Лісові культури для Літинського лісництва "ДП Хмільницьке ЛГ"

4.2 Вирощування саджанців у деревно-чагарниковій шкілці

Шкільне відділення лісового розсадника створюється для вирощування крупномірного садивного матеріалу - саджанців деревних порід. Для цього частину сіянців, отриманих у посівному відділенні, висаджують у шкілку із забезпеченням більшої площі живлення. Залежно від біологічних особливостей порід і необхідного розміру садивного матеріалу саджанці деревних порід у школі можуть рости 2-4 роки.

Глибина садіння фіксується станом кореневої шийки: в умовах достатньої вологості ґрунту вона розташовується на 1-2 см, а в посушливих умо- вах - на 5-10 см нижче від поверхні ґрунту.

У технологічному процесі вирощування саджанців деревних і чагарникових рослин у шкільному відділку розсадника основні технологічні операції подібні до тих операцій, які проводяться в посівному відділку, слід зауважити що обробіток грунту в шкільному та посівному відділеннях відрізняється лише глибиною оранки, що обумовлено розмірами кореневих систем саджанців.

лісовий розсадник садивний матеріал

4.2.1 Обробіток ґрунту в полях сівозмін

Систему обробітку грунту у деревно-чагарниковій шкілці проектуємо дещо схожу на обробіток грунту у посівному відділку. Основну оранку будемо проводити на глибину 30-35 см для першої шкілки, у другій школі 40-50 см, у третій 55-65 см. При такій оранці застосовуємо плуг ПЛН-3-35 з ґрунтопоглиблювачем, ПЛН-4-35 - для безполицевої оранки.

В шкільному відділку, незалежно від глибини обробітку ґрунту, основне добриво вносять у верхній 20-30-сантиметровий шар ґрунту, тобто в зону розміщення основної маси коріння деревних рослин.

Основну оранку ґрунту проводять після викопування саджанців під посіви багаторічних трав. Наступний догляд за ґрунтом на полях сівозмін такий же як на посівному відділку.

Передсадивний обробіток ґрунту в деревно-чагарниковій шкілці виконують без обороту пласту на глибину садіння рослин. При догляді за саджанцями у деревно-чагарниковій шкілці велика увага приділяється розпушуванню ґрунту на глибину 7-12 см, а також знищення бур'янів під час міжрядкового обробітку ґрунту механізованим шляхом.

Весною перед сівбою вирощуваних видів проводимо дискування (МТЗ-82М+ БДН-3,0) культивацію та боронування грунтів з використанням трактора МТЗ-82, та культиватора КПН-4Г

4.2.2 Удобрення ґрунту

При вирощуванні саджанців в розсаднику зниження вмісту поживних речовин в грунті відбувається досить інтенсивно. Це відбувається не лише за рахунок використання рослинами поживних речовин, але й внаслідок виносу родючого грунту з полів разом з кореневою системою саджанців при їх викопуванні.

В лісових розсадниках застосовують всі види добрив: органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні, мікробіологічні (мікориза), мікроелементи, а також хімічну меліорацію земель.

Внесення добрив в полях сівозміни проводимо за певною системою, що буде забезпечувати високий рівень живлення рослин упродовж усього вегетаційного періоду.

Для покращення росту саджанців, підвищення їх стійкості застосовуватимемо внесення мінеральних добрив, які вносять в міжряддя на глибину 10-15 см. Підживлення рослин починають переважно з другого року вирощування саджанців. Перше підживлення проводять навесні перед початком вегетації, друге в першій половині літа. Дози мінеральних добрив при підживлюваннях залежать від вмісту поживних речовин в ґрунті та вирощуваних порід.

В лісостеповій зоні для підживлення саджанців вносимо наступні дози мінеральних добрив: азотних - 30, фосфорних - 50, калійних - 40 кг/га.

Норму внесення перерахованих вище мінеральних добрив можна визначити за формулою (4.1).

Застосовуючи кореневі підживлювання, необхідно пам'ятати, що вони дають позитивні результати лише у випадку доброго забезпечення водою полів шкільного відділку. Тому в засушливі періоди зрошення в розсадниках бажане не лише в посушливій зоні, але і в зонах достатнього і навіть надмірного зволоження.

Визначення потреби і вартості добрив проводимо так, як у посівному відділенні, а результати проведених розрахунків заносимо в табл.4.5.

Таблиця 4.5

Розрахунок потреби і вартості добрив для деревної шкілки

Грунт - сірий лісовий суглинистий

Забезпеченість поживними речовинами - середня

Добрива	Одиниці виміру	Норма внесення діючої речовини, кг/га	Вміст діючої речовини в добриві, %	Норма внесення добрив, кг/га, т/га	Площа посіву, га	Потрібно добрив на всю площу, кг/га, т/га	Ціна 1т добрив, грн..	Загальна вартість добрив, грн..
Під саджанці листяних порід
Основне добриво
Органічне	т	-	-	25	0,31/1	7,7	110	847,00
Передсадивне добриво
Аміачна селітра	кг	20	34	59	0,31/1	18,3	2300	42,09
Суперфосфат	кг	65	50	130	0,31/1	40,3	2400	96,72
Хлористий калій		30	60	50	0,31/1	15,5	4300	66,65
Підживлювальне добриво
Аміачна селітра	кг	25	34	74	0,31/2	45,8	2300	105,34
Суперфосфат	кг	50	50	100	0,31/2	62,0	2400	148,80
Хлористий калій	кг	40	60	67	0,31/2	41,3	4300	177,73
Разом	1484,33
Під саджанці шпилькових порід
Основне добриво
Органічне	т	-	-	25	0,34/1	8,5	110	935,00
Передсадивне добриво
Аміачна селітра	кг	30	34	88	0,34/1	30,0	2300	69,00
Суперфосфат	кг	50	50	100	0,34/1	34,0	2400	81,60
Хлористий калій	кг	30	60	50	0,34/1	17,0	4300	73,10
Підживлювальне добриво
Аміачна с.	кг	30	34	88	0,34/2	60,0	2300	138,00
Суперфосфат	кг	50	50	100	0,34/2	68,0	2400	163,20
Хлористий калій	кг	40	60	67	0,34/2	45,6	4300	195,91
Разом	720,81
Всього	2205,1

4.2.3 Технологія вирощування саджанців деревних порід

Саджанці дерев і чагарників у лісових розсадниках вирощують для створення лісових культур, захисних і декоративних насаджень.

В першу деревну та кущову школу висаджують 1-2-річні сіянці чи укорінені живці.

Тривалість вирощування в першій деревній школі - 3-5 років, у кущовій - 2-3 роки. У другу деревну школу висаджують 3-5-річні, а в третю - 6-10-річні саджанці. Першу школу можна перевести зразу в третю шляхом розрідження саджанців через ряд і в рядку.

Сіянці листяних порід у першій школі висаджують навесні або восени, щоб сіянці змогли укорінитись до початку заморозків. Пошкоджені корені обрізують, а кореневу систему вкорочують до 15-25 см для умов з достатньою вологістю ґрунту. Коріння рослин перед висаджуванням занурюють у рідку суміш з торфу або перегною з землею, куди додають стимулятори росту.

Сіянці висаджують за відповідними схемами, що забезпечують найбільш раціональне використання площі школи з зазначеною вище віддалю між рослинами.

Схеми розміщення саджанців визначаються плановим строком вирощування садивного матеріалу, а також наявністю машин і механізмів для закладання шкілки і наступних доглядів.

Шпилькові породи для лісокультурних робіт можна проектувати так:

при п'ятирядній схемі 0,2 м між рядами і через 0,15 м в рядку;

при трьохрядній посадці - 0,40,15 м.

