Лісові культури для Літинського лісництва "ДП Хмільницьке ЛГ"

Однак суцільний обробіток грунту вимагає високих трудозатрат, тому застосовується порівняно рідко.

Широкого використання набув частковий обробіток грунту він має декілька варіантів: смугами, борознами, площадками.

На свіжих зрубах прокладають смуги важкими дисковими боронами БДН-3,0, БДТ-3,0. Частковий обробіток грунту смугами забезпечує розпушування верхнього, найбільш родючого, шару грунту та його повне збереження. При цьому створюються майже такі ж умови росту для рослин, як і при суцільному обробітку.

Виходячи з вищенаведеного для своїх лісокультурних площ я приймаю, що на першій лісокультурній ділянці №1 на якій є наявним низькопродуктивний грабовий молодняк, вік якого становить - 8 років, доцільним буде створення коридорів завширшки 2 м з відстанню між їх центрами 6 м. Обов'язковим буде догляд за культурами, оскільки граб який залишився може пригнічувати ріст та розвиток головної породи.

На лісокультурній ділянці №2 також необхідно застосувати смуговий обробіток грунту механізованим способом, шляхом зрізування пнів на рівні з землею в смугах з шириною 2м та їх дискуванням (Т-40М + БДН-2,0), оскільки на свіжому зрубі неможливо провести суцільний обробіток грунту без попереднього корчування пеньків та підготовки площі. Тому я вважаю недоцільно проводити у даних умовах суцільний обробіток грунту, тому що грунт на свіжому зрубі ще не втратив структури, частково зберігається лісове середовище. Площа обробленого грунту повинна становити не менше 25 - 50 % фактичної площі ділянки. Корчування пеньків проводитися не буде, лише необхідно зменшити висоту деяких пнів для проходження агрегату. При проходженні на пеньок смугу не викривляють, а лише припиняють обробіток грунту, продовжуючи його за пеньком.

3.3 Види, методи та способи створення лісових культур

Класифікація лісових культур передбачає що її основною одиницею є вид лісових культур, який визначається трьома складовими: часом створення, принципами формування, початковим складом.

За часом створення лісові культур поділяються на попередні і наступні.

За принципом формування - суцільні та часткові. За початковим складом лісові культури поділяються на чисті та змішані Попередні культури створюються під наметом материнського насадження. На відміну від попередніх наступні лісові культури створюються після вирубки материнського намету. Якщо головна порода на ділянці не відновилася або недостатнє відновлення, то створюються суцільні лісові культури.

Чисті лісові культури - культури створені з одного виду, а змішані лісові культури складаються з двох чи більше порід. При створенні лісових культур в них виділяють три компоненти: головна порода, супутня порода, чагарникова порода. Крім класичних лісових культур виділяють деякі інші: плантаційні та ландшафтні.

Плантаційні лісових культури - лісові культури з прискореним ростом. Вони створюються з метою скорочення термінів вирощування спеціальної лісової продукції підвищеної якості.

Змішані культури складаються з двох чи більше порід. У їх складі, наявними є головні та супутні породи, а також чагарники.

Основними методами створення лісових культур є сівба і садіння. У практиці лісового господарства найбільшого поширення набуло садіння. Садивний матеріал - сіянці і саджанці, залежно від способу вирощування, може відкриту або закриту кореневу систему. Садивний матеріал з відкритою кореневою системою вирощують звичайним способом. Сіянці та саджанці з закритою кореневою системою вирощують у горщиках, контейнерах, брикетах тощо. Корені рослин до і під час садіння містяться в незруйнованій грудці землі або субстраті.

Способи сівби лісових культур

Рядкова сівба. Насіння загортається у ґрунт у посівну борозну рядками, що розташовані на певній віддалі один від одного. Віддаль між насінням у рядку також рівномірна і залежить від породи дерева.

Рядково-ямкова сівба. Насіння в посівному рядку розміщується по декілька штук у кожній ямці. Ямки являють собою окремі посівні місця, розташовані рядами рівномірно по площі. Віддаль між ямками в ряду становить 0,3; 0,5; 0,75 м - залежно від густоти культур і схем сівби.

Сівба біогрупами. Біогрупу утворює певна кількість насінин (від 30 до 50), висіяних на незначній за розмірами ділянці. Сходи, що з'являються на кожній площадці, в процесі росту формують біогрупи відповідної породи.

Стрічкова сівба. Декілька рядків наближені один до одного й утворюють стрічки. Віддаль між рядами в стрічці значно менша, ніж віддаль між крайніми рядами сусідніх стрічок.

Сівба врозкид насіння висівають на всю лісокультурну площу. Одним із видів цього способу є аеросівба.

Способи садіння лісових культур

Рядкове садіння. Посадкові місця розміщені рівними рядками, розташованими на однаковій віддалі одне від одного і рівномірно на лісокультурній ділянці.

Садіння коридорами. Застосовується на зрубах, зарослих малоцінними породами висотою 2-3 м. У заростях прорубують коридори шириною не менше однієї висоти рослини. Між коридорами залишають не вирубаний простір, так звані куліси шириною 4, 6 або 8 м. У коридорах здійснюють обробіток ґрунту і висаджують або саджанці головної породи з віддалю між ними 0,5-1,5 м.

Стрічкове садіння. Два або декілька рядків, утворюють відповідну стрічку. Віддаль між рядками у стрічці однакова, а віддаль між стрічками значно більша.

Садіння біогрупами часто застосовують при створенні часткових культур. Обробіток ґрунту здійснюється розпушуванням ділянок різного розміру (см): 0,25х0,25; 0,5х0,5; 1,0х1,0; 1,0х2,0. На кожній ділянці висаджують певну кількість рослин, з яких створюється біогрупа.

Вузько смугове садіння. Розчищають смуги шириною 2,5 м і більше, ґрунт на смузі обробляють оранкою, дискуванням або фрезуванням. Відстань між смугами 3-8 м. На смузі шириною 2,5 м розміщують два ряди рослин з відстанню між рядами 1,5 м.

