Вирощування, переробка, заготівля та реалізація зерновий, технічної продукції в приватному сільськогосподарському підприємстві "Альфа-Агро"

4.3 Система удобрення. Розрахунок норм добрив під запрограмовану урожайність

Застосування розрахункових доз на заплановану врожайність плодів сприяє одержанню екологічно чистої продукції. Так як калій (за розрахунками) у ґрунті господарства знаходиться у достатній кількості, я пропоную азотні добрива в дозі N₉₂ внести восени під основний обробіток, а залишок азотних добрив в дозі N₂₅ внести під час сівби разом з фосфорними добривами P₁₀. За такого способу внесення розрахункові дози добрив скорочуються вдвічі без зменшення їх ефективності. Також вносимо добрива під час посіву безпосередньо в рядок або поруч з рядком, але загортати їх треба на 8-10 см нижче глибини загортання насіння. Цей добрив у спосіб внесення більш короткий термін дозволяє рослинам розвивати більш потужну кореневу систему і надземну біомасу, що приводить до збільшення врожайності плодів баштанних культур. Дані розрахунку доз добрив під запланований врожай наведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1. Система удобрення гарбуза столового сорту Гілея

4.4 Підготовка насіння до сівби, розрахунок норми висіву та сівба

Передпосівна підготовка насіння починається за 1-2 місяці до посіву з метою зниження хвороботворних основ на поверхні або в середині насіння. Перед посівом на сам перед треба провести передпосівну обробку насіння, яка проводиться з метою знезараження, підвищення стійкості до хвороб і шкідників, прискорення росту і розвитку, підвищення якості і урожайності плодів. Для сівби використовуємо виповнене насіння високих посівних і сортових якостей. Особлива увага приділяється масі 1000 насінин, що впливає на їх посівні якості, норму висіву і урожай. Наявність різних фракцій за масою насіння впливає на рівномірність появи сходів, розвиток рослин у період вегетації і одночасність дозрівання плодів. Тому калібрування є основною частиною підготовки насіння до сівби. Для цієї мети використовуємо сортувальний пневматичний стіл СПС-5. Дезинфекцію, або знищення патогенної мікрофлори на поверхні насіння робимо протруювачами, сонячним опроміненням протягом 6-10 днів. Є багато різних способів, але ми пропонуємо замочування насіння у 0,1% розчині формаліну, за допомогою чого повністю знищується патогенна мікрофлора. Для боротьби з багатьма грибковими та бактеріальними хворобами, застосовують препарат Фундазол, яким проводять обробку насіння перед сівбою (2,5-3 кг/т). для стимуляції проростання насіння замочуємо у розчині суміші мікроелементів (0,02% розчин сірчанокислого марганцю, 0,02 - борної кислоти, 0,02 - молібденовокислого амонію, 0,01% сірчанокислого кобальту) кімнатної температури ( на 1 кг насіння - 1 л води) протягом 24 годин, потім просушуємо до сипучості та негайно висіваємо. Першим і дуже важливим прийомом для одержання високого врожаю є вибір оптимального строку сівби, який для баштанних культур має вирішальне значення. Від цього залежать строки дозрівання, величина та якість урожаю. Температура грунту має вирішальне значення для вибору строку сівби. Оптимальною температурою грунту для посіву мускатного гарбуза є 12-14°С. За підрахунками найбільш підходящою є декада травня. Глибина загортання насіння залежить від температури, вологості, механічного складу ґрунту та крупності насіння. Для гарбуза це 8-10 см. За розрахунками нормою висіву столового гарбуза є 1,8 кг/га. Висіяне за оптимальних умов насіння дає сходи вже через 6-7 днів. Схема посіву - квадратно-гніздова. Так як столовий гарбуз формує велику надземну масу, то площа живлення має складати приблизно 4 м. Тут доцільно робити широкі міжряддя (я пропоную 2,8 м). Відповідно в рядках потрібно дотримуватися відстані 1,4 м. Сівбу проводимо за допомогою сівалки СУПН-8.

Враховуючи рекомендації наукових установ щодо щільності посіву, вагову норму висіву розраховують за формулою:

Н= , де:

Н - норма висіву, кг/га;

Г - оптимальна густота посіву, тис. шт. га.(4000);

В - загальне виживання рослин (38),%

ПП - посівна придатність, %.

М1000 - маса 1000 насінин, (170г).

Посівна придатність визначається за формулою:

ПП=, де:

ПП - посівна придатність,%

Ч - чистота (99), %

С - схожість (98), %

Звідси:

ПП=%

Н=кг/га

Таким чином норма висіву для столового гарбуза сорту "Гілея" становить 1,8 кг/га.