Останнім часом широкого розповсюдження набувають комбіновані школи, де одноразово вирощують саджанці з тривалим і коротким терміном вирощування. Найбільш поширені схеми комбінованих шкілок

7-рядна - 0,8(1,1)-0,2-0,2-0,2-0,2-0,2-0,8(1,1), де в крайніх рядах розміщують саджанці з тривалим терміном вирощування через 0,5-0,8 м, а в середніх 6 рядках - саджанці з коротким періодом вирощування - 0,15 м.

5-рядна - 1,6(2,2)-0,4-0,4-1,6(2,2);

8-рядна - 0,8(1,05)-0,4-0,4-0,8-0,4-0,4-0,8(1,05);

6-рядна - 0,9-0,7(0,9)-0,7(0,9)-0,7(0,9)-0,9.

Догляд за саджанцями полягає в розпушуванні ґрунту і знищенні бур'янів. Перше розпушування слід проводити одразу ж після закінчення садіння оскільки в процесі садивних робіт ґрунт ущільнюється. Подальший догляд проводять по необхідності.

Глибина розпушування ґрунту 7-12 см, а в подальшому 15-16 см. У разі необхідності саджанці поливають, що особливо необхідно в перший рік після садіння.

У рослин, призначених до садіння, обрізають пошкоджене коріння і підновлюють його або вкорочують кореневу систему до 15-25 см. Надземну частину вкорочують лише у чагарників і сіянців листяних порід, які переросли. Посадку рослин в школах виконують згідно схем, запроектованих у розділі 1.3 при розрахунках площі деревної школи.

Для рядової посадки сіянців в першу школу використовують посадкову машину СІПН-3, яка може працювати в одно-, двох- і трьохрядному варіанті.

У висаджених рослин земля повинна щільно прилягати до коренів. Не повинно бути пустот і згинів коренів. В розсадниках лісостепової зони сіянці висаджують на 1-2 см глибше кореневої шийки. Дуже важливо при посадках зберігати прямолінійність рядів і витримувати ширину міжрядь. В подальшому це полегшує проведення механізованого догляду без пошкодження рослин.

Розпушування ґрунту починають відразу після весняної посадки сіянців і саджанців, бо під час посадки міжряддя сильно ущільнюються. В подальшому міжряддя розпушують при появі бур'янів або після утворення на поверхні ґрунту ущільненої кірки.

Для першого розпушування в рік посадки використовують мотику МВН-2.8, яка забезпечує суцільне розпушування ґрунту в рядах і міжряддях. Протягом вегетаційного періоду розпушування міжрядь проводять культиватором КРН-2.8М. В першій школі глибину розпушування ґрунту приймають від 7 до 12см.

Зрошування при вирощуванні саджанців дерев і чагарників в першу чергу проводять після весняної посадки рослин з промочуванням ґрунту на глибину 25-30 см. Поливання після посадки сприяє осіданню ґрунту і забезпечує рослини вологою. Наступні вегетаційні поливи проводять із зволоженням ґрунту на глибину 35-40 см. В перше літо школи поливають 6-8 разів, на другий рік - 5-6 разів.

При поливі дощуванням використовують комплекти рухомого дощувального обладнання з дощувальними установками, дощувальні машини ДДН-70. Після поливу борозни обробляють і розпушують міжряддя. При виявленні на саджанцях гусениць хвоє - чи листогризучих комах застосовують водний розчин технічного хлорофосу.

Системи обробітку грунту в полях сівозмін плодової шкілки є подібними до таких, як в полях посівного відділку та деревно-чагарникової шкілки.

На відміну від деревно-чагарникової шкілки, кращим способом обробітку грунту під садіння дичок на паровому полі є плантажна оранка. При садінні восени плантажну оранку на паровому полі проводять в середині літа, а після просапних культур - після збирання врожаю. Під весняне садіння оранку грунту проводять восени. Плантажна оранка на глибину 50-60см поліпшує повітряний і водний режими грунту, сприяє знищенню бур'янів та шкідників. На неглибоких і легких грунтах оранку проводять на глибину орного шару з одночасним розпушуванням дна борозни на 10-12см.

Одразу після плантажної оранки грунт культивують і боронують.

4.3 Вирощування саджанців у плодовій шкілці

На першому полі (поле дичок або окулянтів) висаджують дички (підщепи), які всередині-наприкінці літа окулірують. На цьому ж полі на наступний рік вирощують однорічки, а поле називають уже другим, або полем однорічних саджанців. Якщо вирощують дворічні саджанці, то його залишають на третій рік і називають третім, або полем дворічок і т.д.

4.3.1 Обробіток ґрунту в полях сівозмін

Якість вирощуваного садивного матеріалу плодових рослин значною мірою залежить від основного та передсадивного обробітку ґрунту в першому полі (полі дичок або підщеп), основним завданням якого є створення глибокого поживного шару, необхідного для нормального росту підщеп, а пізніше і самих щеплених рослин (окулянтів).

Системи обробітку ґрунту в полях сівозмін плодової шкілки є подібними до таких в полях посівного відділку та деревно-чагарникової шкілки.

На відміну від деревно-чагарникової шкілки, кращим способом обробітку ґрунту під садіння дичок на паровому полі є плантажна оранка. При садінні восени плантажну оранку на паровому полі проводять в середині літа, а після просапних культур - після збирання врожаю. Під весняне садіння оранку ґрунту проводять восени. Плантажна оранка на глибину 50-60 см поліпшує повітряний і водний режими ґрунту, сприяє знищенню бур'янів та шкідників. На неглибоких і легких ґрунтах оранку проводять на глибину орного шару з одночасним розпушуванням дна борозни на 10-12 см.

4.3.2 Удобрення ґрунту

Для успішного росту плодових рослин удобрення ґрунту є обов'язковим. Перед оранкою вносять органічні добрива (торф) фосфорне добриво (подвійний суперфосфат).

Після приживлення підщеп і в період початку інтенсивного росту (травень) рослини підживлюють азотними добривами (сечовина). На другому і третьому полі плодової шкілки (саджанці 1 - та 2-річні) проводять ранньовесняне підживлення азотними, фосфорними та калійними добривами (калійна сіль).

Підживлення рослин на полі 3-річних саджанців є малоефективним, однак можливе ранньовесняне підживлення азотними добривами.

Результати розрахунку вартості добрив наведені в табл. 4.6.

Таблиця 4.6

Розрахунок потреби і вартості добрив для плодової шкілки

Грунт - сірий лісовий суглинистий

Забезпеченість поживними речовинами - середня

Добрива	Одиниці виміру	Норма внесення діючої речовини, кг/га	Вміст діючої речовини в добриві, %	Норма внесення добрив, кг/га, т/га	Площа посіву, га	Потрібно добрив на всю площу, кг/га, т/га	Ціна 1т добрив, грн..	Загальна вартість добрив, грн..
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Парове поле
Основне добриво
Органічне	т	-	-	25	0,52	13,0	110	1430,00
Супер- фосфат	кг	90	50	180	0,52	93,6	2400	224,64
Поле дичок (окулянтів)
Передсадивне добриво
Хлористий калій	кг	50	60	83	0,52	43,2	4300	186,33
Підживлювальне добриво
Аміачна селітра	кг	45	34	132	0,52	68,8	2300	158,29
Хлористий калій	кг	50	60	83	0,52	43,2	4300	185,76
Поле 1-річних саджанців
Підживлювальне добриво
Аміачна селітра	кг	100	34	294	0,52	152,9	2300	351,76
Супер-фосфат	кг	40	50	80	0,52	41,6	2400	99,84
Хлористий калій	кг	30	60	50	0,52	26,0	4300	111,80
Поле 2-річних саджанців
Підживлювальне добриво
Аміачна селітра	кг	100	34	294	0,52	152,9	2300	351,76
Супер-фосфат	кг	40	50	80	0,52	41,6	2400	99,84
Хлористий калій	кг	30	60	50	0,52	26,0	4300	111,80
Поле 3-річних саджанців
Підживлювальне добриво
Аміачна селітра	кг	25	34	74	0,52	38,48	2300	88,50
Всього	1970,32

4.3.3 Технологія вирощування саджанців плодових порід

Плодові рослини характеризуються тим, що вирощені із насіння саджанці не проявляють ознак сорту і саме тому їх необхідно розмножувати вегетативним шляхом - прищепленням тощо. Щоб отримати підщепи плодових порід, спочатку необхідно виростити із насіння сіянці (дички), які потім висаджують у шкілку - на ділянку, де роблять прищеплення та дорощують саджанці.