Широкосмугове садіння. Рослини розміщують рівномірно на досить широкій смузі (8-12 м), залишаючи такі ж завширшки міжсмугові простори. Цей спосіб застосовують для залісення довгих схилів, а також для створення культур на згарищах, де відсутнє природне поновлення.

Основним методом лісокультурного виробництва є садіння лісових рослин. Основним видом садивного матеріалу є сіянці переважно 1-3-річного віку. Сіянці мусять бути добре розвиненими. Висота сіянця повинна становити 10-60 см, довжина кореневої системи - 10-30 см.

Садивний матеріал, завезений на лісокультурну ділянку, негайно загортають землею, запобігаючи навіть незначному висиханню коренів. Сіянці загортають у рівчаки на глибину, що становить ј їх висоти, саджанців 20-30% висоти їх надземної частини.

На лісокультурній ділянці №1 методом створення лісових культур є садіння лісових рослин.

Спосіб садіння - коридорами.

За часом створення дані культури - наступні.

За принципом формування - суцільні.

За початковим складом - змішані.

Основним видом садивного матеріалу є сіянці 1 річного віку.

На лісокультурній ділянці №2 методом створення лісових культур є садіння лісових рослин.

Спосіб садіння - рядковий.

За часом створення дані культури - наступні.

За принципом формування -суцільні.

За початковим складом - змішані.

Основним видом садивного матеріалу є сіянці 1 річного віку дуба та 2річні сіянці липи.

3.4 Склад лісових культур, вибір головних, супутніх і чагарникових порід

При створенні лісової культури необхідно ретельно підбирати склад майбутнього деревостану, оскільки допущені помилки негативно впливатимуть на продуктивність і біологічну стійкість насаджень.

За складом лісові культури поділяються на чисті і змішані: чисті - це насадження, які складаються з однієї деревної породи; змішані - це насадження, в складі яких є дві або більше деревні породи. Змішані за складом насадження є більш продуктивними та біологічно стійкими, ніж чисті. Чисті культури потрібно створювати переважно в тих умовах, які є придатними для зростання лише однієї породи. При створенні змішаних культур для успішного зростання в межах одного насадження потрібно висаджувати породи світлолюбні з тіневитривалими, швидкорослі з повільноростучими, з тими, що мають глибоку кореневу систему і поверхневу і т. п.

Головні породи - це породи, які доцільно вирощувати в даних лісорослинних та економічних умовах. Можуть бути одночасно 2-3 породи. До головних порід належать не тільки ті, які характеризують корінний тип деревостану. Сюди можуть бути віднесені екзоти, якщо вони за своєю лісівничо-екологічною характеристикою відповідають цілям ведення лісового господарства. Головними в культурах повинні бути породи найбільш довговічні та стійкі проти несприятливих умов середовища.

Другорядні породи досить часто переважають у складі насадження, але дають значно гірший економічний ефект при лісовирощуванні.

Супутні породи покращують ріст головної породи супроводжуючи її протягом певного проміжку росту або до віку головної рубки, а також самі є об'єктом для використання у господарських цілях.

Супутні породи (липа, ясен, граб та ін.) сприяють покращенню росту головних (притінення стовбура, збагачення грунту опадом тощо), а також самі є об'єктом лісокористування.

Ґрунтопокривні породи - це переважно чагарники, які своїми гілками закривають ґрунт, тим самим не допускаючи його задерніння і захищаючи від прямої дії сонця та вітру.

Підгінні породи утворюють «шубу» для головної породи, притінюючи її стовбури своїми кронами. Вони сприяють формуванню прямих стовбурів головної породи, кращому очищенню стовбурів від сучків. Підгінні породи, як звичайно, утворюють другий ярус.

Основним лімітуючим фактором впровадження цінних порід в культури є тип лісу, а саме - зволоженість та багатство грунту.

Дуже важливим аспектом при підборі порід для створення лісових культур є їх взаємовплив при сумісному зростанні на одній ділянці. Механізм біологічного взаємовпливу рослинних організмів визначається насамперед через їх вплив на елементи навколишнього середовища. В процесі росту і розвитку кожна рослина вибирає частку поживних речовин, вологу, кисень, вуглекислий газ тощо. У надземній частині рослини перехоплюють світло, внаслідок чого умови освітлення та теплового балансу змінюються. Взаємодія рослинних організмів відбувається і через виділення в підземній і надземній частині лісового фітоценозу хімічних сполук, які можуть помітно змінювати грунтове середовище та умови живлення рослин.

На лісокультурній ділянці №1 проектуємо створення змішаних культур наступних деревних порід: дуба звичайного та ясена звичайного.

У вологій діброві насадження з дуба створює біологічно стійкий високопродуктивний деревостан.

Конкурентна здатність дуба звичайного в даних умовах висока.

На лісокультурній ділянці №2 проектуємо створення суцільних змішаних культур дуба із супутньою породою - липою дрібнолистою. Саме ці породи у даному типі лісу досягають найбільшої продуктивності, тому їхнє створення дасть найкращий лісогосподарський ефект.

3.5 Типи, схеми і способи змішування порід

Тип змішування характеризує особливість сумісної участі в лісових культурах деревних порід різних груп. Типи змішування деревних порід в лісових культурах є наступними: деревний, деревно-тіньовий, деревно-чагарниковий та комбінований (деревно-тіньово-чагарниковий).

Спосіб змішування рослин у лісових культурах - це порядок групування на лісокультурній площі дерев однієї породи відносно дерев інших порід.

Способи змішування порід в культурах поділяються на такі групи: змішування в рядах; змішування рядами; змішування рядами і в рядах, кожна з яких в свою черг поділяється на власне способи змішування: ланковий, групово-ланковий, шалівками, рядовий, кулісний і т.д.

Застосування того чи іншого способу змішування залежить від виду та участі деревних компонентів в складі насадження, використання тих чи інших механізмів при створенні лісових культур, та догляді за ними, від їх цільового призначення.

