Діяльність господарства ВП НУБіП України "Агрономічна дослідна станція"

- обладнання польового пересувного вагончика з питною водою, аптечкою і умивальником,для відпочинку, вживання їжі;

Виїзд на поле тільки налагодженими машинами і механізмами.

Перед виїздом на поле необхідно визначити старших на агрегатах, відповідаючих за техніку безпеки і з всіма робітниками провести інструктаж на робочому місці, перевірити стан агрегатів і допустити механізаторів до їх обслуговування. Як правило, відповідальним за техніку безпеки на агрегаті є тракторист.

Інженер з охорони праці розробляє угоди,плани з охорони праці і контролює єх виконання, разом з профспілковим комітетом і спеціалістами розробляє комплексні плани покращення умов праці і соціально-оздоровчих заходів. В обов'язки інженера з охорони праці входить своєчасне і якісне проведення інструктажів, медичних оглядів і пропаганди безпечних умов праці, конкурсів, наглядів з охорони праці.

В галузі овочівництва внаслідок технічного прогресу і здійсненню комплексу організаційних і технічних заходів з охорони праці зменшилась кількість нещасних випадків на виробництві. Але в окремих відділах овочівництва умови праці залишаються все ще небезпечними . До найбільш травмонебезпечних відносяться ґрунтово-обробітні, навантажувально-розвантажувальні роботи, роботи на транспорті, при обслуговуванні деяких видів технічного і електрообладнання.

Велика кількість нещасних випадків на виробництві, в галузі овочівництва, пов'язана з обслуговуванням і експлуатацією тракторів та автомобілі

Значні виробничі травми відмічають і при розвантажувальне -- навантажувальних роботах і при падінні вантажу з транспорту у випадку неправильного завантажування і закріплення вантажу, знаходження людей під вантажами або в радіусі дії підйомних механізмів. Невміле і необережне користування ручними інструментами, їх несправність, неузгодженість дії між працівниками може викликати травмування людей.

На певних площах при прополці невміле і необмежене користування сапами, їх несправність, неузгодженість дій між працівниками можуть викликати травмування людей.

При роботі з мінеральними добривами всі робітники повинні пройти медичний огляд і інструктаж на робочих місцях,обов'язково мати індивідуальні засоби захисту і спецодяг, дотримуватись правил особистої гігієни праці. Особисту увагу слід приділяти перевірці герметичності машин для внесення рідких добрив. Працювати бажано вранці і ввечері при найменшій температурі повітря, незначній інсоляції і мінімальному потоці повітря. При роботі з пестицидами необхідно дотримуватись загальних вимог по застосуванню їх в сільському господарстві

Всі працюючі з пестицидами повинні пройти медогляд, вміти користуватись індивідуальними засобами захисту і надавати першу допомогу потерпілим. Важливими заходами з охорони довкілля є дотримання вимог по зостосуванню пестицидів. Переміщення їх в атмосфері, воді, з продуктами харчування призводить до забруднення навколишнього середовища (Дегодюк Є. Г. 1992). Тому перед обробкою посівів пестицидами були повідомлені про це інші господарства, в тому числі і керівники тваринницьких ферм.

Для зменшення негативного впливу отрутохімікатів на навколишнє середовище, рекомендується використовувати їх в мінімальних дозах і тільки при достатній технічній підготовці спеціалістів і суворому дотриманні правил техніки безпеки. Охорона навколишнього середовища, особливо після аварії на ЧАЕС, є одним із головних обов'язків людства.

Після закінчення робіт з отрутохімікатами- тару здають на склад, непридатну для повторного використання, знищують відповідно до існуючих положень, а придатну тару знешкоджують і повертають в установленому порядку. Відповідальним у господарстві за стан охорони праці є директор, а контроль за дотриманням правил безпеки виконує інженер по техніці безпеки.

Проаналізувавши фактичний стан охорони праці на базовому підприємстві де проводились дослідження (АДС НУБіПУ), вважають його задовільним на дослідних роботах всі вище перераховані вимоги дотримувалися.

3. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР

3.1 Значення культури для господарства

Люцерна посівна, або синя Medicago sativa L.