В першому полі плодової шкілки (поле дичок) розсадника висаджуємо сіянці (восени). Для висаджування в шкілку відбираємо дички з рівним стовбурцем і добре розгалуженою кореневою системою. У підщеп головне коріння вкорочуємо до 15-20 см, а надземну частину - до 20-30 см. В зоні кореневої шийки зрізаємо всі галуження. Садіння дичок проводимо вручну в нарізані борозенки. Щоб корені підщеп не підсихали, їх перед садінням необхідно змочити у розчині глини. При садінні коренева шийка повинна бути на 1-2 см нижче поверхні ґрунту. Після садіння підщепи поливаємо і підгортаємо на 10-15 см, щоб запобігти підмерзанню підщеп, а також з метою розпушення грунту, ущільнення його під час садіння і створення сприятливих умов для їх приживлювання.

За вегетаційний період в школі проводиться 5-6 разове розпушення грунту у міжряддях та видаляємо бур'яни. Поле повинно бути в достатній мірі забезпечене вологою. Також систематично проводимо заходи захисту рослин від шкідників та хвороб.

Найважливішою операцією на першому полі є окулірування або щеплення підщеп ростовою брунькою з тонким щитком кори і деревини. Це основний спосіб вегетативного розмноження плодових рослин в розсадниках.

За кілька днів до окулірування грунт в міжряддях розпушуюється, а напередодні - розгортають дички і очищають штамби від землі і пагонів на висоту 12-15 см. Перед окуліруванням місце щеплення необхідно протерти вологою ганчіркою. Проектуємо проводити літньо-осіннє окулірування сплячим вічком, яке проростає навесні наступного року.

Для створення кращих умов для зростання компонентів щеплення окулірувані дички підгортаємо на висоту 10-15 см. Через 10-15 днів перевіряємо приживлюваність вічок. Вічка, які прижилися, зберігають природне забарвлення, а їх листовий черешок при легкому натискування на нього пальцем відпадає.

Повторне окулірування невдало щеплених дичок проводимо або одразу після перевірки сплячою брунькою, або ранньою весною наступного року.

Поле окулянтів-однорічок. До початку сокоруху і набрякання бруньок верхню (над вічком) частину дичка зрізаємо. Зріз виконуємо під кутом 15-30° до вічка, не залишаючи шипа. При такому вирощуванні саджанців плодових порід відпадає потреба у зрізуванні шипа, яке пов'язане із значними витратами. Досвід показує, що вирощування саджанців без шипа поліпшує якість садивного матеріалу.

Навесні з трансплантованого вічка виростає пагін, який називають окулянтом. З метою надання окулянту вертикального напрямку, швидшого заростання рани і недопущення його виламування під час сильних вітрів, саджанці у міру їх росту підгортають протягом вегетаційного періоду 1-2 рази.

Догляд за окулянтами-однолітками включає розпушування ґрунту, знищення бур'янів, підживлення рослин добривами, заходи боротьби з шкідниками та грибковими хворобами, зрізування дикої порості та пінцирування пагонів потовщення, які у деяких порід з являються вже на перший рік вирощування.

Поле окулянтів-дворічок. Основними роботами, які виконуються у цьому полі, крім перелічених раніше, є догляд за штамбом, закладання крони та її формування.

4.4 Закладка маточної плантації та її експлуатація

На маточних плантаціях отримують окремі види садивного матеріалу вегетативного походження (зимові стеблові та зелені живці), які використовують для вирощування живцевих саджанців або для створення лісових культур і лісомеліоративних насаджень. На маточних плантаціях найчастіше культивують тополі, верби та інші рослини, які легко укорінюються.

У відділенні живцевих саджанців лісових розсадників вирощують переважно живцеві саджанці тополі, верби. Ці породи легко розводити вегетативно, тоді як вирощувати садивний матеріал з насіння досить важко.

Обробіток грунту у відділенні живцевих саджанців такий самий, як і в шкільному відділенні. Глибина основної оранки 30-40 см, тобто на 5-10 см більша від довжини живців. Живці висаджують рано навесні. При садінні восени можуть виникати негативні явища: витискання живців з грунту під впливом періодичного замерзання і відтаювання грунту в осінньо-зимовий період і рано навесні або вимерзання верхньої бруньки.

Успіх вирощування садивного матеріалу з живців значною мірою залежить від їх якості. Живці нарізають з добре розвинених однорічних пагонів маткових дерев і кущів. Пагони заготовляють пізно восени і на початку зими, коли завершиться процес формування пазушних бруньок, а також ксилемних і флоемних тканин. У зимовий період пагони зберігаються у траншеях або в підвалах. На дно траншеї насипають шар вогкого піску, на який вертикально фіксують заздалегідь підготовлені пучки пагонів і засипають їх землею. Пучок складається з 50 або 100 зв'язаних пагонів. До кожного пучка додається етикетка з даними про генетичну оцінку матеріалу, місце і термін заготівлі тощо. Траншею прикривають шаром землі й обкопують для відведення талої води. У підвалах пучки поміщають у ящики і засипають вологим піском. Температура зберігання не повинна перевищувати 3-5 ?С. Можна зберігати пагони впереміш зі снігом, у траншеях або на поверхні грунту в купах. Траншеї або снігові купи накривають тирсою або соломою. Невелику кількість живців нарізають вручну секатором, при великому обсязі заготівлі застосовують спеціальні верстати.

Довжина живців тополі для лісостепової зони 20-25 см, а діаметр у верхньому зрізі 0,6-2,0 см. Верхній зріз роблять горизонтально над верхньою брунькою, нижній - під нижньою брунькою навскіс під кутом 45?. Віддаль між нижньою брунькою і зрізом вибирають з таким розрахунком, щоб можна було поновити зріз перед садінням. Живці, заготовлені з середньої частини пагонів, найбільш життєздатні, з добрим укоріненням. Живці висаджують спеціальною саджалкою СШП-5/3 за стрічковою трирядною схемою.

Догляд за насадженнями живців полягає в розпушуванні грунту, знищенні бур'янів і, якщо необхідно, поливі рослин. Саджанці з живців вирощують протягом одного-двох років. Викопують саджанці машинами, скобою НВС-1,2 або плугом ВПН-2.

РОЗДІЛ 5. ТЕХНІЧНЕ ПРИЙМАННЯ РОБІТ ТА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Після завершення сівби насіння в посівному відділку та закладки деревних і плодових шкілок проводять спеціальне технічне приймання виконаних робіт в розсаднику. Мета заходу - проведення контролю за якістю виконаних робіт з садіння та висіву. Технічне приймання робіт із закладки посівних та шкільних відділків, плантацій тополь, верб, ліщини, новорічних ялинок тощо виконують з метою уточнення обсягів виконаних робіт, їх якості, дотримання передбаченої проектами агротехніки сівби та садіння. На основі матеріалів технічного приймання дають загальну оцінку виконаній роботі, відзначають нові та оригінальні прийоми, які були використані в процесі проведення робіт. Крім цього, встановлюють причини незадовільного стану посівів та посадок, намічають заходи з усунення виявлених недоліків, різних відхилень в агротехніці та технології проведення тих чи інших робіт.