Схема змішання порід - це порядок розміщення на лісокультурній площі рослин різних порід.

На лісокультурних ділянках №1, №2 спосіб змішування - рядами. Вибраний спосіб змішування забезпечить формування прямих і повнодеревних стовбурів, добре очищення від гілок, будуть покращувати ґрунтові умови.

Тип змішування - деревно-тіньовий.

На лісокультурній ділянці №1 схема змішування така:4 ряди- дуба звичайного і 1 ряд ясена звичайного.

На лісокультурній ділянці №2 схема змішування наступна: 3 ряди - дуба звичайного, 1ряд - липи дрібнолистої.

Щодо підібраних супутніх порід, слід зазначити що для даних типів лісу (Д3-г-Д) ясен звичайний та липа дрібнолиста будуть стимулювати ріст головної породи, а також сприятимуть більш швидкому зімкненню в рядах і між рядами.

3.6 Густота лісових культур та розміщення садивних місць

Розміщення посадкових місць визначається віддаллю між рядками посадкових (посівних) місць і віддаллю між посадковими (посівними) місцями в ряду. Від цих параметрів безпосередньо залежить густота створюваних культур.

Густота культур - це кількість деревних і чагарникових рослин, що вирощуються на одиниці лісокультурної площі (ГОСТ 17559-82). Від густоти культур залежать біологічна стійкість і продуктивність майбутніх насаджень. При заниженій густоті залишається не використаною потенційна продуктивність даних умов; при завищеній густоті культури відстають у рості, а можуть бути випадки їх загибелі або депресії. Занижена густота відтягує також період зімкнення лісових культур, що потребує проведення більшої кількості доглядів. Але більша густота вимагає використання більшої кількості садивного матеріалу, що збільшує собівартість лісових культур.

Оптимальна густота - поняття динамічне в тому розумінні, що вона змінюється з віком. Це наслідок біологічних властивостей лісових дерев, які з віком вимагають щораз більшого життєвого простору. Базою для регулювання густоти в процесі росту є початкова густота.

Початкову густоту лісових культур визначають з врахуванням наступних факторів: біологічні та лісівничі властивості деревних порід, едафо-гідрологічних умов.

Для визначення початкової густоти лісових культур необхідно знати відповідне розміщення посадкових місць, яке визначається віддалю між рядками посадкових місць і віддалю між посадковими місцями в ряду.

Густота лісових культур при однакових ширині міжрядь та розміщенні в рядах розраховується за формулою:

N = 10000 / a · b, [ 3.1]

де N - кількість садивних місць на 1 га, шт./га;

a - ширина міжрядь або відстань між рядами, м;

b - відстань в рядах між рослинами або крок садіння, м;

При нормальному природному відновленні на 1 га налічуються сотні тисяч сходів деревних порід. Але у міру того як вони ростуть і розвиваються, їх кількість постійно зменшується й у віці головної рубки на 1 га залишається 300-600 дерев. У багатих типах їх більше, в бідних - менше. В результаті такої диференціації виживають найбільш стійкі та високопродуктивні екземпляри.

Із практики ведення лісового господарства відомо, що невигідно вирощувати загущені або зріджені лісові культури. Густі насадження повною мірою використовують сонячну енергію, але через сильну конкуренцію за поживні речовини, а часто й за вологу дерева ростуть ослабленими, пригніченими, бонітет насадження знижується. Рідкі насадження більшою мірою пошкоджуються вітровалами, стовбури дерев збіжисті та сучкуваті, знижується продуктивність, втрачається лісова ситуація.

Із лісівничих та економічних причин насаджувати велику кількість сіянців на 1 га недоцільно й неможливо, тим більше не можна чекати, поки відбудеться природна диференціація висаджених екземплярів. Тому слід узяти за основу певну густоту лісових культур, де кількість садивних місць була б оптимальною, або близькою до неї.

Густота залежить насамперед від категорії лісокультурної площі, типу лісу, біологічних особливостей порід, з яких створюється насадження, складу культур, виду садивного матеріалу, наявності природного відновлення, економічних умов, методу створення лісової культури. Культури, що створюються садінням, менш густі, ніж створені сівбою. Те ж саме стосується часткових і суцільних штучних лісових насаджень.

Основним критерієм успішного створення лісових культур, які б максимально використовували потенційні грунтово-кліматичні умови, є оптимальна густота деревостанів, яка крім перелічених вище факторів, залежить також від цільового призначення деревостанів, використання засобів механізації для створення і догляду за лісовими культурами, віку головної рубки насаджень тощо. Різноманітність грунтово-кліматичних, економічних та інших умов не дає змоги розробити стандартні рекомендації щодо густоти лісових культур. Крім того, слід мати на увазі, що при одній і тій самій густоті, але при різних способах і схемах змішування взаємовплив між деревними породами буде різний, від чого певною мірою залежать продуктивність і стійкість майбутнього насадження.

Ширина міжрядь повинна становити переважно 2,5-3,0 м. Це обмежує густоту культур 5,5-6,6 тис. шт./га. При меншій ширині міжрядь робочими органами механізмів пошкоджуються фізіологічно активні корені й ріст культур погіршується.

Лісокультурна ділянка №1:

Волога грабова діброва, садіння слід проводити 2-річними сіянцями. Лісові культури проектуємо створити за наступною схемою змішування: 4р.Д 1р.Яс. Ширина міжрядь - 6 м. Крок садіння в рядах: дуба - 1м, ясена - 1м. З врахуванням ширини міжрядь, кількість рядів порід на 1 га буде: 100 м / 6 м = 16 рядів. Один цикл змішування складає 5 рядів. При довжині сторони ділянки в 100 м ряди порід, з врахуванням їх кількості, будуть розміщуватись наступним чином: 41 41 41 1. З них, дуба - 13ряди, ясена - 3 ряди.

Кількість рослин в одному ряду, довжиною 100 м становитиме:

дуба - 100 м/1 м = 100 шт. в ряду;

ясена - 100 м/1 м = 100 шт. в ряду.