Посів потрібно виконувати сівалкою СУПН-8 на глибину 8-10 см. Схема посіву, найбільш оптимальна для умов півдня України, 280Ч140 см. Кінцева густота стояння рослин на гектарі - 4 тис. шт./га.

4.5 Догляд за посівами

Шкідники гарбузових культур

Баштанна попелиця. Пошкоджує огірки, кавуни, дині, кабачки та інші гарбузові, може заселяти баклажани, перці. Зимує в стадії личинки на бур'янах. Перше покоління попелиці розвивається на бур'янах. Пізніше в популяції розвиваються крилаті самки-розселювачки, які перелітають на рослини з родини гарбузових. Пік розвитку та шкодочинності припадає на другу половину літа. За літо дає 12-15 поколінь.

Тютюновий або цибулевий трипс. Багатоїдна комаха. Масово пошкоджує гарбузові та інші овочеві культури. Зимує доросла комаха в рослинних рештках у верхньому шарі ґрунту. З місць зимівлі виходить у квітні-травні. Шкодять дорослі комахи і личинки, висмоктуючи соки із листків, після чого ті стають білуватими. Трипс живе на листках з нижнього боку. Пошкоджене листя засихає, через що рослини погано розвиваються. Трипси переносять вірусні хвороби (вірус бронзовості томатів на тютюні). Потягом року розвивається 5-7 поколінь.

Дротяники. Баштанним та іншим культурам масово шкодять дротяники та несправжні дротяники, у висіяному насінні дротяники виїдають зародок, у сходів і молодої розсади підгризають підземну частину стебла. Пошкоджені рослини засихають, а посіви зріджуються. Одна генерація розвивається протягом 3-5 років. Зимують різновікові личинки у ґрунті на глибині від 25-35 до 70-90 см. Характерною особливістю розвитку дротяників є вертикальна міграція у ґрунті, яка залежить від вологості, видового складу і стану рослинності.

Росткова муха. Багатоїдний шкідник, який, крім гарбузових культур, пошкоджує також насіння та сходи квасолі, буряків, гороху, кукурудзи, люпину, зернових. Зимують лялечки у ґрунті. Початок льоту імаго проходить в другій половині квітня. Самки відкладають яйця на багатих на органічні речовини та вологих землях, але віддають перевагу залишкам незаробленого гною. Після відродження личинки вгризаються в насіння гарбузових і виїдають ранки на сім'ядолях. Пошкоджене насіння загниває і не проростає. Личинки старшого віку вигризають корінці сходів і коренеплоди дорослих рослин, проточуючи в них ходи. За вегетацію дає три покоління.

Павутинний кліщ. Найчастіше зустрічається в роки із сухою жаркою погодою. Живуть і харчуються кліщі на нижній стороні листків багатьох культурних і диких рослин. Спочатку на пошкоджених листках з'являються світлі крапки, пізніше виникають знебарвлені ділянки - "мармуровість" і листки починають всихати. При температурі повітря 29-32°С павутинний кліщ розвивається дуже швидко і рослини можуть загинути. У відкритому грунті дає до п'яти поколінь, у захищеному - до 20.

Тіло кліща овальне, зелено-жовте. Зимуючі самки - оранжево-червоні. Яйця відкладають на нижній стороні листка до 100 штук кожна. Яйця дрібні, кулеподібні, напівпрозорі. При температурі 19-21°С розвиваються 4-6 діб, а при вищій температурі - скоріше. Личинки схожі на дорослих кліщів, але тіло - більш округле.

Догляд за посівами розпочинають ще до появи сходів. З метою найменшого пошкодження кореневої системи під час міжрядкових розпушувань перше проводять на глибину 12-1 4см, друге (післясходове) - на 10-12, третє (фаза шатрика) - на 8-10, четверте - на 6-8см. Використовуємо широкозахватний культиватор УКР-9.1 в агрегаті з трактором ХТЗ-121, що забезпечує економію в паливі та збільшення продуктивності. Одночасно з проведенням міжрядної культивації проводять просапування рядків з прориванням рослин. Під час просапування відбувається остаточне формування густоти стояння рослин.

Для боротьби з попелицею потрібно запланувати обробіток Фуфаноном в нормі 0,15 кг/га.

Догляд за посівами включає всі технологічні операції на полі від сівби до збирання врожаю, це агротехнічні, біологічні і хімічні заходи боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами. Сюди також відносять рихлення ґрунту, поливи та підживлення.