Технічне приймання робіт в розсаднику проводить призначена наказом спеціальна комісія, склад якої затверджує директор підприємства. Сюди входять представник держлісгоспу, лісничий, технік лісівник, лісник обходу, на території якого знаходиться розсадник, інші спеціалісти. Комісія уточнює обсяги проведених робіт, оцінює якість їх виконання. Особливу увагу приділяють відповідності технології виконаних робіт, передбачених проектом, і дотриманню агротехнічних термінів виконання робіт. Перевірці підлягають дотримання запроектованих схем висіву насіння, розміщення саджанців в шкілках, норми висіву та глибина загортання насіння, якість обробітку грунту, внесення відповідних доз добрив та гербіцидів, стан посівів та посадок в день проведення технічного приймання.

Технічне приймання робіт в посівному відділку розсадника проводять не пізніше 15-ти днів після висіву. Посіви, які на час технічного приймання не дали сходів, повторно оглядаються після їх появи. Технічне приймання робіт із закладки шкілок і плантацій проводять протягом 10-ти днів з дня закінчення робіт.

Технічне приймання посівів, які не зійшли або загинули проводять шляхом розкопування посівних стрічок (рядків) на облікових відрізках довільної довжини, які розміщують по діагональному ходу. Якість вийнятого з грунту насіння визначають шляхом зрізування з одночасним обліком сходів, які все ж з'явилися на цих облікових відрізках. Кількість пробних відрізків на 1 га посівів повинно бути не менше 20, а загальна кількість насіння для дослідження на кожній ділянці посівів однієї породи - не менше 200 штук.

До посівів, що загинули, відносять такі, що мають в грунті менше 25% здорового насіння від встановленої норми виходу сіянців. До посівів, які не дали сходів, відносять посіви з кількістю здорового насіння в грунті більше 25% від встановленої норми виходу сіянців, що не дали сходів в поточному році. За матеріалами технічного приймання комісія складає акт у двох примірниках.

Кількість і якість садивного матеріалу визначають під час щорічної інвентаризації, яку проводить комісія, куди входять представники лісгоспу, лісництва і розсадника. Інвентаризацію проводять після закінчення вегетації рослин, але до викопування сіянців і саджанців протягом вересня-жовтня, залежно від лісорослинної зони (у розсадниках України з 15 вересня до 15 жовтня). Виконують її згідно з положеннями до діючої «Інструкції з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об'єктів». Вона передбачає уточнення загальної та продуктивної площі лісового розсадника, її розподіл за видами користування, за породами, а у межах породи - за віком і якістю садивного матеріалу. Інвентаризацію розпочинають з визначення довжини посівних і садивних рядків. Кількість і якість садивного матеріалу визначають або методом діагональних ходів, або методом облікових площадок.

Інвентаризацію в посівному відділку найчастіше проводять методом діагональних ходів. Для цього по діагоналі ділянки намічають пряму лінію, по якій натягують шнур. В місці перетину шнура з рядами сіянців в обидва боки від нього відкладають облікові відрізки. Загальна довжина цих облікових відрізків повинна складати 2 (при рівномірному розміщенні сіянців в рядах) або 5% (при нерівномірному розміщенні сіянців) від загальної довжини посівних рядків на ділянці. На облікових відрізках проводять суцільний перелік сіянців. Після цього визначають кількість сіянців на 1 погонний метр посівного рядка, кількість сіянців на 1 га та на всій площі ділянки.

Інвентаризацію садивного матеріалу в шкілках проводять шляхом закладання пробних ділянок прямокутної форми, довга сторона яких паралельна довгій стороні поля. Якщо площа поля становить 3-5 га, то пробна ділянка повинна включати не менше 4% садибних місць, при 5-10 га - не менше 3%, 10-50 га - не менше 2% та більше 50 га - не менше 1%. На полях шкілок площею до 3 га проводять суцільний перелік саджанців.

Кількість придатних до садіння сіянців встановлюють шляхом порівняння певних частин сіянців на облікових відрізках (діаметер кореневої шийки, висота стовбурця тощо) з шаблоном, який відповідає вимогам діючих стандартів. Для цього заміряють висоту сіянця та діаметер його кореневої шийки і, відповідно, відносять його до стандартних чи нестандартних. Якщо на інвентаризованому полі стандартних сіянців за окомірною оцінкою менше 50%, то посіви залишають на дорощування.

Під час інвентаризації визначають загальну кількість саджанців (в т.ч. придатних для реалізації), а також приживлюваність їх у полях саджанців першого і другого року вирощування. Результати інвентаризації заносять в спеціальну карточку.

РОЗДІЛ 6. ВИКОПУВАННЯ, СОРТУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ І ТРАШСПОРТУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Садивний матеріал у розсадниках викопують переважно навесні, до розпускання бруньок, а також і восени. Весь процес викопки складається з двох основних заходів: підрізка коріння і вибирання руками сіянців або саджанців. Сіянці викопують на глибину 25 - 30 см, маломірні саджанці - на 40, середньомірні - на 40-70 і великомірні - на 70-130 см. При викопуванні не слід пошкоджувати коріння, штамб та крону, бо це погіршує якість садивного матеріалу.

Вибраний садивний матеріал сортують, тобто розподіляють викопані з грунту лісові сіянці та саджанці за якістю. Якість вирощуваного садивного матеріалу оцінюють за діючими ГОСТ, ОСТ і технічними умовами на сіянці та саджанці за породами для даного регіону. («Сеянцы деревьев и кустарников: Технические условия. ГОСТ 24835-81»; «Сеянцы деревьев и кустарников в Карпатах. Технические условия. ТУ 56 УССР 174-86».) Вимірювальні інструменти: штангенциркуль, лінійка, шаблон. Під час викопування і сортування садивного матеріалу не можна довго тримати оголені корені на відкритому повітрі, бо при цьому пересихають і відмирають дрібні корені, без яких рослини погано приживлюються або взагалі гинуть. Відсортовані сіянці лічать, зв'язують у пучки: при висоті стовбурця до 40 см - по 100 шт., понад 40 см - по 50 шт. і прикопують на прикопочній ділянці.

Прикопка лісових сіянців (саджанців) - це вкриття шаром грунту коріння і нижньої частини стовбурців лісових сіянців (саджанців) у викопаних канавах глибиною 30-40 см (для сіянців) і 50-60 см (для саджанців) для короткочасного зберігання на час проведення посадки лісових культур або тривалого зимового зберігання (рис.6.1). Хороші результати дає зберігання садивного матеріалу в поліетиленових мішках.



Рис. 6.1 Схема зимової прикопки сіянців

Способи зберігання садивного матеріалу залежать від його типу, тобто має він закриту чи відкриту кореневу систему, та від строку його зберігання. Основні способи зберігання сіянців та саджанців з відкритою кореневою системою - це прикопка та зберігання за знижених температур (в льодовнях, на спеціальних складах для зберігання, на снігу і т.ін.).

Дрібні сіянці з закритою кореневою системою на місцях посадки звичайно довго не зберігають. Їх можна зберігати в льодовнях, холодильниках, а садильний матеріал типу «Бріка» та «Брикет» - на відкритому повітрі у вологому, затіненому місці.

Транспортують садивний матеріал всіма видами транспорту - кіньми на возах, автомашинами, тракторами, залізницею, водним і повітряним транспортом. При перевезенні на значні відстані користуються вагонами-льодовнями, вагонами і автомобілями-рефрижераторами.

