Технології вирощування ярого ріпаку

Історія, господарське значення ріпаку ярого. Ботанічні і біологічні основи формування продуктивності цієї культури і технологія вирощування. Характеристика ґрунту дослідних ділянок. Погодні умови за період досліджень. Екологічна експертиза, охорона праці.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык русский
Дата добавления 16.04.2011
Размер файла 1,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Таблиця 4.3. Економічна ефективність вирощування сортів та гібридів ярого ріпаку

Варіанти

Площа, га

Урожайність, т/га

Валовий збір, т

Витрати на вирощування продукції, грн

Собівартість, грн/т

Середня ціна реалізації, грн/т

Вартість продукції, грн/га

Прибуток, грн

Рентабельність, %

Аіра

1

1,65

1,65

2315

1403,03

3200

5280

2965,0

128,1

Байкал

1

1,76

1,76

2315

1315,34

3200

5632

3317,0

143,3

Гайдн

1

1,75

1,75

2315

1322,86

3200

5600

3285,0

141,9

Кліф

1

1,41

1,41

2315

1641,84

3200

4512

2197,0

94,9

Марія

1

1,54

1,54

2315

1503,25

3200

4928

2613,0

112,9

Микитинецький

1

1,42

1,42

2315

1630,28

3200

4544

2229,0

96,3

Обрій

1

1,39

1,39

2315

1665,47

3200

4448

2133,0

92,1

Ольга

1

1,76

1,76

2315

1315,34

3200

5632

3317,0

143,3

Оксамит

1

1,39

1,39

2315

1665,47

3200

4448

2133,0

92,1

Отаман

1

1,54

1,54

2315

1503,25

3200

4928

2613,0

112,9

Сієста (F1)

1

1,86

1,86

2315

1244,62

3200

5952

3637,0

157,1

Терра

1

1,62

1,62

2315

1429,01

3200

5184

2869,0

123,9

PR-72 (F1)

1

1,91

1,91

2315

1212,04

3200

6112

3797,0

164,0

PR-73 (F1)

1

1,87

1,87

2315

1237,97

3200

5984

3669,0

158,5

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Охорона праці при вирощуванні ярого ріпаку

Законодавство з охорони праці є частиною трудового права і повинне забезпечувати здорові та безпечні умови праці, сприяти зростанню її продуктивності.

Основні принципи законодавства з охорони праці базуються на положеннях, закріплених Конституцією України. Крім Конституції, у нашій країні діють закони та інші державні акти, постанови Кабінету міністрів і відомств та норми з охорони праці , наведені у правилах внутрішнього розпорядку підприємств та організацій [37].

Важливе значення має Кодекс законів про працю. Конституційне право громадян нашої держави на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності відображено у Законі України „Про охорону праці" прийнятого Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року, в якому закріплено гарантії прав громадян на охорону праці, порядок організації охорони праці на виробництві, дії державних, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про праці , порядок організації встановлено відповідальності працівників за порушення законодавства. Дія закону поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і виду їх діяльності, на всіх працюючих незалежно від їх посади і рівня кваліфікації.

5.2 Правове забезпечення охорони праці в господарстві

Охорона праці - це система всебічних методів направлених на створення здорових та безпечних умов праці. Сучасне сільськогосподарське виробництво укомплектоване різноманітними складними машинами і механізмами ,енергетичними матеріалами і речовинами ,управління та праця на яких неможлива без знань охорони праці та техніки безпеки і вчасне проведення інструктажів дадуть можливість запобігти появі та виникненню аварійних ситуацій, травматизму і загибелі людей у сільськогосподарському виробництві .

Існує чітка нормативно-правова база охорона праці Вона підкріплена Законом України „Про охорону праці" прийнятого Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року, та нормативним актом про охорону праці на підприємстві „від 21 грудня 1993 року за № 123, а також Галузевою угодою на 1999-2002 рік, та інструкціями з охорони праці і колективним договором.