Основна бобова кормова культура в системі кормового конвеєру, одна з найцінніших трав для польового травосіяння. У сіні люцерни, зібраному у фазі бутонізації міститься до 10% білка, а у висушеному листі - до 20% білка, який за якостями не поступається білку курячих яєць. У люцерні є багато вітамінів, фосфору і кальцію 100 кг люцернового сіна містить 52 к.о., у 100 кг зеленої маси - до 20 к.о.[5]

Висока кормова цінність люцерни поєднується з її високою продуктивністю. Вона швидко відростає (3-4 рази протягом вегетаційного періоду) і може давати впродовж літа ніжний поживний корм. Урожайність зеленої маси може становити 400-600 ц/га, сіна 50-120 ц/га і більше.

Добре росте на родючих, добре дренованих ґрунтах, у тому числі і на слабкозасолених, погано - на кислих ґрунтах. Не витримує весняного затоплення. Допустимий рівень ґрунтових вод для неї - не вище, ніж 150см. Досить посухостійка, але для посиленого росту потребує багато вологи, яку витрачає дуже економко. На другий-третій рік життя добре переносить витолочування. Після скошування і випасання добре відростає. Цінна сіножатна і пасовищна рослина. У другій половині дня тварин можна випасати на чистих посівах люцерни. Вранці, по росі це неприпустимо, оскільки можливе захворювання тварин тимпанією.

Люцерна - холодостійка культура, сходи витримують приморозки до 5-6°С. Мінімальна температура проростання насіння 1-2°С. Відновлення вегетації навесні і припинення її восени відбувається при переході середньодобової температури через 5°С. Максимальний урожай формується при 25° С. Зимостійкість висока, навіть при відсутності снігового покриву може витримувати морози 20-25°С. Під снігом не вимерзає,навіть,при мінус 40°С.

Люцерна здатна втягувати у грунт до 5 см кореневу шийку, що значно підвищує її зимостійкість і менше витоптується худобою, посухостійка

Вирощування люцерни має важливе агротехнічне й меліоративне значення. У кореневій системі міститься 2,5-4,0% азоту в розрахунку на суху речовину. Після її відмирання і розкладання у ґрунті залишається 150-200, іноді 300 кг/га азоту. Тому люцерна є одним з найкращих попередників для більшості сільськогосподарських культур.

3.2 Розміщення культури в сівозміні

Насінницькі посіви більше, ніж товарні, вимогливі до вологи і родючості ґрунту, чистоти поля, а також розміщення ділянки.

Насінники люцерни найкраще розміщувати на південних або південно-східних схилах, де грунт краще прогрівається, освітлюється і відвідується запилювачами, з рівнем підґрунтових вод - глибше 5 м. Кращі ґрунти - з середньою або низькою забезпеченістю поживними речовинами (допускається посів на піщаних ґрунтах), з нейтральною реакцією ґрунтового розчину. Оптимальний розмір ділянки насінника 20 - 30 га, можна і 5 - 15 га. Доцільно розміщувати насінники недалеко від цілинних земель, ярів, а також лісу чи лісосмуг, оскільки саме в цих місцях живуть комахи-запилювачі. Відстань від старих посівів люцерни повинна бути не менше 500 м.

Насінники люцерни можна розміщувати в сівозмінах і поза ними. Такі посіви вимогливі до чистоти полів, попередників, вологості і родючості ґрунту, оскільки в рік посіву люцерна погано витримує затінення. Як попередники можна використовувати чистий пар, просапні культури, а також озиме жито і однорічні бобові культури (вика, горох). Сіяти люцерну на насіння після вівса, ячменю, пшениці не рекомендується.

3.3 Система основного, передпосівного, післяпосівного обробітків ґрунту

При закладанні насінницьких посівів часто практикують літні посіви. В цьому випадку застосовують напівпаровий обробіток ґрунту. Грунт готують з осені, весною наступного року боронують, а в міру появи бур'янів культивують. Обробка ґрунту пошарова: спочатку на глибину 8-12см, потім глибину зменшують, щоб створити щільне ложе для посіву.

При весняному посіві, допосівний обробіток ґрунту починається після збирання попередника з лущення стерні в один - два сліди дисковими боронами, а через 10-15 днів проводиться глибока оранка. Якщо ґрунт кислий, то під зяблеву оранку вносять вапно, з розрахунку залежно від гідролітичної кислотності ґрунту. Навесні проводять ранньовесняні боронування в два сліди, передпосівну культивацію з одночасним подрібненням грудок та вирівнюванням поля.

Під час вегетації посіву першого року проводиться декілька міжрядних обробітків по мірі їх необхідності для знищення бур'янів та рихлення міжрядь, так як у рік посіву рослини люцерни погано переносять затінення. Проводиться підкошування посіву люцерни у фазу бутонізації, але не пізніше, ніж за 3-4 тижні до перших заморозків.

