Технологія очистки зерна

Розглянемо один фрагмент технологій точного землеробства - норму висіву.

Виписка з технологічної карти:

Озима пшениця, сорт Варвік. Норма висіву -159,5 кг / га

Ярова пшениця, сорт Хофман. Норма висіву -169,4 кг / га

А якщо взяти кількість насіння на гектар (що і являетсяопределяющім в агротехнології), то при розсіві на щілинних ситах від 2,6 до 3,2 кількість рослин на гектар в зазначених вище нормах висіву буде коливатися від 3,5 млн. до 4,8 млн. шт. / га (тобто різниця 35%).

Це при тому, що калібрування технологією виробництва насіння (крім соняшнику та кукурудзи) не передбачена.

Та без неї просто неможливо дотримати посівну норму необхідної точності. Крім того, будь пневмовібростол, будь-яка машина, яка претендує на поділ насіння по щільності, не може якісно працювати з не вирівняним за розміром матеріалом з тієї простої і очевидної причини, що неоднакові за розміром (навіть при схожій формі) зерна мають різні за площею прикордонні шари і, відповідно, різні умови взаємодії з повітряним потоком. Плюс до всього, сувора калібрування істотно полегшує роботу сівалки, забезпечує рівні, одночасні сходи, підвищує рівномірність розвитку рослин, дозрівання і готовності до прибирання.

Вже не кажучи про бізнес за темою «великоплідний соняшник», де відмінність в діапазоні калібру від 3,6 і вище не повинно перевищувати 0,1-0,2 мм. Ось воно вимога ринку, куди там ГОСТу.

Все добре, але калібрують машин немає. Вся як вітчизняна, так і зарубіжна техніка для післязбиральної обробки; зерна задумана і виконана як очищаюча, а сьогодні потрібні очищающе-калібрувальні машини (ОКМФ), які суміщають ці дві операції. Причому калібруванню повинна передувати очищення від пилу, великої та дрібної сора.

Ми вже охарактизовали застосовувані нами сита і систему аспірації від пилу і легковітаемого сора. Розглянемо основну частину ОКМФ - рассев.

Нами розроблений розсів, який є основою лінійки зерноочисних машин, як для первинної зерноочистки, так і для калібрування з метою подальшої сепарації в лінії по виробництву насіння.

Переваги: не травмує зерно; не вимагає рами (досить опори); в 2 рази (а то і більш ніж в два) споживає менше електроенергії; глибоке регулювання режимів роботи (амплітуда, частота коливань, час руху зерна по розсіву); безшумність роботи; простота конструкції, надійність і зручність в експлуатації; можливість розміщувати розсіви як послідовно (один за іншим) в горизонтальній площині, так і ешелонованої (один над іншим) у вертикальному варіанті.

Недоліки: при зупинці машини після відключення електроживлення в силу порушення синхронності обертання дебалансов на вибігу роторів при збігу частот вимушених коливань розсіву з власними коливаннями розсів протягом 2-3 сек. коливається в резонансному режимі. При наявності частотного перетворювача цей режим (5-6 Гц) проходить без закиду амплітуди.

Ефективність будь-якого розсіву (при рівних площах) визначається наступними параметрами: проникністю сит (частка площі, відведеної для проходу зерна від загальної площі сита); силовим взаємодією сита із зерном; ефективністю очищення сит під час роботи.

Про проникності сит, встановлену на наші, калібратори, ми говорили в минулі публікація (наші сита (решета) мають проникність на 30-40% вище, ніж звичайні). А що стосується силової взаємодії зерна з ситом, то воно найбільш ефективно при векторі коливання сит під кутом до вектора гравітаційного поля, бо сито при цьому робить коливання зонтичного типу (струшування), провокуючи як прохід через нього частинок менше (або рівних) калібру сита, так і звільнення отворів від частинок більшого розміру. Крім того, зерно на такому розсіві постійно знаходиться в режимі масообміну, тобто в режимі ворошіння (взаємообміну місцем знаходження), і за рахунок цього добре працює з помірно вологим зерном.

Саме така взаємодія сита з зерном реалізується в наших розсіву. Але якщо в розсіву з жорсткими торсионами для регулювання кута вектора імпульсу необхідна заміна пластинчастих пружин пружинами інших розмірів, то в нашому розсіві досить повернути на необхідний кут вібратори.

Тепер про вібраторах. Доводиться дивуватися, як сьогодні можна виробляти таку просту машину, як вібратор, з гарантованим ресурсом 1000 год це тільки тому, що підшипники вала, на кінцях якого консольно розташовані Дебаланси (він же вал ротора електродвигуна), встановлені в силумінових кришках електродвигуна. При виникненні найменшого зазору між обоймою підшипника і посадочним місцем в сілумі-нової кришці (а йому і виникати не треба - нехай невеликий, але він передбачений технологією сполучення підшипника і кришки) знакопеременная навантаження призводить до наклепу алюмінію, збільшенню зазору і виходу вібратора з ладу.

Вихід з ладу такого вібратора обумовлений тільки ресурсом електродвигуна. А оскільки вал ротора електродвигуна в нашому вібраторі не навантажується ні в осьовому, ні в радіальному напрямках, то можна розраховувати на пристойний ресурс, що перевищує зазначений у паспорті заводу-виробника електродвигуна.

Вібратор дозволяє за рахунок зміни взаємного положення дебалансів регулювати величину імпульсу практично монотонно (12 положень). Корпус вібратора виконаний монолітним з відповідним місцем для консольного розташування фланцевого електродвигуна. Для компенсації можливої неспіввісності валів вібратора і електродвигуна (кожен на двох власних опорах) передача крутного моменту здійснюється через еластичну муфту.

Оскільки розсів безопорний (3 ступені свободи), і вся подводимая енергія витрачається тільки на його коливання, то потужність, споживана двома вібраторами, не перевищує 0,74 кВт. Отработавший свій ресурс електродвигун легко змінюється.

Очищення сит в процесі роботи багато в чому визначає ефективність роботи машини в цілому. Особливо це важливо при роботі з насінням складної форми. Уважне спостереження за просипаемостью зерна на розсіву машин зі щіткової (скребкового) очищенням сит, тобто переважної більшості машин як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва, дозволяє твердити те що зона активного просипання набагато меньша половини очищуваної площі при русі щітки.

А у клиноподібних насіння (соняшник і т. п.) і того менше. Логіка підказує вихід - збільшити швидкість руху щітки. На жаль, ні в одній машині такий регулювання не передбачено.