У господарстві всі роботи з охорони праці організовують і проводять у плановому порядку. Керівним документом є „Типове положення про службу охорони праці" (1996 року) Загальну відповідальність за стан охорони праці на виробництві безпосередньо покладено на власника (керівника) господарства. Крім того наказом по господарству обов'язки Інженера з охорони праці покладені на головного Інженера господарства. Загальні обов'язки та умови праці для кожного окремого працівника господарства, а також і для всього колективу передбачені у колективному договорі.[38]

На підприємстві постійно удосконалюється організація праці, розробляються заходи виробничої санітарії та гігієни праці Застосовується і впроваджується комплексна механізація і виробничих процесах Загальний рівень механізації по господарству складає 52 %.

В агрофірмі також є кабінет з охорони праці, який обладнаний стендами і плакатами з техніки безпеки .Тут знаходиться основна нормативна документація по охороні праці, журнали обліку та реєстрації вступного інструктажу з охорони праці, збірник інструкцій щодо виконуваних робіт у сільському господарстві ,плани заходів з охорони праці на поточний рік і також акти нещасних випадків, які трапляються на виробництві В кабінеті також проводяться лекції, заняття, інструктаж працюючих, роз'яснювання щодо безпечного виконування робіт в сільськогосподарському виробництві Велика увага надається також протипожежній безпеці. Проводиться інформування пов'язане з пожежною безпекою та безпекою дорожнього руху.

Також на підприємстві з метою удосконалення заходів з техніки безпеки усе устаткування та обладнання закріплене, наказом по господарству за певними відповідальними особами, що дозволяє вести контроль за технічним станом машин та обладнання, проводити роботу тільки з навченим технічним персоналом.

На підприємстві проводиться паспортизація санітарно-технічного стану господарства, атестація робочих місць, та розробка інструкцій щодо нових видів робіт. Проводиться підготовка та підвищення кваліфікації інженерно-технічного персоналу у вищих учбових закладах області щодо охорони праці.

Але не зважаючи на те, що в господарстві проводиться певна робота з охорони прані, проте ще трапляються нещасні випадки, які представлені в таблиці 5.1.

Найбільш поширеним методом аналізу виробничого травматизму на підприємстві сільського господарства є статистичним .

Таблиця 5.1 Показники стану охорони праці в ННВК СНАУ

загальні показники

одиниці виміру

за період

2008

2009

2010

середньоспискова кількість працівників (Р)

чол

112

113

124

кілткість нещасних випадків(Т)

шт

2

2

1

а)з частковою втратою працездатності

шт

2

2

1

б)з летальним випадком (Тсм)

шт

-

-

-

Кількість людино днів непрацездатності(Дн)

днів

24

24

12

матеріальна збитки

грн

3600

4000

2900

коефіциент частоти при травмуванні,(Кч)

-

17.8

17.6

8

коефіциент тяжкості (Кт)

-

12

12

12

коефіциент втрат робочого часу (Квч)

-

213

211

96

передбачено коштів на охорону праці

грн

3800

4000

2200

витрачено всього

грн

3800

4000

2200

Аналізуючи дані таблиці 5.1. бачимо, що кількість нещасних випадків за останні три роки зменшилась, зменшився також і коефіцієнт тяжіння. Ці зменшення за останні три роки сталися завдяки :

а)регулярному проведенню інструктажів з охорони праці і техніки безпеки;

б)виконанню та дотриманню правил і норм з техніки безпеки;

в)постійній агітації та забезпеченості спецодягом працівників підприємства.

Якщо проаналізувати асигнування коштів на охорону праці, то можна зробити висновок, що кількість коштів збільшилася на 1600 гривнів, в зв'язку з зростанням цін на засоби індивідуального захисту населення та медикаменти. Крім того велика кількість коштів також іде на придбання спецодягу та поновлення засобів пожежогасіння

Також для усунення небезпек та травмування пов'язаних з механізованим вирощуванням зернових культур на майбутній рік, потрібно розробити типові положення та інструкції пов'язані з вирощуванням і збиранням зернових культур. Особливу увагу надати раціональному використанню сільськогосподарської техніки та зберіганню нафтопродуктів.

Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів при вирощуванні ярого ріпаку наведений в таблиці 5.2

Значно знижує травматизм наявність огороджувальних та блокувальних пристроїв; контроль за роботою вузлів, що працюють під тиском, перевірка справності засобів сигналізації, засобів підтримки санітарно-гігієнічних умов праці (кондиціонер, обігрів, вентиляція). Наявність засобів для безпечного проведення технічного огляду та ремонту [26].

Таблиця 5.2 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів

Технологічна операція

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

Засоби по уникненню небезпечних та шкідливих факторів

1

2

3

Лущення стерні

Порізи рук при тех.-оглядах, регулюванні робочих органів

Використання спеціальних очи-сних засобів, гачків; регулю-вання проводити при справній гідросистемі та використо-вувати підставки

Комплектування орного агрегату

Притискання пальців рук при від'єднанні, пошкодження ніг при очищенні борін; можливий наїзд на працівника при з'єд-нанні трактора з плугом

З'єднувати та від'єднувати плуги тільки після повної зупинки і при виключеній передачі.

При з'єднанні працівник не повинен стояти на шляху руху трактора

Оранка і

культивація

Виробничі травми при регулюванні і заміні робочих органів

Регулювати при повній зупинці трактора. Замінювати робочі органи при заглушеному двигуні. Очистка спеціальними засобами

Навантаження мінеральних добрив і насіння

Отруєння добривами; засмічення очей, трав-мування бортом кузова при відкриванні замка

Застосування засобів індивідуального захисту, після роботи мити руки. Забороняється пити воду, їсти під час роботи

Внесення добрив

Шкідливий вплив мін. Добрив на організм; травми при регулю-ванні робочих органів

Застосування засобів індивідуального захисту. Обладнання розкидачів з приводом від ВВП кожухом на карданному валу, на попередньому борту

Посів

Травми при ручній заправці агрегатів; травми при від'єднанні сівалок, обриванні гідрошланга

Механізована заправка. Опускання сівалок при від'єднанні

Міжрядні рихлення

Порізи при регулю-ванні та очищенні

При очищенні та регулюванні трактор повинен бути на нейтральній передачі з непрацюючим двигуном. Використання спеціальних знарядь для очистки

Хімічний захист

Опіки, отруєння шлункового тракту

Забезпечення засобами індивідуального захисту (спецодяг, респіратор, окуляри, рукавиці, аптечка). Після роботи вимити руки і лице, прополоскати рот

Збирання

Захват одягу робочими органами; травми при регулюванні та очи-щенні обертових мех.-анізмів

Захисні кожухи на робочі органи. Технічний огляд при повній запинці комбайна та заглушеному двигуні

Опіки при пожежі

Обладнання тракторів, ком-байнів вогнегасником

При роботі на машинах з дисковими робочими органами забороняється ремонтувати вузли при піднятих в транспортне положення робочих органах. Під час роботи забороняється регулювати і змазувати знаряддя, сідати на раму. При з'єднанні плугів з тракторами під'їздити потрібно плавно, на малих обертах. З'єднують причіпний чи начепний пристрій тільки при повній зупинці трактора та при виключеній передачі.

При виконанні робіт по хімічному захисту ріпаку існує небезпека отруєння пестицидами, особливо, в спекотну безвітряну погоду. Такі роботи необхідно проводити в ранкові або вечірні години. Працюючи з пестицидами, потрібно суворо дотримуватись правил особистої гігієни [37,38,39]

Кабіна трактора обладнується пристроєм нормалізації мікроклімату, який забезпечує підтримання рівномірної температури повітря в кабіні в теплий період не більше ніж на 2-3 С вище температури назовні, але не нижче 14 С0C і не вище 280 С при відношенні вологості повітря 40-60%.