Перед відходом в зиму проводять рихлення міжрядь на глибину 5-7см за 3-4 тижні до кінця вегетації.

У зимовий період на насінниках проводять снігозатримання шляхом залишення через певні проміжки нескошених смуг.

Навесні, при настанні фізичної спілості ґрунту проводять його боронування в 2 сліди на глибину 3-5см, а до початку відростання - культивацію міжрядь на глибину 5-8см.

До 20 травня, на другому році життя, незалежно від висоти та рівня розвитку рослин, травостій слід підкосити на висоту 8-10см, з терміновим вивезенням з поля зеленої маси.

В міру необхідності від початку відростання до змикання рядків проводять кілька міжрядних обробітків на глибину 8-10 см.

3.4 Система удобрення культури

Важливим фактором підвищення насіннєвої продуктивності є удобрення. Норми внесення добрив слід розраховувати балансовим методом. Мінеральні добрива під час основного обробітку ґрунту вносять орієнтовно з розрахунку N₃₀P₆₀K₆₀ кг д.р. на 1 га. Для кращої перезимівлі і отримання високого врожаю насіння практикують осіннє підживлення посівів фосфорно-калійними добривами з розрахунку: суперфосфату - 2-3 ц/га, хлористого калію - 0,6-0,7 ц/га.

Восени, для кращої перезимівлі, або навесні посіви підживлюють фосфорно-калійними добривами з розрахунку 30-40 кг/га д.р. На насіннєву продуктивність добре впливає внесення мікродобрив (бор, молібден).

3.5 Сортовий склад

В Державний Реєстр сортів рослин, придатних до поширення в Україні на 2011 рік включено 28 сорти люцерни посівної. Основним вихідним матеріалом для селекції багаторічних трав служать вітчизняні і зарубіжні селекційні сорти, а також дикоростучі популяції. Оскільки місцеві сорти сформувались під дією тривалого природного добору і найпростіших методів селекції, вони відрізняються високою пристосованістю до вирощування в певних ґрунтово-кліматичних умовах і мають високі зимо- та посухостійкість, скоростиглість, стійкість до затоплення, засолення і т.д.

Сорти: Веселка, Віра, Вінничанка, Зайкевича, Майя, Ольга, Полтавчанка, Роксолана, Світоч, Херсонська 9, Ярославна, Плато, Планет, Павловська, Жовтогібридна 425, Козаровицька та ін.

3.6 Якість насіння, способи підготовки до сівби

Сіють насінням районованих сортів не нижче другого класу, чистим від насіння бур'янів, особливо карантинних. При наявності в насінній партії 20 % і більше твердого насіння його треба скарифікувати на спеціальних машинах СС-0,5, СКС-1, СКС-2 за 10 - 12 днів до сівби або безпосередньо перед сівбою.

Перед висіванням насіння провітрюють, прогрівають. Насіння перед сівбою протруюють фундазолом. Удень сівби в затіненому приміщенні насіння обробляють розоторфіном. Внаслідок інокуляції урожайність підвищується на 20-30%.

3.7 Строки, способи сівби, норми висіву, глибина сівби

Люцерну на насіння можна висівати різними способами - суцільним рядковим, широкорядним і квадратно-гніздовим. Найбільший урожай формується при квадратно-гніздовому способі, оскільки при цьому рослина найкраще забезпечена площею живлення, але у виробництві цей спосіб не використовується. Тому рекомендують застосовувати широкорядний спосіб з шириною міжряддя 45, 60 або 70см зі зменшеною нормою висіву - 2-4 кг/га (1,5 - 3,0 млн/га схожих насінин) для отримання оптимальної густоти травостою 20-25 рослин або 180-200 стебел на 1 м². Насіння перед сівбою доводять до посівних кондицій, скарифікують, а в день сівби обробляють ризоторфіном чи нітрагіном. Сіють на глибину 1-2 см зерно-трав'яними й овочевими сівалками (СЗТ-3,6; СЗТН-3,6; СО-4,2; СКОН-4,2). Оптимальний строк весняної сівби - кінець квітня, літньої - середина червня - кінець липня. Відразу після сівби поле коткують.

3.8 Догляд за посівами

Догляд полягає переважно у проведенні осінніх (фосфором і калієм) та весняних підживлень (азотом). Важливими є боронування зубовими, голчастими або дисковими боронами (залежно від щільності ґрунту і густоти посіву) навесні та після першого й другого укосів. На травах другого і наступних років користування важливо застосовувати долотування (на 12 - 14 до 20 см) і щілювання. На півдні України люцерну слід поливати (300 - 400 м³/га під 2-й і наступні укоси).