Перехід на кульки як спосіб очищення сит своєчасний як з точки зору зниження травмування насіння, так і підвищення ефективності розсіву. При цьому треба розуміти, що кулька повинен бути активним на тих режимах коливання розсіву, на яких взаємодія зерна з ситом найсприятливіший. Цій умові відповідають три моменти: кулька поліуретановий (стрибучість в 1,5 рази вище, ніж у гумового); зазор між «постіллю» кульки, тобто рельєфною штовхає кулька проникною поверхнею і ситом повинен бути оптимальним, і нарешті, сама «постіль» повинна бути максимально агресивною, тобто нещадно відправляти кульку на роботу. На жаль, ці три умови не завжди відстежуються. Так, у багатьох машин «постіль» робиться пров0лочной з зварної сітки з осередком '20x20. Така сітка демпфірує при взаємодії з кулькою, і потрібні великі амплітуди для його активного відскоку. Максимальна швидкість відскоку кульки в момент вирівнювання його деформації, і добре, коли пружна енергія деформації при відновленні форми кульки в більшій мірі витрачається на його прискорення.

Загальний недолік при очищенні сит кульками - наявність мертвих зон. Це плата за перехід очищення сит зі щіток на кульки. Щітки при своєму русі перекривають робочу площу, і мертвих зон, тобто зон не очищаються не залишається. Шарик повинен працювати у своїй «зоні ув'язнення», тобто в зоні, з якої він не може вистрибнути, інакше всі кульки зітруться в напрямку руху зерна. Зрозуміло, що розміри зони і кількість кульок для роботи в ній мають бути оптимізовані. Неприпустимі суцільні перегородки між зонами, бо кулька не може очищати сито нарассгояніі менше власного радіусу від стінки.

Ми багато займалися дослідженням цього процесу.

У вузлах сітки розміщували спеціальні бонки, робили «постіль» у вигляді жорсткої матриці і т.д. Зрештою, коли ранні по геометричному виконанню поверхні «постелі» встановили на один розсів і при однакових амплітудах коливання монотонно міняли частоту за рахунок частотного перетворювача, то раніше за всіх почали роботу кульки на трубках (рис. 9). Саме трубки використовуються нами при виробництві калібраторів.

Одна з вимог до очищающе-калібрує машині - зручна і швидка заміна сит. На наших машинах сито змінюється за 2-3 хв. без якої-небудь його доопрацювання.

Тобто просто необхідне сито кладеться на місце попереднього і притискається спеціальним пристроєм. Сито встановлюється основою вгору. При цьому основа відіграє роль ворошителя, який дозволяє впливати на зерно в процесі його руху по ситу так, що вся поверхня сита покрита зерном, підвищуючи якість калібрування (рис. 3.3.10).

Таким чином, запропоновані вашій увазі очищающе-калібрувальні машини (рис. 11) містять ті технічні рішення, які були відібрані в результаті численних, порівняльних випробувань та новизна яких захищена патентами України і Росії.

4. Розрахунково-технологічна частина лінії щадящої очистки зерна продуктивністю по зерну 20 тон

4.1 Технологічний розрахунок сепаратора зерна

Ширина сита b, м

(3.1)

Довжина сита l, м

(3.2)

де Q - задана продуктивність сепаратора, кг/год; qв - продуктивність, віднесена до одиниці ширини сита, кг/(год*м) (при сепаруванні пшениці для сортувальних і підсівних сит = 2000…3000); - питома продуктивність, віднесена до одиниці площі сита, кг/(год*).

Питому продуктивність визначаємo за формулами:

- для сортувальних і підсівних сит:

= кг/(год*м), (3.3)

- для колосових сит з круглими отворами діаметром d > 6 мм:

кг/(год*м), (3.4)

де - відносна продуктивність, тобто відношення питомої продуктивності сепаратора при очищенні різних культур до питомої продуктивності сепаратора при очищенні пшениці;

- повнота розділення (для підготовчих відділень млинів і крупорушок = 0,7…0,8);

= 15° - кут напрямку коливань сита.

Кутова швидкість, рад/с, кривошипа коливного механізму сепаратора:

, (3.5)

де - критична кутова швидкість кривошипа, рад/с;

= 9.81 - прискорення вільного падіння, м/с;

r - радіус кривошипа, м;

= 37…42 - кут тертя зерна по ситу, град;

= 3…14 - кут нахилу сита, град.

Показник кінематичного режиму Кр:

=. (3.6)

Обчислюємо граничні кутові швидкості сит і , рад/с, за формулами:

= рад /с; (3.7)

= рад /с. (3.8)

Граничні показники:

; (3.9)

. (3.10)

Потужність N, кВт, для приведення в рух ситового корпусу:

, кВт (3.11)

де = 1,1…1,3 - коефіцієнт, який ураховує втрати на подолання сил тертя в шарнірах підвіски ситового корпусу;

- кутова швидкість кривошипа, рад/с;

- радіус кривошипа, м;

- маса ситового корпусу, кг;

- маса шару зерна на ситах, кг.

кг, (3.12)

де S - площа сит, ;

- висота шару зерна, м;

- густина зерна, кг/м.

4.2 Вибір обладнання за технічними характеристиками

При виборі типу і потрібної кількості технологічного обладнання використовуємо технічні характеристики і основну увагу приділяємо паспортній продуктивності обладнання. Тип вибраного обладнання і його продуктивність зводимо в табл. 3.1.

Для лінії нам потрібно визначити обєм бункера не менше ніж 20т.

Теоретично необхідний об'єм бункера визначається:

V=Vб/с=40000/730=54,8 мі

Де Vб - місткість бункера необхідна для нормальної роботи лінії який =40 тон=40000 кг;

с - це насипна щільність пшениці що = 730 кг/мі

Отже обираємо бункер об'ємом 54,8 мі

Для транспортування зерна з бункера обираємо щадящу норію з системою повернення осипу типу НС 20.

Норія НС 20 має такі основні параметри та розміри:

Продуктивність технічна, не менш (при об'ємній масі 0.75 т / м. куб.) - 20 т / год;

Висота підйому продукту, не більше - 9 м;

Діаметр барабана головки і черевика - 500 мм;

Ширина ременя (стрічки) - 175 мм;

Швидкість стрічки, не більше - 1,6 м / с;

Крок ковшів - 250 мм;

Потужність приводу, на більш - 4 кВт;

Частота обертання барабана, не більше - 63 об / хв;

Для продуктивності 20 тон обираємо вібросепаратор марки БЦС - 25

Продуктивність, т / год, - 25

Ефективність очищення, не мене, % - 75

Потужність встановлених електродвигунів, кВт - 3.0

Витрата повітря при повному тиску 400 Па, куб. м. / годину - 4000

Габаритні розміри, мм:

довжина 1800

ширина 1220

висота 3250

Маса, кг 1290

Ціна 59 000 грн.