При поворотах швидкість руху не повинна перевищувати 4 км/год, а на схилах - 3 км/год. Межу поля зі сторони ярка відокремлюють контрольною борозною на відстані не менше 10 м від краю.

Технічний стан збиральних машин повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.111-85, ГОСТ 12.3.07-79. Машини з технічною несправністю до збирання не допускаються. При оцінці технічного стану машин особливу увагу приділяють гальмам, рульовому управлінню, двигуну, електрообладнанню. Перевіряють наявність на комбайні вогнегасника, лопати, ящика з піском.

Важливу увагу потрібно приділяти пожежній безпеці. В процесі роботи не можна допускати задівання обертовими деталями кожуха або корпуса узла, так як це може привести до іскріння та пожежі.

Оскільки мінеральні добрива можуть створювати пожежовибухову небезпеку, склади, де вони зберігаються, обладнують технічними засобами, стелажами, піддонами, а щитами розділяють на окремі відсіки. Через вибухопожежні властивості розміщують окремо сухі мінеральні (крім селітр) і зріджені добрива.

Склади для зберігання селітр мають підвищену пожежовибухонебезпеку, тому їх розміщують окремо від інших складів сухих добрив з мінімально допустимим пожежним розривом.

Отже, щоб зменшити відсоток травматизму і кількість нещасних випадків при вирощуванні ріпаку і взагалі в господарстві, необхідно дотримуватись правил техніки безпеки при виконанні різних операцій, бути обережними при роботі з пестицидами і мінеральними добривами, а також пам'ятати про наслідки, які можуть виникнути через неуважність і необережність, адже людина та її здоров'я - найбільша цінність [25,10].

РОЗДІЛ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

Організація раціонального використання природних ресурсів, надійного захисту довкілля, забезпечення правильних взаємовідносин людського суспільства і біосфери, що ґрунтується на науковій основі - одна з глобальних суспільно-політичних проблем. Тому охорона природи - це комплексне і довгострокове завдання, яке стосується виробничих сил, науки, культури та інших аспектів діяльності людини. Найважливішою щодо екології є концепція пристосування структур і продукційного процесу організмів до зміни умов навколишнього середовища.

Все людство в цілому і кожна людина зокрема є частиною природи. Елементи природи, які використовуються у виробництві для задовільнення потреб людини у сировині та енергії, становлять природні ресурси [15].

В наш час природа не встигає компенсувати шкоду, якої завдає її людина. Так, для утворення 1 см шару чорнозему залежно від географічних умов потрібно від 200 до 1000 років. В цілому під охороною природи розуміють систему заходів, які забезпечують раціональне використання та відновлення природних ресурсів, збереження природних умов, сприятливих для життя людини, а також захист від руйнування рідкісних природних об`єктів. При вирішенні біологічних проблем охорони природи треба зважати на взаємозв`язок природних явищ у середині біологічних комплексів.

Вирішення проблем охорони флори і фауни, збереження природних умов, сприятливих для живих організмів, ґрунтується на вивчення екосистем - природних комплексів, пристосованих до певних територій. Основним фактором формування навколишнього середовища є впровадження досягнень науки і людська праця. Показником культурного рівня людини, невід`ємною його складовою частиною є його екологічні знання про взаємозв`язки біологічних систем різного рівня організації з навколишнім середовищем, неорганічної і органічної природи, що досліджують загальні закони функціонування екосистем та їх роль у біосфері [15].

Питанням охорони ґрунту і раціонального використання природних ресурсів займається агроекологія - наука про агроценози. Вона також досліджує зв`язки між організмами в агроценозах, вплив на них зовнішніх умов, роль організмів у створенні певного біоценозного середовища, а також структуру, продуктивність, типи агроценозів та їх районування. Загальна мета агроекології - підвищення та відтворення родючості грунту, використання біоценостичних закономірностей культурної рослинності для підвищення її продуктивності та якості.

Екологічним фактором називають будь-який елемент середовища, здатний безпосередньо впливати на живі організми, а також на характер їх взаємовідносин.