На одну 2,5-тонну машину можна навантажити 250-300 тис. шт. сіянців хвойних порід, а листяних - 25-100 тис. шт.

При тривалості перевезення садивного матеріалу менше 6 год вибрані з прикопки пучки сіянців кладуть в транспортні засоби на шар м'якої соломи, тирси чи моху корінням один до одного. Кожний шар пучків перекладають упаковочним матеріалом. Зверху все покривається брезентом, мішковиною, рогожею чи синтетичною плівкою та зв'язують мотузками.

При тривалості перевезення понад 6 год. вибрані з прикопки сіянці упаковують в рогожі або солом'яні тюки. Корені перешаровують вологим мохом, травою або м'ятою соломою. Тюки час від часу поливають. До кожного тюка (маса не більше 300 кг) прикріплюють бірку, на якій зазначають назву породи, сорт та кількість сіянців. Крім того, видається посвідчення, в якому наводиться: назва і адреса розсадника, дата упаковки та відправки, порода, вік, сорт, кількість сіянців та їх маса (брутто), номер і дата документа, який видано карантинною інспекцією, місце збору насіння та діючий ДСТУ.

РОЗДІЛ 7. РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ НА ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Виробнича собівартість вирощеного посадкового матеріалу складається з таких основних видів витрат, як капіталовкладення на закладку і первинне освоєння території розсадника, витрати на обробіток парових полів, щорічні витрати на вирощування посадкового матеріалу, вартості насіння, сіянців, добрив, вапна, гербіцидів, утримання машино-тракторного парку, інших витратних матеріалів та утримання адміністративно-управлінського апарату.

7.1 Розрахунково-технологічна карта на вирощування сіянців

У розрахунково-технологічній карті відображені всі етапи вирощування, починаючи з парового обробітку ґрунту і закінчуючи викопуванням, сортуванням і прикопуванням садивного матеріалу.

Підсумком розрахунків є собівартість вирощування 1 тис. шт. сіянців.

Розрахунково-технологічна карта складається за такими наступними розділами: 1) паровий обробіток ґрунту; 2) підготовка насіння до висіву; 3) висів насіння та вирощування 1-річних сіянців; 4) вирощування 2-річних сіянців. Розрахунково-технологічна карта на вирощування сіянців наведена в табл. 7.1.

7.2 Розрахунково-технологічна карта на вирощування саджанців

Складання даної розрахунково-технологічної карти подібне до такої як у сіянців. Як і в попередньому випадку складають розрахунково-технологічну карту за такими розділами: 1) паровий обробіток ґрунту; 2) підготовка сіянців до садіння; 3) висаджування сіянців та вирощування 1-річних саджанців; 4) вирощування 2-річних саджанців; 5) вирощування 3-річних саджанців. Розрахунково-технологічна карта на вирощування саджанців наведена в табл. 7.2.

Таблиця 7.1

Розрахунково-технологічна карта на вирощування сіянців модрини європейської

Технологічні операції	Одиниці виміру	Обсяг робіт	Агрегат	Норма виробітку	Потрібно	Витрати на утримання та експлуат. обладнання, грн.	Розряд і тарифна ставка, грн.	Тарифний фонд зарплати, грн.	Доплати і надбавки 25%, грн.	Відра-хування 37,5%, грн.	Витрати на матеріали, грн.	Технологгічна собівартість, грн.
			марка машини	марка знаряддя	на агрегат	на людино-день	машино-змін	людино- днів	машино-змін	разом
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17
1. Паровий обробіток ґрунту (зайнятий пар)
Навантаження органічних добрив	т	7,75	ЄО-2621	-	142,00	142,00	0,05	0,05	350,00	17,50	IV/44,48	2,22	0,56	1,04	-	21,32
Внесення органічних добрив	га	0,31	МТЗ-82М	РПТУ-2	8,90	8.90	0,88	0,88	350,00	308,00	IV/44,48	39,14	9,79	18,35	852,50	1233,28
Рання весняна оранка (27-30 см)	га	0,31	МТЗ-82М	ПЛН-3-35	2,50	2,50	0,12	0,12	350,00	42,00	III/39,60	4,75	1,19	2,23	-	50,17
Дискування у 2 сліди з одночасним боронуванням (2 рази)	га	0,62	МТЗ-82М	БДН-3,0	11,10	11,10	0,06	0,06	350,00	21,00	III/39,60	2,38	0,60	1,12	-	25,10
Культивація	га	0,31	МТЗ-82М	КПН-4Г	18,10	18,10	0,02	0,02	350,00	7,00	III/39,60	0,79	0,20	0,37	-	8,36
Сівба зернобобових	га	0,31	Т-16М	СЛПМ	0,66	0,66	0,47	0,47	350,00	164,50	II/35,60	16,73	4,18	7,84	-	193,25
Коткування		0,31	МТЗ-82М	ЗКВГ-1,4	11,40	11,40	0,03	0,03	350,00	10,50	III/39,60	1,12	0,28	0,52	-	12,42
Дискування одночасним боронуванням (2 рази)	га	0,62	МТЗ-82М	БДН-3,0	11,10	11,10	0,06	0,06	350,00	21,00	III/39,60	2,38	0,60	1,12	-	25,10
Заорювання зернобобових (27-30 см)	га	0,31	МТЗ-82М	ПЛН-3-35	2,50	2,50	0,12	0,12	350,00	42,00	III/39,60	4,75	1,19	2,23	-	50,17
Культивація	га	0,31	МТЗ-82М	КПН-4Г	18,10	18,10	0,02	0,02	350,00	7,00	III/39,60	0,79	0,20	0,37	-	8,36
Боронування	га	0,31	МТЗ-82	ЗБЗС-1,0	19,00	19,00	0,02	0,02	350,00	7,00	III/39,60	0,79	0,20	0,37	-	8,36
2. Підготовка насіння до сівби
Намочування нас.	кг	62,00	-	вручну	-	300,00	-	0,21	-	-	II/28,96	6,08	1,52	2,85	-	10,45
Просушування насіння в тіні перед висіванням	кг	62,00	-	вручну	-	225,00	-	0,28	-	-	II/35,60	8,12	2,03	3,81	-	13,96
3. Висів насіння та вирощування 1-річних сіянців
Передпосівне внесення міндобрив	га	0,31	МТЗ- 82М	РТТ-4,2	21,00	21,00	0,01	0,01	350,00	3,5	V/50,80	0,51	0,13	0,24	203,76	208,22
Передпосівна оранка на глибину 23-26 см	га	0,31	МТЗ- 82М	ПЛН-3-35	2,90	2,90	0,11	0,11	350,00	38,50	III/39,60	4,36	1,11	2,05	-	46,02
Боронування	га	0,31	МТЗ- 82М	3БЗС-1,0	19,00	19,00	0,02	0,02	350,00	7,00	III/39,60	0,79	0,20	0,37	-	8,36
Культивація	га	0,31	МТЗ- 82М	КПН-4Г	18,10	18,10	0,02	0,02	350,00	7,00	III/39,60	0,79	0,20	0,37	-	8,36
Шлейфування	га	0,31	МТЗ- 82М	ШБ-2,5	6,00	6,00	0,05	0,05	350,00	17,50	III/39,60	1,98	0,50	0,93	-	20,91
Сівба насіння	га	0,31	Т-16М	СЛПМ	0,66	0,66	0,47	0,47	350,00	164,50	II/35,60	16,73	4,18	7,84	43400,00	43593,25
Коткування	га	0,31	МТЗ-82М	ЗКВГ-1,4	11,40	11,40	0,03	0,03	350,00	10,50	III/39,60	1,12	0,28	0,52	-	12,42
Мульчування посівів	га	0,31	МТЗ-82М	МСН-0,75	0,55	0,55	0,56	0,56	350,00	196,00	III/39,60	22,18	5,54	10,39	-	234,11
Механізоване розпушування грунту в міжряддях (4 р.)	га	1,24	МТЗ-82М	КРН-2,8М	18,10	18,10	0,07	0,07	350,00	24,50	III/39,60	2,77	0,69	1,30	-	29,26
Ручне прополювання посівів (2 раз), м2/га	м2	6200	-	вручну	-	125,00	-	49,60	-	-	II/28,96	1436,42	359,10	673,32	-	2468,84
Внесення підживлювальн ого добрива	га	0,31	МТЗ-82М	РТТ-4,2	21,00	21,00	0,01	0,01	350,00	3,5	V/50,80	0,51	0,13	0,24	173,74	178,12
4. Вирощування 2-річних сіянців
Механізоване розпушування грунту в міжряддях (4 р.)	га	1,24	МТЗ-82М	КРН-2,8М	18,10	18,10	0,07	0,07	350,00	24,50	III/39,60	2,77	0,69	1,30	-	29,26
Обприскування отрутохімікатами	га	0,31	ручне	ОРП	0,22	0,22	1,41	1,41	350,00	493,50	V/50,80	71,63	17,91	33,58	-	616,62
Внесення підживлюваного добрива	га	0,31	МТЗ-82М	РТТ-4,2	21,00	21,0	0,01	0,01	350,00	3,5	V/50,80	0,51	0,13	0,24	269,24	273,62
Викопування садивного матеріалу	га	0,31	МТЗ-82М	НВС-1,2	1,70	1,70	0,18	0,18	350,00	63,00	V/50,80	9,14	2,29	11,43	-	85,86
Вибирання сіянців, сортування, зв'зування в пучки, та тимчасове прикопування сіянців	тис. шт.	300	-	вручну	-	11,30	-	26,55	-	-	III/31,36	832,61	208,15	390,29	-	1431,05
Всього	-	-	-	-	-	-	-	-	-	1442,00	-	2460,63	617,22	1164,33	44929,16	50613,12