Для транспортування зерна обираємо реверсний стрічковий транспортер ТБ-300

Технічна характеристика реверсного стрічкового транспортера ТБ-300

Ширина стрічки мм - 300

Швидкість руху стрічки м/с - 1,5-1,7

Максимальна довжина м - 65

Продуктивність Y=0,75т/м3 т/год. - 25

Електричний двигун - 0, 5-2, 2 кВт

ціна грн - 8000

Для очищення зерна обираємо очисно-калібрувальної машини SONTEK SN-07

Технічна характеристика очисно-калібрувальної машини SONTEK SN-07

ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ:

Продуктивність по сировині: - 5-8 Т / Ч

Встановлена потужність: - 10 КВТ

Габаритні розміри, мм:

Довжина - 3

Ширина - 5.65

Висота - 1.15

Кількість моторів - 7

Кількість щіток - 35

Ціна грн.. - 1000.00

Для сортування зерна обираємо пневмосортувальний стіл БПС

Технічна характеристика пневмосортувальні столу БПС

Продуктивність, т / год - 3,5

Площа робочої поверхні, м2 - 2

Амплітуда коливань деки, мм - 6,4

Кут нахилу деки, град: поперечний - 0-5

поздовжній- 1 - 3

Частота коливань деки в хвилину - 234-560

Витрата повітря, м3 / год - 10 000-20 000

Габаритні розміри, мм:

довжина - 2710

ширина - 1410

висота - 1640

Потужність електродвигунів, кВт - 5,3

Маса, кг - 730

4.3 Розрахунок обладнання лінії за продуктивністю

Вибираємо технологічне обладнання відповідно до заданої продуктивності та згідно розробленої універсальної технологічної лінії. Підбір обладнання проводимо відповідно до технічної продуктивності за даними технічного паспорту.

Продуктивність лінії Q=20 тон/год

Отже визначаємо кількість обладнання

Необхідна кількість норій

Продуктивність норії 20 тон/год =Q

n=Q/Q?=20/20=1 (4.1)

Так як в в технологічній лінії представлено 2 норії, приймаємо 2 дві однакові норії типу НС 20

За даними визначаємо необхідну кількість вібросепараторів марки БЦС - 25

Продуктивність вібросепараторів марки БЦС - 25= 25 тон/год =Q?

n=Q/Q?=20/25=0.8 (3.2)

Отже, приймаємо один вібросепаратор марки БЦС - 25

За даними визначаємо необхідну кількість реверсних стрічкових транспортерів ТБ-300 реверсних стрічкових транспортерів ТБ-300= 25 тон/год =Q

n=Q/Q=20/25=0.8 (3.3)

Отже, приймаємо один реверсний стрічковий транспортер ТБ-300

За даними визначаємо необхідну кількість очисно-калібрувальної машини SONTEK SN-07

Продуктивність очисно-калібрувальної машини SONTEK SN-07= 5 тон/год =Q

n=Q/Q=20/5= 4 (3.4)

Отже, приймаємо 4 очисно-калібрувальні машини SONTEK SN-07

За даними визначаємо необхідну кількість пневмосортувальних столів БПС

Продуктивність пневмосортувальних столів БПС= 3,5 тон/год =Q

n=Q/Q=20/3,5=5,7 (3.4)

Отже, приймаємо 6 пневмосортувальних столів БПС

Результати проведених розрахунків прудставлені в таблиці (3.1).

Таблиця 3.1. Зведені результати типу і кількості обладнання

№п/п	Назва технологічного обладнання	Продуктив-ність, т/год	Ціна за одиницю, грн	Кількість, шт.
1	Норія типу НС 20	20	11500	2
2	Вібросепаратор марки БЦС - 25	25	59000	1
3	Реверсний стрічковий транспортер ТБ-300	25	8000	1
4	Очисно-калібрувальна машина SONTEK SN-07	5-8	1000	4
5	Пневмосортувальний стіл БПС	3,5	21200	6

5. Бізнес-план впровадження виробництва

5.1 Резюме

Збільшення виробництва зерна в Україні - одна із важливих задач сільськогосподарського виробництва. Успішне вирішення такої задачі потребує нарощування виробничих потужностей для післязбирального обробітку зерна, який є одним із трудомістких процесів в його виробництві.

Інтенсивне надходження свіжозібраного зернового вороху на підприємства післязбирального обробітку викликає необхідність його швидкого очищення від смітних домішок, які утруднюють наступні операції сушіння, тимчасового зберігання і очищення. Зерноочисні машини для попереднього очищення повинні мати таку продуктивність, яка б перевищувала продуктивність наступних машин і обладнання потокової лінії в 2…3 рази, виділяти максимальну кількість смітних домішок, забезпечувати мінімальні втрати зерна при низьких показниках енерго- і матеріалоспоживання.

Очищення та сортування насіннєвих матеріалів зернових культур здійснюється на зерноочисних машинах з повітряно-решітно-трієрними робочими органами, на яких не завжди забезпечується отримання насіннєвого матеріалу зернових культур з високими посівними якостями. Багатократні пропуски насіння через робочі органи цих машин призводять до значних витрат насіння основної культури у відхід, а також їх травмування.

В зв'язку з цим реалізація очищеного і сортованого насіння пшениці, ячменю, вівса і жита мають важливе народногосподарське значення.

Відходи виробництва планується використовувати для задоволення внутрішньої потреби ДПНДГ «Україна», зокрема для годівлі. Прийнята в проекті технологія гарантує збільшення валового прибутку ДПНДГ «Україна» на 15..20%.Економічні показники виробництва загалом очікуються на рівні підприємств середньої потужності за менших затрат на їх виробництво (таб 5.1).

Таблиця 5.1. Економічні показники підприємства

Показники	Роки	За три роки
	1-й рік	2-й рік	3-й рік
Капіталовкладення, грн.	283700,00
Річна програма виробництва, т	29200,00	43800,00	58400,00	131400,00
Повна собівартість продуктів, грн./т	1447,65	1446,24	1445,90	1446,60
Чистий прибуток, грн.	9209100,48	13856519,65	22011102,08	45076722,21
Рівень рентабельності, %	22%
Термін окупності проекту, років	4,58
Продуктивність праці, люд.-год/т	0,09

Створення в ДП НДГ індустріального виробництва не потребує значних позичкових вкладень коштів (Табл. 5.2), затрати окупляться, а приплив інвестицій в господарство сприятиме росту виробництва.

Таблиця 5.2. Заявка на одержання кредиту

Сума кредиту, грн.	41860000
Бажаний відсоток (ставка)	25% річних
Термін погашення кредиту	5 років
Джерело виплат	Прибуток від реалізації продуктів
Гарантії	Гарантія майном ДП НДГ

У фінансовому плані передбачено одержання кредиту або інвестицій для закупівлі обладнання для очищення зерна.

5.2 Оцінка ринку збуту

Основними потенційними споживачами зерна буде населення Черняхівського, Житомирського та Червоноармійського району (Рис. 5.1.) та сільськогосподарські підприємства і фермерські господарства, які без сумніву віддадуть перевагу дешевій продукції, що вироблятиметься на запроектованому підприємстві. Основна перевага продукції ДП НДГ перед аналогічною продукцією найближчих конкурентів - більш низькі ціни.