Таким чином, кількість посадкових місць на 1 га по породах з врахуванням кількості їх рядів становитиме:

дуба - 100 шт. x 13 ряди = 1300 шт./га;

ясена - 100 шт. x 3 ряди = 300 шт./га.

Таким чином, загальна початкова густота культур становитиме 1600 шт./га.

Початковий склад лісових культур за кількістю посадкових місць знаходимо за пропорцією: Д - 1600 шт./га - 100%, а 1300 шт./га - Х%. Звідси Х = 81,3% або 8,1 одиниць, Яс - 1600 шт./га - 100%, а 300 шт./га - Х%. Звідси Х =18,7% або 1,9 одиниць.

Отже, початкова формула складу культур за кількістю садивних місць на лісокультурній ділянці №1 буде мати наступний вигляд: 8,1Д 1,9Яс.

Лісокультурна ділянка №2:

Лісові культури проектуємо створити за наступною схемою змішування: 3р.Д 1р.Л. Ширина міжрядь - 3,5 м. Крок садіння в рядах: дуба - 1м, липи - 0,75м. З врахуванням ширини міжрядь, кількість рядів порід на 1 га буде: 100 м / 3,5 м = 28 рядів. Один цикл змішування складає 4 ряди. При довжині сторони ділянки в 100 м ряди порід, з врахуванням їх кількості, будуть розміщуватись наступним чином: 31 31 31 31 31 31 31. З них, дуба - 21 ряди, липи - 7 ряди.

Кількість рослин в одному ряду, довжиною 100 м становитиме:

дуба - 100 м/1 м = 100 шт. в ряду;

липи - 100 м/1 м = 133 шт. в ряду.

Таким чином, кількість посадкових місць на 1 га по породах з врахуванням кількості їх рядів становитиме:

дуба - 100 шт. x 21 ряди = 2100 шт./га;

ясена - 133 шт. x 7 ряди = 931 шт./га.

Таким чином, загальна початкова густота культур становитиме 3031 шт./га.

Початковий склад лісових культур за кількістю посадкових місць знаходимо за пропорцією: Д - 3031 шт./га - 100%, а 2100 шт./га - Х%. Звідси Х = 69,3% або 6,9 одиниць, Л - 3031 шт./га - 100%, а 931 шт./га - Х%. Звідси Х = 30,7% або 3,1 одиниць.

Отже, початкова формула складу культур за кількістю садивних місць на лісокультурній ділянці №1 буде мати наступний вигляд: 6,9Д 3,1Л.

Розрахувавши густоту культур за породами, визначимо вартість садивного матеріалу, необхідного для створення лісових культур на лісокультурних ділянках (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Розрахунок кількості та вартості посадкового матеріалу

Назва породи	Вид садив- ного матеріалу	Вік садивного матеріалу (р.)/ вартість 1 тис. шт. (грн.)	Кількість садивного матеріалу, шт..	Вартість садивного матеріалу, грн..
			на 1га	на всю площу	на 1га	на всю площу
Лісокультурна ділянка №1 (S=2,1 га)
Дуб звичайний	сіянці	1/200	1300	2730	260,00	546,00
Ясен звичайний	сіянці	1/220	300	630	66,00	145,20
Разом	-	-	1600	3360	326,00	691,20
Лісокультурна ділянка №2 (S=2,4 га)
Дуб звичайний	сіянці	1/200	3031	7274	606,20	1454,80
Липа дрібнолиста	сіянці	2/180	931	2234	167,58	402,12
Разом			3962	9508	773,78	1856,92

Отже, для створення лісових культур на лісокультурній ділянці №1, необхідно 691,20 грн., щоб придбати 2-річні сіянці деревних порід, з яких будуть створені культури; на лісокультурній ділянці № 2 - 1856,92 грн.

3.7 Види, терміни, кількість і технологія проведення агротехнічних доглядів

Догляд за лісовими культурами-це комплекс агротехнічних і лісівничих заходів, спрямованих на поліпшення умов приживлюваності й росту культивованих порід (поліпшення фізичних властивостей грунту, зменшення випаровування з його поверхні, видалення трав'яної та небажаної деревної рослинності, збагачення грунту елементами живлення).

Основна мета доглядів за лісовими культурами - створення сприятливих умов для їх росту, скорочення строків зімкнення й переведення в покриту лісом площу, усунення негативного впливу трав'яної рослинності й порослі малоцінних порід. Завдяки провеенню агротехнічних та лісівничих доглядів поліпшуються водний і тепловий режими, а також режими живлення й освітлення.

Відповідність розвитку кореневої системи рослин розміру їх надземної частини є основним фактором успішного росту. Пошкодження коріння, особливо бічного, знижує інтенсивність росту рослин, призводить до виникнення кореневої гнилі, що різко знижує стійкість насадження. Щоб уникнути цього негативного явища, в перші два роки після садіння допускається проводити обробіток міжрядь на глибину 8-10 см, а в наступні роки - не глибше 4-6 см.

Агротехнічні догляди за лісовими культурами проводять після садіння (сівби). Вони є головним фактором швидкого зімкнення та формування майбутнього насадження. Сюди відносять наступні операції:

1) оправлення сіянців або саджанців після садіння механізованим способом або після дії на них несприятливих погоднихумов: розмиву (видування) грунту, витискання морозами;

2) розпушування грунту з одночасним видаленням у рядах і міжряддях трав'яної рослинності, самосіву та порослі малоцінних порід;

скошування, приминання або прикочування трав'яної рослинності в осінній період у рядах і міжряддях;

використання гербіцидів і арборицидів для пригнічення розвитку небажаної трав'яної та деревної рослинності.

На важких грунтах культури можуть витискатися при настанні заморозків, тому в таких місцях слід утримуватись від розпушування та прополювання культур у другій половині вегетаційного періоду.