3.9 Інтегрована система захисту люцерни від шкодочинних об'єктів

Від пошкодження шкідниками (довгоносики, клопи, попелищ, совки, галиці, трипси, вогнівки, лучний метелик, фітономус, товстоніжки) посіви обприскують такими інсектицидами: актеллік, арріво, Бі-58 новий, волатон, діазинон, дурсбан, золон, кінмікс, фастак, штефесін.

Для захисту від ураження хворобами (пероноспороз, бура плямистість) в період вегетації люцерну обприскують фунгіцидами авіксил, або оксіхом 0,3-0,4% суспензією препарату.

3.10 Збирання урожаю

Збір урожаю починають при побуріні 75-80% бобів. Основний спосіб - роздільний. Висота зрізу 10-12 см. При меншій висоті зрізу стерні погіршується провітрюваня валків, ускладнюється їх підбір і обмолот спеціально облаштованими комбайнами.[ 3 ]

Проводять десикацію посівів водним розчином реглону-супер (3 кг/га). Витрата робочої рідини складає 400 л/га. Через 7-9 днів починають збирання врожаю насіння.

Орієнтовні строки дозрівання насіння синьогібридної люцерни в Лісостеповій зоні - 15 серпня - 5 вересня, жовтогібридної - 15 серпня - 10 вересня.

При збиранні люцерни прямим комбайнуванням дека барабана опускається та зменшується швидкість його обертів до такого стану, який забезпечує обмолот бобів при мінімальному їх руйнуванні. В бункер надходять боби, а не насіння. Насіння з бобів витирають на току, використовуючи конюшинотерку або комбайн з пристосуванням ПТС-4, крім того рекомендується додатково ставити решето для відділення насіння від бобів.

Використання десикантів сприяє зменшенню втрат насіння і збереженню його якості.

Якщо десиканти не були використані, то збирання краще проводити роздільним способом. У такому випадку при побурінні 70-75% бобів травостій скошують у валки. За стійких погодних умов роздільне збирання дає добрі результати - скошена волога маса підсихає і добре обмолочується, а недозрілі боби - дозрівають у валках і стають повноцінними.

3.11 Первинна переробка і зберігання продукції

Після збирання, ворох повинен пройти очистку та сортування, оскільки з-під комбайну він надходить з підвищеною вологістю і містить багато домішок - необмолочені боби, уламки стебел і листя, насіння бур'янів, шкідників та їх личинки.

Щоб запобігти самозігріванню вороху насіння і зменшити об'єм роботи при сушінні, насіннєвий ворох з-під комбайна обов'язково повинен пройти первинне очищення. Для первинної очистки використовують ворохоочисні машини ОВ-10, ОС-4,5А, ОВП-20А, «Петкус-Вібрант», К-523 та інші. Остаточно очищують і сортують насіння в спеціальних пунктах із доведенням до посівних кондицій. Після очищення насіння на «Петкус-Гіганті» рекомендують пропустити його через сортувальний стіл ПСС-1,5 з полотняною декою, де насіння сортується на фракції і відділяється від насіння щавлю, смолівки і подорожника.

Досушують насіння при стійкій погоді, розстеляючи його тонким шаром на відкритій площадці і перелопачуючи. При нестійких погодних умовах насіння піддається активному вентилюванню холодним чи підігрітим повітрям з використанням повітронагрівачів ВПТ-400 чи ВПТ-600. Висота насипу не повинна перевищувати 30-40см.

Чисте насіння засипають в мішки, всередину яких вкладають етикетки, зашивають і додають дублікат етикетки. На етикетці зазначають назву господарства, де вирощувалось насіння, назву сорту, репродукцію, рік врожаю, схожість, клас посівної якості, номер акту апробації.

Вологість насіння не повинна перевищувати 13 %. Мішки укладають на піддони в штабелі хрест-навхрест в 4-5 шарів. Прохід між штабелями повинен бути не менше 1 м, а від стіни зерносховища - 0,75 м. Приміщення, де зберігається насіння, повинно мати активну вентиляцію. Перед закладкою насіння на зберігання приміщення очищують та дезінфікують.

При зберіганні насіння насипом в засіках бажано мати висоту насипу не більше 1-1,5м та слідкувати, щоб насіння різних сортів не перемішувалось.[4]

Послідовність проведення технологічних операцій наведена в технологічній карті, яка подається нижче .