Проведений нами аналіз ринку регіону показав, що річна ринкова потреба в зерні складає 7000000 т. Біля 80% загальної потреби задовольняється за рахунок постачання продукції з інших регіонів України. Отже ми можемо говорити про конкурування ніши ринку у 20%, яку ми збираємось заповнити молкопродуктами місцевого виробництва, що приблизно складає 1200000 т. Крім того, можливе суттєве розширення ринку збуту за рахунок продажу зернопродукції у містах Житомирі, Києві, Малині та інших.

Реально оцінюючи свої можливості, ДП НДГ «Україна» в перший рік виробництва планує виробляти і реалізовувати 50% продукції в другий рік 75% в третій і на найближчу перспективу-100% запланованого обсягу виробництва (Табл. 3.)

Таблиця 5.3. Програма збуту продукції, т

Назва продуктів	1 рік	2 рік	3 рік	За три роки
Зерно готове до зберігання і реалізації	29200,00	43800,00	58400,00	131400,00

5.3 Конкуренція

Конкуренція в зерновому бізнесі вимагає ефективних зерносховищ з невисокими витратами праці, більшою прибутковістю, меншими простоями, невеликим часом зважування, кращими умовами праці для обслуговуючого персоналу і більш високою продуктивністю. Важлива сьогодні надійність обладнання, так як збільшується плата за простої і велика увага приділяється вимогам безпеки.

З аналізу ринку зерна видно, що підприємств-конкурентів фактично немає, а їх продукція реалізується через торговельну мережу регіону за комерційними цінами. ДП НДГ «Україна» знаходиться у вигідніших умовах за рахунок використання дешевої (власної) сировини.

Таким чином, продукція підприємств конкурентів не складатиме конкуренції продукції запроектованого виробництва.

5.4 Стратегія маркетингу

Основний ринок збуту зернопродукції ДП НДГ «Україна» є регіон розташування запроектованого підприємства (Рис. 5.1).

Пріоритетний напрям стратегії маркетингу ДП НДГ «Україна» - створення умов для усталеного збуту продукції через свою мережу збуту (фірмові магазини). Такий підхід забезпечує легкий доступ продукції ДП НДГ «Україна» для покупців, мінімізує затрати на утримання торговельної мережі, дозволяє оперативно реагувати на зміну ситуації на ринку і виконувати всі наявні замовлення.

У перший рік проникнення на ринок, крім основного каналу збуту через власні фірмові магазини, буде використано дворівневий канал продажу продукції.

Планується періодично розміщати та витрачати на рекламу продукції та інших продуктів підприємства, кошти згідно з кошторисом (Табл. 5.4.).

Таблиця 5.4. Кошторис щорічних витрат на рекламу

Інформаційне видання, виставка	Площа, шпальт. см2	Інтенсивність: раз/місяць	Вартість, грн.
			тижд.	місяць	рік
1. Ехо	55	2	220	880	10560
2. Пропозиція	55	2	253	1012	12144
3. Авізо	55	2	330	1320	15840
Всього					38544

У перші три роки нами застосовуватиметься витратна стратегія ціноутворення, згідно з якою визначення ціни виконуватимемо за затратами виробництва з урахуванням рівня ринкових цін реалізації продукції конкурентами. Такий підхід дозволяє установлювати гнучку ціну на товар та коригувати її, максимізуючи прибуток підприємства.

5.5 План виробництва

Виготовлення продукції здійснюватиметься на новому малому підприємстві, яке заплановано збудувати у поточному році.

Основна продукція підприємства очищене зерно.

Річна продуктивність майбутнього підприємства - 58400 т (Табл. 5.3). Власне зерно ДП НДГ «Україна» складає - 100% від загальної кількості.

З метою досягнення максимального економічного результату в основу організації нового виробництва ДП НДГ покладено принцип створення єдиного технологічного циклу, що охоплює механізовані бригади з вирощування і пункт очищення зерна.

Для досягнення цієї мети планується придбати комплексне обладнання обґрунтованого в проекті варіанту технології. Економічне обґрунтування машинної технології виконали методом порівняння результатів прямого (елементного) розрахунку основних економічних показників альтернативних варіантів (Табл. 5.6.).

Таблиця 5.5. Комплексне обладнання для запроектованого підприємства

Найменування основних виробничих фондів	Кількість, шт.	Початкова вартість, грн	Норма аморт., %	Балансова вартість	Амортизаційні відрахування
				1 рік	2 рік	3 рік	1 рік	2 рік	3 рік
Будівлі, виробничі споруди
Виробничі приміщення	1	100000	5	100000,00	95000,00	90250,00	5000,00	4750,00	4512,50
Допоміжні	1	72500	5	72500,00	68875,00	65431,25	3625,00	3443,75	3271,56
Разом по групі 1		172500		172500,00	163875,00	155681,25	8625,00	8193,75	7784,06
Машини і обладнання
Норія типу НС 20	2	11500	15	23000,00	21275,00	18083,75	1725,00	3191,25	2712,56
Вібросепаратор марки БЦС - 25	1	59000	15	59000,00	50150,00	42627,50	8850,00	7522,50	6394,13
Реверсний стрічковий транспортер ТБ-300	1	8000	15	8000,00	6800,00	79500,00	1200,00	1020,00	867,00
Очисно-калібрувальна машина SONTEK SN-07	4	1000	15	4000,00	3850,00	3272,50	150,00	577,50	490,88
Пневмосортувальний стіл БПС	6	21200	15	127200,00	124020,00	105417,00	3180,00	18603,00	15812,55
Разом по групі 2		100700	75	221200	206095	248900,75	15105	30914,25	26277,1125
Офісне устаткування	1к	4200	25	4200,00	3150,00	2362,50	1050,00	787,50	590,63
Побутове устаткування	1к	2800	25	2800,00	2100,00	1575,00	700,00	525,00	393,75
Інше устаткування	2к	3500	25	3500,00	2625,00	1968,75	875,00	656,25	492,19
Всього		283700		231700	213970	254807	17730	32883	27753,675

Будівництво підприємства здійснюватиметься на території ДП НДГ (комплексу утримання ВРХ). Заплановано будівництво головного виробничого приміщення по виробництві молока.

Обрана машинна технологія забезпечує виробництво молока за суміщеною технологічною схемою з використанням всіх основних одиниць обладнання.

Розрахунок витрат за статтями собівартості і розрахунок виробничої собівартості наведено у табл. 5.6-5.9.