Для проведення доглядів за лісовими культурами використовується спеціальна техніка, яка повинна задовольняти низку вимог. Робочі органи машин повинні забезпечити високоякісний обробіток грунту та повне знищення трав'яної рослинності, не пошкоджуючи при цьому наземної частини лісових культур. Слід забезпечити регулювання глибини обробітку грунту залежно від типу лісорослинних умов, фізико-механічних властивостей грунту, характеру розміщення кореневих систем порід, наявності тих чи інших різновидів бур'янів та інших факторів. При сідланні ряду або кількох рядів ґрунтообробний агрегат повинен мати просвіт необхідних розмірів, куди б безперешкодно проходив ряд (ряди) культур. Конструкція робочих органів повинна передбачати встановлення їх таким чином, щоб з обох боків ряду культур залишалась захисна 30-50 сантиметрова зона, робочі органи не повинні забиватися рослинними рештками або грунтом. При обробітку міжрядь культур, слабо зарослих трав'яною рослинністю, використовуються культиватори КЛ-2,6, КРН-4,2, КРТ-3 та ін. При обробітку міжрядь культур, середньо- і сильнозарослих трав'яною рослинністю, використовують дискові культиватори (ДЛКН-6(8)) дискові борони (БДН-1.3А, БДН-2,0(3,0), БДНТ-2,2 (3,5), БДТ-3,0 та ін.). Важкі дискові борони доцільно використовувати лише на площах зі сильно ущільненими грунтами. На більш легких грунтах краще застосовувати польові та садові борони.

При догляді за лісовими культурами, створеними на нерозкорчованих або частково розкорчованих зрубах, обробляють смугу шириною 50-70 см з кожного боку ряду.

Після рубки материнських насаджень на ділянках корінним чином змінюється мікроклімат. На декілька порядків підвищуються освітлення і прогрівання ґрунту. Рубка материнських насаджень також впливає на вміст вологи в ґрунті. Ці зміни на зрубах і на інших ділянках, на яких відсутні зімкнуті зарослі деревних рослин (рілля, сіножаті, пустирі, галявини тощо) утворюють сприятливі умови для поселення світловибагливих трав'яних росин, які знаходять оптимальні або близькі до них умови для росту та розвитку. Такі рослини утворюють велику кількість плодів або насіння. Трав'яна рослинність з'являється впродовж всього вегетаційного періоду, але найбільше - навесні та на початку літа, тому в цей період дуже важливим є своєчасний догляд за культурами, від якого багато в чому залежить приживлюваність і ріст саджанців. Наприклад, у вологих дібровах Лісостепу середня висота саджанців дуба у трирічних культурах на ділянках, що систематично прополюють, досягає на 50-60% більшої висоти, ніж на ділянках, що не прополювали.

Для догляду за лісовими культурами, створеними на тимчасово перезволожених грунтах і сильно зарослих трав'яною рослинністю та порослю малоцінних порід діаметром до 2 см, можна використовувати лісовий фрезерний культиватор КФЛ-1,4, який повністю знищує в межах оброблюваної смуги трав'яну та деревну рослинність і формує рівну поверхню.

Використовувані при догляді за культурами в рядах і захисних зонах механізми (КРЛ-1А, КБЛ-ІА, ПРО-1) повинні задовільно видаляти трав'яну рослинність з рядів і захисних зон культур, не пошкоджувати надземні частини і кореневі системи деревних порід. Вони є високоефективними при слабкій забур'яненості культур, тому догляди в рядах та захисних зонах слід проводити часто, не допускаючи сильного заростання. На нерозкорчованих зрубах трав'яну рослинність і поросль деревних порід часто скошують ранцевим агрегатом типу «Секор».

У рівнинній частині західного регіону України застосовується переважно 10-12 - разовий догляд за лісовими культурами протягом чотирьох-п'яти років. У культурах, створених саджанцями, кількість агротехнічних доглядів скорочується в середньому до шести протягом трьох років.

Кількість, тривалість і строки доглядів визначаються типом лісорослинних умов, способом обробітку грунту, методом і способом створення лісових культур, віком садивного матеріалу, видовим складом насадження, погодно-кліматичними умовами, біологічними властивостями деревних порід, цільовим призначенням майбутнього насадження та економічними умовами.

Кількість доглядів можна скоротити, поєднуючи фізичні та хімічні засоби боротьби з бур'янистою рослинністю. Для знищення бур'янів застосовують різні гербіциди залежно від виду рослин, фази їх розвитку, вологості грунту тощо.

Кількість та терміни проведення агротехнічних доглядів на лісокультурних ділянках №1 і №2 показані в табл. 3.2. та табл. 3.3.

Таблиця 3.2

Кількість та терміни проведення агротехнічних доглядів на лісокультурній ділянці №1

Роки	Місяці	Загальна кількість доглядів
	травень	червень	липень	серпень
1	- -	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІІ декада)	Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)	Догляд в міжряддях (ІІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)	3 3
2	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (І декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІІ декада)	Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІІ декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІІ декада)	4 4
3	- -	Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)	Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІІ декада)	- -	2 2
4	- -	Догляд в міжряддях (ІІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІІ декада)	Догляд в міжряддях (ІІІ декада) -	- -	2 1
5	- -	- -	Догляд в міжряддях (ІІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІІ декада	- -	1 1

Таблиця 3.3

Кількість та терміни проведення агротехнічних доглядів на лісокультурній ділянці №2

Роки	Місяці	Загальна кількість доглядів
	травень	червень	липень	серпень
1	- -	Догляд в міжряддях (ІІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІІ декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)	Догляд в міжряддях (ІІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІІ декада)	3 3
2	Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (І декада)	Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (І декада)	Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)	4 4
3	- -	Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах(І декада)	Догляд в міжряддях (ІІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІІ декада)	Догляд в міжряддях (ІІІ декада) -	3 2
4	- -	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІІ декада)	Догляд в міжряддях (ІІІ декада) догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)-	- -	2 1
5	- -	- -	Догляд в міжряддях (ІІІ декада)-	- -	1 -

На лісокультурних ділянках №1і №2 кількість агротехнічних доглядів буде однакова оскільки на даних ділянках можливий значний розвиток бур'янів, а також порослі другорядних порід, у зв'язку з багатим типом лісорослинних умов.