рослинництво врожайність агробіологічний посів

4.6 Агробіологічний контроль за посівами

Проводиться протягом вегетації з метою одержання оперативної інформації про стан росту, розвитку посівів, характер формування врожаю, дію сприятливих ї несприятливих умов зовнішнього середовища. На основі аналізу даних агробіологічного контролю приймаються об'єктивні рішення по реалізації технології вирощування культури в конкретних умовах.

Система агробіологічного контролю складається з трьох етапів: первинного, поточного і кінцевого.

Первинний. Дається оцінка стану передпосівного обробітку ґрунту, якості посівного матеріалу та сівби.

Поточний. Аналіз стану сходів та інших фаз розвитку посівів даної культури з урахуванням етапів органогенезу (формування елементів продуктивності), вказується вологозабезпеченість, рівень забезпеченості поживними речовинами, забур'яненість, проводиться фіто ентомологічна оцінка. Кінцевий. Структура і рівень врожайності, його якість та ін.

Таблиця 4.2. Основи агробіологічного контролю за посівами гарбуза столового

4.7 Збирання врожаю

Збирають плоди в повній стиглості з плодоніжкою до настання приморозків в ручну. Знімання плодів без плодоніжки створює сприятливі умови для пошкодження плодів гарбуза грибковими хворобами у місцях їх відриву.

Зібрані без плодоніжок плоди складають окремо і використовують у першу чергу. Для тривалого зберігання відбирають добре дозрілі і непошкоджені механічно, хворобами та шкідниками плоди з плодоніжками. Зберігаю їх у сухому приміщенні (гаражі, коморі, утепленій веранді і балконі) за температури 5-10°С і відносної вологості повітря 80-85%. Гарбуз також добре зберігається на горищах у сіні або соломі. Однак треба пам'ятати, що зниження температури до мінус 2°С призводить до загибелі плодів.

Гарбуз відрізняються здатністю до тривалого зберігання і простої переробки. Для цього доцільно вирощувати більш лежкі сорти з високим вмістом крохмалю.

Збирають гарбуз з 1 по 15 вересня (до настання заморозків) в суху погоду. Ознаками зрілості плодів служать усихання і опробковіння плодоніжки, добре позначений малюнок кори та її затвердіння. Дозрілі плоди дбайливо зрізують разом з плодоніжкою і сортують за розміром та якістю. Плоди з механічними пошкодженнями і недозрілі використовують відразу, призначені для тривалого зберігання - підсушують і прогрівають на сонці протягом 8-10 днів.

У дощову погоду гарбуз тримають під навісом для випаровування зайвої вологи. Кора при цьому твердіє і менше піддається впливу мікроорганізмів. Якщо ночі холодні, то ввечері плоди накривають матами або соломою.

Для тривалого зберігання, придатні плоди лежких сортів, що містять багато крохмалю. Під час зберігання крохмаль гідролізується, в результаті кількість розчинних цукрів збільшується і плоди стають солодші. Обов'язкові умови тривалого зберігання гарбуза - хороша вентиляція і захист від сонячного світла. І тому їх краще зберігати в провітрюваному приміщенні при температурі 3-8°С і відносній вологості повітря 60 - 75%. Плоди укладають на стелажі в один ряд плодоніжкою вгору так, щоб вони не стикалися один з одним. Гарбузи можна розмістити в ящиках рядами перешаровуючи соломою. Плоди деяких сортів довго не псуються в темному місці при кімнатній температурі. За час зберігання гарбуз зменшує свою масу через втрату вологи. Якщо бік гарбуза починає псуватись, треба вирізати підгнивши місце до здорової тканини, а потім обпекти вогнем на слабкому полум'ї свічки. За такими плодами треба стежити особливо пильно.

4.8 Поопераційна карта вирощування культури

Поопераційна карта, або агротехнічна карта - це технічний проект урожаю. В ньому закладається детальний план заходів, що відображають послідовність, строки і якість усіх робіт по підготовці ґрунту і насіння до сівби та сівба, догляд за посівами, збирання врожаю, а також заходи по доведенню одержаного врожаю до зберігання та реалізації.

Для виконання цього розділу користуємося слідуючою схемою поопераційної карти (табл.. 4.3.).

Таблиця 4.3. Поопераційна карта вирощування гарбуза столового

Висновки і пропозиції виробництву

Виходячи із проаналізованого у курсовому проекті матеріалі, можна зробити висновки, що розробка та вдосконалення агротехнічних прийомів підвищення рівня урожайності та якості плодів гарбуза столового повинна базуватися на регулюванні основних факторів, які обумовлюють ріст та розвиток рослин. Досконале вивчення біології гарбуза столового дозволить отримувати високоякісні врожаї, адже ця культура має високий потенціал.

