Таблиця 15 Розрахунок собівартості річних раціонів годівлі для молодняка свиней на відгодівлі в господарстві 2007 рік

Згідно таблиці вартість кормів існуючого раціону становить 406,626 грн. на все поголів'я свиней за період відгодівлі. Користуючись цим раціоном господарство одержує 490 ц свинини в рік, при середньодобовому прирості 520 г. Затрати кормів на 1 ц свинини становлять 406626/490=830 грн. В структурі собівартості собівартість кормів складає 60 % , тому собівартість І ц приросту становить:

С = 830 / 65 х 100 = 1277 грн

Реалізаційна ціна 1 ц свинини становить 1500 грн. Прибуток для існуючого раціону становить:

П = 1500 - 1277 = 223 грн.

Рівень рентабельності виробництва свинини складає:

Р = 223 / 1277 = 17,5%

Одержані результати розрахунків занесені в таблицю 16

Таблиця 16 Економічна оцінка відгодівлі свиней в господарстві.

Як видно з даних таблиці рентабельність виробництва свинини в господарстві складає - 17,3%, при реалізаційній ціні 1 ц. свинини - 1500 грн.

6. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

Екологічна експертиза - це система комплексної екологічної оцінки господарської та іншої діяльності, яка може зараз чи в майбутньому прямо чи безпосередньо вплинути на стан навколишнього середовища, оцінка всіх можливих екологічних і соціально - економічних наслідків здійснення проекту, функціонування народногосподарських об'єктів.

Стан природного довкілля, про який зараз багато говорять, - це результат накопичення людством помилок у ставленні до природи, ігнорування ним навіть очевидних сигналів про шкідливість недалекоглядних дій.

Наслідок тривалого інтенсивного використання природних ресурсів та через надмірне техногенне навантаження на біосферу в Україні склалася надзвичайно складна і напружена екологічна ситуація. Економіка України тривалий час практично не була орієнтована на екологічно безпечне середовище, безвідходне виробництво, здоров'я людей.

Основні завдання сучасної екології: вивчення загального стану сучасної біосфери, умов і чинників його формування, причин і обсягів змін під впливом різних природних і антропогенних чинників; прогнозування динаміки стану екосистем і біосфери в цілому в часі чи просторі, розроблення з урахування основних екологічних законів, шляхів гармонізації взаємовідносин людського суспільства і природи, збереження здатності біосфери до саморегуляції і самовідновлення.

Головна мета - забезпечення сталого виробництва якісної біологічної екологічно чистої продукції, збереження і відтворення природно - ресурсної бази аграрного сектора; ефективна екологізація всіх галузей сільського виробництва.

Екологічні проблеми в зонах тваринницьких ферм

Основними проблемами охорони навколишнього природного середовища в зонах тваринницьких ферм є запобігання забруднення гнойовими стоками різних водойм, річок і підґрунтових вод.

Найбільш розповсюдженим наслідком забруднення є евтрофікація водойм, можливе нагромадження патогенних мікроогранізмів, забруднення атмосферного повітря сірководнем, аміаком, молекулярним азотом та іншими сполуками.

Забруднення навколишнього середовища багато в чому визначається складом гнойових стоків, які залежать від таких основних факторів: виду сільськогосподарських тварин, іх чисельності, якості та кількості кормів, росту, статі і маси тварин, напряму виробництва, способу утримання, а також способів видалення гною. До складу гнойових стоків належать: екскрименти тварин, залишки кормів, вовна, щетина і технологічна вода. Екскрименти різних видів сільськогосподарських тварин, які становлять основу гнойових стоків, відрізняються за своїми фізико - хімічними показниками.

Добовий вихід екскрементів залежно від статево - вікових груп коливається від 0,5 до 12,4 кг на тварину.

На атмосферу суттєво впливає неправильне зберігання і використання безпідстілкового гною. При зберіганні його у відкритих ємностях випаровується і потрапляє в атмосферу аміак, молекулярний азот та інші його сполуки. Утворенні газоподібні продукти розпаду зумовлюють неприємний запах.

Рідких гній містить знану кількість патогенних організмів, при анаеробному його розкладі утворюються шкідливі гази (сірководень, аміак тощо), а також жирні кислоти, аміни та інші сполуки з неприємним запахом. Тому при відсутності належного контролю за його збереженням і використанням створюються реальна загроза поширення інфекційних хвороб у зоні тваринницьких комплексів.

Внесення безпідстилкового гною і тваринницьких стоків від великої рогатої худоби і свиней у ґрунт призводить до бактеріального його зараження. Патогенні бактерії зберігаються в ґрунті полів зрощення протягом 4-6 місяців. Сільськогосподарські культури, які вирощують на таких полях, заражуються патогенними бактеріями. При внесенні стоків у ґрунт методом дорощування на відстані до 400м поширюються яйця гельмінтів.

Тваринницькі відходи забруднюють поверхневі водойми, підземні води й ґрунт. В наслідок цього велика кількість біогенних елементів надходить у ці джерела. При цьому в природних водоймах гнойова рідина викликає масове отруєння водних організмів. У воді різко зростає кількість аміаку і зменшується вміст кисню. Таким чином, існує необхідність розробки шляхів утилізації і раціонального використання відходів тваринництва.

