов.) ? ?

де F_а. - площа зовнішньої поверхні котла, м²;

?_о - сумарний коефіцієнт тепловіддачі, кВт/м²·К;

t_ст. - температура зовнішньої поверхні котла t_ст = 40^оС; (вважається, що варильний котел має теплову ізоляцію, тому температура поверхні стінки t_ст не повинна бути більшою 40^оС);

t_пов. - температура навколишнього середовища, ^оС; t_пов. = 20^оС;

? - тривалість нагрівання кип'ятіння, с.

?_o = 9,3 + 0,058 · t_ст. = 9,3 + 0,058 · 40 = 11,62 Вт/м²·К = 0,01162 кВт/м²·К

Q₇ = 2,2 · 0,01162 · (40 - 20) · 300 = 153,4 кДж

3. Загальні витрати тепла в ІІ фазі:

Q_{заг.1І фаза} = Q₆ + Q₇

Q_{заг.1І фаза} =5437,68 +153,4 = 5591,08 кДж

4. Витрати пари в ІІ фазі:

5. Інтенсивність витрати пари в ІІ фазі:

6. Цикл роботи котла: Тривалість, хв.

1. Завантаження - 5 хв.

2. Підігрівання до 100⁰С - 16 хв. (за розрахунком)

3. Кип'ятіння - 5 хв. (за інструкцією)

4. Розвантаження - 7 хв.

Разом - 33 хв.

7. Розрахунок кількості варильних котлів:

Приймаємо 1 котел.

8. Інтервал завантаження:

Розрахунки варильних котлів для виробництва інших видів продукції проводимо аналогічно.

Результати розрахунків варильних котлів наведено в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 Зведена таблиця розрахунків варильних котлів

Вид консервів	Процес	Марка котла	Місткість котла, кг	Тривалість процесу, хв.	Інтервал загрузки котлів, шт.	Кількість котлів, шт.	Інтенсивність витрати пари, кг/год.(тривалість, хв.)
	назва	кількість продукту, кг/год.						І фаза	ІІ фаза
Зелений горошок консервований	приготування заливки	655,67	МЗ-2С-316	500	37	43	1	289,18 (19)	112,7 (5)

4.4 Розрахунок площ

Розрахунок площі сировинного майданчика для зберігання зеленого горошку

Продуктивність цеху в «пік» сезону складає: «Зелений горошок консервований» -- 15 т/зм.

Норма витрат зеленого горошку 772,7 кг/т

Тривалість зберігання зеленого горошку - 2 год. та 600 кг/м².

Розрахункова формула для площі майданчика: , м²

де Т - норма витрат сировини на 1 тону;

р - продуктивність лінії, т/год;

- допустимі строки зберігання сировини, год;

q - навантаження на 1 м² майданчика..

Площа, зайнята під сировиною:

З урахуванням проходів, площа майданчика становитиме:

F = 5,15 ?1,4=7,21 м²

Розрахунок площі сировинного майданчика для яблук

F=

де, Т - норма витрат на 1000кг продукту;

Р - продуктивність за годину;

- тривалість зберігання, діб;

q - навантаження на 1 м² майданчика.

F=м²

З урахуванням проходів: F=1,511,5=17,6 м². Приймаємо площу сировинного майданчика: 18 м² Загальна площа сировинного майданчика за умови одночасного надходження сировини становить 7,21+17,6=24,81 м²

Приймаємо ширину сировинного майданчика рівну ширині цеху - 24 м

Приймаємо довжину майданчика: 24,81/24=1,03. Приймаємо 2 м.

Розрахунок складу готової продукції

Площу складу готової продукції розраховуємо на зберігання 50% продукції, яка виробляється за 2 суміжних місяці з максимальним виробітком.

Для запроектованого цеху максимальний виробіток за 2 місяці складає для «Зелений горошок консервований» 1590 т консервів, тоді 50% буде:

1590/2 = 795 т

Навантаження на 1 м² площі складу складає 1,62 т/м² консервів. Необхідна площа складів: 795 : 1,62 = 490,74 м²

Якщо ширина складу буде 18 м, то необхідна довжина 490,74 / 18 = 27м.

Розмір складу готової продукції становить 27х18 м.

Передбачаємо зберігання виноматеріалу у резервуарах. В день реалізації переливаємо виноматеріал у дерев'яні бочки місткістю 50 дм³.