Підсумкова відомість, в якій зведені всі основні запроектовані лісовідновні заходи зі створення та вирощування лісових культур на лісокультурних ділянках, наведені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

№ л/к ділянки та місце розташування	Площа, га; тип ЛРУ; тип лісу	Спосіб обро-бітку грунту	Схема змішування	Розміщення посадкових місць	Густота л/к, шт./га; початковий склад л/к; вид лісових культур	Метод та спосіб Створення лісових культур	Кількі-сть агротехніч-них доглядів
№1 Кв.13 Вд.17	S=2,1 га; Д3; волога-грабова діброва	Смуговий	4р.Д 1р. Яс	6,0X1,0	326,00 шт./га.; 8,1Д 1,9Яс наступні; суцільні; змішані	Садіння сіянців, рядковим способом	12
№2 Кв.32 Вд.13	S=2,4 га; Д3; волога-грабова діброва	Смуговий	3р.Д 1р.Л	3,5х1,0	773,78 шт./га.; 6,9Д 3,1Л наступні;суцільні; змішані	Садіння сіянців, рядковим способом	12

Відомість запроектованих лісовідновних заходів

РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТОВИНИХ ТИПІВ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР

Розробка проектів створення лісових культур неможлива без економічного обґрунтування запроектованих заходів. Як відомо, найбільш високопродуктивними та біологічно стійкими вважаються насадження, для створення та вирощування яких застосована передова технологія в оптимальних для росту даної породи типах лісорослинних умов.

В зв'язку з цим, на обох запроектованих під створення лісових культур ділянках, проводимо економічне обґрунтування намічених заходів. Для цього проектуємо комплекс робіт як ручних, так і механізованих з виконання необхідних операцій по створенню і вирощуванню лісових культур до стадії переведення їх в категорію вкритих лісовою рослинністю земель.

4.1 Розрахунок витрат на створення і вирощування культур до переведення їх в категорію вкритих лісовою рослинністю земель

Розрахунок витрат на лісокультурні роботи проводять на підставі передбачених завданням обсягів робіт, діючих типових змінних норм виробітку, вартості машино-змін, тарифних ставок, цін на насіння, вапно, добрива, сіянці, саджанці та інші використовувані матеріали.

Розрахунково-технологічна карта на створення і вирощування лісових культур - це зведений перелік технологічних операцій та послідовності їх виконання з вказанням складу агрегатів, норм виробітку, обсягів робіт і тарифних ставок. Розрахунково-технологічна карта складається на кожну лісокультурну ділянку окремо, використовуючи при цьому відповідні нормативні матеріали. Розрахунково-технологічні карти на вирощування культур на лісокультурних ділянках №1 і №2 наведені в табл. 4.1., 4,2.

Таблиця 4.1

Розрахунково-технологічна карта створення лісових культур на лісокультурній ділянці №1

Технологічні операції	Одиниці виміру	Обсяг робіт	Агрегат	Норма виробітку	Потрібно	Витрати на утри- мання та експлуат. обладнання, грн.	Розряд і тарифна ставка, грн.	Тарифний фонд зарплати, грн.	Доплати і надбавки 25%, грн.	Відра-хування 37,5%, грн.	Витрати на матеріали, грн.	Технолог-гічна собівар-тість, грн.
			марка машини	марка знаряддя	на агрегат	на людино-день	машино-змін	людино- днів	машино-змін	разом
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17
Лісокультурна ділянка № 1 S=2,1 га.
Провішування ліній	км	2,94	-	вручну	-	4,50	-	0,65	-	-	II/28,96	18,87	4,71	8,84	-	32,42
Частковий обробіток грунту смугами	км	2,94	МТЗ-82	ПКЛ-70	12,00	12,00	0,25	0,25	400,00	100,00	ІV/44,48	11,12	2,78	5,21	-	119,11
Дискування смуг шириною 2,0 м дисковою бороною	га	0,67	МТЗ-82М	БДН-2,0	9,00	9,00	0,07	0,07	400,00	28,00	ІV/44,48	3,11	0,78	1,46	-	33,35
Навантаження і розвантаження садивного матеріалу (листяні).	тис. шт	3,36	-	вручну	-	15,70	-	0,21	-	-	III/31,36	6,59	1,65	3,09	-	11,33
Перевезення сіянців на однокінних підводах на відстань 3 км: листяних	тис. шт	3,36	-	вручну	-	24,00	-	0,14	20,00	-	III/31,36	4,39	1,10	2,06	-	27,55
Садіння л\к під меч Колесова	тис. шт	3,36	-	меч Коле-сова	-	1,60	-	2,10	-	-	III/31,36 IV/35,28	139,95	34,99	174,94	691,20	1041,08
Механізований догляд в рядах і міжряддях (6 р.)	га	12,60	вручну	«Секор»	-	0,85	-	14,82	-	-	ІV/44,48	659,19	164,80	823,99	-	1647,98
Ручний догляд в рядах сапкою з шириною оброблюванної смуги по 30 см з обох боків рядів (6 р.)	м2	12096	вручну	сапка	-	1254,00	-	9,65	-	-	II/28,96	279,46	69,87	131,00	-	480,33
Проріджування у смугах граба (3 рази)	га	4,02	вручну	«Тайга -214»	-	0,85	-	4,73	-	-	ІV/44,48	210,39	52,60	98,62	-	361,61
Доповнення л\к 10% від числа посівних місць	шт	336	вручну	меч Колесова	-	474,00	-	0,71	-	-	ІV / 35,28	25,05	6,26	11,74	70,56	113,61
Разом	-	-	-	-	-	-	-	-	-	148,00	-	1358,12	339,54	1260,95	761,76	3740,37