У сільському господарстві формуються агро системи трьох рівнів організації: перший - поле, зайняте культурою, другий - територія сівозміни з набором культур, третій сільськогосподарський ландшафт - природноекономічний район з вираженою спеціалізацією [16].

На основі зональних систем землеробства В.Д.Панніков і В.Г. Мінєєв сформулювали основні умови екологічні принципи підвищення ефективності засобів хімізації та охорони навколишнього середовища:

- проведення комплексу заходів, які забезпечують зберігання та розширене відтворення родючості грунту;

- утримання та збільшення частки гумусу як основного регулятора родючості грунту, захист грунтів від ерозії;

- оптимізація структури посівних площ;

- управління родючістю та ліквідація втрат хімічних засобів і добрив, застосування їх на основі використання досягнень науки;

- освоєння інтегрованих систем захисту рослин;

- вирощування інтенсивних сортів культури;

- підвищення якості сільськогосподарських культур;

- облік погодних умов для забезпечення високої ефективності засобів хімізації;

- охорона навколишнього середовища від можливого негативного впливу засобів хімізації та інших антропогенних факторів;

- довгостроковий прогноз змін вмісту та дії токсикантів у грунті і екосистемах.

Охорона ґрунтових ресурсів

На ННВК СНАУ домінують такі грунти, як чорноземи типові, мало-гумусні, легко суглинисті. Згідно плану протиерозійних заходів, який розроблено науково-дослідним інститутом ґрунтознавства, у 1999 році всі схили, які мають крутизну більшу, ніж 3є, були виведені із землекористування і засіяні багаторічними травами, тому водна ерозія майже не проявляється на грунтах ННВК СНАУ.

Культури, що використовуються в сівозміні - це озимі та ярі зернові, багаторічні трави, гречка, картопля та цукрові буряки. Ступінь ущільнення грунту незначний і за останні роки він не змінюється. Це пов`язано із здійсненням оптимальної кількості проходів агрегатів по полю під час сівби, догляду за посівами, підготовки грунту до посіву та сівби сільськогосподарських культур [24].

За останні роки в ННВК СНАУ дещо зменшилися обсяги застосування органічних добрив. Мінеральні добрива, в основному, вносять при сівбі та в період вегетації сільськогосподарських культур у вигляді підживлення. Тому, за за таких способів застосування добрив не слід вважати екологічною небезпекою при веденні сільськогосподарських робіт. Підвищення норм внесення добрив позитивно впливає на врожайність всіх сільськогосподарських культур.

Поля ННВК СНАУ обсаджені лісосмугами, їх кількість і стан задовольняють потреби повністю, на 100 відсотків.

Охорона атмосфери

Основним забрудником атмосферного повітря в сільському господарстві є трактори і автомобілі. Більшість техніки господарства забруднює навколишнє середовище господарства через її спрацювання, тобто перевищення строку експлуатації техніки.

Щоб запобігти забруднення повітря технікою, необхідно дотримуватись строків експлуатації цієї техніки та утримувати її в належному робочому стані з справними механізмами паливної системи.

Охорона водних ресурсів

На території господарювання ННВК СНАУ відсутні водозабірні колодязі, однак землі науково-виробничого центру розташовані в безпосередній близькості від Сумського рибного господарства, яке займається розведенням малька риби. Тому на адміністрацію центру покладене завдання за контролем над забрудненням стічних та талих вод агрохімікатами з метою недопущення забруднення водойм рибного господарства. В цілому дана задача вирішується шляхом дотримання регламенту застосування добрив і пестицидів на полях СНАУ.

Охорона флори, фауни та рослинності

На території розміщуються такі види рідкісних рослин, як материнка звичайна, звіробій звичайний, конвалія звичайна та велика кількість лікарських рослин. Тваринний світ представлений: лисицею, зайцем-русаком, ондатрою тощо.