Таблиця 5.6. Розрахунок витрат на сировину

Статті витрат	Витрати
	В натуральних одиницях, т	В грошовому виразі, грн.
	витрати т/т	на програму виробництва	на програму виробництва
		1-й рік	2-й рік	3-й рік	за три роки	1-й рік	2-й рік	3-й рік	за три роки
Зерно готове до зберігання і реалізації		29200	43800	58400	131400
Зерно без підготовки	1	29200	43800	58400	131400	37960000,00	56940000,00	75920000,00	170820000,00

Таблиця 5.7. Розрахунок фонду оплати праці 1 рік виробництва

Продукція	Річна програма, т	Трудомісткість	Кількість працівників/ розряд	Основна заробітня плата	Додаткова зар плата	Фонд оплати праці, грн
		люд. год./т	люд. год.		на т	год. тариф. ставка	за весь обсяг	% від ОЗП	грн
1. Оплата првці основних виробничих робітників
Зерно готове до зберігання і реалізації	29200	0,09	2628	2	1,08		31536	20	6307,2	37843,2
2. Оплата праці спеціалістів та обслуговуючого персоналу
Посада	Кільк	Число змін	Число днів	Тривалість зміни
Інженер	1	1	15	7		12,85	1349,25	20	269,85	1619,1
Технолог	1	1	15	7		12,85	1349,25	20	269,85	1619,1
Електрик	1	1	15	7		13,45	1412,25	20	282,45	1694,7
Разом	3						4110,75		822,15	4932,9
3. Оплата адміністративно-господарчого персоналу
Посада	Кільк	Число місяців				Посад. оклад
Директор	1	1				2600	2600	20	520	3120
Менеджер	1	2				2500	5000	20	1000	6000
Разом							7600		1520	9120
Всього	5						11710,8		2342,15	14052,9
4. Сумарний ФОП з урахуванням розподілу витрат на олату праці 2-ї та 3-ї категорії працівників та видами продукції
Продукція	Основна заробітна плата	Додаткова заробітна плата	Сумарний ФОП
	Категорія 2	Категорія 3	Категорія 2	Категорія 3	ОЗП	ДЗП
Зерно готове до зберігання і реалізації	4110,75	11710,75	822,15	2342,15	15821,50	3164,30
	4110,75	11710,75	822,15	2342,15	15821,50	3164,30
Відрахування на соціальні заходи
Продукція	ФОП	Єдиний соціальний внесок	Сума відрахувань
% від ФОП		37,2	37,2
Зерно готове до зберігання і реалізації	56829,00	21140,39	21140,39
Разом	56829,00	21140,39	21140,39

Таблиця 5.8. Розрахунок фонду оплати праці 2 рік виробництва

Продукція	Річна програма, т	Трудомісткість	Кількість працівників/ розряд	Основна заробітня плата	Додаткова зар плата	Фонд оплати праці, грн
		люд. год./т	люд. год.		на т	год. тариф. ставка	за весь обсяг	% від ОЗП	грн
1. Оплата првці основних виробничих робітників
Зерно готове до зберігання і реалізації	43800	0,09	3942	3	1,08		47304	20	9460,8	56764,8
2. Оплата праці спеціалістів та обслуговуючого персоналу
Посада	Кільк	Число змін	Число днів	Тривалість зміни
Інженер	1	1	15	7		12,85	1349,25	20	269,85	1619,1
Технолог	1	1	15	7		12,85	1349,25	20	269,85	1619,1
Електрик	1	1	15	7		13,45	1412,25	20	282,45	1694,7
Разом	3						4110,75		822,15	4932,9
3. Оплата адміністративно-господарчого персоналу
Посада	Кільк	Число місяців				Посад. оклад
Директор	1	1				2600	2600	20	520	3120
Менеджер	1	2				2500	5000	20	1000	6000
Разом							7600		1520	9120
Всього	6						11710,8		2342,15	14052,9
4. Сумарний ФОП з урахуванням розподілу витрат на олату праці 2-ї та 3-ї категорії працівників та видами продукції
Продукція	Основна заробітна плата	Додаткова заробітна плата	Сумарний ФОП
	Категорія 2	Категорія 3	Категорія 2	Категорія 3	ОЗП	ДЗП
Зерно готове до зберігання і реалізації	4110,75	11710,75	822,15	2342,15	15821,50	3164,30
	4110,75	11710,75	822,15	2342,15	15821,50	3164,30
Відрахування на соціальні заходи
Продукція	ФОП	Єдиний соціальний внесок	Сума відрахувань
% від ФОП		37,2	37,20
Зерно готове до зберігання і реалізації	75750,60	28179,22	28179,22
Разом	75750,60	28179,22	28179,22

Таблиця 5.9. Розрахунок фонду оплати праці 3 рік виробництва

Продукція	Річна програма, т	Трудомісткість	Кількість працівників/ розряд	Основна заробітня плата	Додаткова зар плата	Фонд оплати праці, грн
		люд. год./т	люд. год.		на т	год. тариф. ставка	за весь обсяг	% від ОЗП	грн
1. Оплата првці основних виробничих робітників
Зерно готове до зберігання і реалізації	58400	0,09	5256	4	1,08		63072	20	12614,4	75686,4
2. Оплата праці спеціалістів та обслуговуючого персоналу
Посада	Кільк	Число змін	Число днів	Тривалість зміни
Інженер	1	1	15	7		12,85	1349,25	20	269,85	1619,1
Технолог	1	1	15	7		12,85	1349,25	20	269,85	1619,1
Електрик	1	1	15	7		13,45	1412,25	20	282,45	1694,7
Разом	3						4110,75		822,15	4932,9
3. Оплата адміністративно-господарчого персоналу
Посада	Кільк	Число місяців				Посад. оклад
Директор	1	1				2600	2600	20	520	3120
Менеджер	1	2				2500	5000	20	1000	6000
Разом							7600		1520	9120
Всього	7						11710,8		2342,15	14052,9
4. Сумарний ФОП з урахуванням розподілу витрат на олату праці 2-ї та 3-ї категорії працівників та видами продукції
Продукція	Основна заробітна плата	Додаткова заробітна плата	Сумарний ФОП
	Категорія 2	Категорія 3	Категорія 2	Категорія 3	ОЗП	ДЗП
Зерно готове до зберігання і реалізації	4110,75	11710,75	822,15	2342,15	15821,50	3164,30
Всього	4110,75	11710,75	822,15	2342,15	15821,5	3164,3
Відрахування на соціальні заходи
Продукція	ФОП	Єдиний соціальний внесок	Сума відрахувань
% від ФОП		37,2	37,20
Зерно готове до зберігання і реалізації	94672,20	35218,06	35218,06
Разом	94672,20	35218,06	35218,06

5.6 Організаційний план

ДП НДГ - це дочірнє державне підприємство, створене ЖНАЕУ, яке спеціалізується в галузі вирощування ВРХ та виробництва молока.

Правління ДП НДГ - 7 осіб, з них 2 осіб - керівники структурних підрозділів, 5 - головні спеціалісти та голова правління.

Всі керівники структурних підрозділів мають вищу освіту за фахом. Оскільки виробництво молока - головний напрям виробничої діяльності господарства, то для успішного його ведення запрошуватимуться спеціалісти і підготовлені для роботи на спеціалізованому обладнанні робітники (Табл. 5.10.).