Виведення за межі тваринницьких приміщень гнойові стоки підлягають утилізації.

Згідно статті 53 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” (від 25 червня 1991 року) підприємства і організації зобов'язані забезпечувати економічно безпечне виробництво, збереження, транспортування, використання, утримання і знезараження мікроорганізмів, інших біологічно активних речовин, а також акліматизацію тварин і рослин, розробляти і здійснювати заходи для попередження ліквідації наслідків шкідливого впливу на навколишнє середовище.

Згідно Закону України “Про екологічну експертизу “ від 9 лютого 1995 року проведення екологічної експертизи є обов'язковим в процесі законотворчої, інвестиційної, управлінської, господарської та іншої діяльності, що впливає на стан навколишнього середовища.

Екологічній експертизі підлягають екологічно небезпечні діючі об'єкти і комплекси. Державна екологічна експертиза проводиться експертними підрозділами, або спеціально створеними комісіями, на основі принципів законності, наукової обґрунтованості, компетентності, незалежності і довго строковості прогнозування.

Завданням екологічної експертизи є:

визначення екологічної безпеки господарської та іншої діяльності, яка може зараз чи в майбутньому негативно вплинути на стан навколишнього середовища;

оцінка повноти та обґрунтованості передбачених мір по охороні навколишнього середовища та здоров'я населення;

встановити відповідальність перед проектних, перед планових проектних та інших рішень вимогам законодавства про охорону навколишнього середовища;

встановлення об'єктних даних про можливості реалізації досліджу вальних об'єктів в конкретних природних умовах.

Охорона навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів в умовах інтенсифікації сільськогосподарського виробництва є одним з найбільш актуальних природоохоронних напрямків. Останнім часом виникли та наростають негативні зміни навколишнього середовища. Явища її денатурації обумовлені збитками науково-технічного прогресу в окремих випадках виявляються вище адаптаційних можливостей природи і людського організму. Відношення між людиною і природою стають більш напруженими. Тому в даному розділі попробуємо проаналізувати екологічний стан в господарстві і міри для його покращення.

Свинарник в господарстві розміщений відповідно із зоогігієнічними вимогами. Переважаючі вітри дмуть з боку населеного пункту. Відстань між населеним пунктом і фермою близько 300 м. Територія ферми неогороджена, але обсаджена деревами.

Приміщення, в яких утримуються свині, світлі, чисті, обладнанні припливо-витяжною вентиляцією. Температура в приміщеннях 16-18 С. відносна вологість 75%, швидкість руху повітря 0,3-0,4 м/с.

Гній - цінне органічне добриво, до складу якого входять екскременти тварин, підстилка, сеча, вода, з ферми вивозять мобільним транспортом до гноєсховища, де проходе його подальша біотермічна обробка на протязі 6-ти місяців. Потім гній вносять у ґрунт як органічне добриво.

Прибирання і знищення трупів тварин мають велике значення для попередження інфекційних захворювань, особливо зооантропонозів. Негайно після загибелі тварин ветеринарний лікар оглядає її. Після цього тварину відвозять в біометричну яму, яка знаходиться на відстані 1,5 км від жилих і тваринницьких будівель. Корм роздають машинами і в ручну, що підвищує кількість пилу в приміщеннях. Вміст пилу в приміщеннях допускається 0,5-4 мг/м3. На фермах вміст пилу в приміщеннях складає 2-2,5 мг/м3. Прямий вплив пилу полягає в його дії на шкіру і органи дихання. Пилові частинки подразнюють і травмують оболонки роту і верхніх дихальних шляхів, цим допомагають проникненню збудників інфекцій і сприяють виникнення гострих і хронічних катаральних процесів (риніту, ларингіту, трахеїту, бронхіту).

Одна з найважливіших умов здоров'я тварин і підвищення їх продуктивності - забезпечення потреб поголів'я в доброякісній воді. Вода відіграє виключно велику роль в організмі тварин у ході нормальних фізіологічних процесів. Життя і здоров'я тварин тісно пов'язані із збереженням певної кількості води в тканинах і органах. Нестача води веде до захворювань, навіть до загибелі тварин. Вода, що призначена на господарські цілі, утилізується без проведення знезаражування, що є досить значним недоліком з точки зору екології і санітарної гігієни.

Для планомірної боротьби з переносниками інфекцій захворювань, комахами - паразитами, проводиться обробіток приміщень дезінфікуючими розчинниками. Періодично проводиться заходи по боротьбі з гризунами .

Пропозиції по покращенню стану довкілля в господарстві СТОВ „Чапаєва”.

Керівнику господарства створити власну екологічну службу.

Обладнати під'їзди з твердим покриттям до біотермічних ям.

Постійно заповнювати дезрозчинами дезбар'єри з метою профілактики занесення інфекційних хвороб.

Поновити насадження декоративних дерев (каштан, липа, тощо) з поступовою заміною старих дерев.

Збільшити об'єм фінансування заходів по покращенню екологічного стану та профілактики забруднення навколишнього середовища.

Обладнати гноєсховища на полях відстійниками для попередження витікання рідкої частини гною на поля талих та дощових вод.

Відремонтувати внутрішньо фермерські дороги і транспорт

Виконання вказаних заходів значно поліпшить екологічний стан території ферми.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