В науково-виробничому центрі СНАУ зимової підгодівлі тварин і охорони гніздування птахів не проводиться. Іноді трапляються випадки загибелі птахів під час механізованого збирання врожаю. На території центру заповідників та заказників немає, але дотримуватися режиму охорони тварин і рослин все-таки слід краще.

Висновок

На підставі наведених даних ми можемо сказати, що в науково-виробничому центрі СНАУ є факти недотримання охорони і використання природних ресурсів. Найголовнішим заходом збереження земельних ресурсів господарства є боротьба з вітровою водною ерозією - ця боротьба включає і насадження захисних лісосмуг і впровадження відповідного ґрунтозахисного обробітку грунту. Необхідно також підтримувати родючість грунтів, це робиться шляхом внесення збалансованих норм органічних і мінеральних добрив. На полях у вигляді органічних добрив слід застосовувати солому і сидерати. Також необхідно більше приділяти увагу технічному станові тракторів і автомобілів, що експлуатуються.

Слід чітко дотримуватися регламенту внесення хімічних засобів під час боротьби з бур'янами і шкідниками.

Всі ці заходи, на мою думку, дадуть змогу докорінно покращити екологічну ситуацію в науково-виробничому центрі СНАУ.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

На основі проведених досліджень встановлено:

1. Початок цвітіння (ВВСН 60) у основної маси досліджуваних сортів та гібридів ярого ріпаку був зафіксований в другій декаді червня. Слід відзначити одночасність (вирівняність) цвітіння у гібридів у PR-72, PR-73. З деяким запізненням (на 3-5 дні) відмічено настання фази цвітіння у сортів Ольга, Оксамит, Отаман.

2. Найвищими рослинами характеризувався гібрид PR-72 (110,2 см). Низькорослими рослинами був представлений гібрид Сієста (84,0 см). У решти сортів середній показник висоти рослин варіював від 92,3 см до 108,6 см.

3. За середньою кількістю стручків на одній рослині слід відзначити гібриди PR-72 (74,2 шт.), PR-73 (73,7 шт.), Сієста (73,4 см) та сорт Аіра (73,1 шт.). Мінімальна кількість плодів було сформовано на рослинах сортів Оксамит (62,5 шт.) та Обрій (62,7 шт.). У решти сортів цей показник був на рівні 65,8-72,2 штуки.

4. Середня маса стручків з однієї рослини змінювалась в межах 8,1-9,6 г. Найбільшу масу (9,5-9,6 г.) мали плоди сформовані у гібридів PR-72, PR-73, Сієста та сорту Аіра. Найменшу масу стручків (8,1-8,2 г) було встановлено в рослин сортів Оксамит та Обрій.

5. Найбільш виповнене насіння було сформовано у сортів Гайдн (4,5 г), Ольга (4,4 г), Аіра (4,3 г). Дещо менше - у сортів Байкал, Марія та гібридів Сієста, PR-72 (4,1 г). Найменше виповнене насіння було сформовано у рослин сортів Отаман (3,7 г) та Кліф (3,8 г).

6. Максимальну олійність було визначено у сорту Гайдн 42,3 %. У переважної частини вивчаючих сортів та гібридів в насінні було сформовано близько 40,0 % олії.

7. Гібриди забезпечили формування врожаю насіння на рівні (1,86-1,91 т/га). Суттєвий недобір врожаю в порівнянні з цими показниками було отримано у сортів Обрій (1,39 т/га), Оксамит 1,39 т/га, Кліф (1,41 т/га), Микитинецький (1,42 т/га).

8. Середні рівні врожайності (1,54-1,76 т/га) забезпечили посіви ярого ріпаку сортів: Отаман, Марія, Терра, Аіра, Ольга, Гайдн, Байкал.

9. Максимальний збір олії був у гібридів PR-72, PR-73, Сієста (0,74-0,77 т/га) та сортів Гайдн, Ольга (0,71-0,74 т/га). Найменший вихід олії з гектару було отримано у сортів Кліф (0,55 т/га), Микитинецький (0,56 т/га), Оксамит (0,57 ц/га), Обрій (5,8 ц/га).