Собівартість вирощування 1 тис. шт. 2-річних сіянців модрини європейської становить- 168,71 грн.

Таблиця 7.2

Розрахунково-технологічна карта на вирощування 3-річних саджанців модрини європейської

Технологічні операції	Одиниці виміру	Обсяг робіт	Агрегат	Норма виробітку	Потрібно	Витрати на утримання, грн.	Розряд і тарифна ставка, грн.	Тарифний фонд зарплати, грн.	Доплати і надбавки 25%, грн.	Відра-хування 37,5%, грн.	Витра- ти на матеріа-ли, грн.	Технолог-гічна собівар-тість, грн.
			марка машини	марка знаряддя	На агрегат	На людино-день	машино-змін	людино-днів	машино-зміни	разом
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17
1. Паровий обробіток ґрунту (зайнятий пар)
Навантаження органічних добрив	т	8,5	ЄО-2621	-	142,00	142,00	0,06	0,06	350,00	21,00	IV/44,48	2,67	0,67	1,25	-	25,59
Внесення органічних добрив	га	0,34	МТЗ-82М	РПТУ-2	8,90	8.90	0,04	0,04	350,00	14,00	IV/44,48	1,78	0,44	2,22	935,00	953,44
Рання весняна оранка (27-30 см)	га	0,34	МТЗ-82М	ПЛН-3-35	2,50	2,50	0,14	0,14	350,00	49,00	III/39,60	5,50	1,39	2,58	-	58,47
Дискування у 2 сліди з одночасним боронуванням (2 рази)	га	0,68	МТЗ-82М	БДН-3,0	11,10	11,10	0,06	0,06	350,00	21,00	III/39,60	2,38	0,59	1,11	-	25,08
Культивація	га	0,34	МТЗ-82М	КПН-4Г	18,10	18,10	0,02	0,02	350,00	7,00	III/39,60	0,79	0,20	0,37	-	8,36
Сівба зернобобових	га	0,34	Т-16М	СЛПМ	0,66	0,66	0,50	0,50	350,00	175,00	II/35,60	17,80	4,45	8,34	-	205,59
Коткування	га	0,34	МТЗ-82М	ЗКВГ-1,4	11,40	11,40	0,03	0,03	350,00	10,50	III/39,60	1,19	0,30	0,56	-	12,55
Дискування одночасним боронуванням (2 рази)	га	0,68	МТЗ-82М	БДН-3,0	11,10	11,10	0,06	0,06	350,00	21,00	III/39,60	2,38	0,59	1,11	-	25,08
Заорювання зернобобових (27-30 см)	га	0,34	МТЗ-82М	ПЛН-3-35	2,50	2,50	0,14	0,14	350,00	49,00	III/39,60	5,50	1,39	2,58	-	58,47
Культивація	га	0,34	МТЗ-82М	КПН-4Г	18,10	18,10	0,02	0,02	350,00	7,00	III/39,60	0,79	0,20	0,37	-	8,36
Боронування	га	0,34	МТЗ-82	ЗБЗС-1,0	19,00	19,00	0,02	0,02	350,00	7,00	III/39,60	0,79	0,20	0,37	-	8,36
2. Підготовка сіянців до садіння
Підготовка сіянців до садіння в шкілку	тис. шт.	13	-	вручну	-	124,00	-	0,10	-	-	III/31,36	3,13	0,78	1,47	-	5,38
Обмочування коренів сіянців в глиняну бовтанку	тис. шт.	13	-	вручну	-	1,60	-	8,13	-	-	I/28,96	235,30	58,83	110,30	-	404,43
3. Висаджування сіянців та вирощування 1-річних саджанців
Внесення передсадивного міндобрива	га	0,34	МТЗ-82М	РТТ-4,2	21,00	21,00	0,02	0,02	350,00	7,00	V/50,80	1,02	0,25	0,48	223,70	232,45
Оранка грунту на глибину (27-30 см)	га	0,34	МТЗ-82М	ПЛН-3-35	2,50	2,50	0,14	0,14	350,00	49,00	III/39,60	5,54	1,39	2,60	-	58,53
Культивація	га	0,34	МТЗ-82М	КПН-4Г	18,10	18,10	0,02	0,02	350,00	7,00	III/39,60	0,79	0,20	0,37	-	8,36
Боронування	га	0,34	МТЗ-82	ЗБЗС-1,0	19,00	19,00	0,02	0,02	350,00	7,00	III/39,60	0,79	0,20	0,37	-	8,36
Шлейфування	га	0,34	МТЗ- 82М	ШБ-2,5	6,00	6,00	0,06	0,06	350,00	21,00	III/39,60	2,38	0,60	1,12	-	25,10
Садіння сіянців	га	0,34	МТЗ- 82М	СШН-3	0,44	0,44	0,77	0,77	350,00	269,50	V/50,80	39,12	9,78	18,34	-	336,74
- саджальники 4 чол.	га	0,34	-	вручну	-	0,44	-	0,77	-	-	IV/35,28	27,16	6,79	12,73	-	46,68
- оправщики 2 чол.	га	0,34	-	вручну	-	0,44	-	0,77	-	-	II/28,96	22,30	5,58	10,45	-	38,33
Механізоване розпушування грунту в міжряддях (4 р.)	га	1,36	МТЗ-82М	КРН-2,8М	18,10	18,10	0,08	0,08	350,00	28,0	III/39,60	31,68	7,92	14,85	-	82,45
Ручне прополювання посівів (2 раз), м2/га	м2	6800	-	вручну	-	125,0	-	54,40	-	-	II/28,96	1575,42	393,86	738,48	-	2707,76
4. Вирощування 2-річних саджанців
Внесення підживлювального міндобрива	га	0,34	МТЗ-82М	РТТ-4,2	21,00	21,00	0,02	0,02	350,00	7,00	V/50,80	1,02	0,25	0,48	248,45	257,20
Механізоване розпушування грунту в міжряддях (4 р.)	га	1,36	МТЗ-82М	КРН-2,8М	18,10	18,10	0,08	0,08	350,00	28,0	III/39,60	31,68	7,92	14,85	-	82,45
Ручне	м2	6800	-	вручну	-	125,0	-	54,40	-	-	II/28,96	1575,42	393,86	738,48	-	2707,76
Прополювання посівів (2 раз), м2/га															-
5. Вирощування 3-річних саджанців
Внесення підживлювального міндобрива	га	0,34	МТЗ-82М	РТТ-4,2	21,0	21,0	0,02	0,02	350,00	7,00	V/50,80	1,02	0,25	0,48	248,45	257,20
Механізоване розпушування грунту в міжряддях (4 р.)	га	1,36	МТЗ-82М	КРН-2,8М	18,10	18,10	0,08	0,08	350,00	28,0	III/39,60	31,68	7,92	14,85	-	82,45
Ручне прополювання посівів (2 раз), м2/га	м2	6800	-	вручну	-	125,0	-	54,40	-	-	II/28,96	1575,42	393,86	738,48	-	2707,76
Викопування садивного матеріалу	га	0,34	МТЗ-82М	НВС-1,2	1,70	1,70	0,20	0,20	350,00	70,00	V/50,80	10,16	2,54	4,76	-	87,46
Підрахунок та ув'язнення саджанців в пучки по 10 шт. з навішуванням етикеток	тис. шт.	13	-	вручну	-	1,80	-	7,22	-	-	I/28,96	209,09	52,27	98,01	-	359,37
Всього	-	-	-	-	-	-	-	-	-	910,00	-	5129,69	1355,47	2542,81	1655,6	11593,57