Таблиця 4.2

Розрахунково-технологічна карта створення лісових культур на лісокультурній ділянці №2

Технологічні операції	Одиниці виміру	Обсяг робіт	Агрегат	Норма виробітку	Потрібно	Витрати на утри- мання та експлуат. обладнання, грн.	Розряд і тарифна ставка, грн.	Тарифний фонд зарплати, грн.	Доплати і надбавки 25%, грн.	Відра-хування 37,5%, грн.	Витрати на матеріали, грн.	Технолог-гічна собівар-тість, грн.
			марка машини	марка знаряддя	на агрегат	на людино-день	машино-змін	людино- днів	машино-змін	разом
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17
Лісокультурна ділянка № 1 S=2,1 га.
Провішування ліній	км	6,72	-	вручну	-	4,50	-	1,49	-	-	II/28,96	43,15	10,79	20,23	-	74,17
Частковий обробіток грунту смугами	км	6,72	МТЗ-82	ПКЛ-70	12,00	12,00	0,56	0,56	400,00	224,00	ІV/44,48	24,91	6,23	31,14	-	286,28
Дискування смуг шириною 2,0 м дисковою бороною	га	1,34	МТЗ-82М	БДН-2,0	9,00	9,00	0,15	0,15	400,00	60,00	ІV/44,48	6,67	1,67	3,13	-	71,47
Навантаження і розвантаження садивного матеріалу (листяні).	тис. шт	9,51	-	вручну	-	15,70	-	0,61	-	-	III/31,36	19,13	4,78	8,97	-	32,88
Перевезення сіянців на однокінних підводах на відстань 3 км: листяних	тис. шт	9,51	-	вручну	-	24,00	-	0,41	20,00	-	III/31,36	12,86	3,21	6,03	-	42,10
Садіння л\к під меч Колесова	тис. шт	9,51	-	меч Коле-сова	-	1,60	-	5,94	-	-	III/31,36 - IV/35,28	395,84	98,96	185,55	1856,92	2537,27
Механізований догляд в рядах і міжряддях (6 р.)	га	14,40	-	«Секор»	-	0,85	-	16,94	-	-	ІV/44,48	753,49	188,37	353,20	-	1295,06
Механізований догляд в рядах з шириною оброблюванної смуги по 70 см з обох боків рядів (6 р).	га	5,62	МТЗ-82М	КЛБ-1,7	9,60	9,60	0,58	0,58	400,00	232,00	V/50,80	29,46	7,37	13,81	-	282,64
Доповнення л\к 10% від числа посівних місць	шт.	950	-	меч Колесова	-	474,00	-	2,00	-	-	ІV / 35,28	70,56	17,64	33,08	180,50	301,78
Разом	-	-	-	-	-	-	-	-	-	536,00	-	1356,07	339,02	655,14	2037,42	4923,65

Вартість створення лісових культур та доглядів за ними до переведення їх в категорію вкритих лісовою рослинністю земель на 1 га лісокультурної ділянки №1 становить 1781,09 грн., ділянки №2 2051,52 грн..

Вартість створення лісових культур на лісокультурній ділянці №1 становить 3740,37 грн., а на лісокультурній ділянці на ділянці № 2 становить 4923,65 грн..

Вартість створення лісових культур на ділянці №1 менша у зв'язку з тим, що на даній ділянці значно більша ширина міжрядь, в результаті потрібно менше садивного матеріалу та менші об'єми робіт, а отже менші витрати на їх виконання.

ВИСНОВОК

Основною виробничою одиницею на лісовому розсаднику є постійна бригада робітників, яка складається з кількох ланок; кількість робітників у ланці - 2-3 чоловіки.

Керує бригадою майстер (бригадир) зі стажем роботи на розсаднику 3-5 років із спеціальною освітою (лісова школа), а ланкою - кваліфікований робітник ланки, який пройшов спеціальну підготовку.

Виконання робіт у теплицях покладається на постійних робітників, які приймаються в порядку організованого набору.

При зеленому живцюванні основою організації праці є спеціалізована ланка у складі 2-3 постійних робітників. У дні масового живцювання додатково беруть кілька чоловік з числа пенсіонерів або школярів.

Закріплення виробничих ділянок за бригадами і вирощуваних культур (від посіву-садіння до реалізації) за ланками і окремими робітниками є одним з прогресивних методів організації праці. При цьому ліквідується знеосібка в роботі з вирощування садивного матеріалу, поліпшується якість роботи.

В осінньо-зимовий період кількість ланок та їх чисельний склад при виконанні робіт з переробки шишок, виготовлення товарів народного вжитку, рубок догляду за лісом та інших робіт визначається конкретними умовами виробництва.

Для виконання ручних робіт з великим обсягом трудовитрат і стислими агротехнічними строками (прополювання, викопування садивного матеріалу) залучаються тимчасові, сезонні робітники (з числа жителів населених пунктів поблизу розсадника).

Як прогресивний метод у роботі працівників на розсаднику, щодо кінцевого результату, вводиться бригадний підряд об'єктом якого є виробнича ділянка з певним обсягом робіт; перехід на бригадний госпрозрахунок. Він запроваджується з метою поліпшення використання робочого часу і техніки.

Система оплати праці в розсаднику - відрядна, відрядно-преміальна, акордно-преміальна і просто преміальна. Обов'язкова умова преміювання - якісне виконання всіх технологічних операцій.

Оплата праці робочих у лісових розсадниках проводиться на підставі тарифікації робіт за розрядами, нормування праці відповідно до діючих типових норм виробітку, тарифних ставок для оплати праці, систем оплати, надбавки і доплат.

Бригадирам на роботах у лісових розсадниках, які не звільнені від основної роботи, за керівництво бригадою виплачується надбавка в розмірі до 35% відрядного заробітку залежно від обсягу роботи і чисельності робочих у бригаді.