10. Найвища врожайність насіння (1,86-1,91 т/га) на варіанті при насінням гібридів PR-72, PR-73, Сієста обумовлює найвищу економічну ефективність. Прибуток з одного гектара становить 3637,0-3669 грн, а рівень рентабельності 157,1-164,0 %.

За результатами проведених досліджень для умов вирощування в Північній частині Лівобережного Лісостепу рекомендуємо сівбу насінням гібридів PR-72, PR-73, Сієста та сортів Гайдан, Ольга, Аіра, Байкал, Марія, Терра, Отаман. При збиранні цих посівів було отримано понад 1,5 тону насіння, а збір олії становив понад 0,6 тони олії з одного гектара.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеев В.В. Рапс - высокобелковая культура / В.В.Агеев, Соляник Н.М., В.И. Харечкин. - Ставрополь:Книжное издательство, 1983. - 95 с.

2. Алабердин Е.Ф. Влияние способов посева, норм высева на семенную продуктивность рапса ярового / Е.Ф.Алабердин., Б.Г. Чуркин. // Тр. НИИсх Северо-востока. - 1987. - С. 55-57.

3. Анащенко А.В. О селекции яровой сурепицы на качество масла и шрота / А.В. Анащенко, С.В. Шпота. // Масличные культуры. - 1987. - № 5. - С. 20-22.

4. Артемов И.В. О селекции яровой сурепицы на качество масла и шрота И.В.Артемов, В.М. Первушин. // Технические культури. - 1993. - №2. - С. 11-13.

5. Бойчук Н.П. Методика семеноводства озимого рапса / Н.П. Бойчук. // Технические культури. - 1991 .- №3. - С. 33-34.

6. Буряков Ю.П. Масличные культури и продовольственный комплекс / Ю.П. Буряков. // Технические культури.- 1990. - № 5. - С. 2-4.

7. Гайдаш В. Д. /Ріпак: його сучасний стан і перспективи в Україні / В. Д. Гайдаш/ / Пропозиція. - 2002. - №8-9. - С. 50-51.

8. Гауе О. П Ярий ріпак: конкурентоспроможність зростає / О. П Гауе // Пропозиція. - 2002. - №2. - С. 4.

9. Гордєєва О.Ф. Захист сходів ярого ріпаку / О.Ф. Гордєєва // Агровісник.-2007 - №1. -С. 32.

10. Гряник В.М. Охорона праці./ В.М. Гряник. - К.: Урожай,1994. - 332 с..

11. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2009 році (витяг) - К.: Алефа - 2009. - 243 с.

12. Довбня А.В Охорона праці в Україні / А.В. Довбня. - К.: Юрінкаль Інтер, 1999. - 400 с.

13. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - М.: Колос. - 1985. - 416 с.

14. Зерфус В.М. Яровой рапс улучшает фитосанитарное состояние посевов / В.М. Зерфус. // Земледелие- 1989. - № 12. - С. 50-51.

15. 3лобін Ю. А. Основи екології. / Ю. А. Злобін. - К.: Лібра, 1998. - 248.с.

16. Зозуля О.Л., Селекція і насінництво польових культур./О.Л.Зозуля, В.С. Мамалига. - К.: Урожай, 1993. - 416 с.

17. Зубця М.В. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу України / під ред. М.В Зубця. - К.: Логос, 2004. - 776 с.

18. Капарев Ф. М Охрана труда. 2-е издание перераб. и
дополненное. / Ф. М. Капарев. - М.: Агропромиздат, 1988.- 351 с.

19. Комп'ютерні методи в сільському господарстві та біології: [О.М. Царенко, Ю.А. Злобін, В.Г. Скляр, С.М. Панченко]. - Суми: Університетська книга, 2009. - 126 с.

20. Кузнецов Р.Я Рапс - высокоурожайная культура. / Р.Я. Кузнецов. - Л.: Колос, 1975.- 11 с.