Розроблені і затверджені правлінням професійні обов'язки управлінців ДП НДГ. Всі службовці переробних підрозділів працюють у постійному штаті. Основні робітники залучаються як на постійній, так і тимчасовій основі. Всі допоміжні робітники працюють тільки тимчасово, що зумовлено сезонним характером виробництва на найближчу перспективу.

Таблиця 5.10. Потреба підприємства в персоналі для молочних цехів

Категорії працівників	Кваліфікація	Необхідна чисельність персоналу	Вартість утримання персоналу, грн./сезон	Джерела покриття потреб у персоналі
Спеціалісти
	Технолог	1	36700	Національний агроекологічний університет
	Інженер	1	37800
	Менеджер	1	38100
Робітники
Всього	Оператор	3	62400	ДП НДГ «Україна»

Оплата праці робітників у сезон виробництва - від виробітку, службовців - погодинна відповідно до існуючих тарифів. Для стимулювання оплати праці передбачено додатковий фонд оплати праці в розмірі 20% від основного фонду оплати.

5.7 Юридичний план

Юридичною формою організації ДП НГ «Україна» є дочірнє державне підприємство, засноване Житомирським національним агроекологічним університетом. Дочiрнє пiдприємство - це пiдприємство, єдиним засновником i власником якого є iнше пiдприємство.

Створити, реорганiзувати, лiквiдувати таку структуру, а також затвердити її статут мають право загальнi збори акцiонерiв, засновникiв, учасникiв господарських товариств або керiвник пiдприємства (залежно вiд того, до чиєї компетенцiї належить вирiшення цього питання). Інiцiатором створення дочiрнього пiдприємства може бути керiвник (голова правлiння) або директор товариства. Така особа готує технiчно-економiчне обґрунтування потреби у створеннi дочiрнього пiдприємства, розробляє положення про дочiрнє пiдприємство та проект його статуту. Цi документи та клопотання про створення дочiрнього пiдприємства iнiцiатор подає на розгляд правлiнню, радi директорiв або засновникам. У згаданих органах вивчають документи й ухвалюють рiшення. Якщо це рiшення є позитивним, то питання про створення дочiрнього пiдприємства вносять до порядку денного наступних загальних зборiв акцiонерiв або учасникiв.

Далi процедура виглядає так:

1. Загальнi збори ухвалюють рiшення про створення дочiрнього пiдприємства.

2. На материнському пiдприємствi вибирають назву дочiрнього пiдприємства, його мiсце положення й узгоджують цi питання з представниками мiсцевої виконавчої влади.

3. На пiдприємствi-засновнику розробляють статут дочiрнього пiдприємства. Тут визначають структуру дочiрнього пiдприємства: до його складу можуть входити декiлька спецiалiзованих фiлiй або iнших вiдокремлених пiдроздiлiв. У статутi детально описують цiлi й завдання дiяльностi дочiрнього пiдприємства, вказують обсяг повноважень та прав керiвника на iншi юридичнi дiї. Цей документ також має передбачати вiдповiдальнiсть керiвника в тому разi, якщо вiн несумлiнно виконує свої обов'язки або перешкоджає своїми дiями виконанню основних завдань материнського пiдприємства.

Чинне законодавство не визначає, на яких засадах дочiрнє пiдприємство розпоряджається майном, переданим йому в управлiння. Тому це питання власник вирiшує самостiйно й, вiдповiдно, вiдображає його в статутi дочiрнього пiдприємства. Дочiрньому пiдприємству можна надати такi права:

* право повного господарського ведення. Дочiрнє пiдприємство володiє, користується й розпоряджається майном на власний розсуд, застосовуючи щодо майна будь-якi дiї, що не суперечать чинному законодавству;

* право оперативного управлiння. Дочiрнє пiдприємство тiльки володiє й користується майном. Натомiсть розпоряджатися цим майном може тiльки за згодою материнського пiдприємства.

В обох випадках материнське пiдприємство має право власностi на майно свого дочiрнього пiдприємства та на свою частку прибутку, одержану внаслiдок господарського використання цього майна. Материнське пiдприємство має право ухвалити рiшення про створення статутного фонду дочiрнього пiдприємства й видiлити на цi потреби частину основних фондiв та iншi матерiальнi цiнностi або грошi. При цьому належить оформити вiдповiдний акт приймання-передачi. У статутi дочiрнього пiдприємства доцiльно врегулювати питання майнової вiдповiдальностi за зобов'язаннями материнського й дочiрнього пiдприємства.

У цьому документi потрiбно також визначити принципи та умови розподiлу його прибутку.

4. Керiвник материнського пiдприємства призначає керiвника дочiрнього пiдприємства й укладає з ним контракт (трудовий договiр). Таке призначення i такий контракт має затвердити правлiння або рада директорiв.

У контрактi вказують термiн повноважень керiвника дочiрнього пiдприємства та умови продовження часу дiї його повноважень, його права й обов'язки, вiдповiдальнiсть, умови оплати працi та премiювання за пiдсумками господарської дiяльностi.

5. Материнське пiдприємство реєструє своє дочiрнє пiдприємство. Реєстрацiя вiдбувається за такою самою схемою, що й реєстрацiя суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi.

6. Новостворене пiдприємство ставлять на облiк в управлiннi статистики, у мiсцевiй податковiй iнспекцiї, Пенсiйному фондi, Фондi соцiального страхування та службi зайнятостi.

7. Керiвник дочiрнього пiдприємства отримує дозвiл на виготовлення печатки та штампiв, а також iншi дозволи (патенти, лiцензiї тощо).

8. Для дочiрнього пiдприємства вiдкривають розрахунковi рахунки в банку.

5.8 Оцінювання ризику і страхування

Нами виконаний аналіз виникнення основних ймовірних критичних ситуацій, котрі можуть негативно впливати на наш бізнес, серед них: ризик втрати капітальних вкладень, стихійні лиха; неврожаї, пов'язані з природними чинниками та виробничі ризики, які включають ймовірність зупинки або зниження ефективності виробництва через неякісну сировину машини, прорахунки у підборі кадрів тощо.

Ймовірність ризику втрати капіталу (інфляція) залежить від великого числа чинників, випадкових і детермінованих, серед яких головне місце посідає політична ситуація в країні, яка не залежить від діяльності керівництва підприємства. Сподіваємося, що стабілізація політичного стану та тенденція економічного розвитку України призведуть до зниження темпів інфляції і приятимуть розвитку бізнесу на селі,

Втрати майна, сировини від стихійного лиха (пожежа) зведено до мінімуму створенням системи пожежної служби, оснащеної сучасними технічними засобами. Цехи підприємства і склади сировини та готових продуктів оснащені сигналізацією і протипожежними установками.