Знаходимо площу , яку займе одна бочка у складі: 0,44 м0,44 м=0,19 м²

Розраховуємо зберігання виноматеріалу у бочках до реалізації протягом трьох діб. Оскільки виробництво виноматеріалу триватиме 36 змін, то розрахуємо кількість бочок, необхідних для зберігання виноматеріалу протягом доби: 4000/50=80 бочок. Тоді для зберігання виноматеріалу протягом 3 діб необхідно: 803=240 бочок місткістю 50 л. Розраховуємо площу складу: 240=120 м²

Розділ 5. Охорона праці

У суспільстві із соціально орієнтованою економікою охорона праці має бути одним з найважливіших завдань соціально-економічної політики як держави, так і кожного підприємства й організації.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, органiзацiйних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на забезпечення збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці. В Україні діють закони, які визначають вимоги до охорони праці та техніки безпеки на виробництві. Основним є Закон України «Про охорону праці». Для підприємств плодоовочепереробної галузі встановлені Правила охорони праці, затверджені Комітетом з нагляду за охороною праці України від 27.05.1998 року [28].

В цеху має бути мінімум один прохід, шириною не менше 1,5 м, з'єднаний з виходами та сходами [29].

Технологічне устаткування для виготовлення вина має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003.

Мають бути дотримані вимоги охорони праці щодо правильного, безпечного розміщення обладнання із забезпеченням проходів.

Пожежна безпека має відповідати вимогам ГОСТ 12.4.004. виробничі приміщення необхідно обладнати вентиляцією згідно з СНиП 2.04.05 «Строительные нормы и правила. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха» [30].

Використовувані конвеєри, елеватори і транспортери повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80. Зірочки ланцюгових, барабани стрічкових конвеєрів повинні бути огороджені. Огородження повинні перекривати бокову частину транспортера (набіжну частину стрічки) не менше ніж на 0,6 діаметра зірочки, барабана. Привід похилих конвеєрів обладнують автоматичним гальмом, яке виключає можливість руху стрічки під дією ваги вантажу. Уздовж стрічок конвеєра повинні бути захисні огородження висотою не менше ніж дві третини висоти переміщуваного вантажу, але не меншою ніж 0,2 м. Швидкість полотна сортувального конвеєра повинна бути не більша ніж 0,15 м/с, інспекційного - не більша ніж 0,2 м/с.

Машини для миття порожньої тари укомплектовані установкою для приготування і подачі мийного розчину, автоматичне регулювання пристроєм на підвідному паропроводі, відповідно контрольно-вимірювальних і запобіжною апаратурою. Під час експлуатації мийних машин основними заходами безпеки є: використання надійних огороджень обертових і рухомих частин машин; постійний контроль за рівномірністю завантаження машини подачею, змиванням і періодичною заміною води, внутрішній діаметр зливних труб повинен виключати можливість переливання води через край ванни; очищення машин від сміття і бруду з використанням пристосувань для прибирання Під час миття сировини на мийних машинах необхідно постійно слідкувати і регулювати подачу сировини.

Вакуумні апарати повинні бути оснащені блокувальними пристроями, які виключають можливість відкривання люка в разі підвищення тиску у вакуумній порожнині вище атмосферного. Блокувальний пристрій повинен забезпечувати подачу сигналів у разі підвищення тиску. Крім того, вакуумний апарат повинен бути оснащений вакуумметром та вакуум-переривником.

При фасуванні консервної тари машини повинні відповідати вимогам ГОСТ 21253-75. Вони мають бути обладнані щитами, що забезпечують захист працівників від потрапляння на них гарячих продуктів. Мають бути забезпечені спеціальні пристрої для контролю рівня продукту в баку для продукту. Перед вмиканням наповнювача слід подати сигнал про пуск наповнювача [30]

Додержання правил техніки безпеки і виробничої санітарії залежить не тільки від виконання власником або уповноваженим ним органом своїх обов'язків, а й від того, наскільки кожний працівник знає і виконує їх під час роботи.

сировина консерви мікробіологічний

Розділ 6. Охорона навколишнього середовища

Від підприємств в атмосферне повітря потрапляє понад 70 % загального обсягу викидів окисів вуглецю й азоту, сірчаного ангідриду, вуглеводнів в Україні. Протягом тривалого часу не розв'язується проблема утилізації промислових відходів, котрих накопичується понад 10 млрд. тон.

Майже повністю вичерпаний ресурс устаткування на заводах і фабриках (основні фонди підприємств зношені на 70 %), тому аварії на виробництві все частішають. Як правило, наслідком їх є шкода довкіллю, часто - досить значна. В більшості підприємств або відсутні, або не працюють очисні споруди.

Нові ресурсозберігаючі технології практично ніде не впроваджуються через нестачу коштів [31].