Таблиця 22. Технологічна карта вирощування люцерни посівної на насіння

Таблиця 23. Експериментальна частина

Після вимірювання висоти 30-ти номерів люцерни в колекційному розсаднику (не < 30 вимірювань одного номеру ) отримали середнє значення цих показників та занесли їх до таблиці. Порівнявши всі номери зі стандартом( Ярославна-71,76см),можна зробити наступний висновок: найкращі результати показали такі номери як №56 білі вільне(76,92), 27/06 гібрид 4 F₃ (87,16), 51/06 Вертус І₉ (71,96), 65/06 білі вільне (74,06) ,67/06 28-11 оригін.(90,76), 51 білі вільне(72,4). Найгірші результати показали такі номери:№56 Унітро(54,76), №23 білі (55,28) та інші

3. ПРИРОДООХОРОННІ ЗАХОДИ В ГОСПОДАРСТВІ ТА ЇХ РЕАЛІАЗАЦІЯ

При виконанні робіт по захисту рослин з застосуванням хімічно активних речовин необхідно дотримуватися наступних заходів безпеки:

- особи, що працюють з пестицидами, мінеральними добривами і консервантами повинні проходити попередні і періодичні медичні огляди один раз в 12 місяців.

- тривалість робочого дня при роботі з пестицидами складає 6 годин, у випадку використання надзвичайно і високо небезпечних препаратів, з вираженими шкірно-резорбтивними властивостями - 4 години (при доопрацюванні інших годин на роботах, які не пов'язані з пестицидами).

- працівники не повинні допускатися до виконання технологічних операцій з пестицидами без засобів індивідуального захисту.

Транспортування пиловидних мінеральних добрив безпосередньо на поле з наступним їх внесенням в ґрунт проводити транспортом, обладнаним пристроєм для вивантаження. Забороняється перевозити разом з мінеральними добривами людей, харчові продукти, питну воду, предмети домашнього побуту. Пестициди і мінеральні добрива повинні зберігатися роздільно в типових, спеціально призначених для цієї мети, складах. Пестициди і рідкі мінеральні добрива повинні зберігатися в цільній, закритій тарі, що відповідає технічним умовам виготовлення.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Охарактеризувавши дане господарство видно, що воно займає вигідне місце розташування і це дає змогу уникнути додаткових затрат при реалізації рослинницької продукції.

Кліматичні і ґрунтові умови також сприятливі для вирощування всіх районованих сільськогосподарських культур для даної зони. Господарство в певній мірі забезпечене основними засобами виробництва, однак, почало забезпечення трудовими ресурсами і має невелику територію.

Система сівозмін у господарстві розроблена згідно вимог культур до попередників. Система обробітку ґрунту, яка використовується в господарстві запобігає виникненню ерозійних процесів, а також відповідає вимогам культур, хоча не повністю задовольняє їх. Система удобрення в господарстві досить недосконала, оскільки органічні добрива майже не вноситься, а міндобрива не задовольняють повної потреби рослин в елементах живлення. З цього й виникає негативний баланс поживних речовин в ґрунті. У господарстві високий рівень механізації технологій рослинництва. Охорона праці знаходиться на належному рівні і відповідає нормам. Постійно проводяться сортозаміни та сортооновлення, що дає змогу отримувати якісний посівний матеріал.

В екологічному відношенні галузь рослинництва рентабельна.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Зінченко О. І., Салатенко В. Н., Білоножко М. А. «Рослинництво» Київ «Аграрна освіта» 2001

2.Вавилов П. П., Гриценко В. В., Кузнецов В.С. «Практикум по растениеводству» Москва «Колос» 1983

3.Агропромышленный комитет Краснодарського края «Рекомендации по выращиванию люцерны на семена».-Краснодар 1987

4.Лихочвор В.В. «Технологія вирощування сільськогосподарських культур» НВФ «Українські технології» Львів 2002

5.«Рослинництво лабораторно-практичні заняття» під редакцією Бобро М. А., Танчика С. П., Алімова Д. М. Київ «Урожай» 2001

6.Городній М.М., Мельник С.І., Маліновський А.С. Агрохімія.- Київ, 2003.

7. Марков І.Л. Практикум з сільськогосподарської фітопатології.-Київ „Урожай”, 1998.

8.Назаренко І. І., Польчина С.М., Нікорич В. А. «Грунтознавство» Чернівецький Національний Університет ім. Юрія Федьковича.

9.Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 2010 року

Размещено на Allbest.ru