Ризик від неврожаїв культур мало ймовірний в умовах даної області. Важливим обов'язком заготівельного відділу є збирання та аналіз інформації про ціни на молочну продукцію.

Проаналізувавши всі ймовірні ризики, керівництво ДП НДГ дійшло висновку про необхідність страхування виробничого обладнання. Вартість страхового полісу становить 7% від вартості обладнання.

5.9 Фінансовий план

Для аналізу і характеристики фінансової діяльності запроектованого підприємства нами підготовлені такі форми:

- Прогноз обсягів реалізації (Табл. 5.3.);

- Калькуляція собівартості продукції (Табл. 5.11.);

- Баланс грошових витрат і надходжень (Табл. 5.10.);

- Економічні показники підприємства (Табл. 5.1.).

Прогноз обсягів реалізації

Складено на три роки (Табл. 5.3.). Для першого року заплановано завантаження на 50%, лінії від проектної потужності. Починаючи з другого року виробництва 75%, з третього року підприємство працюватиме за повною програмою.

Калькуляція собівартості продукції (Табл. 5.11)

Калькуляцію собівартості складено для кожного виду продукції та року виробництва на основі розрахунків виробничої собівартості з урахуванням поза виробничих витрат та ринкових цін на продукцію.

Таблиця 5.11. Калькуляція виробництва 1 рік виробництва

Статті витрат	Витрати за видами продукції	Сумарні витрати
	Зерно готове до зберігання і реалізації
	на т	за рік
№		назва	позн	%
Обсяг виробництва	Q		29200	29200
1	сировина, інше	Зерно без підготовки	с1, А		1300,00	37960000,00	37960000,00
	Прямі експлуатаційні витрати	Паливо та енергія на технологічні цілі
4		Електроенергія	с4, А		22,68	662256	662256
		Фонд оплати праці та відрахування на соціальні заходи
5		Основна заробітна плата	с5, А		0,54	15821,50	15821,5
6		Додаткова заробітна плата	с6, А		0,11	3164,30	3164,3
		Відрахування на соціальні заходи, %	38
7		Відрахування на соціальні заходи	с7, А		0,25	7214,60	7214,604
8		Відрахування на амортизацію ТО і ремонт
		Балансова вартість будівлі,	172500,00
9		Відрахування на аморт будівель	с8, Б	5	0,30	8625	8625
		Балансова вартість обладнання, %	221200
10		Відрахування на аморт обладнання	с9, Б	15	1,14	33180	33180
		Балансова вартість інд фондів, %	10
11		Відрахування на аморт інд фондів	с10, Б		0	0	0
12		Відрахування на ТО і ремонт обладн	с11, Б	10	0,76	22120	22120
13	накл. витрати	Загальновиробничі витрати	с12, Б	2,5	33,14	967809,54	967809,54
14		Загальногосподарські витрати	с13, Б	0,5	6,63	198400,95	193561,91
15		Виробнича собівартість	с13		1365,54	39878591,89	39873752,85
16		Позавиробничі витрати	с14, А	6	81,93	2392715,51	2392425,17
17		Повна собівартість	с15		1447,47	42271307,41	42266178,02
18	Відпускна ціна	За планового рівня рентабельності	Цв	25	1809,34	52839134,26	52832722,52
		Ринкова мінімальна	Цмін		1900		55480000
		Ринкова максимальна	Цмак		2300		67160000

Таблиця 5.12. Калькуляція виробництва 2 рік виробництва

Статті витрат	Витрати за видами продукції	Сумарні витрати
	Зерно готове до зберігання і реалізації
	на т	за рік
№		назва	позн	%
Обсяг виробництва	Q		43800	43800
1	сировина, інше	Зерно без підготовки	с1, А		1300,00	56940000,00	56940000,00
	Прямі експлуатаційні витрати	Паливо та енергія на технологічні цілі
4		Електроенергія	с4, А		22,68	993384	993384
		Фонд оплати праці та відрахування на соціальні заходи
5		Основна заробітна плата	с5, А		0,36	15821,50	15821,50
6		Додаткова заробітна плата	с6, А		0,07	3164,30	3164,30
		Відрахування на соціальні заходи, %	38,00
7		Відрахування на соціальні заходи	с7, А		0,16	7214,60	7214,60
8		Відрахування на амортизацію ТО і ремонт
		Балансова вартість будівлі,	163875,00
9		Відрахування на аморт будівель	с8, Б	5	0,19	8193,75	8193,75
		Балансова вартість обладнання,	206095
10		Відрахування на аморт обладнання	с9, Б	15	0,71	30914,25	30914,25
		Балансова вартість інд фондів, %
11		Відрахування на аморт інд фондів	с10, Б		0	0	0
12		Відрахування на ТО і ремонт обладн	с11, Б	10	0,47	20609,5	20609,50
13	накл витрати	Загальновиробничі витрати	с12, Б	2,5	33,12	1450482,55	1450482,55
14		Загальногосподарські витрати	с13, Б	0,5	6,79	297348,92	290096,51
15		Виробнича собівартість	с13		1364,55	59767133,37	59759880,96
16		Позавиробничі витрати	с14, А	6	81,87	3586028,00	3585592,86
17		Повна собівартість	с15		1446,42	63353161,38	63345473,82
18	Відпускна ціна	За планового рівня рентабельності	Цв	25	1808,02	79191451,72	79181842,27
		Ринкова мінімальна	Цмін		1900		83220000,00
		Ринкова максимальна	Цмак		2300		100740000,00

Таблиця 5.13. Калькуляція виробництва 3 рік виробництва

Статті витрат	Витрати за видами продукції	Сумарні витрати
	Зерно готове до зберігання і реалізації
	на т	за рік
№		назва	позн	%
Обсяг виробництва	Q		58400	58400,00
1	сировинаінше	Зерно без підготовки	с1, А		1300,00	75920000,00	75920000,00
	Прямі експлуатаційні витрати	Паливо та енергія на технологічні цілі
4		Електроенергія	с4, А		22,68	1324512	1324512,00
		Фонд оплати праці та відрахування на соціальні заходи
5		Основна заробітна плата	с5, А		0,270916096	15821,5	15821,50
6		Додаткова заробітна плата	с6, А		0,054183219	3164,3	3164,3
		Відрахування на соціальні заходи, %	38
7		Відрахування на соціальні заходи	с7, А		0,12	7214,604	7214,60
8		Відрахування на амортизацію ТО і ремонт
		Балансова вартість будівлі, %	155681,25
9		Відрахування на аморт будівель	с8, Б	5	0,13	7784,0625	7784,0625
		Балансова вартість обладнання, %	248900,75
10		Відрахування на аморт обладнання	с9, Б	15,00	0,64	37335,11	37335,11
		Балансова вартість інд фондів, %	10
11		Відрахування на аморт інд фондів	с10, Б		0	0	0
12		Відрахування на ТО і ремонт обладн	с11, Б	10	0,43	24890,08	24890,08
13	накл витрати	Загальновиробничі витрати	с12, Б	2,5	33,11	1933518,04	1933518,04
14		Загальногосподарські витрати	с13, Б	0,5	6,62	386703,61	386703,61
15		Виробнича собівартість	с13		1364,06	79660943,30	79660943,30
16		Позавиробничі витрати	с14, А	6	81,84	4779656,60	4779656,60
17		Повна собівартість	с15		1445,90	84440599,90	84440599,90
18	Відпускна ціна	За планового рівня рентабельності	Цв	25	1807,38	105550749,88	105550749,88
		Ринкова мінімальна	Цмін		1900		110960000,00
		Ринкова максимальна	Цмак		2300		134320000,00