Залежно від ступеню токсичності, фізико-хімічних властивостей, шляхів проникнення в організм, санітарні норми встановлюють гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень, перевищення яких неприпустиме [32].

Контролювання викидів гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в атмосферу має бути згідно із ГОСТ 17.2:3.01 та ДСП 201.

Охорону ґрунту від забруднень побутовими та промисловими відходами забезпечують згідно з СанПиН 42-128-4690.

Відходи склотари, які накопичуються в процесі виробництва консервів збирають в контейнері і відправляють на повторну переробку на склотарні заводи.

Втрати скляної тари при виробництві консервів сягають 0,8% та втрати кришок, що становлять 0,9%. Ці кришки підлягають пресуванню з послідуючою передачею їх на підприємства „Вторчермету”.

Відпрацьоване автомобільне мастило підлягає збору в діжки місткістю 100 - 200 л і відвантажується на нафтобази для регенерації; відпрацьований лужний електроліт акумуляторних батарей електротранспорту підлягає збору в бочки місткістю 100 л і відвантаженню на підприємства як миючий засіб.

В процесі передбачені заходи, що забезпечують економічне використання підприємством води, мінімальні викиди забруднюючих речовин в стічні води і атмосферу.

Таблиця 6.2. Гранично допустимі концентрації деяких шкідливих газів, пари та пилу [32]

Речовина	ГДК мг/м3	Речовина	ГДК мг/м3
Гази та пара
Аміак	20	Сірчаний ангідрид	1
Діоксид вуглецю	9000	Сода кальцинована	5
Сірчана кислота	1	Спирт етиловий	1000
Оцтова кислота	5	Цукровий пил	10
Металева ртуть	0,01	Луги їдкі	0,5

Готова продукція не повинна перевищувати допустимий рівень вмісту радіонуклідів та токсичних елементів, встановлений медико-біологічними вимогами та санітарними нормами.

Відведення побутових і виробничих вод, їхнє очищення, скидання у водосховища повторне використання - згідно з СанПиН 4630.

Одним із сучасних способів очищення стічних вод є біологічне очищення вод із іммобілізованими на волокнистому носії мікроорганізмами.

Очищена і знезаражена вода після очисних споруд виробничого цеху повинна мати такі показники санітарно-хімічного складу:

Температура - 21-35;

рН - 6,5-8,5;

завислі речовини - 15 мг/дм³;

мінералізація - 430-470 мг/дм³;

хлориди - 175-345 мг/дм^3;

сульфати - 40-85 мг/дм³;

розчинний кисень - 4-6 мг/дм³.

Вода не повинна містити збудників захворювань. В 1 дм³ не повинні міститись життєздатні яйця гельмінтів.

Провідну роль на підприємствах харчової промисловості займає заводська лабораторія, яка виконує на підприємстві функції відділу технічного контролю. Лабораторія повинна бути забезпечена необхідними засобами вимірювання, реактивами, посудом і нормативною документацією.

З метою зменшення шкідливих викидів в атмосферу необхідно передбачити вибір оптимального режиму котельного і сушильного устаткування, автоматизації процесу згоряння палива, застосування пилепоглинаючих установок (циклони, фільтри, пиловловлювачі, скрубери) в котельних, при роботі на твердому паливі, а також за сушильними агрегатами.

З метою зниження концентрації шкідливих речовин в приземному шарі слід передбачити розсіювання димових газів, продуктів згоряння палива в сушарках та інших газоподібних викидів за допомогою димових і витяжних труб.

Цех, що проектується, за рівнем екологічності відповідає всім вимогам санітарно-гігієнічних норм. Виробництво екологічно чисте і безпечне для навколишнього середовища.

сировина консерви мікробіологічний

Список використаної літератури

1. Загальні технології харчових виробництв / [А.І. Українець, М.М. Калакура, Л.Ф. Романенко та ін.]; за ред. М.М. Калакури, Л.Ф. Романенко. - К.: ун-т «Україна», 2010. - 813 с.

2. Технологія консервування плодів, овочів, м'яса і риби / [Б.Л. Флауменбаум, Є.Т. Кротов, О.Ф. Загібалов, А.А. Титова та ін.]; за ред. Б.Л. Флауменбаума - Київ: Вища школа, 1995. - 301 с.

3. Овочівництво: Ч.2: Біологічні особливості і технологія вирощування овочевих культур / [Лихацький В.І. та ін..] - К.: Урожай, 1996. - 360с.