На основі виконаного проекту можна зробити певні висновки:

1. Для отримання урожайності гарбуза столового сорту Гілея на рівні 280,0 ц/га необхідно внести мінеральних добрив у дозі N₁₁₇P₃₄. Під оранку восени внести N₉₂Р₂₄, під час посіву разом із насінням - N₂₅P₁₀. В якості азотних добрив використовувати сульфат амонію (під час основного обробітку) та аміачна селітра (під час сівби). Із фосфорних добрив - порошковидний та гранульований суперфосфат відповідно.

2. Посів гарбуза столового проводити в оптимальні строки (1 декада травня) нормою 1,8 кг/га сівалкою СУПН-8 в агрегаті з трактором МТЗ-82.

3. Під час вегетації культури проводити догляд за посівами, який включає післяпосівне прикочування, хімічні методи боротьби із хворобами, бур'янами та шкідниками.

4. Збирання врожаю слід починати у фазу технічної стиглості плодів.

Список використаної літератури

1. Ахмедов О. Срок и густота посева тыквы // Картофель и овощи. 1984. №11. -. 38 с.

2. Ахмедов О. Удобрение, площадь питания и урожайность тыквы /ТССР/ О. Ахмедов // Картофель и овощи. 1982. №4. - С. 33-34.

3. Барабаш О.Ю., Гузиря СТ., Хареба В.В., Андрощук О.О. Гарбузові овочеві культури / О.Ю. Барабаш, С.Т. Гузиря, В.В. Хареба, О.О. Андрощук. - К.: Вища школа, 2001. - 123 с.

4. Близнец Ю.В. Гарбуз звичайний / Ю.В. Близнец // Дім, сад, город. - 1991. - № 10. - 17 с.

5. Бугай С.М. Растениеводство./ С.М. Бугай, А.И. Зинченко, В.И. Моисеенко, Н.А. Горак - К.: Вища школа . 1987. -328 с.

6. Быковский Ю.А. Производство плодов тыквы для детского и диетического питания / Ю.А. Быковский, Г.Е. Кобкова // Матеріали міжнародної наукової конференції "Селекція і технологія вирощування баштанних культур". - Гола Пристань, 1996. - С 12-14.

7. Велик В. Ф. Физиология бахчевых культур / Физиология сельскохозяйственных растений (под ред. Б.А. Рубина) М: Из-во Московского ун-та, 1970. -С. 335 - 379.

8. Лебедева А.Т. Секреты тыквенных культур / А.Т. Лебедева. - М.: Фитон+, 2000. - 224 с.

9. Лимар А.О. Баштанництво [Навчальний посібник] / А.О. Лимар. - Херсон: Айлант, 2005. - 219 с.

10. Лимар В.А. Баштанництво в Україні: історія та концепція розвитку / В.А. Лимар. - Миколаїв, 2006. - 87 с.

11. Лихацький В.І. Баштанництво: Навч. посіб / В.І. Лихацький. - К.: Вища школа, 2002. - 166 с.

12. Муминов Т.Г. Влияние режима орошения и фона питания на урожай и качество плодов тыквы / Т.Г. Муминов // Вопросы удобрения и орошения овоще-бахчевых культур и картофеля. - Ташкент, 1978. - С. 92 - 103.

13. Непочатов О.П. Баштані культури / О.П. Непочатов, Г.М. Бойко, С.А. Бондаренко та ін.. - К.: Урожай, 1987. - 176 с.

14. Путырский И. Кабачки, тыква / И. Путырский, П. Прохоров, П. Родионов. - Минск : Книжный дом; М.: Махаон, 2000. - 95 с.

15. Соколов Д.И. Тыква Херсонская / Д.И. Соколов // Картофель и овощи, 1984. - № 2. - С. 35.

16. Холодняк О.Г. Результати науково-дослідної роботи з гарбузом як олійною культурою в Інституті південного овочівництва і баштанництва / О.Г. Холодняк. //Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айлант, 2005. - вип. 35, ч,2. - С. 8 - 11.

17. Цкиманаури В.В. Влияние площади питания на рост, фазы развития и урожайность длинностебельных тыкв / В.В. Цкиманаури // Научные труды НИИ земледелия им. Ломоури, 1979. - Т. 26. - С. 158 - 162.

18. Чистова К.Н. Густота посева и продуктивность растений / К.Н. Чистова // Кормопроизводства, 1986. - № 2. - С. 37 - 39.

19. Щупледов А. Кормовая тыква: 520 центнеров с гектара / А. Щупледов, П. Шишкин, Н. Мухин // Сельские зори, 1986. - № 3. - С. 44 - 45.

Размещено на Allbest.ru