Таблиця 5.14. Фінансовий план підприємства

Показники, %	Роки	За три роки
	1-рік	2-рік	3-рік
Доходи:
1. Виторг від реалізації продукції	55480000	83220000	110960000	249660000
2. Виторг від реалізації і вибуття основних фондів	0	0	0	0
3. Доходи по акціях	0	0	0	0
4. Інші доходи	0	0	0	0
Всього доходів	55480000	83220000	110960000	249660000
Витрати на виробництво продукції, послуги згідно з калькуляцією	42271307	63345474	84440600	190057381
5. Податок з додаткової вартості	2245478	3378669	4508298	10132445
Прибуток	10963215	16495857	22011102	49470174
6. Податок на прибуток	1754114	2639337	3521776	7915228
Чистий прибуток	9209100	13856520	18489326	41554946
Рівень рентабельності, %	21,79%	21,87%	21,90%	22%
Термін окупності капіталовкладень				4,58

5.10 Стратегія фінансування

Як бачимо з аналізу викладених вище даних, для організації очищення зерна в ДП НДГ «Україна» необхідно отримати довгостроковий кредит для закупівлі обладнання на 5 років. Бажана ставка за користування кредитом - 25%.

Таблиця 5.15. Розрахунок погашення кредиту

Роки	1-й рік	2-й рік	3-й рік
Чистий прибуток	9209100	13856520	22011102
Капіталовкладення	283700
Погреба в обігових коштах	42271307	63345474	84440600
Наявні кошти	700000
Кредит	41855007	32645907	18789387
Термін погашення кредиту, років	4,58
Бажаний відсоток за кредит, %	25%	25%	25%
Погашення кредиту, грн.	9209100,48	13856519,65	22011102,08

Відповідно до наведених розрахунків (Табл. 5.15.) кредит може бути повернено протягом 5 років після впровадження проекту.

Загальні висновки

В даній дипломній роботі розроблена і впроваджена у виробництво лінія щадящої очистки зерна в ДП НДГ «Україна» смт. Черняхова Житомирської області. Проведено розрахунок технологічної лінії і обладнання, яке здатне реалізувати технологію щадящої очистки зерна, що у свою чергу дозволяє підвищити якість насіння, приведе до зменшення розвитку грибкових захворювань, що забезпечить зростання відсотку сходження насіння і в кінцевому результаті приведе до підвищення врожаю

Крім технологічного розрахунку обладнання лінії щадящої очистки зерна в дипломній роботі підібрано обладнання за якісними показниками і продуктивністю.

В результаті вдосконалення технологічної схеми очистки зерна покращились техніко-економічні показники при зберігання зерна і підготовці насіння. Виконані розрахунки показують доцільність розробки на базі даного господарства лінії щадящої очистки зерна. Відповідно до економічних розрахунків, після впровадження у виробництво лінії, середньорічний прибуток підприємства зросте на 13 мільйонів 852 тисячі гривень, при середньому рівні рентабельності виробництва 22%, а термін окупності основних капіталовкладень становитиме 4,5 роки. При цьому суттєво підвищиться якість готової продукції та зменьшиться затрата на її виробництво.

Список використаної літератури

1. Шпиро Г.С. Сопротивление материалов, - М., Высш.шк., 1989. - 642 с.

2. Дєєв Л.П., Сінгур Л.Ф. Техніка безпеки у сільському господарстві, - К., Вища школа, 2005. - 465 с.

3. Борисюк Б.В., Фещенко В.П. Екологія, - Житомир: ДАУ, 2003. -174 с.

4. Кучерявий В.П. Екологія, - Львів: Світ, 2000. -500 с.

5. Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві, - К: Форт, 2001. -384 с.

6. Писаренко В.С. Сопротивление материалов, - К.: Высш.шк., 1986. - 775 с.

7. Богомолов О.В., Гурський П.В., Богомолова В.П. Курсове та дипломне проектування обладнання переробних і харчових підприємств. Навчальний посібник. - Х.: Еспада, 2005. - 432 с.

8. Буров В.П., Мирошкин О.К., Новиков О.К. Бизнес-план. Методика составления. Реальний пример.-м.: Изд-во ЦИПККАП - Отраслевая библиотека, 1995. - 88 с.

9. Васильева Н.Э., Козлова Л.И. Формирование цены в рыночных условиях. - М.: АО «Бизнес-Школа» «Интел-Синтез», 1995. - 64 с.

10. Г. І. Подпрятов, Л.Ф. Скалецька, А.М. Сеньков, В.С. Хилевич «Зберігання і переробка продукції рослинництва», Київ «Мета» 2002.

11. Л.Ф. Скалецька, Т.М. Духовська і А.М. Сеньков, «Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва», Київ «Вища школа» 1994.

12. Липсиц И.В. Бизнес-план - основа успеха. Изд. 2-е, перераб. И дополненное. - М.: «Дело ЛТД», 1995. - 112 с.

13. Липсиц И.В. Бизнес-план - основа успеха. - М.: Машиностроение,

1993. - 80 с.

14. Машини та обладнання переробних виробництв / За проф. О.В. Дацишина. - К.: Вища освіта, 2005, - 159 с.

15. Машины и аппараты пищевых производств / С.Т. Антипов, И.Т. Крестов, А.Н. Остриков и др.: В 2 кн. - М.: Высшая шк., 2001. - Кн. 1. - 703 с.; Кн. 2. - 680 с.

16. Обладнання підприємств харчової та переробної промисловості / І. С. Гулий, М.М. Пушанко, Л.О. Орлов та ін. - Вінниця: Нова Книга, 2001. 576 с.

17. Савчук О.М. Основи охорони праці. - Запоріжжя: Просвіта, 2000.

18. Технологічне обладнання зернопереробних та олійних виробництв/ За редакцією О.В. Дацишина. Навчальний посібник. - Вінниця: Нова книга, 2008. - 488 с.

19. Ярошевська В.М. Охорона праці в галузі: Навчальний посібник/ В.М. Ярошевська, В.Й. Чабан; М-во науки і освіти України, - Київ: ВД «Професіонал, 2004. - 286 с.

Размещено на Allbest.ru