4. Литовченко О.М. Виноробство із плодів та ягід: підруч.[для студ. вищ. навч. закл.]/О.М. Литовченко, А.Ю. Токар. - Умань: 2007, с.72

5. Толстолік Л. Сорти яблуні, груші, айви для вирощування на півдні України / Л. Толстолік, Т. Красуля // Агроогляд: овочі і фрукти. - 2006. - №26. - С.7 - 8

6. Кальвіль сніговий

7. Химический состав пищевых продуктов. Кн. 1: Справочные таблицы содержания основных пищевых веществ и энергетической ценности пищевых продуктов Под ред. И.М. Скурихина, М.Н. Волгарева -- 2-е изд., перераб. и доп. -- М.: ВО «Агропромиздат», 1987. -- 224 с.

8. Антосик А. Мінеральні елементи в овочах і фруктах / Антосик А. // Дім, сад, город. - 2006. - №10. - С. 15 - 16

9. Горох овощной свежий для консервирования: ГОСТ 5312-90 [Введен от 01.01.1990] - М., 1990. - 5.с.

10. Цукор білий. Технічні умови: ДСТУ 4623:2006: - [Чинний від 29.06.2006]. - К.:Держспоживстандарт України. - 20с.

11. Сіль кухонна. Технічні умови: ДСТУ 3583-97: - [Чинний від 01.01.1998]. - К. Держспоживстандарт України. - 10 с.

12. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством: ГОСТ 2874-82: - [Чинний від 01.01.1985]. - М.: Изд-во стандартов. - 198с.

13. Яблоки свежые для промышленной переработки,. Технические условия: ГОСТ 27572-87: - [Чинний від 01.08.89]. - М.:Изд-во стандартов, 1989. - 24с.

14. Найченко В.М. Технологія зберігання і переробки плодів та овочів з основами товарознавства: [підручник]/В.М. Найченко, О.С. Осадчий. - К.: Школяр, 1999. - 325с.

15. Справочник технолога плодоовощного консервного производства / Под ред. В.И. Рогачева. - М.: Лег. й пищ. пром-сть, 1983. - 408 с.

16. Домарецький В.А. Технологія харчових продуктів/Домарецький В.А., Остапчук М.В., Українець А.І. - К.: НУХТ, 2003. - 57с.

17. Токар А.Ю. Формування якості плодів і ягід та її збереження за удосконаленої технології некріплених виноматеріалів: авторе. Дис.. на здобуття наук. Ступеня доктора с.-г. наук: спец. 06.01.15 «Первинна обробка продуктів рослинництва»/А.Ю. Токар - Умань, 2010. - 40с

18. Грысс З. Использование отходов плодоовощной консервной промышленности / З. Грысс. - М.: Пищ. пром-сть, 1974. - 180 с.

19. Злобін Ю.А. Основи екології: підручник. / Ю.А. Злобін. - К.: Лібра, 1998. - 248 с.

20. Ростовський В.С.Прогресивні ресурсозберігаючі технології в харчовій промисловості: [навчальний посібник]/В.С. Ростовський, Н.В. Олейник. - К.: Кондор. - 2009, - 134с.

21. Получение биогаза из отходов из сточных вод винодельческих предприятий: зб. наук. Праць / Домарецкий В.А., Билько М.В., Мельник И.В. - Одеса, 2010. - 300 с.

22. Вина плодово-ягідні. Загальні технічні умови: ДСТУ 6036:2008: - [Чинний від 01.01.2010]. - К.: Держспоживстандарт України, 2009. - 5с.

23. Сборник технологических инструкций по производству консервов: Том 1. Консервы овощные. - Н., 1990. - 324 с.

24. Ситников Е.Д., Качанов В.А. Оборудование консервных заводов / Е.Д. Ситников, В.А. Качанов. - М.: Легкая и пищ. пром-сть, 1981. - 248 с.

25. Каталог вітчизняного обладнання для консервної промисловості. - К.: 1995. - 22 с.

26. Обладнання для консервних заводів / Електронний каталог

27. Продукція Каховського експериментального механічного заводу

28. Гандзюк М.П. Основи охорони праці/ М.П. Гандзюк, Є.П. Желібо, М.О. Халімовський - К.: Каравела, 2003 - 54с.

29. Правила охорони праці для плодоововочевих переробних підприємств / Державний нормативний акт про охорону праці - Київ, 1999. - 431 с.

Охорона праці [Конспект лекцій]

30. Боронос В.М. Еколого-економічний аналіз структуризації показників виробництв / В.М. Боронос, I.В. Мамчук // Вісник СУМДУ, - 2006. - № 7. - С. 53-58.

31. Промислова екологія [Я.І. Бедрій, Б.О. Білінський, Р.М. Івах, М.М. Козяр]. - Київ, 2010. - 374 с.

Размещено на Allbest.ru