21. Липатов В.И. Приемы возделывания ярового рапса на семена/ В.И. Липатов, В.М. Василькин // Технические культури. - 1991. - № 5. - С. 30-32.

22. Лихочвор В.В.Ріпак ярий та озимий. / В.В.Лихочвор. - Львів: НВФ Українські технології, 2002. - 48 с.

23. Методи визначення якості. ДСТУ 4138-2002. Насіння сільськогосподарських культур.- К.: Держстандарт України, 2003. - 173 с.

24. Милащенко Н. З. Технология возделывания и использования рапса и сурепицы./ Н.З. Милащенко, Абрамов В.Ф. - М.: Агропромиздат, 1989. - 233 с.

25. Недригайлов В.А. Охрана труда при ремонте и обслуживании сельскохозяйственной техники. / В.А. Недригайлов. - М. : Колос, 1981 -320 с, ил.

26. Охорона праці. / [Лехман С.Д., Доспехов Б.А, Лихочвор В.В. Беатко Д.А. та ін.];під заг.ред. С.Д. Лехман. -К.: Урожай, 1994.-271 с.

27. Первушин В.М .Рапсу особое внимание / В.М.Первушин, И.В. Артемов, 1994. - 5-8 с.

28. Пістун І. В. Безпека життєдіяльності. / І. В. Пістун Суми: Університетська книга, 1999.-301с.

29. Плішко А.А.Охорона сільськогосподарських угідь від забруднення-К / А.А.Плішко,М..І.Майстренко.К.:Урожай, 1982.-160 с.

30. Рекомендації щодо вирощування соняшнику та ріпаку ярого в умовах Північного-Східного Лісостепу України / [Мельник А.В., Троценко В.І., Бондаренко M.І. та ін.];під заг. ред. А.В. Мельник. - Суми, - 2006. -25 с.

31. Ріпак / [Гайдаш В.Д., Климчук М.М., Макар М.М. та ін.]; під заг. ред В. Д. Гайдаш. Івано-Франківськ: Сіверія, 1998. - 224 с.

32. Савенко В.П.Агротехнические приемы возделывания ярового рапса / В.П.Савенко, В.М. Первушин. // Технические культуры. - 1991. - № 5. - С. 21-24.

33. Сайко В.Ф.Рекомендації в вирощуванні ріпаку ярого та гірчиці білої./ В.Ф.Сайко, В.Ф. Калінський та інші. Колообіг, 2005. - 35 с.

34. Сортові та посівні якості. ДСТУ 2240-93. Насіння сільськогосподарських культур.- К.: Держстандарт України, 1994. - 73 с.

35. Статистичний щорічний збірник Сумської області за 2009 рік. - Суми: Головне управління статистики у Сумській області, 2006. - 654 с.

36. Технологія вирощуванню ярого ріпаку. 3АТ "РАИЗ"/ - Суми, 2007. - 15 с.

37. Требования безопасности ГОСТ 46.33.11681 ССБТ /Перегон сельскохозяйственной техники по дорогам.

38. Требования безопасности ГОСТ 46.3.1.110 81 ССБТ /Послеуборочная обработка зерна.

39. Требования безопасности ГОСТ 46.3.1.108 81 ССБТ /Обработка почвы посев с/х. культур.

40. Утеуш Ю.А. Рапс и сурепица в кормопроизводстве. / Ю.А.Утеуш - Киев: Думка, 1979. - 228 с.

41. Шпота В.И.Сев семенного рапса на семенных участках. / В.И. Шпота, Н.Г Коновалов. // Технические культуры. - 1989. - № 2. - С. 20

42. Biologishe bundesanstalt fur land-und forstwirtschaft E ntwicklungsstadien mono- und dikotyler Pflanzen. BBCH-Monograph. Blackwell Wissenschafts-Verlag Berlin - Wien. - 1997. - 622 S.

43. http://minagro.gov.ua/

44. http://faostat

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.