Охорона праці й техніка безпеки на лісокультурних роботах

Охорона праці та техніка безпеки вимагає дотримання всіх правил безпеки, які передбачено для підготовки площі, основного і допоміжного обробітку ґрунту грунтооброблюючими знаряддями, навантажувально-розвантажувальних операцій, при роботі на сівалках і лісосадильних машинах, знаряддях з догляду за садивним матеріалом, його викопуванням.

Залежно від виду і характеру виконуваної роботи на розсаднику використовуються такі машини різних марок, механізми та інструменти: трактори, корчувальні машини, плуги спеціального та загального призначення, фрези, борони, культиватори, сівалки, лісосадильні машини, обприскувачі, обпилювачі, поливні агрегати, бурави, лопати, мечі Колесова, граблі, мотики, секатори, викопочні плуги, скоби та ін.

До роботи з цими машинами, знаряддями допускаються особи, які пройшли відповідний інструктаж з техніки безпеки, що фіксується у журналі з техніки безпеки.

Бригадир, майстер та інші керівники робіт у розсаднику контролюють справність машин, механізмів, інструментів, стан робочих місць і дотримання робітниками всіх правил з техніки безпеки на робочих місцях.

Робітники, які зайняті ручною працею, забезпечуються справним інвентарем і під час проведення робіт повинні перебувати один від одного на віддалі 2-3 м.

При роботі викопних агрегатів не дозволяється бути біля них ближче 5 м, забороняється повертати агрегат у робочому стані, регулювати робочі органи під час його руху.

Із отрутохімікатами працюють у безвітряну погоду під керівництвом спеціаліста, який відповідає за правильне і безпечне їх використання.

До роботи з пестицидами допускаються особи, які пройшли попередній медичний огляд і оволоділи методами безпечної праці. Робітники повинні застосовувати респіратори, комбінезони, халати, гумові рукавиці, спеціальне гумове взуття і захисні герметичні окуляри. На місцях праці необхідно обладнати умивальники, аптечки невідкладної допомоги.

Під час проведення хімічних доглядів необхідно суворо дотримуватись правил особистої гігієни. Не можна в процесі роботи з отрутохімікатами курити, вживати їжу. Це можна робити тільки під час відпочинку в спеціально відведеному місці (не ближче 200 м від робочих місць), знявши спецодяг, помивши руки з милом, обличчя та сполоснувши ротову порожнину чистою водою.

При використанні отрутохімікатів в оранжереях, теплицях, парниках або при дезинфекції забороняється працювати без протигаза та спецодягу.

За стан охорони праці і техніки безпеки в лісовому розсаднику відповідає головний лісничий держлісгоспу, лісокомбінату.

Дотримуватися правил охорони праці з техніки безпеки потрібно відповідно до «Типовой инструкции по безопасности труда в лесных питомниках».

Безпека праці лісокультурного виробництва

При ручному виконанні лісокультурних робіт робітників забезпечують справним робочим інструментом (лопатами, вилами, граблями, мечами Колесова та ін.). При обробітку ґрунту, прополюванні в рядах робітники повинні перебувати один від одного на відстані не менше 3 м. Перед початком роботи кущорізів необхідно очистити територію ділянки від каміння, пеньків, дерев діаметром 20 см і більше та від завислих дерев.

Робітники, зайняті вибиранням небезпечних дерев, повинні перебувати на відстані не ближче 30 м від кущорізу. При одночасній роботі двох кущорізів відстань між ними не повинна бути меншою 60 м. При корчуванні пнів робітники повинні перебувати не ближче 10 м від працюючих машин. Корчування не слід проводити під час злив, сильних снігопадів, ожеледі, густого туману, при швидкості вітру понад 8,5 м/с на ділянках поблизу лісу та при наявності поодиноких дерев. Корчувальне знаряддя необхідно заглиблювати зубцями в землю на відстані 1,5 м від пня. Пеньки діаметром 40-60 см викорчовують з попереднім обриванням бічного коріння, а пеньки діаметром понад 60 см розколюють на кілька частин і корчують за два-три прийоми.

Не дозволяється переносити на зрубі з місця на місце ручний і моторний розпушувач із ввімкненим робочим двигуном.

При доглядах за лісовими культурами культиватором управляють з кабіни трактора. Культиватор слід ремонтувати на спеціальних підставках, що виключає його самовільне опускання або падіння.

Догляд за лісовими культурами з використанням гербіцидів проводиться під керівництвом спеціаліста, який відповідає за правильне та безпечне використання хімікатів. На робочих місцях повинні бути вода, мило, аптечка невідкладної допомоги. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту дезактивують і здають на склад. Пестициди повинні міститися в міцній, добре закритій тарі. Заборонено перевозити їх разом з харчовими продуктами.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Гордієнко М. І., Гузь М. М., Дебринюк Ю. М., Маурер В. М. Лісові культури. - Львів: Камула, 2010. - 608 с.

2. Дебринюк Ю.М. Лісові культури. Методи і способи їх створення у типах лісу західного регіону України: Навч. Посібник. - К.: ІСДОУ, 1994. - 168 с.

3. Дебринюк Ю.М., Гузь М.М., Іванюк А.П. Методичні вказівки для самостійної роботи при розробці курсового проекту з лісового розсадника для студентів напрямку 1304 «Лісове та садово-паркове господарство» спеціальності 7,130401 «Лісове господарство» стаціонарної та заочної форми навчання. - Львів: УкрДЛТУ 2009. - 122 с.

4. Калінін М.І. Лісові культури і захисне лісорозведення. - Львів/ Світ, 1994. - 408 с.

5. Дебринюк Ю.М., Осмола М.Х., М'якуш І.І., Мельник О.С. Лісовирощування в західному регіоні України. - Львів: Світ, 1994. - 408с.

6. Осмола М.Х. Лісові культури. Лісові розсадники. - К.: ІСДОУ, 2009. - 92 с.

7. Справочник механизатора лесного хозяйства /Албяков М.П., Ильин Г.П., Климов Г.Б. и др. М: Лесная промесловость, 1977 - 296 с.

Размещено на Allbest.ru