Собівартість вирощування 1 тис. шт. 3-річних саджанців модрини європейської становить - 891,81 грн.

ЧАСТИНА 2. ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ

РОЗДІЛ 1. ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНІ УМОВИ МІСЦЯ РОЗМІЩЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Місцезнаходження і площа.

Державне підприємство «Хмільницьке лісове господармсто» Вінницького виробничого лісогосподарського об'єднання «Вінницяліс» розміщений в північно-західній частині Вінницької області України на території 4-х адміністративних районів: Козятинського, Хмільницького, Калинівського і Літинського.

Контора лісгоспу розміщена на околиці м. Хмільник (у кв.37 Березнянського лісництва) на віддалі 75 км від обласного центру м. Вінниця.

Поштова адреса: м. Хмільник, вул. Курортна 1.

Грунтовий покрив і гідрологія

Найбільш поширені на території лісгоспу сірі лісові опідзолені ґрунти (від сірих до світло сірих), які утворилися на лісах і лесових суглинках, які підстелені глиною більшої чи меншої глибини і вологості. Мілкі ґрунти, де лес знаходиться на глибині 90 см, мають невеликі площі, поблизу від берегів ріки Південного Бугу, де вони закінчуються виходом на поверхню ґрунту. Глибина залягання ґрунтових вод коливається від 1,5 до 25 м.

Ґрунти більшості лісових масивів Літинського лісництва, в основному, сірі лісові суглинки з товщиною гумусового горизонту 20-25 см, підстелені суглиноком і глиною темно-бурого забарвлення. В урочищах «Сосни» і «Луганщина» ґрунти в основному сірі лісові середньо-підзолисті супіщані свіжі з супіщаним і піщаним підґрунтям.

Ерозійних процесів в межах лісгоспу не спостерігається. Схили балки і ярів заросли деревною та чагарниковою рослинністю. По межах лісгоспу на землях колгоспів і радгоспів є діючі яри. Хвилясто-горбистий рельєф місцевості, заливні атмосферні опади, які періодично повторюються, а також танення снігу весною, дуже збільшують поверхневий стік. В результаті цього на окремих ділянках, особливо в місцях крутих схилів і балок, може проходити змив і розмив ґрунту площинна і глибинна ерозія, яка приносить значну шкоду сільському господарству. На таких ділянках силами лісгоспу проводяться агролісомеліоративні заходи.

Кліматичні умови

Клімат району розміщення лісгоспу помірно-континентальний з достатньою кількістю опадів, яких цілком вистачає для вегетації лісової рослинності.

З кліматичних факторів, які негативно впливають на ріст і розвиток деревної рослинності, можна відмітити наступні: нестійке (перемінне) зволоження ґрунту, спостерігаються періодичні посухи та суховії, ливневі осади, які повторюються через 5-10 років, ранні осінні і пізні весняні приморозки, а також безсніжні зимові періоди при наявності морозів.

Коротка характеристика кліматичних умов району, яка має значення для лісового господарства, за даними багаторічних спостережень Хмільницької, Вінницької і Жмеринської метеостанцій наведена на у таблиці 1.1.

В цілому клімат району розміщення лісгоспу є сприятливим для росту основних лісоутворюючих порід. Це підтверджується наявністю насаджень відносно високих бонітетів: дуба звичайного і ясена звичайного ІА-ІІ, сосни звичайної і ялини європейської ІБ і І, вільхи чорної і берези повислої ІА- ІІ бонітету. Добре ростуть і введені в культури такі види, як модрина європейська, дуб червоний та інші деревні породи.

Тепла тривала осінь, вологе і тепле літо, незначне коливання температур, значна кількість опадів, все це сприяє доброму росту та розвитку основних лісоутворюючих деревних порід.

Таблиця 1.1

Кліматичні показники

Назва показників	Одиниця виміру	Значення	Число (місяць)
1. Температура повітря: - середньорічна - абсолютна максимальна - абсолютна мінімальна	С0	6.8 +35.2 -30.0	липень січень
2. Кількість опадів	мм	582
3. Тривалість вегетаційного періоду	дні	165
4. Останні заморозки весною			8 травня
5. Перші заморозки осінню			10 жовтня
6. Середня дата замерзання рік			20 грудня
7. Середня дата початку паводків			1 березня
8. Сніговий покрив: Потужність Час появи Час сходу в лісі	см	15-25	листопад березень
9. Глибина промерзання ґрунту	см	40-80
10. Напрямок переважаючих вітрів: Зима Весна Літо Осінь	румб	Пд-Сх Пн-Зх Пн-Зх, Зх Зх, Пд-Зх
11. Середня швидкість переважаючих вітрів: Зима Весна Літо Осінь	м/с	5 3 3 4
12. Відносна вологість повітря	%	75

Рельєф

Територія району за характером рельєфу являють собою хвилясто-горбисту рівнину з загальним поступовим нахилом на південний схід. Західна частина території лісгоспу розташована на Волинсько-Подільській височині, де висота над рівнем моря досягає 340 м. Всю територію лісгоспу з північного заходу на південний схід пересікає долина річки Південний Буг.

Рельєф Літинського лісництва і частини Іванівського лісництва рівнинний з незначними пониженнями у вигляді боліт.

В геологічному відношенні Волинсько-Подільська височина складається з кристалічних порід (гранітів, гнейсів), які біля річок виходять на поверхню у вигляді скельних виступів або скель зверху кристалічні масиви покриті шаром осадових порід (пісок, глина, мергель) товщиною до 40 см. Часто зустрічаються алювіальні (наносні) відклади.

Типи лісорослинних умов і типи лісу

Ліси належать до типу мішаних та широколистяних лісів. Переважаючими трофотопами тут є сугруди і груди.

Найбільш поширеними типами лісу на території держлісгоспу є: волога грабова діброва (D3-гД) - 38%; свіжа грабова діброва (D2-гД) - 32%; свіжий грабово-дубово-сосновий сугруд (С2-г-дС) -14%; свіжа грабова судіброва (С2-гД) - 16%.

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСОКУЛЬТУРНИХ ДІЛЯНОК

Лісокультурна ділянка №1 знаходиться в кварталі 13, у виділі 17. Площа ділянки становить 2,1 га. Рельєф ділянки рівнинний. Тип лісорослинних умов - вологий груд, тип лісу - волога грабова діброва. Трав'яний покрив складають: зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum), веснівка дволиста (Majanthemum bifolium), квасениця звичайна(Oxolis acetosella), жіноча папороть (Athyrium filix-femina). Лісокультурна ділянка №1 проектується на категорії лісокультурної площі низькопродуктивний грабовий молодняк, вік - 8 років. Тип ґрунту ділянки темно сірий лісовий опідзолений суглинистий.

На лісокультурній ділянці №1 рекомендується створити головним чином продуктивне та стійке дубове насадження, з домішкою ясена звичайного. Розміщення лісокультурної ділянки №1 представлене на рис. 2.1.

Лісокультурна ділянка №2 знаходиться в кварталі 32, у виділі 13. Площа ділянки становить 2,4 га. Рельєф території, де розташована ділянка, рівнинний. Тип лісорослинних умов - вологий груд... Надгрунтовий покрив представлений такими видами рослин: медунка темна (Pulmunaria obscura), веснівка дволиста (Majanthemum bifolium), щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas). Тип ґрунту на ділянці - темно сірий лісовий опідзолений суглинистий.

Лісокультурна ділянка №2 проектується на категорії лісокультурної площі свіжий зруб дубово-липового насадження, кількість пнів 500 шт./га..

В таких умовах доцільно створювати дубове насадження з домішкою липи дрібнолистої. Розміщення лісокультурної ділянки №2 представлене на рис. 2.2.

РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТУВАННЯ ТИПІВ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР

3.1 Обґрунтування доцільності створення лісових культур на лісокультурних ділянках

Процес відтворення лісових ресурсів, який переважно відбувається шляхом створення лісових культур. Навіть у багатих типах лісу, щоб запобігти заміні головних порід другорядними, доцільно застосовувати штучне лісовідновлення. Саме лісові культури повинні збагатити породний склад лісів, не допустити його збіднення. Склад штучного насадження повинен обов'язково відповідати типу лісу. Ігнорування цього аспекту призводить до зниження продуктивності, цінності та погіршення санітарного стану культур. Відомо, що природні насадження більш стійкі та довговічніші, ніж штучно створені, процес природного відновлення цінних порід, зокрема дуба і сосни під наметом стиглих насаджень, є темою багатьох наукових досліджень. Висновки наукових досліджень свідчать про складність процесу лісовідновлення в лісах України.

Основним способом лісовідновлення на непокритих лісом ділянках, лісосіках без природного поновлення і на землях лісомеліоративного фонду є створення лісових культур високопродуктивних і біологічно стійких насаджень цінних аборигенних порід,а також порід - екзотів.

Отже, створення лісових культур є необхідністю як з природоохоронної, так і з лісогосподарської точок зору. Без створення штучних насаджень ліси із таких цінних порід, як дуб і сосна, не мають майбутнього. Створення лісових культур на даних лісокультурних ділянках є необхідним для того, щоб раціонально використати природний потенціал даних лісорослинних умов, підвищити продуктивність і біологічну стійкість насадження.

На лісокультурній ділянці №1, оскільки наявним є лише низькопродуктивний грабовий молодняк, то доцільним буде створення дубового насадження з домішкою ясена звичайного (не більше 30%, оскільки при збільшенні частки ясена у складі культур він починає рости гірше, пригнічуючи при цьому дуб, унаслідок чого продуктивність і стійкість насаджень знижується) з попереднім прорубуванням коридорів. Ширина міжрядь становите-ме 6 м, що дасть змогу проводити механізований догляд міжрядь. У рядах культури доцільно розміщувати на відстані 1м (Д) і (Яс), при цьому дані культури швидше зімкнуться в рядах, що покращить очищення стовбура від нижніх гілок та сучків.

На свіжому зрубі (лісокультурна ділянка №2) природне відновлення відсутнє, то проектуємо суцільні лісові культури з дуба і липи дрібнолистої. Враховуючи, що дана ділянка не розкорчована, спосіб підготовки грунту буде частковий, смугами. Ширина міжрядь складатиме 3,5 м,. У рядах культури доцільно розміщувати на відстані 1м (Д) і 0,75м (Л). Вибір даних порід дасть можливість отримати хороші прирости за порівняно невеликий проміжок часу.

3.2 Системи і способи обробітку ґрунту під лісові культури

Обробіток грунту - це дія механічними або ручними знаряддями на грунт, що сприяє покращенню його фізичних, хімічних, біохімічних властивостей, водного і теплового режиму, активізації діяльності грунтової фауни, нейтралізації шкідливого впливу трав'яної рослинності з метою створення сприятливих умов для кореневого живлення деревних і чагарникових рослин.

Найбільш поширеним є механічний обробіток ґрунту, який поєднує низку технологічних прийомів, що в комплексі утворюють ту чи іншу систему обробітку ґрунту. Для основного обробітку ґрунту застосовують системи зяблевого обробітку, чорного, раннього сидерального, зайнятого парів. Вибір системи залежить від грунтово-гідрологічних умов регіону, фізичного стану ґрунту, наявності бур'янів, їх видового складу, ступеня забур'яненості лісокультурної площі.

У процесі основного обробітку ґрунту розв'язуються наступні завдання: надання ґрунту відповідної структури шляхом механічного подрібнення його на невеличкі грудочки; поліпшення аерації ґрунту; поліпшення водного режиму ґрунту, що означає для посушливих умов забезпечення накопичення вологи, а для умов з надмірною вологістю - її зниження; знищення бур'янів і зменшення загальної забур'яненості лісокультурної площі; поліпшення теплового режиму; сприяння активізації життєдіяльності ґрунтової мікрофауни, що забезпечує активізацію мінералізації запасів органічної речовини, і накопичення необхідних для рослин мінеральних поживних речовин у доступній для їх засвоєння формі.

Крім того обробіток грунту залежить від лісокультурної площі, на якій будуть створюватися лісові культури, її стану, грунтово-гідрологічних умов та інших факторів.

Глибина основного обробітку ґрунту регламентується глибиною оранки, яка, як звичайно, більша від довжини основного скелетного коріння сіянців і саджанців. У рівнинних умовах при створенні лісових культур на галявині найкраще проводити суцільну оранку з перевертання скиби на глибину 30-35 см і забезпечується застосуванням плуга ПКЛ-70. одночасно з оранкою тут забезпечується поглиблення розпушеного ґрунту за допомогою спеціальних ґрунтопоглиблювачів, які розпушують більш глибокі його шари без перевертання їх на поверхню.

Основний обробіток ґрунту може бути суцільний або частковий, залежно від виду і категорії лісокультурної площі, а також від особливостей рельєфу. При суцільному обробітку ґрунту обробляють всю лісокультурну ділянку, використовують плуги загального призначення: ПЛН-5-35, ПН-4-40, ПЛН-4-35, ПКУ-3-35, ПКУ-4-35, ПДН-4-30, ПКС-4-35, плантажні плуги ППН-40, ППН-50 та плуг розпушувач ПРН-40. Для наступного обробітку грунту використовують важкі зубові борони ЗБСТУ-1,0, ЗБЗС-1,0, дискові -БДТ-3,0, БДНТ-3,5, парові культиватори КПН-4Г і КПГ-4.